Як я навайбкодила перекладач на 10 мов, не знаючи абсолютно нічого про програмування

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Всім привіт! Мене звати Саша, я керую маркетингом у Ratatype. Моє життя настільки ж далеке від програмування, як Земля від Марса. Але не дарма Collins вибрав словом року вайбкодинг. Бо навіть таким нездарам як я хочеться спробувати.

Ratatype — це клавіатурний тренажер. Проєкт з українським корінням, але ним користуються далеко не лише українці. Ми маємо десять мовних версій і навчаємо людей швидкодруку по всьому світу. Наші користувачі живуть у Бразилії, Мексиці, США, Франції, Іспанії, є навіть юзери з Конго.

Тож наші тексти, кнопки, листи — все має перекладатися тими мовами, інтерфейси яких у нас є:

• англійська (американська та британська);
• польська;
• турецька;
• французська;
• іспанська;
• італійська;
• португальска;
• голландська;
• українська;
• німецька.

Як ви знаєте, от-от почнеться Чорна пʼятниця. А отже — багато комунікацій. (Нагадую, я маркетолог). Ми придумали класну акцію, а під неї нам треба підготувати три різні листи (10 мовами), банери, модалки на сайті тощо.

Все це вимагає купи ресурсів.

Тому я вирішила витратити трохи часу на оптимізацію процесів, і навайбкодила сайт-перекладач.

Що я зробила

Абсолютно не розуміючись на програмуванні, я пішла до чата нашого GPT і попросила його написати мені код для сайту, в якому б було:

• поле для введення тексту;
• поле для зазначення контексту (тут я пишу, що саме за текст, яких слів уникати тощо);
• еталонний переклад — оскільки українську та англійську мови я знаю і сама, то для точнішого подальшого перекладу на мови, якими не володію, спираюся на дві мови;
• задала параметр, що все має працювать від API OpenAI.

Також віддала йому наш словник. Це документ, де ми зберігаємо всі терміни, їхні характеристики, опис та синоніми (слова, які використовувати не можна). І тепер він перекладає монету не як coin, а як Ratacoin, наприклад.

Додала трохи брендованості (лого, кольори).

Ну і декілька годин гралася в гру «Сам дурак», коли код відпрацьовував з помилками.

Коли ж нарешті я отримала те, що хотіла, то підключила код до GitHub, створила репозиторій у Render, задеплоїла і отримала працюючий сайт. Безкоштовно.

Щоб сайт не засинав, підключила моніторинг, який пінгує його кожні 5 хвилин.

Що з лімітами та безпековими приколами

• Щоб з мене не знялися всі гроші світу, поставила обмеження на API у 10 баксів на місяць.
• Переконалася, що мій ключ непублічний.
• Додала захист від prompt injection та тротлінг.

І що з цього?

Я розказую це не тому, що відтепер вважаю себе програмістом чи думаю, що професія програміста мертва чи непотрібна. Я ділюся цим досвідом лише для того, щоб на живому прикладі показати, наскільки великі можливості нам відкриваються.

Якщо я, людина, котра не розуміє половини слів, які сама написала в цьому пості, змогла створити собі корисний інструмент, котрий може економити мій час, то що ж тоді з цим усім зможете робити ви — ті, хто справді на цьому знається. Я в повному захваті!

П.С. Код не показуватиму, бо буде з мене сміятися :) Я знаю, що це все далеко не ідеально, неправильно чи наївно. Але мені був потрібен інструмент, і я його отримала. Сама, без ТЗ, без зборів та обговорень, без прототипу. За один вечір пʼятниці.