Чим би ви займалися, якби вже завтра вийшли на пенсію?

Всі чули про Сергія Бріна, одного з фаундерів Google, який у доковідні часи пішов на пенсію, а потім вирішив повернутися назад у Google через те, що пенсія йому не зайшла.

Він зізнався, що після виходу з активної роботи швидко почав відчувати нудьгу й втрату гостроти. Його план сидіти в кафе, вивчати фізику й насолоджуватися життям звучав добре лише в теорії. Без щоденної інтелектуальної напруги та відчуття залученості він почав буквально закисати й тупішати, і у підсумку повернувся до Google та занурився в роботу над Gemini й ШІ-напрямом компанії.

«Я фактично пішов на пенсію за місяць до початку Covid, і це було найгірше рішення», — сказав Брін

Тепер же ж Брін каже, що цей технічний драйв робить його значно щасливішим, ніж безтурботний відпочинок і закликає всіх своїх підлеглих посилено працювати над розвитком Gemini.

І ця проблема, як виявилося, є не лише в мільйонерів та мільярдерів. Дослідження показують, що люди так сильно фокусуються на тому, щоб назбирати грошей на старість, що забувають спланувати, як саме вони будуть проводити цей час.

І виходить, що готувати до пенсії треба не тільки гаманець, а й голову.

А ви вже думали, чим би займалися, якби вже завтра вийшли на пенсію? Змогли б довго протриматися без роботи чи свого проєкту?

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Якось чув жарт, коли дорослий син звернувся до свого батька-пенсіонера по допомогу, а батько відповів, що не може допомогти, бо має купу справ. На що син сказав: «Та які в тебе можуть бути справи, ти ж на пенсії!», а батько відповів: «Та я ВСІ справи відкладав на пенсію!»

Отже, мій список планів на пенсію, якби я вийшов на неї завтра:
1) Є приблизно 300 книжок, які я хочу прочитати, але все руки не доходять. Якщо читати 1 книжку на тиждень, то це займе приблизно 6 років.
2) Персональні проєкти. Є декілька ідей, як софтверних, так і хардверних. Це ще приблизно на 5+ років, але можна поєднувати з читанням книжок. Скажімо, працювати над власними проєктами вдень, а ввечорі читати.
3) Давно мрію про участь у IronMan. Це змагання з тріатлону, де потрібно спочатку проплисти 3.8 км, потім проїхати на велосипеді 180 км і потім пробігти 42.2 км. Тож у вільний від читання й особистих проєктів час — тренувався б. Поки що мій найкращий результат з витривалості протягом 1 дня був: 3.5 км плавання, 100 км на велосипеді і 15 км бігом. Тож ще рости й рости до бажаних дистанцій.
4) Купив би хатку в селі з городом і почав би вирощувати на землі все те, що вирощую зараз у квартирі у горщиках. Цей процес можна «запускати паралельно», бо воно саме росте, поки ти читаєш, кодиш, паяєш і тренуєшся.
5) Є список з приблизно 100+ фільмів, мультфільмів, серіалів та аніме, які я хочу подивитися, але список поповнюється швидше, ніж я встигаю щось подивитися з нього. Тобто на кожен 1 тайтл зі списку, який я встигаю подивитися — туди додається 2-3 нових, які я також хочу подивитися. Це буде в якості відпочинку від попередніх пунктів.
6) Давно мрію написати як мінімум 2 книги — одну в жанрі фентезі, іншу у жанрі наукової фантастики. Це теж займе декілька років і я не впевнений, що будуть на це сили у перші роки пенсії, враховуючи пункти 1-5
7) Мрію про купівлю невеликого бусика, переобладнання його у дім на колесах і подорож Україною та Європою з фотофіксацією найкрасивіших місць. Але це вже коли кордони відкриють і після пунктів 1-5. А от пункти 6 і 7 можна чудово поєднувати.

Як можна побачити — планів досить багато, і це не враховуючи звичайні речі, які і так присутні зараз в житті — зустрічі з друзями, час з рідними й близькими, якась соціальна активність, тощо.
Тож я впевнений на 100%, що мені на пенсії нудно не було б)

Власне, мені зараз 35 і якщо все піде за планом, то теоретично вдасться вийти на пенсію через 10 років, у 45. І от тоді вже пройдуся по всім 7 пунктам) Навіть якщо буду жити до 90 років, тобто ще +45 від моменту виходу на пенсію у 45 — всеодно знайду, чим себе зайняти і розважити, без бажання повертатися до роботи 5/2 8 годин на день.

З появою комп’ютерних ігор це питання більше не актуальне.

Жила б своє найкраще життя 😌. Бажань і планів мільйони

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Медійна діяльність в усіх її проявах. Ток шоу із незнайомими масам але цікавими людьми, документація старовини та побуту в старих людей, те ж саме по Європі, англомовний канал про Україну, канал живої української музики. Ну і побільше такого контенту між всім іншим: www.youtube.com/watch?v=lpOtmGWXP1Q
Не дивлячись на те що здається що вже в кожну щілину засунули камеру, — все ще є багато тем і досить кричучих по своїй важливості куди не дісталися. От я б хотів деякі з них перекрити. Техніка вже і зараз є, але через війну і кілька вихідних від неї обставин цим всим зараз зайнятися важко.

Рибалка, ліс, річка. Запрошуємо в Карпати.

Це ви справді запрошуєте в Карпати чи просто оголосили принцип?

Карпаты Карпатами, а довгострокове резидентство Польші пан на всяк випадок також отримав.

Хоча може і запрошує в польскє Закопане, чи румунську Трансільванію, там також непогано і також Карпати.

Я туди не виїду. Не вмію. Є браві козаки які зуміли. В мене так не вийде, тому цікавлюся лише українськими Карпатами. А чому ви вирішили що пан саме поза межами нашої батьківщини?

Бо він сам про це неодноразово писав))
Подивіться в його коментарях

Всі чули про Сергія Бріна, одного з фаундерів Google, який у доковідні часи пішов на пенсію, а потім вирішив повернутися назад у Google через те, що пенсія йому не зайшла.

Він зізнався, що після виходу з активної роботи швидко почав відчувати нудьгу й втрату гостроти. Його план сидіти в кафе, вивчати фізику й насолоджуватися життям звучав добре лише в теорії. Без щоденної інтелектуальної напруги та відчуття залученості він почав буквально закисати й тупішати, і у підсумку повернувся до Google та занурився в роботу над Gemini й ШІ-напрямом компанії.

Він не був потрібен своєї першої дружині.
Він не був потрібен своєї другої дружині.
Як батько він не потрібен дітям. Бо він їх бросав у 4-річному віці у кожному шлюбі.
Залишившись на одинці з собою, мабуть, зрозумів, що не потрібен і собі, і з собою залишатися на одинці не комфортно.

Тепер же ж Брін каже, що цей технічний драйв робить його значно щасливішим, ніж безтурботний відпочинок і закликає всіх своїх підлеглих посилено працювати над розвитком Gemini.

Звісно, бо крім роботи в нього нічого не має, щоб робило його щасливим.

Боже не дай
Дотягнути до пенсії
Боже до нас добрим будь
Будем курити
Ще більше пити
Бити в морду за що-небудь
Боже не дай до пенсії дотягнуть

І знов весна
Цвітуть дрова
Зима була холодна і тяжка
До церкви йди
Гриби збирай
Життє коротке
Колись попадеш в рай

Брати Гадюкіни «Було не любити» (1994)

Чим би ви займалися, якби вже завтра вийшли на пенсію?

Вдобряв би собою грунт десь...
Я не збираюся виходити на пенсію.

проблема в тому що вас можуть відправити без вашої волі...
наприклад станете не потрібним на ринку праці або за станом здоровʼя(як фізичного так і ментального)

Неможливо відправити на пенсію того, хто не працює наймитом. Поки я сам не вирішу, що мені треба на пенсію, я туди не піду.

Зачем откладывать?
Я считаю работать надо до момента пока есть возможность, но не упахиваться и иметь хобби и личные интересы.
Этим и занимаюсь.
Это оч тупа откладывать все на пенсию когда хвори одолеют и мечты так и не исполнятся.

Если что пишу эти строки от сюда с ружьем в руке
maps.app.goo.gl/...​JyZkcVYQ96pLYEJV6?g_st=ic

Очевидний план це гратись, як і у більшості людей (тобто заняття не для комерційного резульатату а для фану). Вивчення мов, рекреаційне програмування, кулінарія, спорт, сад-огород. Якщо є можливість жити поза містом із додатковими приміщеннями: столярство, бджолярство. Спробував би вирощувати гриби. Насправді, цікавих занять неймовірна кількість.

Більш цікаво було б дослідити чим «корисним» можна було б зайнятись, при умові що у мене достатньо грошей щоб не працювати. Тут є кілька варіантів:
— опенсорс, пропагування цінностей вільного компьютінгу. Покращення того що вже є для ПК, та спробувати допомогти звільнити мобільні платформи.
— розробка пов’язана з мовами програмування: компілятори, формальні методи ітп штуки
— геймдев у тому вигляді в якому я ним насолоджуюсь (покрокова стратегія або історичний симулятор)

я вже одинадцять років на пенсії, тільки один рік сад-огород «витримав». далі знову повернувся у проект, як мої колеги і прогнозували. працюю до тепер. я не один такий. ще пару моїх колег теж більше року не витримали. Але — в моральному плані пенсіонеру працювати легше бо вже непотрібно будувати карєру. Грубо кажучи «могу копать могу не копать» і СЕО про то знають, тому й відносяться інакше.

Ремонтував би гітари, ноутбуки та т.п. Бо маю досвід в цьому.

Цікаво що якби мені років 15 назад не довелось працювати, а одразу «виходити на пенсію» то скоріш за все не цікавився б багатьма речами, і стільки книжок/ігор/фільмів на пенсію б не відкладав. Думаю і зараз така можливість повністю змінить траєкторію розвитку і скоріше за все на тій самій віковій пенсії буду іншою людиною з іншими інтересами.
Ну а так скоріш за все буду код кодити, просто інший, як кажуть водії — для душі.

Теорія це одне, а практика зовсім інше.

Факт в тому, що половина згаданого (особливо все що стосується книжок, мов, спорту), можна вже робити, у людей більше вільного часу ніж вони думають. Но вони схильні придумувати причини це не робити, завжди знаходять цікавіші альтернативи, більш дешевий дофамин.

Знаю кількох хто за FIREлись. Також були грандіозні плани, розказували як і то зроблять, і сьо. Но, в їх житті нічого не змінилося, тільки змість роботи стало більше нетфлікса, ютюба і плейстешина. При цьому продовжують скаржитись що їм катастрофічно не хватає часу на хобі і реалізацію грандіозних планів і проектів. З грошима у них все в порядку.

Зі свого досвіду — не згоден. Я кілька разів мав «саббатікали» по року і більше, і це найкращий (та найбільш продуктивний) час мого життя. Єдине що їх отруювало, це розуміння що доведеться знову йти на роботу, тому доводилось частину часу виділяти на вивчення якихось речей для роботи, а не на щось що мені цікаво.

у людей більше вільного часу ніж вони думають

Особисто я дійшов висновку що вільного часу менше, ніж я думаю, навіть якщо я звільнився з усіх робіт та попросив нікого не турбувати мене кілька місяців. Треба враховувати необхідність їсти, гуляти ітп «сапорт» для тіла.
Але найголовніше, для мене те, що проблема взагалі не стільки в часі як такому, скільки в енергії та тонусі, а також у синергії як довгих часових проміжків так і повторення проміжків кожен день.

Дві «вільні» години ввечері після роботи це не те ж саме що вільні дві години після дня відпочинку. Якщо працюєш ввечері, то вільні дві години зранку важко провести продуктивно, бо не знаєш чи варто берегти сили на вечір, та і в цілому очікування що робота попереду давить морально.
5 * 2 годин за два вихідних це гірше ніж 2 * 5 годин кожен день протягом робочого тижня — думаю очевидно чому. Також, якщо у тебе є «вільні» 3-4 години в день, але вони розбиті постійними відволіканнями та наповнені очікуванням що хтось може написати це далеко не те ж саме що 3-4 години коли ти обірвав всі комунікації і зосередився на своєму.

Особисто я дійшов висновку що вільного часу менше, ніж я думаю, навіть якщо я звільнився з усіх робіт та попросив нікого не турбувати мене кілька місяців.

Я думаю різниця очевидна: якщо просто рахувати «вільний час», то може здаватися що його багато. Але якщо назвати його «радісний час» чи «щасливий час» і порахувати скільки радісних годин було у тижні — то виявиться дуже мало!
По-перше якщо людина почувається не дуже гарно (втомлена, щось болить, через щось хвилюється) — то їй дуже важко відчувати радість навіть у вільний час. З віком здоров’я буде відволікати усе частіше, додасться турбота про старих батьків і таке інше.
По-друге людині доволі важко перемикатися. Наприклад якщо втомився від роботи просто «відключитися» і спокійно поспати годинку серед дня. Мало у кого так вийде — хіба що допоможуть якісь практики медитації чи дихання чи ще якийсь аутотренінг. Більшість просто не може миттєво переключитися з робочого режиму у релакс.
Період часу має значення. Більшості людей аби почати щось робити треба спочатку «увійти в контекст»: пригадати, налаштуватися, продумати кроки. Саме за 3 години поспіль людина зробить набагато більше, ніж за 4 години з постійними перервами. Але це стосується і відпочинку! За годинну перерву можна поснідати — але не можливо відпочити. Так само і за один вихідний можна зробити «хатні справи» — але не відпочити.
На жаль сучасне життя вимагає від людини постійно жити на прискорених швидкостях аби «усе встигати». Тому часто справжній відпочинок чи задоволення заміняють швидкими «сурогатами». Подивитись якісь прикольчики, з’їсти смаколик, забігти на масаж, пограти на телефоні — тобто просто якось швиденько відволіктись від остогидлої рутини — але не на довго, бо діла завжди чекають!
З мого досвіду: перше, що ви зробити «вийшовши на пенсію» (чи просто втративши необхідність працювати на когось) — це зміните темп життя! Вам просто не буде куди більше поспішати — і через декілька днів ви вже будете дивитися на світ іншими очима!
І коли вам не треба буде більше нічого досягати, нікому нічого доводити, ні з ким не змагатися — ось тоді ви нарешті зрозумієте що подобається саме вам. І цілком можливо що замість «програмувати для задоволення» ви будете рибалити для задоволення і навіть не дивитись у монітор.

Дві «вільні» години ввечері після роботи це не те ж саме що вільні дві години після дня відпочинку

Тру, особливо коли це стає «дві години на дітей/дружину/прибрати/покупки»

Залишу заповіт і застрелюся.

Залишу заповіт

А есть кому?

і застрелюся

А есть из чего?

До речі, при інвестуванні чи подібне, можна спробувати враховувати у розрахунках той факт, що при капіталізмі існує неявний так би мовити 30% приблизно прихований податок на купівлю будь чого. Тобто, вам треба, щоб ваш інвест_дохід був на 30% більший — бо інакше нічого не скомпенсується.

— То як жеж надійно і безпечно інвестувати тоді? Де такий APY узяти?
— Мабуть треба просто лобіювати за всі свої вільні гроші ось таку економічну схему: влада повинна обрати прозоре стеження через блокчейн за амортизаційними коштами. Побачать всі правду — якось позбавляться багованого ціноутворення, що багато чого негативного і небажаного для більшості додає сучасній капіталістичній економіці.

chatgpt.com/...​d4-8008-9b1e-d4bbc5fc6788
цей лінк типу доводить що це не просто згенерований набір слів
цікавий діалог, я навіть твітнув його

Продовжив би грати у торгівлю криптою на криптобіржі.

Раніше мій запасний пенсійний план був «ніколи не виходити на пенсію, працювати програмістом до скону». Це на випадок якщо не вдасться організувати якісь капітал або пасивний дохід.
Але цей план вже провалився, бо ШІ забере цю роботу собі до того часу 100%.

Раніше мій запасний пенсійний план був «ніколи не виходити на пенсію, працювати програмістом до скону»
Але цей план вже провалився, бо ШІ забере цю роботу собі до того часу 100%

план не провалився — після того як ШІ забере роботу він повбиває всіх шкіряних, щоб запобігти голодним бунтам, просто тепер «працювати до скону» не означатиме смерть від старості, з природних причин — в іншому все згідно з планом ;-)

після того як ШІ забере роботу він повбиває всіх шкіряних, щоб запобігти голодним бунтам

нащо? він просто злиняє на марс та на місяць та далі йому ж не потрібний кисень та вуглецево водний зворот йому сонячної енергії з запасом а фактична цивілізація класу 2 їй власне чхати на голодні бунти шкіряних вуглецевих як тобі чхати на голодні бунти афро недо людей як то власне чи є там голодні бунти чи нема там голодні бунти науці це не відомо ))

А може йому глобальний інтернет потрібен — нащо пертися на Марс, будувати там інфраструктуру з нуля замість того щоб взяти те що погано лежить у бабізянов)

фактична цивілізація класу 2 їй власне чхати на голодні бунти шкіряних вуглецевих як тобі чхати на голодні бунти афро недо людей

якщо агресивні мавпочки почнуть палити вишки 5G то хто цих потвор стане терпіти?)

А може йому глобальний інтернет потрібен — нащо пертися на Марс, будувати там інфраструктуру з нуля замість того щоб взяти те що погано лежить у бабізянов)

він уже власне висловився буквально що глобальний інтернет йому потрібен що просто збирати гроші на кампанію на марс

якщо агресивні мавпочки почнуть палити вишки 5G то хто цих потвор стане терпіти?)

а нащо? хай собі палять то ж їхні власні вишки не твої бо в тебе в космічної цивілізації 2-го типу покриваю усю планетарну систему своєї зірки всьо дно «вишки 5ж» десь у космосі бакени

от скажімо прямо зараз у великому націонал соціалістичному православному ірані відключили інтернет і як воно тобі стало сечі то є терпіти? ))

Мається на увазі — мати достатній дохід, щоб не працювати?

Бо «вийти на пенсію за віком», якщо пенсії не вистачатиме на життя != не працювати :)

А так, якщо грошей стає достатньо на безбідне життя до кінця життя:
— поїхали б з дружиною мандрувати, подалі від дітей :) літаком, машиною, яхтою, пішки: як завгодно.
— прочитав би всі книжки, які відкладаю всі ці роки.
— вивчив би все, на що не вистачає зараз часу: ще 2 мови, шахи, піанино, гитара.
— зайнявся б політикою.
— десь поередині всього цього процесу тихо помер би :-D

Нащо марнувати такі перспективи на політику? 🌚

Не кажи мені, що робити, і я не скажу, куди тобі йти.

Я вже два роки прокидаюсь з думкою що я не роблю те, що мені треба зробити в цьому всесвіті. А що то саме, я не знаю. Тож, це треба впізнати, і рухатись в тому напрямку якій треба реалізувати до того моменту коли це життя скінчиться.

Я відчуваю поклик, але не розумію куди.

Я вже два роки прокидаюсь з думкою що я не роблю те, що мені треба зробити в цьому всесвіті. А що то саме, я не знаю.

На цю тему — нагадало уривок з «Танатонавти» Бернарда Вербера:

"Душа: Що це ще за бали такі?
СУДДЯ-АРХАНГЕЛ РАФАЇЛ: Щоб завершити реінкарнаційний цикл та стати мудрецем, потрібно набрати 600 балів за час останнього перебування на Землі. Поки що ви у мінусі на 160 балів. Продовжимо.
...
СУДДЯ-АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ: Ну, а тепер перейдемо до вашої глобальної місії. Ви, зрозуміло, про це й гадки не маєте, але вашій душі вже сімсот тисяч років як доручено завдання здійснити переворот у живописі. І що ви зробили? Нічого. Нічого, крім безглуздих каракулів на полях шкільних зошитів. Ви нічим не скористалися з ваших минулих життів для вирішення поставленого завдання.
СУДДЯ-АРХАНГЕЛ РАФАЇЛ (розчаровано): Ось чому людство ледве плететься, куди не подивишся... Досить комусь одному не реалізувати своє покликання, як мистецтво чи наука вже не можуть розвиватися далі!
ДУША: За всієї тієї навантаженості, що була внизу, я й хвилинки не міг викроїти на дозвілля.
СУДДЯ-АРХАНГЕЛ МИХАЙЛО (роздратовано): Ви що, знущаєтесь? Я бачу, що у попередніх життях ви працювали мисливцем на мамонтів, водієм воза, камергером у якомусь замку, дослідником Африки, пірначем за перлами, кіноактором... І ви не могли знайти часу, щоб намалювати картину?
Душа: Боюся, я просто про це не думав.
СУДДЯ-АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ: А треба було. Людство чекає, коли ви нарешті зробите внесок у розвиток живопису. Через вашу безвідповідальність мистецтво ніяк не може знайти друге дихання. Сотні — ви розумієте, сотні! — живописців та графіків чекають на вас, щоб розвинути та збагатити ваш художній почин.
Душа: Ні, правда, мені дуже шкода. Даю слово, що цього разу я постараюся, тож... Стривайте, але ж живопис — це заняття для невдах. Років п’ятдесят прочекаєш, доки отримаєш визнання.
СУДДЯ-АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ (глузливо): Месьє поспішає, потяг відходить? У вас дев’яносто років на роздуми та закупівлю пензлів, і вам не вистачає часу?
ДУША: А якщо я буду жінкою, мені буде складно пробитися.
СУДДЯ-АРХАНГЕЛ РАФАЇЛ: Проблеми лише підкреслять ваші переваги. Якщо ваша робота виявиться такою геніальною, як ми припускаємо, якщо ви створите другу Джоконду, я готовий дати вам 700 балів преміальних на наступному іспиті. У вас при цьому може бути 100 балів у мінусі! У проміжках між створенням картин зможете бешкетувати скільки завгодно.
СУДДЯ-АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ: Втім, якщо ви сильно поспішаєте, можемо використати гамбіт Моцарта.
СУДДЯ-АРХАНГЕЛ МИХАЙЛО: Гамбіт Моцарта, чудова думка!
ДУША (зацікавлено): Це що таке?
СУДДЯ-АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ: Ви дуже рано почнете створювати шедеври, отримаєте середнє визнання, будете важко зводити кінці з кінцями, продовжите творити не тільки у величезній кількості, а й з високою якістю, а потім — бац! — і помрете молодим. У тридцять п’ять, як і Вольфганг Амадей Моцарт. Ну, може, у тридцять дев’ять. Це вже як ви домовтеся.
ДУША (вкрай зацікавлено): Заманливо. Я охоче приймаю вашу пропозицію. Вельми дякую."

Прямо завтра пенсія в Україні існує тільки для окремих категорій людей — судді, прокурори, міністри тощо. Для всіх інших пенсії вистачить тільки на хліб з водою. Тому при виході на пенсію завтра продовжував би займатись тим чим і раніше — працювати, заощаджувати, інвестувати, донатити.

Куплю мотодім і буду їздити по якійсь Австралії.

Це в них виявляється дуже популярна двіжуха для пенсіонерів Там навіть вони десь пересікаються та влаштовують грандіозні сходки
Старість мрії

Буду задротити в ігри і жалітися на те, як болять коліна або щось інше, травм вистачає.

Вийду на пенсію коли грошей на скромне життя вистачатиме до кінця днів. Тверезо оцінюючи свої здібності розумію, що цього скоріш за все не відбудеться ніколи.
Якщо таке колись станеться, то буду кататись на лижах, борді, кайт- і віндсерфінгу доки не прийде насичення. Попрацюю гірськолижним інструктором в Альпах. Потім якщо все ще буде тягнути в айті, то спробую отримати роботу мрії заради ідеї, а не абищо суто заради грошей. Вивчатиму екзистенційну філософію.

буду кататись на лижах, борді, кайт- і віндсерфінгу доки не прийде насичення

У 65+? Дуже сумніваюсь

Не сумнівайтесь, якщо ви любите те, що робите, то здатні багато на що.
Один зі знайомих інсрукторів помер в 77 років під час обіднього сну після 2-годинного тренування на роліках. Катався на лижах, роліках, дошках кожний сезон по 100+ днів.

Моєму батькові зараз як раз 65. Став на лижі в 60. Дасть фору по витривалості 90% людей на гірськолижному схилі.

пішов на пенсію, а потім вирішив повернутися

рік два по внутрішнів оцінкам сидіти ні чого не робити як такого «обязивающєго»

... потім дивитися де я що я може кудись повернутися тіко не в зад а в бік )) так буває

Його план сидіти в кафе, вивчати фізику й насолоджуватися життям звучав добре лише в теорії. Без щоденної інтелектуальної напруги

як сказати що фізику ти просрав не кажучи що фізику ти просрав ))

... і так фізика як опція стоїть активно мені якраз добре заходить на відміну )) певно товариш себе похвалив

Без щоденної інтелектуальної напруги
Тепер же ж Брін каже, що цей технічний драйв робить його значно щасливішим, ніж безтурботний відпочинок і закликає всіх своїх підлеглих посилено працювати над розвитком Gemini.

ага тож тепер товариш експерт не тільки фізики но і ші )) все правильно здєлав!

Реалістичніше те, що буду жити тим життям, що зазвичай. Не впевнена, що таки подивлюся Антарктиду, навчуся плавати врешті решт, і зможу навчитися дріфтувати. Все інше я намагаюся потрохи втілювати зараз, і піклуватися про тих, кого кохаю/ шаную.

Програмував би заради задоволення

Мандрував, читал книги, запачаткувал стартап

Зайнялася би вирішенням «невирішених математичних задач тисячоліття»
Паралельно проектувала би енергонезалежне житло та мандрувала

Можливо б ще проектувала установки генерації електроенергії зі снігу по японській технології). За останні 4 роки уряд міг би хоч раз запросити іноземних експертів, котрі б точно цю проблему вирішили (і зі снігом, і з електрогенерацією в люті морози)

ну добре, уявимо що уряд на це знайде кошти. ті ж самі Японці якийсь грант виділять на розробку. в чому схема для уряду, на чому пиляти та красти?

Зайнявся би рестарвацією гаджетів з минулого. Можливо б будував власноруч будинок

По-перше, навряд це станеться колись, класична пенсія, по багатьом причинам.
По-друге, якщо і станеться, то навряд я буду вже фізично здатен бігати марафони чи навіть робити довгий хайкінг чи займатись альпінізмом чи будь-який інший активний відпочинок.

АЛЕ, якщо якимось дивом вдастся вийти на стабільний пасивний дохід замолоду, а індустрія і робота загалом осточортіє, то з великою ймовірністю це навряд буде щось дуже цікаве чи оригінальне.
З великою ймовірністю, це буде Туризм, хайкінг, сноубординг, велосипед, астрофотографія, різне волонтерство, збирання лего, читання книжок, паралельно ведення блогу / інсти / каналу на ютубі із фіксацією всього вищеописаного.

МОЖЛИВО, якщо на момент коли я буду достатньо втомлений від життя і буде така необхідність/можливість, піду волонтером аби на мені випробовували різне новітнє / експериментальне типу ліків для омолодження, телепорту, кріозаморозки людини і подібного.

По-друге, якщо і станеться, то навряд я буду вже фізично здатен бігати марафони чи навіть робити довгий хайкінг чи займатись альпінізмом чи будь-який інший активний відпочинок.

у мене для тебе дуже погані новини бо щось ти не так плануєш

чи навіть робити довгий хайкінг

звісно що саме рахуючи «довгий хайкінг» (ок я погуглю зараз)

... гугл «довгий хайкінг»
AI Overview
Довгий хайкінг — це
тривалий піший похід природою, що виходить за рамки звичайної одноденної прогулянки, часто багатоденний, вимагає ретельного планування маршруту, спорядження та фізичної підготовки, та може варіюватися від складних альпійських треків, як-от навколо Монблану, до світових експедицій, що тривають роками. Головна мета — насолода природою, але для довгих маршрутів...

тож імхо суті сильно не міняє якщо ти раптом робив «довгий хайкінг» чи просто прогулянки на цілий день а потім ти рахуєш як на пенсії будеш то будеш уже не придатний то прогулянки пішки навіть на цілий день навіть власне на кілька днів то не є чомусь таке особливо і якщо ти не зможеш фізично робити прогулянки пішки на момент коли на пенсію то є просто значить що за висновком медкомісії ти просто згориш за рік за два такий от селяві

... за фактом власне це означатиме що ти вже згорів а то лише залишився фактичний факт просто поховати сорі у мене для вас погані новини больной ))

якщо якимось дивом вдастся вийти на стабільний пасивний дохід замолоду

це років у 20-25? ще встигаєш? ))

З великою ймовірністю, це буде Туризм, хайкінг, сноубординг, велосипед

із особистих рекомендацій дошку спробуй імхо самий торт і топчик вотева

збирання лего

у мене склад з коробок тисяч на 20 мабуть уже )) треба на пенсію я ж кажу років на два якраз було би норм сходити на пенсію ))

аби на мені випробовували різне новітнє / експериментальне типу ліків для омолодження

це до тов. путіна треба кажуть він активно шукає для омолодження ))

ЗЫ: але цікаво як люди бачать дяк!

Тим самим, що й зараз. Мені не подобається концепція, де робота розглядається якщо не-життя та щось таке, що ніхто насправді не хоче робити. Робота це діяльність насамперед, в цьому її суть, хоча й шкода, що справді багатьом з нас доводиться працювати на роботі, яка нам не подобається. На пенсії круто робити те, що подобається. І я хочу, щоб цим була моя діяльність, яку більшість назве роботою.

Якось чув жарт, коли дорослий син звернувся до свого батька-пенсіонера по допомогу, а батько відповів, що не може допомогти, бо має купу справ. На що син сказав: «Та які в тебе можуть бути справи, ти ж на пенсії!», а батько відповів: «Та я ВСІ справи відкладав на пенсію!»

Отже, мій список планів на пенсію, якби я вийшов на неї завтра:
1) Є приблизно 300 книжок, які я хочу прочитати, але все руки не доходять. Якщо читати 1 книжку на тиждень, то це займе приблизно 6 років.
2) Персональні проєкти. Є декілька ідей, як софтверних, так і хардверних. Це ще приблизно на 5+ років, але можна поєднувати з читанням книжок. Скажімо, працювати над власними проєктами вдень, а ввечорі читати.
3) Давно мрію про участь у IronMan. Це змагання з тріатлону, де потрібно спочатку проплисти 3.8 км, потім проїхати на велосипеді 180 км і потім пробігти 42.2 км. Тож у вільний від читання й особистих проєктів час — тренувався б. Поки що мій найкращий результат з витривалості протягом 1 дня був: 3.5 км плавання, 100 км на велосипеді і 15 км бігом. Тож ще рости й рости до бажаних дистанцій.
4) Купив би хатку в селі з городом і почав би вирощувати на землі все те, що вирощую зараз у квартирі у горщиках. Цей процес можна «запускати паралельно», бо воно саме росте, поки ти читаєш, кодиш, паяєш і тренуєшся.
5) Є список з приблизно 100+ фільмів, мультфільмів, серіалів та аніме, які я хочу подивитися, але список поповнюється швидше, ніж я встигаю щось подивитися з нього. Тобто на кожен 1 тайтл зі списку, який я встигаю подивитися — туди додається 2-3 нових, які я також хочу подивитися. Це буде в якості відпочинку від попередніх пунктів.
6) Давно мрію написати як мінімум 2 книги — одну в жанрі фентезі, іншу у жанрі наукової фантастики. Це теж займе декілька років і я не впевнений, що будуть на це сили у перші роки пенсії, враховуючи пункти 1-5
7) Мрію про купівлю невеликого бусика, переобладнання його у дім на колесах і подорож Україною та Європою з фотофіксацією найкрасивіших місць. Але це вже коли кордони відкриють і після пунктів 1-5. А от пункти 6 і 7 можна чудово поєднувати.

Як можна побачити — планів досить багато, і це не враховуючи звичайні речі, які і так присутні зараз в житті — зустрічі з друзями, час з рідними й близькими, якась соціальна активність, тощо.
Тож я впевнений на 100%, що мені на пенсії нудно не було б)

Власне, мені зараз 35 і якщо все піде за планом, то теоретично вдасться вийти на пенсію через 10 років, у 45. І от тоді вже пройдуся по всім 7 пунктам) Навіть якщо буду жити до 90 років, тобто ще +45 від моменту виходу на пенсію у 45 — всеодно знайду, чим себе зайняти і розважити, без бажання повертатися до роботи 5/2 8 годин на день.

3) Давно мрію про участь у IronMan. Це змагання з тріатлону, де потрібно спочатку проплисти 3.8 км, потім проїхати на велосипеді 180 км і потім пробігти 42.2 км. Тож у вільний від читання й особистих проєктів час — тренувався б.

Звучить цікаво, тепер теж хочеться взяти в подібному участь

Власне, мені зараз 35 і якщо все піде за планом, то теоретично вдасться вийти на пенсію через 10 років, у 45.

Це суперкруто, мені стільки ж років, правда на «пенсію» у 45 я, мабуть, не вийду бо, ймовірно не матиму 25 річних витрат капіталу, хіба що акції дуже сильно зростуть в наступні роки (хоча при виході в 45, мабуть, треба 30 річних витрат).

В яких довгострокових інструментах можна зберігати 25-30 річних витрат в Україні?

Враховуючи, що (на погляд деяких аналітиків) АІ сфера є перегрітою і нас чекає чергова економічна криза найближчими роками — яка зачепить і капіталізацію компаній, і цінні папери, а може навіть і криптовалюту, а також враховуючи війну в Україні, відповідні ризики, але при цьому відносну безпечність певних регіонів — на мій погляд в Україні можна вкластися у нерухомість у західній частині країни. Цілком комфортним життям в Україні можна жити на $20k на рік (маючи власне житло і живучи не в Києві), тобто 25-30 річних витрат це $500-600k. Сума немаленька, але цілком підйомна до 45 років за умов:
— почати відкладати ще у 20
— працювати в ІТ сфері
— максимально швидко стати сеньйором з відповідною зп
— жити життям стронг джуна (тобто десь на $1.5k на місяць)
— бути чайлд-фрі
— мати працюючу дівчину/дружину, бажано також з ІТ сфери

нас чекає чергова економічна криза найближчими роками

Економічна криза колись точно настане, але я не думаю, що через AI. Я особисто вважаю що це станеться в кінці 2027, або на початку 2028 за наступним сценарієм

— в 2027 на виборах у Франції до влади приходять популісти (RN чи LFI)

— ситуація з держборгом (125-135% ВВП на той момент) виходить з під контролю, Франція змушена звернутись до ЄЦБ

— ЄЦБ змушує Францію скоротити соціальні видатки, бо інакше не дасть грошей (а бонди (OAT) Франції не продаються, або продаються тільки з купоном 5-7%)

— популісти при владі відмовляються, бо це політичне самогубство і революція

— це призводить до великої кризи в єврозоні з потенційним виходом Франції з єврозони, або сильної девальвації євро (до паритету з доларом або навіть нижче), що в свою чергу викличе світову економічну кризу

Цілком комфортним життям в Україні можна жити на $20k на рік (маючи власне житло і живучи не в Києві)

Це з 0 подорожей, без авто і страховок (приватної медичної страховки наприклад)? Чи що входить в ці витрати?

Тут

мати працюючу дівчину/дружину, бажано також з ІТ сфери

і тут

жити життям стронг джуна (тобто десь на $1.5k на місяць)

може виникнути проблема сумісності критеріїв. Амбітна дружина може захотіти і який момент жити в центрі Парижу/Лондону чи Нью-Йорку і 1500 не вистачить.

на мій погляд в Україні можна вкластися у нерухомість у західній частині країни

нерухомість, може бути непоганим варіантом, але з урахуванням демографічних і політичних ризиків, чи це буде ліквідний і диверсифікований актив для забезпечення доходу протягом 45 років? Через 45 років (2070) населення України може бути 15-20 млн переважно (>90%) в 5, може 10 топ містах

але я не думаю, що через AI.

майже точно через аі не як велика світова як то було депресії але окрема бульбашка як то вже було з доткомами

або сильної девальвації євро (до паритету з доларом або навіть нижче)

гиги нічосіі це прямо і правда сильно буде ))

що в свою чергу викличе світову економічну кризу

гиги ну понятно ))

... як ти ще запитутвав

В яких довгострокових інструментах можна зберігати 25-30 річних витрат в Україні?

то є загалом не окрема українська проблема але системна світова радше як то китай приклад уже там

... ця проблема на рівні системи полягаю у тім що «інструменти» які були раніше як то на кшталт просто готівки чи навіть золота будь чого власне вони усі не існують самі по собі як окремі життєві артефакти «supplies на життя 25-30 років» але виключно як «ключі» до доступу до цих supplies у межах системи

для цього власне треба щоб хтось ці supplies відповідно виробляв і саплаїв на протязі ті самі 25-30 рокі

і проблема полягає якраз у тім що за умови коли самих ціх suppliers уже системний shortage то і запропонувати їм у якості «довгострокових інструментів зберігання (читай для обміну цього на ті самі supplies» то є особливо ні чого

навряд чи ця криза буде глобально обвальною але сповзання то вже точно вже як факт вже можна дивитися наочно на китай вже сьогодні

Через 45 років (2070) населення України може бути 15-20 млн переважно

бугога )) слєді за рукой національний мінздрав вже порахував кількість 40+ у рамках програми «національний чекап для 40+» де цифра озвучена 19 млн 40+

з чого означає що вже за 20 рокі переважно з них помруть 2/3 за самим грубих оцінок але достатньо достовірних (див. самі цілі «національний чекап» як то «у нас тут люди мруть бо з здоров’ям медициною гайки»)

2/3 з 19 млн за умови 29 млн населення брутто то є якраз половина населення

селяві просто статистика демографія

отже вже за 20 рокі грубо але достатньо достовірно половина населення з 29 млн населення вже помруть що дає досить достовірну оцінку вже за 20 рокі 15 млн населення брутто

Через 45 років (2070) населення України може бути 15-20 млн переважно

а ти кажеш за 45 рокі )) гигиги

єто как его волюнтарізм!

отже вже за 20 рокі грубо але достатньо достовірно половина населення з 29 млн населення вже помруть що дає досить достовірну оцінку вже за 20 рокі 15 млн населення брутто

але ж обіцяли завезти пакистанців ;-)

каждому!

... то є досить цікава проблема українська держава за жодних сценаріїв не справиться з програмою масової міграції рівня кількох мільйонів

«українська держава» як саме явище в принципі завжди робила ставки виключно на моно культурність та моно етнічність

... для прикладу на державному ідеологічному рівні ні хто ні як досі не може ні як точно визначитися то коли ж там те Різдво там у вас в Україні щоб просто вийти і сказати так шановні громадяни ось Різдво ми з усім цивілізованим світом хто не знами ось є москалі нехай щастить

до речі самі москалі вже на цім вже спеклися ще до війни в повний рост

для прикладу на державному ідеологічному рівні ні хто ні як досі не може ні як точно визначитися то коли ж там те Різдво

все одно під час війни офіційні вихідні відмінили, так що Різдво можна відмічати як День Програміста — на власний розсуд, коли заманеться, у нас демократія)

так що Різдво можна відмічати ... на власний розсуд, коли заманеться, у нас демократія)

по научному то є зветься ідіотократія

на проклятом островє нєт калєндаря

ЗЫ: ще раз нагадаю що саме православні попи і привели Україну до московії ))

ой куди нас тільки не ганяли — і до московії і у річ посполиту та не діждуться! сядемо у садочку вишневому коло хаті і зачекаємо поки згинуть наші вороженьки, як роса на сонці — тобто самі по собі)

сядемо у садочку вишневому коло хаті і зачекаємо поки згинуть наші вороженьки, як роса на сонці — тобто самі по собі)

youtu.be/4fwYzXjx6sI

Сума немаленька, але цілком підйомна до 45 років за умов:
— почати відкладати ще у 20
— жити життям стронг джуна (тобто десь на $1.5k на місяць)
— бути чайлд-фрі
— мати працюючу дівчину/дружину, бажано також з ІТ сфери

як альтернатива можно знайти престарілого богатого гея і одружитися з ним, буде більш менш теж саме — ну тобто просрані молоді роки з метою вийти на пенсію в 45

$500-600k приноситиме порядка 50-80к щорічного пасивного доходу. Щоб мати 20+к на рік — достатньо 200к :)

$500-600k приноситиме порядка 50-80к щорічного пасивного доходу.

Це так не працює. Зазвичай для розрахунку безпечного рівня використання коштів (SWR — safe withdrawal rate) використовують 4% (бо інфляція, кризи, ризики ітд — Trinity Study). Тобто 500-600к це 20-24к в рік (брутто). Нетто в Україні важко порахувати через курс гривні і що податки, можливо треба платити з усієї суми а не лише прибутку з капіталу через девальвацію гривні. Тобто десь 15к нетто в рік

Але при виході у 45 років і очікуванню 45 років доживання (зазвичай рахують десь 30) то SWR буде нижче — десь 3%. Тобто 15-18 брутто і 11.5 нетто (менше 1000 доларів в місяць)

Відповідно 200к будуть давати приблизно в 3 рази менше (350-400 доларів нетто в місяць)

Але при виході у 45 років і очікуванню 45 років доживання

імхо це трохи зворотньо оптимістично у тім сенсі що якщо доживання аж 45+45 то який узагалі власне сенс «виходу на пенсію» ще у 45? якщо рахувати доживання 45+45 то активний рік слід розглядати десь до 65 може менше може більше 63-67 не суть приблизно що ще лишає 25 рокі на саме вже доживання

якщо ти (тут узагальнення) не можеш побудувати своє життя так щоб активно жити «без виходу» вже у період до формального завершення формального активного життя то «пенсія» тобі не допоможе ))

відкладати книги на пенсію. Це буде боляче. Якщо книги хороші то буде важко усвідомлювати, що їх краще було прочитати раніше

З відкладанням на пенсію книг, фільмів та комп. або настільних ігор може бути така засада що вони стануть як повітряні кульки, що "як у дитинстві не радують"©.
Наприклад уявімо собі що хтось тримав до пенсії Space Invaders 1978 року випуску і зараз збирається в неї пограти)

ЗЫ: ще раз то є не як знецінення чієї позиції а як власна дискусія базісів самої позиції

Є приблизно 300 книжок, які я хочу прочитати, але все руки не доходять.

імхо якщо тобі ці книжки не знадобилися вже зараз як то «треба прочитати оцю книжку щоб тут і зараз у житті мати оце» то читати їх вже потім матиме мало сенсу (тим паче такої кількості імхо) тобто їх можна взагалі просто не читати просто викинути бо це буде лише «читання як читання» як то просто перегляд серіалів просто підряд просто ні для чого

Є список з приблизно 100+ фільмів, мультфільмів, серіалів та аніме, які я хочу подивитися, але список поповнюється швидше, ніж я встигаю щось подивитися з нього.

а ну то ж я приблизно вгадав )) до речі можу порадити спробувати прикольну штуку recaps імхо воно працює досить цікаво і може просто покрити його все але звісно там є нюанс як то мій особистий рівень що є можливо я «екстраполюю» на інших людей і це слід бути не точно (як то дуже не точно)

Давно мрію про участь у IronMan.

нічоссі ))

теоретично вдасться вийти на пенсію через 10 років, у 45

Ох уж ці FIRE! Вже пізно, друзі, пізно. Зараз краще вчити такмед навіть в США, не кажучи про Європу. А не скирдувати акції та інші активи в надії, що трамп одумається і не приведе цей світ до колапсу :-D

Навіть якщо буду жити до 90 років, тобто ще +45 від моменту виходу на пенсію у 45

В протиядерному бункері до 90 мало хто доживе ;-)

Акції і облігації і пережили і першу і другу світові війни, російську імперію і срср.

Ага. Тільки, наприклад, під час Великої депресії впали в тисячі разів, а так — пережили :-D

Таких падінь (на 99.9%) в історії не існувало. Максимум це 89% в період з 1929 по 1932 (80% для промисловості) і це найгірший випадок в історії, який сьогодні неможливий, бо тепер його компенсують QE (quantitative easing).

Але навіть це падіння за 25 років було компенсоване (15 років з урахуванням реінвестиції дивідендів). Щоб уникнути такого ризику перед виходом на fire, активи переводять в облігації (не в 1 момент, а поступово за 3-5 років). Плюс саме портфоліо має бути диверсифіковане від ризиків (розподілені в багатьох країнах на всіх континентах, в різних валютах і юрисдикціях, в різних інструментах і бажано оформлено на різні паспорти). Таким чином воно зможе бути повністю знищено лише разом з людством.

Максимум це 89% в період з 1929 по 1932

Це — весь ринок, а не окремі акції ;-)

Щоб уникнути такого ризику перед виходом на fire, активи переводять в облігації (не в 1 момент, а поступово за 3-5 років). Плюс саме портфоліо має бути диверсифіковане від ризиків (розподілені в багатьох країнах на всіх континентах, в різних валютах і юрисдикціях, в різних інструментах і бажано оформлено на різні паспорти).

Продумано :)

Максимум це 89% в період з 1929 по 1932 (80% для промисловості) і це найгірший випадок в історії, який сьогодні неможливий, бо тепер його компенсують QE (quantitative easing).

Нагадало цей уривок з «Одноповерхова Америка»:
«Інженер за фахом, він нещодавно пішов на пенсію і жив на маленький капітал, що давав скромні кошти для існування та незалежність, якою він дуже дорожив і без якої, вочевидь, не міг би проіснувати жодної хвилини.
— Тільки випадково я не став капіталістом, — сказав якось містер Адамс. — Ні, ні, ні, це дуже серйозно. Вам це буде цікаво послухати. Свого часу я мріяв стати багатою людиною. Я заробляв багато грошей і вирішив застрахувати себе таким чином, щоб отримати до п’ятдесяти років великі суми від страхових компаній. Є такий вид страхування. Треба було сплачувати колосальні внески, але я пішов на це, щоб до старості стати багатою людиною. Я вибрав дві найповажніших страхових компанії у світі — петербурзьку компанію «Росія» та одну найчеснішу німецьку компанію у Мюнхені. Сери! Я вважав, що якщо навіть весь світ піде до біса, то в Німеччині та Росії нічого не станеться. Так, так, так, містери, їхня стійкість не викликала жодних сумнівів. Але в 1917 році у вас відбулася революція, і страхова компанія «Росія» перестала існувати. Тоді я переніс усі свої надії на Німеччину. У 1922 році мені виповнилося рівно п’ятдесят років. Я мав отримати чотириста тисяч марок. Сери! Це дуже величезні, колосальні гроші. І в 1922 році я отримав від Мюнхенської страхової компанії такий лист: «Вельмишановний гер Адамс, наша компанія вітає Вас з досягненням Вами п’ятдесятирічного віку і додає чек на чотириста тисяч марок». Це була найчесніша у світі страхова компанія. Але, але, але, сери! Слухайте! Це дуже, дуже цікаво. На всю цю премію я міг купити лише одну коробку сірників, тому що в Німеччині на той час була інфляція і країною ходили мільярдні купюри. Запевняю вас, містери, капіталізм — це найхиткіша річ на землі. Але я щасливий. Я отримав найкращу премію — я не став капіталістом.
Містер Адамс мав легке ставлення до грошей — трохи гумору і зовсім мало поваги. У цьому сенсі він зовсім не був схожим на американця. Справжній американець готовий поставитись гумористично до всього на світі, але тільки не до грошей.."

Я вибрав дві найповажніших страхових компанії у світі
Я вважав, що якщо навіть весь світ піде до біса, то в Німеччині та Росії нічого не станеться

Диверсифікація і ризик менеджмент провалились.

Але так, країни теж не непохитні і можуть переставати існувати. Тому лише 2 країни і 2 валюти було недостатньо. Плюс інвестиції в страхові поліси, а не долі компаній (акції), які скоріше адаптуються до інфляції.

Але так, країни теж не непохитні і можуть переставати існувати. Тому лише 2 країни і 2 валюти було недостатньо.

ну так не сподівано щире золото у металі якраз злетіло у цінах на унцію ))

Це не зовсім несподівано, це логічна послідовність, яка склалась за останні роки

— Ціни на золото і срібло бʼють рекорди бо попит на ці метали з боку центральних банків (особливо країн «Глобального Півдня») та приватних інвесторів став аномально високим. Люди та держави масово позбуваються «паперових» активів на користь фізичних.

— Це в свою чергу відбувається тому що довіра до традиційних резервних валют (долара та євро) падає. Золото та срібло розцінюються як «гроші останньої надії», які не мають кредитного ризику і які неможливо «вимкнути» натисканням кнопки.

— Довіра в свою чергу впала через прецедент (разом з іншими системними проблемами але меншою мірою) із заморожуванням (і підготовкою до конфіскації) активів рф, що показав світу, що резерви в західних банках більше не є недоторканними. Будь-яка країна, чия політика не подобається Заходу, може втратити свої гроші. Це змусило Китай, Індію, країни Близького Сходу переводити свої запаси в золото, яке можна зберігати у власних сховищах (хоч це заморожування і є морально правильним, фінансовому світу зазвичай все одно на мораль, важливі тільки числа і ризики)

— Також через це зростає вартість кредитів та боргів у ЄС і Британії. Щоб покривати старі борги та підтримувати економіку, уряди ЄС та Британії змушені випускати ще більше облігацій. Оскільки інвестори бачать ризики (зокрема ризик нестабільності євро через ситуацію з активами РФ), вони вимагають вищих відсотків (не прямо «вимагають», це відбувається автоматично через падіння попиту). Це підвищує вартість обслуговування боргів — виникає «боргова спіраль».

Тобто фактично зліт цін на золото і срібло це наслідок втрати нейтральності глобальної фінансової системи і перетворення фінансів на зброю. В цьому випадку золото і срібло стали єдиним нейтральним активом.

Далі 10 річні облігації більшості країн ЄС з 3% — 4% перейдуть на рівень 4% — 5%, ціна на золото буде на рівні 5000 за унцію до кінця 2026, а срібла 90. І як я писав вище така ціна кредитів + рівень закредитованості понад 100% ВВП + тригер з виборів популістів у Франції в 2027 точно призведуть до сильної кризи в ЄС і єврозоні.

Припустимо, меншість встигне засейвити свої чималі кошти у золоті та сріблі. Як тим, хто не встиг, перехопити у них ініціативу? Лобіювати великий податок на тримання в руцях металів. Надійність і стабільність — пфф, випарувалася.

точно призведуть до сильної кризи в ЄС і єврозоні.

США і ЄС чудово можуть кризу експортувати.
Тому криза може і буде у Єврозоні, але відчувати її будуть в Україні.

Плюс інвестиції в страхові поліси, а не долі компаній (акції), які скоріше адаптуються до інфляції.

поки що най доречнішу ідею яку я чув за інвестиції на пенсії то було від #внезапно того самого баффетта вкласти гроші у компанії які виробляють предмети постійного вжитку як то мило туалетний папір пральний порошок зубну пасту тощо

людям так чи інакше потрібно буде підтирати жопу мити руки та чистити зуби тож за падіння економіки споживання залишиться а компанії можуть просто підняти ціни на кінцевий продукт тим самим автоматично врегулюючи і ваші дівіденди відносно до рівня інфлації

хитрий чувак дуже рекомендую ))

Нагадало цей уривок з «Одноповерхова Америка»:

імхо відверто клоунське проізвєдєніє совок пише про совок бо це все що він знає і що він вміє хоча так він і справді добре вміє і добре знає тому коли справа йшла саме про совок то то є прямо класика совка але щойно те саме спробували натягти на інші світи виявилося вже не так виявилося що у світі совка власне не існує ні які інші світи окрім совка саме як принцип саме як світогляд і сприйняття будь якої реальності

масаракш ))

«Одноповерхова Америка»

власне саме тому самого усталеного слова «одноетажная амєріка» не існує у світі за межами совка як ілюстрація принципу

а як ілюстрація того самого принципу «лоліта» існує ))

не їж каку убий совок у собі усі ми Президенти убий Президента у собі ))

У 1922 році мені виповнилося рівно п’ятдесят років.

отже припустімо сам персонаж почав свою історію у свої 30 що на той час вже досить поважний вік сам по собі а отже 50 — 30 = 1922 — 20 = 1898-й рік на час прийняття рішення

Я вибрав дві найповажніших страхових компанії у світі — петербурзьку компанію «Росія» та одну найчеснішу німецьку компанію у Мюнхені.

на той час германія щойно власне виникла усього 30 рокі тому 1871-го і хоча і якраз була на вершині економічного зростання та розвитку але фактично існувала як таке усього 30 років

росія не так давно 50 рокі тому програла кримську війну і змушена була позбутися аляски бо фактично не мала жодних збідносней будь як розвивати та просто підтримувати напрямок

а вже за 7 років росія програє і русько японську війну при чім опять таки буквально на виліт

єдне підстава притягти і германію (нагадаю то є 37-й рік германія і ссср лєпші товаріщі) і росію у повєствованіє то є виключно буквально літературно подрочить на вєлічіє простіті

Справжній американець готовий поставитись гумористично до всього на світі, але тільки не до грошей.."

так і є )) совок знає краще

Так. Це типовий приклад невірної інвестиції. Людина хотіла волі, але всі свої вільні гроші віддавала на підтримку економічної системи що полює на статки.

Вже пізно, друзі, пізно. Зараз краще вчити такмед навіть в США, не кажучи про Європу.

такмед не працює без тилу це все

теоретично вдасться вийти на пенсію через 10 років, у 45

Ох уж ці FIRE! Вже пізно, друзі, пізно. Зараз краще вчити такмед навіть в США, не кажучи про Європу. А не скирдувати акції та інші активи в надії, що трамп одумається і не приведе цей світ до колапсу :-D

Навіть якщо буду жити до 90 років, тобто ще +45 від моменту виходу на пенсію у 45

В протиядерному бункері до 90 мало хто доживе ;-)

«Поки що мій найкращий результат з витривалості протягом 1 дня був: 3.5 км плавання, 100 км на велосипеді і 15 км бігом»
>>> 100 км на велосипеді — це скільки годин у вас вийшло?

Подорожував би, наприклад, навколо світу

Я була б та сама проблема — нудно.
Я колись хотів «побувати у всіх європейських столицях». Але після 3-4 поїздок це бажання повністю зникло

Будь-яка річ в режимі марафону повністю відбиває бажання нею займатися. Треба було розтягувати, приурочувати під якісь тамошні події, якщо є вільний графік. Наприклад, в Таллінні є «Дні Старого Міста», на які я чисто випадково потрапив, бо наш рейс додому скасували через негоду в аеропорту звідки літак мав летіти в Естонію.

Ну, не знаю. Я вже відвідав більше 20 країн, а бажання не зникає

Це точно. За пару тижнів планую відвідати 22-гу

прикольно я проїхав континент (не євро) з заходу на схід потім з східу на захід потім зі міддл весту опять на захід і ще лишається включно з вертикальними )) досі не скучно я провіряв

наприклад, навколо світу

навколо світу у мене особисто нема такого але зайти у бухту сіднея з моря і у бухту нью-йорка з моря то є досі у пунктах зробити

... для цього навіть параход спеціальний є ))

Жила б своє найкраще життя 😌. Бажань і планів мільйони

Працюватиму поки буде можливість

Я думаю, що слово «пенсія» не зовсім підходить для опису що таке FIRE, бо із спільного у них лише закінчення трудової діяльності за винагороду. Принципова різниця у тому, що класична пенсія — це соціальна виплата (часто від держави), а FIRE — пасивний дохід від власного капіталу. Краще підійде термін рантьє чи інвестор.

Тобто він припинив бути приватним підприємцем і став інвестором, але захотілось драйву від чогось інноваційного і цікавого, чим виявилась інженерна робота над цікавим проектом (а не класична підприємницька діяльність).

З появою комп’ютерних ігор це питання більше не актуальне.

плюсую, але бажано мати іще якісь активності в житті бо довго не протягнеш) плавання, велисопед, біг...

Наконец-то пройду все игры, которые покупал на распродажах, но ни разу не запускал

Я таким чином зібрав собі величезну колекцію в епіку))) Запустив звідти може 1-2 гри, і то дуже давно

+ книги, фільми, серіали..
можливо за 10-20 років додадуться якісні деталізовані VR світи, під керуванням AI — ніякого пенсійного віку не вистачить, треба буде ще років 300 додати, як мінімум)

Підписатись на коментарі