Що хорошого приніс вам цей рік?

Кінець року — гарний момент зупинитись, видихнути і згадати щось приємне. Попри всі труднощі, у кожного з нас цього року точно було щось світле: велике досягнення чи зовсім маленька особиста перемога.

У мене, наприклад, з жовтня почався новий етап: я працюю в DOU, і це одна з моїх найважливіших подій року 🙈
А ще я відкрила свою першу дружню банку (до збору DOU і KOLO на евакуаційні платформи), звозила батьків в Карпати і стала хрещеною для чудової дівчинки :)

А що хорошого трапилось у вас? Може, ви опанували нову технологію, змінили роботу, завели кота, з’їздили у відпустку чи просто нарешті виспались? Діліться своїми моментами в коментарях
👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

У мене тут на пенсії один день не дуже відрізняється від іншого, а рік від попереднього.
І це чудово! Можна майже кожен день плавати в океані. Кожен день нікуди не поспішати.
Мені навіть сподобалося готувати самому деякі морські страви.
Придбав собі місцеву «кравчучку» і тепер повертаюся з магазину на горі пішки. Іноді навіть піднімаюся до магазину пішки — з перервами, але колись я ледве по квартирі ходив.
А ще нарешті передивився усі цікаві серіали за останні 20 років які пропустив в галерному коматозі. Включаючи усього Доктор КТО та Supernatural. Пробував навіть Бафі дивитися — ностальгія по дитинству.
Планую спробувати кататися на дошці. Для початку лежачі. Мені просто подобається коли хвиля несе. А хвилі тут бувають величезні!
У мене на всяк випадок тепер є жилет та корд — пристебуватись коли в басейн з хвилями лізеш. Якщо хвилею за басейн викине то хана — розіб’є о камені. Нещодавно так декілька людей загинуло.

Перейшов на прямий контракт, звільнившись з галерного рабства

Отримав роботу важливість і цілі якої повністтю зрозумілі і де відчуваю себе дійсно потрібним. Ще два роки назад ніколи б в це не повірив. НГУ, Часів Яр.

Якщо в кімнаті висить гірлянда, а не ти — значить рік був не такий уже і поганий...

Випустив величезний major апдейт для свого опен сорс проекту.

Найняв розробника та дизайнера на фулл редизайн свого блогу.

Відкрив компанію в США.

Найняв розробника та дизайнера щоб створити сайт новоствореної компанії.

Отримав статус партнера з Microsoft.

Опублікував свій опен сорс додаток на Майкрософт маркетплейсі безкоштовно.

Відбився від декількох компаній які намагалися вкрасти опен-сорс проект.

Створив сторінку для спонсорів та отримав перших донатів від спонсорів

Зробив декілька вагомих опен сорс внесків в ERP від Microsoft (наприклад SharePoint graph API interfaces)

Побув спікером на івенті під патронажем Microsoft, де розказував про свої опен сорс додатки

Закрив декілька комерційних проектів.

Написав декілька статей.

Закінчив ремонт в квартирі.

Багато працював.

Маю багато планів і ідей на наступний рік, але цим роком задоволений. Майже все що задумав вдалося)

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Жахливий рік, але могло бути гірше.
— втратив домашнього улюбленця через рак;
— отримав проблеми зі здоровʼям та психікою через стрес;
— дізнався що волосся може сидіти не від коренів а рівномірно вздовж;
— перестав читати новини;
— вилікував свій підтікаючий чайник за допомогою спорту;
— зупинив марні намагання останніх двох років зробити логістичний мілтек продукт;
— скинув зайві 20кг;
— не пройшов співбесіди в дві фаанг компанії (і трохи радий тому що умови так собі);
— зрозумів що хочу працювати над своїм продуктом і в першу чергу це про пмф та користувачів, а не про технології;

Відписався від усіх новинних каналів в телеграм, залишив лише пару про інвестиції.
Видалив інстаграм з телефону.
Пробую знову читати книги, але якось тяжко воно іде, мабуть мозок уже пошкоджений тими бісовими рілсами і шортсами.
Почав готуватись до отриманя сертифіката AWS.

>

Відписався від усіх новинних каналів в телеграм

Немає FOMO? В плані що може статись щось ще гірше, ніж зараз, яке тебе зачепить, а ти не в курсі

Як тут десь в інтерв’ю казав пан Кулеба (на хвилиночку, екс міністр закордонних справ) — немає сенсу читати новини постійно, у випадку якщо буде щось дійсно важливе — ви й так дізнаєтесь☺

до 24/02/24 я також не цікавився новинами, про війну узнав коли почув вибухи вночі...

Про війну почали писати у жовтні 2021 (а взагалі перше загострення ще у квітні 2021), міг би й почути. Ти не хотів слухати — так чесніше.

все вірно, намагався сфокусуватись на роботі і не хвилюватись зайвий раз. що було великою помилкою.
але наврядчи у моєму випадку я б щось зробив якби я 24/7 моніторив новини і тг канали...

Ну, війська на кордоні з’явилися задовго до початку вторгнення, важко назвати то несподіванкою, то ж коли ми прокинулись від вибухів, уже було розуміння, що і до чого, тому довго не чухались і через 15хв уже були в машині.

Немає FOMO? В плані що може статись щось ще гірше,

Не в Україні зараз..., а так би мабуть не ризикнув відписуватись

Користуюсь лише Ютубом, теж почав читати, особливо коли світла немає. Смішно, але теж помітив, як важко читати, а ще — все, що раніше читав із задоволенням, зараз виглядає примітивним.

В ютюб можна завантажити/зберегти на потім, і коли зручно то слухати (замість читати), хоча і наподивитися напотім також можна, але часто буває просто слухати у фоні доволі зручно (принаймні очі відпочивають якщо порівняти з опціями читати-дивитися).

нарешті згадав шось позитивне в цьому році...
за 45+ років на (двоколісному) велосипеді і не думав, що є такі, щоб просто їздити....

я думав, треба щоб вєлік був моцний, багажник на мішок 50 кг...

а тут таке відкриття... дуже зручний... легкий... швидкий... без наворотів типу ручних гальм, і 18 швидкостей... саме те... просто їздити....

res.cloudinary.com/...​/cajkaws7up7y5nxinh9l.jpg

Краще планетарку, а не 18 швидкостей

я не дуже розумію смисл перемикання швидкостей на велосипеді... коли місцевість в основному рівна...
більше треба думати... більше ремонтувати...

на вантажний велосипед просто один раз зірочку найбільшу на заднє колесо поставив, і все 🤔

У дитинстві мешкав у Харкові біля велозаводу (ХВЗ). Велосипед Україна — легенда на якій досі їздять бабулі у селах:
www.youtube.com/watch?v=nMGN9_qfBac
Юнаком проїхав на велосипеді усе узбережжя Криму: від Феодосії до Євпаторії.
ХВЗ Турист — маунтенбайки відпочівають:
uk.wikipedia.org/wiki/Турист_(велосипед

У дитинстві у всіх були. Головне що запчастини не памʼятаю щоб взагалі купував. Завжди у когось знайомого можна було щось надибати.

У мене досі вʼєтнамські флешбеки через педалі, які прокручуються, коли їдеш вперед і того, як батя ніяк не міг знайти деталь на базарі, щоб це пофіксити.

В моєму дитинстві тоді 2 велосипеда були: Україна і Аіст( саме так називався).
Пам’ятаю, як постійно камери здувалися і батько на балконі постійно їх підкачував.
На велосипеді Україна на рамі ще хлопці нас катали. Це типо було модно), але ми тоді ще взагалі дітьми були.

Особливо у селах де то 3 кіло грязюки по дорозі нагрібеш то за траву цією лапою що швидкості перемикає зачепишся

Вело можна знайти на любий смак і потреби, в містах інша незручність іноді виникає — місце де його розташувати.

Проблеми з розміщенням велосипеда в місті в 100 разів менше, аніж з розміщенням автівки

9 шахедів з 15 мимо в парі сотень метрів.
Гучно, але вижили.

Раніше я любив підбивати підсумки року, типу: в цьому році я став заробляти більше, змінив роботу, зробив ремонт і т.д.
Зараз я думаю так: під кінець року я почуваюсь чудово, є час і здоров’я займатись спортом, живу в чудовому місці, практично в санаторії, поруч дружина, купив собі і усім подарунки, на роботі чіл під кінець року. Що ще потрібно в моменті?
Як говорив великий пророк Мунтян: «Это ли не чудо??!!»

У підніжжя Карпат (зі сторони Румунії)

Головне, що продовжую займатися своїм стартапом, не кинув вірю, що все вийде вже третій рік. Купив дуже хороший комп’ютер прям топчик топчик. Зрозумів нарешті те, що треба виїжджати. У попередні роки не розглядав такої потреби.

Теж стакан прийшлось пити, в потім проголошувати ту промову?)

тепер я лейтенант, в ексель працюю.

ВИЖИВ, незважаючи на все.

У злиднях тяжких, зі страшними БОЛЯМИ — але ж.

ВИЖИВ. І це поки що усе.

Нещодавно «святкував» 10 років в СШП. Навіть топік-статю не напишеш, бо геть не на часі, і цікаво тіки трьом з половиною доу користувачуам буде...

Громадянство вже отримали?

Черкни, у меня 12. Будет интересно сравнить

о, теж буде 10 через мiсяць у NL

Та ні, чому ж, буде цікаво. Люди люблять читати про чужий досвід, заодно й похейтити можна.

Да нет, чего, интересно

Нову роботу. Не аплаівся, але легко пройшов всі стадії і прийняв офер у класній продуктовій компанії.
Все ще живий, незважаючи на N прильотів по Лукʼянівці, де і живу.
Бачив єнота у Сільпо.

Бачив єнота у Сільпо.

по чом зараз єнот у сільпо?

Нещодавно лисицю бачив, правда на лівобережці. Київ — то велике село

Київ безлюдніє — оно тварини повертаються в природні зони проживання ...

Київ безлюдніє

то у якомусь іншому не нашому просторі, бо зараз на дорогах пробки бувають ще більше ніж раніше здається, як і знайти де припаркуватися, мало народу було тільки в 22му

Бідняжка, напевно, їжу шукала вже в Києві (

нещодавно десь розказали що якщо лис сіруватий по кольору то скоріш усього не дорослий, то коли побачив десь в countryside такого (побільшало і в села по курей/качок/etc навідуються) — ще думав що то таке коли дуже схоже що лисиця але не руда

Я багато разів бачила, що вдома, що у Польщі. Єдине,що дійсно злякало- кабани з малишнею. Але у Польщі бачила лише. Бо бігти не можна, нічого не можна:)
В мене колись у батька жила гадюка в городі — гризунів ловила. Батько їй флігеля поклав багато, в неї був свій куточок:)

кабани з малишнею. Але у Польщі бачила лише.

я у нас бачив у дитинстві, коли напевно мисливці загнали і в нього переклинило що в місто забіг

Бо бігти не можна, нічого не можна:)

тоді в дитинстві — ми бігли, дуже швидко бігли, — бо запам’яталося як час зупиняється і бачиш як ноги вже у повітрі крутяться при вертикальному старті з місця, то коли побачили того дикого кабана який летів на нас — чорного з білими іклами трохи майже не пропахаючи землю в русі, і який був значно більший за тоді-нас)

Ох, на то воно і дитинство). Але як тільки побіжить людина- то вони одразу за нею.
Пам’ятаю, в нас на польовій практиці( жили в наметах в околицях Серебряньского лісу) була купа тих кабанів. Нам просто радили лізти на сосни, бо бігти= смерть. Там більш ніяких дерев не було поруч
Але я вибрала тактику — живий мертвець. Єдине, про що думала, що дупа повна кліщів від знаходження в траві), поки ховаєшся.
P.S.Побігла відпочивати, гарних вихідних.

у місті було так — хтось вибіг був (певно з позаолімпійським рекордом) десь за якісь дома чи будови, а хтось за секунду взлетів на дерево біля школи (дерево метрів п’ять чистий стовбур знизу і на яке ніяк школярам залізти до того не вдавалося), а кабан десь приліг в тіні будови відпочити)

У Польщі тут часто можна в рілзах побачити, що кабани в Гданську, то в околицях Варшави гуляють. Не знаю,чи я би зараз залізла від жаху на дерево, але коли адреналін ковбасить, то скоріш так, ніж навпаки. Я в цьому році залізла на дерево яблука трусити, бо бабця старенька попросила, а от злізти- була проблема. Вже уявила собі, що приїде поліція, і департують.

Недавно був у брата дружини в Зеленій Гурі, так він розказував, що постійно дорогу перебігають то дикі свині, то олені. В останнього він один раз врізався... на електросамокаті. Добре, що без особливих наслідків для обох учасників дтп.

Трохи поза топіком дикої природи -

На електросамокаті... а от їхав би нп на чомусь іншому, то і не...)
А якщо серйозно то до електросамокатів двояке відношення — з однієї сторони зручно, з іншої — колись з ним так навернувся що зараз краще на вело який не-електро проїдусь.

до електросамокатів двояке відношення

якось бачив — восьмирічна дівчинка по вулиці їде на такому... капець...
res.cloudinary.com/...​/qeppravg9jeekevruf9n.jpg

То не самокат, на таких не катався, в принципі необхідність підтримувати деяку рівновагу спонукає вже само по собі зберігати увагу. Незважаючи на весь велодосвід — я ж колись тому що легко їздити на електросамокаті не враховував наскільки там легко розвернути маленьке колесо поперек руху, і отримав не самий кращий досвід неврахування того)

Я боюся на електросамокатах їздити. Бачила декілька разів підлітків, що по дорозі поруч з автівками їздять. Серце ледве витримало.
Я в цьому році багато на електровелосипеді каталася. Що можу сказати, то не тільки тваринка може вискочити, а і людина. Максимально безпечно було в парках кататися, коли людей небагато. Їдеш собі на 3й швидкості, красота:)

Мене в цих електросамокатах, лосипедах, моноколесах тощо — розстроює те що треба вчитися тримати рівновагу. Кажуть що якщо навчився їздити на велосипеді то це вже рефлекторно — ніколи не розучишся, але я зміг) хоча у дитинстві ганяв на двохколісному «зайчику».
Мені треба таку конструкцію: 4 колеса, комфортно сидіти, електричний. Скільки шукав — тілько електричні інвалідські візки видавало((
Виробники, конструктори — це ганьба так нехтувати насущними потребами покупців!

. Кажуть що якщо навчився їздити на велосипеді то це вже рефлекторно — ніколи не розучишся, але я зміг)

ти унікум

4 колеса, комфортно сидіти, електричний

Тю, так то ж «Квадроцикл Звичайний Електричний» — давно все є.

Електричний квадроцикл Billgery BLG-915855, двигун 1000W, від 8 років, чорний
rozetka.com.ua/ua/522393154/p522393154

P.S> Ладно, ладно. Ось посилання вже без всякого приколу. )

www.minicar.ua/product-category/kvadro

О, на розетці досить дешево продають! Але я погуглив — є обмеження:

якщо ви збираєтесь їздити міською дорогою на квадроциклі, то необхідно пройти реєстрацію транспорту та отримати посвідчення водія категорії В1 та технічний паспорт. Але не всіма дорогами можна їздити на квадроциклі містом. Зараз розглянемо рух по яких із них може призвести до штрафу. Їздити на квадроциклі у місті категорично заборонено дорогами з таким позначенням:
Де заборонено рух вантажних автомобілів;
Де не можна їздити тракторними транспортними засобами;
Автомагістралі для автомобілів;
Заповідниками та територіями, що знаходяться під охороною.

Нє, мені треба щоб без посвідчення водія і щоб можна було їздити по пішохідним доріжкам — автомобілі мене анноять. Треба щоб він був легкий — тоді якщо розрядиться то можна його самому покотити наче корзинку на колесиках з маркета. Знову на вибір залишається тільки інвалідський візок((

Пішохідними доріжками можна лише дітям до 7 років

Моноколесо — це для камікадзе), я ледве навчилася на скейтборді триматися, а тут моноколесо це.

Насправді, за 5 хв будь який велосипедист їде на моноколесі, бо суть така ж

У Києві вже й електроскутери прокатні з’явилися, теж прикольна штука

Наче права тоді потрібні, чи там якийсь вимоги мають бути?

В Берліні, щоб орендувати електроскутер треба були права категорії В. Я коли там жив зареєструвався на прокаті emmy. Досі активний, іноді коли влітку приїжджаю з дружиною катаємось.

Але у мене є мотоправа ще з юності. І взагалі на електроскутер рекомендую сідати тільки після хорошої мотошколи — такої, де є заняття на треку. Все-таки , це питання здоров’я і життя, не варто ставитись до цього легковажно.

Думаю, мені поки вистачить електро велосипеда. Він ще важкий дуже, я в синцях була, бо спочатку взяла в оренду з високою рамою і поки на нього заберешся, впадеш мільйон разів. А потім попався жіночий варіант, дуже зручно.

Мабуть, у мене є B та C, А не просило

А якщо лис білий, то взагалі песець.

Немає нічого хорошого в цьому році. Тільки що загинув мій кращий друг і кум. ***ана русня!

Багато росіян стали хорошими. Це єдине, на жаль.

Плюнув на думки інших людей і з друзями зробив один із найкращих блог-движків на планеті.

vmist.net — досить цікавий український сайт, по активності переганяє ujournal, періодично заглядаю туди.

— став виїздним
— зробив пропозицію коханій
— вперше поїхав за кордон
— отримав офер в BigTech
— готуюсь до релокейту

— став виїздним

Ех, мені цього достатьно щоб повірити в Санту

Зробив пропозицiю пiсля 3ї дитини? Красава)

дітей може бути багато, а одружуються з однією людиною тільки один раз (якщо не дебіл)

Та я жартую. В NL люди з двома спільними дітьми можуть бути все ще неодруженими та називати один другого boyfriend / girlfriend

в нас теж так. але воно цілком зрозуміло, бо сімейне право в країнах західної Європи — це ще той крінж

Перейшов на прямий контракт, звільнившись з галерного рабства

Якщо в кімнаті висить гірлянда, а не ти — значить рік був не такий уже і поганий...

Чесно якби не сімʼя (відповідальність + трохи розгрузки) то може б і я висів. У мене дах виявився набагато слабшим ніж я думав.

Життя і так дуже коротке, не встигнеш оглянутись як вже станеш дідом і будеш помирати від старості(це якщо якісь інші наслідки не наздоженуть), тому сенсу здаватись раніше часу зовсім нема.

Скільки за 3++ роки цієї клятої тотальної війни я був вже «на межі» із-за ЗЛИДНІВ (відсутності заробітку) — вже й не порахувати.

Я й сам був з повного нуля, й на додачу з боргом в $10K після шахрайства.

з боргом в $10K після шахрайства

Ну а звідси по-детальніше )

Тут навіть не в грошах проблема. В цілому я пораюсь по грошам. Заробляю вкрай мало для свого рівня та для IT в цілому але цілком нормально щоб в Україні вистачало на абсолютно усі потреби.
Проблема більш в не здатності впливати на ситуацію від слова зовсім. З кожним роком стає все гірше, це прірва з якої вибратись перспективи вкрай туманні.
І це серьйозно зносить менталку. Бувають періоди коли прям все офігенно. Їду з сімʼєю у відпустку у гори, займаюсь спортом та правильно харчуюсь, маю плани на майбутнє і у якості хоббі роблю архітектуру майбутнього будинку. А потім стається якийсь жорсткий кабздець і накриває — набираю купу зайвих кіло, палю та пью, з великим напрягом стаю з ліжка та відчуваю у свої 40 десь на 60 як мінімум. Звісно у роботі 0 концентрації та відповідна продуктивність.
Напевне це такий психотип. Я не можу жити в таких гойдалках. А це зараз наша реальність — не можна передбачити навіть завтра

Напевне, це класична біполярка (ака маніакально-депресивний розлад)

Дуже дивно.

Якби я тільки добрі гроші мав — жодних таких «зальотів» у депресивні стани та суїцідальні думки ніколи не було б...

Незважаючи на «нездатнись впливати на ситуацію» в цілому.

Або не дуже дивно. Всіх нас «плющить» по різному війна... В мене типічний «ескапізм» повний вийшов на 3++ роки. Тікання від війни... Реакція не «бий чи біжи», а «дуже затаїтись» (від заробітків всіх також).

І так, нажаль, на «біполярочку» це схоже. Але то треба консультуватись з психіатром. Благо, таке ІМХО корелюється легко. Гроші ж є.

Пічаль, коли їх взагалі так довго нема і не заробляються ніяк (вангую, що такі депресивні стани, як були в мене з думками шальними про «відхід», в тому числі і від хронічних БОЛЕЙ страшних, корегувати набагато важче).

Але то так. Просто роздуми. В будь-якому випадку, ми ВЖЕ вижили і не наробили усяких там дурниць — і це дуже добре, зважаючи на все.

Ні тут не біполярочка нажаль бо вона лікується В цілому я прекрасно знаю що мені потрібно і як себе взяти у руки але не можу. Плюс вигорання. Я працюю вкрай мало ефективно тому приходиться працювати дуже багато. І навіть так — я зараз можу спокійно не працювати пару місяців, але є страх що все втрачу тому берусь за будь які замовлення. І цей страх не просто так з нізвідки бо я вже втратив раз усі дуже солідні заощадження за цю війну.
У мене немає різких якихось гойдалок через не через що.
Ці вся хрінь цілком повʼязана з конкретним дуже болісним досвідом якого сталось не мало

Якби я тільки добрі гроші мав — жодних таких «зальотів» у депресивні стани та суїцідальні думки ніколи не було б...
Незважаючи на «нездатнись впливати на ситуацію» в цілому.

Поділиться рецептом щастя і скільки грошей для цього треба?

Не в грошах щастя а в друзях.
Он один друг президенту виїхав НА ЗАКОННИХ ПІДСТАВАХ у той час коли НАБУ проводили у нього обшук. А рядовий ухилянт не має законної підстави на виїзд бо не дружить з президентом

Знаете, Друже Бобер...

Моя улюблена дівчина, яка до сих пір (я сподіваюсь) вірить в те, що я зможу викарабкатись з цієї АДської безодні злиднів та боргів, та цього жде...

Колись сказала, що мріє зараз, під час війни (коли в неї теж шалені, принижуючі та демотивуючі в депресію борги) просто про те, щоб була можливість скуплятись в АТБ-Сільпо те, що вона хоче — а не постійно вишукуючи скидки і відмовляючи собі купити те, що хоче — але на нього скидки зараз в АТБ нема.

Саме вона навчила мене, незважаючи на все, бути щасливим просто від періодичного (бо я тижднями можу «сидіти взаперті») виходу на вулицю — від красивого неба (хмар), Сонця (приємної погоди), птичок щебетання навкруги, кошечок-собачок і таке все інше (включаючи красивих всіх людей).

Саме цей «заряд» дозволив мені до сих пір не «вскритись» від повної, кромєшной бєзнадьоги.

Так що гроші, мабудь, навідь у таких кромєшних злиднях (коли МоноБанку навідь жалюгідні декілька тис. грн «мінімалки» місяцями віддавав) для щастя — це не головне.

Але. Зараз просто потрібно хоча б щось знову розпочати регулярно — як ВСІ навкруги (особливо з ДОУ) — заробляти.

Скажімо, 500 баксів/міс. дозволять хоча-б їсти кожен день — і не пусті макарони, а хоча-б трошки ще яєць, сирів тих же (так, вони вже всі по 500 грн — сироїди ДОУ дуже в курсі), м’яса хоча-б трошки брати...

І в цілому, не просту дешеву їжу раз в місяць (2-3) макс «коли 2-3 тис. грн нацярюєш» покупати...

І Моно борг шалений (з ПриватБанком) розпочати віддавати, і «комуналочку» почать платити знов...

А 1000 баксів/міс (мізер мізерний майже тут для всіх) вже дозволять відчувати, що «пєтля на шиї» (майже) вже знята. І хиткої табуретки під ногами вже нема...

Тепер Ваша фраза про «якби я тільки добрі гроші мав» виглядає по-іншому і цілком логічно. Як то кажуть «ситий голодному не товариш».
Особисто я ніколи не був у настільки скрутному становищі (ще й мати борги), навіть у 90х. Тоді грошей майже не було — але була картопля з городів. М’ясо було тільки на свята — але з голоду не помреш. В принципі я з тих часів звик заощаджувати і купляти по знижка або що є дешевше. Якщо можна обійтися — гроші не витрачати. Зараз також допомагає бо тут життя не дешеве, а я хочу якомога віддалити час коли доведеться знову стати рабом за гроші.
Справа в іншому: навіть маючи без міри грошей — є багато чого не можна зробити.Не можна стати молодим, не можна знайти кохання, не можна зупинити війну. Та навіть «порішати» не вийде, якщо нема знайомств і не знаєш кому треба давати гроші аби тебе не «кинули».
Отже є, як у «золотому тельці», кінцева сума грошей, які можуть забезпечити усі потреби. А більше грошей — тільки створює проблеми і не робить щасливіше. Нема сенсу у мільйонах, якщо працюєш і живеш життям звичайного бухгалтера, як Корейко.

А ким працює дівчина? Щодо родичів, друзів ітд- не допомагають, чи не просили?

Вона довго (на щастя) не працює. Прикол у тому, що до тотальної війни я її, по факту, утримував.

Це також з психологієй пов’язано. І з нашим Договором.

Так, її мати зараз їй і трошечки мені допомагає. Але це ненормально взагалі (я зараз про себе говорю).

Так шо... Все в моїх руках — нормалізувати нарешті життя після того, як «війна з розуму звела» (взагалі, вийти з цим на ДОУ — «вітрину успішного успіху» мені коштувало багатьох зусиль — хоча там у треді вже і «хейтери» з’явились).

Не думаю, що хейтери. Зараз просто дуже багато чоловіків/ жінок, хто постраждав від війни ( втрата кінцівок,зору ітд) і потребує допомоги.Можу припустити, що чз це ваша проблема не настільки страшна в порівнянні з ними. І , відповідно, люди так реагують.
Так а хто дівчина за освітою? Ким вона працювала до зустрічі з вами?
З того, що ви пишете, виходить, що ви обидва зараз на утриманні у мами дівчини,так? Для жінок є робота.

Ок, логічно. Це я розумію. Що постраждалих, в яких ще гірше може бути — багато.

І реакції різні можуть бути.

До того ж, зараз багато і з ПТСР (у мене кПТСР лютий теж окрім іншого всього — то знаю, о чому говорю).

За освітою вона справжній інженер (я — ніт, я робив довго-довго по факту інженером, але «вишку» не закінчив — що дуже психологічно заважає, «синдромом самозванця»).

Працювала, як не дивно, на інженерній посаді достатньо довго на кількох заводах. І не тільки (ще потім кілька різних фірм).

Але я дав до війни можливість відпочити. І потім понєслось... Війна ця «зламала» багатьох.

Мама її утримує зараз. А я трошки періодично можу заняти. А так — сам кручусь.

Проблема в психології. Дуже вже «ступор» в мене був від війни (що навідь резюме по фірмам я не розсилав, і клієнтів майже не шукав).

Зараз вже його трошки подолав. Саме після того, як трошки виговорився тут.

Історії інших (не тільки вітринного «успішного успіху» зі стартапами, усмішками та доходами у тищщу баксів/наносєк) тут, на ДОУ, та каммєнти почитав...

Ось, доречі, одна стаття, що мене дуже «зарядила».

===
Як я не вигоріла, запускаючи стартап (і чому ви теж не вигорите)
dou.ua/forums/topic/56139
===

Цю фразу я хочу винести у свій наступний пост.

«Найскладніше на старті — це лишатися зі своїми думками й проблемами один на один.»

Вам діагностували ПТСР, чи ви самі вирішили? Чи ви якось звернулися до медикаментозного лікування? Що конкретно ви зробили?
Комусь треба у відносинах бути дорослим. Так, ви — пара. І складності можуть бути. Але з того, що ви пишете, вона не працює, вірить в вас, але їсти немає що обом. Їй треба шукати роботу, при цьому вона може в вас вірити і далі. Я думаю, що їй зараз простіше щось оффлайн підшукати.
А вам треба вже брати себе до тями. Поділилися на форумі , ок. Дупа буває у всіх. Ви вже не хлопчик.

Бувають періоди коли прям все офігенно. Їду з сімʼєю у відпустку у гори, займаюсь спортом та правильно харчуюсь, маю плани на майбутнє і у якості хоббі роблю архітектуру майбутнього будинку.
відчуваю у свої 40 десь на 60 як мінімум

Та ви ще офігенно живете, пане!
Ну якщо порівнювати з моїм варіантом: 50+, майже не виходжу з двокімнатної квартири, з активних хобі: гамати в компа, дивитися серіали, гладити кота, міняти йому лоток..
Жінка регулярно нагадує: нас всіх вб’ють! але я чомусь на позитиві, напевно організм по дефолту правильну хімію виробляє)

Подумайте в такому напрямку (баян, але все ж таки): ми летимо, тримаючись за кам’яну кульку у нескінченному космічному просторі із швидкістю 30 км/секунду, ця рахитьська кулька ще й обертається з ~1674,365 км/година. У будь який момент нас може прибити астероїдом або метеоритним дощем або прилетять іншопланетяни і всіх потужно відгеноцидять.
І це ще не всі зовнішні загрози, у порівнянні з ними якийсь локальний військовий конфлікт — суща дрібниця!

Тому заспокоюємося, посміхаємося і радіємо життю :-)

Тому заспокоюємося, посміхаємося і радіємо життю :-)

Шикарний настрій, доречі!

P.S> Як той кот СЕРЕ!.. І УСЕ в квартирі когтищами ДЕРЕ!

Мій не дере, чемний і у лоток майже завжди поцілює! Навіть спати вранці не заважає — я у відпустці якраз і зазвичай сплю до обіду — він на ліжко забирається, ткнеться мордою — перевіряє чи хазяїн не виздихав, потім забирається під ковдру, притискається боком, обіймає лапами за руку і теж влягається спати за компанію) іноді хропе, напевно в мене навчився)

Шикарний настрій, доречі!

Ще такий момент — я не відкидаю можливості переселення душ, а значить нас після перевтілення знову чекає колиска, дитячий садок, школа, армія чи інститут.. знову це лайно! тому треба триматися за нинішнє життя, щоб відтягнути повторення цих безправних і неприємних епізодів сансари ;-)

Я не тільки «не відкидаю», я достеменно ЗНАЮ.

Багато разів вже помирав. І у нових часах з тілами «воскрєсав»...

Реінкарнація для мене — просто факт.

Тіло — просто скафандр, що змінює кожен раз Душа...

Повторюючи нескінченний цикл «росту з клітки» по Програмі ДНК у найсложніший організм знов і знов...

Владимир Высоцкий — Песенка о переселении душ
www.youtube.com/watch?v=X4E4BHHMmno

та не душа і не переселяється воно, а просто існує далі. а на твої проблеми йому посрати, тому це правильно

треба триматися за нинішнє життя, щоб відтягнути повторення цих безправних і неприємних епізодів сансари ;-)

нарешті написав і перший раз прочитав природничий курс

Зміг повернутися в улюблений спорт який завдав мені важкої травми

У мене тут на пенсії один день не дуже відрізняється від іншого, а рік від попереднього.
І це чудово! Можна майже кожен день плавати в океані. Кожен день нікуди не поспішати.
Мені навіть сподобалося готувати самому деякі морські страви.
Придбав собі місцеву «кравчучку» і тепер повертаюся з магазину на горі пішки. Іноді навіть піднімаюся до магазину пішки — з перервами, але колись я ледве по квартирі ходив.
А ще нарешті передивився усі цікаві серіали за останні 20 років які пропустив в галерному коматозі. Включаючи усього Доктор КТО та Supernatural. Пробував навіть Бафі дивитися — ностальгія по дитинству.
Планую спробувати кататися на дошці. Для початку лежачі. Мені просто подобається коли хвиля несе. А хвилі тут бувають величезні!
У мене на всяк випадок тепер є жилет та корд — пристебуватись коли в басейн з хвилями лізеш. Якщо хвилею за басейн викине то хана — розіб’є о камені. Нещодавно так декілька людей загинуло.

Приємно читати, що нарешті ви живете своє краще життя :))

Supernatural

Мазохіст. Це як санта барбара для сучасного покоління

Не він один) Спершу брати ганяли демонів та супутню нечисть, потім янголів, потім левіафанів, десь у 11 сезоні виліз Б-г та його темна сестра, бога здається бити не стали — сам накивав п’ятами. На 11 сезоні я зламався, але все ще планую додивитися до 15-го + спін-оф :-)

Я до конца досмотрел из-за дурацкой привычки досматривать всё подряд. В идеале после 2-3 сезона было его дропнуть)

Ого, чекнув IMDB рейтинг — цілих 8.4!
www.imdb.com/title/tt0460681

І все ж є в таких довгих серіалах щось заспокійливе — 15 років промайнуло як один день, а брати-супернатурали все ще ганяють чортів)
Нагадало стислий опис ігри із збірки (типу тих що були у 90-х — CD по 50, 100, 200 ігор): «мальчик и собака мочат нечисть в изометрической проекции» ;-)

Та мне больше всего надоело что сценаристы для злодеев ничего круче телекинеза не придумали( Первые сезоны ещё норм, а потом скукотища. Хотя реально прикольные серии были и в поздних сезонах

Демон Кроулі палив напалмом) додав у серіал добрячу таку дозу гумору: братів називав «лосяра» та «білченя», з мамою-відьмою гавкався, хто обміняла його в дитинстві на порося, все свої незакриті психічні гештальті закривав, а ще король пекла))
Руда лесбійка-айтішниця — теж була прикольна..

Я так само. Ладно цей хоть ще смішний. Но walking dead, реально кожен новий сезон був тортури і все чекав коли закінчитья, вже ніякого задоволення не приносив з 3-4 сезонів.

Ниган прикольный был. Альфа супер унылая стала, а последний сезон где они в Commonwealth тусили уже вообще по инерции досмотрел, там какой-то Болливуд начался.
Теперь борюсь с желание спин-оффы смотреть, а то это уже какая-то форма извращения будет xD

В идеале после 2-3 сезона было его дропнуть)

Я сам після кожного сезону робив перерву. Іноді здавалося що ну тепер вже вони забагато намутили. Як Перумов з Валентиновим разом узяті. Але потім повертався — усе одно цікаво продовження довгого серіалу, ніж якісь дурні коротенькі спінофи.

дідько живуть же ж люди я ось досі не дістануся сісти Rick and Morty з 4-го сезону бо я закінчив 3-м я власне думав там нема далі нічого але оце вже 8 сезонів і то останній свіжий навіть цього року... може на Різдво...

але все ще планую додивитися до 15-го + спін-оф :-)

а нащо ви його дивитися? що там є? тобто що звідти береться чи отримується?

upd:

І все ж є в таких довгих серіалах щось заспокійливе — 15 років промайнуло як один день, а брати-супернатурали все ще ганяють чортів)
«мальчик и собака мочат нечисть в изометрической проекции» ;-)

а ну ок ))

якщо замислюватися яка користь з фільму чи серіалу що збираєшся подивитися то можна дофілософствувати до того що сенсу в житті взагалі немає ;-)

ось наприклад цей артхаусний жахастик «Пряма трансляція: різдвяне поліно» — мені сподобався коли ще мав дуже поганий IMDB рейтинг, десь під 5:
www.imdb.com/title/tt24248198
а зараз дивлюся — не я один такий збоченець, ще хтось вподобав і рейтинг виріс вже до посередніх 6.3

якщо замислюватися яка користь з фільму чи серіалу що збираєшся подивитися то можна дофілософствувати до того що сенсу в житті взагалі немає ;-)

то є на справді не так вже й важко як починати рахувати життя уже як цілком обмежений вже ресурс який вже можна цілком просто порахувати вже скільки лишилося

порахувати вже скільки лишилося

i то ж максимум, а можe бути i так — www.youtube.com/watch?v=IC5Avpw36sM

У житті: всі живі близькі, знайомі, друзі , більш- менш здорові, є час і натхнення для посмішок.

Щодо онлайн життя: доу живий, бурхливий, різноманітний:)
Кого тут читаю( да всіх,скоріш) рада, що вони , хоча і в Україні , але живі -здорові. Хто закордоном — теж рада, що в безпеці. Відкрила, як читачка, нових цікавих людей тут.
Відкрила для себе , що цікаво, як живуть форумчані в селі, всі ці теми про бджіл, каміння, городи:), а також теми про податки, егіптологію, пошук дівчат ітд. Ну і окремий лайк- мовні теми.
Все в цілому, далі буде.

Виглядає, наче у вас ідеально підібрані антидепресанти :)

Ні, я просто навчилася берегти ЦНС після непростих часів в житті. Плюс, вже не має рожевих окулярів на події, людей ітд.
Умовно, що не подобається — не витрачаю час. По роботі намагаюся до багатьох аспектів відноситися філософські. Там, де щось не можу вирішити, ну і ок. Не тримаюся кліщами за тих, кому і я не ок.
Я би ще сказала, що поруч люди , близькі дуже хороші, це для мене теж важливо.
Ну і базіс щодня — посмішка.

я просто навчилася берегти ЦНС після непростих часів в житті.

а як саме? є якісь конкретні практики? мені треба )) ще поки треба ))

Умовно, що не подобається — не витрачаю час.

нє ну це коню понятно навіть без знецінення

По роботі намагаюся до багатьох аспектів відноситися філософські.

це складно так ок

Не тримаюся кліщами за тих, кому і я не ок.

це взагалі не складно бо маю справку дозволу не розмовлять з людьми ))

Ну і базіс щодня — посмішка.

тут я вже не вмію я провіряв

... чи є ще якісь більш так би мовити concrete практики а?

>>Алекс, я не знаю, що підказати. В кожній людині свої методи, думаю. Мене спонукала в житті ситуація, подумала, що щось треба змінювати.

«нє ну це коню понятно навіть без знецінення»

>>> Якщо незнайома людина тобі нецікава, то як ти її можеш знецінити? Ти просто обираєш те, що тобі цікаво. Так саме і тебе можуть не обрати. Це нормально.

Щодо близького кола, тут складніше. Але якщо люди більш — менш адекватні, то лізти в душу не стануть.

Я би тобі порадила психологів запитати щодо твоїх питань.

>>> Якщо незнайома людина тобі нецікава, то як ти її можеш знецінити?

ох... ну це дивися от ти кажеш

Умовно, що не подобається — не витрачаю час.

а я кажу

нє ну це коню понятно

бо буцімто ж це так ж очевидно що твій особистий досвід тут не є цінністю бо це ж і так очевидно то ж оце саме місце «що твій особистий досвід тут не є цінність» то і є знецінення класичне просто книжне за медодичкою

Ну, як тобі вже тут комфортно. Деякі люди просто ігнорують, мовчать/ зникають ітд, коли їм хтось не особо цікавий/ або при цьому не дуже комфортно з людиною. Деякі терплять. Тут вже як кому краще.

а от це вже знайоме так дякую! ))

Я би тобі порадила психологів запитати щодо твоїх питань.

а псіхологи радять психіатрів просто і не знаю шо дєлать кого валить ))

Не знаю, в мене такого досвіду не має. Може, тут ще підкажуть. Вже завтра почитаю,що тут.

Я дослухався до психологів в такій самій ситуації... і ні про що не шкодую ;-)

Головна проблема психологів, доречі — що багато людей не дослухається до їх «вимучених» життєвих всіх порад.

Це також треба в собі пройти і пережити — почати нарешті до порад психологічних дослухатись.

Рік був цікавий та насичений подіями :)
— опинився серед номінантів на Премію DOU у категорії «Вони надихають». Весною на церемонії нагородження у Києві поспілкувався з купою крутезних людей. Я нагороду не отримав, але всеодно подія була шикарна.
— був членом журі студентського хакатону в Одесі
— був ментором групи студентів, допоміг їм зробити їхній перший колективний працюючий проєкт і презентувати його екзаменаційній комісії. Всі отримали «відмінно».
— дуже потужно зайнявся власним здоров’ям, переніс декілька операцій, пролікував зуби, нирки і геморой
— схуд на 20 кг (з 96 до 76 кг)
— влітку почав жити разом зі своєю дівчиною, зараз ми в процесі вибору обручки
— запустив і зафейлив власний стартап (почав над ним працювати у лютому, остаточно закрив у жовтні)
— у листопаді почав працювати над новим власним проєктом, реліз якого планується весною 2026
— почав приймати участь в організації хакатону, який відбудеться 24.01.2026 в Одесі

За основним місцем роботи — жодних змін, бо хоча воно й займає 40 годин на тиждень, але з емоційної точки зору я туди вкладаю може десь 5% своєї душі, а решта 95% мого життя знаходиться за межами роботи.

Ну це дуже крутий результат!
Чи не хотіли б написати про досвід із цим стартапом, що не вдався? Було б цікаво почитати :)

Дуже дякую)
Можу скинути лінку на опис того, як все починалося. А стосовно провалу, насправді все можна описати в декілька речень:
— відсутність команди (все робилося одними руками)
— дуже слабенький маркетинг
— відсутність монетизації
— висока конкуренція

Я зробив висновки і врахую їх в процесі роботи над наступним власним проєктом)

Знаете...

Я тут замислився після трошки «вимушеного» свого початку вивчення Психології з Психіатрієй (а також багато чого з реальної Історії по цьому нашому клятому Совку), що в нас тут після 10++ років війни (включаючи страшні останні 3++ роки) «нормісів» (особливо у АйТі — можу потім розказати всім, чому) взагалі-то і нема.

Усі ми ДУЖЕ вже спотворені психічно...

І з цим всім жить.

«влітку почав жити разом зі своєю дівчиною, зараз ми в процесі вибору обручки»

>>Вчинок не хлопчика, а чоловіка:) Бажаю обом гармонії в стосунках і цікавого подальшого життя.

Як зараз в Одесі ситуація? По пабліках читаю, що ще не всі зі світлом, водою.

Дуже дякую)
В Одесі ситуація складна, але в принципі справляємося. Плюс у дівчини є квартира в Чорноморську (це 30 км від Одеси), тож коли в Одесі стає зовсім погано (як зараз) — то живемо в Чорноморську, там ситуація краща — і зі світлом, і з водою

А що за операції? Планові, чи чимось накрило?

Вибрався із окопа і знову сів за клавіатуру. Все ще в формі, але різниця у впливі на ситуацію в країні — суттєва :-D

А, йолки! Ще й сержанта отримав із затримкою в рік! :)

Запустив сайт з тестами з англійської: englishtests.online

Поклацал, прикольно. Нравится легковесность, не люблю сайты по пол гига ОЗУ на вкладке.
Небольшой фидбек — подумай о возможности выбирать ответ не только по нажатию на радиобаттон, а еще и по нажатию на сам текст.
Т.е. пример:

```
3. Which sentence is correct?

A) She have a red car.
B) She has a red car.
C) She having a red car.
D) She red car.
```

Было бы круто, если бы кнопка кнопалась и ответ выбирался при нажатии на ``` B) She has a red car.```, а не только на радио :)

Дякую за відгук. Так, сторінка в середньому важить 25 КВ, ніяких фото чи інших непотрібних відводікаючих моментів. Щодо твоєї пропозиції — подумаю. Зараз працюю над наповненням, хочу довести кількість тестів В1 та В2 до 100 штук кожного.

Була вражена кількістю варіантів тестів для кожного рівня. Інтуїтивно шукала таймінг на кожну із відповідей.
Чисто для мене, 50 запитань забагато, але я не знаю ,як загалом у всіх прийнято. А так, дякую за роботу.

Дякую. З самого початку тести створювались як тренування до НМТ (в якому 32 питання), а потім подумалось, що правильно було б зробити щось подібне до TOEFL чи IELTS, а там питань більше. Тому було обрано якийсь проміжний варіант. Щодо таймінгу, не хочу обмежувати, бо в кожного екзамену свій час, та й люди різні, самодисципліну ніхто не відміняв.

Живий, здоровий. Раніше це здавалось дефолтом. Зараз дякую Богу за це!

Випустив величезний major апдейт для свого опен сорс проекту.

Найняв розробника та дизайнера на фулл редизайн свого блогу.

Відкрив компанію в США.

Найняв розробника та дизайнера щоб створити сайт новоствореної компанії.

Отримав статус партнера з Microsoft.

Опублікував свій опен сорс додаток на Майкрософт маркетплейсі безкоштовно.

Відбився від декількох компаній які намагалися вкрасти опен-сорс проект.

Створив сторінку для спонсорів та отримав перших донатів від спонсорів

Зробив декілька вагомих опен сорс внесків в ERP від Microsoft (наприклад SharePoint graph API interfaces)

Побув спікером на івенті під патронажем Microsoft, де розказував про свої опен сорс додатки

Закрив декілька комерційних проектів.

Написав декілька статей.

Закінчив ремонт в квартирі.

Багато працював.

Маю багато планів і ідей на наступний рік, але цим роком задоволений. Майже все що задумав вдалося)

Жодного разу не знецінюю всі досягнення, але
«Закінчив ремонт в квартирі» під час війни
Це великий респект!)
Я спостерігаю, як в чатіку ЖК люди в черзі за майстрами стоять по півроку.

Я почав в 2022 і тоді трохи легше було знайти майстрів.

А так справді, черги, постійно умовляєш людей)

Почав повноцінно розробляти рішення на базі АІ.

Хоча, найголовніше, що живий-здоровий, а все решта зробимо в процесі.

Отримав роботу важливість і цілі якої повністтю зрозумілі і де відчуваю себе дійсно потрібним. Ще два роки назад ніколи б в це не повірив. НГУ, Часів Яр.

Почав розбиратися в інвенторах й акумуляторах, DDD та go.

Якісь теми з паралельної реальності.

Заснував IT компанію, де AI бренд XFutuRestyle опинився поруч з брендами: Знак Голлівуду, Голлівудська алея слави.

то звісно класні бренди, але бути поруч з Eimi Fukada краще))
G.O.A.T

Найкращим, мабуть, спогадом є екскурсія з сином до Балтійських країн, але й там без ложки дьогтю не обійшлося — буквально за пару годин до виїзду потрапили під шахедний обстріл у, здавалося б, безпечному Львові

Безпечний Львів? Чим саме? Там стіна велика при вʼїзді від ракет і дронів?

Ну таки трохи безпечніший, ніж моя Харківська область, де тривоги по кілька разів на день і шахеди літають майже щодня, добре, що транзитом. За рахунок більшої відстані від фронту хоча б

Шахеди то ще пів біди — ти навіть коли чуєш як летить в коридор встигнеш спокійно вийти А якщо за телеграмом слідкувати то ще й каву заварити і дітям розстелити
А коли балістика то подекуди прильот через хвилину після оголошення тривоги або навіть постфактум.
А самі тривоги на стільки часте явище що вже давно всі на них забили

От з цим на фронті простіше — балистики фактично немає :-D

Шахеди... В Харків вже й молнії залітають :-D

Так Шахед наче гірше Молнії, в плані наносить більше шкоди, чи ні?

Це принципово різні речі. Молнія — керований ударний БПЛА. Шахед поки що керований тільки в тестових екземплярах.

Шахед поки що керований тільки в тестових екземплярах.

Та нє Вже по повній літають і ретранслятори майже кожного дня круги нарізають. І це не тільки прифронтові а і відносно віддалені типу Дріпропетровщіни (не околиці прифронтові а прям Дніпро/Кривий ріг і далі.

Ну, там не тільки в керованості різниця. Молнія — тактичний БПЛА, у нього дальність — всього до 40-50 км.

по БЧ то да,
але в шахедів двотактні чотирициліндрові двигуни, характерний звук яких чутно заздалегідь, на великій відстані,
а Молнія — на електро, дуже тиха

Найгірший рік у житті. Хоча не кажи гоп ... Коротше у будь якому випадку краще не згадувати

Пробіг перший раз напівмарафон , а потім ще декілька раз. Це рахується ?

Ого! Ну це дуже круте досягнення 💪
В мене з бігом не сильно склалось, максимум це 3.5 км було 😅

Ого, це круто дуже.Скільки у вас на підготовку часу пішло?

Перше літо почав з 300м дійшов до 10км. Потім ’зимова сплячка’ , потім з весни з 2 −3км до кінця теплого сезону дійшов десь до 15км. Потім знову зимова перерва , придбав спортивний годинник, нормальне бігове взуття та одяг , поспілкувався з більш досвідченими колегами, подивився ютуб де розказують як правильно бігати новачкам . Сформував план. Та прогрес був відчутний вже за пару місяців. Якщо все робити правильно ,виділяти час, з тренером думаю можна з 0 до півмарафону за 6-9міс.в середньому

За взуття- плюсую.Я починала бігати в звичайних кросівках Puma, вбитому спортивному костюмі. Потім ходила по магазинах, приміряла спортивне взуття, бо відчула по своїх колінах, що щось роблю не те). В мене ось у жовтні 2 роки вже,як я бігаю. Щодня майже. І взимку , і в дощ. Мета- зниження кортизолу була, зараз- просто бігаю, думаю. Давно вже нічого не слухаю, просто ,як би сказати, відпочиваю.
Ви знаєте, у Вроцлаві так багато бігає,що я не знаю, чи вони досвідчені, чи ні, як бігуни. Але кого постійно бачу- так дідусь, він щодня теж бігає. Знаєте, що я ще помітила: ті, хто саме бігає- в них лише взуття якісне, все інше- що знайшли, то і одягли)

Кул ) Взуття та контроль пульсу мабуть найважливіші речі. Якщо в задоволення то можна взагалі без плану та інструктора. А так плюси для здоров’я

Як сказати що тобі стукнуло 40 не говорячи це )

Більш того, вкотився в дев. Вже було 40+ рочків , та встиг застрибнути на топову ’галеру’ .

Я видел, как Криштиану Роналду играл еще за Спортинг

А що хорошого трапилось у вас?

НіхххххЧого.

Ну ще 2 тижні є, значить треба надолужувати! Хоч виспатись 😀

Підписатись на коментарі