«final_v3_really_final». Наводим лад з документами і шаблонами

Привіт, спільното.

Працюючи з договорами, політиками, офертами та внутрішніми регламентами в ІТ-командах, я постійно бачу одні й ті самі причини «витоку» часу. Вони дрібні, але системні: починаємо не з чистого шаблону, а з чиєїсь давньої копії; ховаємо файли у випадкових папках; заповнюємо одні й ті самі поля в кількох документах і мовних версіях; не фіксуємо, хто останнім правив; підключаємо ШІ без чітких меж відповідальності. У сумі це з’їдає години щотижня, а інколи й зриви дедлайнів. Нижче зібрав практичні поради, які справді скорочують час і нерви, що використовую сам у продакшені.

Що болить — по-чесному

Хаос народжується з трьох звичок: стартувати новий кейс зі старого файлу, тримати різні версії в різних папках, змішувати канали узгодження. Далі все домножується двомовністю й копіпастом реквізитів. На практиці це дає зайві години щотижня і зриви підписів.

Швидкий ефект за 1 годину

Починаємо з видиху.

Стандартизуємо одну структуру папок, прив’язану до процесу (клієнт → рік (опціонально) → кейс → тип документа → мова/статус); фіксуємо простий неймінг файлів на кшталт Client_DocumentType_V1_UA і поряд …_EN.

Приклад: маєте клієнта Lorem LLC, з яким підписали NDA і MSA. Створили папку Lorem LLC у папці Clients (docs). У цій папці підписані документи зберігаєте як Lorem LLC_NDA_v1_EN та Lorem LLC_MSA_v2_EN.

Якщо користуєтесь Google Drive — старайтесь не робити нові версії шаблонів. «Під капотом» Google Docs мають круту систему контролю версій, яка дозволяє відслідковувати хто, що і де змінив для того, аби можна було побачити які умови були змінені.

Після цього «яку версію брати?» зникає само по собі.

Фундамент за 7 днів

Далі ставимо опори. На кожен тип документа — один майстер-шаблон із відповідальним власником процесу (це не «автор тексту», а людина, що тримає актуальність). Поруч створюємо каталог змінних полів (юрназва, реєстраційний номер, адреса, країна, ПІБ і посада представника, email для нотифікацій, валюта, ставки, дати, SLA, банківські) і «єдине джерело правди» у Google Sheets: по одному рядку на кожен профіль (ваші юрособи та типові контрагенти), з версією та відповідальним. Це вбиває копіпаст-помилки на корені.

Автозаміна на практиці

У шаблонах Docs використовуємо плейсхолдери на кшталт {{CompanyLegalName}}, у Sheets — таблицю Profiles з такими самими заголовками колонок. Далі — або звичайний «пошук і заміна», або короткий Apps Script, який підтягує значення з потрібного рядка. Результат: договір і додатки збираються без ручного «замінив тут — забув там».

Узгодження та підпис — без зайвого болю

Один документ — один канал обговорення: або коментарі в Docs, або один тред у чаті з лінком на конкретну версію.

Ролі не перетинаємо: операційні беруть цифри/дати/SLA, юристи — відповідальність/право/юрисдикцію, фінанси — оплату/податки/валюту.

На підписі працюємо за двома треками: стандартний (електронний) і винятковий («мокрий»), заздалегідь прописавши хто збирає фінальний PDF, хто робить передпідписну перевірку та де лежить підписаний файл.

На практиці завжди бажано мати окремий файл на Drive, де під кожного клієнта створена папка з усіма підписаними документами та документами, що були надрафчені для нього. На випадок, якщо він надішле свій шаблон.

Типові пастки, яких краще уникати

Пастка «розумних шаблонів»: коли в документі жорстко зашиті варіанти умов, що не відповідають кейсу, люди витрачають більше часу на вимикання зайвого, ніж на заповнення суттєвого.

Пастка «унікальних випадків»: кожен кейс особливий, отже шаблон «не працює». Насправді працює 80/20: нехай шаблон покриває стабільні 80%, а решта — окремий додаток або узгоджений блок «варіативних умов».

Пастка «Рано створеного PDF»: конвертація в PDF до того, як документ пройшов повний рев’ю, породжує дублікати і плутанину. Тримайте редаговані версії в одному місці до підпису.

ШІ у документах: коли допомагає і коли шкодить

ШІ варто сприймати як швидкий помічник на «чорнових» етапах: сформулювати лаконічне пояснення для клієнта, зробити стислий перелік змін для супровідного листа, згенерувати кілька варіантів нейтральної преамбули, перетворити довге речення на коротке без втрати сенсу. Там він рятує хвилини. Але в двох випадках ШІ краще тримати на короткому повідку.

Перше — факти і реквізити. Жоден генератор не має права «вигадувати» юридичну назву, адресу або реєстраційний номер. Реквізити — лише з профілю або з офіційного джерела.

Друге — правові норми і юрисдикції. Якщо модель «пояснює», що в певній країні норма працює так само, як в іншій, — це червоний прапорець. Навіть якщо результат звучить переконливо, перевіряйте. Добра звичка: усе, що створив ШІ, проходить людський чек-лист перед відправкою назовні. Мінімальний чек-лист: «джерело реквізитів поза ШІ?», «жодного посилання на іншу юрисдикцію?», «узгоджено з майстер-шаблоном термінології?», «жодних непомічених стилістичних правок у чутливих місцях (відповідальність, підстави розірвання, IP)?».

Окрема тема — ШІ переклади. Кажу чесно — сам не можу жити без перекладів ChatGPT, бо перекладає він добре. Але на практиці дуже часто він галюнить і робить помилки в термінах. Тому завжди дабл-чекайте те що він перекладає.

«Швидкі перемоги»: що дає ефект уже за тиждень

Перше — зафіксуйте і опишіть структуру папок та неймінг (пів сторінки тексту).

Друге — призначте відповідальних за кожний майстер-шаблон і коротко опишіть процедуру змін (хто пропонує, хто затверджує, куди класти нову версію).

Третє — зробіть каталог полів для двох найчастіших документів і один «профіль реквізитів» вашої компанії.

Четверте — зберіть мінімальний чек-лист перед відправкою: реквізити, дати, валюта, суми словами/цифрами, узгоджені додатки, правильна мова, назва файлу.

П’яте — домовтесь, де відбувається комунікація щодо правок, і припиніть паралельні гілки в пошті/чатах/коментарях.

Як виміряти прогрес без бюрократії

Дві метрики дають чесну картину.

Перша — час «від шаблону до версії на підпис» за типовим кейсом; фіксуйте раз на два тижні середнє значення в годинах.

Друга — частота помилок, пов’язаних із копіпастом (не ті реквізити, пропущене поле, стара адреса, не та мова).

Якщо перша падає, а друга прямує до нуля — ви на правильному шляху. Додатково можна рахувати «скільки файлів створено з майстер-шаблону, а не зі старих копій» — це показує дисципліну процесу.

Культура «тихих» процесів

Документообіг часто сприймають як суто юридичну сферу, але це командна відповідальність.

Чим простіше й передбачуваніші правила, тим легше всім. Коли старші колеги демонструють приклад (створюють файл лише з шаблону, не зберігають робочі документи на локальних дисках, називають файли за стандартом, не множать канали комунікацій), команда наслідує автоматично.


___________________________________________________________________

Долучитись до дослідження проблеми документообігу

Паралельно збираю анонімні дані, щоб узагальнити картину та поділитися підсумками з ком’юніті. Цікаво глянути скільки реально часу зжирає заповнення тих шаблонів, що роблю для компаній (думаю, вам теж).

Анкета займає 4 хвилини, без збору персональних даних, тільки агреговані відповіді.

👉 Заповнити анкету: forms.gle/WJ9m9brveSq4J3uf8

Дякую за кейси та поради!

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

А в git репозиторій не варік зберігати?

варіант для потужних legal engineers
але загалом підписатись в гітхабі погана ідея, бо в суді пояснити що таке коміт і чому це не тільки щодо дівчини буде тяжко

Якщо казати про документообіг у загальному випадку, з купою «бінарних» файлів, як то zip/pdf/jpg/doc(x)/etc — то не дуже оптимально це зберігати у git. І для більшості не-IT це складніше, ніж тримати якусь структуру папок. та й версій одного файла, зазвичай, не так і багато. Якщо у юриста з’являється 5-10 версій договору, треба щось робити на рівні процесів, а не шукати як зберігати версії ;)

З іншого боку, рочків так 13 назад мене попросили розвернути сайт на php і там були index.php/index.php_20120307/index.php_20120222 (Ну і по інших файлах та сама ситуація — відкотитись до попередньої версії це була та ще задачка з зірочками) — їх програміст не знав і не використовував git взвгалі. :D сказати, що я був у шоці — нічого не сказати... :D

купою «бінарних» файлів, як то zip/pdf/jpg/doc(x)

— zip и другие архивы в принципе не формат хранения документов, только их пересылки.
— jpg и прочие картинки — не предмет редактирования и версионирования.
— pdf — как справедливо замечено в статье, финальный артефакт произведенный из определенной версии редактируемого документа.
— ну и наконец редактируемые файлы документов — все они сейчас в XML или другом разметочном формате — прекрасно ложатся на построчную парадигму систем контроля версий.
Кстати не гитом единым, svn вполне ещё жива и для документации вероятно подойдёт лучше.

Мені здається ви плутеєте документацію програміста і документацію не-програміста ;)

Купа сканованого чи фотографованого у jpg, імпорт всіляких «додатків» у zip, скачаних з реєстрів та пересланого з пошти у zip/pdf (мені укртелеком на ФОП аккаунт надсилав автоматично сгенеровані рахнки у zip з pdf в середині, так само як додатки до договору), Як я проходив влк — більшість документів, що була у адвоката — або фотографії jpg або всіляки експорти з медичних систем у тих самих zip/jpg/pdf — і таке інше. Чеки з магазинів зберігаються у pdf. Підписані договори з vchasno теж у мене у pdf, як і з закордонними замовниками.

Ніхто не надасть за межі організації щось внутрішнє у форматах xml/json/md — а юристи, бухгалтери, адвокати менеджери часто мають справу якраз з купою зовнішніх документів, трішечки «розбавленими» внутрішніми.

А внутрішню документацію, звісно, можна тримати у тексті і git.

Мені здається ви плутеєте документацію програміста і документацію не-програміста ;)

А у меня такое ощущение, что вы головой не думаете.
Сканы — не редактируются, чеки — не редактируются, счета — не редактируются, а значит не нуждаются в системе контроля версий.
А вот договора — нуждаются.

Мені такі здається, що ви не уважно читаєте і сперечаєтесь не з тим.

Я ж відповідав на

А в git репозиторій не варік зберігати?

і написав, що:

Якщо казати про документообіг у загальному випадку, з купою «бінарних» файлів, як то zip/pdf/jpg/doc(x)/etc — то не дуже оптимально це зберігати у git. І для більшості не-IT це складніше, ніж тримати якусь структуру папок. та й версій одного файла, зазвичай, не так і багато. Якщо у юриста з’являється 5-10 версій договору, треба щось робити на рівні процесів, а не шукати як зберігати версії ;)

Тож, що ви мені намагаєтесь довести? ;) Мій перший тезіс?

— jpg и прочие картинки — не предмет редактирования и версионирования.

Я б посперечався ;)

Я бачив у одного адвоката кілька фотографій одного і того самого документа — по мірі додавання відміток, підписів та зауважень робилась нова фотографія і зберігались всі, щоб буо видно коли, що, в якому порядку з’явилося. Така собі версіонність. ;)

Я бачив у одного адвоката кілька фотографій одного і того самого документа

Ну это значит человек вообще не умеет в электронный документооборот, WebDAV изобрели ещё в прошлом веке.

Чувак, ты точно из ИТ? Или сейчас в девопсы берут техникума гостиничного хозяйства?

запускаю стартап, називаю leGIT
github для договорів і платіжок

Вау, дуже вчасно попалась стаття. Все чітко і по фактах, однозначно підписка!

Стаття корисна, треба буде спробувати.
Шкода що немає якогось просто рішення щоб це автоматизувати до пари кілків

Підписатись на коментарі