Сертифікати в резюме: чи справді їх хтось перевіряє?

💡 Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Приєднуйтесь до Junior спільноти!

Раніше диплом був обов’язковим майже скрізь. Пам’ятаю, як часто питали навіть папірець з курсів англійської з підтвердженим рівнем. Зараз на диплом рідко дивляться (якщо ти не лікар, юрист чи вчитель).

Але схоже, що потреба в папірцях нікуди не зникла, просто змінився формат. Куди не глянь — купа курсів на будь-яку тематику, а стрічка LinkedIn стабільно завалена постами в стилі «I’m happy to share...» із сертифікатами Udemy, Coursera чи Prometheus.

Мені цікаво, чи дає це реальну перевагу при наймі? Бо, по суті, проходження курсу не завжди гарантує знання, а вказати навичку в резюме можна і без документа.

Розкажіть, як це у вас: ви додаєте сертифікати в профіль? І чи хоч раз на співбесіді вас просили показати саме документ або перевіряли його справжність?
👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Так не гарантує, але точно привертає увагу.
На інтерв’ю це дає можливість спитати одразу 1 складне питання і не марнувати час на дослідження всього пов’язаного з темою. Бо скоріше за все людина з сертифікатом має «суцільні» знання, а не лише відповідь на одне питання.

Також, мав кейс, коли в людини було 6-7 сертифікацій за останній рік, які покривають весь стек. І коли після технічної було питання чи не задорого кандидат себе позиціонує — в мене були аргументи для менеджменту на користь цієї людини.

tl;dr: це не нічого не гарантує, але може бути суттєвим плюсом, якщо потрібно в роботі

Мені здається, що в цій темі крайнощі не дуже працюють. Типу «диплом не потрібен взагалі» або «без нього нікуди». Все сильно залежить від контексту й етапу карʼєри.
З того, що я бачу і прожила, є кілька ситуацій, де освіта або диплом можуть бути реальним плюсом, а не просто формальністю:
1. Міжнародні траєкторії. При релокації чи роботі з європейськими компаніями диплом досі часто фігурує серед вимог або як бонус.
2. Великі компанії. У частині великих українських і міжнародних компаній для окремих ролей освіта може бути формальною вимогою або відчутним плюсом.
3. Фундаментальні напрями. У data science, AI, кібербезпеці структурна база реально допомагає швидше й якісніше рости.
4. Перший карʼєрний крок. Коли досвіду мало, диплом чи сертифікат можуть бути зеленим прапорцем — сигналом, що людина пройшла довгий шлях навчання і має не лише теорію, а й портфоліо.
5. Для себе особисто цінність освіти багато в чому бачу в тому, що йде «в комплекті»: безпечне середовище для експериментів і помилок; реальні кейси, які допомагають краще зрозуміти бізнес-контекст; менторство, живе ком’юніті, яке підтримує й надихає, де можна знайти однодумців для спільної роботи над фічами чи власним продуктом; а також карʼєрну підтримку.
Ну і так, підхід lifelong learning зараз, здається, вже не опція, а необхідність. Один раз вивчитись і покласти диплом на поличку — це точно про минуле.

В мене теж дружина раніше gpt використовувала з мого аккаунту)))

Та, блін, і дружини нема)
А gpt як просиш відповідати від жіночої статі, то морозиться/забуває. А то на тобі)

Про онлайн-курси не скажу, але офіційними сертифікаціями від AWS, GCP, MongoDB, (you name it) — цікавляться.

Майже немає дописів «I’m happy to share» з сертифікатами та дипломами, які дійсно важко отримати та які можуть казати скоріше про «я знаю», ніж про «я здав». Навіть сертифікати ISTQB, які просто так не отримаєш, дискредитували себе, бо люди навчилися готуватися до цих іспитів, хоча реальних знань під час підготовки виносить дуже мала кількість сертифікованих.

Є відкриті курси поважних світових вишів і... їх у нас ніхто не проходить. Бо важко та довго, а часто ще й англійською. Але ж диплом, скажімо, Гарварда та ще й безплатно — круто? Ні, більшість обере швидкі курси від масових IT-шкіл, і платно.

Отже, є питання: а чи готові студенти дійсно вчитися, а не просто отримувати сертифікати? Особливо в часи легкого доступу до мовних моделей? Питання риторичне.

Раніше диплом був обов’язковим майже скрізь.

Ніколи не був, я спокійно працевлаштовуюсь з 1999 року без диплому.

Не можу бути впевненим, але маю гіпотезу що все ж мати поважну у конкретній спеціальності сертифікацію це ультра корисно у конкретний етап кар’єри. Знаю що моїм колегам дизайнерам сертифікат Nielsen Norman Group та схожі на них є доказом що людина справді розбирається в темі, читає те що треба, знає те що треба. Тож гадаю краще змінити питання на «які сертифікати на якому етапі кар’єри є корисними?» Така думка

Вимоги щодо наявності технічних сертифікатів міжнародного рівня з’явилися в українському сервісному (аутстафф/аутсорсинговому) ІТ-бізнесі, і були важливими для клієнта, і вони ним перевірялися.
Наразі вимога сертифікації в українському ІТ переродилася в карго-культ.
Серед обов’язкових вимог є наявність сертифіката — приходиш на співбесіду, і тебе починають питати дуже елементарні речі, без яких неможливо отримати сертифікат :)
На мою думку, поки що сертифікація виключно для себе.

Дивлячись які. Amazon, Google, Microsoft, Oracle, SAFe — так такі сертифікати дають перевагу. Для работодавця це підвердження певного рівня навичок третьою і бажано авторитетною організацією, якщо ця організація ще і розробник і поставник, коли є 50 кандидатів — а в 3 тільки підвердження їх навичок, кого ви оберете ? Припустимо ви набираете виконавців і зовсім не знаєте людей яких берете в сутності по оголошенню.
Так само із брендами університетів, диплом нікому не відомої бурси і : Університету в Берклі, MIT, Стенфорда, Принстона чи Гарварда, це дуже сильно не одне і те саме. Бренд навчального закладу, працює аналогічно будь якому торгівельному бренду. Хоча три останні університети рекламують себе батькам випускників а також студентам які платять за себе самі саме як бізнес школи, тобто це університети мета яких випустити саме підприємців засновників та вищих керівників бізнесів, а не виконавців на ринку праці.

Udemy, Coursera чи Prometheus.

— тут напевно є показником коли в людини купа таких, типу «посітйно підвишує кваліфікацію». Просто від прочитаних книжок і т.д. — це можна заміряти, як і PET проекти скажімо.
Сьогодняшній IT ринок — це червоний океан конкуренції.

Я так думаю, що рекрутери взагалі не дивляться на сертифікати. В мене он AWS SAP-CO2 є. Ніхто за кілька років навіть не поцікавився. Треба роздрукувати і махати перед собою, як прапором)))

Дле мене це скоріше не перевага, а недолік.

Таку думку вам нав’язав ваш поточний работодавець (принаймні мені доводили таку точку зору свого часу). На ділі — ви просто менше коштуєте на ринку праці без папарців, це вже достаменний факт.
Чисто заради інтересу подайтесь в Google наприклад і побачите, що коли 3 мільйони резюме на рік серед інших кандидатів треба виділітись.

На мою думку, проблема не в самій суті диплома, а в тому, що українські ЗВО дискредитували його цінність. Він перестав бути підтвердженням кваліфікації. Здебільшого через десятиліття глибокої корупції в системі.

Зараз я викладач на тій самій кафедрі, де колись навчався, тож можу порівняти. Коли я вступав на перший курс, певна корупція теж існувала, але її рівень був невисоким. Головним маркером якості освіти тоді були майже 40% відрахованих першокурсників, які не впоралися з першою сесією. Саме такий жорсткий, але природний відбір був головною ознакою: той, хто дійшов до кінця й отримав диплом, дійсно має підготовку до дорослого життя та фаху.

Про те, чому і як ситуація змінилася зараз, можна писати окремий великий пост. Але якщо спростити, то не варто очікувати цінності від диплома, який видають люди з незакритими базовими потребами.

Робетрт Кіосакі в «Багатий тато, бідний тато», написав — що люди повторюють успішні пирклади 100 річної давнини, коли виша освіта була менш ніж в 3% населення. А взагалі то переважна кількість народу не вміла не писати не читати, що випрваляли : більшовики, Рузвельт і т.д.. Станом же на зараз — значно ефективніше же бути професійним спорцменом, наприклад футболістом або відомим актором, щоби змінити соціальний статус. Сьогодні як і в 19 сторіччі знову виник ефект працьюючої бідності і в розвинених країнах (www.vaticannews.va/...​08-pratsya-i-bidnist.html). КНР з цим боролись цілеспрямовано державною і партійною программою. Вища освіта зараз зовсім нічого не гарантує по усьому світу, є ще питання наприклад престижності навчального закладу. Між дипломом просто коледжа наприклад десь в Меріленді, чи Гарвадом або Йелем, просто прірва на ринку праці. Цінність україського диплому для українських работодавців — ну може і є, та сам перзидент казав студентам в лице : «Я не розумів навіщо я туди ходжу», щоправда не туди вступив напевно. Впевнений, Берклі чи Стенфорд — буде великою перевагою, яка доволить молодшому спеціалісту випускнику, одразу зайняти B management level в аутсорсінгу як технічний так і бізенс гілок керування.
І цю тезу підкріплює ще купа народу, скажімо нещодавно в одному подкасті з Іланом Маском було обговорення теми. Він розповів як покинув аспірантуру в Стенфорді на третій день, щоби заснувати бізнес із братом. Сказав що подзвонив до наукового керівника і сказав, що хоче взяти академ відпустку з ціллю заснування бізнесу. Той йому відповів, що швидше за усе це їх остання розмова, наступна відбулась за 15 років. Стенфорд хотів надати почесну наукову ступінь Ілану — бо такий аспірант, це супер реклама для навчального закладу, де головний бізенс це бізнес школа та MBA программа.

Юдемі і Корсера навряд чи.
А ось нормальна сертифікація по вимогам вакансії дає перевагу — показує що людина бодай щось знає по темі і можливо варто поговорити.

Гадаю, мені, як світчеру, сам факт наявності завершених курсів допоміг описати мотивацію та принайми отримати шанс на співбесіду, а вже на ній — підтвердити, що знання реальні. Сам сертифікат ніхто не питав. Також, залежить від того, які курси. Сто папірців з Coursera навряд підвищують цінність спеціаліста.

Уверен всем вообще плевать на онлайн курсы. Это просто бумажка. А на образование, особенно в Европе, как раз смотрят до сих пор

Підписатись на коментарі