Усе погано з перекладами, але не зовсім усе

Україні потрібен герой із крутими технічними здібностями.

У цьому дописі йтиметься про книжки. Але! Залишайтеся тут, навіть якщо ви їх не любите читати, не пишете, не маєте стосунку до книговидання. ОСОБЛИВО, якщо не маєте. Бо зараз треба герой із крутими технічними здібностями.

Питання таке: що іноземці знають про нас?

Відповідь: майже нічого.

Питання ще: чи можуть іноземці читати книжки українських авторів?

Відповідь: не дуже, бо перекладів ДУЖЕ мало.

Звідки я знаю?

Бо вперлася в це сама. Я організувала переклад своїх книжечок тайською мовою (бо маю тайських друзів) — і тут з’ясувалося, що це ПЕРШІ у світі переклади з української та тайську. Якщо що, тайська мова — це 77 мільйонів мовців. Чимало.

Я сказала: «та ну, не може бути» й пішла уточнювати в Українського інституту книги.Це державна організація, яка займається книжками. А вони кажуть: «ой, біда чорна, у нас про переклади всі питають, база давно потрібна, а ресурсів немає».

Так я почала волонтерити на УІК. Спільними зусиллями ми зібрали й потім ще доповнили базу +/- свіжих перекладів з української на мови світу. Вийшло понад 1000 книжок. База у вільному доступі ось ТУТ. Надзвичайно корисна для всіх, хто працює з іноземцями, дружить з іноземцями і презентує Україну за кордоном. Тепер люди знають, які книжки можна порекомендувати, показати, подарувати, купити.

База тепер є — і це добра новина раз.

Перекладів щороку стає більше — це добре новина два.

У базі є діаграми і статистика — ви таке любите, вам сподобається, це добра новина три.

Тепер до поганих новин

1. Перекладених книжок ДУЖЕ, ганебно, соромно, жахітливо мало. Багатьма мовами немає взагалі. На гінді — одна книжка (615 мільйонів мовців), китайською — 7 книжок (1184 мільйонів мовців), арабською — 6 книжок (436 мільйонів мовців). Може скластися враження, що з англійською мовою справи кращі — 167 книжок, але не поспішайте радіти. Це на 1528 мільйонів мовців, що теж страхітливо мало.

То як ми хочемо, щоб світ розумів, цінував і підтримував Україну?

2. База створювалася вручну. Оновлюється теж вручну. Усі недоліки роботи з даними вручну ви знаєте — й усі вони тут присутні.

3. Ресурсів особливо немає. Перше, що спадає на думку: та можна ж посадити студентів і хай би довбалися з тією табличкою. Але! Наразі не знайшлося таких студентів, які б із повною відданістю, уважністю і безкоштовно б шукали для неї книжки. ШІ не цей во в даному випадку. Гугл теж не помагає. Ну або нам не вистачило здібностей прилаштувати ці інструменти діла, хоча ми довго й наполегливо пробували. Тому замість студентів і ШІ це робила доросла тьотя я. Та інші дорослі тьоті й дяді.

Й ось тут країні треба героя з технічним бекграундом

1. Парсинг

Чи може хтось взятися і рівнесенькими руцями зробити парсинг даних про книжки з Амазону, Googreads або з WorldCat?

Хочу попередити, що це завдання набагато складніше, ніж може здатися. Дані розрізнені. Промт не так-то легко сформувати. Не всі книжки мають інформацію про те, яка мова оригіналу і яка мова перекладу. Прізвища авторів можуть мати кілька варіантів написання. Тощо. Але парсинг — це було б круто, важливо, сучасно.

2. Радикально збільшити видимість українських книжки за кордоном

Для цього як мінімум треба, щоб люди написали БАГАТО відгуків на книжки українських авторів на GoodReads та Амазоні. Не обов’язково тільки схвальні. Не йдеться про накрутку. Просто треба, щоби люди писали свої враження. Можна українською, можна іншими мовами. Від цього залежить, які книжки іноземні видавництва вибирають для перекладу та видання. Більше відгуків, більше цікавість, більше попит, більше перекладів.

Якщо в когось є ідеї, як масово заохотити людей до написання відгуків на укрліт, кажіть, будь ласка.

3. Інше

Можливо, ви технічним поглядом зараз бачите більше можливостей для покращення бази й популяризації укрліт за кордоном. Мабуть, що бачите. Пишіть, будь ласка, ідеї, що ще і як можна і варто зробити.

Книжки — це про культуру і про ім’я нашої країни. Я за те, щоб Україну у світі знали з найкращого боку.