Який найбезглуздіший міф про ІТ-сферу ви чули?

Спільното, а розкажіть, які найбільш цікаві, смішні чи абсурдні міфи про роботу в ІТ ви чули від тих, хто не працював у цій сфері?

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Один із найдурніших міфів, що розробник більше не потрібен: достатньо просто попросити ШІ, і він нібито сам усе придумає, побудує архітектуру, та навіть виправить усі баги без участі людини.

Є міф що не можна працювати на 2 фултайми. Знаю людину яка працює на два фул тайми. Із 6 ранку до 14. Потім з 16 до півночі. Між 14 та 16 трішки досип чи відпочинок. Правда це було років 5 тому. зараз не знаю, але факт мав місце.

«Ти ж програміст. Зроби мені в Екселі щоб було ось так»

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Штучний інтелект можна запрограмувати на три закони робототехніки, сформульовані Айзеком Азімовим.

Тепер розробники відувають ту ж саму біль коли кажуть «АЛ замінить розробників», бо Тестувальники теж чули що «Автоматизація замінить вас» бугагага

Хіба це міф? Коли я тільки починав у MSFT у 2018-му, там саме завершувався процес, коли QA прибирали як окрему роль і робили тестування частиною обов’язків інженера. Фактично, жодна Big Tech компанія на сьогодні не має QA як окремої ролі (і вже років 5 як). Існують SDET, але це в першу чергу SDE і лише потім T.

ШІ замінить «кодерів» так само, як автоматизація витіснила мануальних QA. Залишаться Інженери — ті, хто розуміє архітектуру, бізнес-вимоги та несе відповідальність за результат.

QA прибирали як окрему роль і робили тестування частиною обов’язків інженера.

і як воно? тестують? :D

А є варіанти? Performance review не спить

А є варіанти?

ну я не знаю. якщо справа про тести, то звичайно їх пише сам розробник на свій функціонал, але додатково роботу QA за ту ж саму зарплатню я б не хотіла робити, бо там свій дивних світ де і аналітика, і купа комунікації з продуктовою частиною, і свої специфічні тести, і координація з іншими QA, і мишою клікають вони у різних браузерах, і на мобілках тестують

мишою клікають вони у різних браузерах

Це автоматизується. Можна налаштувати visual regression testing: звіряти скріншоти з еталонними або записувати відео для рев’ю, якщо були візуальні зміни. Я правильно розумію, що QA вручну тикає з усіма можливими комбінаціями accessibility features?

і на мобілках тестують

Те саме — автоматизовані integration E2E tests (Device farms тощо).

дивних світ де і аналітика

А де її немає?

і купа комунікації з продуктовою частиною

Що таке «продуктова частина»? А ваша тоді яка? Навіщо з ними комунікувати для перевірки працездатності? Автоматизовані тести всіх сервісів, на які впливають зміни в Pull Request, мають нівелювати цю необхідність. Це повинно бути обовʼязковою частиною CI/CD пайплайну та рев’ю, а не предметом обговорень. А обговорення самого функціоналу мало б бути до а не після написання коду.

свої специфічні тести, і координація з іншими QA

Я думаю, що це може працювати лише на невеликих проектах (до 2–3 млн рядків коду, до 20–30 людей). На масштабах у 200–300 млн рядків коду і 2000–3000 співробітників такий підхід не пройде, а проект стане перманентно нестабільним. Забезпечити однорідну якість, коли хтось десь проганяє вручну специфічні тести, клікає мишкою і «неформально координується», неможливо. Така система гарантовано зламається, бо люди забувають, ходять у відпустки, хворіють, звільняються тощо. Масштабується лише автоматизація, а не ручна координація.

Можна налаштувати visual regression testing: звіряти скріншоти з еталонними або записувати відео для рев’ю, якщо були візуальні зміни.

в них це теж є, також розробники пишуть свої скріншот тести там, де вони вважають це необхідним. але мишою все одно QA клікають. це їхня справа навіщо вони це роблять, а я рада, що в мене голова не болить про кволіті іншуренс.

Що таке «продуктова частина»? А ваша тоді яка?

моя частина — це робити той функціонал, що хоче продукт оунер. а от про те, що він хоче він спілкується також з QA. QA знає всю продуктову специфіку, а я її знаю дуже поверхнево і не хочу витрачати час на вивчання того, що не буде мати ніякої користі коли я зміню роботу.

дивних світ де і аналітика

А де її немає?

там де не жлобляться на QA

Така система гарантовано зламається,

чекаю ))

Фактично, жодна Big Tech компанія на сьогодні не має QA як окремої ролі (і вже років 5 як)

Щось якось не схоже: www.amazon.jobs/...​e_query=Quality assurance

Це особливий шлях Амазону, який є одним із небагатьох виключень (на пару з Еплом)

1) Майкрософт — реформував QA. Як окремої ролі їх немає
apply.careers.microsoft.com/...​6620117&sort_by=relevance

2) Мета/Фейсбук — ніяких QA як окремої ролі
www.metacareers.com/...​earch?q=Quality Assurance

3) Гугл — QA не окрема роль, а частина обовʼязків інженера
www.google.com/...​sults?q=Quality Assurance

4) Нетфлікс — пару офрів у суміжних гілках (не основний бізнес)
explore.jobs.netflix.net/...​s?query=Quality Assurance

Ви з іної планети, я вас вітаю))) Але у нас тут веселіше

Фактично, жодна Big Tech компанія

Meanwhile

Це особливий шлях Амазону, який є одним із небагатьох виключень
(на пару з Еплом)
Мета/Фейсбук — ніяких QA як окремої ролі

www.metacareers.com/...​_details/1797588394965706

1 офр в регіональному офісі як локальна аномалія, яку не слід приймати за правило

Я правильно зрозумів, що правило, якому не відповідають обидві A у MAANG — це

Фактично, жодна Big Tech компанія на сьогодні не має QA як окремої ролі

Big Tech (aka Big Five) — Alphabet, Amazon, Apple, Meta, Microsoft (en.wikipedia.org/wiki/Big_Tech)
у 2 з 5 формально все ще є не трансформофані в SDET ролі QA, але які вже downscaled. Або вже є SDET за сутністю формально все ще називаючись QA/QAE. Але на динаміку змін сильно не впливає. Microsoft вирішив піти шляхом радикальних швидких змін, Amazon повільних еволюційних поступових перетворень, але напрямок у обох однаковий. Тільки час покаже чий підхід був ефективніший (www.alphaspread.com/...​asdaq/amzn/vs/nasdaq/msft)

Не заради посперечатись, просто трохи фактів. В Мета є QA як окрема роль, і доволі багато. Думаю, вимоги там як для SDET, але по факту вони більше мануально тестують.

у будь-якому випадку завжди можна знайти вийнятки і аномалії, але в загалом по BigTech QA стає менше і менше і навіть ті, які залишаються сильно трансформуються

загалом по BigTech QA стає менше і менше

Ось так ми й «взяли Київ за три дні», тобто прийшли від «жодної Big Tech компанії» до «загалом по BigTech QA стає менше». А це вже валідний пойнт і цілком логічно — бо AI.

Теж подумав що якась дурня
Особливо гугли ітд, як там можуть все деви протестити? Це нереально)

Амазон і клаудфлер падав, як раз нещодавно :) І гугл не без гріху. Ті продукти, які роблять для людей, там просто аналітики, юзер експірієнси, та інші фокус групи тестують, просто «тестування» стоп-слово для західних компаній. Їм краще ото найняти з Індії. Тому цей холівар чую вже 12+ років

просто «тестування» стоп-слово для західних компаній.

Ніт.

Їм краще ото найняти з Індії

Тут трохи складніше. QA завжди отримує менше, ніж розробник. Бо бізнес не хоче платити за auxiliary role, і у QA пул кандидатів суттєво більше. Тому бізнес шукає QA на невелику зарплату, і вочевидь — отримує гiвно (яка зарплата, така і робота). Бізнес плюється, іде в Індію, і отримує там таке саме гiвно, але дешевше. Бізнес умовно щасливий.

Хороший QA отримує нормально, він приходить, розробляє процеси, автоматизацію, плани, etc. Тому там, де на QA віділяють гроші — там більше шансів побачити різницю, і зрозуміти, що між нормальним QA і мануальною макакою — таки є різниця.

Абсолютно згодна про хорошого QA, бо це аналітки, продукт-овнер, технічна складова і процесна, просто через західні компанії 80 років, склалось хибне, що це манкі кодери.

Хороший QA отримує нормально, він приходить, розробляє процеси, автоматизацію, плани, etc.

ще тісно працює з продукт оунером, добре знає продуктовий домен і робить аналітику

Big Tech з жадності роблять усе можливе щоби втратити ринки, порушуючи пл факту правила і експпртизи які були набуті минулими поколіннями американців. Китай в той самий час вже розробив компьютерні системи для керування Панамським каналом та Аргентинською фондовою біржею. Поставив усе і софт і хард, повний цикл.
Щоб там не казали, але менталітет — має місце. Більщість сучасних керівників Big Tech — мають індіське походженння.
З іншого боку тепер ясно — що будемо робити щось в Європі.

порушуючи пл факту правила і експпртизи які були набуті минулими поколіннями американців

Це про класичний конфлікт прогресу (через експерименти) проти традицій?

що будемо робити щось в Європі

В Європі немає власних Big Tech (B2C гігантів), лише регіональні офіси іноземних компаній.

Хоча талановиті інженери є, і їх багато. Проблема в іншому:

— Ринок занадто фрагментований. У кожній країні своя мова, закони та податкова система. Масштабуватися важко.

— Слабкий доступ до венчурного капіталу. В Європі інвестори бояться ризикувати («risk-averse»).

— Неймовірна зарегульованість. GDPR, AI Act, Digital Markets Act ставлять високі бар’єри на вході.

— Brain drain. Через високі податки (особливо на опціони) інженерам вигідніше переїхати в США, де винагорода в рази вища.

— Якщо компанія в Європі таки змогла вирости, для глобального масштабування їй банально не вистачає глибини європейського ринку капіталу. Як наслідок — їх викуповують американці (Skype, DeepMind, Minecraft... список довгий).

А такі гіганти, як ASML чи SAP, виживають тому, що працюють у складному B2B/DeepTech секторі. Там або високий поріг входу через технології (ASML), або бюрократична складність грає їм на руку (SAP), створюючи природну монополію.

Занадто багато складних факторів, а на справді є головний — США душать конкурентів своїми можливостями, часто навіть прямим і не прекритим лобіюванням і іншими брудними методами конкуренції. Той же Мюнхенський проект LiMux (один з моїх перших клієнтів) взяти, з переходу на європейський софт. Існує с 2008, та постійно знаходиться якийсь депутат який ставить усіх раком — що потрібно все прекрти і перейти на софт американської корпоратції. Так само сталось скажімо із Nokia та їх MeeGo, просто задушили.
Стосується не тільки ІТ, скажімо Японський автопром часто примушували до «добровільного обмеження експорту». А діватись нема куди, Японія окуповна по сьогодні і сама ще і платить за американскій збройні сили на своїй теріторії. Шоправда то призвело до появи брендів типу Lexus (Luxury for US), де американському автопрому вставили штакет, ще гірший ніж массовими автомобілями. Разом із німцями забарали найприбутковіший сегмент ринку у кадилаків з лінкольнами.

Лобіювання існує, ніхто не сперечається. Але набагато частіше Європа програє не через «підступи США», а через власні постріли собі в ногу під гаслом захисту національних інтересів.

Ідеальний приклад того, як регулятори власноруч закопують потенційних гігантів — історія Dailymotion.

У 2012–2013 роках Dailymotion був реальним конкурентом YouTube. Yahoo! хотіла купити 75% компанії, що дало б французькому стартапу доступ до американського капіталу, глобальної інфраструктури та ринку США. Це був шанс стати світовим «Big Tech».

Що сталося? Міністр економіки Франції Арно Монтебур заблокував угоду. Причина? «Економічний патріотизм». Він заявив, що не дозволить, щоб французька «перлина» потрапила до американців. Результат: Yahoo пішли. Dailymotion залишився «гордим і французьким», але без ресурсів для масштабування. YouTube за цей час влив мільярди в сервери та алгоритми і став монополістом. Де зараз Dailymotion? У статистичній похибці. Його вбили не «брудні методи конкуренції» США, а власна влада, яка вирішила, що краще мати маленьку мертву «національну гордість», ніж частину глобального успішного бізнесу.

Можливо, якби не французькі бюрократи і особі Арно Монтебура, який майже ніколи в своєму житті не працював і не вів бізнес, але приймав рішення про правила ведення бізнесу, то я б сьогодні працював в Dailymotion в Парижі а не в YouTube в Цюріху. «Brain drain» це не складний абстрактний фактор, а реальна загроза для ЄС в реальними же наслідками.

Щодо Nokia — їх задушили не американці, а власна бюрократія та нездатність менеджменту визнати, що ера резистивних екранів та Symbian закінчилася з виходом iPhone. А приклад з японським автопромом лише доводить зворотне: обмеження змусили японців інвестувати в якість (Lexus) та локальне виробництво, що зробило їх сильнішими. Європейська ж протекція робить компанії слабшими, бо ізолює їх від реальної конкуренції та капіталу.

Як тоді пояснити, що в Китаї по факту вигнали Google та Facebook тим не менше у них є : Baidu, TikTok, Youku тощо? Дуже просто — французи не знайшли грощі свого часу на Dailymotion, на розбудову датацентрів і д.т., тоді як китайці — знайшли. Та так довго не буде, американський і європейський капітали все далі стають в контри, особливо з шантажем який зробив Дональд Трамп Урсулі фон дер Ляєн з вимогами вкласти в американську економіку 17 трільйонів і т.д. Тому це має привести до єпропейський проектів.

Тому це має привести до єпропейський проектів.

Рік тому був великий звіт (доповідь) від Драгі, який перераховував всі ці проблеми ЄС і що треба робити, аби їх вирішити. Рік минув, а віз і нині там — навіть не поворухнувся у правильному напрямку (fsaraceno.wordpress.com/...​l-at-the-starting-blocks).

ЄС — не США і не Китай, бо ЄС не одне ціле. А останнім часом ЄС не може дійти згоди з жодного питання, до того ж до влади рвуться євроскептики. У таких умовах спільні проекти не зʼявляються. Плюс європейські країни мають дуже мало вільних ресурсів для інвестицій через надмірно дорогі системи соціальної підтримки (welfare state).

французи не знайшли грощі свого часу на Dailymotion

Не знайшли тоді, не знайдуть і сьогодні. Європейці вкладають свій капітал не в розвиток і майбутнє, а в споживання і сьогодення — у державні облігації, з яких виплачують «соціалку» вже зараз і які мають 0 ROI для економіки завтра.

Хоча талановиті інженери є, і їх багато. Проблема в іншому:

Можете пройтися по основних країнах — ранк інженерів?

Я не маю надійної статистики про різницю якості інженерів між країнами Європи. Як і фактично важко чітко визначити що таке «якість інженера». Це скоріше про очевидні приклади — Лінус Торвальдс (Linux), Б’ярн Страуструп (C++), Деміс Гассабіс (DeepMind), Артур Менш (Mistral AI) — всі європейці. Але комерційний успіх всіх цих проектів так чи інакше завʼязаний на США.

Тестувальники добровільно примусово вчать автоматизацію. Якщо під автоматизацією мались на увазі тести, то заміна відбувається. Мануального тестування все менше з часом

тому що хайп ніколи не відповідає реальності на 100%. Тим не менше це факт, що кількість мануальних тестувальників зменшується з часом. У нас було раніше три тестувальника, тепер розробники пишуть тести і один QA котрий також пише тести. В масштабі компаній також чистих мануальних тестувальників дуже рідко зустрічаю

І штучний інтелект сильно полегшив навчання. За останні декілька років більше половини знайомих мануальних QA почали писати тести. Спочатку з ШІ, потім уже самі розібрались

В сучасних реаліях не вчити автоматичне тестування це ризикована стратегія. Можна програти конкурецію тим хто вивчить раніше

Математика не портрібна в програмуванні.
І що цікаво ті хто таке кажуть часто — самі використовують і логіку і математичні методи.

Логіка це не математика) 90% вебу взагалі побудовано на простійших іфелсах і це прекрасно, бо любий вася з АІ тепер може вкатитись

веб буває різний — в лендінгах взагалі може не бути програмування, тільки декларативщина і html5/css фічі, статичний хостинг, та інше.
для інтернет магазину як мінімум суму замовлення порахувати треба

За такою логікою ґави теж використовують математику, коли обирають де більше їжі (порівняння). Питання у визначеннях: що таке математика? І питання що з математики треба для успішного програмування?

Коли ми задаємо питання потрібно/не потрібно, то зазвичай це означає чи треба вчити математику додатково. Оскільки для більшості задач вистачить здорового глузду та шкільної математики, тому відповідь: ні.

Ну ви в курсі що кожний символ в дописі, це набір чисел від кодової позиції символа, до хитроумних формул Font Rasterization, відеокарт гарфічних оболонок, браузерів, сітьових пристроїв, шифрування RSA з AES 256 чи елептичними кривими під час HTTPS зєднання і т.д. Але ні то усе не математика — то чікі-чікі і в продакшн.
uk.wikipedia.org/wiki/Математика

Оскільки процесор це мікросхема, то щоб бути програмістом треба знати схемотехніку? А оскільки в основі транзисторів квантові ефекти, то ще й володіти нескінченновимірними гільбертовими просторами? Варто почати вимагати це на співбесідах?
Цифри навколо нас всюди: ціни в супермаркеті, показники спідометра, банківські виписки. З цього можна зробити простий висновок: математика потрібна всім у побуті, не тільки розробникам.
RSA, Font Rasterization і подібні речі це інша категорія. Тут якраз і є логічна помилка: цим ви доводите, що певним спеціалістам справді потрібна глибша математика, але аж ніяк не всім розробникам. Якщо проєкт цього вимагає, то відповідні запитання є на співбесіді. В більшості жодних питань по математиці.

Можна рахувати математикою додавання чи віднімання?

може і так) якщо віднімання це операція брання зворотного елементу і ніколи не знаєш чи він існує чи ні

Те, що айтішники в середньому розумніші за інших. По факту більш схильних до стереотипів, ніж айтішики я не зустрічав. Те що айтішники можуть «логічно мислити» — це просто пепегонка тривожних думок із пустого в порожнє.

Про логічге мислення не факт. Цьому треба окремо вчитись. Можете спитати 4 закони логіки Аристотеля у колег десь за чаем. Ну а матод Сократа, чи 6 шляп там і т.п. ставить в ступор кого завгодно хто не знається на ньому.

матод Сократа чи 6 шляп

а якже nemes з древнє-єгипетських papyrus, вже не

ставить в ступор кого завгодно
десь за чаем

?)

Питання у тому, що таке «розумніше»? Якщо брати кількісні показники, то дослідження показують що програмісти мають середній IQ ~110-130 (вище за популяцію), вищі результати в аналітичних тестах. Сюди ж дохід, рівень освіти, тощо.

Стереотипи? Ви самі видаєте факти за стереотипи, а власні стереотипи подаєте як факти. Жодного посилання на обʼєктивні дані.

сфера айті — це далеко не тільки програмісти. Ну і так поняття «розумніший» — дійсно розпливчасте. Тут ми не знайдемо, думаю, спільного визначення — так як це важкувато
Для мене — це точно не тільки айкью. Той самий вищий айкью я як раз мав на увазі як "

пепегонка тривожних думок із пустого в порожнє

". Але це мої особисті визначення вони дійсно не мають значення.

Рівень освіти — якось залежить від айк’ю програмістів?

програмісти бувають егоїстами і цинічними стосовно інших. Коли їм пояснюють що вони повинні ризикувати собою заради спільних інтересів, то вони відмовляються не тому що дурні і не розуміють, що це єдиний шлях досягнення спільних інтересів. Вони відмовляються тому, що у них є варіант коли їх особисті інтереси можуть бути досягнуті без інтересів інших. І це буде з меншими ризиками

Потрібно розрізняти тупість і егоїзм. Люди намагаються щось пояснити і в процесі навʼязати правила поведінки. Отримують відмову і йдуть говорити які тупі люди, не здатні усвідомити простих речей. Знову ж таки, проблема не у здатності щось робити, а у бажанні це робити

це все можливо сказати й про людей інших професій. Не розумію чому ви наділяєте програмістів якимись особливими властивостями. Звичайні офісні трудяги такі ж як праціваники банку наприклад

усі люди нерівні, не можна сказати що всі професії одинаково впливають на людину. Виділяти окремі професії це нормально

у програмістів є фактори котрі впливають на них:
— навчання практично кожен день
— постійний пошук компромісів. Ніколи не вийде обрати ідеальне рішення і завжди буде тиск, щоб не обрав найгірше
— постійне спілкування з людьми котрі не розуміють що ти робиш. Ситуація коли інші не розуміють це норма, тому і вони самі легко живуть у ситуації коли уже вони не розуміють когось
— постійна уніфікація речей, гонка за ресурсоефективністю. Через це можуть байдуже або навіть негативно ставитись до речей котрі порушують ресурсоефективність. Це можуть бути явища і речі котрі створюються заради емоцій, а не ефективності
— часто бачать як речі над котрими працювали роками, знищуються за один день. Або йде заміна на працівників з дешевшої країни. Тому будь які історії у котрих йде мова про «заради майбутнього», вони сприймають скептично

І таких чинників можна писати десятки. Деякі з них звичайно будуть субʼєктивні, але в цілому всі ці зовнішні фактори змінюють людей досить сильно. Це можна назвати не інтелектом, а вмінням пристосовуватись, вивчати зовнішні умови і обирати зручніший варіант

У працівників банку немає навіть половини факторів. Тому рівень вміння пристосовуватись до навколишніх умов у програмістів і працівників банку буде різний.

Все що ви описали трапляється у будь-якій сфері та будь якій компанії просто у різних масштабах)
Якщо вам спокійніше вірити у міф про винятковість програмістів — це ваш вибір.

у деяких трапляється, у деяких не трапляється. У банкірів не трапляється. Обʼєктивно специфіка професій абсолютно різна

На цю тему є хороший анедкдот.
— коли вантажник говорить про пласку землю, він реально у це вірить. Коли інженер говорить про пласку землю, він хоче тебе послати або йому заплатили

Одна справа бути дурнем, і геть інша писати дурні речі. Яскравий приклад тут на форумі був, коли окремих людей називали тупими, що вони повірили у рос пропаганду. В результаті ті люди зараз сидять на березі моря в Іспанії. Тобто те що вони писали і те що вони реально робили на практиці, геть не співпадає

Багато людей з вченим степенем пишуть неправдиві речі, після котрих їх називають дурнями. Це помилка, тому що брехня заради власних інтересів це питання моралі, а не тупості

Якщо інженер або людина з вченими степенями пише або вірить у неправдиві речі — це може бути просто тим що як і кожна людина вона здатна помилятись. Ось і все. Скільки як ви кажете інженерів та людей зі вченими степенями заносили грошей в МММ у 90х))). Те що программісту потрібно часто читати мануали по новим версіям фреймворку — це не робить його якимось особливим та начитанним. а просто специфіка професії. Це на значить що він «постійно навчається». Це просто базова необхідність щоб не вигнали з роботи

знову та сама помилка. Те що хтось використовує високо-ризикові механізми, не означає, що він дурний і не усвідомлює ризиків

І мавпа і людина вміють пригати по деревах. Щоб відрізнити який інтелект у них потрібно задати питання: що ще крім цим тупих речей ці люди здатні зробити?

Якщо хтось здатен робити вчинки котрі вимагають інтелекту. То він не тупий. Він просто робить тупі речі. Є різниця, коли роблять тупі речі бо нездатні на щось більше, і коли роблять тупі речі за бажанням.

я правильно розумію вашу точку зору?

Є деяка каста розумних та освічених людей — до неї відносяться, інженери люди зі вченими степенями, та програмісти? — вони в середньому розумніші за інших та навіть якщо роблять якісь нелогічні речі, то вони все прорахували просто прийняли такі ризикові рішення?
Наприклад усі інженери та людей зі вченими степенями які понесли гроші у МММ все прорахували та усвідомлювали ризики.

А якщо гроші в МММ поніс вантажник чи працівник банку то він нічого не прорахував тому що він тупіший за усіх вищезазначених.

взагалі сама ідея оцінювати інтелект людини на основі короткого проміжку часу або декількох подій, це абсурд. Це дасть рандомні результати котрі ніяк не будуть відображати реальність. З такими рандомними результатами не вийде знайти якусь різницю між професіями

Більш менш хороші результати можна отримати проаналізувавши діяльність людей протягом 10 років. Навіть тварин досліджують роками. Як тоді можна робити висновок про інтелект людини на основі рандомно обраних подій?

Не знаю — я не оцінюю інтелект людей. Я працював у різних айті компаніях на різних посадах також знайомий з людьми із різних сфер — і ніколи не помічав у програмістів якогось особливого інтелекту та критичного мислення — звичайні офісні трудяги 5/7 9 — 18.00 зі стантартною картиною світу. ГМожливо статистичні дані говорять за інше — можливо не знаю. спорити не буду

Є питання інтелекту, що зазвичай визначається як вміння розвʼязувати задачі, з якими ти не стикався в практиці. Але тут все погано, бо якщо процесора відправити в джунглі, то задачу виживання в дикій природі, з якою він не стикався, він скоріше за усе провалить.

Так, IQ міряє як людина проходить IQ тести. Але є певна кореляція з рівнем доходів, наприклад. Тобто всі параметри описують щось статистично, хоча на рівні окремої людини можуть скоріше не працюють. Додай сюди знання іноземних мов, спілкування з людинами з інших країн, ...

Якщо брати ринок, то там гроші є одиницею виміру корисності, яка дозволяє нам порівнювати яблука та апельсини. Тому дохід зазвичай дуже корелює майже зі всьома показниками інтелекту, розумності, навіть тривалості життя: це самий статистично значимий предіктор.

640 кбайт вистачить всім.

найбезглуздіший міф про ІТ-сферу

що т. зв. AI — це інтелект.

Мене час від часу це теж тригерить чомусь.
Скільки вже писав що:
1) Це не штучний інтелект (AI)! а мовна модель (LLM).
2) Мовна модель, оперує токенами. Де токеном може бути частина слова або слово (або ще якесь поняття).
3) При формуванні відповіді, Мовна модель ГЕНЕРУЄ наступний токен з деякою імовірністю, спираючись на вже існуючий контекст поточної бесіди.

Іншими словами LLM це цілком імовірнісна модель, що не вміє «думати чи вигадувати».
LLM спираючись на контекст і імовірнісні зв’язки між токенами, які були встановлені в процесі навчання, генерують відповідь у вигляді токенів, тим самим розширюючи поточний контекст.

Тобто. що б було ще зрозуміліше, то наприклад:
Якщо людина допустимо в процесі вирішення диференціального рівняння, може дійти несподіваного висновку або методу вирішення цього або раптом відповіді на зовсім іншу проблему, лише на секунду подумавши про (припустимо) гончих собак :-) то LLM в поточних їх сьогоднішніх видах та архітектурах, не вміють так.

Але AI звучить більш маркетингово, і це краще втюхується. Я це розумію.

незважаючи на усі недоліки поточних моделей чи немає тут схожості в описі побудови -

L̶L̶M̶ мозок людини спираючись на контекст і і̶м̶о̶в̶і̶р̶н̶і̶с̶н̶і̶ ̶з̶в̶’̶я̶з̶к̶и̶ хімічні/електричні синапси між ̶т̶о̶к̶е̶н̶а̶м̶и̶ нейронами які були встановлені в процесі навчання, генерують відповідь у вигляді ̶т̶о̶к̶е̶н̶і̶в̶ морфем

а опис з

може дійти несподіваного висновку або методу вирішення або раптом відповіді на зовсім іншу проблему, лише на секунду подумавши про ...

чимось нагадує pattern recognition)

це як зробити штучний мозжечок і назвати інтелектом.
Мозок людини складається з багатьох відділів, які взаємодіють між собою електрично і хімічно, і відтворити це буде непросто. Можливо, створять який синтетичний інтелект, який буде доповнювати, допомагати. Anyway, все ще сире й недороблене, і масштабувати почали з фальстартом.

Біда в тому, що під це підняли шалене бабло, витягнувши його з реального сектору економіки.

Мозок людини складається з багатьох відділів, які взаємодіють

Які до кінця досі ніхто не знає як саме взаємодіють

Автоматизація замінить всі мануал QA, легко вайті-в-айті через мануал QA, відправ мені своє резюме і купи мої курси, і ти будешь на расхват, АІ замінить всіх

Автоматизація замінить всі мануал QA

Колись я кілька років цілеспрямовано спостерігав в баг-трекері за успіхами тіми автотестерів, які отримували з\п програмістів (а не QA)
Так от, функціональні баги вони знаходили ДУЖЕ рідко. Підозрюю, що вони ловили багів ручками, потім писали під це автотести, які знаходили той баг.
Це при тому, що продукт активно розвивався, і в ньому бігали зграї неляканих багів.
Автотестинг це крута штука, але він
1- не доводить відсутність багів
2- ловить їх поганенько.

Мета автоматизованих тестів не шукати баги, а перевіряти функціональність.

мета автотестів саме шукати регресійні функціональні баги, в процессі перевірки, ні?

Ні.
Автотести працюють по чітко визначеним сценаріям для перевірки чітко визначеного функціоналу.
Тобто автотест перевіряє очікуваний результат → система дає інший → тест падає → знайдено баг.

Визначення з вікіпедії — «Test automation is the use of software (separate from the software being tested) for controlling the execution of tests and comparing actual outcome with predicted.»

Автотести працюють по чітко визначеним сценаріям для перевірки чітко визначеного функціоналу.
Тобто автотест перевіряє очікуваний результат → система дає інший → тест падає → знайдено баг.

зазвичай, це не баг, а десь-щось змінилось \ додалось.
але ж

Мета автоматизованих тестів не шукати баги, а перевіряти функціональність.

правильно?

зазвичай, це не баг, а десь-щось змінилось \ додалось.

в прицнипі якщо розвернути на віворіт і получиться test driven development то тоді вже не

десь-щось змінилось

а щось пішло не так не у відповідності до спєк які виражені у тестах

Test-Driven Development (TDD) is a software development method where you write automated tests before writing the production code.

Що біткоін майнери успішно і супер вигідно для себе працюють і працюватимуть на повністю замортизованому обладнанні. Ніт. Бо не встигають міняти на краще, більш потужне, бо біткоін змушує реінвестувати у нове обладнання. Це і є перемога над капіталізмом. Але вони придумали ETF, щоб скупити весь біткоін. Стережіться великих падіннь!

Міф.. не міф.. але тижпрограмміст!
«Зможеш мені ноут почистити від пилу і термопасту поміняти?»
Взяв ноут.. почистив, продув поміняв. Віддав.
Через пару неділь... але тижпрограмміст!
«Поміняй мені будь ласка екран на ноуті.»
Не дуже хочу.
«Та пліз!!! Тиж программіст!!!»
Блть... ну ок.
Заказав екран, взяв той ноут. Все робив в перчатках резинових, повільно.. батарею звісно зняв.
Зняв той побитий екран, первірив ще раз що все працює.
Поставив новий екран... вмикаю... і відїбнув GPU....
За свої кошти відремонтував той ноут, тому що взяв на себе цю роботу.
Ноут віддав.
Яж программіст, але більше такої х%-ні я робити не буду.
Хай несуть своє залізо у сервіс.

Взяв ноут... почистив, продув

— в результаті навіть не вмикається. У мене якось так було)

Коли вчився в університеті, попросив друга, розробника, перевстановити мені Windows. Всі важливі файли переніс на D. А він мені обидва диски відформатував. Відтоді звертаюся тільки в сервіси)

Зате скільки місця звільнилось)

Згадав класику: «Запустив я Norton Commander і побачив два диски C: Нащо мені обидва? Один з них форматнув.» :-)

Я спецально так з робив пару раз, щоб більше не звертались. Хоча, були й винятки)

«ІТ- традиційно чоловіча сфера» — люта брехня! А правда в тому, що цей міф, протяжністю в 30 років добігає кінця (бо все в цьому світі — циклічно ;) )

В медіа цей міф добігав кінця ще в 2017 році (можливо ще раніше. Просто це найраніше з того, що особисто я пам’ятаю). І в 2020 добігав. І досі добігає.
І тим не менш, попри відсутність фізіологічних (як от професія вантажника чи шахтаря) чи тим паче юридичних обмежень, ба навіть попри наявність ряду заохочень саме для жінок, чомусь жінки в ролі програміста траплялись тоді, і трапляються зараз, але більшість складають чомусь всеодно чоловіки

У Європах айтішники і водії трамваїв отримують однакову зарплатню :)

угу, водiй трамвая 2500 брутто, паромщик аж 3500

а дальнобої vs програмери в середньому ?
не раз чув що +/- те саме шо в ЕС шо в США

а дальнобої vs програмери в середньому ?
не раз чув що +/- те саме шо в ЕС шо в США

У Варламова вийшло на днях відео про американських дальнобоїв, можеш подивитися, як живуть дальнобої. З комфортом і можливостями айтішників це не порівнюється.

У Варламова вийшло на днях відео про американських дальнобоїв, можеш подивитися, як живуть дальнобої.

о найшов де це було щоб дописать бо забуваю

... карочі да сказочноє я навіть дивитися почав і таки додивлюся я сподіваюся бо служба вона така і його там на 2 години но штошь

але мене цікавить питання окремо до тебе за тебе за уточнення вже складеної концепції бо це кросівоє дуже точно до неї додає

то ти справді оці х.ню дивися і то саме як щось там реалістично корисне

відео про американських дальнобоїв

?

то ти справді оці х.ню дивися і то саме як щось там реалістично корисне

Я дуже багато усього дивлюся, щоб потім мати можливості на форумах сратися аргументовано )

А в кого шишка на дупі швидше росте — є такі ресерчі?

якщо порівняти з Україною, то це правда

бо різниця у зарплатні о 20-30% це взагалі то і не різниця з точки зору людини, що заробляє о 10-15-20 разів більше за медіану по країні

нет, но смысл как бы в другом. В Украине ты себя по-элитарней ощущаешь за счет огромного разрыва в зп, зачастую получая в 5-10+ раз больше других людей

у цього є і зворотна сторона медалі... навіть до війни безпекові ризики були вищими.
а ще є соціальна напруженість, памʼятаю хейт і реакцію на «сироїдів за 500грн» на харківсткому форумі...
в широкому сенсі, краще жити в соціумі людей зі схожим достатком

Мені здається ці класові ризики скоріше надумані. Вони точно не більші, ніж якась ефемерна терористична загроза в Європі чи черговий мас шутінг у штатах.

в широкому сенсі, краще жити в соціумі людей зі схожим достатком

Це теж далеко не факт. Он Юлій Цезар вважав, що «краще бути першим у провінції, ніж другим у Римі». І в користь цього можна привести багато аргументів. У першу чергу вартість послуг — ремонт, дит. садок, няні, всякі садовніки, гівночисти і т.д. Також вартість житла і в широкому сенсі «bang for the buck».

Відкинемо Україну, бо я знаю які зараз підуть аргументи, на які мало що можна відповісти, бо країна у стані війни — візьмемо наприклад Вʼєтнам, Камбоджу і інші схожі країни. Не зря ж туди ломляться натовпи людей з країн «золотого мільярду». Бо «бути першим у провінції» реально круто, у більшості аспектів.

я прихильник протилежної думки: якщо ти самий розумний у компанії(людей) — значить ти в не правильній компанії

а представникам золотого мільярду можна нікуди не їздити — садівники і гівночисти з в’єтнаму і камбоджі самі охоче приїдуть на роботу до них

Зараз в багатих демократіях стрімко набирають владу популісти. Тому не дуже зрозуміло кого ти вважаєш «розумними». :)

Якщо уже по цьому критерію дивитися, то найрозумніші — китайці, варто подивитися хто кадрово живить більшість нацпередовіших досліджень

Відкинемо Україну, бо я знаю які зараз підуть аргументи, на які мало що можна відповісти, бо країна у стані війни
візьмемо наприклад Вʼєтнам, Камбоджу і інші схожі країни

uk.wikipedia.org/...​кордонний_конфлікт_(2025

Okay

найбільш смертоносна війна з часів другої світової — це 4х денна між камбоджею і таїландом :)

Дивно що ти ще конфлікти палками між індією і Китаєм не згадав

Дивно що ти ще конфлікти палками між індією і Китаєм не згадав

на відміну від націонал соціалістичної якої зрадили американці відібрали ядерну зброю оба два ядерні держави ))

найбільш смертоносна війна з часів другої світової — це 4х денна між камбоджею і таїландом :)

en.wikipedia.org/...​/Cambodian—Vietnamese_War

an armed conflict from 1978 to 1989 between the Khmer Rouge and Vietnam, and their respective allies

Okay

Але то таке, я розумію, що комусь може подобатися жити у країні «пабєдівшего комунізма».

я не могу отрицать то что написано выше, но и сказать, что пересичный айтишник часто мог с этим столкнуться сложно. Мне лично в Украине было куда комфортней, чем в Европе, именно из-за того что я мог себе в разы больше позволить. Мне не приходилось думать о цене услуг, ощущал себя куда безопасней из-за этого. Знал, что если что, всегда за копейки могу сходить к врачу, сдать все анализы, а в Европе — да, бесплатная медицина, но ждать пару месяцев, а платная стоит столько что мой недавний поход к дерматологу(с удалением родинки) обошелся мне в 300 баксов, в Украине это стоило бы где-то 50$. Походы к стоматологу я вообще забыл, как и про брекеты, ибо цены неадекватные, решил, что буду ждать возможности поехать в Украину для этих целей. Не то что бы я не могу себе этого позволить, но когда думаю о том, что на сэкономленные 100-200 баксов я бы мог докупить себе еще какой-то SP500, то сразу больно становится))

в широкому сенсі, краще жити в соціумі людей зі схожим достатком

так по научному зветься сегрегація )) youtu.be/BH8siiFF-WQ

по-элитарней ощущаешь

Але це відчуття відносне. Бо можна на дорозі зустріти п’яного прокурора/поліцейскогоміліціонера/місцевого царька і вже він себе відчуває по-елітарней ..

Я про потенційні тьорки з «прокурорами» уже десять років читаю. Реальні випадки чув на ДОУ тільки від однієї людини за цей час. Звідси напрошується висновок, що ця проблема трохи перебільшена — в будь-якому разі для айтішника, який в силу специфіки професії може ні разу в житті і не спілкуватися з цими персонажами.

Тут така справа, що якщо ціле направлено шукати конфліктів, то айтішника можуть і звичайні роботяги відп*здити, тут можна навіть ніяких крутеликів не приплітати. Так само і в «цивілізованих країнах» якісь нацменшини можуть побити, пограбувати і навіть убити, як було з Іриною Заруцькою чи Маргаритою Разас. Чи навіть банально якась шизонута русня, таких випадків теж немало.

В Украине ты себя по-элитарней ощущаешь за счет огромного разрыва

это типа туземцы в хижинах без окон живут и колодец на главной площади а у тебя в також же ж хижине окна и своя колонка прямо во дворе ))

ЗЫ: интересно что должны ощущать индо пакистанские программисты с разрывом в контексте ))

Ти програміст? Супер! Подивись в мене щось ноут підвисає.
Доречі, там з інтернетом щось, можливо роутер глянь. А взагалі краще проштроби тут дірку в стіні і проклади кабель від нового провайдера

Що ІТ — це інженерія.
В інженерії типу будівництва чи електроніки немає такої відсутності кількісних розрахунків і економічного аналізу рішень, немає такої кількості емпіричних «паттернів» замість кількісно обумовлених з перших наукових принципів оптимальних рішень, немає такої гуманітарності, значимості софт-скіллів і ролі ком’юніті поза межами безпосередньої робочої команди, кількості мітингів замість чіткості формулювання ТЗ.

кодування в принципі це патерни+шаблони плюс деякий expiriense, а відносно інженерія.. з деяких часів у більшості випадків звикли всіх хто не chief position розподіляти на дві категорії — або менеджер, або інженер

не погоджусь, ІТ — типова інженерія
до того як став програмером працював на заводі в ІТ відділку єнікейщиком,
а ще до того в сервісному центрі, де працював як руками так і головою
а же до того на будівництві (різноробочим, але багато комунікував з майстрами)

так от все перечислене вами має місце в типовій інженерії тільки в іншій формі
наприклад софт скіли — майстрер забухав або накосячив, але заменеджив цю ситуацію завдяки своїй комбінації софт і хард скілів. вибачився, переробив за свій рахунок, овертаймив :)

на всіх роботах були дейлі стендапи, просто вони називалися по іншому

UPD: GoF паттерни це ж відсилка до будівельних паттернів

Написання софта == створення механізмів.

«В IT водяться легкі гроші» — насправді легкі вони рівно в одному випадку — якщо випадково залетіти на американський проєкт, де у компанії або грошей як у Netflix на прем’єру, або на оптимізацію витрат усім колективом дружно начхати.
І от ти сидиш у такому проєкті: за рік фіксиш три баги (і то один з них — в коментарях), щотижня пишеш замовнику плаксиві листи в стилі «дай хоч якусь задачку, я вже нудьгую», а потім ще місяць ніфіга не робиш, бо — барабанний дріб — робити реально нема чого.
На папері — мрія. Лежиш собі, гроші капають, а жира стоїть порожня, як холодильник перед зарплатою. Але морально це прям боляче: мозок деградує, скілли іржавіють, а ти ловиш себе на думці, що скоро вже забудеш, з якого боку відкривати Ідею.
Тому такі проєкти створені для того, щоб паралельно ще десь працювати, проходити курси або нарешті написати свій стартап — той самий, який переносився останні п’ять років)))))"

А потім проект стає нецікавий інвесторам. І всім до побачення.

Такі проекти(наприклад вебтрейдінг) зазвичай побудовані на інвесторах, котрі не вимирають)

Так є таке .особливо багато було ще декілька років тому. Дехто на цьому тренді мав екстра буст кар’єри , та потім розказують історії успіху . Але не всім та не завжди так везе . Зараз Це як лотерея.

Але морально це прям боляче: мозок деградує, скілли іржавіють, а ти ловиш себе на думці, що скоро вже забудеш, з якого боку відкривати Ідею.

Що вам заважає робити якісь свої пет проекти у цей час? І скіли будуть в підтягнутому вигляді, і штуки нові якісь вивчите. Чи ви в ІТ тільки за кілобаксом прийшли?

Читайте уважніше

Одного разу дід попросив відремонтувати старий відеомагнітофон ще з 1980-х років, бо «ну ти ж комп’ютерщик».

Не знаю як у інших, але мій криптобот працює. На цих двох сканах можна побачити різницю:
res.cloudinary.com/...​/xl73toix7zahcxrgu3nz.png
res.cloudinary.com/...​/n9o9eletvy630ivwswld.png
Тому айтішнік навіть любитєль може написати собі працюючого вправно крипто торгового бота. Це не міф — я зруйнував його.
dou.ua/...​sb_comments_forum#3033307
dou.ua/...​sb_comments_forum#3033342

Працює, доки не заведеш в нього справжні гроші

Маштабуватися необхідно — це правда. Декілька CEX бірж + DEX ( тут взагалі ще не досліджував к працюватиме все ) Ринок реагує на вкиданн великих сумм але можна рознести продажі і купівлю з кожної біржи ще й в часі.

Казали шо в IT працюють тільки дуже розумні люди

колись так і було, років 20-25 тому.

Так впевнені за «тільки» та «дуже»?

на мовах прорамування тих часів середнім умам було важко.
Джава тільки входила, але відчувалося, наскільки джавістам простіше.

то не відносно кількості народу в індустрії, медіанного рівня, чи дискусійності легко-програмування, — «?» щодо «тільки» та «дуже»

щодо «тільки» та «дуже»

можливо не «тільки й дуже», але на той момент я жив вже давно, і вмів бачити розумних людей. Так от, дурачкі мені на очі тоді не потапляли, і це було приємне відчуття.

так, то не відносно медіанного рівня чи розкиду по крайнощам, а відносно що «тільки» та «дуже», тобто крім «тільки дуже розумні» і не було нікого, чи були.
Якщо були, тоді твердження можна прочитати з точністю до -
що були розумні але не тільки і не дуже)

саме так, не тільки лише всі, як то кажуть.

Цікаво читати оцінку розумності людей в той чи інший період від людини, для якої критерій розумності «ну тоді на перфокартах програмували»

Ви апелюєте до власних комплексів. Я слово перфокарти не вживав і крітерієв не встановлював.
На низькорівневих мовах програмування працювати було важче, відповідно, це відсіювало людей з середнім інтелектом. Я й сам (після Сі) не пішов працювати в «плюси», тихо собі подумавши що воно якось занадто складно. Згодом, з’ясувалось, що це менйстрім — здешевлення розробки ПЗ завдяки зниженню порогу входу.
Але це призвело до навали вайтішників, які.. як би це м’яко пояснити. Ну ви зрозуміли, сподіваюсь.

На низькорівневих мовах програмування працювати було важче

Якби до тих людей стояла вимога написати мобільний додаток на асамблері за пару тижнів (цілком реальна задача до сучасного react native розробника), і вони дійсно це робили, то я би погодився.
А так хоч і технологія була не така зручна, але й швидкість реалізації функціоналу була відповідна.

Те, що колись люди на вугільних паровозах їздили і дерево ручними пилками різали, не означає, що вони були розумнішими

Не переоцінюйте себе :)

здешевлення розробки ПЗ завдяки зниженню порогу входу

Здешевлення сталось не за рахунок зменшення порогу входу, а за рахунок підвищення ефективності, яка сталась завдяки вдосконаленню інструментів.
Поріг входу при цьому не змінився (бо й вимоги виросли)

ну тоді на перфокартах програмували

у часи інтенсивних джава промошен і рожевих мрій що r̶u̶s̶t̶ java все замінить? 20-25 років тому вже давно не перфокартопрограмували, десь років 35-40 — може хтось ще і застав той перфозакат

Я перфокарти як приклад навів. Просто не знаю що ще старішого було (що при цьому можна вважати програмуванням)

Роботізація це не стихійне лихо.
Грок чогось погодився, хоч і не одразу: x.com/...​IG15jBAIo30scqjsRIjJG9jiz

Після 42 — сплав по Дніпру.

Що існують якісь трушні скілові програмісти з палаючими очима, які працюють на цікавих проектах виключно за ідею змінити світ. І навіть війна їм не заважає займатись своєю улюбленою справою. Скоріше навіть вони відпочивають від війни за допомогою програмування. А найбільше в житті вони ненавидять і зневажають тих, хто хоче в ІТ заробити грошей. А самі або не хочуть заробляти бо їм грошей не треба. Або створили крипто-бота, який сам працює і сам для них заробляє. І взагалі для них це була дуже легка таска такого бота створити. В будь-якому разі, гроші не варті їхньої уваги

А найбільше в житті вони ненавидять і зневажають тих, хто хоче в ІТ заробити грошей. А самі або не хочуть заробляти бо їм грошей не треба.
В будь-якому разі, гроші не варті їхньої уваги

ггг, таких айтівців не знаю, але нагадало епізод із супергеройського серіалу «Peacemaker» — там був другорядний персонаж-супергерой «Лінчувальник», він зберігав у підвалі пачки грошей та наркотиків, але не користувався ними, бо це «криваві гроші» які не принесуть щастя. Засоби до існування заробляв тим, що, в перервах між супергеройськими заняттями, працював у піцерії.

youtu.be/pRHYTSnxtto

У мене є такий бот. Міг би запропонувати всім бажаючим копіювати мої торгові операції через копітрейдинг. На жаль, порог входу у цей сервіс на криптобіржі для копі лідера 500 юсдт. У мене стільки немає. От якби хто позичив...

res.cloudinary.com/...​/nigtkfuos4nonbyozfea.png

res.cloudinary.com/...​/btf8lrg4dpyeexh3ipsl.png

Створити успішного бота дійсно легко — якщо зрозуміти що неможливо передбачити рух ціни.

Цікаво, скільки таких доз по 500 доларів тобі потрібно, щоб зрозуміти, що заробляти на цьому постійно не можна?

Одна для кожної біржі. Їх може бути декілька +DEX Я копі лідером ще не був. Механіка така: я додаю 500 до свого депозіту та торгую сам, а ще набираю тих, хто погодиться копіювати мої торгові операції. За їх профіти біржа мені процент якійсь надає. Це дозволить пом’якшити можліві втрати. Ще треба розуміти, що бот не зарабатуватиме юсдт. А тільки солану. Тобто весь час працю бота кількість солани чи бнб збільшується. Може навіть біткоін — але волатильність у нього менша.

Знаю таких. Про ненависть це занадто сильно сказано, а от те що зневажають це прям точно правда

І на яких же проектах працюють такі програмісти? Скажіть хоча б домен

я бачив у фармацевтиці. В залежності від потреб пишуть різні речі котрі потрібні в процесі лікування експериментальними ліками від невиліковних хвороб на сьогодні. Могли б піти на набагато більші гроші, але не йдуть

Та це унікуми від природи. Там повний набір. Перемоги на міжнародних олімпіадах ще будучи дитиною і далі в подібному стилі.

Єдине що не завжди приємно з ними спілкуватись. Можуть розповісти, що в ІТ багато випадкових людей

Можуть розповісти, що в ІТ багато випадкових людей

Хіба це не так?)

А ще в ІТ багато випадкових проектів )

Мабуть мова все-таки не про Україну. Чи про Україну?
В Україні не бачив фармацевтичних проектів

В Україні не бачив фармацевтичних проектів

А це?
jobs.dou.ua/companies/enamine

Я чув такі міфи:
1) Чат GPT зберігає дані про людину
2) Кукі зберігають дані про людину
3) Якщо не заклеїти камеру на ноутбуці то тебе таємно можуть знімати на відео

Чат GPT зберігає дані про людину

GPT зберігає історію, якщо хтось вказує у чаті свої дані, то GPT буде їх зберігати. Це не міф

Кукі зберігають дані про людину

кукі це лише інструмент, вони можуть зберігати що завгодно. Якщо мова про фейсбук чи інстаграм, то подібне твердження не є міфом

Якщо працюєш на вебкамі, то ніхто таємно знімати не буде. Будуть знімати і дивитись відкрито. Ще й гроші заплатять

А де тут міфи? Чат гпт до тебе поліцію відправить за деякі запити, але тільки в США і UK. В кукіси впринципі можна запхати все що завгодно. Про камеру, я працював над програмою котра слідкує за камерами користувачів, при чому якщо ти заклеїш камеру, то тобі це все одно не допоможе, бо мікрофон за тобою продовжить слідкувати. Єдиний вихід фізичний розрив в ланцюгах, але і в тому випадку за тобою є як слідкувати. Поки ти в мережі, тебе нічого не врятує від стеження.

Кум запитує, а скільки ти заробляєш, ну я поділяю на два і кажу що там стільки тисяч доларів. Заробляв він тоді середню зарплатню по ринку, може навіть менше. І жодного разу не айтішник, ну там вінду встановити собі може, ну офіс встановити, але це все. Англійська не в зуб ногою, ну може якщо ногою не бити в зуб за кожне вивчене слово прогрес буде. І такий каже, ну раз так, то я йду до вас працювати. Натякаючи на те, що платитимуть відразу стільки ж. Ну я йому його мовою пояснив, що це все одно, що я прийду в його контору, ось так без досвіду, і одразу буду заступником їхнього головного з усіма витікаючими, питаю візьмуть? Він таке перекосився аж, і каже та ні звичайно. А його питаю, а чого він тоді взяв, що його візьмуть і будуть стільки платити. Чувака попустило, більше дурних питань не ставив. Однак пройшов час... І він у своїй конторі абсолютно чесно, заробив на квартиру в новобудові, однокімнатна і з технікою та меблями, але тим не менш.

— в ІТ багато грошей
— ввійти в ІТ може кожен
— легкі гроші

в ІТ багато грошей

так це ж правда. Особливо якщо врахувати, що штучний інтелект це частина ІТ

народ думає що автоматично частина цього пирога одразу дістанеться і їм :)

«Ти ж програміст. Зроби мені в Екселі щоб було ось так»

варіацій на тему купа. чого комп не правцює? налаштуй мені wifi

Тебе що жодного разу не просили як програміста відремонтувати електрочайник?

Ми просили в свій час сисадміна гірлянду нам підключити в офісі, бо боялися, що током вб’є нас:)

треба йому було відповісти — включайте самі, сам електрику боюсь)

Він, як джентльмен, не відмовив, але офіс був дуже великий, і він пару годин з цими гірляндами маявся). Бо треба було, і підключити, і щоб воно красиво було

Мене один раз просили допомогти ChatGPT встановити на айфон, бо я ж програміст)))

перевстанови віндовз, поремонтуй принтер, налаштуй модем)))

Що типовий айтішник — це товстий соціофоб в розтягнутому светрі та окулярах, і тобі або треба бути таким, щоб потрапити в айті, або з тебе потім такого зробить айтішка

Колись був онсайт на старті нового проєкта в Швейцарії — і там я вперше побачив італійських джавістів. Усі як один: сурові дядьки в светрах, окулярах і з таким видом, ніби щойно дебажили продакшен 48 годин без сну. Це був єдиний раз, коли я побачив програмістів саме так, як їх малюють у мемах.

Що АІ скоро всіх замінить із нового.

Що треба знать математику, що треба знать алгоритми, що треба мати розтягнутий світер і не мати софт скілів. Що існують безкінечні ентерпрайзи де можна колупатися в belly button десятки років і лутать 6 figs, і ще багато багато міфів

Математика — це, мабуть, біль усіх тих, хто на ІТ спеціальностях навчався. У нас за 4 роки вузу було аж 5 чи 6 мат. дисциплін, а ще тричі фізика була :)

ещё в 2017 году. PHP мёртв, учи лучше джаваскрипт

Ще кажуть, що сцяти у штані то є приємно, бо тепло. Але недовго.

якщо поставити поруч з комп’ютером кактус, він ніби захистить вас від шкідливого випромінювання. А ще є ’сертифіковані’ брелоки або наклейки, які обіцяють нейтралізувати чи блокувати електромагнітне поле

На днях чув. Людина середнього віку, користується смартфоном і картками... вже років 15-20.
— а ти будеш отримувати «зимову тисячу» ?
— та ти шо! звичайно — ні! щоб мої дані вкрали ! я їм.. в усе це... не вірю!!

Що ШІ ніколи не замінить кодерів

Міф: ПМ люблять знаходитись на тих зустрічах і дзвінках, які проводять

Дружній колектив, сімейна атмосфера, цікаві задачи -вже було ?

Деякі Курси : Вже через півроку ви зможете отримувати від 1000$

Яб сказав, що всі курси це пишуть і розказують

що в айті працює еліта (чула від самих айтішників)

Еліта..вона..не працює! взагалі..*і заздрісно й гірко заплакав*

Еліта..вона..не працює! взагалі..*і заздрісно й гірко заплакав*

там ще ситуація була, що дитина айтішника не хоче бути айтішником і взагалі не дуже хоче в оте усе інтелектуальне. ну і я висловила думку, що це не так важливо, є купа неінтелектуальних професій, де можна себе знайти, наприклад садівник чи електрик.

на що мені була відповідь — «та ти що таке кажеш? я собі ніколи не пробачу, якщо моя дитина скатиться на низ харчової піраміди.» я спочатку не зрозуміла, що мається наувазі, по харчова піраміда то про жири, білки та вуглеводи, а потім допетрила, що людина мала на увазі соціальну піраміду. так що там ще та інтелектуальна еліта.

на що мені була відповідь — «та ти що таке кажеш? я собі ніколи не пробачу, якщо моя дитина скатиться на низ харчової піраміди.»

щось в цьому є..
не для того ми в соціальному ліфті по 20+ років батони тапаєм, щоб нашу єдину дітачку десь у підвалі висадили)
та навіть якщо захочеться колись дауншифтнутись у баристу, наприклад, то краще щоб це був свій власний бар, де розливати коктейлі, так би мовити, для душі ;-)

щоб це був свій власний бар, де розливати коктейлі, так би мовити, для душі ;-)

це правда, тому якщо батьки айтішники дійсно люблять свою дитину, то вони зроблять усе, щоб вона не вижигала очі монітором

звичайно є виключнення, коли дитина сама хоче стати айтішником, бо їй це дуже подобається

і взагалі не дуже хоче в оте усе інтелектуальне

Бути зіркою спорту, або музики, кіно і т.д. і справді може бути значно кращою ідеєю. Піілот та хірург с США так само заробляють більше. Якщо не в Україні, то є купа інших професій в тому числі гуманітраних не пов’язаних із точними науками де людина може само реалізуватись і мати принаймні не погані доходи, не будучи суперстаром. В ІТ вони теж є між умовними Васелем чи Раджем, та Лінусом Торвальдсом, Бйорном Страуструпом, Джеймсом Гослінгом, Ілоном Маском, Біллом Гейтцем і т.д. теж велика різниця.

Інтелектуальна еліта — так. Я не кажу за кожного ІТівця, але в цілому хіба можна знайти більш інтелектуальний напрямок діяльності?

Дайте подумати: ядерна фізика, мікробіологія, фармація, хірургія, авіоніка та увесь інший aerospace. Зараз мова навіть не про провідних вчених-винахідників у зазначених галузях. Пересічний майстер зміни на умовній Хмельницькій АЕС має цінних знань і відповідальності більше, ніж сраний «ілітний» архітект у FAANG-ах. Вартість його навчання і заміни вимірюється десятками ІТ-ішничків, а ціна помилки — як ото було в 1986-му.

Ядерна фізика в Україні? Цікаво. Мікробіологія в Україні? Про хірургію розкажіть детальніше — наскільки там задіяні інтелектуальні здібності в порівнянні з програмуванням. Вчені-винахідники це одиночні люди, а не галузь, тому взагалі в штангу.

наука в цілому напевно була як приклад, але у любому випадку «еліта» та «хіба можна знайти більш інтелектуальний напрямок діяльності» то явно овер-занадто, бо можна в іншу крайність зайти і сказати нп що програмування як і кодування — то звичайнісінький і трохи нудний скіл користування різними доволі відомими шаблонами-патернами (і що наплив народу з будь-якої сфери діяльності та його робота в айті — тому тільки підтвердження нп)

Сказати можна все. Але давайте порівняємо зарплати ІТвців та всіх інших інтелектуальних робітників, такі як науковці чи хірурги. В США хірурги отримують більші гроші, згоден, бо там є величезні ризики, пов’язані з людським життям. Через це існує дефіцит спеціалістів. А науковці?

А науковці?

а в науку ніколи не йшли за профітами такого типу, колись проф нам студентам казав якщо ви думаєте чи маєте надію — що десь там науковці (якщо в цілому брати) заробляють ажжжж — то відповідь — ні

а що відносно іншої крайності «звичайнісінький і трохи нудний скіл користування різними доволі відомими шаблонами-патернами, і що наплив народу з будь-якої сфери діяльності та його робота в айті — тому тільки підтвердження нп» — заперечень немає?)

а в науку ніколи не йшли за профітами такого типу

Наука це соціальний ліфт. Хлопчина з села який пас корови, копав город і косив сіно має найвищий легальний шанс піднятися вверх по соціальній драбині якраз через науку. Займатися нею все життя не потрібно, достатньо в 25 — 30 років зригнути в правильний бік.

Для когось може бути і ліфт, для когось щось ближче до того що цікаво та ще й з оплатою, для когось розглядається як safe-job опція, — можливих варіантів достатньо.

як safe-job опція

Це не про західну науку, де на постдоки в 40 сплавляються по що там у них замість Дніпра. І все менше про українську, де треба рішати купу проблем з дистанційним навчанням, відсутністю електрики і опалення і недоборами студентів.

a position in science is generally considered a safe job

p.s. викладання то додатково, тобто поза розглядом наукової діяльності

В мене в виш на 3му курсі приїжджали з виша Шевченка( Київ) і презентували програми з органічної хімії для тих , кому цікава наука була. Це типо були як гранти від Емірат, чи Саудівський Аравії( не пам’ятаю).Пам’ятаю, виш той забрав до себе пару хлопців,і вони займалися наукою. Все склалося добре для них. Але спонсорували саме ці країни наукові статті ітд.

Тобто питання насправді не в напрямку, а чисто економічне — попит та пропозиція. Вдалось продати послуги за кордон за доляри та євро. ІТ стали першими бо власне першими опанували Internet, тільки і по усьому.

Я не знаю. В той час, що хімія, що фізика- взагалі непопулярні напрямки. Нас називали факультетами задротів. Бо не кожен розумів хімію/ фізику. Тоді це був час юристів/ банкірів, де що на бюджет було важко поступити, що на контракт- обмежена кількість місць.

це було колись в «клятому совку»

в совку ріал ліфт був то в партай-комсомольці, а не в науку, іш який чи за прєлєсті роботи при закритих ящиках забув згадати чи за соловкі, а ще окуляри напевно надів)

ІТшний

іш інтеліхент в окулярах

ми не про сучасні часи говоримо коли у більшості напевно зір не 100%, не чув ніколи яке часто було відношення до інтелігенції у совкові часи?

ну в колгосп могли на збір урожаю послати, але це ж більше романтика, чим в 5 ранку на ферму як глибинний народ в кирзачах чалапати

що сумуєш за колгоспами?) а ферми вже давно є, правда з одягом та взуттям значно покраще

ти щось скачеш з теми на тему

Наука як соціальний ліфт і в Європі працює, незнаю про США.

звичайнісінький і трохи нудний скіл користування різними доволі відомими шаблонами-патернами, і що наплив народу з будь-якої сфери діяльності та його робота в айті — тому тільки підтвердження нп

Так можна сказати про будь-яку не rnd роботу. Оператори АЕС просто користуються посадовими інструкціями і ± розуміють, чому вони саме такі. Лікарі теж користуються протоколами лікування. Навіть архітектори, навіть тих же АЕС користуються таблицями матеріалів і просто збирають те, шо треба з доволі стандартизованих блоків. Інженери (звичайні, не комп‘ютерні) теж мають купу готових модулів і характерних прийомів для побудови мостів чи телевізорів.
Коротше, до паттернів можна звести будь-що.
Ну і на останок, юристи, фінансисти теж переживали наплив всіх, кому не лінь. Це більше питання зарплати і розміру ринку. Ніхто не йде в ядерну фізику не тому, що це неймовірно складно, а тому що в тебе на вибір 2-3 роботодавця в кращому випадку і фоновий стрес.

а в науку ніколи не йшли за профітами такого типу

ну то залежить від того яка наука і у якій країні. в мене є пару знаоймих, що працюють в науковій сфері (медицина) у загніваючій Європі — судячи по їхнім маєткам заробляють вони значно значно краще айтішників

так і для того «якщо в цілому брати» додано, що скрізь має бути якась частина як часткове виключення, чим ближче до прикладної науки тим то напевно більш ймовірно, а з медициною напевно ще більш вірогідно

По медицині: Нейрохірургія, кардіологія,військова медицина, травматологія( протезування), офтальмологія, анестезіологія

Це все більш інтелектуальне ніж ІТ? Маю сумніви.

Так, це інтелектуальна робота( прослідкуйте за операціями нейрохірургів, до речі), або операції на серці, коли роблять.
Просто я би не порівнювала взагалі, що інтелектуали лише в айті. В кожній сфері є. В мене, наприклад, в університеті викладав 35- річний професор органіку( на той час він був самий титулований по наукових працях в Україні). І самий молодший, хто став вже професором.

Ось і не порівнюйте, звичайно.

Навпаки, треба наводити такі приклади, бо світ не крутиться навколо вас:). Не ображайтесь.

Пересічний майстер зміни на умовній Хмельницькій АЕС має цінних знань і відповідальності більше ніж сраний «ілітний» архітект у FAANG-ах

Не хочу нікого образити, кожна професія має свої особливі складності. Але я думаю тут не зовсім співставні поняття — оператор АЕС це не той, хто розробляв архітектуру реактора, це людина, яка добре знає інструкцію, яку розробили інженери і в більшості випадків це той, хто знає в якому випадку на яку кнопку треба натиснути і в ідеалі знає чому (хоча це не гарантовано, що підтверджують аварії, які час від часу стаються на АЕС). Це велика відповідальність, але в загальному випадку не критичне когнітивне навантаження — моніторинг (крім нештатних ситуацій, але як показує практика оператори в таких ситуаціях нерідко помиляються).

В той самий час від сервісів, які розробляють в FAANG, може залежати багато чого і кожен раз, коли десь трапляється outage, бо у великих сервісів на мільярди користувачів, взаємодіючих компонентів в сотні разів більше ніж у АЕС, ми бачимо наслідки — відмінені рейси літаків, скасовані операції в лікарнях, неможливість банківських операцій (як оплата карткою), витік персональних даних, або втрата даних і грошей ітд.

ще не вистачало АЕС що спирається на хмару

the likely path forward for implementing AI and cloud-computing resources inside nuclear power plants (NPPs) inl.elsevierpure.com/...​r-enabling-a-scalable-ri

А на що краще спиратися? У Cloud рішень є конкретні SLO (як 99.99% або навіть 99.999%). При правильному дублюванні і локальних аварійних системах на випадок збою чи недоступності це доволі надійне рішення. Альтернатива це написане спеціалізоване ПЗ на саморобній інфраструктурі. Але воно наврядчи зможе змагатись по надійності з cloud системами бо банально не буде мати стільки ресурсів на географічне розподілення датацентрів, oncall команд по всьому світу з 24/7 доступністю за 5 хв і тисяч інженерів для розробки і тестування рішень + усунення vulnerabilities.

У всіх трапляються аварії. 0.01% року це близько 1 години на рік. Їх збій тривав пару годин (майже три здається але не стосувався 100% трафіку).

Хоча мені теж дивно чому не було e2e тестів для розгортання нової фічі і чому це не помітили на canary етапі (типу 1% трафіку на пару годин/днів).

Ніхто не ідеальний, але саморобні інструменти на саморобній інфраструктурі не факт що зможуть мати більше 99.9% (такі вимоги типового регулятора «Reliability targets for special safety systems should be set no lower than 0.999» www.cnsc-ccsn.gc.ca/...​blished/html/regdoc2-6-1). Тобто раз на рік допускається що атомна станція може бути в нештатному стані десь до 9 годин і це нормально)

Вам там інноварторам в Гугл аварії ЧАЕС мало

отколись у гугл працювали розумні а зара хтопопало

— Діду, а коли краще жилося: зараз чи за Сталіна? — Ну, так, ента, за Сталіна звичайно! Трава була зеленіша, і, навіть, потенція була краще ніж зараз.

і в райдузі було 7 кольорів а не гомосексуалістів

Аварія на ЧАЕС до програмного забезпечення чи до SLO не мала відношення. Вона була спричинена комбінацією із конструктивних недоліків самого реактора про які замовчувалось і людського фактору.

Більш того — кращі системи моніторингу і виявлення аномалій, в тому числі cloud-based могли б її упередити.

Такі фейли це завжди комбінація факторів

З тз надійності приницпово причини однакові — декларативні SLO й бестпрактісес розбились об реалії дизайну та виконання й самовпевнених ковбоїв кривожопів яким неписані правила

Хтото забив болт на unwrap + хтото пропустив при ревʼю + хтото не зробив лоад тест на корнер кейс + хто то написав автоматизацію деплоя без сейфтічека + плюс загалом забили болт на канарі деплой (якщо про клаудфлер)

Клаудам далеко до взіреця надійності незважаючи на маркетинг, навіть якщо не фокусуватись на гучних ляпах що паралізують півінтернета чи видаляють дані пенсфонда

Слабка сторона клаудів — їх складність (внутрішня), що диктує кінцевий дизайн і оверінжинірінг для їх оверскладності

Складність ворог надійності

Для дизайну на пять девʼяток досить трьох географічно розділених датацентрів

А клауди через складність не можуть цього досягти з десятками дц навіть з армією башковитих пихатих інженерів

Всьо шо постфактум у кривожопів знаходиться — це «з усіма буває» й «вибачте ми так налажали, ми дуже дуже жалкуємо, так жалкуємо що навіть напишем пост у лінкедін»

У Cloud є різні продукти — можна завжди користуватись найпростішими і найнадійнішими.

Та про що ти, в авс навіть залогінитись не можна було — ти от старався і вибирав найпростіші продукти, а коли прийшов п**ц і треба фейловитись — опачкі

та після 2025 жоден клауд не може бути в архітектурі жодного солюшена що претендує на 99.999, це не питання вибору якихось кращих продуктів з сортів загального ширпотрьоба з кучерявими назвами в консолі сервісів

І яка альтернатива? Така щоб гарантовано мала 99.999% SLO

в авс навіть залогінитись не можна було

Те, що логін на портал не працює ще не означає що не працює сам сервіс.

Складність ворог надійності

Це повʼязані але не тотожні поняття. Кажуть що мотор жигулях був таких простий, що його можна було перебрати на вихідних в гаражі. Але надійністю він не славився, бо його доводилося перебирати на вихідних в гаражі. А надійністю славилися японські машини, де у кожного гвинтика є система самодіагностики і проблему можна було упередити і виправити ще до того, як це стане проблемою для користування авто.

Так само і з сервісами. Може здатися, що сервіс, що крутиться на фізичному компʼютері під столом директора має 100% досупності — он же він, в кабінеті директора, що закритий на ключ, а ключ лише у директора і прибиральниці, куди ж він звідти дінеться. Але можливо просто немає нормального моніторінгу, який би чітко показав, коли саме той сервіс був недоступний бо залізо вийшло з ладу/прийшло оновлення/перезапуск або потоп/пожежа/безхатьки вкрали кабель живлення/прибиральниця висмикнула Ethernet ітд.

99.99% або 99.999% SLO це дуже дорого і вимагає багато рівнів дублювання, територіально розподілених датацентрів, систем резервного живлення, oncall команд з 24/7 доступністю за пару хвилин, постійного і детального моніторингу і складних і дорогих інженерних процесів забезпечення якості.

Cloud буває різний. Ви дивитесь на retail customer Tier — сервіси для тих клієнтів, де компроміс між вартістю і надійністю зсунутий у сторону вартості «щоб недорого бо перейдуть до конкурентів». Але є і зовсім інакший Cloud, наприклад JEDI який тепер JWCC на яких крутяться надважливі сервіси Міністерства оборони США, і вимоги до надійності там відповідні.

кращі системи моніторингу і виявлення аномалій, в тому числі cloud-based могли б її упередити.

а ось і він — найбезглуздіший міф про ІТ-сферу

Жодна автоматика не встоїть проти вмотивованого «самодура» з правами root-доступу, який фізично відключає захист. Це правда.

Але суть «cloud-based» підходу тут не в магії Cloud, а в незалежності та прозорості даних.

— Неможливість приховати: Коли телеметрія пишеться в незалежне сховище (immutable logs), начальник зміни не може «підкрутити графіки» або приховати, що реактор перейшов у нестабільний стан за годину до вибуху.

— Швидкість ескалації: Автоматичні алерти йдуть не лише на пульт оператору, а й одразу незалежним аудиторам/наглядовим органам.

Катастрофа сталася не тільки через конструкцію, а й через інформаційний вакуум і страх доповісти «нагору». Сучасні розподілені системи прибирають цей фактор.

Але воно наврядчи зможе змагатись по надійності з cloud системами

лол

У Cloud рішень є конкретні SLO (як 99.99% або навіть 99.999%)

лооооол

Колега QA розповідав як він знайшов баг в софті який автоматично крерував насосами на ЗАЕС, там ніби щось із погодою пов’язано і станція отримували хороший прибуток за рахунок автоматичного керування (в оригіналі там люди мали в ручну виставляти обороти двигунів насосів і т.д.). Так от під час тестування колега з’ясував, що в продакшені 15 років був баг, софт не вірно з точки зору розрахунків керував насосами і тим не менше усе одно це було краще ніж ручне керування і станція заробляла гроші.
Мій брат знайшов дефект в виготовленні літака АН-74, коли одну із найскладніших деталей було прийнято рішення виготовляти на ЧПУ. Продовж 3 десятиліть, збиральники робили підгонку болгарками та напильниками, а в оригінальному шаблоні деталі ще в СРСР було зроблено помилку. Після виготовлення на ЧПУ по кресленням КБ, вона стала ідеально в перше за 30 років. Тобто не усі баги як не дивно є критичними, навіть коли йдеться про атомну енергетику або авіацію.

Не поганий такий набір проектів у ваших рідних))

Дайте подумати: ядерна фізика, мікробіологія, фармація, хірургія, авіоніка та увесь інший aerospace. Зараз мова навіть не про провідних вчених-винахідників у зазначених галузях.

Це все скільки, 1% від населення? 2%?

Ну і коли називають ІТ інтелектуальною елітою (хоча ніхто так не називаає, просто називають інтелектуалами, з чим не поспориш), це не значить що у всіх інших галузях дебіли, особливо вище перечислених

Пересічний майстер зміни на умовній Хмельницькій АЕС має цінних знань і відповідальності більше, ніж сраний «ілітний» архітект у FAANG-ах.

Ой не факт не факт.

Вартість його навчання і заміни вимірюється десятками ІТ-ішничків

Тим більше не факт. Це звичайний оператор який діє по протоколу в більшості випадків. Там багато розуму не треба. Вот ті, хто займаються ядерною фізикою, ті хто проектують реактори, це да. І то, пару років наза будла історія як ойтішник з чатгпт ядерний синтез на кухні зробив.

а ціна помилки — як ото було в 1986-му

це да, але не думаю що в сучасних умовах така халатність можлива, автоматика не позволить

але в цілому хіба можна знайти більш інтелектуальний напрямок діяльності?

ну якщо пошукати, то можна ¯\_(ツ)_/¯

Як шукатимеме та за якими критеріями оцінки?

в яку сторону дивитись — в сторону філософії чи бухгалтерії? хоча напевно теоретично можна в будь-яку)

В Україні будь-який напрямок економіки із доходом в кілька разів вище середнього передбачає що там працює еліта
Колись інтелектуальна еліта працювала в Макдоналдсі. Я не шуткую. У 1997-2000 так і було. Посеред загальної розрухи розумні студенти йшли працювати в Макдоналдс. І сам Макдоналдс тоді вважався майже елітним рестораном. Гамбургер коштував $2, а середня ЗП в Києві була $100
Інша справа що в ЄС айтішники це звичайні люди. Не розумніші і не багатші за лікарів, поліцейських, юристів, механіків. І Україна також стрімко до цього наближається
А еліта в Україні зараз це військові, хочемо ми того чи ні

еліта це «кращі» або «відібрані» представники суспільства, які мають значний вплив та владу. робітники макдональдса чи айтішникі ніколи не мали влади чи впливу, а от військові зараз — так, це еліта

і інтелектуальною елітою в Україні айтіншики також ніколи не були, бо інтелектуальна еліта відіграє ключову роль у розвитку науки, культури, освіти та інших сфер суспільного життя, пропонуючи нові знання та рішення. українськи айтішники якщо і пропонували нові знання, то хіба що в плані як завести трактор чи як пройти 10 раундів співбесід у фаанги, що якось мєлко для еліти

Там щось про 25 років гарантії в ДІЯ колгоспі

Что в Европе зарплата айтишника как у водителя автобуса.

Середня зарплата водія автобуса в Італії 1.5к на руки. В джуна буде десь так само.

Перепрошую, ви самі зрозуміли, що сказали?

Тобто, не зрозумів. Що ж, на інше і не сподівався.
В тому, що множина італійських водіїв включає вік 20-65+ і досвід роботи від одного місяця до пів століття, і середню зп там матиме чувак років сорока, пів життя за кермом, а джун він на те і джун, що entry level.

Так життя джуна коротке як і молодість. Я до того що зарплати співмірні, але зрозуміло що для однакового віку в ІТ будуть вищими десь в 1.5 — 2 рази на руки.

А водій, який має 2 роки досвіду, і водій, який має 40 років досвіду якось радикально відрізняються по скілах? Прям, як джун і синьор?

Нє, ну ви все-таки не вмієте мислити глобально... По-перше, таки трохи відрізняються, а по-друге, скажи мені, Вово, чи зарплатня то лише вираження скілів, а інших факторів немає? Наприклад, соціального чи банально того, що ХТОСЬ має робити цю роботу на належному відповідальному рівні, а не перестрибнути через водія за два роки в пошуках своєї власної індивідуальної мрії?
Я вперше над цим ще в 2012, коли в США побував, замислився. Я там, знаєш, побачив професіоналізм і вмотивованість тамтешніх офіціантів. Люди працюють там роками на належному рівні, і щось та й має їх мотивувати, тоді як в Україні, особливо ще в ті часи, то було щось типу тієї самої сходинки — аж до того, що на мій власний денчик на Валентина в 2013 я посварився (і потім досить швидко розійшовся) з колишньою, яка протестувала проти моїх 10+% чайових, бо, мовляв, я стимулюю офіціантку лишатися там, де вона є І НЕ РОЗВИВАТИСЯ.
Це такий дуже наш підхід, але ідея вислуги років у тому, щоб хтось і водієм працював, доки здоров’я дозволяє і тримався за свою роботу (а не поглядав убік сусіднього депо), тому ставився до неї відповідально.
Не все зводиться до скілів, особливо до хард-скілів.

чи зарплатня то лише вираження скілів, а інших факторів немає?

Зарплатня, як і будь-яка ціна — це баланс попиту і пропозиції. Дістатися стелі скілів можна за 2 роки? Пропозиція росте бо кожен другий може це робити. Ніхто не хоче цим займатися? Пропозиція падає і зарплата росте.
Але наша розмова була геть не про те. Розмова була про те, що ми типу порівнюємо «синьорів водіїв» і джунів програмістів. Я вказую на те, що якщо водія взяли на роботу, значить він уже достатньо кваліфікований для роботи, на відміну від джуна, де різниця продуктивності може бути колосальна, складність навчання в порівнянні також набагато вища. А тепер повернемося до балансу попиту і пропозиції. Багато людей хочуть з хворою спиною в 50 їздити по 12 годин? Ні. Але чи багато людей хочуть сушити собі мізки дебагами, книжками і новими фреймворками по 8 годин щодня? Теж ні.

В сеньйора десь 3к, на рівні водія фури.

Найбільше шо як бачив по звичайних (не десь топові від гігантів ІТ) зп це 140к на рік евро в Швейцарії, але там і сантехнік то не меньше 6к на місяць який не дуже напружується. Де ви такі вакансії знаходите?

Медіанна компенсація сіньйора в швейцарському Гуглі 360k — www.levels.fyi/...​/l5/locations/switzerland

Перепрошую, в Польщі Гугл теж є, але ви чомусь на Zoolatech. І це здається просто аутсорсинговою конторою.
Тоді чому для Швейцарії у вас референс обов’язково Гугл?

Гарний же рефененс. Місцеві новини теж постійно його наводять www.swissinfo.ch/...​-rents-in-zurich/48569432

google: linkedin job 150000eur

А хорошего сантехника найти также сложно как хорошего айтишника

Ну ви самі нарвались на AI
Country,🧑‍💻 Avg. Software Engineer Salary (Annual Gross),🚌 Avg. Bus Driver Salary (Annual Gross),Salary Ratio (SE to BD)
Switzerland (CHF/€),"CHF 103,000 (€107,000+)","CHF 71,500 (€74,000+)",~1.45 : 1
Denmark (€),"€84,500+ (Senior)","~€33,750 (Estimated from truck driver data)",~2.50 : 1
Norway (€),"€52,000+","€43,200 — €44,400 (Based on monthly gross)",~1.20 : 1
Germany (€),"€59,777 — €63,000","€48,200 (Public Sector, often higher)",~1.25 : 1
Netherlands (€),"€58,900 — €75,100","€45,324",~1.30 : 1
UK (£/€),"£60,000 — £64,900 (€70,000 — €76,000)","~£30,000 (€35,000) (Based on monthly gross)",~2.00 : 1
Austria (€),"€53,826","€38,500",~1.40 : 1
Belgium (€),"€44,489","€47,568 (Estimated from monthly gross)",~0.93 : 1
France (€),"€44,305","€30,000 — €36,000 (Based on monthly gross)",~1.35 : 1
Sweden (SEK/€),"~€50,400","~€35,500 (Estimated from truck driver data)",~1.42 : 1
Italy (€),"€33,640","~€29,064 (Estimated from monthly gross)",~1.15 : 1
Spain (€),"~€30,000 — €60,120 (Range)","€27,432 (Estimated from monthly gross)",~1.10 — 2.20 : 1
Czech Republic (CZK/€),"€14,400 — €42,000 (Range)","~€20,000 (CZK 499,000)",~0.72 — 2.10 : 1
Poland (PLN/€),"~€46,000","€10,300 — €20,600 (PLN 48,000 — 96,000)",~2.20 — 4.45 : 1
Portugal (€),"~€49,000",Data not available,N/A
Bulgaria,"~€37,000 (Senior)","€12,000 — €14,400 (Truck Driver Est.)",~2.60 — 3.00 : 1

Таким чином, співвідношення від 1.4 : 1 до 3:1. Це при тому що водій автобуса це в принципі не погано оплачуєма професія, та і в цілому разом із дальнобійником одна із найвищіх водійських кваліфікацій — категорії від D1 до DE. Постійні вимоги щодо медкоміссії, періодичні екзамени щодо підтвердження кваліфікації, обов’язкові умови щодо дотримання відпочінку тощо. Єдина країна де водій може заробляти так само як ІТ-шник — Бельгія.

Всім програмістам подобається програмувати.

Тому, кому це не подобається — страдальці, а не програмісти :)

Що вони не посміхаються і бояться жінок.

А ще те, що не люблять спілкуватися

тру айтівці настільки інтроверти що бояться не тільки жінок, а й чоловіків, дітей, тварин — всього живого яке хоче чогось незрозумілого і щось запитує)

всього живого яке хоче чогось незрозумілого і щось запитує)

навіть коли це живе просто дивиться у сторону айтішника, бо його високий айтішний інтелект і мозок розігнаний до швидкості світла одразу починає генерити думки та небезпечні сценарії «чого дивиться? мабуть чогось хоче? напевно мою зарплатню? може він гей? а бувають п’ятирічні геі? чому воно гавкає? яка вирогідність, що він наведе на мене порчу? хто йому сказав про мою зарплатню? а може в мене штани як у бомжа?» ну і т.п.

бояться жінок
навiть жiнки

тю, ну я теж боюсь такого

Солодкоречивих овчарок HR-ok? Це правильно

вона дивиться, глазами кліпає — хз що при цьому думає, а якщо посміхнеться, то там взагалі хочеться дати драпака, бо показує зуби і може це оскал

Є міф що не можна працювати на 2 фултайми. Знаю людину яка працює на два фул тайми. Із 6 ранку до 14. Потім з 16 до півночі. Між 14 та 16 трішки досип чи відпочинок. Правда це було років 5 тому. зараз не знаю, але факт мав місце.

Бачив історії, де люди, окрім двох фултаймів поєднували ще й парттайм роботу. Дві роботи звичайно — це жестяк, а якщо ще більше, то навіть не уявляю, як люди це вивозили.

dou.ua/...​iews/devops-engineer-12k
dou.ua/...​sitions-in-tech-industry

Я вам не скажу за всю Одесу, але Одеса таких хлопів бачила. Звісно то ненадовго. Але сам факт цікавий. Це як знаєте, зараз бачу в LinkedIn історії як почали хвалитися що в час коли є світло люди роблять те чого не встигали за день зі стабільним електропостачанням. Так і тут. Люди перерозподіляють ресурси в умовах перешкод та вищих навантажень, стаорених самим собі

у моєї подруги хлопець наразі так і працює, але причому він не поєднує дві роботи накшталт 8 годин, а потім ще 8, а одночасно, іноді навіть заходить із двох ноутів на дзвінки у різні компанії, звісно, коли йому не треба там самому багато говорити.
Не знаю, скільки він так ще протягне, але місяців 5 все у такому режимі

Та нормально, я якось працював на 5 роботах, прокинувся, прийшов тімлід з першої роботи, дав якісь таблетки, каже для продуктивності, пішов до себе в кабінет, дивлюсь а там сіньор JS девелопер знову розмовляє з голубем, дурачок коротше. Виходжу на наступну роботу, у СТО якийсь дивний дрескод, любить чомусь халати білі. Ну мені яке діло, ну подобається йому, хай носить. HR в нас класний, кожен день розмовляє зі мною, питає про мене, що мені снилось, чи тривожить мене щось, чи скучив я за сімʼєю. На третій роботі в нас клієнт якийсь токсичний, постійно питає чи випив я таблетки для продуктивності. Наче я без них погано працюю. Та нормально працюю, таски закриваю. Зручно що це все в одному коворкінгу. На співбесіду приходять джуни капець, один кричить щось, інший причендали свої діставав. Зате один таланавитий був капець, читав код зі шпалер, казав що я просто не шарю, це для мене просто узори, а це ідеоматичний код на Lisp. Потім колега каже «братіш, я тєбє покушать пріньос, ето сладкій хлєбушек», й протягує мені ШІ код. Вайб кодер він коротше.

Ну якось так, правда не памʼятаю як я звільнився тоді, трошки в тумані все.

можна, але це максимально нецікаво. Постійна зосередженість на економії часу. Ніяких досліджень цікавих моментів. Виникає питання: навіщо так жити? Лише тоді коли дуже міцна психіка, або уже немає що втрачати

Ну як, заради дітей. Ви ж знаєте принцип. Все що робиться і всі ці величезні жертви що люди роблять в особистому житті що на державному рівні — то все заради дітей. Таку повістку кругом чуємо. За майбутнє для дітей багато чого можна писати.

Миф? Достаточно соответствующую ветку в реддите почитать, J2 это далеко не предел

Ну не, j2 это хороший мидл.
J1 это джун который думает что он впрыгнул.
До j3 не все долетают, да и это тяжело даже в шорт терм. J4 это исключение, но факт — бывает.

Один із найдурніших міфів, що розробник більше не потрібен: достатньо просто попросити ШІ, і він нібито сам усе придумає, побудує архітектуру, та навіть виправить усі баги без участі людини.

Так і є. ШІ будує архитектуру і виправляє помилки. Все залежить від того, який промт ти йому напишеш :)

Прості завдання він виконує, тут не посперечаєшся. Але у повноцінних великих проєктах: Spring, Kafka, React, Angular може такого наробити, що потім доведеться витратити години на виправлення, якщо перед цим не створили копію проєкту. I промпти тут нi до чого.

Я думаю, що ти просто неправильно ставиш задачі для ШІ. Тому маєш проблеми.

Ну от приміром давайте візьмемо щось супер типове — інтеграція з апі. Проте за умови що це не щось дуже популярне. Скажімо отаке doc.toasttab.com/...​devguide/apiOverview.html і дамо задачу написати інтеграцію по доках. Я по всякому пробував хрінь робить, не так щоб взагалі ніфіга не працювало, але до продакшен реді коду не дотягує.
Якщо ж описати прям супер точно по пунктах що треба зробити і в кілька ітерацій змін то ну я не знаю тоді в чому тоді плюха від АІ окрім кодогенерації (що не мало, але без того хто шарить що той код робить малокорисне) і те що він мені накидає трохи ідеї куди копати.

Йшлося про те, що ШІ нібито не здатен будувати архітектуру чи виправляти помилки. Насправді він усе це робить — просто в різних стилях і з різним рівнем деталізації, як і люди. Звісно, потрібні кілька ітерацій. Але хто сказав, що в людей інакше? Я зараз працюю в команді AWS Professional Services — і там архітектуру теж створюють поступовим наближенням, бо складність систем не дає змоги передбачити все наперед. Завжди є що вдосконалити. А той, хто оцінює ІТ-рішення категоріями «правильно / неправильно», демонструє лише дилетантський, чорно-білий спосіб мислення. Про виправлення помилок: увесь troubleshoting я роблю лише ним. Працює чудово, проект рухається :)

Не потрібно 3 розробники, достатньо одного + ШІ. Одже тут все правда, два інших більше не потрібні.

Міф- що потрібно 0 розробників і один ші.

Хто і де таке пише? Покажіть цей міф.

потрібно 0 розробників, 0 ші
достатньо просто читати афірмації і все само буде

Забавно щой міф придумали і розповсюдили самі ШІ десиденти — придумали щоб сміятися і чесати своє ЧСВ. Ну і журналісти які не вміють відрізнити java від javascript

А вот ШІ популісти (чи як тут ШІ десиденти називають їх «ШІ шизоїди») ніколи такого не заявляли. По крайній мірі не про таку заміну говорили. Говорилося лише що багато втратить роботу так як колеги з ШІ будуть більш продуктивнішими і зроблять ту ж кількість задач швидше. Вже це відбувається. Говорилося що сінйор з ШІ зробить ту ж роботу за той же час як і сінйор з парочкою джунів чи навіть мідлів, і відповідно немає чого тримати компанії цих джунів і мідлів.

Підписатись на коментарі