Професійний спортсмен із ноутбуком, чи програміст-марафонець? Історія франківського програміста

Привіт! Мене звати Арсен, мені 25, я веброзробник у SoftServe та людина, яка не уявляє свого життя без спорту. Окрім кар’єри в ІТ, багато хто знає мене як професійного плавця та бігуна-аматора.

Як усе почалося

Спорт у моєму житті з дитинства. Спершу, у шість років, я займався гімнастикою. У третьому класі, через проблеми зі спиною, лікар порадив батькам віддати мене на плавання — так я опинився в басейні.

Згодом, після дитячого плавання, під час літніх канікул тато знайшов контакти однієї з найкращих тренерок Івано-Франківська, яка тоді викладала в ІФНТУНГ та тренувала не лише студентів, а й дітей, і так, з шостого класу, гурток перетворився на серйозні, систематичні тренування. Я завжди був азартним і «конкурентозалежним», тож закохався у все, що чекало попереду: чемпіонати області з неймовірною атмосферою та суперництвом, тренування зі старшими й швидшими спортсменами, міжнародні турніри, постійне бажання покращувати результати й ставати швидшим.

Плавання на відкритій воді, або марафонське плавання, подарувало мені новий досвід та запалило мою любов до плавання по новому. Басейни змінилися озерами, річками та морями, а дистанції 800 і 1500 метрів — запливами на 5 та 10 км. Чемпіонати області переросли у чемпіонати України.

Ще зі школи я розумів: хочу навчатися і здобути професію програміста, при цьому активно займаючись спортом. За спортивну мету я поставив собі виконання нормативу кандидата в майстри спорту, адже вірив, що цього рівня реально досягти, навіть поєднуючи навчання на тренування.

Зараз мені 25 і торік, на чемпіонаті України, що проходив у Івано-Франківську, я нарешті виконав норматив кандидата в майстри спорту з плавання на дистанції 10 км. Чи планую зупинятися ? Поки що — точно ні. Плавання займає більшу частину мого життя, і я з упевненістю можу сказати: це моя медитація, мої емоції та моє натхнення.

Біг і моя перша «ейфорія бігуна»

У 2019-му я натрапив в Instagram на рекламу Франківського півмарафону. Подумав: «Я ж пропливаю 10 км, то 21 точно пробіжу». Зареєструвався — і побіг. Було дещо важче, ніж я очікував, але атмосфера Франківська, підтримка глядачів та заряд натовпу несли мене до фінішу. Саме тоді я вперше відчув ту саму «ейфорію бігуна».

Гортайте вбік, щоб подивитися всі зображення
З того часу в моєму житті з’явився ще одна важлива активність- біг. Він допомагає перемикатися, відпочивати, знайомитися з людьми та відчувати себе частиною великої спільноти.

Коли я почав працювати в SoftServe, моє хобі отримало ще один рівень підтримки: окремим бонусом франківської локації було те, що в компанії була практика повного покриття вартості реєстрації на цей старт та ще й з виготовленням корпоративних бігових футболок для працівників-учасників. Це також дарує нові знайомства, адже часто до нас приїжджали колеги з інших міст, адже корпоративний спорт в першу чергу про команду та зв’язок між людьми.

Чому спорт важливий

Якщо ви запитаєте, чи варто поєднувати роботу та спорт, я відповім: «Це робити обов’язково». У нашій професії більшу частину часу дуже активно працює наш мозок, та, на жаль, не завжди знаходиться час на активність для м’язів. Серед тисяч кілометрів, які я проплив та пробіг за своє життя, я знайшов безліч ідей, рішень, можливих виправлень «багів» тощо. Спорт — це те, що допоможе вашому мозку змінити темп, абстрагуватись, заспокоїтись і дасть йому нових сил для роботи, а про користь та потребу у фізичній активності для нашого здоров’я й годі мовчати.

Коли займаєшся тим, що справді подобається, мотивація з’являється сама по собі, тому від себе хочу дати кілька порад, для тих хто хоче підібрати вид спорту який підійде саме йому:

1. Перш за все перед початком активних занять проконсультуйтесь із лікарем, щоб підібрати безпечне навантаження, та зрозуміти яка активність вам підходить(актичні та динамічні заняття, чи щось спокійне та статичне)
2. Послухайте себе. Спробуйте згадати, що приносило задоволення в дитинстві, та від чого ви отримуєте його зараз — робота на витривалість, чи робота на силу, командна взаємодія чи особистий прогрес. Це підкаже напрямок.
3. Пробуйте різне. Не обмежуйтеся одним видом спорту. Візьміть пробне заняття, погуляйте з друзями, сходіть на тренування бігового клубу чи йогу, відвідайте спортзал, басейн. Не бійтесь експериментувати та шукати своє.
4. Знайдіть однодумців. Клуб, група або навіть кілька друзів — це велика мотивація й підтримка, яка не дасть закинути спорт та буде полегшувати процес.
5. Не женіться за результатом одразу. Починайте з малого, ставте поступові цілі й рухайтесь до них(не дарма ж ми всі знаємо що таке спринти і як будувати ітерації щоб досягати результату поступово). Головне — регулярність.

Щиро раджу всім відкрити для себе саме ту активність, яка приноситиме задоволення. Це чудова можливість знайти нові знайомства, натхнення, а подекуди й ідеї для роботи. Усе у ваших руках — варто лише почати, і зупинитися вже буде складно.

А чи маєте ви таку активність поза роботою? Діліться в коментарях.