KPI Для країни

Поняття KPI/OKR прийшло до нас відносно недавно. В 90х роках професор Гарвардської школи бізнесу Роберт Каплан і президент консалтингової компанії Девід Нортон публікують свою книгу «Збалансована система показників». Ідея системи полягала в тому, щоб Розкрити Стратегічну Ціль організації через набор показників KPI (от англ. Key Performance Indicator). Показники слугують системою моніторингу, вони описують в моменті стан процесів направлених на досягнення цілей.

Приблизно в цей же час (1989р.) Швейцарський інститут розвитку менеджменту почав випускати перші аналітичні огляди для уряді і корпорацій щодо «міжнародної конкурентоспроможності країн» Початкову методику для цього розробив іспанський економіст Хав’є Сала-і-Мартін, професор кафедри економіки Колумбійського університету США. Його методика використовується з 2004р.

Навіщо нам Індекс глобальної конкурентоспроможності? Він дає можливість порівняти розвиток різних країн. І так само як в локальному бізнесі — він дає можливість приймати рішення в міжнародній системі координат про довіру, рух капіталу та необхідність допомоги.

Тобто від рівня розвитку кожного показника залежать, наприклад:

Прямий вплив на Іноземні Інвестиції

Чим ближче значення індексів до топових позицій тим більший потік інвестицій є можливість отримати. Інвестори читають індекси як сигнал про сприятливе бізнес- середовище де розвинені регулятори, інфраструктура і людський капітал. У т.ч. це стосується інвестицій в Стартапи, оскільки Венчурні фонди також мають свої протоколи. Тому саме покращення під-індексів: Інститути, Конкуренція, Інфраструктура — підвищує привабливість країни для вкладення капіталу.

Вплив на міжнародне кредитування країни

Кредитні рейтинги мають окремий розрахунок індексів, але їх параметри дуже схожі: макроекономіка, інституційна спроможність, ризики політичні і економічні. Тому, чим вище рейтинги країни, тем дешевше їй обходяться зовнішні запозичення.

Вплив на матеріальну допомогу (гранти/технічна допомога)

При розподілі донорських програм міжнародні країни та інституції донори орієнтуються на потреби країни та її спроможність адмініструвати кошти. Низька спроможність адміністрування зменшує шанс отримати великі гранти на «капітальний розвиток», але можуть збільшити обсяги гуманітарної допомоги і допомоги по реконструкції інституцій. Багато в чому бюджетна підтримка залежить від прогресу реформ — тобто від тих самих компонентів конкурентоспроможності.

Тобто коли ми кажемо що нам дають занадто дорогі кредити це саме зумовлено нашим місцем в рейтингу країн і ризиками які пов’язані з неповерненням кредитів.

enlargement.ec.europa.eu/...​df

Джерело*

Оцінюються 12 складових, які використовують Global Competitiveness Index 4.0 які потім розкладаються на під-індекси. Виглядають вони так:

1. Інституції

2. Інфраструктура

3. Впровадження Інформаційно-Комунікаційних Технологій

4. Макроекономічна стабільність

5. Охорона здоров’я

6. Навички / людський капітал

7. Ринок товарів

8. Ринок праці

9. Фінансова система

10. Розмір ринку

11. Динамізм бізнесу

12. Здатність до інновацій

www3.weforum.org/...​df

Причому, висока продуктивність в одній сфері не може компенсувати слабку продуктивність в інший сфері. Подивимося на місце яке займала Україна в порівнянні з найближчим сусідом в доковідний період.

Джерело**

Чи реально вплинути на місце в рейтингу? Такий досвід в нас є. Наприклад, впровадження Громадського бюджету у великих містах вивело Україну на 43 місце по індексу Інновацій.

Завдяки автоматизації державних послуг Україна у 2024р. зайняла перші місця по суб-індексам:

1 місце — за залучення громадян в електронну участь.

5 місце — за індексом онлайн-сервісів

1 місце — за стабільність фіксованого інтернету.

Отже, Індекси глобальної конкурентоспроможності дають можливість порівняти розвиток більш ніж 140 економік світу через 12 показників. Впровадження індексів у т. ч. мало такі цілі:

  1. Порівняння конкурентоспроможності країн для інвесторів та урядів;
  2. Оцінка ефективності політики: чи створює держава сприятливе середовище для бізнесу;
  3. Аналітика для Донорів та Кредиторів (Світовий банк, МВФ, ЄС) щоб прогнозувати ризики та спроможність країн до реформ.

Було б цілком доречно, щоб ці індекси стали контрольними показниками для розвитку усіх регіонів України та галузей державного управління а також KPI/OKR для тих посад від яких залежить цей розвиток.

Збираються показники декількома шляхами: частину даних складають статистичні дані країн. Частину даних — результати опитувань незалежних експертів/керівників бізнесу представників самої країни (рандомно).

Мовою оригіналу: «Як розраховується Індекс глобальної конкурентоспроможності?
Індекс глобальної конкурентоспроможності (ІГК) складається з понад 113 змінних, приблизно дві третини з яких взяті з Опитування керівників, а третина — з загальнодоступних джерел. Змінні організовані за 12 складовими, кожен з яких представляє собою сферу, що вважається важливим фактором конкурентоспроможності.»

Інституції

Інфраструктура

Макроекономічна стабільність

Охорона здоров’я

Навички / людський капітал

Ринок товарів і Ринок праці

Фінансова система

Розмір ринку і Динамізм бізнесу

Здатність до інновацій

Джерело**

web.archive.org/...​atives/gcp/FAQs/index.htm
Джерело мапи* uk.wikipedia.org/...​ї конкурентоспроможності
Джерело** www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2015/130.pdf
👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

ось і відповідь на те, чи потрібен цей пост взагалі.
ру вікіпедія як джерело в 2025 році — серйозно?
та йдіть ви за короблем із всім цим тектстом

ру вікіпедія як джерело в 2025 році — серйозно?

А почему нет? Как ни странно, но цепкие ручки ФСБ до нее не дотянулись. Редактируется специалистами, насколько это можно отнести к Википедии.

тим більший потік інвестицій є можливість отримати.

а нашо? обгрунтуйте, будь-ласка

чому розвиток підприємства повинен фінансуватися не покупцями його товару... а якимись абстрактними іноземними інвесторами?

так само з країною..
державні видатки повинні фінансуватися з податків та прибутків держпідприємств... а не з іноземних інвестицій

Чтоб было откуда красть бабки

іноді виникає підозра, що ті, хто найбільше кричать про корупцію, добре з нею знайомі...

Більше всього з нею знайомі ті, хто пропонує «почати з себе».

Я — единственный кто смог докопаться до Нацинвестфонда. отом я еще их долбил, что они аудит профукали. Потом вышел — и все, аудит уже никто не услышал.
Так что все верно — я единый, кто на данный момент знаком с коррупцией.
А еще я горжусь, что когда раскрыли воровство гуманитарки — то прямо на следующий день гуманитарку перекинули в другое министерство.

Так что да. Очень знаком.

Приблизно так експерти і визначають Індекс довіри до інституцій.

тобто, за малоз’вязною маячнею якихось невідомих пиздоболів в інтернеті?

у доповнення до офіційної державної брехні утворень типу рашки?

Дуже гарне запитання! Прямо розміром з Макроекономіку. Дійсно, нащо так складно? І нащо зовнішні інвестиції, якщо є своє? Давайте розбиратися: В цьому випадку мова іде про Відкриті та Закриті економічні системи. Відкриті — це коли є експорт/імпорт = обмін з іншими країнами . Закриті — економіка в собі. Так склалося, що з 90-х років Україна як «Житниця» та «Здравниця» залишилася з Перевиробництвом. Наша економіка була налаштована на зовнішні (союзні) зв’язки і коли вони розірвалися ми виробляли тепловозів, ракет, металу та зерна більше ніж могли з’їсти. Таким чином потрібно було організувати збут продукції за кордон. Те що ми змогли продавати — це зазвичай сировина (продукти з малою доданою вартістю). З нашими тепловозами і ракетами нас ніхто на ринку не чекав, ми як новонароджена економіка стикнулися з торгівельними бар’єрами дорослих ринків. Таким чином складні виробництва, які давали податкову масу, без збуту — закрилися. Таким чином, з 90х років Україна стала Відкритою економікою орієнтованою на експорт агро-, металургійної та іншої продукції. Міжнародні компанії які купували в нас сировину як стратегічний ресурс були зацікавлені в чітких поставках, які не залежать від стабільності економіки всередині. Це теж саме, чому в Таврії або в Ольвії існували Генуезькі фортеці. Поки до борту торгового судна довезеш товар (умова CIP) — то можна і не доїхати по шаленому степу. Тоді Генуезці запропонували будувати свої Фортеці на узбережжі, щоб за стінами зберігати товар і вантажити його в порту (умови FOB). Таким чином Інвестиція часто іде за своїм же експортом, щоб зберегти стабільні поставки на непідконтрольній території. Давайте подивимося зараз структуру власності українських Агро холдингів. Будівництво елеваторів, портів, судів, міжнародна логістика не можливі місцевими коштами. Тут будуть або міжнародні кредити, або інвестиції. А всі ці поважні організації мають: Моніторинг банків, IPO, Дью діл, Аудити, Наглядові ради, Ради директорів і у всіх Чек листи де вони ставлять галочки чи виконані певні умови в країні куди інвестують кошти. Окрім того, навіть власний капітал не довіряє судовій системі, адміністративному апарату. І більшість інвестицій які ми маємо — це наші ж кошти вивезені за кордон. Чому наші, тому що для іноземних компаній ми просто зачасту не проходимо по цих індексах.

Про податки — ви повністю праві. Державний сектор економіки фінансується з податків — приватний працює за рахунок економічних моделей (це вже Кеінсіанство). Для того щоб зробити ракету потрібно зробити метал на корпус, метал і гуму на кабелі, рідкоземельні — на плати, відходи хім. виробництва пустити на пластик, і тоді надати послугу — запустити у космос наукову місію. На всіх цих етапах ми до металу додаємо додану вартість у вигляди праці на кабельному заводі, або на заводі по виробництву плат. На кожному з цих етапів підприємства в різних областях України платять податки. Ракета — виріб з високою доданою вартістю. Але оскільки ракети в нас не купували ми зупинилися на продажі металу. Тобто податків які могли б отримувати — не отримуємо. От зараз нам кажуть партнери і та ж сама Укрзалізниця: нащо ви возите ту лущену кукурудзу (=повітря) у тих вагонах на експорт? Розмельчіть її на крупу на місцевому елеваторі, запакуйте в пакети, продайте як кашу, або готові корми! От вам і додана вартість (=податки в регіон), от вам і переробка (=робочі місця) от вам і економія на логістиці в декілька разів (=вище норма прибутку). Таким чином — зупинившись на продажу товарів з низькою доданою вартістю ми не можемо зібрати податки які б забезпечили нам покриття всіх наших державних видатків. А щоб поставити дробилку для кукурудзи — потрібні інвестиції або кредити. Знов впираємося в показники і Техніко-економічне обґрунтування. :) Але економіка в нас ще молода, всі ці поважні партнери проходили те ж саме, тому маємо дорослішати і зважати на загальні правила гри.

Розмельчіть її на крупу на місцевому елеваторі, запакуйте в пакети, продайте як кашу, або готові корми!

скажу по секрету... зерно краще зберігати ... в зерні..
борошно значно швидше зіпсується...

для того, щоб розуміти, скільки люди куплять українського борошна в єгипетському селі... треба цим комусь займатися...

100% а це логістика і маркеринг, тобто додаткова вартість яка генерить робочі місця і податки. Розмір ринку від полтавського до єгипетського села і взаємодія з Інституціями (дипломатичними торг.предствами). А ще рівень кваліфікації персоналу, який зможе розрахувати товарні запаси по технології Just in Time. Все вірно.

якщо вже говорити про сикрети, зерно краще зберігати в у ф’ючерсах. Правильні ф’ючерси і миші не з’їдять і ризики закриють.

частину даних складають статистичні дані країн. Частину даних складають результати опитувань представників поточної країни.

А.
Ну ясно.
Далі можна і не читать.

І місце рашки (і сша, до речі) в цьому рейтингу — чудовий приклад.

Але це правила гри :) і ми вже давно за цим Столом

ви (хто б це не був) за столом з шулерами

або самі — шулери
бо тягнете цей цвілий гній межи люди

Підписатись на коментарі