«Зайнято!»: іти в конкурентну нішу чи шукати «блакитний океан»
Приходить ідея продукту — крута, зрозуміла, і здається затребувана. Але після легкого пошуку і чатжптіінгу? виявляється, що таких уже десятки, і за ними великі компанії чи венчурні інвестиції, цілі команди тощо.
І що робити?
Йти в цей червоний океан, де вже плавають акули, сподіваючись зробити щось краще інших і відкусити свій сегмент?
Чи шукати нову нішу — «блакитний океан», але з ризиком, що там просто немає попиту, не тому що ніхто не здогадався це зробити, а просто бо нікому не треба?
Є успішні прикладиі того, і іншого.
Наприклад, Grammarly. Офісний пакет Microsoft — глобальний стандарт, і він містить перевірку граматики та пунктуації багатьма мовами, були й альтернативи, Google також уже працював над своїм пакетом. Але ставка на іншу бізнес-модель, монопродукт (лише англійська мова), розуміння своєї аудиторії (нон-нейтів спікери), і ось вам єдинорог.
Зворотний приклад — Google+. Новий продукт, нестандартний підхід з цікавими фічами, інтеграція з уже популярними іншими сервісами екосистеми, але виявилося, що нікому не потрібно — і жодні ресурси мегакорпорації не допомогли.
Тож буває по-всякому, але якийсь підхід все-таки треба обирати. Тож що для вас є більш правильним?
Чи є зараз сенс іти у «перенасичені» ринки, якщо ти не Google/Meta?
Хто вже проходив шлях: «у нас був клон такого-то продукту, і ось що вийшло»?
А може «блакитний океан» — взагалі міф, і все вирішує те, як ви зробите продукт, а не що ви робите?
6 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів