Звільнення в нікуди: чи був у вас такий досвід?

Серед моїх знайомих дуже мало тих, хто звільнявся в нікуди. Зазвичай люди тримаються за місце, поки не знайдуть нове. Щоб піти без оферу, потрібна справді вагома причина. З тих, що чула, це або сильне вигорання, або постійний мікроменеджмент чи токсичний колектив.

Ну або ж скорочення. Знаю випадки, коли людей це зачепило ще під час ковіду, та й у 2022 році багато хто опинився в такій ситуації.

Цікаво, чи був у вас досвід звільнення без наступного оферу? Розкажіть, що стало причиною і як довго довелось шукати нову роботу?
👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Робота в ІТ це вже не те, що 25 років тому. Зараз, коли айтішників поступово зводять до спільного знаменника з водіями автобусів*, узагалі не так багато сенсу вибудовувати гарну з погляду HR кар’єру без прогалин. Маю досвід mini-retirement майже на 3 роки. Загалом чудово, але з часом тягне попрацювати над чимось корисним для суспільства. Тож знайшов ненапружену віддаленку. Наступного разу звільнятимусь знов в нікуди і мабуть вже назавжди.
*) кажу про Європу, за Великою лужею можливо все інакше. щоб вийти на рівень 2001-го року з урахуванням інфляції, джунам тут треба було б пропонувати близько 150к. але їм як пропонували 40к в 2001-му, так і зараз намагаються, ну хіба що подекуди 60к.
Ось тут німецьке-айтішне про порівняння із водіями: www.reddit.com/...​en_unter_rlohnabrechnung
там пояснюють, що водії виходять на 3к нетто лише за рахунок надбавок за нічні зміни

В августе 2007 ушел вникуда т.к. смена менеджмента в компании (где я рулил всей разработкой) привела к тому что меня заставили ходить в офис, ну а в этом смысла не было никакого, тк работа оплачивала небольшую часть расходов (другие источники доходов которые оплачивали всё остальное, к тому времени тоже отпали уже в предыдущие несколько месяцев). Кроме того всё равно понимал что если буду ходить в офис — то скоро всё накроется и доводить до этого не хотелось. В результате 2 года сидел на сбережениях пока не освоил Upwork.

Оставшиеся сотрудники в последующие несколько лет отчаянно, буквально зубами цеплялись за оставшиеся крошки в той компании пока не были все постепенно выдавлены, будучи заменены очень дешевыми студентами, и компания сама не была продана «на мясо» какому-то большому IT-провайдеру. Смотреть на это было печально и был оч рад что смотрел со стороны.

Все хорошие вещи в жизни случаются по чьей-то ошибке. Главный скилл — чуять что ошибка будет скоро исправлена, и сматывать удочки раньше чем это случится.

В марте 2006 уволился в никуда из-за больших разбежностей с другом-менеджером. Как-то так получилось, что вакансий на Delphi было совсем ничего. Поэтому решил устроить себе 2 месяца самообучения. В начале июня устроился на Junior Java с зарплатой в полтора раза меньше чем на Delphi было(почти под 1000 баксов получал на Delphi). Но ничего — мне нравилось и нечего было терять. Через 20 лет считаю что уйти в никуда было самым правильным решением.

Моє звільнення закінчилось міграцією до іншої країни, але це не тільки з роботою пов’язано. Пошук роботи це була як остання крапля.

Звільнили з бенча, почав свій проєкт, гроші за рік закінчилися, знову шукаю роботу 🥲

В мене так було у більшості випадків, або йшов у творчу відпустку, або якась глобальна криза, або якісь внутрішні нюанси в компанії.
Але це завжди була можливість для росту і розвитку.

В 2008, як раз на початку гучно чутної кризи, остаточно полаявся з керівництвом.
На диво, через чотири дні після обʼявлення на поточній роботі, запропонували нову, що стала персонально кращею за всю карʼєру :)

Взагалі, найцікавішим там було почуття, як поступово навкруги мене «звужуються стіни», забирають права, обмежують можливості і просто вичавлюють. І як безпосереднього начальника, який це все робив, самого таким же чином вичавили всього через рік. Здається, він так і не зрозумів, що зробив дуже погане, або ж знайшов своїй совісті виправдань...

Звільнявся в нікуди під час війни, після того довго шукав роботу, не міг знайти, став засновником компанії. Створювати своє якось на багато цікавіше, хоч і на багато більше ризиків.

хоч і на багато більше ризиків.

А чому власне ризиків більше ?
Якісь методології для керування ризиками використовуєте і є можливість порівняти ?
IMHO там інша справа, складніше суттєво ніж підти в найм. по цілій сукупності характеристик. Наприклад треба зважати на якісь юридичні аспекти, особливо коли клієнт взяв софт і не платить, бо людина на ім’я Ренді яка робила замовлення, перейшла в інший стартап.
Особливість ІТ взагалі, першочергові капітало вкладення зазвичай потрібні суттєво менші ніж в інших типах бізнесу. Умовно вам не треба будувати завод для виробництва гелікоптерів і отримати величезний збиток, коли ті гелікоптери ніхто не куплятиме.
Друга особливість, в деяких випадках, людина із ноутбуком може мати просто весь цикл виробництва. Цей феномен ламає класичний капіталізм на планеті принаймні 50 років. Коли два чувака з гаража чи общазі інкубатору коледжа, типу Стіва Возняка та Стіва Джобса чи Ларрі Пейджа та Сергія Бріна, будоражать усю систему і становлять з рештою суттєву загрозу величезним корпораціям як то IBM або Micorosoft.

Коли ... [Apple n Google] будоражать усю систему і становлять з рештою суттєву загрозу величезним корпораціям як то IBM або Microsoft.

back in 2000s :)

Цей феномен ламає класичний капіталізм на планеті.

вах-вах-вах, так і класичний планетізм поламається)

Ну ок :
Uber — спричинив глобальний шухер на ринку таксі. Станом на зараз найбільша служба таксі в світі, яка не має свого таксопарку, в сутності компанія збудована як посередник, що надає логістику.
Arbnb — сервіс, спричинив конкретні неприємності класичним готелям.
iTunes нової Apple (з 1997) перевернула ринок звукозапису і музичну індустрію.
YouTube поглинута Google та Netflix — перевернули ринок телебачення та відеопрокату та продажу відеозаписів.
Amazon, Alibaba та інша електронна комерція змінила весь ретейл в світі.
Зараз про масштаби перетворень, які робить цифра по усій планеті не говорить тільки якийсь бізнес видання чи бізнес курс, яким самим скоро кінець їх поглине цифра та інтернет, якщо вони взагалі ще живі.
Напевно найбільша зміна і загроза цілим містам і капіталам, це видаленна робота. В Сан Франциско офісні примішення перебудовують на жилі, а Банк Селіконової Долини — капітали якого забеспечувались саме високою ринковою вартістю цих приміщень і вона була стабільною, лопнув через волатильність і брак ліквідності.
В такі умови, тобто широкого розповсюдження інформації часто підриває основу, контролю за власністю на засоби виробництва.
Такі перетворенгя в історії людства спричинив тільки массовий друк книг, з винаходом печатного верстату. Після Біблії, почали друкувати книгу Марко Поло «Книга Чудес Світу» про подорож в Китай, перший світовий безцелер книго- друку. Це в свою чергу стало початком епохи географічних відкриттів.

Такі перетворенгя в хісторії людства спричигив твльки массовий друг кних

Дійсно, такий тип спелінгу тільки на початку книгодрукування існував, хоча роль папірусу та Клеопатри так і не розкрито.)

Навіть би так замінив, більше ризиків але й більше можливостей.

В напрямку автономності AI.

Думала уехать в Польшу и там искать, потому начала процесс увольнения из Люксофта и тут внезапно Епам такой: оффер ннада? И я такая: хммм, не так уж и хотелось в ту Польшу и осталась в Киеве, ни разу не пожалела. Оффер, кстати, пришел в последний рабочий день в Люксофте в пятницу, а в понедельник уже в Епам вышла))

прикро, що в нас наймають росіян(

Ці ’росіяни’ зараз з вами в одній кімнаті?

звільнення без наступного оферу

Останні роки це норма, мене вже два рази звільняли, лавочку закривали. В кращі часи через відчуття неминучого провалу проекту або компанії доводилось швидко шукати і тікати, що виявилось не дуже вдалою стратегією пошуку dream job.

Майже щоразу

Колись звільнявся з нецікавих проектів де треба було людину-оркестр, далі фрілансив на себе. Нічого поганого не бачу в цьому

В 2005 році нашу продуктову маленьку компанію викупила велика. Вияснилось, що більшість наших проектів їх не цікавила, а їм потрібна була фактично тільки джава-частина компанії просто в якості людськогог ресурсу.

Проекти позакривали, я опинився на вулиці. На той момент у мене було 2 своїх невеличких бізнеси, навіть думав вже повністю зайнятись саме ними і не повертатить до інженірингу.

Але буквально за місяць мені прилетіла пропозиція працювати на дуже цікавому проекті світового лідера індустрії. І грошей дали x2 від попередніх... Я не встояв і абсолютно про це не жалкую :-D

Звільнився в нікуди у 2014му, з російської компанії, де працював віддалено, після захоплення Криму. Я й так збирався йти після зелених чоловічків, але після пари дискусій з деякими колегами про «та нічо, зараз все швидко провернуть, будете жити у Росії», пояснив все CEO, передав справи й пішов протягом тижня.
Півтора місяці гуляв щодня з річною донькою, годував її морозивом й шовковицею, це був чудовий час, хоч й не простий з точки зору новин й самопочуття бех роботи. Але, за півтора місяці вийшов на роботу на кращі гроші, також на прямий контракт, з чудовою британською компанією, де працював більше 8 років. Навіть коли йшов, відчуття «я все роблю вірно» було абсолютно стійке, а зараз, оглядаючись, то й говорити немає про що.

Звільнився на випередження з першої роботи. Перед травневими (чотири вихідних) в 2008 колега мене попередив, що начальство готує моє звільнення десь на осінь, бо їм зі мною важко працювати, тому і найняли старшого фахівця, з яким мені якраз було прекрасно (і який згодом сам теж пішов), і вони тоді думали, що їм теж... Я прийшов у понеділок і написав заяву на звільнення за власним, але мене попросили до кінця місяця і за згодою сторін, щоб встигнути побільше передати колегам...
Так я почав своє п’ятимісячне безробіття, під час якого прокачав англійську та C#, щоб не без проблем, але перейти в аутсорсинг...

Так дуже, часто таке траплялось зі мною, я змінюівала міста і активно шукала нову роботу. Наразі змінила 10 річну карєру дизайнера в корінь на іншу сферу діяльності але починати в 37 це не те саме що у 25, раніше могла терпіти більше дискомфорту зараз більше критичних запитань. менше степності до неадекватних умов роботи, багато суму, багато страху і невідомо що далі...

Так дуже, часто таке траплялось зі мною, я змінюівала міста і активно шукала нову роботу. Наразі змінила 10 річну карєру дизайнера в корінь на іншу сферу діяльності але починати в 37 це не те саме що у 25, раніше могла терпіти більше дискомфорту зараз більше критичних запитань. менше степності до неадекватних умов роботи, багато суму, багато страху і невідомо що далі...

Ну прям щоб зовсім в нікуди мабуть ні. Все ж мав план що буду робити навіть якщо це лежати на дивані та плювати у стелю. Але пару разів було.
Перший раз коли просто хотів відпочити.
Другий коли зрозумів що кодінг з AI то не моє і я через це остаточно вигорів. Зараз фрілансю помаленьку, набиваю клієнтів.

Коли всі фактори злились, в один прекрасний день на мені опинилось 4 різні проєкти, де я єдина куа, і 2 менеджери. На двух проєктах в цей час були лайв-івенти які неможна було не сапортить і безапеляційна вимога бути присутньою кожного дня по 2 години на кожному з проєктів...
Хотіла місяців на 2 забути про роботу, щоб на свіжу голову все переоцінити. Звільнилась... За тиждень до повномасштабки) хоч якісь вакансії шукала ще пів року, з країни виїжджати не збиралася)

25 років у Німеччині.
Два місяці тому звільнився з непоганої зарплатні після 20 років у фірмі.
Остаточно перестав розуміти, чи я ще працюю у німецькому аутомотіві, чи вже в китайському.
Набридло консультувати китайців з в’єтнамцями.
Набридло пояснювати індійським колегам, що поцілунки Моді з путлером, та сумісне виробництво дронів з парашею — це зашквар.
Тепер шукаю щось у дефенс/мілтеку.
Як з’ясувалося, для німецьких оборонних фірм (на кшталт РайнМеталу, Хенсолдту, Ділю, і т.і.) зв’язки з Україною — фактор ризику.
Тому попасти мені туди дуже важко.
Отже поки що безробітний.
Подивимось що буде далі.

А який ваш зв’язок з Україною після 25 років в Німеччині, по місцю народження дивляться?

— місце народження
— чи живуть там якісь родичі
— інші родинні зв’язки
— часті поїздки
— і т.і.
Я витратив пару місяців, просто щоби побачити цей список...

Не тільки з Україною. Дефтек — все ж дуже специфічне місце.

Я в курсах :-)
Так-то там усе СНД, Китай, Іран, інші дуже специфічні країни.

Але з урахуванням того, що Україна зара захищає Європу та Німеччину, і саме ЗСУ є найважливішимі «кастомерами» та тестерами німецького дефтеку, я думав, що моє українське походження, яке б мені дозволило вільне спілкування з юзерами, щоби точно зрозуміти їх фідбек, буде моєю перевагою.
А це для німців — все ще недолік.
Що не заважає їм відсилати найновітніші Лео до Угорщини та робити фоточки з Сіярто...
Може цього року щось зміниться, бо ж німці задекларували поглиблення співпраці з українським мілтехом.
Подивимось.

В Британії так само, безвідносно країни походження. Але вони прямо у вакансії пишуть, що беремо тільки UK nationals. Так що без варіантів для всіх інших.

Мда комрад, вам цю наївну тезу нав’язав марафон. Там у Леніна та Сталіна багато цитат на цю тему. Хоча Російська Імперія нічим не краще, та же Удмуртія чи Татарстан — класичні колонії, сенс існування яких усебоке матеріальне забеспечення вискої якості життя метрополії в Москві.
На ділі, коли були заворушки в Лівії чи Сирії — вам було до цього якесь діло ? Хоча мало би бути, як до Венісуели чи Ірану наприклад зараз — бо це ключ до падіння ресурсних диктатур які вооють за ціну на нафту і інши природні копалини, позаяк рентна економіка.
От і рядовому німецького бюргера це в принципі цікавить значно менше ніж власний добробут. Не так багато хто розуміє, що може дійти до того, що заставлять будувати стіну поперек Берліну назад.

В Германії є мілтех із українськими коріннями або хто із нами співпрацює, спробуйте до них.
Quantum тей же.

Ось короткий список:

| Компанія | Українські засновники | Федеральна земля / Німецький бізнес | Український вплив |
| ---------------------------- | ---------------------------- | ----------------------------------- | ----------------------------------- |
| **Frontline Robotics / QFI** | ✅ Так (заснована українцями) | 🇩🇪 Спільне підприємство | Продукт, виробництво та інтелект |
| **Quantum Systems GmbH** | ❌ Ні | 🇩🇪 Німецька | Партнерство з українською компанією |
| **Helsing SE** | ❌ Ні | 🇩🇪 Німецька | Без прямого українського коріння |
| **STARK (SKD SE)** | ❌ Ні | 🇩🇪 Німецька | Без прямого українського коріння |

Дуже дякую.
— Quantum systems я задовбую вже більше 2-х років. :-)
Прямо зараз чекаю на фідбек від ХР на позицію прямo у Києві.
— З Frontline Robotics розмовляв на тому тижні.
— STARK мені вже разок відмовив.
— У Helsing я поки що не бачив позицій, на які я пасую.

Моя додаткова проблема у тому, що я займався глибоко традиційним німецьким аутомотивом.
Тому стек не дуже підходящий і трохи застарілий.
Я думав, що моя мультімовність дозволить мені бути з першого дня корисним для покращення комунікації, що дасть мені час перевчитися «он зе флай» :-)

Не здавайтесь, все буде добре!

Тепер шукаю щось у дефенс/мілтеку.
Як з’ясувалося, для німецьких оборонних фірм (на кшталт РайнМеталу, Хенсолдту, Ділю, і т.і.) зв’язки з Україною — фактор ризику.

Подивись також Rohde & Schwarz, в них є проекти для мілтеку.

25 років у Німеччині.

були ж часи і «свободний форум для свободних людей». доволі швидко «украинский вопрос» постав там досить гостро.

Дякую!

Від цих я теж вже маю одну автоматичну відмову :-)

Працював адміном в внутрішній компанії. По 10 годин в день. 2009 під час кризи компанія поглинає іншу не велику компанію і роботи в мене збільшується на +30%, я зашивають... Спілкуюсь із директором підприємства про найм мені помічника, хоча б на пів ставки студента. Директор подумав і надав мені в «допомогу» керівника... Цей заявив, що мій роб. день тепер з 8:00 до 21:00 ну щоб встигав. (Зп. була ставка, поняття понаднормових не було). За тиждень я звільнився. 3-4 місяці шукав роботу. Ні каплі не жалкую.

Переїжджала в Канаду в 2023 році, компанія, на жаль, не могла запропонувати там нічого, 7 годин різниця, і незрозуміло як би там скалося, так як 2 дітей, один особливий і мінус няня. Але виявилось все не так погано, діти в школі, я знайшла роботу на місці. Але ці півроку без роботи були дуже стресові.

Дала собі 5 рочків на подумати, але школа мене поки привʼязала.

Чекаємо на вас вдома.

Написав чувак який сидить у Польщі)

В мене було одразу два фактори: «або сильне вигорання, або постійний мікроменеджмент». Одного ранку прокинулась і зрозуміла, що я не хочу вставати, не хочу працювати, не хочу ні з ким розмовляти. Взагалі нічого не хочу, тому що воно не мало сенсу, що я зроблю за день, тому що ввечері подзвонить керівник і знову будуть зміни в планах, а це траплялось кожні два дні. І хто що робив, а чому так, а це, а інше... І це все — ввечері, не рахувалось як робочі години, але чомусь вважались обовʼязковими.
Написала заяву, відправили на кілька днів у відпустку «подумати». Не передумала.
Потім місяць шукала роботу, а влаштувалась на стажування як кьюа з трансфером в проджекти. Склалось на найкраще, хоча і стресово :)

Новорічний корпоратив у компанії, кінець грудня 2017 року, гарний колектив, гарні умови праці, найкращий керівник, понад три роки роботи в компанії, фінансова подушка на пів року, пишу заяву на звільнення за власним бажанням, щоб перезавантажити кар’єру. Після заяви на звільнення почав шукати роботу, поки допрацьовував два тижні, майже одразу знайшов і наприкінці січня почав працювати з Go.

Підписатись на коментарі