Must-read для айтівця: обговорюємо книги, які варто прочитати кожному

Розкажіть, яка на вашу думку найкорисніша книга. Це може бути технічна класика на кшталт «Clean Code», бізнес-література чи навіть художній твір або біографія, яка дала цінні інсайти.

Яку книгу ви б порадили прочитати кожному в IT? Поділіться назвою та напишіть, чому саме вона варта уваги.
👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному4
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Фільм Зємлянє, смотрєть всєм.

З професійних книг — повторю свій старий коментар з легкою доробкою:

Станом на зараз, універсального набору просто не існує, бо одне і те ж по суті — треба викладати на різних прикладах для вебовика з ангуляром і для кодера по драйверах. Оскільки я ближче к другому варіанту, то викладу для нього. Найбазовішу підготовку не вказуватиму, вважаю, що вже є.

[*] «Код» Петцольда для збору в ціле попередніх уявлень, але це після десь половини од решти цього списку.

[*] Будь-яка нормальна книга з алгоритмів. Вірт, Ахо+Хопкрофт, Кормен, Скієна, Дасгупта — на вибір, але краще всі з них хоча б діагонально. Одну — детально. TAoCP Кнута не пропонувати для першого читання, якщо реціпієнт не має чіткої направлености на відповідну базову математику. (В цілому TAoCP це вже історичний документ, а не актуальний підручник.)

[*] Hacker’s delight од Henry Warren. Можна не вдумуватись, але просто зрозуміти базові підходи і проблеми.

[*] Будь-яка нормальна книга з LISP довільного діалекту (але краще щоб і call/cc згадалось хоча б вскользь).
[*] Будь-яка нормальна книга з Forth.

Ці два пункти дають в голові логіцьке «замкнення» базових концепцій.

[*] «Книга дракона» Ахо+Ульман+etc. за діагоналлю, зрозуміти головні проблеми і підходи. Краще — останнє видання (2008).

[*] «Компʼютерна архітектура — кількісний підхід» Hennessy, Patterson.

[*] Designing data-intensive applications (Kleppmann).

[*] «Мистецтво багатопроцессорного програмування» Herlihy, Shavit.

[*] «Як пасти котів» Рейнвотер.

[*] «Програміст — фанатик» Фаулер.

[*] «Досконалий код» Макконнелл.

[*] «Міфічний людино-місяць» Брукс.

[*] «Прикладна криптографія» (Bruce Schneier). Тут робити поправку на те, що конкретні алгоритми з 1995-го всі змінились, але головні принципи залишились. Для сучасних алгоритмів — інші книги чи просто веб. Шнайєр дасть загальну систему розуміння, я поки що настільки системного аналогу ще не бачив.

[*] «Хакінг: мистецтво експлойта» Еріксон.

[*] Будь-яка книга по Arduino. Навіть якщо практично не зацікавиться — буде приклад, яке воно залізо у простому варіанті.

Для якісного старта перед джуном чи на цьому рівні — досить. Далі практика:))

(На додачу: Роберта Мартіна читати тільки щоб відповідати на інтервʼю. Тій маячні що він пише в Clean будь-що — не вірити.)

«Код» це якщо ви школяр молодших класів школи, крайняк це тупий 11-класник.

Алгоритми в часи чатботів це дармове читання, адже алгоритми це рідкісна тема в якій вони шарять. Я від себе рекомендую тільки вчити криптографічні алг бо вони мають непередбачувану область дії:

  • всі різновиди hashmap
  • легендарний bloom filter
  • bittorrent і все-все-все після нього

Книга Дракона зєло складна, я звідти жодної задачі не зробив, хоча інші, більш старі, книги по компіляторам здалися навпаки занадто легкими. Сучасне видання мені не подобається в тому числі і тим що класичну обкладинку (dragons slained у рицаря) спаплюжили. Стоїть та красуня в класичній обкладинці у мене в книжній шафі і демонструє всім гостям який я крутий програміст (а насправді ніт).

Forth зараз крім фізиків ніхто не використовує. Там прикіл в тому що дані передаються завжди за значенням і ніколи за вказівником — що робить програму трохи швидшою (суперкомп’ютери скажуть спасибі), а незручності МП компенсуються тим що для підрахунку тих матриць конкретно Форт не такий і незручний. ІМХО, краще зайнятися array programming — отримаєш чудовий синтаксис для числомолотіння і візуальчиків, будеш задачі по математиці вирішувати швидше за одногрупників з чатботом.

По Ліспу сказані дуже гарні слова, особисто я не те що call а навіть лямбду не осилив. Зате маю абсолютно всі книги по Ліспам які тільки є доступними в Інтернетах, можемо обговорити.

На останок я би сказав що несправедливо образили Сішечку. Такого хламу затягнутого павутиной понавитаскували — а основне забули.

«Код» це якщо ви школяр молодших класів школи, крайняк це тупий 11-класник.

При першому читанні він все одно допоможе зібрати в голові досього розрізнене. Хоча були і інші книги схожого типу, вже не памʼятаю назв.

Алгоритми в часи чатботів це дармове читання, адже алгоритми це рідкісна тема в якій вони шарять.

Якщо в принципі не знаєш не тільки про існування алгоритма, а і про формулювання задачі, яку вони вирішують, чатботи не допоможуть, або це буде на порядки складніше.

Я від себе рекомендую тільки вчити криптографічні алг бо вони мають непередбачувану область дії:

всі різновиди hashmap
легендарний bloom filter
bittorrent і все-все-все після нього

Яким чином перші два це криптографія?

Книга Дракона зєло складна

Розвʼязувати задачі я і не пропонував:)

Forth зараз крім фізиків ніхто не використовує.

1. Ще нещодавно був в FreeBSD bootloader. Ще залишається в деяких інших лоадерах. Активно сидить в PostScript і не буде видалений звідти. Сидить в алгоритмах хінтінгу TTF. І це тільки сходу по памʼяті.
Ну а stack-based intermediate code в кожній другій VM, для описаного питання — те ж саме.
2. Навіть якщо мало використовується, він цінний саме для логічного замикання підходів.

ІМХО, краще зайнятися array programming

Векторно-матричні операції як над цілим обʼєктом?
Так це при розумінні інших питань досить банально.
Можна витратити, звісно, годину-дві на розуміння того, як потокова обробка допомагає ефективности таких операцій, але навряд чи більше:) Ну і мови потрібно відповідні, а це окреме питання.

На останок я би сказав що несправедливо образили Сішечку. Такого хламу затягнутого павутиной понавитаскували — а основне забули.

Маєте на увазі якийсь підручник типу K&R?

Я якраз намагався мінімально концентруватись на конкретних мовах, і взагалі, якщо хтось почне, наприклад, з Rust, а не C, чим погано?

Хоча були і інші книги схожого типу, вже не памʼятаю назв.

Удовольствие от X
Теорема зонтика
От мозаик Пенроуза к надёжным шифрам

Якщо в принципі не знаєш не тільки про існування алгоритма, а і про формулювання задачі, яку вони вирішують,

Алгоритми бувають:
Цілочислені
Сортування
Пошуку

пошук швидше в сортованих даних, а вибір способу сортування — сильно залежить від того що ми знаємо про наші вхідні дані, і це абсолютно все що у 2026 треба знати про алгоритми. Тільки структури даних ніхто не відміняв — тримаю в курсі.

Яким чином перші два це криптографія?

Камон, криптографічна хеш-функція це не криптографія?
Пошук ідеального хеша у викладенні Івана Петрушенка — це сука голівудський блокбастер, детектив, трилер, погоня за бест-кейс, втеча від вёрст кейс, піу-піу атата і парадокс днів народження у всі отвори.
фільтр імені Блума це абсолютно чисто стохастична структура на яку в плані CRUD мало надається гарантій/можливостей. Ну ні разу не криптографія.

Векторно-матричні операції як над цілим обʼєктом?

Це тільки одна із здоровенної множини фішок. Наприклад, з Ліспом тут спільне використання універсального розділювача (пробільний символ), з Фортом тут спільний спосіб організації команд — стек. Розкажу про фішку свою найулюбленішу. От у Ліспа є префіксна нотація, це дозволяє йому бути макроассемблером — як Сішечка, тільки з прицілом не на залізойобство, а на те щоб програма в голові гарно вкладувалось, щоб божити і хакерити. Того маючи такий синтаксис великого пірформанса добитися складно, зате car/cdr рішають у тому щоб цілими всесвітами крутити як циган торбою. У Іверсоновських МП все навпаки: спочатку ми відкриваємо їбливий буфер і втовкмачуємо туди всі дані до останнього шматочка — А ПОТІМ кастуємо системний виклик — постфіксна нотація. Як наслідок, ми маємо єдину на світі скриптову МП без... GC. Начебто кожні дві команди розділені пайпом із башу: cat foo | grep bar | awk '{print $3}' 

Замість скоупу яким наСільники називають Алгольну локшину в якому у нас може бути хрін зна що і пес його зна кіко — у нас є тільки бродячий буфер від команди до команди і однопроходний (sic!) інтерпретатор. Нектар і амброзія.

Маєте на увазі якийсь підручник типу K&R?

То для реальної роботи така книжечка потрібна, а для освоєння CS достатньо: половити сегфолти, реалізувати пару спискових структур даних, придумати пару десятків цікавих бенчмарків коли виконуєш таку і сяку операції по мільярду раз і дивишся на затрачений час. Нарешті, треба освоїти дебагер, бо він в принципі один і той самий хоч в C хоч в Lisp хоч ще десь. І якщо стало страшно так писати то перейти на дрист, чому би й ні. Головне не забувати повторювати: спискові типи непотрібні! Масиви працюють краще і швидше! А якщо для вашої задачі масиви не працюють то просто юзайте хеші!

Удовольствие от X
Теорема зонтика
От мозаик Пенроуза к надёжным шифрам

Ну теж цікаво, але вже інше.

Алгоритми бувають:
Цілочислені
Сортування
Пошуку

Навіть якщо так, пошук числа в масиві і пошук відрізку в інтервальному дереві це вже суттєво різні речі. А куди віднесемо, наприклад, триангуляцію багатокутника? Це сортування чи пошук?

Камон, криптографічна хеш-функція це не криптографія?

Ви писали про hashmap, а не про secure hash. Спільного у них приблизно те, що у карʼєрного самосвалу і ракетного двигуна: ну да, в обох паливо.

Пошук ідеального хеша у викладенні Івана Петрушенка — це сука голівудський блокбастер, детектив, трилер, погоня за бест-кейс, втеча від вёрст кейс, піу-піу атата і парадокс днів народження у всі отвори.

Неважливо, у чиєму викладенні. Прямого звʼязку тут немає. Ідеальність хеша не потрібна для того, щоб відповідати головним вимогам про стійкість до preimage attack, second preimage attack, і навіть до collision attack: навіть якщо буде на порядок менше, ну наприклад 2↑245 замість 2↑248, дивитимуться на сукупність характеристик. SHA-2 досі головний варіант у світовому продуктині, хоча йому вже 20 років.
З Блумом те ж саме — максимум, допоміжна технологія 2го рівня віддалености.

Це тільки одна із здоровенної множини фішок. Наприклад, з Ліспом тут спільне використання універсального розділювача (пробільний символ), з Фортом тут спільний спосіб організації команд — стек.

Еее все це ще про array programming?

у нас є тільки бродячий буфер від команди до команди і однопроходний (sic!) інтерпретатор. Нектар і амброзія.

Памʼятаю я таке в sendmail. Ні, краще я той scope юзатиму у класичному стилі.

То для реальної роботи така книжечка потрібна, а для освоєння CS достатньо:

Я казав про навчання для реальної роботи, а не для заліковки.

Нарешті, треба освоїти дебагер, бо він в принципі один і той самий хоч в C хоч в Lisp хоч ще десь.

Те, що спільне у дебагерів, це за пів-дня з перекурами.

А ось далі починаються особливості кожної мови і кожного дебагера.

Поки що я продовжую дивуватись вашим твердженням.

Ви писали про hashmap, а не про secure hash. Спільного у них приблизно те, що у карʼєрного самосвалу і ракетного двигуна: ну да, в обох паливо.

Не вигадуйте визначень, а почитайте що таке криптографічна хеш-функція. «secure hash» це якась галюцинація, таких хеш-функцій не буває. Буває криптографічний хеш актуального алгоритму і криптографічний хеш неактуального алгоритму. Той хеш що в hashmap може бути нестійким до атаки на знаходження колізії, бо там мінімум раундів — але він все одно криптографічний. Я закликаю вчити криптографічні хеші, бо в них непередбачувана область застосування, виходяча далеко за рамки IT/CS.

А куди віднесемо, наприклад, триангуляцію багатокутника? Це сортування чи пошук?

Планіметрія.

Ідеальність хеша не потрібна

Луска собача. Де ви бачили такий криптографічний хеш у якого нуль колізій? Такого чуда чудесного теорія кілець ще не народила :(

Еее все це ще про array programming?

Так — узрійте і очманійте же. Кен Іверсон це бог мов програмування. Дивуватися правда є причини.

Я казав про навчання для реальної роботи, а не для заліковки.

І засновані павутиною Форт/Лісп це теж для реальної роботи, ога. Реальна робота в раю хіба що.
Брошурка Брукса взагалі вимагає щоб під рукою був довідник по музейним експонатам, ну ніяк без неї не зрозуміти чому людиномісяць — міфічна метрика.

Ідеальність хеша не потрібна для того, щоб відповідати головним вимогам про стійкість до preimage attack, second preimage attack

Я маю на увазі вимоги до hashmap по о-великому для таких і сяких випадків вхідних даних. Там треба розуміти хоча би тільки що чим більше hashmap набивається під зав’язку — тим частіше про чудові властивості приходиться забувати.

Не вигадуйте визначень, а почитайте що таке криптографічна хеш-функція. «secure hash» це якась галюцинація, таких хеш-функцій не буває.

Стандартне скорочення для cryptographically secure hash. Наприклад, в назві всього сімейства SHA. Не треба казати про галюцинації, коли ви самі далекі від реальности.

Буває криптографічний хеш актуального алгоритму і криптографічний хеш неактуального алгоритму.

Чим/як визначатимете актуальність?

Той хеш що в hashmap може бути нестійким до атаки на знаходження колізії, бо там мінімум раундів — але він все одно криптографічний.

Ніт. Він не має вимоги ні preimage resistance, ні тим паче second preimage resistance, і у більшости реальних реалізацій і не відповідає їм. А без цих вимог він не може бути криптографічним.

Планіметрія.

Ні, дайте результат згідно вашої попередньої класифікації, або визнайте, що вона неповна.

Луска собача. Де ви бачили такий криптографічний хеш у якого нуль колізій? Такого чуда чудесного теорія кілець ще не народила :(

Для множини аргументів такого ж розміру, як і множина результатів — тривіально: беру якісний симетричний шифр (наприклад, AES) з тим же розміром блоку і конкретним секретним ключем. А для довільної довжини аргументу — звісно, не буде, але і не очікувалось.

Але я про те, що навіть при тому ж розмірі множини аргументів (наприклад, 256-бітні вхідні рядки для SHA-256) ідеальности не буде: хеш принципово не націлений на таку вимогу. Більш того, в SHA-3 сімействі урізання виходу є принциповим елементом дизайну.

Мені щось ваш підхід до стилю аргументації перестає подобатись.

Кен Іверсон це бог мов програмування. Дивуватися правда є причини.

APL це було красиво, згоден. Але це тільки один аспект програмування. Ой не все можна укласти на довгі масиви.

А ось що і як Уїтні зробив після нього — мені зовсім не сподобалось.

Ну і зараз те ж саме пишуть без синтаксису APL просто на словах. Особливо воно вистрілило зі всякими SSE, «дякуючи» сучасному дизайну оперативної памʼяти (саме на цьому колись «виїхала» kdb+, але зараз таких time series вагон і маленький візок).

І засновані павутиною Форт/Лісп це теж для реальної роботи, ога. Реальна робота в раю хіба що.

Раєм це точно не було б, в Forth можна повіситись через ручний контроль за стеком, в LISP — через лічення дужок. Проте саме Forth як зразок мови для VM, а LISP — гомоіконічного універсального представлення даних, дає розуміння навіть там, де напряму це не використати. А ще S-expressions це універсальна мова конфігурації з виправленими дитячими хворобами синтаксису.

Чому «засновані павутиною»? Якою саме павутиною, і чому?

Я маю на увазі вимоги до hashmap по о-великому для таких і сяких випадків вхідних даних. Там треба розуміти хоча би тільки що чим більше hashmap набивається під зав’язку — тим частіше про чудові властивості приходиться забувати.

А тепер дивимось на те, для чого колись в Python вводили hash seed, а в Java — піддерева в HashMap. «Криптографічність» у вигляді preimage resistance тут би все одно не допомогла, бо вирахувати колізії, наприклад, для набора в 10↑9 елементів, зараз зможе школяр зі смартфоном.

Стандартне скорочення для cryptographically secure hash. Наприклад, в назві всього сімейства SHA.

Я вам про визначення, ви мені про назву.

Сімейство SHA це всього лиш продовження сімейства хеш-функцій Меркл-Дамгард де перші букви значать ще й Message Digest. Потім про це сімейство перестали згадувати бо алгоритми сильно переінакшились і старі криптографи вийшли на пенсію — але прийомність зберігалась, хоча вже кажуть що згаданий вами SHA-3 це вже тотально інше сімейство.

Чим/як визначатимете актуальність?

MD5 на моєму віці був актуальним, потім актуальним бути перестав. Питання є?

Ні, дайте результат згідно вашої попередньої класифікації, або визнайте, що вона неповна.

Теорема Геделя про неповноту тут вважається за дотепний жарт?

Чому «засновані павутиною»?

Ну я протер павутину віків у того Брукса, прочитав його один раз, і вже новою заснувалося. Вайб такий.

Ой не все можна укласти на довгі масиви.

Як і не все можна вирішити регекспами :P:)xD і не всі гвіздки можна забити саме мікроскопом.

«Криптографічність» у вигляді preimage resistance тут би все одно не допомогла,

Я втратив нитку бесіди, що за тезис тут вариться? Криптографічність для хеш-функції це просто наявність ефекта лавини і все. Наявність цього ефекта ще нічого не говорить про стійкість перед премайном якогось датасету, тільки а навіщо його робити, навіщо комусь ламати Джавку або Пітухон?

А ось що і як Уїтні зробив після нього — мені зовсім не сподобалось.

Так передумайте xDxDxDxDxD

Я втратив нитку бесіди

Це помітно: ви втратили її десь вже в третій раз.

Криптографічність для хеш-функції це просто наявність ефекта лавини і все.

Якщо подивитись в вікі, то криптографічність вимагає 1) preimage resistance, 2) second preimage resistance, 3) collision resistance, 4) приблизно равної імовірности будь-якого результату (image) для довільного входного аргументу (preimage). А те, що ви кажете про лавинний ефект — це вже наслідок (1), і його абсолютно недостатньо. Давайте ви спробуєте вже спиратись не тільки на власні фантазії?

Я вам про визначення, ви мені про назву.

Проте, secure hash — одна з загально відомих назв для того, що для чого офіційна перша назва — «cryptographic hash».

MD5 на моєму віці був актуальним, потім актуальним бути перестав. Питання є?

Є — чому крім актуальности ви не звертаєте уваги більше ні на що, і помʼякшуєте вимоги до рівня, який не є достатнім для реальних застосувань.

Так передумайте xDxDxDxDxD

Навіщо? Я писав на q, але зараз у мене нема, і, сподіваюсь, і не буде такої потреби.

тільки а навіщо його робити, навіщо комусь ламати Джавку або Пітухон?

Ломають не мови, а програми на них.

Підсумовуючи, я намагався отримати щось корисне-конструктивне з дискусії з вами, але це виявилось неможливим.

Якщо подивитись в вікі, то криптографічність вимагає 1) preimage resistance, 2) second preimage resistance, 3) collision resistance, 4) приблизно равної імовірности будь-якого результату (image) для довільного входного аргументу (preimage). А те, що ви кажете про лавинний ефект — це вже наслідок (1), і його абсолютно недостатньо. Давайте ви спробуєте вже спиратись не тільки на власні фантазії?

Криптографічність у функції це як військове звання (а криптографія до нас саме з воєнщини і прийшла): якщо у діда було звання полковник, а потім він втратив і здоров’я і розум — він все одно полковник. І не важливо що більше вже командувати полком йому не світить. Він — полковник.

Є — чому крім актуальности ви не звертаєте уваги більше ні на що, і помʼякшуєте вимоги до рівня, який не є достатнім для реальних застосувань.

Ми просто по-різному дефінуємо час у наших світосприйняттях. Фактичних протиріч-то і немає.

Ломають не мови, а програми на них.

Та просто дайте мені щось що гуглиться, навіщо говорити загадками. Навіщо ламати програми?

в LISP — через лічення дужок.

Це ж не просто дужки — це універсальний синтаксис контекстів (scope). Від того що перефарбуєте завжди круглі дужки в дужки трьох видів жити стане не простіше, а складніше. Аналогічно якщо замість універсального пробільного символу у вас то пробіл, то кома, то семіколон, то колон, то плюс — то це і є тим від чого життя становиться пеклом. І те що системний виклик завжди в одному і тому же місці без інфіксної локшини це саме те що треба для програмування.

Для софтскілів читайте літературу з виховання підлітків. Просто багато хто застряг в тому періоді, і така література допоможе сформувати до них підхід, та отримати бажане ;)

Дивне слово «виховання», я декілька клумачних словників перечитав і все одно не зрозумів що це таке:

Огляд від ШІ Воспитание — это
целенаправленный процесс формирования личности, включающий передачу ценностей, норм поведения и знаний для подготовки человека к жизни в обществе, охватывающий как развитие умственных и физических способностей, так, и формирование духовно-нравственного облика, характера и навыков, необходимых для полноценной социализации и самореализации.

Огляд від ШІ Виховання
— це цілеспрямований процес формування особистості, що охоплює фізичний, інтелектуальний, соціальний та духовний розвиток, завдяки впливу суспільства, сім’ї та освітніх інституцій, а також процес засвоєння людиною соціальних норм і цінностей, тобто соціалізація.

Джерело визначень: Oxford Languages · Докладніше
воспита́ние
Навыки поведения, привитые школой, семьёй, средой и проявляющиеся в общественной жизни.
«Хорошее воспитание»

Воспита́ние — процесс обучения, защиты и заботы о детях с целью их здорового развития во взрослой жизни[1][2].

Воспитание — целенаправленное формирование личности в целях подготовки её к участию в общественной и культурной жизни в соответствии с социокультурными нормативными моделями.

Сукупність знань, культурних навиків, поглядів, що становлять загальний рівень духовного розвитку людини і є наслідком систематичного впливу, навчання. — Ну, то вона [Зоня], можна сказати, ..має досконале виховання (Л. Укр., III, 1952, 646); Данко не забуває про своє добре виховання навіть в цьому перехресному вогні Дарчиних питань (Вільде, Повнол. діти, 1960, 166).

Хіба софт-скіли це тупо дидактика і методика? Крім дидактики і методики я в цих визначеннях більше не бачу нічого спільного.

все одно не зрозумів що це таке:

У даному випадку не треба розуміти точне значення, щоб знати, що це таке, і успішно втілювати :)

Крім дидактики і методики я в цих визначеннях більше не бачу нічого спільного.

Даремно не бачите. Питання виховання починається з постановки проблеми в цілому і проблем конкретного випадку, тільки після цього починається вибір методики і конкретної дидактики. І ось те, як проводиться цей аналіз, застосоване хоча б до себе самого, вже є частковим розвʼязком проблеми. А далі і до інших (зрозуміло, при врахуванні того, що навколо дорослі сформовані люди).

не треба розуміти точне значення, щоб знати, що це таке, і успішно втілювати :)
Питання виховання починається з постановки проблеми в цілому

Ага, зателефонуєте як зарезолвите протирічащі параграфи...

Нема тут протиріччя. Ставити проблему ≠ давати їй абсолютно точне означення. Навіть навпаки, при первинній постановці означення, зазвичай, ще не існує, або воно потім неодноразово принципово змінюється. Майже завжди, якщо подивитись на формулювання якогось закону тим, чим імʼям він названий, і порівняти з сучасним формулюванням, вони будуть дуже різні.

Проте, саме це дає нам саму можливість вирішувати задачі, яких ще не існувало і для яких нема готових рішень.

Дуже багато первинних понять ми не можемо визначити. Філософія знає це, після тисяч спроб. І нічого, якось функціонуємо.

давати їй абсолютно точне означення

Геть схоластику. Ми в тій гілці яка закликає в деяких випадках морально давити опонентів так наче вони — підлітки. Пруська школа виховання (а типова книга педагогіки якій меньше за 150 років буде основуватися саме на Пруському способі) прекрасно описує як це робиться. Казарменні методи, школа-паноптикум, учні = об’єкт навчання (а не суб’єкт). Жорстка штука, коротше кажучи, зрозуміло чому ніхто не хоче про таке писати прямо.

Майже завжди, якщо подивитись на формулювання якогось закону тим, чим імʼям він названий, і порівняти з сучасним формулюванням, вони будуть дуже різні.

Ви правда не чули про uk.wikipedia.org/wiki/Закон_Стіглера ?

Геть схоластику.

Ніякої схоластики. Навпаки, максимально реалістичний підхід.

Ми в тій гілці яка закликає в деяких випадках морально давити опонентів так наче вони — підлітки.

Поводитись як з підлітками — згоден, щось таке було.

Давити наче підлітків — ось це вже ваша 100% вигадка, такого автор ідеї не казав.

Казарменні методи, школа-паноптикум, учні = об’єкт навчання (а не суб’єкт).

«Сам домислив, сам спростував» (©)

Ви правда не чули про Закон Стіглера?

Чув. Яке це має відношення до того, що я описую? Нехай ми говоримо про других, а не перших. Все одно за 100-200-500-1000 років формулювання зміниться до невпізнаности.

Діяти в рамках дисципліни соціальна психологія, розділ поводження з підлітками і не давити? Очкозамилювання увійшло в чат.

Хіба же соціальна психологія це не та злокознєнна софістика/риторика, яку Сократ розкритикував у пух і прах в Платонівському діалозі «Горгій»? Там Горгій говорив про «мистецтво», яким можна керувати людьми, вигравати суди, і не знаючи якоїсь теми здаватися переконливішим за експерта у тій темі.

Думати тра, люди, що ви несете у люди.

Біблія, я он до сану дочитався :) І як же не порадити Клайва Льюіса та Декамерон.
А для айтівця Sicp.

Оце порвав шаблони. Як можна в одному коменті рекламувати Біблію і SICP? Такому висєру для слабих розумом дурачків не місце поруч з Біблією в одному книжковому шкафу.

Я років 20 тому від sicp протащився. Втім, якщо не подобається, можна рознести шафи.

Задачу 1.5 я так і не зрозумів незважаючи на пояснення: sicp-solutions.net/...​cp-solution-exercise-1-5 від такої складної задачі можна з розуму зійти.

Як можна в одному коменті рекламувати Біблію і SICP?

Мені теж не зрозуміло, як можна рекомендувати збірку спаплюжених-перекручених копій легенд багатовікової давнини поруч з сучасним керівництвом для входження в професію.

“The Great Post Office Scandal: The fight to expose a multimillion pound IT disaster which put innocent people in jail”, Nick Wallis, 2021

“Future Crimes” by Marc Goodman.
play.google.com/...​s/details?id=p6YTBQAAQBAJ

Алхимик — Пауло Коэльо
Цей роман захоплює з першої сторінки! В юні роки ми не боїмося мріяти, все здається можливим. Але з часами невідома сила починає переконувати нас, що мрії незбутні, а прагнення нездійсненні. Ця книжка навчить жити, не втрачаючи віру в кохання і добро, навчить цінувати кожний день, кожну годину, кожну мить, радіти, сумувати, але ніколи не опускати руки.

не очікував, що хтось напише це. Книга пуста, змістовність околонулева, юнацька-максималистська, немає з життям нічого спільного. Наповнена багата рожево-пафосним лайном та ілюзорними ідеями, ніби все у житті можливо, треба просто захотіти.

для дітей старшого шкільного віку нормально для чого це айтішныкам? чи це для вайтішніц — офісного декору?

Марк Аврелий «На едине с собой», диалоги Платона

Імператора вже рекомендували тут, а що цікавого особисто ви знайшли в Платоні?

Це загально відомі засоби розвитку мислення

Вау, оце так годнота повз мене пройшла! Я колись шукав коріння діалектики, вийшов на Зенона Елейського. А тут цілий Платон. Ну і фраза Платона із пошуковика сподобалася «філософія це розслідування, а не догма».

Це ж вторинне пережовування більш ранніх стоїків. Що там такого надважливого?

Десь почув «Щоби стати експертом в будь якій галузі, зазвичай треба прочитати сотні книг». Так що — просто читати треба і багато, також застосовувати отриманий досвіт на практиці і обмінюватись досвідом і бо і пишуть багато інформаційного шуму теж багато. Письменництво давно бізнес і часто пишуть аби писати, щось типу детективів Донцової чи Sex and City і головне це продати.

значення перечитування сотень книжек суттево перебільшена.

Якщо концептуальне щось то:
— Roads not taken — якщо відкинути фантастичну складову і порефлексувати відносно процесів розробки або чогось із реального світу;

Технічне:
— книга по паттернах та рефакторингу від автора того сайта з єнотами;
— Wartime software, David Black

Єноти кажуть Дякую!

refactoring.guru/store 🦝

Імхо, ось дуже крута — софт скіли: посібник для девелоперів. Бо софт скіли потрібні, але більшість книжок на цю тему написана більше для «широкої аудиторії» або бізнесменів, і тп. Не те, щоб деви не могли мати власний бізнес, але тут береться більш вузька ніша саме розробників.

repo.darmajaya.ac.id/...​t Skills ( PDFDrive ).pdf

Люди діляться на 2 типи — тих хто доріс до Кові, і тих хто ще ні.
7 звичок надзвичайно ефективних людей
www.yakaboo.ua/...​nih-ljudej-onovl-vid.html
Memento mori — пам’ятай про смерть.
Люди завжди жили і поводились як безсмертні, наче попереду ще сотні років. Це частково справедливо для підлітків- у них справді ще все життя попереду. А от після 25-30-40 спробуйте подивитись, скільки днів та тижнів життя вам залишилось. Не так і багато.

Навіщо це знати та рахувати? Щоб померти на дні, з 20 франками в кишені, як Дюма-батько?

Щоб жити повноцінніше і наповнене радістю життя. Не відкладати життя на потім. Зрозуміти що минуле втрачене, майбутнє — непевне. А є тільки зараз. Це не відміняє планування, фінансову дисципліну і т.д. Просто більшість (і старі, і молоді) живуть або в супер скупому режимі, думаючи, що пенсія з купою кешу компенсує втрачену молодість, або як відомий коник стрибунець, зовсім не думаючи, що прийде зима. Власне це заклик визначити пріоритети і жити згідно з них. Якщо це —

померти на дні, з 20 франками в кишені

— то хай це буде свідомий вибір.

Хто сказав, що це повноцінніше і наповненіше радістю життя? Відчуття того, що в майбутньому щось отримаєш так само наповнює життя, і не факт, що життя тут і зараз краще. Це все дичина з поп-психології.

Відчуття того, що в майбутньому щось отримаєш так само наповнює життя

Так, це один з варіантів. Головне щоб це був свідомий і продуманий вибір, і всі у сімї його розуміли і приймали

Досить нудна книга, звички корисні, але приклади в книзі притягнуті за вуха. Ця книга одна з тих, яка розігнала ідеї успішного успіху

Книга не про звички. Хоча і про звички також. Насамперед Кові закликає визначити життєві пріоритети, адже як він каже, ви можете бігти, але в кінці виявиться що не в тому напрямку. Memento mori. Там багато хороших ідей, але так, до них треба дорости. Це не просто чергова книга по тайм-менеджменту чи успішному успіху. Але так, принцип win-win ввів саме Кові. Але аж ніяк не успішний успіх — не знаю, де ви це побачили. Ще раз — можливо ви її давно читали, або неуважно. Так, десь одна четверта або навіть третина просідає по якості. Але ідеальних книг я не зустрічав.

Так я читав, пам’ятаю про парадигми і про їх здвиг, про глибинність сутності/ролі людини проти поверхнових технік. це то, що точне корисне. І окремі поради корисні, проте коли автор намагається розказати, як людині жити її життя, це вже стає прям мануалом якимось.
Люди різні, різні культури, різні етапи в житті, а тут автор бере роль експерта, який популярне розкаже тобі, як правильно жити. (пам’ятаємо шо книга американьска і для японця вона може стати гуморескою)
І тільки так правильно, як він скаже, ніби все інще буде некорисним або отруйним для людини.

Є корисні речі, і я думає вони мала/має гарний вплив саме в бізнесі своїми ідеями, тому що зараз захід більше домінуючий у світі, але автор лізе давати поради в такі сфери як родина, відношення і там вже сумно читати.

Так, автор лізе в ці сфери, і правильно робить. Тому що повноцінне життя — це реалізацію у всіх сферах. І це його погляд. Ваше право не погоджуватись. Ну тобто — не бачу нічого поганого в тому, щоб ознайомитись з думкою автора, про те, як жити життя. Подивіться навколо — 98% людей точно буде корисно почати жити життя з Кові. А тоді вже міняти щось під себе.

Найбагатша людина Вавилону.

Кров, піт і пікселі. По той бік створення відеоігор

The Mythical Man-Month / Путь камикадзе — Эдвард Йордон

Designing Data-Intensive Applications — обовʼязкова книга для backend-розробників, інженерів і техлідів, які працюють з базами даних, масштабуванням і надійністю систем. Вона пояснює чому системи поводяться саме так, а не просто як користуватись інструментами. Дає фундаментальне мислення для побудови складних, стабільних продуктів.

Було б не зайвим прочитати Танах або Старий і Новий Заповіт, в заложності від того, до якої з точок зору ви схильні.

А манускріпти на санксріті типу в топку ? Нащо нам ті Шруті та Смріті тим більше Вєди ? Там між іншим камасутра один з таких манускриптів — навіть більше це барільєфи в храмі. І взагалі Сунь-цзи та Конфуций — дуже модно зараз. Гораций, Вергілій або навіть Гомер, зараз менше модні.
А так — «Ноєв ковчег, 7 страт Єгипетських, вихід євреїв з єгипетського полону під керівництвом Моісея, мана небесна — жратва така, донат від союзників.. Давід та Голіаф, Вавілонська Вежа» короче і справді дуже цікава книга. «Спочатку не було нічого і став Бог. І сказав бог да буде світло і стало світло». CERN — та вікриття Бозона Хіггса на Великому Адронному Колаідері підтверджують написане.

Сподіваюсь, під ведами ти маєш на увазі Веди на санскриті, а не псевдоісторичні «словяно-арійські» веди руснявих клоунів.

Сунь-Дзи, Конфуцій і решта китайського має сенс ознайомитись з літературної точки зору, але свій світогляд я б на цьому не радив будувати.

Гомера теж читав, не сподобалось.

А от розуміння витоків «західної», авраміістичної цивілізації через прочитання біблійних текстів це корисно.
Але тут нюанс, що це все важко трактувати самому, особливо якщо не маєш відповідного бекграунду.
Тому є сенс читати щось із коментарями та поясненнями.
Для розуміння християнської точки зору можна обрати щось із цього:
spckpublishing.co.uk/...​your-christian-faith.html
Для розуміння сучасного Юдаїзму і Хабаду, радять Kehot Chumash (П’ятикнижжя Кегот) сучасне видання Тори з коментарями, що базуються на працях Сьомого Любавицького Ребе( він, до речі, з України, як і багато інших відомих діячів юдаїзму ).
Хоча будемо чесні, навряд хтось із місцевих відвідувачів буде читати п’ять томів хасидських текстів, тому можна слухати на фоні короткі відео від головного равина Дніпра, де він пояснює окремі фрагменти з Талмуду www.youtube.com/@MENORAyoutube/videos

От трактування, це якраз той випадок коли хрестові походи чи джихад. Я більше за наукові тлумачення, а там кажуть, що книга дуже шумерьска — велика кількість історій написана равінами під час ассирійського полону і має зареостріське походження. Євреї досі чекають на мессію — тобто царя який буде одночасно духовним та політичним лідером, що поверне їм державу. Це при тому, що демократичний Ізраель існує — тобто можуть вважати за мессій : Гаррі Трумена, Вінстона Черчеля та Йосипа Джугашвілі-Сталіна.
Тоді як християнство має дуже багато чого взятого з буддизму, починаючи із концепції, там пів історії повторюється із Буддою крім страти і т.п. чисто політичних подій навколо римлян. Будда сам сідає медитувати входить в Нірвану і повертається з неї щоби допомогти іншим учням в неї потрапити, прервавши таким чином цикл реінкарнації та перебування в Сансарі. Ісус Христос швидше за усе бував в буддиських регіонах, бо усе починається із так званих волхвів — вчених іноземців, які прийшли до хліву де народився Ісус в дорозі з Ієрусаліму до Назарету.
Іслам в принципі всіх називає людьми писання, разом із тим призиває і вимагає усіх прийняти свій шаріат — шаріатів при цьому наплодилось два великих : Суніти та Шиїти і обидва на вколо головних розбіжностей, хто має отримати політичну владу. Обраний Емір, або Шейх нащадок Мухамеда.

Ну тут частково погоджуся.
На формування юдаїзму дійсно шумери справили дуже великий вплив, але все ж це було змінено і адаптовано. А трактування, особливо сучасне, із 20 століття і далі, це вже досить добре лягає на поточне життя.

Стосовно Ісуса, дійсно не відомо, де він був і що робив до 30 років. Тому особисто мені подобається теорія, що він мандрував Індією, Тибетом та іншими країнами і так формувався його погляд, хоча ця теорія радикально заперечується «традиційною» церквою.

Було б смішно, якщо б не було так сумно (((

Навіщо придумувати те, чого немає? Я про Ісуса і буддизм. Твердження Ісуса можна перевірити — і про зцілення, і про Святого Духа, і про духовні дари. Як перевірити слова Будди і переконатись в їх правдивості?

а нахибе вибачте мені за слово читати всіляке гівно? щоб що?

Підписатись на коментарі