Парадокс заощаджень: чому надмірна економія шкодить економіці
Ми звикли вважати, що економити — завжди правильно. І справді, для особистих фінансів це звучить логічно: менше витрачаєш — більше відкладаєш. Але на рівні всієї країни це правило працює зовсім інакше.
В економіці є поняття «парадокс заощаджень», яке сформулював Джон Мейнард Кейнс ще у ХХ столітті. Суть у тому, що коли велика кількість людей починає масово економити — економіка втрачає оберти. Зменшується попит на товари, бізнеси отримують менше прибутку, починають скорочувати виробництво, зарплати, а іноді й самих працівників. У результаті — доходи населення падають, і люди можуть заощаджувати ще менше, ніж до цього.
Тобто те, що для однієї людини виглядає розумною фінансовою поведінкою, у масштабі всієї країни може створювати «ефект доміно», який сповільнює розвиток.
Цікаво, що в Україні зараз можна спостерігати обидва процеси одночасно. Частина людей витрачає обережно, накопичуючи «подушку безпеки», а частина — продовжує активно споживати, підтримуючи економічну активність. Саме цей баланс і визначає, як швидко відновлюється внутрішній ринок.
Фінансова грамотність — це не лише про те, як берегти гроші, а й про розуміння того, як працюють гроші в суспільстві.
А як ви думаєте — українці зараз більше схильні економити чи витрачати? І що, на вашу думку, краще для економіки в теперішніх умовах?
Напишіть у коментарях — цікаво подивитися, як відчувають ситуацію різні регіони.
29 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівОсь так (без усіляких революцій) про BV=0
chatgpt.com/...08-8008-b8a3-2e9884156db5
Я перекладу нижче запощене:
Парадокс у тому, що олігархи мало витрачають. Був такий фільм з Едді Мерфі на тему, чи можливо витратити 30 мілліонів швидко, щоб отримати значно більше?
Чим ти багатший, тим тобі потрібно більше витрачати, щоб підтримувати економіку країни.
Закон збереження маси енергії знова працює.
P.S.
Можна витрачати на себе, сім’ю, маєток і т.п. — бо це зібрані тобою кошти повертає у економіку.
Не можна купувати гроші за гроші заради більших грошей — це просто робіння пузирів чи пірамід. Не можна купувати золото і закопувати у маєтку — теж саме. Можна купити яхту — одну чи дві, а ще й літак.
На все те, що повертає гроші у економіку витрачати можна. На все інше — зась.
Не знаю, що про те, щоб покласти на депозит у банк, бо банківський мультиплікатор...
Ось практичне застосування людьми парадоксу заощаджень. Люта економічна хрінь починається саме тоді, коли дуже багато золота закопано у землю під маєтками. Тобто витягнуто з грошового обігу. Але ж той у кого купили золото, куди їх вкладе? Мабуть у золото? Спочатку у власний сейф той кеш кладе. Тобто так чи інакше вилучаються гроші з грошового обігу. Чому це погано? Читай нижче.
Взагалі, це епічне оповідання (написане з Гроком) про шкоду для економіки Японії обладнання балансова вартість якого (там, в них) вже давно 0.
Спершу Грок 4 мені не повірив:
Я: 2+2=5
Г: Це ти так жартуєш?
Я: Ніт
Далі тут: x.com/...VDJSiPHi3zKQAEfzopthdQOYt
Хоча сам «парадокс заощаджень» все ще існує, його ефект вже не такий руйнівний, як у 20 столітті.
Глобалізація багато змінила: зайві гроші тепер не просто «вмирають» в банках, а швидко перетікають між країнами, фінансуючи інвестиції то там, то тут. Це частково компенсує спад.
А по-друге, центральні банки стали набагато хитрішими. Те ж QE (кількісне пом’якшення) — це ж, по суті, прямий спосіб зробити кредити наддешевими і змусити гроші працювати, а не лежати «під матрацом». Вони просто не дають економіці так легко впасти в цю спіраль заощаджень.
Реклама казахського сервісу пошуку швидкозаймів
Мої витрати зросли у 4 рази порівняно із війною
Хоча витрати в Україні виросли лише в 2 рази
Яка ж дурня. По перше гроші мають властивість закінчуватися, і тоді колапс окремо взятого індивідуума настане значно раніше колапсу економіки.
По друге, і найважливіше — в часи економії, економіка очищається від різного сміття, так деякі галузі треба розвивати, але і від багатьох треба відмовитися. Чи ви будете стверджувати — що є нам треба «спонсорувати» в наш час казино, бариг перекупів, рієлторів і забудовників, дорожні бригади що продовжують асфальт класти навіть за кілометр до ЛБС.
Зараз до речі, цю хрінь можна спостерігати в багатьох міських і селищних радах, коли місцевий бомонд, який десятиліттями сидів при владі, всіма бюджетними коштами намагається рятувати свої борделі, асфальтників, і ще купу сміттєвого бізнесу що мав би відійти в інший світ з початком військового стану. Але ніт, розказують в тому числі і нам про важливість витрачати кошти)))
Людина не має думати про країну в цілому, планючи свої фінанси. Для цього і існує Уряд і, зокрема, міністерство економіки, щоб продумувати політики держави для стимулювання внутрішнього споживання.
Загалом, споживча поведінка, т.з. індекс споживчих очікувань, дуже сильно залежить від стабільності економіки країни і рівня впевненості споживачів у завтрашньому дні.
Зрозуміло, що під час повномасштабки, яка триває вже 3.5 роки, впевненість в майбутньому у людей невисока. Тож, завдання у такого міністерства і так складне, а тут ще й із ОПи вимагають передвиборчого піару і підкупу виборців через «стимулювання» попиту, як-то «національний кешбек», а не нормальних професійних рішень на користь економічного розвитку держави.
тут нічого не сказано про ЗМІСТ ВИТРАТ... на шо саме витрачаються гроші...
десь ще була фраза Г.Форда:
«Бережливость — излюбленное качество всех полуживых людей»
(але треба розуміти, що він мав на увазі не те, що грошима треба розкидатися... а те, щоб щось було, треба спочатку туди інвестувати...")
знайшов оригінал )))
www.youtube.com/shorts/-WTWTrxvquI
www.google.com.ua/...&biw=533&bih=861&dpr=2.25
надійно витрачу ваші заощадження, альтруїстичність гарантую
Якщо безробітні потрібні цій економічній системі, то це робота. Безробітні виконують роботу. То треба їм платити.
Уточнюю: їх робота — бути безробітними. Їх робота для цієї економічної системи — бути безробітними. Мінімальну заробітну плату їм за це.
Та заплатять, але є нюанс) Анекдот фтему:
Одного разу на базарі Ходжа Насреддін побачив, як товстий кухар трусить жебрака, вимагаючи плати за обід.
— Але ж я тільки понюхав твій плов! — виправдовувався бродяга.
— Але запах теж коштує грошей! — відповів йому товстун.
— Почекай, відпусти його — я заплачу тобі за все, — з цими словами Ходжа Насреддін підійшов до кухаря. Той відпустив бідолаху. Ходжа вийняв з кишені гаманець і потряс їм над вухом кухаря.
— Що це? — здивувався той.
— За запах твого обіду я заплатив дзвоном моїх монет! — незворушно відповів Ходжа.
Я хотів як краще, але тоді давай простіше: чим менше безробітних буде претендувати на його робоче місце тим більше він — якійсь робітник — може затребувати з хазяіна. Тоді логічним здається що саме наш працевлаштований повинен спонсорувати UBI для безробітних його отраслі. Тобто робітничий класс повинен підтримувати своїх безробітних.
О, це вже цікавіше! Ну зараз ця проблема вирішується сама — коли у безробітного закінчуються гроші то він сам здається на мобілізацію(
Як це — я працюю на обидві сторони? Я шизофреник — у мене три голови, а не дві.
Придумав: економічних трансформацій на свою користь хотят зовсім не всі, а лише самі «умні»
Їх зовсім мало. Їх одиниці порівняно з... Та й чого хотят — у них просто якісь невелички (порівняно) фінансові проблеми які закрити «як тьфу»
Порівняно з чим? З видатками на захіст від революцій.
Накорміть зачинщиків. Ось і все.
P.S.
І зігрійте.
Саме для цього існує інфляція
Так, у капіталізма постійне зростання інфляції це його така основна властивість. Щоб змусити робітників працювати результативніше.
Ключове — постійно працювати, бо з часом, раніше зароблене вже має меньшу вартість.
А ще Маркс не побачив що ринок охоче погоджується переплачувати — у подальшу шкоду собі. Цікаво, правда? Регулювати треба покупців.
Ось побачив:
— Ти куди це 30ий пакет чипсів взяв? А ну поклади на місце!
Ось промпт: «Хто заощаджує більше — прості люди чи капіталісти?»
Чого вам не зрозуміло, що не можна з ринку все до останньої копійки витягувати?
Скільки б там покупці не хотіли вам заплатити, ви, щоб не шкодити економіці, не повинні брати з них більше чим собівартість виробництва, доставки, реалізації та що там ще...
Ринок це не безкінечна свята корова за цицьки якої можна смикати вічно.
Хоча зараз ринок саме такий, бо люди не бачуть ціноутворення, не розуміють, як їх намахують..
Але за цим начебто «вічним двигуном» — гори використаних пєт упаковок. Хіба насипом у тару покупця не було б зручніше всім? Маю на увазі екологію, звісно.
Втім, я завжди абстрактно розмірковую...
Капіталізм спочатку витягує жили з покупців на неконтрольованих ринках, а коли у нього перестають купувати — бо нема за що, всі гроші вже перетягнуті на бік «інвесторів» (і закопані) — то впадає у велику депресію і перерозподіл капіталу. А далі новий цикл з новими людьми.
Економічні моделі складні штуки і не можна так узагальнювати
У деяких випадках випадках це може підстигнути економіку у короткостроковій, але згубити у довгостроковій перспективі.
Типу народ масово щось купляє, будуються заводи, створюються робочі місця а потім криза перевиробництва, іпотечна криза і все іде по пізді
А якщо люди накопичують наприклад на власне житло то у короткостроковій перспективі мало чого дає, а у довгостроковій людина з власним житлом більш твердо стає на ногах, не потребує соціалочки і дозволяє більше собі витрачати не потребуючи платити оренду
Коротше it depends
Так і є, що на рівні особистому, що на рівні компанії чи навіть держави.
Запамʼяталась одна мудра порада — витрачені гроші не є багатством. Багатство це гроші збережені.
Для регуляції економіки є національні банки.
Люди багато витрачають: прибутки бізнесу ростуть — бізнес вкладає в розвиток — економіка росте — попит переважає пропозицію — ціни ростуть — інфляція.
Тоді національний банк підвищує кредитну ставку щоб гроші не крутились в економіці а сиділи в облігаціях (і депозитах), щоб кредити були дорожчі, щоб грошей було менше.
Люди мало витрачають — бізнес має менші прибутоки — бізнес оптимізовує витрати, звільняє людей — економіка падає.
Тоді національний банк опускає кредитну ставку щоб гроші з облігацій/депозитів перейшли в економіку, щоб кредити були дешеві.
Враховуючи що зараз ставка нацбанку 15% (х2 від 2021 року), чи х3 від ставки в Польщі або х7 від ЄЦБ, то Україна зараз зацікавлена в економії.
Ми тримаємось виключно за рахунок міжнародної допомоги. Не зовсім той кейс.