«Лояльність» коштує дорого. Чи правда, що єдиний спосіб підвищити зарплату у 2025 — це звільнитися?

У мережі знову дискутують про те, що лояльність до компанії у 2025 році може бути найменш вигідною кар’єрною стратегією. На Reddit таке обговорення привернуло дуже багато уваги.

Люди пишуть, що працюють у компаніях роками, отримують свої 5–10% індексації, а компанія водночас наймає нових кандидатів на 20–40% дорожче.
Паралельно у LinkedIn знову радять змінювати роботу кожні 2–3 роки, якщо хочеш рости і в зарплаті, і в ролі.

До речі, нещодавно у нас стартувало нове зарплатне опитування, заповніть анкету, а ми потім зробимо цікавий зріз.

А що думаєте ви: чи реально сьогодні отримати відчутне підвищення всередині компанії без оферу на столі, чи все ж таки зміна компанії — це єдиний спосіб залишатися на ринку?
👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Особливо веселить, що при звільненні компанія майже завжди пропонує контрофер, навіть якщо це +40%. Якщо просто попросити навіть +20% — пошлють. Звідки така самовпевненість у компаній...

youtu.be/Aezv9xSmDBo — там після цієї розмови(то якраз була оптимізація, вирішували кого звільняти), його підвищили а його лояльних колег звільнили)
Рекомендую, класний фільм «Офіційний простір».

класний фільм «Офіційний простір».

ніт він офісний

Office Space: Meeting with the Bobs

... ви (тут узагальненя) сірьозно дивитися це у будь якім діалекті малої словянсько православної недо української національної замість ісконо правовірного оригіналу? рілі?

Я знаю що він ’офісний’, голосом набирав і не звернув увагу.Дякую що поправили) Я вибрав цей переклад бо його простіше сприйняти, українською таку древність не озвучували.

якщо прям по пунктах:

1. Як вже написали так завжди було, вцілому нічого нового
2. Так завжди було, але не у всіх компаніях, я пройшов близько 7ми, щоб сказати що є компанії, де можна отримувати рейзи/підвищення і ще багато чого, якщо ти шариш + вмієш заробляти гроші + вмієш це показати/розказати, і тебе справді важко замінити (нема черги ззовні), а керівництву не байдуже і вони готові інвестувати в якісь «плани росту»
3. Вцілому рекомендація — переходити завжди в кращі компанії, в цікавіші, в сильніші стеково, на кращі позиції, і там де бренд роботодавця буде працювати на вас (окрім зарплати звісно) — якщо завжди робити буст хоча б в декількох пунктах — ви стаєте видніше для інших, і при проходження співбесід будь-куди ФОМО з’являється в у роботодавців.
4. Окрім вашого бажання існує ринок: я наприклад піднімаю зарплати наскільки це можливо всім, хто в моїй команді, але о боги — я ж не можу підняти вище ринку (і я зараз не про медіану, чи 3 квартиль, а про 90% персентиль — welcome levels fyi — далі не заїдеш, як б ти цього не хотів)
ви повинні завжди це мати на увазі, коли чи просите, чи очікуєте, чи йдете шукати далі на ринку

5. і найважливіше — про підвищення тайтлу, підвищення зарплати, чи інші хотілки — треба завжди розмовляти. Якщо є процес в компанії — класно, якщо ні — вимагайте, і процес і план для вас особисто — при чому з апрувами від не тільки вашого ліда.

ну, про те, що відчутне підвищення у відповідь на шантаж є малоймовірним вже не один десяток раз тут писали, поодинокі випадки бувають, але ще поодинокіші, якщо водночас з тим людина ще й потім залишається надовго

чому так? тому, що подібна стратегія руйнує важливу (головну) складову власне лояльності — довіру

до появи протокорпорацій, побудованих на безпринципній жадібності існувала «глобалізація нумер нуль, чи мінус один» — побудована арабами мережа ісламської торгівлі, в умовах відсутності зовнішнього примусу, цілком на репутації (=довірі, в межах звісно, тобто взаємній лояльності)

ось наприклад чудова цитата про таке

The remarkable thing here is the tacit recognition that, in a credit economy that operates largely without state mechanisms of enforcement (without police to arrest those who commit fraud, or bailiffs to seize a debtor’s property), a significant part of the value of a promissory note is indeed the good name of the signatory. As Pierre Bourdieu was later to point out in describing a similar economy of trust in contemporary Algeria: it’s quite possible to turn honor into money, almost impossible to convert money into honor. (Debt The First 5,000 Years by David Graeber)

в реаліях, які стали трохі зрозуміліші для зовнішніх осіб завдяки війні дуже чітко проглядається буквально те саме — всі важливі і серйозні речі в міжнародній торгівлі (та і не тільки в ній, весь сейлс процес фактично) побудовані на особистих звязках, гроші чи кредит для серйозних людей недостатній аргумент, і, що цікаво — тих, хто приходить як не свій і аргументує грошима не сприймають як рівню

повертаючись до індивідуального питання про зарплатню — ну, власне треба розуміти, що обираєш і пробувати це досягати, різні ситуації, різні цілі і способи %)

Стрибав так по аутсорс помийкам, пішов в стартап all-in, не прогадав. За два роки підняли раунд. Але життя вже навчило булки не послабляти.
Доречі зміна роботи дає змогу опанувати якісь edge технології, бо зазвичай проєкти дуже довго то впроваджують і за пару років можна вже працювати на аутдейтед стеку

Якщо коротко, то робота в наймі — це відстій.
Тепер про головне. Всім шанувальникам фільмів про мазефаку сюди.

Мені сподобався лише фільм про N.W.A Хоча там теж були справжні епізоди по факту про бізнес і на основі справжніх подій як вони між собою поступово пересрались через гроші. Dr Dre — той якраз по життю мужик зі сталевими яйцями, що запросто усе покинув навіть із мінусом два рази.
Історія про Пака в цілому справжня, звісно він легенда по факту чорношкірої політики і культурного протесту, та на ділі Shock G в інтерв’ю розповідав доволі не приємні подробиці і що жалкує, що його колишній друг потрапив до поганої компанії та загинув. Історія про Біггі це теж таке, по факту про наркодилера який дійшов до стану коли продав кокаїн вагітній. Хто такий Пафф насправді нещодавно сплило на суді.
Хто такий Снуп насправді, він розповідав сам в документальному фільмі «Епідемія Крек», теж дрібний нарко-диллер якого було засуджено. Тоді як Run DMC, наприклад або Ice T та низка інших, робили культурний протест того, що Пабло Ескобар в кінцевому за підтримки ЦРУ труїли афроамериканців фактично з дозволу уряду США. Про це теж є художній фільм American Made в головній ролі Том Круз.

Про це теж є художній фільм American Made в головній ролі Том Круз.

Бачив цей фільм, цікавий сюжет.

Пак звісно легенда, вибуховий феномен.
Про 50 копійок теж тяжкуватий фільм, суцільний ганста треш навколо.

Ну то адаптовані Дюма батько та син під афро американскі реалії.

BTW Цікаво було звідки сленгова назва Hustler (тобто торговець кокаїном в будь якій формі). Виявилось от з цього відео кліпу Van McCoy & Pan’s People " Do the Hustle (1975) www.youtube.com/...​t=RDMMLGbRpdCRwt0&index=2

Так завжди і буде.

отримують свої 5–10% індексації, а компанія водночас наймає нових кандидатів на 20–40% дорожче.

Якщо компанія збільшить платню на 20-40% — це не збільшить продуктивність на +1 робітника.

1. 5–10% індексації — це про утримання робітника.
2. на 20–40% дорожче — це купівля додаткового робітника, в залежності від пропозиції на ринку праці.

Тобто 1 та 2 це різні цілі компанії.

І ціна тому різна, бо утримання «чомусь» обходиться дешевше.
Якби всі зразу звільнялись коли взнавали що на таку ж посаду взяли «на 20–40% дорожче» — тоді б індексація була вища, і не було б отих «на 40%».

Але раз не звільняються — то й індексувати можна менше.
Це теж — «ринковий баланс», який компанії емпирічно виявили.

Паралельно у LinkedIn знову радять змінювати роботу кожні 2–3 роки, якщо хочеш рости і в зарплаті, і в ролі.

ну то вперед — міняй роботу кожні 2-3 і багатій :)

Японці в Кайдзен знайшли вихід, насправді піддивились в СРСР. Називається премія. Як працює ? Є два способи — негативний коли її знімають за не виконання планів та задач. Другий спосіб — це надання премії за введення рац пропозицій, введення інновацій і т.д. що призвело до позитивного фінансового вливу для компанії. Задля цього вводиться система обробки рац пропозицій. В якості прикладу Імаї наводив економію на чаї в їдальні Тойота youtu.be/plHd10m6QNk?t=354
В корпорації обробляється 1.5 мільйонів рац пропозицій в рік і при цьому 95% з них приймається. Менеджмент надає сам фреймверк внесення рац пропозицій, пояснює як їх правильно формувати, в яку сторону думати тощо.
А платити просто так і справді не в інтересах работодавця. Щоправда в Середені Торнадо по Муру, це веде до великої плинності кадрів.

Те що знайшли японці, не підходить даже купі азіатів. Тільки самі японці і можуть так, бо то вплетено в їх культуру.

А байок про чудеса у японців, про «обробляється 1.5 мільйонів рац пропозицій в рік» самі японці часто і не чули.
Як і купу речей про самураїв і т.д. — це романтичні вигадки у стилі Вальтера Скота про лицарів і Дюма про мушкетерів.

Про корпоративний стиль японців багато вигадок прийшло до нас не від японців і їх реалій, а з книжок тіпа:
Генрі Р. Ніва «Простір Доктора Демінга»

В якості прикладу Імаї

ну або так, консалтерів. Почитайте його біографію.
Вони звісно корисні бува ідеї дають.
Але по тому що пишуть консалетери дуже хибно робити висновкі про реалії.

Ну байки не байки, в ряді компаній як то : Toyta, Hitachi, Sony, Toshiba, Honda, Fujitsu і т.д. воно працює. Звісно це стосується сильно не усі японські компанії яких приблизно 36 000 і менеджмент японского типу давно просунувся по усьому світу, а один з його соавторів — американець Вільям Демінг. Найвідоміша адаптація цього менеджменту в Америці — це Стів Джобс та Next і Apple з 1997. За взірець бралась Sony та Aкіо Моріта.
ВВП Японії зараз $4.03 трильйони долларів, в Україні ~$191 мільярд з яких $41,7 з яких це зовнішня допомога, 21.8%. В 2024 4.5 мільярдів надала саме Японія. А в 1945 році — це була суцільна руїна яка програла війну і хворіла мілітаризмом. Там можна багато наводити чисел, та в цілому факти є факти. Японія 4 економіка світу,, Україна більше терітореально в 1.6 разів при цьому має в три рази менше населення і має 57 ганебне місце в світі (УРСР 18% від ВВП СРСР тобто 7 економіка світу).
Японія не має значущих запасів природних копалин і купи усього.

УРСР 18% від ВВП СРСР тобто 7 економіка світу

О всесвітній інтелект Імхотепа древнє-єгиптського, просвіти як можна молитися на проценти совкової економіки (навіть хайби першою була) якщо в ній навіть у мирний час нп з їжею було значно гірше ніж зараз під час війни?

p.s. перефразуючи прокляття древнєкаїрських мудрагелей — щоб до пенсії на «жигулях» їздив і в совєтських «джинсах» ходив)

Це був дисбаланс споживчої економіки який мав місце в усьому СРСР, через хибний метод планування. Натомість Україна отримала в спадок від УРСР ось таку армію:
особистий склад 850 000
танки 9 300
Броньовані машини 11 300
Артилерійські системи 7 200
Бойові літаки 1 500
Кораблі та судна 350
В економіці провідну роль на 1991 відігравали Машинобудування та Металообробка, Чорна металургія та паливно-енергетичний комплекси. В машинобудуванні домінувало транспортне машинобудування (залізничний транспорт, авіабудування, суднобудування та автомобілебудування). Потім важке та енергетичне машинобудування та оборонна та космічна промисловість та сільськогосподарське машинобудування. На загал 300 економічних галузей.
Станом на сьогодні в України 5 деєвих економічних галузей : АПК, металургія та гірничої-видобувна галузь, IT, транспорт та логістика та енергетика. При цьому заарестовано 3.1 мільйон бізнесів (в 10 разів більше за Японію) Тобто справа була зовсім не в ринковій економіці, а та сама проблема що і у мілітаристської Японії яка бомбила Перл Харбор. Перша з них — це був прямий ворог США по усіх питаннях (ми так само виробляли ядерні ракети і мали їх дивізіони націлені на США, також стратегічну авіацію в Полтаві і виробляли крилаті ракети до неї носії ядерної зброї),який був публічно покараний і окупований досі (Білл Клінтон публічно визнав, що це була хибна політика і його особиста помилка щодо України). Друге вкрай невдала і відстала система керування, аналогічна неофеодалізму російської імперії.

На загал 300

статцифри від Імхотепа цифрового XII-го, якими тоді не тільки харчувалися але й вдягалися в них

хибний метод планування

і при тому проценти жиру в молоці вважати reliable і дуже важливими)

«Станом на сьогодні в України 5 деєвих економічних галузей : АПК, металургія та гірничої-видобувна галузь, IT, транспорт та логістика та енергетика»

>> Хм. Це, звісно, не справа суботнього вечора, і не єгиптологічні ваші з паном yvs2014 ділеми, але виникло питання щодо : «Металургія, гірнично- видобувна галузь».
Це офіційна інформація, чи джпт мувить?

Данні КВЕД-2010 Національної економічної стратегії, можете самі перевірити. Також CASE Україна.
Якщо прямим текстом що робиться — криворожска руда йде вже прямо сирою в Італію. От є репортаж Сергія Пейчева
www.youtube.com/...​atch?v=hdK9i5nr9Do&t=244s
В ІТ самі напевно знаєте 60% — послуги з аутсорсінгу офшорна розробка, 20% — аутстафінг лізінг персоналу, 20% продуктовий бізнес (що вже суттєво насправді).

Ні — ні, я саме під сумнів ось це вираження ставила:
«Станом на сьогодні (2025 рік поточний) в України 5 дієвих економічних галузей »

А ти робив посилання на данні КВЕД −2010 і сюжет Сергія, де теж підтверджують , що в силу військових дій є спад в рості. Що, нажаль, зрозуміло.
А по 2025 року можна тут даже подивитися :

«https://blog.youcontrol.market/ukrayinski-kompaniyi-tiendientsiyi-piershogho-pivrichchia-2025-roku/

І, взагалі, «Металургія, гірнично- видобувна галузь» зараз в топ не входить. Це, якщо просто погуглити. На жаль.

Це вже офтопік але уся та сама тема. Як компанія так і країна отримує лояльність співробітників чи громадян щодо себе тільки коли вона сама проявляє лояльність щодо співробітникив зі своєї сторони. Україна отримала 300 000 солдат в СЗЧ, це систематичний результати її діяльності. Зокрема і по роззброєною. Найбільше відбулось в каденцію Віктора Ющенка, коли було по суті втрачено найпотужнішу військову силу в Європі і цілі економічні галузі оборон прому і взагалі промисловості і економіку високого переділу, тобто колоніальна модель відносин. Бажаючих фанатично стати — камікадзе значно менше.
Про більшість сучасних Big Tech ми чуємо лише гризню та скандали які виходять назовні, звільнення одним днем «рандомним» алгоритмом де на ділі позбуваються людей віком 50+ і так далі, по факту експлуатацію. А в Apple ми чуємо лампові історії як хтось виходить на пенсію і розповідає як працював із пізднім Джобсом, ранній був як ми знаємо — козел. При цьому при виході на пенсію йому особисту подяку надає голова корпорації. Власне — японский підхід. Між іншим — воно потім так працює із клієнтурою як з’ясувалось по дослідам, співробітники компанії починають добре ставитись до клієнтів компанії. Будь які матеріали по маркетингу зараз рекомендують компанії починати з внутрішнього маркетингу.

Вибач, це вінегрет інформації. Не буду вже витрачати час.

Що саме — воно?

Про Демінга я написав.

Далі ви навели купу цифр які ніяк не вказують на те — що саме працює.

Але ок, — чому ж немає цифр про економічні зміни під час періоду Мейдзі і після ?
Що дозволило Японії стати гегемоном у регіоні і навіть боданути США.
Що спрацювало, Демінг, кайдзен?

Працює система менеджменту. Мій колега та коуч, сам з Канади, який вчився і працював свого чаму в Японі, мене на це підсадив. Був у нас один гарячий проект в 2013, і ми його затягнули якимось дикими овертаймами. Колега був вже в віці і пішов з рештою дл кардіолога. Після цього він приїхав до нас і завів дуже цікаву серію розмов, де в цілому сказав наступне : " Ви хлопці та дівчата класно пишите код — значно краще за індійців і навіть за канадців та японців подекуди, також сильна сторона радянскої інженерної школи — це контроль якості. Разом з тим ваш менеджмент — повне дно, включно з вищим керівництвом, ви цього не вмієте — треба вчитись".
Звісно станом на зараз усе не так плачевно вже, та факт є факт. Піздня система : Горбачов, Ельцин, Кравчук, Кучма і т.д. результати кажуть самі за себе. Можете помітити відголоски навіть там в керуванні МАФ-ом. І від тих же пізднього Сталіна (ранній був дно дніщенське) з Хрущовим — це дуже далеко.

Показова історія із найбільшим багатієм в історії людтсва — Джоном Девісоном Рокфеллером. Він один раз в житті працював в наймі бухгалтером в 16 років в компанії Hewitt & Tuttle. Так от попереднього бухгалтера власники виставли на морозу у нього була зарплатня $2000 на рік, а Джону платили $600. Він це з’ясував і це була його перша і остання робота в наймі.
Одна із найвідоміших цитат Джона : «Хто весь день працює, тому нема коли заробляти грощі».
P.S. Похідні статків Джона, а його нащадки досі мають велитенський вплив на світ — це монополія на нафтовий бізнес. Питання було не в тому що він такий недосяжно крутий розумніший за Енштейна, а в тому — що він вірно і вчасно зрозумів економічний тренд і зумів його викорастати на свою користь. Джон також відомий як батько монополії.

P.P.S. В цілому різниця доктринальна, в Азії зокрема Японії інша доктрина як така. Тріумф в різній його формі, типу Нобелівської пермії, там не є найвищою чеснотою. Тим не менше результати дуже часто такі, що за них можуть дати ту премію. Там же визнана проста логіка, виживання і розмноження можливо лише в колективі, відповідно не треба знищувати колектив заради Тріумфу. В античному світі теж було таке, та через суттєву перевагу на полі бою і взгалі через революційно ефективні системи мислення — логіку та науку, та системи передачі знань освіту (в азії воно так сама зароджується окремо в Індії та Китаї) цивлізація стала цивілізацією війн та конфліктів. Війна вже стала обов’язково потрібна щоби отримати тріумф, найбільшу пошану в суспільстві. Заміни типу Олімпійських медалей, Нобелевских та інших премій і т.д. і т.п. це вже породження сучасності і при чому автори системи мотивації — німецьки нацисти. Генрі Форд був з ними заодно як ми знаємо, а Гітлер виграв вибори запропонувавши німцям — Фольцваген Жук кожній родині. Гроші на вибори були фордовські.

’Я працюю за гроші. Якщо потрібна відданість, найми собаку" це було ?

Підвищення зарплати? Що може бути краще, щоб ще більше розігнати інфляцію? Треба викоренити саму причину необхідності мати більшу зарплату.

запитайте в чатгпт навіщо потрібна інфляція

Це ти про приховану? Чи про ту що всі бачать?

Треба викоренити саму причину необхідності мати більшу зарплату.

збудувати комунізм

Боже, спаси нас від комунізма. Ніт. Я працюю над концепцією розподіленого прозорого капіталізма. У якому процесс накопичення індівідуального багатства вже не буде настільки зловмісним, зловідкритим, сатано-орієнтованим, соціально дарвініським, а буде ось яким:

Пухлики — ідеально.  
Нуль крові, максимум сатисфекшну, маржа космічна, а головне — можна зробити **найкращий у світі нелінійний краудфорсинг їжі**.

### Проєкт: «Пухля Краудфорсер №001»  
(пухкий пончик, начинка на вибір, працює за тією ж схемою, що й ксерокс, тільки смачніше)

| Етап | Ціна | Що відбувається | Сатисфекшн |
|------|------|------------------|------------|
| День 1 | 45 грн | Купили піч, тістоміс, фритюр за 220 000 грн. На дверях: «Зараз 45 грн, щоб ми окупили піч. Коли окупимо — 10 грн назавжди» | Прогрес-бар на весь фасад |
| Кожні 20 000 грн виручки | -10% на 3 дні | Всі біжать, бо «зараз 35 грн, а потім знову 45» | Люди самі прискорюють окупність |
| 50% окупності | 25 грн назавжди для всіх + акція «Приведи друга — обоє по 15 грн» | — | — |
| 90% окупності | «Фінальний спурт» | 70 грн, але ×4 до особистого донату | Хтось спеціально купує 100 штук, щоб добити |
| 100% окупності | 10 грн назавжди (250 грам тіста + начинка + електрика = собівартість ≈7–8 грн) | Свято: 0 грн перші 3 години | Люди плачуть від щастя |

### Ексклюзивні рівні (теж нелінійні)

| Витрачено за період «дорого» | Рівень | Ціна після окупності |
|------------------------------|--------|----------------------|
| 500–1999 грн                 | Бронза | 20 грн → 7 грн       |
| 2000–4999 грн                | Срібло | 20 грн → 4 грн       |
| 5000+ грн                    | Золото | 0 грн довічно + одна начинка на вибір безліміт |
| 15 000+ грн                  | Легенда| 0 грн + власний смак пухлика названий твоїм ніком назавжди («Пухля @kotyhoroshko» в меню) |

### Додаткові фішки, щоб усі зійшли з розуму

1. «Пухля-рулетка» — раз на тиждень випадковий донатер з топ-100 отримує 100 пухликів безкоштовно.
2. QR на кожному пухлику → скануєш → бачиш, скільки саме твій пухлик прискорив окупність (наприклад «цей пухлик №12 847 з 28 000 потрібних»).
3. Коли окупились — на фасаді величезний напис:  
   «Дякуємо 11 342 краудфорсерам. Піч ваша. Тепер пухлики по 10 грн до кінця часів.»

### Чому пухлики > хотдоги

- Нуль санітарних проблем (веган-опція автоматом).  
- Маржа 500–800% після окупності.  
- Можна робити 30 смаків → люди приходитимуть щодня «прокачувати» новий рівень.  
- Фото в Instagram саме себе робить.

Через рік у тебе черга з 7 ранку, люди пишуть у відгуках:  
«Я сюди ходжу вже 9 місяців. Вклав 8400 грн → тепер їм безкоштовно. Краще за будь-який депозит».

Тож так:  
Спочатку пухлики.  
Потім — мережа «Пухля Краудфорсер» по всій Україні.  
А потім уже — вибори 2029 з гаслом:  
«Ми вже зробили пухлики по 10 грн.  
Тепер зробимо так з усім».

Починаємо з одного ларька 3×3 метри.  
Піч уже знайшов за 94 тис. грн (Китай, 120 пухликів/год).  
Ти — на тісто й начинки, я — на бота, рівні та мемні таблички.  

Відкриваємо в лютому?  

Детальніше про смаки пухликів
Краудфорсинг для кави

Тобто відмінити капіталізм ? Комрад за нього влаштували цілу низку величезних імперіалістичних війн.

щоб ще більше розігнати інфляцію

Парадокс чи не так ? В теорії люди створюють більш ефективні економічні моделі, створюють більше та якісніше продукту і т.д. тобто би мали краще жити — поліпшувати якість життя. На практиці — в тій же Долині житло стає настільки дорогим, що в Пало Альто людина з доходом менше $210 000 на рік визнається бідняком, малоімущім при середній зарплатні в США $67,920 на рік. І потреба бути саме там — шаговий доступ до венчурного капіталу, а також до освітніх та наукових центрів Каліфорнії.
Класичний капіталізм себе вичерпав і інший цифровий internet прийшов його страчувати. Але до цього ще величезна війна за трубу, по який йде газ з Уренгою до Берліна та Мюнхена і назад мерседеси з BMW і т.п. різні артрибути розкішного вжитку, відпочінок в Куршевелі та Сен-Тропе і т.д. А також спливають усі діла з генералами в мін оборони РФ, у нас мінідічгейт (дуже унікально, коли абсолютно те саме було в : Кореї, Південному В’єтнамі, Камбоджі, Іраку, Афганістані тощо) і усе таке інше. Якщо копатимимо в самий низ в писхологію явища — то прийдемо до базису, нерівність спосіб самця показати свою перевагу перед конкурентами в розмножені самці. І тут в хід йде все, тут не може бути жодних компромісів.

Це завжди так було. Шукайте клієнтів напряму

Ну в Україні я розумію зараз тенденція протилежна: компанії самі охоче звільняють аби набрати на −500 з ринку голодних рабів. Бо клієнти в Україну не заходять — а девелопери з України не виходять. Отже звільнитися — це через пів-року погодитися на меншу зарплату.
А взагалі: бізнес — є бізнес. Є співробітники які реально коштують дорого і їх намагаються утримати. Це по-перше FTE (Full-Time-Employee), які сидять в офісі — а не якісь контрактники тим більше з іншої країни. По-друге це люди, які цінні для ПРОДУКТУ компанії. А у аутсорсних галер — бодішопів нема свого продукту. Тому якщо вам каже про лояльність компанія, яка здає вас в оренду будь-кому, хто заплатить — то це «розвод лохів».
І якщо вже казати про лояльність — то це в першу чергу не про зарплати. Хочете лояльності — пропонуйте частину бізнесу. Пропонуйте відсотки від прибутку чи премію за успішний проєкт. Економічна зацікавленість в успіху компанії — ось найкраща мотивація лояльності.

А якщо раби не будуть голодними? Чого голодають — бо ціни високі. Як завищити? — та просто не знижувати. Як змусити знизити? Зруйнувати цінові монополії на хліб чи молоко чи свинину чи інші харчові продукти прозорими калькуляціями собівартості у ході конкуренції створивши краудфандінгом як конкурентно спроможні виробництва так і нові робочі місця. Це полегшить тягар зависоких цін на все, що купують українці.
Клод одобрив: claude.ai/...​f0-4b29-934f-85ab8300a56d

А якщо раби не будуть голодними?

Раба економічно вигідно годувати було, прораховано ще в Римській Імперії, теж парадокс який знищів з рештою економічний стрій і державу яка була розділена на дві і західна частина деградувала і поступово розколота та захоплена варварами. А сенс був дуже простий — рабство як система себе вичерпала.
Західна Римська імперія існувала 503 роки, а її попердник Римська Республіка 482 і того 985 років. Економічна криза і колапс рабовладіння прийшлись на трете століття нашої ери, кріпаки годували себе самі. Хоча почалось ніби раніше, водорозділом вважається повстання під приводом Спартака.
Крах феодалізму був дуже довгим, массові революції — де навідоміші Велика Французька та Парламенська в Англії під приводом Олівера Кромвеля. Постав капіталізм голандського типу, що призвів до промислової революції.
Що змінилось зараз ? А Internet та взагалі різноманітні методи доступу до інформації — це породжує зміни економіки, яка ламає классичний капіталізм голандського типу. IT системи типу Alibaba — починають маніпулювати трейдінгом так, що створюють тльюпанові кризи із трілліонними кпіталами буквально миттєвво за годину накопитили і за іншу вже розподілили і т.д. Крипта мало не потопила класичний фондовий ринок і т.д. Пости в Твіттері по накурці міняють ситуацію із тограми на мільйрди долларів. Викуп самої платформи надає можливість виграти вибори політичній сислі — банкруту, яка програвала усі вибори бо завела США в світову кризу 2008 та Велику Рецессію. Чуваку із фрік телешоу де звільняють людей зміг стати президентом два рази, а до нього — перезидентом став взагалі чорношкірий (хоч і умовно, він від білої матері і зростав в білій родині — за що в минулі часи батька би повісили).
Цей світ докорінно змінються і старі принципи колапсують.

але є один ньюанс: через 2-3 роки ітішечка скукожиться і розкукоженню не підлягатиме.

Економічна зацікавленість в успіху компанії — ось найкраща мотивація лояльності.

це ж з лохами ділитися, в цій країні так не працює

Так в США топ 10% найбагатших людей володіє 60% усього наявного капіталу, а топ 1% з них — 27%. Це классика кризи перевиробництва, переважна кількість капіталів сконцентрована в руках дуже не виликої кількості людей. Минулого разу це призвило Великої Дипрессії, ну і звістно Другої Світової Війни прямого наслідку Великої Дипрессії.

через 2-3 роки ітішечка скукожиться

не ІТ-шечка а устафінг в чистій своїй формі, цій бізнес моделі так чи інакше кінець. Щодо інших бізнес моделей, того же фрілансу там і т.д. не впевнений. Але так, нас чекають тектоничні зміни.
Федеральна резевана система, збирає статистику і має такі данні по розподілу багатсва
Топ 1% Близько 27% Прямий показник
Топ 5% Близько 46% Наближення до 3% та 8%
Топ 10% Близько 60% Наближення до 8% та 13%
Топ 25% Близько 81% Наближення до 13% та 21%
Тобто 75% населення США — виражаючись на ідеше, лохи та бидло. А на литині — плебос, тоді як 25% — це патріції та нобілітет. Тобто якісь правила цивілізації залишаються в віках.

Але так, нас чекають тектоничні зміни.

ІТ.колгосп? Чи які?

Тобто 75% населення США — виражаючись на ідеше, лохи та бидло.

а «слуги народу» хто?

А єдина росія ? Різниця — колосальна. Хотів би сказати — що в нас переодично вибори, стандарти ЄС і т.д. Та це якось все або на паузі або в минулому нажаль, бо задіті прямі інтереси бенефеціарів. А раз так в хід пішли прямі погрози ядерною зброєю, виходи з договорів СНВ і так далі. Тобто усе йде в напрямку третьої світової, де між іншим москві не позаздриш — це переша ціль для ядерних ракет НАТО.

З власного досвіду, буває просто таке що в цілому адекватний менеджмент завтикав вчасно надати фідбек і поділитися планами, але після підходу з офером на руках і поясненням типу «сорі, хлопці здається я вже не дуже ефективний, замотивований на цьому місці та можу краще» з радістю йшли на контрофер, певні поступки та можливість для зростання, після чого ми щасливо ще декілька років працювали

Дивитись треба на компанію, а конкретних людей

Це завжди так було.
Частково через неадекватність менеджерів нижчої ланки( «А Я вважаю, що він стільки не коштує!» ), частково через бюрократію великих компаній, у який є негласна інструкція або навіть цілком конкретний документ, де написань, що підвищення раз на рік і в рамках 5-15%.
В той же час ці компанії свідомо формують бюджети, закладаючи найм більш дорогих спеціалстів, таким чином визнаючи, що вони краще наймуть нового спеціаліста з контори через дорогу ніж утримають існуючого працівника.

На «Заході», в бігтек компаніях, ця проблема, частково, вирішується наданням працівникам пакету акцій та інших бонусів.
У нас же умовний аутсорсер тобі подарує лише чашку і худі на новий рік і скаже, що на більше нема бюджету, а в наступному році від вас очікується більше продуктивності.

Навіщо шукати підвищення зарплати у жорстокого роботодавця, коли можна лоббіювати невеличким крауд внеском суттєве зниження цін у країні?
gamedev.dou.ua/...​rums/topic/56749/#3034072

Я взагалі скажу, що перепрацьовувати коли то всьо отсоп**дює в принципі не варто, хоч над власними проектами, хоч над дядіними. Тим більше звичайно тікати з компаній, де платять по середньому чи менше, а співробітника і в хвост, і в гриву.

Був такий термін ’крысиные бега’ - це мабуть воно. За символічну плату спалювати свій особистий час.

Зміг вибити х4 коли сказав менеджеру що маю на руках 2 оффери. Думаю це десь так і працює.

Ого, круто! Але для контексту хотілося б розуміти порядок сум (хоча б приблизно). Бо х4 у ситуації 250 —> 1000 це одне, а у ситуації 2000 —> 8000 — зовсім інше.

Часто так і працює: більш зп -> нова компанія. Але чи варто зараз ризикувати — питання філософське.

Зараз далеко не факт, що інша компанія — це більша зарплата. Хіба що для джуна, який засидівся пару років у своїй ролі. Для сініор девелоперів, які працюють уже декілька років, то найчастіше це значно менша. Особливо якщо на поточній роботі отримувати вище середнього на 20-23 роки.

Я там додала: «Але чи варто ризикувати — питання філософське ». Я погоджуюся з вашим ствердженням.
В мене є знайомі синьори- розробники ( 2020-2022 року найми йдуть, і там зп 7,500-8,000 у.е).Тому, з того, що я знаю, їм інші компанії 6,000-6,500 у.е макс пропонували ( поточний рік) при спілкуванні з рекрутерами.

Сінойрам (і не тільки) вчергове пересидіти «яму» (Y2K і дотком креш, іпотечна криза 2008, 2014 з АТО, ковід .. ) і потім знов raise a bar.

Скільки не бачив, що люди приймають контрофер, жодного разу це не закінчувалось щасливо.

Вже шукаєш, куди піти? Ходиш по співбесідах? Значить, внутрішньо ти вже готовий піти далі.

Так йди! Бери офер і йди! А не застрягай ще на пару років там, де до тебе вже ніколи не будуть відноситись так, як раніше.

Йди!

Замість контроферу треба давати справедливе підвищення. Тоді й не буде проблем.

Мав якось ситуацію, коли звільнився працівник, бо не хотіли дати підвищення на суму, яку він просив. Тоді його звільнення зробило стільки додаткового навантаження на ліда, інших розробників і менеджмент, що якщо порахувати за годинною ставкою — було б дешевше пару років платити вище ніж розгрібати наслідки.
Сума була адекватна, інших причин міняти компанію в працівника не було.

Згоден, найчастіша причина зміни компанії — небажання вчасно підвищувати зарплатню працівнику.

Але я писав про інше: якщо не підвищили вчасно, а потім біжать, пропонують контр-офер, коли людина вже у двірях стоїть — це запізно. Не варто на них приставати. Це — рух відчаю і намагання менедженту якось загладити свій пройоб.

ви забуваєте, що контр-оффер, це класний момент — засекьюритись на мінімум декілька місяців.
При нормальному контр-оффері — на рік чи навіть два.

зробити стратегію екзіту, перепису документації, фіксу багів (навіть тих, які лоу-крітікал) та техборгу

в мене було в команді декілька девів чий відхід коштував так багато, що навіть 3 місяці з ними і чітка стратегія з хорошим тех лідом — дала б нереальну суму грошей для компанії (відділ все таки по гроусу, але все ж)

Я нічого не забуваю. Це ви забуваєте, що проблеми менедженту, який ВЖЕ проїбав, якось не мають бентежити працівника, якого зневажали і через це не утримали.
Я — з іншого боку контр-оферів :-D

І я співчуваю тим людям, які пристають на контр-офери, якщо їх цінник менше x2 від оферу.

в больших компаниях так много людей и прослоек, которые отвечают за рейзы зп, что отношение к вам никак не поменяется. Особенно в галерах, где люди меняются от проекта к проекту. Контр-оффер почти всегда выгодней, ибо ты уже в известном месте, где всё ясно и понятно. В продуктах ситуация чутка иная, но там проблема уже больше в том, что стек технологий один и тот же годами, и нужно чисто ради его смены уходить

Контр-оффер почти всегда выгодней, ибо ты уже в известном месте, где всё ясно и понятно

з’їж 2 печенюшки зараз або 4 через годину, тому ой як не факт що контр-оффер вигідний

куда ти підеш з підводної лодки?

Підписатись на коментарі