Хто такий боєць спецпідрозділу БПЛА: нові компетенції, тактика і технології сучасної війни

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Мене звати Михайло Кмитюк, я командир загону безпілотних систем спеціального призначення «Тайфун». Наш загін був створений у 2024 році, і сьогодні наші бійці з допомогою високих технологій виконують роботу у найскладніших напрямках фронту. У цій статті розглянемо: навіщо взагалі створювати окремі підрозділи для роботи з безпілотниками, у чому специфіка професії спецпризначенця, що працює з БПЛА та які навички потрібні, щоб розпочати кар`єру в цьому напрямі.

Безпілотні системи як новий етап ведення війни

Російсько-українська війна створила умови, за яких симетричні моделі ведення бойових дій не можуть бути ефективними. На сьогодні безпілотні системи створили асиметричну відповідь на кількісну перевагу противника — ту відповідь, яку дійсно вимагає динаміка фронту.

З допомогою БПЛА ми можемо:

• Якісно і швидко уражати ворога. Там, куди йдуть дрони — зберігається життя. Я сам починав як кулеметник і знаю ціну кожного метра, який доводилося проходити під вогнем. Ключова причина мого переходу до роботи з БПЛА — усвідомлення, що дронами часто це робиться легше, безпечніше і ефективніше.

• Виконувати гуманітарні місії. Іноді бійці знаходяться у максимально складних точках, куди фізично не може дійти піхота. У таких умовах для доставки медикаментів, бойового комплекту, їжі та інших необхідних ресурсів використовуються безпілотні системи. Так дрони стають тим, що не просто діє на ураження ворога, а засобом, який у буквальному сенсі рятує життя.

• Оптимізувати ресурси. Використання дронів «вигідніше» з точки зору вкладеної вартості на його розробку. До прикладу, часто ціна одного ударного дрона, що може знищити танк, в рази менша. Така кореляція дає можливість переважати ворога, воювати асиметрично та працювати на перемогу якісним, а не кількісним методом. Водночас з огляду на те, що противник так само системно використовує БПЛА як один із ключових елементів війни, для України критично важливо масштабувати спроможності в цьому напрямку.

Суспільна обізнаність у діях на фронті та застосуванні БПЛА створює новий простір розвитку цього напряму. В Україні відбувається масове виробництво дронів — лише за 2024 було вироблено понад 5 мільйонів засобів.

Це вже не просто промислово-виробнича база окремих компаній, а ціла екосистема: від гаражних стартапів, де ентузіасти збирають FPV-дрони вручну, до серійних виробництв, які створюють тисячі одиниць щомісяця.

Крім цього, з часом БПЛА удосконалюються, і ці технології мають різні прояви свого застосування — від наземних роботизованих комплексів та морських безпілотників до літальних апаратів у небі. Морські дрони працюють на розчищення мін у воді, розвідку та удари ворожих кораблів. Наземні роботи встановлюють міни, доставляють вантажі в зону вогню. Повітряні ж еволюціонували від простих квадрокоптерів до складних літаків з дальністю польоту понад тисячу кілометрів.

Ключова мета створення окремих загонів, що працюють виключно з БПЛА

На сьогодні в Україні значна кількість як цивільних, так і військових розуміє стратегічне значення безпілотних систем на фронті. Створюються вишколи, де цивільним розповідають про ази пілотування, а технології БПЛА висвітлюють у статтях та подкастах. Проте так було не завжди — ще на початку повномасштабного вторгнення безпілотники не використовувались настільки широко, як зараз. Тоді переважало поняття розвідувальних дронів, проте ударних та інших типів — ні.

Водночас військо та його технологічна оснащеність розвивалися: ми змінювали та тестували різні тактики й відповідні засоби. Паралельно розвивалося й саме поняття застосування безпілотників.

Для мене це усвідомлення почалося ще на ранньому етапі війни. Під час одного з виходів на позицію я перебував у протитанковому розрахунку, і над нами постійно «висіла» ворожа пташка. Вона не давала нормально працювати: ти не можеш просто вийти з укриття, бо будь-який рух одразу демаскує позицію — і туди прилітає. Це чітко показувало: у противника є інструмент, який дає йому перевагу.

Саме тоді до мене й прийшло ключове усвідомлення ефективності безпілотних систем, які працюють як на розвідку, так і на ураження. Водночас загострення ситуації на лінії фронту виявило окрему потребу — в посиленні як загально армії, так і напряму. Для того щоб це зробити, почали створюватись спеціалізовані на цьому підрозділи, що дають можливість посилювати ті бригади, з якими ми працюємо. Зокрема, і наш загін — «Тайфун».

Спецпризначенець, що працює з БПЛА — хто це?

Головна відмінність між спецпризначенцем та звичайним бійцем у тому, що перший виконує бойові дії найвищої складності на найгарячіших напрямках фронту. До прикладу, «Тайфун» вже більше року виконує бойові завдання на Покровському напрямку, який на сьогодні залишається одним з найскладніших.

Якщо ж говорити про відповідальність спеціаліста, що працює з безпілотними системами у форматі спеціального призначення, то ключовим є принцип децентралізованого управління. До прикладу, у системі нашого загону командири середньої ланки отримують повноваження приймати рішення на своїх напрямках. Це необхідність, адже один лідер фізично не може ефективно керувати чотирма чи п’ятьма різними напрямками одночасно. Тому ми рухаємося до системи управління, де командир на місці має право та відповідальність приймати рішення самостійно.

Саме тому робота з безпілотниками вимагає від спеціалістів здатності брати на себе відповідальність та приймати рішення самому в критичних ситуаціях. Отже, якщо вам цікаве управління дронами, і ви хотіли б спробувати себе у цьому напрямку, є ряд характеристик, які має розвинути кожен, хто хоче працювати в цьому напрямі:

1. Спецпризначенець, що працює з БПЛА, повинен мати технічну базу знань. Насправді це одна з найпоширеніших проблематик людей, котрі навчаються на пілотів. Звісно, під час проходження базової військової підготовки та курсів навчаються всього. Проте специфіка в тому, щоб після навчання уже через пів року виконувати бойові завдання. Тому якщо ви хочете стати спецпризначенцем у напрямі безпілотних систем — варто уже починати цікавитись, читати та вивчати.
2. Базова англійська. Без розуміння мови ви не зможете швидко опанувати нове обладнання чи вирішити технічну проблему. Більшість сучасних БПЛА, особливо західного виробництва, мають інтерфейс англійською. Технічна документація, інструкції з експлуатації, форуми підтримки та навчальні матеріали — все це здебільшого англійською.
3. Стресостійкість. Ви приймаєте рішення, від яких може залежати життя бійців на землі. Технічні збої, несприятливі погодні умови, протидія противника, втрата зв’язку — все це відбувається в реальному часі, і ви маєте зберігати холодний розум. Водночас конкретно в нашому загоні ми враховуємо те, що у кожного різне сприйняття стресу.

Також для нас ключовою характеристикою при відборі людини є питання самомотивації. До прикладу, існує дві категорії працівників: перші — ті, кому постійно потрібно ставити завдання, другі — які постійно ставлять завдання самі собі. Тож другі — ідеальна категорія людей, яким не потрібно постійно нагадуватись.

Проте, незважаючи саме на перелік хард-скілів, які притаманні спецпризначенцю, для нас важливіші саме софт-скіли. Бувають випадки, коли люди навіть не усвідомлюють свої навички. До прикладу, вміння бути лідером, нести відповідальність. Тут грає важливу роль саме питання військового досвіду, якого значна частина людей не має.

Тому ми і намагаємось в найкоротші періоди навчити, дати цей досвід, адже від цього буде залежати подальший шлях, кар`єрне зростання, посада тощо.

Водночас у багатьох цивільних може бути присутній страх втратити певну емпатію, людяність в умовах війни, проте на мою думку — якщо дійсно ставитись до цього, як до роботи, то все це абсолютно реально зберегти.

Сподобалась стаття? Підписуйтесь на автора, щоб отримувати сповіщення про нові публікації на пошту.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!