«В українців низькі зарплати, бо вони мають низьку продуктивність праці» — Гетманцев

Нещодавно Данило Гетманцев зробив заяву, в якій стверджував, що низькі зарплати українців нібито пов’язані з неефективністю нашої праці.

«В Україні низькі зарплати через низьку продуктивність праці українців. Низька продуктивність призводить до низьких зарплат, обмежених можливостей працевлаштування для вразливих груп і стимулює майбутню трудову міграцію».

Вже з’явилося чимало коментарів на цю тему. Зокрема, свою позицію висловив і СЕО компанії Yasno Сергій Коваленко.

Хоч я і не економіст, але навіть мені така заява виглядає максимально спрощеною і відірваною від реальних економічних умов та факторів, що впливають на рівень ЗП. Зарплата формується не лише через продуктивність праці, а й через структуру ринку, попит на професії, інфляцію, податкове навантаження та інвестиційну привабливість країни. Звинувачувати лише працівників у низьких зарплатах — це, як мінімум дивно.

А як ви оцінюєте цю заяву? Через що насправді в Україні такі низькі зарплати?

👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Це звичайна маніпуляція економічними термінами.

Можна помилково подумати що Продуктивність — це як швидко і старанно людина працює. Якщо продуктивність низька — значить, працівник лінивий або некваліфікований. Але насправді Продуктивність — це кількість грошей (доданої вартості), яку генерує працівник за годину роботи.

Якщо українець працює 12 годин на добу лопатою, а німець працює 6 годин на екскаваторі, то німець буде в рази «продуктивнішим» з точки зору економіки. Але чи винен українець, що у нього немає екскаватора?

В Україні дійсно низька продуктивність праці у доларовому еквіваленті порівняно з ЄС. Але це відбувається не через лінь людей, а через структурні проблеми:

— Брак капіталу. Причому капітал — це не золото в мішечку, а засоби виробництва, бо продуктивність залежить від засобів виробництва. У розвинених країнах на одного працівника припадають сотні тисяч доларів інвестицій (сучасні верстати, роботи, ПЗ). В Україні ступінь зношеності основних фондів (обладнання, заводи, інфраструктура) ще до війни був критичним, а на застарілому обладнанні не можна виробити багато продукції за одиницю часу.

— Сировинна структура економіки. І це ключовий фактор. Якщо країна продає зерно (сировину), маржа (прибуток) низька, але якщо країна переробляє зерно і продає макарони або біопаливо (готовий продукт), маржа висока. Україна експортує багато сировини з низькою доданою вартістю. Тому, скільки б аграрії не працювали, статистика покаже «низьку продуктивність» у грошах, бо саме зерно коштує дешево порівняно з iPhone чи автомобілем.

— Ефект масштабу та логістика. Через війну та блокаду портів український бізнес витрачає шалені кошти на логістику та генератори. Це «з’їдає» додану вартість. Працівник виробив стільки ж, але прибуток компанії впав — отже, за статистикою впала і «продуктивність».

Але у цих структурних проблем є 1 спільна причина (root cause) — корупція, відсутня захищеність права власності і незалежної судової системи в цілому і неймовірна бюрократія які сильно шкодять всім інвестиціям в країну.

Тому що пан міністр мав би сказати це

В Україні низькі зарплати через корупцію, відсутність захисту права власності, дешеву імітацію замість судової системи і засилля бюрократії, через які в Україні майже відсутні прямі іноземні інвестиції

Чи є взагалі сенс обговорювати слова цього неадеквата ?

В Україні тільки 95-й квартал має високу продуктивність праці. Тому така середня штатна чисельність доларових мільйонерів на контору.

головне в цій статті — це як народ любить обсирати продуктивність в Україні і вихваляти «міфічну» продуктивність в ЄС або США.

чомусь коли наші «сервісні» працівники їдуть закордон — то вони одразу стають там топ і мають тонни клієнтів (майстри, барбери, косметологи). В основному (імхо) — це тому, що в америці і сша вже забули, що таке якісний сервіс і змирились з життям в «і так сойдет». Раджу всім клоунам які говорять про процеси і продуктивність трошки подивитись реддіт з пабліками по будівницту або поговорити з реальними іноземцями, а не людьми які виїхали з України.

наш бізнес успішно зайшов на ринок ЄС — це і МХП, і Балувана Галя, і Пяна Вишня, і Нова Пошта, і десятки ресторанів. Всі вони вони якраз мають круті процеси, круту продуктивність, інновації і так далі.

бл*ть, коли я подорожував по ЄС чи Британії, там люди часто не розуміли, що таке онлайн банкінг або він був такий галімий, що ним ніхто не хотів користуватись. Я показую їм МОНО, в них культурний шок. Я був разок в Гані, то там локальний сотовий оператор мав кращий банкінг клієнт чи аналоги в ЄС на той час.

В нас є айті продукти які відомі на весь світ — це ж не випадково сталось.

Потім виходить цей шмат лайна і починає всяку ересь писати + всякі клоуни йдуть міряти «продуктивність у вакуумі». Дайте вгадаю, у вас в США більше сторі-пойнтів у спринт закривають чим в нас — так?

І тут нам часто кажуть, що наш бізнес би не вижив в ЄС чи США бо там треба працювати чесно — ну так... вижив, працює, заробляє гроші, адаптовується. І чомусь саме ці бізнеси (коли працюють тут) — отримують перевірки від податкової, сбу, і так далі 24\7. Видно тут нікому не треба щоб бізнес працював.

Умови просто такі в Україні. Профанація та невігластво захопили країну: он абсолютно некомпетентний депутат став головою комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики

92 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

«чомусь» та продуктивність різко зростає коли українець починає працювати в зарубіжній компанії. Не пан Гетманцев задумувався на цим? якщо він вміє думати звичайно.

Той момент коли в міністрестві проводять перформанс ревʼю!

Боже, яке кончене. І знову слуга народу. «Український політик, юрист і науковець. »
«Секретар Національної ради з відновлення України від наслідків війни. Доктор юридичних наук, професор. »
Найкраще відновлення для України буде звільнення гетьманцева.

І знову слуга народу.

який народ до народу претензії єсть?

Найкраще відновлення для України буде звільнення гетьманцева.

ти не вловлюєш нюанс див. п.п. «який народ»

Народ у нас прекрасний, не треба порожніх вкидів. В 2022 наш народ показав на що здатен, на відміну від «слуг народу».
Вивчи будь-ласка граматику, читати тебе складно.

Народ у нас прекрасний

а єсть «нація» «держава» «мова» «віра»

не треба порожніх вкидів.

православ’я як московська церква рівня держави

Вивчи будь-ласка граматику

я вже не зможу

читати тебе складно.

так само я вже не можу передачи як саме мені «байдуже»

Самые продуктивные людей на нашей планете это сотрудники OnlyFans, более 30 миллионов прибыли на челвека!

технологическая платформа и масштабирование всё честно

Беріть участь у зарплатному опитуванні: dou.ua/...​enews/winter-survey-2025 Скоро побачимо, які насправді зараз зарплати.

До чого взагалі фактична продуктивність, якщо у формулі ВВП, який у нас на рівні африки

У ринковому секторі економіки рівень оплати праці визначається рівнем ефективності виробничого процесу та рівнем визискування найманих працівників.

Рівень ефективності виробничого процесу визначається рівнем правовладдя в державі, ефективністю організації виробничого процесу, ефективністю знарядь праці та кваліфікацією виконавців.

Кваліфікація виконавців визначається рівнем розвитку освіти, науки та соціальної інфраструктури держави.

Наприклад, в комуністичному Китаї один з найвищих в світі рівнів ефективності виробничого процесу і один з найвищих у світі рівнів визискування найманих працівників. Що, відповідно, обумовлює один з найнижчих у світі рівнів оплати праці китайських найманих працівників.

У державному секторі економіки рівень оплати праці визначається рівнем:
— ефективності ринкового сектора економіки (податки, інновації)
— ефективності управління державними підприємствами та організаціями (виробництво, освіта, наука, медицина)
— корупційної ренти
— визискування найманих працівників.

Рівень корупційної ренти, тобто рівень беззаконня, що чиниться найвищим керівництвом державної влади, безпосередньо визначає ефективність ринкового сектора економіки та ефективність управління державними підприємствами і організаціями.

Рівень корупційної ренти, тобто рівень беззаконня, що чиниться найвищим керівництвом державної влади, безпосередньо визначається тим, хто фактично призначає найвище керівництво державної влади: нарід на виборах чи паразитарно-мафіозні клани через імітування виборів.

Адже, влада представляє інтереси не тих, хто формально її обирає, а тих, хто фактично її призначає.

Якщо влада не представляє інтереси більшості, то значить владу призначає меншість, навіть якщо за владу проголосувала обдурена більшість.

Чому корупція «непереможна» в Україні?

Тому, що ті хто реально призначає найвище керівництво державної влади України, системно паразитують на корупційній ренті.

Топік для ниття.

Якщо хто не побачив, наша влада дуже любить керувати суспільством через управлінням ниттям. Вкидують якусь «суперечливу» «правду» і починається «потужне диво сраччя» )
Ось так, вся енергія суспільства, яка повинна була піти на підвищення продуктвиності праці, йде на підвищення продуктивності срачів. А всякі ком’юніті менеджери цьому потокають, бо — контент.

Як там прийтянто говорити, майбутне яки ми заслужили _) хто діями (участю), а хто бездіяністтю.

головне в цій статті — це як народ любить обсирати продуктивність в Україні і вихваляти «міфічну» продуктивність в ЄС або США.

чомусь коли наші «сервісні» працівники їдуть закордон — то вони одразу стають там топ і мають тонни клієнтів (майстри, барбери, косметологи). В основному (імхо) — це тому, що в америці і сша вже забули, що таке якісний сервіс і змирились з життям в «і так сойдет». Раджу всім клоунам які говорять про процеси і продуктивність трошки подивитись реддіт з пабліками по будівницту або поговорити з реальними іноземцями, а не людьми які виїхали з України.

наш бізнес успішно зайшов на ринок ЄС — це і МХП, і Балувана Галя, і Пяна Вишня, і Нова Пошта, і десятки ресторанів. Всі вони вони якраз мають круті процеси, круту продуктивність, інновації і так далі.

бл*ть, коли я подорожував по ЄС чи Британії, там люди часто не розуміли, що таке онлайн банкінг або він був такий галімий, що ним ніхто не хотів користуватись. Я показую їм МОНО, в них культурний шок. Я був разок в Гані, то там локальний сотовий оператор мав кращий банкінг клієнт чи аналоги в ЄС на той час.

В нас є айті продукти які відомі на весь світ — це ж не випадково сталось.

Потім виходить цей шмат лайна і починає всяку ересь писати + всякі клоуни йдуть міряти «продуктивність у вакуумі». Дайте вгадаю, у вас в США більше сторі-пойнтів у спринт закривають чим в нас — так?

І тут нам часто кажуть, що наш бізнес би не вижив в ЄС чи США бо там треба працювати чесно — ну так... вижив, працює, заробляє гроші, адаптовується. І чомусь саме ці бізнеси (коли працюють тут) — отримують перевірки від податкової, сбу, і так далі 24\7. Видно тут нікому не треба щоб бізнес працював.

Ну... от тільки продуктивність не міфічна, а конкретна цифра. Яка залежить від сплатопроможності клієнтів також. Якщо послуги банкінгу коштують менше, то й продуктивність менше.

це називається вартість. Продуктивність це про інше

Продуктивність це додана вартість на годину роботи. Якщо загальна вартість низька, то й додана буде невисокою, то й продуктивність низькою.

Хоча працівники McDonalds в Україні та Швеції можуть готувати однакову кількість бургерів за годину, їхня економічна продуктивність (додана вартість на годину роботи) буде різною. Оскільки кінцева ціна в Швеції майже втричі вища (100 SEK проти 120 грн), навіть з урахуванням дорожчої закупівлі інгредієнтів (м’ясо, хліб, сир, соуси), чистий прибуток і, відповідно, додана вартість на кожен бургер там значно вища.

Продуктивність це додана вартість на годину роботи. Якщо загальна вартість низька, то й додана буде невисокою, то й продуктивність низькою.

ні це не зовсім так

Хоча працівники McDonalds в Україні та Швеції можуть готувати однакову кількість бургерів за годину, їхня економічна продуктивність (додана вартість на годину роботи) буде різною.

ніт проблема якраз в тім що фігурально робітники в Україні виробляють менше пончиків за однакову кількість годин та інших ресурсів

... бо ти ще забув заповнення журналу журналів обліку виробництва пончиків за підписом завіреним начальником варти у четвер з 2-ї до 4-ї ))

ЗЫ: фактично на сьогодні точніше вже якраз напередодні «масового вторгнення» (к) (тм) економіка України вже не є саме технічно self-sustainable селяві просто бізнес

Де це ти в Україні макменю бачив за 120 грн? :) Вже давно — 300+. Так, все ще трохи дешевше, ні 10 баксів, як в Швеції, але не радикально.

Але з загальною концепцією — згоден.

Я не знаю, скільки це коштує в Україні, я просто за концепцію. Можливо у McDonalds різниця у продуктивності і не буде суттєвою. А можливо й буде, даних при обʼєми у мене немає. Різниці у продуктивності програмістів, я гадаю, теж небагато.

Так, концепцію я підтримую.

Треба тільки ще враховувати податкове, фіскальне, кредитне і корупційне навантаження на бізнес.

У нас із розміром податків все більш-менш норм, не вище, ніж в Європі.

Ось ведення бухобілку — це дупа, дуже дороге, вимагає багато зусиль.

Дорогі кредити — це теж мінус бізнесу, гроші на розвиток брати все одно треба, а відсотки потім віддавати — шалені.

Ну і корупція, деякі дослідження показували, що в Україні в часи Януковича корупційне навантаження на бізнес сягало 30% всіх прибутків. При мафії Зеленського, впевнений, ця цифра — не менше.

Ось і виходить, що навіть при потенційно непоганих прибутках українського бізнесу, більша їх частина не залишається у власника.

Як на мене це все впливає на один показник: вартість гривні.

Не думаю.

Навпаки, наприлад, підняттям облікової ставки НБУ зменшується інфляція (а при цьому — сповільнюється економіка).

І цей чинник, і те, що прибутку менше залишається власнику, навпаки — стримують інфляцію. Бо інакше власник би міг підняти зарплати робітникам, а вони б змогли більше купити в магазинах, створивши більший попит на товари, що впливає на їх кіневу ціну. А ще він би вклав в виробнитво, купивши обладнання і найнявши нових робітників, і знову гроші пішли б гуляти країною.

Але цього всього не сталось, бо гроші відібрали корупціонери і... сховали їх. Заморозили.

Тож, інфляцію корупціонери не розігнали, правда, створили тиск на курс гривні, бо зберігають намародерене в валюті, а заодно і загальмували економічний розвиток країни. І ось це — найважливіший негативний чинник корупції.

У нас із розміром податків все більш-менш норм, не вище, ніж в Європі.

проблема і тім що з розміром ввп у вас не так як у єпропі звідки власне і виникає питання «збирати більше» бо самого ввп власне просто не хватає на покриття усіх тіх «ціни держави величі» звідки власне і беруться борги той самий мвф у якого треба позичати і далі більше збирати зі своїх але ввп при цьому не росте і далі замкнуте коло але спіраллю вниз

просто бізнес

Ось і виходить, що навіть при потенційно непоганих прибутках українського бізнесу

а ну ок ))

чомусь коли наші «сервісні» працівники їдуть закордон — то вони одразу стають там топ і мають тонни клієнтів (майстри, барбери, косметологи).

брехня ))

В основному (імхо) — це тому, що в америці і сша вже забули, що таке якісний сервіс і змирились з життям в «і так сойдет».

так сама брехня ))

з життям в «і так сойдет».

до речі в цім якраз Україна як то сказать «є чого повчитися у експета» )) я провіряв

Раджу всім клоунам які говорять про процеси і продуктивність трошки подивитись реддіт з пабліками по будівницту

я за нього давай говори за американське будівництво і за українське будівництво там уже в цьому місці небо і земля якраз у саме плані чистої продуктивності

або поговорити з реальними іноземцями, а не людьми які виїхали з України.

я за нього ))

Дайте вгадаю, у вас в США більше сторі-пойнтів у спринт закривають чим в нас — так?

та без питань якщо ви такі бідні то чого ви тоді такі дурні? )) або як то а скіко сторі поінтів закриває в Україні мудрий нарід (к) (тм) на чолі з верховними командуючими невідомими отцями (к) (тм)

І тут нам часто кажуть, що наш бізнес би не вижив в ЄС чи США бо там треба працювати чесно

це загалом якесь збоку щось особисто я не зрозумів загалом так інфраструктурна підтримка бізнесу у тіх же ж штатах відрізняється від України радянського націонал соціалістичного на порядки тобто як ти захотів щось робити то ти просто береш і робиш звісно регуляторка принннєм но то окреме питання а як то оформити ltd то не є питання від слова взагалі ані найняти людей та мати людей на пейролі

а ну да і нема ндс )) націонал державного соціалістичного (к) (тм)

тож «не працювати чесно» треба якихось дуже особливих підстав як то аж на стільки що навіть мані ландрі вони «підробляються» саме під «працювати чесно» бо саме не треба ні чого видумувать чи якось я даже не знаю як

як для прикладу був знайомий зробив бізнес я вже не помню що там саме може щось повчальне консультаційне це теж дуже популярне у оплаті присилали чеки так прості паперові чеки простої паперової пошти тут так можна ба більше того чи не основний шлях пересилання бізнес грошей і просто грошей

отже присилали чеки ну треба на компанію ось же ж написано на кого виписать чек то каже на кого ті чеки тіко не присилали і на нього і на компанію якось дивно сплутані імена з його іменем і чи не на діда мороза

... то за всю його практику ну принаймні той частину яку я з ним тоді балакав мені здається мова була по 2-3 роки практики його бізнесу то за ці 2-3 роки не виникло жодні питань з депозитуваням ціх чеків ні від банків ні від податкової ні від Офісу Президента ні даже од воєнкомату ))

Я показую їм МОНО, в них культурний шок.

то ж так то є брехня я зараз допишу

Я показую їм МОНО, в них культурний шок. Я був разок в Гані, то там локальний сотовий оператор мав кращий банкінг клієнт чи аналоги в ЄС на той час.

так тут дуже красиво форма академічного просто зразка брехні яка не є брехня як брехня чим саме є вже брехня як уже красична зразкова форма як така ))

... а ти знаєш чого у гані

то там локальний сотовий оператор мав кращий банкінг клієнт чи аналоги в ЄС на той час.

бо у гані ніх. нема від слова взагалі яких взагалі що зветься «соціальні та державні інститути» і у них там буквально ото все що є то є «локальний сотовий оператор» і нема більше ні чого

і так ти тут прямо порівняв це саме з Україної бо ти ж намагаєся то ставити як перевагу світового лідерства Україною

а питання там просте що воно у британії агло саксонській штатах воно просто нах. ні кому не здалося воно їм не треба бо все працює і так

а там де треба то на тобі сотові мережі та інтернет якій диви яка кумедна історія видумали таки не в гані ))

ЗЫ: разом с тим сервіси так само є як то я сам бачив «трак ескорт» (є така фішка окремі штати мають місцеві закони про те що певні категорії вантажу мають мати відповідний ескорт на всім протязі через штат навіть транзит не виключення) легко і без питань прийняв платіж за свої послуги «не відходя від каси» прямо на трасі через якийсь мобільний застосунок

ЗЫ: а ну і так банки зазвичай мають свій мобільний застосунок який зокрема уміє депозитити чеки прямо по фотографії з айфона чек зфоткав і всьо маєш гроші на рахунок ))

Нова Пошта

Цікаво, куди вона прям зайшла, а не просто відкрила форвардингові філіали або натягнула свій брендінг на існуючій місцевій мережі поштоматів.

Я показую їм МОНО, в них культурний шок

Так він апка як апка, було б круто, якби в ньому можна купити біткоїнів, зробити свіфт-переказ, або вивести на нього гроші з paypal від продажу на ebay якогось антикварного радянського вимірювального приладу.

Це звичайна маніпуляція економічними термінами.

Можна помилково подумати що Продуктивність — це як швидко і старанно людина працює. Якщо продуктивність низька — значить, працівник лінивий або некваліфікований. Але насправді Продуктивність — це кількість грошей (доданої вартості), яку генерує працівник за годину роботи.

Якщо українець працює 12 годин на добу лопатою, а німець працює 6 годин на екскаваторі, то німець буде в рази «продуктивнішим» з точки зору економіки. Але чи винен українець, що у нього немає екскаватора?

В Україні дійсно низька продуктивність праці у доларовому еквіваленті порівняно з ЄС. Але це відбувається не через лінь людей, а через структурні проблеми:

— Брак капіталу. Причому капітал — це не золото в мішечку, а засоби виробництва, бо продуктивність залежить від засобів виробництва. У розвинених країнах на одного працівника припадають сотні тисяч доларів інвестицій (сучасні верстати, роботи, ПЗ). В Україні ступінь зношеності основних фондів (обладнання, заводи, інфраструктура) ще до війни був критичним, а на застарілому обладнанні не можна виробити багато продукції за одиницю часу.

— Сировинна структура економіки. І це ключовий фактор. Якщо країна продає зерно (сировину), маржа (прибуток) низька, але якщо країна переробляє зерно і продає макарони або біопаливо (готовий продукт), маржа висока. Україна експортує багато сировини з низькою доданою вартістю. Тому, скільки б аграрії не працювали, статистика покаже «низьку продуктивність» у грошах, бо саме зерно коштує дешево порівняно з iPhone чи автомобілем.

— Ефект масштабу та логістика. Через війну та блокаду портів український бізнес витрачає шалені кошти на логістику та генератори. Це «з’їдає» додану вартість. Працівник виробив стільки ж, але прибуток компанії впав — отже, за статистикою впала і «продуктивність».

Але у цих структурних проблем є 1 спільна причина (root cause) — корупція, відсутня захищеність права власності і незалежної судової системи в цілому і неймовірна бюрократія які сильно шкодять всім інвестиціям в країну.

Тому що пан міністр мав би сказати це

В Україні низькі зарплати через корупцію, відсутність захисту права власності, дешеву імітацію замість судової системи і засилля бюрократії, через які в Україні майже відсутні прямі іноземні інвестиції

А я згідний з цим твердженням. Автор звісно підарас і креатив в нього гівно, але два рази в день навіть поламаний годинник щось там щось там.

Коли востаннє був в Україні перед війною, то все-одно бачив продавщицю в магазині, якій було глибоко пофіг на мої питання про товар. Не виглядає що вона одна така залишилась, а всі навколо стоять в білих плащах красиві такі.

Так само в айтішечці, коли працювати з українцями і ставити просту задачу щоб зробити за два дня навіть без айайа, то притарабанюють план щоб рахувати середню медіану по ринку і в залежності від обчислень приймати наступні рішення. А зробити нема кому.

Ті одиниці що мають трек рекорд того що зробили сидять під стелею побутового комфорту або їдуть пробивати стелі. А ті що мають в резюме робив то і сьо, і так і сяк, а копнеш глибше питанням «ага, а що зробив? Що з того вийшло?» то одразу пливуть за буйки.

Гусі мало пірʼя дають

Умови просто такі в Україні. Профанація та невігластво захопили країну: он абсолютно некомпетентний депутат став головою комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики

Умови просто такі в Україні.

35 лет назад у нас и в Польше были плюс минус одинаковые условия.
и где сейчас Польша, а где мы.

35 лет назад у нас и в Польше были плюс минус одинаковые условия.
и где сейчас Польша, а где мы.

Ото ж і воно. Треба було просто робити один в один як Польща і ті ж країни Балтії:
1. повна люстрація з вииданням всіх совків нах.
2. голосувати за норм партії, а не совок з русньою
3. як виявилось то і паспорта негромадян з забороною голусувати совкм
І все це вилилось в вступ в ЄС та НАТО. А так маємо Бужанского котрий сидить в комітеті питань правоохоронної діяльності і п.здить про внєшнєє управлєніє коли в комісії по відбору входять міжнародні есперти і щось нісого не каже, коли громадянин іншої країни рулить міністерством енергетики і виводить звідти сотні мілйонів $, а потім сопкійно собі їде назад додому в іншу країну.

повна люстрація з вииданням всіх совків нах.

так у нас перший Презедент був із ЦК КПУ, з нього треба було починати, верніше не обирати

Зміна комуністів на бджоловодів, цукрових магнатів і 95 квартал — не те щоб щось змінила. В нас нема реально працюючих інститутів демократії, тому зміна умовного Савчука та Глущенка чи Дорошенка — нічого не дає, за великим рахунком. Система працює так, що людей які хоч спробують її змінити — вона просто виштовхне, бо система сильніша за людину.

Зміна комуністів на бджоловодів, цукрових магнатів і 95 квартал — не те щоб щось змінила.

бо не було ні які «зміни» це рівно ті самі комуністи і комсомольці

бо система сильніша за людину.

системі кінець )) система повторює цикл який вона вже пройшла 30+ рокі тому це саме вона пройшла саме той цикл і саме ідея саме того часу була саме відмова саме від самої системи саме цієї

просто буде той самий цикл уже меншої спіралі далі може ще один ще меншої спіралі далі просто не стане технічних ресурсів для само відновлення системи

Система працює так, що людей які хоч спробують її змінити — вона просто виштовхне

і так це рівно те саме коди просувається і на росії це воно і є системі кінець

те що по ходу система ще вб’є мільони людей ну такоє дрібні нюанси не відміняє ні як самого принципу кінця системи

бо не було ні які «зміни» це рівно ті самі комуністи і комсомольці

А яких змін ви би хотіли?
Тільки без популістських лозунгів будь-ласка в стилі «землю крестьянам, кресты — землянам». А конкретно, по крокам і з цифрами.

і так це рівно те саме коди просувається і на росії це воно і є системі кінець

Ну ХЗ, поки що росія по очкам натягує всю Європу. Звісно що в них тупо запас міцності дуже великий, але в СРСР він також був дуже великий.

А яких змін ви би хотіли?

цирк їй бо

це рівно ті самі комуністи і комсомольці

... та без питань а не забоїся? ))

А конкретно, по крокам і з цифрами.

одразу за фактом «мирного перемовлення» у вас буде дуже візьке часове вікно до 2 рокі і то час почне спливати одразу за фактом це буде єдне вікно можливостей фізично убити усіх комуністів комсомольців комісарів московських православних попів тощо

цікавою фішечкою самого процесу тут вистапає фішечка що сам процес є абсолютно accountable саме у якісних виразах бо ж у кількісних мова йде за десятки тисяч убитих намертво комуністів комсомольців попів тощо

тож буквально почався зворотній відлік а ніякі десятки тисяч убитих намертво нема а ну ок отже те що відбуваєся воно і є

бо не було ні які «зміни»

той самий усср селяві просто бізнес

але в СРСР він також був дуже великий.

так тож за фактом просто спостерігаємо кінець чергового витка усср цього разу уже без можливості «формального виходу» бо ж то минулого разу вже був уже «формальний вихід відмові від усср» а тепер так зробити вже не можна бо ж ні хто не визнає що усср то усср то ж і «вийти» вже просто нема куди селяві просто бізнес

Тільки без популістських лозунгів будь-ласка в стилі «землю крестьянам, кресты — землянам».

та нам то яка різниця )) світ великий там такого г. ще навалом весь третій світ там то же ж класика «тягар білої людини» прямо за кіплінгом імперським британцем як сам

Треба було просто робити один в один як Польща і ті ж країни Балтії:
1. повна люстрація з вииданням всіх совків нах.

У меня для тебя плохие новости:
ru.wikipedia.org/wiki/Каллас,_Сийм

Одне велике але — в Польшу ЄС вклав 235 мільярдів євро з 2004 по 2023. До того інвестиції були значно скромніше з 1992 по 2004 це було 56 мільярдів долларів, щоправда значно дорожчих долларів. Данні про зовнішні інвестиції в Україну в 90-ті знайти майже не вдалось, по факту вони були майже відсутні. В нульові як і по усьому колишньому СРСР навіть балтійским країнам — найбільшим інвестором був російський капітал, за для цього і потрібні були велики феліали банків і т.д.. Щоб там не казали — але в цьому конктретному випадку — так росіян американці в першу чергу, конкретно кинули. Ми теж попали, бо скажімо гелікоптерний двигун який виробляли в Запроріжі без геліклптера Міля нікому не треба. У британців та сама проблема з авіа двигунами Ролс-Ройс зараз, двигун один із найкращіїх в світі, але брекзіт та Аірбас-у він став не треба.
Про додану вартість авіа двигуна і зерна або ліса кругляка, сирої руди і т.д. тут вже писали. Потім — о диво ! Ганебно низький ВВП, маленькі зарплати, загально низький рівень виробничості праці.

Одне велике але — в Польшу ЄС вклав 235 мільярдів євро з 2004 по 2023.

Є одне велике але, до того як в Польщу вклали ці 235 млрд. євро — Польща виконала всі умови для вступу в ЄС провівши всі потрібні реформи. Україні ніхто не заважав зробити це саме, окрім упоротих совків та мародерів яким реформи мішали п.здити гроші. Простий принцип причинності. Тому як тільки чуєте від людини про внещнєє управлєніє, свій окремий шлях, соросят і масонів — перед вами або ідіот, або руснявий агент, або мародер, або суперпозиція цих трьох станів. Згодом ці люди поїдуть додому тратити награблене..

про внещнєє управлєніє

Цілком погоджуюся. Щодо «зовнішнього управління» є ще один важливий нюанс, про який ці «борці за суверенітет» мовчать.

Їхні гасла про відмову від контролю Заходу — це чистий популізм, який призвів до зворотного ефекту. Вони лякали втратою суверенітету через реформи, а в результаті без реформ та інвестицій економіка стагнувала. Це змусило країну жити в борг, який вже перевалив за 100% ВВП.

Іронія в тому, що саме через це ми справді втратили частину фінансового суверенітету. Тільки тепер ми змушені виконувати вимоги кредиторів (ЄС та МВФ) не як сильний партнер, а як боржник у критичному стані, що набагато гірше. Тож «боротьба» проти «зовнішнього управління» по факту призвела до повної залежності від нього.

Олігархізація України олігархами, які постійно фінансували лише антиукраїнські медіа, антиукраїнські партії і антиукраїнських кандидатів у президенти, — мабуть що було проявом волевиявлення Українського Народу.

Війна 2014 року почалась, бо Українська Нація впритул наблизилась до звільнення від зовнішнього управління.

Зовнішнє управління, всі роки відновлення Української Державності, зокрема, проявлялось у привселюдному розкраданні державних фінансів, що ніколи «не помічалось» правоохоронною системою антиукраїнської державної влади.

Гарячу фазу війни було розпочато 2022 року, бо гібридні методи знищення Української Державності не спрацювали.

Під час війни за виживання Української Нації, зовнішнє управління, зокрема, проявляється у привселюдному мародерстві державних фінансів, що продовжує «не помічатись» правоохоронною системою антиукраїнської державної влади.

Я думаю, що тут не вистачає контексту, бо мова йшла про порівняння України і Польщі в розрізі початкових умов і досягнутих за 35 років результатів.

Олігархи не впали нам на голову з космосу і не з’явилися самі по собі. Це прямий, закономірний результат тієї самої «боротьби із зовнішнім управлінням» на початку 90-х.

Чому в Польщі не виник олігархат такого масштабу? Бо вони в 90-х не боялися «зовнішнього впливу», відкрили ринок для західного капіталу, провели прозору приватизацію та люстрацію. А що відбувалося у нас? Під патріотичними гаслами «не дамо Заходу скупити неньку», «збережемо промисловий суверенітет» і «не допустимо зовнішнього управління» ми закрили країну від прозорих іноземних інвестицій.

Саме ця ізоляція створила тепличні умови для «своїх»:

— Західний капітал (з його правилами, аудитом, «білими» зарплатами та прозорістю) просто не пустили.

— В умовах відсутності конкуренції зі світовими гравцями, колишня партноменклатура та кримінал за безцінь (через ваучери та схеми) роздерибанили промислові гіганти.

Тому олігархат — це і є наслідок тієї самої фейкової боротьби за «суверенітет» і відмови від цивілізованих правил гри.

Іронія в тому, що це призвело до реальної втрати суверенітету. Країна з кредитним рейтингом «ССС» (переддефолтний) і боргом понад 100% ВВП — не може бути суверенною. Вона змушена виконувати все те, що скажуть системні кредитори, які ще згодні давати гроші. І кредиторів у такій ситуації не цікавить якість життя чи соціалка — їх цікавить cash flow і платоспроможність боржника. Це суха математика.

Тому, хто б не був при владі тепер — будуть підвищення податків, урізання видатків і розпродаж ресурсів. Тільки тепер це робиться не заради розвитку (як могло бути в 90-х), а заради виживання хоч якось. Це ціна, яку Україна платить за те, що колись послухала популістів.

Олігархи не впали нам на голову з космосу і не з’явилися самі по собі. Це прямий, закономірний результат тієї самої «боротьби із зовнішнім управлінням» на початку 90-х.

Вельми дивно це читати, оскільки медіа і політичні сили, що фінансувались «українськими» олігархами, завжди мали виключно проросійську антиукраїнську спрямованість на знищення української мови та української державності, тобто постійно мали політичні цілі ідентичні цілям теперішньої московицької СВО.

Олігархізація України відбулась через узаконення приватизації природних монополій та природних ресурсів, що не має нічого спільного з ринковою економікою.

Оскільки узаконення приватної власності на природні монополії та природні ресурси України, насправді, — є узаконенням соціального паразитування мафіозних кланів на неконкурентних ринках, де немає можливості для прояву підприємницької ініціативи, є неможливою конкуренція й неможе бути місця для підприємницького ризику.

Наприклад, приватизація таких природних монополій як облгази, обленерго, водоканали і т. п., — є шахрайською схемою, сутність якої полягає у обміні фіксованої вартості об’єкта приватизації, на безкінечну вартість постійного гарантованого попиту населення на послуги або товари відповідної монополії.

Приватизація природних монополій та природних ресурсів — є необхідною умовою для втрати державного суверенітету і, відповідно, встановлення зовнішнього управління,

бо через таку приватизацію, державна влада безповоротно втрачає колосальний фінансовий ресурс, що постійно створюється використанням природних монополій та природних ресурсів, який вже не буде можливості використовувати на потреби суспільного розвитку, національної безпеки та оборони.

Все йде на соціальне паразитування мафіозних кланів.

Приватизація в цілому (а не тільки природних монополій) пройшла неймовірно погано: без аудиту, без західного капіталу, з численними затягуваннями і зміною правил «на льоту». Саме це стало стартовою точкою для олігархізації. Чи варто було приватизовувати облгази та обленерго? Можливо, й ні, але точно не таким чином, як це було зроблено. У Польщі та Чехії подібні активи також були приватизовані або корпоратизовані, але суверенітет країни при цьому не втратили.

Але головний момент, який було втрачено, — це 1991 рік. Тоді ще не було ніяких олігархів, вони почали суттєво впливати на політику лише з кінця 90-х (коли український політикум грався в мультивектори і займався створенням чи то ФПГ, чи то ОПГ). А в 1991-му Україна проголосувала за незалежність, але обрала президентом Кравчука, який до того очолював УРСР. Це був момент першого великого обману: щоб зберегти владу, партноменклатура просто «вкрала» програму Чорновола і гасла Руху. Кравчук переміг, бо запропонував виборцю комфортну ілюзію: «незалежність як у Чорновола», але «стабільність і ковбаса як при СРСР». По факту, Україна зі складу СРСР вийшла, але СРСР залишився в Україні. Змінилися вивіски, але не сутність.

Судова система була створена не як незалежна гілка влади, а як спосіб легітимізації рішень партії, і залишилася нереформованою. Профспілки замість боротьби за права робітників продовжували роздавати путівки в санаторії і лишалися на 100% залежними від директорів. Тому виникає питання: а чи дійсно голосування було за незалежність, чи просто проти дефіциту і через страх номенклатури перед невизначеністю після путчу в Москві?

У таку каламутну воду нормальні інвестори не йдуть. Україна ж додала невизначеності: замість радикальних реформ, люстрації та залучення західного капіталу отримала майже злочинну приватизацію та стагнацію на десятиліття. І все це — ціна за популізм і псевдоборотьбу за суверенітет (яка по іронії привела до його реальної втрати).

І, як писали вище, сьогодні цей популізм і псевдоборотьба проти «зовнішнього контролю» нікуди не ділися. Вони грають на емоціях, але матимуть дуже негативні наслідки для України. Один із прикладів — ідея замінити іноземних експертів у наглядових радах держпідприємств на ветеранів. Це звучить патріотично і емоційно справедливо, але саме тому це і є верхом цинізму. Адже іноземні експерти знаходяться там через недовіру інвесторів до українського права та судової системи. Замінити їх на українців можна хоч завтра, але це не вирішить проблему недовіри капіталу. Як наслідок — інвестори просто не прийдуть, а Україна втратить гроші і залишатиметься біднішою, ніж могла би бути (зате багатшими будуть корупціонери).

Постфактум аналіз є дуже важливим, але чи можна пана попрохати викласти бачення дорожньої карти того найважливішого і найнеобхіднішого, що ми українці як Нація маємо найперше зробити після закінчення війни.

Не думаю що моє особисте бачення буде краще ніж звіт Єврокомісії (Ukraine Report enlargement.ec.europa.eu/ukraine-report-2025_en) в рамках вступу до ЄС. Там діє принцип «Fundamentals First» (Фундаментальні питання — передусім). Це означає, що без вирішення питання верховенства права (судів) жодні інші економічні глави переговорів не будуть закриті. Абсолютна таких самих висновків доходить і G7 («especially in the judicial sector and promotion of
the rule of law» — www.consilium.europa.eu/...​ers-statement-on-ukraine)

Судова реформа — це фундамент. Без цього все інше — косметика. Українська судова система дійшла до такої стадії інституційної деградації (кругова порука), що вона не здатна до самовідновлення. Лікувати її зсередини — це як просити бактерії провести дезінфекцію. Тому кращим (і, можливо, єдиним) рішенням буде передати судову гілку влади на 10-20 років під управління змішаної комісії з експертів США/ЄС та України (з переважним правом голосу у міжнародників на першому етапі). Це модель, схожа на ту, що забезпечила успіх Гонконгу чи Сінгапуру (де використовували британських суддів), або масштабування досвіду нашого Вищого антикорупційного суду, але на всю систему. Поступово, за 20 років, частка українців доводиться до 100%, коли виросте нове покоління правників. Суди — це головна причина незахищеності капіталу. Українські топ-компанії структурують бізнес через Кіпр, Делавер чи Лондон. Чому? Бо вони довіряють іноземним судам більше, ніж власним. Якщо навіть внутрішній інвестор тікає під іноземну юрисдикцію — це вирок системі і катастрофа для залучення зовнішнього капіталу.

До цього потрібна освітня «вакцинація» від популізму (бо судова реформа такого формату може бути ефективною в довгій перспективі, але це як червона ганчірка для популістів і ворогів — вони 100% скористаються цим щоб дискредитувати Україну). Економічна безграмотність має бути визнана загрозою національній безпеці. Політик, який обіцяє «низькі тарифи» або «швидкі рішення», має сприйматися як шарлатан, що пропонує лікувати рак подорожником.

Тому якщо спростити — треба зовнішній аудит і контроль там, де Україна не здатна впоратись самостійно (суди), плюс масова освіта виборця.

Якщо не робити нічого, а просто плисти за течією то Україну чекає сценарій «сірої зони» (умовна Боснія або латиноамериканський варіант). Великий інвестор сюди не прийде, бо побоїться наших судів. Залишиться лише найпростіша економіка: виростили зерно — продали, викопали руду — продали. Це шлях до бідності. Молодь і професіонали, які побачили, як працюють закони в ЄС, не захочуть повертатися в систему «кумівства». Відбудеться критичний відтік мізків. Країна перетвориться на «будинок для літніх людей» з величезним дефіцитом пенсійного фонду. А «виїхати» так і залишиться критерієм успіху для значної частини населення. Україна стане вічним «буфером» на утриманні. Захід даватиме нам рівно стільки грошей, щоб не померли з голоду і не допустили хаосу на кордоні з ЄС, але не дасть ні копійки на реальний розвиток (бо корупція).

Це означає, що без вирішення питання верховенства права (судів) жодні інші економічні глави переговорів не будуть закриті. Абсолютна таких самих висновків доходить і G7

отже історія така до чого йде чи дойде ще будєм посмотрєть але йде саме туди

... сама Україна як держава на рівні держави отримує лише якийсь спеціальний статус у єс «типу спостерігача вступника без прав голосу та держави як такої на рівні єс»

читай нового орбана но українського ніт звиняйте

... сама українці на рівні окремого громадянина отримує фактичний «паспорт громадянина єс» за зразка як уже є «євробезвіз» лише з особливостями контролю на кордоні як то було донедавна ще в ромунії з контролем шенгену де контроль на кордонах був але громадяни ромунії були вже повністю громадяни єс

Захід даватиме нам рівно стільки грошей, щоб не померли з голоду і не допустили хаосу на кордоні з ЄС, але не дасть ні копійки на реальний розвиток (бо корупція).

імєнно плюс викачка активного населення бо хто взяв паспорт зібрав торбу та поїхав на польщу та мову та документи та оформився той уже автоматично добро пожаловать у європу

як там у швеченка тараса знай работай да нє трусь вот за что тєбя глубоко я люблю родная русь

Градус підтримки популіста Зеленського вражав ще у 2019. Наврядчи щось вийде із запропонованого вами. Непотріб знову переможе.

Є сподівання, що цього разу радикальна судова реформа стане не просто рекомендацією, а жорсткою умовою виживання (hard conditionality) з боку ЄС та кредиторів. Ситуація зараз така, що влада буде змушена її проводити просто через відсутність іншого вибору — без цих грошей економіка не витягне.

І незважаючи на крики популістів про «зовнішнє управління», альтернатива (дефолт і хаос) буде значно гіршою. Звісно, система пручатиметься до останнього, адже саме кишенькові суди гарантують безпеку корупційним схемам та можливість «кошмарити» конкурентів, але простір для маневру у них зараз менший, ніж будь-коли в історії.

Як на мере багато проблем з корупцією через корупціогенне законодавство. Чому є індекс сприйняття корупції, а не цифру там корупція складає 15% від ВВП? Часто в корупційних країнах можна чути: у вас є факти? йдіть до суду! І це висвітлює проблему, що в системі просто неможливо довести факти корупції. Як за часів СРСР, ти дачих що сусід купив дефіцит, а ти його не можеш знайти. Логічно, що купив завдяки блату, але як це довести?

Так, НАБУ може робити слідкування, але це топ рівень, за всіма ж не будеш слідкувати?

Ситуація зараз така, що влада буде змушена її проводити просто через відсутність іншого вибору — без цих грошей економіка не витягне.

імхо європа вже готова до «компромісів реалізації» і вже прямо їх і готує як «варіанти б» а може і навпаки бо ж євробюрократи цілком цінічні реалісти і європа історично існує у величезному історичному досвіді існування та dealing з колоніальними дикунами величними вождями тощо

Я би ще додав виконавче впроваждення. В принципі судова система не безнадійна, і проти Порошенко звинувачення ніхто не зробив, ... Але навіть якщо суд ухвалив, що ти можеш виїхати з України, то механізму виконання рішення немає: тебе знову не випустять, йди судитися заново, це проблема що це рішення тільки на папері.

державна влада безповоротно втрачає колосальний фінансовий ресурс

«огласітє вєсь спісок подалуйстя!» (к) (тм)

В Украине не было государства к которому можно было бы делать отсылку, как «буржуазно-помещичья» Польша до 1939, или прибалтийские государства до 1940. Они кстати, сохраняли формальный суверенитет, были признаны многими западными странами, сохраняли картотеки граждан и действующие консульства, выдавали паспорта своим гражданам живущим на Западе, и современные государства наследуют им, а не «народным» республикам совковых времён — эти были аннулированы и юридически ничтожны, как и гражданства которые они выдавали, что создало правовую основу для статуса «неграждан».
УНР и прочие образования 1917-1922гг в Украине не оставили такого прочного наследства и никем не были на 1991 год признаны, не функционировали даже как правительства в изгнании. Так что увы.

В Украине банально недостаточно католиков/лиц других западных религий. Так или иначе, православие и кириллица оставляют такой же след как и марксизм. Болгария — православная и кириллическая — самая калечная из стран ЕС, в сравнении с Румынией, вступившей в ЕС одновременно в 2009 и находившейся в точно таком же экономическом положении на тот момент — там всё хуже, потому что Румыния только православная, но не кириллическая. А в Украине ещё и много марксистского населения, которые является продуктом голодомора и чисток (те, кто выборочно остался после них) — в Восточной Европе нигде в сравнимом масштабе ни того ни другого не было.
В конце 20 века менять алфавит и религию было бы очень трудно да и просто странно. Так что что есть то есть.

Тут дело не в расизме, а просто в том что все люди предпочитают работать с такими же, как они. А для этого чуждая религия — минус, чуждый алфавит — минус, чуждая идеология на которой воспитан — минус. Пусть сейчас мало кто по-настоящему религиозен, но вот Лукашенко сказал, что он — «православный атеист», и в этом есть великая колхозная мудрость: религиозная идентичность определяет личность в целом во многом, даже если сам человек в Б-га не верит.
А значит — барьеры для работы с Западом для Украины намного выше чем для Польши, и ничего с этим не сделать, только длительная трансформация на протяжении поколений.

Но уровень Болгарии — наверное, реален.

В Украине банально недостаточно католиков

Очень помог католицизм Латинской Америке.

Так или иначе, православие и кириллица оставляют такой же след как и марксизм

И много ты у нас видел воцервленных православных и убежденных марксистов?
Наше православие это «треба дитиночку похрестити, щоб не хворіла».
Вот чего реально не было — так это Реформации и Просвещения, которые высмеяли бы забобонність и зацикленность на обрядах и объяснили бы, щоб дитиночка була здорова треба їй робити щеплення.
Реальная разница между нами и Западом, что у них в прошивке Вольтер и Дидро, а у нас дидухи из соломы.

Дідухи із соломи приховують у собі покищо непоспитану здатність українців до родової взаємоповаги, взаємодопомоги та взаємовідповідальності, що є незрозумілим нащадкам Вольтера та Дідро і чий прояв їх дуже здивував і продовжує дивувати з 24 лютого 2022 року.

Угу, мне тут с фронта час назад такое отписали, что хоть и не нащадок Дидро и человек привычный, но ох.. л.

35 лет назад у нас и в Польше были плюс минус одинаковые условия.
и где сейчас Польша, а где мы.

У Польши давние традиции государственности и привычка к институтам. Они просто вернулись в привычное состояние.
С таким же успехом можно сравнивать сучукрлит с Сапковский.

все несколько сложнее, но это правда, опыт у них другой

Місце прокляте, не танцюється :-(

«..А те прокляте місце, де не витанцьовувалось, обгородив він тином і звелів кидати туди все, що було непотрібного, увесь бур’ян і сміття, що згрібали з баштана. Так от як морочить нечиста сила чоловіка. Я добре знаю цю землю: після того наймали її у батька під баштан сусідні козаки. Земля добра! і родила завжди на диво; тільки на тому завороженому місці ніколи не було нічого путнього. Засадять, як слід, а зійде щось таке, що й не добереш у ньому толку: кавун не кавун, гарбуз не гарбуз, огірок — не огірок... чорт знає, що таке!»
© Гоголь Микола Васильович «Вечори на хуторі біля Диканьки. Зачароване місце»

© Гоголь Микола Васильович

тов. гоголь імперський враг удолі!

Они просто вернулись в привычное состояние.

precyzyjnie

и где сейчас Польша, а где мы.

а в 39-м?

Коли можеш говорити будь-що, красти скільки завгодно, а тобі не те, що нічого не буде, тобі дадуть нагороду «потужний менеджер» і накинуть кілька тисяч до зп.

Чи є взагалі сенс обговорювати слова цього неадеквата ?

неадеквата

Це ще може бути не найгірший варіант, бо для неадеквата він якось занадто системно та послідовно знищує економіку країни.

Да ну відкрив Америку. А те що для збільшення продуктивеості праці, як кінцева мета для якої потрібні комплексні зусилля. Капітальні інвестиції в усі види фондів, науку та освіту, культуру, ЖКХ, транспорт та логістику і купу усьго. І для цього має пррацювати величезний державний аппарат, працювати державне планування — 5 річні плани та пріорітети, держстат який надає статистику. Відповідно до наукових данних і статистики, створенна відповідна державна бюджетна та фіскальна політики. Закони не тільки в зал парламенту, а вже в комітет мають потрапляти глибоко пропрацьваним та зваженими надані плюст мінуси та ризики і т.д. Самих законів так само має бути лімітована кількість із лвмітованоою кількістю статей, щоби це усе узгоджувалось між собою і констуцією, відповідно цим можна би було користуватись.
Та це в принципі, летить в прірву з 1992, тим більше з Трускавецького мітингу, та самокатів. Таку експертизу ми втратили або не набули, бо це був загально радянскій рівень і в УРСР був відсутній.
Хто думає що такого нема в США — то подивіться не тільки на Вашингтон, а скажімо на штат Нью Йорк. Там правда сильно занадто з цілими хмарочосами держ установ — тим не менше, їх бюджет більше нашого ВВП в рази. Те саме ЄС та Єврокомісія.
Хто не має стратегії, завичай програє тим хто її має. Без інформатизації та автоматизації процессів це не ефективно на сучасному рівні, насправді вже з 70-ї років минулого століття це було ясно.

Кредити під 3-5% у євро, доларах! Вливання 150-300 млрд євро в економіку України.
Стратегія розвалити ВПК, знищити промисловість, зруйнувати міста, промислові та наукові центри вдало втілюється вже 40 років!
Залишити українців без ядерної зброї, мільйонної армії, соціального захисту, електроживлення, інфраструктури.

Кредити під 3-5% у євро, доларах!

Насправді в нас кабала через ОВГЗ. Кредитний рейтинг України : Fitch Ratings — RD Обмежений дефолт в СКВ та CCC в націонільній валюті. Moody’s — Ca обмежений дефолт. S&P Global: «Вибірковий дефолт».
Тобто країна агенствами визнана банкрутом, не спроможною в принципі розрахуватись по боргах. Як відомо з рейтингом ССС кредити видаються тільки на дуже не вигідних умовах, для країни зазвичай політичних — в минулі рази це були вимоги по роззброєнню. Пиляли на метлобрухт : ракети, авіацію, розпродавали ППО по світу тощо, все що можна було. Далі єкономічний колапс перетворився на економічну катастрофу. Флагмани економіки УРСР втратили ринки збуту та усі типи фондів, фактично з 300 економчіних галузей маємо 5 і те в усіх проблеми. Пішла загальна деградація і втрата усіх типів експертиз. Клінтон публічно визнав це хибною політикою. Які вимоги зараз — ну усі в курсі в Стамбулі примушують до капітуляції, тобто відмові відновлювати теріторіальну цілісність збройним шляхом. З поточним рівнем компетенцій — задачу вирішити буде дуже складно, але не неможливо. Приклади: Японія, Західна Німеччіна, Тайвань, Південна Корея, Сінгапур, Франція на чолі з Шарлем де Голем і т.д. Останній заснував П’яту Французьку Республіку (була створена нова конституція і переглянуті усі закони), бо четверта так само себе вичерпал і з рештою армія перестала підкорюватись державі в 1958. Було визнано, що четверта республіка працює від кризи до кризи.

четверта республіка працює від кризи до кризи

Пʼята теж (але взагалі 3,4 або 5 це про номер версії конституції). Два роки підряд не можуть прийняти бюджет вчасно і без істерик, а хаос в економіці такий, що в 2027 на виборах можуть прийти до влади праві популісти і поповнити табір Орбанів. А економічне цунамі може призвести до кризи зони євро в 2028 настільки великої, що Єврозона може почати сипатися, а євро коштуватиме дешевше за долар.

Насправді в нас кабала через ОВГЗ. Кредитний рейтинг України : Fitch Ratings — RD Обмежений дефолт в СКВ та CCC в націонільній валюті. Moody’s — Ca обмежений дефолт. S&P Global: «Вибірковий дефолт».
Тобто країна агенствами визнана банкрутом, не спроможною в принципі розрахуватись по боргах. Як відомо з рейтингом ССС кредити видаються тільки на дуже не вигідних умовах

Рейтинги (Fitch, Moody’s, S&P) впливають на Зовнішні борги (Євробонди), а не на ОВДП. Міжнародні рейтинги показують інвесторам у Лондоні чи Нью-Йорку, наскільки ризиковано давати Україні долари. ОВДП — це фактично внутрішній борг у гривні (лише іноді номінований у валюті).

Дефолт по ОВДП технічно майже неможливий. Держава завжди може «надрукувати» гривню, щоб погасити внутрішні облігації. Це призведе до інфляції та знецінення курсу, але це не називається «дефолт» у класичному розумінні, про який пишуть рейтингові агентства. А відсоток по ОВДП залежить не від рейтингу S&P, а від облікової ставки НБУ.

Україна вже давно не може позичати на комерційних ринках, тільки у інституційних партнерів (ЄС, МВФ, Світовий банк, уряди G7). Це політичне кредитування на пільгових умовах під виконання тих самих висунутих умов. Це втрата частини суверенітету, але той хто не може оплатити свій борг завжди втрачає свободу.

Рейтинги (Fitch, Moody’s, S&P) впливають на Зовнішні борги (Євробонди), а не на ОВДП. Міжнародні рейтинги показують інвесторам у Лондоні чи Нью-Йорку, наскільки ризиковано давати Україні долари. ОВДП — це фактично внутрішній борг у гривні (лише іноді номінований у валюті).

Це стандартна схема як деякі ділки розкручують дефолт. Классикою вважається дефола в федерації 1998, і декілька дефолтів в Аргентині. Схема однакова, справа в тому що ніхто притомний не куплятиме державні облігації із ССС рейтингом, але це роблять локальні банки у яких нема виходу. Під це вже не держава — а банки залучають іноземні кредити з зовнішього ринку, під шалений процент. Таким чином можна в шорти випотрошити будь яку державу, вимити звіди гроші, бо проценти люті (отримані від міжнародної допомоги або кредитів МВФ наприклад) і наваритись. Далі в країні де таке зробили буде велика біда — та кого це цікавить. Классик схеми Джордж Со́рос — в Великобританії його за такі трюки і обвали курсу Фунта Стерлінгів обьявили не бажаною персоною.

ніхто притомний не куплятиме державні облігації із ССС рейтингом

Існує величезний ринок High Yield (високодохідних) активів. Для цього є навіть спеціалізовані інструменти, наприклад ETF XCCC (High Yield Corporate Bond), де люди свідомо купують борг із рейтингом CCC. Інвестори купують ризик, якщо за нього платять премію.(bondbloxxetf.com/...​yield-corporate-bond-etf)

це роблять локальні банки у яких нема виходу. Під це вже не держава — а банки залучають іноземні кредити з зовнішього ринку, під шалений процент.

Це економічно неможливо. Рейтинг локальних банків не може бути вищим за суверенний рейтинг країни (правило суверенної стелі). Якщо у держави рейтинг CCC («переддефолтний»), то і українському банку іноземці грошей не дадуть, або дадуть під такий самий космічний відсоток. Арбітраж тут не спрацює.

в країні де таке зробили буде велика біда

Якщо у країни кредитний рейтинг ССС — у неї вже біда, а не «буде потім».

І, звісно, це («40 років розвалу») зробили якісь зелені чоловічики («технонекрамансери з алфа-центавра»). Зусиль української спільноти там не було жодніх («я нажала якусь кнопочку і щось сталося»).
)))

Яка віра в особливість.

В Україні тільки 95-й квартал має високу продуктивність праці. Тому така середня штатна чисельність доларових мільйонерів на контору.

Автора звільнити за пропаганду азіровщини, гетьманцевщини!
З пожиттєвим баном в українських ІТ компаніях!
Низьки ЗП в більшості секторів крім будівництва, ремонтів будинків(квартир) та ІТ через політику комуноолігархів 1990-2021 років.

а після 2021 щось змінилося в політиці і у олігархів ?

Дійсно, майже всі українці працюють погано, окрім тих, які в айтішці на закордонний бізнес.
Адже український бізнес ґрунтується на відкаті міндичам. Тому результат не важливий.
В айтішці ж важливий результат.

майже всі українці працюють погано

Але от верхівка силовиків працює дуже продуктивно, якщо дивитись на їх рівнень життя

ну а щож, там е гроши! яйця по 11 грн...

Цікаво, чому у мільйонів заробітчан закордоном продуктивність праці різко виростає?

Бо: 1) там стежать за продуктивністю праці 2) заробітчани бояться втратити роботу, отже працюють якісніше/зібраніше 3) процеси налаштовані краще

1) там стежать за продуктивністю праці

ахахаха

2) заробітчани бояться втратити роботу, отже працюють якісніше/зібраніше

ахахахахаха

3) процеси налаштовані краще

ахахахахахахаха

Вам би у стендап-коміки піти

Вам варто йти в озвучку закадрового сміху для серіалів.

А ви не задоволені його виступами на цьому сайті?

Інша влада, кардинально інший розподіл прибутків!
В країнах ЄС соціалізм, Україна звернула з цього шляху в 1990-1996, почала створення моделі олігархату, дикого капіталізму. План США залишити 15 млн людей в Україні, колишній УРСР.

Інша влада, кардинально інший розподіл прибутків!

Розподіл прибутків і створення додаткової вартості (продуктивність) не тотожні поняття. Кореляція між рівнем рівномірністю розподілу прибутку (коефіцієнт Gini) і ВВП в перерахунку на людину (GDP per capita PPP) статистично незначна.

бо формула — " ВВП / продуктвиність "
це прямо рокетсинс порахувати )

Звинувачувати лише працівників у низьких зарплатах

А хто звинувачує працівників??? Продуктивність праці це в першу чергу про створені умови. Працівник на екскаваторі має більше продуктивність праці, ніж працівник з лопатою. Але чи можна тут звинувачувати працівника з лопатою??? Тому на продуктивність праці також впливають структура ринку праці, інвестиційна привабливість, тощо.

Підписатись на коментарі