Як ми створили Codeus — Java-комʼюніті для спільного зростання інженерів

💡 Усі статті, обговорення, новини про Java — в одному місці. Приєднуйтесь до Java спільноти!

Істинне себе знаходиш, коли віддаєш
— М. Ганді

Привіт! А чи замислювались ви, яку надзвичайну користь може мати спілкування з людьми, які поділяють ваші погляди та цінності? Що це? Навіщо? Марнування часу чи неоціненний досвід? Просто нові знання чи потужна мотивація? Звичайно, у кожного буде своя особиста відповідь, але я хотів би поділитися історією нашого ком’юніті — Codeus. Мене звуть Дмитро, я бекенд-розробник, пишу переважно на Java, працюю в компанії Andersen Lab і намагаюсь брати активну участь у житті спільноти.

Ми всі знаємо про Spring Boot чи SQL. Але чи справді ми розуміємо, що означає слово «ком’юніті»? У його основі — латинське communis: com («разом») і munis («обовʼязок, дар»). Ще тоді це означало: «разом жити, разом ділитися». Так і в сучасному світі — ми збираємося, щоб навчатися одне в одного, підтримувати та мотивувати.

Наше комʼюніті сьогодні прагне обʼєднати українських інженерів, зацікавлених у власному розвитку й підвищенні рівня експертизи. Ми хочемо бути максимально конкурентоспроможними на міжнародному ринку та асоціюватися з високим рівнем знань, формуючи бренд українського розробника як глибокого професіонала у своїй галузі. Наш шлях — це розвиток у глибину й у ширину, а це можливо тільки у співпраці та поширенні позитивного досвіду кожного. Адже справжні результати приходять лише через системну роботу і далеке бачення. Тож Codeus — середовище для практики, інтеграції та розвитку.

Як і для чого створили Codeus

Хочу трохи розповісти історію, як усе починалося — зі слів засновників. Рік тому, а саме 5 серпня, вони вперше зібралися невеликою групою людей (з тих, хто протримався до закриття Bobocode Alumni community) і вирішили започаткувати своє комʼюніті, відчуваючи позитивний ефект та бажаючи продовжувати йти цим шляхом. Причина була проста: всім подобалося те, що робили Тарас та Оля Бойчуки в Bobocode community, але оскільки вони його закривали, потрібно було знайти продовження і не розгубити колектив. Так Павло Хшановський написав приблизно пʼятнадцятьом людям, і вони організувалися: завели Discord-сервер і почали створювати спільноту.

Важливо відзначити (і всі це підкреслюють), що ми стоїмо на плечах учителів. Майже всі ідеї на старті були взяті із Bobocode community — deliberate practice, book clubs (про які ще розповім) та навіть ідея вести все в Discord. Просто трохи модифіковано під свої запити. Мета була дуже проста — не розгубити ту експертизу, яку ми вже отримали з Bobocode, і продовжувати розвиватися далі: як інженери і як люди.

Етапи розвитку

Почалося все з виважених практик (deliberate practice) та книжкового клубу. Вони вирішили тримати той самий ритм, який був у Bobocode: практики у вівторок і четвер з 7:30 до 8:30 та книжковий клуб щосереди в цей самий час.

Вирішили, що кожного тижня буде новий лідер, відповідальний за підготовку матеріалів до практики. Перший тиждень випав Павлу, і з його слів вийшло трохи кострубато, але процес запустився.

І майже відразу стало зрозуміло, що важливо ділитися нашим досвідом поза межами Discord. Тому було створено сторінку в Linkedin, а в майбутньому і YouTube-канал Codeus community.

У книжковому клубі вони продовжили читати Peak: Unleashing Your Inner Champion Through Revolutionary Methods for Skill Acquisition and Performance Enhancement in Work, Sports, and Life. Спочатку зустрічі вели по черзі, але потім їх взяв на себе Женя Фортуна. Це одразу покращило якість: він готував питання до обговорення, структуру та теми для дискусії.

Час довів, що формат книжкових клубів справді працює: за цей рік ми пропрацювали вже понад 10 різних книжок — від технічних до видань про саморозвиток та історію. Зараз у нас одночасно діють три клуби: один у середу зранку по традиції та два у неділю. Їх організовують та проводять Олексій Носов (клуб з вивчення основ Computer Systems: A Programmer’s Perspective) та Роман Прищепа (зараз читають «Шлях до фінансової свободи» Бодо Шефера).

Майже одразу Сергій Кравчук почав курувати організацію практик і постало питання про впровадження нових та додаткових активностей. Так з’явилась ідея написати власний IoC/DI фреймворк на Java (щось на кшталт «Spring core на мінімалках»). Цим напрямом займався Діма Гальченко, і вже в лютому було проведено демо проєкту.

Окремим напрямом стали безкоштовні мок-інтервʼю для Java-позицій різних грейдів. Спочатку вони були лише внутрішніми, але згодом ми зрозуміли: дивитися їх буде цікаво й іншим. Тож почали викладати записи на канал спільноти — і саме цей формат швидко став найпопулярнішим.

Паралельно змінювався і сам формат ранкових deliberate practice у ком’юніті: замість години вони стали тривати півтори, майже кожна сесія супроводжувалась презентацією. Це допомагало лідерам прокачувати навичку публічних виступів і краще структурувати матеріал. Зрештою з учасниками практик прийшли до думки, що підхід з «рандомними темами» вичерпав себе, оскільки раніше кожен лідер самостійно придумував, чим він хоче поділитись з комʼюніті.

Тож вирішили зробити наші заняття більш структурованими й обрали масштабну спільну тему — SQL і робота з Postgres.

Наразі більшість наших практик зібрані в одному репозиторії на GitHub та на Discord-каналі спільноти. Ми дотримуємося простої й зрозумілої методології:

• крема гілка з завданнями та тестами для перевірки правильності;
• додаткові гілки з прикладами реалізації: як-от підказки на випадок, якщо хтось застряг.

Головна мета — виконати власну імплементацію завдання, освіжити знання або вивчити щось нове і не знайоме.

На осінь заплановано новий розділ практик — цього разу вони будуть присвячені патернам програмування. Це логічний крок уперед: від роботи з внутрішнім світом баз даних ми переходимо до системного вивчення архітектурних рішень.

Варто також зупинитися на форматі вебінарів. Вони завжди збирають широку аудиторію і мають велике практичне значення. За цей час кілька подій провели Марʼяна Шама, Сергій Кравчук та Олександр Бутрим — і кожен із цих вебінарів став корисним досвідом для учасників, підтвердженим численними відгуками та високою залученістю.

Програмування завжди асоціюється з алгоритмами. Завдяки ініціативі Сергія Євтушка багато учасників комʼюніті взяли участь у 100-денному челенджі з алгоритмів. І це стало водночас і цікавим, і дуже корисним досвідом — як у дисципліні, так і в мисленні та послідовності.

Не можу не зупинитись на підготовці до OCP Java Certification. У рамках комʼюніті така спільна підготовка вже відбулася двічі й допомогла багатьом учасникам отримати сертифікати від Oraclе. Першу ітерацію вів Назар Фурдичка. Другу ітерацію вів Денис Філоненко, підготувавши матеріали, з якими може ознайомитися кожен охочий.

Чому так багато різних активностей? Відповідь проста: кожна з них зʼявилась тоді, коли хтось з учасників відчув потребу й ініціативу створити щось нове. У цьому і є сила спільноти: розвиток залежить від нашого вибору і готовності діяти.

Що далі

Багато це чи мало за рік — судити вам. Звісно, були й факапи, і розчарування, і моменти відпочинку та підготовки. Саме тому ми й бачимо Codeus як платформу для постійного розвитку інженерів. Далі хочемо робити більше і більше: запускати нові активності, розширювати мови програмування усередині комʼюніті та взагалі надати можливість кожному знайти активність для себе або започаткувати свою!

Як-то кажуть, шлях у тисячу кроків починається з першого. Ми вже зробили свої — і запрошуємо вас пройти наступні разом із нами. Адже сила комʼюніті саме в тому, щоб рости разом. І коли ви обираєте середовище для розвитку, то не лише отримуєте підтримку для себе, а й стаєте опорою для інших — а це, на мою думку, сьогодні критично важливо.