Тиша в чаті — це повна

Хоча, був момент, коли я думав інакше. Надсилаю в Slack оновлення по задачі — тиша. Думаю: «окей, всі погодили, працюємо далі». А через два дні отримую повідомлення: «а чому це так зробили? ми ж домовлялися інакше». І ти стоїш із цим «а ми ж писали в чат», намагаєшся згадати, чи хтось хоч раз поставив emoji, чи хоч написав «+1».

З того моменту я засвоїв правило: якщо ніхто не відповів — це не «так». Це «ніхто не читав», «усі на мітингу» або «ніхто не хоче брати відповідальність». Тиша — це не автоматична згода на виконання задачі. Це зручний для всіх вакуум, у який можна сховати невизначеність. І знаєте, що найцікавіше? Усі в цьому вакуумі почуваються комфортно — бо не треба нічого вирішувати. Мені перепитувати, а їм робити)

Команди часто плутають «інформування» з «узгодженням». Написати — не значить домовитися. «Я ж скидав у чат» — це не доказ, взагалі ні. Це просто факт того, що ти щось та кудись кинув. І потім усі здивовано питають: «А хто це вирішив?» — хоча ніхто нічого насправді не підтверджував. У цьому і народжується хаос: ми ніби все проговорили, але ніхто не сказав «так».

Тут важливо почати міняти підхід. Кожне важливе рішення варто фіксувати письмово. Не формально, типу на Ви, та не з нотками бюрократії, а просто і прямо: «Підтвердіть, будь ласка, що робимо саме так ...». Це 5 секунд, але вони економлять години нервів і суперечок в майбутньому. Бо погодження — то не емоція, це дія, реакція і вона має бути. Я навіть помітив, що ця звичка впливає на команду: люди починають уважніше читати, реагувати, уточнювати. Бо коли ти формуєш культуру «чіткої згоди», зникають двозначності.

Наше управління проєктом — це не тільки про дедлайни, бюджети й таски. Це про ясність між усіма. А ясність не народжується в тиші. Вона народжується в діалозі, бо справжня комунікація — це не коли всі мовчать, а коли всі на одній хвилі та вірно розуміють кінцеву ціль. Тож якщо ви керуєте проєктами, командами чи клієнтами — не бійтеся перепитувати, уточнювати й вимагати підтвердження. Це прояв зрілості та бажання виконати задачу саме так, як її треба виконати. Бо коли всі мовчать, не означає, що всі погоджуються. Іноді це означає, що всі просто втомилися. А так як буде, так і буде.

Як Ментор для PM допомагаю менеджерам і маркетологам будувати системність у роботі й комунікації. Якщо ви хочете навчитися уникати таких «тихих факапів» — приходьте до мене на менторство. Навчу, як зробити так, щоб кожне «так» було справжнім, а не просто тишею у чаті.

А як у вас?