Ким бути поза айті?

Мабуть, це криза середнього віку, або я просто вигорів. Втомився так, що хочеться не просто відпустки, а вже на пенсію, хоча до неї ще дуже далеко. Але працювати потрібно, вибору немає.

Ловлю себе на думці, що втомився від своєї сфери. Можна довго описувати деталі, що саме не так, але важливіше інше — що робити далі?

Хочу скласти план на рік-два щодо виходу з айті, але зовсім не розумію, чим займатися.

Капіталу для відкриття чогось серйозного немає. У дитинстві в батьків був город і кілька курей-несушок — згадую, може фермерство? Але знань майже немає, та й сумніваюся, що це реально.

Навчатися? Але на кого? Водій вантажівки, монтажник чи плиточник якось не надихають. Хочеться офлайн-роботу, але щоб залишалася можливість щось підробляти онлайн.

В ідеалі знайти справу, від якої знову «горітимуть очі», як колись, коли переходив у айті. Я розумію, що робота — це рутина, але все ж хочеться спробувати щось нове. Думаю навіть про варіант стати вчителем: у родині часто допомагав із дітьми, і, можливо, у такій роботі можна відчути певний імпакт.

Якщо запитати себе «що я люблю»: гуляти парком, читати книги, вивчати мову через живе спілкування, а не граматику; природу, гори, шум моря; неквапливий відпочинок, важкі й сумні фільми, м’ясо, прохолодне безалкогольне пиво у спекотний день.

Що вмію: програмую «на 4 з 10», але не більше; маю досвід керівництва командою (без модних методологій); англійська непогана, але не ідеальна; прочитав багато класики, але без системності. У спорті люблю активність без фанатизму: гори, лижі, плавання, прогулянки.

Ким можна бути поза айті? Як знайти в собі те, що дійсно підійде й приноситиме задоволення?

Зараз живу у Польщі, думаю поки тут залишатись, але хотілось би, щоб досвід нової професії я міг би перенести в нове місце(якщо раптом колись треба буде знову переїхати).

👍ПодобаєтьсяСподобалось11
До обраногоВ обраному12
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Моя особиста думка, ви виглядаєте як людина, яка ніколи не мала якихось труднощів.
Я кожне літо до 14 років, проводив у бабусі, і не такої, де 2 курки і 3 коти, а декілька гектарів городу, корови, кінь, свині, сотні курей, качок і стадо гусей.
Потім працював з татом на будові, до 16.
Потім працював юристом 8 років, де приходилось виходити з зони комфорту постійно.
Після того займався бізнесом
Далі працював в таксі 2 роки, де наслухався стільки і про себе і не тільки
І нарешті в 2018 потрапив в айті.
Так от зі свого досвіду можу сказати, що з голоду мабуть не помру, бо багато чого вмію, але те що я буду працювати в айті допоки це взагалі буде можливо, то це 100%.
І на останок, якщо ви вигоріли в айті, то в усіх інших сферах всім просто пофіг, баранку треба крутити, кабана годувати, а податки платити і нікого не гребе чи ти вигорів чи ні.

В Україні немає роботи з кращими умовами і аналогічним доходом ніж айті. Програмування та тестування стали чи не єдиними варіантами вилізти з бідності. Тому відповідь на питання має включати в себе розуміння, що життя поза айті стане трохи гірше.
В Польші як і в ЄС ситуація схоже трохи інакша. Вище рівень життя, доходи в інших сферах вище, нема стресу від постійного відчуття виживання. Можна лише порадіти за вас, що облаштувались в кращому світі.

вже третій день цьому топіку, а класика ще ніхто не процитував:

треба не всякою ху*ньою займатися, а жити інтєрєсно: читати книжки, бути шпіоном, дресирувати любіму обізьяну і ходити в оперу з красивими дівчатами. І отримувати від цього задоволення

Чудово розумію автора. У мене зараз ситуація така — спочатку був у відпустці два тижні, сталися раптові проблеми зі здоров’ям, переніс операцію, полежав у лікарні, зараз на лікарняному вдома, але можу виходити на вулицю. Сумарно мене на роботі не буде десь місяць (два тижні відпустки + два тижні лікарняного)

Так от що я зрозумів за цей період — найбільше мені подобається свобода і відсутність прив’язки до ноута 5 днів на тиждень 8 годин на добу. Тобто якщо є якісь справи або бажання щось зробити — ти просто встав і пішов це робити або поїхав куди треба. У мене потроху повертається любов до давно закинутих хоббі — Lego, орігамі, гра на музичних інструментах, малювання, читання не-технічних книжок, робота з деревом, вирощування рослин і т.д. Раніше, навіть маючи вільний час вранці до роботи і ввечері після роботи — просто не було ментальної енергії цим всім займатися, тому що робота виснажувала саме ментально. Тепер же нарешті є і час, і сили на особисті справи.

Що хотілося б в ідеалі — парт-тайм зайнятість з меншою кількістю робочих днів та меншою кількістю робочих годин на день. Скажімо, замість звичайного графіка, коли у тебе робота займає всю середину дня, а вільні лише ранок і вечір — щоб робота була зсунута на вечір, а весь ранок і день були вільні. Наприклад, працювати 3 дні на тиждень з 18 до 23 — тобто 5 годин на день, 15 годин на тиждень. Одразу після роботи засинати, спати вночі, прокидатися зранку і знати що у тебе купа вільного часу аж до 18 вечора. Бо зі звичайним графіком роботи таке відчуття, що саме робота — центр Всесвіту, а особисті справи — це так, другорядне. Хоча насправді має бути навпаки — особисті справи мають бути центром життя, а робота має бути чимось другорядним, просто для забезпечення комфортного рівня життя.

Ctrl + Enter
Ctrl + Enter

Коли перегорів , переріс професію, це дзвіночок зростання. Оптимальне рішення змінити фокус і стати на ступінь вище, або викладати язик програмування, це досить не поганий кеш. Або дивитись в бік кризового менеджменту. Та автоматизації підприємств!

В моїй родині, ще з часів цісаря нашого Франца Йосифа Габсбурга, робили ковбасу в промислових масштабах. Совіти весь цей бізнес похірили, але мій дідусь і батько завжди казали мені, крім диплома інженера-електронщика мати в руках ремесло. Так і пішло. Ковбасу, консерви, кури, рибу робив і коптив завжди. До війни і ковіду було невеличке крафтове виробництво. Ринок доволі конкурентний, але достатньо прибутковий, метушні дуже багато, спати треба мало, робити руками багато. Вже на пенсії, але між роботою в ІТ та крафтом, вибрав ІТ

Тобто, все таки перемогло те, де є вищий коефіцієнт дохід/зусилля.

Як вже писав, крафтярство доволі метушлива, нервова та фізично важка справа. Якщо займатись на всі гроші, нажаль, то не суміщається з станом мого здоров’я. Але дохід від ковбасування достойний, точно не нижчий від ІТ. Тому крафт залишився як хоббі, щоб тримати себе у фізичному тонусі. Та і немає потреби у зростанні доходу. З віком, категорії багато/мало змінюються на достатньо, а повільно/швидко на вчасно

основной доход колбасеров — это купить мясо в еще бегающих тушах или же растить их самим, а уже потом с ним работать. Иначе мясо нада брать тоннами в неделю для более менее нормальной себестоимости и конкурентной цены, крафтовости не получится особо.

Може вже хтось писав все не читав. Подумайте як и який ваш досвід можна застосувати десь в іншому місті.

а є якийсь тест, або намалювати, щоб зрозуміти це?

хм, за тести не знаю, це якось шаблонно... спробуй сам подумати може

піди на бокс та купи мот, мені допомогло. ще можна поїхати в Амстердам на декілька днів з купою грошей, теж допомогло))

Амстердам

повії чи наркота?

бокс

вже здоров’я не те. післ пару ударів знову плече вилетить. а ось мот звучить цікаво, чесно кажучи

Моя особиста думка, ви виглядаєте як людина, яка ніколи не мала якихось труднощів.
Я кожне літо до 14 років, проводив у бабусі, і не такої, де 2 курки і 3 коти, а декілька гектарів городу, корови, кінь, свині, сотні курей, качок і стадо гусей.
Потім працював з татом на будові, до 16.
Потім працював юристом 8 років, де приходилось виходити з зони комфорту постійно.
Після того займався бізнесом
Далі працював в таксі 2 роки, де наслухався стільки і про себе і не тільки
І нарешті в 2018 потрапив в айті.
Так от зі свого досвіду можу сказати, що з голоду мабуть не помру, бо багато чого вмію, але те що я буду працювати в айті допоки це взагалі буде можливо, то це 100%.
І на останок, якщо ви вигоріли в айті, то в усіх інших сферах всім просто пофіг, баранку треба крутити, кабана годувати, а податки платити і нікого не гребе чи ти вигорів чи ні.

і нікого не гребе чи ти вигорів чи ні.

Не втримався, вставлю свої 5 коп.
Ви так кажете, наче у айтішечці когось сильно гребе, чи ти вигорів, чи ні :)
Спеку треба писати, вимоги виясняти, архітектуру та дизайн клепати, код писати, тестами покривати, тестувати, автоматизувати, технічну документацію приготувати, реліз ноути, презентації, гайди готувати.
Розумію, що проекти дуже-дуже різні, але мій нагадує мені справді отой «хардкор», що ви описуєте про життя поза айтішечкою.
Бо я трохи не такої думки, що якщо якась особа все життя в айтішечці, то вона

ніколи не мала якихось труднощів.

Я особисто все своє трудове життя (20 років наразі, від 2005) в ній, ніколи не працював ані дня деінде. Але не скажу, що прям живеться мені без труднощів.

ну може й теж не гребе, але хоча б питають, як ти почуваєшся, хоча б для галочки. Ви собі хоч уявляєте, щоб десь на будові прораб проводив 1-ту-1 з кожним працівником і питав чи задоволений він з поточними завданнями.
І звичайно, таксист який просидів 18 годин в машині, потім поспав 4 години, а потім просто поміняв футболку з багажнику і поїхав далі 18 годин працювати, з вами погодиться, що це дійсно і поряд не стоїть х тим, щоб технічну документацію приготувати, ні-ні.
Я вам так скажу, в мене був страх, що я від втоми засну за кермом, і просто або сам вбʼюся, або когось переїду, але звичайно страх перед тим, що мені тестери залогають багу набагато страшніше і неприємніше.
Плюс може для когось відкрию секрет, але ІТ це мабуть єдина професія де вам за баги платять (не на фрілансі звичайно), на всіх інших професіях це вираховують із ЗП

таксист ....просидів 18 годин в машині, потім поспав 4 години.....поміняв футболку .....з вами погодиться, що це дійсно і поряд не стоїть

А, ну так це вже знаєте «хто на що вчився». То ніхто не заважає таксисту перекваліфікуватися. Вакансії ще є, айтішечка ще не померла.
Спробував би піти і заробити «легкі гроші» — це я рофлю з тих, хто каже «та що там те айті? сидиш собі штани протираєш, мишкою клацаєш, кнопочки на кумпюторі нажимаєш» — воно то так, але треба знати ЯК і коли ті кнопочки натискати, і які саме. От нехай спробує, вникне в тему, пізнає тонкощі архітектури і порине у цей прекрасний світ софтваре інжинірінгу. Бо такий опис можна на будь-яку професію тоді навалити. Лікар — та що там, сидить за столом, рецептики якісь виписує, іноді на операцію якусь виходить, щось там трохи підрізати. Письменник — теж сидить за кумпютором, тексти клепає. Будівельник — цеглинки там кладе одна до однієї, розуму багато не треба. Інженер-проектуальник — сидить собі так графіки схеми малює, хіба складно? Вчитель — розповідаєш собі дітям матеріал, ставиш оцінки, та й все, що там такого... і так про всіх.
Те, на чому ви (як і багато зовнішніх спостерігачів) акцентуєтеся — це лише ЗОВНІШНІ прояви та умови праці, так, ясна річ, що у офісної чи домашньої роботи буде менше комфорту, ніж у будівельника чи тракториста чи водія кар’єрного самоскида. Але жодної згадки про професійну складову — якою експертизою потрібно володіти, скільки різних рухів і рішень доводить робити на цьому шляху, зі скількома людьми переговорити і домовитися, бо так, айтішечка це НЕ автономна діяльність, це складний механізм, який рухають за допомогою комунікації між тими, хто щось вирішує — менеджери, продукт, клієнт, бізнес, топи, сейлзи, і т.п. Ну звісно міддл куа чи технікал письменник може автономно працювати, дали таску і сиди пиляй, але вони й не є драйверами процесу розробки та делівері.
Впевнений на 300%, що більшість таксистів після того, як цього хлебнуть, то побіжать назад, ібо «ну його наф, краще вже баранку крутити». Сувора праця справжніх айтівців не така проста, як зовнішнім спостерігачам «не в темі» видається за зовнішніми прояввами. Для них це просто «кнопочки натискати у затишному офісі». Я саме про справжніх айтівців — мова про тих, хто реально проектує і розробляє софт і спілкується з бізнесом, сейлзами, сапортом, і з мітингів не вилазить, і несе справжню відповідальність за делівері.

Повністю згоден, на таксі сів і поїхав, а тут треба інвестувати хочаб 3000 годин для джуна. Але є своя специфіка, мені ІТ подобається меншим ризиком і більшою креативністю, сидиш собі ламаєш все поки не почне працювати. У лікарів чи юристів свій «скрипт» можна запустити тільки раз. Уявіть собі лікаря в якого середня ефективність як у програміста де тільки скажімо 20% виходить з першого разу, чи лікар сидить думає 3 години, а потім раз шось відрізає.

Додам ще, що можливість самому облаштувати своє місце праці — це справжня розкіш, недоступна 90% професій. Мені теж довелося попрацювати в різних умовах (у тому числі на різних заводах, влітку — в гарячому цеху, а взимку — на збірці), тому дуууже ціную можливість собі організувати крісло, кондиціонер і т.д.

дуже суттєве стоїть питання аудиторії.

— я не чув історій, де за баг давали пізди (чи тим більше проламали череп)
— я не чув, щоб прямо матюкали за мінорні похибки
— я бачив толерантність до 3-4-8 завалених квартальних стратегій (звісно це не = «не робив нічого 2 роки», але нічого не спрацювало)
— я бачив толернатність до, дуже низької продуктивності протягом 3ох років (от прям на межі «хоч щось зробив, якісь 2 мінорні сторіпоінти заделіверив за спрінт») — і це на сеньйорніській позиції з відповідною зарплатою (2х медіани)
— я бачив толерантність і нормальне відношення по відношення до всіх житейських і інших моментів (тати сидять вдома з новонародженими дітьми, і мами цілий рік проводять в декретній відпустці, 3 оплачувані місяці на психологічні історії і ще купа всякого)

я не кажу, що так всюди, але якщо пройти декілька галер, набратись досвіду і обирати з розумом — можна знайти щось краще середнього. І це краще середнього — це дуже добре і по грошах і відношенню.

Я не особливо чув, хоч щось подібні від сотні інших професій. Колись в студенстькі роки, пам’ятаю, всіх прям тригерило, коли хтось розказував історію про те, що хтось зумів в сфері, яка не дотична до айтішки отримати якісь 2-3к$ за 3-4 роки хорошої роботи. (фінанси, операційка, маркетинг, консалтинг, аудит, юристи і тд.) це були унікальні історії, і ніхто не питав про баланс (само собою малось на увазі, що їбашять і по 10 і 12 доволі продуктивних годин)

І на останок, якщо ви вигоріли в айті, то в усіх інших сферах всім просто пофіг, баранку треба крутити, кабана годувати, а податки платити і нікого не гребе чи ти вигорів чи ні.

Цей пункт якраз багато хто опускає. В ІТ вигорів, погано поспав, ще щось, можна цілий день їух пинати і тобі нічого за це не буде, ніхто і не помітить, аби дедлайни не завалював, знаю деяких які тижнями так працюють. А в інших сферах, відлинути не вийде, таксі без тебе не поїде, свині будуть голодати, пацієнт сам себе не вилікує.

Зараз пацієнти самі себе з чатомжпт лікують

Проблема такого підходу все ще в тому, що аналізи він взяти не може, як і не може виписати рецепт на ліки, або провести операцію. Плюс як і всі ШІ він схильний до усереднення і узагальнення і може не змогти виявити рідкий випадок.

Що вмію: програмую «на 4 з 10», але не більше; маю досвід керівництва командою (без модних методологій); англійська непогана, але не ідеальна; прочитав багато класики, але без системності. У спорті люблю активність без фанатизму: гори, лижі, плавання, прогулянки.

водій-дальнобійник

Придбати хату у горах: на літо кілька десятків курей з інкубатора узяти на м’ясо, 3 дойних кози та 1 козел на розплід.

кілька десятків курей, 3 дойних кози та 1 козел на розплід

Цікава пропозиція виходячи з

маю досвід керівництва командою

Хоча.. відео-блог «Універсальні підходи керування» завести можна)

відео-блог «Універсальні підходи керування» завести можна)

як працює скрам в команді 3 кози та 1 козел

«3 дойних кози та 1 козел на розплід.»
Це ж прям аналог шоу " Холостяк ", але сільський варіант.

не всі дивилися, зато тепер всі знатимуть відповідний маркер холостяків)

До речі, в загальному — дуже цікава штука. Тваринництвом зараз взагалі мало хто хоче займатися, тому що це набагато важче по праці і менеджменту, ніж посадити пару теплиць полуниці чи огірків. А тому конкуренція значно нижче і продукція збуту дорожчає на очах (на відміну від продуктів овочівництва). До того ж, можна піти далі і робити сир, вершки, масло, ковбаси тощо.

Спочатку саджаєш огірки та полуницю, а потім туди запускаєш свиню...

Якщо серйозно, то в тваринництві стабільна прибутковіть зʼявляється тільки після певного масштабу. До певної межі цим не вигідно займатися взагалі.

Якщо серйозно, то в тваринництві стабільна прибутковіть зʼявляється тільки після певного масштабу. До певної межі цим не вигідно займатися взагалі.

Так це про всі бізнеси можна сказати.

Є бізнеси, які будуються на персоналіях. Приватний юрист чи контора побудована навколо нього — типовий приклад малого бізнесу, який не мусить мати масштаб, щоб працювати.

Компанії з логістики можуть бути прибутковими починаючи вже з одного транспортного засобу. Та прикладів маса.

Я маю на увазі виробничі бізнеси, а не продаж послуг.

Добре. Ось приклади виробничих бізнесів, де масштаб особливо не потрібний:

  • Виготовлення байків на замовлення
  • Ювелірні вироби
  • Випічка хліба та булочок
  • Столярна майстерня

не треба плутати бізнес та самозайнятість

багато про що
бізнес може масштабуватися, він працює як система, можна відкривати філії, отримувати інвестиції тощо, а самозайнятість залежить виключно від особистого часу та зусиль, це фактично продаж власного часу.

побудувавши систему і відокремивши від власника-самозайнятого можна з одного побудувати друге, але це вимагає зусиль і іноді не можливо

Дайте, будь ласка, визначення терміна «бізнес».

будь ласка скористайтеся іншим вікном для доступу до пошуку чи llm

Мета таких запитань — переконатися, що людина використовує термін рівно так, як це роблять інші люди, а не вкладає в нього якийсь власний сенс. Це суттєво спрощує комунікацію.

мета таких відповідей

— переконатися, що людина використовує термін рівно так, як це роблять інші люди, а не вкладає в нього якийсь власний сенс. Це суттєво спрощує комунікацію

почитайте щось і будете у змозі розрізняти бізнес та самозайнятість з легкістю

почитайте щось

Що саме порекомендуєте?

Самозайнята особа навіть за визначенням мусить займатися бізнесом. Тому що бізнес — це про комерційну активність. Єдиний приклад, коли хтось може бути самозайнятим та не заробляти гроші — це якийсь аміш, який веде натуральне господарство та не має обміну товарами чи послугами з іншими людьми. Але там немає ніякої комерції, тому це за рамками економічних відносин.

а як же типовий галєрний ФОП ? самозайнятий, але це не бізнес

Так, це можна вважати схемою мінімізації. Але, тут є пара моментів, які все ж таки треба враховувати. По-перше, галерному ФОПу ніхто не забороняє укладати інші контракти. По-друге, для податкової це ФОП з усіма наслідками та відповідальністю. Втретє — для галери це не наймит, а контрактор, з усіма наслідками.

вы обсуждаете как раз разные термины бизеса:
— как просто абстрактная деятельность, где целью является получение прибыли (сюда и самозанятый входит)
— и более узкое: бизес как система, которая может существовать без вкладывания часов владельца.

если попытаться в двух словах то разница по второму определению такая:
— Самозанятый = модель «работаю -> получаю», потолок по доходу = твоя производительность.
— Бизнес = модель «строю систему, которая работает без меня», потолок зависит от рынка, капитала и менеджмента.

Комерційна діяльність набагато ширша. Саме тому треба чітко визначати критерії, за якими буде проводитися оцінка. Наприклад, за розміром, за формою власності, за участю в діяльності, за масштабованістю, тощо. Наприклад, інвестування в акції компанії — теж одна з форм бізнесу, коли не треба докладати власних зусиль для того, щоб чимось керувати чи щось робити. Це можна робити взагалі без будь-якої юридичної особи, виключно як фізичній.

Саме тому я задаю уточнюючі запитання, бо люди зазвичай вкладають власний сенс в якість терміни, а потім виникають непорозуміння.

Ну окей. Смотрите, я работаю как фоп. У меня несколько заказчиков. Часть работы я делегирую другим людям. Это бизнес или самозанятость? А если нагрузки стало меньше и я справляюсь сам, а в следующий месяц наоборот пошел в отпуск и всю работу делегировал. Как тогда, бизнес или самозанятость? Есть понятие малый бизнес. Это когда собственно мало сотрудников до100, и небольшой оборот. Владелец бизнеса может трудиться на своем предприятии, независимо от размера предприятия. Безос самозанятый или бизнесмен? Бизнес и самозанятость это понятия из разных плоскостей. Одно не отменяет другое.

ваш пример с ФОП — бизнес в той терминологи, что п.2 у меня, так как:
1. у вас есть наемные работники и вы можете масштабировать больше, чем у вас рабочих часов в день.
2. чисто теоретически, вы можете передать и сотрудников и контракты другому ФОПу за вознаграждение, который уже будет владельцем.

а взять допустим взять сапожника, работающего в будке в одиночку — это будет самозанятость. Продать бизнес он не может, только будку, если она не в аренде.
Как только у него появится партнер/наемный сотрудник(и), то он уже переходит в категорию бизнеса как сущности.

Просто в современном мире сотрудник как понятие видоизменяется. Если дизайнер сгенерировал изображение в чатжпт, можно ли сказать что он работает в одиночку? Или использует сервисы виртуальных ассистентов. То есть работу можно делегировать не имея фактически наёмного сотрудника у себя в штате. Да и во многих бизнесах владелец не может отойти от дел по факту. Теоретически может, а на практике нет. Поэтому где грань между самозанятостью и бизнесом, не понятно. Если говорить про продажу бизнеса, самозанятый сапожник или стоматолог может в принципе продать помещение+оборудование+клиентскую базу. Чем это отличается от продажи фабрики или айти компании в сущности?

можно дискутировать долго.
но надо различать себя как менеджера бизнеса и как владельца.
и если человек может передать функции менеджера другому человеку, а сам отстраниться и получать только дивиденды — то это бизнес.
Если так не выйдет — то нет.

Інвестори із подивом дивляться на таку градацію...

Продать бизнес он не может, только будку, если она не в аренде.

Зможе, якщо іншому бізнесу знадобиться його імʼя. Чи інтелектуальна власність. Вам вже давали підказку, що самозанятість — це радше процес, а не альтернатива бізнесу у вашому розумінні (компанія).

почитайте щось
Що саме порекомендуєте?

а нащо? ціль яка?

— переконатися, що людина використовує термін рівно так, як це роблять інші люди, а не вкладає в нього якийсь власний сенс. Це суттєво спрощує комунікацію

а нащо? ціль яка?

має бути якась певна ціль комунікації з окремо людиною з цілі буде виходити певні рівні комунікації які потрібно переходити для досягнення комунікації з певної цілі

... або ж не переходити коли цілі такої і не стоїть

а нащо? ціль яка?

Щоб зіднатися, який матеріал вивчала людина.

має бути якась певна ціль комунікації

Це публічне місце. Тут немає цілі, тільки чиста комунікація заради комунікації.

здебільшого там проста мірка бізнес ти можеш продати саме як повністю окремий entity при чому там ще далі починаються важливі виміри чи то є справді бізнес тож не просто «продати узагалі от дадуть 100 мільонів звісно продав би» а тут і зараз ти маєш конкретну ціну на цей конкретний бізнес як окремий entity

тоді так но там ще далі починаються цікаві варіанти «бізнесу як самозаймятості» ще окремо якої теж можна продати типу як «об’єкт» но трохи не так просто як то я маю шуруповёрт та трак і можу його продати і без мене вони будуть працювати але як ти їх купиш ти то без тебе вони працювати не будуть теж ))

Давай не плутати цінність бізнесу та процес заробляння грошей.

Наприклад, в деяких бізнесах цінність складають укладені контракти, в деяких — процес, а в інших — активи, а десь ще — обіцянки того, що бізнес буде успішним в майбутньому.

до речі, ще про теми мякого вигоряння, кризи середнього віку (не загострненої до психозів звісно) і тп
фубар догравши книжку почав наступну в звалищі і через зайняті руки хвилин 20 не міг вибрати, яку ж я хочу, от така от спонтаннісь

автором виявилася людина, чиї погляди резонують з моїми (про цінність silence я давно здогадався, не як тиші, а як відсутності пресії постійного навязування інтерпретаційного потоку, який мозок поза бажанням кранчить і витрачає марно когнітивну енергію, створюючи тим самим фізіологічні передумови до втомлення, потім вигорянь і криз)

en.wikipedia.org/wiki/Erling_Kagge
затравка

його персональні досягнення у фізічномі світі викликають awe, але цінніші радше погляди, спостереження, систематизація і тд, думаю може бути натхненням для інших, хто зрозумів, що криза в його стилі життя і береться за довгий процес його радикальної перебудови

Тишина в эпоху шума. Маленькая книга для большого города. — М.: Альпина Паблишер, 2017. — 147, [3] с. — ISBN 978-5-9614-6382-8.
Прогулка. Самый простой источник радости и смысла. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2021. — 192 с — ISBN 978-5-00169-568-4.

О, є 2 книги російською. Можна почитати.

є і українською «Тиша в епоху галасу» (Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»), російською ще є «Философия для полярных исследователей» (вона мабуть досить специфічна і малознайомим з темою буде слабко зрозумілою, а може навпаки збудить зацікавленість)

Можу вам без книжки сказати, що прогулянки працюють. Вчора майже не вставав з крісла і рвав волосся, бо колєга наобіцяв менеджерам, а ми ше не знвли як то має рвзом працювати. Все таки розібрався і зібрав скоуп роботи і розділи з колєгою.
Сьогодні прогулявся і думаю, колєга наобіцяв, колєга хай ночами сидить. Хоча кілька разів казав всім дотичним, шо з теперішнім рохзумінням, коли розібрався треба ше грубо 3 грьобані дні.Свою частину зробив спокійно, закрив ноут, побажав гарних вихідних. І даю гарантію, шо ніхто на проекті до понеділка не помре, зарелізимо десь в середу-четвер.

Така от сила прогулянки.

ну, в цьому випадку має місце ефект дещо «споріднений», мабуть можна використати канеманівську модель швидкого і повільного мислення вкупі з описаним (в колись тут популярному) курсерівському «learning how to learn» — під час прогулянки сама необхідність перемкнути частину когнітівної машинерії яка відповідає за «активне», «примусове» мислення (яким ми вирішуємо проблеми у сфокусованому режимі) на калькуляції, необхідні власне для ходіння дозволяє іншому типу мислення включитись і почати інтенсивніше комбінувати фрагменти контексту, знаходячи кращі рішення
(цей ефект схоже лімітований зусиллями, бріскволк на 6+ км/год вже не дає цим скористатися, мабуть занадто перетягує енергію до отої системи контролю над ходою)

але прогулянки корисні навіть коли нема чогось до вирішення — вільні спостереження теж цінні, а фізіологічно мабуть найціннішим є стимуляція перистальтики (мегаактуально для сидячих типів праці і замінити нічим, ходіння на доріжці принаймні у мене не викликає такого ефекту) і гідродинамічні ефекти у лімфатичній системі

власне, щойно відчув описаний ефект на собі знову %)
спосіб життя сапієнсів окрім того, що оптимізований до руху ще й не оптимізований до довготривалих, інтенсивних залучень от того сфокусованого способу мислення, багатогодинного брейнстормінгу кожен день, як «перетікло» з отого мислення американських менеджерів початку минулого сторіччя в модель організації праці офісного працівника і звідти в когнітивно-інтенсивні види діяльності типу інжинірингу (особливо надмірно «спринтізованого» в айті)

спочатку ми вчимося витискати з себе максимум подібних здібностей (хто вчився на ускладнених фізмат програмах зрозуміє), потім починаємо всерйоз надвикористовувати сфокусований спосіб мислення, потім відчуття «мозок працює над робочими темами вдень і вночі», важко заснути і поїхало

тобто прогулянка є ще й чисто технічним запобіжником передозу використання сфокусованого інструменту, поки людина не знайде свій добрий баланс в цій справі, щоб просто «глайдити» по когнітивних викликах, не провалюючись в передози (амфетамінові забіги і потім лежання без бажань теж комусь можуть бути хінтом, моделлю подібного нейронного перевантаження, тільки іншим способом)

спочатку ми вчимося витискати з себе максимум подібних здібностей (хто вчився на ускладнених фізмат програмах зрозуміє), потім починаємо всерйоз надвикористовувати сфокусований спосіб мислення, потім відчуття «мозок працює над робочими темами вдень і вночі», важко заснути і поїхало

Часто фокусуючись над складними робочими завданнями протягом дня, увечері буквально відчуваю як «фокусувальний м’яз» повністю виснажений і майже тремтить від перенапруги — вже не можу після роботи нормально зосередитись навіть на простих речах, які вимагають ментального фокусу. Походу еволюція не готувала нас до того щоб ми ментально зосереджувались з високою інтенсивністю 5 днів на тиждень, 8 годин на день.

От у професіональних спортсменів після змагань є крижані ванни, масажи і т.п. для відновлення м’язів.

Чи могли б ви зі свого досвіду порекомендувати протокол відновлення мозку після інтенсивного навантаження протягом дня/тижня?

я припинив їзду з шефом на роботу і назад (що продовжувало робочий день і в часі, і ще й на екстра дискусії), почав виходити пару зупинок/станцій до, пересунув робочий день на 8-17, ввів собі заборону на лаптопа (смарти були ще рудіментарні в ті часи) пару годин перед сном, ігнор телефону ввечері незалежно від усього (розмовляння стимулює і так замаханий мозок, краще його мінімізувати ввечері за можливості) закупив кілька книжок про історичні подорожі-географічні відкриття і годину перед сном тихо читав цікаве, але не чіпляюче емоції, палити я вже покинув тоді, в алкоголі вже свічнувся на хереси і звичайні вина

це все дуже давно було і звісно індивідуальне, ідея саме в зменшенні виснажливої діяльності відсічкою, і менше «дьоргатись» постійно перемикаючи контексти (воно теж дуже виснажує і я тоді вже дуже добре це знав — десять раз це зробиш — фактично пул енергії на робочий день втрачено)

десь так

о, і ще аспект

я вже добре розумів тоді, що тріки , лайфхаки і подібне — то пусте, важливим є сформування нових звичок, тобто в перебудованому стилі життя просто прожити тижнів шість, він стане новою нормою, а старий виснажливий буде сприйматись зі здивуванням
зараз про ці речі вже й купу наукпоп книжок написано, я тоді тільки інтуітивно-дослідним шляхом це відкривав для себе

ще ось пригадалося — колись тут участник Віктор Чиждженка яскраво описував як він себе заганяв, я був здивований, що саме неслабо так інтелектуально обдарована людина і вже не в юнацькому віці попала в пастку перевитискання з себе на максимум, це я вже потім зрозумів, що воно не просто від віку, а від «фундаменту моделі світу» (попросту кругозір та загальна ерудиція) залежить, обдаровані люди зорієнтовані на вузьку професійну область просто вже не мали часу приглядатися до інших і вчитися на їх факапах, але це вже інша історія

Також помітив, що година читання перед сном більше за все допомагає мені заспокоїтись. Правда я читаю з ноута. З паперу було б, мабуть, краще.

Про перемикання контекстів якось не думав раніше. Цікаво. Треба поспостерігати.

Перефразуючи інрегулярну хінтову стилістику можна поглайдити коменти з когнітивно-інтенсивним брейнстормінгом ментальної екзистенції сапіенс підвиду айті.

Нам колись завідувач кафедри органічної хімії розповідав, що коли захищав докторську, то мозок був наче той чайник в процесі кипіння і він просто не находив варіанти, як" вимкнути на деякий час його". Його лікар ( не знаю,хто саме) порадив душ Шарко. І для серця ок, і взагалі перемикає увагу. Але в його випадку це спрацювало.
Пам’ятаю, у мене в одному із спортклубів була опція в абонементі: або сауна, або басейн, або Шарко. Спробувала Шарко — дякую, більш не треба)

В мене, до речі, був схожий досвід. Якось в п’ятницю дуже сильно перенапрягся, щоб закрити таску до вихідних і мозок як спазм зловив.
Закрив я ноут, вийшов із дому, іду по вулиці, навкруги небо синє, сонце світить, а в мене в голові по колу: «Це зробив, це перевірив, тут відписав» і т.д. Тупо по колу, як застрягла платівка. І тільки через годину, діставшись пляжу і полежавши в прохолодній воді лицем до неба з пів-години, тільки тоді відпустило, повернувся зв’язок з реальністю, зміг переключитись з роботи на інші речі. Купання в холодній воді допомогло переключитись.

Що простіше відкрити ресторан чи кав’ярню? З чим проблем менше?

С кофейней. Меньше денег потеряете

Менше проблем з IT стартапом :D

Якщо це ви на аватарці, то краще займайтесь онліфансом. Це в сотні раз прибутковіше.

там конкуренція дуже реально плюс реально випадкові дропи коли хтось з зірок вирішив погратися у рядових там буквально зуби на полку

... я колись був молодий і красівий і подумав було ото класно піду в танцюристи жанру но потім звично вже прикинув на пальцях там виявляється нормально так работать постійно тіко не за столом а в спортзалі і далі у залі но реально так работать і саме багато більше ніж я тоді вже работав вайті щоб нарабатувать вайті і я такий та нє ліньки піду в простітутки (мем)

Завжди можна знайти людей, які працюватимуть на тебе і замість тебе!

Так більше 90% акаунтів онліфансу чоловіки ведуть :)
Це ж вже загальновідомо!

А контент де вони беруть?

Типу як менеджери? Там треба підтвердження особистості на платформі, наскільки я знаю.

Ким бути щоб що? Заробляти на рівні ІТ і мати купу вільного часу для самореалізації в інших неоплачуваних сферах(хоббі)? Реалізуватись на кар’єрній драбині і кайфувати від роботи паралельно заробляючи на рівні ІТ? Піти в підприємництво і впахувати 24 на 7 перші декілька років з невизначеним результатом? По вашому опису останній пункт не підходить, а між першим і другим немає конкретики. Якщо піти на дауншифт тим же вчителем можна швидко проїсти всі заощадження і впасти ще в більше вигорання тільки вже матеріального характеру. Більшість все ж таки, коли мають на увазі вихід з ІТ обманюють себе, говорячи про нові горящі очі а хочуть життя звичайного рант’є. І це абсолютно нормально просто тоді потрібно бути чесним з собою і від цього відштовхуватись і всі зусилля направляти на головне — накопичення капіталу, а не пошуки нової справи життя. Якщо буде норм пасивний дохід то шукати буде значно легше так як можна буде вибирати з того що реально кайфуєш, але можливо не приносить багато грошей.

Абсолютно згоден. Але є один нюанс. Він полягає в тому, що капітал можна втратити. Фондові ринки буває просідають на довгі роки. Нерухомість руйнується ракетами і природніми катаклізмами. Держави перестають існувати. Золото і антикваріат також можна втратити. Капітал власної компетенції буде втрачений за роки бездіяльності. Тому продовжувати працювати, хоч і не на повну силу- це спосіб диверсифікації.

У вас очевидні ознаки того, що зветься «криза середнього віку» і складається враження, що ви нічого не знаєте про навколишній світ. Можливо варто поспілкуватися з кількома психотерапевтами, обрати того з них хто краще за інших зрозуміє ваш стан і походити до нього.
Бо описуючи ваші вподобання ви описали, що вам подобається відпочивати від роботи. Але саме нудна і неприємна робота робить ці відчуття приємними. Ніхто не зможе насолоджуватися постійним ходінням по парку. Навіть постійним холодним пивом не зможе.
Поза айті можна бути ким завгодно. Це факт. Деякі люди змінюють десятки робіт за життя. Працювати кимось і бути кимось це дуже різні речи. І це добре. Але не для вас, бо ваше питання в тому, що ви хочете кимось бути. Знов ж таки, на платформі Майнд.... )
На мою думку, горіти очі можуть від бізнесу, який приносить гроші. Це трохи інше відчуття якщо порівнювати з грошима від айті. Бізнес теж може бути будь яким. Можна почати з дрібниць. Тільки не відкривайте кав’ярню! І пам’ятайте, що поразки це частина шляху.
Але почніть з психотерапії. Без чатЖПТ.

Чисто з інтересу: чому саме не кав’ярню? Так наче про багато ідей можна сказати

Чисто з інтересу: чому саме не кав’ярню?

1. В большом городе таких дурачков как ті полно, и конкретно ті никому нахрен не всрался
2. В малельком городе ті просто никому нахрен не всрался, концепция не та

Ну и в целом, «общепит» єто гемор на всю жопу, и если ті не умеешь в него — нехер и пробовать.

Я і кави не п’ю, навіть не було б натхнення відкривати, але по суті згоден

Все банально. Koнкуренція надто висока, бо ця ніша щільно зайнята. Зараз кожен хробак, який заробив чуток бабла, то відразу відкриває кав’ярню. А варто пробувати більш оригінальний тип бізнесу.

Їх вистачає, згоден. Мабуть, тому, що є попит. Салонів краси не менше, але за них чомусь вище не написали, тому і стало цікаво, чому автор згадав саме кав’ярні.
З більш оригінальним типом бізнесу теж треба бути обережним. Можна бути першим у місті з певним товаром або послугою, але так і не отримати достатньо клієнтів з різних причин

Мабуть, тому, що є попит.

На самом деле просто полно дурачков, которіе «открою ка я кафешку» ©
У меня в ближайшем посёлке 2 кофейни, а приличный кофе всё равно в условном «АТБ» из автомата (ну, условно приличный, не такое пойло как в кафещках)

В салонах краси клієнтська база може бути на диво сталою. Варто найняти балакучих і розумних майстринь і кілька десятків жінок з району будуть постійно приходити просто полежати на кріслі та потеревенити. Вкладень менше (іноді). Субпідряд (аутсорс) закриває більшість питань. Формально можна здавати приміщення майстриням зі всім своїм. Але імовірність успіху «бренду» меншие.
Але теж не просто все. Треба варитися в цьому і також без попереднього маркетингу краще нічого не робити.

Бо це дуже складний, низькомаржинальний бізнес, який здається максимально простим і прибутковим.
Без максимально якісного, дорогого маркетингу, імовірність збанкрутувати впродовж року прямує до 100%

психотерапевтами

а ще з кимось можна? просто не розумію, чого так психотерапевти стали гуру та провідниками в щасливе майбутнє

Та вони завжди були. Просто зараз на хайпі в нашій країні через новизну.
Мені здалося що ви не знаєте чого ви хочете від життя і плутаєте роботу з самореалізацією, а переважно це не так, навіть у митців. І оскільки тут більшість слів на психотерапевтському то варто спробувати. Часу бачу в вас вистачає.

Ніхто не зможе насолоджуватися постійним ходінням по парку

Я б зміг. Але це не перевірити на практиці, чесно кажучи. Бо треба на їжу гроші хоча б.

Перевіряли вже, довго і багато разів. Відпочинок сам по собі не приносить задоволення. Потрібні гойдалки.
Збирати камаро у гаражі все життя і збирати камаро у гаражі після роботи все життя, це геть два різних рівня задоволення з точки зору нашої психології. Чисте задоволення дуже швидко вичерпує нейромедіатори і людина починає шукати щоб ще такого з’їсти або випити. Як наслідок наркоманії різного штибу. Хоча потрібно було просто повернутися на нудну роботу і потім ну так вже кейфувати від звичайної пляшечки пива перед банальним телевізором, що ніякому вовку з уолстрит ніколи такого кайфа не досягнути за все життя.

працюю прибиральником, колись був РНР-сіньйором.

І як воно на тому боці місяця?

життя в Києві за останній час у багатьох перевернулося. тут цим нікого зараз не здивуєш.
працюю щоб виживать

Співчуваю. А що сталося? Скоротили з проекту? Знаю як воно, потрапляв не раз «під ніж».

програмував 8 років тому, але вже мозок і тоді ставав більше і більше тугим. 43 роки, я не супергерой. Хай Бог милує💚

програмував 8 років тому, але вже мозок і тоді ставав більше і більше тугим

приховані наслідки вживання РНР в великих дозах

Трохи не зрозумів. А що, починаючи з 35 років, мозок починає аж настільки всихати?

не такий вже гнучкий і жвавий мій процесор, а обсяг знань росте як сніжний ком. та і набридло, раніше я вірив, що тех.прогрес несе цивілізації світло і благо. фізмат + кпі
а потім якось познайомився з життям і порозумнішав. Баланс здоров’я-робота вже рішає не в сторону напруженого фултайму.

гроші поважаю

о_О

я не в темі, але роками люди писали, що пиха на «мініпроектній основі» є чи не найплодовитішим вибором для фрілансу хоч і не за купу грошей, але джерело замовлень щедре

це вже не так і там теж криза, чи просто такий стиль праці не милий з якоїсь особистої причини?

прибиральником

Ты же помощником сварщика был?

був, після того 3 місяці бронхіт лікував.
дякую за увагу.

Отримав сертифiкат на продаж алкоголю у спортивних закладах, так потроху можна i до бармена дiйти xD

Заточка ножей еще может быть или дубликаты ключей

Я священик 😀 Але ще пишу код.

Згадав старий айтішний жарт: священики віддають перевагу Windows, бо містить іконки, і не довіряють Linux — там демони)

Windows, бо містить іконки, і не довіряють Linux — там демони

О, віндовс ойтішники по картінкам, які linux від freebsd не відрізнять)

Я зніс вінду акурат 20 років тому 😀.
А ще на лінуксі є прокляття 😉

о, тоді після багаторічної практики з лінуксом, можна відразу в екзорцисти йти)

Я зніс вінду акурат 20 років тому
Згадав старий айтішний жарт

... як то «веган у торгівельному центрі» ))

Анекдот в студію

у торгівельнім центрі підходить до інформації каже я загубив дитину можна я зроблю оголошення по радіо так звичайно нахиляється до мікрофона «я веган»

Солдат. Теж інколи пишу код )

Дуже раджу не душити пориви своєї душі і все ж спробувати вийти з айті якщо вам так кортить. Нехай тимчасово, не спалюючи мости, але спробувати.
В вас одне життя і ви живете його одразу на «чистовик», а не на «чернетку». Зручного часу не буде ніколи. Дійте зараз.
Розкажу як було в мене. Я завжди захоплювався гірськими лижами. Проходив курси, їздив в школи, втрачав на них всю відпустку, ще й добирав за свій рахунок. Мене цікавило технічне катання, я спав і бачив сніг. Закрадалась думка покинути IT і стати інструктором. А потім прийшов коронавірус і я усвідомив, що можу здохнути так і не реалізувавши мрію. Плюнув на все, пішов з робити у відпустку за свій рахунок без терміну повернення. Пройшов курси, став інструктором і навіть встиг відпрацювати в Буковелі трохи більше 2 місяців до 24 лютого 2022. Зрозумів як це працює з середини, мені не все сподобалось. Але я спробував! Так, грошей в 5 — 6 разів менше, ніж в IT, але щастя повні штани!
Щодо пошуку своєї справи — подумайте чим би ви хотіли займатись навіть якщо вам не будуть за це платити — туди і рухайтесь. Не знаєте куди рухатись — візьміть ручку, аркуш паперу, приберіть всі подразники, сядьте за стіл і напишіть все, що подобається, не подобається і куди утилізуєте вільний час; шукайте свою справу десь на перетині. Монетизувати улюблену справу непросто, але реально.

А якщо подобається лише відпочивати, подорожувати, насолоджуватися життям, посмоктуючи коктейлі на пляжі, тоді як бути?))

Бармен в пляжном клубе? Гид — массажист на пляже? Аниматор в гостинице?

Дивітися в бік ретрітів, тревел-агенцій, гідів, що водять екскурсії.

ІТ мало б вже закрити базові потреби, придбати нерухомість ітд. Тому, мати щось а- ля парт- тайм , а решту часу- відпочивати, ітд.

придбати нерухомість

вона згоріла, та і не таки великі гроші в айті, щоб дійсно купити нормальне житло. 100к євро треба відкладати купу років, і не жити на повну ще.

ну якщо забезпечити себе пасивним доходом то чому б і ні :)

Ну вам тоді в ескорт 100%

Трохи зовнішністю не вдався для ескорту =)

Да ну, самому катати на лижах і вчити когось це різні речі. Це як «люблю машини, став інструктором в автошколі».

Ну там інший кайф — все ж таки в горах, зі своєю атмосферою, тусовками і свіжим повітрям.

Так а зараз ти ким? Вернувся назад в ІТ?

На жаль, коли ти стаєш інструктором, то 95% часу проводиш з початківцями на тренувальному майданчику у вправах, потім починаються навчальні спуски з гори. Специфіка в тому, що поки ти інструктор нижчої категорії і в тебе ще немає репутації, тобі будуть доручати саме початківців. На жаль при цьому твій власний рівень не зростає, лише як педагога. А хочеться ж «трохи для себе». Для цього є тренування інструкторів і іноді дають людей з досвідом, які можуть більш-менш безпечно спуститись з гори. Отам вже інший рівень і це чистий кайф. Але як і писав — це 5% часу.
Я для себе зрозумів що в більшій мірі хочу вдосконалювати своє катання, а не інших людей.
З початком вторгнення допомагав друзям з Харкова евакуюватися в Поляницю. Потім навесні повернувся в ДатаАрт, де зараз і продовжую працювати.
І продовжую кататись на лижах звісно, після виїзду з країни поїхав в Штубай на 2,5 тижні відвести душу.
Зараз окрім кнопкодавства пробую себе ще в 2 інших сферах, але поки не на часі про це говорити, бо монетизація тільки-тільки почалась. Диверсифікую життя, маю деякий план як все більше і більше займатись тим, що подобається. Поки не схоже, що це зможе закривати мої потреби, але років через 3 — 5 думаю на базові потреби і трохи більше точно вистачить.
А ще хочу в Астурії відкрити майстерню з ремонту і обслуговування лиж якщо це виявиться комусь тут потрібним. Але це вже фантазії і не про гроші, а 100% для душі.

Святославе, Господь з вами, в теперішній часи це питання та ще й публічно десь на одному рівні з проханням надіслати голі фото дружини.

Це лише тим, хто виїхав чи вийшов з якимись мутками =) хто офіційно виїхав, маючи на те право, тому нема що приховувати.

Зазвичай люди, які як ви кажете виїхали офіційно, мають привід для виїзду пов’язаний з їх здоров’ям або зі станом справ в родині. І ці деталі часом досить інтимні і точно не для всіх вух. Коли обмежуєшся поясненням, що поїхав легально і зі штампом в паспорті при в’їзді в єврозону, люди просто закатують очі і кажуть «ну да, ну да, розуміємо». Комусь щось доводити і переконувати бажання відпало вже давно.

і зі штампом в паспорті при в’їзді в єврозону

так штамп і так і так поставлять то є буквально різні штампи один на виїзд інший на в’їзд і одне одного не відміняє автоматично ))

Розумію. У мене таке саме. Виїхав офіційно, документи в порядку.
Проте, на щастя, не попадалися оті «окозакатувальники», всі розуміють і сприймають ситуацію адекватно.

А яка різниця, хто та як виїхав?
Законний осуд? Так не має закона заборони на виїзд.
Моральний осуд?

Та й справді, для адекватних людей то не має значення.
На рівні індивідуумів то нічого не значить.
Лише от непокоять деякі країни, читаю в новинах останнім часом, що Канада (на постійного резидента), Франція, Швеція вимагають від чоловіків підтвердження непридатності до військової служби.
Швеція взагалі не видає українським чоловікам прихисток, якщо отримає з України відомості (вони РЕАЛЬНО подають запит), що чоловік ухилянт і тим більше вийшов поза пунктами пропуску.
Це прецедент і інші країни можуть це підхопити далі і далі.

чоловік ухилянт і тим більше вийшов поза пунктами пропуску.

И то и другое — нарушение закона. Неудивительно что этим интересуются

Францію, наприклад, цікавить порушення лише французьких законів. На порушення не французьких законів (крім міжнародного розшуку) ніхто уваги не звертає.

Та я от теж так думав, але у свіжих повідомленнях з чатів бачу, що хлопцям 22-23 років відмовили у захисті у Франції через відсутність довідки про демобілізацію чи документи про непридатність.
Швеція то взагалі не хоче давати захист, якщо не надано такі документи — вони надто «правильні» і вважають, що такі чоловіки їм не потрібні, якщо вони вже щось порушували у себе вдома, то це потенційні порушники і на новому місці.
Канаду взагалі не зрозуміти, вони наче вимагають ці документи, але в той же час, неохоче беруть тих, хто служив, бо для них то ризики ментальних розладів та ПТСР.

у свіжих повідомленнях з чатів бачу, що хлопцям 22-23 років відмовили у захисті у Франції через відсутність довідки про демобілізацію чи документи про непридатність

Це мало схоже на правду, а більше на якийсь вкид. В необхідних документах для тимчасового захисту таких довідок немає. Якщо хтось в власної ініціативи вирішив їх спитати — офіційна скарга -> апеляція -> суд -> документи (цей шлях довше, але гарантований)

Добре, щодо цього справді не буду сперечатися, бо це бачив у чатах від незнайомців. А от за Швецію впевнено кажу, бо там живе людина, з якою тісно спілкуюся і від неї особисто знаю всі ці нюанси про шведський захист. Вона через це не може чоловіка там «прилаштувати».

В Эстонии тоже такая фигня началась, начали требовать военники, и пофиг на защиту или даже на продление ВНЖ. Были случаи когда отказывали из-за невозможности предоставить военник. Что характерно, суды за такое дают по жопе и обязывают пересмотреть дело, но времени прилично занимает. У меня так год назад на продление блю кард запросили военник, ладно хоть он есть.
При этом в законе нет обязанности его предоставлять, но есть расплывчастая формулировка что инспектор может запросить любые дополнительные документы по своему усмотрению. Но при этом отказ всё равно должен быть обоснован.

Эстонии

капец ((
странно, что Польша пока ничего не требует

Францію, наприклад, цікавить порушення лише французьких законів.

Логично
С другой стороні «незаконній переход границі вне пунктов перехода» — єто ж не только с Украинской стороні, но и с Румінской получчается?
Хотя если Руміния не против, то вроде и пофиг....

С третьей стороні — скажем, убийтсво на территории Украині есть нарушение французского закона?

скажем, убийтсво на территории Украині есть нарушение французского закона?

В загальному випадку — ні. Закони Франції діють на території Франції, а закони України на території України (територіальний принцип права). Тому це порушення закону України, але не порушує законів Франції. Якби це було б не так, то можна було б звертатися в суди Франції за будь-яке порушення будь-якого закону будь де в світі.

Але, з урахуванням всіх договорів обох країн, із цих правил є виключення — якщо убивця, або жертва — громадянин Франції це дає право (не обовʼязок) Франції судити убивцю в цьому випадку. Або у випадку злочинів проти людства.

Мне кажется вы тут немного ошибаетесь
Да, Франция не будет судить украинца за убийство, совершенное украницем на территории Украины (не их юрисдикция) — но т.к. убийство является преступлением и на территории Франции, то Франция будет это учитывать
Иначе не было бы практики не впускать к себе в страну уголовников — ведь уголовник совершил преступление не в этой стране.

Хм, а как там со всякими оскорблениями церкви? В некоторых странах и гомосексуализм, например, уголовное преступление. Их тоже Франция должна учитывать?

Иначе не было бы практики не впускать к себе в страну уголовников — ведь уголовник совершил преступление не в этой стране.

именно в этом фишка уголовник совершил преступление официально признанное и оформленное одной из сторон

если уголовное преступление не оформлено то это уже не совсем есть уголовное преступление потому что дальше вопросы юрисдикции

просто официальные документы ака справка о не судимости этот процесс упрощают на официальном уровне но государства хоть и тупые но мыла не едят и до сих пор существует откуда на не официальном уровне государство решает не пускать «на своих основаниях» unacceptable и всё считай не выдали визу

кстати европейцы как раз активно к этому готовятся чтобы к безвизу евро привязать ещё предварительную подачу с некоторой степенью проверки уже с их стороны и соотв. возможностью отказа «более формального» при чём на уровне всего ес сразу а не только по праву пускающей страны как то по периметру польща словакия венгрия ромуния могут и сами решать пускать или не пускать в соотв. с евро договором а так будет общий механизм не пускать будут везде на формальном основании «не дали электронную визу»

я готов спорить туда добавят пункт «участие в военной организации военный опыт» как есть для примера в американской визе (если мне не изменяет память)

якщо убивця, або жертва — громадянин Франції це дає право

так отож и то там есть тонкости нюансы специальные дыры

Франції судити убивцю в цьому випадку. Або у випадку злочинів проти людства.

это уже оон там у русских вето )) вот кстати по израилю палестине газа показательно или илюстративно

С другой стороні «незаконній переход границі вне пунктов перехода» — єто ж не только с Украинской стороні, но и с Румінской получчается?

там в общей схеме (например на американской тоже работает) довольно хитрая игра дальше ещё со статусами пребывания если дальше пребывание законное то вообще сам момент как ты туда попал уже не считается равно как и на оборот ты может и законно попал но дальше у тебя оснований пребывания нет и соотв. именно это есть основаниями выдворения

скажем, убийтсво на территории Украині есть нарушение французского закона?

а с этим ещё сложнее ))

скажем, убийтсво на территории Украині есть нарушение французского закона?
а с этим ещё сложнее ))

та нічого складного, все як у старому анекдоті:
— Відкрийте багажник
— Прошу
— Що за труп у мішку?!
— Та це ж москаль!
— Яке прикре самогубство..

«незаконній переход границі вне пунктов перехода» — єто ж не только с Украинской стороні, но и с Румінской получчается?

не знаю що там зараз, раніше румуни не оформлювали це як злочин, а давали папірець, з яким можно було виїхати в Сербію чи Молдову. І прям тут же повернутись, отримавши офіційний штамп про перетин кордону Шенгену. А далі ти вже «чистий» з легальним перебуванням по безвізу і можна їхати де ще дають захист.

румуни не оформлювали це як злочин, а давали папірець, з яким можно було виїхати в Сербію чи Молдову

І зараз те саме — от прямо сьогодні про це чув від тих, хто це конкретно пройшов на собі.

Тільки от нема закону, який забороняє виїхати. Це просто забаганка нинішньої адміністрації.

деякі країни ...Франція .... вимагають від чоловіків підтвердження непридатності до військової служби

Це щось нове. Справа в тому що така перевірка не входить до компетенції держ органів, що надають прихисток, так само як і перевіряти законність чи незаконність перетину кордону. Для тимчасового захисту у Франції перевіряють лише факт проживання на території України на момент 24 лютого або пізніше.

Франція така країна, де політики можуть говорити все що завгодно і все що вони думають чи хотіли би бачити, але до реальних законів це може ніколи не дійти, навіть якщо ця людина президент.

країна, де політики можуть говорити все що завгодно і все що вони думають чи хотіли би бачити, але до реальних законів це може ніколи не дійти, навіть якщо ця людина президент.

Вы вот буквально любую/каждую страну только что описали

Будь-яку демократичну країну з чітким розмежуванням і повною незалежністю законодавчої, виконавчої і судової влади, де це розмежування дає можливість країні не стати диктатурою.

У автократичній диктатурі заява диктатора плюс/мінус рівно закону. Це приблизно всі країни з списку freedomhouse.org/country/scores з рейтингом менше ~30. В країнах з рейтингом 80+ заява будь-якого політика, навіть президента, це лише його/її бачення і побажання.

коли в країні війна потрібний сильний лідер народу а не оці усі побрехеньки

Те що ви називаєте «побрехеньками» це запобіжник який не дає «сильному лідеру» перетворитися в звичайного тирана, а державі і нації, яка в ній живе, перестати існувати. Є гарний трактат на цю тему від Арістотеля — «Політика» який не раз доповнювали і уточнювали і який емпірично доведений на тисячах років спостережень.

Війна жодним чином не змінює цього невідворотного циклу і лише прискорює перетворення, де без 3 взаємонезалежних, однаково сильних гілок влади, де кожна контролює 2 інші (теорія Монтеск’є), сильний лідер гарантовано з часом перетворюється в тирана-диктатора, якого рано чи пізно змінить охлократія, яка частіше всього закінчується занепадом і розпадом держави (як Югославія чи Римська Імперія), або зовнішнім завоюванням і асиміляцією в державу-завойовника.

яка частіше всього закінчується занепадом і розпадом держави

тут дивись яка цікава історія занепад і розпад «держави» уже не спинити і не відвернути але ще можна трохи гратися часовими та соціально політичними мірками коли і де його «трохи відсунути» щоб як то окремо може мати можливості лише можливості трохи переглянути варіанти майбутнього

а сильний лідер там чи не лох то вже не має суттєвого значення за конкретної тут і зараз історичної позиції

сильний лідер гарантовано з часом перетворюється в тирана-диктатора

може й так но у пана атамана нема золотого запасу

«Україна вже не має можливості нарощувати власні доходи бюджету які йдуть на фінансування потреб оборони.»
(голова парламентського Комітету з питань державного бюджету «Слуга народу» товариш Підласа)
У автократичній диктатурі заява диктатора плюс/мінус рівно закону.

балалайку вам на всё хозяйство
вы еще скажите что любое зайявление того же хуйла — жто прямо закон.
диктатор п***ит что хочет, он не отвечает за свои слова.

зайявление того же хуйла — жто прямо закон.
диктатор п***ит что хочет, он не отвечает за свои слова.

Так і є. Ніякої відповідальності він і не понесе, бо в диктатурі він і є закон і перед законом відповідальності понести не може.

Зазвичай після його заяв законодавча влада («дума» у них) сприймає це як прямий наказ. Протягом кількох днів (іноді годин) з’являється законопроєкт, який точно повторює слова диктатора, і його ухвалюють одноголосно (або майже одноголосно). При тому виконавча влада (уряд, силовики) навіть не чекають на формальний закон і часто починають діяти одразу. А судова влада миттєво вловлює «політичну лінію» і суди будуть виносити вироки, базуючись на цій політичній установці, а не на незалежному аналізі доказів.

При чому, якщо на наступний день диктатор передумає і скаже все точно навпаки — це не викличе ні в кого ніяких питань чи здивувань.

Зазвичай

«Иногда». правильное слово, которое вы хотели употребить — «иногда». не «обычно», а «иногда»
«Обычно» же слова хуйла — просто сотрясение воздуха
и вот тут как раз и есть отличие «диктатуры» от «демократии» — в демократии политик вынужден следить за помелом, т.к. спросить могут за каждое слово — включая неудачную шутку или слово «б***ь!!!» в момент удара молотком по пальцу

Це прецедент

Це прецедент не вибирати країни з лівим режимом або які межують з рф.

Абсолютно правильно. Тому й обрав штати замість європки. Ну, технічно, вони межують з рф (Аляска), але то таке, переживемо.

судя по новостям в штатах полно своих приколов

А яка різниця, хто та як виїхав?
Законний осуд? Так не має закона заборони на виїзд.
Моральний осуд?

Не може бути ніякого осуду — сам президент Зеленський нещодавно заявив:
«Українці просто хочуть бути вільними. Це просто в нашій крові. Саме тому Україна хоче бути європейською.»

Як можна ігнорувати поклик крові? Вільна людина завжди протистоїть поневоленню!

У Європі гарні зарплати у водіїв фур, можна поподорожувати, та під час відпочинку на паркінгах повивчати новий фреймворк ))

значно важче ніж в ІТ, краще відсидіти свої жопогодини і за наскирдоване подорожувати...

Автор і деякі дописувачі як наче зі світу рожевих поні.
В Україні айтішка — одна з найприбутковіших професій. А серед «чесних» і масових мабуть найприбутковіша. Куди ви підете? Город садити? Але як самі відмітили, досвіду немає , капіталу немає. З городу нормально заробите тільки якщо коноплю вирощувати. Дальнобойщіком працювати? Ну таке, хіба своє авто, а це знову капітал, плюс всунутись в сформований ринок без досвіду. Зварювальником? — це я собі на пенсію планую хобі таке ;).
Середня зп по Києву за 24 рік порядку 20 тис. Не доларів. Гривень. В доларах це 500. Як вам такий факт? Зате для душі.

Так, люди заробляють пристойні і навіть немаленькі гроші в інших сферах. Але ж не масово.
Є ймовірність що це будете ви.
Але спочатку ви будете заробляти нічого.
Звісно, якщо у вас немає сімʼї, дітей чи є якась помітна фінансова страховка, то варто пробувати. І навіть потрібно пробувати , ризикувати і я чесно бажаю всим успіху в цьому. В іншому разі — візьми відпустку, полови рибу чи що вам там до душі, грубо кажучи зібрати соплі, і йди працюй.

Мені треба було підварити петлю на воротах гаража. Прийшов чувачок, за 10 хвилин роботи взяв 1000 грн. Він в сусідньому гаражі теж щось робив. Непоганий такий рейт. Скажете, шо заказів не багато? Так автор і не хоче багато працювати.

А шукати разові замовлення, їхати до того гаража і домовлятися з не завжди адекватними клієнтами про щось, в чому вони не будучи спеціалістами не можуть сформулювати чого хочуть скільки має коштувати?

Так а шо їх шукати, розмістив об’яву і все. Клієнти шукають майстра, а не навпаки. Зробив один раз якісно- вважай в тебе лайфтайм клієнт. Знову ж таки, не існує в цьому житті нічого абсолютного і ідеального. Кожен вибирає собі справу в залежності від свого нинішнього мироощущения(не знаю який укр аналог цього слова). Автору важливо мало працювати і відпочивати. Поки немає клієнтів відпочиваєш, якщо вони є- працюєш.

Кожен вибирає собі справу в залежності від свого нинішнього мироощущения(не знаю який укр аналог цього слова).

світосприйняття

Ну не зовсім. Це не сприйняття, а саме відчуття. Буквально на тілесному рівні. Що для тебе комфортно, а що ні.

Середня зп по Києву за 24 рік порядку 20 тис. Не доларів. Гривень. В доларах це 500. Як вам такий факт? Зате для душі.

Поглянь скільки авто ціною >20k$ на дорогах будь-якого ± великого міста України. А скільки авто ціною >50k$? Їх явно більше ніж ІТшніків в Україні, то звідки вони взялись? Бізнесменів теж не може бути мільйони. Люди ж десь беруть гроші, явно не живуть на 20тис грн в місяць.

вы упускаете:

А серед «чесних» і масових мабуть найприбутковіша.

Ще раз. Люди гарно заробляють і поза айті. Але дохід в айтішці у наймита більший від не айті. Помітно більший. Ото і вся арифметика.
Можете забезпечити себе поза айті — це круто.

Але дохід в айтішці у наймита більший від не айті. Помітно більший.

Але я дуже рідко бачив щоб хтось з айті купляв авто >50k$. То хто ті наймити не з айті на дорогих авто? Також більшість моїх колег з ІТ живуть в зйомних квартирах, а не власних. Хто тоді купляє ті квартири? Я про те що щось не сходиться, що люди не з ІТ купляють авто і житло дорожче за тих хто в ІТ.

Не руйнуй людям їх бульбашку. ІТшники дуже багаті! Lol

айтішники дуже багаті і це факт)

айтішники — тупо наймані працівники.
пройдись по всіх своїй друзях і знайомих — які наймані працівники і дізнайся скільки вони зароблять, потім повтори серед знайомих айтішників.

зарплата відрізняється не просто чуть-чуть (на якісь там коефіцієнти стабільності, відставання від інфляції/курсу долара, а тупо в рази)

той факт, що бізнес може заробляти більше — в Україні взагалі малий бізнес, через погані закони/погану роботу податкової/взятки/роботу в чорну — заробляє навіть більше ніж в якісь Польщі. (Ти можеш продавати вживані айфончики і витягувати 5-10к$ однією точкою)

Ще такі люди часто витрачають більше і відкладають менше (поки що скоріше з досвіду кажу, але історія вкинути річний прибуток — в тачку для них норма)

З одного боку ніби й так, багаті (відносно пересічного українця), якщо дивитися на абсолютні цифри доходу. Але чомусь у більшості (з деякими виключеннями) перманентно майже немає запасу (я про солідні запаси, а не пару тисяч), немає добрячої такої подушки на років 5-10 наперед (бажано на 20), немає розуміння, де ж ті зароблені кошти поділися. Бо бездумно тратять і безграмотно поводяться з фінансами, не ведуть облік та звітність. Тому це твердження дещо під сумнівом.

бажано на 20

20 років «подушки» це вже майже FIRE (там треба ~25 років). Зазвичай навіть ті, хто може мати стільки активів з урахуванням доходів від інвестицій, мають їх ближче до 50 чи 55 років.

Що ж тут сказати. Так і є. Ну виходить, що я в свої ранні 40-ві уже значить майже досяг того омріяного FIRE. Продуктивно працював, добре прилаштував свою дупу, та й досяг. Але все одно роботу не кидаю. Грошенята завжди знадобляться. Ще маю деякі непокриті пунктики (власна нерухомість у дорогущій новій країні резидентства, освіта для дитини, яка тут теж не безкоштовна, та й загалом, то я маю на 20 років FIRE по українських мірках, а не по мірках нової країни).

20 років «подушки» це вже майже FIRE (там треба ~25 років). Зазвичай навіть ті, хто може мати стільки активів з урахуванням доходів від інвестицій, мають їх ближче до 50 чи 55 років.

50-55 це у західній Європі чи Швейцарії.

В мене зараз ~20 років(13 якщо не рахувати нерухомість), і до 40 мені ще далеко

Toді ще поки ранувато виходити з ІТ (якщо, звісно, у вас нема інших планів на бізнес чи пристойний пасивний дохід)

Toді ще поки ранувато виходити з ІТ (якщо, звісно, у вас нема інших планів на бізнес чи пристойний пасивний дохід)

Я в найближчі років 10 не планую щось міняти, буду працювати поки ІТ не загнеться.
Ідеально було б ще паспорт EU країни отримати, а тоді ще влаштуватись на емплоймент контракт і піти на лікарняний на пів року лікуватись, оформити допомогу по безробіттю чи ще щось таке.

50-55 це у західній Європі чи Швейцарії.

У Швейцарії є пару чіт кодів для FIRE — це pillar 2 і pillar 3a пенсійної системи, куди можна вносити добровільні додаткові внески і отримувати миттєво 30-40% гарантованого доходу капіталу (або скоріше return of investment) за рахунок економії на податках. І в ~55 можна зняти майже без податків. Таким чином можна вийти на FIRE в 45 і знімати трохи більше 4%, переганяти кошти через pillar 2 і знімати вже менше 4% після 55. Це називається тут стратегія мосту (Brückenstrategie) і можлива завдяки комбінації із 3-рівневої пенсійної системи і фіскального законодавства. Дуже ранній Fire (до 45) фактично доволі складно мати (якщо це не old money).

В мене зараз ~20 років(13 якщо не рахувати нерухомість), і до 40 мені ще далеко

І того що я памʼятаю 1 місяць fire видатків у Вроцлаві це ~"2000 без подорожей". Тобто це десь 2500 в місяць (30к в рік) то виходить net worth 600k eur (з них квартира 210k). Для Fire в Швейцарії не вистачає ще буквально 2.4М — 5.4М. В абсолютних числах Польща, звичайно, виграє у Швейцарії у можливості до Fire. Тому з Швейцарії пенсіонери часто виїжджають в дешевші локації на пенсію — південна Франція, північна Італія, східна Іспанія, де менше ніж 1М достатньо щоб покрити період з 50 років до смерті. А от пенсіонери з Франції, Італії чи Іспанії на пенсію у Швейцарію чомусь майже не їдуть.

Для Fire в Швейцарії не вистачає ще буквально 2.4М — 5.4М.

Неймовірна сума для ІТ.
Все таки Швейцарія дуже дорога(
Ви не думали на пенсію в Україну вернутись? Чи в якусь Чорногорію?

Кажуть (www.levels.fyi), що TC на 7 рівні досягає 700к-800к на рік. Залишилось лише досягнути 7+ рівня і протриматися там років 10.

Все таки Швейцарія дуже дорога

Переважно житло, сервіси і страхування (крім страхування здоровʼя бо воно не залежить від доходу і вираховується в абсолютних величинах а не у відсотках). Їжу і інші товари я купую дешевше ніж німці чи французи бо купую в Німеччині чи Франції і повертаю ПДВ назад (Mehrwertsteuer Rückerstattung).

Ви не думали на пенсію в Україну вернутись?

Мені ще нема 35 і до пенсії, навіть Fire, якщо вдасться, дуже далеко. З України я поїхав ще в далекому 2011 і з тих пір в Україні у мене залишилися лише спогади (нерухомості, рахунків і інших матеріальних активів в Україні у мене 0). Повертатися в Україну на пенсію було б нераціонально бо

— Мої діти народилися вже за кордоном (у Франції і Швейцарії) і є громадянами ЄС за правом народження. Плюс вони тут вдома. Україна їм буде чужою (вони там ніколи не жили) і вони туди не поїдуть, а я хотів би бути поруч з ними (хочаб в одній країні)

— Податки (податки на доход з капіталу в Україні сильно вищі за швейцарські, особливо з урахуванням курсу гривні і що прибуток платиться в гривні)

— Горизонт планування. Яке життя буде в Україні через 20-30 років з урахуванням комбінації із демографічної, економічної і безпекових криз?

Чи в якусь Чорногорію?

Навіщо? Якщо дешева локація на морі — краще вже Франція — у мене є там громадянство, вільна французька, досвід життя і це недалеко від Швейцарії у разі потреби (+ бонусом тепле Середземне море, відносно непоганий рівень медицини і класна кухня)

в мене є запас на десь 7 років абсолютно повноційного життя з сім’єю (якої в мене немає) з урахуванням всіх поточних і майбутніх витрат включно з оновленням авто і тд. (і без урахування потенційних оптимізацій)

ця подушка без необхідності вилазити з акцій чи крипти (там ще на декілька років)
і що?

пересічний українець точно не володіє можливістю прожити на свої запаси NN років.

більш того, якщо обійти бізнесменів чи справді успішніших людей, в яких як в цьому пості — тачки за 100к — можна дізнатись, що там теж часто немає відкладень на десятки років.
В моєму містечку якось так повелось, що коли бізнесмени і муткарі «крашили» свій бізнес — то це вже все лямпочка, виводили звідти може 10-20к$ яких звісно особливо не вистачало на життя, запасів було не феноменально багато.

(дуже велика кількість бізнесменів — крутить все в бізнесі, оце що в них з’явився авто за 100к — це може бути все, що вони вивели з бізнес коштів за 2-3-4 роки свого життя)

Отак як ви звітуєте жити і постійно відкладати — жили хіба базарники)

пересічний українець точно не володіє можливістю прожити на свої запаси NN років.

Так і є. Але який стосунок це має до теми? Ми ж тут наче про вихід з ІТ.

якщо обійти бізнесменів чи справді успішніших людей.... там теж часто немає відкладень на десятки років.

Кожен живе, як йому зручно. Комусь важливо жити «тут і зараз» (круті подорожі по 5-10к за пару тижнів, дорогі подарунки дружинам і коханкам, люкс авто і дорогуще страхування до них, спортзал з персональними тренерами, тренери особистісного росту, персональні психологи та водії, їжа з fancy ресторанів щодня, мільйон підписок на всякі нетфлікси), а хтось задовільняється малим (скромне життя, ну можливо з деякими виключеннями з правил). От і маємо на виході, що у когось умовно є пів ляма наскирдовано і тихе непримітне життя, а у когось показушне інстаграмне життя і шиш за пазухою. Не засуджую нікого, нехай кожен живе, як зручно, комусь же треба крутити економіку і годувати всіх тих, хто продає послуги і товари, без яких можна спокійно у житті обійтися. Думав не раз, що якщо би всі були, як я, то напевно світова економіка подохла уже, бо мені в принципі вкрай мало що треба, окрім деяких виключень.

Отак як ви звітуєте жити і постійно відкладати — жили хіба базарники

Чудово. Я базарник, але із прогнозованим і забезпечним майбутнім. Краще так, ніж смітити купюрами наліво і направо, а в результаті потім «злиденна пенсія». Повторюся, нікого не засуджую, у кожного є право вибору, але подумайте добре, все ж таки мій підхід має багато очевидних переваг.

Але який стосунок це має до теми? Ми ж тут наче про вихід з ІТ.

ми про вихід з айті, але люди почали перекручувати про те — що виходити з айті треба і неаче можливий взагалі в якийсь феноменальний плюс, ігноруючи, що в Україні — айті впринципі відірвана від реального ринку, бо працює на захід і за західні кошти.

+

почались в аргументи в сторону — айтішники бідні) але насправді це не так, айтішники супер відірвані від реального ринку. Українські айтішники, якщо не потрапили в гавно компанії навіть багатші за своїх Європейських колег (якщо не всі по net profit, то по purchasing power — точно)

але подумайте добре, все ж таки мій підхід має багато очевидних переваг.

якщо почитаєте мої пости вище, зрозумієте, що я напевно живу ± як і ви, ну може витрачаю трохи більше, бо подорожі/концерти/і класні активності як гори чи сайклінг люблю в повному розмірі з відповідними витратами.

пройдись по всіх своїй друзях і знайомих — які наймані працівники і дізнайся скільки вони зароблять,

В тому і справа що майже всі знайомі це з ІТ, а з тих небагатьох не з ІТ вибірка мало що дає.

потім повтори серед знайомих айтішників.

А з цих як я вже казав мало в кого є своє житло і мало в кого є авто, а з них ще менше в кого авто >20k.
Тому і виходить що власне житло та дороге авто мають здебільшого НЕ з ІТ. Ну це моя статистика за багато років. Де ж тоді інші беруть гроші, і ким вони працюють.

А з цих як я вже казав мало в кого є своє житло і мало в кого є авто, а з них ще менше в кого авто >20k.

Ви напевно мід, тому і ІТ друзі відповідні.
серед моїх знайомих більшість сіньори, є архітекти, ліди, то вже всі з житлом, дітьми

ну от в мене навіть ті друзі з айті, що можливо не купили, і в плані житла і в плані авто, вже могли б купити що завгодно, і знаючи які середні відкладення в багатьох власників бізнесу -в айтішників солідніші)

але я звісно не про бізнес — як великий клас бізнесу, в кого мега-компанії, просто малий-середній бізнес типу «темка стрельнула вдалось зробити 2-3 магазини»
часто ці два-три можуть генерувати по 1-2к$, і людей це влаштовує

(треба бути чесним, в багатьох,а точніше в 90% — не вийде і цього, вони просто прогорять, ще якийсь 1-2% — реально вийде цікавий бізнес, який буде приносити щось більше ніж айтішну зарплату, можливо навіть декілька)

Ви напевно мід, тому і ІТ друзі відповідні.

більшість людей з моєї статистики це люди з компаній де я працював, і тут нема різниці ким я був, і джун і мід і сін, то колеги все одно різні як по позиції так і рівню. Якщо я джун то це ж не означає що в компанії всі джуни. А з друзів то статистика не дуже чесна, бо друзів людина обирає сама і частіше всього відповідно своєму рівню, тобто подібних до себе. Це як серед мільйонерів буде статистика що в кожного з друзів є приватний літак.

Ну тоді знайомся — я вкинув $80к у авто =) ДУЖЕ хотілося, то мрія була. Хоч я й жадібний до грошей і жмуся на все від їжі до трусів, зайву копійку не витрачаю без гострої потреби, але так, я витратив свій чистий річний дохід на авто (так, визнаю, маю немалу з/п, не бідую, але не схильний витрачати багато у повсякденному житті). Більшість оточення крутили пальцем біля виска, мовляв, який же придурок, краще би взяв двушку біля метро чи інвестував у акції, але нічого не можу з собою вдіяти, це моя пристрасть і моя залежність, моя давня мрія, яку я мусив реалізувати, інакше не можу спокійно спати і жити. З дитинства маю потяг до крутих тачок. І так, я напевно виключення, бо більшість кого я знаю (я не маю знайомих поза ІТ світом, на жаль), купують авто у діапазоні 10-30к. Ну іноді буває 35-40к, так то вже верхня межа.

BMW X5 xDrive30d, M Sport (G05)

Дуже круто. Одне з найкращих авто як на мене.

не в европе — страховка дорогая и только при наличии жпс чипа, обслуга дорогая, ты накатаешь 200к гдето за 6 лет, и продашь ее за 25к. Итого по 10к в год потери и еще за сервис по 2к в год. Такие тачки только в лиз брать и на фирму.

А як допомагає той факт, що тачка в ліз і на фірму? Платити то все одно треба, і в ціні теж падає...

Щодо страхування — о так, це било добряче по кишені. Брали десь 4-4.5% від вартості авто (яка падала щороку на ~10%). Тобто, гарні тисячі спливали. За 4 роки сплатив десь орієнтовно $10к (це лише КАСКО).

в европе также — 4-5% от стоимости в первые три года и от угона страховку дадут только если установишь жпс.

Дякую, так, радувало тіло і душу. Але покатався лише 4 роки і вимушений був продати, через релокацію. Виручив лише $50к, пробіг 80к км.

Вітаю з здійсненням мрії. Але це жостко, я б так не зміг. Чекаю поки моя наступна мрія впаде в ціні через вік та пробіг xD. Після першого авто я зрозумів що мрію реалізовувати треба максимально економно, бо можливо дуже скоро з"явиться нова)) Все таки хочеться спробувати багато всього різного, але на все грошей не вистачить.

І так, я напевно виключення, бо більшість кого я знаю (я не маю знайомих поза ІТ світом, на жаль), купують авто у діапазоні 10-30к

От і я про те ж. Виключення є завжди, але де ті люди беруть гроші на всякі ренж ровери..

але де ті люди беруть гроші на всякі ренж ровери..

Чиновники (корупція, відкатіки), прокурори, судді, успішні адвокати, дружини, сини/дочки, коханки цих мажорів, бізнесмени (у яких справа «пішла»), топ менеджери серйозних компаній, криптоінвестори трохи, ну і чуток айтішників (з тих, хто пристойно заробляє, десь 6к+ хоча би) або тих, хто просто різко здобув велику суму (умовно, продав пай землі чи отримав у спадок трьошку на Печерську від бабусі) і на радощах пішов отоварюватися у преміум автосалон.

то звідки вони взялись

є багато легальних варіантів:

— лізинг

— короткострокова аренда

— імпорт вже вживаних авто і їх ремонт вже в Україні

— грошові перекази з-за кордону

— диспропорційно висока частка витрат на авто через бажання деякої частини населення до самоствердження

імпорт вже вживаних авто і їх ремонт вже в Україні

Ось це в більшості випадків і є секрет. Ті авто, які автор вважає коштують >20k найчастіше насправді американський біток в два рази дешевше. Не кажучи уже те, що обʼєктивно абсолютна більшість авто старше 10 років навіть у такому «багатому» місті як Київ.

Я трохи знаю ринок вживаних авто, і зазвичай битки з США не коштують в рази дешевше того що є на вживаному ринку. Економія там не така вже і велика виходить, це мабуть десь 5к в середньому, хоча економії в 10к не буде, хіба для дуже дорогих авто. Привозять битки не тільки для економії, а заради низького пробігу, зрозумілого ремонту під себе чи просто комплектації. Тому якщо я бачу авто за 35к, то навіть якщо це биток з США то його власник не міг купити його за 20 аж ніяк, він заплатив 30+.
Те що авто старше 10 років це не означає що воно не може вартувати дорожче 20к.

імхо ви напевно рівняєте по низу ринку)

по низу ринку (автомобілі до 50к) — справді буде різниця в 5-10к, але часто це порівняння з таким же битком, який був вдарений в рази сильніше і гірше. і на ньому ще хочуть нормально заробити.

при адекватному підборі, і якщо вас не обманули (аукціони теж люблять це) на авто за 50-60к часто економлять до 15ти, на авто 100+ — 20-30к (і так ігнорувати комплектацію/якість ремонту — теж не варто)

я не просто так про це кажу, шукав собі конкретно МАСОВЕ авто, але трохи потужніше ніж базові версії (воно в діапазоні 40-70к в європі, так от їх так мало возять, що ті які привезли 15-25к на аукціоні, з дуже адекватним ударом (на 5-10к ремонту макс) — перетворюються в 60к$+ мінімальної ціни)

імхо ви напевно рівняєте по низу ринку)

ну да, так і є, я так і сказав,

економії в 10к не буде, хіба для дуже дорогих авто

на ринок в 50к саме з США не дивився бо це як на мене дуже дорого, мені там ловити нема чого. Але я знаю що ціна внутрішнього ринку також формується і за рахунок привезених битків, бо якщо є пул авто за 50к в Києві, навряд чи хтось буде їх купувати, якщо з США їх можна пригнати за 35, тому оця ціна внутрішнього ринку вона потроху падатиме і наближатиметься до битків з якимсь зазором. Можна сказати що комусь терміново горить купити тут і зараз за 50к, ніж почекати і купити за 35, але це мало хто з адекватних буде робити + є люди та фірми які наперед купують авто, ремонтують і продають в Україні, тому може бути що і чекати не треба. Або тих битків вже перепродують по третьому колу власники в Україні.
Тим не менше якщо по Києву їздить биток з США який у нас 50к, а власник заплатив за неї 35к це все одно вже не мало і це явно не простий касир купив(але по статистиці і не хтось з ІТ)

ну по масових машинах популряних брендів 10-20-30к — логічно, що різниця з америкою мінімальна буде.

пасати/а4/а6/форди базові/тойоти/лексуси — якщо це не якісь унікальні 3л+ мотори, а звичайні дешеві для розмитнення, то їх масово завозять і ремонтують і продають, звідти і різниця не більше 5к.

Але є те але, про яке ви розказали) звісно якщо хочеш конкретну комплектацію, менше биту, менше їжджену — можна це отримати дещо дешевше.

А от ситуація з більш лімітними авто, як людина там зазначила, по 100к — там справді 20к — може бути базовою економією, і це на масових німецьких авто (як бмв х5 чи порше каєн), не кажучи про якісь корвети/ламбо/911, які впринципі важко знайти/купити по нормальній ціні і швидко.

А от ситуація з більш лімітними авто, як людина там зазначила, по 100к — там справді 20к — може бути базовою економією

економію порівняно з чим?

... а так да українці за 20 тис вдавляться і тебе вдавлять і кого хош вдавлять на тім стоїм «не ми а ви» ))

коли люди рівняють, в основному рівняють з аналогічні доступні битки на нашому ринку (які хтось інший пригнав поремонтував і продає), з чим іще

, і це на масових німецьких авто (як бмв х5 чи порше каєн), не кажучи про якісь корвети/ламбо/911, які впринципі важко знайти/купити по нормальній ціні і швидко.

так прямо як літературне як ще написати що ти в темі не тямиш не пишучи що ти в темі не тямиш ))

отже behold базова модель німецького авто лідер ринку пригнаного львова то є ауді ку5

так само десь або аналогічні бмв х3 та мерс glc або більші ку-7×5 gle/gls тут разом з кайенами як класіка «економії 20 тисяч на понт»

уже 911 не є «масової моделі» на стіко що загалом її простіше купити нову або «сертифіковану б/у» у офіційного ділера бо вже на 911 чи вийде вийти на економію 20 тис чи ні то вже окремий вопрос з-за ціни деталей та власне і зборка розборка там буде стоїть бо на козі не під’їдеш а щось там уже справді унікальне то чистий швах ))

... а ну так хіба чисто крадені )) є такий ринок you know нічо особистого просто бізнес то там так можна ))

ви так намагались доказати що я не шарю, що я навіть не зрозумів що ви намагались цим донести.

— я ніде не казав, що ку5 менш популярна ніж ку7
— ку5 дешевша, а значить і економія менша (ви до цього самі не догадались?)
— на понт чи не на понт, то вже вирішуйте собі самі

всі приклади я наводив чисто з досвіду двох знайомих, які активно займаються пригоном та ремонтом авто якраз оцих цікавіших сегментів в Львові, і під ключ і під продаж.

та ж 911 — наведена як реальна історія, де пригнали і зробили на 30-40 дешевше ринку, тому не сумніваюсь що при бажанні 20к — дуже адекватна економія, враховуючи доступність цих авто і конкуренції на ринку продажу (вона практично відсутня)

не кажучи про те, що наприклад присутня мода(в тій же Одесі подавно) — всі до-рестайл авто переодягають в рестайл)

на прикладі якогось Х5/M3, який проїздив вже 100к+ пробігу і був сильно вдарений — може бути більше ніж 2х

диспропорційно висока частка витрат на авто через бажання деякої частини населення до самоствердження

О, мій випадок. Міг би собі спокійно взяти щось за двадцятку і кататися. Але ні, увалив $80к у авто (не биток, чистий офіціал з салону) і просто маю задоволення з того. Точніше мав, допоки жив в Україні.

ну вони ще бувають просто не останньої моделі, а дорестайли по знижках (завжди доступні в перші 1-2 роки в перехідні періоди)

також зверху ще є часто супер-оффери саме на такі моделі під кінець цього періоду (в Україні впринципі останні вже 4 роки ціни часто доступні нижче Європейського ринку на нові авто від бмв)

Так, звісно, що то я брав не «повний фарш», а таку досить збалансовану конфігурацію, де було те, що нам потрібно, і не було того, що нам є зайвим і надлишковим. Там взагалі найдешевші варіанти на той час були по $65к, ну це таке чисто гола база, барабан, і двигун 2 л. Старі двохлітрові F15 тоді взагалі розпродували по $50-55к, а Х6 3-літрові на $10к дорожче. Я про це на Інфокарі побачив, там був відос на ютубі «BMW X5 за €50k — ШАРА или НЕТ? ЧтоПочем» і після цього проявив зацікавленість у G05.
Був період, що вони активно викидали на продаж оці G05 у діапазоні $80-100к, тож тим і скористався. А зараз так, зайшов на АВТ Баварія Київ, оце жестянка, там прайси як для тцкшників, 100к+, уже по демократичній ціні майже нічого не бачу пристойного.

x5 може і не завозили дешевші, ті ж 3серії розпродавали від 30к, що дешевше ніж будь-які ціни, звісно барабан і барабан на трійці — фігня, але саме бмв дуже добре розпродає (так це треба відслідковувати)

Так. Але тим не менше, в реаліях України саме такі двохлітрові машинки користувалися великим попитом, бо вони орієнтовно на 10к дешевші за своїх трьохлітрових аналогів (при інших рівних умовах), і розгрібалися як гарячі пиріжки. Навіть на авторіа можете переконатися, що їх справді сила силенна. А по суті вашого твердження — ну так, трохи є, я такі тестдрайвив, звісно, там не так вже й погано, 231 к.с., але у 3л (звичайна версія, не та, що з трьома турбінами) там «цілих» 265 к.с. — різниця є, але не колосальна.

А, дiйшло. Думав, що 3 лiтри починаються з 40i/d двигунiв, але нi, не кругом

Везуть не коні, а ньютонометри...

В такому разі з ньютонометрами там все в порядку =) Якщо говорити про дизель, то навіть у 2л двигуна B47 є 500 Нм, а у 3л двигуна B57 (який з однією турбіною на 265 к.с.) аж 620 Нм. Це неабиякі показники і вони суттєво кращі за аналогічні бензинові двигуни (там 400-450 у стокових). Хоча по конячкам дизелі програють, це так (але байдуже, бо ж везуть ньютонометри).

Я, щоправда, в машинах не дуже розбираюся

так )) но як чесний українець не брехун який свою думку маєш і маєш донести )) селяві

Авто в 20-50тис у.е. в Україні не показник статку. Українці люблять понти, і часто живуть не відповідно своєму доходу. Жити в халупі, їсти мівіну але купити собі бмв і останній iphone в кредит — дуже поширене явище.

Колись давно був у відрядженні в Казахстані, питали в мене яку машину маю. Сказав, що ніяку бо фокус на накопиченні на власне житло. У них було навпаки, житло можна так і не придбати проте повно японських дешевих праворуких авто. У кожного свій пріорітет і житті і плани.

ну так це логічно)

якщо в тебе є доступ до дешевих авто, і різниця в 10-20х з квартирою, ти береш авто.
Вдумайтесь самі скільки молоді накупляли собі битки з штатів за 8-15к, доволі хороших авто, коли вони стали доступні

Вдумайтесь самі скільки молоді накупляли собі битки з штатів за 8-15к, доволі хороших авто, коли вони стали доступні

цікаво чого саме то є має показник? мені є показник третьої країни світу привіт бурат казах ))

в Казахстані
У кожного свій пріорітет і житті і плани.

так я бачив там отой чувак як його бурат чи якось так ))

Вот реально, в своєму оточенні українців не знаю жодного такого прикладу щоб вот так за останні гроші купували айфон чи бмв, і уж тим більше щоб кредит брали. Є такі які тратять на дорогі іграшки живучи на зйомній хаті від зарплати до зарплати. Но там і заплата гарна, можуть позволити. Знаю пригнані бу БМВ по ціні нової Славути — також не бачу причин критикувати. Знаю багато обернених прикладів коли може позволити собі останній айфон без шкоди бюджету, но ходить з умовним 5-літнім ушатаним ксяомі.

Да є багато в Інтернетах сторіз де губаста баришня хвалиться новим айфоном, но там швидше «насосала» ніж в кредит залізла.

українців не знаю жодного такого прикладу щоб вот так за останні гроші купували айфон чи бмв

за айфон я не сподівано стикнувся десь на своїх кругах коли певні люди буквально щойно вчора «збирали на генератор батарею у бригаду» а завтра буквально дружина купує айфон «бо чоловік сказав купить прошку»

Знаю багато обернених прикладів коли може позволити собі останній айфон без шкоди бюджету, но ходить з умовним 5-літнім ушатаним ксяомі.

імхо то є приклад того самого чогось однозначно хворобливого з окремими особливостями але хворобливого як то писав пушкін наш тарас «а кожний не счастний не счастний по своєму»

... окремими особливостями тут виступає той уже об’єктивний факт що коли у тебе уже справді «позволити собі без шкоди бюджету» (втім останні то що на бідному всьо дно) то за айфон останньої моделі задумуєся тіко у питанні коли саме його купувати у перший же ж день чи на Різдво чи у певний проміжок часу «морального старіння техніки»

так само власне як і з машиною я ж не купую що разу нову машину щойно вийде нова модель а більшість багатих просто беруть умовні термін лізінг на 4-5 рокі і далі просто міняють на нову майже як у тім самім ритмі «поміняв мастило»

просто коли вже ціна не має значення то сам процес перетворюється на базову рутину щось на кшталт поснідати та повечеряти та сходити на спорт (я не хочу на спорт тому тіко guessing)

імхо то є приклад того самого чогось однозначно хворобливого з окремими особливостями але хворобливого як то писав пушкін наш тарас «а кожний не счастний не счастний по своєму»

в автівку тільки крісло налаштувати, трішки звикнути до нових габаритів та висоти та і все, там хвилин через 15 вже нормально їдеш і не думаєш, а новий телефон сидиш і налаштовуєш його, а воно ніхуя не інтуітивне, хоча усі обіцяють ту інтуітивність і все це бісить неймовірно

бугога ти не повіриш ))

трішки звикнути до нових габаритів та висоти та і все

як особєнно габарити і висота власне ті самі а все остальне поміняли

... як то окремий фактор купити машину цього року а не слєдуючого бо мені вже нравиться модель яка ще цього року а слєдующєго вже буде нова а мені нравиться імєнно ця я до неї вже «пристрілявся» а нову я не хочу нова мені не нравиться треба все заново починать «пристрєлку»

а все остальне поміняли

що там тобі поміняли? руль як у велосипеда поставили чи чотири педалі прикрутили?

а більшість багатих просто беруть умовні термін лізінг на 4-5
рокі

І переплачують на 50% більше за тих 5 років.
Лізинг не безплатний, там % не менший за % по звичайному кредиту, + треба їхню страховку брати (а це ще 5+%).

Авто треба брати за готівку.
А через Х років продати.

І переплачують на 50% більше за тих 5 років.

Це де?

треба їхню страховку брати (а це ще 5+%).

В нас воно вже враховано в мiсячний платiж. Тим паче що у лiзингових контор значнi знижки

Авто треба брати за готівку.
А через Х років продати.

Та й вийдеш на ту ж саму суму

А через Х років продати.
Та й вийдеш на ту ж саму суму

витратитивши на продаж свій власний час селяві просто бізнес

тільки недавно отримав декілька оферів від польських компаній де авто в лізинг +2-5-10% від повної ціни (зі всіма переплатами за страховку)

той факт, що повертати собі 10/20% ПДВ через компанію — нагадувати не буду. (ще й не тільки з вартості авто, а бензини та обслуговування — теж)

де авто в лізинг +2-5-10% від повної ціни (зі всіма переплатами за страховку)

Страховки туди не входять.
Оці акційні лізинги 103%, 104% це лише авто. Страховка йде окремо, треба повне каско з завищеною ціною (як для кредитного).
Деякі ще й gap страховку вимагають.

При купівлі ПДВ теж повертається. Я на jdg купляв, половину ПДВ повернув.

я вам кажу реальні приклади, які мені надавали.

Недавно декілька хороших спорткарів пропонували дешевше ретейлової ціни, бо вони не продаються. (звісно зі страховками і всім вийде 100-105%, але коли це розбиті на 3 роки платежі, то це однозначно дешево)

Звісно це не висіло на всіх оголошеннях, а скоріше як персональний оффер.

Є такі які тратять на дорогі іграшки живучи на зйомній хаті від зарплати до зарплати.

тож тут як продовження тема за багатих )) у інтернетах зараз сила силенна «порад як стати багатим» що цікаво я ще досі не зустрічав реальні порад саме як _бути_ )) тож однієї з «універсальних порад» там є «не купувати дорогі машини нові» з окремим підпунктом «купувати дорогі машини вже (трохи) б/у» з окремим типу підпунктом «типу так роблять багаті саме так і роблять»

... ага ага всьо так всі так і роблять но там є нюанс демонструє саміх «авторів» як технічних недо людей бо ж там же ж проста же ж логіка з арифметики як то а де ж тоді усі ті «дорогі машини вже (трохи) б/у» звідки ж вони беруться?

«дорогі машини вже (трохи) б/у» звідки ж вони беруться?

айтішник накатав

де ж тоді усі ті «дорогі машини вже (трохи) б/у» звідки ж вони беруться?

Биті, топлені, таксі, накрився бізнес — забрали.

прикольно шото проісходіт Святослав проявляє шарить (простої логіки но всьо ж 73% (к) (тм) такі не шарить)

... це знамення )) прийде Христос і судити буде!

То міф. Платоспроможні люди купують нові дорогі авто, аж бігом.

Про оточення сам несподівано натикнувся на цікавий факт — моєму оточенні усі користуються пасками безпеки, але:
Статистика використання пасків безпеки в Україні показує покращення, але залишається незадовільною: за дослідженням 2023 року, в середньому 40% водіїв користувалися ременями безпеки, хоча це суттєво краще за показник 2020 року (26,04%). Дослідження 2024 року показало, що понад 50% водіїв не користуються пасками безпеки, з середнім показником 46% у 2024 році. Незважаючи на цю позитивну динаміку, все ще значна частина водіїв нехтує цим засобом безпеки.

користувався пасками не мужик! ((

Алекс, в тебе спрінт вже закінчився, що усюди коментиш?)))

Автор і деякі дописувачі як наче зі світу рожевих поні.
В Україні айтішка — одна з найприбутковіших професій.

ви абсолютно праві.

але вкину в топку декілька поінтів:
— айтішка прибуткова — так, у всіх більше ніж 2-3-4-5к$ (кожен сам знайде для себе ліміт) — в мене є знайомі сіньйор девелопери в непоганих компаніях у яких 3.5к$, і далі в них ні разу не получалось пробити (питання до них, занадто ліниві чи занадто мало працюють/розвиваються, але вони принаймні пробували) хтось інший і на 2-3к стикнувся з потолком (це їхня стеля, не всі працюють саме девелоперами)

— для багатьох айтішка — це не любима справа, люди просто вигорають, якщо для когось це аплаїться — заробляти навіть вдвічі менше, але дружити зі своїм ментальним здоров’ям — не так і погано звучить. не кажучи про те, що мейбі тоді людині буде хотітись бути топом в своїй індустрії, робити краще інших — і це притягне відповідно і топ гроші в індустрії, які можуть дорівнювати айтішньому доходу (але не буду розказувати, що буде прям набагато більше, хоча теж можливо)

з цікавих ніш, про які я чув в які влізли знайомі — бутікові подорожі і експірієнси (як ретріти) — роблять те, що робили для себе, але на скейлі.

ще знайомий почав свій бізнес виробництва всяких значків/деталей/ювелірних виробів під замовлення — теж вивів в максимально великий бізнес.

I want to live on my own tropical island in the ocean.

If I weren’t in IT, I think I’d love to be a chef running a small farm-to-table restaurant on the California coast. I really enjoy the balance of creativity, precision, and teamwork in the kitchen — it feels surprisingly similar to what I do in DevSecOps, just with flavors instead of code. Plus, food has a way of connecting people instantly, which is something I deeply value.

food has a way of connecting people

Цікаво, як саме їжа об’єднує людей? Напевно десь так:
— Чувак, ти що робиш, невже їж?
— Угмм (відповідає з набитим ротом)
— Ти це любиш?
— (нарешті проковтнувши) Просто обожнюю!
— Прикольно, я теж! У нас стільки спільного, будемо друзяшками! ;-)

Food brings people together because it’s more than just nourishment — it’s an experience we share. Cooking or eating together creates moments of connection, whether it’s family gathered around a dinner table, friends trying new cuisines, or colleagues bonding over lunch. It breaks down barriers, sparks conversations, and gives people a sense of belonging.

Щось таке пригадую, просто зараз більшість колег на ремоуті, а у доковідні часи були різні випадки пов’язані з їжею.
Наприклад нам привозили судочки з обідами і коли хтось не дораховувався своєї страви то ходив по колегах шукати того, хто переплутав і поцупив..
А бувало й таке що колега забув у мікрохвильовці свою смажену смердючу рибу — теж шукали, щоб зблизитися та прояснити що він не правий)

Капіталу для відкриття чогось серйозного немає

От з цього і почни, без капіталу нікуди.

Робиш дослідження, бізнес план, йдеш з цим до інвесторів чи банк, реалізуєш, якщо не з першої спроби то другої, третьої. Тут діло не в грошах, а в страху виходити із зони комфорту. Я в цій же категорії якщо що.

Ага, і гроші банку/інвесторам віддавати не треба якщо прогориш :) Тупо без задньої думки робишся банкротом і ідеш в інший банк, все так і працює, ага.

Хто не ризикує той...

Ну тобто «сам не знаю, але з дивану віщаю».

У мене є кілька ідей, у яких на папері ROI 2-3 роки. Просто мене цікавить ІТ, не тільки гроші, особливо зараз з АІ коли знову горят очі, плюс інвестування, плюс крипта, сильно велике когнітивне навантаження щоб залазити в ще одну сферу (не без ризиків).

Для прикладу, візьмемо якийсь масажний салон:

Нехай в середньому 10 відвідувачів в день (що досить консервативно, в масажний салон який я ходжу там до 10 ліжок, тобто в одну годину може бути 10 клієнтів в завантажені години)

Ціна — $100
Дохід виходить десь 30к в місяць

Витрати (операційні):
Половина масажисткам — 15к.
Рент — 5к
Електрика, вода, інші витрати — ну нехай 2к

Витрати (одноразові):
Ремонт, обладнати кімнати, ліжка — ну нехай 200к-300к

Виходить десь 8к в місяць, або 100к в рік. Мінус податки. Тобто витрати відбиваються за 2-3 роки.

До того ж, всі ці невеличкі салони менеджаться здебільшого самими масажистками і розраховані на клієнтів з вулиці. Вони далекі від технологій, у них зазвичай убогий або взагалі відсутній сайт і низька присутність в Інтернеті. Підключаємо ІТшні мозги, вайбкодимо нормальний сайт, з нормальним букінгом (а не по телефону як зараз) і онлайн оплатою, запускаємо креативну рекламу в соцмережах, і маємо х2 клієнтів.

а у вас там шо так можна?

у нас прийдуть люди та роз’яснять, що так тут не роблять, бо все поділено — масаж азіати, велосипеди руськіє, барбершопи та кебаби турки та араби. а якщо людина не зрозуміє, то приїдуть вже хеллс енджелс побазарити і потім буде стаття у газеті, що хеллс енджелс знову щось погане зробили

Типова айтішна помилка — порахувати все, окрім клієнтської бази. Всі розрахунки будуть актуальними тільки коли ваш салон знаходиться%

  1. В місті, де є постійний потік людей
  2. Там, де є попит на такі послуги (спальний район, біля спортивних закладів, тощо.)
  3. Там, де немає концентрації конкурентів
  4. Де є нормальна транспортна розвʼязка

В маленькому містечку ви фізично не зможете знайти більше клієнтів, давай рекламу, чи не давай. При неправильному розташуванні до вас ніхто не дійде/доїде/допливе/прилетить. Якщо навколо багато конкурентів, то ви будете постійно шукати масажистів, бо вони підуть туди, де більше платять. В «жирних» (ідеальних) місцях аренда буде відповідною, що вплине на термін окупності.

Це не значить, що ідея лайно, це значить, що треба уважніше ставитися до розрахунків та шукати додаткові послуги, які можна надавати, щоб нівілювати сезонність, падіння попиту на одні й ті самі послуги, тощо.

Якщо навколо багато конкурентів, то ви будете постійно шукати масажистів, бо вони підуть туди, де більше платять

Якщо є попит, відкриють свій невеличкий салон з одним ліжком. До того ж ще й постійних клієнтів у вас уведуть із собою.

Так, клієнтська база тут грає велику роль.

І хто її знайде її апартамент на 4-ому поверсі (не впевнений чи це навіть законно в ау)? Ні інтернету, ні вивісок, нічого. Плюс ABN треба відкривати. Короче багато гемора. Плюс їй треба буде сильно демпінгувати, бо ніхто не піде до неї щоб зекономити якихось 20 баксів. Краще вже в салон. Тому вибір або отримувати 50 баксів в салоні і ні про що не паритись, або паритись, отримувати 60-70 баксів і мати меншу кількість клієнтів.

Хіба що це масажистка з іменем яка має надійну клієнтську базу, тоді да. Но таких небагато.

Там інша схема. Ти їздиш до клієнта зі своїм переносним обладнанням.
www.sydneymobiletherapies.com.au/mobile-massage

Дякую за уточнення, а то я думав на хуторі робити де вже є салони від пані Наді і пані Марічки де є лише постійний потік корів а не людей )

На то вона і napkin math на прикладі конкретного міста (Сідней) і одного невеликого масажного салону, а не готовий бізнес план. А napkin math показує що ідея потенційно працююча і прибуткова. Наскільки? Залежить від деталей. Чатгпт взагалі естімейтить 40-50 людей в сутки в середньому для гарного салону в Сіднеї (на базі інфи в інтернетах а не галюцинації якщо що).

Но навіть 10 людей вже позволяє в гарний плюс виходити. Якщо 10 людей в день на 5млн. місто де в середньому може по 2-3 салона на субурб 80% з яких відсутні в Інтернеті це нереалістично, тоді не знаю. І да, у нас страховка оплачує щось 2-3 масажи в рік і медікер для пенсіонерів також оплачує якусь кількість в рік.

І да, у нас страховка оплачує щось 2-3 масажи в рік

Щоб це була таргетована реклама, треба мати напрацьовану базу клієнтів. Інакше всі конкуренти від цього виграють.

Ким бути поза айті?

окоп, інших варіантв зараз немає

>Ким бути поза айті?
двірником!
насправді елінта посада зараз, конкурс на одне місце 60 чоловіків, бо бронь + зп + фізичні вправи на свіжому повітрі, це серьйозно, у нас в місті на Ха... принаймні так

не хочеш у айті працюй руками (буквально)... якщо є мізки, то без проблем знайдеться місце для роботи. айті подихає шо ппц...

у мене на районі біля мусорних баків ажиотаж, бомжі ходять з дитячими візочками бо в них зручно складати різні знахідки. після того вони з’їжджаються в покинутий і занедбаний дитячий садочок, тобто на подвір’ї того погорілого чорного садочка можна побачити процесії цих працюючих чоловіків з візочками. Київ.

Не дуже зрозумілий сімейний стан автора. Якщо є діти — то нікуди ти з ІТ не дінешся. Якось же їх годувати треба, горять очі чи не горять. А якщо нема — звільняйся сьогодні і роби все по порядку, кілька місяців одне, потім кілька місяців інше. Поки нема залежних від тебе людей — можна хоч всі запаси спустити і під мостом спати, ніхто тебе критикувати за то не буде.

Если есть дети, то можно найти нормальную работу по душе, а не портить остаток жизни. Человек с детьми не означает — мученик.

Можна, якщо там будуть платити не менше, ніж раніше. В Україні при виході з ІТ то важкувато.

Якщо точніше, практично нереально.

Насправді є досить багато цікавих варіантів для виходу з ІТ: підприєництво, журналіст, скіпер невеликої відпочикової яхти, оператор відеозйомки, гід врешті-решт, і т.д. Можливо, варто подивитись в сторону ПР-агентства, якщо зможете зібрати команду «бадьорих» по духу людей

Скопи денег, бизнес любой открой

Просри все за пару месяцев и вернись на свою галеру Все успешные бизнесмены которых знаю лично начинали бизнесы не потому что классно скопить денег и делать свое дело, а потому что кушать хотелось.
Есть еще правда кексы когда основная работа/фриланс подпитка для бизнеса пока в плюс не выйдет, покупка 100% прибыльного готового бизнеса (бабла и везения нужно немеряно), поднял столько бабла что живу в удовольствие и бизнес хоть убыточен но не дискомфортно убыточен.

Все успешные бизнесмены которых знаю лично начинали бизнесы не потому что классно скопить денег и делать свое дело, а потому что кушать хотелось.

І можу поспорити що єдине про що вони жаліють, що раніше не почали бізнес.

Взагалі бізнес досить прибутково робити, я інколи намагаюся прикинути фінанси закладів які я відвідую, і деякі з них окупаються за пару років. Тут основна задача вилізти з золотої клітки ІТ, вирватися із зони комфорту і щось робити. А тепер ще й вайбкодинг добавився який розвантажує мозок і запалює очі знову.

І можу поспорити що єдине про що вони жаліють, що раніше не почали бізнес

Ну як сказати. Знімав офіс колись (я фрілансер і не любив працювати вдома до того як зʼявились буси) Сусідкою була жінка що керувала мережею своїх крамниць. Зараз в Аврорі на районі на касі сидить. Різне бува

Ну рітейл жосткий бізнес. Мамина подружка в кінці 90-х ларьок тримала. В звичайні дні виручка була 1000+ грн, в святкові — 5к+ грн. Вона і її сім’я жили в шоколаді. Но, всі гроші проїдали на дорогу техніку, машини, подорожі, не думали про інвестування, розширення бізнесу, диверсифікацію. Потім прийшли супермаркети і малий бізнес вимер. Зараз вона ніхто.

Це так завжди у бізнесі Поки хтось вкладає у дорогі авто, інший вкладає в бізнес і врешті максимум що зможеш зробити це продати йому свій лоток. Це в абсолютно усіх сферах.
Кажуть більш за все цим страждають трейдери — один успіх і вони вже намагаються відтворити спосіб життя головного героя фільму «вовк із уолл-стріт». Результат передбачуваний — добре якщо йдеш з бізнесу з нульовим а не сильно мінусовим балансом

Н.м.п, не варто приймати РІШЕННЯ

щодо виходу з айті

достатньо просто взяти паузу і відпочити рік, потім вже зважувати.

коли вже роботи витісняють біо-роботів то треба становитись дорослою людиною

колись я зустрічав історію, як програміст заробив грошей і пішов вчитись на пілота.
Є країни, де нема вимоги мати от прям диплом, верогідно, це дозволено ICAO — можна все робити покроково. Це важче і довше, але набагато дешевше.
Для пасажирського літака треба допуски і наліт, які частково він отримав за гроші, частково бортінженером. До того як зайти на великі літачки, він отримав ліцензію приватного пілота, далі заробляв цим, возив пасажирів між островами. Можливо, ще якісь горизонтальні зв’язки допомогли, але цей кейс не поодинокий і робочий.
ps: не факт, що він зараз дуже щасливий.
н.м.п. краще айтішки важко щось знайти. В своєму житті я змінив кілька різних\не схожих між собою професій, і не уявляю, як можна хотіти бути водієм, лікарем, шахтарем, адміністратором. Завжди вдячний (в т.ч. фінансово) лікарям і водіям, таксисти одразу детектять мене за співрозмовника, хоча й намагаюсь відсидітись мовчки.

та не треба диплому. Отримуй PPL, далi години нальоту до наступної ліцензії поки до CPL.
Добре, якщо є спонсор. Питання грошей та часу, якщо ні

Живемо в цікаві часи, коли РЕАЛЬНО стати «вайтішником» в авіацію, медицину, багато куди.
Лікарем без повноцінної освіти не стати, але є купа навколомедичних професій.

Питання грошей та часу

це питання значних ресурсів, бо перемикання в серйозну професію не швидке, працезатратне й дороге, бо увесь час треба щось їсти, попрацювати (іноді роками) «в нуль» для досвіду.
Треба мати дуже серйозне підгрунтя для світчингу з айті, тому вважаю, ТС-у дешевше відпочити для початку, і добре поміркувати.

ТС-у дешевше відпочити для початку, і добре поміркувати

та вже почитавши весь чат я зрозумів, що вийти з айті погана думка. Поки буду тут. Буду триматись. Якщо айті виплюне через якийсь час, то буду шукати нову під свій досвід.
А якщо вже не знайду, то маю надію, що буде подушка на рік(краще два) життя і щось зможу придумати.
Трохи менше хочу працювати зараз і зрозумів, що краще буду своїм хобі час виділяти (також задумався про деякі нові хобі), все не зв’язано ні з айті ні з літкодом ні з програмуванням.

А якщо вже не знайду, то маю надію, що буде подушка на рік(краще два) життя і щось зможу придумати.

Якщо ти так швидко здався зараз(коли є робота і гроші), то що буде якщо рік сидітимеш на подушці без роботи?

рік сидітимеш на подушці без роботи

це кайф.
в омериках по таке навіть не мріють, а у нас можна.
Повчитися, відпочити, кудись «завернути лижі» в щось нове, модне, яке потребує часу для навчання.

Та можна й в Америках так зробити. Тільки масштаб сум має бути інший — не десятки тисяч, а сотні тисяч, а бажано млн.

Сабатікал (sabbatical) доволі розповсюджений феномен в США. І він краще ніж просто сидіти і проїдати накопичення, бо гарантує можливість повернення назад на той самий пост на роботу. Бо основна проблема посидіти і подумати 1-2 роки витрачаючи всі накопичення в тому, що 1-2 роки пройдуть, а нічого кращого так може і не придуматись.

Досить розповсюджений в академії, але не індустрії. Серед компаній знаю лише Гугл дає неоплачуваний саббатікал до року і місце в команді не гарантується (наскільки знаю юридично просто звільняєшся).

В більшості компаній, як наприклад в моїй, немає, але якщо працівник був хороший то назад беруть без проблем, інколи навіть без співбесіди. Я як взяв саббатікал то через пів року написали чи не хочеш назад і через пару днів мав вже новий офер але в нову команду.

А що такого поганого в роботі адміністратора?Та й в лікарів ,які не травматологи,хірурги чи фельдшери швидкої,нічого суперстресового немає.

я навіть не знаю, з чого почати. Правда ))
люди, кровіща

нічого суперстресового немає.

професія водія вимагає постійно прораховувати дії довб***б*в, це важко.

До того як зайти на великі літачки ... але цей кейс не поодинокий і робочий.

загалом як хто хоче досі ще маленький літачок скажу прямо з досвіду що кейз поодинокий хоча і теоретично робочий і вайті певно буде таки простіше бо ж на регулярні авіалінії там реальна така конкуренція туди втрапити бо маленьких літачків на справді дууууууже багато по всій країні

... ну хіба що заточитися на якісь іноземні гіпер хаби типу емірати кувейт що там ще азії є не знаю вже точно може навіть китай (схоже що тепер уже не працює бо вони в ж.) тоді певно може спрацювати чисто як просто сама ідея літати пілотом магістральних

... но грошей там нема )) так витрати на утримання чисто з.п. бруто 2 пілоти та стюардеси приватного літака класу джет більше чи менше 8,000 миль то витрати бруто менші ніж на то саму кількість програмістів та тестерів просто бізнес

маленьких літачків на справді дууууууже багато по всій країні

та й немаленьких літачків дофіга

ок я чесно спробував і чесно напрягся зрозуміти но нічо не поняв може завтра бо в мене вже давно кінець я вже по інерції но я мабуть потім ще подумаю

ті борти що на flightradar24 (за посиланням вище), то невелика частина загальної кількості літаків, на кожний з яких тримають не один екіпаж, щоб літак не простоював, поки люди відпочивають\навчаються.
Загалом, мій поінт в тому, що роботи там багато, пілоти потрібні здорові, їх інтенсивно експлуатують, від чого ті вигорають, потрібно заміняти. Тому попит на свіжі кадри там постійний.

а я поняв ніт ти дивися з точки зору ссср а з точки зору не ссср як я знаю євро приблизно однаково і по америці теж там загальної кількості літаків грубо на 2 порядки більше і відповідно людей які на них тренуються теж і хто уже має комерційну ліцензію теж і отже там нестачі у пілотах нема як принципа

Тому попит на свіжі кадри там постійний.

і так само задоволення попиту як то реально більше ніж у програмістів

нестачі у пілотах нема як принципа

бо там цивільний пілот це upper middle class, є до чого прагнути.
«нема нестачі» і «нема вакансій» це різне.

гм... це дивно аж до дежавю ))

бо там цивільний пілот це upper middle class, є до чого прагнути.

так і відповідно є кому прагнути

«нема нестачі» і «нема вакансій» це різне.

так і відповідно нема нестачі на закриття вакансії є і вакансії є і закриття і конкурс на місце нестачі кого шукать нема

саме тому як бізнес модель

пілоти потрібні здорові, їх інтенсивно експлуатують, від чого ті вигорають, потрібно заміняти.

бо нестачі молодих і здорових нема є на кого міняти з вибором і перебором і можливості просто міняти хто вигорів

хороша професія, одна з тих, куди прагнуть,
але не шкодую, що не поліз в ті тарганячі перегони, і дякую айтішці за притулок.

а яка відмінність в роботі на магістральних, це чартерні рейси?

і не уявляю, як можна хотіти бути водієм

загалом я думав чисто просто як принцип покатати країною туди сюди по своїм дуже прикольно саме як принцип

... зараз уже мабуть не потягну так саме щоб з реально бізнесові зобов’язання тож уже всьо

таксисти одразу детектять мене за співрозмовника

прикольно мене ніт самий останній раз який я помню десь 20-го року зі мной намагався розмовляти якийсь чувак у ліфті готелі я не дуже поняв може ліфтер я чогось запам’ятав він питав звідки бо він знається на акцентах чорний

а більше ніт (( принаймні я не пригадую

Нужно максимально быстро избавиться от иллюзии, что где-то там есть «интересная работа», на которой будут гореть глаза и всё будет в кайф. Если сейчас нет идей чем бы заняться и от чего будет кайфово, то 100% тебе не нравится ничего и любое отклонение от айтишечки приведет к финансовым потерям и ещё большей жопе.
Исключение могло бы быть в случае если ты какое-то продолжительное время присматриваешься к какой-то сфере, смотришь про неё видео на ютьюбчике, присматриваешь сертификаты-тренинги.
Любая работа это продажа своего времени за деньги — за большие или за маленькие, с хоть чуть-чуть интересными проектами или с тошнотворной рутиной и всегда надо выбирать вариант «за большие деньги», точка. Случаи, когда «горят глаза» и денег ещё нормально платять это всё трындёж ХР. За оооочень редким исключением.

Исключение могло бы быть в случае если ты какое-то продолжительное время присматриваешься к какой-то сфере, смотришь про неё видео на ютьюбчике, присматриваешь сертификаты-тренинги.

я б навіть сказав дуже диференціювати відео на ютубчику, та реальне бажання щось робити.

відео на ютубі про реставрацію меблів — цікаво дивитись, а робити — це і хімікати, і періодично важка робота, та і грошей часто в умовній Україні в рази менше ніж в Америці чи країнах Західної Європи. (подібних ніш вцілому багато)

тому треба дуже запаритись, щоб знайти щось цікаве і краще пробувати це реалізовувати до «повного виходу»

про реставрацію меблів — цікаво дивитись, а робити — це і хімікати, і періодично важка робота, та і грошей часто в умовній Україні в рази менше ніж в Америці

в америці там тоже грошей не так щоб дуже якщо брати умовного програміста то програміста вигідніше якщо брати умовного середнього американця ну тоді так так на так може даже вище десь трохи

Кілька разів підходив до цього питання, але не знайшов гідних альтернатив, де б я зміг використати весь потенціал.

За вчителювання навіть не думайте, — багато розумової роботи, низька зп, низька мотивація.
В мене тато допрацьовує до пенсії, і шо рік, то для нього важче йти на 1 вересня.

З досвіду, коли пробував гру на барабанах, укулеле, де потрібно всеодно сидіти на одному місці і що не зайшло, — знайдіть собі хоббі, де потрібно рухатися і все має налагодитися.

Якраз вичитав в Сапольські, що не стрес викликає напругу мʼязів, а напруга мʼязів (майже не рухома поза) викликає стрес.
Хоча і без помірної дози стресу ми були б як овочі.

знайдіть собі хоббі, де потрібно рухатися і все має налагодитися

це до речі дуже слушна порада, мало хто розуміє чому, декотрі люди просто на собі прожили і розуміють досвідом

а справа дуже проста, рух є тим, до чого наше тіло пристосовувалося дуже довго в еволюційному просторі часу, 99 і кілька девяток після коми
треба змінити кілька десятків поколінь мінімум, а швидше за все сотень, щоб виелімінувалися лінії, які залежніші «by design» від руху і були толерантніші на малорухоме життя, подібне до наприклад шимпів

технічно, з того, що вже добре відомо, рух дозволяє правильно працювати
— перистальтиці кишок, це взагалі неможливо переоцінити як важливо
— змінам стану і перемішуванні у лімфатичній системі, вона не має незалежної помпи яку має кров, але є важливою частиною функціонування імунітету, там проводять чималу частину життя лімфоцити, «соціалізуючись» і невідомо що ще роблячи
— ну і взагалі рух розносить по всім найдальшим усюдам паливо і інший ресурс та прибирає викиди, кожна з кілька десятків триліонів клітин постйіно щось сигналізує, як в локальному просторі, так і на системовому рівні, от всі вони будуть таким «оркестром» звучати як «я здорова» і складні регулюючі системи будуть в стабільному («кулька в ямі»), а не метастабільному («кулька на горі») стані, з якого вивалитися складніше і тіло само тягнеться в нього повернутися

edited to add:
якщо кому цікаво, наскільки ж ми відрізняємося від шимпів і інших найближчих мавп з точки зору необхідності динаміки для функціонування нашого тіла, то ось тут є непогане інтро www.amazon.com/...​althy-Aging/dp/1094077011

Моя мать в молодости сознательно закончила музыкальное училище Глиера и выбрала работу музыкального руководителя в детском саду потому, что работать надо всего пол дня. И так всю жизнь и проработала.
Считаю это было гениально!
Я об этом узнал уже когда мне за 30 было. Если б узнал в школьном возрасте, возможно, пошел бы по этому же пути.

Пів дня працювати — це круто, тільки де брати ресурси на покращення рівня життя, волонтерство і т.д. Напевне в вас ще тато працював/поацює і підтримував/підтримує сімейний бюджет.
Також робота з дітьми — це теж дуже круто, бо це наше майбутнє. Але зараз треба бути дуже фанатом, щоб іти в школу працювати за ідею. Зараз ще й учні не такі як були, тепер ж можна бігати по класу під час уроку (НУШ), а якщо вчитель робить зауваження, бо так важко привернути увагу до навчання, коли пів класу бігає, учні знімають на камеру і викликають ТСН.

Ну да, тогда был ССР и это имело смысл во всех смыслах. Теперь лично я в Германии и это снова обретает смысл и даже больший, чем тогда. Всё-таки тут учителей больше ценят в т.ч. с т.з. зарплат.

За вчителювання навіть не думайте

Знаю 35-літнього вчителя який одружився на 20-літній студентці. Скільки таких студенток у нього було до одруження, можна тільки гадати. Так що свої плюси є.

Обычные женщины стареют, а студентки третьего курса — никогда ©

Хто про що, а вшивий про баню

За вчителювання навіть не думайте,

Навіть в Європі? Наче не так і погано, в порівнянні з Україною

Вчитель в школі це фігова робота, прав жодних, обов’язковів куча, ЗП мінімалка.
Та й поріг входження високий, тебе туди без відповідної польської освіти не візмуть.

99% средних айтишников — херовые учителя.
вообще быть учителем — задача далеко не для каждого.
и с умственной, и с эмоциональной точки зрения

а який відсоток вчителів не херові? ~20% з моєї пам’яті...

Та почекайте рік-два, кажуть там не буде вже ніякої айтішки.

Одна з основних причин чого я не кидаю халтуру хоч додаткових грошей вже й не треба)

Ніхто так не каже, не треба додумувати.
Да і більшість професій зникне/трансформується до ІТшки

Це ще дожити треба, швидше б ШІ нас замінив — хоча то не з нашим щастям))

быстрый рецепт — идешь в обед на час в спортзал, немного качаешься, после трех дней смотришь на мир по другому, крепатура будет болеть и усталость даст о себе знать !

Кросфіт — найкращий варіант))) 100 бурпі/берпі і ти не можеш встати. А з незвички можна ще й струганути гарненько.
Серед айтішників досить популярний вид спорту.

А з незвички можна ще й струганути гарненько.
Серед айтішників досить популярний вид спорту.

Це якось пов’язано?

За всі 10+ років в айті я вияснив, що айті не для того, щоб «очі горіли», а для того щоб заробляти кошти, які дозволяють втілювати бажання. Якщо вихочете покинути айті, навіть не знаю що порадити, а от щоб, як то кажуть, «трохи розрухатись» — спробуйте змінити обстановку.
Любите гори? — в Польщі зараз ідеальний період для походів в Татри — друга половина серпня. Візьміть на тиждень-два ремоут, знайдіть готель з гарними видами і інтернетом, візьміть з собою ноутбук і монітор і попрацюйте з готелю ці 2 тижні. Сніданок нехай вам приносять в номер, а після роботи можна прогулятись по місцевості. В якості бонусу — на вихідних сходити в похід. Якщо не хочете нікуди їхати, перенесіть робоче місце в іншу кімнату — мій мозок це сприймає як «нове робоче місце» і краще працюється. Якщо вас гнітить зима своєю погодою — можна знову взяти на місяць ремоут і поїхати в теплу країну на місяць і попрацювати звідти.
Банальне позитивне підкріплення — винагородіть себе за те що ви працюєте, купіть собі щось про що ви мріяли, але думали «та я вже не дитина щоб цим бавитись». Я наприклад хочу собі купити робопса Loona. Його можна купити з одної зарплати, але це досить дорога покупка, тому я уклав з собою договір — півроку роботи і я собу куплю робота, якщо до того часу не перегорю бажанням. Але головне — та сума, за яку я з собою домовився — залишається, я можу купити щось інше, або витратити на розваги/подорож.
Вийшовши з айті, якщо у вас немає пасивного доходу, ви сильно просядете по доходам і невідомо чи вас це не гнітитими ще більше.

візьміть з собою
ноутбук і монітор

4+ роки маю лише ноут 16″.
Нащо той монітор в готель брати)

Я наприклад хочу собі купити робопса Loona

Подивився відео з цим робопсом — загалом прикольний! Але не розумію чому їх не зроблять хутряними, щоб було приємно гладити? Якби ще добавили муркотання і підігрівання корпусу, щоб тепленьким був — може він би з моїм котом затоваришував)
А так жива тваринка все ж краще!

а краще цікаво, чи робопса чи звичайного пса. Є ідея, що песик може настрій покращувати )

Мне только сегодня за обычного собакена насчитали 5к евро за замену сустава, так что искусственный будет определённо дешевле xD Чуток постараться и может получится его накодить настроение поднимать)

ого. а страхувати здоров’я песика можна?

Ну в целом да, но тут очень сильно зависит от страны. Например, в Эстонии страхование для животных скорее шоб було, чем для реальных проблем. В основном из-за низких максимальных сумм на одни страховой случай (не более 1к евро за болезнь, и это в топовых пакетах) и списка исключений на 100500 пунктов.
Хотя я знаю случаи когда в США страховка покрывала 90% от операции за 12к баксов. Вроде в Нидерландах ещё более-менее хвалят. Так что тут скорее нужно конкретную страну и конкретные страховые смотреть.

Вроде в Нидерландах ещё более-менее хвалят.

один чел жаловался, что его GP отказывался выписать ему какое-то лекарство, но ветеринар без проблем выписывал тот же препарат для собакена xD

За всі 10+ років в айті я вияснив, що айті не для того, щоб «очі горіли»,

Дивно що за стільки років ти йдосі не зрозумів що працювати потрібно(або хоча б намагатись) там де душа лежить, до чого тягне і від чого не болить голова і не нудить. Якщо робити щось через силу то з часом воно своє покаже і час витрачений на цю роботу буде здаватись безглуздо втраченим.
Як там кажуть, якщо займатись улюбленою справою то не доведеться жодного дня працювати, чи якось так, сенс думаю зрозумілий.
Зазвичай люди за багато років роботи усвідомлюють що гроші це не головне, і якщо робота яка займає велику частину життя приносить лише нещастя, то гроші цього не компенсують(ну крім крайніх випадків коли треба якийсь проміжок часу назбирати на щось дуже дороге). Це проявляється в довгостроковій перспективі, а от якраз молоді і зелені думають про заробітки в першу чергу, щоб купити нові шмотки і айфони.

Якщо це не тролінг, то мені дивно що ти й досі не зрозумів, що гроші вирішують 90% питань, а великі гроші 99% питань. Заробити за рік суму еквівалентку новому автомобілю, а за 5 років суму еквівалентну вартості квартири і це безглуздо втрачений час? ну-ну. Ок, мені подобається водити автомобіль і допомагати людям. Я можу влаштуватись водієм на «швидку», як мені забезпечувати сім’ю за ту зарплату, а ще відкладати гроші? за який час можна буде купити квартиру/авто, як оплатити термінові якісні медичні послуги? Уявляю яка щаслива буде моя сім’я і я, коли харчуватимемось хлібом і водою, бо всі гроші йдуть на оренду і комуналку.

Коли я був маленький, я любив літо, а тепер коли дорослий люблю гроші, бо за гроші можна зробити літо в будь-який час.

Коли я був маленький, я любив літо, а тепер коли дорослий люблю гроші, бо за гроші можна зробити літо в будь-який час

Гарно сказано, так воно і є

Якщо це не тролінг, то мені дивно що ти й досі не зрозумів, що гроші вирішують 90% питань, а великі гроші 99% питань.

Саме ІТ тобі цих грошей не дасть, особливо якщо у тебе очі не горять, немає амбіцій і бажання розвиватися і пробиватися

Ок, мені подобається водити автомобіль і допомагати людям. Я можу влаштуватись водієм на «швидку»

Або убером і мати такі ж гроші як в ІТ, враховуючи що в убері у тебе будуть горіти очі і ти будеш віддавати себе а в ІТ ти звичайний гвинтик який просиджує штани і чекає 17:00 щоб піти додому і відповідно має мінімальну сінйорську зарплату.

Коли я був маленький, я любив літо, а тепер коли дорослий люблю гроші, бо за гроші можна зробити літо в будь-який час.

Гарно сказано, але чомусь мені здається що літа у тебе не більше 1го місяця в рік, а то і менше. Теорія != практика.

очі не горять
будуть горіти очі

щоб мати гроші, то один з варіантів то треба робити роботу за яку платять гроші. горєніє очей і лежача у потрібному напрямку душа впливають на цій процес як Меркурій на твою зарплатню.

Уявляю яка щаслива буде моя сім’я і я, коли харчуватимемось хлібом і водою, бо всі гроші йдуть на оренду і комуналку.

зато татко робить де душа лежить і в нього очі горять (сарказм)

Можна не заводити сім’ю, і бути щасливим водієм швидкої, і харчуватись хлібом і водою.
/sarcasm

Можно бесплатно питаться в местах помощи бездомным, некондиция магазинов, рестораны блюда выбрасывают. Воду в бювете набирать. Тогда можно вообще не работать и жить в свое удовольствие. А если нужна денежка можно выпаивать электронные компоненты и собирать вторсырьё. Мечта а не жизнь, да? ;-)

Мечта а не жизнь, да? ;-)

Некоторым — да, варум бы и найн?

А если нужна денежка можно выпаивать электронные компоненты и собирать вторсырьё.

При умові що є своє житло — то на комунальні дуже багато вторсировини треба зібрати. І на паяльник гроші треба. А ще ж мінімальний ремонт треба робити. І одяг якийсь. І на лікування...

От ти знову про гроші...

Я можу влаштуватись водієм на «швидку», як мені забезпечувати сім’ю за ту зарплату, а ще відкладати гроші?

І як завжди якщо нема чого сказати по ділу то йдуть з крайності в крайності. Ти або багатий ІТшнік який може

Заробити за рік суму еквівалентку новому автомобілю, а за 5 років суму еквівалентну вартості квартири

або касир АТБ чи водій який буде

Уявляю яка щаслива буде моя сім’я і я, коли харчуватимемось хлібом і водою, бо всі гроші йдуть на оренду і комуналку.

От нічого по середині не буває, або те або інше, ну таке воно життя чорно-біле....
Людина не шукає шлях як заробити на квартиру, а шукає шлях де можна бути щасливим і щоб вистачало на життя. Мені дивно що ти йдосі не зрозумів що за гроші щастя не купиш...

от якраз молоді і зелені думають про заробітки в першу чергу, щоб купити нові шмотки і айфони

А мені навпаки здалося, що зараз зумери (молоде покоління) більш випещені, аніж ми, суворі міленіали, вони дбають більше про свій ворк-лайф баланс, щоб недайбоже їх ніжний «лайф» не зачепила сувора «ворк».

Так і є, коли я писав про заробітки, це було про як заробити гроші, а не як «пахати» за гроші. Тобто скоріше заробітки без напрягів. Може просто слово неправильне.

Купували цього робота дитині на подарунок і продали через декілька місяців тому що дуже швидко набрид їй. Після того як подивився рекламний ролик то в самого «загорілись» очі але в реальності виявилось по-іншому. Не рекомендую одним словом

я досить довго щоб не їхати дахом тренером по HEMA волонтерів

А так — медікаменти від діпресії треба міняти та спортом занятися

Друга порада — в тему, перша дуже не в тему. Численні досліди показують, що антидипресанти дуже погана ідея. Показані виключно в кризовий період і під чітким контролем лікаря з постійними аналізами, особливо по ендокринні системі. Антидипресанти можуть наробити ділів організму гірше стероїдів.
Ціла купа зірок з найвідоміших : Мерлін Монро, Елвіс Преслі, Майкл Джексон і т.д. стали жертвами пігулок, які мали їх ніби то лікувати.
Гасити стресси горілкою і речами по гірше, ще гірше там вже перелік жертв довжиною в безкінечность.

Численні досліди показують, що антидепресанти — це дуже хороша ідея. Ваші приклади з 50-80х максимально застарілі, і, скоріше за все, як завжди чері пікнуті

А ці «численні досліди» на чиї гроші проводились?

Ви зараз натякаєте, що ці досліди проплачені «великою фармою». І раз ви вкинули цю тезу, то вам її і доводити. Успіхів

Яка мила маніпуляція. Тобто ви ссилаєтесь на якісь дослідження, а коли вас про них питають детально, то пропонуєте співрозмовнику самому вгадати які саме це дослідження. Мені просто цікаво на чому базується ваша віра в неупередженість досліджень такого роду.

Я посилаюся на правила допуску препаратів до включення до протоколів лікування в західних країнах, наприклад в єс чи канаді. Якщо фарм компанія приходить до регулятора і каже «ефективно, мамою клянуся», то регулятор точно-точно повірить їй на слово і на папірці, які принесе компанія.
Звісно, ви можете сказати, що регулятор — це не гарантія, його можна підкупити чи обманути, але цей же самий принцип мапиться на абсолютно будь що, і так можна закінчити в лісі з шапочкою з фольги, бо виявляється, що кожен, кому вигідна якась ідея, теоретично, може просувати її незаконним способом.
Тобто, що ми тут маємо: ви вкинули, що досліди по ефективності ад могли бути профінансовані зацікавленими сторонами. Далі коли вас попросили обґрунтувати це, звинуватили в маніпуляції і перевели стрілки, ніби це я маю щось доводити, хоча моя теза була лише в тому, що існують досліди ефективності ад, і вони справді існують. Ваша ж теза була в тому, що з цими дослідами щось не так, вам і доводити, що саме.
Ну і бонус: ад врятували мені життя, демонізація цих препаратів може нашкодити людям, які їх потребують, але бояться звернутися за допомогою

Напевно такі самі що і до безпечності вейпів, які робили табачні компанії trademaster.ua/zarubezh/33290
Там дійшло до того, що висновок — електронні сигарети дозволяють курцям кинути палити. Такою же логікою, якщо з горілки на бояришник перейти, то можна кинути пити. При чому інші досліди за державні гроші (які Трамп порізав успішно), прийшли до радикально іншого висновку, вейпиння часто призводить до переходу на сигарки.

Антидепресанти це наркотики, які знаходяться в сірій зоні законодавства. Тобто ці речовини не заборонені, але вірогідно поки що. Така собі ідея їх приймати, особливо без нагляду лікаря.

Навпаки, це речовини в максимально білій зоні. Ти не можеш їх приймати без нагляду лікаря. Якщо тобі мутний тіп з аптеки на Лісовій продав їх просто так, то це просто порушення закону, а не якась сіра правова зона, як, прости господи, дія сіті

не зовсім, це психотропні речовини яки не продають без рецепта,
так, теж чув що фарммафія ніби їх проштовхує, бо виписують багато, а інформації що до того чи дійсно вони допомагають по статистиці ніде не має,
але у важких випадках вони дійсно допомагають, бо людство поки не вигадало нічого краще

Ознаймтесь. life.pravda.com.ua/...​obi-doslidzhennya-304206
Більше за те Управління з продовольства та медикаментів США FDA, вимагає розміщувати на упаковці із антидипресантами офіціне попередження про ступінь небезпеки. Власне як на сигаретах — пишуть, що вони зовсім не корисні для здоровья.

вже нема такого стану «поза айті», громадянин без телефона сприймається як неадекват.
але є ще цивільний статус «поза АІ»

зараз мода локальна з’являється на бабушкофони до речі.

казалось бы, где бы могли бы платить за

гуляти парком, прохолодне безалкогольне пиво у спекотний день

сюрприз-сюрприз — в айти

Звучить як про студентів, які собак за гроші вигулюють.
День ІТ-шника проходить за монітором.

Не лише IT. Будь який бізнес, де можно найобувати роботодавця.

В більшості випадків усе навпаки, якщо би ви не приносили прибутків значно більше ніж вам платять — не було би жодного сенсу вас наймати. Мінімально співвідношення 1 до 6, і це вже межа рентабельності найму.

Мінімально співвідношення 1 до 6, і це вже межа рентабельності найму.

Якась фантастіка часів Маркса і Енгельса.
Де зараз на зарплату уходить менше 50% доходу від працівника?

Та в тому же аутсорсі, навіть після того, як замовник тобто кінцевий роботодавець, заплатить галері, від тих грошей ви отримаєте самий максимум 25%. Тому галера для збільшення прибутків постійно має рости в розмірах і мати плинність кадрів, постійно наймаючи джуніорів, щоб переважна більшість колективу були мідлами.
Сам де кінцевий роботодавець, в більшості випадків це буде якийсь Bkack Rock чи Morgan Stanly, тобто хотось типу Ворена Баффета, отрумуе значно більший зиск.
Інша справа куди той капітал дівається, може ре інвестується в капітальні витрати сворення нових робочих місць, а може йде на вибори та демонстративний шикарний вжиток. Ну ще варіант три — на 12 авіаносних групп, тисячі літаків, військові бази по усьому савіту тощо.
Саме така форма, без регуляцій — призводить до того, що виробництво софта йде переважно в Індію, а усього підряд в Китай. А китайці в якості протидії торговельним війнами Трампа, показують шортамт в Тік-Ток, амариканцям собівартість виготовлення товарів. Там співвідношення по сумкам було наприклад, 1 до 38.

Ну так не працюйте в аутсорсі. В продукті взагалі неможливо порахувати скільки прибутку приніс конкретний працівник. От я працюю в продуктовій компанії, буває за цілий день взагалі до компа не підходжу. Але мені все одно платять. Magic.

Аутсорс при усіх інших це більша частина роботодавців в Україні, свого часу Азаров зробив умови, щоби копіювати Білорусь та Китай із Індією. В сутності це продажа робочої сили через посередників, з класичним виносом роботи західними компаніями за кордон. Відносно не велика маржинальність є дуже вузькі коридори, тому і потолок зарлати — бо уся прибутковість в тому щоби нагнути робітника, клієнт може просто піти кудись в : TSC, Acenture і т.д. йому майже не можливо підвищити рейт, лише збільшити кількість людей, дуже бажано продати товпу джуніорів як сініорів.
Той же Google, там співвідношення взагалі люте 1 до 50 000, не дивлячись на компенсації в середньому на 210 тисяч баксів на рік. Netflix невідомо, та судячи з усього ще більше, але там довго напод не тримають за 5 років 80% персоналу оновлюється.
З продуктом в чому момент — маркетинг, в сучасному капіталізмі цінність будь чого створюється маркетингом.

Та в тому же аутсорсі, навіть після того, як замовник тобто кінцевий роботодавець, заплатить галері, від тих грошей ви отримаєте самий максимум
25%.

Ну і брєд, таке хіба по джунах)

топ перформер

а от був би топлесс перформер — було б інше діло

вже третій день цьому топіку, а класика ще ніхто не процитував:

треба не всякою ху*ньою займатися, а жити інтєрєсно: читати книжки, бути шпіоном, дресирувати любіму обізьяну і ходити в оперу з красивими дівчатами. І отримувати від цього задоволення

Чи можу подресерувати вас? Я інших обізян не знаю, чисто для тесту хіба сподобається

Розумію автора, сидіти безкінечно за компом і читати цю всю технічну пургу — ніяких нервів не вистачить.
Бюджетний варіант: піти з роботи, переїхати в якусь розвинену країну, оформити ТЗ — та й вчити іншу мову й пробувати влаштуватись на якусь іншу роботу, можливості такі надають, заробляти також можна норм.
Варіант подорожче: якщо є гроші на хоча би на півроку життя — кидати роботу у херам, і шукати себе🙂

Спробуйте відео та фото. Спочатку як хоббі, потім можете спробувати заробляти. Там є гроші і це цікаво. Ті хто кажуть що заробити ніяк — недостатньо приклали зусиль і недостатньо цю справу любять. Я відчуваю щось подібне тому добре вас розумію. Зараз наведу кілька аргументів.
1). Тема дуже близька до IT. RAW, витримка, діафрагма, ISO, 8/10/14 bit, кольорова субдискретизація, бітрейти, стабіліація, фазовий автофокус, Prores, Braw, all intra, long gop, waveform, log профіль, компресія, розмиття, глибина різкості, зжаття і купа купа суто технічних термінів в яких треба буде розумітися так само як і в IT. Чесно сказати, здається що це і є підрозділом IT бо багато технічних речей.
2). Новітні гаджети. Так само як і в IT, вам доведеться обзавестися новими технологічними камерами, об’єктивами та додатковим спорядженням, і якщо ви любите техніку, то це прямо буде море кайфу від неї. Ви можете купити сучасне обладнання, або закономити і купити трішки старіше, але все ще функціональне. Про це зараз не буду бо то окрема велика тема. Але все можна.
3). Процес пізнання ції сфери нагадує дуже хорошу психотерапію. Ви ходите навколо, знімаєте знайомий вам світ і намагаєтеся показати його красивішим ніж він є в повсякденності. Це дуже цікаво.
4). Як трішки попрактикуєтеся — зможете ходити по різних подіях, знімати, викладати, знайомитися з людьми, творчими колективами, власниками закладів і взагаі з великою кількістю різних людей для яких ви можете зробити зйомку і отримати додатковий досвід, соціальні зв’язуи чи вже перші гроші.
5). Врешті, коли ви почнете відчувати цей напрямок, ви зможете побудувати для себе свої процеси. Щось залишити як хобі, а на чомусь пробувати заробляти.
Відео та фото це хороший метод жити життя з усім світом, нести місію хронографа. Додаткова мотивація для активного способу життя, знайомств, відвідування подій і багато багато всього що робить життя різноманітним і недає зосереджуватися на негативі якого зараз дуже багато. Якщо ви соромилися кудись підти, з кимось познайомитися — то тепер у вас буде офіційна причина це робити — пропонувати людям познімати їх чи їх справу. Якщо вам подобається спілкування і нові знайомства то це буде як нове життя.
По вашій розповіді здається що це може бути вам цікаво, якщо цікаво дізнатися детальніше — можете мені написати в LinkedIn чи тут і я можу розповісти з чого почати можна. Бо техніка не дешева, потрібно розуміти що можна на початок купити. Я трішки знаю. Якщо ні, то просто сподіваюся що вам було цікаво почитати.

Мужчина покупает себе дорогой фотоаппарат и заводит фотолабораторию
Женщина покупает себе «Кодак» и- фотографирует, фотографирует, фотографирует!
© Старая реклама Кодака

Там частіше за усе дорогі спортивні тачкі та юні коханки. У жінок неуємний шопоголізм, по 300 пар взуття і т.п.

юні коханки

В нашем возрасте нужно заводить женщину которая знает первые признаки инсульта

Так кто же действует рационально, если кризис среднего возраста ?
От того же и идут гипер компенсации. Ясно же что не надо тебе тот же Мустанг или там Кибир трак, у которых серьёзные проблемы с безопасностью. Особенно если ты не гонщик на треке, кстати дрифтеры в основном как раз за 40. Ну или 300 пар обуви и гардеробная комната заваленная до верху шматьем.
Ищутся емоции удовольсвия. А тут скажем пойти на парусной яхте в регату, в поход в горы там и т.п. вариант куда как по лучше.
Фотопюаапараты и т.п. — это все из той же оперы, там фотографировать учится надо это серьёзное дело как и ИТ.

Никогда дрифтом не увлекался, ездил на машинах с 300-400 лошадиных сил (большие седаны) в основном из за их комфорта и безопасности, но в тапок в пол не давил — не интересовало. Ездил на с36 и на эс3 — единственное что вначале наловил тикетов от блицеров — скорость не чувствуется, но кайфа от резких ускорений не припомню. А вот после 40 тянет дрифтовать на всем чем можна — на велосипедах, на самокатах, но на машине пока не пробовал — узкие дороги, безопасность других людей, етс, теперь думаю взять заднеприводную и искать трек. Странная фигня.

так на дорогах это делать зло, а на спец площадках самое то. А зимний дрифт вообще вкуснятина

Мабуть я якась неправильна)При щорічному доході вище 10000$ купила б банківське золото або комерційну нерухомість для здачі в оренду.6 пар взуття цілком достатньо.

Нолік пропустили напевно ? 10 тисяч на рік, це якось зовсім сумно, навіть в Україні. Ну а 100, це і для Америки не дуже, хоча для середнь статистичної людини з робочого класу не погано. Для дорогих міст, ні на що не вистачатиме, доводиться жити в комуналці, тобто знімати квартиру на двох трех і т.д. як в сіткомах вам показують.
Для тих у кого 300 і більше тис на рік доходу, тобто аппер мідл класс — ситуація по 300 пар взуття звичайна. Це щвістно не раціонально обирається, шикарний вжиток чисто інстинктивно поведінка, яка не має нічого спільного із раціональність.
Типовий українець, або росіянин, казах в т.д. або китаєць — при збільшенні доходу, як показує практика, біжить купляти житло в першу чергу.

Є багато місць в нашій багатостраждальній країні з середньою зарплатнею менше 500$.Тому 0 я не пропустила(( А комерційна нерухомість може бути й МАФ)

Наша країна якщо буде продовжувати свою систему, в який 29% народу знаходяться за чертою бідності, просто перстане існувати. Другій українськй республіці, як державному формуванню точно кінець — структура 1991-1996 років формування, не дієздатна і відповідає критеріям Failed State, при чому за різними визначеннями uk.wikipedia.org/wiki/Неспроможна_держава

а який прогноз по Польщі? ))

Ніша зайнята. Я пробував вкатитися 5 років тому як хоббі паралельно роботі. Ніяк. Для портретної/весільної/івент зйомки прийдеться конкурувати з сотнями голодних фотографів. Для ландскейпа/архітектури з фотостоками. Я пробував ще фото-відео з дрона, але зараз уже скрізь так позакручували гайки так, що ти тільки достаєш його з рюкзака, як уже всі поліцаї біжать в твою сторону. В результат знімаю чисто для себе.

Ви автор посту? Якщо так, то ви казали що працюєте в Польщі? Там також дронам гайки закрутили? Бо в Україні зрозуміло — війна, а в ЄС як? Загалом, без розуміння вашої локації важко судити. В Україні прорватися можна, але я не знаю де ви.

Ні, не автор, і я не в Польщі. Мав змогу облітати дроном багато місць вдома та за кордоном. Уже в 21-му році було заборонено літати в більшості великих міст Європи та над популярними туристичними точками. Мене неодноразово зупиняла поліція за спроби злетіти в таких місцях як Площа Сан Марко в Венеції, чи Колізей в Римі, чи Халльштатт в Австрії. Десь вдалося досить легко отримати дозвіл на політ. Наприклад, в Фінляндії є зручний сайт на якому вказує мету та маршрут дрона і вони, в принципі, без проблем за день-два дають дозвіл. Десь просто взагалі літав з кущів (Східна Європа, Балкани).

В січні 2024 в ЄС вступив в силу так званий «Drone Act» який зобов’язує всіх пілотів зареєструватися в EASA (самому та свої цацки), пройти тренінг, отримати ліцензію і тд і тп. А ще цим актом вони де-факто заборонили більшість дронів випущених до 23 року, які не мали спеціального передатчика (Remote ID), який би передавав інформацію про дрон. В результаті, якщо в 2022 я більш-менш вільно літав по всій Барселоні, то в 2024 без спеціального дозволу навіть у себе в патіо піднятися не можу.

їх ще й докручують зараз, вже треба буде скоро реєструвати володіння чи щось таке..

www.youtube.com/watch?v=giT0ytynSqg Geoffrey Hinton заявив вчитися на сантехніка, www.youtube.com/watch?v=vV7YgnPUxcU тим часом Peter Thiel поділився інформацією, що Ілон Маск йому сказав, що за 10 років в США буде мільярд гуманоїдих роботів (схоже що він вирішив собі побудувати легіон), www.youtube.com/watch?v=wNJJ9QUabkA Daniel Kokotajlo прогнозує що з AI агентами в 2027 можна буде автоматизувати роботу software engineer. www.youtube.com/watch?v=laHM0X_4N2o Оскаром Хартманн каже що залишиться робота з людьми, блогери всьо та аутсорс програмісти всьо.Так що схоже, що скоро ми всі будемо приходити до Вашого запитання: Ким бути поза айті? :)

Та не буде наразі молоток замінювати людину. Штучний інтелект(ідіот?), зараз фундаментально — це велика база даних, яка вміє складати речення, без розуміння для чого.

Я вже тисячу разів переконався, що потрібна буде людина для кінцевого прийняття рішень, так, вже не треба буде набирати руками , бо це легко згенерувати, але робота буде і її буде ще більше аж до рівня, поки не впремось в ліміт людського мозку обробляти інформацію протягом робочого дня.

залишиться робота з людьми

о, а ось це цікаво. На кого тоді можна вийзи з айті? Є ідеї?

Я розглядав догляд за старими.
Для європейських країн це завжди буде актуально.

Кілька років можна попрацювати на когось, отримати скіли і досвід, а тоді вже щось своє стартанути)

купи собі велосипед, займись фрірайдом, а коли поламаєшся впавши з 12 метрового трампліна, повернешся в програмування з радістю.

Так від сидячої роботи здоровим теж не становишся. Що не айтівець, то зір, сколіоз, геморой, лишня вага. Сам бачу, як сидяча робота руйнує мене.

ну від сидіння за компіком у тебе не може бути компресійного перелому хребта, а от від фрірайда чи даунхільчика може, і рано чи пізно навіть буде.

займись фрірайдом

та я і з звиклих лиж часто падаю )) друзі кажуть брати сноуборд, бо там повільніше поламатись

Друзі цікаві) Ризики травм на сноуборді набагато вище (відбиття сідниці, спини, колін при ловлі канта). Втома також вище допоки техніка не вибудується.

пригадав про шукання ключів не там, де загублено, а там де світліше..

імхо, паліативні засоби типу чим зайнятися і довга відпустка (окрім рідкісних випадків серйозного випалення) не вирішать, хоч і є слушними і вартими використовувати

проблема отого середнього віку повстає з накопиченного досвіду життя і раптом склавшогося в цілісну картину усвідомлення кінцевості ілюзій, «я» в першу чергу і біологічного тіла в «передпершу»
ну і жалюгідності лімітів того, що молодість просто ніколи не брала під увагу, хоч воно завше було «під боком» і очевидне

поки не відбудеться прийняття цього (не симулятивне, глибинне), поки людина ще чіпляється за попередню фазу відмовлення — кіна не буде

деякі і в 50+ і будучи в топ 1% найбагатших на планеті накладають на себе руки, бо їм матеріальні «суррогати щастя» так і не замінили справжнє, осмислення давно прийшло, прийняття ні, терпіти муку нема сил... але це все ж таки рідкість, як і зворотня сторона, те саме, тільки в бідності і горі

Ну на ділі статистика із самогубств, особливо в західному світі, вона швидше про молодь випускників вузів. Напевно когнітивний резонанс із установкою яка дає мотиваційний система і реальним буттям з рештою призводить до суттєвих ментальних проблем.
Кількість вживаних в західному світі антидипресантів зашкалюча і доволі честно кажуть, що головна причина цього безумовно величезні рівні нерівності і чисто фінансових проблем сучасного світу.
Депресивний стан пов’язаний із вигоранням на роботі, прийняв форми епідемії. Як не дивно, одна з найбільших передових економік світу — Японія, взагалі має дику статистику із різноманітних ментальних проблем. Разом з тим там 996, норма робочого будьтя. І при цьому в реальності — там же і найдовша тривалість життя на планеті і купа інших фішок. Тобто виникає парадокс, коли люди десь в суспільствах у яких відносно суттєві проблеми типу : Сомалі чи Афганістану, де рально можуть вбити щоби обувь зняти або щоб увести стадо корів, ментально почуваються переважно добре, постійно веселі. А Японці з Американцями, у яких ціла купа доброго, купа можливостей і перстраховок там і т.д. Жруть пачками антидипресанти, ходять по психологам, паталогічно вживають і накопичуючи барахло, часто в кредит (шопоголізм теж епідемія), та постійно опасаються, що поваляться : дедлайни, конкурент переможе, ринок зміниться і т.д. і т.п.

рально можуть вбити щоби обувь зняти

пам’ятаю в дитинстві, один безхатько чоловіка за куртку зарізав.
Думаю, що люди з бідних країн щасливіші і не вбивають самі себе, бо живуть групами, та сім’ями.
sun9-43.userapi.com/...​06/1b3404/jj799faTXsE.jpg — в цих країнах рівень самогубств великий, незважаючи на матеріальний статус.

щасливіші і не вбивають самі себе

більш здоровий баланс гормонів безперечно. Але як назвати джентельменів удачі які мало не на пірогах запливають на десятки морских миль в індійській океан, щоби по рації передати команді захполення на катерах — де пройде морське судно? Те саме тих хто веде караван з накотою через кородон, по мінних полях та горних перевалах? Медицина там на якомусь дуже базовому ріні, усі массово жують кат, або курять героїн тощо. Середня тривалість життя з тією же Японієюю, в два рази і т.д.
В цивілізованому світі люди більше займаються не безпосередньо виживанням, а порівнням себе з іншими, а коли ти там середній класс і або на арендованій квартирі, або плитиш іпотчний кредит — а є мульті мільярдери, порівння явно не на твою користь.
Аналогічно хтось там бухгалтер чи офіс менджериня, а хтось топ модель і за демонстрацію тіла в купальнику, заробляє мільйони долларів на рік. І причому друге, часто має куди як більш паталогічні форми. Бо гроші можна заробити, а скажімо зі зростом нічого не поробиш.
Багато хто починає йти в інші крайності, як то бігати марафони, тріатлони чи лізти на Еверест. Ну певний сенс в цьому є.

Знаю багато людей вже зрілого віку без визначеності в житті, без професії, без планів та перспектив. Якось живуть «тудой-сюдой» і не виглядають нещасними.

Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
Якщо зранку ви точно знаєте, яким буде ваш день, то ви трохи мертві — що точніше знаєте, то більш мертві.

(Талеб)

Не бачу нічого погано в розкладі та розумінні, чого очикувати. Так передбачуване життя більги виглядає, як твір, а не рандомом якимось без зв’язку.

Найщасливіщі люди на планеті, це не контактні або мало контактні племена в Сельві, або Африці. І так відбувається аж до того як стається контакт із цивілізацією, наприклад наркотрафікерами чи браконьєрами і поліціантами та спеціальними державними службами і вченими із встановоення контактів. Що призводить до того, що цілі племена виходять до людей, і просто утворють класичні села для тих регіонів. Часто ще розводікають туристів.
Чоловіки кажуть — що як це добре коли можна не виставляти часових кожну ніч, щоби в лагерь не забрався ягуар, або знятись усім легрем, у разі проходження поблизу нарко трафікерів. Жінки кажуть як їм сильно подобається секонд хенд одяг, посуд — ножі вилки ложки і т.д. А також як медицина сильно поліпшила якість життя.
Тобто мозок і організм складна штука, природа не створювала місцянина. Тому дофамінова винагорода і інший суміш гормональних коктейлей, працює на виживання в принципово іншій середі, де реально небезпека на кожному кроці.

природа не створювала місцянина

треба їхати в село? в маленьке місто?

Тренд очевидний, деурбанізаціїя йде і продовжується, разом із пандемією. Мегаполіс вкрай не комфортна для людської психіки і взагалі єства середа. Переважна кількість багатіїв тому і живе в загородних маєтках, а не в пентхаусах наприклад. І умовно якщо вам не потрібно щоденно ходити на Волл Стрітт, позаяк торги йдуть в online — Манхетен поступово стає не подібним як такий, ціна на неоухомвсть летить в низ як і вартість оренди. Це повна зміна економічного будтя і завсно переділ власності з рештою, зі зміною правлячих еліт. Бо вартість будь чого визначається лише попитом, попит визначається цінністю.

Їх левел інфраструктури та сервісу не гірше, а частіше навіть краще ніж у місті, про що ви говорите. Якщо рандомний енікєщік поїде по сабурбу умовного Чикаго він нічого не виграє порівняно з містом. Хіба буде витрачати на трансфер не годину а дві)

А куди їхати якщо work from home ? В мол пару разів на тиждень затаритись хіба що.
Тому і ставлять питання про повернення в офіс фондові біржі, мерії і т.д. — бо так вони втрачають капітали. Офісні будівлі стоять пусті та генерують збитки, деякі почали перебудовувати на житло.
Помітьє в разі чергової пандемії, а вже вона має місце з новими штамами СOVID-19, за містом ви можете спокійно собі вийти у двір власного будинку, сісти на веранду, облаштувати у себе фізкультурний простір і т.д. В камері хмарочоса, яка раніше була місцем щоб заночувати, ви приблизно як на комічній станції.

Я проходила співбесіду в Goldman sachs, вони одразу кажуть, що треба буде затримуватися після роботи, і сугубо офісна робота. Це саме у Варшаві. Пояснюють, мов ритм колосальний ітд

Та в online-ні 16 годин на роботі, чи взагалі на спати декілька ночів підряд — запросто, тобто 48 годин і більше. Не в цьому справа. Власне це не я сказав — я процитував Ілона Маска в одному інтерв’ю він чітко сказав, що була «масонська нарада» після краху Silicon Valley Bank, де почали приймати рішення.
Першопричина падіння ліквідності банку, стала залогова вартість, що будувалась на високій ціні комерційної нерухомості в Сан Франциско. Частину офісів стали перебудовувати в житло sfstandard.com/...​using-conversions-prop-c
Як відомо по Клайду Монро, перше правило бізнесу — захищайте свої інвестиції, а п’яте будь що захищайте інтереси бенефіціарів.

може віра і є вихід, доречі. В середньому віці ти один, батькі померли, чи вже старі і самі потребують підтримки. За плечами купа невдач, надія тільки на самого себе. Напевно ось чому люди в цей період приходять к вірі.

Їх привили, правлячі еліти. Роль релігії зараз частково взяли на себе ЗМІ, навіть намагаються ввести власну мораль — наприклад із пропагандою садомії, проміскуітету і т.д. Бо усі гей та свінгу і т.п. клуби, чи навіть служби знаймств (що єдиний морально прийнятний бізнес такого типу) це на сам перед дуже прибутковий бізнес, вкладення мінімальні — а от прибутки максимальні. Воні і фінансують рекламу.
Сучасна форма монограмної родини і т.д. це система яку транслювала нам Римська імперія. Ще давні слов’яни і мало не уся варварска Європа, до них трипільці там і т.д. взагалі жили общинами, а для зачать прив’язаний до аграрної економіки вогнево-підсічного землеробства — влаштовували фестивальні оргії, різні свята Купала, ритуалні спалення солом’яного чучела (індуси досі кремують, а не ховають) як на масленицю так і пороховий день, наприкдад, це усе звідти — спадок язичнецива.
Разом з тим мало місце людські жертвоприношення тощо. Римська імперія — це усе ліквідовувала, за допомогою церкви як інституції. Деякі давньо єврейські установи, як то багатожонство при цьому заборонили вже новостворені церковні установи, від імператора Костянтина і його матері.
В цілому на цьому базується дисциплінарна держава, моногамія зробить неможливою цілу купу нормово-правових актів. Подакти, спадщина, батьківська відповідальність тощо.

Робота дала тобі стільки вільного часу, що ти не знаєш куди його засунути і тобі скучно, але не достатньо, щоб повноцінно опанувати щось нове, що може замінити тобі роботу. Наші батьки вкалували на одній роботі все життя по 10-12 годин на день, щоб у нас був шанс в житті. Натомість ми отримали роботу, де ти толком і не можеш заробити, щоб дійсно гарно жити, але і не торчиш там весь день, щоб крім роботи більше не думати про щось інше.

Я можу порадити одне із двох. 1) Якщо зп на роботі тебе задовольняє, врешті-решт, гроші це головне, то знайти собі хобі і повністю віддайся йому, щоб це все прям поглинуло тебе. Можна: наприклад, спробувати побудувати власний продукт (софт чи хард), чи накачати гарне тіло, чи займатися садівництвом, чи опанувати філософію/фізику/біологію і тд. 2) Якщо зп на роботі так собі, то вирішуємо питання з грошима пошуком нової роботі, а потім повертаємося до першого пункту.

Так у них ніколи і не було професії, планів і перспектив. Їм немає з чим порівняти і немає чого втрачати. Для якогось Васі який в Сільпо товари розставляв підвищення з 500$ до 1000$ стане подією його життя, а вот ІТшник якщо опуститься з 5к до 1к на антидепресанти підсяде. А депутат взагалі з балкона викинеться якщо з Швейцарії заставлять переїхати в трьошку на Печерську.

Червоною лінією в треді у автора якраз оті ознаки кризи середнього віку. То не хочу, те заважко, тут чогось не вистачає. Хочу гори і лежати пузом до гори.
Візьми себе в руки тряпка! Вам треба навести лад із собою, зверніться до спеціалістів, це не зашкварно, це допомагає.

І що б це значило?

Можливо означає, що ви виглядаєте як людина, якій самій треба звернутись до "спеціалістів"😂

Ану давайте розберемо мою зовнішність 15 річної давності)

до яких? психологів не рекомендувати. З моєї точки зору вони корисні трохи при інних проблемах.

Якраз психологи чудово підходять. Вас НЕ треба лікувати, якщо ви подумали про таке.

Сучасні психологи, терапевти, шукають клієнтів не з проблемами — а людей з грошима, потім за ці гроші шукають в них проблеми. Вони в них в принципі є як у всіх, та зовсім не такі як скажімо у жертв насильства, війни, катаклізмів тощо. Плач за кермом мерседеса, як власне і постійні веселощі за кермом Ролс Ройса — крокодилячі.
Реально психологи кидають ту справу типу центрів реабілітації, швидше за усе, і займаються в чергу маркетингом, політологію, HR, тощо. Бо займатись чужими реальними проблемами за копійки — це хрінь для самомого психолога, коли будуть власні метальні проблеми заглядаючи в пустий хододильник.
Хто справді проникся Зігмундом Фредом, та Карлом Юнгом — гребе бабло лопатою, на курсах пікапа та мінету, в залежності від статі, на яких робиться банальна просвіта з психології відносин. Массовий клієнт пре, то чому би і ні ?

В ідеалі знайти справу, від якої знову «горітимуть очі», як колись,

Проблема не в роботі а у внутрішній кризі сенсів, ака криза середнього віку.

Допомагає пів року посидіти без роботи, попрацювати важко фізично на морозі, заробити додаткових болячок.

Потім повернутись в теплий кубрик шхуни і дякувати долі за вдалий вибір професії.

попрацювати важко фізично на морозі

може просто тоді будинок вийняти? Або дачу прикупити?

Ну якщо не ставати військовим, то у людства ціла купа не вирішений проблем на яких можна будувати бізнес, або приєднуватись до стартапів які цим займаються. Точно в тренду буде автономна енергетика та енергетика з відновлюваних джерел, біопаливо і т.д. Видаленка і пандемічна небезпечність великих міст, сприятеме подалі до розвитку приміських містечок і т.д. і т.п. Сучасний тренд — де урбанізація, вона відбуватиметься.
Да ну і просто можна відкрити скажімо рок клуб.
Ще он Ілон Маск жаинув программу політу на Марс, ідея иск собі але технологія яка це дозволить ідея дуже добра.

Заведіть телеграм канал, цікаво читати Ваші коментарі )

от би він завів і з’їбавсь звідси туди з кінцями

але мєчти, мєчти...

Теж тупо прогортую його простині

кем угодно, хотя работать будет тяжело и деньги в среднем могут быть не те
Хотя сантехник, электрик, етк специалист в городе может зарабатывать неплохо и без нервотрёпки

Работа с людьми (особенно если они при этом расстаются с деньгами) это всегда нервотрепка. Попадаются очень разные персонажи. Единственный плюс — ты управляешь своим временем.
Говорю как человек у которого отец всю жизнь занимается различными мелкими подрядами и торговлей (друзья у него такие же). Случаи бывали просто эпичные.
Но справедливости ради от туда на дядю мало кто уходит даже когда случаются времена что даже на заводе получал бы больше (единственный случай это перенесший инсульт дядя). Свобода распоряжаться своим временем это великое благо, правда цена тоже не мала.

Работа с людьми

Не работайте с людьми. Работайте с проводкой и канализацией.

Канализация и проводка денег не платит.
Можно конечно прибится в бригаду но это уже работа на дядю, а не то что описываешь.
А если сам на себя то работа с людьми неизбежна

Можно конечно прибится в бригаду но это уже работа на дядю, а не то что описываешь.

Можно нанять себе бригадира, и тогда уже он будет работать на тебя

Чет не слышал о таком
Наверное потому что челу с клиентской базой ты нах не нужен в качестве боса.

Наверное потому что челу с клиентской базой ты нах не нужен в качестве боса.

и что будет делать человек с клиентской базой, но без єлектрика?

Наймет другого электрика С клиентом работает то он а не ты. А вот ты без клиентов ничего не сделаешь

Наймет другого электрик

Можно нанять другого бригадира, почему бі и нет?
сосбвтенно работу то віполняет єлектрик, а не бригадир
что бригадир сделает с клиентами, но без єлектрика?

Выше я написал что. Очень много менегеров разоряют крупные компании с высококлассными специалистами уводя клиентов. Я сам был свидетелем пары таких случаев. Клиент не видит спеца он видит только менегера. А спецов нанимать просто в отличии от поиска клиентов
И ты вроде чел не глупый и понимаешь это но продолжаешь стоять на своем. Ладно *** с ним — уступлю закончив этот тред

Компанії бояться зайців, а треба боятись вовків)))

Вкатуни зрозуміли шо в IT потрібно дійсно працювати. А шоб рости — працювати ше більше.
Спробувати інші професіі ви зможете, але там також потрібно працювати як не дивно.

Якщо вже й прийшли за кілобаксом, так працюйте в цьому напрямку.
А якшо і IT не ваше і взагалі якось «напряжно» то справа не в типі праці

Та швидше колись давно, ця робота приносила крім грошей ще і дуже велике задоволення. Напевно дуже динамічний був розвиток самих технологій.
Зараз вона приносить здебільшого грощі, а інколи псує нерви, а керують нею бізнесмени які дуже часто взагалі ніколи ні одної строки коду не написали, чи тестували там і т.д. і т.п. а займались виключно продажами чи чистим менеджментом. Так взагалі капіталізм працює, в будь якій сфері. Тому він власне і циклічний, тобто хтось із винахідників щось винаходить — потім виробники це массово тиражують, а потім торгова бульбашка і Тюльпанова криза. Далі конфлікт і новий цикл.

одне одному не заважає взагалі
просто коли тобі це цікаво, ти цим гориш і займаєшся.

На роботі робота, но в вільний час свої пет-проекти, читаєш шо нового, розбираєшся з новим і так далі. Тобто з одного боку рутина за гроші на яку витрачаєш 3-4 години в день зазвичай (рідко більше але одразу з нервами) а з іншого ти не застряг в одному місці і впровадження чогось нового на роботі не викликає таких стресів як у «вкатунів»

А ось якщо це тобі і так не цікаво і не потрібно взагалі, то і робота не в радість і постійний психологічний тиск так як сфера все ще розвивається і «стояти на місці» можна максимум пару років і виходить шо для «простої роботи» тобі ще потрібно «перепрацьовувати» просто щоб стояти на місці.

Я на це надивився за роки, зазвичай вкатуни як і мотоциклісти — кожен рок нові.
Виключення це «зайчики» які стрибають по вакансіям, но там люди серйозно вміють проходити співбесіди і робити розумний вигляд хоча б на перших порах. То не IT взагалі і там інший рівень психологічних проблем ніяк не зв’язаний з роботою або навичками.

Взагалі гомінід, істота проста його настрій там і т.д. керуєтьмя гормонами а поведінка дуже сильно прогнозована і керована, якщо той хто керує володіє знаннями. Умовно як тих же звірів ловлять в капкани, так само і людьми запросто з дуже великою вірогідністю прогнозованності керують назовні макркетологі і подітологи. Щоправда був експеремент на плоту в 60-ті коли зібрали команду піддослідних занадто розумних, щоби їх вдалось ошукати.
Чисто в підсознанні, коли людина осознає — що працює над інноваціями, то розуміє, що це перспективнно для виживання, головної мети організму.
А коли потогонка в підтримці чогось проекту, багфікси незначні нові фітчі та реплатформінги, позаяк усе дуже давно цифрове. І доволі очевидне вже розділення на класичних буржуа та пролетарів в сфері, тобто більшість керівників в ІТ вже дуже давно більше 15 років — класичні білі воротнички, вузькі спеціалісти з бізнесу і продажів. А більшість ІТ спеціалістів класичні сині — на підрядній чи суб підрядній роботі в потогонці з переривами. То так і виходить — приходе людина, хоч вкатун там хоч студент і розуміє — що тут нема чого робити. Тут чистий червоний океан, нема особистого часу там і т.д. і т .п. А при цьому це банальна якась діяльність на забезпечення капіталіста — нормою прибутку в кінцевому. Нічого проривного, що змінює життя на краще не робиться і давно. Просто час розмінюється, на відносно доданої вартості створенного продукту — на копійки, до 0.0025%. Тобто ти класичний робочий який створює додану вартість яку собі присвоєює капіталіст, якій організував цей бізнес — або просто викупив його акції на фондовій біржі.
А по завершкнні проекту під який треба було якогось дідьяка розшибитись не спати там ночами, нервувати і виходити на вихідні безкоштовно — тебе виставлять на вулицію і ти підеш шукати нову підрядну роботу. Пои чому запросто втратиш кваліфікацію, при зміні попиту на ринку . Тобто це усе треба було з однією метою — знизити твою норму прибутку, вкрасти твій рейт, не більше. Дивишися на софт під час сапорту, він генерує мільони фунтів на місяць — а тобі з тих мільонів якась дуже мізерна сума. Шалена конкуренція за будь яку посаду, не чесність і не іскренність відносин через це і токсичний гадюшнік який зокрема і на цьому форумі має місце і т.д. При чому видно — що кінцевий замовник це створює і цим маніпулює, навмистно. Конкуренція — збільшує його норму прибутку і знижує нашу.
Заістно у дуже багато кого, і на цьому форумі також, не однаразово, виникає резонно питання — що я роблю в цій сфері діяльності і чи не варто її змінити ?

Internet дуже сильно міняє сучасний капіталізм і його правила. Кікстартери, кріптовалюта, фріланс біржі, віддалена робота і т.д.
Насправді вплив гіганскій, якій ломає навіть форму життя як то мегаполіси та тренд на урбанізацію. Лопаються такі банки як Банк Кремнівої долини, а колись ультра дифіцитні офісні простори в Сан Франциско або Нью Йорку, стоять пусті і генерерують шалені збитки.
2. Гибридна модель — Китай в цьому усьому, явно показує значно кращі результати ніж класичний капіталізм Голандского типу.

Ну так хай ламає, це ж природній рух речей. Перехід кількості в протилежну якість, єдність і боротьба протилежностей, і всяка інша діалєктіка.

в вільний час свої пет-проекти, читаєш шо нового, розбираєшся з новим і так далі

виглядає як рабство, тільки ти сам себе лупаєш по спиняці.
А коли тоді займатись дітьми? Читанням не айті літератури? Зустрічами з родиною? Ходити на побачення? Загорати на річці?

ви здивуетесь, але хоббі не вимагає весь ваш вільний час 24/7

Якщо це виглядає як качка, плаває як качка, і кахкає як качка — то це і є качка uk.wikipedia.org/wiki/Качиний_тест
Це те що зветься відносини нерівноцінного обміну, тобто експлуатація. Рабство лише одна із чисто правових, узаконених форм такової. Право — система загально обов’язкових форм поведінки, що встановлюється державою чи над державними структурами. Держава в свою чергу — монополія на насильство, в інтересах правлячого классу.
В США між іншим за це була громадянська війна, тобто припинити право власності на людину. Звістно експлуатація жодним чином не припинилась, а прийняла інші і ускладнені форми, відповідно до буржуазної індустріальної економіки.

ага, вкатуни, при роботі майже в 10 років в різних айті конторах. =)

Я теж в Польщі. (писав про карту резидента). За спеціальністю я Інженер-Електронік. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка» напрям «Радіотехніка». З дитинства з паяльником. AI точно в мене мануальну роботу не забере. Досі інколи кайфую від роботи...цей тиждень мне **** V850ES / Jx3. Працюйте з тим, що хоч трохи приносить задоволення.

От і почали вспливати «проблеми» типічних світчерів в айті...
Це не вигорання, це просто не «твоє», і мабуть ніколи «твоїм» не було, тому починай пробувати все підряд і може щось та й «вистрелить».
Бо ось це «люблю гуляти і відпочивати» навряд чи дає підказки ким можна працювати. Всі люблять відпочивати так то.

там вище люблять не відпочивати, а вчитись без кінця новому фреймворку та писати не потрібні пет проекти

Щоб відпочивати і ніфіга не робити, треба або вдало одружитись, або народитись в багатій родині. Да і те, у варіанті з одруженням треба напрягатись, бо завжди є конкуренція. Так шо, можу вам порекомендувати в наступному житті вибирати народжуватись в багатій родині, це більш гарантований варіант.

Щоб відпочивати і ніфіга не робити, треба або вдало одружитись, або народитись в багатій родині.

Знаю вживу дева/тех ліда з галер, 13 років досвіду. Разом з дружиною вже мають 750к$ в нерухомості і стоках/облігаціях. Обом ще менше 35, ніяких фаангів, дружина більшість ІТ кар’єри в декретах.
В 40 вже будуть мати можливість fat fire.

Ну так і шо. У мене десь 450к, якщо все майно порахувати. Тільки я іпашу на 2-3 роботах багато років. А автор хоче відпочивати і гуляти. Це ж трохи різні речі.

Ну так і шо

те що оце не є правдою)

Щоб відпочивати і ніфіга не робити, треба або вдало одружитись, або народитись в багатій родині.

Можна до 40-45 працювати, а потім все більше халявити.

Ви мене не зрозуміли. Автор шукає як йому менше працювати, бажано не в айті. Відпочивати і гуляти, а не впахувати. Сумніваюсь, що це саме та стратегія, якою користується ваш знайомий техлід. Так то звичайно, гроші можна заробити. Але я описав варіанти як їх реально отримати як раз відпочиваючи і нічого не роблячи.

Ви мене не зрозуміли. Автор шукає як йому менше працювати, бажано не в айті. Відпочивати і гуляти,
а не впахувати

Та я взагалі не уявляю як це не впахувати)
Ти або працюєш багато і тоді маєш ресурси не працювати, або живеш від зарплати до зарплати)

Або накопичив уже достатньо капіталу, якого достатньо, щоб не впахувати, але при цьому комфортно жити.

Щасливі люди,розумно використали час та навички

Щасливі люди

Тут можна посперечатись, думаю алкаші-бомжі щасливіші як пляшку дістануть=)

Разом з дружиною вже мають 750к$
13 років досвіду.
Обом ще менше 35
В 40 вже будуть мати можливість fat fire

Математика важко складається.

Уявімо що це означає вік 34 роки (початок роботи в 21 рік) і ще 6 років до fire. 750k*1,07^6 = 1125k. Але за ці 6 років ще можна додатково відкласти і інвестувати хай 100k в рік і додатково мати 100+107+114,5+122,5+131+140 = 715k. Тоді в 40 років вони матимуть 1840k$ net worth на 2 з дітьми (оскільки в оригіналі слово «декретах» в множині, то уявімо що їх 2).

1840k$ net worth в 40 буде давати 73,6k$ брутто в рік (насправді менше, бо 40 це відносно ранній початок fire і краще брати по 3% в рік щоб уникнути ризику). Брутто в нетто перевести доволі складно не знаючи нічого про локацію, але візьмемо 25% як компромісне значення (бо доходи від капіталу зазвичай менше оподатковуються ніж доходи від трудової діяльності). Це дає 55,2k$ нетто. Або 4600$ в місяць (~4000 eur). Для сімʼї з 4 людей десь в Європі це може бути ок, але трохи не fat fire (хіба що в дуже дешевій локації). В більшості локацій Західної Європи, де можна мати доходи, що можуть забезпечити такий net worth треба мінімум х2-х3 від цієї суми для fat fire, або переїжджати в дешевшу (а це в свою чергу знову не fat fire бо вимагає радикальних змін в стилі життя).

*1,07^6

Не все у стоках, я ж написав про нерухомість)
Рахувати майбутні прибутки це класно, але на папері одне, а в реальності інше.
Наприклад я частину тримаю в облігаціях.

Але за ці 6 років ще можна додатково відкласти і інвестувати хай 100k в рік

Якщо буде така можливість (та й бажання) заробляти в майбутньому. Все таки ЗП відчутно просіли порівняно з 2021(

4000 eur). Для сімʼї з 4 людей десь в Європі це може бути ок, але трохи не fat fire

4к це дуже багато, мова йде про Польщу. Зі своїм житлом, 2к€ цілком достатньо на сім’ю. Якщо не враховувати туризм, то я менше трачу)

40 років бо там більше прив’язка до польського громадянства ніж до грошей) без єс громадянства планувати fire погана ідея)

4к це дуже багато, мова йде про Польщу. Зі своїм житлом, 2к€ цілком достатньо на сім’ю.

Я мало що знаю про життя і ціни в Польщі, але твердження, що місячний дохід менший за мінімальний для Цюріха це дуже багато, здався мені дивним. З іншої сторони, ШІ каже, що в Польщі (в великих містах) для пари без дітей достатньо 25к злотих (5900 eur) без житла і 15к злотих (3500 eur) з житлом для fat fire. Тому, можливо, для просто fire 2000 за наявності власного житла може бути достатньо.

З іншої сторони, ШІ каже, що в Польщі (в великих містах) для пари без дітей достатньо 25к злотих (5900 eur) без житла і 15к злотих (3500 eur) з житлом

ШІ дуже помиляється бо
1. медіана ЗП в Польщі менше 2к€. Ну у великих містах може 2.5к€. Це до податків.
2. 2400€ за оренду житла таких цін просто немає, навіть у Варшаві де ціна оренди 1.5х від інших великих міст. 1000€ це вже норм для квартири 2 спальні.

місячний дохід менший за мінімальний для Цюріха

Так на то вона і Швейцарія, найдорожча країна Європи)

1000€ це вже норм для квартири 2 спальні.

Польща звісно дешевша за Швейцарію, але за такі гроші не так просто норм хату і у Вроцлаві знайти (60+ квадратів, будинок 2010+ року, ремонт, в місті — не Ягодно). У Варшаві буде 1500€+, враховуючи з кауцією.

Так а до чого тут кауція? Це ж застава (депозит), який ви не втрачаєте, просто одноразово даєте, його заморожуть, а тоді повертають у кінці терміна оренди? Тож його можна не включати у розрахунки.

My bad, не кауція, а чинш (czynsz).

My bad, не кауція, а чинш (czynsz).

Комуналка буде і при власнлму житлі, а мова була про різницю 10к злотих на власне vs орендоване

Невже оренда така дорога тепер? 10к злотих?

Невже оренда така дорога тепер? 10к злотих?

Знімаємо за 4500 + 1600 чинж
Квартира на 100м з паркінгом недалеко від центру

1. медіана ЗП в Польщі менше 2к€. Ну у великих містах може 2.5к€. Це до податків.

Це може також означати, що медіанний поляк просто не може дозволити собі fat fire.

2400€ за оренду житла таких цін просто немає, навіть у Варшаві де ціна оренди 1.5х від інших великих міст. 1000€ це вже норм для квартири 2 спальні.

Це ж про fat fire. Це має бути десь так rentflatpoland.com/...​oms-apartment-for-rent-2 або хочаб так rentflatpoland.com/...​tment-in-the-city-center

Це може також означати, що медіанний поляк просто не може дозволити собі fat fire

Та ні, це означає що пан зі Швейцарії намагається натягнути свою вартість життя на Польщу.
Fat fire це fire без зміни стилю життя.

Якщо я зараз знімаю житло за умовних 1к€ для всієї сім’ї, то для fat fire мені не треба буде знімати за 2к€ бо в туристичному центрі така ціна з преміум ремонтом)

Ні fat fire ні fire не має точних офіційних визначень і тому спір тут виключно філософський, але

Fat fire це fire без зміни стилю життя.

це правда якщо стиль життя до fire був відносно високий. Тобто якщо людина жила в злиднях і якимось чином отримала (накопичила, виграла в лотерею чи отримала спадщину) якийсь капітал, за допомогою якого може продовжувати жити в злиднях (=немає зміни стилю життя) але тепер не працюючи, навряд буде fat fire.

На мою думку, важливою умовою для fat fire є не лише відсутність погіршення стилю життя через зменшення доходів а і сам рівень доходу домогосподарства не менший за 3 медіанні для місця проживання (до податків). Тобто (дані не претендують на точність і отримані методом швидкого пошуку):

— Польша: 234k PLN (55k EUR)

— Варшава: 375k PLN (88k EUR)

— Швейцарія: 246k CHF (263k EUR)

— Цюріх: 255k CHF (273k EUR)

Нічого собі ціни у Варшаві. =( Дорожче навіть за США, де по суті можна 2-бедрумну знімати за 2500-3000 USD у більшості штатів (міста Нью-Йорк, Сіетл і топові локації Каліфорнії будуть дорожче, звісно).

Нічого собі ціни у Варшаві. =( Дорожче навіть за США, де по суті можна 2-бедрумну знімати за 2500-3000 USD у більшості штатів

Та у штатах теж можна за $10к знайти)

Ясна річ, можна й за мільйон знайти =) мав на увазі, середньотипове комфортне нормальне житло для пересічного жителя.

1000€ це вже норм для квартири 2 спальні

1 к євро — 1 спалня, і це скоріш за все буде не Варшава і не Краків. І може і не Гданськ навіть.

Я у Вроцлаві живу, туи 1к€ це буде хороша квартира

Наприклад
www.otodom.pl/...​3-pok-m-postojowe-ID4xRIb

І таких багато

www.otodom.pl/...​by=DEFAULT&direction=DESC

25% то більше як вийняток, майже ніде такого не буде. Більш того з принципалу податок не платиться, лише з прибутку в більшості країн. В випадку наприклад Чехії чи Словаччини будуть платити пару тисяч в рік макс.

Можливо 25% це перебільшення. Але якщо припустити що з 4%, 1% це дивіденди, а 3% — продаж акцій/облігацій (з 50% це прибуток з капіталу), то в такому випадку ефективна ставка оподаткування буде від 0% на Кіпрі до 20-30% в країнах з значим оподаткуванням (таких як Франція чи Данія). Плюс варто врахувати додаткові податкові знижки, які часто надають за час утримання акцій. Можливо середнє буде ближче до 10% в загальному випадку.

Аналогічна ситуація.
Але я не сильно переймають по поводу втрати роботи в ІТ. Хотів би бути листоношою або в Бедронку касиром. Власне житло уже маємо, тому навіть якщо двоє в сім’ї працюють на мінімальну зп, того вистачить з головою на нормальне життя.

Спробуйте взяти 2 тижні відпустки і пройти стажування на касира, стане легше.

Зі мною і так все ок, мій меседж був про те, що для декого нема проблеми працювати касиром чи кур’єром. Закінчиться ІТ, нічого страшного не станеться, просто пересяду з бмв на кіа, в відпустку буду їздити не три а два чи один раз на рік.

Прокачка пєрка геморой в два рази швидше, летсгов. Зате не треба красноглазити перед монітором. Oh wait

Ось чому вумні стартапери придумали опціони... я походу застряг ще років на 5 в цьому лайні 😂🥲

Пан живе у Польщі, сумнівно що зможе перебороти свій страх і повернутися)))

Я думаю, не існує такої сфери, у якій ви завжди почувалися б так, ніби це не робота. Будь-яке ремесло рано чи пізно стає саме роботою, особливо коли воно переходить у кількість. Все це ілюзія.

Не зовсім згоден.
Так, рутина вбиває любий вогонь того що любиш, але е різниця коли ти займаєшся тим шо цікаво (навіть якшо зараз нудно) і тим шо взагалі не впало і дуже складно для розуміння.
З першим ше можна жити, а з другим я не розумію як люди терплять таке і можуть функціонувати роками

Думаю, що все залежить від перспективи, як людина бачить цю ситуацію.

Але виникає питання: якби вам не потрібно було працювати, чи продовжували б ви цим займатися і чи справді любили б те, що робите?

Ну будувати там старшіп наприклад чи розробляти будь яку передову технологію, робити фундаментальні досліди з нейрохірургії, вірусології, космічних технологій і т.д. і банально щось таке робити, за що платять достатньо, щоби придбати бетономентри білья метро (або працювавти за потенційну можливість, що колись вдасця так заробити — як це з білшостю джуніорів і світчерів, переважну більшість з яких ошукають і їм прийдеться йти на +500 в іншу контору), ну або будинок десь в пердмістях Санфранциско або Нью Йорка — це дві дуже великі різниці.
Поміттє більшість народу взагалі, усі хто не має кіпіталу в 6 мільонів долларів, тобто межа фінансової незалежності — дуже банально роблять виключно те за що їм платять, на забеспечення двох базових рівнів потреб, за пірамідою Маслоу. Тобто коплять чи виплачують (аренда чи кредит) житло, купляють їжу і платять податки (а може і донати) на державу тобто в кінцевому, організацію колективної безпеки. Свобода на сьогодні починається для дуже невеликого прошарку людей на планеті, фінансово незалежних — тих хто має капіталів на 6 мільонів долларів і вище. Усі інші знаходяться за Кіоскакі, в стані «шурячих пергонів», по аналогії із лабораторним щуром, що бігає в к колесі. Імперіалістична війна, ще і видкриває очі на те — як це усе насправді влаштовано. А бусифікація в стилі Врангеля та Колчака, показує — що свобода це ілюзія, ті хто має капітали і в чиїх інтересах в першу чергу війна, опинились в Монакко, Капфера і т.д. на Лазурному узберіжжі. А робочий з ливарних заводів наприклад, пішов в звичайну піхоту — морально застарілий рід військ, який несе шалені втрати від : КАБ-ів, артилерії та дронів. Ловля народу привілійованим прошакрком : ТЦК-шників, ментів і т.п. на вимогу ще більш привільйованих прошарків, де на чолі олігархи, що взагалі мешкають в Монакко чи за кордоном — показує системність.

Я думаю, що насправді ніхто не має повної свободи волі. У кожного є свої проблеми та обмеження, і здається, ніби ми контролюємо своє життя, але цей контроль здебільшого ілюзорний. Так, ми робимо вибори, ухвалюємо рішення, плануємо майбутнє, проте більшість цих кроків визначається не нашою «вільною волею», а умовами, у яких ми народилися, соціальним середовищем, фінансами, обставинами, випадковістю.

Людина може вважати, що вона сама обрала професію, місце проживання чи навіть цінності, але якщо придивитися — цей вибір формується середовищем. Хтось народився в сім’ї з капіталом — і вже має інший старт, інші можливості. Хтось народився в бідності — і його «вибори» часто зводяться лише до виживання. Тобто свобода насправді різна для різних людей, і вона майже завжди обмежена рамками, які нам не підвладні.

Більше того, навіть у найдрібніших подіях велику роль відіграє випадковість. Ми можемо ретельно планувати, будувати стратегії, вчитися й працювати, але одна непередбачувана подія — хвороба, війна, економічна криза чи просто «не той збіг обставин» — і всі ці плани руйнуються. З цієї точки зору, свобода волі нагадує гру в карти: так, ми вирішуємо, як грати, але самі карти нам видає випадок.

Виходить, що ілюзія контролю тримає нас у руслі життя: ми ніби керуємо, а насправді більшість напрямків уже задана наперед. І навіть ті, кого називають «вільними» — фінансово незалежні, багаті чи впливові — теж не мають абсолютної волі, бо й вони залежать від обставин, від інших людей, від глобальних процесів. Єдине, що відрізняє їх від більшості, — це більший простір для маневру, ширші рамки ілюзії.

Тому, можливо, свобода — це не про можливість усе контролювати, а радше про здатність приймати те, що ми не можемо контролювати, і вміти в тих межах, що нам дано, робити своє життя змістовним.

Можливо ми в симуляції...

Реільність в тому — що свобода волі існує. Той же Джон Рокфеллер народився в сімї дрібного ростовщіка в родині було 6 дітей. Але так стається з массами, саме через нестачу інформації і цілеспрямовану діяльність кукловодів. Коли інформацію вам нема де взяти крім як із системи освіти, яка транслює державну позицію та офіціних ЗМІ, які в сутності транслють пропаганду — ви і так і дієте. Аж до рівня коли хтось займається холокостом, бо німці вважали — що окультиська мораль, це вірно. І це було вірно, бо так кажуть усі газети і держава через відомство Йозефа Геббельса. А тих хто вірив, напиклад, лютиранскій церкві — гіліотинували. Як це працює було виявлено в експеременті «Третя хвиля» uk.wikipedia.org/wiki/Третя_хвиля
От експеремент Сантьяго Хеновес, виявилось що коли усе очевидно і задум розкрито, то люди ведуть себе зовсім не так як просто обізяни www.youtube.com/watch?v=uTcK6crd4mE
Разом з тим в звичайних умовах — так, інстинктивна і відповідно прогнозована і контрольована поведінка мас людей, має місце.

Коли інформацію вам нема де взяти крім як

Зараз є країн(а|и) де книжки заборонені, і навіть їх здають на макулатуру або спалюють, але так чи інакше в більшості місць є свобода вибору, що читати, щоправда зараз таке враження, що сміттєвої інформації так багато, що знайти гарні книжки — проблема.

Ну так, обмеження доступу до інформації та відхилиння плюралізму думок, головні ознаки — диктатури.

Жениться вам барин надо

Он не барин — он халоп.
P.S. uk.wikipedia.org/wiki/Девід_Рокфеллер
От у Девіда Рокфеллра, одного з ідеологів сучасного світу заодно з його командою : Генрі Кіссинджером, та Збігнєв Бжезинськийм цілеспрямована політика на зменшення кількості людей на планеті. Вони навіть не скривали це, це абсолютно відкриті данні. Там були чисті прорахунки — що розмножувтись можуть не усі, бо людство конкурує за енергію та прісну воду. Тобто головні ресурси задля отримання головного ресурсу — продовольства.
Без Девіда ні Борис Єльцин ні Леонід Кучма не мали жодних шансів на найвищі посади. Робіть — відповідні виводи, панове. Єльцин навіть з бодуна сцяв на шасі літака, який Девід йому надав на вибори 1996-го року.
Одним з методів зменшування народжуванності в Єпропі та Америці, була цілеспрімована політика обмеження доступу до житла. Коли житло дороге, середня статистична родина не може собі дозволити більше дітей, у неї просто не має на це коштів.

Виходить, що ті хто народжує дітей, змогли обійти цих бар(и|о)нів? ))

Тяжко знайти зараз гарну дівчину. На вагу золота такі )

У Ленинграда есть классика на эту тему «Когда нет денег — нет любви. Такая с..ка эта селяви». Поставь себе цель подняться по социальной лестнице. Например до 10К в месяц. Ты посмотришь на мир другими глазами.

Поставь себе цель подняться по социальной лестнице. Например до 10К в месяц.

Ну будет просто топ по ІТ ринку, сумевший девопс. Ели занятся как следует совсем не невозможное дело, вопрос в том как долго можно так будет пока проект не закроется. Классика — крипта, гемблинг, беттинг и т.д. В целом оно зарплата джуниора в Долине — 120 тис баксов в год. Вовсе не смена социальной ступени.
Попробуй попасть даже не в верховуную, а киевраду например. Ну или создать бизнес хоть простейший, тем более открыть ІТ контору.
Сразу реальность вибьет дверь с ноги youtu.be/IRdtc4PEu_o?t=171
Вспомните ІТ Гильдию которая протестовала вместе с митингом ФОП, хорошо сумели ноги унести пока, остальным менты наваляли, включая явно людей пожилого возраста. Сапогами топтали и рвали плакаты как по заказу.

В Україні немає роботи з кращими умовами і аналогічним доходом ніж айті. Програмування та тестування стали чи не єдиними варіантами вилізти з бідності. Тому відповідь на питання має включати в себе розуміння, що життя поза айті стане трохи гірше.
В Польші як і в ЄС ситуація схоже трохи інакша. Вище рівень життя, доходи в інших сферах вище, нема стресу від постійного відчуття виживання. Можна лише порадіти за вас, що облаштувались в кращому світі.

про умови повністю згоден, особливо якщо воркхоум. про дохід не все так однозначно.
три знайомих:
будівництво/ремонти, своя бригада, від 450уе/м3 під ключ якщо не помиляюсь.
авто маляр, свій бокс, черга декілька місяців, деталь від 150 уе.
брокер, ФОП, за відсоток прискорює черги на митниці, но там трохи корупційна схема

Work from office теж. Зазвичай теплий затишний БЦ в центрі міста з кондицююванням, чай-кава безкоштовні, можливо — обіди або кейтерінг по вигідним цінам. Чисті сучасні туалети, душові. Ще й керівництво піклується про співробітників, то подарунки на свята, то корпоративи, то якісь спільні досуги для сім’ї та дітей. Буд. бригада або маляр можуть тільки позаздрити таким плюшкам, з їх сезоними нестабільними заробітками, де з комфорту — каремат з обігрівачем та буд. унітаз.

Так. На ремонтах можна добре заробити. Тільки за місяць можна і здоров’я загубити.

В Польші як і в ЄС ситуація схоже трохи інакша. Вище рівень життя, доходи в інших сферах вище

Там теж є нюанси, українець без ідеальної польської на високооплачувану роботу не влаштується

Ідеальна, це С1?

Та по акценту вирахують і виберуть умовного Кубу.

Я бачив вакансію на програміста де писало С2 польська. Очевидно що це щоб відсіяти наших.
Тому і робота є тільки в міжнвродних компаніях, фіг ти з укр паспортом влаштуєшся програмістом в польський банк

фіг ти з укр паспортом влаштуєшся програмістом в польський банк

Не знаю щодо саме польських банків, але особисто знаю щонайменше трьох програмістів-українців, які працюють у Credit Suisse у Вроцлаві. Щоправда, усі туди влаштувалися ще до 2022 року.

Ну ось приклад вакансії в Millennium — там, здається, потрібна англійська: www.linkedin.com/...​ank-millennium-4279582606

щонайменше трьох програмістів-українців, які працюють у Credit Suisse у Вроцлаві

Це міжнародна компанія.

Я під польським банком мав наувазі місцеві банки

Я під польським банком мав наувазі місцеві банки

це які?
ну от дві перші ліпші вакансії pko

kariera.pkobp.pl/...​sta-Java-wiel/1237842801
skk.erecruiter.pl/...​rId=301060&comId=20008525

відсутність конкретного левела з польської звісно не відміняє можливість спілкуватись на інтервʼю, але явно і не є вимогою

відсутність конкретного левела з польської звісно не відміняє можливість спілкуватись на інтервʼю, але явно і не є вимогою

На дочках наших галер аборигенів відфільтровують самі інтервювери.
Те саме відносно емігрантів роблять і аборигени

Щодо Польщі,це якщо ви маєте на увазі саме айті вакансії. Все інше- спочатку на багатьох роботах є стажування ( оплачується), мова має бути на В1, плюс,ти маєш обійти поляків, білорусів, індусів ітд.
Щодо зп ( якщо мінусувати оренду, витрати на їжу ітд), то виходить ,що і вдома.

Щодо зп ( якщо мінусувати оренду, витрати на їжу ітд), то виходить ,що і вдома.

Мабуть залежить від рівня (початківець чи сеньор) та способу працевлаштування.
Але наприклад якщо мінусувати мінімальні податки УоП з сеньор ЗП (наприклад до 30%, це якщо креативна праця та не дуже вилазити за поріг де закінчується 12% податку), то на рахунок вже буде менш ніж в Україні навіть без оренди.
Чи в Україні дуже просіли ЗП за останні 2 років?

Я саме це писала не про айті вакансії( там прописала це). Звичайні вакансії: менеджер з продажу, касири ітд..Переважно оформлення по умові злеценія там. Наприклад: касир на валютні операції, 15 днів на місяць, 4100 злотих на руки, умова злеценія( кавалерка, Варшава, десь 2300-2500 злотих, ну і мінусуйте все інше). Якось так виглядає. Або касир в жабку: десь 5500 гросс виходить на місяць, півроку на умові злеценія, а далі- умова о праці. В мене знайомі в різних сферах тут, тому, якщо так порахувати: теж саме, що і вдома, лише тут війни немає.
Я саме за всі вакансії по Україні не знаю. Знаю лише там , де пощастило допомогти працевлаштувати знайомих ( це не айті). Рекрутери теж отримують в Польщі стільки, скільки і в Україні. За бігтех не знаю, на жаль.

що життя поза айті стане трохи гірше.

Ну не факт, дивлячись як зароблятимете. Постійний фанансовий зріст, який був в нульові та десяті — в минулому. Зараз в ІТ безумовно червоний океан, особливо аутсорс. Лавочка закрилась, доки в цілому в техсекторі західного світу, який ми забеспечуєм — нова криза. Помідьтє це ж не тільки в нас таке, хоча почали виходити по трохи, бо з’являються вакансії.
Срака у фундаментальних компаній : Intel, Microsoft, IBM, Oracle, Google, Meta і т.д. усі звільняють та роблять антикризові дії. І на фоні цього Huaiwai, HiSelicon чи розробка китайськими компаніями комлексних ІТ рішень (усе і хард і софт) для Бразильської фондової біржи, або Панамського каналу, рекордні прибутки, центри перспекивних розробок (китайська версія стартап інкубаторів) і т.д.

это четко подмеченно, хуавей продолжает набирать людей для разработки некст джен клаудов, сетей, операционных систем и т.д. Вообще никакого кризиса и только планы на 5 лет вперед.

Нажаль це все схоже лишилось в минулому.

Олігархом, суддею, депутатом, прокурором, міністром, президентом.

На депутата не так багато і вакансій. Всього 450 місць грубо на 30 млн бажаючих, а через окуповані території вакансій ще менше.
Із суддями і прокурорами щось схоже, ще потрібна відповідна освіта, вислуга років і звʼязки.
Вакансій на олігарха ще менше. А на президента тільки одне місце і не відомо коли звільниться.
Тому поки ІТ — це хороше місце роботи.

нема стресу від постійного відчуття виживання.

Ну та, в емігрантів нема стресу.
Чужа мова, культура, проблеми з інтеграцією дітей в школі, втратив роботу то маєш знайти нову або виїжджай з країни, ціна нерухомості х3, постійні черги на подачу/отримання документів (дозвіл на тимчасове проживання треба чекати від 7 то 20 місяців), податки х3, соцплатежі х10.

Згоден, у емігрантів вистачає проблем. Але ж ви по якийсь причині виїхали з України, скоріш за все із-за війни. Значить умови для життя, безпеку, перспективи розвитку, планування майбутнього закордоном очікуєте краще ніж вдома. Виправте якщо не правий.

Але ж ви по якийсь причині виїхали з України, скоріш за все із-за війни. Значить умови для життя, безпеку, перспективи розвитку, планування майбутнього
закордоном

Чого не зробиш ради дітей)

Я ніколи не планував виїжджати, і тоді коли їхав за день до закінчення олімпіади, то думав що то на місяць/два.

і аналогічним доходом ніж айті

*де не треба цілеспрямовано робити ваву іншим людям та/або переступати через власні морально-етичні кордони

Чудово розумію автора. У мене зараз ситуація така — спочатку був у відпустці два тижні, сталися раптові проблеми зі здоров’ям, переніс операцію, полежав у лікарні, зараз на лікарняному вдома, але можу виходити на вулицю. Сумарно мене на роботі не буде десь місяць (два тижні відпустки + два тижні лікарняного)

Так от що я зрозумів за цей період — найбільше мені подобається свобода і відсутність прив’язки до ноута 5 днів на тиждень 8 годин на добу. Тобто якщо є якісь справи або бажання щось зробити — ти просто встав і пішов це робити або поїхав куди треба. У мене потроху повертається любов до давно закинутих хоббі — Lego, орігамі, гра на музичних інструментах, малювання, читання не-технічних книжок, робота з деревом, вирощування рослин і т.д. Раніше, навіть маючи вільний час вранці до роботи і ввечері після роботи — просто не було ментальної енергії цим всім займатися, тому що робота виснажувала саме ментально. Тепер же нарешті є і час, і сили на особисті справи.

Що хотілося б в ідеалі — парт-тайм зайнятість з меншою кількістю робочих днів та меншою кількістю робочих годин на день. Скажімо, замість звичайного графіка, коли у тебе робота займає всю середину дня, а вільні лише ранок і вечір — щоб робота була зсунута на вечір, а весь ранок і день були вільні. Наприклад, працювати 3 дні на тиждень з 18 до 23 — тобто 5 годин на день, 15 годин на тиждень. Одразу після роботи засинати, спати вночі, прокидатися зранку і знати що у тебе купа вільного часу аж до 18 вечора. Бо зі звичайним графіком роботи таке відчуття, що саме робота — центр Всесвіту, а особисті справи — це так, другорядне. Хоча насправді має бути навпаки — особисті справи мають бути центром життя, а робота має бути чимось другорядним, просто для забезпечення комфортного рівня життя.

прив’язки до ноута 5 днів на тиждень 8 годин на добу

Пффф. Якби мені дали таку королівську преференцію працювати лише по 8 годин на добу, то я би мав це за величезне щастя, бо лишалося би вільних 2/3 доби. Нехай умовно 1/3 йшла би на сон, але решта оті 8 годин — на особисті справи. Але реальність значно суворіша — працюю по 14-16 годин на добу, далі відсипаюся, щось хапаю до рота, та й погнав далі працювати. Нема коли вгору глянути, не те що якісь там хобі чи подорожі. Чи тим більше на «романтичні відносини» (як тут хтось завуальовано висловився).

покаже, але голод наступає швидше ліні. може і правда, просто менше працювати, і життя саме вирулить кудись. лінь так-то мощна штука

знайти справу, від якої знову «горітимуть очі», як колись, коли переходив у айті.

Я змирився що це не можливо, щоб робота знову «драйвила».

От я (як і всі тут?) любив грати в ігри. А зараз це просто не цікаво. Пограв день/два в нового сталкера, і нема того бажання шукати артефпкти, носити хлам на продаж, бо розумієш що це тупа трата часу.
Те саме і з роботою, як може драйвити витрачання часу на те щоб чужий бізнес заробляв більше?
Тому відповідь на

Як знайти в собі те, що дійсно підійде й приноситиме задоволення?

Шукай це поза роботою.

От мене тепер драйвлять інвестиції, здорове харчування, медитація, спорт.
Схуд на 20кг, купив гантелі, в басейн почав ходити, перестав алкоголь пити

same thing

20 років тому в мене очі горіли від садівництва, а зараз пофігу на ті квіти, найкраща домашня рослина це кактус, бо про нього можна забути на півроку і він не висохне. але в плані айті мені пощастило, бо від айті в мене нічого не горіло, хіба що пердак, коли дивилася на зарплатню в долині.

Я змирився що це не можливо, щоб робота знову «драйвила».

мені щось підсказує, що це взагалі майже неможливо на довгий строк, але цю тему активно мурижать блохери які розповідають як правильно жити і щоб був успєшний успєх, тому люди по суті шукають те, чого майже неможна знайти.

щоб там не казали, я ще ніколи не бачила людину, яка б о неділю казала б — о, як гарно, що завтра на роботу, не можу дочекатись. і хто придумав ці вихідні? скоріш би вже піти робити.

кактус, бо про нього можна забути на півроку і він не висохне

а я кактус поливаю влітку раз на 2 тижні, а зимою раз на 1 міс. Це виходить часто?

я кактус поливаю влітку раз на 2 тижні, а зимою раз на 1 міс. Це виходить часто?

ні, це ідеально

щоб там не казали, я ще ніколи не бачила людину, яка б о неділю казала б — о, як гарно, що завтра на роботу, не можу дочекатись. і хто придумав ці вихідні? скоріш би вже піти робити.

То я. Перші 20 років в ІТ — от прямо щотижня так було. Зараз вже рідше, але все ж частіше так само, аніж навпаки.

ну в мене ± таке саме бачення, тільки не медитую. інвестції не чіпляють, а замість плавання люблю загорати на сонечку )

інвестції не чіпляють, а замість плавання люблю загорати на сонечку )

Без інвестицій не вийде піти на пенсію загорати на сонечку швидше 65 чи скільки там(

ну я маю в Польщі IKE/IKZE/брокерський рахунок. По трохи усюди разкидую, що залишається після зп, але не великий фанат дивитися на всі ці графіки, та читати новини про вплив санкцій на курс єтф

Судячи з твоєї іншої теми, в тебе дружина і дитина, отож ти не підліток який може бути тренером з йоги поки «шукає себе» у 20 років.

Якщо ти в Польщі та хочеш офлайн роботу, а вчитися великого бажання нема, тоді просто подивись ким працюють наші заробітчани і йди до них в партнерство.
Будівництво, ремонти, сільське господарство, цілий ринок польського найму відкритий для тебе!
Відкрий місцеіий сайт з вакансіями, подивись що є і вйо в перекваліфікацію!

Мій топ це оператор баштового крану. Роботи купа, будь-яке будівництво твоє, фізично роботи мінімум, сиди в кабіні, натискай на кнопки і важілі, перетягуй блоки попиваючи мінералку і вйо!
Навіть в Україні такі спеціалісти відносно добре отримують і багато відкритих вакансій.
А якщо ще й не бухатимеш на роботі, то до тебе черга стоятиме.

Наступний рівень цієї роботи це купити власний кран і здавати його в аренду на будівництва.
Вартість крану, в залежності від стану, розміру та моделі від 100 до 300.000$
Місячна оренда такого крану, в залежностій від різних факторів, коливається від 5 до 10.000$
Додай до цього ще свою зарплату як крановщика і ти в шоколаді.
Але це вже більше підприємництво ніж просто наймана робота.

Бажаю успіху!

вчитися великого бажання нема

Бажання є, чесно кажучи, зараз до б2 хочу підтягнути мову, щоб була змога вступити до якогось навчального закладу в Польщі

Відкрий місцеіий сайт з вакансіями, подивись що є і вйо в перекваліфікацію!

Министерство образования РП опубликовало прогноз, показывающий, в каких профессиях будет самый низкий уровень безработицы. Они также будут иметь особое значение для развития страны, и наибольшие субсидии будут предоставлены образованию в этой области. В 2025 году было названо 35 профессий, на которые прогнозируется особый спрос на рынке труда.

Профессии, имеющие особое значение для развития государства Прогноз показывает, что в настоящее время профессиями, имеющими особое значение для развития страны, являются: инженер по автоматизации; бетонщик-арматурщик; плотник; кровельщик; электромеханик; электрик; водитель-механик; слесарь-монтажник машин и приборов; инженер-мехатроник; монтажник промышленной изоляции; монтажник строительных конструкций; монтажник железнодорожных путей; монтажник строительных столярных изделий; оператор машин и приборов для переработки пластмасс; оператор машин и приборов для земляных и дорожных работ; оператор машин и приборов по управлению отходами; сиделка для пожилых людей; сиделка в доме социального обеспечения; оператор режущих станков; техник по автоматизации; техник по автоматизации управления железнодорожным движением; техник по строительству дорог; техник по кровле; техник по электроэнергетике железнодорожного транспорта; техник по электромобильности; техник-электрик; техник по энергетике; техник по управлению отходами; техник по промышленной изоляции; техник-механик; техник по мехатронике; техник по сборке и автоматизации строительных столярных изделий; техник по робототехнике; техник по сварке; техник по железнодорожному транспорту.

Какие профессии будут востребованы в Польше в 2025 году? На рынке труда наблюдается значительный кадровый дефицит, что подтверждает «Barometr zawodów». Как выглядит прогноз спроса на работников в 2025 году с указанием того, какие профессии находятся в дефиците, в балансе и в профиците, смотрите далее, но в целом его можно описать фразой: «Гуманитарии больше не нужны, не хватает специалистов». Последнее издание «Барометра профессий» показывает, что в 2025 году в общенациональном масштабе 23 профессии считаются дефицитными, а 145 — балансирующими. Лишних профессий нет.

источник — poland-consult.com/...​ansii/vostrebovannye.html

res.cloudinary.com/...​/liotrflwydew6jfqv0by.png

Дивіться який чудовий список, є з чого обрати)!

Сарказм в тому, що усе це пролетарскі посади — а це така собі життєва перспектива, в світі де якщо нема 6 мільйонів баксів — то ти лох.
А якщо подумати — в чому різниця в краснолазиках які сидять за дебагером ?

Жодного сарказму.
Я щиро радий, що якщо людина з певними технічними навиками хоче покинути ІТ і отримати нову професію, вона це з відносною легкістю може зробити і майже гарантовано знайде роботу. Принаймні з більшою ймовірністю знайде роботу на «нормальні» гроші ніж джуніор фронтендер.

Це дещо не далекоглядно в 2025 ділити якісь посади на «пролетарські» й решта.
Будь-яка з вищеописаних робіт може як робитись «в тупу» молотком і зубилом, а може із застосувань сучасних інструментів, станків з ЧПУ чи взагалі віддалено через керування робо-рукою, де це застосовувано, звісно. Ну відповідна цінність та оплата спеціаліста в залежності від навичок.

Окремо скажу, що з будь-якої з цих посад можна вирости до бригадира/керівника чи організації своєї компанії яка буде надавати профільні послуги і ти, як спеціаліст та менеджер, будеш цим керувати і збирати маржу.
Тут виклик як нашого так і всього «західного» суспільства показати, що професія сантехніка чи електрика чи крановщика це не бидло-роботяга, а це поважна грошовита робота з багатьма перспективами.

Насправді це про ринкові механізми регуляції. Див. хіт радянського прокату кінокомпанії — О.Довженко Королева Бензоколонки. В сучасній соціо системі насправді так соціальни люки не діють, ви не можете як той же Хрущов почати підробляти в дитинстві пастухом, а працювати донбаським шахтарем, та з рештою дійти аж до прим’єр міністра СРСР і ген секретаря ком. партії.
В амариканскій системі переважна більшість мільярдерів зі списку Forbes, топ 100 потомтсвенні буржуа, і вони білі американці. Більшість з них закінчили Гарвардський університет за бізнес спеціальностями чи іншими інтелегіетними напрямками, як то право і т.д..
Це так звана елітарна система, звісно соціальні люки можливі та це незначні вийнятки пов’язані із унікальними особистими якостями і вдачею, вдалим моментом на ринку тощо. Типу Джефа Безоса.
Власне в Україні це чітко видно по вступній кампанії. Народ пре на : юрфак, менеджмент і управління та іняз. Буття робочого для батьків дитини явно не вважаються доброю інвестицією.
Навіть видали три головних правила капіталістичної вдачі : Be first, be Smarter, Cheat.

Твої слова валідні для України в 2022-2025.

Автор топіка в Польщі, де перед ним відкриті всі можливості сучасного «західного світу», не тільки в Польщі, він може емігрувати майже будь-куди.
Тому може й до прим’єра Польщі чи канцлера дойчленда він і не доросте, але майже всі решта позицій перед ним потенційно відкриті, було б бажання.

з будь-якої з цих посад можна вирости до бригадира/керівника чи організації своєї компанії яка буде надавати профільні послуги і ти, як спеціаліст та менеджер, будеш цим керувати і збирати маржу.

Погляд айтішника через його рожеві окуляри)
В Польщі українця поляками не поставлять керувати. Тому хіба тім лідом гружчиків на складі вийде стати.

Погляд айтішника через його рожеві окуляри)

Звичайно, люди ж відразу народжуються керівниками, бригадирами, власниками організацій, а кожен українець в Польщі може, максимум, збирати трускавку))

Звичайно, люди ж відразу народжуються керівниками, бригадирами, власниками організацій, а кожен українець в Польщі може, максимум, збирати
трускавку))

Скільки років ви вже живете в Польщі?

На щастя, жодного дня там не жив і не збираюся.

Ну то нащо писати очевидні дурниці не будучи взагалі в контексті країни?

в айті компанії поставлять, але вот про інші сфери, це скоріш за все так і є

Жодного сарказму: ми, українці, в Польщі перші на звільнення завжди, в порівнянні з поляками:)

а це тількі до українців ставлення таке, чи до всіх іноземців?

Не знаю, але вже було у знайомих пару кейсів, коли і контракт є , і все добре, але даже після консультації з юристом — на жаль, нічим не захищені соціально в порівнянні з поляками , тому і звільняють.
Звісно, це не треба драматизувати, але просто пам’ятати, що може бути так.

це не треба драматизувати, але просто пам’ятати, що може бути так.

мені просто цікаво як воно там в Польщі і взагалі цікавить ця країна. багато чула, що українців там не люблять, але я не зовсім розумію, що значить це люблять/не люблять і наскількі от і питаю. я розумію, що до своїх у багатьох країнах ставляться краще, аніж до іноземців, це нормально.

Ну, дивись, мене особисто ніхто не ображав ітд. Був випадок у 2022 році у банку, я прийшла відкрити карту банківську, бо треба було орендувати хату і треба, щоб банк. рахунок був. В банку полька сказала своєї колезі , що ще одна за виплатою прийшла ( щось тоді давали 300 зл, якщо я не помиляюся), але її сама ж колега поставила на місце). Плюс, я ще не розмовляла по- польські і намагалася англ мовою пояснити, що я хочу. Але в мене тут багато вже знайомих, хто в різних сферах і періодично розповідають різне. До чоловіків тут гірше відносяться чз війну. Це по відгуках знайомих. Але чим вище соц статус поляка, чим він розумніше, тим загалом краще до нас відношення. Мені в ужонді завжди кажуть: головне, щоб ви працювали і платили податки. Плюс, коли вибори, то тут антиукраїнські настрої розганяють. Ще різний менталітет: моя близька знайома — полька була в шоці, що ми їздимо на дорогих авто, віддаємо дітей в приватні школи/ садочки, але жінки в нас без роботи:), або живемо у центрі Варшави/ Вроцлава, коли вони живуть десь на околицях. Або квартири купляємо тут ітд. Але при цьому у нас війна ітд. В нас( українців) дуже розумні діти, володіють декільками мовами, що зі слів деяких не дуже розумних локалів, на перспективу залишать без роботи їх дітей ітд.
Можливо, до 2022 року був такий образ сприйняття нас ,як заробітчан, переважно. А тут вони побачили, що ми до них приїхали чз війну, і до війни у окремих категорій людей все дуже було ок в Україні. Але це я так думаю.

З такого ставлення якраз до шляхти і почалась національно-визвольна війна Богдана Хмельницького, а Іван Мазепа з прихильниками зрадив Петра Першого і перебіг до шведів.
Для рядового українця, поляка чи росіянина — що то пан, що то пан, ніякої різниці окрім юриздикції. Та ще бізнес в рамках імперії був відносно більше вигідним, бо ек лише сировину, зерно та ліс кругляк купляли. Лише є абстрактна якась, як журавель в небі можливість самому стати паном, та як бачимо : Рінат Ахметов чи Ігор Крломойський, та інші це взагалі історія не про українців.

На практиці це виражається в наявності цілої купи груп у соцмережах, де негативно висловлюються про українців. У реальному житті поляки в обличчя нічого не скажуть — такий досвід має моя родина за 10+ років. Я спілкуюся з різними групами населення — від заводчан до айтішників, і ніколи на свою адресу нічого в обличчя не чув.
А без мене — можете навіть мене побити 😃

а що з польською мовою? її взагалі реально вивчити на нейтів рівні?

А для чого саме нейтів? С1 , мені здається, багато вже чого дає.

Думаю що достатньо fluency любого рівня коли вже можна без проблем комунікувати, і вимова така щоб не дуже сильно дратувати інших.

Upd: цей ролік напевно досі найкращий в плані різноманіття native pronunciation — youtu.be/HbDnxzrbxn4 :)

Отож, С1 вже достатньо. С2 , звісно, респект, але нащо? В університет, в держ компанії з С1 беруть тут, якщо є сертифікат. Ну і він більш ніде не знадобиться,окрім Польщі).
Для життя В1-В2 з головою, і рідна мова, бо одні українці вже тут.
Ох, побачила,ви відредагували. Тут, скоріш, ще залежить, наскільки ви далеко заїхали вглибину воєвудства. Там діалекти бувають. Трохи складно буває зрозуміти. Але , поляки,досі не можуть виговорити моє ім’я , а я ще досі іноді наголос невірно роблю, коли питають ,як вдома справи, як живуть люди ітд.

А для чого саме нейтів?

щоб гумор розуміти і вміти жартувати, читати художню літературу, дивитись кіно і щоб вільно спілкуватися на будь які теми з нейтівами. якщо розглядати країну для постійного життя, то мені це важливо.

Зрозуміла. В житті, чесно кажучи, зустрічала більш тих, хто після Німеччини в Іспанію їде, але не до Польщі повертається. Але той вже таке.

хто після Німеччини в Іспанію їде, але не до Польщі повертається

мені клімат в Іспанії не подобається, мова, яку я взагалі не знаю і до того ж сієста. а в Польщу ціього року повернулося з Німеччини більше поляків аніж виїхало — це перший раз за останні чи 15, чи 20 років.

мова, яку я взагалі не знаю

одна з найлегших для нас у засвоєнні, невпевнений у порівнянні з польською але точно відносно англійської

до того ж сієста

чи сієста чи фієста — в культурних особливостях завжди і скрізь щось не так як звикли)

в Іспанії ще демографічні проблеми і молодь звідти їде і все це помножити на соціальну систему, то це виходить те ж саме, що і в Німеччині. тільки в Німеччині все ж таки грошей загалом побільше буде, отже вони довше зможуть собі таке дозволити

Але Іспанія може собі дозволити дешеву рабсилу мати за рахунок простого паспорту та мови.
georank.org/economy/poland/spain — ну і виглядає не гірше Польщі

Зрозуміла. А я б з задоволенням в майбутньому пожила десь в Італії.В якомусь невеликому містечку. Кажуть, що італійська нескладна. Але з роботою буде важко.Але це мрії поки що.

десь в Італії

там складно не тільки з роботою, а ще й з дружніми стосунками. принаймні не раз чула таке від німців. італійці на перший погляд відкриті, але це на поверхні, а от так, щоб вони почали приймати іноземця як свого, то кажуть, що з цим складно.

Але це мрії поки що.

на пенсію їхати))

Ну, мене це не лякає, бо я в житті не дуже прям шукаю знайомства ітд). Вірніше, в мене дуже постійне коло спілкування, і нових людей майже немає. Це по роботі приходиться спілкуватися, цікавитися, читати доу ітд.
Ще до пенсії далеко, хоча час швидко летить. І , взагалі, не хочеться на пенсії в рекрутмненті бути:), хай молоді тян працюють.

хай молоді тян працюють

а вони скажуть — хай АІ працює

От і будуть з вами ейчар проводити, оферити вас ітд). Процес йде, і всі щасливі.

ключ до щастя по Шеклі :)
— залишаючись надовго молодими в stasis field, жінки виходили тільки на вечірку, вікенд, чи нп для подорожі у відпустку

Маю вже йти відпочивати, бо чомусь вирішила, що у суботу аналітику зроблю, а у вівторок візьму офф. І нічого не вийшло:)
P.S.Хай буде подорож на невідому планету З-М-22. Мені сподобалась ця книга.

Маю вже йти відпочивати, бо чомусь вирішила, що у суботу аналітику зроблю, а у вівторок візьму офф. І нічого не вийшло:)

мабуть як прояв (чи вплив) професійної IT деформації з намірами попрацювати наполегливо)

За намір попрацювати наполегливо ніколи не доплачують. Не раджу.
Якщо серйозно, то лід перед керівництвом готує репорти і я маю це зробити, але мені треба офф на особисті справи взяти.Бо якщо не зроблю вчасно аналітику, то 4 дні буду в офіс їздити у Варшаву і можна забути про ремоут взагалі. Вона в нас вміє в маніпуляції)

І , взагалі, не хочеться на пенсії в рекрутмненті бути:), хай молоді тян працюють.

да, на пенсії якщо працювати, то треба щось інше робити.

у нас колись була Head of HR дама десь під 60+, я нічого не можу сказати про її професійні якості, бо не мала з нею перетинів по роботі, але від людей я про неї чула тільки добре. коли концерн викупив фірму і почав диктувати свої правила, то вона звільнилася, бо була там з чимось незгодна. згодом купила ділянку на Корфу і займається тепер консалтінгом та коучінгом. якось так...

В мене зараз лід- полька, їй десь 50+. Вона в житті вже стигла все і просто кайфує від роботи. З одного боку, ти бачиш, що і в 50, і далі- як вже буде зі здоров’ям, можна працювати, з іншого боку — окрім роботи ще є життя.
Вона в свій час працювала в ФААНГАХ, і каже зараз, що воно того не варте було. Нам з колегою не завжди легко з нею, бо є звичайне життя; що приїхати на ранок у Варшаву попити каву з нею з Вроцлава, або Кракова — це ми маємо за умовчанням зробити:), але коли була ситуація, що треба було скорочувати в відділі фахівця, вона виходила по результатах, і скоротила колегу з Польщі, що стало повним шоком для всіх.
Звісно, кожен вже буде вирішувати сам, по обставинах ітд, бо багато хто працює на пенсії, щоб просто якось вижити, але я для себе хотіла б щось інше в поважному віці. Зірок з неба не ловлю, але тримаюсь думки, що треба своєчасно уходити, коли ти ще в здоровому глузді ітд.

що і в 50, і далі- як вже буде зі здоров’ям, можна працювати,

щоб не працювати, то треба ще відповідний mindset мати. мій колишній шеф казав, що не хоче йти на пенсію, бо він з чоловіка перетвориться на пенсіонера та почне хворіти. я таке не тількі від нього чула. людина настільки звикає працювати та ідентифікує себе з роботою, що потім не може собі уявити жити без роботи.

Мені більше хочеться зрозуміти хто я, без прив’язки до роботи

а навіщо тобі це? яку задачу це вирішить?

ну а зараз ти що робиш? ідеш шляхом свого життя чи щось інше?

наче так. Але більше виконую роль сім’янина, кар’єриста тощо. Принаймні так іноді воно здається.

Бійцівський клуб дивився? Там відповіді на всі твої питання. Це жарт, якщо шо.

переїхати в бомжатню, галюцюнувати, битись, та мати секс з курвами? Звуіить молодіжно, тому не для мене ))

Не бомж, а сквоттер. Або окупас, залежить від місцевості.

Це більше залежить від вашого бажання занурюватися в контекст — читати мемчики, соцмережі, дивитися ютуб польською і так далі. У мене, наприклад, проблем із мемами немає (типу 21.37 і т.п.), кино спокійно дивлюся. Тим більше, що в польській мові є ціла купа ідіом, таких самих, як у російській чи українській: зробити на колінці, купити кота в мішку, ведмежа послуга, ділити шкуру невбитого ведмедя тощо.

А от щоб розуміти гумор сорокарічних — тут доведеться дивитися кіно 80-х і читати шкільну програму як мінімум. Ну, це як розуміння фраз з «Іронії долі» чи «Івана Васильовича» в російській мові, або умовного Подерв’янського — в українській. На мою думку — воно взагалі не треба. З нейтивами спілкуюся постійно — на роботі, у спортивних секціях, на виходах на пиво після роботи, з сусідами.

Сусіди-поляки взагалі у нас найкращі приятелі — наприклад, залишаємо одне одному ключі від житла, коли їдемо у відпустку.

а що з польською мовою? її взагалі реально вивчити на нейтів рівні?

Українцям це буде відносно легко, мови схожі, правила схожі, культура схожа.

Словниковий запас і граматику — так, відносно легко підхопити. От тільки вимову досить складно вибудувати, бо українці звикли вимовляти звуки дещо інакше. Все одно буде дещо помітний акцент, навіть за роки.

її взагалі реально вивчити на нейтів рівні?

Nie, kurwa! 😉

Nie, kurwa

та я так зрозуміла, що вивчити мову так, щоб постійно не питали дурне питання «а звідки ти?» — то майже нереально та потребує зусиль еквівалентних підняти свій стартап чи навчитися давати підсрачника та бігати швидше, аніж приїде поліція

отже є опції

щоб постійно не питали дурне питання «а звідки ти?»
отже є опції

проспівати у відповідь
— No soy de aquí, ni soy de allá
можна навіть і не голосом Facundo Cabral

справа не в мові як системі конструкцій, а в акценті, який майже неможливо правильно вивчити без підтримки формуючихся нейромереж, біологія під якими відпрацьовує до 5-6 років
якщо я не помиляюся проблема там в тому, що потрібної машинерії просто немає — ми продукуєми умовний х нейронів ін утеро і перші місяці життя, потім починається інтенсивна крослінковка і відбракування тих, які недостатньо (чи надмірно теж?) активувалися на зовнішній стимул (тонкі нюанси звуків в тому числі)
і потім вся машинерія, яка відпрацювала на формування необхідного безжально знищується, (залишаючи чи от 0.2х початкового, чи щось подібного роду) бо є дорогою енергетично
тому мова надбана дитиною звучить безакцентно, хоч її словарна і понятійна база буде геть непорівняною з базою дорослої і освіченої людини (як там в старому анекдоті, «мадам, я не могу глубже, но могу чаще» — так і дорослий знає мову краще, але звуки продукує в своїх лімітах, надбаних молодою біологією %)

а в акценті, який майже неможливо правильно вивчити без підтримки формуючихся нейромереж, біологія під якими відпрацьовує до 5-6 років

так то є щелепа генетично не присосована (( у москалів теж так було

щелепа генетично не присосована

ну там в оригінальному відео вона казала, що в неї щелепа руська, а її син поїхав до США і зразу почав розмовляти англійською, хоча її ніде не вчив

отже талановитий хлопчина

Я за таким принципом живу з сусідами. Знаю, шо не хватить яєць щось сказати в обличчя)

мені просто цікаво як воно там в Польщі і взагалі цікавить ця країна. багато чула, що українців там не люблять, але я не зовсім розумію, що значить це люблять/не люблять і наскількі от і питаю

Напевно це як в США ставлення до мексиканців/латиносів.

Контекст звідки таке ставлення.
Українці це 80% від всіх емігрантів в Польщі.
Тому в розмові ніхто не каже «емігранти забирають нашу роботу», говорять «українці забирають нашу роботу».
Тому тут українців реально сприймають як конкурентів, особливо для молодих жінок проблема) бо понаїхало симпатмчних, розумних, працьовитих, і в більшості без чоловіків.
До арабів/індусів ставлення гірше, лікарка через прізвище так і казала «я вже думала що то якісь з чорною шкірою будуть і англійською чи французькою прийдеться говорити». Це тупо дослівний переклад фрази від лікаря) хоча думаю що і про українців таке говорять полякам.
+ праві/москалі постарались, багато поляків реально вірить що українцям платять соціалку і вонм без черги до лікарів ходять (поки ті чекають місяцями).

Я вже 3 роки в Польщі, діти ходять в державні і приватні садки, і я ще ніколи не стикнувся з якимось негативом. Але то моя бульбашка, де я споживач з грошима. Знаю людей не з ІТ яких не промоутають саме через «бо не поляки».

але в деяких країнах 6 млн це не так вже і багато. Дивлячись, що квартири у Польщі не дуже і великі можуть стартувати от 250к євро.

Список... і дали простирадло з блакитних воротничків, які не те що до бригадира, вони будуть оті полотна монтажувати та інженерувати до 70 років, отримають мінімальну пенсію в ріпнуться в 75 від нудьги і хронічних болячек. Я б то видалив і не позорився, зараз би після ІТ йти в жебраки до пшеків

нженерувати до 70 років

вже в 35 викинуть за борт галери комрад. Тут проста істина, тут треба бігти з усіх ніг — щоби просто залишатись на місці.
Помітє в ІТ так само самий бажаний працівник — мідл. Усе що вище вже зменшує норми прибутку.

Тут проста істина, тут треба бігти з усіх ніг — щоби просто залишатись на місці.

как показівает практика, нужно не просто бежать со всех ног, но еще и в правильную сторону.
мидлі такое не умеют

Я б не дивився на «дефіцитні» спеціальності. Особливо ті де не потрібна формальна тривала освіта. Вони дефіцитні бо туди ніхто йти не хоче через не достатнью оплату/жахливі умови праці/ризики/тощо.

але наприклад вчитель, без освіти не отримати таку посаду. А іноземцю треба і освіту мати, і польський на б2 і скоріш за все ще в Польщі закінчити щось

Ну я власне тому і вказав дефіцитні в лапках, бо вони дефіцитні з певних причин. І, якщо, ці причини не труднощі увійти в професію (освіта, ліцензування, мова), то вони дефіцитні бо там щось не дуже добре, як то умови праці, оплата тощо.

Наступний рівень цієї роботи це купити власний кран і здавати його в аренду на будівництва.
Вартість крану, в залежності від стану, розміру та моделі від 100 до 300.000$

як? дивлюсь вакансії: середня зп машиніста — 1000 баксів. Тобто на покупку піде аж восємь лєт(

Якщо харчуватися повітрям і жити біля мусорки...

Так ми ж не знаємо які вихідні дані в топікстартера. Я відразу описав перспективи, які не закінчуються джуніор-крановщиком.
Може наскирдував вже, якщо до кризи доріс або на бітку пів-ляма підняв або бабка із пентхаусом в центрі Відня померла.
Ну або автор доріс/доросте до партнерства з кимось місцевим з хорошою кредитною історією і банк захоче дати стільки грошей.

Простір варіацій.

Lol. Якби автор би підняв пів ляма на бітку, то не він би в нас поради питав, а ми а нього.

Хто-зна, хто-зна)

З оригінального посту зрозуміло трохи більше ніж нічого. Не вказано ні вік ні досвід ні наявність грошей ні про обов’язки ні про стан здоров’я ні про кінцеві цілі чи амбіції.
Написано лише, що є якийсь досвід і вміння( наскільки професійне? ) кататися на лижах ну і ключовий момент, що зміг якось виїхати до Польщі( знову ж таки без подробиць чи може легально кататись туди-сюди бо це відкриває ряд перспектив чи це був One Way Ticket (To The Blues) за останні гроші ).
Автор запросив нас пофантазувати, що я й зробив.

Порядок в голове и знаниях наведи

Підписуй контракт в 3 ОШБр

Порада файна, але ж людина пише що вже врятувалася у Польщу і трохи вигоріла, а не оце все..

Старий радянський анекдот фтему:
Вовочка приходить до школи і каже вчительці: — Марія Іваніна! Я більше у вас не буду вчитися — до США виїжджаю!
— Це як, Вовчик? Чому?
— Та ось лист прийшов — мій дідусь в Америці осліп, а в нього ферма, два заводи, п’ятнадцять магазинів. Важко йому, треба допомагати.
— А ти напиши дідусеві, щоб продав усе, гроші в «Червоний хрест» переказав, а сам сюди приїхав. А ми над ним усім класом шефство візьмемо.
— Марьванна, у листі ясно написано — дідусь осліп, а не йобнувся!

Ікігай (яп. 生き甲斐) — це японське поняття, яке означає «сенс життя» або «те, заради чого варто прокидатися вранці».

Знайти його можна, якщо поєднати 4 складові:

1. **Те, що ти любиш** (пристрасть).
2. **Те, у чому ти хороший** (талант).
3. **Те, за що тобі можуть платити** (професія).
4. **Те, що потрібно світу** (місія).

Точка перетину цих сфер і є твій ікігай.

Короче кажучи, треба знайти свій ікігай

Ікігай

Протестував себе, Ікігай вийшов трохи сумний..

1. **Те, що ти любиш** (пристрасть).

відпочивати, грати, гуляти, дивитись серіальчики, писати іграшки під андроїд

2. **Те, у чому ти хороший** (талант).

все вищеперелічене)

3. **Те, за що тобі можуть платити** (професія).

IT

4. **Те, що потрібно світу** (місія).

працювати до пенсії і сконати в момент виходу в тираж, щоб не обтяжувати державу!

Погано протестував)
У вимогах же чітко вказано:

Точка перетину цих сфер і є твій ікігай.

Ти дав перелік складових, а точка перетину де?
Коротше, «вийди і зайди нормально»)

Ну значить нульовий перетин, як і в більшості людей 😁

розвивати ютуб блог? думаю за всі роки є чим поділитись, якщо вийде вийти на монетизацію — це буде як пасивний дохід, що дуже прикольно

як раз можна спробувати інші робити, і розповідати про це в блозі, як виходить

Там заробітки починаються з мільйонними каналами. В цілому зараз діє інша стратегія виходу, коли канал — це маркетинговий інструмент. Це тільки здається, що це просто. Youtube і т.п. це давно не стільки про аматорів і відеоблогінг, скільки професійна діяльність, позаяк в сфері професіонали : журналісти, актори, політики, кінематографісти.
Ну і чисто можуть бути перекоси, відео про карьєрний екскаватор набирає в мільон раз більше просмотрів, чим ваша якась болтовня на камеру, де ви ще не вмієте говорити спіч із купою фраз паразитів, не притримуєтесь сценарія, чи взагалі його не маєте, не поставлені декорації, світло тощо.
Як і всюд більше, спрацьовує стратегія синього океану. Тобто відносно унікальний контент, або дуже якісна подача інформації.

Був би одразу трейдером)

Автор, в мене абсолютно та сама проблема, як у вас). Я поки що вирішила з IT не йти — вдалося нівелювати вигорання за допомогою зміни відношення — типу це просто робота, я її роблю максимально відсторонено, а просто зосределася на своїх позаробочих хобі. Хоча мабуть ця робота буде останньою в IT- якщо буде якесь скорочення, максимально постараюсь знайти себе в інших сферах.

Я теж такої думки щодо себе і свого майбутнього. Але хочеться потрохи рухатись у бік зміни професії, щоб безболісно перейти через рок, або два. Із хобі, я люблю гуляти по горам, пити прохолодне не алкогольне пиво, не спіша читати книжки, вчити мову (зараз польська), але без зубріння граматики. Лежати на пляжі, мислити про життя, соціум та людей.
Хоббі люблю свої, але розумію, що вони не про-мані-генерейшн хоббі ))

Із хобі, я люблю гуляти по горам

Дарю ідею: йди гуляти в гори, залазь куди хочешь, АЛЕ повісь на себе камеру і знімай весь процес. Потім заливай на ютуб «Прогулянку в горах Х від першої особи». Чатжпт допоможе тобі з назвою відео/описом/тегами. Взлетить — зробиш собі тематичний канал, розкрутиш, монетизуєш.

прикольно, але не хочеться виставляти приватне життя усім. Хочеться мати щось своє.

Розумію тебе. Тоді щасти у пошуках! Не забудь написати сюди, як щось знайдеш — цікаво на чому ти, врешті-решт, зупинишся.

Кебабную открывай

— Підкажіть, а ваш люля-кебаб раніше гавкав чи нявкав?
— Ні, він раніше теж дурні запитання ставив! ;-)

так я не великий фанат кебабів. А хочеться такого, щоб душа співала, коли йти на працю =)

щоб душа співала

Рецепт без грошових вкладень. Тільки ваш час та страждання. Звільніться, візьміть саббатікал. Подумайте чим хочете займатись. Спробуйте цим займатись. Зʼїжте всю фінансову подушку. Почніть шукати роботу. Переживіть страждання пошуку роботи сьогодення. Знайдіть її. Нехай ваша душа співає.

і смішно, і true story
Найкраще задоволення це втратити все а потім через стрес та страждання повернути
Класичне «шо маємо, не цінімо...»

Екскурсії можна спробувати по місту, або в гори( тут ,скоріш, треба спеціальний сертифікат, чи щось в цьому роді), або допомагати організовувати

Екскурсії можна спробувати по місту, або в гори(

Читав у новинах що екскурсоводи через гори заробляють більше за айтівців — 5-10k за екскурсанта, але є нюанс)

Він у Польщі ж), добре, що не написав, що швидко плаваю і бігаю- тоді б точно щось запропонували б українці

Він у Польщі ж),

о, точно, я неуважно читав! ну на його місці можна класно потролити форумчан)
десь так:
— українські вайтішники, підкажіть куди мені поїхати відпочивати — до моря чи у гори?
— нє..нє..
— не пойняв — нє в гори?
— нє..нє.. ненавиджу! ;-)

так в тому і фішка, екскурсійні маршрути вже знає

до речі думав про це. Гори я люблю, але наче зараз все просто, просто відкриваєш мапа туристична в Польщі і йдеш по карті. І все. Сертифікати можна напевно подивитись, PTTK скоріш за все це організовує, типу курси, сертифікати тощо.
Напевно тільки в Татри більшість бере в гори гіда з собою.

Ні, ще під Вроцлавом брат моєї колеги раніше групи водив на Снєжку. Там і екскурсії, і можна переночувати , і всіляка програма для туристів

В ідеалі знайти справу, від якої знову «горітимуть очі»,

попрацюй кур’єром чи таксистом
через півроку знову загоряться очі від айті

в нас в конторі вже за ці три роки було кілька великих скорочень. можливо наступне дійде і до мене, тому зараз хочеться підстелити соломку, щоб після скорочення мати працю не кур’єром і не в таксувке. А нову роботу в айті шукати вже не хочеться, бо вже втомився, що і зір гіршає і шия болить і пальці викручує і поперек. і ось ці гонки, де по 200 людей на місце, вже не моє. Якщо куплю житло, то мені не так уж і багато і треба, пару к євро, а це в Польші можна заробити і не в айті.

було кілька великих скорочень. можливо наступне дійде і до мене, тому зараз хочеться підстелити
соломку

Бери ще один проект, якщо вдасться то і гроші будуть, і реальна можливість fire.

, тому зараз хочеться підстелити соломку

ти ж офіційно працюєш, в Польщі є виплати по безробіттю?

попрацюй кур’єром чи таксистом

Норм варіант. Поставив гоупро на шолом і пилиш контент. На ютюбі є кілька прибуткових каналів де заробляють більше, ніж самим кур’єрством.

де заробляють більше

він питає не про заробляти більше, а що робити, щоб очі знову горіли. від грошей горять очі у людей з психічними розладами чи у тих у кого їх постійна нестача так, що це загрожує життю та здоров’ю і це не його випадок

треба з деревиною працювати, робить табуретки

треба з деревиною працювати, робить табуретки

слушна думка, але є нюанс — див. комікс :-)

res.cloudinary.com/...​/sgrcgmlgnrymb7e8gamx.jpg

Плюс варити мило та плести мотузки- повний цикл виробництва.

Спробуйте себе як міський голова якогось з міст Польщі. В якому з польських міст найбільші українські громади?

В ідеалі знайти справу, від якої знову «горітимуть очі»

Враховуючи що криза середнього віку (тобто 40+ років) і те що «програмую на 4 з 10», у мене є сумніви що вони хоч колись горіли

просто мене стежка праці завела по суті в кастомєр саксес відділ з невеличким автомейшеном пітон скриптами деяких речей. ізі задачки на літкоді я і зараз без проблем рішаю. може і не горіли, як хотіли б усі мої боси, щоб я працював по 16 годин 7 днів на тиждень.

Підходяща робота для фізично здорового мужика — водій, курьєр, бажано на своїй машині.

хочеться таке, щоб на це треба було б яке навчання, щоб підвищити свою цінність. Водій я і так, тільки самого себе =)

У дитинстві в батьків був город і кілька курей-несушок — згадую, може фермерство? Але знань майже немає, та й сумніваюся, що це реально

ChatGPT/сусіди/форуми, але навряд вийде на цьому розбагатіти

ну і напевно в Польщі не так вже і просто іноземцю буде в це влитись.

Сільське господарство це дно в будь якій країні.
Навіть при тих всіх пільгах і дотаціях люди звідти втікають.

Ну звичайно, коли приходить якийсь кернел, або мхп, у яких ексклюзивні відносини з державою на рівні баньки, то сільське господарство як малий бізнес буде загибатись. Але якась міні ферма може нормально працювати і заробляти на своє утримання + на пиво. Особливо коли в тебе є безкоштовна робоча сила у вигляді дітей.

в тебе є безкоштовна робоча сила у вигляді дітей

спочатку треба ще жінку знайти, котра погодиться народити більше 1 дитини і вибрати город замість салонів краси та ресторанів міста

таке враження, шо крім того що ти вигорів в тебе трабла в сімії, в тому плані що ти: розвівся, на грані розводу або не задоволений своєю «партнеркою/дружиною». це ще одна причина чого тебе так вкурвлює поточний стан речей. в мене було щось схоже на кінці 21, коли я кинув працювати в одному стртапі бо вигорів до дна, тіж трабли зі здоровям, пошук сенсу життя, оцінки себе як особистості(типу мені 30 а я курва ще не зробив свій фейсбук), пошук занять які б драйвили, перегляд стосунків і тд.
потім почалась війна, а далі армія.. і скажу так, щоб почати цінувати те що мав, маєш, зрозуміти чого хочеш і що драйвить, треба реально опуститись на землю. вийти з зони комфорта, і повзамодіяти з людьми не зі свого кола спілкування з якими навіть би не заговорив.. тоді приходить переоцінка свого минулого досвіду і погляд на життя з іншого кута.

крім того що ти вигорів в тебе трабла в сімії,

Таке в більшості айтішників за кордоном.
Жінка в Україні привикла не працювати, а на заході норма щоб працювали обоє. І навіть айтішної сіньор+ ЗП хватає хіба на життя у зйомній хаті.
Якщо дружина зоче зберегти свій fat fire і за кордоном, то звідси і конфлікти

Якщо дружина зоче зберегти свій fat fire і за кордоном, то звідси і конфлікти

чи жінка просто дивиться, що за кордоном можна і без чоловіка нормально жити та заробляти та йде від нього. а в Україні терпіла би.

за кордоном можна і без чоловіка нормально жити та заробляти та йде від нього

ага, звикла не працювати в Україні, а за кордоном так сильно захотіла працювати що аж побігла xD

звикла не працювати в Україні

ну люди роблять помилки у житті. але це ж не підстава нічого не змінювати і продовжувати просірати своє життя ))

Підписатись на коментарі