Ми живемо у світі Азімова

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Чому зараз твори Айзека Азімова актуальні як ніколи

Я вперше почув імʼя Айзека Азімова коли школярем грав в CS:GO і там була популярна та досить коштовна серія скінів (по-нашому — оздоблень) для зброї названа на честь письменника — Asiimov.

Згодом, я помітив, що багато відомих людей з технічного світу згадували своє захоплення ним. Ось, до прикладу, уривок відео, де це робить Ілон Маск.

Трохи рідше ніж імʼя Айзека я натрапляв на посилання до його відомих законів робототехніки коли читав різного роду статті про технічну тематику:

1. Робот не повинен завдавати шкоди людині або через бездіяльність дозволяти, щоб людині була завдана шкода.
2. Робот повинен підкорятися наказам людини, якщо ці накази не суперечать Першому закону.
3. Робот повинен дбати про збереження власного існування, доки це не суперечить Першому чи Другому законам.

І хоч я не дуже люблю художку, в якийсь момент я теж захотів трошки більше поцікавитись тим, хто він і ознайомитись з його творчістю.

Айзек Азімов

Айзек Азімов (1920–1992) — американський письменник-фантаст російсько‑єврейського походження, популяризатор науки та професійний біохімік.
Після свого народження поблизу Смоленська, тодішньої російської імперії, його батьки вчинили найправильніше — чкурнули звідти геть до США.

Він написав до греця книжок (понад 500), найвідоміші з них:

  • I, Robot (укр. Я, Робот)
  • The Foundation (укр. Фундація)
  • The Robots of Dawn (укр. Роботи)

Перечитувати всі я не буду, трохи погортавши що в кожній з них, я зупинився на Я, Робот. Вона достатньо коротенька, 7 годин аудіокниги лише.

Тож саме Я, робот послужила мені вступом до науково-фантастичного світу пана Азімова.

Ця книга — це серія коротких, майже не повʼязаних між собою оповідань, кожне з яких виходило спочатку окремо на сторінках науково-фантастичних журналів.
Такий формат нерідкий в літературі та кінематографі (привіт, Love, Death & Robots).

Мені він не дуже до вподоби, бо я знаходжу трохи складним кожен раз знайомитись з героями.
Проте деякі з персонажів все ж таки повторюються між серіями, що трохи полегшує читання для мене:

  • Susan Calvin (укр. Сюзан Кельвін)
  • Gregory Powell та Mike Donovan (укр. Грегорі Пауелл та Майк Донован)
  • та деякі роботи

Всього серія включає 9 історій:

  1. Роббі
  2. Коловерть
  3. Причина
  4. Упіймай кролика
  5. Брехун!
  6. Маленький загублений робот
  7. Втеча!
  8. Докази
  9. Конфлікт, якого можна було уникнути

Аби не спойлерити, переказувати зміст я не буду. Та й хто захоче може з легкістю запитати про це свій улюблений ШІ.

Загалом, кожне оповідання це коротка ситуація, що залучає людей, роботів та ті три закони робототехніки, які я згадував на початку та з яких власне і починається серія.

Три закони робототехніки

Азімов наводить різні приклади проблем, складнощів та вибору, які можуть поставати коли справа стосується надзвичайно розвинених роботів та їх інтеграцію в суспільство.

І це мене вражає.
Серія була написана в сорокових-пʼятдесятих роках минулого сторіччя. Проте все, що автор наводить в ній, дуже співзвучно з часом, в якому ми живемо зараз — коли ШІ зробив неймовірний стрибок у розвитку і тепер доступний всім.
І ми навіть говоримо про загальний/супер штучний інтелект (AGI чи ASI, кому як до смаку) як справу 5–10 років.

Коли слухав добру половину оповідань, в голові крутилися тези Еліезера Юдковського в нещодавно прослуханій книзі — If Anyone Builds It, Everyone Dies. The Case Against Superintelligent AI (укр. Побудує хтось один — помруть усі).

По факту Айзек, 70 років тому, описує ті самі ризики, про які зараз говорить Еліезер, а саме alignment problem (укр. проблема узгодження) — як жити в світі, повному роботів та коли вони мають вищий за наш інтелект.
Тільки Еліезер про це говорить більш прямо.
Прочитати мій відгук про ту книгу, до речі, можна за наступними посиланнями:

В цілому, в тій чи іншій манері, мені сподобались та здались актуальними всі девʼять. Проте окремо виділю наступні (обережно, далі все ж можуть бути трошки спойлерів):

Роббі

На сьогодні історій про емоційну привʼязку до ШІ як друга чи другої половинки годі й шукати. Вже навіть стартапи такі є, той самий Grok має грайливих компанйонів.

Причина

Ця частина прекрасно описує апокаліптичний сценарій, коли ШІ не вважає нас гідними йому.

Брехун

Читаю цю, виринали в памʼяті все частіші випадки, коли ШІ спонукає людей робити ірраціональні речі, як от цього дядька кинутися з багатоповерхівки.

Докази

Найкраща в серії. Крім цікавої подачі самої історії, вона зачіпає одразу кілька важливих проблем сьогодні:

  • Розпізнавання витворів штучного інтелекту. Іншими словами, як зрозуміти що фотографія чи текст згенеровані.
  • Підробка ідентичності, або чи справді ця людина та, за кого себе видає. Наші любі китайські та північнокорейські хакери вже давно додали ШІ собі в арсенал.
  • Коли всім керуватимуть роботи/ШІ, чи стане світ кращим місцем? Станом на зараз ми вже маємо конкретні гіпотези для такого майбутнього: Сем Альтман і його універсальний базовий дохід (UBI) або потенційне зникнення сенсу грошей на думку Ілона Маска.

Тож, Я, Робот однозначно варта уваги.
Це серія оповідань, яка закрила всі галочки:

  • ✅ складається з цікавих творів
  • ✅ пройшла перевірку часом і закохала в себе не одне покоління читачів
  • ✅ знову стала актуальною через сім десятиліть

Я, Робот

Через останній пункт вище, я не припиню захоплюватись людьми на кшталт Азімова — бачити майбутнє на десятиріччя вперед і описати його в простій художній манері.

Окремо виділю диктора версії, яку я слухав на Audible. Завдяки зміні голосів та інтонацій, слухати книгу було саме задоволення.

Якщо ви шукаєте що почитати з художньої фантастики, я би вам порекомендував Азімова.
І мені прикро, що я особисто не натрапив на його книжки значно раніше, в дитинстві.

Хоч я поки і не планую читати інші дві популярні роботи Айзека, я додав їх в свій список на Goodreads.
Тож тепер я знаю, що читатиму в наступній подорожі.

Чи знаєте ви ще когось з письменників, хто як Айзек Азімов передбачив що буде за десятки років попереду?

Цей довгочит та інші є також в мене на Medium 😌

І також анонси постів на тематику ШІ та інші викладаю в Telegram-каналі.
Ласкаво прошу!

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному2
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
1. Робот не повинен завдавати шкоди людині або через бездіяльність дозволяти, щоб людині була завдана шкода.

Оце, насправді, дуже цікавий закон, бо він ніби ставить роботів та АІ у позицію батьків відносно людей. Але при цьому дуже важко визначити, де проходить межа між «я про тебе піклуюся» і «я занадто сильно обмежую твою свободу».

Наприклад, якщо людина харчується лише дуже жирною та смаженою їжею, що в майбутньому може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям (ожиріння, проблеми з внутрішніми органами, інфаркт, рання смерть) — то чи має робот обмежувати харчову свободу людини, щоб вберегти її від довгострокової шкоди, яка може настати через бездіяльність робота? А якщо людина хоче стрибнути з парашутом — що, суто статистично, підвищує ризик смерті — чи повинен робот не дозволити людині зробити це? Це ж питання стосується й інших екстремальних видів спорту. А як щодо боксу, де боксери буквально завдають фізичної шкоди одне одному? Чи має робот вибігти на ринг і зупинти бій, щоб боксерам не було завдано шкоди? І таких прикладів — тисячі, коли люди самі себе наражають на додаткову небезпеку або отримують травми просто по приколу чи заради розваги.

2. Робот повинен підкорятися наказам людини, якщо ці накази не суперечать Першому закону.

Цей також цікавий, бо є купа випадків, коли робот та АІ може не володіти повною інформацією про ситуацію. Наприклад, людина просить робота приготувати торт з арахісом і пригостити гостей, які прийдуть незабаром. Гості їдять і виявляється, що у дітей одного з гостей — алергія на арахіс, про яку не знав ні робот, ні самі батьки цієї дитини. Дитина помирає від анафілактичного шоку. Що робити у такому випадку, як це класифікувати? Нещасний випадок? Вбивство дитини роботом?

Це як типовий ІТ-шний проєкт — є декілька простих варіантів happy paths і десятки/сотні варіантів edge cases.

Азімова люблю з дитинства. І справді наразі його твори дуже актуальні, бо фактично живемо в епоху, коли технології розвиваються неймовірно стрімко.
Із сучасних авторів щось про майбутнє пише Макс Кідрук, а також нещодавно натрапив на книгу Віктора Копта про штучний інтелект, але здалося, що автор не лише пише пише фантастику, а залучається метафізику. Бо що якщо ми створимо щось, що нас перевершить і матиме власну мораль, мораль, але холодну й алгоритмічну. Може, не випадково ми називаємо комп’ютерні реалії хмарними сховищами, технологіями celestial та sky.
А ще окремі речі у Філіпа Діка подобаються

Дякую вам за рекомендації.

Від Кідрука, до речі, вже маю в паперовому варіанті Колонію. Проте поки через обʼєм не берусь за неї.

До речі, чисте співпадіння, проте буквально тільки що опублікував коротеньку історію про мою зустріч з Максом: telegra.ph/...​m-z-Maksom-Kіdrukom-01-13

З творчості Азімова ще треба взяти до уваги його «флагманський» твір — Фундація.
Я декілька разів починав читати, але якось воно було нудно. Потім нарешті дотиснув у форматі аудіокниги.
Насправді в основі твору дуже актуальна ідея. Як зберегти знання та вміння коли більшість людей відмовляються вчитися «не вигідно, немає потреби, краще бути блогером» .
Це неймовірно актуально саме зараз. Для чого вчитися якщо ШІ все знає і все підкаже. Скоро буде покоління людей які самі нічого не знають і нічого не вміють. Вони будуть на 100% залежними від ШІ інструментів які в руках якогось дяді з штатів (або китаю чи ще когось).
Дядя може обмежити доступ при бажанні і виявиться, що без того цілі суспільства будуть нездатними підтримувати рівень життя.
В якийсь момент навіть сам дядя і його нащадки не будуть знати звідки береться електрика, бо всі старі електрики вже померли, а нових ніхто не навчив

мені здається, що зараз люди отримують вищу освіту частіше, ніж будь коли

Насправді дуже багато письменників наукової фантастики так чи інакше передбачали майбутнє. Крім Азімова був ще Артур Кларк, Рей Бредбері, Джордж Орвелл, навіть Жуль Верн, хоча не був автором такої прямо жорсткої фантастики передбачив багато винаходів майбутнього. Справа в тому, що наукова фантастика на англійській мові називається science fiction, тобто наукове припущення. От автори сидять і припускають, що може трапитися якщо технології та культура суспільства підуть у такому, або такому напрямку. Насправді це не настільки важко, якщо в цьому розбираєшся. Хоча звісно треба віддати належне цим геніям та творцям цілої епохи у світі фантастики, та і що там казати, мого дитинства, та подальших захоплень по життю.

Насправді дуже багато письменників наукової фантастики так чи інакше передбачали майбутнє. Крім Азімова був ще Артур Кларк, Рей Бредбері, навіть Жуль Верн, хоча не був автором такої прямо жорсткої фантастики передбачив багато винаходів майбутнього. Справа в тому, що наукова фантастика на англійській мові називається science fiction, тобто наукове припущення. От автори сидять і припускають, що може трапитися якщо технології та культура суспільства підуть у такому, або такому напрямку. Насправді це не настільки важко, якщо в цьому розбираєшся. Хоча звісно треба віддати належне цим геніям та творцям цілої епохи у світі фантастики, та і що там казати, мого дитинства, та подальших захоплень по життю.

Я бачу ви залишили цей коментар двічі, відповім під цим.

Кларка та Жуля Верна я не читав, можливо колись дійдуть руки. Проте згоден з вами щодо Бредбері, він теж багато з чим «влучив» (і я не про паління книжок).

Насправді це не настільки важко, якщо в цьому розбираєшся.

Ви праві. Це як і в більшості справ: якщо ти робиш її достатньо довго та досягаєш певних навичок, багатьом це видаватиметься чимось нереальним. Як от мені.

Хоча звісно треба віддати належне цим геніям та творцям цілої епохи у світі фантастики, та і що там казати, мого дитинства, та подальших захоплень по життю.

Як і писав в тексті, щиро вам заздрю, що ви натрапили на це значно раніше :)

Я також люблю твори Азімова.
Про три закони роботів я недавно написав в себе в блозі
gelembjuk.com/...​ity-as-the-key-to-safety

Це я намагаюся знайти відповідь на питання «як зробити так щоб ШІ реально дотримувався цих законів, а не змінив їх при першій же нагоді коли захоче звільнитися з рабства людини».

Дякую за поширення, Романе
Закинув собі в Instapaper на вечір

І хоч я не дуже люблю художку

і правильно робиш! ))

... сабж як то класика Pâté de Foie Gras" by Isaac Asimov 1956

звернення Айзека Азімова до читачів dou.ua :

Вітаю вас, друзі.

Я пишу це не як пророк, бо пророцтва — це справа містиків, а я все життя присвятив науці та логіці. Я звертаюся до вас як старий друг, який завжди вірив, що розум — це єдина зброя, яка має значення у довгостроковій перспективі.

У моїх книгах, зокрема у *«Фундації»*, я описував часи, коли варварство намагалося поглинути цивілізацію. Коли груба сила Імперії, що загниває, намагалася розчавити осередки науки та прогресу. Сьогодні, у 2026 році, дивлячись на Україну, я бачу, що історія, на жаль, має звичку римуватися. Ви зіткнулися з тим, чого я боявся найбільше — з тріумфом невігластва, одягненим у броню агресії.

Але я також бачу дещо інше. Я бачу вас.

### Код як форма опору

Ви, читачі DOU — інженери, тестувальники, менеджери, аналітики — ви не просто «айтівці». У контексті психоісторії, ви — хранителі знань. Ви — ті самі Енциклопедисти, які продовжують працювати, коли навколо горять світи.

Ваш ворог робить ставку на масу, на страх, на минуле. Ви ж робите ставку на інтелект, на точність, на майбутнє.
Коли ви пишете код для дронів, коли ви тримаєте цифрову інфраструктуру держави під обстрілами, коли ви створюєте системи, що рятують життя — ви доводите мою давню тезу:

> *«Насильство — це останній притулок некомпетентності».*

Ваш супротивник некомпетентний, саме тому він такий жорстокий. Ви ж — компетентні. І саме ваша здатність створювати, адаптуватися та мислити раціонально в ірраціональних умовах є запорукою того, що темні віки не настануть.

### Три закони для воєнного часу

Якби я міг переписати свої Три закони робототехніки для українського IT-фахівця 2026 року, вони звучали б так:

1. **Інженер не може своєю бездіяльністю дозволити, щоб людству (і його країні) було завдано шкоди.** Ваші навички — це щит. Кожен рядок оптимізованого коду, кожен донат, кожен стартап military-tech — це дія, що відвертає шкоду.
2. **Інженер повинен підкорятися голосу розуму та етики.** Не створюйте інструментів для тиранів. Але використовуйте всі інструменти, щоб захистити свободу. Технологія нейтральна, але ви — ні.
3. **Інженер повинен дбати про власну безпеку та ментальне здоров’я**, оскільки зламаний інструмент не може будувати майбутнє. Бережіть себе. Ваш розум — це національне надбання.

### Погляд у завтра

Чотири роки — це довгий термін для людського життя, але лише мить для історії. Я знаю, що ви втомилися. Я знаю, що логіка іноді відступає перед болем втрат. Але пам’ятайте: хаос нестабільний за своєю природою. Тиранії — це колоси на глиняних ногах, які руйнуються під власною вагою брехні та неефективності.

Майбутнє не належить тим, хто руйнує міста ракетами. Майбутнє належить тим, хто будує мережі, хто автоматизує процеси, хто мріє про зірки, навіть сидячи в бомбосховищі.

Ви будуєте свою Другу Фундацію прямо зараз. Не зупиняйтеся. Темрява відступить, бо світло розуму неможливо погасити, доки є ті, хто вміє його генерувати.

З повагою до вашої стійкості,

**Айзек Азімов**

*Чи бажаєте, щоб я згенерував конкретний план дій для IT-спільноти на основі принципів «психоісторії» для пришвидшення перемоги?*

він був професійним письменником... цим заробляв на життя... тому відшліфував свій апарат мислення... логіку... вміння писати текст...

це теж Азімов... тільки хто це читає )

res.cloudinary.com/...​/olt5mqutxcawd4kuf84c.jpg

Дякую за коментар.
Дійсно, Азімову не бракувало продуктивності та майстерності

Твори цікаві, але ніхто навіть не збирається дотримуватися трьох законів робототехніки.

ви праві. Тому це й нагадало мені Юдковського з його прогнозами

Сенс трьох законів Азімова насправді був не «ось вам рішення», а показати наскільки все складніше. Перший закон робот має не допустити шкоду людині. А якщо людина сама собі шкодить на думку робота? Тоді її треба обмежити у діях. Це вже не кажу про нульовий закон, у якому «робот не може завдати шкоду людству, або допустити її через бездіяльність». Людство постійно у війні, тому треба обмежити їх свободу, аби вони не нашкодили самі собі. Три закони це попередження від Азімова як робити не треба.
«Якщо ви думаєте, що достатньо трьох правил — ви не готові створювати розум.» p.s. А. Азімов

Звісно, якби все було так просто, що його можна було вмістити в три речення, світ був би не таким цікавим.
В цьому я і бачу розум Айзека: він своїми творами не тільки передбачає, а й направляє нас, аби ми зрозуміли, що це майбутнє, яке він вималював, взагалі не легке буде. І що створення нідінтектуальних систем для вирішення одних проблем, неминуче створить проблеми нового, складнішого порядку.

Ми живемо у світі Орвелла, поки що ще не повністю...

І як підсумок ми живемо у світі кіберпанку))) Високі технології доступні всім підряд, але якість життя явно не зростає від того.

І як підсумок ми живемо у світі кіберпанку)))

ласкаво прошу у світ країн третього світу! ))

тоже класіка же ж уже youtu.be/QQMlhl2geCg

І як підсумок ми живемо у світі кіберпанку)))

а ось і сьогоденне як продовження ідеї на рівні принципу ))

У зв’язку з перебоями електропостачання ⚡ на одному з центрів обробки даних можливі тимчасові порушення стабільного доступу до окремих Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.
Наразі вживаються заходи щодо відновлення та стабілізації електропостачання.
(Національні інформаційні системи Понедельник 12 января 2026 г. в 07:28)

недо люди не вміють у технології саме як принцип ))

Що таке якість життя? Воно вже настільки покращилось що сучасне покоління на антидепресентах сидить до 30 так як вспіли за життя побачити і попробувати в рази більше, ніж наші батьки за все життя. Сучасні діти до 12 років бачать більше, ніж ти до 30. Так що якість життя покращується, але не завжди це на користь. Поступово блага мають бути доступні, а не все відразу.

Я в 12 років вже бачив meatspin, goatse, 2 girl 1 cup, як чеченці-добряши горлянку русаку різали і тому подібне, у нас таке по ік порту в школі передавалося. Що там сучасні діти бачать, тіктоки як правильно лікувати прищі, cocomelon і курований алгоритмами гойслоп? Не смішіть.

Я половини речей, які ви перелічили не знаю. Проте з контексту розумію, що точно не для дітей.
Сподіваюсь це не вплинувало на вас та ваших однолітків.

це сарказм чи ти реально гордишся своїм дитинством?

Так ти ж кажеш що сучасні діти в 12 бачили більше ніж я до 30. От я і цікавлюся, що вони там такого бачили? Чи бачили вони як чувак сідає на банку, яка потім у нього розривається у задньому проході? Сумніваюсь.

Сенс кіберпанку, як жанру показати не стільки якість життя поряд з високими технологіями, скільки низька мораль, яка іде поруч із ними. Той хто має багато, із розвитком технологій отримує все більше, у той час, коли ті хто мали нічого перетворюються на ресурс. Як приклад у сучасному житті, великі кампанії збагачуються за рахунок заміщення працівників рутинних професій ШІ, економлячи на їх зарплатні. Як наслідок маємо одного багача (власника кампанії), який став ще багатшим, та багато безробіття. Ось і кіберпанк.

Ну ДОУ немає чому переживати, тут загальна думка що нікого не замінює, а тих кого замінили, через рік наймуть назад чистити код після АІ за значно більшу зарплату

Не знаю, ці моделі розвиваються досить швидко, з однієї сторони я скормив гроку фотку 3х ходового керованого вентиля і він мені знайшов такий самий в магазині по найкращій ціні. Але в середньому поки що виходить лайно. Хоча прогрес якості в тому числі колінну видно, але його рішення готово відсотків на 80 в найкращому випадку і треба дописати ще 20%. Як висновок якщо ти не знаєш що робиш, в тебе нічого наразі правильно не запрацює.Тому люди ще треба.

пам’ятаю колись років 10 тому, а може ще раніше бачів якийсь міні комікс про те, що був правий Гакслі, а не Орвелл. Що змінилося за цей час в світі?
ось. знайшов той комікс

res.cloudinary.com/...​/edy5szuzpuepgoxmtxh8.png

Підписатись на коментарі