Fluent English у вакансіях — це брехня? Який реально рівень потрібен для роботи в ІТ

Куди не подивись — всюди вимагають Fluent або Advanced. Я розумію, коли це іноземна компанія чи аутсорс, де треба постійно виступати на мітингах перед клієнтами і робити презентації англійською.
Але коли це українська компанія, де вся комунікація всередині відбувається нашою, а англійська по суті треба лише для читання документації — навіщо ставити таку високу планку?

Як у вас в компанії, часто використовуєте англійську? Реально потрібен високий рівень чи intermidiate вистачило б?
👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Коли ще починав свій шлях в ІТ, кілька разів чув відповідь «У вас не достатный рівень англійської», звісно це перевіряв зазвичай HR, яка більш менш шарить. Після чого я плюнув на це діло, і пішов працювати на фриланс, там я працював з індусами, австралійцями, американцями, європейцями, і досі працюю напряму з американцями, і всюди виявлялось достатньо мого рівня, щоб зрозуміти що від мене вимагають, і пояснити що я роблю. І зараз працюють деви, вже років 7-10 на одній фірмі, їх рівень англійської це «Тугеза бікоз», при чому залишаються цінними робітниками саме як розробники.
Прямі клієнти розуміють, що вони наймають працівника за суттєво менші гроші ніж локально, який не є носієм мови, тому можуть, якщо потрібно, пояснити повільніше, або іншими словами. Можуть навіть для цього виділити окремо людину, яка буде менеджити цілу команду «Ноусерів», і це все одно буде дешевше, ніж найняти команду того ж рівня локально.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Підкажіть будь-даска, чи вчити англійську далі? Зараз вийшов на В1, у наступному році хочу С1. Але пишуть про ШІ, про девайси-перекладачі у реальному часі, тут пишуть, що взагалі не дуже потрібно вчити для айті...Так вчити чи ні? Витратив 1.5 роки і зараз кидати дуже болісно буде...

Учить.
опыт показывает, что всякие обешания «зато вам не придётся.... » оборачивается чем-то странным.

З мого досвіду: англійську треба вчити достатньо для роботи. Це рівень питати прості речення без складної граматики, розуміти на слух нормальну ділову мову (без акцентів та швидкої розмови), можливість сказати декілька фраз на «американському англійському» (без правильної англійської вимови).
Далі вивчати сенсу нема — потрібна просто практика. Якщо ви переїдете в англомовну країну — через рік вже будете вільно розмовляти (хоч би і з акцентом). Працювати над прибиранням акценту — це треба тільки якщо стали топменеджером.
Якщо працюєте у звичайному аутсорсі то навіть вивчивши англійську з викладачем на С1 чи вище — вам ніде буде її показувати!
З мого досвіду роботи у інтернаціональній команді Microsoft англійська там в усіх не нативних десь на рівні індусів чи афроамериканців. Але усі плюс-мінус розуміють одне одного. Проблема тільки зі справжніми англійцями — їх важко зрозуміти бо вони ніколи не кажуть слова цілком (кокні).

Це як наркотик, будете вчити все життя :)
Краще навчитись заробляти капітал, інвестувати без прив’язки до мови!

Музичні здібності не пов’язані з тим, як і акцент. Зазвичай якщо співають постійно якою-небудь мовою, то достатньо вільно нею володіють, але то не факт сам по собі. Акцент доречі буває по-різному чути у вимові та коли співають.

якщо ти все розумієш і тебе теж, то це fluent English?

Думаю що так, якщо то у абсолютній більшості своїх випадків, незалежно від акценту чи формального оцінювання у цифро-літерах. Хоча з ким-коли-і-як хтось спілкується у різних людей можуть не співпадати. І те що вкладають у fluency часто розмивається власним для когось сприйняттям, яким те вільне володіння малоб бути.

А грамотность куди дівали, знання культури і методів спілкування ? Словниковий запас, знання правил і методів риторики ?
Власне є ситстеми оцінки, TOEFL та IELTS.
Те що подекуди і носії не отримують вищі бали по тестах — лише каже, про суворі умови.
Те що тренування на проходження тесту, це окрема навичка як і в цілому тренування на здачу будь яких екзаменів, це звісно факт, та поки кращіх методів нема.

А грамотность куди дівали, знання культури і методів спілкування ? Словниковий запас, знання правил і методів риторики ?

отут соромно, бо навіть українською спілкуюсь зухвало, гадки не маючи про оці всі дієприкметники, шо з ними люди роблять?

куди дівали.. знання правил і методів риторики?

а чого знання древнє-єгиптології не згадати, чим гірше за риторику при оцінюванні оцінювання?)

Оперні співаки і співачки не володіють всіма мовами, на котрих співають світові шедеври, наприклад. Так, з ними займаються при вивченні композиції, щоб максимально передати контекст, але вони не володіють мовою, щоб вільно підтримувати діалог ітд поза оперною сценою.

Спів-музика то майже окремий скіл чи талант, як наприклад можна правильно співати мовою з грам.точки зору (візьмемо навмання... китайською нп) мовою яка вже сама по собі має свою ярко окреслену тональність і без всякого співу?)

В мене неподалік від будинку музична академія, і я часто китайським студентам допомагаю в магазинах ітд. Вони,до речі, мову У використовують:).
Китайська англійська, якщо можна так описувати, це ще той квест:). Я розмовну їх англійську не одразу розумію, а щодо співу — ох, це , скоріш, хай левел для мене)

описувати, ще той квест:)

Шорт курс в шортах щоб не квестити)
youtube.com/shorts/1b4KRYzehKs
youtube.com/shorts/jx0g2d4sug4
можна навіть спробувати розпізнати який саме акцент у стереотипах нп як тут
youtube.com/shorts/ZIzfAjMx9bA

«Роздратований звук швидкої допомоги)- китайський акцент»
Але ж він не уточнив, який саме китайський акцент. Бо там же і мандарин , і У ітд.
Але смішний рілз, дякую)

який саме китайський акцент. Бо там же і мандарин , і У ітд.

ніт

американської китайський акцент буде в межах інструментальної похибки це навіть не європейські чітко вирізні німецький французьский італійський акценти

... в принципи для самого американця китайский так само буде не вирізний як «з коробки» як для прикладу не буде вирізний латинос іспанська та контінєнтальна імперська іспанська

я може у впринціпі навести приклад і ближче як для прикладу уже нейтівів імхо україномовний нейтів не зможе вирізнити англійський від американський акцент уже у української мови

ну так хіба що слухач уже окремо якось дуже тренований саме у сабжі як то мандарин кантаніз тощо і може вирізнити їх у оригіналі і тоді можливо їх можна буде вирізнити уже і в акцентах

але імхо маючи досвід з тім самім іспанським на мою думку то вже вищий пілотаж як то особисто я легко вирізню англійську британську імперстку від американської і то зможу розрізнити може декілька окремі діалекти кожної але я не буду закластися що я зможу розрізнити їх у українському акценті

Але ж він не уточнив, який саме китайський акцент. Бо там же і мандарин , і У ітд.

то ж імхо «у перекладі на американську» таке всьо дно не доступне ну імхо принаймні 99.9% аудиторії тож тема має сенс лише дуже дуже окремо на дуже окремих тренованих уже лігвістів щоб розрізнити діалекти китайської у акценті американської

як то по темі вже окремо азіатських мов я скоріше за все зможу розрізнити акцент у американській між японської корейської китайської та індокитайської але то вже не так точно і то лише тому що я майже точно можу розрізнити їх уже у оригіналі

і як додати вже китайську то можливо я зможу відрізнити мандарин від не мандарину але то є лише як «якийсь не правильний мандарин» ))

Ну, мені ( ці польські китайці) самі сказали. Їх багато навчається в музичній академії, і я можу, коли я в місті, просто побалакати, дізнатися, звідки вони ітд. Я сама навряд чи так вирішу, на якому діалекті вони розмовляють. Хоча писемність в них +/- схожа.
Але мені їх англійська трохи важкувато дається. Хоча я мала колись спілкування з китайською рекрутеркою з Гонконгу — в неї дуже чиста англійська. Я була приємно здивована,що могла її спокійно розуміти)

рекрутеркою з Гонконгу — в неї дуже чиста англійська

якщо Гонконг це більшість (чи принаймні доволі значна кількість) білінгва Cantonese/English — тоді англійська не зовсім як сюрпрайз виглядає, і якщо вірити інтернетам відносно trilingual (Cantonese/English/Mandarin) то досить вірогідно що і Mandarin розмовляє

Я була приємно здивована

можливо і вона як (напевно принаймні білінгва) так само здивувалася здивуванню :)

Можливо.В мене просто не було досвіду спілкування з китайськими колегами, тому, трохи нервувала. Був досвід лише з індійськими/ пакистанськими колегами, ну і європейськими.

Ні, не думаю. Тут багато українок подається на польські вакансії, тому, не я одна в неї була. Я гіпотетично не планувала у них працювати, але мені цікаво було пройти ці етапи, подивитися,як вони проводять співбесіди. Але що я не могла вимовити її ім’я, що вона).Посміялися тоді.

Але що я не могла вимовити її ім’я, що вона).

no again ))

Saoirse Ronan Tries to Pronounce Difficult Celeb Names

Саме так, Алекс, написала,як було)

youtube.com/shorts/1b4KRYzehKs

білш менш попада імхо

доречі, поважати фонетику нескладно. Базова повага до мови.
це ж не граматику вчити з формами глаголів, виключеннями та єрундіями.
Коли іноземці намагаються скласти англійські слова зі своїх звуків, то звучить стрьомно .

для 50% населення землі, фонетика важче граматики. залежність того наскільки у людини є чи немає слуха. якщо з дитинства звик до рідної мови, і таланту розрізняти звуки немає, то фіг ти зможеш легко опанувати фонетику. я з таких.
а граматика — тю, там все досить логічно треба тільки запамʼятати правила

для 50% населення землі, фонетика важче граматики.

ніт

залежність того наскільки у людини є чи немає слуха.

загалом так традіційно національно генетично спотворена щелепа як то ісконее українське фрікативне півдно мало роське «ги»

якщо з дитинства звик до рідної мови

так загалом дрібні недо люди ще й спеціально дрєсіровані сприймате як не реалістичне існування світу за межами свого національного села

то фіг ти зможеш легко опанувати фонетику. я з таких.

імєнно )) і це ж ще навіть не тональні мови ))

а граматика — тю, там все досить логічно треба тільки запамʼятати правила

так і з фонетикою та же ж історія ні? ))

спотворена щелепа

совєтським жаргоном?)

так і з фонетикою та же ж історія ні? ))

ньєт, якщо то не по «разговорнічкам» як у деяких

До речі, я так на групи французької мови попала в 5 класі. Хворіла часто, простуда ітд. Як казала моя вчителька, в мене ідеальна промова, коли я на лікарняному).

Суб’єктивно, але фонетика мені важче дається, ніж граматика.

випадково натрапив на таку думку щодо граматики
Практика життя показує (і Бобер вище пише) що не варто занадто паритись граматикою на рівні розробників. Хоча, грубі ляпи мабуть псують спілкування.

Практика життя показує (і Бобер вище пише) що не варто занадто паритись граматикою на рівні розробників.

Зависит от того, насколько «не паришься» грамматикой
одно дело говорить «моя вчера ходить», другое дело путать залоги и т.п., когда все начинают пить клейпучку.

Краще якісно робити щось і вчити мову в тому числі, ніж тяп- ляп. Це зекономить час у майбутньому, да і одразу фундамент буде для інших мов.

З чим стикався на практиці — в атусорсі замовнику зазвичай показують тих хто може нормально підтримати розмову, відповідно така людина отримує більше грошей і її звільнять пізніше ніж ноунейм ресурса який просто педалить код.

Безпосередньо в продукті людей які можуть зрозуміти що до чого частіше звуть на обговорення чогось і відповідно легше отримати підвищення

Немає ідеальної англійської і формальний рівень не значить нічого, але можливість зрозуміти і пояснити дуже сильно впливають. А так хоч картинки малюйте

Вивчити англійську щоб мати змогу заробляти 25-150 тисяч доларів на рік?
Якщо людина планує емігрувати в США, Австралію, Канаду, Велику Британію, то англійська необхідна!
Якщо Ви хочете бути скромним українським мільярдером з капіталом 10-50 млрд євро, то англійська буде лише приємним бонусом!

Якщо хочете стати CEO Google, Meta, Amazon, Apple то акцент ліги плюща в англійській вам дуже потрібен!

А ще мама директор і папа з шахтою

Це про акціонерів та засновників. CEO — зараз індійці переважно з касти брахманів. Як кажуть в Big Tech зараз завелись порядки походженням з Варанассі, коли дескрідитують далітів, що їм уряд Індії надав можливість отримати освіту. Так що ідеї гуру — Ганді ще не перемогли.
Світ так влаштований що, десь I have a dream, а десь White Power! В різних формах просто.

Який реально рівень потрібен для роботи в ІТ

Ніякий. Або індійський діалект.

Але коли це українська компанія, де вся комунікація всередині відбувається нашою, а англійська по суті треба лише для читання документації — навіщо ставити таку високу планку?

Стара народна забава від носіїв диплома англійська філологія, чи ще якоїсь несправжньої освіти по типу міжнародних відносин, от коли ці спеціалісти знаючи в своєму житті тільки англійську влаштовуються кадровичками, бо справжня робота їм також недоступна в силу того, що вони нічого не вміють, всі сили пішли на конспекти з римського цивільного права, їм треба самостверджуватись за рахунок кандидатів. І пофіг, що в роботі ти будеш англійською тільки доку читати.

У мене екзамен в майкрософті приймав такий носій індо-англійскої що куда там нашим братися :)))

Багато чого від типу компанії і позиції залежить. Зазвичай для розробників в інтернаціональних компаніях B2 достатньо з головою, особливо якщо спілкуватися доводиться не з нейтивами. Але якщо лід-позиція і вище, то можуть бути нюанси. В такому випадку кількість важливих мітінгів зростає, як і вміння зрозуміти усі нюанси нетехнічного спічу умовного CEO, і адекватно йому відповісти. Або, до прикладу, у мене в команді СТО з Південної Африки, англійська у них нативна, але зі специфічним акцентом, ще й ідіоми в кожному реченні, і тут B2 вже недостатньо. Був деякий період адаптації, до того як почав його повністю розуміти та вільно коммунікувати. Та й мітінги з клієнтами можуть бути такі самі. Одна справа, якщо спілкуєшся з індусами, французами, південновмериканцями, тоді всі плюс мінус однаково бекають-мекають, як і наші :) Кожен кожного розуміє, і це все що треба. Але інша справа — коли важливий клієнт з умовної Британії чи зі Штатів. Не завжди транскрипти після мітінгів допомагають в ситуаціях, коли реагувати за розуміти нюанси хотілок треба саме під час живої розмови. Часто спостерігав, як недостатній рівень інглішу технічного спеціаліста на нашій стороні як мінімум не викликав довіри з боку клієнта.

Сенс не в тому, що в IT неможливо проацювати із поганою англійською. Це не так. Можна.

Але потрапити в IT з нуля з гарною англійською набагато більше шансів, ніж з погано. Ось і вся різниця.

Коли попадеш — далі вже залежить від профеіоналізму, а не знання мови, але першу роботу з гарною англійською знайти набагато простіше.

За майже 10 років в ойті, виділив декілька холіварів, які любить роздмухувати Сироварня, якщо немає про що писати: «Англійська в ойті», «Жінки в ойті», «Особистий бренд в ойті», «Риночек в ойті», «Галєра чи прямий контракт в ойті», «Рекрутинг в ойті». І кожного разу одне й те саме: купа хом’ячків з личками помідорів, лідів і хед оф галєра тойлетів починають срачі. В кінцевому етапі все зводиться до грошей. Якщо потрібно когось прогнути на гроші, то з’являються запитання про англійську (тут я згоден з топовим коментарем, що достатньо могти пояснити все так, щоб тебе зрозуміли, але і самому викладати інфу, щоб тебе зрозуміли), про гендерні квоти, особистий бренд і спікерство у різних мітапах, про досвід на галєрах і, моє улюблене, на це місце багато кандидатів, але половина з них в ретроградному меркурію, а інша половина не стакається по гороскопу зі знаком Терезів, бо керівник Терези. Ох і дікуха.

майже 10 років в ойті,

вот ва еще один холивар
«кто сколько лет в ойти» ©

Ну так, червоний океан кокуренції — чого ви хотіли ? Блакитний океан в ІТ — то було про : Стіва Джобса з Стівом Возняком, Білла Гейтца з Полом Аленом, Гері Кіндала, Ларі Елісона з Бобом Міллером і тощо. Ризики були відповідні як і в будь якому інноваційному бізнесі. Вони пропонували новий продукт на абсолютно новому над динамічному ринку, в середені торнадо за Муром. Це коли і обладнання і специфічні згання застарівають і втрачають до 90% ціни за дуже короткий проміжок часу.
Галери у нас з’явились від початку вже на ринку червоного океану, значно після Індії, просто копіюючи бізнес модель яка з’явилась в результаті реструктурізації в кіеці 90-х в IBM. Тоді вони зафрахтували свій бехозний персонал працювати на Kodak. Власне з того відділку і пішла сленгова назва — Галера, в честь Венеційського арсеналу і принципу массового виробництва. Маржа галер полягає в продавлюванні на зарплату в першу чергу гребців, економіка бізнес моделі не надає інших можливостей зросту окрім як взяти купу народу за дешево, а забіліти їх замовнику за дорого, попутно винуватити — що погано гребуть і ганяти кнутом із ціллю крадіжки рейту (безкоштовні овертайми). Дуже швидко це усе поїхало в Індію, а євреї з брайтону підхопили тему так само. Лукашенко і Азаров швидко підхопили цю тему на пост радянскому просторі і зайняли свою нішу : «краще за Індію, але дешевше за ЄС». І дісно знанням номер один стали іноземні мови. Бо інженерів було відносно багато, а лінгвістів і перекладачів відносно мало. Тому і IT Crawd який і по нині.

Тобто на галерах переважно працюють лінгвісти, колишні перекладачі, викладачки англійської?
Іноземні аутсорси наймають цих лінгвістів з чудовою англійською, але які шарять в ІТ як індуси або гірше? І це просаджує загальний рівень українського ІТ?
Через це українське ІТ з вільною англійською на 80% це продавани, манагери, PMи.

60% керівного складу так, ніколи не написали жодної комерційної строки коду за усю карьєру, так це працює станом на зараз і вже доволі давно. Скіжмо професійні скрам майстрині, освіта ІнЯз не важливо який факультате, : педагогічний, дипломатичний, менеджерський або просто гарні курси та світчінг. Із залишившихся 40%, більше за 60% точно будуть колишні QA так само світчери в переважній своїй більшості — які пройшли цілу купу курсів та тренінгів та мають з десяток сертифікатів.
2. Прожект менеджмент і тим більше ІТ специфічний, це окрема спеціальність якій треба спеціально вчитись. Тих же тренінгів з Agile пруд пруди від відвертого лайна до дуже хороших. Із менеджерами так само як з программістами, є дно денне, початківці, середнячки є і рокстари (пощастило декілька разів працювати з такими). Не переймайтесь я колись писав статтю — що колишні технарі зазвичай жахливі менеджери, на початку, звалось «Типаж Стів Джобс» бо так і було із раннім Стівом Джобсом.
В UK, USA та Канаді з якими я переважно працював останні 15 років, там майже завжди розділення на технічного і виконавчого керевників.

В UK, USA та Канаді з якими я переважно працював останні 15 років, там майже завжди розділення на технічного і виконавчого керевників.

В Україні абсолютно так само, на будь-якому підприємстві яке щось робить. Є Кабан кабанич який виконавчий директор, і Хряк Хрякович який є головний інженер. Читайте це як СЕО і СТО, у першого в підпорядкуванні бухгалтерія, юристи і тп, у інженера підготовка виробництва, енергетика, закупки і так далі.

чи

це і є універсальний генератор будь-якого сперечанки, якщо обидві сторони не шукають порозуміння
тобто тільки цих двох інгридієнтів цілком достатньо, тема нема значення для ініціації, вона грає роль множника амплітуди, таку саму роль власне грають і самі пос собі сучасні медія, Маршалл Маклюен би якби побачив сучасність мабуть встидився б свого афоризму попередньої формації %)

Доречі, прикол.

Читаю довго Хабр. Зараз вивчаю ДОУ теж.

На Хабрі (хоч і рашисти кляті) — дуже-дуже багато професійних, добре написаних статтей саме про АйТі.
Можна знайти саме «по АйТі» буквально ВСЕ. І вивчити. І «вАйТі» піти.
І не тільки по йому (електроніка, хайтеч — ну і т.д.).

В нас... Професійних статей замало. Холіварів — безліч. Ну ЧОМУ?..

Конкретні професійні питання зручніше проясняти на відповідних тому питанню англомовних форумах (якщо цікавить якась конкретика чи деталі по якому-небудь фреймворку, мп, etc. — всі вони зазвичай мають свої форуми в тій чи іншій формі). По тех.новинним ресурсам — таких також більш ніж достатньо, хоча оглядові зазвичай корисні в основному як маркер до конкретної інфо яка зацікавить.

В нас... Професійних статей замало. Холіварів — безліч. Ну ЧОМУ?..

росияне работают на внутренний рінок и на внутренем рынке, мы — в основном на внешние рынке
если я большинство ответов получаю на условном стековерфлоу, а статьи читаю (или пишу) на условном симпл токе — то зачем я буду спрашивать что-то на доу или писать что-то на доу? Хотя вот буквально вчера встретил интересную статью, не по теме работі, но (косвенно) по теме дисера.

Здається Ви мало читали Хабр. Там не питають, а пишуть. Ну от наприклад якийсь ноунейм зацікавився якоюсь нейронкою. І він про це напише. Але постарається написано професійно, типу «я вибрав такий-то інструмент, тому що...», або «конфіг я підправив так, тому що...». І це круто. Далі цей ноунейм, якщо більш менш норм написав, почитає коментарі від інших, можливо щось покраще, а можливо він гуру і буде далі розповідати що і як він робив. Коментарі доволі сильно модеруються, тому срачі в стилі ДОУ «та ви всі дебіли, у мене особистий бренд і я краще вас усіх знаю» там доволі рідко зустрічаються. Ну якщо стаття не від джуна з его більшим за нього. Проблема Сироварні в тому, що тут просто не толерується це. Тут толеруються замовні статті від галєр, тупі кулсторі про успішний успіх, якісь гендерні «проблеми», або діставші ці «зарплатні опитування», які малюються на все ті ж замовлення. Можливо я щось упустив. Зі смертю одного італійського ресурсу все стало ще гірше. Але так, дивлячись на Хабр у мене з’являється заздрість. Особливо, коли потрапляю на статті електронщиків. Там взагалі тіпи реально обмінюються досвідом і цікавими дослідами по темі статті. І це не про те, що Хабр — топ, а Доу — ні. Це про сенси і наповненність.

Здається Ви мало читали Хабр.

Очень мало

Там не питають, а пишуть. Ну от наприклад якийсь ноунейм зацікавився якоюсь нейронкою. І він про це напише.

Забавно. если бы я интересовался нейронками и писал о них, то меня бы можно было прочитать не на хабре, а на скопусе, к примеру.

Проблема Сироварні в тому, що тут просто не толерується це.

Кто же не толерирует это?
Неужели посетители ДОУ? :)
Которые не читают местные статьи, потому что в основном читают зарубежные?

Але так, дивлячись на Хабр

Может это от незнания английского? Трудно предполложить что в мире нет аналогичного ресурса для электронщиков.

Це як раз є типовий приклад української меншовартості. Ми українці чи американці\британі\інші? Росіяни вважають себе великими, тому у них немає проблем з тим, щоб розвивати своє локальне ком’юніті. Тут же ми приходимо на ресурс, який своєю назвою натякає, що це УКРАЇНСЬКЕ, але тут намагаються розповісти, типу нафіга нам своє, давайте користуватися чужим? Чуже — це добре, але коли є своє, це набагато краще, бо є комунікація всередині, ми реально можемо обмінюватися досвідом, ті ж відгуки про компанію тут як приклад чудового інструменту. Я пам’ятаю, коли були часи оффлайн мітапів і спеціалісти могли спілкуватися на тему программування, технологій і іншого технічного стаффу без цієї дичини від HR про особистий бренд і флюєнт інгліш. В США такі заходи і локальна комунікація дали початок не одному успішному стартапу. А ми все дивимось туди і все під них. Чим ми гірші і не заслужили нашого? Чому наші спеціалісти замість того, щоб писати і обговорювати технічні речі мають думати про дурню? Це не здорова позиція і ситуація. Як заповідав Кобзар: «Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь...». Українська ІТ-спільнота дала світу, без перебільшення, дуже багато, у неї має бути свій осередок, вона це заслужила. А особистий бренд і флюєнт інгліш нехай лишаться HRам з роздутим его на сторінках LinkedIn.

Росіяни вважають себе великими, тому у них немає проблем з тим, щоб розвивати своє локальне ком’юніті

ну и нахер оно всралось то их «локальное комьюнити», простите?

бо є комунікація всередині, ми реально можемо обмінюватися досвідом, т

ага. у нас какой-то свой, уникальный украинский опыт?
В какой-то части — да, согласен, есть локальные приколы, которые имеет смысл обсуждать локально. зачем обсуждать «локально» какие-то общетехнические вещи — не могу понять. ну т.е. как бы да, «почему бы и нет», но какое это даст ПРЕИМУЩЕСТВО, кроме сужения потенциальной аудитории и опыта — я не вижу

Я пам’ятаю, коли були часи оффлайн мітапів і спеціалісти могли спілкуватися на тему программування

А я еще помню как к нам приезжали очень неплохие зарубежные спецы, и мы почерпывали много полезного из их лекций. предлагаете закуклитсяи «как-то самим»?

Чому наші спеціалісти замість того, щоб писати і обговорювати технічні речі мають думати про дурню?

А кто, простите, «нашим специалистам» мешает обговаривать технические вещи?
Я вот, к пример, видел тут (вроде неплохого) технического специалиста, который описывал интересный и важный опыт — так его заплевали. Он (ну, она) ушел/ушла
Туда, откуда пришла — в англоязычный сектор

у неї має бути свій осередок

Ну вот он есть — ДОУ
И чо?

ну или — был вот такой sql.ru, крупный, неплохой, довольно разносторонний. Помер
sql.ua так и не возник. даже те чатики что в телеге, типа t.me/sql_ua — ну такое, никакой особой ценности не несет
Ваши предложения?
«давайте развивать сообщество»? Давайте! Что ві КОНКРЕТНО предлагаете кроме общих слов? так то позаламывать руки я тоже завсегда готов, но я лично не готов, к примеру, что-то делать конкретно (я делал в прошлом, мне уже надоело, передаю эстафету новому поколению).

давайте, по пунктам: «как нам поднять украинское коммьюнити»?

ну и нахер оно всралось то их «локальное комьюнити», простите?

Ось і відповідь. Бо у них локальне ком’юніті живе, клєпає військові дрони для окупантів, а тим часом українці, як завжди, сруться про «флюєнт інгліш», «особистий бренд», «як ерат відкрив девцентр в індусятії, тож порадіймо» і таке інше. Банальна модерація контенту. Тільки Макс Іщенко зацікавлений в грошах, і я його розумію, бо це все потрібно якось тримати, але гроші одночасно і ховають це саме локальне ком’юніті. Бо все скотилося з професійного в менеджерське і HR. Коли останній раз на ДОУ були чудові гайди або технічні статті? Якщо тобі так подобається все американське, чого ж ти тут пасешся? Бо, можливо, хочеться спілкування з тими, хто поряд, а не з індусами з якогось всратого Остіна чи Бенгалору.

Банальна модерація контенту.

Окей. давайте на секунду представим, что на ДОУ введена жесткая модерация контента.....
Ииии?

представим, что на ДОУ введена жесткая модерация контента.....

Всм представим, якщо на доу немає жорсткої модерації контенту і цензури, за що забанили Кожаєва?

за що забанили Кожаєва?

За тупость ©

Свобода слова не має таких параметрів, як тупість, чи розумність, тобто за тупість модерація банити не може. Бо Кожаєва забанили, а тебе ні.

Свобода слова не має таких параметрів, як тупість

как ни странно — имеет.
основная проблема «демократии» в том, что всякая тупня начинает её абьюзить, прикрываясь, в том числе, «свободой слова»

Бо Кожаєва забанили, а тебе ні.

Я грубый, а не тупой.

Перемішали все в купу з ератами, відносно того про що має достатньо сенсу для обговорення

про «флюєнт інгліш»

— взагалі кажучи це пов’язані між собою речі — отримання інформації в сучасному світі та роль в тому lingua franca. Відносно конкретно «fluent» топіка — принаймні плюс в тому що можна донести свою думку що нп краще ніж досить суб’єктивних fluent — розглядати рівень з — conversional English.

все американське

враховуючи lingua franca — зміщення фокусу в емоції з подобається/неподобається щось з деталей — то перпендикулярно, як в глобальних, так і в локальних рамках

Тоді ДОУ непотрібний ресурс, як такий. Сайт спільности українських програмістів не потрібен спільноті українських програмістів. Бо є

lingua franca

. І навіщо я встряг в холівар? Всьо, далі без мене. Там зверху хейтер Кожаєва з манерами Кожаєва. Можна з ним похоліварити.

Тоді ДОУ непотрібний ресурс, як такий.

Схерали?
Если бы ДОУ был «ненужен», им бы не пользовались
ДОУ — пользуются и довольно активно
Да, наверное — не так как хотелось бы некоторым (ну, может и мне в том числе) — не в качестве технического форума/хаба
но ок, всё равно площадка для общения
Может когда то дорастёт в техническую, может нет
что я четко знаю — не будет «говорильни ДОУ» — тогда оно точно никуда не дорастёт.

не будет «говорильни ДОУ» — тогда оно точно никуда не дорастёт

Вот-вот. «Каждому — своё».

Для «вайти вАйТи» и уровень технический поднять я могу и Хабр, и англоязычные сайты вволю почитать.

А тут — с кем бы ещё на форумах можно было б так общаться? )))

А там, глядишь, и статьи появятся нормальные свои на ДОУ «про техническую сторону АйТи» (пример я выше скинул — достойный цикл про Пайтон).

Я пам’ятаю, коли були часи оффлайн мітапів і спеціалісти могли спілкуватися на тему программування, технологій і іншого технічного стаффу без цієї дичини від HR про особистий бренд і флюєнт інгліш.

Хто заважає відновити знов?

«Усе в руках комьюніті».

P.S> Звичайно, ясно, що заважає повноцінно робити це війна. Але ж... «ДОУ-дні» і інші всі конфи увесь останній час все ж є?

Ок, теж приймається.

Так, саме «заздрість» виникає. Що в нас майже цього нема.

Ідеш на Хабр — ВСЕ про АйТі. Можна навчитись дуже круто.

На ДОУ... Своя, дещо інша атмосфера. )))

Хмм. Вариант! Об этом, кстати, я и не подумал.

Но — несколько статей на ДОУ полезных по «АйТи» я всё ж нашёл. Тот же цикл классный про Пайтон.

Статті автора Svitlana Sumets
dou.ua/...​svitlana-sumets/articles

тоже, кстати, неплохой цикл. Даже если не используешь сам питон — весьма полезный для общего развития.

тому-що багато людей пишуть в резюме б2, маючи б1, тому треба планку піднімати, щоб не витрачати час. але є проблема, що також деякі люди пишуть б1, маючи б2

Тому що рівень володіння мовою оцінити обʼєктивно важко. Як говорив давно один мій знайомий: «Результати тестів показують вміння проходити тести»

загалом так тому «тести» визнають дещо рівень вивчення мови скоріше як другої як для відсталих колоніальних недо народів а далі вже для володіння мовою вже самі імперці вже вигадали вже спеціальні і мистецтво ріторіки і ораторське мистецтво

і складати правильно слова у правильні речення (див. класичну вимову тов. чєрчіля «we shall fight on the beaches») так і ці правильні речення правильно промовляти у виступлянні на промовляння ції правильних речень уже ротом

до речі тут може відмінятися як то правильні речення ті що будуть читати і ті що будуть слухати і то все є саме

що рівень володіння мовою
навіщо ставити таку високу планку?

Aim high. You may still miss the target but at least you won’t shoot your foot off.

якщо планку задерти надто високо то першу букву в aim можна випадково згубити)

это если вам очень повезет и пуля упадёт строго вертикально вниз
но ноги ты себе скорее всё равно не отстрелишь.

omg not again ((

Чув думку що гарна англійська це поганий знак. Типу якщо у чувака погана англійська, то значииь це якийсь китаєць чи індус який вджобує і деліврить, а якщо гарна, то скоріше всього пару комітів в тиждень і більшість часу на мітингах сидить і менеджить.

а якщо гарна, то скоріше всього пару комітів в тиждень і більшість часу на мітингах сидить і менеджить.

Есть такая отличная история:
— вчера спас женщину от изнасилования!
— как???
— Уговорил!!!!

Удачный двухчасовой митинг хорошего менеджера с отличным разговорным английским — сохраняет 2 недели труда девелоперам.

Або додає 2-4 місяця девелоперам з подальшими розбірками та розторгненням контракту!
І звільненням девів з команди такого менеджера.

Або додає 2-4 місяця девелоперам з подальшими розбірками та розторгненням контракту!
І звільненням девів з команди такого менеджера.

Понятно
Менеджером надо брать слепоглухонемого сироту с задержками развития.

В саму пі..ку! Високоідейно, перфектний комент, який заслуговує на відзнаку!

Вам не потрібен

Fluent English

!
Достатньо заробляти 1-5 млрд євро на рік і вам все перекладуть українською мовою!
CEO та C-level щебетатиме українською, як і партнери, замовники, підрядники!

Я тут подумав що за всю свою карʼєру взагалі не зустрічав жодного хорошого програміста з поганою англійською.

Я не дуже вже застав покоління яке навчалося в ВНЗ в 90-х чи і того раніше, допускаю що серед них такі були. А для всіх інших виглядає так що погана англійська — це дуже сильний негативний сигнал для того, щоб бути хорошим програмістом.

Знаю купу крутих спеців з поганою англійською. Принайні розмовною.
Читати тех літературу вміють, початитись також, а розмовна ні бе ні ме ( заради справедливості і нативна мова в них така собі :-))
Бо нащо це їм?

в контексті

Читати вміють, розмовна ні бе ні ме ... і нативна мова в них така собі
Бо нащо це їм?

Спец з вмінням комунікувати проти спеца без того — в процесі умовного еволюційного відбору серед програмастів?

Читати тех літературу вміють, початитись також, а розмовна ні бе ні ме ( заради справедливості і нативна мова в них така собі :-))

теж таких знаю

Читати тех літературу вміють, початитись також

ну я б вже не сказав що за таких умов не вважається що це:

програміста з поганою англійською

Знаю людей, які робили круті речі, працювали в провідних компаніях, а по-англійськи розмовляли десь на рівні A2. Без граматики, без прононсу, без нічого. Але їх ідеї і код не ставали від цього гіршими.

Але їх ідеї і код не ставали від цього гіршими.

загалом це класика само виправдання дуже популярна просто шаблон у нас у ссср але то є не зовсім правда як і люба совєцька брехня бо ж їхній код і їхні ідеї «не ставали гіршими» але і не ставали кращими бо ж не мали доступу до світового коду і світових ідей зобля мовного бар’єру

як то «зарубіжна література переводна» у нас у ссср має популярність чи не бульшу за вітчизняну рідну націонал соціалістичну радянську російську

але проблема переводу уже у тому що то є перевод а не прямий доступ як то це питання як «проблема переводу» розглядається окремо самими перекладачами хто звісно узагалі може долягтися до ідеї що перевод то є не просто так і є питання передачі ідеї у переводі

ЗЫ: я перевіряв btw

«зарубіжна література переводна» у нас у ссср має популярність

ага, от звідки мабуть совочки і джолуді у вас)

«зарубіжна література переводна» у нас

youtube

а де переклад мериканською чи хочби мексиканською з совєтської?)

схоже на мексиканську в совєтській уяві?)

Не городи хуйні, невміння говорити мовою ніяк не є перепоною для користування цією мовою для інших справ — читання документації, письмового спілкування, тощо.

Вміти гарно розмовляти != вміти читати документацію чи будь-як спілкуватись в чаті.

Я, наприклад, взагалі вчив не англійську в школі і в 17 років не знав ані слова англійською, але вже за півроку, на першій своїй IT-посаді, почав читати документацію англійською, бо іншої доки просто не було. З словником, по одному слову, але читав.

А потім — FidoNet та світ UUCP, я спілкувався письмово жахливо, з помилками в кожному слові, але коли треба вирішити якусь проблему — доводиться її вирішувати.

Фактично хоч якийсь досвід розмовного спілкування англійською в мене з’явився десь через 14 років роботи в індустрії, коли перейшов в outsource. Ще до того я вивчав код ISC Linux, FreeBSD, IBM OS/2, Linux — все, що було з відкритим кодом, писав і портував системні утіліти, мережеві інструменти, лінуксові білінг-системи, тощо.

То кажеш, я не мав доступу до світового коду тоді? :-D

Ню-ню.

невміння говорити мовою ніяк не є перепоною для користування цією мовою для інших справ — читання документації, письмового спілкування, тощо.

є )) я перевіряв

То кажеш, я не мав доступу до світового коду тоді? :-D

і що синку помогли тобі твої ляхи? ))

і що синку помогли тобі твої ляхи? ))

Мені — так.

а Україні? ))

совєцька брехня бо ж їхній код і їхні ідеї «не ставали гіршими»

Да ну була і є ціла купа продуктів типу : Lexicon, Volcov Comander, Dos Navigator та The Bat (Кишенев), WinRar, DrWeb, Prompt/ Magic Goodie і т.д., серії продуктув JetBrains (Прага, Мюнхен, Пітер), Kaspersky AV, 1C (Москва), частково Euclid CAD/OpenCASCADE та Open CV (Нижний Новгород) , Gtilab (Харків), серії Cossacks та S.T.A.L.K.E.R. і Metro 2033 (Київ), World Of Tanks (WOT, WOS і т.д.) (по уьому пост софку центр Мінськ) і ще, Корсари, Flanker, IL2, DCS World і т.д. і т.п. що було зроблено в СРСР та пост СРСР з усіх закутків : Молдова, Україна, Казахстан, Білорусь, Узбекістан тощо.
Так це спадок радянської программи та системи науки і освіти, від Академії наук СРСР (і купи наукових программ та ОКР від купи радянских программ). Основу заклали ще академіки Лебедев та Келдиш. BTW від початку була ідея — що якщо в нас слабше за американське залізо з низки причин, ми маємо писати більш оптимальні программи та краще їх тестувати.
Коротше, вам би потролити як завжди.

академіки... від початку була ідея — що якщо в нас слабше за американське залізо

Якось посовєтськи між строчок написано, вжеж років так з 35ть можна писати як то було: що хоч щось більш-менш придатне з комп’ютерами у совєтськи часи — м’яко кажучи було «запозичене» на умовному Заході. І то що зараз з айті вже є, то незважаючи на той сересер спадок що отримали. А то виходять суцільні академіки та інші стат.надої в кортінках сересер «історій».

не совсем так. фундаментальніе исследования в ссср бівали очень и очень неплохие
но в отличие от запада, к сожалению, их не слишком привествовали — и они так и оставались теории.
а теория без практики бесполезна.

Для мене сприйняття комп’ютерів, мереж, технологій навколо всього обчислювального — то в першу чергу як більш щось прикладне для вирішення задач які потребуються, і теорії відповідно прикладні. Коли говорять про щось фундаментальне у фізиці чи математиці то ясно, а що саме під фундаментальністю комп’ютерних і навколо технологій, чи досліджень по ним, ви розумієте?

то в першу чергу

Не следует запрягать перешерона впереди фаєтона
Имея теорию можно изобрести цомпутер, но не наоборот.

а що саме під фундаментальністю комп’ютерних і навколо технологій, чи досліджень по ним, ви розумієте?

простите, а вы точно айтишник?

Не следует запрягать перешерона впереди фаєтона
Имея теорию можно изобрести цомпутер

а фундаментальну цомпутерну теорію — фундаментальний фаетон перешерона)

точно айтишник?

і шо знову шінклерами мірятися?

і шо знову шінклерами мірятися?

ну просто айтишник бы знал, что всё сраное ойти построено на теориях, математике, вот этом всём.
банальный ИИ начинался с перцептроновов чуть ли не в 50е годы.
(ну так не совсем ии, там распощнованаия, но всё таки)
все эти алгоритмы/шмалгоритмы — они,как ни странно, грунтуются на базовых фундаментальных теориях

сраное ойти построено на теориях, математике

і мова не про зв’язки з фундаментальністю в математиці, фізиці, чи інших науках, а саме відносно айтішно фундаментальні — за що власне і запитав, не зовсім очікуючи що то буде аж цілий «перешерон фаєтона» певно знайомий кожному фундаментальному айтішнику)

банальный ИИ начинался с перцептроновов чуть ли не в 50е годы.

до создания компьютеров вообще. Собственно и Алан Тьюринг и Джон фон Нейман как раз занимались.
Однако компьютеры они сделали для чисто утилитарных задач — расчетов. Тюринг с командой как мы знаєм взломали шифр Єнигмы и слушали нацистов, паралельно еще и просчитали математическую теорию, чтобы немцы не догадались что их взломали.
Компьютеры фон Неймана и команды, ENIAC сначала считал баллистические таблицы для артиллерии, но очень быстро был задействован в Манхетенском проекте для расчетов второй плутониевой бомбы — Толстяк.
Лебедев, Келдыш и Курчатов с командой по той же схеме действовали, поскольку сами Опенгеймер и Енштейн, идейные коммунисты — инициировали передачу информации через разведку СРСР. Хотя МЕСМ — он как Apple 1 позже, стрельнувший стартап из УССР.
А фантасты как то : Айзек Азимов и ко использовали перспективные наработки по кибернетике. Три закона робототехники сформулированы в 1939.

виглядає так що погана англійська — це дуже сильний негативний сигнал для того, щоб бути хорошим програмістом

youtu.be/...​?si=WKWw7RpHu2BETmTm&t=13

Да ну, багато таких є — коли розмовна не дуже (читають та пишуть нівроку) і там часто на будь якій мові проблема спілкування як така. Між іншим на іншу сторону так само, бувало співпрацював з колегами англомовними — де тотальний комунікаційний пісець. При тому здатні пофіксити будь яку складну проблему, або затягнути якись дуже складний функціонал при чому віртуозним якимось кодом який працює швидко і витрачає мало пам’яті. В серіалі «Кремнієва Долина» зробили одразу купу типажів таких, там усі персонажи вписуються в ІТ-шний типаж.

лол
При современных средствах перевода с AI, какие есть уже на сегодняшний день, английский можно совсем не знать. И уровень перевода будет как у Шекспира, это да.
lol
With the modern AI translation tools available today, you don’t even need to know English. And the translation will be as good as Shakespeare’s, that’s for sure.

Гроші, рівень visibility, та responsibility на рівні міжнародної компанії залежить від знання розмовної англійської та можливості само-презентації. Можна і без цього, але стеля нижча.

Ок, интерактивности ещё не хватает, но это вопрос времени, и причём не очень продолжительного.

Не знаю на рахунок інтерактивності, але чим більше коло людей твого рівня чи вище з тобою в гарних відносинах, тим краще для кар’єри. А це частіше відбувається завдяки неформальним відносинам, чи просто коли є розуміння — «наш козак» (образно, але тех.експертиза повинна також бути).

Переклад тексту за допомогою ШІ майже нічого не говорить про вміння викладати та формулювати свої думки в комунікаціях з іншими людьми. А скоріш про звичайні патерни, і наскільки використання тих чи інших патернів супроводжує яку-небудь сферу діяльності. Тому з зазначеними лол ШІкспірами значно цікавіше розглядати перспективи ШІ в сфері... нп програмування.

Ну, а вміння комунікувати з іншими людьми? Плюс, комунікації в неформальному середовищі. Все-таки, чим вище тайтл у людини, тим більш фокус на персоналізації, плюс, різноманітні задачі , виклики.Аі тут може як доп опція допомагати, але не замінить на 100%.

Плюс, комунікації в неформальному середовищі.

у неформальному середовищі достатньо мови на середньому рівні просто щоб підтримувати розмову і робити вигляд, що ну дуже цікаво, що там людина розказує

Особливо якщо двоє роблять вигляд.

Один так «Агаа», другий так «Ага?», перший «Точно», другий «Ясно», перший «Стопудово», другий «А шо?», перший «Ну», другий «Отож», перший «Окей», другий «Сам такий».

І поговорили «на рівні» і обом «цікаво» що почули.

Особливо якщо двоє роблять вигляд.

ні, якщо обидва, то не вийде

потрібно, щоб був той балакучий, який вірить, що іншім дуже цікаво, що він там робив, що бачив, куди їздив. але таких більшість, отже майже завжди виходить ))

таких більшість, отже майже завжди виходить ))

А якщо два, ні нехай навіть три, але айтішника. Хай кожен зі своїм балакучим ШІ приходить?)

ШІ не вважає, що він комусь цікавий, а балакучий тому що його таким зробили

а що робити якщо інших опцій чи нема чи не надаються)

Це ,якщо не перепитувати, або не ставити уточнюючих питань. Є ж такі люди)

Італійці ще руками розмахують, що голова болить:)

чисто imho — краще жестами допомагати (аж до запаморочення від них), ніж як робот виглядати (і замонотинити аж до позіхання)

Ну, чому одразу як робот). Вони просто забагато руки використовують:)
Можна з посмішкою щось розповідати ( виглядає, як людина в гарному настрої);
Або просто немонотонно розповідати.

До речі, іспанці дуже бурхливі.Але вони дуже швидко розмовляють). А ще на них можна просто дивитися — симпатичні дуже)

А декриптувати кожен голосовий біт і перевіряти на грам.коректність то булоб занадто). Суть якщо вловити, того достатньо по ідеї.

Угу, десь баланс важливий. Думаю, що в найближчому майбутньому опція перевірки англійської мови перепаде на ШІ- тьюторів:)

чим вище тайтл у людини, тим більш фокус на персоналізації

Дуже погоджуюсь. Часто замічаю, що вгору по тайтлам частіше всього йдуть нейтів спікери чи ті, хто добре вклався в мову, хто використовую eloquent language.

Сам часто роблю презинтації по роботі і, авжеж, чатгпт допомагає мені підготувати тексти. Останнім часом почав просити свого скіпа (нейтів спікер) ревювити тексти і він дуже часто робить правки, що написане стає набагато приємніше читати так, що жодний чатгпт не може так написати.

Погоджуюся.Чат джпт, він свої опцію робить, але в живих комунікаціях ви вірно міксуєте поєднання джпт, нейтів спікера , і, власно, самопрезентації ( вміння комунікувати з аудиторією ітд).

Не бачила, щоб суто українські компанії типу Фоззі Груп, НП, Уклон, вимагали fluent англійську. Можуть вимагати якраз на рівні читання документації.
Мій рівень — В1, працюю з європейцями — не носіями англійської. Ми одне одного розуміємо, але якщо потрібен брейншторм, швидко поставити чи відповісти на питання, відчуваю складність, тому знову взяла репетитора.
Але в цю суто іноземну компанію мене взяли просто: рекрутер спитав, чи знаю я англійську, я відповіла, що ніби не скаржуся. Потім було декілька співбесід, дві з яких — з європейцями, теж порозумілися, та й все по тому.

Рівень англійської у вакансіях стоїть лише, щоб виправдати існування hr-ш, «котрі ніби» його перевіряють ( + щоб занизити ЗП кваліфікованим спецам або відмовити, якщо юридичних підстав немає зовсім)

З мого досвіду — жодного разу не бачив і не чув аби кандидату, який підходить по технічним скілам, підходить по бюджету відмовили тільки через слабку англійську. Навіть якщо вона справді слабка — у компанії є курси і людина усе одно буди декілька місяців онбордитися на проєкт поки почне приймати участь у мітингах. Але і там від звичайного девелопера не вимагають декламувати Шекспіра в оригіналі. Сказав простими реченнями над чим працюєш — і досить.
Особисто я, у побудові комунікації у команді та з клієнтом, завжди намагався уникати довгих вербальних дискусій. І віддавав перевагу написаному. По-перше це вимога ISO стандартів для багатьох важливих проєктів (медицина, автомобілі, роботи): мають бути записи на будь-які рішення (а в медицині — ще й підписані!). По-друге написане зберігає багато часу у порівнянні з балачками. Ось чому:
1) Уявімо що людина має зробити демо чи презентацію голосом на мітингу. Їй усе одно треба підготувати що показувати та написати промову, яку розказувати. Одиниці людей можуть зробити виступ без підготовки (а особливо — не рідною мовою). Це — окремий «софт скіл», який шляхом тренувань і практики набувають вчителі чи продажники і рідко мають девелопери. Потім промову треба запам’ятати, або читати з папірця — і усе одно можливі помилки.
2) Мітинг забирає час в усіх присутніх. Далеко не завжди кожному важливо чи потрібне зараз те, про що доповідають. А навіть якщо стане потрібне через деякий час — усе одно треба буде пригадувати чи дивитись запис.
3) Жива доповідь провокує питання та живе спілкування.Це може буде корисна нагода для «витягування» інформації від замовника, пошуку «корнер кейсів», або бреінсормінгу проблеми. Але! Дискусія як правило займає дуже багато часу — і тим більше, чим більше людей присутньо.
4) Навіть якщо мітинг був записаний на відео — він не такий зручний, як документ. У ньому важче відшукати потрібне місце, з нього важко зробити цитату, посилання у документації чи вимогах на момент відео де щось обговорюється — не відповідає стандартам документування.
Тому якщо треба щось узгодити — найкращій варіант це зробити документ. Навіть за поганого знання анлійської — AI допоможе перекласти та покращити. У документ можна вставляти картинки, графіки, навіть відео. Потім такий документ можна пошарити замість створювати мітинг. Таким чином усі, кому треба, зможуть подивитись коли їм зручно. Зможуть залишити свої коментарі чи питання прямо у документі. Таким чином уся історія «обговорення» та змін залишиться.
Отже насправді чудово розмовляти англійською, як і вміти робити промови — це зовсім не обов’язковий скіл для девелопера. Як мінімум поки він не вище синьйора. Вміння розуміти написане та писати зрозумілий текст за допомогою AI цілком достатньо. І навіть якщо треба сказати кілька слів на мітингу — вистачить рівня «лет мі спік фром май харт». Я маю досвід роботи у інтернаціональній команді у MS: індуси, китайці, афроамериканці, британці, латиноси, та «слов’яни» — в усіх своя версія англійської. Тому на мітингах усі намагаються казати повільно, простими короткими реченнями і навіть при цьому дуже часто пере-питують. Важливі рішення мітингу усе одно запишуть у нотатки — а отже навіть якщо хтось когось не почув чи не зрозумів то це не критично.
Отже слабка англійська може бути «червоним прапором» хіба що для «хрюш», які тупо перебирають резюме по словах і якщо не знаходять потрібних слів — відкидають. Також слабка англійська означає що треба просити менше середнього по ринку — інакше перевага буде у кандидата з кращою англійською за ті ж гроші.

З мого досвіду — жодного разу не бачив і не чув аби кандидату, який підходить по технічним скілам, підходить по бюджету відмовили тільки через слабку англійську. Навіть якщо вона справді слабка — у компанії є курси і людина усе одно буди декілька місяців онбордитися на проєкт поки почне приймати участь у мітингах.

Це уже більше 2х років як не так. Часи, коли гребли кого попало закінчилися. Зараз на 1го вищеописаного кандидата в черзі на вакансію буде стояти з десяток з прекрасною англійською і наймуть скоріше їх.

Ну мій досвід ще про «золоті» довоєнні часи. Зараз якщо в Україні і наймають когось в ІТ — то мабуть тільки через ліжко, як колись жартували.

наймають когось в ІТ — то мабуть тільки через ліжко, як колись жартували.

Та чому жартували? Я думаю такі кейси були. Я от сам в молодості багато ходив на побачення з тіндера з рекрутерками. Декілька разів потім на їхні вакансії подавався, але без працевлаштування)

найчастіше помітно, і доволі часто, що кожен марсіанин має судження зі свого досвіду і особливо відповідно часу перебування на планеті Земля — тобто якщо був у совкові часи — шпрехає совєтським сленгом вже мало кому зрозумілому, хто у золоті-часи-наймали-через — відповідно проектуючи той часодосвід на сучасність

Виходить, ти маєш на увазі, що сплять з технічними інтерв’юерами, чи з хайрінг менеджерами, щоб JO отримати?

з ким нада щоб отримати з тім і сплять тут важно не перепутать ))

щоб JO отримати?

Ну не знаю, не знаю. Бобер і галера — це як інь і янь:), тому, цікаво почитати, що ж відбувалося на галерах)

тому, цікаво почитати, що ж відбувалося на галерах)

гребуть!

«жодного разу не бачив і не чув аби кандидату, який підходить по технічним скілам, підходить по бюджету відмовили тільки через слабку англійську»

>> Так на першому етапі перевіряють, ще до технічного інтерв’ю.

З мого досвіду — жодного разу не бачив і не чув аби кандидату, який підходить по технічним скілам, підходить по бюджету відмовили тільки через слабку англійську.

если педалить говно джуном или миддлом, то возьмут и с плохим англ, а когда на митинге надо обсуждать архитектурные решения, то тупо отмалчиваться и мычать не выйдет, то что тебя будут переспрашивать из-за гнусавого акцентом, а запаса слов не хватит выдать или отстоять точку зрения

а когда на митинге надо обсуждать архитектурные решения

То треба бути архітектом, а не манкі — кодером в аутсорсі. Ви справді думаєте що десь у MS FTE прислухаються до точки зору контрактора з України?

если цель компании набрать монкей-кодеров, чтоб просто разгрузить средне-легкой работой дорогих принципалов и синиоров, то да, их мнение нафиг не надо, а есть и проекты где контракторы с Украины это принципалы

Тут нижче пишуть про С1-С2, нібито дехто має такий рівень. Можливо, лише в тестах, бо володіння мовою на такому рівні передбачає повне занурення в мовне середовище, чого апріорі в Україні бути не може. Ті мітинги і коли не можуть дати такого прогресу. Для роботи в ІТ і повноцінного навчання В2 достатньо.

бо володіння мовою на такому рівні передбачає повне занурення в мовне середовище

ніт не передбачає бо с1-с2 то є вже академічні рівні і у «мовне середовище занурення» його просто нема там у що «занурення»

чого апріорі в Україні бути не може.

з точністю навпаки ще раз рівні с1-с2 це рівні вступу до університету не коледжу навіть і з цього «занурення в середовище» спрацює лише саме за факту подачі і вступу до університету ну і подальшого навчання але чисто для підтвердження буде досить

і відповідно «у природі» воно просто не доступне в оттуда і так само воно якраз навпаки доступне в Україні просто вступаєш до університету онлайн всьо чистий профітЪ

і повноцінного навчання В2 достатньо.

імхо і з досвіду то є не так для якогось «дуже базового» навчання «зі словником» як буквальне «іноземна зі словником» то його певно має досить але саме для _повноцінного_ ніт

я провіряв ))

Alex, статистична вибірка у вигляді тебе одного не репрезентативна, м’яко кажучи. В2 — це не «англійська зі словником». Для більшості закордонних університетів В2 достатньо, просто подивись вимоги до вступників. Я так розумію, в тебе мінімум D1?

я вже невперше тут бачу непорозуміння щодо що таке ц1, воно гуляє як вітер по цьому форуму і багато людей вигадують своє розуміння і потім від нього зачинають безсенсовні суперечки

ц1 — не є в жодному разі щось, порівнювальне з рівнями нативів і вочевидь не повязане з академічністю і тп.
це рівень, на якому активний (тому, що оціночний тест вимагає і активного використання, не тільки прочитати і зрозуміти) словник є ширшим від б1 на 1000-1200 слів
eurosla.org/...​hs/EM01/211-232Milton.pdf

але тут треба власне зупинитися і поміркувати, щодо того, які це має наслідки

слова існують не у відриві від контексту, вони мають звязки з іншими словами, це вже множник, тому, що додає трохи експоненційності в час і необхідну кількість контекстів, в яких стикання зі словом його добре «вкарбовує» в індивідуальний тезаурус

і другий множник — окрім т.зв. денотацій (прямі значення слів) є ще коннотації (непрямі значення, повязанні з т.зв. узусом, культурним контекстом і тп)

от ці додатки експоненційного зросту елементарних нейронних операцій, щоб домучити свій тезаурус до ц1 роблять відношення витрат часу і зусиль нелінійними, а1 береться за пару-кілька місяців, з мінімумом практики, б1 вимагає рік-півтора і вже треба розмовляти помітну кількість цього часу, ц1 це вже кілька років практики і набрати їх поза середовищем просто організаційно дуже важко

тобто нема якихось «прибитих цвяхами» речей, можна деякі речі трохи «немейнстрімно здобути», але здебільшого воно так як я тут описав

це1 — не є ... це рівень...
так як я тут описав

Нагадало попередні OOP і подібні обговорення з «а дайте своє визначення», тобто в плані будь-якої категоризації в айті будуть завжди гарячі дебати). З цього спостереження цікавішим виглядає — чому як завжди не можуть прийти до будь-якого консенсусу з визначеннями, і взагалі навіщо все треба визначати до останнього біта (безвідносно то oop парадигми, мовні тест-рівні, чи ще щось). Професіональна деформація з бінаризації всього як side-effect програмування?

ну, власне, про це й мова, якщо «не шашечки, а їхати», то краще орієнтуватися на кількісну сторону витрат часу і оцінки, яку я навів
якщо цікаво дізнатися більше про контекст і критерії всих цих речей, ну я і статтю навів, все інше вимагає віку, який нажаль вже не кожному доступний у відчуттях)

ц1 — це те, що стоїть в сертіфікаті і набирається підготовкою до екзамену, для цього не обов’язково знаходитись у мовному середовищі. достатньо репетитора, який вміє готувати до формату екзамену чи можна це робити самостійно (доведено на собі і ще двох людях). звичайно у житті потім це буде ну так собі рівень. з іншого боку це підтверджений ц1 ))

ну мова ж в темі про реальний рівень, тобто відчувальний в житті, не про натаскування експата на здачу екзамену

я наприклад розумію, чому в німецьких ваках бажають ц1 — це рівень справді вільного спілкування на майже будякі теми, бо так їм зручно, така робоча культура і історична ситуація (для робочих тем б1-б2 вистачило б, але от треба «формально протиснутися»), тоді як в східній європі б1 цілком досить на все і завжди і ніхто всерйоз нічого не очікує

іншими словами мова не про репрезентацію (сертифікат), а про саме явище, заради якої її наінженерили

чому в німецьких ваках

в ваках... ваках... а, це про vacas і культурний шок німецьких v̶a̶q̶u̶e̶r̶o̶s̶ ковбоїв від експатів та їх очікування

бажають ц1 — це рівень справді вільного... майже

це який — третій, четвертий, чи шостий — за семирівневою еталонною німецькою шкалою?)
youtube.com/shorts/b-Z8UMBuegc?t=87s

в німецькій культурі праця айті це білокомірцеве щось, тобто людина туди потрапляє після німецького вишу, або чогось подібної якості і її словарна база є зазвичай ширшою ніж у людей без вишу
і вона продовжує поглиблювати свою мову без цілеспрямованих зусиль, просто виконуючи працю серед таких самих
бути рівним співрозмовником для такого оточення, ще й докторів через одного (так склалося в культурі) і є причиною того ц1
більшість синіх комірців і прекаріату нативів не має такої бази — не потрібно, не цікаво, не змусили

імхо воно от так і мапиться на оті рівні для моделі оцінки нерідних мов — більшість нативів не витягне повну базу подібну рівню ц1 для іноземців (тобто в німецьких ваках у неявному вигляді зашито загальноосвітній рівень фактично)

в простожитті зазвичай рівень, який мапується на діапазон а2-б2

а1 — нижня відсічка, базовий комфорт туриста, нетівів таких нема, без органічних ушкоджень мізку

ц2 — верхня відсічка, рівень отриманої філологічної освіти у нейтіва (дуже спрощено)

за бажання всі ці рівні легко розсікти навпіл, тільки сенсу нема, от і вирішили взяти шість

мова ж в темі про реальний рівень, тобто відчувальний в житті, не про натаскування експата на здачу екзамену

я його два рази сдавала — перший раз шляхом (само)натаскування, а через 1.5 роки вже взагалі без підготовки, бо потрібен був інший сертіфікат. і все одно не можу сказати, що в мене рівень був такий як у нейтівів. хоча вільне спілкування майже на будь які теми вже було, все одно я робила купу помилок, які нейтіви в принципі зробити не могли, незалежно чи навчалася людина у виші чи ні.

це ок, причому описує власне правду життя

рівні цієї моделі оцінки — про базу слів в іноземній мові, база буде різною у різних людей і нативів і не нативів, а легкість спілкцвання і помилки нею враховуються тільки частково

в натива є сформований в роки дитинства хардвар, в ненатива його нема, він виконує своє пррцесором загального призначення

але натив може мати замало софтвару і тоді він говорить нативно, але геть не на будяку тему, на яку ненатив з широкою базою зможе

це кількавимірна таблиця, не одна лінійка на все і всіх

ц1 це вже кілька років практики і набрати їх поза середовищем просто організаційно дуже важко

define «середовище»

треба набрати кількісно час занурення в достатньо різноманітне розмовляння, хто буде створювати середовище — група, в якій будеш проводити час, спецпрограма, якась комбінація, тренажер) має важливе значення щодо якості словництва, але важлива саме кількісна складова і її легше осягнути саме серед людей, по кілька годин неінтенсивного спілкування щоденно

поза середовищем носіїв інші методи дадуть тільки деяким найзатятішим ефект, але будуть і перекоси в осягнутому продукті (трохи «пластикові» знання, будуть іноді охренівати, «бо так не говорять»)

врешті — все як і з іншими ресурсоємними навчаннями

і її легше осягнути саме серед людей, по кілька годин неінтенсивного спілкування щоденно

ти сам то пробував саме оце

серед людей, по кілька годин неінтенсивного спілкування щоденно

?

ЗЫ: я даже знаю звідкіля це явище походить саме у ссср ))

угу, не пробував, а проходив, і не тільки з англійською

щодо сперечання з вашими лінками на ютубі — ви мені це серйозно пропонуєте?

щодо сперечання з вашими лінками на ютубі — ви мені це серйозно пропонуєте?

так це вже за визначенням дебільне ходіння по колу ))

ц1 це вже кілька років практики і набрати їх поза середовищем просто організаційно дуже важко
define «середовище»
поза середовищем носіїв інші методи дадуть тільки деяким найзатятішим ефект, але будуть і перекоси в осягнутому продукті (трохи «пластикові» знання, будуть іноді охренівати, «бо так не говорять»)

за фактом ти ні коли не будеш говорити як вони будуть іноді охренівати бо завжди буде щось «бо так не говорять»

переїзд за штату в штат просто дорогою вже буде десь щось «бо так не говорять»

як д4 native american як американської як не іноземної для прикладу приклад з яким я трапився цікавий я використовую слово ma’am для позначення особи жіночої статі більш поважного віку і взагалі до дівчат малих теж можна

з цікавого бо тренування вже не проп’єш я побачив дивні погляди на моє «мем» у тут у чіказі можна сказать «північ»

так я сам звернув на своє можливе погрішність у вимові саме моїй тож не звернув такої уваги

оце десь цого року вже випадково дізнався що звернення ma’am вважається «південним соціальним мовним традиції» і «на півночі» не використовується

ще раз моя американська як не іноземна і я «в оточенні» завжди

я «вчу» американську уже як не іноземну як по твоєму ти вчив свою українську чи яку там російську «рідну»?

ось зі свіжого цікаве дієслово у контексті

Americans shun new cars

ось якраз не отходя од каси (к) (тм) треба подивитися його популярність

... ок бистро не получилося я потім ще повернуся бо цікавоє ))

ц1 — не є в жодному разі щось, порівнювальне з рівнями нативів і вочевидь не повязане з академічністю і тп.

оце б1 який і буде «середовищем»

youtu.be/cW4YqW7lNgE

щось, порівнювальне з рівнями нативів

і так це саме «нейтів» саме «середовище»

ось більш повна сцена тіко звук поганий так шо сорі там дівчина там уже с1+

youtu.be/cn4NcqsgmMM

Я так розумію, в тебе мінімум D1?

д4 native american я ))

) серед комунікантів тру совєтською більш очікувано булоб йупіки

тож не про зачіску перед сересер колапсом, тому совєтські маркери дещо інші по нативності мають бути, нп відповідний сленг з точки зору контекста

загалом черокі то знову «південь»

ніт не передбачає бо с1-с2 то є вже академічні рівні і у «мовне середовище занурення» його просто нема там у що «занурення»

Ні, це не так. Поцікавтесь як працює лінгвістика в цьому питанні. Будь-який американський дибіл, який закінчить середню школу і піде працювати на лісопилку, буде мати рівень fluent (C2) просто по факту, що він володіє мовою на вільному рівні. З академією це ніяк не пов’язано.

Хз, більше 10 років тому відмовився від укр/рос контенту та повністю перейшов на англомовний (фільми, серіали, ігри, книги і тд). Читаю англійською Хайдеггера, Гегеля, книги по лінгвістиці, математиці та інші складні роботии. За весь цей час жодного разу не користувався послугами репетитора чи мовної школи. Пройшов 2.5 рівня Rosetta Stone та 1 модуль Пімслера, більше нічого. В цьому році переїхав в англомовну країну, для візи здав IELTS на С1 (пів бала не вистачило до C2). Тому, так, можна вивчити мову на С1/C2 не перебуваючи в країні, де ця мова використовується. Зрозуміло, що якщо людина живе в англомовній країні, то те, на що у мене пішло 15 років, їй потрібно буде 5.

Але не всі С1/С2 рівні. Можна гарно розібратися в усіх правилах та з досить обмеженим словниковим запасом, називаючи всі типи шкурок — skin, і мати C1/C2. А можна шкурку банана називати peel, лимона — zest, кавуна — rind, персика — skin, та все ще бути тим самим C1/C2.

Майже все так, але додам що С рівні це не скільки про знання різних типів шкурок, скільки можливість обговорювати складні «філософські» теми з іншими людьми з високим рівнем мови на одному рівні.

Ось наприклад вчора в Берліні зустрічалися зі старими друзями — британець із Брістоля і італієць з підтвердженим С2. Обговорювали багато advanced (по необхідному знанню мови) тем як ось метафізичні аспекти gender fluidity, психологію тощо.

У моєї дружини англійська B2 і сама тема їй теж цікава, тобто українською вона багато що могла б додати. Але через якраз відсутність потрібного рівня англійської вона не могла повноцінно брати участь у розмові. При тому, що мої приятелі було видно, що старались не дуже умнічати і говорили простіше. Ось у цьому і різниця між В рівнями і С.

Розуміння індусського акценту — це зараз маст-хев

Був у мене досвід робити в міжнародній корпорації і треба було для отримання доступу дзвонити індусам, коли робила це вперше дуже важко було зрозуміти їх, до цього думала це просто жарти 😅

жодного разу з індусами непорозумівся. Взагалі нічого не зрозуміло + якість їх мікрофонів — це окремий прикол

субтитры в гуглмитах лучше разбирают индусов, чем пытаться их понять
www.youtube.com/watch?v=BcmUOmvl1N8 с субтитрами посмотреть

ну шо значить флюєнт? тобі потрібно знати більш-менш нормально у контексті роботи, все інше якщо нема інтересу до мови нафіг не згодиться.

Ну флюент — це звичайно перебільшено, у будь-якому випадку тебе видасть акцент, навіть якщо не з першої фрази. Але уміти будувати складні граматичні сконструкції умов (either, whether тощо), інтуїтивно (а не на рівні правил) розуміти коли вживати * Continuous часи, розуміти лексичну конотацію (як приклад — не обов’язково знати саме це — spend time vs linger) — все це буде значно в пригоді, коли потрібно буде обговорити по роботі якусь проектну проблематику. По своєму досвіду можу сказати, що в айтішці ці уміння дуже допомагають і збільшують межі того, скільки «дяді» готові платити за годину часу.

скільки «дяді» готові платити за годину часу.

імо це єдина причина навіщо дійсно потрібна англійська на хорошому рівні

Ну для дейтінгу закордоном також буде не зайвим :)

ну для дейтінгу то вже дійсно складніше і краще коли флюєнт, бо там вже в гумор треба вміти і на різні теми

Залежить що за «закордон». Англомовні країни чи Скандінавія, то так. А в більшості країн Європи все одно не так щоб поголовно вільно володіли англійською щоб цікаво було для дейтінгу. Зараз простіше знайти українку(ця) з однаковим культурним бекграундом та мовою, ніж долати одночасно купу перепон в мові та світогляді. Для галочки, можливо і цікаво.

Можу помилятися, але розуміти іноземну мову- це одне, а от бути на одній хвилі( враховуючи менталітет, локальну спеціфіку, гумор) — це треба інтегруватися пару років, напевно. Можливо, простіше буде з українками/українцями в дейтинг входити.

бути на одній хвилі( враховуючи менталітет, локальну спеціфіку, гумор) — це треба інтегруватися пару років,

та він колись у топіках, де на доу плач Ярославни як складно знайти дівчину серед місцевих писав про свій досвід дейтінгу з німкенями і щось мені підказує, що і без інтеграції там все було норм :Р

О, я би почитала, чим наші від не нашіх відрізняються в контексті дейтингу).

я теж таке люблю, але мені здається воно ще від людини залежить, як вона це все інтерпретує. мій екс чоловік українець казав, що не може з місцевими, бо вони по дому у нього нічого не роблять і не готують їжу, а йому це важливо. від іншіх українців чоловіків чула, що не всі у захваті, що місцеві фінансово незалежні і не бажають, щоб чоловік не був головним у відносинах. від турків чула думку, що місцеві жінкі в цілому для них норм, а от чоловіка німця для своїх доньок вони не хотіли би, бо ті за їхніми уявленнями недостатньо беруть відповідальності за родину. те, що я помітила українки часто приділяють багато уваги економічному аспекту у відносинах, для місцевих більш важливий емоціональний аспект і для деяких статус.

Так, скоріш за все. Мені іноді залітає в рілз, як українки намагаються побудувати життя в новій країні. І серед основних факторів розчарувань — економічний аспект.Чоловіки- європейці за рівноправність , що в цілому для їх менталітету ок.
Хоча в Європі спокійно відносяться к наявності дитини від попереднього шлюбу. Але і українок можна зрозуміти. Не всі в Європі перші роки працюють за фахом, знають мову, тому , і є бажання економічної стабільності.
Я ще чула такий момент: наші чоловіки закордоном хочуть відносин з українками , але щоб ті були максимально фінансово незалежні ( як європейки). По ітогу, пазли не сходяться ні в кого.

Я ще чула такий момент: наші чоловіки закордоном хочуть відносин з українками , але щоб ті були максимально фінансово незалежні ( як європейки).

це справжнє кохання )))

У нас чомусь такі шлюби недовговічні. Бо тоді жінка не тримається за чоловіка, бо сама прокормити зможе. А чоловіки хочуть відчувати себе головними.

А чоловіки хочуть відчувати себе головними.

якщо жінка все тягне сама, а чоловік при цьому все одно головний у родині, то це якесь читтерство з його боку ))

головний той, хто несе більше відповідальності

А чоловіки хочуть відчувати себе головними.
головний той, хто несе більше відповідальності

про що мова? Цікаво стало)

А чоловіки хочуть відчувати себе головними.

та щоб за ними дупу пiдтирали?

Та ні, це дуже категорично. Це коли чоловік в родині як скеля,попри всі життєві ситуації. І з боку жінки максимальна шана йому.

А чоловіки хочуть відчувати себе головними.

так треба мати навички та талант )) я оце буквально днями лише з інтервью з самої Margot Robbie таки «здогадався» що її роль у кіні The Wolf of Wall Street то є класичний gold digger і то вона сама сказала

ЗЫ: йошкін кот кіно було 12 рокі тому ((

Фільм гарний, але я не є фанаткою ні Марго, ні Лео. Тому, що вона там сказала, вірю тобі на слово:)

що вона там сказала

вона там ще показувала ))

З урахуванням 2х )), 100% тобі сподобалося. Не сумніваюся)

Я ще чула такий момент: наші чоловіки закордоном хочуть відносин з українками , але щоб ті були максимально фінансово незалежні ( як європейки). По ітогу, пазли не сходяться ні в кого.

Бо ті чоловіки собі погано уявляють що таке закордон. Закордоном треба тягнутися до жінок з подібним рівнем — таких самих мігрантів з не дуже багатих країн: філіпінки, перуанки, венесуелки, індійки, албанки, болгарки. І все вийде.

Закордоном треба тягнутися до жінок з подібним рівнем — таких самих мігрантів з не дуже багатих країн: філіпінки, перуанки, венесуелки, індійки, албанки, болгарки.

колумбійки ))

youtu.be/zW1vsA6gnJM

словенки ))

www.mercurynews.com/...​mp_Inauguration_87038.jpg

І все вийде.
колумбійки

якщо з мексиканською не склалося, совєтським «разговорнічком» мериканської вражаєте?)

совєтським акцентом

youtu.be/5ksp3uBFamk

І шо після no te entiendo abuelito — з совєтською кіноциклопедією ходите?)

давно і ще досі іспанську «нє панімаю» бо совєтська мовна школа?

Думала завжди, що треба тягнутися до того, хто подобається. А щодо рівня. Ну, це все відносно.Чи є такі випадки, коли європейки не зустрічаються з українцями, бо не того рівня?

Чи є такі випадки, коли європейки не зустрічаються з українцями, бо не того рівня?

просто на доу прийнято вважати, що українські чоловіки то другий сорт

не знаю навіщо вони так

це так воно, це і є культурний простір — жарти, пісеньки, дитячі казки тупі рифми, анекдоти, незрозумілий ззовні сленг, локальні діалекти й вимови

які в жодній школі ніхто не навчить

флюент — це скоріше випєндріцца шо ти експатінтелігент перед іншими експатами інтелігентами, жоден флюєнт не врятує в спілкуванні в барі з локальними. і це ж блін цих англійських мов ще купа. Американський інгліш не то смме шо британський і не то саме шо австралійський

до речі це і є також пойнт шо мова не просто засіб передачі буквеносимвольної інформації як узкім хочеться всіх переконати

Много раз приходилось и презентации и демо проводить на английском. На прошлом месте и интервью с куа лидом было на английском.
Если честно, то мне не сильно понятно, как можно в школе 10 лет учить, потом в универе 4(5) и всё равно бэкать-мэкать, осознавая что это скилл необходимый для твоей работы и вместо того чтобы наконец взять и подтянуть, продолжать искать отмазки почему хреновый инглиш это норма.

сильно, жаль только на свиносбачьем

Язык — не принадлежность государства

та мені насрать чья прінадлєжность у язика

Не планирую прогибаться под незнакомцев, чего и другим желаю

Алла, по-русски правильно не прогибаться перед людьми

Под незнакомцами не прогибаются только проститутки

У вас явно не флуент

«не стоит прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнется под нас» ©
холодное зимнее утро, но это плейлист флуент

ти шо випускник пту імені ломоносова?

Прогібаются перед начальством, але ти там сам собі як знаєш уже, можеш і под

мір понятіє нєодушевльонноє

одушевльонность узкіх под вопросом собсно, но ето уже вопрос нє філологіческій

Понял. Я дам реальные примеры из художественной литературы, где встречаются:
1. «...перед...» в значении покорности, раболепия, уступки;
2. «...под...» — в переносном смысле давления, слома, подчинения.

Я приведу именно точные цитаты из книг, а не словарные толкования.

📚 1. Примеры с ПЕРЕД (все — из художественной литературы)

Л. Н. Толстой — Анна Каренина

«Он не хотел гнуть спину перед людьми, которых презирал.»

Ф. М. Достоевский — Бесы

«Он умел и унижаться перед сильными, и давить слабых.»

М. Горький — На дне

«Человек — вот правда! — а он гнётся перед каждым барином.»

А. И. Куприн — Яма

«Она умела кланяться перед всяким, кто мог быть полезен.»

И. А. Гончаров — Обрыв

«Он всю жизнь гнулся перед обстоятельствами, не имея мужества сопротивляться.»

➡️ Эти примеры показывают: «перед» = покорность, унижение, раболепство.

📚 2. Примеры с ПОД (переносное «под давлением», «под властью»)

Важно: в классике формы вроде «прогибаться под начальство» почти не встречаются. Но встречается метафора давления — «гнуться под...», «ломаться под...», «падать под...» — с тем же смыслом.

Вот реальные цитаты:

М. Горький — Фома Гордеев

«Он гнулся под тяжестью тревог, но не ломался окончательно.»

А. И. Куприн — Молох

«Он чувствовал, как люди вокруг гнутся под железной властью завода.»

В. В. Вересаев — Живая жизнь

«Люди гнутся под гнётом обстоятельств, теряя волю.»

И. С. Тургенев — Отцы и дети

«Старик сгибался под тяготою лет и забот.»

(здесь не про «чинуш», но конструкция — именно «под давлением/силой»)

➡️ В художественных текстах «под» употребляется, когда подчёркивается давление, груз, сила, под которыми человек «ломается», «сгибается».
Это близко к современному: «прогибаться под систему», хотя точная фраза в старой литературе почти не встречается.

📌 КРАТКИЙ ИТОГ

Предлог Примеры из литературы Значение
ПЕРЕД «гнуться перед...», «гнуть спину перед...» Покорность перед человеком / властью
ПОД «гнуться под тяжестью...», «гнуться под гнётом...» Давление обстоятельств, слом, уступка

Если хочешь, могу:
📌 подобрать ещё 20+ цитат,
📌 найти примеры только из одного автора,
📌 или современные (Пелевин, Быков, Лимонов, Мамлеев, Сорокин), где уже встречается именно фраза «прогибаться под...» в современном значении.

Двоєшнікі

Хількевич, ти ж на ньому раніше спілкувався без проблем)
пересадка язика не так працює)
dou.ua/...​i-mirovogo-ryinka/#270698

сама гібка мандавошка проснулась

не переводь елєктрічество

сама гібка сидить в Німечині і під твінком розказує як родіну любити

любити треба Батьківщину курва

а родіну любіть будєш в магаданє

родіна то синку в москалєй і прочіх нєпрогібающіхся под нєзнакомцамі

Хількевич, родіна то як раз в таких як ти, нащадків піонерів і октябрят, що за кордон поїхали і звідти вчать жити
Хоча дійсно не розумію, чому ти в Німечині, якщо так магадан любиш

Ти краще скажи, тобі язика пересадили получаєца? раніше ж ти російською спілкувався

Мені завжди навпаки здавалося: вивчити нову мову програмування не так складно, як іноземну!
Особливо — англійську, де правило лише одне «тому що так історично склалося». Чому слова відрізняються на одну літеру — а вимовляються по різному? Звідки 8 чи скільки там «часів»? Чому десь треба артиклі, а десь можна ціли слова скоротити?
Навіть зараз в Україні ще багато кому важко перейти з російської на українську. А ви кажете що англійську вивчили легко!

Англійська мова — це пряме відображення британського прагматизму. Куди брити не лізли за майже 2000 років їх історії, то скрізь вони собі переймали якісь плюшки тих місць. Так же само і англійська — вона вібрала в себе все від германської бази та 40% корпусу латинських слів, до впливу франзуцької, яка покалічила англійську вимову до такого рівня, що цей бардка неможливо описати жодними правилами.

Ось гарне відео про фонетичну консистентність англ мови www.youtube.com/watch?v=A8zWWp0akUU (після «правок» звучить наче якась шведська чи датська).

В бізнес середовищі не існує рівнів мови. Тебе або розуміють або ні. В першому випадку — у тебе чудова англійська, в другому — ти взагалі нею не гоовориш. Все.

Ну тебе то можуть розуміти в більшості моментів, але коли рівень «я твоя труба шатал», то обговорювати якісь бізнес реквайрменти чи складну логіку з тобою — це додатковий напряг, який точно не піде в плюс.

У нас недавно були скорочення в проекті і звільнили саме того, хто в цілому міг донести думку, але трохи бекав-мекав, коли треба було пояснити якісь складні степи. Залишили чувака, який міг ясно висловлювати думки англійською. При чому перший по хард і софт-скілах (коли не говорив англійською) був значно кращий.

Это логично. Инженер без коммуникации нормальной это чемодан без ручки

Рівні є звичайно.
Можна з B1 пояснити якусь технічну проблему технічній людині; нетехнічній — вже важкіше бо жаргонізми треба пояснювати тією мовою яка зрузуміла вашому слухачу; тут мабуть треба хоча б B2.

Але і B2 буде недостатньо якщо вам треба продати ідею, особливо коли є опозиція, особливо коли у цієї опозиції нейтів з британським акцентом. Ви можете говорити правильні речі але у порівнянні ви звучатимете як учень начальної школи перед професором.

А ще є неформальне спілкування — вміння розповісти те що ви хочете розвовісти достатньо цікаво, зрозуміло і швидко, щоб це не було крінжом.

Не все. В нас одного начальник відділу-швейцарець розумів (а то критерій, бо в чувака класна англійська і якщо він той рунгліш-укрінгліш не рубає, то це вже вила) і ми його взяли, але ото недавно звільнили, бо виявилося, що сам він при цьому щось суттєво складніше за тугеза-бікос не встигав сприймати і потім додумував на ходу і невпопад (чувака як мега-сіньйора, відправили в автономне плавання в тімку зі швейцарцями і французом).

Якщо ти розумієш інтерв’юера і інтерв’юер розуміє тебе — рівень достатній.

будь які вимоги з джоби не висічені на камені, вони там щоб мати аргументи для відмови

всі сприймають джоб дескріпшен як позитивний фільтр, але насправді це негативний фільтр

позитивний фільтр це буквально банальний keyword match, бо час рекрутера — найцінніший в індустрії (це сарказм)

стосовно мови — ну це ж очевидно на першому ж дзвінку. А як отримати перший дзвінок? Правильно, написати флюент або не писати взагалі нічого, просто знаю інгліш :)

Загалом свій рівень люди переоцінюють, це правда, але ж і наймають не вірші писати.

Аби не свинособачою

я би сказав що просто вміти розмовляти більш-менш зрозуміло, читати-писати то само собою як додаткова опція (хоча і обов’язкова зачасту) до «розмовляти». Якби запитали «а чому», сказав би — бо сучасна лінгва франка і безвідносно айті-не-айті.

Ну англійську не знати — це справді соромно, якщо на вакансію треба senior+ чи вище, то рівень англійської нижче B2+ чи C1 — це уже професійна неспроможність, бо мова проста як двері (з несловʼянських найглеша для вивчення з поширених для українця).

англійську не знати — це справді соромно

з «соромно» напевно ненайкраще формулювання, але по суті — так і є

B2+ чи C1

просто розмовна, буквоцифрове маркування напевно тільки для тестів-екзаменів треба, та носії тестових буквоцифр буває навіть що не мають досвіду та не вміють тим користуватися в більш-менш реальних комунікаціях

з несловʼянських найглеша для вивчення з поширених для українця

впевнене ні, принаймні іспанська значно легше для нас ніж англійська (та італійською певно також простіше почати розмовляти), іспанська можливо навіть легше даватися ніж деякі слов’янські (хочби з точки зору вимови)

Ну ти назвав мови, де є роди у іменників. Що уже саме по собі робить їх значно складішими за безродову англійську. У іспанській взагалі досить складна граматика — це підтвердить будь хто, хто пробував її колись вчити.

Я ось італійську в школі вчив. Що-що, а суб’єктивно це значно приємніша мова ніж англ. Але вона на жаль не належить до поширених у світі.

Іспанська фонетична, як і українська, плюс вокаб трохи ближче — це значно перекриває заглиблення в граматику і це якщо в ту граматику заглиблюватись занадто. Абож по іншому — складності з вимовою в англійській перекриють всю простоту її граматики у процесі навчання.

Що саме складного в анлійській вимові? Я ще розумію тонові мови, але англійська — ну так, є десяток незвичних звуків для нашого рота і трохи неочевидні правила читання. Але порівнюючи з нюансами, з якими доведеться стикнутися при вивченні більшості інших європейських мов — це все дитячий лєпєт.

англійська-vs-іспанська

Англійська — напряму складного нічого, складність то знати у конкретних випадках, бо вимова значно (чи трохи більше за значно) відрізняється від того як пишуть, тобто вкрай ірегулярна. Іспанська — з фонетичними (назвемо це так) мовами все значно простіше і легше, а простіше і легше — то на протилежному полюсі від складності.

Я ще розумію тонові мови, але англійська ...
це все дитячий лєпєт

а якщо китайська граматика простіша за англійську — то для того хто все сприймає/ранжує виключно по граматиці — то китайську вважати ще легшою за англійську? :)

С1 англ тут врядли вообще на доу кто-то знает, даже если ему кажется.
С1 это высокий литературный язык чистый.
Обычный носитель говорит на б2 максимум если они не из академической среды.

C1 и C2 всего лишь некие уровни знания языка иностранцем, не нужно их переоценивать, хотя совершенству и нет предела. (я сдал CAE на C2 без особых усилий, но неизвестные слова встречаю постоянно)

Та почитайте, що таке CEFR. По-перше, це рівень ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ. По-друге, ось критерій на C1, де тут літіратурний язик чістий:
rm.coe.int/...​cumentId=090000168045bb52

Бувають, правда, інші крайнощі, коли людина собі огульно C2 приписує в пів десятку мов, бо їй здається, що формально вона під той опис підпадає.

Це правда, той же A2 англійський дитячий садок порівняно з німецьким...

Upper Intermediate — это минимально то, с чем дети сейчас должны выходить из средней школы (мы же исходим из того, что теперь русский детям не нужон и запрещен).
Ну просто потому, что украинский язык — это язык одной из самых маленьких и технологически слабых экономик Европы, и незнание одного из глобальных языков в этом случае делает человека крайне слабоконкурентным на мировом рынке.
По хорошему бы у нас уже все кинотеатры должны показывать фильмы в прокате на английском с украинскими субтитрами.

Але коли це українська компанія, де вся комунікація всередині відбувається нашою, а англійська по суті треба лише для читання документації — навіщо ставити таку високу планку?

А що ж тоді рекрутери будуть перевіряти на першому дзвінку? :)

А чому англ. лише в контексті роботи розглядається? Це ж міжнародна мова( лінгва франка ) і чим вище рівень> більш можливостей ітд.
Книжки почитати, фільми подивитися ітд.
Щодо роботи. В мене є знайомий розробник, в нього от схожий кейс. Працює в одному із вітчизняних банків і там рівень англійської майже неважливий. Вирішив спробувати походити по співбесідах — нікуди не пройшов, бо по тестах на рівень володіння анг. мовою — результат А2.Тобто, або щось шукати взагалі без анг., або там, де мінімальний рівень.

А чому англ. лише в контексті роботи розглядається?

тому що вимагається в тексті вакансії? :)

Це зрозуміло. Я більш в контексті, що англ.мова більшості і у повсякденному житті потрібна.

Більшість перестає вчитись з кінцем навчання (школа/вищ) і далі готові зробити якісь зусилля над собою тільки з прикладанням зовнішнього кнута, або (рідше) з пропонуванням дуже гарного пряніка.
Тому ні, більшості насправді не потрібні ті книжки, фільми, і робота в міжнародній конторі такоє собі (і я впевнений є купа причин чому так є). Аж поки серйозна пчола за дупу не вкусить.

вчитись з кінцем навчання (школа/вищ)

з мовами якось трохи по іншому сформулювати краще — це як з однієї сторони можна довго та нудно вчитися плавати по книжковим спортивним теоріям, а з іншої — можна просто пробувати і почати плавати через деякий час (тобто це більш як питання часу, практики, та бажання інвестувати свій вільний час з тим)

"можна довго та нудно вчитися плавати по книжковим спортивним теоріям
>> Це, напевно, для інтелігенції), мов, на сторінці 5 главі 4 ви будете тонути:)

книжкова граматика це як знати у плаванні співвідношення махів ногами і руками, тобто знаю нп що оптимально для швидкості у співвідношенні чотири, але якщо буду рахувати те співвідношення в процесі — то буде так швидко як... як з мат.підходом виводять по грам.правилам що сказати — тобто співрозмовник ще до закінчення того важкого мат.процесу додому піде)

«але якщо буду рахувати те співвідношення в процесі »
>> Я би просто відпочивала, залишивши співрозмовника ( кавою з тортиком би пригостила ) і всі математ.підходи на після.
Треба навчитися відпочивати, особливо,коли робота у вас( тут я узагальнюю всіх розробників/QA ітд) непроста.

Коли вступила на 1 курс в КПІ для мене було здивуванням, що з майже 30 людей в групі тільки 5 знали англійську на середньому рівні, усі інші не могли про себе розказати.
І наче в універі ми мали вчити професійну англійську уже (лексику і т.д) доводилось вчити базу, бо нашо ті хімічні терміни, якщо людина не знає як правильно речення побудувати.

Це проблема якості навчання в школах, у мене в школі англійська викладалась на низькому рівні, як і у багатьох інших. Постійно змінювались викладачі, тому в старших класах я ходила на курси від університету, щоб мати хоча б В1.

Я теж в КПІ здивувався, що приїхавши з села в 500 чоловік в 17 років я знав англійську як виявилося уже на upper-intermediate рівні, бо спілкувався з іноземцями на шахових серверах. А люди, які закінчили топ 10 ліцеї по ЗНО абсолютно всі кого я знав мали значно нижчий рівень — десь А1+ А2

У мене в оточенні на жаль інший досвід. Одногрупники з села розповідали, що на уроках грали карти та іноді пили пиво і англійську потім довучували. Причому з інших предметів люди не дурні, вцілому ще і золоті медалісти :)

Причому з інших предметів люди не дурні, вцілому ще і золоті медалісти

інші предмети-медалі не показник до вміння розмовляти, я би навіть сказав що нп мат.підхід (тобто фокусування на граматиці та зубрьожка вокаба) що зачасту використовують технарі — по суті контрпродуктивний, і більше заважає ніж допомагає

Воно не знаєш, як буде. В мене є знайомі, котрі продають речі( в’язані світери ітд) чз інтернет, мають в соц мережах сторінки — і є відсоток клієнтів закордоном. І все одне базову комунікацію маєш вести англ.мовою, щоб збільшити продажі.

Або, наприклад, є знайомі лікарі, і вони мають проходити семінари ітд- часто мова англійська там Я розумію, що є ті, кому вона не потрібна і в них все ок.
Просто зараз, в моєму розумінні, анг мова- це як доп опція для більших можливостей.
А от чи кнутом, чи пряніком цю опцію впроваджувати- тут вже залежить, у кого яка ситуація в житті.

що англ.мова більшості і у повсякденному житті потрібна

А можете якісь практичні кейси додати, що будуть актуальні для більшості? 🙂

Пардон, під кінець року не маю стільки вже порад і сил. З тим, з ким спілкуюся- вони по своїм потребам вивчають англ.або інші мови- бо зараз таке життя, що треба.

У моїх друзів, які працюють в IT сфері різні ситуації, але в більшості середній або вище середнього і їм реально цього вистачає, тобто не обов’язково мати просунутий рівень, можна і простими словами пояснити усе (ну і професійну лексику тут треба знати). Але дійсно дуже багато вакансій, де вимагають С1-С2.

У мене В2 і можливість подивитись якийсь контент англійською це реально топ, бо, на жаль, поки не так багато контенту українською. А розуміти меми це окреме задоволення 😁

Я знаю, що раніше були тести на деяких галерах на рівень мови. І знаю, що не наймали з рівнем В1, це мені знайомі розробники/ QA розповідали.
Я погоджуюся з коментарем пані Алли. Ти маєш сам розуміти ,що анг тобі потрібна і сам себе мотивувати її вчити.
В мене особисто більш працює метод кнута і тоді мови вчаться дуже швидко:)
Бо не знаєш мови= будеш без роботи ( це в моєму випадку).

Коли ще починав свій шлях в ІТ, кілька разів чув відповідь «У вас не достатный рівень англійської», звісно це перевіряв зазвичай HR, яка більш менш шарить. Після чого я плюнув на це діло, і пішов працювати на фриланс, там я працював з індусами, австралійцями, американцями, європейцями, і досі працюю напряму з американцями, і всюди виявлялось достатньо мого рівня, щоб зрозуміти що від мене вимагають, і пояснити що я роблю. І зараз працюють деви, вже років 7-10 на одній фірмі, їх рівень англійської це «Тугеза бікоз», при чому залишаються цінними робітниками саме як розробники.
Прямі клієнти розуміють, що вони наймають працівника за суттєво менші гроші ніж локально, який не є носієм мови, тому можуть, якщо потрібно, пояснити повільніше, або іншими словами. Можуть навіть для цього виділити окремо людину, яка буде менеджити цілу команду «Ноусерів», і це все одно буде дешевше, ніж найняти команду того ж рівня локально.

Типова ситуація! Конкуруємо з індусами.

І не тільки, там зараз ще філіпінці наздоганяють

Підписатись на коментарі