Сповідь «іт-диверсанта», або чому український бізнес застряг у пастці 1С/BAS

Давайте чесно: ми всі все розуміємо, але продовжуємо грати в цю гру.

Ситуація виглядає як абсурд:
📍 Держава та суспільство: «Відмовляйтесь від софту з російським корінням! Це питання безпеки».
📍 Ринок: «Ось вам SAP або Oracle». (Спойлер: це коштує як крило від літака, а впровадження триває роками).
📍 Українські розробники: Створюють круті продукти, але вони часто закривають лише частину потреб (CRM або склад) і не мають тієї «всеїдної» методології, до якої звикли бухгалтери за 20 років.

І тут народжується «сіра» схема виживання: Купити ліцензію на «чисту» програму для перевірок (щоб була наклейка на дверях), але продовжувати працювати в нелегальній копії BAS.

Чому так відбувається?

  1. У МСБ немає зайвих $50,000 на міграцію та кастомну розробку.
  2. Бізнес має працювати «на вчора». Немає року на «відшліфування інтеграцій».
  3. Спробуйте перевчити головбуха з 30-річним стажем на нову логіку за один тиждень.

Це патовий стан. Ми купуємо «індульгенції» у вигляді ліцензій на софт, яким не користуємось, щоб просто нас не чіпали.

Але чи вирішує це проблему залежності від ворожого коду? Ні. Чи розвиває це наш ринок? Теж ні.

Це не просто технічна проблема — це криза методології. Нам не потрібні «аналоги». Нам потрібен національний стандарт автоматизації, який буде дешевим, зрозумілим і, головне, працюючим.

Питання до колег та підприємців: Ми й далі будемо робити вигляд, що «переходимо», чи пора визнати: альтернативи для масового бізнесу досі не існує? Що ви обрали для себе: дорогий SAP, сирий стартап чи «партизанський» шлях? 👇

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

чому?
тому, що де-факто не має вибору

що може бути зроблено, щоб вибір зявився?
крок 0. — організаційні проблеми
крок 1. — технічні проблеми

в кілька відсотках (оцінка інтуітивна звісно) сценаріїв справді буває можливим просто відсікти організаційну проблему за допомогою технічного рішення, але чим складніше середовище, більше взаємодіючих елементів, довша історія і тп тим подібні шанси нижчі, а спроби закінчуються в кращому випадку просто втратами ресурсів

чому без сенсу починати з кроку 1 не вирішивши крок 0 — тому, що це інвестиція в довгу, на відсутності фундаменту, будування на «вічній мерзлоті»

західні системи не просто «нервова система крокодила», яка сформувалася на крокодилі (і яку на, нехай буде окапі — не пересадити), десятиліттями інкрементаційних достосувань, вона зявилася в умовах деякою сенсовної передбачуваності і зворотнього звязку з генератором правил — урядом, бізнесом, суспільством і тп

українські реалії на протязі 30+ років не давали можливості нормально прогнозувати як будуть виглядати потреби звітності, ними крутили «як сонцем» не тільки по змінах урядів, а й кожен уряд по кілька разів і завдяки тому, що не було «когерентної системи знань» у чиновні (common wisdom, практики управління яким сотні років в їх ядрі і тп на заході)
в таких умовах системи типу ерп повстати не могли (вони росли з мрп2 і інших речей взагалі з іншого світу), тільки забезпечення відбиття чергових потреб моменту, 1с з якихось причин це робила (не важливо як і чому в контексті того, що треба зробити), альтернативи потихеньку програвали

так чи інакше, чим гірше з кроком 0 тим безсенсовніше починати з кроком 1
а крок 0 заблоковано не війною, яка є наступним фактором після тих, діючих попередні десятиліття

Ви абсолютно влучно описали корінь проблеми: ЕRР-система — це дзеркало стабільності держави.
Західний софт ріс десятиліттями у прогнозованому середовищі. В Україні ж «Крок 0» (стабільні правила гри) відсутній як явище. Коли правила обліку змінюються щокварталу, перемагає не той продукт, який технологічно досконалий, а той, який можна «переклеїти скотчем» за ніч до звіту.Саме тому ми в глухому куті:
Західне ПЗ занадто ригідне для нашого хаосу.
Локальні стартапи не мають фундаменту, щоб будувати «в довгу».
Бізнес просто обирає те, що дозволяє здати звіт сьогодні, а не те, що красиво виглядає в каталогах.
Поки не буде стабільного «Кроку 0», будь-яка цифровізація залишатиметься лише фасадом поверх Excel-таблиць

Добрый день, можете посоветовать, какие либо книжки или хорошие видеоуроки по 1С, бо постоянно обращаются с целью, написания отчетов на 1С бо ихний программист не откликается. Про курсы не спрашиваю, т.к. их сейчас наверное уже и нету.Я учусь на втором курсе ИТ специальность, пишу на Си, Питон, .Net

Вітаю! З твоїм бекграундом (C, Python, .Net) 1С здасться тобі не програмуванням, а конфігуруванням «річчю в собі». Але якщо є попит на звіти — це хороший спосіб швидко заробити «студентські» гроші.
Ось кілька порад, як увійти в цей «заповідник» без болю:
1. Забудь про циклічні перебори (майже): У 1С звіти пишуться через СКД (Система компонування даних). Це потужний візуальний конструктор запитів (SQL-подібна мова). Вивчати треба саме СКД, а не просто «як писати код».
2. Ресурси:
• YouTube: Шукай канали по запиту «СКД для начинающих» або «Разработка отчетов BAS». Попри війну, багато українських центрів (наприклад, ProAgro або громадські спілки автоматизаторів) викладають безкоштовні уроки.
• Книги: Класика — Радченко «Практическое пособие разработчика». Вона стара, як світ, але база метаданих там розжована ідеально.
• Документація: Шукай доступ до ІТС (Інформаційно-технологічний супровід). Це як MSDN для .Net, там є все.
3. Курси існують: В Україні зараз активно просувають навчання саме по BAS (це той самий двигун, що і 1С, але під новою обгорткою). Подивись на ресурси «Спілки Автоматизаторів Бізнесу».
Порада як колезі: Не «засиджуйся» в цьому надто довго. 1С дуже розслабляє мозок своєю високорівневістю, і після неї повертатися в строгий .Net або С буває важко. Використовуй це як платний «факультатив» з вивчення бізнес-логіки.
До речі, якщо навчишся писати складні запити в СКД — зрозумієш, як влаштована база даних будь-якого підприємства. Це корисна навичка для будь-якого розробника

Із того що я пам’ятаю — книги авторів Хрусталева — Радченко.

Конфігурування та розробка в системі BAS" (офіційні методички від Спілки Автоматизаторів Бізнесу) — це «біблія» для старту. Їх зазвичай видають на сертифікованих курсах, але можна знайти в електронному вигляді або купити у партнерів.
Документація на ресурсі ITS (its.bas-soft.eu) — це найактуальніше джерело. Там описані всі механізми платформи: від запитів до системи компонування даних (СКД).
М. Радченко «Практичний посібник розробника»

Правильний шлях: більше не обирати у владу клоунів типу Зе і більшовиків накшталт Гетманцева, щоб нормальні профі довели таки податкову систему і бухгалтерські стандарти до європейського рівня (не по розміру, а по простоті адміністрування). І тоді всіляки милиці 1с-бас просто не знадобляться.

Підтримую на всі 100%. Ви озвучили головний закон ІТ-архітектури: складність софту завжди дорівнює складності законодавства.
Поки наша фіскальна політика будується на принципі «максимально заплутати, щоб легше було штрафувати», бізнес буде змушений юзати ці «милиці». 1С/BAS — це просто дзеркало нашого податкового кодексу.
Стратегічно вихід тільки один:
• Спрощення адміністрування до рівня ЄС: Коли ПДВ та прибуток рахуватимуться за дві хвилини в Excel, потреба в монструозних локальних системах відпаде сама собою.
• Відмова від мікроменеджменту: Держава має перестати бачити в кожному бухгалтері потенційного злочинця, який має заповнювати сотні звітів для доведення своєї невинуватості.
Тільки-но ми прийдемо до простоти адміністрування, глобальний софт почне працювати в нас «з коробки», а 1С стане застарілим артефактом минулого. Проблема не в коді — проблема в «архітекторах» системи на Грушевського

Скільки на це потрібно президентських термінів?

По-перше, президент не вирішує ці питання сам. Навіть якщо буде найпрофесійніший, найчесніший і найпатріотичніший. Він може тільки ініціювати зміни.

Але для змін цьому президенту треба ще, щоб в Парламенті буле стійка більшість умовно професійних, умовно чесних і умовно патріотичних депутатів. Тоді все складеться.

Тоді достатньо 2 сторки.

ПОСПІЛЬ, б***ь, а не як вкраїнчики звикли, що після Ющенка обрати Яника, а після Порошенка обрати Зелю. І ще й прибити зверху монозбродом.

Можна довго дискутувати про політичні цикли, але бізнес живе в іншому темпі. Підприємству байдуже, який склад Парламенту сьогодні, якщо завтра треба здавати звітність, а ПЗ не рахує ПДВ або «сиплеться» на кожній зміні законодавства.
Проблема не в прізвищах, а в інституційній неспроможності за 10 років створити умови для появи національного продукту-лідера. Державна політика — це не тільки заборони, а й створення стандартів.
Якщо навіть флагмани ринку з бюджетами на SAP змушені рахувати «першу подію» в Excel, то це діагноз не виборцю, а технічному стану ринку. Бізнес — це прагматична структура. Він піде туди, де зручно, дешево і надійно. Поки що ринок пропонує або «космос» за мільйони, або сирі стартапи. Чекати ще 10 років на «чесних депутатів», працюючи в табличках, — це шлях до деградації економіки, а не до її цифровізації

інституційній неспроможності за 10 років

За яких, на.уй, 10 років? У країни було всього 4 роки. 2014-18. А потім вкраїнчики привели до влади антимайдан із головним радником Зе по податкам — більшовиком гетманцевим.

Ви серьозно очікували від манкуртів, які прийшли у владу збудувати державну мафію, якихось справжніх кроків для «створення умов»?

Згоден, що політичний контекст складний і впливає на все. Проте моя біль — це реальний сектор, де бухгалтер щодня стикається з відсутністю адекватного софту. Це професійна проблема, яка, на жаль, досі не вирішена на рівні продукту, а не гасел

Принаймні, подивіться рух країни в індексі Doing business і все буде зрозуміло. Коли податками займались професіонали накшталт Южаниної, індекс привабливості, в т.ч. по адмініструванню податків, зростав щорічно. Саме це й є показником, коли ж з’явиться наш національний продукт (або можна буде використовувати європейські).

Ніхто не буде ввалювати гроші в аналог 1С — це занадто великі капіталовкладення в ситуації, коли в Конституції країни закладений курс на ЄС. Це значить, що після паузи при цій владі, при наступній країна побіжить в ЄС вдесятеро швидше і надскладний продукт, орієнтований на совкову складну бухгалтерію, стане нікому не потрібний.

Ваше право вважати це гаслами, я називаю це реальністю.

Погоджуюсь: стратегічно ми маємо прийти до спрощення податків та європейських стандартів. Це зніме потребу в складних «монстрах» автоматизації.
Але є прагматичний розрив: стратегія — це роки, а податковий звіт — це 20-те число кожного місяця.
Поки податкова система залишається «совковою», західне ПЗ не стає альтернативою через космічну вартість адаптації під наші реалії. Бізнес опинився в пастці: ми вже не хочемо старого, але ще не маємо умов для нового.
Тому моя теза не про гасла, а про інструментальний вакуум. Можна скільки завгодно дивитися в бік ЄС, але якщо сьогодні в бухгалтера немає зручного «молотка», щоб забити «цвях» звітності — бізнес буде втрачати ефективність тут і зараз

Я 1Сничав років 10, до 2008. Останній раз зтикнувся у 2021, робив проксі сервер для одного автоділера — між обов’язковою системою від авторобника для ділерів, та — 1С.

Про заміну 1С мова йде вже більш 10 років.
Альтернатив не з’явилося. Альтернатива — це не назва продукту. змінити ERP систему — це не замінити на компах персоналу MS Office на LibreOffice. А у масовому уявленні непричетних — саме такє уявлення — просто поставити «іншу аналогічну програму»

Зі всіх холіварів в які влазив особистно, пропозицій заміні, я бачу тільки два реалістичні варіанти відмови від 1С

1. Штрафувати до рівня банкрутсва, та заджати у тюрьму за держзраду користувачів 1С.
2. 1С ком’юніті об’єднується, та засновує фундацію по створенню платформи, на яку автоматично можна переносити конфігурації 1С. Це мінімальна вимога до платформи. Ідеальна — яка по швидкості розробки і по ідеології схожа на RAD(rapid application development) від 1С. Бо 1С це не бухгалтерія. Як і PHP це не Wordpress.
Створення фундації дозволить об’єднати інтелектуальні зусилля, та дасть можливість шукати гроші.

Держава п2 не зробить. З причин які мені лєньки описувати бо буде довгочит і пуста дискусія про сферичних коней у вакуумі.
Держава могла б зробити
п3 докорінна зміна законодавства, до європейських стандартів і принципів, щоб західни системи можна було використовувати з мінімальними доробками. Але для цього треба провести буде — купу реформ. Або реальну революцію — «ХХ штурмова бригада» заходить до Ради і «а ну, с’бались, поки нам вас перестріляти не захтілося»

Як колишній 1С-ник, тисню руку. Ви щойно розбили рожеві окуляри цілій індустрії. Заміна ERP — це не зміна браузера, це як спроба пересадити центральну нервову систему пацієнту, який при цьому має продовжувати бігти марафон і здавати звітність.
Щодо ваших сценаріїв:
• Варіант 1 (Тюрма і розстріли): Найшвидший спосіб зупинити економіку. В автосалонах замість машин почнуть продавати «чисте повітря», бо ніхто не зможе виписати видаткову накладну. Це фінансовий суїцид у масштабах країни.
• Варіант 2 (Національна RAD-платформа): Це звучить як утопія про «світле майбутнє». Об’єднати 1С-спільноту — це як намагатися випасати котів. Кожен «гетьман» має свій унікальний «запит», і поки вони домовляться про ядро, світ уже перейде на квантові обчислення. Хоча ідея з фундацією — єдиний технічно грамотний шлях, щоб не викидати 20 років розробок у смітник.
• Варіант 3 (Податкова революція): Мій улюблений. Поки наше ПДВ нагадує вищу математику з елементами інквізиції, жоден західний софт тут не приживеться. Простіше дочекатися «ХХ штурмової», яка скасує ПДВ як явище, ніж навчити SAP розуміти, чому у нас «перша подія» — це святе, а «умовний продаж» — це боляче.
Висновок: Поки держава грає в «патріотичний маркетинг», бізнес грає в «партизанське виживання». Ми продовжуємо юзати 1С не тому, що любимо російське, а тому, що фінансово-депресивний реалізм нашої бухгалтерії не залишає нам іншого вибору. Чекаємо на реформи або на диво, але Excel про всяк випадок тримаємо відкритим

Ми продовжуємо юзати 1С не тому, що любимо російське, а тому, що фінансово-депресивний реалізм нашої бухгалтерії не залишає нам іншого вибору.

Саме так. Одною з причин успіху 1С у СНД і було як раз те що західни системи не підходили геть до постсовєцьких, за ідеологію, законодаств.

Ми можемо ще десять років обговорювати «інноваційні аналоги», але давайте не будемо лохматити бабушку, а визнаємо: на жаль, під маркетинговим гаслом «заміни 1С» зараз — повний нуль. Будь-яка міграція ERP — це не IT-проект, а десантування фінансового відділу в зону бойових дій без підтримки з повітря. І ось чому:
1. Хто тягне лямку? Програмісти просто будують рейки й ідуть пити смузі. А бухгалтери та фінансисти залишаються жити в системі, звіряти залишки вночі й відповідати головою за те, щоб ПДВ «зійшовся». Для них перехід — це 10% коду і 90% випалених нервів.
2. Технологічне пекло: Поки західний софт не навчиться робити річний перерахунок ПДВ/ПДФО, розносити собівартість за 5 методами та крутити резерви відпусток за нашими ПБО — він залишатиметься дорогою декорацією.
3. Інсайд на мільярд: Коли компанії з оборотом у $1 млрд ведуть ПДВ в Excel, сидячи на SAP, — це і є реальна оцінка ринку «альтернатив». Дешевше утримувати відділ ручного обліку, ніж кастомізувати глобальний софт під наш податковий квест.
Висновок: Поки ми не спростимо правила гри (законодавство) до рівня, зрозумілого всьому світу, ми так і будемо сидіти в «партизанських» версіях BAS. Бо софт — це лише дзеркало нашої фіскальної системи. А дзеркало зараз показує, що без реальних реформ будь-який «аналог» — це просто гарна обгортка для порожнечі

Ось вам інсайд, який є «вишенькою на торті»: в Україні працює компанія з оборотом понад $1 млрд. Вони роками сидять на SAP, але податковий облік ПДВ ведуть... в Excel.
Виявилося, що дешевше утримувати цілий штат бухгалтерів для ручного розрахунку, ніж намагатися «навчити» SAP нашому ПДВ з його пропорційним рознесенням та умовними продажами. Це все, що треба знати про «ефективність» західного софту в наших реаліях.
Поки податкова система залишається «криптографічним квестом», будь-який глобальний софт для українського бізнесу буде лише дорогою декорацією, а BAS — незамінним «партизанським» інструментом

Ми 10 років тупцюємо на місці: від «Петі» та бану російських ресурсів до сьогодні не з’явилося жодного західного софту, який би реально «переварив» українське ПДВ.
Жодна Odoo чи SAP «з коробки» не знають, що таке наше пропорційне рознесення, умовний продаж чи чехарда ставок ПДВ (0%, 7%, 14%, 20%, без ПДВ). Для глобального вендора наш ринок надто малий, щоб підтримувати такий складний і мінливий законодавчий хаос.
У результаті бізнес обирає між «космічно дорогою кастомізацією» та «звичним токсичним софтом». Це не просто відсутність альтернатив — це капітуляція перед складністю нашої фіскальної системи, яку за 10 років так і не спромоглися спростити або цифровізувати на рівні міжнародних стандартів

Оці маркетингові зусилля просто «пук в пустоту». Ви би краще подивились історії з пост радянських бізнес шкіл, де усі поголовно розповідали історію про успіх 1С і маркетингові методи і прийоми. Там одразу прийняли розуміння, що рекламувати свій продукт треба цільовій аудиторі — конкретно головним бухгалтерам та дикторам підприємств, лицям які приймають рішення. Писати на форум іншим ІТ-шникам можна, та скінчиться це тим що вас жорстко потролять та по хейтять.
Також на ринку ЄС є системи типу : Odoo (крокує активно ЄС, відкрита архітектура бізнес модель дуже схожа на 1С з партнерами інтеграторами і т.д. сам бельгійськи продукт схожий на 1C Предприятие а ще має CRM теж замінник Bitrix 24), Comarch ERP Optima (по факту польський 1C в сутності, де факто стандарт бухгалтерії в Польщі). Найбільший конкурент SAP Microsoft Dynamics 365 для Tire 1 Eterprise сегменту.
Саму Україну як ринок окремий ринок збуту роздивлятись сенсу нема, попит дуже низький через низьку платоспроможність як головний чинник попиту, тобто є сенс роздивлятись на загальний ринок ЄС та східної Європи зокрема, робити філіали і партнерства. В багатьох державах ще діє державна підтримка. Також в Польщі ввели KSeF правила, тобто обов’язковий електронний документообіг при співпраці з державою.

Згоден на 100%: 1С перемогла не кодом, а «релігією» для бухгалтерів та агресивним франчайзингом. Це була перемога маркетингу над архітектурою.
Сьогодні ситуація така:
Odoo та Comarch — це ідеальні рольові моделі, але вони вимагають від нашого МСБ зміни мислення: від «малювання звітів» до «управління процесами».
Ринок України дійсно замалий для розробки власного «велосипеда» з нуля. Вихід тільки в експансії: українські команди мають ставати інтеграторами європейських систем (Odoo/Dynamics), адаптуючи їх під наш «законодавчий хаос».
KSeF та стандарти ЄС — це той локомотив, який витягне нас із болота BAS. Або ми інтегруємось у цифрову Європу, або залишаємось технологічним заповідником з «трофейним» софтом.
Час «місцевих стандартів» минув — або ми граємо за глобальними правилами, або програємо платоспроможність

Також на ринку ЄС є системи типу : Odoo

Скільки і якого типу, розміру компаній ви особисто перевели з 1С на Odoo?

Я так здогадуюсь — 0.
І так — роками в дискусіях навколо 1С — невігласи розказують про альтернативи нічого не розуміючи в цій сфері.

Саму Україну як ринок окремий ринок збуту роздивлятись сенсу нема

Навіть того не знають що підхід законодавств у ЄС і в Україні — ой різний.

Україна — окремий ринок збуту для «ERP систем» по факту, а не тому що можна чи не можна розглядти як окремий.

І так — роками в дискусіях навколо 1С — невігласи розказують про альтернативи нічого не розуміючи в цій сфері.

Та вже ми обговорювали цю тему разів 100, я вже писав що для України це те саме що відмовитись і відправити на металобрухт усі : ГАЗ, Камаз, МАЗ, УАЗ, ВАЗ і т.д. Технічно дуже складно — це величезні зусилля та гроші, бо 1С системний софт і просто томущо комусь так хочеться, не вийде. Фірма довго здобувала цей ринок, будувала стандартні рішення, мережі партнерів і т.д. і т.п. 1С — це системний бізнес.
Щодо в довгу, то якщо ЄС — то так інше законодавство і 1C, хоч і гнучкий буде не підходити та європейські системи типу SAP, Oddo і т.д. більш заточені під законодавство і реалії ЄС.

Скільки і якого типу, розміру компаній ви особисто перевели з 1С на Odoo?

У мене інша специфіка, e-Commerce інтегрується з ERP та СRM — працюємо з тим що в клієнта. Зазвичай це SAP/Salesforce та Fusion/Sieble, в 2013 у одного великого клієнта який пішов через те що почалось був 1C та Bitrix 24.

Навіть того не знають що підхід законодавств у ЄС і в Україні — ой різний.

Там теж ведуть сіру бухгалтерію (бачів навіть штарфи на 10 мільйонів для однієї бельгійської компанії, бо вони не зуміли в GDPR в них просто розвалювалась їх бізнес модель) і складні оборудки в 5-6 контр-агентів і т.д., не переймайтесь і так само винаймають інтеграторів зробити усе як треба. Тут швидше питання — чи зайде це на ринок України і прибире звідси 1С, або ні. Той же BAF по усім документам, похідна від 1С польської фірми NetHelp і по суті рішення (окрім зламаної версії).

це те саме що відмовитись і відправити на металобрухт усі : ГАЗ, Камаз, МАЗ, УАЗ, ВАЗ

я би сказав, це те саме що:
влупити імпортне мито на євробляхі у 300% вартості, бо треба ж «екологія», а на битки — 400%, бо вони «вже потенційно небезбечні» :)

Там теж ведуть сіру бухгалтерію

та звісно ведуть.
розмова ж не про сіру бухгалетрію.

Той же BAF по усім документам, похідна від 1С

Він не похідна. це і є 1С. Не компанія, хоча може й з компанією 1С є зв’язкі.

польської фірми NetHelp

ну а JetBrains — то чешська компанія, бо зареєстрована у Празі.

JetBrains

і справді чеська верніше європейська, у якої колись був офіс в Пітері і 3 роки як нема.
Сергій Дмітриев, Евген Беляєв та Валентин Кіпятков працювали в Празі в філіалі TogetherSoft, філіалі німецького стартапу і розробляли вони те що звалось JBuilder (була какашка повна) та інші інструменти типу Tog1etherJ (типу Posedon чи Argo UML, такий собі міні Rational Rose).
В 2002 стартап повністю викупив Borland, до цього викупався він по троху і вони відпочкувались знявши квартиру в Празі, на тій квартирі вони і зробили JetBrains.
Перший їх інструмент була не Idea — а движок для рефакторингу як то решейпер, типу Visual Assist Tomato але для Java.
Колись дуже давно, деякі співробітники свого часу хизувались футболками на роботі в типу твіттері (місцевий пітерський був сайтец там вони і деякі партнери сиділи і т.д.): «Дякую тобі боже, що я не москаль» яки привезли з рідного Львову. Сміялись та морди не били як не дивно, думаю у Львові щось дзеркальне не прокотило на вогнищі би спалили чи посадили на кіл.

. Нам потрібен національний стандарт автоматизації, який буде дешевим, зрозумілим і, головне, працюючим.

От создателей «Быстро, качественно, недорого».
Единственный разумный выход из ситуации — делать форк свободный от потенциальных закладок, а потом развивать в соответствии с запросами локального рынка. Причем война даёт возможность забить на юридически-лицензионные вопросы.

Форк — це звучить романтично, поки не доходить до підтримки. Зробити копію і «забити» на ліцензії — це пів справи. А от де взяти ресурс на розвиток власної гілки, щоб вона не перетворилася на забагований артефакт через два роки? Без доступу до глобальної експертизи та апдейтів безпеки, ми ризикуємо створити свій локальний «велосипед», який їхатиме лише під гору. Чи не дешевше все ж таки будувати надійні відносини з глобальними вендорами, ніж ставати технологічним островом?"Забити на ліцензії" — це стратегія короткої дистанції. Якщо ми плануємо інтеграцію в ЄС та глобальний ринок, то піратство чи порушення IP на рівні державних систем або великого бізнесу стане «чорною міткою» для інвестицій. Війна дає певний карт-бланш на форс-мажор, але вона не скасовує авторське право назавжди. Питання в тому, що ми будемо робити, коли доведеться повертатися в легальне поле з уже розбудованою інфраструктурою на «трофейному» софті?

Чи не дешевше все ж таки будувати надійні відносини з глобальними вендорами, ніж ставати технологічним островом?

Ну и как их заинтересовать делать решения для малого бизнеса, этим глобальным-то вендорам?

Глобальним вендорам не потрібно «хотіти» йти до малого бізнесу — за них це має зробити архітектура та локальна експертиза.
Стратегічно тут є два шляхи:
Локалізація «коробки» через партнерів: Вендору цікавий ринок лише тоді, коли є критична маса запитів. Завдання не в тому, щоб заманити SAP, а в тому, щоб українські інтегратори створили на базі їхніх Business One або Cloud версій доступні «галузеві шаблони» (Best Practices), де вартість впровадження розмивається на тисячі компаній.
Держава як драйвер стандартів: Зацікавленість з’являється там, де є прозорі правила гри. Якщо держава субсидує перехід на легальний західний/український софт (через гранти або податкові пільги), ринок стає платоспроможним.
Глобальний вендор дає фундамент (security, API, масштаб). Наше завдання — добудувати до нього «останню милю»: локальний бух-облік та прийнятний цінник через SaaS-моделі. Без цього ми так і залишимося на «трофейному» острові

ніяк.

складність адапатції до наших потреб не відіб’ється.

а наші фахівці у цих системах більш зароблять на замовленнях з Європи та Америк, чим обслуговуючи наш бізнес.

Тут не то чтобы форк... или надо уточнить.

Насколько я видел 1С, можно сделать повторение базовой логики и языка, и они не будут покрыты никакими ограничениями/лицензиями/патентами. То есть это ближе к варианту «чистой комнаты». А дальше уже можно это развивать на основании существующей инфраструктуры инсталляторов, внедренцев и пр. — чем 1С собственно и сильна. Всё равно уже последние 20-30 лет разработка всей логики понад собственно слоем доступа к БД — производится полностью здесь, поскольку законодательство развивается раздельно в разные стороны с РФ, Беларусью и прочими массовыми регионами.

Вот насколько эти все локальные внедренцы 1С смогут договориться в одну структуру и создать её средствами общий базовый движок — это вопрос уже полностью административно-психологический, зависит от личных амбиций, и тут предсказать что-то сложно (смотрим на наше руководство страны и ужасаемся).

В сущности да, задача сводится к тому, чтобы написать свой интерпретатор для языка с известной грамматикой.
Причем можно сделать его проще и лучше, используя современные средства, а не тянуть родовую травму MSVC++6 в новый продукт.
Ну и конечно Open Source. В принципе любая крупная софтварная компания может возглавить этот движ и получить в одном флаконе и престиж, и опосредованный контроль над самой массовой в стране CRM.

А потом оно будет глючить... И с дырами в безопасности.
По сути: какое преимущество пользоваться этим по сравнению с оригиналом?

какое преимущество пользоваться этим по сравнению с оригиналом?

1. Отсутствие бэкдоров.
2. Отсутствие легаси.
3. Возможность самостоятельно развивать платформу без зависимости от производителя из враждебного государства.

Отсутствие бэкдоров.

Кто же такое профинансирует и сертифицирует?

Отсутствие легаси.

Перефразирую: сырой продукт.

Возможность самостоятельно развивать платформу без зависимости от производителя из враждебного государства.

Во-первых, весь код написан ворожою мовою.
Во-вторых, родное государство тоже умеет отжимать бизнес.

Кто же такое профинансирует и сертифицирует?

А зачем? Это не спец связь.

Перефразирую: сырой продукт

Современный продукт.

Во-первых, весь код написан ворожою мовою

Имея собственный лексический анализатор можно осуществить хрустальную мечту местных импортозаменителей — створити національну мову програмування.

Во-вторых, родное государство тоже умеет отжимать бизнес

Опенсорсный комьюнити проджект отжать вряд-ли удастся.

Опенсорсный комьюнити проджект отжать вряд-ли удастся.

Его можно не допустить к сдаче отчетности, и будет та же двойная бухгалтерия.

Его можно не допустить к сдаче отчетности

Любой софт можно не допустить к сдаче отчётности.
Но 1С это и склад, и кадры и куча другого стаффа для внутреннего употребления.

1С это и склад, и кадры и куча другого стаффа для внутреннего употребления.

Поэтому его и используют. И кому нужен заменитель?

Используют программы для этой платформы. Написанные здесь и для здешних реалий. И в них 95% ценности продукта.
А рантайм импортный.
Ситуацию можно сравнить с Oracle Java vs OpenJDK.

Ви абсолютно праві: копіювання синтаксису мови та бізнес-логіки («чиста кімната») юридично не є крадіжкою, це створення альтернативної платформи. Власне, сила 1C/BAS не в бінарному файлі, а в екосистемі: десятках тисяч фахівців, які знають, куди «писати код».
Проблема «домовленості» в цій спільноті впирається у три стратегічні бар’єри:
Стандартизація ядра: Щоб «двигун» поїхав, сотні амбітних аутсорсерів мають погодитися на єдиний Open Source стандарт ядра. Інакше ми отримаємо 50 дрібних «франкенштейнів», жоден з яких не матиме ресурсів на підтримку СУБД високого рівня.
Інвестиційна пастка: Створення стабільного ядра «з нуля» — це мільйони доларів «довгих» інвестицій без гарантованого повернення. У нас поки що кожен воліє продавати «години розробки» сьогодні, ніж інвестувати в спільну платформу завтра.
Довіра до архітектора: Хто стане тим «Лінусом Торвальдсом», навколо якого об’єднаються конкуренти-впроваджувачі? Це дійсно питання адміністративно-психологічне.
Варіант з локальним двигуном — найбільш раціональний. Але поки кожен «гетьман» будує свій хутір на старому фундаменті, ми продовжуємо годувати ворожу екосистему, просто через нездатність до масштабної кооперації

Підписатись на коментарі