HTML: мова, що змінила інтернет

💡 Усі статті, обговорення, новини про Front-end — в одному місці. Приєднуйтесь до Front-end спільноти!

Hypertext Markup Language — це фундаментальна тканина Інтернету. Хоча він працює тихо «за кулісами», ця мова постійно перебудовує Всесвітню павутину завдяки новим HTML-тегам і вдосконаленим функціям.

Ці можливості дозволяють створювати вебсторінки з безліччю інтерактивних елементів, але так було не завжди. У перші роки HTML був дуже простим, що робить його 30-річну еволюцію ще більш вражаючою.

У цьому матеріалі ми коротко прослідкуємо історію HTML. Поїхали!

Основні моменти

  • HTML був вперше розроблений у CERN Тімом Бернерсом-Лі як науковий проєкт.
  • Ця мова розмітки стала головним фактором стрімкого зростання Інтернету у 1990-х.
  • Сучасний HTML — це гнучка мова, яка підтримує семантичні елементи, адаптивність і мультимедійний контент.

Етап задуму

Перша версія HTML була опублікована в 1993 році, але сама робота над мовою велася ще наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років у CERN (Європейська організація ядерних досліджень).

Спершу HTML замислювався як інструмент для організації наукової інформації. Тому ранні версії мови були дуже примітивними й утилітарними.

Саме тоді Тім Бернерс-Лі ввів перші HTML-теги, які дозволяли створювати базову структуру документів і зв’язувати їх між собою через гіпертекст. Це ще не мало відношення до браузерів чи інтерактивних застосунків, але дуже скоро стало ясно: HTML здатен вийти за межі науки й змінити сам принцип подання інформації в Інтернеті.

Перша версія HTML

Офіційна історія HTML почалася в 1993 році, коли Бернерс-Лі опублікував першу специфікацію. У ній було всього 18 тегів, але цього вистачало, щоб створити просту вебсторінку:

  • Заголовки
  • Абзаци
  • Базове форматування тексту (жирний/курсив)
  • Списки
  • Посилання
  • Зображення

Це стало революцією, хоча перша версія мала серйозні обмеження: в основному підтримувався лише статичний контент, без інтерактиву й складної структури. Але саме простота HTML дозволила йому швидко поширитися світом.

HTML 2.0 (1995)

Друга версія стала серйозним кроком уперед. У 1994 році була створена робоча група IETF зі стандартизації HTML. У специфікацію додали нові елементи, зокрема <table> для таблиць.

У цей же час (серпень 1995) Microsoft випустила Internet Explorer, що значно пришвидшило популяризацію Інтернету і, відповідно, HTML.

Консорціум W3C

У 1994 році Тім Бернерс-Лі заснував World Wide Web Consortium (W3C) за підтримки MIT і CERN. Завдання W3C:

  • розвивати Інтернет,
  • встановлювати єдині протоколи й стандарти,
  • підтримувати інновації та децентралізацію.

HTML 3.2 (1997)

Перша специфікація W3C. До неї увійшли нові елементи: розширені таблиці, форми <form>, мультимедіа (підтримка аудіо, відео й вбудованих об’єктів).

CSS: поділ структури й оформлення

HTML виявився занадто перевантаженим: він відповідав і за контент, і за зовнішній вигляд. Наприкінці 1990-х з’явилися Cascading Style Sheets (CSS), які взяли на себе оформлення. Це зробило код чистішим і зручнішим у підтримці.

HTML 4 (1999)

Ця версія принесла підтримку CSS, скриптів (зокрема JavaScript), а також нові можливості доступності — наприклад, атрибут alt для зображень.

XHTML (1999)

Спроба об’єднати гнучкість HTML і сувору синтаксичну дисципліну XML. Проте він виявився надто жорстким для більшості розробників.

HTML 5 (2014)

Офіційно представлений W3C у жовтні 2014 року. Головні особливості:

  • вбудовані мультимедіа (<video>, <audio>),
  • семантичні теги (<header>, <footer>, <article>),
  • простота синтаксису,
  • адаптивна розмітка для різних пристроїв.

Попри те, що минуло вже понад 10 років, HTML5 залишається основним стандартом для веброзробки.

WHATWG і «живий стандарт»

У 2004 році була створена група WHATWG, яка взяла курс на практичний розвиток HTML. У 2019 році саме WHATWG стала головним органом із підтримки HTML. Сьогодні ми працюємо з HTML Living Standard, який постійно оновлюється невеликими кроками й водночас зберігає зворотну сумісність.

Що далі?

HTML у форматі «живого стандарту» буде отримувати поступові вдосконалення. Революцій більше не очікується, але нас чекають нові теги та функції, які ще більше розширять можливості вебу, зберігаючи стабільність існуючих сайтів.

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Підписатись на коментарі