До Верховної Ради подали законопроєкт, що унеможливить критику і дозволить карати за суб’єктивну думку

У неділю до Верховної Ради подали законопроєкт № 14057, що посилює юридичну відповідальність за критичні публікації та може поставити під ризик саме існування журналістських розслідувань. Про це повідомляє Bihus.info.

Законопроєкт передбачає численні зміни до Цивільного кодексу України, зокрема такі, що посилюють відповідальність за за поширення недостовірної інформації, а також регламентують порядок її спростування.

Автори пропонують автоматично визнавати недостовірною інформацію, що не закріплена у судовому вироку. Також можна буде карати за суб’єктивну думку. Відповідно критика посадових осіб, журналістські розслідування та навіть прості відгуки про компанію на DOU, коментарі під обговореннями — під загрозою існування. Це суперечить демократичному устрою, а також є виявом жорсткої цензури.

Наприклад, у законопроєкті є пункт про «право на забуття» — депутати пропонують дозволити прибирати будь-яку інформацію, навіть правдиву, якщо вона «неактуальна» чи «втратила суспільний інтерес». Але визначення цих двох категорій не прописані.

Свобода слова? Ні, не чули.

Що ще передбачається законопроєктом — вичерпно в дописі від Bihus.info:










Гортайте вбік, щоб подивитися всі зображення

Закликаємо репостити цю інформацію або дописи Bihus.info (є в усіх соцмережах).

👍ПодобаєтьсяСподобалось11
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

50 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

О це що ЗМІ будуть відповідати за базар? Де апрувнути?

Мій внутрішній диктатор ухвалює. Але ж де все це про «статус іноагента»? — недопрацьовують

якби не він то на його місці були би солдати нато

Що за бред, інструкторів і так хоч відбавляй і то хитрозаді не беруть офіційно в альянс з 2003 коли поїхали до Іраку. І роблять це, щоб знижку на газ торгувати через Фіцо з Орбаном, та будувати різні Північні Потоки. За газ та нафту ЄС заплатили в цьому році федерації 21 мільярд Євро, що більше ніж допомога Україні.
Коротше і дійсно Океанія вооює то з Євразією то з Остазією.

  • Війна — це мир
  • Свобода — це рабство
  • Не знання — сила
Коротше і дійсно Океанія вооює то з Євразією то з Остазією.

суровиє годи уходят в борьбе за свободу страни за німі другіє пріходят оні будут тоже суровиє

Примут. Помните как тут Ножаев устроил полемику?
Каков результат?
Ножаев — в бане.
Диясити — работает.

Так і з Федеронко теж «по прощавались», зробивши заходящім гостем після інтеврью з відповідними особами,та напевно журналіським обзором після інтерьвю.
Тоді вже стало ясно, що взяли за дупу вже редакцію і ввели темники. Думаю, відносна свобода в коментарях — бо там у владі теж не усе так і однородно. Впевнений цифровізація дуже не подобається корупціонерам.

Законодавче регламентування обрання парламента голосуванням за деперсоналізовану політичну рекламу політичних партій, перетворило Верховну Раду України на представництво підконтрольних осіб паразитарно-мафіозних кланів, які є партійними спонсорами парламентських політичних партій.

Цілком природним і очікуваним від підконтрольних осіб паразитарно-мафіозних кланів є прийняття законів необхідних для соціального паразитування мафіозних кланів над суспільством, а саме:

про феодально-ієрархічний устрій державної влади, правовий імунітет, звільнення під грошову заставу, одноосібне судочинство, паразитування на сім’ях ігроманів, встановлення податкових пільг, скасування податкових боргів, приватизацію природних монополій та інших національних багацтв України.

Від підконтрольних осіб паразитарно-мафіозних кланів, з яких наразі складається Верховна Рада України, маємо постійно-періодичні намагання узаконення порнографії і проституції, які є різновидами торгівлі людьми, та узаконення наркоторгівлі, для остаточного перетворення суспільства на скотоферму, навіть теоретично не здатну до самоорганізації, щоб бути реальним джерелом державної влади в країні.

Закони про утиски свободи слова та узурпування влади — це вже фінальний етап законодавчого регламентування безперешкодності та безпечності довічного соціального паразитування мафіозних кланів над суспільством на привселюдному розкраданні та привласненні державних фінансів та національних багацтв України.

Для припинення та унеможливлення вищенаведеного, Україна має стати парламентською республікою, у якій парламент має бути представництвом територіальних громад України, а не паразитарно-мафіозних кланів.

Для цього кожен депутат Верховної Ради має персонально обиратися прямим голосуванням територіальної громади відповідного мажоритарного виборчого округу, на умовах імперативного мандату.

Лише в такому разі Верховна Рада України прийматиме закони потрібні для розвитку територіальних громад України, а не для зручного та безпечного соціального паразитування над суспільством мафіозних кланів, які є власниками політичних партій.

Для цього кожен депутат Верховної Ради має персонально обиратися прямим голосуванням територіальної громади відповідного мажоритарного виборчого округу, на умовах імперативного мандату

Це ж було вже©

Цього ніколи не могло буть по двом причинам:

а) депутати ніколи не обирались на умовах імперативного мандату. Тобто у виборців ніколи не було можливості відклику обраного ними депутата.

б) Україна ніколи не була Парламентською республікою.

а) депутати ніколи не обирались на умовах імперативного мандату. Тобто у виборців ніколи не було можливості відклику обраного ними депутата.

Ні, це не так. Імперативний мандат був закріплений ще у 1959 році законодавчо, а 1977 став конституційною нормою (дивись дисертацію на цю тему law.lnu.edu.ua/...​2016/02/Дисертація-19.pdf)
Тому, депутати першого та другого скликань обирались і відкликалися саме так, як вам того хочеться.

Україна ніколи не була Парламентською республікою.

Навіть формально, Україна була парламентською республікою в 1991 році

Тож, все, що ви хочете, вже було.

Цього ніколи не могло буть по двом причинам:

По одній — ви не знаєте історію, а говорите лозунгами

Чи можна попрохати:

а) приклад із історії України, коли б депутата було відкликано виборцями його виборчого округу.

б) Дату мажоритарних парламентських виборів з імперативним мандатом за часів, коли Україна була Парламентською республікою, тобто Президент України не був головою виконавчої влади і мав владні повноваження похідні від повноважень парламенту.

в) Давати оцінки ідеям, а не людям, щоб обмінюватись підтвердженими фактами і раціональними аргументами, з метою пошуку істини, а не зневагою та образами, що можуть призвести лише до безглуздих суперечок та сварок.

а) приклад із історії України, коли б депутата було відкликано виборцями його виборчого округу.

Виборці мали таку можливість. Те, що ніхто нею не скористався показує лише одне — ця ідея нікому не потрібна

Дату мажоритарних парламентських виборів з імперативним мандатом за часів, коли Україна була Парламентською республікою, тобто Президент України не був головою виконавчої влади і мав владні повноваження похідні від повноважень парламенту.

Президент України не є головою виконавчої влади з 1996 року. З 1996 по 1998 рік було те, що ви хочете, і я прекрасно пам’ятаю, як боролися проти пропорційної системи. Мажоритарна система була (і є) надзвичайно вигідна будь якій поточній владі, можна мати підтримку 25% (а то й менше), і завдяки правильному розподілу округів мати більшість у парламенті.

То як дешевше, простіше і надійніше провести потрібних ручних депутатів до парламенту і всіх низових рад: персонально кожного окремо по мажоритарним округам, чи всіх гуртом під віртуальною партійною табличкою?

Що таке ввртуальна партійна табличка? Є досить варіантів виборів, як виборцю впливати на порядок у партійному списку. Але загальний консенсус показує, що мажоритарка призводить до більшого викривлення волі виборців, аніж пропорційне голосування.

Віртуальна партійна табличка — це політична партія, яка існує лише у просторі політичної реклами, документах ЦВК і Верховної Ради.

За пропорційної системи суспільство вимушено обирати депутатів Верховної Ради і низових рад голосуванням за деперсоналізовану політичну рекламу. Спонсори парламентських політичних партій мають абсолютну монополію на складання переліку прізвищ народних депутатів.

За мажоритарної системи територіальні громади, голосуванням за конкретних людей, вирішують хто має стати народним депутатом. В разі помилки, територіальна громада повинна мати право і реальну можливість відкликати народного депутата, що не виправдав довіру.

Це марічкосвіт.

При маленьких мажоритарних округах підкупити виборця не просто, а нереально просто (і це доведено багаторічною практикою).

Є достатньо підходів до голосування, де виборець впливає на місце в списку.

Спочатку вивчіть виборчі системи (почніть з парадоксу Кондорсе, і далі, там багато цікавого), а потім приходьте. І перестаньте говорити лозунгами, це нудно.

За мажоритарної системи у територіальної громади є можливість голосувати за конкретне прізвище і є можливість відклику того прізвища в разі помилкового обрання.

Якщо реально працюватиме механізм відклику депутатів всіх рівнів, то за мажоритарної системи, найголовнішою буде територіальна громада.

За пропорційної системи у виборців є можливість голосувати тільки за рекламні абстракції, причому лише від тих, хто може собі дозволити витрати на політичну рекламу десятки або навіть сотні мільйонів доларів.

Очевидно, що у пропорційній системі найголовнішими є партійні спонсори.

Інститут політичних партій і, відповідно, пропорційну систему було винайдено для того, щоб спонсори найрейтинговішої політичної реклами мали монополію на призначення найвищого керівництва державної влади.

Що в кінцевому підсумку виливається у незборимість корупції, невловимість наркомафії та у перманентне непомічання правоохоронною системою привселюдного розкрадання і привласнення державних коштів на держзакупівлях та держзамовленнях.

Спочатку вивчіть виборчі системи (почніть з парадоксу Кондорсе, і далі, там багато цікавого), а потім приходьте. І перестаньте говорити лозунгами, це нудно.

Мабуть це лише здається, але виглядає як намагання обмін думками перевести у обмін образами.

За мажоритарної системи у територіальної громади є можливість голосувати за конкретне прізвище і є можливість відклику того прізвища в разі помилкового обрання.

Марічкосвіт

Якщо реально працюватиме механізм відклику депутатів всіх рівнів, то за мажоритарної системи, найголовнішою буде територіальна громада.

Марічкосвіт

За пропорційної системи у виборців є можливість голосувати тільки за рекламні абстракції, причому лише від тих, хто може собі дозволити витрати на політичну рекламу десятки або навіть сотні мільйонів доларів.

Неправда

Очевидно, що у пропорційній системі найголовнішими є партійні спонсори.

Неправда

Інститут політичних партій і, відповідно, пропорційну систему було винайдено для того, щоб спонсори найрейтинговішої політичної реклами мали монополію на призначення найвищого керівництва державної влади.

Неправда

наркомафії

лолвот

Мабуть це лише здається, але виглядає як намагання обмін думками перевести у обмін образами.

У вас не думки, а лозунги, що взагалі ніяк не підкріплені ані науковими дослідженнями, ані історичними фактами

До речі, називати УРСР парламентською республікою — це геть неправильно.

УРСР — це кримінальна диктатура Політбюра ЦК КПСС, яке нарід ніколи не обирав у владу і яке неможливо було переобрати на загальних виборах.

Замість загальних виборів були: масовий терор, вибіркове правосуддя та маніпулювання суспільною свідомістю.

У вас не думки, а лозунги, що взагалі ніяк не підкріплені ані науковими дослідженнями, ані історичними фактами

Чи можна хоча б один приклад, будь ласка?

УРСР — це кримінальна диктатура Політбюра ЦК КПСС

а шо при порошенко вашім луччє било!?

масовий терор, вибіркове правосуддя та маніпулювання суспільною свідомістю.

Ви прям цітуєте метрдичку CIA та USAID. Незалежна Україна принаймні 30 років жила з розпродажу того, що отримала в спадок від УРСР, а олігархи — по суті стерв’ятники, були в голові харчової ціпочки. Під це фактично США домоглись своєї головної політичної мети часів Рейнана — розброєння, так не усього СРСР та другої його найбільшої частини. Оборонна промисловість із флагманом Южмаш, в сутності доведена була до втрати компетенцій. Тобто США та НАТО отримали шалений поюс до власної безпеки, на цілих 30 років, доки ядерні ракети не почав штампувати як сосиски вже Китай.
А в 2003 по суті і взагалі Буш Молодший, отримавши відмову Німеччини і сателітів приєднуватись до вторгнення в Ірак без вагомих підстав, в сутності приєднав Україну до НАТО де факто, не зробивши це де юре по сьогодні (те саме Грузія та Молдова). Литву, Латвію та Єстонію при цьому приєднали і де юре, а також взяли в ЄС. Це як не крути було пряме порушення обіцянок Горбачову не розширювати НАТО не схід.
От маємо результати, як не крути ми потрапили у війну з дуже не вигідних для нас позицій як військових так і економічних. Це не ми висаджували десанти десь в Домодедово та Шереметьєво з ціллю привести колишню колонію, назад до васального стану до Києва.
Та звісно в усьому винні прокляті комуністи. Кричіть це ще гучніше, як раз в Пекіні почують і перестануть допомогати федерації.

це фактично США домоглись
Оборонна промисловість із флагманом Южмаш, в сутності доведена була до втрати компетенцій.

а США тут до чого ?

обіцянок Горбачову

Буш молодший щось комусь обіцяв?

Договір про остаточне врегулювання щодо Німеччини (так званий «Договір 2+4», 12 вересня 1990 р.) був підписаний між ФРН, НДР, США, СРСР, Великою Британією і Францією.
У ньому зафіксували, що об’єднана Німеччина матиме повний суверенітет.
Але одночасно було погоджено, що на території колишньої НДР не будуть розміщуватись іноземні війська НАТО та ядерна зброя.
Там дозволяли лише війська самої об’єднаної Німеччини, чисельність яких обмежувалася.

це єдиний договір який обмежував розгортання військ НАТО. І він досі діє.

Якщо говорити про США, то вони звичайно молодці, вони рухались на схід прижимаючи федерацію дуже успішно, фактично зупинившись далеко від кордонів на схід колишнього СРСР. Проблема тут взагалі не в США, а в нас, те що ми стали обʼєктом і полем боротьби. А ще досі продають українцям те, що ми маємо бути щитом і захищати європейські народи від варварів.

В разі помилки, територіальна громада повинна мати право і реальну можливість відкликати народного депутата, що не виправдав довіру.

А хто це ініціюватиме і з яких дозволених причин ? Теж відкривається поле до політичних махінацій. Звісно коли депутат взгалі не працює по суті і навіть не з’являється на засіданнях — то сенс його там присутності для виборця під великим питанням. Це виходить картка, якою голосує олігарх, що проплатив прохід своєї політсили в парламент, за допомогою кнопкодава. Тим не менше з 450 народу які в раді, реально там працюючих т.д. а не кнопопок для массовки, там не так вже і багато. Неоднаразово в залі під час сессії було усього десь 15 людей.
Це вже і взагалі ставить принципове питання, що це олігархія, а не демократія.

В разі помилки, територіальна громада повинна мати право і реальну можливість відкликати народного депутата, що не виправдав довіру.

А хто це ініціюватиме і з яких дозволених причин ?

Програмне забезпечення з відкритим джерельним кодом, необхідне для організації відповідного виборчого процесу та державного управління, має бути розроблено провідними IT компаніями України на виконання вимог українського законодавства.

Щоб місцевий референдум, наприклад, стосовно позбавлення депутатського мандата народного депутата, можна було організувати декількома тицьканнями у смартфон, за умови набрання необхідної кількості тих хто «за».

Це вже і взагалі ставить принципове питання, що це олігархія, а не демократія.

Абсолютно згоден. У нас кримінальна диктатура власників найрейтинговішої політичної реклами, яких український нарід не обирав у владу і яких неможливо переобрати на загальних виборах.

Оскільки на виборах ми вимушені голосувати за різноманітні політичні театральні трупи, що зазвичай створюються або оживляються у переддень чергових виборів і складаються з підконтрольних осіб власників найрейтинговішої політичної реклами.

Така періодична виборча політична вистава потрібна для отримання «всенародно обраних» підконтрольних осіб на найвищих керівних посадах державної влади, для подальшого, захищеного державною владою, соціального паразитування організованої меншості на корупційній ренті та природних монополіях.

Що для пересічних громадян обертається втратою якості й доступності освіти, медицини та соціальної інфраструктури.

Ну я думаю вам вистачає клепки зрозуміти, що ніхто і ніколи вам не надасть навіть теоретичної можливості написати софт який позбавлятиме політичної влади. Взагалі в історії людства це регулюється усього двома речами — перше ресурси, грощі, економіка. Другий і найбільш часто задіюваний метод — насильство, при чому збройне. І так діє від часів неолітичної революції, перших лугалей і держав Месопотамії та письмових законів Хамураппі до сьогодення з: путінами, диністієй Кимів тощо.
Соціальний статус методологія виживання приматів зокрема гоменідів. Принципова ціль для самців і один з вирішальних факторів для самок.
А ви от одразу рекомендуєте віддати політичну владу в сутності, комп’ютерному алгоритму.
Що реально можливо — це створення загального центру сили, за трикутником Соломона. Сила-Багатство-Мудрість і обьєднання в конгломерати по інтересах, заради спільного захисту цих інтересів. Олігархи це випершу чергу дуже зручний метод зовнішнього управління в першу чергу, саме тому і Чубайсу і Кучмі, фактично приємникам після поразки СРСР в першій холодній війні, нав’язали назовні цю систему. Займались Джордж Сорос та Мішель Компісю, робили різноманітний тиск зокрема фінансовий. Результат — чого досягнув Клінтон і наступники, розброєєня, в першу чергу знищено стратегічну важку зброю і її виробництво та загальні компетенції. Сам Білл привселюдно визнав це політичною помилкою.

Мішель Камдессю, очеп’ятка.

ніхто і ніколи вам не надасть навіть теоретичної можливості написати софт який позбавлятиме політичної влади. Взагалі в історії людства це регулюється усього двома речами — перше ресурси, грощі, економіка. Другий і найбільш часто задіюваний метод — насильство, при чому збройне.

Мабуть ще існує третій варіант: на загальнонаціональному референдумі ухвалити нову Конституцію України без згадок про інститут президентства та інститут політичних партій.

Із затвердженням України як парламентської республіки з мажоритарним обранням територіальними громадами на умовах імперативного мандату депутатів, суддів і прокурорів.

З прямою конституційною забороною одноосібного судочинства, правового імунітету та звільнення під заставу.

Президент України не є головою виконавчої влади з 1996 року.

Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, Голову Служби безпеки України, Голову Національного банку України, членів Центральної виборчої комісії, Генерального прокурора призначає, за поданням Президента, Верховна Рада, що має пропрезидентську більшість.

Це стан держави у режимові абсолютного контроля президентстської посади над виконавчою владою, законодавчою владою, силовим блоком та правоохоронною системою.

Ідеальне законодавче забезпечення для встановлення диктатури або зовнішнього управління над нашою державою.

Адже для встановлення абсолютного контроля над всією державною владою, необхідно упідконтролити лише одну посаду і лише одну посадову особу.

Прем’єр-міністра України

участь президента тут відповідно до конституції є формальною. Не він обирає. Всі решта так. Хоча ось це двовладдя взагалі проблематичне як на мене. Президент мав би призначати кабінет, а не ВР. ВР мала б мати більше інструментів контролю.

призначає, за поданням Президента, Верховна Рада, що має пропрезидентську більшість.

Лише 1 пункт тут правильний, 2 пункт ні, це народ України вирішує, буде там пропрезидентська більшість, чи ні. Наприклад, за Порошенка пропрезидентської більшості не було, а була коаліція.

Це стан держави у режимові абсолютного контроля президентстської посади над виконавчою владою, законодавчою владою, силовим блоком та правоохоронною системою.

ні

Ідеальне законодавче забезпечення для встановлення диктатури або зовнішнього управління над нашою державою.

ні

Адже для встановлення абсолютного контроля над всією державною владою, необхідно упідконтролити лише одну посаду і лише одну посадову особу.

ні

приклад із історії України, коли б депутата було відкликано виборцями його виборчого округу

Це ж і є головна проблема: відношення людей. Все одно кращого не оберемо, а наш не гірший за інших.

Ну так, а чому відмінили Кучма і компанія, які впровадили екрномічну модель Чубайса і в Україні?
От ви би проголосували за кандидата який був помічником російського агенту впливу Сівковича з партії регіонів, а потім перевівся і став лібералом, але має дисертацію марксисткого толку ? З іншого боку треба погодитись за мажоритарних округом обрали, Мар’яну безуглу. Тобто в сутності немає відкритих партійних списків, і цк питання стоїть на черзі багато років.
Засідання на стадіоні, після якого Розумкова було знято з посади показало нам чітко як і усе влаштовано. І результат цього — екзестанційна війна, яка загрожує втратою державності. Як мінімум точно вже незворотні в дуже довгий час територіальні втрати, та економічна і демографічна катастрофа.
Цей созив Ради, тримається в овертаймі лише через військовий стан. Увесь приділ компетенцій і народної довіри вичерпаний і при першій ліпщій можливості народ їх звідти викине, добре якщо виборами але може дійти др того, що і разом із кріслами і в сміттєвий бак. Рубіконом було голосування за САП та НАБУ.

Всі патентовані чорти висказались ТУТ ЖЕ, та ще й синхронно, як по команді.

Оце цирк.

взяв з 64 сторінок 3 речення, і ті перекрутив і підсмажив

законопроект про багато чого, не сказав би що погані зміни загалом, багато прав для фізичних осіб. Право на забуття взагалі визначено в GDPR в людських країнах, шо він меле

може якісь визначення вимагають поправок, але не сказав би що прям привід неголосувати й паніку розганять

без вироку недостовірною вважається інфа, що _порушує презумпцію невинуватості_, а не просто будь-яка інформація. Правдива і достовірна вочевидь такою не вважається.

Стаття 277. Право на спростування

2. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності та/або
викладена неправдиво.
Недостовірною вважається інформація, яка порушує презумпцію
невинуватості, доки вину особи не доведено у визначеному законом порядку і не
встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

хай ото бігус і викладає надалі все правдиво і те що відповідає дійсності

Ось приклад свободи слова, за яку топить бігусня
www.unian.ua/...​yade-bloger-13010058.html

Як повідомлялось, напередодні першого туру президентських виборів 2019 року до Києва з Москви привезли 38 мільйонів євро готівкою. Гроші перевозив заступник керівника охорони Петра Порошенка, а призначались кошти для скупки голосів.

Якщо зайти за посиланням, виявиться, що це виблював певний блогер. Натомість, в статті це подається як факт. І це все весело, доки не торкається когось персонально, а про далеких політиків — а я особисто бачив випадок, коли забудовник подібне вибльовував на активістів, що боролися з його оборудками, руками подібних «блогерів».

Бігусня свій кейс зі Свинарчуком і досі ставить собі в заслугу. Здобули!

На Заході стурбовані прагненням Зеленського до монополізації влади

Politico

Та не пройшли й двадцяти ярдів, коли раптово спинились. З панського будинку нісся жахливий гармидер. Вони метнулись назад і знов заглянули у вікно. Так, там відбувалась горяча суперечка. Гукали, били п’ястуками в стіл, кидали гострі підозрілі погляди, заперечували з піною у роті. Джерело заколоту було мабуть в тому, що Наполеон і п. Пількінгтон обидва вийшли водночас з винового туза.

Дванадцать голосів кричало з пересердя і всі були один до одного подібні. Тепер було без жодного сумніву ясно, що трапилося з обличчями свиней. Створіння, що стояли назовні переносили погляд з свині на людину і з людини знов на свиню, та вже не було змоги сказати, хто були одні, а хто другі.

© Джордж Орвелл, Скотоферма, Листопад 1943 — Лютий 1944.

Неизвестные депутаты подали законопроект неизвестного содержания.
Статус законопроекта (принят к рассмотрению, обсуждается в комитетах, вынесен на голосование) также неизвестен.
Но Бигус уже вынес свой приговор.
За такую свободу слова он и борется.

Потім пізно буде, як на мене треба раніше галас підіймати, для зворотнього звʼязку.

Он сначала должен хотя бы принят к обсуждению, не то что к голосованию.
Законотворческий спам — нормальная часть демократического процесса.

Кстати, что там такого страшного, а не то что Рабинович напел?

Законотворческий спам — нормальная часть демократического процесса.

Мене це не влаштовує, я радше за те, щоб такі теми обговорювалися спочатку.

Описуючи пізніше своє перебування в божевільні, Швейк розсипався в похвалах:
...
Кожен міг там молоти язиком про все, що йому заманеться, немов у парламенті.

Демократия она такая.

Та наче нічого нового. Впевнено та стабільно рухаємося до східних «друзів»

Диктатура Зеленського

10 год тюрьми цьому пану

Краще 15 років тюрми шостому президенту Зеленському — це буде символічно. Вже є поганяло «нелох», але якщо «нелох» зайнято, то «нелох42» або «нелох95».

Підписатись на коментарі