Як хороший UI/UX впливає на ранжування сайту

💡 Усі статті, обговорення, новини про дизайн — в одному місці. Приєднуйтесь до Design спільноти!

Усім привіт, мене звати Дмитро, я SEO TL у компанії Qwerty.Software. Це мій перший досвід написання статей, сподіваюся, не останній.

Ця колонка орієнтована передусім на новачків і написана простою мовою. Тому пропоную спочатку розібратись, що таке UX та UI окремо, а вже потім перейти до впливу на SEO.

А досвідчених спеціалістів запрошую доповнити мене у коментарях.

Чому UX важливий для SEO — трохи теорії

UX або ж користувацький досвід вважається однією з найважливіших груп сигналів для алгоритмів Google і вже досить давно офіційно включений до документації. Так, наголошую саме на «групі», бо часто SEO-спеціалісти різних рівнів вважають, що їх лише два — кліки та скролінг. Це максимум, який я зазвичай чую на співбесідах. Звичайно, я роблю поправку на хвилювання, проте вважаю, що цього замало для розкриття всієї важливості користувацького досвіду. Часто це пояснюється застарілими знаннями, які варто освіжити, звернувшись до документації. Ще краще — аналізувати поведінку користувачів та читати кейси.

Чому UI важливий

Дизайн — це перше, що бачить користувач (якщо все гаразд із технічною частиною, звісно) після сніпету. І саме він формує враження та довіру до сайту. Звісно, усе залежить від аудиторії. Якщо сторінка виглядає застаріло та хаотично, немає структури або це просто «полотно з кнопкою», то навряд це зацікавить користувача (окрім хіба що «лютих бумерів») стати клієнтом і рухатися далі по воронці.

UI напряму впливає на UX. Уявіть: на мобілці кнопка «виїжджає» за межі екрана, а ви вже ввели всі дані — це ж дратує, правда?

Банальне підсвічування кнопки може вплинути на конверсію, проте не забувайте робити А/Б-тести. Зміни можуть відпрацювати як позитивно, так і негативно.

Якщо UI плутає, не структурований і не підтримує контент — це габела, фіаско... ну, ви зрозуміли ;)

Поговорімо про хороший UI. Я згрупую по пунктах те, що зазвичай вношу у бриф на дизайн нового сайту чи редизайн:

• Текст і елементи мають залишатися читабельними за будь-якого освітлення.
• Чітка ієрархія: заголовки H1—H3, підзаголовки.
• Списки, bullet pointʼи, FAQ візуально відокремлені та підкреслюють важливість викладеної інформації.
• Шрифти зрозумілі, читабельні.
• На смартфоні усе має працювати так само зручно, як і на десктопі.
• Ніякого горизонтального скролу на мобілці.
• Кнопки схожого призначення виглядають однаково.
• Іконки з універсальним значенням (лупа = пошук, кошик = покупки).
• Мінімум когнітивного навантаження: користувач не має «вгадувати», що робить елемент. Якщо список потрібно розкрити — додай стрілочку вниз.
• Візуальний фідбек: анімації/стани при кліку, наведенні, сабміті.
• Блоки варто візуально відділяти один від одного, щоб створити чітку структуру.

Це базовий мінімум, який я хочу бачити. Далі — робота зі структурою: від найважливіших елементів до менш важливих і вже «політ» data driven-фантазії дизайнера разом із маркетологом.

Які сигнали потрібно розглядати в першу чергу? Усі. Conclusion 😀

CVW — технічка. Хтось це обожнює, хтось ненавидить

Проте кожен має враховувати ці фактори при створенні нового сайту чи оптимізації наявного.

Користувачі дуже нетерплячі: якщо в тебе немає супер-офера зі знижкою 90% на новенький iPhone, то... ніхто не буде чекати, поки завантажиться сторінка (LCP).

LCP (Largest Contentful Paint)

Це час, за який користувач бачить найбільший і найважливіший елемент сторінки. Це може бути великий блок тексту, зображення чи відео у першому екрані. У цей момент формується відчуття: «ну все, можна тиснути кнопку Buy». Оптимальний показник — до 2,5 секунди після переходу на сайт.

На LCP впливають, зокрема: хостинг, неоптимізовані ресурси, затримки.

Що я раджу перевірити зі свого досвіду:

• Зображення. Варто перейти на WebP: він стискає краще без помітної втрати якості. Також корисно підвантажувати картинки під час прокручування (lazy-load).
• CDN (Content Delivery Network, якщо ваш сайт мультимовний/орієнтований на декілька локалей та здебільшого статичний, то це чудовий інструмент для зменшення завантаження та затримки.
• Якщо важливо, щоб користувач повернувся до вас — браузерне кешування. Це вже стандарт, але не всі замовники це розуміють, а розробникам треба чітке ТЗ, без нього результат непередбачуваний.
• Мінімізуйте блокери — якщо JS не критичний — підключайте його після завантаження основного коду сторінки.
• Хостинг. Високий TTFB завжди шкодить швидкості відгуку та завантаження сайту. Якщо навіть із кешем, CDN і оптимізацією коду ви не досягаєте потрібних показників — варто замислитись про зміну хостингу. Застаріле залізяччя сильно гальмує сайт. Подбайте про свій або клієнтський сайт заздалегідь та перенесіть його на надійний хост залежно від обʼєму трафіку, стеку сайту та локалі.

CLS — це що таке

Чи помічали ви під час завантаження сайту, що коли перший екран «стрибає» — блоки перескакують і стають на своє місце? Ох, як же довго можна з цим бавитися, щоб прибрати. Але чому це важливо? Бо це дезорієнтує користувача, збільшує кількість angry та нерезультативних кліків — коли користувач тисне на кнопку, а вона «тікає».

Що перевірити:

• Зображення. Width/height або aspect-ratio резервують місце.
• Відео. Так само вказуйте параметри заздалегідь.
• Шрифти. Це найпоширеніша проблема:
  • FOIT (Flash of Invisible Text) — текст спершу не видно, потім раптово з’являється.
  • FOUT (Flash of Unstyled Text) — спочатку показується «fallback», запасний шрифт (якщо він вказаний), а вже потім підвантажується кастомний.

Це, власне, все, що я бачив у практиці — і такого справді багато. І що цікаво — чимало SEO-фахівців взагалі не звертають на це уваги.

INP — оцінка швидкості відгуку візуальної взаємодії

Здавалось би, схоже на попередні метрики. Але у березні 2024 року Google вирішив (і правильно зробив) вимірювати ширший спектр показників, ніж просто затримку першої взаємодії. FID (First Input Delay) не враховував скрол, кліки/тапи, загалом будь-який результат повторної візуальної взаємодії. Тобто FID міг бути в зеленій зоні, хоч сам сайт давав поганий візуальний відгук.

На заміну прийшов INP (Interaction to Next Paint). Він оцінює швидкість і коректність відгуку під час усього сеансу. Тобто: «наскільки швидко та правильно сайт реагує на мої дії?»

Наприклад:

• Товари додаються в кошик із затримкою у 2 секунди — і цього вже достатньо, щоб користувач злився (пам’ятайте: робимо сайти для людей, а не для Google).
• У блоці FAQ натискаєш на запитання — а випадачка не відкривається, працює некоректно.

Якщо таке трапляється в кількох сеансах — ще нічого страшного. Алгоритм оцінює картину загалом. Але якщо після редизайну кількість проблем різко зросла — час питати, де був QA, коли сайт ще був у dev-середовищі.

Що INP відстежує:

• Кліки мишкою.
• Tap по сенсорному екрану.
• Натискання клавіші на фізичній або екранній клавіатурі.

Де за цим стежити

Google Search Console(GSC)

Це те, що SEO-фахівець має моніторити постійно. Показує вимірювання на рівні груп URL, але поки що немає даних по окремих адресах (коли ж це нарешті виправлять?). У будь-якому разі — must-have для відстежування. Тому йдемо далі.

PageSpeed Insights

Дає «польові» дані з реальних користувачів (CrUX) і лабораторні дані (lab data) з Lighthouse. Показує LCP, INP, CLS для конкретної сторінки. Дуже зручно для швидкої перевірки та точкової діагностики.

Lighthouse (Chrome DevTools)

Генерує лабораторні дані для окремої сторінки. Добре підходить для розробників, бо чітко видно, які ресурси погіршують LCP чи CLS. Запускається прямо в Chrome DevTools (вкладка Lighthouse).

Chrome User Experience Report (CrUX)

Відкритий набір польових даних, які збирає Google із браузера Chrome. Можна налаштувати власний дашборд у Data Studio.

Моніторинг у реальному часі (RUM)

Найточніший варіант. Я використовував його лише раз, коли треба було зловити «плаваючу» проблему. Це інтеграція бібліотек на сайт, наприклад Web Vitals JS від Google. Дає можливість збирати власні польові дані з реальних користувачів (а не покладатися лише на CrUX).

А як реагувати?

Тут я, на жаль, не дам універсальної поради: це технічні рішення, які залежать від конкретного стека. Базові знання розробки для розуміння + ChatGPT у допомогу. Або ставте команді завдання — хай розбираються. Але пам’ятаємо: «без хорошого ТЗ результат — хз».

Пу-пу-пууу, інформації багато, проте це база — скажете ви. Так, і будете праві. Але перечитайте перший абзац!

Так і що далі? А далі — що, чому і як.

Стежте з сек’юрністю

HTTPS-протокол — зараз це не проблема, але про базу забувати не можна. Шифрує трафік, захищає дані й підвищує довіру. Це вже радше про якість, ніж прямий сигнал, але все одно дуже важливо мати й контролювати.

Дотримуйтесь mobile-first indexing

Чому: з жовтня 2023 Google повністю перейшов на mobile-first indexing.

Як:

• респонсивний дизайн;
• однаковий основний контент і структуровані дані на мобайлі та десктопі;
• статичні URL для зображень та відео;
• коректний <meta name="viewport«>;
• не блокуйте ресурси;
• тестуйте Lighthouse.

Уникайте нав’язливих попапів

Чому: вони перекривають контент, дратують користувача та ускладнюють пошуковикам розуміння сторінки. Це може вплинути на ранжування. Є винятки (наприклад, вікові гейти), але їх потрібно налаштовувати так, щоб Googlebot міг індексувати контент.

Як:

• замість full-screen попапів — неблокуючі банери;
• показ із затримкою чи після взаємодії;
• чітка й видима кнопка «закрити»;
• не ховайте основний текст;
• перевіряйте сторінки Lighthouse для мобільних сценаріїв.

Чітко відділяйте головний контент від реклами

Нещодавно стикнувся з кейсом: підрядник не перевірив сайт перед публікацією review-статті, і замість того, щоб ранжуватися за цільовими запитами, сторінка почала збирати трафік по наскрізній рекламі. Так вийшло з ~20 сторінками, які ранжувалися за однаковими запитами. Чарджбек відбувся, але час втрачено.

Чому: користувачам і системам простіше зрозуміти призначення сторінки. У Search Quality Rater Guidelines окремо розрізняють Main Content (MC), Supplementary Content (SC) та Ads, надлишок або змішування елементів заважає зрозуміти «мету сторінки».

Як:

• використовуйте семантику: <main>, <article>, <aside>;
• створюйте чітку візуальну ієрархію та зрозумілі заголовки;
• позначайте Ads/affiliates;
• не зсувайте MC нижче через банери;
• не вставляйте CTA прямо у текст кожні два абзаци.

Поведінкові сигнали — тут вже без «чому» та «як»

Google офіційно не підтверджує їх як фактор ранжування, але й не спростовує.

Численні дослідження та аналіз показують, що поведінкові метрики — непрямі індикатори якості UX і відповідності результату пошуковому інтенту:

• Click-Through Rate (CTR) — якщо клікають частіше, ніж на конкурентів — заголовок і сніпет відповідають очікуванням.
• Dwell Time — чим довше користувач залишається на сторінці, тим корисніший контент. Важливо враховувати активний час взаємодії, а не «відкрив і відійшов».
• Bounce Rate (улюблений відсоток відмов) — високий bounce може свідчити про нерелевантність або поганий UX.

Навігація, структура та архітектура

Тут я відмічу ті best practice, які сам використовую:

• Sticky-навігація (header, TOC) — все, що спрощує взаємодію.
• Орієнтація на мобільну версію у першу чергу.
• Обов’язкове використання семантичних тегів: <nav>, <main>, <aside>, <header>, <footer>.
• Schema для формування сутностей «у вигляді гноміка» 😉.
• Будь-який важливий контент має бути доступним максимум за 3 кліки.
• Мінімізуйте «глибокі» сторінки (>3 рівнів вкладеності). Надто глибока структура шкодить передаванню ваги.
• Перелінковка — супер важлива штука, тільки гляньте, як жадібно перелінковують сторінки в сірих нішах через doorway-сторінки.
• Основний контент завжди вище і візуально відокремлений від реклами чи другорядних блоків.
• Для АІ — давайте чіткі та актуальні відповіді на запитання. Поєднуйте crawl efficiency зі зручністю для користувача.

Readability та візуал

1. Читабельність — робіть контент, який не просто містить ключові слова, а ще й «веде» користувача хоча б на 2–3 екрани вниз.
2. Візуальна ієрархія — будуйте структуру блоків на сторінці відповідно до інтенту за зменшенням важливості.. Якщо людині потрібно купити телефон — першою має бути CTA-кнопка, а не опис історії бренду.
3. Естетично приємний дизайн — коли сторінка виглядає привабливо й адаптована під цільову аудиторію, користувачі залишаються довше й більше довіряють контенту.

Ну, от власне і все.

UI/UX — це невід’ємна частина SEO: вони формують користувацький досвід, впливають на ранжування і напряму відбиваються на бізнес-показниках — конверсіях, відсотку відмов тощо.

Трохи кейсів з відкритих джерел

1. Мобільна версія сайту Ann Taylor була перероблена із покращеною іконкою кошика, зрозумілішою візуальною ієрархією та навігацією. У A/B‑тесті покращення дало зростання конверсій на 4,17 % та Revenue Per Visitor на 12,73 %.
2. Наукове дослідження (arXiv, 2025) показало, що інтуїтивна навігація, приємний UI, оптимізація швидкості й кастомізація значно підвищують утримання користувачів і рівень конверсії у мобільних застосунках.

Тож не забувайте тестувати, аналізувати й покращувати — хороший досвід користувача завжди повертається у вигляді результатів. Дякую за увагу!

Сподобалась стаття автора? Підписуйтесь на його акаунт вгорі сторінки, щоб отримувати сповіщення про нові публікації на пошту.