Ким ви працювали до того, як прийти в IT?

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

Колись давно шлях в IT був досить прямим: закінчив профільний універ — і ти програміст. Але за останні 10 років індустрія кардинально змінилася. Люди приходять сюди з абсолютно різних сфер, часто за стабільністю та кращими грошима, і це вже нікого не дивує.

У мене в оточенні є дуже різні приклади. Знайома, коли закінчувала навчання на лікаря, зрозуміла, що медицина — це все ж таки не її, і пішла в QA. Інший приклад — друг, який за освітою інженер-конструктор. Він багато років пропрацював у логістиці, а зараз кардинально все змінив і стажується на Java-розробника.

Іноді здається, що саме цей не айтішний бекграунд навіть допомагає: люди приходять з життєвим досвідом, вмінням спілкуватися і вирішувати проблеми, які не описані в технічній документації.

Ким ви були у минулому житті?
З якої професії перейшли і чи допомагають вам ті навички зараз у роботі?
👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

бухав, служив, знову бухав, міняв універи, знову бухав, електрик, електрик-релейщик, електромеханік, квпіа-електрик-електромеханік промисловість, айтішка в промисловості.

Навчався на економіста-бухгалтера, у період навчання працював бухгалтером, потім оператором ігрового залу (казино), архівіст, продавцем риби у рибному магазині, менеджером по роботі з клієнтами у Данон ( не пам’ятаю як називається, бігають по магазинах і ларьках, роблять заявки на замовлення), і нарешті ІТ де вже 10+ років

Оператором call-центру. Добре що я швидко зрозумів що AI мене в першу чергу замінить.

Менеджером в турфирме Мандрик и К (знание основ арабского помогло туда устроиться), но проработал я там недолго — ровно до получения первой работы С++ разработчика в УкрАвто.

Тільки стукнуло 19 на канікулах перед 3 курсом, зразу джуном попав на першу роботу, і ось досі веслаю то там, то сям.

Працюю в ІТ наразі 9 років, першу роботу отримав у 35 років. До того 10 років працював журналістом, переважно писав новини. Останнє місце роботи — Українська правда. До того, в юності, працював перекладачем німецької мови, оператором ПК і всяким таким. Зараз вже нарешті устаканився, дуже сподіваюся, що з ІТ вже нікуди не піду.

У мене було паралельне навчання у двох університетах, які я успішно закінчив. Попрацювавши в обох напрямках, я зрозумів, що багато там не заробиш. У той період я якраз залишився без роботи, тож вирішив спробувати себе в чомусь новому. Друзі на той час уже працювали в ІТ і трохи допомогли з працевлаштуванням. Так почався мій шлях. Оскільки це кардинально відрізнялося від моїх попередніх спеціальностей, мене це дуже захопило. І вже понад 10 років мене несе на цій хвилі 🙂

вже понад 10 років мене несе на цій хвилі

Поважно. Хороший у Вас запал, обожнюю таке)

школа -> мед коледж -> мед універ -> інтернатура -> ~10 років роботи, а потім народилася донька і стало очевидно, що настав час змін.
Так, не всі лікарі, і не всюди багато гребуть заробляють.

Так і було, Ігор працював анастезіологом!)

Працюю на сішарпі з апішками вже майже 10 років. Зарплатня гарна, але так воно вже все задовбало. Може підкажете що робити?
Сіньйор

світчнутись на важку фізичну роботу, вджобувати за кілька мінімалок, через рік вогонь кохання до сішарпів з апішками запалає пекельним полумʼям

Але шо?

Такий «дауншифтінг» на декілька тис. грн в місяць в злидні після тищщі баксів/наносек — це трошки вже «ніхарашоу»? )))

А якщо серьозно, Сіньор — можна ж і на Пайтон перейти? Чи ще на щось там — «світчитись вАйТі». ;)

Працюю на сішарпі з апішками вже майже 10 років. Зарплатня гарна, але так воно вже все задовбало. Може підкажете що робити?
Сіньйор

Професійний музикант, що віддав навчанню музиці 19 років. Вдалось навіть реалізуватись в шоу бізнесі і мати певний успіх. Але все це не май навіть крихти стабільності ані у фінансовому плані, ані у плані перспективи. Сьогодні ти заробляєш 500$ в день, а наступного місяця ледве нашкрібаєш на оренду хати. Останньою краплею став ковід, коли зникла навіть нестабільність і залишилось буквально нічого від роботи. За перші пів року ковіду я вже пройшов пару безкоштовних псевдо-курсів, що допомогло потрапити на буткемп в реальну велику компанію, а згодом і в штат цієї компанії. А зараз я тестую софт для музикантів і у фоновому режимі вивчаю audio embedded програмування. Щоб не сталось, далеко від музики не відходжу, бо то образ життя і величезний бекграунд.

Ви знаєте, я думаю, що фарт важливий ще. В мене в одній компанії працювала дівчина( музична освіта, фортепіано, співала як бек- вокалістка ще ітд). Вона намагалася всюди пробитися ітд. Вийшло так, що її краща подруга, теж з музичною освітою ітд стала вокалісткою відомої групи в Україні. Звісно,вона не менше талановита ітд. Але от так в житті буває.

З вдачею, зазвичай, можна повʼязати конкретний випадок або неочікувану можливість, що не має нічого спільного із стабільністю чи загальним успіхом у карʼєрі.
Я активно спостерігав випадки успіху і неуспіху серед колег у музиці і зрозумів для себе, що успіх мало повʼязаний з навичками професійними і сильно залежить від софт скілів (ну, як софт скілів.. скоріше підлабузництва, лицемірства і похідних речей). Навідміну від айті, там є постійна задача бути виключно хорошим для всіх, хто потенційно може тобі щось підкинути (тобто, буквально для всіх, бо ніколи не знаєш звідки може прийти можливість), і бути постійно на виду і на короткій нозі з тими ж всіма людьми, і, на жаль, часто мудаками. Тобто, в принципі екстравертні особистості можуть себе почувати в цій ролі досить непогано. Але мені, як більш інтровертній людині, було вкрай важко і весь цей токсичний нетворкінг знищував зсередини. У моєму випадку, результатом було повне вигоряння і айтішка врятувала не тільки фінансово, але й ментально.
Повертаючись до «фарту», я переконаний, що якщо ти відчайдушно граєш за правилами комьюніті, то і без фарту все буде на мазі, а якщо ні, то фарт не допоможе абсолютно ні чим окрім зайвих надій 😁

Програмувала на Basic в дитинстві. Хотіла йти в IT, але батьки не пустили, сказали, що і так зір поганий, а ще й будеш цілими днями в комп’ютер дивитись (ха-ха). Відправили на менеджмент. Працювала в банку в напрямку еквайрингу і корпоративних карток, потім малий бізнес, потім створення колл-центру і благодійна організація в 2014 році, Верховна Рада і 3 Міністерства. І ось я в ІТ, коло замкнулось.

Памʼятаєте сцену з Термінатора 2, де рідкого термінатора заморозило рідким азотом? Отака рідина була відходом виробництва на якому я працював оператором. Більше 70% відходів... Хотів перевестись у адміністрування мереж, які управляли тим виробництвом, але мене випадково занесло в іншу сферу діяльності.

Електромеханіком третього розряду.

В школі вчився. Тоді ще всі хотіли бути економістами.

До айті я працював електриком на заводі.
А ще знаю одного стоматолога та одного хіміка-технолога у минулому.

Колись давно шлях в IT був досить прямим: закінчив профільний універ — і ти програміст.

«когда-то давно» айти было, а профильных универов — не было (да и сейчас не особо то), и в «ойти» шли энтузазисты типа асушников етк

Люди приходять сюди з абсолютно різних сфер,

Вот чётенько как «колись давно».

Іноді здається, що саме цей не айтішний бекграунд навіть допомагає: люди приходять з життєвим досвідом, вмінням спілкуватися і вирішувати проблеми, які не описані в технічній документації.

Я был грузчиком на заводе и секретарём в деканате универа.
Всё это очень помогло мне в дальнейшем разрабатывать учетные системы и позже полностью переключится на БД.

До IT я працював... учнем 10-го класу :-D

Охоронцем на підприємстві, робота позмінно (24 години)

У 2007-2014 роках отримав 2 вищі освіти: інженер-механік/технолог у сфері кораблебудування та економіст. З 2014 до 2018 працював за першим фахом на заводі, який виготовляв газотурбінні двигуни для кораблів. Хоча формально в документах було написано «інженер-технолог», але фактично я виконував обов’язки інженера-програміста — будував 3D-моделі деталей (інженерна частина роботи), а потім за цими моделями створював програми для їх обробки на автоматизованому металообробному обладнанні (програмістська частина роботи).

Але коли за 4 роки зарплата як була 300$ на місяць так і залишилася 300$ на місяць, в той час як мої знайомі, які одночасно зі мною у 2014 році почали свій кар’єрний шлях, тільки в ІТ сфері, і за 4 роки їхня зп зросла з 300$ до 3000-4000$ — я зрозумів, що треба щось змінювати у своєму житті. Тоді й було прийняте рішення принесту в жертву інженерну частину своєї професії і стати просто програмістом. Працювати стало значно легше, грошей стало в 10х+ разів більше, а держава втратила талановитого інженера, нажаль.

Программув на бейсiку з 13 рокiв

Все досить банально.

закінчив профільний універ — і ти програміст

Ніким, бо як сів за Спектрум ще у школі, так більше і не вилазив.

Аналогично. Начинал со спектрума ещё в 90-х. Но 1-я работа (точнее, подработка на лето) была сборщиком ПК )))
Кстати, впоследсвии пригодилось: все свои компы собирал себе сам.

Чи можна вас вважати преміальною консервацією 20-річної витримки? :D

Ніким. На другий день після діплому (бодуна не було :) вийшов на роботу і з тих пір...

в 2015 перейшов з управління дебіторською заборгованістю, досвід допоміг в проєктах суміжного домену

сортувала книги по автору на полках в антикварному магазині (в 14 років)

В 2011р закінчив мед коледж, і 5р працював фельдшером на швидкій допомозі. Потім закінчив університет на реабілітолога і кілька років працював у реабілітаційному центрі. Потім пішов в IT

Українська економіка у всій красі(
Медик з 10 років стажем йде формошльопом.

А на заході він б заробляв мінімум х2 від айтішника

Такий рівень керманичей країни. До 2014 року свідомо знищували армію, на сьогодення активно і послідовно знищують медицину та освіту. Можу тільки порадіти за рівень адекватності фінів.

рівень керманичей країни.

яка ж падла їх обрала? мабуть, марсіани скинули.

але, погодьтеся: робота айтишника і лікаря це х2 (лікарю важче).
Колись давно я вважав, що хотів би бути лікарем..
Зараз не уявляю, як можна цього хотіти.

Аспірантом був, вів лаби з оптики напівпровідників, проводив вимірювання на самотужки зібраних приладах, з платами ЛУТом, добуванням екзотичних деталей на Кардачах і оцим всім, і писав дисертацію. Коли дізнався, що довоєнні (війна почалась у 2014) розриви в зарплаті з ІТ збільшились пропорційно курсу долара, зрозумів що займаюсь чимось не тим і свічнувся.

чи допомагають вам ті навички зараз у роботі?

Так, здача «тисяч» прокачала письмову англійську, також пригодились навики оформлення документації і підготовки різного роду виступів і презентацій. Безпосередньо по технологіям — хіба що тісне знайомство з ФП на прикладі Wolfram Mathematica, але від роботи це далеко.
Ще дало потужну прививку від вигорання і ниття — кому здається, що місити легасі і мітингувати на галерах погано, просто не знають як виглядає навчальний процес і взаємодія з державою, можна для уявлення наприклад подивитись на чекліст для захисту дисертації: dgs.org.ua/...​ki-napisannya-disertacii

Будував завод металевих конструкцій за канадською ліцензією у якості проджект координатора. Навички дуже допомагають

Ким ви були у минулому житті? З якої професії перейшли

інженегром-металургом в інституті Патона, ошкурював електроди ось цими робочими мозолистими руками і заміряв рівень водню у зразках)

чи допомагають вам ті навички зараз у роботі?

допомагають триматися за здоровий глузд і не вигоряти — щоб туди (в науку) нізащо не повернутися ;-)

Насправді дуже сумно, що у нас багато реально важливих і важких професій не оцінюються гідно, сама стикнулась з цим, коли закінчувала універ. Наша спеціальність(теж інженерна, але в області хімічних технологій) була однією на всю Україну, тобто дуже мало саме таких спеціалістів, а в результаті пропонували 10 тис грн зп, і ок, якби вона з часом стала сильно вища, але там загалом максимум зп це 1-2 тис долларів.

Випустився у Запоріжжі на інженера зварювальника, а коли отримав диплом, мені сказала що місць робочих немає, або викладачем в ПТУ, або сам шукай. А я ще не розумів тоді, чому це усі професори казали про роботу за кордоном під час навчання .От тоді й почався шлях менеджера

не айтішний бекграунд навіть допомагає: люди приходять з життєвим досвідом, вмінням спілкуватися і вирішувати проблеми, які не описані в технічній документації.

і навпаки... айті вже скоро прийде мабуть у кожну собачу будку )

разом із «без знання англійської не знайдеш хорошу роботу»... з’явиться «без знання програмування та ші — тепер нікуди... будеш усе життя... свиням хвости крутити»

Инженером человеческих душ

Я в 2011 році з Одеського Коледжу Зв`язку перейшов до Академії Зв`язку Попова, зрозумів що мені нічого там не дадуть, ті ж самі «професора» та застаріла система навчання. Тож через 3 місяці після потрапляння в академію покинув її, і почав все вивчати в ютубі та інших просторах інтернету.

Підписатись на коментарі