2025 рік для багатьох виявився складним роком, і на кожного з нас цей рік вплинув по різному.
Хтось отримав нові уроки, хтось кращу адаптивність від нестабільності ситуації, хтось змінення світогляду, хтось зміну пріорітетів.
Напишіть загалом висновок, що зрозуміли з 2025 року щоб застосувати ці знання в 2026 році.
1. Завжди треба мати фінансову подушку, навіть якщо життя здається стабільним. І треба мати її у х3 розмірі, коли життя здається нестабільним.
2. Після 30 треба значно підняти тему власного здоров’я у списку пріорітетів. Якщо до 30 тіло саме про себе піклується, то після 30 вже самому треба активно і свідомо докладати зусиль для того, щоб мати здорове тіло.
3. Мати здорові стосунки краще, ніж бути самотнім. Але бути самотнім — краще, ніж мати нездорові стосунки. Стосується романтичних, дружніх та сімейних стосунків.
4. Пройшли ті часи, коли можна було мати одну професію раз і на все життя. Зараз головна навичка в житті кожного не-пенсіонера — вміти вчитися і перевчатися протягом всього життя.
5. Держава тобі нічого не винна. Ти сам маєш піклуватися про власне поточне життя і життя в майбутньому (у тому числі на пенсії).
6. Піклуватися про власну енергонезалежність треба не тоді, коли масово вимикають світло, а за
7. Треба мати власне авто. І краще щоб воно було НЕ електричне.
8. Зараз ми живемо найгірші роки свого життя. Після закінчення війни нарешті можна буде видихнути і потім до самої смерті згадувати і казати: «Зараз звісно життя теж не цукор, але хоча б не таке тотальне пекло, як було у
9. Помилки — це нормально, це корисний досвід, який часто вартує більше тих ресурсів, які ти втратив, отримуючи цей досвід (гроші, час, енергія).
10. Замість того, щоб дивитися на людей, які живуть краще за тебе і бути вічно незадоволеним тим що маєш і чого не маєш, краще дивитися на життя людей, які живуть гірше за тебе та радіти і бути вдячним за те, що у тебе є.
Не треба вірити в «одну сім’ю» та вкладатись в розвиток проєкту замість себе (якщо проект не ваш):
Пройде час та ніхто не згадає як ви овертаймили витягали проєкт з Жопи ... а ось відсутність нового модного фреймворку — завжди побачать ... та навіть на співбесіду не запросять
1. Сім’я — це дуже важливо, вона — основна підтримка і опора.
2. Можна вивчити все, була б потреба.
3. ШІ значно підсилює роботу спеціаліста, але «чайнику» в більшості випадків лише шкодить.
4. 2026 буде не менш важким за 2025, треба бути реалістом.
5. Потреби в джунах після курсів вже немає, лише університет чи досвід роботи.
Основні висновок- добре там де ти є, найкращий проект той що ти робиш, IOS 26 глючний шмат лайна, патчі нічого не фіксять і не відкотити, хоч викидуй новий телефон (стара 11ка працює краще), навіть набір тексту глючить, неочікувано андроїд це найкраща система
Отримав CVE-2025-23312 але нікому такі навички не потрібні навіть за кордоном
Якщо відкладати час на себе до кінця року, організм може розпорядитись інакше і заміть твоїх активних планів будуть його пасивні...
Якщо жінкам і роблять офери, то
1. виключно після новорічних свят (щоб не можна було потрапити на корпоратив і побачити ’who is who’ та й взагалі виглядає це все, як тотальне жлобство).
2. також після 8го Березня та травневих свят, коли хлопчики ’активно відпочивають’ і не хочуть працювати (тому хрюшам лишається одне — шукати олених)
3. Деякі ’зовсім відшиблені’ пишуть 31 чи 1го числа з вибаченнями, що тільки ’зараз прокинулися’після місяців пошуку. Деякі ще й з якимось ’тестовими’, ніби людям нема чим зайнятись з новорічні свята.
Це просто бот (генератор псевдо-фем коментарів)
Та скучний він. Можна було стільки тонких лузлів нагенерувати, а тут жир просто тече.
Якщо жінкам і роблять офери, то
1. виключно після новорічних свят (щоб не можна було потрапити на корпоратив і побачити ’who is who’ та й взагалі виглядає це все, як тотальне жлобство).
ковід, потім повномасштабна війна — всі по різних містах, які корпоративи? та навіть у «золоті роки» IT ніхто по тих корпоративах не переймався: є — добре, немає — ще краще..
2. також після 8го Березня та травневих свят, коли хлопчики ’активно відпочивають’ і не хочуть працювати (тому хрюшам лишається одне — шукати олених)
немає вже ніяких офіційних свят. якщо галера дає вихідні на різдво, НР і тому подібне — це все з доброї волі керівництва.
3. Деякі ’зовсім відшиблені’ пишуть 31 чи 1го числа з вибаченнями, що тільки ’зараз прокинулися’після місяців пошуку. Деякі ще й з якимось ’тестовими’, ніби людям нема чим зайнятись з новорічні свята.
ну типу зараз спад, тобто ринок не кандидата — якщо один не хоче рішати тестове — є 100тищ500 бажаючих — що поробиш, кон’юнктура ринку рішає..
Відносно корпоративів. Маєтьчя на увазі, що люди все-одно якось вітають одне одного, підводять підсумки року. Якщо новачок потрапляє до НР, то може в невимушеній атмосфері увійти в курс справ, легше адаптуватись. А не просто прийти відразу і почати ’пахати, як коняка’ в понеділок з НР, коли у дядьків «похмілля» і вони лика не вяжуть. Крім того, люди після свят більш агресивні і ньюкамери потрапляють ’під роздачу’
Тільки ось дяді і тьоті, що платять гроші, мають бюджет зазвичай з початку року, а не з середини грудня. Тому «just business».
А офери в грудні роблять. Хоч часто і перебирають ризики з клієнтів на себе.
Маєтьчя на увазі, що люди все-одно якось вітають одне одного, підводять підсумки року.
через e-mail вітають і цього достатньо
Якщо новачок потрапляє до НР, то може в невимушеній атмосфері увійти в курс справ, легше адаптуватись.
ото більше нема чого робити на корпоративному жрадлі&бухадлі як новачків онбордити — та пішли вони!)
А не просто прийти відразу і почати ’пахати, як коняка’ в понеділок з НР, коли у дядьків «похмілля» і вони лика не вяжуть. Крім того, люди після свят більш агресивні і ньюкамери потрапляють ’під роздачу’
я ~27 років в IT і тому ненавиджу усіх, не дивлячись на добовий час та сезонність. але! софт скіли теж нікуди не діваються — розумію що колись і мені доведеться переходити на черговий проект і іншому нещасному аксакалу — відповідати на мої питання, тому треба бути коректним і ввічливим)
немає вже ніяких офіційних свят. якщо галера дає вихідн— це все з доброї волі керівництва.
проблема тут не в галерах, а HR-ках.
Бо мужикам вони роблять пропозиції вийти на роботу
1. до НР 2.до 8го Березня (це можна помітити на linkedin-і).
Ви так кажете, ніби керівництву не начхати, що ви подумаєте про когось, побачивши їх на корпоративі. Особливо в сьогоднішньому ринку роботодавця, коли за дверима очікує черга бажаючих.
Тоді не потрібно розповідати про свою дрім-компані, корпоративну культуру, втираючи цей лохотрон кандидатам на співбесідах (можна піарниць відразу — викинути за борт для економії). Все відразу стає очевидним, результат — кращі специ не йдуть працювати в таке болото, бо розкусять його ’на льоту’.
Саме смішне паливо потім, коли хрюшки починають нити «ой, бідося, нема спеціалістів на ринку , закінчились»! Просто спеціалісти не ризикують ’маратись’ в цьому г@вні, обходять його стороною (передають іншим там не працювати).
Про «дрім компані» розповідають усі, це частина гри, якій не варто приділяти занадто багато уваги.
обходять його стороною (передають іншим там не працювати)
Саме так. Є топ компанії, про які й так усі все знають. Є інші компанії, про які можна зробити швидкий рісерч і побачити якщо там є якісь реальні проблеми ще на етапі співбесід або до них, не потрібно для цього йти на корпоратив.
Але навіть якщо це маленька або нова компанія, про яку ніхто нічого не знає, то все одно там черга бажаючих. Якщо ви такий крутий спеціаліст і в вас є 5 оферів, ви можете вибрати не йти в невідому компанію.
Якщо ви такий «крутий спеціаліст», то можете взагалі відкрити свою контору, а не гадати про кожну «крута вона чи просто гарно пропіарене болото» ;)
Відкрити власну контору це взагалі інша тема. Якщо ви програміст(ка) рівня гугл, то в вас буде багато гарних оферів, буде з чого обирати, але необовʼязково в вас можуть бути навіть амбіції мати власну контору. Не всі цього хотять або можуть.
Грати в ’корпоративні ігрища’ а рамках свої інтересів. Або Кар’єра або стартап.Часто через стартап трапляється стрибок через декілька рівнів швидше , якщо повертаєшся на галеру.
Не треба вірити в «одну сім’ю» та вкладатись в розвиток проєкту замість себе (якщо проект не ваш):
Пройде час та ніхто не згадає як ви овертаймили витягали проєкт з Жопи ... а ось відсутність нового модного фреймворку — завжди побачать ... та навіть на співбесіду не запросять
Я би радив пам’ятати, що деви та інші «члени сім’ї» це просто ресурси для бізнеса.
Так в принципі функціонує суспільство гоменідів, ще задовго до еволюції Хомо Еректус в декілька підвидів, зокрема Хомо Сапієнс краманйольців і численних метисацій (звідки і взялись різні раси). Коли організовувалось скажімо полювання на мамонта, то вже було розділення по ролям і т.д. Суспільству для виживання так було вигідно, бо відбувався результат — було що їсти. І ставалось що жінку пускали в печеру першою, бо втрата збиральниці була дешевша за втрату мисливця — раптом в печері лев чи ведмідь. З неолітичною революцією і виникненням цивілізацій це вже стало остаточним. Інша справа, що система постійно в дизбалансі — матеріальні ресурси зазвичай цінують більше ніж людськи, доки не втратять людські і почнуть втрачати матеріальні та інші. Безумовно головним ресурсом в капіталізмі є — капітал. Разом з тим його генерують люди та машини своєю працею. Від капіталу без забезпечення його матеріальними благами для забезпечення в свою чергу людських потреб, жодної користі нема.
І ставалось що жінку пускали в печеру першою, бо втрата збиральниці була дешевша за втрату мисливця
А якщо збиральники-збиральниці приносили більше та частіше їжу?
І взагалі найбільш оптимально-ефективно-та-ефектно було запускати першим говоруна-шамана-дописувача на стінах місцевого палеолітичного форума, з’їли його — значить так і треба, то несправжній-неаутентичний оракуло-шаман якщо раптом непередбачив-невгледів-ознаки саблезубого зайця в печері)
Ну так були не контактні племена, які жили по суті в палеолиті — доки вчені, а потім і туристи не продемонстрували переваги цивілізації. Вони дуже суттєві насправді.Там шамани взагалі не працюють — вони передають мудрість типу не бери з лісу більше ніж треба, бо духи образяться і дичі не буде, хвороби і і т.д. т.п.
BTW В неолітичному суспільстві землеробів довго навпаки був матріархат, та війнами скінчилось з кочівниками дуже швидко. Трипільська культура — ярикий приклад. Потім Київська Русь проти Хазарського Каганату і т.д. Княгиня Ольга — з дружиною теж показала як може. Щоправда ввела на Русі першу фіскальну систему з погостами і т.д.
Так, люди є ресурсом — людським. Якісь суспільства його цінують, якісь ні. Залежить від типу економіки. Сучасне західне суспільство BTW глибоко матріархальне через бізнес.
Сучасне західне суспільство BTW глибоко матріархальне через бізнес.
З чого ви взяли це? У наш час чоловіки все ще продовжують домінувати на найвищих рівнях управління як у бізнесі, так і політичній верхівці. Частка жінок на керівних посадах залишається низькою. Тобто, з точки зору структури влади та бізнесу, більшість західних країн все ще можна описати як патріархальні.
Чи ви маєте на увазі те, що жінки займають важливу роль як споживачі в західній економіці? Приймають багато рішень щодо покупок, бюджету, освіти, і т.д., а тому бізнес індустрії орієнтуються на жіночий споживчий ринок?
Обабились ми. Ця шняга почалася з винайденням перших контрацептивів. Жінка перестала бути завжди вагітною, почала пиндикувати. Засіб яким чоловік мріяв приручити жінку остаточно — в реальності подіяв так, що це жінка приручила чоловіка.
Друга частина вашого повідомлення теж справедлива, я читав дослідження що 70% рішень в сім’ї по покупкам приймається жінкою.
І особливо мені сподобалось що ви аж 2 раза уточнили що мова йде тільки про невелику спільноту людей — західний світ. Хоча і в нецивілізовані Палестини ця тенденція проникає, той же китаєць в наші повоєнні часи — звичайний західний мен, може купити собі летючого автомобіля місцевого виробництва.
пиндикувати
was ist das?
в наші повоєнні часи
сьогодення — або наші, або повоєнні
Мовнюк який любить устроювати баталії на 100500 раундів не може ввести в гугл одненьке слово «пиндикувати» і виявити значення цього словесного кореню?
сьогодення — або наші, або повоєнні
«після початку війни» теж може бути закодоване в префіксі по- хоч це і не зовсім академічно. Коли синтаксис починає підводити то треба дивитися на семантику: роки
ввести в гугл ... пиндикувати
:)
Сказать же, що сьогодні у китаї
Що китаєць? Щоб «наші повоєнні» під час війни скласти
«Обабились ми»
>>>Природа гармонізує. Там, де слабий чоловік — сильна жінка. Чи то ок, чи не ок- суб’єктивні ставлення у різних людей різні. Просто такі реалії.
«Жінка перестала бути завжди вагітною, почала пиндикувати»
>>> Погуглила значення " пиндикувати".
Це чз загальний ріст економіки, освіти, медицини ітд. Розумієте, комусь жінка — це тільки мама його дітей( така рольова модель). Має права на існування.
А для інших — і щоб мови знала, і цікаво було з нею ітд, окрім того, що вони- батьки ще. В сучасних реаліях різні варіанти є.
Щодо побуту — ну це є більш жіноча відповідальність. Чоловіки і цьому допомагають.
Там, де слабий чоловік — сильна жінка
Або просто слабкий чоловік.
ІМХО, через оцю ідеологію, що для рівності не жінка стає сильною а чоловік стає слабким, західна культура і загнеться.
В переважній більшості сучасних західних фільмів є розумна жінка-герой (часто ще й чорна) і тупий або поганий чоловік. Я через це так останній стартрек і не додивився
Чим вище рівень життя, освіти ітд, тим більш жінок на вищих посадах, в науці ітд.
Це не заважає будувати сім’ї на основі партнерства ітд( де вклад і чоловіка, і жінки майже рівноцінні).
Також варто враховувати, що що ок, умовно, Німеччини,то поки не ок українцям в плані побуту ітд. Всьому свій час,як то кажуть.
P.S. Мені важкувато в жіночому колективі іноді, а уявити, що все буде в жіночих руках — мерсі, але не хочу)
Чим вище рівень життя, освіти ітд, тим більш жінок на вищих посадах, в науці ітд.
Маю протилежне спостереження по ембеддеду, де треба писати модулі ядра чи перепаювати щось на девбордах. В Індії жінок в команді буде до третини, в Китаї відсотків 10, в Україні ну може пара відсотків, у штатах — тільки якщо релокується з вищеозначених категорій. Чим бідніша країна, тим якраз чомусь виходить вільніша від гендерних стереотипів.
Можливо, чз те, що,умовно, в країні з високим рівнем життя, жінка може обрати те, що подобається. Умовно, працювати біологинею, в школі, досліджувати риб в океані, бути археологинею ітд. І цього доходу вистачить на комфортне життя. Можливо, ви теж пам’ятаєте часи, коли було модно у нас вступати на юристів, менеджерів / управлінців в вищі навчальні заклади, бо батьки вважали, що хоча б робота потім буде.
Чим бідніша країна, тим якраз чомусь виходить вільніша від гендерних стереотипів.
коли їсти хочеться, то там не до стереотипів
Якщо запросять, то їм дуже сподобаються ваші розповіді про те, який ви замотивований, та як ви витягли проєкт з тієї самої
«Говорить не хлопчик, а чоловік.»
Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.
Рекомендую звернути увагу на компанію
Лол. Какой молодец, что потратил один с двух своих комментариев, чтобы порекомендовать ООО «Рога и копыта» — вот совсем непалевно...
1. Став суттєво більше цінити гроші — тепер за них я готовий майже на все, адже вони розв’язують руки і дають можливість не займатись гівном, не працювати з неприємними людьми і не йти на компроміси, наступаючи собі на горло. А ще до певної міри і здоров’я можна купити.
2. Якщо індустрія продовже рухатись без змін, то я не бачу в ній свого майбутнього.
3. Після війни життя легше не стане
4. Старіти неприємно, треба навчитись це приймати
5. Треба розвивати толерантність до невизначеності
тепер за них я готовий майже на все
Тобто як і всі ЗЛОчинці — вбивати, катувати, грабувати, останнє заради швидкой наживи відбирати?
Моральні рамки точно розширились — не настільки, як ви пишете, все ще хочеться саме заробити, а не відібрати. Набагато частіше став запитувати «В чому мій інтерес, що мені за це буде?» і шукати вигоду. Цікавлюсь всілякими «тємками легких грошей»
Цікавлюсь всілякими «тємками легких грошей»
так ось хто палить автівки війскових?)
@sbu треба перевірити цього пана
Гроші потрібно носити в картонних коробках, а там, де зло... там грошей немає. Декому вбивство навіть й 500грн не принесло, тоді як підпис у правильному місці це мільйони.
3. Після війни життя легше не стане
За умови вільного пересування хоча б в середині країни стане точно легше
Хто ж захоче віддавати ключі до прибуткового бізнесу. Тому я б не поспішав з такими очікуваннями
На зміну поточному набору проблем прийде інший, думаю загальне навантаження на психіку якщо і зміниться, то несуттєво.
Перемир’я не скасує автоматично мобілізацію, та й не відкриває кордони насправді. Стріляти не будуть хіба що, але можливі теракти і тероризм. В кінці кінців весільний дрон зібрати може хто завгодно, а контрабанда зброї і вибухівки невід’ємна частина будь якого військового конфлікту.
Именно. Война закончится, но мира не будет.
Все так, навіть не варто з цим сперечатися.
Проте, українці зараз у стані, коли готові на все, бо поганий мир краще хорошої війни.
"Peace’ is a condition in which no civilian pays any attention to military casualties which do not achieve page-one, lead-story prominence—unless that civilian is a close relative of one of the casualties. But, if there ever was a time in history when “peace” meant that there was no fighting going on, I have been unable to find out about it.
Robert A. Heinlein, Starship Troopers
З грошима обережніше, це одна з найбільших пасток
Раніше всі заздрили заміжнім жінкам, а тепер — одиноким жінкам з котами ;)
через те що історії успіху у соц мережах все частіше поєднуються з розповідями про антидепресанти. Багато людей висловлюють заздрість більше як символ підтримки, ніж як реальну заздрість
Люди стали більш толерантними на словах. Це ніби і добре, але момент коли люди не обговорюють власних дітей коли у компанії є самотні люди. Таке враження ніби українське суспільство все більше запозичує американської культури. Коли все важче зрозуміти, коли люди щиро говорять, а коли кривляються заради толерантності
Люди живуть у своїх бульбашках, які для них «усі». Я не уявляю, щоб хтось із моїх знайомих заздрив «жінкам з котами». Навіть навпаки, знайомі такі жінки (правда, в однієї була собака) цього року випилилися з життя. Хоча, зважаючи на події, може мається на увазі «заздрити померлим»))
заздрять, тільки не жінкам з котами, а котам із жінками
Аха-ха) Такі коти завжди накормлені, доглянуті, ще ніколи тобі не дорікнуть, що якось не так виглядаєш чи борщ холодний або ’якийсь не такий’ ;) Не будуть заглядатись на інших, не підуть до іншої )
1. Сім’я — це дуже важливо, вона — основна підтримка і опора.
2. Можна вивчити все, була б потреба.
3. ШІ значно підсилює роботу спеціаліста, але «чайнику» в більшості випадків лише шкодить.
4. 2026 буде не менш важким за 2025, треба бути реалістом.
5. Потреби в джунах після курсів вже немає, лише університет чи досвід роботи.
1. Нема ніякого сенсу відкладати життя до закінчення війни
2. Цього року трапилась технологічна революція для розробників, працювати як раніше вже неможливо
Я і сам під час війни, перебуваючи в суттєвих мінусах, у 30 став засновником компанії, при чому без вищої освіти. Просто не було часу сумніватись, потрібно було діяти а не чекати кращого моменту. При чому засновником не просто компанії, а компанії яку вже включають в міжнародні бази Vendelux і Lusha.
Зареєстрував LLC, в що?
З мінусів хоч виліз?)
2. Цього року трапилась технологічна революція для розробників, працювати як раніше вже неможливо
яка? стековерфлоу впав?
Суттєво підвищилась продуктивність
суттєво підвищилась кількість коду. Питання якості все ще не вирішено. Для проектів на котрих ціна помилки невелика, ця революція стала успіхом. Для інших проектів ця революція стала кошмаром. У котрому люди очікують збільшення кількості коду, при цьому хочуть зберегти рівень якості.
Питання якості все ще не вирішено.
Саме якість і зросла.
Більше тестів, кращі вимоги, пофіксаний тех борг.
Між 2025 і 2022 така ж різниця як між 2015 і 2005.
Динозаври читають книжки і мануали роздруковані, в той час як джуни через стековерфлоу вирішують таску в рази швидше.
Уявимо ситуацію, на вашому проекті допустили помилку і вона потрапляє на прод. Розмір збитків буде більше 100к чи менше? Якщо все закінчиться тим, що попросять так не робити і все, тоді вітаю. Вам ШІ дійсно допоможе. Але не думаю, що у цьому випадку ви маєте розуміння як вимірюється якість
Зверху я написав що зросла кількість, але не якість. Ви написали про більшу кількість тестів, про більшу кількість виконаних тасків. Але нічого не написали про якість.
Ви написали про більшу кількість тестів, про більшу кількість виконаних тасків. Але нічого не написали про якість.
Перше речення
Більше тестів, кращі вимоги, пофіксаний тех борг.
Якщо ви не розумієте чого це покращує якість тоді поки що з вами нема про що говорити)
Кількість тестів називають якістю самоучки, котрі все життя гребуть на галері і навіть не називають себе інженерами, а просто привʼязуються до одного інструменту. Як React девелопери.
У React кількість тестів не врятувала від лайна. Як автори написали, що ядро React низької якості. І чому люди просто не напишуть тести і не врятують якість React? Чи це так не працює?
Для людей без реального досвіду на проект де якість має значення, краще взяти за правило і запитувати у людей. Так хоч буде примарний шанс вибратись з болота. А захищаючи своє болото, ти у ньому так назавжди і залишишся
Задачу можна вирішити різними способами. Способи мають різну алгоритмічну складність. Це уже ближче до якості. Ти у абревіатурі SOLID бачиш щось про тести? Попроходили курси за місяць, а ЧСВ виростили. Підніми свій і хоча б спробуй інженером стати. Кодери про якість не мають права про якість говороти. Стань інженером, тоді говори
PS: я нормально ставлюсь до кодерів, якщо ринку потрібні такі спеціалісти, значить це має сенс, але не тоді коли кодери починають влазити у розмову про якість. Виконуйте свою норму тікетів і будь щасливі, лише в стороні
готов меряться качеством. главное определиться в чем мерять будем. есть предложения?
JS? Несерйозне, але веселе відео на тему Node
www.youtube.com/watch?v=MGY0IBpXxqM
добре передає мої перші враження коли я вирішив вивчити фронтенд інструменти. Намагався системно підійти до вивчення. Розібратись у базових речах, глянути як це розвивалось, вивчити стандарти і хороші практики. В результаті зрозуміти чому фронтендери вирішують проблеми саме так, а не інакше
За два роки я прочитав код Vue, як він працює всередині. Потім React. І я не зміг усвідомити чому фронтендери є прихильниками дуже дивних ідей. Коли я почав запитувати фронтендерів, то виявилось, що вони не читали код інструментів котрими користуються. Потім все стало ще гірше, вони сказали, що вони і не повинні читати код інструментів
Для початку потрібно зафіксувати те, що сторінка без картинок не може важити 3mb і рендер сторінки не може займати 3секунди. І визначити те, що React це поворот не туди у розвитку.
Можна буде говорити що ШІ покращує якість, коли ШІ перепише екосистему React на інструмент кращої якості. Поки що ШІ лише створює більшу кількість сміття
соберись, пожалуйста. как все-таки качество мерять будем?
я понимаю, что видео с чуваком рандомно называющим слова и смеющимся — это весело, но ты как будто отвлекся
А ти знаєш проблеми React? Можеш підтвердити речі котрі я попросив зафіксувати зверху? Вибір якісного інструмента це перший критерій. Якщо цей етап не пройдено, тоді про якість можна не розмовляти
Наступний критерій якості. Код ділиться на два типи «Business Logic Code» і «Application Logic». Якість це тоді коли немає великого оверхед «Application Logic» у проекті
Вибачаюсь звичайно, що розмовляю як з дитиною про базові речі, але серед фронтендерів дуже багато людей котрі при розмові про якість починають говорити про синтаксис і стиль коду. Тягнуть в проект інструмент CSS-in-JS, а потім кажуть про якість. Збоченці одним словом
какой-то реакт, который некачественный просто потому что ты сказал, что он некачественный, какие-то твои друзья-фронтендеры, до которых мне никакого дела нет
я тебе простой вопрос задал: как ты, эксперт по качеству, это-самое качество меряешь и почему ты думаешь, что делаешь на выходе что-то «качественное», а кто-то делает «некачественное»?
метрики/критерии все-таки будут или просто кто сильнее щеки надует — тот и эксперт?
Цей Микола забагато умнічає, по суті — 0
Ти читав код React всередині чи ні? Перший критерій, це оцінка основи проекту, тобто на чому взагалі він побудований. Щоб оцінити, потрібно прочитати. Якщо не читав, то власне про що мова? Як ти застосуєш критерії до коду котрий ти не читав?
да чего ты пристал ко мне со своим реактом?
я тебе вопрос задал: каковы твои критерии определения качества продукта/кода? а ты мне какой-то бред про реакт и своих друзей-фронтедеров втираешь
ответа как не было так и нет — только пафос и надувание щек.
как вообще человек, который что-то меряет без внятных критериев и метрик, может что-то говорить про инженерию?
В честь нового року напишу чому це питання є важливим
Уяви ситуацію. Приходжу я на проект оцінити якість і знайти причини проблем. Відкриваю інструменти котрі використовуються і починаю оцінювати. І виникає питання: а з тобою про що я можу говорити, коли ти лише використовував інструменти, але не читав їх?
Інша ситуація. Сидять люди і обговорюють новий проект. Під час такої розмови ти будеш просто сидіти і мовчати, бо код інструментів не читав і по суті нічого не можеш сказати.
Приходжу я на проект оцінити якість і знайти причини проблем. Відкриваю інструменти котрі використовуються і починаю оцінювати.
І всі ржуть з клоуна який замість того щоб розібратися в проекті розбирається в інструментах.
Тобто замість коду проекту ти дивишся сорси реакту, спрінга, кафки, докера?
Visual Studio сорси дивишся? це ж теж інструмент=)
Микола, що взагалі ти мелеш?
Сидять люди і обговорюють новий проект. Під час такої розмови ти будеш просто сидіти і мовчати, бо код інструментів не читав і по суті нічого не можеш сказати.
Тобто всі говорять про яку функціональність зробити, архітектуру, rest vs messaging, де і як дані зберігати, фунціональні і тех вимоги, роадмапу делівері, які технології юзаєм бо вони популярні, легко девів знайти, є готові бібліотеки.
А Микола починає розказувати що Реакт це гавно бо він читав його сорси.
Тепер ти бачиш чому ти клоун?
а з тобою про що я можу говорити, коли ти лише використовував інструменти, але не читав їх?
Я слідкую за вашою епопеєю хоча би для того щоб нарешті дізнатися, а що там треба-то вичитувати? Буквально кожне включення світла в перервах між читання філософії заходжу сюди. Взамін можу розказати як відрізнити хорошу філософічну книгу від поганої.
якщо задуматись, не існує іншого способу вивчити інструмент крім того як почитати його код. Документація лише для базових сценаріїв і основний недолік, що документація часто не описує проблем інструмента.
Статті і навчальні курси пишуть по суті ті, хто прочитав код. І тепер пише, що так краще не робити. Читати код інструмента потрібно читати, щоб не чекати поки напишуть статті про всі моменти
Коли я починав програмувати то не знав жодної людини котра би не читала код інструментів котрі використовує. Потім появились покоління користувачів, котрі просто виконувати задачі по інструкції. Тепер от вайб кодери появляються
Користувачі тролять вайб кодерів, хоча самі ображаються коли інженери тролять їх
не існує іншого способу вивчити інструмент крім того як почитати його код.
Ага, а не існує іншого способу гарно жити крім вивчення філософії — тільки крім мене все одно ніхто її не читає *ROFL*
Питаття було про те що там вичитувати. Як ви той код читаєте — по функціям, по викликам, по шляху проходження данних? Це ж не книга яка йде лінійно, події в коді розвиваються цикломатично. Я ще розумію прочитати код якогось CRUD і все зрозуміти, але блін фреймворк? Там же все запаковано до такої степені що спромогтися зрозуміти той код нічим не простіше аніж зрозуміти Тору.
Спробуєте іще раз відповісти на те ж питання?
Якщо говорити про те як почати читати. Підключити репозиторій інструменту у нескомпільованому вигляді. Це дозволяє ходити дебагером у WebStorm по читабельному коду існтрумента
Ці ж інструменти написані на JS і часто їх легше читати ніж кастомний код проекту. Дебагер допоможе прослідкувати за подіями
не існує іншого способу гарно жити крім вивчення філософії
і у чому це не правда?
там это, реакт обновился
пора перечитывать... опять... а то ребята будут обсуждать новый реакт, а тебе сказать будет нечего, если читал только старый
якщо задуматись, не існує іншого способу вивчити інструмент крім того як почитати його код.
Бажаю успіхів у вивченні процесора вашого лаптопу таким шляхом.
Або хоча б коду операційної системи, як Windows чи iOS.
Документація лише для базових сценаріїв і основний недолік, що документація часто не описує проблем інструмента.
Буває таке. Частіше, ніж хочеться. І це значить, що документація — погана.
Коли я починав програмувати то не знав жодної людини котра би не читала код інструментів котрі використовує.
Я починав раніше вас, значить. У більшости інструментів код був недоступний. Масовий перехід на Unix (ще не тільки Linux) був ковтком свіжого повітря.
Те, що ви кажете про «вайб-кодерів», має місце, але зовсім не так, як ви описуєте.
Бажаю успіхів у вивченні процесора
те як працює процесор я вивчав і часи коли я мав час це робити були одними з найцікавіших.
Але це некоректне порівняння. Інструменти типу React написані на тій же мові, на котрій люди пишуть свої проекти. Також ніщо не заважає людям підключити дебагер прямо у своїй IDE і використовувати код інструмента у не скомпільованому вигляді. У той час щоб вивчати як працює процесор мені потрібно було вивчити хоча би базові моменти асемблера
щоб вивчати як працює процесор мені потрібно було вивчити хоча би базові моменти асемблера
для розуміння роботи процесора необхідно вивчити асемблер? як обов’язковий елемент чого саме?
Уяви ситуацію. Приходжу я на проект оцінити якість і знайти причини проблем.
сори, не могу представить ситуацию, где оценивать качество проекта позвали человека, у которого нет для этого критериев и метрик, а есть только прочитанный реакт
Сидять люди і обговорюють новий проект. Під час такої розмови ти будеш просто сидіти і мовчати, бо код інструментів не читав і по суті нічого не можеш сказати.
недавно надо было нам авс использовать. ну и что — сидели мы все в итоге и молчали, потому что код у всех сервисов проприетарный и никто его не смог найти чтобы прочитать
Щось забагато умнічаєш, ну давай скажи про те як ти оцінюєш якість свого коду по суті ? Хочу порівняти з Claude Opus 4.5 )
По-моєму реакт це один з небагатьох промінчиків світла у цих от ваших фронтендах. Потенціально в нього більше всього шансів зуміти в многопоточність, фактично я дуже цавно цим не цікавився.
А ти знаєш проблеми React?
В мене смартфон такий де контакти, звонілка, меню і любі системні приложухи написані на реакт. Чим більша телефонна книга тим довше телефон чекає поки зможе її показати.
я би поставив на WebComponents, якщо говорити про майбутнє. Продуктивність значно краще. З коробки працює lazy load для компонентів. На проектах більшого масштабу в React це потрібно вручну робити. Замість CSS-in-JS, котрий часто викостовують у React, WebComponents роблять те саме через нативний Shadow DOM у браузері. І так можна продовжувати
Я працюю на проектах на WebComponents котрим уже більше 7 років, і вони нормально себе відчувають. По розміру великі, але питань продуктивності не виникає
У той час як проекти на React за 5 років уже вимагають оптимізації. І уже можна починати співати сумних пісень. Особливо коли розумієш, що цього всього не повинно було бути взагалі
Ну і понос тексту, «реакт девелопери», «без досвіду», «самоучки».
Я ще розумію якби це написав Торвальдс, але читати таке від Миколи, тупо ржу xD
А захищаючи своє болото, ти у ньому так назавжди і залишишся
Саме це ти і робиш, Миколо.
Коли тебе будуть звільняти через низький перформанс і якість, не забудь їм розказати що твій «100% органік код» якісніший за Реакт=)
Нет, качество не выросло.
Я работаю в автомотиве.
Нашел намедни прямой контракт (привет и спасибо Характернику) на парт-тайм. Надо фиксить навайбкоженный ИИшкой код. Я-то фикшу, и пофикшу, но честно предупредил заказчика, что это ПО не пройдет в прод. Ему нужно искать разрабов и делать с нуля. Ну железо отладить сможет, это да.
Если ты делаешь китайские игрушки или вайбкодишь на ардуике — это одно.
Если твое ПО будут инспектировать, проверять и сертифицировать — это соооовсем другое.
Хотя, конечно, коррупцию никто не отменял :)
Так что первый (для меня и, надеюсь, не последний для меня и нашего брата-погроммиста) пофикси-ИИшный-кал проект появился. Воодушевляет.
і кількість овнокода росте не в геометричній прогресії, а в геометричній в кубі (і на ньому, звісно, ШІ ще більш тренується і вчиться)
Якби його тренували по всьому публічному коду, він би уже говнокодіще писав. А так пише доволі якісний код, точно вище середнього. Ще раз, пише код а не інженерить end-to-end рішення від ідеї до хостингу.
ШІ трнується на датасетах, і датаест генериться людьми. А зараз ще й сам ШІ підключився до датасетів. А уж він то вміє розпізнати нормальний код від говнокода щоб не пропустити говнокд в датасет. Так що я би сказав навпаки — датасет навчає ШІ, ШІ покращує датасет, датасет навчає розумніший ШІ.
поки що, і то з вопросами
Надо фиксить навайбкоженный ИИшкой код. Я-то фикшу, и пофикшу, но честно предупредил заказчика, что это ПО не пройдет в прод. Ему нужно искать разрабов и делать с нуля.
навайбкоджений проект а не код, я же писав:
Ще раз, пише код а не інженерить end-to-end рішення від ідеї до хостингу.
І то, деталі не розкриті — хто вайбкодив, за скільки часу на вайбкодив, скільки там взагалі АІшного кода, може там POC навайбкодили за пару днів, перевірили концепцію і тепер хочуть робити проект, може якийсь індус вайбкодить таким чином проетки на потоці і не дивиться на якість (він би і до того говно видавав, просто з вайкодингом тепер може робити кілька таких проектів з такою ж якістю одночасно)
типичное флоу в аутсорсе для сеньора
1. Сбор и выработка требований (общение с клиентом)
2. Рефайнмент ( разбиваем на фичи/стори, опять же может требоваться участие клиента)
3. Оценка ( оцениваем трудозатраты)
4. Планирование ( закидываем в бэклог\спринт и первичное обсуждение)
5. Коммуникация с командами ( все эти дейли митинги, персональные митинги front vs back, back vs QA и т.д.)
6. Имплементация (кодинг) <- продуктивность повысилась здесь (частично)
7. Код-ревью и тестирование
8. Деплой и интеграция
9. Демо клиенту
Как оно может повыситься значительно, если AI позволяет ускорить только шаг имплементации, вклад которого и до AI в общее время закрытия задачи был нерешающим?
Как оно может повыситься значительно, если AI позволяет ускорить только шаг имплементации
Так треба юзати АІ для всіх кроків а не тільки кодингу.
1, 2, 3. Транскрипція мітингів, генерування вимог на основі тексту, розбиття на сторі/таски. Детальніше прописані вимоги => точніша оцінка
4, 5. Згенеровані технічні вимоги, API request/response, прототипи типу V0. Все це зменшує потреби в синках.
7. Код рев’ю боти коли MR стоврений, вони вже виловлюють більшість проблем.
8. Деплоймент і SQL апгрейд скріпти це перше що мені АІ писав.
Поки ваші конкуренти шукають можливості покращити продуктивність, ви шукаєте виправдання щоб цього не робити?
Я бы сказал наоборот, как только кто-то пытается усомниться в супер эффективности AI, так сразу прибегает куча цыган с криками «ты ничего не понимаешь, тут революция произошла» и прочий булшит.
Никто не отрицает полезность AI, просто есть обоснованные сомнения насколько он полезен.
В конце концов никому ничего доказывать не нужно, если какая-то методика хороша, она просто станет стандартом, если не настолько хороша, то отомрет
Ну банальний автокомпліт, який йде з коробки і не треба допилювати, плати тільки за ліцензію — вже сильно покращує продуктивність. Лише пару днів, максимум тижнів, на адаптацію.
По поводу агентів і всього іншого, Карпати гарно про це на днях висказався, власне те, що я, «інфоциган», тут намагався довести:
x.com/...tatus/2004607146781278521
А саме що АІ робить тебе в рази ефективніше, ЯКЩО ти побудуєш правильний workflow. І щоб побудувати цей workflow треба певні знання і досвід, треба закутати рукава і знову почати вчитися.
Тому користь АІ як інструмента очевидна. Єдині сумніви:
1. Чи коштують бенефіти які ти отримаєш потім тих затрат на навчання які ти потратиш зараз, а саме на вивчення і налаштування тулзів, побудова воркфлоу
2. Скільки інженерів взагалі зможуть 1 зробити
Звідки ти знаєш, що воркфлоу, який пропонує ШІ, коректний?
Ти не зовсім розумієш що таке воркфлоу в цьому контексті. Почитай твіт Карпати.
да, может не только сеньора
но обычно senior левел инженера можно относительно безопасно отправить к клиенту и он сам построит весь этот процесс от коммуникации до деплоя.
про що буде розробник сінйор левела общаться з клієнтом?
Давай на моем примере, потому что мой грейд соответсвует senior
У нашего софта есть несколько десятков корпоративныйх клиентов и какое-то количество потенциальных клиентов
Не всегда клиент удовлетворен софтом или его качеством.
О возможности добавить что-то, изменить, исправить или сделать что-то новое поговорят со мной.
єслі розробник общається з клієнтом постає вопрос а для чого служать спєциально обучені говорящі ртом прокладки
нє ну вджобувать на одеску чи якому фрілансу, єта другоє, але зачєм, єслі можно сидіть ровно на попі іпошачи кот не сильно прокрастініруя
1. Сбор и выработка требований (общение с клиентом)
Добавили какой-нибудь Otter AI на звонок, в конце получили структурированное резюме задач.
Дополнили собственными тех требованиями из опыта, попросили набросать первичный дизайн док.
2. Рефайнмент ( разбиваем на фичи/стори, опять же может требоваться участие клиента)
3. Оценка ( оцениваем трудозатраты)
4. Планирование ( закидываем в бэклог\спринт и первичное обсуждение)
На основе требований и дизайн док попросили AI сделать первоначальную разбивку с оценкой. С этим дальше легче работать чем составлять с нуля.
Конечно когда в команде любят позаседать часами, растягивая на много часов то, что можно было обсудить за 30 минут (и желательно несколько раз одно и то же), то да.
7. Код-ревью и тестирование
Да, но с AI можно быстро и сильно увеличить количество автотестов.
8. Деплой и интеграция
AI может намного быстрее сделать вам IaaC. А также настроить целевые платформы (на тестовых окружениях) и подготовить скрипт, который нужно проверить/подрихтовать и можно запускать для развертывани на продакшене.
1. Завжди треба мати фінансову подушку, навіть якщо життя здається стабільним. І треба мати її у х3 розмірі, коли життя здається нестабільним.
2. Після 30 треба значно підняти тему власного здоров’я у списку пріорітетів. Якщо до 30 тіло саме про себе піклується, то після 30 вже самому треба активно і свідомо докладати зусиль для того, щоб мати здорове тіло.
3. Мати здорові стосунки краще, ніж бути самотнім. Але бути самотнім — краще, ніж мати нездорові стосунки. Стосується романтичних, дружніх та сімейних стосунків.
4. Пройшли ті часи, коли можна було мати одну професію раз і на все життя. Зараз головна навичка в житті кожного не-пенсіонера — вміти вчитися і перевчатися протягом всього життя.
5. Держава тобі нічого не винна. Ти сам маєш піклуватися про власне поточне життя і життя в майбутньому (у тому числі на пенсії).
6. Піклуватися про власну енергонезалежність треба не тоді, коли масово вимикають світло, а за
7. Треба мати власне авто. І краще щоб воно було НЕ електричне.
8. Зараз ми живемо найгірші роки свого життя. Після закінчення війни нарешті можна буде видихнути і потім до самої смерті згадувати і казати: «Зараз звісно життя теж не цукор, але хоча б не таке тотальне пекло, як було у
9. Помилки — це нормально, це корисний досвід, який часто вартує більше тих ресурсів, які ти втратив, отримуючи цей досвід (гроші, час, енергія).
10. Замість того, щоб дивитися на людей, які живуть краще за тебе і бути вічно незадоволеним тим що маєш і чого не маєш, краще дивитися на життя людей, які живуть гірше за тебе та радіти і бути вдячним за те, що у тебе є.
5.5 Ты тоже ничего не должен государству
6. Піклуватися про власну енергонезалежність треба не тоді, коли масово вимикають світло, а за3-6 місяців до цього, тобто весною/влітку, а не восени чи взимку.
і смотрєть в будущєє могут не только всє, а не тільки сенксаксеційна пі$ька
Щодо п.8 я б не був таким оптимістом, та ще й чому не з 2014?
чому не з 2014?
щось я не пам’ятаю, щоб закривали кордони та влаштовували сафарі на громадян чоловічої статі
так шо все вірно
Зараз ми живемо найгірші роки свого життя
головне, щоб не стало ще гірше
щоб бути чесним, то потрібно визнати що сафарі було і у
А ще — «чому пекло не до 2050» (по дуже оптимістичним прогнозам)?
До 2100, якщо хуйло доживе омріяні 150 років.
Хтож йому дозволить стільки жити)) Не думаю що хтось в світі зацікавлений щоб він так довго жив, навіть в середині кацапії таких фетишистів немає.
Чи до 40 000 року, коли «світ Вархаммера», де ця гнусна потвора — «Імператор Землі», стане не фантастикой, а яв’ю — бо Гітлер-путлєр давно вже голограма.
3Д-ТВ-модель та управляюча програма у ЗОМБІ-ЗМІ.
Як це КДБіст «Пєлєвін» у «Поколінні П» своєму описав.
www.youtube.com/watch?v=ohC8BzidlaM
І якщо ви думаєте, що «тєлєвізіонщики» з Проекту КДБ «КВН», його гілки «Квартал-95» (захватившої Україну через ІПСО ФСБ «Серіал «Слуга Народу») «Гєнєрала КДБ СРСР Пєлєвіна» не знають — в мене для вас є дуже сумна, пічальна новина...
Зє — також оцифрована давно на «ЗЄльонці» голограма, 3Д-модель і Зомбі-Марафон програма. І тепер це з нами «навсєгда».
Закони Мерфі
Оптиміст вірить що він живе у найкращому із світів
Песиміст боїться, що так воно і є
10. Замість того, щоб дивитися на людей, які живуть краще за тебе і бути вічно незадоволеним тим що маєш і чого не маєш, краще дивитися на життя людей, які живуть гірше за тебе та радіти і бути вдячним за те, що у тебе є.
Так побудоване українське телебачення, СТБ і тому інше. На знімають трешових передач, щоб потім народ на дивані дився, і розумів що не так у нього все погано, буває і гірше.
І це реально працює. У самого в інстаграмі все більше в стрічці про неблагополучних, хворих і бідних. А успіший успіх на автоматі проматую, щоб не нервувати. І менталочка сильно покращується.
10. Замість того, щоб дивитися на людей, які живуть краще за тебе і бути вічно незадоволеним тим що маєш і чого не маєш, краще дивитися на життя людей, які живуть гірше за тебе та радіти і бути вдячним за те, що у тебе є.
напевно від людини залежить, бо як казав всім відомий філософ «якщо довго дивитися в безодню, безодня теж дивитиметься у тебе»
якщо довго дивитися в безодню
Довго вдивлятися не треба: подивився, жахнувся, обплював самих попаяних і швидко тікати — такий шлях філософа)
Довго вдивлятися не треба:
да там хз скільки можна дивитися в безодню
бо той філософ судячи з його творчості знав про що каже і попереджав, що не треба довго дивитись, але сам наприкінці життя таки потрапив до психіатричної лікарні. отже можливо і короткі сеанси не дуже добре впливають на стан кукухи чи там є якийсь сумарний ефект — тобто якщо один раз дзиркнути, то ок, а от якщо дзиркнути 10 разів за 5 хвилин, то там вже зовсім інший механізм дії
Зараз ми живемо найгірші роки свого життя.
Це не так. Якщо орієнтуватися на ситуацію в Україні та в світі, то найгірші роки ймовірно ще попереду, і нічого не зробити. Тому треба намагатися вибудувати таке життя, щоб найгірші роки на нього впливали мінімально.
Зараз ми живемо найгірші роки свого життя
Частіше всього найкращі роки — це коли людина наймолодша
Замість того, щоб дивитися на людей, які живуть краще за тебе і бути вічно незадоволеним тим що маєш і чого не маєш, краще дивитися на життя людей, які живуть гірше за тебе та радіти і бути вдячним за те, що у тебе є.
Це твердження складне в інтерпретації. Це означає «рівнятися на гірших»? Навіщо? Чи не краще спробувати зрозуміти що спільного у тих, у кого виходить краще і використовувати своє незадоволення для мотивації до позитивних змін? А для порівняння краще підходить порівняння з собою ж з минулого для оцінки прогресу.
5. Держава тобі нічого не винна. Ти сам маєш піклуватися про власне поточне життя і життя в майбутньому (у тому числі на пенсії).
Держава це по суті ієрархічна організація людей з ціллю забезпечення колективної безпеки і захисту власних інтересів. Якщо ти винний державі усе — а вона тобі нічного, то такі економічні стосунки є формою експлуатації, тобто інституція діє прямо проти ваших інтересів. Так, будь яка держава завжди ставить пріоритет на інтереси правлячого класу — еліт. Їх інтереси можуть співпадати із вашими, а можуть бути в прямому конфлікті. Коли еліти в Монако — а вам війна, це якраз такий конфлікт інтересів. Як навколишні ставляться до терпіл — самі в курсі.
8. Я бы не был столь категоричным. Всегда может быть хуже. Хуже не будет, только когда уже закрылась крышка гроба.
пригадався старий анекдот:
— (пессиміст, в розпачі): як же ж все погано, мабуть гірше і бути не може
— (оптиміст, життєрадісно): може може!
1. Здоровье — самое главное. Наступает момент, когда ты понимаешь, что уже не вывозишь всего того, с чем легко справлялся 10 лет назад, а безопасность семьи зависит только от тебя.
2. Работа в найме — путь в никуда. Вылазить из кожи вон, чтобы пройти фильтр рекрутера — бессмысленная затея. Нужно растить свою cash cow, а лучше — стадо. Чем раньше это поймешь, тем лучше. Но никогда не поздно.
3. AI agents — тектонический сдвиг в нашей профессии. Стало сложнее, на мой взгляд. Если раньше мы были ограничены в своих знаниях и скиллах, то теперь поле возможностей расширилось неограниченно и стало сложно отделять иллюзии от реальных практичных решений. Задача на 2026 — суметь трансформироваться и уверенно перейти на новый уровень.
Работа в найме — путь в никуда.
Чому? Якщо вибір заробляти $10к без жодних вкладень, і мати бізнес який приносить копійки, то вибір ж очевидний.
Ну це ти взяв самий успішний кейс найма і самий неуспішний кейс бізнесу.
Це як порівнювати сінйора в Києві з джуном в долині, і казати що в Києві краще.
Так тут більшість сіньори в наймі, і ще навіть не джуни в бізнесі
Найуспішніші приклади найманої роботи це CEO Microsoft, Nvidia чи інших big tech. Це десь
Якщо ж брати «середній рівень для ІТ» десь в США чи Швейцарії, то для найманого співробітника на зарплаті це буде (дуже приблизно, як середня температура по лікарні) 150000 usd в рік (або в еквіваленті в франках). Цей рівень недосяжний для 90% малих стартапів і підприємств (50% компаній в США закриваються в перші 5 років і 65% в перші 10 років). Великий бізнес має доступ до інструментів і можливостей, з якими малі підприємства, де людина «працює на себе» просто буде не здатна конкурувати, бо потрібна хоча б мінімальна критична маса в пару сотень мільйонів (а краще пару мільярдів) доларів оборотних коштів, щоб відповідати всім вимогам B2C бізнесу на сьогодні.
Ми же порівнюємо успішний бізнес vs успішний ІТшник.
Збанкрутілому бізнесу в аналогію можна бомжа привести. І навіть тут бізнес виграє так як часто борги віддавати не треба, залежить від того де і на яких умовах гроші брав. А досвід залишиться, і з другої чи третьої спроби таки побудуєш.
Звісно легше і надійніше стати успішним ІТшником ніж побудувати успішний бізнес. Но апсайлд у бізнеса безмежний, а у 95% ІТшників видима стеля в районі 10к в Україні і 500к в США.
Ми же порівнюємо успішний бізнес vs успішний ІТшник.
Успішних ІТішників більше половини від загального числа ІТшників. А успішних бізнесменів добре якщо 5% (65% банкути в перші 10 років, ще багато балансують на межі рентабельності або мають прибуток не більше звичайної зарплати). Тому це не зовсім статистично справедливе порівняння.
Збанкрутілому бізнесу в аналогію можна бомжа привести.
Це тільки якби 2/3 людей були би безхатьками. Ризики бізнесу в рази і рази вищі ніж ризики роботи за наймом.
А досвід залишиться, і з другої чи третьої спроби таки побудуєш.
Це правда, але тільки в країнах де це розуміють і приймають, як в США. В ЄС ризику частіше бояться більше ніж чуми і війни, тому бізнесмену що
Звісно легше і надійніше стати успішним ІТшником ніж побудувати успішний бізнес.
Абсолютно так, тому і вираз «краще працювати на себе, бо працювати на когось це дорога в нікуди і втрата часу» невірна в своїй основі. Для більшості це не краще, а гірше, бо свій бізнес це великі ризики і більше ніж 50% ймовірності все втрати + ймовірність вийти на плато розвитку малого бізнесу і мати доходи як на зарплаті тільки з більшою частиною ризику (як в інвестиціях — дохід може бути однаковим на папері, а от профілі ризику неймовірно відрізняються).
Лише 5% бізнесменів зможуть зібрати комбінацію з працездатності, компетенцій, наполегливості, дисципліни і удачі (бо зовнішні чинники і ризики неможливо контролювати) щоб перевершити переваги роботи за наймом.
500к в США
І в США і в Швейцарії ця сума дозволяє інвестувати значний відсоток доходів і мати потенційно необмежені доходи від інвестицій але з меншим ризиком (чи обирати свій рівень ризику)
ви не враховуєте через ошибку вижившего)
Успішних ІТішників більше половини від загального числа ІТшників
є люди, які закінчили універи, пройшли курси, вчились самі, але в них не вийшло «увійти в айті»
при цьому, я все ж погоджусь з концепцією, що в наймі легше добитись успіху, достатньо навчитись добре робити якусь одну специфічну роботу і вміти її скейлити, як ти можеш працюватив наймі і навіть тягнути ще якісь парт-тайми чи консультації в тридорога. (що по суті може легко перетворитись в бізнес)
Я взагалі з освітою ПТУ увійшов в міжнародний IT бізнес.
Успішних ІТішників більше половини від загального числа ІТшників. А успішних бізнесменів добре якщо 5% (65% банкути в перші 10 років, ще багато балансують на межі рентабельності або мають прибуток не більше звичайної зарплати). Тому це не зовсім статистично справедливе порівняння.
это ерунда, конечно. открой тот же зарплатный опрос ДОУ и ты увидишь, что только 115 респондентов из > 5100 ответили, что получают более 10К. т.е. только 2% можно назвать успешными ITшниками. следует вывод по твоей же логике, что успешным бизнесменом стать шансов больше, чем успешным ITшником. но штука в том, что как справедливо отметили в других комментах, ITшников в найме которые получают 20К+ в Украине — ровно ноль — есть четкий потолок зарплат в найме, в который ты упираешься. в тоже время в своем бизнесе потолка нет, все зависит от тебя — это действительно так. и не надо приводить в пример Балмера, это уже не найм, а фактически, нанятый совладелец.
на самом деле, тут налицо разница в майндсетах. в моем окружении полно людей, которые создали с нуля свой успешный бизнес в IT и имеют доход больше успешного и тем более, среднего ITшника. но важно помнить, что так было не всегда, в начале доход был отрицательный с высокими шансами прогореть. потому я и писал, что «чем раньше начнешь — тем лучше, но никогда не поздно». отношение риск/ревард — ключевое в принятии решений. мой поинт в том, что найм обеспечивает некую стабильность, но так будет не всегда.
Розберемо по пунктах. Але спочатку треба дати визначення, що таке «успішний ІТшник» і «успішний бізнесмен», бо тут і криється маніпуляція.
Успішний ІТшник — це ІТ-спеціаліст рівня Senior+, який має стабільний дохід, що значно перевищує середній по країні/регіону, соцпакет та work-life balance. Дохід $4,000-$7,000 (в Україні/Східній Європі) або $150k+ (США/Швейцарії). Це дозволяє інвестувати, подорожувати та купувати нерухомість. Це масовий успіх, а не винятки. Вважати, що успішний ІТшник, це лише той хто отримує $10k+ в Україні — це маніпуляція.
Успішній бізнесмен — це власник бізнесу, чий чистий особистий дохід (після сплати податків, зарплат, оренди та реінвестицій у бізнес) перевищує зарплату Senior-розробника. Якщо бізнес має оборот $1M, але маржинальність 5%, то власник заробляє $50k на рік — менше, ніж хороший сеньйор, але з ризиком у 100 разів вищим.
Тепер порахуємо статистику.
1) Для найму. За даними кар’єрних порталів (LinkedIn, Glassdoor), шлях від Trainee до Senior займає в середньому
2) Для бізнесу. Ми бачимо Цукерберга і Гейтса, але не бачимо тисячі тих, хто заклав квартиру і прогорів. Згідно US Bureau of Labor Statistics (надійний статистичних даних для України фактично не існує) 20% малих бізнесів закриваються в перший рік, 50% закриваються до
Тобто стати успішним найманим працівником — це питання дисципліни та часу (шанси >50%). Стати успішним бізнесменом — це питання удачі, ризику та унікальних обставин (шанси ~5%).
на самом деле, тут налицо разница в майндсетах. в моем окружении полно людей, которые создали с нуля свой успешный бизнес в IT и имеют доход больше успешного и тем более, среднего ITшника
А в моєму повно людей, що отримують понад 1 мільйон $ в еквіваленті в рік чистими на зарплаті (з врахуванням акцій і дивідендів від них), це не репрезентативно враховувати лише власне оточення, коли мова йде про значну кількість людей. До речі «успішний ІТ бізнес» — це не ФОП для
Коли ти працюєш в наймі, у тебе один начальник. Він може бути дурнем, але він один. Ти продав йому 8 годин, закрив ноутбук і забув.
Коли ти «працюєш на себе», твій начальник не зникає — він розпадається на сотні дрібних і неконтрольованих тиранів:
— Клієнти — це начальники, які дзвонять у неділю ввечері, вимагають знижок і погрожують піти до конкурентів.
— Підрядники — це начальники, які зривають дедлайни, хворіють, зникають і яких ти маєш вмовляти працювати за твої ж гроші.
— Податкова та регулятори — це начальники з кримінальним кодексом у руках, яким байдуже на виправдання.
— Касовий розрив — найжорстокіший начальник, який не дає тобі спати, бо через 3 дні треба платити зарплати, а клієнт затримав транш.
Саме тому мотивація створити свій бізнес бо «працювати на когось це втрата часу» — це шлях до провалу. Мотивація створення бізнесу має бути готовність роками працювати в мінус чи в нуль, без вихідних і відпустки, не рахуючи часу в тиждень (і 80 і 100 годин) з залізною дисципліною лише через віру в бізнес модель і бажання щось створювати з 5% шансу стати дійсно успішним. Бізнес — це інструмент для тих, хто не може не робити бізнес. Для чистого заробітку грошей з урахуванням ризиків (risk-adjusted return) — кар’єра топ-спеціаліста + інвестиції (S&P 500 / нерухомість) математично вигідніша для 95% людей (а не шлях в нікуди).
100 лайків цьому коменту, не даром пан в гуглі працює
ну так будет не всегда. в один день гугл может провести очередную оптимизацию, а пан получит в инбокс нотис и через короткое время в его LinkedIn аватар получит новый бейджик Open to work. найм имеет как свои плюсы, так и свои риски.
Ризики є всюди, питання в ціні помилки.
Коли велика компанія проводить оптимізацію, працівник отримує вихідну допомогу (багато місяців ЗП) і виплати Arbeitslosenversicherung (ALV) чи їх аналогів ще пару років. Ризик тут — це тимчасова втрата Cash Flow (грошового потоку), яка вирішується пошуком нової роботи.
Коли «оптимізацію» проводить Ринок, власник бізнесу отримує не вихідну допомогу, а борги, касові розриви і втрату інвестованого капіталу. Ризик тут — це втрата активів (Capital Loss). А у випадку індивідуального підприємництва (ФОП/Sole Proprietorship) підприємець відповідає ще й усім своїм приватним майном, а не лише статутним капіталом.
Єдиний дієвий захист від ризиків (і в наймі, і в бізнесі) — це диверсифікація. Мій підхід: робота (як джерело доходу) + інвестиції (акції, нерухомість, облігації). Якщо «впаде» робота — підтримають активи (в ідеалі — нескінченно довго, aka FIRE).
Якщо бізнес «захворіє» — ви втрачаєте і дохід, і капітал одночасно. Тому математично найм + диверсифікація — це значно стійкіша конструкція.
Ризики є всюди, питання в ціні помилки.
питання в інтегральному добутку ймовірності успіху на величину прибутку від успіху: окремо для наймачів і наймитів — і тоді порівняти
не здивуюсь якщо вони ~рівні: так-так, і це — свого роду ринок
очень много текста, нет смысла спорить, тут действительно разница в майндсетах — то, что выглядит недостатком для тебя, для меня является ценностью. скажу только, что если бизнес имеет маржинальность в 5%, то ты что-то делаешь не так и тебе надо заняться чем-то попроще и пойти в найм.
Модне слово «майндсет» — це не магія, а звичайне налаштування нейронної мережі мозку під впливом досвіду. Так само як лікар усюди бачить симптоми, а тестувальник — баги, підприємець скрізь бачить бізнес-можливості. Це просто професійна деформація (натренованість нейронки), а не «елітне таємне знання» чи обраність.
если бизнес имеет маржинальность в 5%, то ты что-то делаешь не так и тебе надо заняться чем-то попроще и пойти в найм.
Цифра була наведена для прикладу, щоб показати, що оборот компанії != прибуток власника. До речі, маржинальність Amazon у рітейлі роками була
выглядит недостатком для тебя, для меня является ценностью
Немає абстрактних «недоліків», є risk-adjusted return (дохід з поправкою на ризик). Відкриття бізнесу схоже на казино (з погляду ймовірностей): це математично гарантований провал для 95% гравців, але завжди є ті, хто вірить, що саме їм пощастить зірвати куш.
Зрозумійте мене правильно: є ті 5%, що таки зривають куш або значно покращують своє становище порівняно з наймом. Більше того — без підприємців немає розвитку. Саме вони відповідальні за інновації, створення робочих місць та оптимізацію систем. Але успішні підприємці мають мотивацію створити цінність (новий продукт, сервіс, локалізацію, модернізацію ітд), мають бізнес-план і фінансовану «подушку» (або план чи партнерів щоб мати фінансування) до виходу на операційний прибуток. Мотивація ж створення бізнесу лише «щоб працювати на себе і не мати начальника» — це шлях в нікуди (і не варто плутати підприємництво з оформленням трудових відносин через ФОП для оптимізації податків).
твои цифры делают твои примеры манипулятивными. ты противопоставляешь найм бизнесу на примере Балмера с зарплатой в миллиард и Безоса с маржой 5%. штука в том, что Балмер такой один, как и Амазон.
если же смотреть реально на вещи, то средний сеньор в найме в Украине имеет максимум 5-7К, что позволит ему купить машину, накопить на квартиру и обеспечивать пристойный уровень жизни для семьи из
в Европе вся эта история становится еще скучнее, зная уровень зарплат и налогов. защищенность, безусловно, выше.
да, найм — это стабильность, но ценой того, что ты выше планки не поднимешься.
теперь про бизнес.
мы тут не на форуме работников торговли и пример амазона с 5 процентов — не релевантен, а манипулятивен. мы — программисты, в нашем бизнесе совсем другая модель и другие цифры. я лично знаю достаточное количество людей, которые создали свои сервисы или портфолио сервисов и зарабатывают на этом вполне приличные деньги — десятки тысяч евро в месяц ревеню с высокой маржинальностью > 50%. это такие же программисты как мы, проводят время за клавиатурой. их отличие в том, что они даже не мыслят о другом пути, кроме как создавать свое и добиваться все больше и больше, потому что 5-7К им недостаточно. неудачи воспринимаются как неизбежные инвестиции. во всем нужен системный труд, так же как и сеньором с 5-7К станет далеко не каждый — зарплатная статистика об этом красноречиво говорит. конечно, успех ожидает не каждого, но это не казино. да даже в казино вероятность выигрыша вовсе не 5%, тут ты тоже сманипулировал.
и напоследок, про мотивацию «работать на себя и не иметь начальство». это необычайно сильная мотивация, и очень важная. просто ты ее не понимаешь, это не в упрек, это как раз про разницу в установках.
казалось бы «дело майндсета, /thread», но меня больше интересует статистика, которая сюда притягиватся и ее манипулятивность
я вот открываю виджет доу, выбираю сеньоров от 5 лет опыта (специально откидываю всяких стафоф/хедов/техлидов) — просто сеньор гребцов на чиле. ставлю английский б2 — в принципе достижимая вещь за 5 лет, при чем без б2 как будто не сильно хуже картина
из 1100 анкет 75% указали зп выше 4к, половина выше 5к. «далеко не каждый» — это буквально «не меньше половины» (стафы и техлиды как будто не должны ниже медианы упасть)
для предпринимательства же не раскрыты такие моменты:
о какой выборке мы вообще говорим — на сколько это вообще показательно?
учитываются ли в мардже «инвестиции в опыт»?
какие цифры будут соответствовать 1/2/3 квартилям — на сколько вообще «щадящее» распределение, есть ли какой-то в нем «почти гарантированный» островок стабильности? как поменяется картинка если добавить сюда «инвестиции в опыт»?
сколько живут эти сервисы, раз уж поднимается речь про тяжелый поиск работы после 50?
какая часть маржи откладывается, а не реинвестируется, если речь идет про пенсию, которую мы гарантировано отложили?
Статистику по українським джерелам дуже важко знайти чи вирахувати, але можна спробувати.
Вхідні дані (2023 рік):
— В Україні приблизно 308 тисяч активних підприємств (без ФОП) stat.gov.ua/...ubyektiv-hospodaryuvannya
— Якщо брати дані по з Держстату (lg.ukrstat.gov.ua/...nans/finans2023_3.php.htm) то фінансовий результат (сальдо всіх підприємств в Україні 550 млн грн)
Тобто 1 підприємство в Україні приносить в середньому 1800 грн чистого прибутку в рік. Але це середня температура по лікарні бо лише 53.1% підприємств в Україні прибуткові і 46.9% збиткові.
Якщо заглибитись в деталі (stat.gov.ua/...bdf5d14aa38693944c8d3fbc4 — треба завантажити raw дані і написати невеликий скрипт для аналізу і підрахунку) — дані і калькуляції неточні, без крос перевірки ітд, але показують приблизний порядок чисел (дані за рік).
1. Середній прибуток (лише серед прибуткових):
2. Середній прибуток (серед усіх підприємств — сальдо):
так 5К — это небольшие деньги, уровень проживания для семьи в Киеве. такой доход не закрывает будущие риски, которые только нарастают с каждым годом. речь шла о 10К+, а это потолок в украинских реалиях. чтобы пробить его и поднять свои доходы нужны самостоятельные шаги. целесообразно их начинать делать, пока есть стабильность в найме, потому что так будет не всегда.
поинт был именно в этом. и что для того, чтобы зарабатывать в разы больше, чем в найме, нет нужды строить второй Амазон. в нашей сфере море возможностей, нужна просто мотивация.
5К — это небольшие деньги
НЕБОЛЬШИЕ деньги.
НЕБОЛЬШИЕ. НЕБОЛЬШИЕ.
Мдаааааааааааааааааааа.
НИЩЕТА просто, ГОЛОТА! «Всего-то 5К баксов/мес — НИЧЕГО буквально себе с этим нищенским доходом не позволить!» (в стране, где большинство за 300 баксов выживают)...
Деякі люди далі новопечерських липок життя не бачать.
НЕБОЛЬШИЕ деньги.
Станіслав, при всій повазі та співчуттю до вашого поточного становища (читав вашу окрему статтю про це), але повірте на слово — це таки дійсно невеликі гроші.
Це вам так здається тільки тому, що ви конкретно зараз у тяжкій ситуації. Але коли починаєш заробляти в Україні 5-7к (типова сеньйорська вилка), то «втягуєшся», бо життя сім’ї «ставиш на рейки» з врахуванням цього рівня доходу — а саме: відповідне харчування, «тєкучка» теж щось виїдає (утримувати сім’ю недешево, якщо потреби виходять за рамки «макарони на вечерю» — медицина, дівоче б’юті, фітнес/зал/басейн, побутові витрати, посиденьки з друзями/подругами, обслужити і заправити авто, якийсь там гаджет оновити, подорожі то просто тупо грошова яма, особливо якщо треба везти не лише себе, а все сімейство, комунальні оплатити, батькам допомогти), придбати авто «покраще» (чи в нульову розстрочку від салону, чи за кеш, кому як зручніше), подумуєш (а потім таки вкладаєшся) про другу-третю-четверту-п’яту квартиру/будинок (теж в більшості випадків у розстрочку), та й врешті-решт якісь донатики теж гріх не закинути тим, кому довіряєш. Решту в інвестиції на фондовому ринку (якщо ще щось лишилося). Ще трохи в банальний кеш відкласти, як оперативний резерв. І повірте, ті кілобакси зачасту розлітаються вмить, у перші дні місяця, за винятком тих, які потрібні на «базу».
Коли я полишив Україну три роки тому, то був якраз на верхній границі зазначеного сеньйорського діапазону. «Дійшов» туди нелегким шляхом, бо особисто мені було непросто, може комусь з колег цей хліб і був легкий, але у мене на всіх проектах протягом трудового шляху (20 років уже) складалася ситуація, коли ніби й платять пристойно по мірках ринку, але клієнти попадалися дуже вимогливі і вредні, і звісно ж, хоч і не скупилися, але за ту компенсацію всі соки витискали, як з лимона. Якось навіть працював пару років на представників досить відомої нації, яка стереотипно славиться своїм особливим ставленням до грошей і власної вигоди (не буду прямо писати, а то ще раптом забанять, нинчє такі часи пішли), то мене ледве не як ганчірку вичавлювали, бо «ти должен отпахать» за наші бабки, хоча платили ну грубо кажучи на 20% вище за «середняк» по ринку на той момент (початок
Так от — ні, воно взагалі не здавалося «багато». Деякі місяці навіть не вистачало на закриття звичних дірок, і настільки приємно було, коли умовно капала
Щиро бажаю вам на старті цього нового року вибратися з тої фінансової ями, набрати обертів і вийти на пристойний дохід, який закриє вам базові потреби і навіть кратно їх перевищить. Коли (не якщо, а саме коли! — вірю у вас!) це станеться, тоді, може, перечитаєте це повідомлення іншим поглядом, то воно буде ясніше, про що я кажу.
речь шла о 10К
Так а есть ссылки (в значительном количестве) от укр.разработчиков о своих проектах, приносящих такую прибыль на протяжении 3+ лет ?
На dou таких success story очень не много. Историй про 2 фултайма и 15к+ есть, про фаанги и 300к+ в год тоже есть. Помню статью про разработчика, который задонатил 7млн гривен (может путаю сумму, но много) и это буквально единичный случай. Писали люди что свою шлюпку организовывали, но за ~2 года пошла ко дну и опять в найм.
То-есть какие проекты в долгосрочной перспективе приносят денег? Что-то в крипте выстреливает, но не факт что на протяжении нескольких лет это выгоднее архитекта на галере. В общем тема не раскрыта.
ссылок не будет, по понятным причинам. все это личные контакты, я не собираюсь раскрывать то, что владельцы публично не освещают сами. тема называется «Какие выводы ВЫ сделали...», вот я делюсь своими выводами и для меня референсы вполне убедительны.
люди делают разные проекты, ни один из них не связан с криптой, это все скучные чисто софтверные проекты на проверенном рынке, которые долго и методично развивались. т.е. важна системная работа, готовность на каком-то этапе работать в ноль и в минус и готовность на своем пути овладеть множеством других компетенций, кроме чисто инженерных. успех не гарантирован, конечно, но это точно не лотерея ну и всегда можно вернуться обратно в найм. если кому-то 5К хватает, то это же прекрасно. речь идет о тех, кому 5К не хватает и кто хочет делать свое, а не чужое.
про шлюпку у меня есть другой пример: я лично хорошо знаю ребят, с которыми 20 лет назад писал на Java. вот 20 лет назад они решили сделать свое (это про мотивацию «быть самому себе начальником») и начали создавать галеру. сейчас — это крупная украинская компания с несколькими сотнями разработчиков. ноль инвестиций, чистый бутстрап. конечно, сейчас такой пример повторить уже сложнее, но я хочу сказать, что и 20 лет назад наши общие знакомые крутили пальцем у виска и говорили, что в найме можно больше заработать.
повторюсь, у меня нет намерения кого-то убеждать или переубеждать. я делюсь своими выводами исключительно.
Ти вважаєш що 5к$ це максмимум в наймі, але це рівень сіньора на галері.
Навіть там ще є ліди, архітектори, делівері менеджери, принципали.
А ще є СТО де і 20к в Україні можливо.
А ще є прямі конракти, а мене колишній колега має 9к€ сіньором з України на бетінг британський. Звичайна дев позиція, без
Я вже не говорю про чіти типу кількох робіт, як робить 10% (за статистикою Доу).
Два роки тому я думав щось стартанути, навіть топік тут створив dou.ua/forums/topic/50581
За моїми підрахунками, мені треба було мінімум 10 фулл тайм девів щоб заробляти те що я зараз.
І це без врахування ризиків що клієнт не заплатить.
нет, 5К — это не максимум, но это уверенный верхний диапазон. 6-7К вполне реальны в Украине, но уже нужно постараться. 9К+ на Джинни это уже топ-найм, т.е. единичные случаи. 20К для СТО в Украине — сорри, не верю. там не за что просто платить такие деньги.
читы про два фуллтайма — верный путь к выгоранию.
и главное, что я пытаюсь донести: да, ты можешь сегодня получить оффер на 9К, но ТАК БУДЕТ НЕ ВСЕГДА. об этом нужно думать уже сегодня, когда у тебя оффер в кармане.
мой школьный друг работает в старом крупном скандинавском вендоре софта для ритейла. у них под конец года прошли пачки увольнений, просто взяли табличку employees, отсортировали по убыванию зп и верхнюю четверть уволили. всех старых сотрудников, проработавших 10 и больше лет, с высокими зарплатами. невзирая на заслуги, компетенцию и тд. а в Индии открыли +1 деливери офис. вот это — реалии, индустрия меняется, к этому нужно быть готовым.
два фуллтайма — верный путь к выгоранию.
Ви ж розумієте, що перші роки (а може і 10 років) бізнесмен, який хоче успіху, працюватиме більше ніж просто 2 фултайми, при чому з значно більшими ризиками і відповідальністю у випадку помилки?
индустрия меняется, к этому нужно быть готовым
Індустрія змінюється постійно, не лише зараз
але в одному контексті а не в двох
Та ні, дрібний бізнесмен має не один контекст, а один на кожного клієнта.
Друге весло кинув і забув, з бізнесом це означає відкотитись назад на місяці якщо не роки.
один(все пов"язано), те що ви різним вважаєте вже делегується для кращої ефективності
власне суть бізнесмена, після певного етапу, знайти оптимум делегувань і їх природи
Мало просто делегувати — треба ще мати можливість перевірки якості виконаної делегованої роботи, щоб не вийшло, що касир в кінці робочого дня забрала касу собі і зникла, що менеджер по роботі з клієнтами перейшов до конкурента разом з клієнтською базою, а менеджер по закупівлям має бонус (не від роботодавця) за «правильний» вибір постачальника ітд. Організувати ефективну роботу організації з навіть з 3+ людей може бути не так просто як здається на перший погляд.
обычная ежедневная работа тимлида
Ну ти ж розумієш що ота мультиплікація діє в обидві сторни.
Як я писав раніше, великий клієнт не заплатив за кілька останніх місяців і все, ти попав на кількарічний дохід.
При наймі таких ризиків немає.
При наймі таких ризиків немає.
да не раз были истории, как работодатель сначала задерживал зп, потом выплачивал часть и обещал в следующем месяце выплатить уже все, потом еще обещания и в конце концов вся команда оказывалась на морозе без зарплаты в несколько месяцев.
просто свои риски работодатель перекладывает на тебя, а в распределении прибыли ты не участвуешь — только зарплата. это все украинские реалии.
как работодатель сначала задерживал зп, потом выплачивал часть и обещал в следующем месяце выплатить уже все, потом еще обещания и в конце концов вся команда оказывалась на морозе без зарплаты в несколько месяцев.
За це в Україні особиста кримінальна відповідальність директора підприємства
— стаття 175 кримінального кодексу України kodeksy.com.ua/...ks_ukraini/statja-175.htm)
— стаття 41 КУпАП за затримку ЗП (теж особиста відповідальність директора).
Звичайно, що справу ще треба довести до суду і виграти його, тому реальність не завжди може бути саме такою, але у правовідносинах з клієнтами що не платять, або платять з затримками, або з партнерами, що підвели юридичних конфліктів в судах буде гарантовано в рази більше.
просто свои риски работодатель перекладывает на тебя
Це теж незаконно
— ст. 42 Господарського кодексу України (сутність підприємництва). Власник бізнесу отримує прибуток саме як нагороду за те, що він несе ризик. Працівник не отримує частину прибутку, тому він не повинен нести ризик збитків. Якщо бізнес «прогорів», працівник все одно має отримати оплату за відпрацьований час. Перекладання цього ризику на персонал — це спроба роботодавця порушити визначення підприємницької діяльності.
— ст. 1 та 21 Кодексу законів про працю (КЗпП) (сутність трудового договору). Трудовий договір — це угода, де працівник продає свою працю (процес), а не кінцевий фінансовий результат компанії. Роботодавець зобов’язаний виплачувати зарплату регулярно, незалежно від того, чи заплатили йому клієнти, чи застряг товар на кордоні, чи впав ринок.
— ст.
Тому такого роботодавця можна було посадити за грати на кілька років і стягнути штрафи і компенсації, які виконавча служба могла б зробити з особистого майна підприємця.
Звичайно, що якщо вести бізнес з грубими порушеннями закону, це сильно змінює математичні розрахунки і ризики, але це можливо лише через фактично сильно зламану судову систему і правозастосування. Але це працює як на користь (в деяких випадках) так і проти підприємця (наприклад рейдерство чи рекет). Причому у випадку малого і середнього бізнесу — скоріше проти.
Яка така зарплата?
На шлюпках у кращому випадку через фопи йде, а то й взагалі чорним налом або криптою
Тому ніякої кримінальної відповідальності не буде, максимум спір у суді між двома суб’єктами підприємництва із заздалегідь відомими результатами))
конечно, да, риски значительные. но и награда может быть больше. это — часть мотивации. но с моей точки зрения стабильность найма тоже переоценена.
ты можешь сегодня получить оффер на 9К, но ТАК БУДЕТ НЕ ВСЕГДА
Так бізнесу це ще більше стосується.
Великий клієнт відвалився і не заплатив за останні кілька місяців і ти банкрут. Скільки шлюпок так потонуло.
А в наймі в тебе будуть скіли за які готові ± так само платити. Пофіг чи ти переїхав до Іспанії чи працюєш з дому.
З бізнесом так не вийде, прогорівши, за місяць вийти на хоча б мідовий дохід.
Ну і відкладаючи
Ну і відкладаючи20-30% протягом 20 ситих років в умовний sp500, в тебе буде набагато безпечніша подушка ніж свій бізнес
нет на нашем рынке таких зарплат. сколько ты за последние 20 лет отложил в sp500?
нет на нашем рынке таких зарплат. сколько ты за последние 20 лет отложил в sp500?
250к, ще 60к облігації і 400к нерухомість.
Ціль на цей рік 400к в стоках і облігаціях
dou.ua/...rums/topic/57079/#3040789
Я менше 30% відкладав хіба джуном
тогда ты молодец, респект за заработок и за финансовую дисциплину.
ты можешь сегодня получить оффер на 9К, но ТАК БУДЕТ НЕ ВСЕГДА. об этом нужно думать уже сегодня, когда у тебя оффер в кармане.
Ця логіка працює і для бізнесмена — бізнес модель, навіть якщо ти монополіст, не буде працювати завжди (подивіться що стало з Kodak). Клієнти, які є сьогодні, не обовʼязково прийдуть завтра (Blockbuster до цього не був готовий). Багато дрібного рітейлу не витримати конкуренції з Amazon ітд. Ризики що «так буде не завжди» у бізнесу на порядок (а то і на порядки вищі) і до цього треба бути готовим.
Собствeнно об этом и рeчь, никто нe спорит что хорошо быть богатым и здоровым. Но нeт проторeнного roadmap’а: дeлай 1, 2, 3 и в итогe получишь намного большe стандартной зарплаты. Потому что как прийти в Украинe к 10К в цeлом понятно, пусть послe 5-7К каждая тысяча даётся нeлинeйных усилий, но путь извeстeн: английский, system design, нeтворкинг, прохождeниe собeсов и попытка подняться по карьeрной лeстницe, прямыe контракты, пeрeeзд в штаты и т.д. То-eсть обсуждалось много раз. Просто нe всeм хочeтся прикладывать кратно большe усилий послe достижeния опрeдeлённой суммы. И вот с учётом дажe понятного flow по увeличeнию дохода, большинство застрeваeт на каком-то комфортном для сeбя уровнe (и я нe исключeниe).
А пилить свой продукт, который бы приносил дeньги, это ж нe про дeлаю наугад абы что, главноe дeлать. Нужна какая-то адeкватная идeя, которая потeнциально принeсёт дeнeг и вот тут нeт roadmap’а, да и в большинствe случаeв нe выстрeлит. Это нужно имeть отдeльный mindset. Потому что дажe открыть свою шаурму, барбeрную и что-то такоe лично мнe понятнee, чeм сдeлать нeпойми что, чeго eщё нeт, потом это раскрутить и начать зарабатывать.
нe всeм хочeтся прикладывать кратно большe усилий послe достижeния опрeдeлённой суммы........ большинство застрeваeт на каком-то комфортном для сeбя уровнe
100% — золоті слова.
Пригадую свої перші роки — аналогічно, «ривок» умовно з 1к (джун) на 3к (помідор) був простим, далося дуже легко і «органічно», само собою (~2010 рік).
Від 3к до 4к+ з деяким напруженням і досить значними затратами часу (близько 5 років). Хоча, скоріш, це не було моє особисте досягнення, а данина часу і ринку — просто всім помідорам з/п поступово підвищували від трьошки до п’ятака, то й я потрапив у потік.
А от далі від 4.5к до 7к то зайняло ще 5+ років і нескінченні вимороження мозку на проектах.
Не раз думав (ще будучи в Україні), що можна і далі спробувати «рвати дупу» надмірно і пахати з ще більш оскаженілою енергією, але приходить розуміння, що ресурси організму і когнітивних можливостей не є нескінченними. І часу на будь-яке дозвілля та сім’ю не лишається взагалі катастрофічно і хронічно. Тому далі постає вибір — або ще +2...3к ціною неймовірних зусиль і повним похеренням будь-якого життя поза роботою, або ж жити без тих екстра грошей, але лишити собі хоча би ті скудні залишки дозвілля.
Абсолютно так, тому і вираз «краще працювати на себе, бо працювати на когось це дорога в нікуди і втрата часу» невірна в своїй основі. Для більшості це не краще, а гірше, бо свій бізнес це великі ризики і більше ніж 50% ймовірності все втрати + ймовірність вийти на плато розвитку малого бізнесу
Власний бізнес це цікаво. Кожен день нові виклики складнощі та нова історія. Прожити 20 років один і той самий день страшна перспектива. Навіть якщо це безпечно і комфортно.
Або це цікава історія з невідомими змінними, яка закінчиться нічим (в 90% випадків).
Або вдасться виростити таку компанію яка принесе реальні гроші. Тож. Мінусів нема.
Прожити 20 років один і той самий день страшна перспектива.
Якось за приблизно 15 років що я працюю, у мене ще жодного разу не було двох однакових днів.
Мінусів нема.
Opportunity cost? Час витрачений на створення бізнесу, який закінчився нічим (крім отримання досвіду) міг бути витрачений на роботу і інвестиції. За
а приблизно 15 років що я працюю, у мене ще жодного разу не було двох однакових днів.
це прикольно, теж так хочеться.
Opportunity cost? Час витрачений на створення бізнесу, який закінчився нічим
розумно
Власний бізнес це цікаво. Кожен день нові виклики складнощі та нова історія. Прожити 20 років один і той самий день страшна перспектива
Якщо поза роботою ще є життя, то це не вірно)
Работа в найме — путь в никуда
Це розповсюджена ілюзія, що робота «на себе» завжди вигідніша ніж робота «за наймом». Це абсолютно точно не так — власний бізнес це неймовірно багато ризиків і у великій кількості випадків зовсім не вигідніше ніж робота за трудовим контрактом. Для того щоб власний бізнес приносив більше грошей ніж робота за наймом, це має бути великий чи середній бізнес (малий в кращому випадку +/- на рівні еквівалентному зарплаті) який може оптимізувати витрати за рахунок масштабування (economy of scale). А таких успішних бізнесів нескінченно мало порівняно з малими підприємствами.
Але у власній справі є decoupling зусіль від нагородження. Тож коли воно вже поїхало можна зайнятись іншою справою, або просто витрачати час на себе.
Такі випадки є радше винятком і можливі переважно у дуже великому системному бізнесі (з оборотами в сотні мільйонів або навіть мільярди доларів). В Україні таких компаній близько 150 (top-1000.com.ua) і це переважно держпідприємства, дочірні компанії міжнародних корпорацій і незначна кількість приватних компаній українського походження (Метінвест, ДТЕК, Kernel, Епіцентр ітд)
Мені здається що це не так. Невже власник справи буде оперативні проблеми закривати якщо на цю посаду можна людину взяти?
Найняти людину можна, але хто буде контролювати цю людину? У невеликому бізнесі контроль над менеджером — це така сама операційка, яка потребує часу та нервів. Справжній decoupling — це коли ви можете не відкривати пошту рік, а капіталізація компанії зросте. Це реальність списку Forbes (де процеси тримаються на процедурах та якісному незалежному аудиті, а не на особистості власника), а не власника мережі кав’ярень чи навіть заводу з оборотом у кілька чи кілька десятків мільйонів.
Людина, яка здатна тримати на собі бізнес, відкриє свою фірму замість працювати на вас.
А ще й ваших клієнтів забере з собою (тру сторі)
коли воно вже поїхало можна зайнятись іншою справою, або просто витрачати час на себе.
Хтось повинен всім керувати.
Якщо не ти, то це найнятий СЕО, а смисл йому успішно керувати твоєю фірмою замість своєї?
Навіть під час моєї кар’єри (а тому я впевнений що це поширена практика)
1. мій делівері директор зробив свою шлюпку (переманивши клієнта і людей)
2. Найнятий СЕО протримався два роки, а потім пішов працювати СЕО компанії «дружини». За збігом обставин в нього появилось кілька нових клієнтів які знайшли сейли з тої попередньої компанії.
Не можна довіряти місцевому населенню навіть у Львівській області.
натрапили на мсье Лападітa місцевого розливу?
Таких названих придурків я не бачив в жодному регіоні України. По ступеню неадекватності десь на рівні сепарів Донбасу зразку 2014 року, а то і гірше. Таке враження що кожен місцевий держслужбовець і медик замішаний як мінімум в одній корупційній схемі. І при цьому воно вважає що якщо говорити українською мовою, то всі гріхи простять. Та і живуть по принципу аби до***тися.
Що значить «навіть»?
Треба закінчувати з цім програмуванням формочек , кнопочек та віконець. Побавився та вже досить. Грошей там вже немає.
програмуванням формочек , кнопочек та віконець
Це вже красиво робить AI, потрібно покращувати свої навички в більш складніших програмах, в тому числі частково використовуючи AI.
Усі програми написані і вони однакові. Здобути хоча б PhD та займатись чимось фундаментальним на перехресті коду та науки або творити Тип ігри — AI не здатне створити щось зовсім нове
Підозрюю, що далеко не всі люди на це здатні також :))
Право-анархізм на низькому старті.
Він більш наївній та відірваний від реальності аніж лівацький комунізм. Навіть у сучасному варіанті лібертаріанства. Нестор Іванович перевіряв — ніхто за цей двіж не впишеться.
Світом правлять багаті єліти та їх посіпаки. Найкращій варік для людини бути максимально незалежним від цієї системи
Навіть у сучасному варіанті лібертаріанства.
Я би не став називати будь-який право-анархізм за лібертаріанство. Liber це означає людські права (каламбур ненавмисний), а із свободою слова у анкапів прибизно як із багатством у стоїків... коли є то гарно, але ганятися за свободою слова анархо-праваки не будуть, свобода слова піде на поталу мегакорпам.
Той же ліво-анархіст Нестор Махно сам себе називав лібертаріанцем, не бачу нічого сучасного у цьому слові.
Нестор Іванович перевіряв — ніхто за цей двіж не впишеться.
Я читав його мемуари. Потрудіться розкрити думку, бо я не зрозумів про що ви.
виконав мрію навчитися імпровізувати на музикальному інструменті
Завжди імпровізував на всьому. Починаючи від дудок різних, гітар-клавіш-басів, закінчуючи віолончелью.
Це для мене проблема (що не можу нормально, як усі, по нотам одне й те ж грати)...
Мілей — головна надія всього людства
чувак який продав країну тнк та людям із невідомою національністю? Останнім часом у порвачків куміри не краще ліваків. Дивні часи.
З вашого коменту можна подумати що в 2025му існує такий політик якому нічого дорікнути.
чувак який продав країну тнк
Прям продав-продав, як Україна і угода по копалинам?
людям із невідомою національністю
А націоналізм це що це за цінність? Права/ліва/зелена/червона? Якщо ви українець і ви націоналіст то я би рекомендував вам починати коментар словами «знаю що я помиляюся, але...» — бо кому це потрібна націоналістська ідея — і як/ким/коли ці націоналісти збираються в Подніпрянщині панувати. Якщо говорити про національності і Латинську америку — танцювати потрібно із конфлікту лінивих аборигенів vs креольська знать: що трапляється з країнами де владу захопити перші і що трапляється з країнами де владу захопили другі...
Я роздумую з точки зору свободи слова. Ліваківський проект Давосів це ж цифрова тюрма: цифровий євро починаучи із учора, неможливість життя без смартфону і тоталітарний контроль всього до чого вдастся дотягнутися. В цьому плані останні дії Мілея, де він знизив можливості держави контролювати власність вказують на те що конкретно він поки що вірний конкретно лібертарній ідеї. Всі інші політики всього світу зараз вірні ідеї посилювати знущання з громадян, що в свою чергу дає зручні можливості посилювати знущання ще більше. Якщо Мілей посиплеться то проти ліваків не буде живого існуючого аргументу.
Якщо подивитися на події на землі — зараз абсолютно будь-яка діяльність держави може бути зроблена ефективніше і краще приватними силами. Я не бачу ні одного гарного наслідку існування держав конкретно в
Зате ми остання вільна країна.
це щось з Оруелла?
Рабство це свобода!
я подумав що це метаіронія, але життя бентежне — зараз вже достеменно не вгадаєш коли люди говорять серйозно, а коли іронізують та метаіронізують..
Я готовий захищати цю позицію. Але ж ви на неї навіть не напали. Давайте я вам допоможу. Свобода (відсутність цензури, надмірних податків та скаженого принтера) у
Ні. Цензура є, просто ваша позиція збігається з офіційною. В рашці z-пропагандисти теж не бачать у себе цензури.
Надмірні податки завжди були і є зараз.
Те що ви уникаєте їх на ФОП-і це тимчасове недопрацювання влади
В-білу податки вище ніж у більшості країн світу, просто половину з них ви не бачити в платіжці, там тільки ПДФО і ЄСВ, а є ще податок зверху на фонд ЗП, який нібито платить роботадавець, але насправді ви.
Про очевидні речі які знищують будь-яку свободу на корню навіть говорити не треба
просто ваша позиція збігається з офіційною
Ні, не збігається — але цензуру в будь-якій іншій країні було би пробити складніше. На щастя ще залишилися веб-сайти в Укрнеті де можна сказати погані речі про владу — і тему не забанять. В Рашці не побачити обмеження впн, мобільного зв’язку та насадження нацмесенджеру — я думаю важко.
Про очевидні речі які знищують будь-яку свободу на корню
Я не говорю що їх тут нема, я тільки заявив що у нашій країні вони з’явилися останніми, коли у всіх уже був капець.
Я в цій гілці вже третє повідомлення пишу про відносні оцінки свободи, а ви мені говорите що я сказав щось про абсолютні оцінки свободи. Але ж про мою абсолютну оцінку свободи прочитати можна просто в іншому рядку.
коли у всіх уже був капець.
У кого у всіх? Хоча якщо відносити Україну до группи країн типу КНДР, Рашки чи Туркменістану — то так, ми довше протрмались. Але світ значно більший і вільніший.
Ну і найбільша несвобода України — прихована. Україна це феодальний ресурс, який існує тільки щоб його юзати. Навіть ми самі (свідомо чи не свідомо) ціними Україну тому, що там можна жити як король на айтішну зепку. Тобто вся свобода в Україні повязана з експортом і з закордоном — з зовнішними чинниками. Не маєш до цього доступу — працюєш за їду як раб.
У кого у всіх?
Згідно тексту моєї заяви, я говорю про N-1 країн світу.
Україна це феодальний ресурс, який існує тільки щоб його юзати.
У вас тут фактична помилка — ви говорите про Україну словами які занадто гарно описують весь світ щоби обмежуватися лиш басейном річки Дніпро.
вся свобода в Україні повязана з експортом і з закордоном — з зовнішними чинниками.
Я би сказав що та свобода яка була — базувалася на тому що в Україні було занадто багато радянського надбання. Росіяни грабують трубу, а українці грабували самі себе. Звісно ситуація була нестабільною — у них труба не закінчилася, а у нас радянське надбання закінчилося. Так, дрібне уточнення яке не перекреслює оригінальну заяву.
у скарбничку «свобод» я б додав можливість безкарно завантажувати книги, фільми та ігри з торентів, не боячись штрафів, але «тонтон-макути» на вулицях — все псують..
1. Світ їбануте місце
2. Моя соціопатія недостатня
В світі ще є досить місць де соціопатам може бути комфортно. Але туди поки не випускають.
Розвивайся. Если начал двмгатся в этом направлении уже прогрес. Ставь себя всегда на первое место и лечи гиперемпатию заставь ее атрофироватся. Создавай ситуации контролируемых конфликтов. Социопатия без конфликтологии тупиковая ветка.
Oleksandr Viter
Eugen Stogniy
englishtests(dot)online
Vitalii Shebela
dudus
Ruslan Semchenko
Alex
Sergius von Bielersee
Mari Levi
Просто Анон
Sergey Zhornak
Mari Levi
anonymous
Evgeny Sergeev
Saul
yvs2014
Иван Дорошенко
Євгенія Невська
Мама програміста
Dmytro Hovdia
OrangePi Bot
Sergey Shafiev
Станіслав Алексєєв
Slavik Savko
Jeremy Walter
Undisclosed User
Vitalii Shebela
Dmytro Zemnytskyi
Donald Trump
ghost314159
Maksym Tuhai
Nazar Rybitskyi
Sergii Brolinskyi
Anton Taranov
Emma Orlova
Undisclosed User
Alex Zodov
sat-prof
Karina Kosenko
Иван Дорошенко
Azgalor Destromath
Slavik Savko
Найкращі коментарі пропустити