Чи варто джуну в Україні обирати Go для старту в бекенді?

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

Привіт! Я студент-початківець, який обрав Go для старту кар’єри в бекенді, бо мова мені справді «зайшла». Проте мій викладач (він активний фронтенд-розробник) піддав сумніву цей вибір, зазначивши, що на українському ринку набагато більше «безпечних» вакансій для джунів на Python чи Node.js.

Мій друг, який працює Python-бекендом, теж радить вчити Python, бо, за його словами, «Go в продакшені не бачив».

Тепер сумніваюся, чи не інвестую я час у нішеву технологію, яка може ускладнити пошук першої роботи.

Хотів би почути думку спільноти: чи справді Go — це настільки стратегічно невигідний вибір для джуна в Україні, порівняно з більш «мейнстрімними» мовами?

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Як студент-початківець, ти маєш «інвестувати час» не в одну мову програмування, а хоча б у три. І технології. І бази даних. І інструменти.
Мова сама по собі не має основоположної ролі, в залежності від поставленого завдання вибирається найбільш ефективний в даному випадку варіант. Якщо в голові є готовий алгоритм, вивчити слова певної мови можна за кілька днів, а інформацію про потрібні бібліотеки підкаже ШІ. У мене це працює якось так.
PS. я не про Prolog і Haskell зараз писав.

Джуну варто обирати виїзд з України😁

Як тут смайлик ставити? Підкажи будь ласка.

Копі-пастою з повідомлення у телеграмі можна.

Зараз ви перебуваєте на тій фазі свого життя, коли потрібно йти туди, де беруть. Колись мені дуже подобалися C/C++, але у 2014 році, коли я шукав свою першу роботу в IT, то зміг отримати посаду лише Junior Front-end розробника. І нічого, втягнувся 🙂. Пізніше мені пощастило потрапити в компанію, де дуже якісно верстали сайти. Я відкрив для себе тонкощі анімацій у CSS і бібліотеку GSAP, а потім з’явився React.js. Після цього я занурився у світ Node.js і написання плагінів для Webpack. Ех, були часи 🥹...

Ви ще не знаєте, що вам подобається, тому не заганяйте себе в рамки 😉.

JS-стек зараз переживає не найкращі часи: blog.djinni.co/...​post/frontend-market-2025, economictimes.indiatimes.com/...​articleshow/123332071.cms. Від backend Node.js розробника очікують розуміння front-end і навпаки. Тому чисто писати backend на Node.js навряд чи вийде. Цього літа мав досвід пошуку роботи, і це було, м’яко кажучи, складно. І це маючи за плечима 11 років у JS, з яких 5 років у ролі тімліда на актуальному техстеку.

На Go, як правило, шукають розробників із досвідом у Go або фахівців, що перейшли на Go з іншого backend-напряму. Go має свою специфічну нішу, тому CRUD-застосунки на ньому зустрічаються не так часто. Навіть рейтинг популярності мов програмування TIOBE (www.tiobe.com/tiobe-index) частково відображає цю специфіку.

Тому наразі раджу вам входити через Python. Це фулстекова мова, а також пропуск в AI. Після Python-стеку варто опанувати математику для AI (www.udemy.com/user/lazy-programmer) і стежити за Rust/Zig/Mojo, щоб зрозуміти, що саме візьме верх у AI та робототехніці. Адже майбутнє саме за AI, робототехнікою та хмарними технологіями (де буде Go 😜).

З досвіду

коли потрібно йти туди, де беруть

ніколи так не робіть, нічного доброго з того не буде. Йти треба туди де є попит і прикладати максимум зусиль усих типіві щоби туди потрапити. А так, он в стрільці-камікадзе в кожному бусіку беруть.
Усі хто починав із Delphi, Visual Basic, Action Script і т.д. коли ці технології вже вийшли з тренду — пошкодували.

Йти треба туди де є попит і прикладати максимум зусиль усих типіві щоби туди потрапити.

Так, саме це я й мав на увазі. Просто у своїй пораді я орієнтувався на те, що автор розуміє, що таке легасі-технології.

На таких позиціях частіше за усе розглядають нульових джуніорів, на супорт. Бо туди ніхто не хоче йти з досвідчених спеціалістів. Сініорів там купляють зростом в менеджмент, та зазвичай брешуть банально і тим і іншим — там тому і легасі, що грошей доки нема на реплатформінг. А нема грошей — нема і перспектив.
Концептуально між програмуванням в тому же Visual Basic і Go Lang, або скажіомо 1С та JavaScript не має різниці. Звістно якщо знаєш одне — набагато швидше прейдеш в інше ніж з нулья, та по бізнесу — краще одразу йти туди де попит.

У мене є знайомий, який, закінчивши вуз, близько року шукав позицію junior backend .NET. Весною йому нарешті запропонували вакансію в банку з легасі і в той же час йому запропонували інше легасі в компанії, але вже з більшою зп 😅.

Це классика, або слабе CV або нема скілу проходження співбесід. Це зовсім не обов’язково людина не вміє працювати, дуже часто усе якраз навпаки. Та факт є фак — заробляє і отримує кращі позиції, той хто краще вміє торгувати, вибудовувати соціальні зв’язки тощо.
На минулій конторі були випадки коли народ честно казав, що ми зараз робили лайтову співбесіду бо це був приятель директора по йозі. Інших ганяли по максимуму — часто з ціллю винайняти спеціаліста дешевше ніж він коштує. В кінцевому на заміну двох звільнених за скороченням в кризу 2008 сініорів, був взятий приятель директора і хлопець який переїхав із Запоріжжя та явно був сініор, але погодився на позицію мідла (щоправда він сам давно вже в Долині, бо урок життя засвоїв).

Йти треба туди де є попит

А де він зараз є?

Також зазначу, що автору слід враховувати той факт, що люди, які надають поради тут, входили в ІТ тоді, коли ситуація суттєво відрізнялася від нинішньої. Крім того, існують відмінності і у світосприйнятті між поколіннями (бумери, міленіали 🙋‍♂️, зумери, альфа).

Ми ділимося лише власним баченням ситуації, а остаточне рішення про подальші дії повністю залежить від вас. Як казав Томас Соуелл: «Немає рішень, є лише компроміси» 😉.

В 2006-2007 ситуація була дуже схожа на поточну, робота була наприклад і ІТ відділках супермеркетів або на ще живих заводах та державних підприємствах, на яких зарплатня була ще гірша за локальний бізнес.
В 2008-2009 було багато в чому аналогічно з 2023 коли більша частина народу втратила роботу, знижали зарплатні тощо. Буми на ринку приходились на періоди : 2010-2013, 2015-2018, а в 2020 спочатку була криза і пандемійна паніка — а потім прямо бульбашка із тисячами вакансій і сотнями нових проектів, яка продовжувалась до 2022 після чого в світовому ІТ сталась чергова криза .COM з лейофами навіть з Big Tech массовими. В періоди бумів реально людей гребли з ринку і взагілі брали усіх підряд в прямому сенсі. Ще старші розповідали про кризу .COM 2003 — коли багато народу опинились або на морозі, або за свій рахунок без зарплатні, 3 денці тощо.
І економісти сперечаються, що є прешопричина поточної ІТ кризи — війна, чи ChatGPT, чи просто знову інвеститаційна бульбашка яка луснула разом із підвищенням обілкової ставки ФРС, та зниженням ринкової ціни на комерційну нерухомість. Чи усе одразу разом узяте. Так чи інакше в ІТ таке було завжди, це одниз з найбільш динамічних капіталістичних ринків — який циклічний. Це перманентно — тому постійно треба бути готовим до пошуку роботи.

В 2006-2007 вже вистачало усіляких ІТ контор, навіть в 2003-2004 веб-студій було немало. Звісно кажу про великі міста.

В 2008-2009 не втратила більшість роботу в ІТ, може відсотків 15%, і то не впевнений що стільки.

Це ж не так давно було, ще є свідки як галузь розвивалась. Не часи Рюріків, коли можна що завгодно казати.

Зараз на горизонті нова криза — AI bubble:

— The AI Scaling Problem youtu.be/COOAssGkF6I
— Inside AI’s Circular Economy youtu.be/GhJK46g-G_s
— OpenAI’s Porn Pivot Is Problematic But Lucrative youtu.be/gm1l5kGBJ-c (Sam Altman шукає гроші де може 🙂)

Зараз на горизонті нова криза — AI bubble

ШІ бульбашка — це не криза, це просто модний тренд на поговорити.
Криза — це те що купа економістів у штатах берить різні графіки за цей та минулі 2 роки і знаходять їх відповідники за 1928-1930 роки :)

“Be fearful when others are greedy, and greedy when others are fearful” Warren Buffett 😁

Зараз ви перебуваєте на тій фазі свого життя, коли потрібно йти туди, де беруть.

Продовжуємо парад дурних порад, маятник летить в протилежну сторону від «Варто обирати те що подобається».
Йти куди беруть — це шлях втратити ~5 найважливіших років кар’єри. Я бачив багато людей, що починали в 2005-2018, що обирали роботу за озвучиним вами принципом, сходу не згадаю жодного хто добився успіху ... стопе 1 добився успіху має норм кар’єру, але десь якраз через 5-7 років він фактично викинув попередню кар’єру і переключився на іншу.

Далі не стільки вам відповідь, скільки джунам, які можуть читати це топік.
Не знаю наскільки ТС реальна особа-студент, але сформулював він проблему дуже зріло і правильно.
Задача старту кар’єри в ІТ — це задача оптимізації по багатьом параметрам, наприклад:
— наявність вакансій по спеціалізації або доступність цих вакансій чи конкуренція за них;
— зацікавленість людини у певній сфері. Той же ЦПП — це зазвичай низькорівневі штуки, а джаваскріпт — це дуже прикладний рівень;
— розуміння перспективності сфери/спеціалізації в плані професійного росту (росту навичок);
— розуміння перспективності сфери/спеціалізації в плані заробітку;
— інші життєві цілі людини (умовно починати з ПХП з метою йти працювати в фаанг — так собі ідея)

Не знаю наскільки ТС реальна особа-студент, але сформулював він проблему дуже зріло і правильно

Більш схоже на дорослого світчера

хайп вокруг Го уже прощел. Это узкая ниша для фанатов или тех кто уже сел на него и начал проекты.

Позиции есть, но в основном Senior +
Джуниорская всего одна на DOU jobs.dou.ua/...​/?category=Golang&exp=0-1
Тогда как Python — 12 jobs.dou.ua/...​/?category=Python&exp=0-1
Конечно Аксиома Эскобара — в отрасли обьеткивно все очень полохо. Тем не мение, если искать роботу, то статистически более правильно — Python. Конкретно сейчас и вероятно ближайший год тоже, спрос сущеннсвенно больше. Даже если цель устраиватся в Google — у них спрос на Python по вакансиям на 75% больше.
А вот для синиор и дальше — как не странно, переход в Go lang стратегия по интерестнее.

Власне питання нормально вирішується через ШІ.
Q. На якому технолоігічному стеку статистично краще вивчатись починаючому ІТ спеціалісту Go Lang або Python в Україні ?
A. Якщо пріоритет — якнайшвидше знайти першу роботу та широкий вибір ніш: Вибирайте Python. Велика кількість вакансій, особливо в Data Science/ML та веб-розробці, робить його статистично «кращим» для швидкого старту. Python має перевагу в Україні.
Q. Яка з цих мов має перевагу для розвитку карьєри тобто більші переспективи в зрості в посаді і зарплаті в наступні 5 років?
A. Якщо Ваша мета — максимальна зарплата як «чистого» бекенд-інженера та робота з інфраструктурою: Обирайте Go Lang. Імовірність досягти дуже високої зарплати як Senior Go-розробника або Software Architect є дуже високою. Якщо Ваша мета — долучитися до найбільш перспективної ніші (AI/ML/Data Science), мати широкий вибір проектів і сильний потенціал для переходу у менеджмент/архітектуру: Обирайте Python. Попит на Python-фахівців у сфері AI/ML буде стрімко зростати, пропонуючи одні з найвищих зарплат і найцікавіші проекти.
Жодна з мов не є «помилковим» вибором. Обидві мови мають високі зарплати на сеньйорних позиціях.

Цікава думка, вибирати можна що бажаєш але нажаль в більшості потрібно обирати те, де більше є запит, топто Python, Node.js і тд. В цьому випадку гадаю буде більше шансів ввійти в роботу

В цьому випадку гадаю буде більше шансів ввійти в роботу
де більше є запит, топто Python, Node.js і тд.

А що по пропозиції?
Відгуків по Го —17.5; Нода — 29; Пайтон — 20 (але нещодавно було 29.64).
Пайтон — базовий для навчання програмуванню. Конкуренція буде рости.
Нода — точка переходу фронтендерів, точка входу вайтішників і базовий для ФІОТ (чим вони думали я здогадуюсь, але все одно сумнівне рішення)

У мене з 2019 року так стається дуже часто, що я заходжу як Java, а доводиться писати код переважно на Node бо там вже 70/20 в сторону JavaScript/TypeScript. І майже в усіх проектах Python в тій чи інший формі, десь первформанс тести, десь ETL і т.д. Ще доволі часто бачу Lua Script, хоча він нібито Gamde Dev — та на ділі чомусь дволі часто попадає в якості скріптової мови на Enterprise back-end. Go — уско специфічна ніша, здебільшого пов’язана із Web3 і криптовалютами.

Go — уско специфічна ніша, здебільшого пов’язана із Web3 і криптовалютами.

Це більше на історію з Rust схоже. Go також добре себе показав в мікросервісах (www.reddit.com/...​o_for_web_backend_i_need) і хмарі.

А чим поганий Go Lang? Навпаки це технологія Google і має усі перспективи через маркеингові можливості корпорації.
Щодо чисто технічних обмежень, так у Go Lang є дивіні обмеження із потоками, дивним ООП, відсутністю ексепшенів тощо. Мова заточена під умови інфраструктури і обмежень корпорації Google. Назвати її зручною, або достатньо універсальною — не можна.
Чисто маркетингово набагато більш цікавий D — це з точнки зору бізнесу тупік, якщо ви самі не Big Tech і не можете розкрутити маркетингово будь яку технологію. Як старатапу та наймаючому менеджеру вам не знайти людей на ринку із знанням технології — тобто треба інвестувати свої, а як інженерінг менеджеру — не ясно що робити із супортом, а як шукачу роботи в наймі — не знайти жодної нормальної вакансії. У Go Lang же усе ясно — усе забеспечується Google.

Коли рекомендують вивчати Node.js, важливо враховувати контекст.

Зв’язка Node.js + Express.js переважно використовується на старих проєктах.

Зв’язка NestJS + Fastify характерна для нових проєктах, особливо у корпоративному секторі. NestJS після Node.js + Express.js може здаватися незвичним і потребує часу на освоєння, проте розробники з досвідом у Java або .NET почуватимуться там більш комфортно.

Зв’язка Node.js + Fastify часто застосовується у хмарних рішеннях. Існує також Node.js + Hono.js, хоча Hono.js спочатку створювали під Bun, а вже пізніше його портували на Node.js.

Від backend Node.js розробника очікують розуміння front-end. Node.js сьогодні часто використовується як BFF. Щодо реального продакшен-використання Bun або Deno поки складно робити однозначні висновки.

Варто обирати те що подобається, хоч Haskell. Це буде правильним стратегічним вибором, бо проблема у тому, що у більшості не виходить війти. а якщо ти вчиш те що тобі подобається, то більше шансів війти. А далі вже питання техніки свічнутися.

Не підтримую. Обирати потрібно тільки те що актуально і де є запит на джун/мідл спецілістів. Вже давно пройшли ті роки, де був дефіцит кадрів на початківців.

Праця — не хобі.

Ще раз, обирати можна те що актуально, але це збільшує шанси, що ти просто не опануєш. Головна проблема навчання у тому, що це напружена робота, тому треба постійна внутрішня мотивація її робити, тобто ти маєш отримувати дофамін від процесу. Якщо ти його не отримуєш, то ти просто кидаєш.

Тому так, можна вибрати те що актуально, а потім закинути.

Варто обирати те що подобається, хоч Haskell.

Красива фраза, але вона — повна фігня.
В контексті пошуку роботи і старту кар’єри, Хаскел — це шлях, що має дуже мало сценаріїв успішного найму. Фактично єдиний сценарій — це побудувати репутацію у спільноті і може хтось найме, вакансій на ринку завжди було мало. Ту ди ж Ерланг.

Є інший «малоперспективний старт» — Рубі та Скала. Отам справді дуже мало вакансій, особливо для початківця. І якщо все добре — то все добре, а якщо погано — то погано.

Є ще джава. Для певних задач я б радив цю мову. Але не для тих, які поставив ТС, бо багато кандидатів, а кількість роботи поки падає. Тобто такий старт — це скоріше гемблінг, в поточних умовах. Інший гемблінг — це Раст, але там протилежна історія — є перспективи, немає поки вакансій.

Го — це все ще адекватна опція в порівнянні з вище наведеними.
Те що Пайтон і Нода виглядають стабільніше — це правда.
Тому можна зрозуміти пораду подивитись на них, але не «піддавати сумніву» бажання вчити Го

Серед моїх знайомих багато хто став розробником займаючись тим, що цікаво. Так, часто був світч, але то вже було осмислене рішення з розумінням. І майже немає тих, хто обирав мейнстрім заради пошуку роботи. Точніше були хто пробував, але в них нічого не вийшло.
Так, я розумію, що можливо це моя вибірка, ми шукаємо з ким комфортно. Я завжди уникав світ Java, мені завжди важко було спілкуватися з чистими Java розробниками, тому можливо там все інакше.
Коли я співдесідую джунів, то мені більше цікава загальна культура також. І один стек для мене це прапорець обмеженої людини, яку не хочеться брати. Скажімо якщо людина змогла б відповісти на питання про Haskell, то я би більше нічого не вимагав. До речі, кожен раз, коли у мене на співбесіді мова заходила про Haskell (два рази), для мене це був швидкий офер. Можливо це код? Але це офтоп. На жаль, Haskell я ніколи в резюме не бачив, два рази бачив Ada, але обидва рази зʼясовувалося що людина просто її дописувала щоб було, і не очікувала питання.
Тому це просто порада з мого світогляду та розуміння. Я припускаю, що може бути й не так, але в іншому світі, де мене немає. І то не факт.

З точки зору карьєри і заробітків — ні варто обирати де є тренд. Скажімо із JNI ви будете писати Super Browser на пів ставки, а то і на чверть від тих хто пише AI та Big Data на Python і наблюдати як ваших колег із С# .NET відділку підвищують, відправляють у відрядження за кордон на конференції і т.д. дуже швидко, а потім і релокують в Долину деяких.
І разом з тим можете бачити як скорочують в кризу колег з вашого відділку з 10+ роками досвіду і ті хто залишився жорстко токсять — бо ваш продукт хоч якось продається, а ціла купа тих, якими займаються вони — ні, вони не вистрілили або вийшли Open Source аналоги від когось типу Sun Microsystems з якими ваш стратапцік на 40 людей з України не здатний тягатись маркетингово навіть і приблизно.
Робота в наймі це такий самий бізнес усі ті самі правила. Чим ліквідніше на ринку те — що ви робите, тим більше ви заробляєте. А робота що те ІТ — що те.
Cтеки технологій типу Delphi виходять з ринку зовсім не через застарівання, можна було абгредити безкінечно. Python випущений в 1991, а Delphi в 1995 в один рік із Java та JavaScript. Це сталось тому що компанія Borland виробник, зазнала бізнес поразки від головного конкурента в розробці засобів розробки — Microsoft. Delphi і С# - це розробка однієї і тієї же людини Андерса Гейлсберга.
Технології це в першу чергу — бізнес.

Якщо довго будеш вагатись, то почни з SQL — не прогадаєш.

мова мені справді «зайшла»

Якщо справді зайшла, то продовжуйте шукати. Я роблю припущення, що ви — молода людина та в вас є багааааато часу на експеріменти та пошуки. Тому йдіть за мрією та натхненням!

технологію, яка може ускладнити пошук першої роботи

Ускладнює пошук першої роботи не технологія. Це не Go буде заважати вам робити проєкт в портфоліо або лажати на співбесідах.

Нижче пан Ярослав показав, що можливостей багато. (До речі — Ярослав go-розробник, я впевнений він може набагато більше професійних порад вам надати. Доєднуйтесь до його open source проєкту ще й портфоліо буде github.com/...​readytotouch/readytotouch)

«Go в продакшені не бачив»

А що він взагалі бачив? Docker бачив? Kubernetes бачив? go.dev/solutions/use-cases

Я особисто користуюсь self-hosted ListMonk та Woodpecker CI. Хоч я Python-людина, але коли я бачу open source проєкт на Go — то для мене це знак якості. Усі проєкти на Go які я використовував займали 20 МБ ОЗУ на сервері, працюють дуже швидко та надійно. (Python це мінімум 200 МБ, Java — 2 ГБ).

Доєднуйтесь до його open source проєкту

The project is not open for contributions for now

може набагато більше професійних порад вам надати

Який пет-проєкт зробити, щоб перекваліфікуватися на Go

«Go в продакшені не бачив»
А що він взагалі бачив? Docker бачив? Kubernetes бачив?

Ну ок, джун не шарить, але ж ви маєте розуміти, що згадка докери чи куба — це всрата маніпуляція. Це дуже специфічні проекти, де ключове — знання системних штук, а мова тут побічна. Та і ймовірність потрапити на такі проекти дуже мала, або треба цілеспрямовано рухатись в їх сторону.

Усі проєкти на Go які я використовував займали 20 МБ ОЗУ на сервері, працюють дуже швидко та надійно. (Python це мінімум 200 МБ, Java — 2 ГБ).

А чому на джаві так мало? Чому лише 2, а не 20?
Якщо ваша датамодель влазить в 20 мб на мові Х, то на будь-якій іншій ви її зможете засунути в 200-500 МБ.
Пишу як людяна, що робила біржовий матчер на 512МБ

Звучит, как «мне быть водителем Мана иди Вольво».
Ответ: «ты должен уметь водить (программировать).»

Скорее как автомехаником в салоне GM, Toyota, Ford или Bentley, Ferrari, Bugatti і т.п. ?
Устроится в СТО к первым брендам в качестве первой работы начинающему автомеханику значительно проще чем к вторым. Последние предпочитают нанимать опытных механиков поскольку соответвующие клиєнты. Первыє — массмаркет средненго и бюджетного сегмента.
И то и то автомобили, массовое производство оных начал Генри Форд и не так уже и сильно отличаются друг от друга.

Скорее как автомехаником в салоне GM,

«Автомехаником в салон» берут молодых и симпатичных, потому что машины новые и работа только фары регулировать и масло менять.
Причем, чем дороже тачки — тем симпатичнее и улыбчивее должны быть механики.
Аналогом этого в ИТ можно назвать большие корпорации, где торговать лицом на митингах важнее, чем коммитить.
Кстати, вот это бы я точно не порекомендовал молодому специалисту

Все вірно каже. В корпоративному секторі GoLang небагато, це допоміжна мова програмування.

Нет, потому что нет базовых знаний конкурентности, организации памяти, архитектуры и паттернов (микро)сервисов. Как правило проекты сложные, высоконагруженные и исправлять потом дичь или рефакторить после джунов никому не интересно или тратить полсвоего времени на кодревью. В качестве серьезного проекта можно посмотреть github.com/moby/moby.
Лучше идти формошлепить на реакт/ноду

Вибір ваш, як бенефіти так і ризики цього вибору теж ваші. Тому дуже скептично слухайте будь-які поради (включно з моєю).

Проте мій викладач (він активний фронтенд-розробник) піддав сумніву цей вибір, зазначивши, що на українському ринку набагато більше «безпечних» вакансій для джунів на Python чи Node.js.

Дуже сумнівна рекомендація. Хоча може ви щось не те питали.

Го має гарні перспективи як в плані цікавості проектів, так і рівня ЗП. Але дуже ймовірно, що треба буде готуватись, що вже мідлову роботу доведеться шукати прямий контракт чи закордон, хоча локальні роботодавці є, але закордонні будуть цікавіші.

Нода перетворюється на «джаву на мінімалках» — роботи багато, але ЗП роботодавці хочуть понижче і проекти багато «нудний веб».
З пайтоном треба розуміти, що в нього входять 3+ спеціалізації — веб, дата інжиніринг та ШІ/МЛ і досвід між ними не дуже переноситься. Тому тут вам важливо все ж дивитись на свої інтереси та бекграунд (якщо у вас умовна прикладна математика, то пайтон виглядає цікавіше ніж якщо комп’ютерні системи)

чи справді Go — це настільки стратегічно невигідний вибір для джуна в Україні, порівняно з більш «мейнстрімними» мовами?

Важливий момент — ринок зараз в сраці і в стадії хаосу. Спеціалізація мінімально вплине на те чи зможете ви знайти роботу (удача тут важливіша). Що буде після стабілізації ринку вам теж ніхто не скаже.

Якщо ви студент, то сфокусуйтесь на вивченні основ/теорії, спробуйте подивитись різні технології (те ж Го в глибину, і пайтон та ФЕ для кругозору). Ви на якому курсі? Фактично у вас є час до закінчення універу. Може вам розробка взагалі не зайде і захочете рухатись в ДевОпс, КуА чи бізнес аналіз.

UPD.
І може мувніть топік з Front-end спільнота до Джунів

Дуже дякую за таку змістовну відповідь! Ваші аргументи мене переконали і сильно замотивували не кидати Go, а навпаки — ще більше сфокусуватись на навчанні.

Чудово! Тоді поділюся своїм досвідом проходження співбесід у 2025 році. Рівень JS senior+, але я не думаю, що по інших напрямках і рівнях він буде сильно відрізнятися.

Західні компанії наймають на ФОП 3-ї групи, а великі українські компанії — на гіг-контракт. Про різницю між ними можна прочитати тут dou.ua/...​ards-about-gig-contracts.

Зараз процес найму від початку до кінця займає 2-4 тижні на 1 компанію. Ваше резюме спочатку парситься ATS-системою, і якщо є відповідність, воно потрапляє на стіл рекрутера. Якщо резюме сподобалося, рекрутер призначає відеодзвінок на 30 хвилин. Мета дзвінка — дізнатися про ваш досвід, очікування та soft skills. Далі рекрутер відправляє ваше CV компанії, і тут уже є 3 варіанти:

1. Стандартний флоу: технічна співбесіда з 1-2 спеціалістами на 2-3 години (теорія, live coding, дебаг готового коду).
2. Новий флоу: технічна співбесіда з AI на 2–3 години (теорія, live coding, дебаг готового коду). Якщо AI «затупить» — технічна співбесіда провалена. Запитайте чи є можливість відмовитись і пройти cтандартний флоу.
3. Новий флоу: On-site interview — це 4-5 тематичних співбесід по 45–60 хвилин, розбитих на 1-2 тижні. Цікаво, але є нюанс: у стандартному флоу умова переходу на наступний етап — успішне проходження попереднього, а в on-site interview всі 4-5 співбесід заплановані наперед. Можна завалити якийсь етап і вже марно йти на інші аж до кінця.

Так як вас цікавить бекенд, то варто приділити увагу:
— system design (особливо кейси за highload і availability, www.udemy.com/...​ystem-design-masterclass, www.linkedin.com/in/raul-junco)
— logging (ELK)
— SQL/NoSQL (глибокі знання SQL вигідно вирізнятимуть вас серед інших кандидатів)
— CI/CD
— Kubernetes (не на рівні DevOps)

Також рекомендую відкрити 20–30 senior+ вакансій по вашому напрямку та виписати всі вимоги (не бійтеся, вони здебільшого будуть повторюватися від вакансії до вакансії 🙂). Так у вас буде реальне розуміння, що потрібно роботодавцям.

І головне: не впадайте у відчай, коли відсилаєте своє резюме на вакансії, а відповідь навіть через 3-5 днів не приходить. Або коли пройшовши всі етапи відбору, вам пишуть: «ви класний спеціаліст, але вакансію поставили на паузу, вибачте» (це, напевно, найпопулярніша відповідь у 2025 році 😂). Через це все зараз навіть senior+ проходять. Головне продовжувати вчитися, а також бажано займатися фізичною активністю: спортом або хоча б 30-40 хвилин пішої прогулянки. Це допоможе позбутися дурних думок.

Пам’ятайте: які б важкі часи не були, але «дорогу осилит идущий» (заздалегідь вибачаюся за Леніна 😅).

Топік і в джунах і в Front-end, бо все ж, думаю, кращу пораду можуть дати в цьому випадку не джуни :)

для старту в бекенді?
в Front-end
думаю, кращу пораду можуть дати в цьому випадку не джуни :)

Порадив би думати краще. Але в редакцію доу чим далі тим цікавіші люди потрапляють, тому можу порадити — не думайте, це явно не ваше.

Я веду список продуктових компаній та стартапів, які використовують Golang у production на основі відкритих вакансій — і там компаній достатньо: від кібербезпеки до вирощування канабісу. Також знаю випускницю, яка писала свій дипломний проєкт на Go, додатково вивчала цю мову й згодом знайшла першу роботу з Go.

Чи вдасться вам знайти роботу з Go або Python — залежить лише від вас, адже вакансій достатньо в обох напрямках, як і конкуренції, звісно. Це відповідь, якщо ви справді студент.

Але тема більше схожа на п’ятничну.

Підписатись на коментарі