Що таке Data Governance і навіщо це потрібно вже вчора

💡 Усі статті, обговорення, новини для аналітиків — в одному місці. Приєднуйтесь до Analysts спільноти!

Привіт!

Мене звати Олександр Перхун, я керую Центром управління даними в Metinvest Digital. Уже понад десять років працюю з корпоративними даними й допомагаю компаніям перетворювати цифри на рішення, що мають фінансовий ефект. У цій статті хочу поговорити про розмите на практиці поняття Data Governance, чому воно критично важливе для сучасного бізнесу та як уникнути типових помилок.

Чому ця тема взагалі важлива?

За останні роки я багато разів стикався з тим, що різні люди вкладають у Data Governance абсолютно різні сенси. Якщо ми підемо сьорфити мережу, то знайдемо десятки визначень. Наприклад:

  • «Data Governance — це система політик і процесів, які забезпечують якість, безпеку й доступність даних в організації»;
  • або «Data Governance — це набір правил, що гарантують надійність і безпеку даних».

Звучить ніби зрозуміло, але коли доходить до практики, то наче і не зовсім, оскільки кожен бачить його по-своєму через те, що в даному твердженні ми чіпляємо досить багато суміжних питань.

Для аналітика Data Governance — це звітність і дашборди.

Для спеціаліста з безпеки — захищеність інформації.

Для інженера даних — правильна організація потоків.

І кожен має рацію, однак лише частково. Оскільки кожен з них буде впевнений, що в першу чергу закривається питання його служби, а згодом йдуть всі інші. Проблема в тому, що коли компанія концентрується на одному аспекті, інші залишаються «за кадром». Тому У результаті:

  • хтось отримує красиві графіки, але не впевнений у якості даних.
  • Хтось має захищені системи, але не бачить прозорої звітності.
  • А хтось інвестує в інтеграції, але не отримує бізнес-цінності.

Насправді всі ці складові однаково важливі, а сам Data Governance — це не «теоретична концепція для ІТ», а практичний аспект, без якого компанії реально втрачають гроші.

Чому без Data Governance компанії втрачають гроші

У великому бізнесі даних завжди багато: їх генерують фінанси, маркетинг, продажі, виробництво, логістика. Якщо немає єдиних правил, виникає хаос.

Банальний приклад: фінансисти показують одну цифру продажів, комерційний департамент — іншу, а у звітах керівництва взагалі третю. Яка з них правильна? Ніхто не знає. У результаті:

  • керівники ухвалюють рішення із запізненням,
  • прострочена дебіторка накопичується непомітно,
  • прогнози попиту розходяться з реальністю,
  • ланцюги постачання дають збої,
  • тощо.

У найгіршому випадку менеджмент перестає довіряти аналітиці й повертається до «інтуїції». А це вже прямі втрати: від мільйонів доларів «заморожених» у боргах до зірваних контрактів.

Як я разом із нашою командою дивимося на Data Governance на практиці

З власного досвіду можу сказати: управління даними працює лише тоді, коли воно охоплює всі ключові процеси компанії. У нашій практиці це означає:

  • Єдине сховище даних. Одна «версія правди» для всіх підрозділів. Не Excel на кожному комп’ютері, а нормальне сховище, де дані синхронізовані.
  • Безпека. Які дані не збирай — усе марно, якщо їх може зламати перший-ліпший. Тому захист і контроль доступів — це не бонус, а базова умова.
  • Аналітика в реальному часі. Керівники потребують не таблиць «з минулого тижня», а дашбордів «тут і зараз». Коли ти бачиш топ-10 ризикових клієнтів або вузькі місця в логістиці прямо зараз, ситуація зрозуміліша і рішення приймаються вчасно.
  • Прогнозні та оптимізаційні моделі. Управління даними — це не лише аналіз минулого, а й погляд у майбутнє: оцінка попиту, планування виробництва, коригування цін чи логістики.

Окей, тоді питання: а що має робити сама платформа, щоб усе це реально працювало?

Мій чек лист виглядає так:

  • Інтеграції. Бажано майже з будь-яким джерелом даних. На моїй практиці ще не було такого джерела, з яким би у нашої команди не вийшов метч, проте чисто в теорії залишаю шанс на наявність такого програмного забезпечення.😊
  • Функціональність. Агрегувати, маніпулювати та зберігати великі масиви даних.
  • Безпека. Платформа має бути звісно ж з топовою кібер безпекою. Кібер ризики зараз ростуть швидше, ніж обсяги даних.
  • Аналітика й моделі. Платформа має давати можливість будувати прогнози й оптимізацію, а не лише зберігати історію. Критичним є достатня глибина та дискретність ваших даних. Якщо ця умова не виконана, то дива з супер прогнозами від платформи не треба чекати, його апріорі не може бути.
  • Візуалізація. Замість сухих таблиць керівники повинні отримувати живі дашборди, індикатори, графіки. Бо цифри без візуалізації — це стопка паперу яку ніхто не буде розбирати, а з дашбордом — готовий інсайт.

Сьогодні наша ціль із командою — зібрати все це в єдиному інтерфейсі: щоб і директор, і керівник відділу могли швидко знайти потрібні дані без допомоги ІТ. Тоді аналітика стає масовим інструментом управління бізнесом.

У наступних публікаціях планую детальніше розкрити два напрямки:

  • прогнозні моделі (Forecasting) — як вони допомагають передбачати попит, ціни чи ризики,
  • оптимізаційні моделі (Optimization) — як алгоритми дозволяють ефективніше керувати виробництвом, логістикою й фінансами.
  • наш шлях до створення єдиного інтерфейсу, де всі дашборди й моделі працюватимуть разом.

А які проблеми з даними доводилося вирішувати у вашій компанії? Буду радий обговорити в коментарях 👇

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному2
LinkedIn
Ctrl + Enter
Ctrl + Enter

На мою думку, всі процеси, пов’язані з даними, по певній інформацій системі мають бути замкнені на одного відповідального. Фізичне збереження даних, аудит даних, дослідження появи неякісних даних (в тому числі і з боку користувачів), дата інженерія, використання даних (включаючи візуалізацію), глибокий аналіз, форекастинг участь в проектуванні даних, якщо в планується розвиток системи і напевно багато іншого. Це може бути не одна людина звісно все це виконувати безпосередньо, але власник всіх циї процесів на одній системі має бути один. Я таку роль називаю менеджер даних системи.

І от власне врядування даними — це координація таких менеджерів, і це політики на всі вище означені процеси, які дата команда бере на вхід, ними керується і бере участь в їх актуалізації

100% має бути одна «голова», яка будує процес від початку до кінця та відповідає за весь результат в цілому, інакша модель не життєва.

Я би додав корпоративні довідники та класифікатори, які дозволяють співробітникам спілкуватись (замовляти, купувати, приходувати, передавати в виробництво, списувати) одними термінами.

Це також одна з надважливих задач по уніфікації номенклатури в компанії, особливо у великій, щоб всі використовували одну і ту саму термінологію та розуміли один одного. Яка також вирішується під час впровадження програми по управлінню даними (Data Governance).

Підписатись на коментарі