Працюєте в Польщі та паралельно відкриваєте ФОП в Україні: які податкові наслідки

Є ситуація: український громадянин працює в Польщі, є податковим резидентом цієї країни. І хоче відкрити ФОП на 3 групі спрощеної системи оподаткування в Україні.

• Чи можна це зробити?
• Які податкові наслідки можуть бути?
• Чи варто взагалі реєструвати бізнес в Україні, перебуваючи в іншій країні?

Розглянемо все по порядку.

Податкове резидентство громадян, що виїхали з України

Питання податкового резидентства є актуальним серед українців, які виїхали за межі України внаслідок повномасштабного вторгнення. Проживаючи протягом тривалого часу за кордоном, хтось вже не планує повернення і розриває будь-які зв’язки з Україною.

Але багато є й таких, хто досі зареєстрований як ФОП чи найманий працівник, і чекає, коли можна буде повернутися додому. В таких випадках дуже важливо визначити, податковим резидентом якої країни є особа.

Визначення податкового резидентства не лише впливає на те, в якій країні людина повинна регулярно звітувати про отримані доходи та сплачувати податки. Але й дає змогу правильно оподатковувати доходи, гарантувати дотримання податкового законодавства країни проживання.

«Живу в Польщі, бізнес хочу відкрити в Україні — де і як платити податки?»

У зверненні особи, що описане вище, маємо непросту ситуацію. Людина певний час живе і працює в Польщі, є її податковим резидентом. В 2022 році підприємець ліквідував ФОП в Україні. А зараз розглядає можливість відновлення діяльності в Україні та реєстрацію ФОП.

Розглянемо послідовно, які наслідки можуть бути в такій ситуації — коли особа, все ж таки, залишиться податковим резидентом Польщі, але водночас зареєструє підприємницьку діяльність в Україні.

Як розцінює діяльність такої особи Польща?

Польща визначає особу своїм податковим резидентом та очікує сплату податків. Адже особа постійно проживає в цій країні, має центр економічних зв’язків (працює) та, скоріш за все, особистих зв’язків (сім’я, діти).

А що з підприємницькою діяльністю, зареєстрованою в Україні? Тут варто проаналізувати роз’яснення Польщі щодо оподаткування таких ФОП.

Декілька років тому Польща видала ІПК, в якій дійшла висновку, що перебування особи в Польщі і здійснення діяльності з території Польщі дає всі підстави вважати, що в особи є представництво у Польщі. На що звертали увагу в цій ІПК:

1. Що фізична особа не просто перебуває на території Польщі, а проживає в країні та винаймає житло. Бізнес в Україні ведеться з Польщі — виходить, що клієнтам послуги надаються віддалено.
2. Особа має визначене місце в Польщі, де веде свою діяльність — отже, вона працює саме в цій країні, хоч і віддалено (якщо обслуговує клієнтів в Україні, наприклад). Адже сам ФОП — людина, на яку зареєстрований бізнес і яка веде діяльність, — знаходиться в Польщі.
3. Незважаючи на подальші плани підприємця (бажання не розривати зв’язки з Україною та повернутися додому, коли це стане безпечно), факт ведення діяльності ФОП з території Польщі (бо ж особа фізично знаходиться саме в цій країні) за вищезазначених умов дозволяє визнати наявність у нього представництва в Польщі.

В цій ситуації ми бачимо ризик того, що навіть якщо ФОП зареєстрований в Україні, потрібно буде сплачувати податки в Польщі з цього доходу.

Що говорить Податковий кодекс України?

Відповідно до п. 14.1.213 ПКУ:

• резидентом є фізична особа, у якої є місце проживання в Україні (житло, де вона живе на постійній чи тимчасовій основі);
• у випадку, якщо у фізичної особи є також місце проживання в іноземній державі, вона стає резидентом за умови, що місце постійного проживання має в Україні;
• якщо людина місце постійного проживання також має в іноземній державі, вона стає резидентом за умови, що має в Україні більш тісні особисті, економічні зв’язки (центр життєвих інтересів).

А у випадку, якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, визначити неможливо, чи якщо фізична особа місця постійного проживання не має у жодній з держав, вона вважається резидентом за умови, що перебуває в Україні мінімум 183 днів (включно з днем приїзду та від’їзду) протягом періоду (періодів) податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою для визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце, де постійно проживають члени її сім’ї або де така особа зареєстрована в якості суб’єкта підприємницької діяльності.

Ось на цей момент звертаємо особливу увагу!

З врахуванням вищевикладеного виходить, що реєстрація ФОП в Україні є достатньою умовою для того, щоб визначити особу податковим резидентом України. Тобто, після реєстрації ФОП Україна вважатиме таку особу своїм податковим резидентом.

Податковий резидент Польщі та України — одночасно?

Що ж в результаті? Маємо ситуацію, коли обидві країни мають всі підстави визначати таку особу своїм податковим резидентом та очікувати сплати відповідних податків. Виникає ризик подвійного оподаткування, коли:

• доходи, що отримує особа в Україні, мають оподатковуватись в Польщі. За законодавством особа має декларувати свої світові доходи, включно з тими, що отримані як ФОП в Україні;
• і навпаки — Україна може претендувати на сплату податків зі всіх доходів фізичної особи, включно з тими, що отримує особа в Польщі як найманий працівник (а не лише як ФОП в Україні).

Виходить, що поки особа не зареєструвала ФОП в Україні, вона є податковим резидентом лише Польщі, бо тут живе, працює, має особисті зв’язки. Але в разі реєстрації ФОП, за українським податковим законодавством, особа стає резидентом України також, бо тут є місце знаходження центру життєвих інтересів такої особи (зареєстрована підприємницька діяльність).

І в такому випадку після реєстрації ФОП та набуття резидентства України особа має сплачувати податки зі всіх доходів — в тому числі й іноземних. Тобто, як від підприємницької діяльності (ФОП) в Україні, так і від доходів, отриманих в Польщі.

Несправедливо, але так — після реєстрації ФОП у фізичної особи може з’явитися обов’язок платити податки зі всіх доходів в обох країнах: Польщі та Україні.

Як же бути?

Конвенція між Україною та Польщею, що дозволяє уникнути подвійного оподаткування

Тут на допомогу нам може прийти укладена між державами Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень. Враховуючи положення цієї конвенції, можна провести взаємозалік податків та зменшити своє податкове навантаження.

Зверніть увагу!

Дія вказаної конвенції не поширюється на такі податки як: військовий збір, ПДВ тощо. Ст. 13 ПКУ передбачає, що «суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні». Проте для того, щоб зменшити суми оподаткування, важливо розуміти нюанси та деталі самої діяльності.

Що б ми порекомендували робити в такому випадку

1. Проаналізувати ситуацію та діяльність, якою планує займатися фізична особа як ФОП, що буде реєструватися за законодавством України. Вивчити конвенцію на предмет можливості уникнення подвійного оподаткування.
2. Якщо податкове навантаження, навіть з урахуванням умов конвенції, буде високим (наприклад, військовий збір доведеться сплачувати в будь-якому разі), зрозуміти доцільність реєстрації ФОП в Україні — можливо, варто відмовитися від цієї ідеї?
3. Розглянути варіант реєстрації ФОП у Польщі (Jednoosobowa działalność gospodarcza, JDG), щоб уникнути «прив’язки» до України та подвійного податкового резидентства.
4. Якщо таки вирішите реєструвати ФОП в Україні, одночасно працюючи як найманий працівник в Польщі — поспілкуватися та проконсультуватися з податковим консультантом Польщі, щоб розуміти їх позицію з даного питання.

Також можна замовити ІПК в українській ДПС — щодо оподаткування доходів, отриманих в Україні як ФОП під час перебування в іншій країні та доступних можливостей зниження податкового навантаження.