Теорія, практика чи мислення на співбесіді
Якщо брати людей, які мене за ці 2.5 роки співбесідували, то можу розділити їх саме на ці три категорії, під час спілкування — теорія, практика, мислення.
Якось стало цікаво і вирішив проаналізувати кожну і зрозуміти для себе, якому кандидату, на мою думку, я віддав би перевагу.
Теорія
Дуже великий відсоток людей на співбесідах задають «сухі» питання по теорії. З однієї сторони, да, людина має знати теорію, але, як на мене, вона ще має розуміти, як цю теорію використовувати при реальних завданнях, а не просто завчити, що баг — це не відповідність продукту відносно актуального до очікуваного результату.
Що я думаю, стосовно цього пункту? Теорію кандидат має знати, але так само, має знати, не просто слова, а має бути бачення, як ці знання імплементувати в робочих задачах. А для цього треба постійно проводити або рісьорч, якщо досвіду бракує, або/та аналіз того, що ми вивчаємо.
Практика
Були випадки, коли кажуть, що важливіше практика. Бо, коли у людини є бачення, як це виконувати, то теорія відходить на задній план. З цією позицією я не зовсім погоджуюся. Все ж таки, коли немає першочергово розуміння, як це робиться(теорія), буде важко швидко опанувати різні області в тестуванні і не тільки. Тому знову ж таки, краще теорію застосовувати на практиці.
Мислення
На мій жаль(і на диво), я зустрів дуже мало людей, які задавали питання на співбесідах таким чином, щоб кандидат зміг подумати, як можна застосувати в практичному питанні теоретичну частину. Тобто, питання змодельовано із реальних або максимально наближених ситуацій. І для мене кандидат, який вміє думати і аналізувати інформацію — це скарб! І він набагато цінніший за тих, хто входить до перших 2х пунктів вище. Навіть, якщо він має невеликі прогалини в них, адже теорію можна довчити по ходу(частину із якої ти все рівно забудеш😂), практику здобути працюючи(частину із якої, можливо, ти не будеш використовувати😜) на проекті. А от мислення, якщо не було, то навряд воно якимось чином швидко з’явиться. 😉
Напевне, саме тому, для мене вже як мантра казати для трейні і не тільки: аналізуй кожну свою дію і думай, що ти робиш і навіщо. Адже бездумні рухи — це одна із найбільших втрат, з якими треба боротися.
І як завжди — думайте, аналізуйте та розвивайтеся!
13 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівНе зрозуміло що таке теорія в даному контексті.
Як робити чи як це робиться це суто практичне питання. До теоретичних я би відніс щось на кшталт «поясніть суть ізоморфізма Карі-Говарда», «що таке тип даних», тобто в принципі питання, які навіть з мовою програмування не повʼязані.
Приходить до тестувальника замовник і каже, а чого ви не перевірили все і ми знайшли багу на проді? А той відповідає, що невичерпне тестування неможливе і тестування було обмежено в часових рамках :)
Жартую, але давайте тоді трошки ще розширимо цей момент, для більшого розуміння контексту.
Уявімо, для людини, яка шукає кандидата в команду приймає те, що важливіші практичні навички, аніж теоретичні, як було зазначено вище.
І уявімо, що завдання — протестити функціонал на 6 мовах, 4 девайсах із 4 різними оськами — макбук, ноут на вінді, андроїд та іОS девайс. Людина без теоретичної бази може звісно заюзати АІ і попросити написати різні тест-кейси або чек-лист на покриття цих умов. Але людина, яка розуміє теорію, вже розуміє, що краще використати попарне тестування, яке скоротить час і кіл-ть тестових сценаріїв для того, щоб провести більш якісніше тестувння і покрити критичні ризики, адже що (?) «невичерпне тестування неможливе і тестування було обмежено в часових рамках».
Тому на практиці важливо не лише вміти тицяти на кнопки, а й усвідомлювати, чому саме ми обираємо той, чи інший підхід.
Це не теорія, це знання практичних підходів.
Не буду сперечатися, адже у когожного може бути своє бачення тих чи інших визначень)
От так і виникають статі, коли кільки автору зрозуміло, і то не завжди, що він хотів сказати. Бо у нього своє бачення визначень. І кожен розуміє щось своє.
На собеседование важно уметь ‘прочитать’ интервьюера до того как он закончил формулировать очередной вопрос. Отвечать ровно так как ожидается, и согласен с пред постом — не пугать своими скилами.
Как правило когда кандидат сильнее интервьюера — это отказ.
Але це додатковий скіл і досвід — вміння читати людей і розуміти, як саме варто відповідати на ті, чи інші питання. Адже, як правило, інтервʼю — це стрес і кандидати дуже часто губляться у відповідях)
Да мой ответ абсолютно нерелевантен в контексте
.
думаю, головне прийти на реальну потребу, а не просто на набір бази на майбутне.1-н раз взяли і я там працював. були невдалі спроби до і після туди ж .
в певну відому контору 6 разів приходив на співбесіду.
головне не налякати своіми скілами)
Цікаво, що після того, як попрацювали були невдалі спроби зааплаїтись знову)
А що саме завалювали, якщо не секрет?
типу технічну частину
Нет такого, чтоб проверяли что-то одно.3-х.
Интервьюеру обычно важна комбинация этих
Т.е., упрощая, твой финальный балл рассчитывается по формуле ax + by + cz, где
x, y, z — продемонстрированные тобой навыки по теории, практике и мышлению (например, % от правильно (с точки зрения интервьюера) отвеченных тобой вопросов по шкале от 0 до 100 по каждому из срезов), а
a, b, c — некие коэффициенты важности (пусть будут от 1 до 10) каждого из срезов для него лично.
Ну и туда же добавляется обычно некий балл за «нравишься / не нравишься».
Дякую за цікавий підхід!