Покоління Z не хоче працювати full remote

Якщо вірити останнім даним Gallup, покоління Z у США найменше хоче працювати повністю віддалено. Всього лише 23% обрали б цей формат, і саме покоління Z частіше за інших хоче бачити колег в офісі.

Міленіали ж, на диво, демонструють найбільшу прихильність до віддаленої роботи: 41% з них готові змінити роботу, якщо компанія забере таку можливість. Також майже половина міленіалів вважають, що найпродуктивніші саме вдома, тоді як серед покоління Z думки розділилися між офісом, домом та відсутністю різниці.

А як у вас: помічаєте різницю у продуктивності залежно від місця роботи? І наскільки для вас важливе саме офлайн-спілкування з командою?

Який формат роботи для вас комфортніший?

63%
3%
34%
646 голосів  ·  показати результати
👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Не правильно поставлений фокус у статті та в оригінальному опитуванні.
Не має різниці між поколіннями, є різниця у віку та сімейному статусі опитуваних.

Коли ти молодий, тобі по кайфу максимальна кількість самих різних соціальних активностей, комунікацій, пошуку нових знайомств. Відвідування офісу, особливо якщо це стильний молодіжний офіс з ігровою кімнатою, кавою і рештою, то це ідеально лягає на твій поточний спосіб життя.
Особливо якщо твоя команда або коло спілкування в офісі таке само молоде і ви ще й в якісь генделі чи лазертаг ходите разом, це прямо створює позитивне зворотнє підкріплення для відвідин офісу.

Інша справа, коли ти вже трохи пожив, знайшов сім’ю, та зрозумів, що всі решта в офісі так само як і ти прийшли сюди виключно за грошима і коли хтось із вас звільниться, то всі решта про нього не згадають більше ніколи в житті і знайдуть за пару тижднів аналогічного юніта на заміну.
В такому випадку нема великого сенсу інвестувати багато часу в міфічне «соціальне офісне» життя, а є сенс підключитися до корпоративного ВПН з 10 до 18, виконати обумовлений скоуп задач і отримати в кінці місяця обумовлену компенсацію на рахунок.
Просто з колегами підтримувати здорові робочі відносини.

Що тільки вертухаї від корпорацій не придумають, аби загнати народ назад у стійло.

Покоління Z не хоче працювати full remote

два останні слова зайві

Міленіали ж, на диво, демонструють найбільшу прихильність до віддаленої роботи

Чому «на диво»? Не будьте тупими вже на стільки.
Діти! Міленіали мають малих дітей. Ікси, зетки і бумери — ні.

У мене неактивне соціальне життя поза роботою, живу сама, тому я відчуваю що за 5 років я вже втомилась від повного ремоуту. Хочеться повноцінного офісного життя, з тімбілдінгами, корпоративами і тд. Можливо люди у яких багато активностей поза роботою чи є сім’я цього так не відчувають. Але, поки йде війна ніякого офісного життя у нас не буде все одно.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

З мого досвіду. Чоловіки в яких є сім’я та маленькі діти вкрай не продуктивні вдома. Та і вони більш охоче ходять до офісу (відпочити))) с жінками навпаки. Не прийміть за сексизм. Дуже прошу. що я говорю не є правило для всіх. Мені особисто комфортно і в офісі і вдома. Але головне для мене це те що я обираю як я буду працювати сьогодні, чи цей місяць. Чи в дома чи буду приходити в офіс. Мене не влаштовує навіть гібрид типу 2-3. І якщо мене хтось поставить перед фактом то підуть в піший похід ...
І да я покоління Х

За всі 7 років кар’єри не мав змогу працювати у повноцінному офісі. Тільки ремоут(

Особисто мене повністю влаштовує повний ремоут. Доїхати до роботи та повернутися додому в мене віднімає 1,5 години в день мого життя. Навіть якщо працювати в офісі раз на тиждень, це вже 6 годин викинутих з життя в місяць або 72 години на рік. Якщо їздити до офісу частіше, то цифра зростає по експоненті. Чи вартує цього безкоштовна кава чи плейстейш? Кожен має вирішити для себе сам.

бла бла бла з розряду кинь курити сигарети і станеш багатим

У мене неактивне соціальне життя поза роботою, живу сама, тому я відчуваю що за 5 років я вже втомилась від повного ремоуту. Хочеться повноцінного офісного життя, з тімбілдінгами, корпоративами і тд. Можливо люди у яких багато активностей поза роботою чи є сім’я цього так не відчувають. Але, поки йде війна ніякого офісного життя у нас не буде все одно.

Але ж корпоративи це 1-2 рази на рік. Тімбілдинги це ±раз на квартал.
Окреме питання, що повноцінні корпоративи та навіть тімбілдинги зараз навряд можливі до завершення військового стану.

Ну а в офіс, якщо він є, можна ходити і так.

Чого не вистачає, так це відряджень, але це не залежить від формату роботи.

Чого не вистачає, так це відряджень

Хтозна як у вас, а на нашій галєрі катаються аж бігом.
Щоправда, лише ті, хто можуть виїхати за кордон (жінки і чоловіки з відповідними документами).

Є таке.
Жінки та чоловіки зі зробленими доками мають суттєво більше привілеїв.
Хочеш у відрядження, хочеш на корпоратив на відкриття офісу в Португалії, хочеш просто приїжджай попрацюй в офіс в Мадриді.
Нам так не жити.

То ви теж станьте

чоловіком зі зробленими доками

Це як в анекдоті:
«Жили-були миші й усі їх ображали. Якось пішли вони до мудрої сови й кажуть:
— Мудра сово, допоможи нам порадою. Всі нас ображають, коти, лиси, пугачі. Що нам робити?
Сова подумала й каже:
— А ви станьте їжачками. В їжаків є голки, їх ніхто не ображає.
Миші зраділи й побігли додому. Але дорогою одна миша сказала:
— Як же ми станемо їжачками? — і всі побігли назад, щоби задати це питання мудрій сові.
Прибігши, вони спитали:
— Мудра сово, а як же ми станемо їжачками?
А сова їм відповідає:
— Хлопці, ви мені голову дурним не забивайте. Я мислю стратегічно!» )

Це все жарти, але те, що я пропоную, НЕ Є нереальним.

Не буду сперечатися, реально все, особливо якщо совість дозволяє переступати закони і давати хабарі.
Але це, на жаль чи на щастя, не мій поточний кейс.

переступати закони і давати хабарі

нащо все це? якщо можна просто пійти вчитись на магістра. вуаля й в тебе відстрочка)
хіба ти не знав про таке?

Я думав, ми тут про відрядження говоримо, а не просто про відстрочку.

тоді сорян, не знав що відстрочка не дає право на перетин кордону. мій косяк

Совість — може й так, трохи постраждає.
А от порушення закону — не буде. Немає закону, який забороняє перетинати кордон.

Ну ви ж чудово знаєте, що це не правда, а все решта це спроби в демагогію та інтелектуальні кульбіти із власними спробами трактування законів.

Заборонено Указом Президента України про введення воєнного стану (№ 64/2022 від 24.02.2022) та Правилами перетинання державного кордону (Постанова КМУ № 57), що забороняють виїзд чоловікам віком 18-60 років під час дії воєнного стану, за винятком окремих категорій громадян та підстав.

А ще є Закон України № 3633-IX від 18 травня 2024 року яким встановлено обов’язок для всіх чоловіків від 18 до 60 років (а також жінок-медиків та фармацевтів) оновити свої дані в ТЦК.

Але десь близько 6 мільйонів українців так і не оновили свої дані — це чверть або третина поточного населення країни.
Якщо закону не підкоряється така велика частка населення то або кожний четвертий українець = злочинець (згадується оповідання Шеклі про планету-в’язницю) або закон і, можливо, уряд, який його приймає стають потроху антинародними?

Ну по-перше, не варто маніпулювати цифрами.
Станом на кінець 2024, на підконтрольній території України лишилось 33-34 мільйони людей, а не 24 мільйони, як вам хочеться представити.
В той же час, оцінка не оновлених даних в 6 мільйонів це максимально песимістичний сценарій, який навряд валідний. По іншим даним не оновило 1,5 мільйона, а не 6.

По-друге, 3633 це закон військового часу, який не є справедливим і який не можна адекватно оцінювати «мирними» часами.
Ми бачимо, що сценарій розвитку подій закручується в напрямку розростання конфлікту на Країни Балтії та, потенційно, Польщу.
Сперичаюсь на пляшку дорогого віскі, що будь-яка інша країна у випадку втягування у конфлікт із руснею видасть аналогічний або дуже схожий закон у себе в перший же місяць конфлікту.

По-третє, «опінії» а-ля

українець = злочинець (згадується оповідання Шеклі про планету-в’язницю)

це прямо сильний маркер корисного бовдура.
На постійній основі бачу таке в твітері від акаунтів із північнокорейськими прапорцями. Але в силу об’єктивних обставин, окрім як гумористичні / пародійні акаунти їх сприймати важко.

Ну і на останок, найбільш суб’єктивна думка, але й найбільш правильна, як на мене: В часи війни, висловлювати думки про те, що є «народним» чи «антинародним» мають моральне право лише ті, хто безпосередньо (Ну або хоча б опосередковано) цей народ захищає і платить на нього найвищу ціну.
Звичайно, що будь-хто має право голосу і може висловлювати свою думку, але велике питання про вагу такого голосу.

Ну по-перше, не варто маніпулювати цифрами.
Станом на кінець 2024, на підконтрольній території України лишилось 33-34 мільйони людей, а не 24 мільйони, як вам хочеться представити.

«На підконтрольних Україні територіях проживають від 16 млн до 30 млн громадян, повідомила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАН України Елла Лібанова.» 17.09.2024
interfax.com.ua/...​news/general/1014411.html

Ну давайте ще директорку Інституту у вороги запишіть)
Низка ваших голослівних звинувачень змусили мене перевірити ваш коментарій третейським суддею — Є-Наратив 2.0:
chatgpt.com/...​d8-800b-a2ca-0d55340fae8f

Якщо коротко:
У вашому тексті наявні елементи кількох мета-наративів:

Мета-наратив 2: Насильницька та незаконна мобілізація — твердження, що закон воєнного часу є «несправедливим» і не може бути оцінений мирними категоріями.

Мета-наратив 8: Українська армія приречена на поразку — згадка про можливе розширення конфлікту на Балтію та Польщу як сценарій ескалації.

Мета-наратив 14: Україна деградує, занепадає і не має майбутнього — сумніви щодо демографічних даних та акценти на «вимиранні» через неточність статистики.

Мета-наратив 1: Влада України — ворог свого народу — твердження, що лише ті, хто воює, мають моральне право говорити про «народне» і «антинародне», що підриває довіру до цивільної частини суспільства.

Мета просування цих наративів: підірвати довіру до державних інституцій, деморалізувати населення та військових, створити образ несправедливості мобілізації й приреченості країни.

Когнітивні упередження у тексті:

Евристика доступності — узагальнення на основі частих спостережень у соцмережах («постійно бачу в твітері акаунти з прапорцями»).

Упередження негативу — зосередження на найпесимістичніших сценаріях і негативних прикладах.

Ефект ілюзії правди — підсилення власної позиції через повторюваність аргументів щодо «законів» і «маніпуляцій цифрами».

Якщо це не

маркер корисного бовдура

то я навіть не знаю — може маркер ворога народу? ;-)

О, це прямо чудовий коментар))

Обожнюю статті, які в одному реченні говорять одне, а в наступному самі собі ж протирічать.

від 16 млн до 30 млн громадян
Згідно з даними Мінсоцполітики, в 1991 році населення України становило 52 млн, а на сьогодні — приблизно 35 млн (із них 31 — на підконтрольних Україні територіях, 2,3 млн — в АР Крим та 1,8 млн — на решті окупованих територій).

То 31 чи 16)?
Взагалі «дирехторка» собі соломки підстелила в оцінках. Можна було ще зазначити оцінки «Від 10 до 100 мільйонів» або «Від 5 до 500 мільйонів.» Всі оцінки будуть правильні!

Рухаємось далі з «Є-наративом». Тут ми бачимо дві речі:
1. Відсутність власних аргументів і, як наслідок, звернення до ЛЛМ аби вона додумала за вас.

2. Цей приклад можна демонструвати на курсах «Чат ЖПТ для початківців» як ілюстрацію того, як погано створений промт (в нашому випадку цитування без зазначення контексту всієї розмови, а лише окремий коментар) задає не правильну поведінку всій системі.
Бачимо приклад, як відповідь на зрадойобський коментар ( який до того ж не був пов’язаний із попередньою темою розмови) без зазначення контексту, може сам бути розцінений як зрада та змушує систему виводити абсурдні висновки в стилі:

Мета просування цих наративів: підірвати довіру до державних інституцій, деморалізувати населення та військових, створити образ несправедливості мобілізації й приреченості країни.

Гіршої антиреклами «Наративу» годі й придумати)

Тому дякую за ці кульбіти, але по темі вам не залік із вищеописаних причин. Готуйтесь краще і приходьте на перездачу.

Відсутність власних аргументів і, як наслідок, звернення до ЛЛМ аби вона додумала за вас.

Але ж ваш попередній коментар сповнений примітивних маніпуляцій та перехід на особистості, тому простіше було згодувати його ЛЛМці.
Окей, давайте розберемо вашу аргументацію:

Ну по-перше, не варто маніпулювати цифрами.
33-34 мільйони людей, а не 24 мільйони, як вам хочеться представити.

На чому засновано ваше звинувачення що я нібито хочу занизити кількість населення України? Нащо це мені?
Суто із меркантильних міркувань я був би радий щоб, коли мені виповниться 65 років, населення держави збільшилося до 100 мільйонів і більше, щоб було кому сплачувати податки мені на пенсію)
Але ж бачимо що в інтернеті немає переконливої ​​статистики — тобто і я можу звинуватити вас в маніпуляції даними, вже в інший бік — на зростання.

На постійній основі бачу таке в твітері від акаунтів із північнокорейськими прапорцями.

Ось тут бачимо примітивну спробу принизити аргументи співрозмовника порівнянням з якимось «неправильними» юзерами. Це вельми тупа маніпуляція на кшалт: Гітлер був ветераном війни, значить всі ветерани — потенційні гітлери?

Звісно що Україну не можна порівнювати з Північною Кореєю тільки тому що і тут і там є обмеження на виїзд і вибори на паузі через військовий стан.
Є важлива відмінність: у Північній Кореї військові не хапають цивільних на вулицях серед білого дня, з потурання поліції — тому не треба принижувати досить демократичну Північну Корею таким недоречним порівнянням!
Тут скоріше можна відшукати спільні риси з деякими африканськими диктатурами, де викрадають людей заради викупу, або з Венесуелою, де безкарно лютують наркокартелі.

В часи війни, висловлювати думки про те, що є «народним» чи «антинародним» мають моральне право лише ті, хто безпосередньо (Ну або хоча б опосередковано) цей народ захищає і платить на нього найвищу ціну.

Ось тут ЛЛМка влучно спіймала вас на маніпуляції яка веде до розбрату серед громадян. Тобто думка пересічного аватара-бомжика Васяна, якого спіймали біля смітника та примусово бусифікували, тепер значить більше за думку умовного професора економіки бо він цивільний і «пил під чоботами майора»?
Якщо серйозно так вважаєте то і не сперечайтеся тут на політичні теми, бо ви не військовий і ваша думка = ніщо, як самі сказали.

Цей приклад можна демонструвати на курсах «Чат ЖПТ для початківців» як ілюстрацію того, як погано створений промт (в нашому випадку цитування без зазначення контексту всієї розмови, а лише окремий коментар) задає не правильну поведінку всій системі.
Бачимо приклад, як відповідь на зрадойобський коментар ( який до того ж не був пов’язаний із попередньою темою розмови) без зазначення контексту, може сам бути розцінений як зрада та змушує систему виводити абсурдні висновки в стилі

Ой тут на форумі нічого доказувати не варто — це ви вже на допиті в ГУР будете виправдовуватися: «пане Буданов, сталася жахлива помилка, я свій буржуїнський український, нестримно толерую дії ТЦК по законам військового часу, ЛЛМка неправильно мене порахувала!»)

Готуйтесь краще і приходьте на перездачу.

Тю. Там, де ви вчилися, я викладав!
Коли я був секретчиком свого взводу на військовій кафедрі КПІ, нас навчали не тільки валізу із секретними зошитами тягати, а й кількома влучно поставленими запитаннями виводити на чиcту vodka шпигунів та зрадників нашої Батьківщини! :-)

Відразу скажу: зрадником я вас не вважаю. Скоріше за все

це прямо сильний маркер корисного бовдура

Що тут можна порекомендувати?
Тривалий інтернет-детокс хоча б на 2 місяці у тренувальному таборі та подальше працевлаштування до лав ЗСУ дозволило би вам на належному рівні вести цю дискусію та

висловлювати думки про те, що є «народним» чи «антинародним»

але я вас ні до чого не примушую — справжні патріоти ратують суто за демократичні методи впливу)

Якщо ви в Полтаві, запрошую до храму (ПЦУ, якщо що). Бо я спочатку піп, а потім вже програміст.
Активне соціальне життя організуємо 😀

Тут ще важливо трактування hybrid, бо це може бути:
— хочеш приходиш в офіс, хочеш не приходиш
— обов’язково 3 дні на тиждень бути в офісі, а якщо ні — то пиши пояснювальну записку

Це умовно керівник хоче бачити колектив в живу декілька разів на тиждегь на певних нарадах, на яких або забеспечується постановка робочого завдання, аьо контроль виконання. Чи потрібен задля цього офісне приміщеня ХЗ. В сутності це лише добре обладнане приміщення для роботи і потрібне воно в першу чергу самим робітникам.

керівник хоче бачити колектив в живу

Щоб що? Є zoom, teams та купа інших інструментів. Якщо керівник не вміє ними користуватися, то це говорить про низькі здібності самого керівника

приміщення для роботи і потрібне воно в першу чергу самим робітникам

То це варіант «хочеш приходиш в офіс, хочеш не приходиш».

На щастя, мене ця участь обійшла стороною, але у одного з моїх друзів (працює у Києві) начальник щиро вважає, що вдома ефективнішсть нижча, бо немає умовного «галєрного наглядача з нагайкою», який ходить і стимулює підтримувати темп і робочу дисципліну гребців. І що працівники занадто «розслабилися», бо йому стало відомо, що члени і членкині команди у робочий час можуть відходити для вирішення особистих неробочих справ. Його це дратує і він винудив вище керівництво випустити загальнокорпоративний наказ всім повертатися у примусовому порядку до офісу. Хто не виконує наказ — розривають контракт.

Це типовий менеджмент Х типу, який досі думає, що IT — це завод, де робітники крутять гайки цілий день, і без наглядача вони працювати не будуть.

Что интересно, на больших галерах своего менеджера при определённых условиях можно увидеть раз в хрен знает сколько. Особенно если проект по разным локациям.

без наглядача вони працювати не будуть

ну по факту так і є, ну або будуть працювати не ясно хто куди і буде безрезультатний хаос схожий на італійський страйк. Тому валасне Scrum і японська система менеджменту і росповсюдилась по індустрії.

Ви про координацію роботи, а я про мотивацію. Це різні площини.

А нема ніякої різниці, що прокрастинація, що беззмістовна робота. При чому у другої часто, ще і значно гірші наслідки, бо за великим рахунком втрати більше ніж просто втрачений час — тут вже втрата інвестицій.

Також майже половина міленіалів вважають, що найпродуктивніші саме вдома, тоді як серед покоління Z думки розділилися між офісом, домом та відсутністю різниці.

ну логічно, бо в міленіалів вже є чілдрени, а в покоління Z ще скоріше за все ніт

Поколение Z нуждается в менторстве и оно куда эффективней в офисе, чем удалённо.
При этом миллениалы почему-то считают, что их таски это самое менторство не включают и думают, что раз в сто лет отвечая на вопросы джунов выполняют свою работу хорошо.

не міленіали, а менаджери мінеліалів, але «какая разніца»

Как раз милениалы. Не детский сад чтобы в 30+ списывать свою безответственность на ПМа.

ви опредєліться, отвєствєнность чи мєнторство, якого ніби нема але воно є

Миллениалы, исходя из возраста, уже давно синьйоры и выше.
Синьйор и выше ИМХО должен (не может, а именно должен) менторить и обучать джунов/миддлов/ньюкамеров.
Если он сидит дома и не появляется в офисе рассказывая как он эффективен из дома, то это его факап и менеджер тут ни при чем.
Пускай он чудесно закрывает таски, но это только часть работы, другую часть он фейлит.

кому він должєн, як саме должєн (у WC вчити спускати воду), де це написано?

Джун учиццо и не берёт на себя ответственность, лабает самые простые таски.
Миддл более-менее гребёт без микроменеджмента, но не имеет достаточной экспертизы чтобы глобально что-то решать.
Синьйор шарит в как надо и учит других как не надо.
Всегда есть исключения, но если синьйор никого не учит, то проблема в нём и он самое слабое звено ©

Що вчить? Що за маячня. Вам лідер сказав «нікому нічого не винен, крім тата та мами»

Алла, давайте скажем честно — стада джунов это особенность больших галер, в просторечии еще именуемых «кузницами кадров».
Их бизнес-модель заключается в получении прибыли от синергии тысяч недоспециалистов. Торговые сети еще так работают. И фастфуд.
Освоившись с социализацией и подучившись основам молодежь оттуда уходит.
В остальных бизнесах работают уже состоявшиеся специалисты, разного уровня подготовки, но готовые в одну голову закрывать свое направление. И в случае какого-либо затыка — искать решение самостоятельно.

Синьйор и выше ИМХО должен (не может, а именно должен) менторить и обучать джунов

Виникає багацько питань:
1) коли сіньйора брали на роботу його попередили про те що він повинен навчати джунів і йому за це доплачують, еге ж?
2) якщо сіньйор працює ремоутно з міста X, джун з селища Y, а офіс взагалі у агломерації Z — хто до кого повинен поїхати учительствувати?
3) якщо офіс, сіньйор і джун якимось дивом опинилися в одному кошику, тобто містечку, сіньйор вийшов із домівки щоб приїхати в офіс, але, через нещасливий збіг обставин, сів не на ту маршрутку, а у той самий «бусик» — хто буде закривати його тасочки = джун?

Никогда все поколение не становится «выше сениоров» .
А что кому кто должен это записано в перечне обязанностей. И их изменение , если пункта о менторстве не было изначально — это вопрос согласия двух сторон.

Ти зараз вже як менеджер тут розповідаєш)

Как вы ловко скинули в одну кучу джунов, мидлов и ньюкамеров. Ньюкамеров не обучают, а онбоардят. Что касается остальных я могу обучать кого-то только по взаимной договоренности, если мне это будет интересно и(или) необходимо. Всё. Я не должен, ни в одной вселенной здорового человека, с учетом того, как работат аутстафф и аутсорц, обучать джунов, именно с позиции слова должен и обязан. Я, безусловно, могу и должен ревьювить их работу в рамках процессов и возвращать работу назад с моим комментарием, если есть такая необходимость. Если вы это называете обучением, то ок.

Что касается работы из дому, то давайте послушаем мнение заказчиков о его эффективности, а не мнение самого сеньор инженера или, тьфу тьфу тьфу, менеджера. Можно еще офис-менеджера спросить. Или владельца бизнес площадей.
И, пожалуй, обьем и «части» работ будет обозначать заказчик, который оплачивает работу в том числе менеджеров. И если заказчик будет требовать обучать и менторить, то так и будет, но никак не по велению и фантазии иных сотрудников.

А зачем взрослому человеку доп ответственность? Еще явно и бесплатно/без предварительных договоренностей.

ну просто треба признати, що ті хто являється профессіоналами, не являються там вчителями. Мені наприклад подобається людей вчити і кимось командувати, і це в мене виходить краще, ніж програмувати якщо чесно. Того я норм себе чухав і викладачем і ментором і наставником, але не для дітей, тіпа я не готовий займатись людиною якій немає там 17-18 років, а в деяких випадках і років 25, бо я застрелюсь і не педагог старшої групи садочка. А комусь впринципі складно спілкуватись з людьми, не те що з маслятами.

а доплачують за менторство ? якщо ні, то джун хай книжку читає чи ллм розпитує

бо в міленіалів вже є чілдрени, а в покоління Z ще скоріше за все ніт

Так наявність дітей, це привід втекти працювати в офіс, бо камон, діти за цілий день тебе так дістають, що ти хочеш вскритися, а тут якби є причина їх кудись сплавити і спокійно попрацювати. Ті хто кажуть, що люблять удальонку бо діти, у них скоріше за все дітей немає, бо той у кого діти є, намагається від цих дітей чкурнути в спокій і перекласти цю проблему на когось іншого.

а, ну я це і мав на увазі

тоді так, не сходиться висновок

Дитина є і ні я не хочу тікати від неї. тим паче в унилий офіс. вдома влансий кабінет, ніхто нікому не заважає. якщо ж звісно у вас квартира та іще якась однушка то там і без дитини постійно хочеця втекти.

Тільки офіс — 0%

на цьому тему можна закривати

Покоління Z не хоче працювати full remote

два останні слова зайві

я б теж не працював якби мав вибір :)

Це дивлячись що називати працею. Думаю, не в одного мене є декілька опенсорсних проектів, що залюбки б замініли собою на фултайм всі ці нудні таски, беззмістовні мітинги, та іншу корпоративну фігню.

А шмаркачі дійсно через одного працювати в принципі не збираються, бо бачать себе виключно інфлюенсерами, блогерами, стримерами, профгеймерами, криптоброкерами, AI-оркестрантами. Коротше, ким завгодно, аби тільки щось корисне не робити.

Хоча, хто я такий на своєму п’ятому десятку, щоб у цьому всьому щось тямити.

Як правило, покоління Z full time лежить на полях Донбасу

Очередное заказное липовое исследование, суть которого «они сами хотят в офис»

Заказне для кого? Захоче якийсь Безос чи Цукунберг вернути в офіс він просто візьме і верне, і не буде питати твоєї думки.

Чи ти більш ймовірніше послухаєшся якщо він тобі дослідження покаже що Вася з сусіднього відділу хоче в офіс, так виходить?

Ще одна змова та підстава в інтернеті😁

Взагалі не зрозуміла хрінь, якась. Є ринок труда. Якщо компанія хоче офіс, вона набирає людей в офіс. Не хоче офіс набирає ремоут.
Не може компанія найняти в офіс, ну то хай підіймає рейти. Аналогічно, не потрібен офіс, ну то шукайте кращих онлайн і качайте процеси.
До чого тут хочуть, не хочуть, подобається, чи що краще?
От як думаєте, того хлопа за кілька мільйонів на рік, якого переманює Мета, його взагалі такі питання турбують? А Мету?

Тільки з Каліфорнії поїхало за 5 років, до десяти мільонів людей і з великих міст як то : Лос Анжелес, Сан Франциско та Сан Дієго теж роїзжаються в глибину штату, бо штат величезний і в відалених районах не має такої дороговизни. От і усі відповіді — ті хто здають приміщення в оренду, магазини з несуразно великими цінами і т.д. терплять колосальні збитки. Банк Кремнівої Долини, ліквідність якого базувалась саме на цій комерційній нерухомості — лопнув. Мерія Сан Франциско отримала на 30% менше надходжень з податків тощо. От і уся відповідь на питання, чому дуже жорстко ставлять питання повернення в офіс. Бо цілій группі осіб які відносяться до еліт, реально загрожує втрата соціального статусу.

роїзжаються в глибину штату, бо штат величезний і в відалених районах не має такої дороговизни

Треба робити резервації для білих — аби не розбігалися з великих міст а усе життя працювали на іпотеку!
Товарища Сталіна на них нема — він би швидко відібрав паспорти і розписав кому де жити.

Це занадто просто явно об’явити привільйовану группу поупуляції аристократами, які живуть в кращіх приміщеннях Манхетена замку і далі по ієрархії до мешканців парку трейлерів Західній Вірджинії глиняних ізб біля пахотного поля. Спочатку Війнами Троянд та потім Олівером Кромвелем це скінчувалось. Замість цього працює майновий ценз, що впливає на усе і починається від освіти в університетах лігі Плюща, в першу чергу Гарварду (більше 80% топ 100 Forbes мільярдерів громадяни США, потомственні буржуа, більшість з них так само випускники саме Гарварду). В сучасному світі із значно складнішою економікою, просто право власності на пахотне поле, не є визначальним. Без купи інших факторів в першу чергу — нафтового палива, усе не так просто.

Товарища Сталіна

На пост радянському просторі він мертивий лише тілом, можете почитати ті же дисертації Данила Гетьманцева. А потім дивуємось — що робляться колгоспи, а індівідуалістів розкуркулють. Хоча це усе частково, як бачимо : Колчак, Денікін та Врангель з їх бусифікацією і «Заграница нам поможет! Запад с нами!», так само живі хоч і давно фізично мертві.

P.S. При усіх інших з’ясувалось — а чому саме Гарвард є тим місцем куди йдуть діти найбагатших людей на планеті і інші великі голови ? Це безумно — Гарварська школа перемовин, що вироблена їх юридичним факультетом. Університет дійсно навчає як створювати бізнес, при тому як і будь який науковий заклад поставив це на наукові рейки і данні з дослідів і система яка на цьому побудована, реально того коштують.

вже все, у С-Ф житло пішло у гору, по 10 оферів на один сарай, повертаються

Важко зрозуміти яка тут логіка. Коли виникла можливість працювати віддалено — ІТ компанії охоче почали наймати по усій країні. Бо рівень життя і зарплат біля офісу у Долині чи десь у провінції вагомо різний.
І що вони тепер будуть робити? Звільняти усіх, хто живе далеко від офісу? І шукати їм заміну за значно більші гроші?

именно так они уже и делают

Якось писали, що чи не найважливішою причиною є проблеми з володінням великою офісною нерухомістю, яка простоює, падає в ціні і контори так втрачають.
Принаймні це валідно для великих кластерів типу Долини.
Всі решта причин які декларують контори є другорядними бо всі вже давно навчились працювати віддалено і будувати процеси.

Нехай свою нерухомість трансформують у коворкінги, або у житло (якщо це можливо)

Менеждеры и их хозяева сильно вложились в недвижимость. Очень сильно. Посмотрите динамику и цену на офисную недвижимость в той-же Калифорнии ДО ковида. А сейчас недвижимость пустая, стоит и дешевеет. Единственный шанс спасти свои вложения и не потерять сотни миллиардов — загнать всех силой обратно. Любой ценой, под любыми предлогами.

Но есть и хорошая новость — это увеличивает возможность перед перед небольшими и средними компаниями возможность нанимать толковых спецов, которые хотят именно удаленку

Менеждеры и их хозяева сильно вложились в недвижимость. Очень сильно.

Щось я не зрозумів. Наскільки мені відомо в Україні усі ІТ компанії офіси орендують. Тобто не потрібен офіс — не треба платити. Невже у США ІТ компанії вкладали гроші у власні офіси?!

Так, звісно. Топові контори в США мають власні офіси.

комітменти на 5-10 років на оренду, відмовитися не просто

Не правильно поставлений фокус у статті та в оригінальному опитуванні.
Не має різниці між поколіннями, є різниця у віку та сімейному статусі опитуваних.

Коли ти молодий, тобі по кайфу максимальна кількість самих різних соціальних активностей, комунікацій, пошуку нових знайомств. Відвідування офісу, особливо якщо це стильний молодіжний офіс з ігровою кімнатою, кавою і рештою, то це ідеально лягає на твій поточний спосіб життя.
Особливо якщо твоя команда або коло спілкування в офісі таке само молоде і ви ще й в якісь генделі чи лазертаг ходите разом, це прямо створює позитивне зворотнє підкріплення для відвідин офісу.

Інша справа, коли ти вже трохи пожив, знайшов сім’ю, та зрозумів, що всі решта в офісі так само як і ти прийшли сюди виключно за грошима і коли хтось із вас звільниться, то всі решта про нього не згадають більше ніколи в житті і знайдуть за пару тижднів аналогічного юніта на заміну.
В такому випадку нема великого сенсу інвестувати багато часу в міфічне «соціальне офісне» життя, а є сенс підключитися до корпоративного ВПН з 10 до 18, виконати обумовлений скоуп задач і отримати в кінці місяця обумовлену компенсацію на рахунок.
Просто з колегами підтримувати здорові робочі відносини.

абсолютно підтримаю цю тезу, бо туди додається ще:
— в офісі часто годують (від снеків до навіть повноцінних кейтерингів)
— в офісі безкоштовна кава
— в офісі зумери можуть знайти перші соціальні зв’язки (друзів/половинки)

це все може бути цілком актуально для молоді, і економічно (а вони тільки старюуть кар’єри і заробляють всього нічого)

З ковідних часів на ремоуті. Життя в стилі ліжко-крісло-ліжно задовбує і гнітить і дні не відрізняються один від одного. Є сім’я, 45 рочків. Соціальних активностей не вистачає.

У мене все те саме. На ремоуті вже 5.5 років від березня 2020. 40+ рочків. Дуже подобається, хоча до ковіду був противником роботи з дому і не уявляв, як я зможу це здійснити. Але звик і тепер не виженеш. Соціальні активності до дупи, не відчуваю в них потреби і не прагну шукати.

прокинувся, дітей у школу закинув, спортзала, кава і до дому працювати. соціалізація на дитячому спорті, з такими саме ремоутщіками родинами кудись вибираємося, іноді забагато контактів навіть

Міленіали ж, на диво, демонструють найбільшу прихильність до віддаленої роботи

Чому «на диво»? Не будьте тупими вже на стільки.
Діти! Міленіали мають малих дітей. Ікси, зетки і бумери — ні.

так це дуже тупо сидіти з жінкою та дітьми вдома весь час. Це взагалі вбиває все. Немає різниці між домом та роботою. Чи ви з тих чоловіків які готові весь час проводити з родиною і бачите в цьому якийсь сенс?

Ліл ти походу не маєш дітей чи навіть дружини. Коли вже є дитина то хрін коли вилізеш потусити особливо увечорі. З такими розкладами вообще поєбать на вісі ці «потусити» хочеться просто поспати та посидіти в спокої. Ну і дружині також час треба інакше випиляє мізки і забудь про секс тоді взгалі.

ліл, в тому то і справа що є діти та дружина. І ми з тих що прекрасно розуміємо що вихідні + час умовно після 18 було б достатньо. Так як зараз весь час вдома, то це жесть, частота конфліктів набагато більша. Я хз як у людей виходить краще коли всі вдома весь час. Вони не спілкуються? чи інертні? Тут навіть питання не в цьому. Для чоловіків це ок? Невже є такі чоловіки які готові весь час сидіти вдома?

частота конфліктів набагато більша

Якщо в цей час робити роботу, а не конфліктувати, то конфліктів не буде :-)

ага, наче все так просто ) конфлікти як раз не в робочий час )

Так не сиди вдома.
Займайся спортом, займайся хоббі, подорожуй( якщо є можливість ), сядь на велик і проїдь 20 км по вечірньому місту, піди в кінотеатр чи на масаж і є ще купа-купа варіантів, як витратити 2-4 години які економиш щодня працюючи ремоут звідти, звідки зручно сьогодні.

сядь на велик і проїдь 20 км

я просто напомню, что сбитие бусиками велосипедистов превратилось у тцк-шников в любимое развлечение, ичсх, документы они в любом случае спрашивают уже после того как нанесут повреждения как велосипедисту так и велосипеду

Сегодня ездил в область. Житомирка и Одесская полны непуганных велосипедистов.

І скільки кейсів/відео у нас є, як бусик таранить велосипедистів, а потім пакує?

res.cloudinary.com/...​/ctvyaxy8hytpgoonehsu.png

ни одного такого видео нету, зато есть много видео где велосипедисты таранят а потом пакуют тцк-шников

Мого брата ТЦК збили коли він їхав на велосипеді. Вони знають де і як це треба робити щоб відео не було, хіба перехожі з телефонами можуть зняти (якщо не бояться). А кейси/відео знаходяться в інтернеті. Але ви не зважайте, то все іпсо, кидайте далі мємчики.

всі ваші опції для холостяків чи для тих хто з дітьми взагалі не проводе час, тому мало мають сенсу

Не тільки.
Чудово можна поєднувати. Чи скільки по вашому треба щодня з дитиною проводити часу?

нехай так. Ці ж аргументи так само релевантні і до офісної роботи. Ніхто не забовʼязаний надавати вам гарантії що вам на 100% повинна подобатися офісна робота, так само як деяким чоловікам ремоут — смерті подібно

Нікого ні в чому не переконую, кожна думка, навіть якщо вона хибна, має право на існування.
Просто особисто я знайшов для себе прям суттєво більше бонусів від ремоута, порівняно з класичним офісом.

ремоут як опція — супер. Так само як і офіс як опція — це супер. Нехай для таких як я )))

Повністю погоджуюсь!
Власне ось тут я якраз чітко описав dou.ua/...​campaign=01092025#3001000 для кого, на мю думку, офіс, а для кого решта.
Більше того, поки я холостякував, через день квасив і тусив у сумнівних компаніях, мені дуже подобався офіс.

Але зараз — ні, дякую, не бачу жодного сенсу, хіба за «ахуліард» грошей, які в Україні, звісно, ніхто ніколи не запропонує.

Більше того, поки я холостякував, через день квасив і тусив у сумнівних компаніях, мені дуже подобався офіс.

Не знаю, чому ти зводиш любителів працювати з офісу до молодіжної тусовки. Я майже три роки працював віддалено на стартап з іншої країни, а потім знайшов роботодавця з офісом в моєму місті з гібридною моделлю. По суті вимагають 2-3 дні в тиждень працювати в офісі, але по факту дехто ходить лише один вівторок, або вівторок і п’ятницю (бо в п’ятницю відкривають корпоративний бар). І менеджер, який мене наймав відверто каже, що не буде збирати ніякі дані про відвідуваність. Останні два місяці (якщо не рахувати відпустку) я в офіс ходив кожен день, бо вдома діти, які водять друзів, а потім ще й родичі жінки в гості приїхали. І серед тих, хто часто ходить в офіс представлені як молоді тусовщики (і тусовщиці), так і сімейні люди, не обов’язково (багато)дітні. Якщо офіс комфортний, колеги не заважають працювати, але приємні в соціалізації, є хороша їдальня, кава-чай і туди зручно добиратися — чому б не ходити в офіс? Я, після майже трьох років роботи віддалено дуже радий, що в мене є така можливість зараз. Якщо що — сьогодні працюю з дому.

Фулл ремонт дозволяє вільно пересуватись країнами, а оця ваша вимога працювати 1+ днів на тиждень з офісу ставить на тому хрест.

чому б не ходити в офіс?

Дуже проста відповідь — наприклад, у моєму випадку, бо я люблю стиль «цей тиждень попрацював у одній країні, наступний у іншій, тоді на місяць рванув на інший континент, тоді ще на три місяці перезимував у теплих краях» — ось і відповідь.

дружина, дитина, двi кiшки, з 2020 на ремоутi. Займаюсь спортом, плаваю, катаю на велосипедi 50-100+ км, гуляю з родиною/дитиною постiйно. ЩЯРНТ?

Ось я типовий приклад. З 2020 року на 100% ремоут вдома. Не був у офісі жодного разу з березня 2020 року! Вдома весь час, без виключень. Та нічого, звик. Працюю по 12-14 годин на добу, роботи навалюють що мама не горюй. На інші справи нема часу взагалі. І так, ми всією сім’єю просто адаптували свій побут під це. Не бажаю повертатися до офісу ні під яким соусом! Мене харить втрачати час на дорогу в нікуди.

12-14 годин — це перебор. Я на дорогу витрачав 1 годину максимум, тому час на дорогу — для мене не аргумент.

Навіть одна година — то теж час.
І ще важливий аргумент, згадав — так у вас в рази менше ризиків постійно підчеплювати різні срачки-болячки від колег. То ковід, то грип, то кір, то вітрянка. Воно ото треба? Помітив, що за останні 5 років, коли ні з ким не контактую фізично, то мені стало краще, я не заражаюся цими хворобами, що передають повітряно-крапельним шляхом.

в рази менше ризиків постійно підчеплювати різні срачки-болячки від колег. То ковід, то грип, то кір, то вітрянка

При наявності дітей, які відвідують заклад освіти або садочок, це нерелевантно.

Ta є таке, твоя правда. Підхопив тоді у ковідну епоху ковід від дитини (принесла зі школи) ДВІЧІ! Був невдоволений, м’яко кажучи.

12-14 годин — це перебор

Що вдієш... такий проект, високонавантажений, багато завдань і постійна гонитва за новими фічами та ублажанням клієнта. Інакше ризикуємо піти на дно.

Так то у вас конфлікти і ви чомусь обираєте просто втекти від них. ми з дружиною іноді сперечаемось але конфлікти дуже рідко, що мені що їй по кайфу вдома. соціалізація та друзі то інше. я готовий сидиті весь час вдома, в 40 хвилинах на потязі Лондон але я туди останній раз їздив потусити в 23-му, і якось і не тягне. люблю з донькою на вихідних ганяти в сусідні містечка в музеї, сади, парки, побротиди по місту та інші прикольні місця, але цього вистачає десь 1-2 рази на місяц. також на велі ганаю по лісу та коло річки.

після

в 40 хвилинах на потязі Лондон

вже якось не сприймається ваш текст як аргумент, тому що ми живемо в різних реаліях )

і дружині також час треба інакше випиляє мізки і забудь про секс тоді взгалі

От я типовий приклад цього сценарію. Просто настільки вже приїлися одне одному, що це зникло з подружнього життя взагалі, в принципі як явище. Побут вбив усі бажання і прагнення. Уже не мали його десь орієнтовно 10 років (загалом у шлюбі 17 років). Та й з її боку в принципі, з самого початку відносин не було взагалі зацікавленості у ньому (такий типаж, от просто «не цікавить»). Живемо лише як партнери під одним дахом, ділимо побут і на тому все. Я повністю поринув у роботу. Вона умовно кажучи половину часу присвячує побуту і дитині, іншу половину — відпочинок, хобі.

Ужас. Чувак а зачем это тебе? Если отношения «умерли»

А чи варто взагалі таке назагал виносити?

Я не клопочуся про те. Кому цікаво — почитає і обговорить. Кому не дуже — пропустить і пролистає далі =) Уже не той вік, коли я дбаю про те, «а що подумають люди!! ой лишенько!» і соромлюся будь-яких тем. То все лишилося у молодості, ота молодеча сором’язливість.

Та це більш філософське запитання було. Зараз якось багато,хто відверто про це став казати, від приватних осіб, до відомих.

Ужас. Чувак а зачем это тебе? Если отношения «умерли»

+1
наче страшний анекдот прочитав!

— друзяко, може по пиву?
— не можна по пиву..
— може якось порибалити виберемося?
— не можна рибалити..
— не шкодуєш що одружився?
— не можна шкодувати..

отношения в кровати у них умерли, а как семья и партнеры ихние отношения по ходу работают впролне ничего. просто в головах дебильный паттерн, что в проекте «семья» или «партнеры» двое обязательно должны еще пися в писю тыкать, а иначе ужас отношения умерли

Бо розривати їх — то ще гірше і болючіше, ніж просто все лишити, як є, і не рипатися.

дуже дивні коментарі в тому плані, що ти проти офісу взагалі, тільки ремоут, але й пишеш що побут вбив усі бажання і прагнення. Тому не розумію я чоловіків, які не розглядають офіс як мінімум як опцію, щоб просто можна приїхати попрацювати та відволіктись від побуту (жінки, дітей)

Так, звучить протирічно. Проте, навіть незважаючи на ці мінуси ремоуту, я намагаюся їх залагодити і/або адаптуватися. Але в офіс все одно ссаними тряпками мене не заженеш. Ну хіба що це буде прямо в примусовому порядку зі сторони роботодавця. Але оскільки я зараз у супер вигідній локації, що у мене взагалі навіть поблизу ніде нема офісу компанії, а ті, що є — ну прямо дуже-дуже далеко, то вони навіть гіпотетично не зможуть мене змусити в нього ходити. У них нема шансу поки. Тому мене це цілком влаштовує.

сидіти з жінкою та дітьми вдома весь час

Ок, але якщо діти в школі, а жінка на роботі, наприклад?

так і є. Але інколи ремоут у дитини чи хворіє. Якщо я мав можливість бути в офісі, я обрав би офіс. А взагалі це абсолютно не важливо. Важливо те що немає ніякої різниці між домом та роботою, тому що це одне і те саме. Я не тих осіб , яких це задовольняє

Зате не потрібно витрачати час на дорогу до офісу і назад. Для мене це головна проблема офісної роботи. Альтернатива є, звісно — ночувати у офісі — але то теж не всім підходить.

1 година туди й назад — не надто багато (для мене).

Так то взагалі ідеально — ніхто не заважає продуктивно працювати. Я останні 5 років на ремоуті постійно (взагалі не відвідував офіс), то у мене дружина вдома постійно (якийсь час не працювала взагалі, потім теж пішла на ремоут), а дитина у школі, і то лише коли нема канікул — то воно досить таки є відволікаючим фактором, доводиться зачинятися у окремій кімнаті.

Утром детей отправляешь в детский садик/школу, и сам работаешь из дома.

Жена может быть дома, нужно две разные комнаты, чтоб иметь возможность фокусироваться.

так і є. Але є дні коли дитина хворіє (в садочку це регулярно). Знову таки, не в цьому проблема. Навіть якщо не було дітей чи взагалі холостяк. Проблема в тому що ти не переключаєшся в режим дім/робота і навпаки. Ремоут як опція — прекрасно. Ремоут завжди — якесь лайно.

Зате не витрачаєш час на:
— дорогу до офісу і назад (це дичайший пожирач часу)
— безглузді посиденьки в офісі з колегами за горнятком кави з печенькою і балачками «за життя»
— перекури (навіть якщо сам не куриш, то бувають колеги дуже просять — та давай мотнемося, 5 хв, я перекурю, потрендимо)
— якісь корпоративні івенти та тімбілдінги, на які у 90% не дуже цікаво йти, але йдеш, бо типу «щоб не відбиватися від колективу» і «щоб не образилися»

У режимі ремоут цього всього нема, час не витрачається на це сміття, і життя прекрасне, можна сфокусуватися на роботі, продуктивно її виконати (навіть чуток овертаймити за рахунок того, що не тратиш часу на дорогу, або й не чуток), та й займатися тим, що душа бажає, а не тим, що нав’язує корпоративна культура.

в нас ніхто незайо тих хто не курив і тим паче в співрозмовники не напрошувався

якісь корпоративні івенти та тімбілдінги, на які у 90% не дуже цікаво йти, але йдеш, бо типу «щоб не відбиватися від колективу» і «щоб не образилися»

скоріш за все і ви нікому не цікаві, тому для вас ремоут — ок

Чому я раптом нецікавий відразу?)) З чого такий висновок?

звісно я можу помилятися ))
Якось склалася картинка просто з

— безглузді посиденьки в офісі з колегами за горнятком кави з печенькою і балачками «за життя»
— перекури (навіть якщо сам не куриш, то бувають колеги дуже просять — та давай мотнемося, 5 хв, я перекурю, потрендимо)
— якісь корпоративні івенти та тімбілдінги, на які у 90% не дуже цікаво йти, але йдеш, бо типу «щоб не відбиватися від колективу» і «щоб не образилися»

я просто представив все це і мені здалось що ви такі )

Скажи по секрету, що діти теж ходять у дитсадки та школи

вони ходять, а я на роботу ні. Жаба даве )

Нове покоління уже і не так масово хоче тих дітей, судячи зі статистики. Економічна і політична невизначеність, війни, кліматичні зміни — все це ніяк не додає бажання їх мати.

Нове покоління уже і не так масово хоче тих дітей, судячи зі статистики. Економічна і політична невизначеність, війни, кліматичні зміни — все це ніяк не додає бажання їх мати.

Як виключення і нюанси, але якщо в цілому брати зміни з поколіннями — то скоріш навпаки, існує навіть такий термін Demographic transition en.m.wikipedia.org/...​ki/Demographic_transition відносно негативної кореляції між народжуваністю і рівнем економіки.

В вікіпедії якраз і написано, що саме ця модель дуже кострубата і поверхнево описує реальність. Наприклад, згідно ній людина, яка в хороший економічний період хотіла одну дитину, в поганий — захоче дві.

Я кажу в першу чергу про молодь в розвинутих і країнах, що розвиваються і де не практикується дитяча праця.

У вікіпедії якраз і написано

“the existence of a negative correlation between fertility and industrial development had become one of the most widely accepted findings in social science”

Можна дивитися на Європу, можна на Китай, щоб не прив’язуватися до часових чи інших рамок.

Це взагалі пардон якась нісенітниця)Автори дослідження мабуть childhaters ,якщо вважають тих,хто планує дитину такими недолугими.З погіршенням економічної ситуації хочуть вже 2 дітей..Ню-ню.В 21 столітті таких унікумів серед європейців та американців небагато.

correlation != causation (кореляція не означає причинно-наслідковий звʼязок uk.wikipedia.org/...​/Cum_hoc_ergo_propter_hoc)

Як і у відомому прикладі про кореляцію між споживанням морозива і кількістю смертей під час плавання, ймовірніше всього негативна кореляція між рівнем економічного розвитку і фертильності пояснюється через треті причини причини, у випадку з споживанням морозива це гарна погода влітку, яка збільшує споживання морозива і кількість людей, що відпочивають на морі і деякі з них можуть потонути.

Економічний розвиток призводить до урбанізації і більшого залучення жінок на роботі, що підвищує вартість виховання дітей як прямо (у містах додатковий простір у помешканні необхідний для дітей коштує дорожче ніж у селах), так і опосередковано (діти на деякий час ускладнюють можливість і ефективність роботи батьків, особливо жінок) і тому у економічно розвинутих країнах рішення мати дітей приймають рідше (і це лише прямий звʼязок, бо опосередкованих значно більше).

Але це не означає, що з погіршенням економічної ситуації дітей стануть заводити більше у короткостроковій перспективі, ні, ймовірніше стануть заводити ще менше. Але у довгостроковій — можливо (але не гарантовано), бо «ціна втрачених можливостей» (opportunity cost) буде низькою, якщо 1 з батьків не може знайти роботу як з дитиною, так і без, а вартість виховання дітей падає через падіння рівня очікувань до батьків і дітей щодо якості виховання у суспільстві, що довго знаходиться в економічній скруті.

В європейських країнах намагаються компенсувати батькам складнощі (карʼєрні і економічні) повʼязані з одночасною роботою 2 батьків і наявністю дітей (податкові преференції, соціальне житло, додаткові відпустки, наявність доступних дитячих садочків), але поки що недостатньо щоб компенсувати падіння народжуваності.

В європейських країнах намагаються компенсувати батькам складнощі (карʼєрні і економічні) повʼязані з одночасною роботою 2 батьків і наявністю дітей (податкові преференції, соціальне житло, додаткові відпустки, наявність доступних дитячих садочків)

В Нідерландах поширена практика серед батьків працювати чотириденний робочий тиждень за 80% зарплати, щоб один день на тиждень кожен з батьків міг провести з дитиною/дітьми.

а самим дітям в ці дні в школу/садок не треба? Чи це лише перші 1-3 роки?

школа з 4 років і на початках лише короткий день, а садочок дуже дорогий. Майже ніхто не відправляє дітей в садок частіше, ніж 3 дні на тиждень — бачив ростер в нашому садочку.

садочок дуже дорогий. Майже ніхто не відправляє дітей в садок частіше, ніж 3 дні на тиждень

В такому випадку 80% зайнятість кожного з батьків звучить більше як костиль від відсутності альтернативи, а не як фіча для підтримки звʼязку між батьками і дітьми.

гадаю, дитині байдуже на мотивацію батьків, вони радіють, що можуть проводити час разом. Нідерланди часто називають країною, де діти мають найщасливіше дитинство.

Новина на днях була, що тепер у вас у всіх 4- дневний робочий день , в Нідерландах.
Можливо, поступово, всі до цього прийдуть.

відбудова сама семе не відбудує. забудь

це фейкова новина, вірніше, неправильно інтерпретують інформацію, що в середньому нідерландці працюють 32 години на тиждень, але це з врахуванням часткової зайнятості.

Судя по тому, что наблюдаю я — они в принципе асексуальны.
То ли насмотрелись родительских драм, то ли продукты «идентичные натуральным» понизили им гормональный фон.

Судя по тому, что наблюдаю я — они в принципе асексуальны.

Цікаво, яким чином проходять ці дослідження. Михайло Михайлович, перелогіньтесь)

Вы Коцюбинского или Жванецкого имеете в виду?

ще один вкид щоб подразнити: з якого перепугу слухати недомаскулінних чоловіків, щоб з ними якось рахуватися? З якого перепугу ваше бажання сидіти вдома вважається чимось нормальним? Тримайте свою імпотенцію при собі. Як вам аргумент? ))

Як вам аргумент? ))

Вагомість таких аргументів залежить від того, хто їх висуває!
Отже спочатку доведи що ти маскулінний чоловік і герой. Скільки орків завалив?

Скільки орків завалив?

Дуже багато! Пройшов увесь Варкрафт кілька разів!

Бобер, відслідковуючи багато коментарів по різних темах, де ти надавав коментарі, про маскулінність точно не тобі розповідати, тому що це точно не твоє. Вибач якщо що

зроблю вкид заради коментарів та негативних відгуків: чого взагалі слухати цих молодиків які ще нічого не понюхали ?! )) та з чого ви взяли що їх слова взагалі мають якесь значення? ))

у нас тепер контролюють, щоб 2 рази на тиждень усі працювали з офісу. це тому що начальник офісу не хоче шукати нову роботу, бо якщо офіс не потрібен, то і начальник теж.

Покоління Z наймолодше, тому схильне до соціалізації, звичка до якої ще не вгасла з часів навчання і життя з батьками.
Коли подорослішають, то захочуть спокійної обстановки, яка необхідна для сенйорного рівня розробки. Джуну, звісно, краще ходити веселим табуном з однодумцями і смикати всіх питаннями по роботі. В офісі ці «веселі рєбята» є одним з основних факторів дискомфорту.

Як ці всі покоління відносяться до українських реалій?

Тим що головному ІТшному ресурсу України треба зібрати перегляди через провокативні топіки і срачі

Знаешь — относятся. Для Украины это детишки не травмированные, ни Совком, ни 90-ми. Детство и юность у них были вероятно самыми благополучными за последние 100 лет, а вот во взрослую жизнь они входят вместе с тяжелейшим кризисом. Им же его и разруливатьпо большому счету.

Строго говоря, поколение Z находится на тех позициях, где оно может выбирать. Да вобшем-то и сравнивать им не с чем.

Соціалізуватись з колегами не цікаво. Для того щоб провітрити голову від дому є коворкінг. Соціалізуватись можна там, але залежить від коворкінгу.

Тобто замість того, щоб соціалізуватися зі своїми колегами, будеш з чужими колегами.

Скоріше з ким цікаво, а не кого мені в команду визначило керівництво.

А в коворкингу з тими, хто прийшов в коворкинг, а не з тими з ким захотів. З чого ти взяв що вони кращі ніж ті, хто у тебе в команді чи компанії?

В коворкінгу я з ким хочу з тим комунікую. В команді — куди втечеш з підводної лодки?

Тебе що, наручниками до стола прив’язують? Що забороняє контактувати з іншими людьми, від інших команд до прибиральниці чи тян в одному із кафетеріїв в офісі?

Я працював як в офісі, так і в фул ремоуті і можу сказати, що багато за чому скучив (і багато за чому ні). Не вистачає спілкування — обсудити на робочому місці або в курилці гру Динамо, погоду, новини, дохлу русню. Звісно це все можна робити в дискорді, але це не так цікаво як особисто.

Що тільки вертухаї від корпорацій не придумають, аби загнати народ назад у стійло.

яке це має відношення до «Безработного в запое» ?

Оптимальний це гібрид коли раз на тиждень чи пару раз на місяц ганєш в офіс, провітрити мізки від ліжко-кухня-комп-кухня-комп-ліжко дуже корисно, потріпатись в офісі з колегами все ж краще зближує команду, як не крути це корисна річ. Але тут головна проблема — треба таки жити близько до дорогих локацій, а це також дорого а часто дуже геморно з точки зору ворк перміту. Фул ремоут не обмежує ніяк в плані пошку роботи і це його головна перевага, але нажаль я бачу що фул ремоут потроху відходить, в Україні звісно буде іще довго поки не зміниться ситуація.

провітрити мізки від ліжко-кухня-комп-кухня-комп-ліжко дуже корисно

пробежка или спортзал через день хорошо помогает от этого и не надо переться в офис, где точно также застой крови в простате от сидения

А як щодо тих, у кого немає простати?

спроси у чатжпт «сидячий образ жизни вред» , одинаково влияет как на тех кто с простатой так и без, это к тому что просиживание в офисе по 10-12ч имеет кучу нехороших последствий. Я через день хожу на тренировку, потом после нее понимаешь насколько унылый тупой образ жизни кровать-кухня-комп-жрать от скуки

Я теж останніми роками почав тренуватися і бігати. Бо 20 років сидячої роботи то зло, повністю з вами погоджуюся. Але й не просиджувати по 12+ годин теж складно, долари самі себе не зароблять.

Висосали новину з пальця, результати практично одинакові, в межах похибки

там есть интересное наблюдение:

Gen Z is also twice as likely as other generations to say they are encouraged — but not required — to come in each week. This could mean they are showing up when coworkers are not in the office, reducing the potential for meaningful, in-person interactions.
---
тоесть GenZ как-бы за офис, но при этом ходят тогда, когда там нет/минимум других :)

Повний ремоут не завжди можлива ідеальна опція:

— як працювати над ПЗ для нового Xbox який тільки планують для релізу, якщо його не можна виносити за периметр кімнати з охороною

— як соціалізуватися з колегами яких ніколи не бачив віч на віч

— як змінювати контекст робота дім і не нести роботу додому і навпаки

— в офісі бувають приємні штуки — безкоштовний тренажерний зал, масаж, кухня (не треба ні готувати ні прибирати посуд), снеки, кава, ігрові зони ітд

— в обговореннях навколо кави змішуються люди з різних відділів і обговорюють ідеї, з яких можуть виникнути значні покращення, або нові продукти (або можна перевестись в інший підрозділ бо вони роблять щось прикольніше)

Гібридний варіант як на мене найкращий

мені здається що починаючи з ковіда люди все меньше і меньше стали «горіти» роботою, оці всі ідеї і покращення або нові продукти — ніби здається пішло в минуле. Мабуть до речі ремоут теж повпливав негативно на залученість людей в справи компанії. Аби зарплату платили, а там можна на ремоут мітингах з виключеною камерою і мікрофоном посидіти, поімітувати бурхливу діяльність.

як працювати над ПЗ для нового Xbox який тільки планують для релізу, якщо його не можна виносити за периметр кімнати з охороною

Ніяк не працювати. Хай йдуть лісом.

як соціалізуватися з колегами яких ніколи не бачив віч на віч

По три мітинги на добу недостатньо?

як змінювати контекст робота дім і не нести роботу додому і навпаки

Розум мати.

в обговореннях навколо кави

Одразу лісом, ми інтроверти, нам ваші обговорення до одного місця.

І як результат:

«Безработный в запое»

Ти все робиш правильно. Зате не «в стойлі», ні дня в тиждень )

Ви сарказм геть не розумієте?

Відмовляюсь від двох-трьох співбесід на тиждень. При тому, що моя галузь — embedded, де on-site, зазвичай, by default. Але в офіс більше ані ногою. Вдома є все, що необхідно для роботи. Від осцилографа до кота.

— як працювати над ПЗ для нового Xbox який тільки планують для релізу, якщо його не можна виносити за периметр кімнати з охороною

По ssh. Это я как embedded developer с большим стажем говорю.
В половине случаев я видел железо с которым работал исключительно в виде консоли.

— як змінювати контекст робота дім і не нести роботу додому і навпаки
— в офісі бувають приємні штуки — безкоштовний тренажерний зал, масаж, кухня (не треба ні готувати ні прибирати посуд), снеки, кава, ігрові зони ітд

В теплый сезон значительную часть времени я работаю с летней площадки соседнего кафе. Не знаю, как в Швейцарии, но у нас это вполне позволительная опция.

— як соціалізуватися з колегами яких ніколи не бачив віч на віч

Никак. Не надо. Значительно полезнее для здоровья лёгкий флирт с симпатичной официанткой.

работаю с летней площадки соседнего кафе

незручно без норм.монітора-клавіатури і всього що може знадобитися, хоча як терміново сісадміновське щось — можливо якщо кращого нічого рядом

незручно без норм.монітора-
клавіатури

С 2015-го за десктоп не садился. Бывал и 13’’ Мак. С 2021-го14’’ Асус. 90% работы в консоли и простеньких редакторах типа vsc.
Большой монитор есть, использую крайне редко. Скорее даже не по основной работе, а когда развожу платы/редактирую фото.
А вот что по-настоящему неудобно, так это ходить с ноутом отливать.

я того не уявляю як, «повайбкодити» в vcs на ноуті може і можна, а нормально працювати включно з купою терміналів — ні (навіть не торкаючись що треба з iot девайсами щось підключити щось поміняти в процесі роботи, і т.п.)

повайбкодити" в vcs на ноуті може і можна, а нормально працювати
включно

А я не пишу большие простыни. Большей частью конфиги разного вида или добавление пары кастомных функций в шаблонное решение.
Я тут давеча до того обленился, что редактировал некий файл sed-ом.

навіть не торкаючись що треба з iot девайсами щось підключити щось поміняти в процесі роботи,

RPi и тем более всякие BlackPill можно прекрасно принести в кармане. Если же девайс требует питания 220 и тем более, какого-то стенда, то место ему в лабе, под чутким надзором дежурного инженера.

А я не пишу большие простыни

робота розміром «простыни» не визначається

редактировал некий файл sed-ом

якщо ноут дорівнює поломаній консолі, то так — прийдеться і sed-ом

Просто открывать здоровенный файл на устройстве было тяжело, гонять по scp — долго, а закомментить 1233-ю строку конфига sed — самое оно.

там де є sed зазвичай є і vi, тому використання sed говорить або про полуфункціональну консоль, або разову сісадміновську специфіку, або ...

1. Не везде (например в контейнерных образах)
2. Потребность в памяти.
3. Скрол а несколько экранов
4. Терминал сам по себе бывает подглючивает или лагает на слабом железе/канале.
sed одним выстрелом решает все.

То під пункт полуфункціональної консолі (так що vi заюзати не вдається) і підпадає, — що буває доволі рідко. Такі патерни роботи щоб постійно щось правити sed-ом — хз щото але на роботу малосхоже.

Такі патерни роботи щоб щось постійно правити sed-ом — хз щото але на роботу малосхоже.

Ещё раз повторюсь — для здоровенных конфигов типа KBuild или Device tree — самое оно.
— Грепнул нужные строки. -Отредактировал в консоли.
— Закоммитил sed-ом.
Или хуже того, когда тебе дают список из десяти параметров, которые надо поменять в десяти разных местах...

То десь ближче до сісадміновського пункту. Sed хоч і потрібна+зручна тулза в окремих випадках, але якщо в цілому брати — для мене той паттерн виглядає як консоль дос/віндовс стайл: або монструозний ide юзаємо або в інші крайнощі з sed.

інші крайнощі з sed.

Удобный он. Очень. Просто люди у нас не приучены к культуре командной строки — так сложилось, что все на пиратской Винде работать учились.

По ssh. Это я как embedded developer с большим стажем говорю.
В половине случаев я видел железо с которым работал исключительно в виде консоли.

Тут скоріше мова не про технічну можливість, а про безпекові аспекти, особливо коли мова про industrial espionage (промислове шпигунство). В світі, коли деякі компанії доходять до dumpster diving (пошук класифікованих документів в смітниках біля компанії на яку йде атака), дозволяти ssh для роботи на девайсом який ще не випустили (і не факт що випустять) ніхто не буде. Якщо команда в msft в Європі, яка розробляє основне (first party) ПО для Windows, має його протестувати на девайсі, якого офіційно ще не існує і він доступний лише в закритому приміщенні з охороною, а за розголошення інформації про його існування можна бути звільненим, вона бере білети на літак в Сієтл і на місці тестує. Якщо не виходить — летить назад в Європу, лагодить або перероблює і бере білети вже на наступний літак... і так поки не запрацює.

Не знаю, как в Швейцарии, но у нас это вполне позволительная опция.

В Швейцарії так можна, але навіщо? За каву в кафе треба платити, в офісі вона безкоштовна. Та ще й інтернет краще і не так шумно. А за спиною ніхто не підглядає щоб злити дані в даркнеті про секретну внутрішню інформацію компанії.

Значительно полезнее для здоровья лёгкий флирт с симпатичной официанткой.

Але ж соціалізація це не лише флірт, та і дружина може таку соціалізацію не оцінити. Це скоріше про довіру в комунікації з колегами, про можливість говорити про проблеми в коді і дизайні відкрито і про можливість питати питання, навіть коли ті здаються базовими чи дурними. І не тільки це — по факту різницю між довірливими і недовірливими/відстороненими відносинами з колегами і атмосферу в команді.

Якщо команда в msft в Європі, яка розробляє основне (first party) ПО для Windows, має його протестувати на девайсі, якого офіційно ще не існує і він доступний лише в закритому приміщенні з охороною, а за розголошення інформації про його існування можна бути звільненим, вона бере білети на літак в Сієтл і на місці тестує.

Хорошее объяснение, почему любой продукт МС громоздкий и одновременно неприлично глючный.
На самом деле 90% любой инновации это хорошо известные стандартные решения.
Возьмём например дроностроение. Две воюющие армии используют один и тот же Ardupilot. И иногда у меня складывается впечатление, что и по очереди контибьютят туда :)
Настоящим же секретом являются частоты и алгоритмы их смены, а о них знает только человек устанавливающий конфигурацию, возможно даже не технарь, а конечный пользователь.

За каву в кафе треба платити, в офісі вона безкоштовна.

Три чашки кофе в день, как мотивация senior engineer. .
О, Швеція [знепритомлює].

. А за спиною ніхто не підглядає щоб злити дані в даркнеті про секретну внутрішню інформацію компанії.

Секретнейший метод HTTP GET.

Це скоріше про довіру в комунікації з колегами, про можливість говорити про проблеми в коді і дизайні відкрито

А зачем говорить? Слова это воздух.
Есть код-ревью и средства для них, где можно цитировать, ставить ссылки на документацию и предлагать свои решения.

дозволяти ssh для роботи на девайсом який ще не випустили (і не факт що випустять) ніхто не буде.

американці ані ідіоти © Задорнов

«В офісі бувають приємні штуки — безкоштовний тренажерний зал, масаж, кухня (не треба ні готувати ні прибирати посуд), снеки, кава, ігрові зони ітд»
З того, що я бачила, то активно всі юзали кухню. Побалакати , поїсти ітд Таке своєрідне місце spotkań.
Щодо тренажерного залу ітд — взагалі не користувалися.

тренажерний зал, масаж, кухня..., ігрові зони

може виникнути питання про яку саме роботу йде мова

oops: добавив ще quote рівень (не той replyto)

Юзали- юзали раніше. Просто потім набридло більшості. Згадайте, будь ласка, даже на доу була рубрика" доу -ревізор".
Я пам’ятаю, мені колеги розповідали, що розглядали можливість даже поставити капсули для відпочинку. Я таке в житті ще не бачила. Але з урахуванням того, що я за ремоутні часи відпрацювала звичку годинного сну в обід, то я би спробувала ці капсули)

якщо кавокухня те що треба, то капсули сну вже занадто, imho)

Одно іншому не заважає). Якщо до теми, то , напевно, для більшості — гібрідна модель саме те, що треба. І в офісі показався, і кави попив, і вдома побув/попрацював/відпочив.

Буває і конюшня опенспейсу, з страшенний шумом, що не дає сконцентруватися, усі сидять один в одного на головах, духота, черга в туалет і таргани біля кофемашини.
Власне і житло так само розрізняється по классах, є дуже добре є щось середнє і є халупи.

«таргани біля кофемашини»
Ми б з дівчатами б вже шуму накоїли).
Хай краще вже павука побачити, ніж таргана)

З того, що я бачила, то активно всі юзали кухню

в великих компаніях столова/ресторан/ресторани і кухня зазвичай окремі приміщення і кухня не для того щоб повноцінно їсти, а скоріше перекусити, випити кави, взяти якість напої з холодильника чи воду. А їсти співробітники частіше ходять в повність чи частково оплачений компанією ресторан де можуть поспілкуватися про неробочі теми, обговорити вихідні чи відпустки, обмінятися досвідом ітд

Щодо тренажерного залу ітд — взагалі не користувалися.

Дарма, незначні фізичні навантаження дозволяють «струсити стрес» і зменшити вплив сидячого способу життя на здоровʼя. Просто іноді для підтримки мотивації потрібні групові заняття з тренером. Це також дозволяє переключити фокус з роботи, щоб потім працювати ефективніше. Так само і з масажем, з кімнатами для медитації чи сну (nap room)

їсти співробітники частіше ходять в повність чи частково оплачений компанією ресторан де можуть поспілкуватися про неробочі теми, обговорити вихідні чи відпустки, обмінятися досвідом ітд

То де такое есть? Ну кроме фангов каких-то

Майже в кожній компанії у Франції де я працював. Це напряму витікає з трудового законодавства, де роботодавець має компенсувати частину видатків на їжу. І якщо менші компанії дають спеціальні Titres-restaurant чи Indemnité de repas, які можна використати щоб купити щось на виніс (в кафе чи супермаркеті) чи поїсти в недорогому закладі, то для компаній більше 50 співробітників має бути столова чи її аналог і роботодавець має оплачувати частину вартості (або всю вартість) обіду там (R4228-22 Code du travail). Фаанги, звичайно, відповідають законним вимогам і навіть надають трохи більше, але першими це почали впроваджувати державні компанії (чи з держ капіталом — SNCF, TDF, Total, Airbus) і великі заводи (Peugeot, Renault, Citroën).

То де такое есть? Ну кроме фангов каких-то

В Нідерландах це не рідкість. Якщо компанія має 50+ співробітників, то згідно з закону повинна обов’язково бути сформована робітнича рада (Ondernemingsraad), яка представляє інтереси робітників. Ми в себе пролобіювали покращене харчування в офісній їдальні за субсидованими (для нас) цінами.

У нас в Польше такое было, в самой обычной конторе. Карточка на 50% скидки в столовке через дорогу.

В Испании тоже повсеместно в компаниях. там 10 евро в день не облагаются выделенные компанией на еду.

Ну в Адидасе там просто что-то типа ваучеров давали, но в целом никакого конкретного места не было, многие их просто домой тащили.

Ну, у нас теж йшла кухня в офісі і була можливість на обід сходити в кафе. Воно пару раз ще ти йдеш, , а далі- у кожного свій ритм, перерва ітд. Пам’ятаю, даже офіс — менеджер якось намагалася мотивувати Starbucks, але якось не пішло.
В Польщі є опція кухні в офісі, і теж кафе на території БЦ.Я у Варшаві пару раз ходила на обід, але там купа людей. Враження, що всі з самого ранку п’ють каву/чай, а працювати- то все потім. У Вроцлаві двіж трохи поменше, але і кухня на галері, і кафе під боком теж були.
Щодо тренажерних залів- не зайшли. На йогу ( в нас видова тераса на Подолі була) ходило від сили 5 дівчат. Був і душ, на всяк випадок в офісі, але з того, що я пам’ятаю, лише ті його активно юзали, хто на велику їздив на роботу.

Фтопку опенспейс, зробіть кабінети не більше ніж на 5 людей.

Ви просто нормальних опенспейсів не бачили

Їх не існує, єдина мета існування «опен спейсів» оптимізація витрат на офісні приміщення. Ніякого позитиву вони не несуть — це зло.

опен спейсів

це pig pens тільки для людей

це зло

не все так односзначно

все ж просто, говорим гайбрід, маєм на увазі ремоут

а жензі, ну молодозєлєно :)

Я гадаю що фінальне рішення у будь-якому випадку буде залежати від бізнесу.
Так само як колись усіх пхали в опенспейси, не зважаючи на те що це не тільки не подобалося працівникам, але і суттєво знижувало продуктивність.
Так само тепер, якщо у бізнесу є можливість не платити за оренду офісів — то навряд-чи чиєсь бажання працювати у «гібридному форматі» змусить бізнес платити повну суму оренди тільки за те, аби робітники інколи приходили в офіс.
І це не кажучи про те, що віддалена робота зробила ринок кадрів глобальним. Який сенс обмежувати себе кандидатами навколо офісу — якщо можна наймати не тільки по усій країні, а навіть за кордоном.
Зрозуміло що завжди є особливі проєктні вимоги: щось можна робити тільки на обладнанні в офісі, інше — занадто секретне ... Але безпеку можна забезпечити і віддалено. А при бажанні зараз навіть операції роблять віддалено.
Думаю офіси залишаться переважно для менеджерів, яким важливо «торгувати лицем». Можливо навіть вони будуть поєднувати у собі офіс + готель + розваги. Тобто офіс стане місцем куди будуть заманювати гостей і різних VIP.

В такий офіс з преферансом і гувернантками я б теж ходив.

Колись на минулій роботі в мене було побажання до офісу мати там секреташ топлес, та пивопровод. Як нам потім показували, по ціні воно так і було, хоча в офісу від дощу тікли вікна і було страшенно душно і жарко, бо народу будо більше ніж кислороду.

У бізнесу, вірніше його власників є жорстке бажання зберегти комерційну ціну на нерухомість у великих містах типу Нью Йорк-а, Сан Франциско чи Лос Анжелеса. Бо на цій ринковій ціні яка летить вниз через критичне зниження попиту, базується як капітали так і взагалі сенс існування цілих огломерацій. Якщо та же NySE повністю перейде в online наприклад, Манхетен більше не має сенсу, бо втрачає градо образуєче підприємство. І тим більше купляти халупу на Манхетені в стародавньому хмарочосі, по ціні чудової вілли десь в Нью Джерсі, або цілого палацу десь у Північній Кароліні нема сенсу. Тому і йде ця агітація в офіс, звісно з точки зору прибутків — за офіс треба платити, а ремоут — це усе проблема самих співробітників.
Різні консалтери і рейтингові агенства там і т.д. дуже давно продають такі данні які їм замовляють, сплило ще під час кризи 2008, коли з рештою із сміття робили ААА рейтингові кредити (з рештою з’ясувлось що і при обвалі теж була недооцінка, і активи Lehman Brothers викуплені за броссовою цінністю японцями і принесли більше 50 мільярдів долларів прибутків, бо іпотеку платили продавали залогове майно тощо).

І тим більше купляти халупу на Манхетені в стародавньому хмарочосі, по ціні чудової вілли десь в Нью Джерсі, або цілого палацу десь у Північній Кароліні нема сенсу.

Так де-урбанізація вже давно тренд. Великі міста з часом стануть «гето для бидла». Нормальна людина може собі дозволити жити у котеджі і працювати віддалено або їздити на роботу.

Детройт тільки нещодавно почав від цього оговтуватись. Фактично знадобились централізовані зусилля мерії та штату по джентрффікації і реновації. Якраз усе почалось з того, що за наявності в людей автомобілів — середній класс віддав перевагу життю в передмісті.
Такий стиль життя напевно і мав вплив на сам тип автомобілів які виготовляли і власне і чому при геополітичних змінах після 11 вечнсня із стрибком ціни на нафту, японці та європейці з авто на 1.5-2 л двигунами захопили ринок, проти подекуди 3-7 літрових американских авто.

Думаю офіси залишаться переважно для менеджерів, яким важливо «торгувати лицем»

А наші успішно ним торгують вже 5 років у режимі ремоут. Ставлять гарні корпоративні фонові зображення у Тімс чи Зум, та й вперед.

Не існує ніяких поколінь, це фікція

Насправді існує, це розділення по маркетинговим категоріям від початку. Соціологи і маркетологи, разом із психологами працюють не просто так.
А от в наведенних данних я не впевнений на 100%. Ремоут сильно міняє капіталізм і устрій життя як такий — що робить пряму небезпеку, елітам багатіям із классичними підходами, які стрімко програють конкуренцію більш молодим капіталістам.

Насправді існує

Насправді не існує

Маркетингову теорію поколінь розробили американські дослідники Нейл Хоув і Вільям Штраус у 1991 році. Звісно це допоміжний інструмент, але марно сподіватись, що чуваки які в дитинстві плавили свинець з акумуляторів на ватрі, палили кірбід, дюбелі і т.д. а вже потім приставки та ігровухи в отрочестві, будуть мати однакові погляди на життя, харчові вподобання, манеру одягатись, слухати одну і ту саму музку і дивитись ті самі фільми, що і ті хто народився в 60-ті роки 20 століття і ходив піонером строєм і т.д. А тим більше коли йдеться про зумерів — народження від 1995, які від початку в соціальних сітях та інтернет. Це має принципове значення при продажу ряду товарів та послуг.
Хоча звсістно спільного усіх багато — це печерні предки краманьйольці з неандертальцями і далі вниз. Людська поведінка принаймні на 50% інстинтивна, цим маркетологи теж активно користуються. Наприклад в прессі останні 15 років усі таблоїди льють на вас один негатив, бо інстинктивно мозок це сприймає за більш важливу інформацію і звертає на себе увагу.

Можна розробити безліч гіпотез, які є чистим bullshit. Так і з цими "міленіалами"/GenZ тощо

покоління то існують. Не існує того що належність до покоління визначає вас як індивіда який типу любить ремоут чи ні.

Ну как минимум бьётся по линии entry-level/зрелые спецы.

ви впевнені, враховуючи яка кількість світчерів в укроайті?

Я думаю, что сорокалетний свитчер это, такой же распиаренный ДОУ персонаж, как и двадцатитрехлетний сеньор.

Ви будете сміятися, но є ціле відділення де «науковці» вивчають ці покоління і придумують назви. А ви за це податки ще платите, щоб їм було за що жити і працювати.

:) Вже не платять, пан Дональд Трамп із адміністрацією, зрізав фінансування з науковців з подачи DOGE. Як і Рональд Рейган, його адміністрація ріже усе що можливо окрім як вирати на Пентагон, справжю першопричину понадрастрат американского уряду, бо витрати більші за 23 країни в списку, що йдуть позаду (при чому по слухання в Конгрессі — військові підрозділи США далеко не в найкращому стані, чого можна би було чекати при такому рівні витрат, там мало би бути усе ідеально, наприклад на флоті нестача 23 000 матросів, тобто витрати йдуть в американску дороговизну).
Ті же вчені неодноразово казали, що це і першопричина глобальної дупи в американскій економіці, американські уряди занадто багато витрачають грошей які мало повертаються в суспільство, але податками забрані саме в нього. Більшість податків при цьому в США сплачують саме люди середній класс, тоді як над багаті, що концентрують у себе капітали зазвичай мають купу механізмів податкових оптимізацій, що має сенс коли це реінвестиції їх не треба оподатковувати — і повна дупа для економіки, коли капітал виводять в : Китай, Ідію і т.д.. При цьому в сутності дуже погано відслідковують ефективність витрат, що роблять уряди. І це так чи інакше з рештою вимагатиме монетизації, наприклад завоювати чергову колонію з якої можна брати ресурси типу нафти за дуже дешево. Серед таких смачних регіонів, це Венесуела та Іран.

Який формат роботи для вас комфортніший?

Це залежить від періоду життя, темпераменту, конкретних умов праці в офісі і вдома.

Коли молодий, хочеться двіжухи, комунікації, соціалізації — краще офіс.
А з часом людей хочеться бачити все менше. )
Тоді, якщо умови дозволяють — краще вдома. )

Працюю з дому з 2016 року, мені подобається.
Плюс величезна кількість часу зекономленого на ком’ютінгу.
Плюс при потребі можна займатись своїми справами.
Мінус — відвик від людей. )

Підписатись на коментарі