Ретро за спринт — 4 рішення, які миттєво прибрали вузькі місця у релізах

У нас є проекти, з якими ми працюємо роками — рік, два і навіть більше. Це довгострокові історії, де сидять цілі команди, і робота йде безперервно. Але скільки б досвіду не було, у будь-якому проекті з часом виникають «вузькі місця» — те, що гальмує швидкість, додає клієнту витрат і заважає команді працювати ефективно.

Щоб цього уникати, ми регулярно робимо ретроспективи. Простою мовою — аналізуємо свої помилки, показники й шукаємо рішення, як стати продуктивнішими. На останньому спринті ми додали кілька змін і підняли ефективність на 15-20 %. Ось 4 рішення, які реально спрацювали.

1. Ставимо пріоритети так, як бачить клієнт

Перше, що ми зробили — переглянули підхід до пріоритизації. Раніше ми дивилися на завдання з позиції нашої команди: що простіше, що швидше закрити. Але у клієнта часто зовсім інша оптика.

Тому тепер ми ставимо на перше місце те, що важливо для нього, навіть якщо для нас це менш зручний варіант. Вигода очевидна: клієнт відчуває, що його слухають і чують, а ми не витрачаємо час на речі, які для бізнесу насправді не є критичними.

2. Тестові сервери

Не всі проекти з самого початку мали тестові середовища. Частково ми працювали напряму з «живим» сайтом клієнта. Це завжди ризик: будь-який баг може коштувати грошей.

Ми поступово розгорнули тестові сервери для ключових проектів, а тепер рухаємося до того, щоб вони були у всіх партнерів. Логіка проста:

  • є основний сайт, який приносить дохід;
  • є його копія, де ми перевіряємо всі оновлення;
  • баги ловимо там, перш ніж виносити зміни у продакшн.

Так, це потребує ресурсів. Але воно окупається, бо клієнт спить спокійно, знаючи, що релізи проходять безболісно.

3. Звітність на основі показників

Колись наші звіти виглядали так: «зроблено — не зроблено — чому». Це працювало, але не давало картини.

Тепер у нас є набір чітких метрик, які ми відстежуємо по кожному проекту. Вони прості, але показові:

  • % задач із багами
  • % повторних виправлень
  • % доробок після релізу
  • % задач, закритих у строк
  • % задач із перенесеними дедлайнами
  • кількість «завислих» задач
  • середній час виконання задачі
  • середня швидкість команди (закритих задач у спринті)

Ми їх рахуємо в Jira, у трекерах або вручну — залежно від проекту. Потім порівнюємо тиждень до тижня або місяць до місяця. Коли бачимо стрибки, керівник delivery-напрямку і ПМи точно знають, де треба втрутитися.

4. Команда під один проект

Ще одне вузьке місце було у форматі «shared resources». Один бекенд-розробник міг працювати одночасно на двох проектах під різними ПМами. Формально — він зайнятий, але реально нікуди не занурюється глибоко.

Ми перейшли до іншого формату: одна команда закріплена за конкретним партнером або групою його проектів. Це різко підняло якість. Люди краще розуміють продукт, швидше знаходять рішення, а клієнт відчуває стабільність.

Такі прості зміни дали відчутний результат. Ми закриваємо задачі швидше, релізи проходять спокійніше, клієнти менше нервують і більше задоволені процесом.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Частково ми працювали напряму з «живим» сайтом клієнта. Це завжди ризик: будь-який баг може коштувати грошей.

Feature toggling (feature flags) може допомогти.

Можете приблизно зорієнтувати в цих показниках:

% задач із багами
% повторних виправлень

І як ви розумієте, це норм чи ні. Просто для порівняння. Дякую.

Підписатись на коментарі