Qualcomm придбала італійську компанію Arduino

Компанія Qualcomm оголосила про придбання Arduino, легендарної платформи для розробників з відкритим кодом.

Навіщо Qualcomm це потрібно

За словами компанії, придбання Arduino — це частина масштабної стратегії з розширення впливу у сфері edge computing і штучного інтелекту. Qualcomm прагне зробити свої передові технології доступнішими для розробників, освітніх закладів і бізнесу.

«Ми прискорюємо наше бачення — демократизувати доступ до передових AI та обчислювальних технологій,» — пояснив Накул Дуггал, керівник підрозділу Automotive, Industrial та Embedded IoT у Qualcomm Technologies.

Угода продовжує низку придбань після Foundries.io та Edge Impulse. Разом вони формують потужну екосистему для створення, навчання та розгортання штучного інтелекту у реальних пристроях, без потреби постійного підключення до хмари.

Arduino залишиться незалежним, але з новими можливостями

Представники Arduino кажуть, що, згідно умовам угоди, компанія збереже бренд, команду, інструменти й відкриту філософію, але отримає безпрецедентний доступ до обчислювальних ресурсів Qualcomm.

«Ми зберігаємо незалежність і відкритий підхід, але водночас отримуємо змогу працювати з повним технологічним стеком Qualcomm,» — заявив CEO Arduino Фабіо Віоланте.

Arduino UNO Q — перший спільний продукт

Першим плодом партнерства стане Arduino UNO Q — плата нового покоління за моделю «dual brain». Вона поєднує мікропроцесор на Linux і реальний мікроконтролер, створюючи гібрид, який здатен одночасно виконувати складні обчислення та реагувати на сигнали в реальному часі. Вартість новинки в передзамовленні становить €47.60.

Серцем UNO Q стане Qualcomm Dragonwing QRB2210, спеціально розроблений для edge-AI. Пристрій зможе виконувати завдання з комп’ютерного зору, розпізнавання звуків, детекції об’єктів і навіть енергозберігаючої автоматизації в «розумних» просторах.

«Ми хочемо, щоб UNO Q став універсальним інструментом для кожного розробника — доступним, гнучким і готовим до навчання на все життя,» — каже Віоланте.

Єдина платформа для AI-розробки — Arduino App Lab

Разом із новою платою з’явиться Arduino App Lab — повністю нове інтегроване середовище розробки, яке поєднує RTOS, Linux, Python і AI у єдину екосистему.

App Lab дозволить швидко створювати, тестувати й масштабувати AI-рішення без складних налаштувань.

Інтеграція з платформою Edge Impulse відкриє можливість навчати моделі безпосередньо на даних із сенсорів — для таких застосувань, як розпізнавання об’єктів, класифікація зображень, виявлення аномалій чи голосових команд.

Наслідки для користувачів

В результаті угоди понад 33 мільйони користувачів Arduino отримають доступ до технологічного стеку Qualcomm — від потужних процесорів і бібліотек AI до глобальної партнерської мереж, а Arduino зможе перевести свої проєкти на зовсім новий рівень.

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

мені подобалась мініатюрна Arduino Леонардо, Но дуже вже вона ненажерлива до акумулятору

ИМХО — прощай, ардуино.
Надеюсь, что огромное сообщество игрушке умереть все таки не даст.
Сталкивался с квалкомовскими процами и квалкомовским саппортом с точки зрения разработчика.
Телефоны на процессорах от квалком больше не беру.

Перетвори сторінку на захоплююче пригодницьке оповідання для дорослих айтівців. Акцент — на нових перспективах ... Можна використовувати зовнішні джерела.
............................

Це захоплююче пригодницьке оповідання називається **«Край Холодного Обчислення: Повернення Фітотрона»**.

**Дійові особи:**

* **Олександр «Прототип»:** Досвідчений Embedded-розробник із Києва, скептик, що пережив сотні циклів хайпу. Його робоча станція — це фортеця з STM32 і ESP32/ESP8266 [1, 2].
* **Драконвінг:** Плата Arduino UNO Q, гібрид «dual brain» [3].

***

### Акт І: Передвістя злиття

Олександр, загорнувшись у ковдру, відсьорбував холодну каву, проглядаючи стрічку DOU. Його очі зачепилися за заголовок: **Qualcomm придбала італійську компанію Arduino** [4].

— Ну от, знову, — пробурмотів він. — Ембрейс-екстент-екстингвіш? [5]

Його колеги в коментарях вже сперечалися. Хтось припускав, що це просто «нагін капіталізації» [6], інші дивувалися, як «електронна іграшка Ардуїно» [6] може збігатися з «хардкорним виробником топових процесорів» [6]. Адже ардуїнщики, як відомо, й уявити не можуть задач, для яких чотири 2ГГц ядра не будуть оверкіллом [7]. Олександр сам ставився до Arduino як до «нейтральної забавки» для прототипування [1].

Але у тексті було щось, що змусило його сісти рівніше. Qualcomm робив це не просто так. Це частина «масштабної стратегії з розширення впливу у сфері **edge computing і штучного інтелекту**» [4]. Вони прагнули «демократизувати доступ до передових AI та обчислювальних технологій» [8]. Угода була продовженням низки придбань, включаючи Foundries.io та Edge Impulse, що формували екосистему для розгортання ШІ у **реальних пристроях, без потреби постійного підключення до хмари** [8, 9].

Це був не просто продаж. Це була ін’єкція надпотужності в легендарний відкритий код [4, 8].

### Акт ІІ: Артефакт і Забутий Код

Через кілька тижнів на його стіл прибула вона — перша спільна плата, що отримала кодове ім’я **«Драконвінг»**, офіційно — **Arduino UNO Q** [3].

Це був гібрид. Модель **«dual brain»** [3]. Вона поєднувала мікропроцесор на Linux і реальний мікроконтролер, здатний одночасно виконувати складні обчислення і реагувати на сигнали в реальному часі [3].

Серцем плати став **Qualcomm Dragonwing QRB2210**, спеціально заточений під **Edge-AI** [10]. Цей кристал міг виконувати завдання, які раніше вимагали окремого міні-комп’ютера: комп’ютерний зір, розпізнавання звуків, детекція об’єктів [10]. Це був технологічний стек, до якого тепер отримували доступ 33 мільйони користувачів Arduino [9].

Це перестало бути іграшкою. Це був інструмент, здатний перевести проєкти на зовсім новий рівень [9].

Олександр, у захваті від нової архітектури, раптом згадав легенду. Це була не просто технологія, це був ключ до **Нової Перспективи**, яка лежала у руїнах минулого.

Він згадав історії про **фітотрон** [11]. У Києві, в Інституті ботаніки (який названий на честь видатного українського біолога Миколи Холодного) [12, 13], ще в 60-70-х роках створили унікальну оранжерею [14]. Академік Холодний (що відкрив явище ауксинів) та його послідовники розробили систему, де **сама рослина «повідомляла» через фізіологічні реакції**, які умови для неї оптимальні [14]. Сенсори (електродатчики на листі) знімали біотоки — «кривульку» — і автоматика створювала ідеальні умови, припиняючи полив, якщо помідору було «погано» [14-16].

Результати були приголомшливі: томати давали три врожаї, пшениця формувала до 150 колосків на кущ [11, 14]. Це було доведено: **потенціал рослин значно вищий, ніж ми бачимо в полі** [17].

Олександр зрозумів: Фітотрон був першим, громіздким, аналоговим кроком до «розумного землеробства» [17]. **Драконвінг** — це був його цифровий, компактний, Edge-AI нащадок.

> *«Ми дійсно дуже мало знаємо про можливості рослин і дуже далекі істинного співжиття з ними! Постигти їхні можливості — одна з головних цілей розумного огородництва,»* — згадав Олександр слова з старого посібника [18, 19].

### Акт ІІІ: Шлях на Край (The Edge Revolution)

Олександр розпочав **Проєкт «Холодний Обчислювач»**. Його завданням було реалізувати принцип фітотрона, але на невеликій грядці, використовуючи Edge AI для максимальної автономності.

Він розгорнув нову IDE — **Arduino App Lab**, яка поєднувала RTOS, Linux, Python і AI в єдиній екосистемі [9, 10].

1. **Сенсорика та Реакція:** Мікроконтролерна частина UNO Q (реальний мікроконтролер) відповідала за високошвидкісний збір даних з датчиків біотоків та миттєве керування крапельним поливом та спектром освітлення. Це критична функція реального часу [3].
2. **Розвідка та Навчання:** Qualcomm Dragonwing QRB2210 (Linux-мозок) брав на себе складні завдання. Олександр інтегрував платформу Edge Impulse, що дозволяла **навчати AI-моделі безпосередньо на даних із сенсорів** [9]. Це дозволяло **Драконвінгу** не просто виконувати команди, а *розуміти* стан рослини:
* **Комп’ютерний зір:** Детекція об’єктів (шкідників) або класифікація зображень (ознаки дефіциту елементів) [9, 10].
* **Розпізнавання аномалій:** Аналіз біоритмів (кривульки) для виявлення стресу [9, 15].

Його невелика система стала автономною. Вона не просто поливала рослини за таймером; вона *спілкувалася* з ними через біосигнали.

«Драконвінг» став універсальним інструментом [10], що зробив передові технології доступними. Це була справжня **децентралізація інтелекту**.

Олександр подивився на свій міні-фітотрон. Томати не досягли розміру арбузів [18], але їхній ріст був надзвичайним. Це було підтвердження: угода Qualcomm та Arduino — це не кінець, а **початок нової, захоплюючої пригоди в Edge AI** [8, 9].

Це була перспектива, яку вони отримали: **перетворити інструмент для прототипування на потужний, доступний інтелект, здатний реалізовувати наукові прориви на практиці** [9, 17].

*(Зовнішні джерела були використані для створення сюжетної структури та художніх елементів. Всі ключові технічні деталі та історичні факти ґрунтуються на наданих уривках [1, 3-12, 14-18].)*

я зробив собі висновок що ці мікроконтролери дуже ненажерливі до батарейок і зробити на них щось серйозне (на китайських зразках пробував) дуже складно. І на esp те саме

а от якщо дорослій людині хочеться чимось побавитись, особливо кпішникам, то це така нейтральна забавка.

Ну, ардуіно — це іграшка для прототипування. Я сумніваюсь, що хтось на повному серйозі буде пробувати зробити з ардуіно продукт. ESP32/ESP8266 уже зараз використовуться в сотнях та тисячах різних девайсів від розумних лампочок, всяких сенсорів на заводах до робототехніки і тд. Але якщо вам потрібен прям industrial grade MCU, то це STM32.

бля, не сообщение, а сплошной фейспалм.
во первых, ардуино — это не одна какая-то платка. это симейство плат + фреймворк + IDE.
причем и фреймворк и IDE поддерживают в том числе и

ESP32/ESP8266

и

STM32

(bluePill, blackPill)

Во вторых, есть официальная плата с STM32 (Portenta H7)

поэтому твои всукареки про то что

ардуіно — це іграшка для прототипування

и

industrial grade MCU, то це STM32

выглядат смешно и уныло

«продукт» цілком можна зробити і на ардуінці. Особливо якщо потрібно одиничний екземпляр і немає особливих вимог по надійності

Единичный экземпляр это не продукт, а прототип.

О, великий інженегр і економість знов тут.
і знов зі своїм непотрібним мнєнієм.

от тільки вікіпедія з тобою незгідна. uk.wikipedia.org/wiki/Продукт_(економіка

ESP не то самое. Её надо конфигурить нормально и все будет весьма достойно. Мне нужно было загонять девайс в глубокий сон, на кастомной плате получил потребление ~150 мкА. В теории можно было бы и больше, но это было РоС, и даже такая цифра была космосом. В теории можно было бы еще улучшить, есть где, но и так было лучше чем надо.

Учитывая поведение Qualcomm в плане патентов, мне уже боязно за Arduino. Сильно напоминает планы на embrace-extend-extinguish.

Радует то, что сейчас плотность производителей наладонников сравнивается с нерезаными собаками.

PS: а всяким arduino.ua не надо будет переименовываться?

Расчистят дорогу всяким Radxa-м и AI-Thinker-ам.

Go, Qualcomm, go!

Приємнно бачити успіхи своєї компанії :)

скільки відсотків компанії маєте у власності?

Насколько я знаю подноготную, Qualcomm купил Олександра в рамках поглощения Foundris.io

и тут AI приплели ))

цікаве поєднання

Как на меня — ну совсем не матчатся электронная игрушка Ардуино и хардкорный производитель топовых процессоров. Ардуинщики и задач, для которых четыре 2ГГц ядра не будут оверкиллом, представить не могут.
Вывод: либо это просто нагон капитализации, либо Qualcomm хочет залезть на рынок Raspberry Pi.

. Ардуинщики и задач, для которых четыре 2ГГц ядра не будут оверкиллом, представить не могут.

«....В семидесятых годах «Наука и жизнь» (и не только она) публиковала репортажи о работах академика Холодного. Он создал в Киеве фитотрон — оранжерею, начинённую электроникой и автоматикой.
Растения были утыканы датчиками, собиравшими информацию о питании, влажности, температуре и прочих факторах развития.
Считывая динамику роста и развития, электроника определяла самые оптимальные для растения дозы и условия, а автоматика создавала эти условия и подавала растению всё, что оно хотело в каждый момент.
Результаты были потрясающими. Томаты достигали огромного размера и давали три урожая в год.
Кусты пшеницы и других злаков росли вдвое быстрее и формировали по 120–150 колосьев в одном кусте. Так же вели себя и другие растения.
С тех пор, я не слышал больше о подобных работах, да и о Холодном тоже. Знаю только, что японцы, очевидно, научились удовлетворять потребности растений на уровне производства: центнер томатов с одного куста в теплицах — в общем, их норма.
И вот, в детективе Ф. Незнанского «Частное расследование» нахожу почти что фитотрон Холодного, описанный с подобающим фантастическим гротеском, но, по сути, довольно верно.
Вот, как описывает это начальник первого отдела института Вощагин (привожу в некотором сокращении).
«...Вам же известно, что все живые существа электрически активны. Биотоки — слышали небось?..
Это значит, что если на лоб, на ножку или на лист растения приклеить электродатчики, то на них появится напряжение. Слабенькое, но вполне заметное.
Вот Грамов прикрепил датчики на лист помидора и записал кривульку. А дальше Грамов полил наш помидор чистой родниковой водой, подкормил натуральными удобрениями, выставил его на свет...
Как хорошо тут стало помидору! И кривулька наша тоже изменилась. Грамов назвал её «хорошей кривулькой». Потом он взял напильник и стал пилить ствол у помидора. Кривулька снова изменилась. Получилась кривулька «помидору плохо».
Дальше Грамов посадил свой помидор в кадку. А кадку на колеса поставил. Точнее, на специальную тележку с моторчиком, которая могла кататься, как хочешь. А кто мотор у тележки включал? Сам помидор.
Специальный приборчик анализировал кривульки помидорные. Как помидору плохо — поехали отсюда, а если хорошо — стоим на месте.
Помидор и стал кататься: погреется на солнце, потом в тень, когда надо. Потом ввели в программу — каждый час под капельницу с водой подъезжать. Как только помидор недоволен — полив прекращали.
Через несколько дней выяснилось, что пить помидор хочет дважды в сутки. Так и поить сам себя начал.
Дальше — «со всеми остановками»: влажность и температура воздуха, какие питательные элементы, какой спектр освещения, сколько света и т. д.
Помидор сам все выбирал, а мы только записывали — сколько и чего. Приспособили оранжерею, высадили туда и стали не по инструкциям выращивать, а по их потребностям. Пойдёмте, покажу результат.
...Помидоров кругом не было и в помине. Посередине огромной оранжереи росло только дерево, похожее на баобаб, с толстенным зелёным стволом в три обхвата.
Крона дерева на высоте третьего этажа раскидывалась на десятки метров, почти полностью заслоняя стеклянный потолок, поглощая весь свет. От этого дерева в оранжерее было довольно сумрачно.
— Ну и где же ваш помидор?
— Да мы под ним стоим. И плоды — видите — с хороший арбуз, не меньше. Снимаем недозрелыми: если упадёт, ведь и убить может".
Удивительно, но в этой картинке Незнанского не всё — фантастика. Кроме ствола в три обхвата и плодов с арбуз, всё — довольно реально.
Конечно, вряд ли нам стоит пробовать вырастить что-то подобное. Но, несомненно вот что: мы действительно очень мало знаем о возможностях растений и очень далеки истинного сожительства с ними!
Растения, очевидно, могут гораздо больше того, что мы можем себе представить. Постичь из возможности — одна из главных целей умного огородничества. Раскрыть их — главный наш интерес...."
(Н.Курдюмов «Умный огород в деталях», 2005 г.)

Так, це абсолютно реальна історія — і дуже цікава з точки зору розвитку **агротехнологій** та **біофізіології рослин**.

Академік **Микола Холодний (1882–1953)** — видатний український біолог, який разом із австрійцем Фріцом Веном сформулював **теорію росту рослин під дією ауксинів** (гормонів росту).
Його послідовники в Інституті ботаніки АН УРСР у 1960–1970-х роках дійсно створили у Києві **фітотрон** — складну оранжерею, де всі фактори середовища контролювалися автоматично:

* температура,
* вологість повітря й ґрунту,
* освітленість,
* вміст CO₂,
* живлення (склад і концентрація розчину).

Сенсори передавали дані в комп’ютер (на той час — аналогові системи, потім цифрові), який **регулював умови росту в реальному часі**.
Ідея була така: не людина визначає, що потрібно рослині, а **сама рослина «повідомляє» через свої фізіологічні реакції**, які умови для неї оптимальні.

Результати були дійсно вражаючими:

* томати — масивні, кілька врожаїв на рік;
* пшениця — не одностеблова, а кущиста, з величезною кількістю колосків;
* інші культури теж показували «надзвичайний» ріст.

👉 **Суть досягнення:** вперше було продемонстровано, що *потенціал рослин значно вищий, ніж ми бачимо в полі*, просто в природних умовах фактори росту обмежують один одного.

Це був, по суті, **перший крок до «розумного землеробства»**, яке зараз реалізується через **AgTech**, **сенсорні системи**, **Інтернет речей (IoT)**, **автоматизовані теплиці**.

Хочеш, я коротко поясню, **як можна застосувати ідею Холодного у сучасному приватному господарстві** (до 2 га) — з сучасними, доступними технологіями (датчики, мікроконтролери, тощо)?

*** Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного — це **науково-дослідний інститут**, що входить до складу **Національної академії наук України (НАН України)**.

* **Повна назва:** Інститут ботаніки імені Миколи Григоровича Холодного НАН України
* **Заснований:** у 1921 році
* **Розташування:** м. Київ
* **Офіційний сайт:** [botany.kiev.ua]

### Основні напрями діяльності:

* дослідження **різноманіття рослинного світу України** (вищі рослини, водорості, мохи, лишайники, гриби);
* **збереження біорізноманіття** та створення «Червоної книги України»;
* вивчення **фізіології, екології, систематики, генетики рослин**;
* дослідження **рослинності природних зон України**;
* підготовка **наукових кадрів** (аспірантура, докторантура).

### Цікаво:

* Інститут названо на честь **Миколи Григоровича Холодного** — видатного українського ботаніка і фізіолога рослин, який відкрив явище **ауксинів** — рослинних гормонів росту.
* При інституті працюють **гербарій** (один із найбільших у Східній Європі) і **ботанічна бібліотека**.

Хочете, я коротко розповім, чим саме займається фізіологічна лабораторія або відділ флори цього інституту?

Добре впізнається стиль ChatGPT)

яке це має значення? 🤔
я прочитав питання, в голові пригадав інформацію, яка може бути корисною... підкріпив цитатами...
і все це безкоштовно 🙂

все правильно. тепер ші навчиться тим же текстам, який сам же згенерував. ліл

Очень интересно. Можно ссылку где почитать? Дайте за что зацепиться. Хочу изучить.

в смислі зачепитися? а цього мало? 🤔

а при чому Arduino до Raspberry Pi?
Взагалі різні ніші та різні задачі.

Наслідки для користувачів
В результаті угоди понад 33 мільйони користувачів Arduino отримають доступ до технологічного стеку Qualcomm — від потужних процесорів і бібліотек AI до глобальної партнерської мереж, а Arduino зможе перевести свої проєкти на зовсім новий рівень.

рилі? прецендити є? чи буде як з Скайпом

Мається на увазі нова IDE, а не те убожище, що зараз, новий компілятори та бібліотеки.

VScode/Platformio, arduino-cli чи автору тільки Віндоуз-онлі ІДЕ?

Я мав на увазі ArduinoIDE. Сам використовую PlatformIO під MacOS

Опис того що вироблятиметтся, явно бойова робототехніка на ШІ.

Люди кажуть, что на Аліку можна купити репліки Ардуіно, які майже такі самі, як оригінал. Хто має досвід?

На украинских маркетплейсах 90% ардуинок — реплики.

Напевно. Як вони працюють — варто купувати чи все ж шукати оригінал?

разве что в подарок: дороже в разы + упаковка красивее.

Arduino Open Source, тому його можна законо копіювати. Чи варто купувати оригінал? Якщо Arduino UNO, чи Nano, мабуть ні. Але Arduino це величезне сімейство з великою кількістю плат під різні потреби. Взагалі в Arduino IDE програмують не лише Arduino, але й популярні Wi-Fi плати ESP32.

Всі ардуіни працюють однаково добре. Шукати оригінал або фірмовий китай можна заради задоволення.

Карще вже ESP32. Два ядра, WiFi, Bluetooth все вже на борту. Ціна від 4-х баксів.

Развести самому плату не судьба?

Условно половина потребностей автоматизации в этом сегменте удовлетворяется готовыми платами.
Люди, которые принимают решения, умеют считать деньги.

Условно половина потребностей автоматизации в этом сегменте

Какой автоматизации?
Ардуинка даже бегущую строку для ларька не вывезет.

удовлетворяется готовыми платами

«Готовая плата» — микросхема микроконтроллера с минимальным обвесом. Чтобы сделать из нее что-то рабочее надо либо навешивать шилды, либо лапшу из проводов. Что крайне ненадёжно и неприятно дорого в обслуживании.
Сравнительно с часом работы даже самого дешёвого программиста плата стоит ничто.

Люди, которые принимают решения, умеют считать деньги.

Люди, которые используют игрушку в промышленности не имеют мозгов.

Опа! «А мужики-то не знают!» © анекдот.

Вы просто не в теме, сколько всего строится на готовых платах. Dev boards, предназначенные для отладки и прототипирования, оказались настолько хороши, что их массово применяют в серийных изделиях.
Для удобства монтажа есть шилды, есть версии с клемниками, есть даже исполнение как промышленный контроллер на DIN-рейку. Если бы это было никому не нужно — никто бы и не делал.

Называть ардуино игрушкой — отрицание объективной реальности.

Разработка платы стоит хороших денег, если конечно это не радиолюбительская конструкция, и особенно если вы хотите её сертифицировать.

Вы просто не в теме, сколько всего строится на готовых платах. Dev boards, предназначенные для отладки и прототипирования, оказались настолько хороши, что их массово применяют в серийных изделиях.

Я в теме, как бьются за 5 центов на миллионном тираже, потому что деньги.
А использование оверпрайсных девбордов сразу намекает на невероятные 100 экземпляров изделия.

Называть ардуино игрушкой — отрицание объективной реальности.

«The project goal was to create simple, low cost tools for creating digital projects by non-engineers.» говорит Википедия.

Разработка платы стоит хороших денег, если конечно это не радиолюбительская конструкция

Плата уровня Ардуино разводится за час, прямо в редакторе, без нетлиста

особенно если вы хотите её сертифицировать.

И что, поделия на Ардуино сертифицируют?

зато ,пусть и не ардуина, готовая платка с rp2040 работает в морском дроне Магура и мочит русню, пока твои 5 милионов тамагочи валяются на скдадах.
так что проще мордочку, и люди потянутся.

Если человек глуп, то он глуп во всем, от инженерии, до уровня дискусси.

тю, зато я привел хоть какой-то, в отличии от твоего пустозвонства

тю, зато я привел хоть какой-то,

Мог бы ещё на бабок под подъездом сослаться.

в отличии от твоего пустозвонства

Это не пустозвонство, а основы инженерии — «теория надёжности» и «экономика предприятия», но на курсах «вкатись в ИТ» таких слов разумеется и не слышали.
P. S. Третьего дня морской дрон украинского производства выкинуло на берег в Турции. Н — надёжность.

Тю, тоже мне источник.

это твои

основы инженерии — «теория надёжности» и «экономика предприятия»

?
или есть что-то более экономичное и надежное ?

Третьего дня морской дрон украинского производства выкинуло на берег в Турции. Н — надёжность.

очеь глубокий анализ надежности. сразу видно не курсы человек заканчивал 🤣🤣🤣

Це техніка, яка треба на позавчора. А не як в совку клепаємо роками якийсь умовний ядерний меч, який по великому рахунку нафіг нікому не знадобився і в результаті просто проржавів.
Перші версії були з гівна і палок, але тепер як бачимо з відкритих джерел — зовсім інший рівень.

Це техніка, яка треба на позавчора.

Именно поэтому ее делают максимально кустарным способом — вместо того, чтобы клепать миллион плат в месяц на станке-автомате продолжают паять провода на коленке.

роками якийсь умовний ядерний меч,

Техника времён Совка — работает до сих пор. Контакты Ардуинины окислятся за неделю хранения на неотапливоемом складе.
P. S. Блестяще задуманная операция «Паутина» сработала в двух точках из пяти. Задумайся почему.
А второго шанса уже не будет.

вместо того, чтобы клепать миллион плат в месяц на станке-автомате

вооот, сразу видно что человек читал про

«экономика предприятия»

не на

курсах «вкатись в ИТ»

миллион плат в месяц, вот єто размах, а чо не митллиард.
и похер шо тех катеров делают до сотни в месяц. ну а хули, зато плат управления водометами будет миллион и завод будет по производству плат.
ЄКОНОМИКА !

и похер шо тех катеров делают до сотни в месяц. ну а хули, зато плат управления водометами будет миллион

Блок навигации и управления беспилотником, с точки зрения хардвара, одинаков для любого типа системы. Кастомизирует его прошивка.
Массовый, надёжный и дешёвый блок вместо зоопарка наколенных самоделок — ключ к миллионным флотам боевых машин.
Ваш КО.

завод будет по производству плат.

Миллион плат спаяет станок размером с двухкамерный холодильник под надзором двух технологов. Ваш Инженер.

Миллион плат спаяет станок размером с двухкамерный холодильник под надзором двух технологов. Ваш Инженер.

итого, вместо 100 плат в месяц и монтажника который спаяет проводки, ты предлогаеш купить (арендовать) станок (пусть и размером с 2 хлолодильника) и нанять еще 2-х технологов для этого станка. и получить 1000000 плат вместо 100.

ты точно понимаеш что такое экономика?

и начет 1 станка, а можно модель? или ты такой же инженер как и экономист?

женька-жменька порвался 🤣
несите следующего «инженера»

Підписатись на коментарі