Кого шукає MilTech і чому ці інженери так рідко знаходяться

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Привіт, мене звати Микола. Я — CTO в IT-рекрутинговій агенції ITExpert. Понад 13 років я працював з backend-розробкою та технічними рішеннями, а згодом разом із партнерами заснував рекрутингову агенцію. Зараз я розробляю внутрішні технічні інструменти та регулярно даю рекрутинг-консультації IT-компаніям. За останні роки серед них ще й десятки MilTech-команд.

Ось що я бачу: MilTech сьогодні часто описують через дефіцит кадрів. Мовляв, інженерів бракує, ринок перегрітий, а конкуренція між компаніями лише зростає. Частково це правда. Але з мого досвіду проблематика рекрутингу в MilTech глибша.

Чому складнощі починаються ще до пошуку кандидата

Я дивлюся на MilTech-рекрутинг не лише з боку ринку праці, а й з боку очікувань до конкретного кандидата. І, як на мене, найчастіше злам відбувається ще до того, як починається пошук.

Перший сценарій — запит сформульований через завдання, а не через роль. Команда приходить із потребою: спроєктувати плату, запрограмувати мікроконтролери та ще й сконструювати весь виріб. У теорії зрозуміло, але на практиці це 2–3 ролі: Радіоінженер, PCB Design Engineer та Hardware/Embedded Developer. Так, вони працюють у команді «поруч». Ні, це все одно не одна вакансія. Закрити будь-яку з перелічених позицій складно, що вже казати про 3 в 1?

Другий сценарій — MilTech-досвід як must. Додаткова складність — хантинг з MilTech у MilTech. Таких фахівців загалом мало. А ви ще й спробуйте описати, чим ця компанія, про яку ми не можемо розповісти через NDA, краща за поточного роботодавця кандидата, про якого він не може розповісти через NDA.

Третій сценарій — треба все й одразу (=ми не знаємо, кого саме шукаємо). Найчастіше він виникає під час пошуку керівних ролей, коли компанія сподівається, що нова людина допоможе визначитися з технічними рішеннями. У результаті портрет виглядає перевантаженим: глибока експертиза в купі технологій, продуктовий майндсет (та бажано робота з постачанням, комунікація з клієнтами, документація). Неможливо чітко задати мінімальний рівень по кожній компетенції, тому перевірка глибини швидко лягає на hiring-менеджера і технічну команду. Пошук затягується й часто завершується переглядом портрета кандидата вже після кількох інтерв’ю.

Цікавий факт: MilTech лишає запит на людей із досвідом запуску власного стартапу, який не злетів. Такі фаундери — класні кандидати саме через різнопланові навички та відповідальність. Звісно, цю стратегію масштабувати не вийде;)

Яких саме інженерів бракує в MilTech

Коли говорять про дефіцит інженерів у MilTech, зазвичай мають на увазі загальну нестачу людей. Проте лише КПІ ім. Ігоря Сікорського та Львівська Політехніка щороку приймають близько 4,5 тис. осіб на потенційно цікаві спеціальності для MilTech — за даними ЄДЕБО. Насправді проблема точніша: бракує інженерів із конкретними комбінаціями навичок. Зазвичай ці комбінації погано масштабуються на українському ринку.

Найбільший дефіцит сьогодні, за моїм досвідом — інженери, які можуть створювати апаратні рішення з нуля. Не підтримувати або доопрацьовувати те, що існує, а проєктувати: плати, модулі зв’язку, навігаційні системи, інтеграцію сенсорів. Особливо цінні фахівці з досвідом роботи з високочастотними платами, електромагнітною сумісністю, радіозв’язком і протидією РЕБ. Таких спеціалістів критично мало і ця проблема не вирішиться швидко.

Попри зростання інтересу до інженерних спеціальностей, частина навчальних програм у ВНЗ досі не покриває прикладні модулі: High-speed PCB design, роботу в Altium, пайку, EMC/EMI, РЕБ (згідно з дослідженням ITExpert, 2025).

Окремо хочеться розібрати і запит на доменний досвід. Для більшості ролей ефективніше залишати MilTech-специфіку плюсом, а не жорстким must. Наприклад, з Ardupilot: прямий досвід цінний, але є суміжні системи — automotive чи бортові комп’ютери, системи керування з цивільної сфери, де інженери працювали з дуже схожими задачами і можуть швидко адаптуватися. Тому ключовий фокус — не тайтл, а інженерні компетенції. Hardware-інженер із автомобільної чи медичної електроніки або радіоінженер із телеком-інфраструктури часто має сильний фундамент для донавчання.

Дефіцит фахівців з «заліза» сформувала структура ринку. Українське IT роками розвивалося через software-аутсорсинг — швидший, дешевший і простіший у масштабуванні. Hardware-напрями потребують лабораторій, логістики, тривалих циклів розробки і врахування безпекових нюансів. Через це широка база hardware-інженерів просто не встигла сформуватися.

Рішення, яке виглядає логічно, але не працює

Коли ринок вузький, є спокуса робити ставку на ентузіастів. Тобто людей, які запускали дрони у вільний час, паяли на кухні, збирали прототипи, читали форуми й горіли темою. Ніби виглядає як метч: мотивація висока та немає страху перед «залізом».

Проблема в тому, що ентузіазм не компенсує відсутність глибини. У MilTech більшість завдань починається там, де хобі закінчується. Часто в таких кандидатів є широкий, але поверхневий досвід: і з дронами, і з пайкою, і з комплектуючими. Але як саме інтегрувати плату для конктретного кейсу, згідно зі стандартами, вони можуть не знати.

З мого досвіду, MilTech-команди рідко виграють від такого підходу. Стартапи у цій сфері зазвичай прагнуть поглиблювати експертизу, а не навчати кожного кандидата фундаменту. Тому ентузіасти без достатньої технічної бази частіше отримують відмову.

P.S. Це не означає, що ентузіастам немає місця в MilTech. Вони добре працюють у Junior-ролях. Але коли їх намагаються використати як швидке рішення для системного дефіциту, очікування майже завжди виявляються завищеними.

Звідки береться інженерна експертиза в MilTech

За останні роки в українській DefenceTech-екосистемі з’явилося понад 1,5 тисячі компаній, і запит бізнесу на інженерів із «заліза» суттєво зріс. Водночас попит на відповідні технічні спеціальності у вищих навчальних закладах досі не повернувся до довоєнного рівня, згідно з згаданим внутрішнім дослідженням.

Однак університети адаптуються. З’являються нові лабораторії, практичні курси, партнерства з роботодавцями. У КПІ вже працюють лабораторії від SQUAD, Ajax Systems, Skyfall, Datacom, Keysight, Melexis та EPAM. За останні роки у Львівській Політехніці з’явилися лабораторії Infineon, Ajax, Lifecell, Kyivstar й Cisco. Студенти отримують доступ до обладнання для роботи з вбудованими системами, робототехнікою, сигналами, радіотехнікою і так далі.

«Атлон Авіа» взагалі пішли далі — тобто в школи, а не університети. Їх команда створила курс «Як працюють безпілотні системи» на прикладі їхнього БпЛА «Фурія», щоб зацікавити школярів інженерними професіями.

Важливу роль починають відігравати прикладні ініціативи. Наприклад, базовий інженерний курс FPV-дронів для цивільних — «Народний FPV». Він дає ринку людей із базовими практичними навичками і розумінням, як працює «залізо». Непоганий вхід у професію та своєрідний game changer.

Паралельно адаптуються й комерційні онлайн-курси. Зокрема, hardware-напрям від Beetroot Academy. Перед стартом студенти отримують комплекти з компонентами, а сама програма триває близько чотирьох місяців і включає серію практичних проєктів. Це не вирішує проблему дефіциту сініорів, але швидко створює базу джунів.

Окремо варто згадати внутрішній ріст. Більшість MilTech-компаній сьогодні відкриті до промоушенів: підвищують людей із нижчих ролей, донавчають їх і вкладаються в менторство. Звісно, внутрішній розвиток працює тоді, коли є з чого ростити.

Хороша новина в тому, що ринок вже бачить сліпі зони і поступово підлаштовується.

Наостанок, як на мене, одна з найпоширеніших помилок у MilTech-наймі сьогодні — очікування, що кожна нова команда має самостійно зібрати повний склад досвідчених інженерів та закривати весь цикл виробництва з нуля. Тобто понад тисяча компаній шукають одних і тих самих людей, не збільшуючи кількість інженерів на ринку, а лише переміщуючи їх між проєктами. Всі хочуть стати Lockheed Martin і витіснити конкурентів. Але забувають, що той же Lockheed Martin був створений злиттям двох компаній. Тож, можливо, питання не лише у хантингу, але й у співпраці?

Сподобалась стаття? Підписуйтесь на автора, щоб отримувати сповіщення про нові публікації на пошту.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!