Спільното, а розкажіть, скільки років було Вам, коли ви написали перший рядок коду? І якою мовою?
Якщо мені не зраджує пам’ять, то мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом писав свій перший ’Hello World’ на С++ (дай Бог йому здоров’я).
Передруковував текст Pascal ще в 9 класі. Але це не рахується, бо я не розумів нічого.
Свідомо вперше написав програму мовою C# в університеті.
Корвет, Бейсік у ROM / ПОИСК, Turbo Pascal
Десь у 97/98
IBM PS/2 з FDD 1.44 та turbo Pascal
"consol.log"(Hello world)!
MSX Basic на Yamaha. Школа, десь самий початок 90х. Вік
Ось такий:
БК-0010 з Бейсіком на борту. 7 клас, тобто десь 13
ActionScript 3, 2011, і віндовс збірка був fuckyoubill 😆
BASIC на «Корвет» в 1994м году, и Pascal в 1995м.
У
Якщо то не рахується за рядки коду, то в
BASIC, ZX Spectrum, 90-какой-то год, точнее уже не помню
Basic, Электроника-60,
Алгоритмична мова (АЛГ).
1987 рік.
Зошит в клітинку.
Basic на компьютере Мастер (аналог Спектрум) подключенному к телевизору Весна)))
Pascal, ~ в14 років
Не скажу, а то всі подумають, що я дєд-пєрдєд :D
ZX Basic, 1995
Pascal, circa
Паскаль, десь в 1998 році.
Java :) Точніше це був скриптовий рушій BeanShell, що бандлився разом з інтерфейсом до шахового сервера, на якому я в юності грав.
Apple Basic (конечно не на настоящем Apple а на Правец 8С) :)
Ещё был Агат-7, клон Apple II, и Бейсик-Агат, клон Apple Basic.
В начале
Якись псевдокод з журналу «ЮТ», там було декілька статей про написання алгоритмів. Потім програмки для БЗ-34 який батько приносив з роботи. Ще був PL/1 бо у старшого брата була роздруківка книги по ньому, але це було більше теоретичне знання. Потім був МК-52, «Пошук-1» і понеслось...
Ха, дуже схоже. Код з Техника Молодежи на MK-52, потім Пошук-1
Як ви прийшли до такого вибору у 2015?
То була лабораторна робота в технікумі.
База) Ми в попередньому році у вузі працювали з програмою
На початку 2000 розробка під Windows на Delphi була дуже популярна. Навіть ті, хто не вживав Delphi для розробки, памʼятають віконця з помилкою Cannot change Visible in OnShow or OnHide на застосунках, які були написані на ObjectPascal.
Ну якби брехня, може не таким популярним, як 20 років до цього, але точно не застарілим. То, що майкрософт витіснив паскалячі придумавши свою джаву, ну це інша справа, то тут мова йде про сумнівні методи боротьби з конкурентами, а не про застарівання. І як бачимо, пройшло ще 25 років, і паскаль живий, і дотнет живий, ембаркадеро навіть торгову політику не поміняла, і делфі як коштував декілька тисяч долларів, так і коштує. Камон основний конкурент обжектпаскаля, віжуалбейсік, уже перейшов в стан «більше не розробляєм», а обжектпаскаль новий 64 бітний компілятор отримав з розширеним адресним простором.
Ви праві, але я трішки не про те. Паскаль в ті часи масово викладали в ВУЗ-ах. Але в науці і техніці Паскаль не ефективний і його ніхто там серйозно не використовував вже тоді. А вчити потрібно було С i Python. На них вся наука і стоїть замінивши Fortran. Чому форсили аж до
На них вся наука і стоїть замінивши Fortran
фортран не замінили, його обмазали пітоном, джуліями і іншими ф шарпами, щоб страждання полегшити. В кишках багатьох наукових ліб все так же залишається фортран 77 і фортран 90, просто відпала необхідність його писати, тепер виключно треба його читати вміти.
Чому форсили аж до10-х Паскаль для мене загадка.
Бо він добре підходить для навчання базі. С для цього не підходить, бо абсолютно поламана бидло мова, з гівнячою документацією і не менш гівнячим ком’юніті, що тоді, що зараз, а нічого іншого мейнстрімного в 80-90х не було. Штуки були або платформоспецифічні як рекс, або ізотеричні як форт, або наукоспецифічні чи галузевоспецифічні як ото ліспи чи ада. Загального призначення мов було мало. Це зараз мов загального призначення, як в собаки блох.
Бо він добре підходить для навчання базі.
Після релізу SciPy, NumPy, Pandas вибір для науки і навчання був очевидним. Хоча відбулося деяке відхилення до Matlab.
в науці і техніці Паскаль не ефективний і його ніхто там серйозно не використовував вже тоді
Трохи використовували, післяфортрановський період — тобто в 90ті коли вже з’явилися x86 але ще не розповсюдилися у нас юнікси, тоді приблизно однаково (це я з свого бачення) використовували паскаль та сі (в тому числі в характеристиках — ефективно/серйозно). Потім вже сі масово пішло, а паскаль десь зачах у штовханині майкрософт домену.
У 9 класі на початку
На BASIC, в школі, десь клас 6, на компьютері: «Єлектроніка УКНЦ». У нас в ліцеї було 2 компьютерних класа, один за УКНЦ, інший з IBM PC (286 або 386). До IBM PC нас пустили пізніше. Дома у мене компьютера тоді не було. А перший в своєму житті компьютер я побачив в шаховому клубі, десь у 3му класі. Це був шаховий компьютер, він виглядав як дошка з фігурами і маленьким окошком де компьютер видавав наступний хід: E2-E3
Бейсік на спектрумі, десь в
Oleksandr Redko
Igor Korchynskyi
Andrii Moskovets
Arkadii Tetelman
Anatolii Sukhomlin
Роман Стасюк
Serge Gut
Pavlo Golub
Artem
Oleg Gelya
Азаза Заазааз
Dmytro Moskovchenko
Tim Vlasyuk
Ivan Pizhenko
Anton Taranov
Oleksandr Suvorov
Юрий Яворский
Vladyslav Melnyk
Nazar Rybitskyi
Andreas Mayer
Oleksandr Tishyn
Alex Zodov
Mike Gavrilov
Bohdan B
Anatoliy Sova
Nikola Utiuzhnikov
Дмитрий Мирошник
Andrii Anastassiev
Nazar Rybitskyi
Valentyn Hlyvich
Володимир Обрізан
Valentyn Hlyvich
mmax
Азаза Заазааз
yvs2014
Andrii Simakov
Yevgen Nesterenko
Bot Bot
Євген Сичук
Oleksii
Andrii
#include <iostream.h>
int main()
{
cout<<"Hello World"<<endl;
return 0;
}
1 вересня 1999 року
Хоча у школі якийсь Basic був, на совкових терміналах, але геть не пам’ятаю, що там було
Бейсік на Спектрумі.. десь
потім назбирав грошей, купив нормальний комп, і програмування закінчилося... це мабуть погано... кудись не туди звернув... усе готове... віндовс, ексель за 1 долар на піратському диску... а код... це треба думати...
15 рочків. Васиц, Macro-11 (асеблер на PDP-11)
МК-54. А потім Basic, Pascal, Fortran, PL/I, dBase, FoxPro.
Pascal 2003
Якщо повноцінна мова , то Q-Basic — не пам’ятаю чи то був квіз чи то щось типу графіки (кольорові кружечки , прямокутники )
Факторіал мовою калькулятора МК-54.
Можливо, посадка?
Впевнений, що останній рядок коду буде написаний англійською.
МК-52 — шкільні роки. Далі Basic + машинні коди для БК 0010...
Цікаво що зараз (через 35 років) пишу разом з ШІ на трьох мовах nodejs, vanilla js та якась database (ще не обрав) А ще щось там накодити можу ще на java php+mysql та останнім часом python.
пишу разом з ШІ на трьох мовах nodejs, vanilla js та якась database
на
Я балакати можу — але дуже повільно. Все одно що німий. Тому на роботу не беруть. А ще на слух не сприймаю бо не запамятовую блискавично все й одразу. Отакі софт скіли. Для гарного спілкування мені потрібен інформаційний посередник, що зберігає інформацію протягом довгого часу. Наприклад — текстовий файл. Швидко спілкуватися то зовсім не моє.
то був референс що якщо node.js вважати мовою, то з таким успіхом JS це англійська і її можна порахувати окремо :)
Ось зробив кістяк не на мові. Навайбив. Будуть ще зауваження якісь? my-snake-game.onrender.com
Basic, 1991, ZX Spectrum :)
Звісно, Basic та трошки Pascal у школі, старші класи, десь наприкінці страшних голодних та бандитських
Тоді ж приблизно і калькулятор інженерний мені батьки купили — Електроніка МК-54 чи МК-61 (точно не пам’ятаю — його, на жаль, вже давно нема) — теж трошки по «Юному Техніку», здається, попрограмував.
Serhii Kosyi
foot soldier/former software developer
в eBogholderen.dk and Revisor1.dk
23.12.2025 17:12
Fortran, 1988
Basic, початок
це ж не мова програмування о.0
ой ну ви і душнітє)
Паскаль в 2004
Машинний код програмованого мікрокалькулятора МК-61
Мовою С у 17 років
Пам’ятаю, як загуглила: «Що таке компілятор?». А мені Вікіпедія каже: «Компілятор — це програма, яка компілює.» 🤯 Кілька тижнів пішло щоб розібратися
Ну... якщо рахувати комп’ютер, то це Turbo Basic, мені було приблизно 14 років в школі, 1990. А якщо брати калькулятор МК-52, то це ще мінус
МК-52? Мажор! :)
А якщо в нього ще блок пам’яті до МК-52 був додатковий...
Скоріше зовнішня пам’ять, куди можна було записати сім ігор :-) А так захотів пограти — набери програму. Поки набираєш, зрозумієш як вона працює.
Kai Owas
Юра
Serge Podlubnyy
Mykhailo
Mykola Kliashtornyi
Evgeny Sergeev
Serhii Tyshchenko
Evgeny Sergeev
Serge Podlubnyy
Andriy Kryvtsun
Bohdan B
Олег Дорожко
Dmitriy Mozgovoy
Олег Дорожко
Ivan Gerasymchuk
Roman
Станіслав Алексєєв
mmax
Володимир Обрізан
Олекса Мащиць
Владислав Фурдак
Mykola Kliashtornyi
Владислав Фурдак
Nastya Gradil
Andrii Sevastianov
Andriy Kryvtsun
Олекса Мащиць
Andrii Sevastianov
guest
ROSTYSLAV DUDNYK
Petro Leshchenko
83 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів