Чи є бізнес-аналіз в Україні?

💡 Усі статті, обговорення, новини для аналітиків — в одному місці. Приєднуйтесь до Analysts спільноти!

Ця стаття є запрошенням до розмови. Я Олександр Москалюк, директор з питань залучення членства в українському відділенні ІІВА, співорганізатор Української конференції з бізнес-аналізу та European Business-analysis day. В ІТ я понад 20 років, також мені пощастило отримати практичний досвід не тільки в ІТ, але й у фінансах та в бізнесі. Я дуже люблю бізнес-аналіз і використовую його як на роботі чи у своїх проєктах, так і в особистому житті. Але на мою дуже суб’єктивну думку ми в Україні дуже часто називаємо бізнес-аналізом геть не те, чим він є насправді. Тому нижче мої думки на цю тему, а своїми діліться в коментарях.

Якщо ви будете шукати позицію бізнес-аналітика в європейських країнах, то з високою ймовірністю побачите позиції економістів та фінансистів, які займаються економічним аналізом. Водночас в Україні в ІТ-середовищі позиція бізнес-аналітика досить поширена і в більшості випадків передбачає, що БА буде виявляти, оформляти та транслювати вимоги до ІТ-продуктів від замовників до розробників. То чому ж такий різний зміст вкладається в позицію бізнес-аналітика в різних країнах?

Що таке бізнес-аналіз

Я вирішив поцікавитись, коли з’явився термін «Бізнес-аналіз» та що саме в нього вкладали автори. Для цього я використав функцію «Глибокого дослідження» в Gemini, яка мені дуже подобається. В результаті з’явився досить об’ємний текст, з яким можна познайомитись тут: www.itbooks.in.ua. Але найбільше я люблю Gemini за функцію аудіопереказу. Якщо вам ліньки читати багато тексту, дуже раджу послухати цей маленький подкаст, створений Gemini за результатами дослідження.

Отже, якщо ви не полінувались послухати аудіо, то вже знаєте, що термін «Бізнес-аналіз» запропонував Міжнародний інститут бізнес-аналізу (International Institute of Business Analysis або IIBA) для того, щоб вирішити проблему якісного виявлення проблем бізнесу та рекомендації рішень для їх вирішення. Тобто до впровадження терміну «бізнес-аналітик» метою було «робити речі правильно», але ці «речі» часто не задовольняли справжні потреби бізнесу. Тому бізнес-аналітики повинні були допомогти виявити справжні бізнес-проблеми та почати «робити правильні речі», навіть якщо «правильним» буде змінити бізнес-процес, а не розробити новий функціонал ІТ-системи. Метою ІІВА було вивести бізнес-аналіз за межі ІТ і використати методологічні та практичні напрацювання ІТ при прийнятті бізнес-рішень.

Gemini створив дуже хорошу табличку для порівняння бізнес-аналізу з іншими термінами, які використовувались раніше:

Ще трошки думок, чому це сталось на початку 2000-х, і повернемось в українське сьогодення. До 2000 ІТ-технології були окремими інструментами, якими треба було вчитись користуватись та які було складно налаштовувати. Тобто це були окремі системи, якими користувались коли потрібно (як викрутка, яку береш тільки коли треба щось викрутити). Для бізнесу ІТ-система нічим не відрізнялась від професійного станка чи офісного обладнання. Це були спеціальні системи, які виконували спеціальні задачі і якими управляли спеціально навчені люди.

З розвитком інтернету, хмарних технологій та мобільних пристроїв ситуація почала змінюватись. Смартфон став щоденним робочим інструментом, а ексель чи гугл-табличка — основним джерелом даних для бізнесу. Бізнес почав все більше використовувати ІТ-технології й почав їх налаштовувати під себе. Але менеджери часто не є ІТ-спеціалістами, тому вони не можуть якісно сформулювати вимоги до системи, як того очікують айтішники. З іншого боку айтішники вибрали найкращі менеджерські технології з управління виробництвом та модифікували їх в дуже ефективні підходи для управління командами. І це, на мою думку, створило можливість для виникнення бізнес-аналітиків — спеціалістів, які розуміють бізнес та ІТ, а також можуть запропонувати рішення для бізнесу, які базуються на підходах ІТ і можуть бути реалізовані з використанням існуючих інструментів.

Підсумовуючи, можна сказати, що бізнес-аналітик — це спеціаліст, який уміє виявляти бізнесові проблеми та пропонувати до них рішення. І часто такі рішення можуть не використовувати ІТ (це холіварна частина, бо зараз складно знайти бізнес-процеси, які не використовують ІТ).

Долучайтесь до збору на Павуки Допхіна!

Бізнес-аналіз в Україні

Повертаємось до бізнес-аналізу в Україні. А чи був він у нас взагалі? Чи багато ви знаєте бізнес-аналітиків, які працювали з бізнесом та пропонували бізнесові рішення. Як на мене, то бізнес-аналітик в Україні вивчав методики з ВАВОК чи інших розумних книжок, готувався спілкуватись з бізнесменами про їх бізнес та разом з ними робити продукти, які будуть заробляти мульйони!

Але після кількох зустрічей приходило розуміння, що думка аналітика в більшості випадків не дуже і цікавить бізнес (раз ти такий розумний, то бізнес роби, а не зарплату у мене проси). А основними задачами бізнес-аналітика є гарненьке оформлення вимог та узгодження їх усіма способами з замовником (бажано отримати підпис кров’ю). Після цього потрібно пояснити команді, що саме треба зробити, а найголовніше — після завершення розробки довести замовнику, що отриманий результат — це саме те, що він хотів спочатку!

Як на мене, то в описаному дуже мало бізнес-аналізу — більше системного аналізу або взагалі управління вимогами. Все це важлива частина роботи бізнес-аналітика. Але, на мою думку, в українському бізнес-аналізі мало бізнесу. Частково питання вирішення бізнесових проблем взяли на себе власники продукту (product owners), які мають можливість, на відміну від класичних аналітиків в аутсорсі, самостійно визначати функціонал свого продукту. Це дозволяє коштом реалізації правильного функціоналу в правильному порядку вирішувати ті самі бізнес-проблеми, про які нам розповідає ІІВА. Ще трішки холівару: ІІВА вважає, що власники продукту теж є бізнес-аналітиками. У них навіть сертифікація відповідна є.

То невже все втрачено і наші бізнес-аналітики — це інженери з вимог з крутою назвою?

Зі свого досвіду скажу, що позиція значно спокійніша, ніж проєктний менеджер чи власник продукту, оскільки передбачає менше відповідальності з непоганою компенсацією. Але коли ми починаємо думати про розвиток компетенцій та навичок, то на такій позиції починає бути тісно. І розвиток саме в справжнього бізнес-аналітика може бути дуже цікавою перспективою. Навички та знання, здобуті в ІТ-проєктах, можна досить просто перенести в інші галузі бізнесу, а досвід спілкування зі стейкхолдерами буде безціним під час спілкування з бізнесом.

Як на мене, то в Україні сформувались хороші можливості для розвитку бізнес-аналізу, який повинен допомагати бізнесу вирішувати його проблеми. З одного боку у нас дуже велика потреба в підвищенні ефективності бізнесу. ІТ-технології є тим інструментом, який дозволяє це робити, а бізнес стає все більше відкритий до підходів з ІТ-проєктів. Звичайно, прямо зараз бізнес не почне наймати бізнес-аналітиків і запитувати у них, як їм вирішити свої проблеми. Точкою входу може бути автоматизація бізнес-процесів. Це те місце, де ІТ-технології можуть швидко дати результат, а бізнес-аналітики показати свою цінність не тільки при формуванні вимог, але дослухаючись до бізнесу, виявляючи та розуміючи його проблеми й пропонуючи потрібні рішення в правильний момент.

Уміння запропонувати потрібне рішення в правильний момент — це найвища майстерність бізнес-аналітика (на мою суб’єктивну думку).

Підсумок

Підсумовуючи, я думаю, що справжній бізнес-аналіз в Україні тільки народжується і у нього велике майбутнє! Але для цього аналітики повинні почати вивчати бізнес, а бізнес повинен краще зрозуміти роль бізнес-аналітиків. Потрібно налагоджувати комунікацію між спільнотою бізнес-аналітиків та бізнесом, «прокачувати» бізнес-аналітиків, більше залучати їх в аналіз бізнес-процесів.

З часом це дасть змогу перейти від бізнес-аналізу до стратегічного аналізу, що принесе користь українським підприємцям і дасть бізнес-аналітикам можливість розвиватись та створювати ще більше цінності.