Проєктна документація. Приклад української локалізації

В теорії всім нам відомий життєвий цикл створення продукту SDLC. Класичні рекомендації надають нам приклади SRS (Software Requirements Specification) про те як документувати процес всередині проектної команди. Але досі зустрічаються команди які практично не ведуть проектну документацію за нехваткою часу або невизначеністю в формі документів.

Додати визначеності для українських проектів може Постанова № 205 Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2025 р. над якою працювали експерти ринку разом із представниками державних органів. Даний документ розроблений як рекомендація розробки ІТ продуктів для держави або органів місцевого самоврядування, іншими словами GovTech. Треба зауважити, що документ не є обов’язковим для виконання іншими суб’єктами ринку розробки, але може стати в пригоді як загальновідомі правила локалізовані українським досвідом.

Життєвий цикл даний документ визначає як сукупність 5 Факторів:

1. Ініціювання;

2. Проектування;

3. Створення та впровадження;

4. Промислова експлуатація;

5. Виведення з промислової експлуатації.

Можливо ваш життєвий цикл має ще декілька етапів: тестування, підтримка... тут ці етапи ідуть як вкладення в інші процеси, оскільки описаний в Постанові Життєвий цикл спирається більше на фінансове та податкове законодавство України.

Давайте визначимо які саме папери потрібно оформлювати при проходженні різних стадій Проекту. Якщо описувати Проект з точки зору офіційного і зовнішнього документообігу можна виділити такі стадії роботи з документацією:

1. Замовник доносить до Виконавців Технічні Вимоги (ТВ), або Технічні специфікації;
2. Замовник разом із Виконавцем складають Календарний план виконання робіт;
3. На базі цих даних проводиться Розрахунок вартості;
4. Якщо умови всіх влаштовують іде заключення Договору;
5. Паралельно цим процесам на базі ТВ формується Технічне Завдання;
6. По завершенні проекту сторони підписують Акт виконаних робіт.
7. При закритті проекту або етапу проекту Виконавець передає Замовнику усі супроводжуючи документи;

І завдяки Постанові № 205 у Проектного менеджера та Бізнес Аналітика зникає невизначеність що саме писати в Договорі на Розробку* ПЗ. В п. 11 наведений перелік пунктів котрі потрібно включити в Договор:

Етапи виконання робіт, надання послуг;

Умови використання програмного продукту.

Вимоги щодо якості виконаних робіт, послуг;

Гарантійний строк та умови гарантійного обслуговування;

Умови використання права інтелектуальної власності;

Умови передання майнових прав інтелектуальної;

Порядок впровадження програмного продукту у замовника або

надавача хмарних послуг чи центру обробки даних (у разі потреби);

Умови надання технічної підтримки.

Технічні Вимоги, Календарний План та Розрахунок вартості є обов’язковими додатками до договору.

Постанова№ 205 Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2025 р. дає нам ще декілька прикладів проектної документації які можна використовувати в своїй діяльності. Це приклад:

Технічних Вимог dou.ua/forums/topic/55950

Технічного Завдання dou.ua/forums/topic/55949

та Матриці дій відповідно життєвого циклу, яка показує на яких етапах покращення програмного забезпечення (створення, або модернізація та ін.) команда проводить відповідні роботи.

* У разі необхідності може доповнюватися новими етапами залежно від особливостей засобу інформатизації.

** За потреби етапи можуть доповнюватися новими або поєднуватися залежно від особливостей засобу інформатизації.

*** За потреби етапи можуть поєднуватися залежно від особливостей засобу інформатизації.

______________________

*Слово Розробка в даному випадку скорочує до обігового тлумачення терміни які наведені в Постанові № 205

як «Створення (модернізація, модифікація, розвиток) засобу інформатизації» .

Модернізація це — оновлення об’єкту для приведення його Суті у відповідність сучасним нормам.

Модифікація це — поліпшення об’єкту яке не змінює Суті.

Постанова№ 205 Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2025 р. zakon.rada.gov.ua/laws/show/205-2025-п#n12