🎉 Linux святкує 34 роки: яку роль він відіграє у вашому житті?
25 серпня 1991 року студент Лінус Торвальдс написав у групі comp.os.minix, що у нього вийшов робочий прототип нової ОС. Тоді це було ядро розміром усього 62 кб і десь 10 тисяч рядків коду. Минуло вже 34 роки і Linux перетворився на величезний проєкт із більш ніж 40 мільйонами рядків коду.
Спершу Лінус хотів назвати ядро Freax, утворивши назву від слів free, freak та X (Unix). Але ім’я Linux закріпилося завдяки Арі Лемке, який на прохання Лінуса розмістив ядро на FTP-сервері університету, назвавши директорію з архівом не «freax», як просив Торвальдс, а «linux». А згодом з’явився пінгвін Tux — символ Linux, назва якого походить від Torvalds UniX і який сьогодні впізнає майже кожен.
За цей час Linux пережив купу етапів: від перших дистрибутивів у
А як ви вперше познайомилися з Linux? І що вас із ним пов’язує сьогодні: робота, експерименти чи просто спогади про перший дистрибутив?
91 коментар
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівНачинал с ASPLinux в 2005, но довольно скоро перешёл на Ubuntu, на которой до сих пор
Дуже соромно зізнатися, але це був кцпський Alt Linux (Альт Линукс). У якомусь 2002 чи 2003. Точно вже не згадаю. Але жило воно недовго.
Потім було ще кілька дистрибутивів, які довго не протрималися.
Але потім була вже Ubuntu, яка стала моєю основною dev машиною на кілька років.
перший петтинг то з редхетом всеж мабуть... але потім зайшов до камрада лінуксоїда, сказав, що хочу розібратися шо там як, отримав стос паперу та пачку CD і пішов збирати світ gentoo
прийшов до камрада лінуксоїда, сказав що хочу вивчити шо як з лінухом, отримав пачку cd та стос паперу, і пішов збирати світ на gentoo.
якщо б gentoo світ був rust-овий, то напевно ще досі збирався би)
crux.nu
У 2001 спробував RedHat
Перший несвідомий досвід —2003-2004 рік, якась там RedHat. Друг встановив заради приколу на учбовий комп за що отримав від викладача по шапці
Перший свідомий досвід — 2008 рік, Mandriva. Незвично, цікаво, складно.
Тепер по життю разом з різними дістрами, в залежності від поточної потреби
за що отримав від викладача по ч̶е̶р̶в̶о̶н̶і̶й̶ шапці, логічно)
Mandriva Linux, хоспаді як це давно було. Він помер ще у 2011
Теж Mandriva Linux, досі згадую про нього коли дивлюсь на windows11 😅
Alt Linux, прости господи. в ВУЗе. а после — на первой работе начал со Slackware. потом переадминил вагон разных Linux и UNIX, ( за исключением HP-UX, о чем не жалею ).
97й рік. мати притаскала з роботи два диски RedHat 7.3 + книжку по адмініструванню лінукса. тому до понеділка я став експертом в його встановленню і пішов до мати на роботу ставити на сервак його. з того все і почалось. потім була FreeBSD яка і на зараз є найулюбленішою ОС. (це все було у 8 класі)
Red Hat Unveils Red Hat Linux 7.3 — RALEIGH, N.C. — May 6, 2002
www.redhat.com/...eases/press-redhatlinux73
То схоже або був не 1997 рік, або не версія 7.3 — скоріше якась версія 4.*
Вирішив перейти бо наче дуже бісити почав Windows та і загалом коли вперше дізнався про Linux наче відкрив для себе новий світ.У 2015 чи 2016 була мабуть Ubuntu далі ElementaryOS, потім Fedora і дід ,Manjaro а далі все таки Arch Linux, на ньому залишаюся і до цих пір.Пробуваа звичайно і Void Linux і Artix (цікаво було спробувати дистрибутиви на інших init системах) але загалом поки залишаюся з Arch , можливо як буде час і натхнення спробую Gentoo
Найцікавіша з них напевно CachyOS назараз. З мінусів ArchLinuses — офіційно тільки x86, і доступність ресурсів (як нп зараз aur).
Нормальна така прошивка для роутера.
На роботі з 1997. Вдома з 2014, до цього з 2001 була FreeBSD. 99+% заробка на ньому. Найкраща робота в біографії повʼязана знову з Linux. Вважаю, корисна річ:) Хоча шкода деяких речей, які зробили криво і тепер міняти не можна.
The mind behind Linux | Linus Torvalds | TED
www.youtube.com/watch?v=o8NPllzkFhE
копрорації з успіхом намагаються зробити з лінукс анальний зонд — вєнда v2.0, лінукс сьогодні на жаль вже далеко не Вільна ОС
а ось ті хто бажає справжньої свободи
www.devuan.org
artixlinux.org
ghostbsd.org
www.fsfla.org/...wiki/selibre/linux-libre
ну так для довідки. Все на чому написано FSF тобто Free Software Foundatuon воно направлене не на свободу, а проти свободи.
виходить що так, усе навпаки,
доречі пам’ятаєте сноудена? як він викривав швабоду сша, куди він побіг і де по фіналу отримав грамадянство?
так от «герой» чи антигерой висить на головній fsf, так хто правий і кому вірити?
Ну так ще й сам Столлман «не комуніст трейдмарк», і дійсно не комуніст, бо ліцензія GPL написана так, що вигідна виключно великому бізнесу, і ніфіга не вигідна авторам софта і малому бізнесу. А ще відкритий ринок програмної підтримки, це те чим займаються в основному мегакорпи, бо вони продають не софт чи залізо, вони продають вендорлоки.
Твоя пропозиція альтернативи?
BSD, але вона також косячна. Взагалі найкращий варік для свого софта робити свою ліцензію і там прописувати, що можна, а що не можна, і для тої ж України це краще, бо воно буде написано в правовому полі української держави. Інакше приде амазон, візьме твоє напрацювання, а на твої резонні зауваження тіпа «гони гроші, зараз і багато», вони форкають цей софт і зі словами «сасай пісос, це опенсорс» уходять в закат, і починають з тобою конкурувати твоїм же софтом, а так як у них більше можливостей, клієнти ідуть до них, а ти ідеш на завод, або на склади амазона працювати з 8.00 і до заходу сонця.
Ви не розумієте сутність вільного софтвера та різниці між продуктом і програмою.
Програма то «корисний код», а продукт то «привід задля того щоб відняти гроші в інших» (може існувати й без програми).
А вільний софт це про «я зробив особисто для себе корисний інструмент, але мене жаба не душить поділитися тим з будь ким».
Ну мене так то жаба не душить з кимось поділитись і софтом під ліцухою , я виріжу з ньго захист і з радістю роздам нужденним на торенті. Але софт від цього вільним не став, і право продавати його я не отримав.
Новий документ українською, що існує відповідно до держави. Ті ліцензії що є (іншими мовами), не існують в державі, натомість є власністю інших держав (а також і увесь софт, що їх містить). Тобто все те є «порожнє місце» відповідно до механізму держави. Але можливо один й той самий софт публікувати разом з декількома ліцензіями для різних держав.
Копілефт то є хак, який рутить (джейл брейк) дерево документів тієї держави. А тут не існує схожого джейл брейк? Немає можливості вийти за межі джейл з документів? Кожен створений софт повинен бути лише ще однією пасткою без варіантів? (без можливості «відмовитися назавжди», навіть без «змусити інших відмовитися» при внесенні змін та дописування)
в основі чудова ідея, не перекучуйте, а бізнес побачив у цьому власну вигоду тому і вкладає гроші, не подобається — робить своє власне, ніхто нікому не заважає
В основі тупа ідея, а саме принизити автора початкового продукту, і позбавити його свого основного права розпоряджатись своєю інтелектуальною власністю. Читай як легальний спосіб віджати твою власність, прикриваючись швабодкой.
напевно ви можете запропунувати щось краще?
як і з демократією — «це не краща форма правління але людство поки не вигадало краще», так і тут, ще немає і 40 років гну, у природі немає нічого ідеального, доречі сам автор дає згоду на використання, зміну, та поширення коду,
а про те що ви пишете це проприєтарна модель
Єдина вільна модель. Гну тебе обмежує, а в проприєтарній ліцусі ти обмежуєш, бо ти індивід, ти особа, ти власник, твоя свобода особиста, нічия інша, твоя, твоя прелєсть. Ну це як лити водичку собі на голову на очах голодних і спраглих дітей африки. Так це аморально, але це твоя свобода і воля.
>аморально, але це твоя свобода і воля.
самообман через жадібність до наживи і бажання підзаробити
Це якраз стосується GPL коли ті в кого і так є бабки на gpl заробляють, а ти дурачок, свобода ж, гуляй, а ми на твоїй роботі, ще мільйонів зробимо.
ну і що? нехай користуються, хтось моїм кодом користується, а я також чиїмось користуюся, я > тобі — ти > мені = інакше вільного ПЗ взагалі не було б. Якщо ви так думаєте «як тільки підзаробити» то це зовсім не означає що інші так вважають, люди здебільшого пишуть вільний код Just For Fun як хоббі, спочатку напишіть щось шоб комусь ваш код був потрібен, і тільки потім думайте про грші
Писати код не за гроші, це як повія яка дає просто так.
Знаєте, я багато думав про це, аналізував різну інформацію і прийшов до однозначного висновку що він долбойоб.
тоді виходить що і fsf теж такі?
ну так як в опенсорсі диктатура, як стиль менеджменту, то так, якщо у вас лідер дегенерат, то ви ще гірше, бо пішли за ним.
>ну так як в опенсорсі диктатура,
не хочите диктатури, беріть код — робіть своє, це один з принципів fsf
Дивився першу слаку в 1993 році. Не зайшло, не зрозумів приколу і повернувся на зрозумілі FreeBSD для серверів та OS/2 для десктопів.
Потім, вже в 2000 році довелось повернутись до лінукса, бо драйверів для DVB-карти під фрю не було. Тому в серверній поселився RedHat Linux (вже7-ка чи ще 6-ка? не пам’ятаю) в якості гейтвею для супутникового каналу.
Потім були роутери на Linux, DNS, HTTP- і Socks-proxy, TACACS- і RADIUS-сервери, MySQL, вебсервер для обслуговування вебсайтів клієнтів ISP (майже справжній сервер для віртувльного хостінгу), ще якісь публічні сервіси... І все це комбінувалось в фантастичні коктейлі. І все працювало. І краще, ніж на *BSD. Ух!
Ось так втягнувся і не помітив, як в 2003 вже працював в аутсорсі розробником Linux Kernel і писав на той момент іноваційну VPS, яка випереджала все, що існувало на ринку, навіть virtuozzo ;-)
Із 32 років знайомства із лінуксом, десь років 25 лінукса вдома в мене не було, тільки на роботі ;-)
Тільки з приходом ковіду і ремоут-роботи в мене на постійно поселилась Fedora Linux, як домашня система поряд із звичайною віндою для іграшок...
очень долго сидел на винде 7. Потом купил материнку с юсб3 мостом, и оказалось никаких дров ни поддержки юсб3 в 7 винде нет, и это чисто политика мс, чтоб покупали вин 8, и просто поставили перед фактом или ставь конченую вин8 или сиди с половиной неработающего железа. После этого тупо дропнул винду, какая-та бесплатная убунта из коробки вообще без проблем завела все железо. Пусть сами в мс едят свое говно которое выпускают. До этого уже игрался с Мандривой и дебианом, еще когда они бесплатно диски почтой высылали
Почав з Red Head 9 (тоді ще не існувало RHEL та Fedora), вже із Anaconda, GNOME 2 та KDE одночасно і т.д. і т.п. це вже був десь рік2002-2003.
Сучасну серверну розробку Back end на Java, Node, Python Django та звістно PHP як таку, уявити без Linux складно, окрім BSD сімейсва: FreeBSD, NetBDS якого я в комерціних проектах не пам’ятю, тільки працював із Solaris.
На першому курсі університету в 2003 році сусід по кімнаті, який був на п’ятому курсі, допоміг зібрати і купити комп’ютер (добре нажившись на різниці в ціні). Він встановив на нього якийсь дистрибутив Linux, вже не пам’ятаю який, і планував писати там диплом. Я не пам’ятаю точної причини, але ми посварилися і комп’ютер я переніс до сестри в кімнату. Потім довго вивчав за книгою «Комп’ютер для чайників» як зробити format c: в Лінуксі, комп’ютер я до цього бачив тільки в ігровому клубі. Якось це зробив, залив туди Windows XP і почав встановлювати всі ігри, що були в локальній мережі. Але інтерес до того дивного звіра залишився, відрізав шматок вiд 80Гб вінчестера під окремий розділ і почав другою віссю пробувати різні дистрибутиви лінукса, що валялися у нас на локальній файлопомийці LX320(привiт общага HIRE8). Їх там було дохреніща, я спробував все. Зупинився на Mandrake, потім Mandriva, а потім на SlackWare, Ubuntu 5/6/9/10... Так я і став системним адміністратором.
Знайомство з ІТ я почав з МК-64, і це були перші мої програми, що реально працювали на «залізі», потім у мене зʼявився ZX-Spectrum. Вже в універі, на кафедрі теор фізики (Де я вчився) у нас були 386/486 з Win 3.11 та DOS, а на кафедрі експериментальної — WinNT та Linux. Хоча в університеті ще були сервери з BSD та Vax i RSX (PDP-13, якщо я не помиляюся). Той ще зоопарк. ;)
Тобто було з чого обирати. Але *nix системи були більш цікавими, гнучкими та передбачуваними. А ще до них можна було підключитися звідки завгодно — хоч з будь-якого компа в універі (чи терміналу), хоч з дому. Ну і якось понеслося...
Коли вже зʼявився свій комп — пробував встановлювати і BSD і Linux — але у останнього все-ж краще з підтримкою обладнання (хоча мою стареньку Nokia, на початку 200Х, BSD бачила без танців з бубном, а Linux — ні, що було дивно), та й зі софтом теж. З тих часів мій десктоп на Дебіан.
Вінду не люблю, хоча й користуюся по роботі. Тупо не зручно, але що робити. Хоча Мак — скоріше подобається, як і Лінукс. Мабуть, це як з автівкою — я навчався на Деу та Шкода, і жодного бажання сідати ще раз у Деу немає, особливо тісля Тойоти. А мій сусід у захваті від своєї Деу (хоча у нього в родині 2 автівкі — друга якраз теж Тойота, просто для розуміння, що йому є з чим порівнювати). До чого це все — зручність штука дуже субʼєктивна. Так то в принципі будь-яка сучасна ОС покриває 99% задач у житті.
Повʼязує звісно що робота, як в тому мемі:
— Тато, а хмари вони з чого?
— В більшості — Linux-сервери...
:D
Ubuntu -> Arch + hyprland -> NixOS + i3
Накатив на домашній ПК якийсь більш-менш популярний дистр. Поклацав день-два, не зрозумів в чому гешефт, та й зніс)
Наступного разу працював з ним уже на першому курсі
В мене від нього птср, геморой і діарея
2012 супутниковий ресівер Openbox 7200 PVR на базі операційної системи Linux (Enigma1).
Зрозумів настільки все гнучке та стабільне. Ну і зелені екрани, куди ж без них...)
Видалив лінукс, знайшов першу дівчину
почав вайбкодити, ...
..., знайшов першого хлопця
This guy deserves all the good things to happen to him:)
..., поставив віндоус, купив гамак
Віндовз я ніколи не знав. В 1999 прийшов на першу роботу, мені кажуть, — нам треба сисадмін з UNIX-овим менталітетом. До вінди не торкайтеся. Почав з FreeBSD 2.2.2 досі як реліквія лежать ті дзеркальця. Ну а далі пішла RedHat 5. І так всі ці роки...
А зараз головна робоча система Xubuntu — легка, невередлива, покриває всі потреби — особисті і робочі. Хоча *BSD системи теж дуже люблю як ті, з яких починав.
мій перший лінукс був федора у 2002, але там з коробки працювало майже нічого, тому я це все видалив та пізніше замовив у канонікал безкоштовний лінукс абанту версії 5, це десь 2004 рік був, вже не пам’ятаю..
останній безкоштовний диск абанту був 10.04, десь лежить на полиці, потім вони цю лавочку прикрили з розсилкою дисків на халяву.
але справу свою вони зробили.
абанту відгриз досить великий шмат користувачів десктопних лінуксів
не з цілю до***ся, просто це запозичене слово і pronounce трохи інший askubuntu.com/...t-pronunciation-of-ubuntu
у мене лежать диски Ubuntu 6 та 9, теж замовляв на халяву :)
1995 рік. Мій 1 семестр 3 курсу. Я отримав бокс з тридюймовими флопами, їх було десь 30 штук. Викладач кафедри «Санич» дав мені бокс і сказав — «Такий от ’типа Unix’, треба з ним розібратися, і запустити в навчальний процес».286-х що буталися з Netware 3.11, bootp та ipx поверх 802.3) по мережі 10Base2. І так в локальній мережі з’явився перший IP-сервер на фреймах Ethernet II.
Це був самопальний дістр з німецького університету в Аахені (Aachen). Yomama login :)
Ядро було 0.96 чи 0.97. Пакети — tgz з рут каталога накидувалися.
Запустив хост на «серваку» 386SX2 (1Мб RAM, але «вінт» був аж на 340Мб) в навчальний процес і вже в другому семестрі (початок 1996 року) програмували на GNU С в Linux, підключалися до сервака через telnet з комплекту Novell DOS 7.0 (з бездіскових
Слака була отримана десь через рік і вже на золотих «млинцях»... Оновлення ядра тягали по фтп з Гельсинків, швидкість Інтернету така була що за ніч встигали витягрути (інколи), повзуча стрічка з граток для візуалізації прогресу завантаження.
брендовану коробку з Slackware96 на 4х рідних CD вже можна було знайти на радіоринку
Так, «Slackware 96» вийшло в червні 1996 року, тож в другій половині (тобто десь через рік) вже певно що була на Радіоринку в Києві. Я бачив тоді той брендований набір, але на руки отримав «золоту» копію безкоштовно.
Вже потім — RedHat, SuSE, Trustix, ALT Linux, ну і звісно наші Black Cat Linux та за ним KSI Linux — перший дістр який я придбав за гроші, і в якому брав посильну участь в розробці (вітання Сергію Кубушину та Віктору Форсюку). Ну і усякі власні збірки практикувалися, як LFS так і paсked-based (RPM/DEB), портування до Busybox чого було треба. Модуль ebt_vlan (802.1q filtering), участь в EBTables project. Роками пізніше (то був початок Viewdle) Сашко Жуков звернув мою увагу на Ubuntu і досі це є звичний для мене дістр.
Читал когда-то а ФБ англоязычную группу об авиации.
И вот вспоминается один топик:
— Хороший самолёт MD-11, только шасси слабые и часто ломаются.
— Да отличные шасси. Я на их ремонте ипотеку выплатил.
Якось так.
Так боян же:
Пассажиры сначала прогуливаются по взлетной полосе, затем захватывают самолет и начинают толкать его, пока он не наберет скорость и не взлетит. Когда он падает на землю, они выпрыгивают из него, снова захватывают самолет, толкают его, взлетают, выпрыгивают, и т.д.
Терминал аккуратный и чистый, персонал вежливый и учтивый, пилоты талантливые. Эскадрилья реактивных лайнеров внушает уважение к необъятной работе компании. Ваш самолет мягко взлетает, поднимается за облака и на высоте 9.5 тысяч метров взрывается c сине-белой вспышкой, без каких-либо предупреждений.
Кассиры, обслуживающий персонал и пилоты выглядят одинаково, говорят одно и то же и заняты одним и тем же. Когда Вы задаете им вопросы, касающиеся полета, они отвечают, что Вы не хотите этого знать, Вам не нужно этого знать и вообще не были бы Вы столь любезны вернуться на свое место и смотреть видео, как все.
Терминал почти пустой — только несколько будущих пассажиров беспорядочно тусуются вокруг. Информатор объявляет, что рейс уже отправляется, хотя на взлетной полосе не видно ни одного самолета. Персонал компании долго и убаюкивающе извиняется, указывая время от времени на сияющие мощные лайнеры вдали. Они рассказывают каждому пассажиру о том, как хорошо будет ему лететь на этих новых самолетах, насколько это будет безопаснее, чем летать «Windows 9x Airline», просто нужно еще немного подождать, пока специалисты завершат их. Может быть в конце года. Может быть, дольше.
Пассажиры приносят с собой в аэропорт части самолета и наборы инструментов. Они собираются на травке и спорят о том, какой тип самолета они хотят построить. Затем они разделяются на группы, и каждая группа строит свой самолет, который поразительно отличается от самолетов других групп, однако имеет то же название. Весьма немногие пассажиры добираются туда, куда им нужно, однако все пассажиры верят, что взлетели.
Як не було його на десктопі, так і нема
Навіщо? Linux є на мільярдах телефонів, телевізорів, планшетів, в десяітках мільярдів IoT, на 99,999% суперкомп’ютерів і на 95% серверів усього світу.
Цей рік ситуація дивним чином почала змінюватись число дісталось 6%, хоча цього ніхто і николи вже не чекав. www.zdnet.com/...ead-that-right-heres-how
Судячи з усього нові драйвери відеокарт, що їх почали розробляти для ШІ — міняють ситуацію, більше Лінкуса в Китаї тощо. Та факт є факт зріст експоненціальний, на 2021 було лише 2%.
Це мільйони пристроїв насправді, бо загальна кількись пристроїв вимірюється мільярдами.
В2020-2025 використовував на десктопі linux.
Основна система вдома з моменту коли моя віндовс8 примусово оновилась до 10ки. На роботах останні 10+ років. В принципі нормально.
Довелося пересісти на Ubuntu, коли тиждень мучався над php проєктом, в одній з задач треба було нарізати відео і робити превюхи. Локально у вінді працював, а на проді ніяк. Різні ліби, різні команди, різна файлова система.
Зараз як робочий десктоп. Регулярно відвалюється блутуз, безпровідну клавіатуру так і не вдалося підключити, працює через провід, ніяк не можна подружити з пультами для дронів, кожен раз при виході ноута зі сплячого режиму злітають налаштування зовнішнього монітора, wayland не працює під апворк. Якби не робота, зніс би і забув як страшний сон.
Бубунту 24.04, пульт бачить і ліфтоф на вулкан працює навіть трошки краще ніж на вінді. Блютуз не використовується, тому нічого сказати не можу.
Теж ubuntu 24.04. Пульт Taranis x7s. Ніяк. Убунта якось детектить, що щось є і подає якісь сигнали, а ліфтоф не бачить. Під віндою як по маслу.
В мене радіомастер тх12, стандартний hid девайс, все працює. Не мав досвіду з вашим пультом. Можливо треба допиляти напильником))) Протокол hid досить стандартизований, дескриптор hid містить усю необхідну інформацію про органи керування, дивно що у вас не працює. Єдина проблема може бути що по vid і pid якимось раком підтягується libusb в якості драйвера. Спробуйте видалити цей пакет. В ліфтофф я грався, на вулкані працює навіть трошки краще ніж на вінді. Стімовська лінукс версія. Як варіант спробуйте тестанути пульт в хромі hardwaretester.com/gamepad
Тобто десктоп на лінукс такий самий всратий як 20 років тому, нічого не змінилося )
Gui всратий, але через нього можна щось робити. Набирати, сканувати доки в форматі docx в мене виходить, але для times new Roman прийшлось доставити пакет. Є прогрес. Але в мене дофіга досвіду з лінуксами на всіх рівнях, можливо що звичайному смертному то буде важче.
ну нє, красиві іконки з’явилися в гномі, ну і він сам гарний, але поки ти його не чіпаєш, бо потім убунта «Ой шось пішло не так». При чому оце во «Шось пійшло не так», я бачу кожен реліз убунти починаючи з 21 року, і закінчуючи поточним 25.04. А взагалі пік лінукса коли він був близький до того, щоб стати повноцінною ос для всіх, це був2014-2016 рік і відповідні убунти на юніті. Але марка зжерло ком’юніті і вже в лтс 18.04 хороший десктопний лінукс відкотився до типового десктопного лінукса де все працює через сраку. Не дарма досі всюди стоїть 14.04 лтс і буде стояти до переможного. Це вже ходячий труп як віндовс хп, але воно буде стояти до кінця, поки інфраструктуру не оновлять. А потім інфру оновлять, поставлять туди нову убунту, накатять віртуалки і в віртуалки накатять 14.04, щоб старий софт працював ух.
На Лінукс є десятки і навіть сотні різних десктопів на будь-який смак. Обирай, який тобі подобається. Можна навіть обрати GUI як у вінди або як у MacOS і воно буде дуже близько до оригіналу :)
Жоден, вони всі фуфлові.
Cinnamon хороший, схожий на Windows в свої найкращі роки.
десктопна ОС — це далеко не тільки UI
апворк — шпионское гуано, которое никогда не будет работать под wayland потому что из-коробки запрещено шпионить за пользователем. Просто надо удалить это bossware и проблем не будет
Мрію про нього
У школі під впливом жартів з інтернету про те, який Windows глючний і який Linux крутий (да і просто стало цікаво що воно таке і чому всі його так хвалять), я скачав і встановив якийсь московітський дістрибутив який дуже погано працював і залишив не дуже приємні враження.
В універі почав знову знайомитись з лінуксом, цього разу почав з Mandriva, спробував Debian, трохи посидів на Fedora і врешті-решт знайшов Ubuntu, а точніше — Kubuntu, яким досі користуюсь і для роботи і вдома. Окрім випадків коли мені доводилось запускати Windows (здебільшого для пет-проджектів на Game Maker, який на Linux довго не виходив), я вже десь років 15 користуюсь Kubuntu на постійній основі.
А ще десь років 10 тому заради експерименту поставив Kubuntu на комп’ютер своїх батьків (їм тільки виходити в інтернет, грати в пасьянс, друкувати документи і дивитись фото і відео) і сказав «користуйтесь і не бійтесь нічого зламати, поки у вас не запитають пароль і ви його не введете, це фізично неможливо». Есперимент був успішним, тепер вони теж користуються Kubuntu, я тільки прихожу час від часу ставити оновлення.
«Московитський дистрибутив» — не bolgenOS випадково?
Ні, не bolgenOS (я чув про цей «шедевр» :D )
Мені здається що то був ALT Linux, але я можу помилятись, вже багато часу минуло.
Десь в 2002 я почав працювати «лаборантом» в універі. Якщо ти хотів називатися хакером то обовязково треба було сидіти на лінкусі. Там я познайомився з Slackware.
При чому, одна з перших речей які мав вміти робити хакер це компілювати ядро «під себе». Добре памїятаю сотні компіляцій, перезапусків, перевстановлень після невдалих перезапусків.
З того часу я мав лінукси на десктопах десь до 2021 коли перейшов на мак.
Slackware десь у1996-1997 роках. Це був травматичний досвід як на любителя DOOM. )))
Аналогічна історія 2006 — 2007 з Gentoo
з gentoo важкувато працювати навіть якщо вже давно звик до різних лінуксів
Лінукс ван лав.
Знайомство з Linux 20 років тому дало мені змогу змінити роботу і заробляти на життя тим, що подобається.
Один колега виписував журнал «Домашній ПК», мені теж стало цікаво щось таке почитати, став виписувати і я, надихнувся, і мені теж захотілось працювати на комп’ютері в теплому і чистому кабінеті.
Там вперше я побачив слово «Linux» — дуже сподобалась ідея.
Знайшов магазин Lafox, замовив доставку кількох дистрибутивів, став проявляти цікавість до страшного системного блоку з RedHat 6, до якого не можна було торкатись, бо його нам колись налаштували фахівці зі Львова і сказали не чіпати.
Потім виникла потреба забезпечити передачу даних в організації між різними містами по телефонним лініям за допомогою модемів і я це зробив сам за допомогою debian 3, pptp та rtfm.
Ми забезпечили передачу документів між підрозділами і тепер кур’єрам не треба було возити дискети фізично з інших міст.
Це була моя перша власна перемога, якою я пишався.
Приблизно в той же час купив собі додому свій перший комп’ютер в кредит, спочатку там була Windows XP, потім поставив Linux як другу систему, а потім як основну, коли зрозумів, що Windows вже не користуюсь.
Цей час пізнання нового ні з чим не зрівняється.
Мандріва)