ТОВ в ІТ: загальна система, спрощена та Дія.City — що обрати?

В Україні ІТ-компанія може працювати в різних податкових режимах: на загальній системі оподаткування, на спрощеній системі (єдиний податок) або як резидент Дія.City. Кожен варіант має свої плюси, мінуси та «підводні камені». Давайте розберемося, що підходить для різних форматів бізнесу.

Загальна система оподаткування

Це універсальний режим, який можуть вибрати всі ІТ-компанії, незалежно від виду діяльності, обсягу доходів, кількості найманих працівників та інших умов.

Як працює:

ТОВ на загальній системі сплачує:

  • Податок на прибуток — 18% від фінансового результату (дохід мінус витрати).
  • ПДВ — 20%, якщо компанія зареєстрована платником (часто обов’язково при експорті послуг).
  • Інші податки і збори (ПДФО, ЄСВ, військовий) при виплаті зарплати працівникам.

Плюси:

  • Прозора модель для великих клієнтів, зокрема іноземних — багато хто хоче працювати тільки з юрособами на загальній системі.
  • Можливість оптимізувати податок на прибуток через витрати (оренда, обладнання, послуги).
  • Придатна для компаній, що планують реінвестувати прибуток або залучати інвестиції.

Мінуси:

  • Високе податкове навантаження при «чистих» зарплатах (приблизно 45% на фонд оплати).
  • Облік і звітність складніші.
  • Для стартапів і невеликих студій — часто загальна система невигідна.

Спрощена система (єдиний податок)

Це податковий режим, який був створений з метою підтримки малого та середнього бізнесу в Україні. Передбачає більш лояльні умови, але встановлює низку обмежень на ведення діяльності.

Як працює:

ТОВ може бути на єдиному податку (3 група):

  • 5% з доходу єдиний податок (без ПДВ) + 1% від доходу військовий збір АБО
  • 3% з доходу єдиний податок + ПДВ + 1% від доходу військовий збір

Плюси:

  • Дуже проста модель: податок рахується з усього доходу без складних витрат.
  • Менше податкове навантаження порівняно з «чистою» загальною системою.
  • Зручно для невеликих студій, аутсорсингових чи продуктових компаній на старті.

Мінуси:

  • Є обмеження по обороту (до 1167 мінімальних зарплат на рік, у 2025 р. це приблизно 9,3 млн. грн.). Для ІТ це зазвичай не проблема, проте є нюанси з іноземними інвестиціями.
  • Іноземні партнери не завжди комфортно працюють з юрособами на спрощеній системі.
  • Витрати не враховуються — 6% платиться від всього доходу.

Режим Дія.City

Створений спеціально для ІТ-компаній. Пропонує низку лояльних умов та унікальних інструментів, але передбачає чітку відповідність вимогам до резидентів.

Як працює:

ТОВ реєструється резидентом спеціального правового режиму. Тут є два варіанти податків:

  • Податок на особливі умови (ПнВК — податок на виведений капітал) — 9% тільки на виведені дивіденди, репатріацію, роялті та інші «виведені» платежі. Якщо гроші лишаються в компанії — податку немає.
  • Альтернатива — класичний податок на прибуток 18% (але більшість обирає ПнВК).
  • Спеціальні умови для найму:
  1. Гіг-контракти замість ФОП-моделі.
  2. Податки для спеціалістів: 5% ПДФО + 5% військовий збір + ЄСВ 22% (від «мінімалки»).

Плюси:

  • Дуже низьке навантаження на зарплати спеціалістів (близько 10% проти 45% у «класичних» найманих працівників).
  • Лояльність іноземних інвесторів — резидентство у Дія.City виглядає «цивілізовано».
  • Гнучкість гіг-контрактів: можна поєднувати умови трудових відносин і договорів ЦПХ, адаптованих до специфіки ІТ-сфери.
  • Є низка пільг: звільнення від податків на дивіденди для фізосіб за умови реінвестування, інтелектуальна власність у компанії тощо.

Мінуси:

  • Резидентство накладає обмеження:
  1. Середня зарплата спеціалістів від 1200 євро (у 2025 р. — 58 800+ тис. грн.).
  2. Основна діяльність має входити в перелік кваліфікованих видів діяльності, затверджених законом.
  3. В компанії має працювати мінімум 9 спеціалістів.
  • Багато компаній побоюються «зміни правил гри» — режим ще відносно новий.
  • Витрати на юристів і бухгалтерів для супроводу зазвичай більші.

Порівняння ставок податків на різних системах оподаткування

Варіант

Податок на компанію

Податок на зарплати, винагороди

Кому підходить

Загальна система

18% податок на прибуток + 20% ПДВ (за потреби)

~45% на фонд зарплати

Великі компанії з прозорим обліком, інвестпроєкти

Спрощена система

5% з доходу (або 3% + ПДВ) + 1% військового збору

~45% на фонд зарплати

Невеликі студії, стартапи

Дія.City (ПнВК)

9% на виведений капітал (0% якщо реінвестує) або 18% податок на прибуток + 20% ПДВ (за потреби)

5% + 5% + ЄСВ від мінімалки (≈10%)

Продуктові й сервісні компанії з командою, які планують рости та залучати інвестиції

Вибір режиму оподаткування для ІТ-компанії — це не просто технічне питання, а стратегічне рішення, яке впливає на фінансову стабільність, інвестиційну привабливість і довгостроковий розвиток бізнесу.

Що ми можемо порадити:

  • Для невеликих студій або стартапів, які прагнуть мінімізувати адміністративне навантаження та зосередитися на продукті, оптимальним варіантом буде спрощена система оподаткування. Вона дозволяє уникнути складної бухгалтерії, зменшити витрати на юридичний супровід і швидше адаптуватися до змін.
  • Для великих сервісних компаній, які працюють з корпоративними клієнтами, планують масштабування або готуються до залучення інвестицій, варто розглянути спеціальний правовий режим Дія.City. Він пропонує низку переваг: зниження податкового навантаження, гнучкі умови для співпраці з фахівцями, а також позитивне сприйняття серед інвесторів резидентства як ознаки прозорості та сучасного підходу.
  • Для компаній, які співпрацюють з великими міжнародними партнерами або працюють у нішах, що не охоплюються Дія.City, може бути доцільним залишитися на загальній системі оподаткування. Це забезпечує більшу універсальність, можливість враховувати специфіку контрактів та відповідати вимогам глобальних стандартів.

У сучасному ІТ-середовищі режим Дія.City виглядає найбільш конкурентоспроможним завдяки своїм умовам, але жодна модель не є універсальною. Кожна компанія повинна ретельно аналізувати свої фінансові показники, оцінювати юридичні ризики та враховувати специфіку своєї діяльності, перш ніж ухвалити остаточне рішення.

Порівняння сум податків, які сплачує ІТ-компанія на різних режимах оподаткування

Покажемо на прикладі обороту $100 000 на рік (приблизно 4 млн. грн. за курсом 40 грн/$).

Щоб було більш зрозуміло, візьмемо кейс:

  • компанія заробила $100 000;
  • в ній працює команда з 5 спеціалістів, кожен отримує $2 000 на місяць (≈80 000 грн);
  • решта залишається як прибуток компанії.

Порівняння податкових режимів (на $100 000 обороту)

Показник

Загальна система

Спрощена система (5%)

Дія.City (ПнВК)

Оборот

$100 000 (4 млн. грн.)

$100 000 (4 млн. грн.)

$100 000 (4 млн. грн.)

Податки з доходу компанії

Податок на прибуток 18% (припустимо 30% витрат → прибуток $70 000 → $12 600 податку)

Єдиний податок 5% = $5000 + Військовий збір 1% = $1000

ПнВК 0%, якщо прибуток не виводиться

Фонд оплати праці (5×2000×12)

$120 000 (більше, ніж оборот — компанія збиткова, але для прикладу візьмемо $80 000 виплат)

$80 000

$80 000

Податки на зарплату

≈45% (ЄСВ+ПДФО+ВЗ) = $36000

≈45% = $36 000

≈10% (5%+5%+ЄСВ від мінімалки) ≈ $8 000

Загальне податкове навантаження

≈ $48 600

≈ $42 000

≈ $8000 (якщо не виводимо прибуток)

Чистий залишок після зарплат і податків

— $ 10 200 мінус (компанія в збитках)

— $ 3 600 мінус (компанія в збитках)

≈ $12 000 (без урахування виведення дивідендів)

Додатково при виведенні дивідендів

5% ПДФО + 5% ВЗ

5% ПДФО + 5% ВЗ

9% ПнВК + 5% ПДФО + 5% ВЗ

Так яку систему оподаткування вибрати для ІТ-компанії?

Універсального рецепту, який підходив би всім, на жаль, немає. І вибір залежить від великої кількості факторів. Нижче коротко резюмуємо основну інформацію про різні податкові режими, їх умови та специфіку.

Загальна система:

  • Дуже складно тримати невелику ІТ-компанію, якщо більшість грошей йде на зарплати.
  • Високе податкове навантаження на фонд оплати праці.
  • Має сенс лише для компаній зі значними сумами інвестицій або тих, хто працює з великими корпораціями.

Спрощена система:

  • Більш вигідна, ніж загальна.
  • Податок з доходу лише 5%, але податки на зарплати все одно високі, можна розглядати співпрацю з ФОП-підрядниками, тоді навантаження по заробітній платі і податкам буде менше.
  • Добре підходить для невеликих студій, але не завжди зручно для залучення інвесторів.

Дія.City:

  • Найнижче податкове навантаження на зарплати.
  • При невиведенні прибутку компанія може реінвестувати без податків.
  • Але якщо виводити дивіденди, навантаження зростає.
👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Це просто бездарна реклама дія сіті, ні для кого в світі ця система не виглядає прозорою та кращою ТОВ. Це костиль з купою нових костилів.

Без реклами ДіяСіті, просто цікаво для себе, чому ви вбачаєте що ця система не виглядає прозорою? Бо як на мене є свої переваги, якщо розглядати цю систему саме з точки зору власника ТОВ, особливо що стосується оподаткування.

Та вже багато про це говорили, не хочеться знову переливати з пустого в порожнє.

Але я б звернув вашу увагу на те що більшіть людей не є власниками ТОВ з найманими працівниками, тому реакція працівників яких хочуть загнати в стойло абсолютно зрозуміла.

Так, якщо розглядати це зі Сторони ФОП, якому пропонують гіг-контракт з певними обмеженнями — це зрозуміло, проте і там можна погодити умови прийнятні, та і можна залишити співпрацю як з ФОП не обов’язково змінювати статус на гіг-контрактора (знову ж таки за погодженням). Але як на мене стаття була направлена саме для власників ТОВ , тому для них цей режим виглядає привабливо.

Тобто ФОП має допомогти створити середовище де йому буде важче отримувати якісь адекватні умови? Перепрошую, але це нісенітниця.

А ті власники ТОВ які бачать щось хороше в дія сіті просто жадібні і наївні, їм не дістає широти поглядів щоб зрозуміти до чого це все приведе. Це вигідно тільки великим галерам так як їм на людей плювати.

Ще раз, щоб власники компаній були задоволені не обовʼязково дія сіті, податки держава може знизити іншим шляхом без костилів.

Багато українських бізнесів вибирають реєструватися в Естонії, навіть після повномасштабного вторгнення, навіть після впровадження Дія.City, тож там також є привабливі умови.

Й стосовно Дія.City варто нагадати:

Дія.City розвиватиметься, поки Зеленський буде президентом, а Зеленський навряд чи буде ним через історію з НАБУ та САП, де його почали голосно порівнювати з Януковичем, ІТ-компаніям було б розумно почати виходити з цього «колгоспу», поки ще випускають.

Ярославе, можливо це і так. Але кожна сплачена гривня з податків підтримує економіку держави. Дія.City дає можливість розвивати бізнес в сучасних реаліях.

Дія.City дає можливість розвивати бізнес в сучасних реаліях

Які додаткові можливо дає Дія.City, щоб розвивати бізнес?

Дія.City дає можливість використовувати понижені ставки податків для найманих працівників або гіг-контрактників, проста онлайн реєстрація, гнучкі умови співпраці для гіг-контрактників, можливість бронювання критично важливих працівників. Можливість залучення іноземних інвестицій.

Ви зараз описали те, що й так має бути в розвиненій державі за замовчуванням для будь-якого бізнесу

Дія.City дає можливість використовувати понижені ставки податків для найманих працівників або гіг-контрактників

Вже є ФОП.

проста онлайн реєстрація

Я ФОП реєстрував онлайн і закривав онлайн, зараз те саме, наскільки розумію, доступно й для ТОВ.

гнучкі умови співпраці для гіг-контрактників

Кріпацькі гіг-контракти.

можливість бронювання критично важливих працівників

Дуже прикро, що українські держслужбовці використовують війну для промоції Дія.City. Могли б надати можливість бронювання критично важливих працівників і без вимоги Дія.City.

Можливість залучення іноземних інвестицій.

Якщо це лише можливість для резидентів Дія.City, то в чому проблема зробити таку можливість і для інших бізнесів?

Так реєстрація ТОВ можлива онлайн. Наразі Дія.City існує як один із варіантів розвитку для ІТ бізнесу .

Дія.City рекламували як найкращий податковий режим у світі, що після його впровадження великі іноземні компанії, типу FAANG, будуть ставати в чергу через такі сприятливі податкові умови. Цього не сталось і не могло статись, і це не пов’язано з війною, а з тим, що українські держслужбовці думають більше про те, «як додатково заробити собі в кишеню на службі», ніж про благо держави. Перед тим як намагатись залучати нові великі іноземні компанії, треба спершу дослідити та побудувати сприятливі умови для наявних великих іноземних компаній, які вже ведуть бізнес в Україні: чи були в них «маски-шоу», визнати проблему й вибачитись за це на державному рівні, зробити податкову знижку й зайнятись тим, щоб мінімізувати ці «маски-шоу» для всіх, а не витрачати час та гроші на піар-кампанію Дія.City або вигадувати «костиль», а потім робити вигляд, що й так усе ок. Не ок.

Українські ІТ-компанії, продуктові й сервісні, конкурують на міжнародному рівні, тож і вибирають країни, де вести бізнес найкомфортніше. І раз українське ІТ досі реєструють в Естонії, то Дія.City пасе задніх.

Я з вами згодна, що кожен обирає, що і де його бізнесу буде краще. Наразі в нас в Україні є три варіанти ведення бізнесів сфери ІТ поза ФОП звісно. Тому вирішили підсвітити переваги і недоліки кожного варіанту. А вже вибір за власником бізнесу😉

ви забули додати в переваги дія сіті для компаній такі особливості гіг контрактів:

«Гіг-спеціаліст надає Послуги за наступний місяць, навіть якщо оплата за попередній місяць щене була здійснена.»

«Якщо протягом 2 місяців виявляються дефекти то Гіг-спеціалістгарантує їх усунення без додаткової оплати протягом 3 робочих днів.»

«Неналежне надання Послуг є оціночною категорією, факт наявності якої встановлюєтьсяЗамовником в односторонньому порядку із врахуванням умов цього Гіг-контракту»

або не забули і розумієте що ваш читач це саме ті, хто по погану сторону гіг контракту. То яка мета допису насправді?

Дякую, внесемо правки

В будь-якому документі щодо співпраці (будь то договір надання послуг чи гіг-контракт) звісно що Замовник (якщо він пропонує свою редакцію) буде намагатися зазначити вам важливі для нього пункти і такі, що будуть саме його захищати. Але це не означає, що ви маєте під ними підписуватися. Те, що зазначили ви — потрібно погоджувати із Клієнтом, адже Закон не містить прямий обов’язок «усунення дефектів бездодаткової оплати протягом 3 днів». Тому тут потрібно спілкуватися, погоджувати умови та приходити до того варіанту, який буде підходити і Замовнику і Виконавцю.

Підписатись на коментарі