Кодування з тюремної камери: розробник став інженером стартапу, відбуваючи покарання

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

Престон Торп — розробник, який уже 11 років сидить у в’язниці штату Мейн. Його засудили ще у 2014-му. Але попри це, зараз він працює фултайм інженером у стартапі Turso із Сан-Франциско. Так, буквально з в’язниці. Історію розповідає Techcrunch.

Вигнаний з дому ще підлітком, Торп почав продавати наркотики, які купував в інтернеті, і у віці 20 років опинився у в’язниці. Через кілька років він вийшов на волю, але не маючи грошей і безпечного місця для проживання, через 14 місяців його знову заарештували.

Усе почалось з того, що він вчився програмуванню за ґратами, став активним контриб’ютором в опенсорс і одного дня отримав пропозицію від Turso. Засновник помітив його активність на GitHub і найняв, навіть не знаючи спершу, що Престон у в’язниці. Робота віддалена, ноутбук — із сертифікованим доступом, зв’язок — через Zoom, за графіком, який дозволяє в’язнична адміністрація. І так, йому платять справжню зарплату, але держава забирає 10% на судові витрати, а також різні інші виплати, такі як аліменти.

Комісар департаменту відбування покарань штату Мен з промовистим іменем Рендалл Ліберті, який і дозволив Престону (а також ще 30-м ув’язненим) здобути освіту та влаштуватися на роботу, має такі дані:

У багатьох штатах показник повернення до місць позбавлення волі становить 60%. У штаті Мен ми коливаємося між 21% і 23% для чоловіків; жінки повертаються на рівні 9%. А якщо ви відвідуєте заняття в коледжі в штаті Мен, ви повертаєтесь на рівні 0,05% — ви не повертаєтесь взагалі.

Питання дуже актуальне для України, де проблема соціалізації людей з маргіналізованих груп є дуже гострим. Частіше, ніж ні, люди, що потрапили до в’язниці та відбули покарання, практично назавжди втрачені для суспільства та носять невидиме «тавро» — щойно хтось дізнається про судимість, дуже високий шанс, що ставлення до людини змінюється.

З іншого боку, і злочини бувають різні, і тюремна культура часто залишає постійний слід на характері людини, тож у прихильників ідеї певного обмеження ув’язнених (в тому числі колишніх) від суспільства теж є свої аргументи.

А як ви до цього ставитеся? Чи працювали ви колись з людиною, яка відбувала покарання у в’язниці? Або ж ви самі сиділи у тюрмі і змогли успішно реабілітуватися (раптом знайдуться сміливці, готові розповісти свою історію)?