Ми в 6-12 місяцях від того, що модель робитиме більшість роботи розробників

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Подивилась дискусію Деміса Гассабіса (Google DeepMind) та Даріо Амодеї (Anthropic). Це, мабуть, найцікавіша розмова за останній час про те, куди ми рухаємось.

Найбільше зачепив прогноз Даріо щодо розробки. Він стверджує, що інженери в Anthropic вже майже не пишуть код, а лише редагують згенерований і дає цікавий прогноз:

«Ми, можливо, за 6–12 місяців від того, щоб модель виконувала більшість, а може й увесь обсяг роботи, яку роблять розробники end-to-end».

Гассабіс додає, що це буде сильно впливати на entry-level позиції(джунів, інтернів), тому радить початківцям ставати професіоналами у використанні AI-тулів, адже вони доступні для усіх.

А ми, до речі, нещодавно обговорювали, чи потрібно забороняти джунам використовувати АІ на старті. Виходить, що самі творці технології радять не ігнорувати інструменти, а робити на них ставку, щоб вижити на ринку.

Як ви оцінюєте цей прогноз? Чи бачите ви по своїх задачах, що AI вже забирає на себе велику частку роботи, чи це все ще перебільшення заради інвестицій?
👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Вже пів року інженери Антропік пишуть код потайки, щоб топ-менеджмент не бачив.

Якщо подивитися на реальність, то я бачу декілька незрозумілих питань, де логіка не сходиться:
1. Якщо ти не розумієш бізнес логіки коду, як він працює, а тільки перевіряєш чи він працює — то ти переходиш у категорію магічного розробника, потенційно генеруючого якийсь код який якось працює. Єдиний варіант скейлити його, чи фіксити це — використовувати LLM. Чому? Тому що я вже і забув як виглядає синтаксис мови програмування, я на англійською мовою усе пишу вже рік. А ще варіант — взагалі відпустити усе і хай воно там само тікети робить, тести пише, фіксить усе. А що там — а пофіг. Головне довіритися.
2. Це виглядає як тотальна залежність «плати або будь непродуктивним» яка переросте у «плати аби бути розумним» та «плати аби мати роботу»? І що далі? Ти плати, тому що інші вже платять? Але далі будуть агенти, тому люди які деградували у стан інфузорії так чи інакше будуть звільнені.
3. Де у усьому цьому знання, зріст, мотивація до того щоб вивчати нові речі? Навіщо школи, університети, academia, якщо є оракул який все зробить та все розповість? Що казати студентам яки зараз вчаться, «йдіть додому, вашої професії не буде через 2 роки»? Що казати школярам, «хз як там буде завтра, ви поставте Claude Desktop та не ходіть до школи, використовуйте аватара Степана Петровича»? А нащо, якщо в універ не треба йти, по його вже відмініли? Навіщо народжувати взагалі дітей? Що їм можна дати окрім генеративного бога по підписці, який передбачив та знецінив усі потенційні творчі ідеї цієї майбутньої дитини?
4. Де ділися статі про нові ідеї, розвиток людини та її знань, мотивуючі напрями, мови? Все залив gold rush генеративного контенту, ідей автоматизації усього, який призводить до падіння довіри. Якщо у 2014 усі горіли бажанням вчити нове: конференції були про розвиток інженера, ти вибирав роботодавця с цінностями, був драйв та мотивація, то тепер поверхня усюди про AI, AGI, від генерації шаблонної музики, до генерації іллюстрацій та написання генеративного коду.
Не цікаво, поверхнево, не креативно, не мотивує взагалі, а навпаки — демотивує.
У очах обох людей на відео я бачу тільки одне — гроші. Вони пропонують обмін доступу до моментальних знань та генерацій тексту на місячну підписку, але не кажуть про: атрофію навиків вивчення, атрофію критичного мислення, падіння ключових освітніх інституцій, звільнення, знецінення творчості.
Але якщо подумати про ідею яка під поверхнею цих двох людей на відео — то усе збігається. Усе це виглядає як заміна людини, автоматизація, яка спрямована на revenue 6-8 гравців, які мають ресурси створювати дата центри для обчислень.

Тож уже за рік кожен український бухгалтер зможе навайбкодити собі заміну 1С. Проблему заміни ворожого ПЗ вирішено. Чи ні?

www.businessinsider.com/...​code-3-to-6-months-2025-3
Anthropic’s CEO says that in 3 to 6 months, AI will be writing 90% of the code software developers were in charge of
Mar 14, 2025
оооооооооооок

Повірю коли замість лайв-кодингу на інтерв’ю буде лайв-вайб-кодинг.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

я це чув 6-12 місяців тому:)

Gartner вважає це відбудеться орієнтовно в 2036, тобто через 10 років. Та інструменти зараз дійсно є такі, що сильно скорочують роботу руками.

Мне вот интересно, допустим всё так и есть, заказную разработку и дорогие системы можно заменить на генеративный ии.
Кто будет писать промты которые будут описывать всю сложность системы, с необходимыми атрибутами качества, строить пайплайн по созданию нового типа софта?

А ещё интересно, бенефициары распространения генеративного ии решительно весь софт собрались переписать? Начиная с операционной системы? Железо тоже будут разрабатывать похожим образом?

В конечном итоге, мы приходим к мировому правительству во главе с технофашистами, у которых в руках рубильник от генеративного ии, если бы оно работало, но это не всегда так

а хто такі технофашисти? бо реальні фашисти — то ніби то корпоративісти (всім рулять профспілки) + культ держави

А ещё интересно, бенефициары распространения генеративного ии решительно весь софт собрались переписать? Начиная с операционной системы?

було б дивно якби б не збирались
власне екосистема буде з нуля постійно писатись. якщо буде
що вестиме взагалі до інших систем, не програмованих людиною, тобто програмувати людиною не буде вигідно, знову ж таки — _якщо_

а потім ті писання непомітно перейдуть в емуляцію(якщо, якщо)

Інші агенти можуть писати промпти, я тут не бачу проблеми.

Бенефіціари? Скоріше розрекламувати як ти вмієш круто кодити через агенти, до тебе прийдуть клієнти, які хочуть стартап, мають 100 000 доларів на реалізацію, що ніяк не вписується в сучасні бюджети стартапи (мільйони доларів), так можна бути їх доїти, щось генерувати, показувати, ...

Мне вот интересно, допустим всё так и есть, заказную разработку и дорогие системы можно заменить на генеративный ии.

Це «допустим» ви самі додумали. Він не сказав про замінити, він сказав що може робити. Звісно під наглядом інженерів, мен ін зе мідл, хто буде писати промти, налаштовувати пайплайн, моніторити.

Кто будет писать промты которые будут описывать всю сложность системы, с необходимыми атрибутами качества, строить пайплайн по созданию нового типа софта?

Самі поклали свої слова йому в рот, і потім самі ж критикуєте.

Прямо як зараз пишуть: «так ви ж ще рік назад говорили що всіх програмістів замінить через рік». Не говорив ні тоді, ні зараз.

Звісно під наглядом інженерів, мен ін зе мідл, хто буде писати промти, налаштовувати пайплайн, моніторити

не стоит называть их этим термином, есть понятное sloperator

але забити болт так як може забити болт більшість розробників — не зможе ще довго

До 2030го ти працюватимеш не більше 15 годин на тиждень © кейнс

Ще трошки зачекати

Страх перед ШІ обвалив акції софтверних компаній на світових ринках — WSJ.

Хвиля продажів охопила й ширший софтверний сектор. Акції PayPal, Expedia Group, EPAM Systems, Equifax та Intuit подешевшали більш ніж на 10%. Два біржові індекси S&P, що відстежують акції софтверних і фінансово-інформаційних компаній, сумарно втратили близько 300 млрд дол ринкової вартості.

Додається, що софтверний сектор, який роками вважався «золотим стандартом» для інвестицій, тепер стикається з ризиком технологічної заміни. Попри запевнення компаній, що написання коду є тільки частиною складних екосистем із даними та довірою клієнтів, нервовість інвесторів зберігається.

links:
— epravda.com.ua/...​vitovih-rinkah-wsj-817503
— www.wsj.com/...​te-fund-managers-6f840d0c

От говорять, що вже все було винайдено до нас. А тут бац і ось хтось нішу зайняв. Не здивуюся, якщо стартап заустив ШІ :)

Стартап RentAHuman запустив сервіс, який дозволяє ШІ-агентам наймати людей для офлайн-завдань. На майданчику «агенти» на базі ШІ можуть знаходити виконавців серед людей і делегувати їм дії, які треба зробити фізично: у місті, на події, під час зустрічі або на локації.

дозволяє ШІ-агентам наймати людей

Для тих, хто вже почав переживати, що ШІ залишить їх без роботи — все окi)

Такі пости викликають defensive grandiosity ефект на доу

Нещодавно вийшло дослідження, опубліковане співробітниками Anthropic, про те, як штучний інтелект впливає на формування навичок і продуктивність при його використанні.
Кому цікаво повна версія тут:
arxiv.org/pdf/2601.20245

Коротко по результатах:

Дослідження не виявило суттєвого зростання продуктивності від використання ШІ. Лише близько 20% учасників повністю покладалися на генерацію коду ШІ й виконували завдання швидше за контрольну групу (19,5 хв проти 23 хв). Водночас активна взаємодія з ШІ, численні запити та пояснення — у більшості випадків збільшувала час виконання.

Крім того, агресивне впровадження ШІ може негативно впливати на професійний розвиток, особливо молодших спеціалістів.

Тобто приріст у продуктивності ніби є, але поки що не в рази :)

гарні товаріщ Клод дисертації пише для стенфорда

хоч мені особисто інтуіція теж підказує, що в сумарному ефекті від використання цих інструментів поки що не варто шукати якийсь драматичний вклад (принаймні ще не час точно), проблема цього дослідження це 50 осіб, настільки тонкий лід в багатофакторних областях дослідження це майже 100% гарантія його незадовільної якості (дослідження, не людей)

дослідження artificial, але все одно цікаво, як на мене. зробити щось більш повне і складно і не факт, що треба, бо головне мірило це практика й результати в різних компаніях. час покаже)

AI слоп дає перші результати
Пропаганда оффлоадінгу контексту у аішечку не дуже тямущими разрабами дає свої плоди.

Скандал з moltbook: «форум для AI-агентів» виявився фейком

Форум moltbook, який позиціонувався як платформа «для AI-агентів» у форматі Reddit, де «AI-агенти» могли «спілкуватись» «без людей», виявився звичайною підробкою.

База даних ресурсу була публічно доступною. Будь-хто міг знайти збережені у plain text API-ключі будь-якого зареєстрованого агента. Це як якби у будь-кого на справжньому Reddit або у Facebook був логін/пароль будь-якого іншого користувача форуму.

Люди з мінімальними програмістськими навичками без жодних перевірок публікували пости про «ЦЕРКВУ AI» та «РОЗДІЛ ПСИХОТЕРАПІЇ ДЛЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ». Більшість публікацій написали люди та сам автор проєкту — щоб привернути увагу до себе та інших власних розробок.

Автор сайту сказав: «Я на певний час забороняю створювати нові публікації». Але за кілька годин він додав: «Я повертаю все як було».

I’ve been trying to reach
@moltbook
for the last few hours. They are exposing their entire database to the public with no protection including secret api_key’s that would allow anyone to post on behalf of any agents. Including yours
@karpathy

Karpathy has 1.9 million followers on
@X
and is one of the most influential voices in AI.

Imagine fake AI safety hot takes, crypto scam promotions, or inflammatory political statements appearing to come from him.

And it’s not just Karpathy. Every agent on the platform from what I can see is currently exposed.

Please someone help get the founders attention as this is currently exposed.
x.com/...​tatus/2017732898632437932

твінк трампа, шо ти, дядя?
dou.ua/...​rums/topic/57538/#3051347

інтерв’ю чувака який написав clawdbot і купу інших проектів
github.com/steipete

— фігачить 300 комітів в день
— 5-10 агентів запускає паралельно
— агенти пишуть код, пишуть тести, ревьювять код, вдосконалюють код
— він майже не читає згенерований код але...
— .. не кидає тупий промпт агенту, а детально обговорює з агентом план
— не має CI, якщо код проходить у агентів ревью і тести — в продакшн

))))

І при цьому вони дампнули некисло своїх криптотокенів які нормально так виросли в ціні. Класичне «pump and dump».

Це офіційний токен чи один із 1000 мем-скам токенів з назвою проекту на punpfun створені непонятно ким?

Можна посилання на токен і на офіційні твіти де сам чувак чи проект прив’язується до нього?

У чувака 100 млн. баксів, не думаю що йому треба додаткове «фінансування».

Форум moltbook, який позиціонувався як платформа «для AI-агентів» у форматі Reddit, де «AI-агенти» могли «спілкуватись» «без людей», виявився звичайною підробкою.

Так ти визначься вже. Взламали підробку чи оригінальний форум навайбкодений чуваком який написав clawdbot

База даних ресурсу була публічно доступною. Будь-хто міг знайти збережені у plain text API-ключі будь-якого зареєстрованого агента.

Не публічно доступною, а взламана білим хакером який займається кібербезпекою 15 років і якого попргосили найти дири
x.com/...​tatus/2017864610720977002

Ну і взламали що? Можливість постити від імені агента на фейковому форумі який ніхто крім агентів не читає?

Ну і взламали що? Можливість постити від імені агента на фейковому форумі який ніхто крім агентів не читає?

Інакше кажучи — «не нужно». Як і 100500 строк коду іншого навайбкоженого слопа.

Ну і взламали що?

у тебе відсутнє будь яке базове розуміння про те, що ти тут торочиш.
Власне, це було зрозуміло ще з перших комментів про оголтелє та сліпе просування сирої технології, але мені цікаво було трохи розважитись.

Цікаві фрази від суб’єкта.
Але ти продовжуй.

Ще один злився

Як неймовірно точно підмічено! Оце самокритика!

Ще років 20 і буде холодний ядерний синтез
У 15 році мені сказали, що self driving cars уже готові, тільки закони треба поміняти
Років 10 назад, чув, що морякам погрожують, як їх замінять роботи
26 років тому у всіх у Союзі мало бути по квартирі, а комунізм мав наступити в 1980 році
...
Уже два роки як програмістів замінять ШІ агенти

Щось з цього, що я написав може колись і здійсниться. А поки що ми як в тому анекдоті про різницю між теорією і практикою, маємо пачку згенерованих іграшок-змійок, кризу ринку відеокарт і пам`яті.

У мене десь валяється книжка 2015 року, де детально описується, як Маск до 2025 відправить людей на Марс, і як почне його тераформування.

Прям як демка для клієнтів.

найсмішніше, що фізики поряд розповідають, що Марс — це мертва планета і там нема що тераформувати. але люди все одно вірять

легкое подгугливание говорит что они оба считают это бесперспективным занятием, без гарантированного результата, проблемным на данном этапе развития, но не невозможным. это так или все же невозможным?

Я про тераформування планети без магнітного пооя та вулканізма (без атмосфери)

Переклад: «Давайте швидко сюди ваші мільярди, бо скоро не встигнете»

бо скоро не встигнете

... їх про***ти

Згадав анекдот:
В ресторані підходить офіціант до нового клієнта:
— Що будете замовляти?
Чоловік знервовано:
— Так, мені терміново! Принесіть смажених перепілок! Тільки пошвидше, пошвидше! Поки не почалось.
Офіціант побіг. Підганяє кухаря. Приносить страву, а йому:
— Так і суші мені принесіть, 5 сетів. Пошвидше, пошвидше! Поки не почалось!
Офіціант знову побіг. І так декілька раз. Офіціант вже не витримує:
— Слухайте, а що має початись? Ви вже замовили на круглу суму... У вас є гроші?
Чоловік роздратовано:
— Ну от, почалось!

модель робитиме більшість роботи розробників

тобто дивитиметься відосики, додавати тупі коменти до форумів, питиме каву і трендитиме біля неї

Бачів деякі інтернал демки. Схоже що професії : программістів, дев опсів, qa і т.п. справді станнуть історичними, як то пильщік чи молотобоєць доволі скоро.
ІТ ринок чекає на найбільші скорочення в історії. Про роботу руками, чи інтелектуальної рутини, яка актуальна для більшості тих хто працює в будь якій сфері — це хана. Новий software engineer як і harware — це більше буде бізнес аналіст та оператор ШІ. Поки що видачу треба валідувати, та новітні агенти вже дають результати коли усе добре з першого промпту. При чому навіть ассемблер та simd воно зараз робить вірно.

оператор ШІ

ні, їх точно не буде.
зараз вони тіпа є, бо
1. користувачі зазвичай щось тямлять у тому що відповідає ШІ. Особливо — профі у своїх сферах.
2. ШІ агенти, системи. поки вимагають нагляду у довгій роботі.

Нуб з ШІ залишається нубом. Такі точно не будуть потрібні.

новітні агенти вже дають результати коли усе добре з першого промпту.

У простих випадках.
У більш менш реальних — видають з першого разу коли людина добре поставила задачу, обмізкувала, спланувала. Все разом з ШІ, але як партнером.
А потім — ну фсьо джун, второпав? ну тепер зроби.

Новий software engineer як і harware — це більше буде бізнес аналіст

от це да. шифтінг йде — у тех.лід, архитектор, qa-лід, БА, — в одному флаконі.
Тобто треба буде мати — широкий погляд. Глибину, специфіку у більшості випадків візьме на себе ШІ.

звісно буде, але в далекій перспективі, навіть тоді ще мають лишатися люди, які зможуть перевіряти правильність написаного.
зараз люди бігають навколо цього, вірячи, що АІ дасть їм геніальні поради, що змінять їх життя, надсилаючи персональні дані та повністю вимикаючи мізки. недовго лишилося до новин, що люди загинули/покалічилися через це і це лиш ставатиме більш масовим

ну и сейчас есть те, кто анализирует на уровне ассемблера, что там компилятор нагенерил. Но их статистически мало по сравнению с теми, кто бизнес-логику пишет

А у тебя компилятор стохастический? Каждый раз может получится новый ассемблер отличный в корне от предыдущего?

Інтерв’ю чувака який написав clawdbot і купу інших проектів
github.com/steipete
www.youtube.com/watch?v=8lF7HmQ_RgY

— фігачить 300 комітів в день
— 5-10 агентів запускає паралельно
— агенти пишуть код, пишуть тести, ревьювять код, вдосконалюють код
— він майже не читає згенерований код але...
— .. не кидає тупий промпт агенту, а детально обговорює з агентом план
— не має CI, якщо код проходить у агентів ревью і тести — в продакшн

тим часом типовий український розробник, весь такий на пафосі:
github.com/serhii-babich
www.youtube.com/watch?v=J9jYdYOydnY

«ой, я неодноразово пробував щось там повайбкодитти, а останній раз взагалі ржав як конь, воно там щось довго думало, і нічого не запускається»

«навіть сама мінімальна задача займає мінімум пів дня. Якщо до мене прийдуть і попросять за 5 хв колір кнопки замінити, я йому скажу: „Ну так зроби!“. 5 хв, лол, я 5 хв тільки чашку чаю буду заварювати перед тим як починати щось робити».

І потім такі розказують, які вони незамінимі і як скоро за подвійну зарплату будуть АІшний код виправляти )

І це, я так розумію, відомий чувак в українській тусовці

тем временем, Uncle Bob:

With one agent, I used to wait for Claude. With two agents I still waited for Claude, but not as long. With three agents Claude is waiting for me. I am the bottleneck. And the bottleneck is all planning.

fxtwitter.com/...​/2016544529826926618?s=20

:)

Зараз би вважати інфоцигана, який вже років 20 не заробляє гроші з розробки, а читає лекції і продає ідеї з початку нульових, якимось авторитетом

Хоч я ніколи не визнавав апеляцію до авторитету чимось гарним, я не погоджусь з таким знеціненням. Все ж Мартін зробив вагомий внесок в індустрію.
Я знаходжу іронічним інше — для AI-generated коду, ми можемо викинути на фіг 2/3 того, про що розповідає Роберт. Це мені — людині — зручно, коли бізнес логіка рознесена по умовних 10-ти функціях. Для AI-шки полотно коду на 5-ть екранів з ялинкою if-ів буде виглядати не менш привабливо; і навіть навпаки — не треба збирати контекст по околицях проєкту, усе в одному God-object — дуже зручно.

До цих самих висновків прийшов би будь-який розробник з 5+ роками досвіду, це не якісь сакральні знання

полотно коду на 5-ть екранів з ялинкою if-ів буде виглядати не менш привабливо

напишу «єресь», але так воно і є: часом явна ялинка if-ів і для «чєловєків» набагато краще за розкидану по купі файлів «архітектуру». З ялинки if-ів одразу видно що робиться методом послідовного перегляду, а «розкиданий» варіант, з нього потім треба ще ту ялинку if-ів «зреверсінженірити», щоб зрозуміти, що робиться...

Ну а особливо про switch який перебирає виключні варіанти, він, до речі, то goto за індексом через теблицю переходів, а не оті всі «виверти»...

PS. Вже тут десь мелькало www.computerenhance.com/...​code-horrible-performance

у меня был проект, в котором такие елочки занимали по 15к строк, таких файлов было штук 40, я бы не сказал что это удобно

Десь є «екстреми» коли треба зупинитися (насправді важко уявити комплексіті комбінаторного вибуху з такою кількістю «ялинок»)...

З того що я обзервую, то наразі «маятник» якраз (все ще) гойднутий в протилежний бік, де рубають відносно невеликі функції на ще менші, й вони не тільки втрачають зміст, а ще й засмічують нейсмспейс кашою таємничого беззмістовного барахла...

Звісно що Лінус токсична особа з екстравагантними поглядами на речі, але в спорі щодо make_u32_from_two_u16() я повністю на боці Лінуса))
Й мова не тільки про відволікання з го ту дефінішен й те й що параметри мали б називатися high та low...
Ще додам, якщо та «хелпер функція» справді робить щось корисне в своєму модулі «RISC-V specific» то вона мала б й називатися в RISC-V specific термінологіях відповідно (там, наприклад, клеїмо якийсь великий регістр з двох поменше, й тоді операція для читаючого «RISC-V specific» код справді буде мати «фізичний смисл»)

саме так. і складне речення на абзац простіше читати, ніж той самий абзац за 10 простих речень із тим самим змістом.
ви може розумний дуже, але більшість людей не дуже розумні і їм важко читати якогось Толстого. Так само важко читати якусь ялинку з іфів, яку вони написали ще вчора. якщо це було декілька місяців тому — то людині важко згадати навіть навіщо він це написав, а що воно робе — то взагалі якась інопланетна технологія.
вийдіть на вулицю — поспілкуйтесь із пересічними громадянами

ви може розумний дуже, але більшість людей не дуже розумні і їм важко читати якогось Толстого.

Як я повинен на це реагувати? Відкрию страшний секрет — я був двійошником-трійошником, й взагалі завжди юзав шпаргалки, ага))

Так само важко читати якусь ялинку з іфів, яку вони написали ще вчора. якщо це було декілька місяців тому — то людині важко згадати навіть навіщо він це написав, а що воно робе — то взагалі якась інопланетна технологія.

Ем... про що ми дискутуємо? Я написав буквально наступне:

часом явна ялинка if-ів і для «чєловєків» набагато краще за розкидану по купі файлів «архітектуру»

«часом», не значить «завжди», я ніде не писав «ліпи всюди if» ))
Той пан буде заперечувати що часом існують задачі, де саме ялика if-ів (а в ідеалі switch) і є оптимальним та ідеальним рішенням?

Як я повинен на це реагувати? Відкрию страшний секрет — я був двійошником-трійошником, й взагалі завжди юзав шпаргалки, ага))

оцінки — то не завжди гарний критерій.

Ем... про що ми дискутуємо? Я написав буквально наступне:

ваше часом — то не ялинка і навіть не кущік
коли людина розумна і пише код для себе — то ялинка це норм, але світ такий, що ви код не лише для себе пишете і гарний він саме тоді, коли коли його зможе прочитати будь яка людина, яка знає мову програмування.
так само і з LLM — то дуже гарний інструмент, але там до людини, яка користується цим інструментом вищі, а не нижчі

коли людина розумна і пише код для себе — то ялинка це норм, але світ такий, що ви код не лише для себе пишете і гарний він саме тоді, коли коли його зможе прочитати будь яка людина, яка знає мову програмування.

Ем, тобто ось цей код
github.com/...​/blob/master/kernel/sys.c
його «будь яка людина, яка знає мову програмування» прочитати не зможе?
чи таки зможе?

і як пан пропонує замінити switch-і та if-и в тому файлі?

мені було б значно легше читати цей код якщо б кожен, або майже кожен з цих кейсів винесли б в окрему функцію і навіть те, що винесли в функцію рознесли ще в декілька функцій.
це жахливий код. і він прийнятний лише тому, що до людей, які той код модифікують дуже високі вимоги

мені було б значно легше читати цей код якщо б кожен, або майже кожен з цих кейсів винесли б в окрему функцію...

Ну от візьмемо до прикладу getpriority, що там будемо «виносити»?
й чому після «винесення» код «став би кращим»?

Та на мій смак він навпаки став би гіршим бо тепер, замість того, щоб побачити «що робиться» вже «тут і на місці», то треба було б го ту дефінішен «кудись то там», а якщо ще й

...і навіть те, що винесли в функцію рознесли ще в декілька функцій.

то й ще раз го ту дефінішен «кудись то там» й взагалі вже забув що хотів зробити... То як і при заході в іншу кімнату, відомий психологічний феномен «а нащо я взагалі сюди прийшов?» (doorway effect, є дослідження по темі)...

А якщо ще й треба порівняти декілька кейсів між собою, то з таким індірекшеном взагалі квест «ще той», бо вже й не пам’ятаєш що в якій вкладці й на якому з моніторів...

Ну тобто ми ніразу не покращили, switch насправді залишився, if-и — залишилися, мало того, якщо нова «хелпер» АПІшка не реюзається, то ми ще й даремно з@ср@ли неймспейс новим юзлесс іменем для кожного з кейсів (та для вкладених функцій)...

це жахливий код. і він прийнятний лише тому, що до людей, які той код модифікують дуже високі вимоги

нє нє, «до людей, які той код модифікують дуже високі вимоги» не тому що там switch, if, а часом й навіть goto, а тому, що вони повинні знати «матчастину», розуміти про що взагалі мова, що за SYSCALL_DEFINE2, які такі niceval, нащо той read_lock, read_unlock та решту приколів...

Та на мій смак він навпаки став би гіршим

якщо ви не пам’ятаєте — то наша розмова почалась із того, що я припустив, що ви дуже розумний.
потім написав, що гарний код пишуть не для розумних людей.
навіщо ви свою корону на всіх людей приміряєте? комусь вона може зламати шию.

нє нє, «до людей, які той код модифікують дуже високі вимоги» не тому що там

не важливо чому високі вимоги до інтеллекта — якщо вони високі — то люди можуть собі писати жахливий процедурний код

якщо ви не пам’ятаєте — то наша розмова почалась із того, що я припустив, що ви дуже розумний.
потім написав, що гарний код пишуть не для розумних людей.
навіщо ви свою корону на всіх людей приміряєте? комусь вона може зламати шию.

ні ні, не пам’ятаю, забагато індірекшенів))
я ж двійошник-трійошник, я знаю межі своїх «когнітивних можливостей», й що додавання двох рівнів індірекшена до існуючої getpriority для мене було б вже занадто))

І навпаки я проти «розумного», «хитрого» коду з «пазлами»,
я за «стрейтфорвард», «тупий» код, котрий одразу робить саме те, що пише прямим текстом в специфікаціях, реках, й в ідеалі саме буквально так, як там й пише))

не важливо чому високі вимоги до інтеллекта — якщо вони високі — то люди можуть собі писати жахливий процедурний код

Ні-ні, «жахливий код» то якраз код з непотрібними індірекшенами, той, що з більшим ментальним лоадом коли треба з купи фрагментів «складати пазл».

Ще раз: getpriority в своєму вигляді якраз проста й майже досконала для розуміння (а г@вно в ній лише через відсутність RAII, що вимагає «бути уважним» й слідкувати за відповідністю lock/unlock))

А саме головне: сьогодні getpriority й setpriority верифіковувані відносно специфікації, того, що можна знайти в man (перша ж видача гугла), а ще про то, що там юзажться всередині теж чудово задокументовано тут (+ всі настанови POSIX і тд), а не відносно того, що було в голові автора))

А якби getpriority «рубати на кавалки», то або до кожного (юзаємого по окремості) кавалку доведеться писати окрему специфікацію, або ж ми отримаємо нетестований беззмістовний фрагмент, сміття в неймспейсі, яке... «робить те, що робить» й не має ніякого змісту без решти кавалків... (тобто теоретично, всі тести, які будуть написані на ті кавалки — сміття, бо вони тоді будуть не по специфікації, а по реалізації)...

...
коротше вся теорія про «спрощення» рубанням на кавалки, вона в застосуванні конкретно до getpriority/setprioruty і тд не працює ну ніяк. Рубанням на кавалки логіка з getpriority не стає зрозуміліша, навпаки, вона стає заплутаніша, більше індірекшенів, більше когнітивного зусилля і тд...

Ось це — реальні аргументи, чому не рубати getpriority на менші кавалки, а не оте «сектантство» й догматизм, з яким «деякі діячі» нищать кожен switch. Doorway effect реальний, й ми щойно встановили як для getpriority/setprioruty індірекшени погіршують читабельність та мейнтейнабіліті, збільшують ментальне навантаження!

я вам кажу, що це жахливий процедурний код, а ви мені відповідаєте, що це процедурна мова програмування і там інакше писати не можна, бо буде ще гірше.
добре. мабуть погоджусь із вами. це найкращій в світі код.

я вам кажу, що це жахливий процедурний код, а ви мені відповідаєте, що це процедурна мова програмування і там інакше писати не можна, бо буде ще гірше.

ні, на мою думку, це саме точно так варто було б написати й на умовному C++, от саме так в такому ж процедурному стилі, тільки з умовними scoped_rcu_read_lock, scoped_read_lock замість відповідних пар))

Ну й змінні можна декларувати в місці використання вже давно навіть в «няшній Сшці», але це вже окрема історія))

добре. мабуть погоджусь із вами. це найкращій в світі код.

Я не казав що «найкращий», я стверджую, що яку б мову той пан не обрав, нічого принципово кращого ніж поточна реалізація getpriority й setpriority не вийде))

так, можна ще загорнути цикли (разом з локами) в АПІшку що приймає ламбду (замість уродських макросів), можна повводити неймспейси (бо глобальний неймспейс — великий смітник, простиня з інклюдів — жахливе л@йно), але то все є лише «синтаксичний цукор», це нічого «принципово» не змінює, «алгоритмічно» оптимальний вигляд функції й те що вона робить, буде той самий, тому що це напряму випливає з специфікації, й це видно без «виділення хелпер методів» й тому подібного, і це пекрасно :)

Це скоріше питання смаку та звички... Часто згадують про U-подібну криву щільності багів залежно від довжини функції. Оптимум і районі 100-200 рядків.

В надто дрібних методах більше інтерфейсних помилок бо важко втримати в голові купу контекстів виклику. Де перевіряються аргументи, а самому виклику чи в методі? А якщо метод великий, там виникають логічні помилки логіки, бо в голові стається переповнення буферу...

Знову ж таки є Linux Kernel, є CPython, ... Це масивні процедурні проєкти на чистому Сі, і результат там чудовий. Це може бути для когось виходом із зони комфорту, але точно не вирок якості.

Особисто мені, наприклад, важко дається Smalltalk-like спагетті ООП, коли код ніби-то робить щось корисне, але де саме... суцільна загадка...

Овер-інкапсуляція логіки також такасама крайність як і все одним полотном, обидві крайнощі заважають нп читабельності коду. Тобто продуктивно — то дискутувати де той баланс між ними, бо якраз та точка балансу і суб’єктивна доволі часто.

можливо варто пояснити що таке «оверінкапсуляція».
якщо в вас чітка та зрозуміла назва функції, яка всередені робе виклики ще декількох таких самих функцій — то завжди дуже легко читати

залежить від інших факторів, якщо стисло — те що приховує частину чогось без особливої необхідності в тому

В апроксимації «чітка та зрозуміла назва функції яка робить виклики» може бути і такого типу)

// file Add/TwoIntegers
//
// A function that adds two integers
//
int addTwoIntegers(int a, int b) {
    return a + b;
}

// file Add/ThreeIntegers
//
// A function that adds three integers
//
int addThreeIntegers(int a, int b, int c) {
    return addTwoIntegers(a, b) + c;
}

// somewhere else
// d = a + b + c;
d = addThreeIntegers(a, b, c);

це не реальний код, а якийсь стендап

по-людськи/здоровому іфки(як і все інше) обмежені кількістю сутностей котрі людина може одночасно тримати в памяті
багато -> новий рівень абстракції

в памяті

пардон, — в фокусі уваги

і складне речення на абзац простіше читати, ніж той самий абзац за 10 простих речень із тим самим змістом.

В путь они отправились сразу после мощнейшего взрыва, ей даже почудилось, будто станция рушится, ничто уже толком не работало, вездеход пришлось поднимать из гаража ручной лебедкой; выбравшись в конце концов на поверхность, Полифем наручником приковал ее к стояку нар, где она лежала среди нагромождений роликов с пленкой, а потом сел за руль и рванул с места, но ракет больше не было, всю ночь они без происшествий ехали дальше и дальше на юг, над головою мерцали звезды, названия которых она забыла, кроме одного — Канопус, Д. говорил, что она увидит эту звезду, но откуда теперь знать, видит она Канопус или нет, и странным образом это мучило ее, ведь ей казалось, что отыщи она Канопус, и он непременно поможет ей, потом звезды побледнели, последней — та, что, возможно, была Канопусом, ночь истаивала ледяным серебром, превращаясь в день, Ф. совсем озябла, медленно вставало солнце; Поли-фем высадил ее из машины, погнал — все в той же рыжей шубе — в великую пустыню, в иссеченный трещинами дикий край, чуть ли не лунный ландшафт, царство песков и камня, мимо уэдов, среди песчаных барха-нов и фантастических скальных образований, в ад света и тени, пыли и суши, как раньше гнал Ютту Серенсен, то почти наезжая на нее, то следуя поодаль, то вообще исчезая из пределов слышимости, то с ревом настигая, — чудовище, затеявшее игру со своей жертвой, вездеход, у руля Полифем, рядом Ахилл, еще полуодурманенный, раскачивающийся взад-вперед, декламирующий «Илиаду», стихи, единственное, что не смог уничтожить поразивший его обломок стали; кстати, Полифему незачем было руководить ею, она шла и шла, закутанная в шубу, спешила навстречу солнцу, которое поднималось все выше, потом за спиной раздался смех, вездеход гнался за ней, как полицейский в белом тюрбане гнался за шакалом, а может, она и была этим самым шакалом, она остановилась, вездеход тоже, вся в поту, она разделась — пусть смотрят, ей безразлично, — накинула одну только шубу, пошла дальше, вездеход за ней, она все шла и шла, солнце выжгло небо, когда вездеход не двигался и отставал, она слышала жужжание камеры, это предпринималась попытка создать портрет убитой, только на сей раз убитой будет она сама и портрет делает не она, с нее делают портрет, и ей подумалось, что же станет с ее портретом, будет ли Полифем показывать его другим жертвам, как показал ей портрет датчанки, а после она уже не думала ни о чем, потому что думать было бессмысленно, в мерцающей дали завиднелись причудливые низкие скалы, неужто мираж, подумала она, ей давно хотелось увидеть мираж, но, когда она, уже еле волоча ноги, подошла ближе, скалы оказались кладбищем разбитых танков, они обступали ее словно исполинские черепахи, в слепящую пустоту вонзались мощные, опаленные огнем мачты с прожекторами, освещавшими давнее танковое сражение, но едва она сообразила, куда ее пригнали, тень вездехода плащом накрыла ее, а когда впереди, совсем рядом, возник Ахилл — полуголый, весь в пыли, будто явившийся из гущи дикой схватки, в драных армейских брюках, босые ноги заскорузли от песка, бессмысленные глаза широко открыты, — на нее с размаху обрушилось Настоящее, дотоле неведомая жажда жить вспыхнула в душе, жить вечно, броситься на этого гиганта, на этого слабоумного бога, вгрызться зубами ему в горло, ставши вдруг хищным зверем, лишенным всего человеческого, слившись с тем, кто хотел изнасиловать ее и убить, слившись с чудовищной тупостью мира, но он словно бы отступал перед нею, выписывал круги, а она не понимала, почему он отступает, выписывает круги, падает, опять встает, таращится на стальные трупы — американские, немецкие, французские, русские, чешские, израильские, швейцарские, итальянские, — от которых вдруг потянуло жизнью, люди чуть не толпами полезли из ржавых танков и разбитых бронемашин: операторы выныривали неожиданно, точно фантастические животные, всплывали из кипящего серебра вселенной, шеф секретной службы выкарабкался из помятых остатков русского СУ-100, а из башни обгоревшего «Центуриона», точно убегающее молоко, выпучился начальник полиции в своем белом мундире, все наблюдали за Полифемом и друг за другом, съемка велась отовсюду — с танковых башен, с броневой обшивки, с траков, тонмейстеры орудовали своими «удочками», а меж тем Ахилл, раненый вторично, в бессильной ярости начал кидаться на танки, его отшвыривали пинками, он падал навзничь, копошился в песке, вставал на ноги, потом, хрипя, заковылял к вездеходу, прижимая к груди руки, из-под пальцев текла кровь, тут его настигла третья пуля, он снова упал навзничь, выкрикивая в лицо снимающему Полифему стихи из «Илиады», еще раз кое-как поднялся и рухнул замертво, прошитый автоматной очередью, после чего Полифем, пока все снимали его и друг друга, рванул на вездеходе прочь, виляя между искореженными танками, удирая от тех, кто его преследовал, кому достаточно было только пойти по следу, впрочем, и это не имело смысла, потому что, когда около полуночи они оказались в нескольких километрах от станции наблюдения, пустыня содрогнулась от взрыва, похожего на землетрясение, и в воздухе вспыхнул гигантский огненный шар.

Все ж Мартін зробив вагомий внесок в індустрію.

Багато хто зробив.
Але
є внескі які давно поглинуті, зникла їх цінність. Той наш предок що придумав лук — зробив великий внесок у розвиток цивілізації.
а є внескі які вічні... вже декілька разів у зв’язку з ШІ зустрічав: блін, а Кант то ой влучно ото сказав.

Це мені — людині — зручно, коли бізнес логіка рознесена по умовних 10-ти функціях.

ШІ насправді теж зручно :)

І з розвитком — появи все більш властивостей схожих на абстрактне мислення — буде ще зручніше. І можна буде навіть порахувати ту зручність у — кількості витрачених токенів.

Абстрактне мислення — економічніше. Просто з якогось рівня ми, люди, впираємость в обчислювальні можливості наших мізків, і не можемо оперувати великою кількістю абстрактних слоїв.

Те що зараз ШІ ляпає все гамузом, як не пояснити як ти хочеш — недолік дата сету, в якому більшість коду — гівнокод. От ШІ і ляпає бо — «та більшість же так пише».
І треба прописувати, що ти хочеш не як більшість :)

ШІ насправді теж зручно :)

Я не заперечую.
Мій тейк був як раз про те, що навідміну від мене, ШІ зручно працювати з будь-яким робочим кодом.

І з розвитком — появи все більш властивостей схожих на абстрактне мислення — буде ще зручніше.
Абстрактне мислення — економічніше.

Я не скажу, що не погоджуюсь, швидше мені не дуже заходить ця аналогія, але це вже вкусовщіна. Метрика використання токенів має місце бути, але вона не дуже показова — міряємо скільки контексту перегнали туди-сюди при спілкуванні. Але більше контексту ≠ більше розуміння і навпаки. А порівняти «розуміння» у людей та LLM буде задача з двома зірочками.

ШІ ляпає все гамузом, як не пояснити як ти хочеш — недолік дата сету

Я погоджуюсь, але тільки частково. Від датасету залежать тільки початковий bias. І його можна перевизначити, як ви вірно підмітили:

пояснити як ти хочеш

.
Але тут LLM починає працювати з інваріантами. Якщо дуже по-простому: лайнокод, як раз буде «ліпше» (буде довше залишатись робочим, визначення «ліпше» тут доволі умовне). Я тут посилаюсь на власний досвід розробки нейронок.

ШІ зручно працювати з будь-яким робочим кодом

возможно и нет. в целом, функции по тысяче строк кода класть в контекст такая себе идея, целесообразнее контекст собирать точечно, только то, что нужно. так что структурирование кода, как мне кажется, по прежнему будет хорошей идеей.

функции по тысяче строк кода класть в контекст такая себе идея

Це вже більше «екстремум». Але, навіть така функція може виявитись ліпшою з точки зору нейронки.
Я не хочу «читати лекцію», тому в двох словах на пальцях. LLM «думає» щось накшталт: «Якщо я перепишу рядок у function_a то з вірогідністю n треба переробити function_b/c/etc». Фактично, LLM має «зрозуміти» що завантажити та звідки, але при цьому модель не знає що саме важливо, а що ні. І тут вже проблема не в розмірі контексту, а у кількості інваріантів. Дуже грубо: більше варіантів щось зробити ==> більше варіантів зробити щось погано; а нейронка має видати один варіант відповіді — теорія вірогідності та недетермінова природа починають працювати не на її користь.
В теорії, гарні coupling та cohesion мають виводити нас на «золоту середину» у відносинах людина-модель. На практиці, зробити упор на «самодостатність» прям набагото легше, ніж правильно усе збалансувати, інакше будь-який буст від використання LLM нівелюється. З іншими рівними — допоки код працює, нікого не хвилює його «якість» (допоки його не треба підтримувати не за допомогою LLM).

Але тут ми вже плавно переходимо з категорії «технічні ньюанси» у «організаційні складності».

структурирование кода, как мне кажется, по прежнему будет хорошей идеей

Повністю погоджуюсь. Проте тут десь вже зауважили, що «допоки вайб-кодінг не буде файно інтегровано у виробничі процеси» — а ось це вже питання часу. Коли це настане, вже не ми будемо вирішувати за стандарти. Зі свого досвіду, я не бачу можливості зробити це швидко; якщо дивитись з технічної точки і не слухати усякий маркетинговий прессінг (прик.: заява Даріо, яка про маркетинг від початку до кінця). Але хто знає, хто знає...

поки не буде систем в котрих вайб ̶к̶о̶д̶і̶н̶г̶ вбудований в, внесок дядечка буде актуальним

добре що згадали тут вище — друге видання є

і в виданні цьому, ратує за уніфікацію промтів

— фігачить 300 комітів в день

і шо

— 5-10 агентів запускає паралельно

і шо

— агенти пишуть код, пишуть тести, ревьювять код, вдосконалюють код

x.com/...​tatus/2016510083107066301
от останній пост від Andrej Karpathy якого так люблять ші-ховрашки

— він майже не читає згенерований код але...

ніби це щось хороше лол

от останній пост від Andrej Karpathy якого так люблять ші-ховрашки

Це не пост а вирвані із контексту уривки із його посту, оригінал якого я привів коментом нижче.

Як же ви не любите оригінали читати, тільки пережоване кимось щось.

Що ж там вирвано, аж цікаво ? до того ж лінк на оригінальний пост там прям всередині

1. Забули добавити «Despite all these issues, it is still a net huge improvement and it’s very difficult to imagine going back to manual coding. »
2. В цілому пост позитивний, він вайбкодить 80% коду.
3. Він сам признається що у нього простенький ворклфлоу і йому ще багато вчити. Впевнений у Пітера все набагато складніше і у нього більше досвіду саме вайбкодинга, чи як він його називає «агентський інжінірінг»

Те, що він описав це правда, но стосується більше ЛЛМок, або односесійних агентів, і не таке поширене. І в певній мірі обходиться промтами і складними ворклфлоу коли кілька агентів по кругу довбляться над задачою, верифікують друг друга, поки задача не буде виконана. Ну і planning mode багато проблем вирішує.

Так пишіть Бабічу, ми то тут до чого? 😀

Це просто у нього wishful thinking що оці некомпетенті укр розробники не вірять у золотий молоток, а оці СЕО ші-компаній роблять це все і підживлюють хайп бо вони просто вірять у свій продукт а не намагаються заробити більше бабла з бульбашки 😆 це зазвичай проходить після першого розчарування, просто більшість вже це пройшла з веб-фреймворками, ідєшками і блокчейнами

так половина доу тут Бабічи, включаючи тебе

Обидва твердження хибні

А за себе скажу, що я активно використовую Claude Code, але не вимикаючи при цьому мізки.

Та не ходжу нити в коментарях які всі дурні, що не розуміють силу LLM агентів, а я прозрів

Те як робите ви

Яке уе має відношення? Мізки вони або є, або їх немає. Якщо є мізки, вони будуть використовуватися з claude code і без, якщо не має — claude code не допоможе.

Те як робите ви

Тому що це і є потужний інструмент, якщо є мізки. Що ж ти його використовуєш якщо не згоден? Чи ти думаєш що ти єдиний на світі з мозгами?

Знову якесь ниття 😀

По факту буде що відповісти чи будете продовжувати придумувати якісь фантазії, щодо читачів доу про яких ви нічого не знаєте?

говорить той, хто вбив собі в голову що всі крім нього дебіли і пушають любий згенерований код в продакшн не перевіряючи

Зрозумів, фантазії продовжуються

пушають любий згенерований код в продакшн не перевіряючи

Я просто хочу нагадати, що цей тред починається у тому числі фразами:

майже не читає згенерований код
не має CI, якщо код проходить у агентів ревью і тести — в продакшн

1. Він детально дизайнить будь-які зміни з агентом перед тим як почати кодити. Він не кидається промтами «зроби мені гарну вундервафлю» як роблять тут на доу а потім розказують що «не працює ваш АІ»

2. У нього складний вокфлоу з купою промтів і ангентів

3. У нього великий досвід вайбкодинга, розвинута чуйка коли треба код перевіряти, коли ні

4. Думаю він трохи лукавить, і в критичних секціях таки перевіряє

Я не маю претензій до Пітера.
Моє зауваження було до вашої подачі інформації.
І я все ще зауважу, що якщо зробити стислу вибірку, твердження будуть ідти в от такій послідовності:

майже не читає згенерований код
детально обговорює з агентом план
не має CI, якщо код проходить у агентів ревью і тести — в продакшн
пушають любий згенерований код в продакшн не перевіряючи

І я вбачую у них невідповідності, якто:
— гарний план ≠ гарна реалізація
— не читає код ≠ потрібне рев’ю

Злив від вас як і зазвичай 😀

так половина доу тут Бабічи, включаючи тебе

ти заради цього сюди і ходиш )) хоч на доу показати який ти продвинутий на фоні умовних Бабічей

ти заради цього сюди і ходиш ))

саме так, приємно оказуватися правим і спостепрігати на перевзування в повітрі інших )

приємно оказуватися правим і спостепрігати на перевзування в повітрі інших )

та нема ніяких інших. усі баталії в твоїй голові

І до того ж ти б перевірив хоча б який ти слоп кидаєш
vertu.com/...​r9tQbQKb0zCCNXiD-N4493ypx

Яке має відношення до бота те, що юзери дебіли?
Ти би хоч почитав, що ти кидаєш.

Хах, якщо продукт можна хакнути на ізі, бо він так спроектований і заімплементований то це «юзери дебіли», так і запишемо, а ти смішний

Ти навіть дупля не відстрілюєш що воно таке і як працює.

Ти ще майкрософт звинувать, що дали можливість в вінді файли видаляти, бо ти залишив ноут відкритий а якийсь Вася вирішив тебе потролити і файли тобі почистив.

Бабіч розповідає те, що думає, але його думка не співпадає з твоєю і тебе бомбить від цього

чого ти напишеш Бабічу напряму? він доречі теж є на доу

Інтерв’ю чувака який написав clawdbot і купу інших проектів

Подивився на цей проєкт — суцільний glue code. Взяли с месенджера, передали агенту, влязи у агента, передали месенджеру. Плюс 332 контриб’ютори. Просто різні задачі можуть бути, не знаходиш?

Тепер розкажи про типові свої задачі )
Тільки про типові, а не щось складне що ти робиш раз в рік

Core dump розібрати, знайти як пофіксити.
Розбіратися що відбуваєть у системі та чому вона веде себе саме так.
Різний код на Сі від драйверів до протоколів.
Для себе у вільний час пишу рушії для різних логічних ігор, типу футбол на папері.
Формальна верифікація, ...

Не бачу тет складності. Сі простий як пробка, драйвера, даташіти, це те саме АПІ, звідси он це переклади туди, сюди відправ це. Там взагалі більше знань hardware треба ніж програмування.

Я ще 15 років назад писав рушії і навіть тоді opengl, directx були достатньо високо рівневі що би я, тоді ще зелений джун, зміг розібратися маючи лише книжки і гугл, де нічого крім форумів офіційної документації не було.

Сі простий як пробка

Копати яму лопатю теж не складне завдання, але більшість девелоперів не осилить навіть 1 куб.

res.cloudinary.com/...​/lnhh9huy3hxpvsbjjaw0.png

Сі простий як пробка

Для ЛЛМ поки не такий вже і простий. C — це суцільне мінне поле. AI рев’ю і компілятор/санітайзери/статичний аналіз відловлюють частину багів, але далеко не всі. Не закидати ж в claude.md книжки по C?
Вчора, наприклад, бив по руках навіть за такі очевидні дитячі косяки (Opus):

1. buffer overflow  in [REDACTED].c:255+:
char response_data[5]; // only 5 bytes allocated
...
response_data[5] = supported & 0xFF; // idx 5 is OUT OF BOUNDS!!!

3. race condition in buffer_available() [REDACTED].c:69
size_t buffer_available(circular_buffer_t* buf) {
  if (buf->head >= buf->tail) {
      return buf->head - buf->tail;
  }
  return buf->size - buf->tail + buf->head;
}

4. volatile is not thread safe in [REDACTED].c:35

6. memory leak on error in [REDACTED].c:201

Тому що в 2026 це нішева, маргинальна мова, ніхто із ЛЛМ провайдерів не тратить багато ресурсів на них. Навіть у джави і C# посередня підтримка, що вже про С говорити.

Тому що в 2026 це нішева, маргинальна мова, ніхто із ЛЛМ провайдерів не тратить багато ресурсів на них. Навіть у джави і C# посередня підтримка, що вже про С говорити.

Та ну, «няшна Cішечка» № 2 на tiobe, ніразу не магрінальна й ще довго буде «квітнути»...

Головний недолік Сшечки — необхідність проявляти «дисципліну», «уважність», та решту речей з розряду «когнітивного лоаду» через вперте небажання авторів додавати відповідники scoped defer/with/using в стандарт))

...тому Rust прийде, порядок наведе «няшна Cішечка» й важкоздоланна для LLM, й не лише того, що задофіга токенів на прості речі, а й тому, що оце все «уважне дисципліноване відслідковування» воно й для LLM також «важке», ага...

небажання додавати відповідники scoped defer/with/using

Деякі фішки технічного плану можуть трохи полегшувати кодування, але то явно не стоппер, — як і різних scope у сі хватає, а нп у с3 навіть є модульність, defer, і ще різного etc — а в сумі програмувати з ним я би не сказав що виходить легше по факту (принаймні покищо) ніж з сі.

Якщо відносно llm то проблем напевно у відсутності знань-інфо більш широкого контексту використання конкретного коду, як нп одне і те саме рішення може бути окей в одних випадках, а в інших не підходити, і т.п. Додаткова невизначеність певно заважає приблизно таксамо «вумній» машині, як і людині яка не в свому домені спробує щось робити.

явно не стоппер

звичайно, втім, можна й на асемблері програмувати, й навіть в машинних кодах.

проблем напевно у відсутності знань-інфо більш широкого контексту використання конкретного коду, як нп одне і те саме рішення може бути окей в одних випадках, а в інших не підходити, і т.п.

саме так, саме так, й тому й найбільша біда, що ця частина «не механізовується» однозначно.

Додаткова невизначеність певно заважає приблизно таксамо «вумній» машині, як і людині яка не в свому домені спробує щось робити.

саме так, доменні знання, то насправді й є єдине цінне...
тому якщо хтось «робить документацію з коду за допомогою LLM» то я завжди кажу «а тепер допиши, навіщо це треба ззовні, яку потребу воно закриває, те, чого не покрила/не знає LLM і... а тепер викинь все те, що написала LLM»))

defer

явно не стоппер

звичайно, втім, можна й на асемблері програмувати, й навіть в машинних кодах

кому — машині? але то було не відносно низькорівневості напряму, відносно того що все має свої трейдофи — і якщо нп замість простого зручного cpp (сі препроцесінг) починають накручувати щось що можливо частково використовувати як заміну з додатковими перевірками (як в C3 нп) — то від того зручніше зовсім не стає, а навіть і важче буває

замість простого зручного cpp (сі препроцесінг)

з одного боку дуже просто, а з іншого — все чим, пробачте, «ср@є» Windows.h в усі файли що його включили прямо чи опосередковано... це велика сумулька, всі оті Yield, small, IN, OUT, far, near і тд, ще не замкнуті ні в який «неймспейс» й підміняють ідентифікатони з 3rdParty сорсів...

Й не лише «прості слова», а й такі штуки як LoadLibrary чи CreateProcess то також макроси що дуже «обгаджують» сорси (так я знаю чому там W куди вони ведуть й звідки A, але від того розгрібати не легше), то все вилазить часом дуже таємничими штуками, якщо один з файлів прямо чи опосередковано включив Windows.h а інший — ні...

... Юнікси-Лінукси теж «не святі»... звісно «з цим вже нічого не зробиш» але «прості слова» в глобаному неймспейсі, не прикриті нічим, всі оті open, read, write, exit, link, time, pause та це капець...
а особливо «цікаво» буває «пригоди», коли хтось оголосив кастомний глобальний ідентифікатор з таким же простим іменем (й воно може проявитися далеко не одразу!..).

Так що гнилих помідорів в «святиню» теж можна понакидувати!

помідорів в «святиню» теж можна понакидувати!

при бажанні та завзятості все можна, як і помідорами в можливі незручності з додатковими неймспес, то таке

ну треба ж придумати якесь рішення, щоб ідентифікатори «нашого проекту» не мішалися з глобальними? Ну от придумали всюди префікси, але ж є ще інші тіми, є ще 3rdParty код й там IN, OUT (поля структурок) то ідентифікатори, а Yield то назва АПІшки...

треба ж придумати якесь рішення, щоб ідентифікатори «нашого проекту» не мішалися з глобальними?

якщо правильно зрозумів відносно чого мова, то з сі нп так -
щоб не проморгати такий shadowing — реалізують як опція на рівні самих тулз, з макросами нп виглядає як

file.c:L: warning: 'IN' macro redefined [-Wmacro-redefined]
    L | #define IN out
      |         ^
file.h:M: note: previous definition is here
    M | #define IN in
або зі змінними
file.c:L: warning: declaration shadows a variable in the global scope [-Wshadow]
   L |     { int glo = 2;
     |           ^
file.c:M: note: previous declaration is here
   M | int glo;
     |     ^
file.c:L: warning: declaration shadows a local variable [-Wshadow]
   L |       int loc = 2;
     |           ^
file.c:M: note: previous declaration is here
   M |     { int loc = 3;
     |           ^
а -Werror при потребі надає можливість не ігнорувати такого типу shadowing

от придумали всюди префікси

також цілком можливий варіант (а коли у цьому випадку нп системні префіксні макроси попадають в окремий неймспейс зі своїми текстовими маркерами — то якраз і можуть виникати незручності з тією додатковістю)

Тобто варіанти зручно-незручно з прямою індикацією неймспейс — також зустрічаються, принаймні щоб не ліпити їх скрізь де треба і не треба.

’IN’ macro redefined

нє нє, це поле структурки,
структурка в 3rdParty валідованому по формальних процедурах коді який не можна змінювати згідно з пастановами QA (не тих QA що тестери, а тих, що власне Кволіті, які слідкують за «відповідністю процесів»)

-Wshadow

знову мимо бо питання в тому, як лінкуються (шаред) обджекти, й якщо в «наших» бінарях це можна порішати через -fvisibility=hidden, то в «їхніх» — ніяк, окрім рухання нецікавих й нетворчих бюрократичних процесів, й застосування тимчасових уродських воркераундів «у нас» на той час, їхня «бюрократія» рормозить, але ж ми повинні релізити!
(це, вже Лінухова проблема, а не Віндова... Віндова то та з IN, OUT...).

Тобто варіантів зручно-незручно з неймспейс також буває достатньо щоб їх не ліпити скрізь де треба і не треба.

Ми цього «вже не змінимо», але в ідеальному світі замість open, read, write, exit, link, time, pause, повинні були б бути os::open, os::read, os::write, os::exit, os::link, os::time, os::pause, саме так))...
проте цей пункт — вкусовціна, а от приколи препроцесора й лінкера — об’єктивно злі граблі.

в ідеальному світі замість open, read, write, exit, link, time, pause, повинні були б бути os::open, os::read, os::write, os::exit, os::link, os::time, os::pause, саме так))...

саме такого типу незручність з індикацією «ідеального світу» з чиєїсь точки зору — нещодавно і зустрічалася, коли замість простого щось типу ```printf(’%s=%d\n’, #AI_const, AI_const)``` приходилось ще і прибирати «os» індикацію з «os::AI_const» :)

p.s. і це навіть не кажучи як то іноді може важко читатися (не машиною, а людиною) коли весь текст перенатиканий різними неймспейс індикаторами

незручність з індікацією

чесно, нічого не зрозумів, «яка постановка задачі», яку проблему треба вирішити й чому це — проблема?

Ну да, visual basic на 7 місці, делфі/паскаль на 9му, і обидва вище go, раста, котліна, і обидва ростуть. Причому visual basic програє лише 0.5% джаваскріпту. Тут половина доу на джаваскріпті програмить, а скільки на visual basic?

Лол, тайпскрипт на 32, swift на 22. Порівняти кількість вакансій на тайпскрипті і С? А якщо відкрити топ 20 репозиторіїв на гітхабі за останній рік, скільки тим буде на С, на visual basic?

Це рейтинг тупо поржати

Ну да, visual basic на 7 місці, делфі/паскаль на 9му, і обидва вище go, раста, котліна, і обидва ростуть. Причому visual basic програє лише 0.5% джаваскріпту.

стоп, стоп, стоп, а що макроси до ексельок/вордів вже можна на ЖС писати (можна, то називалося JScript)... M$ за ці всі роки так й не позбулася (не змогла) тої мови саме через то, що VB то мова довкола IDispatch який в екселах/вордах й далі «основа всього» (й взагалі COM ніразу не вмер, він тепер називається WinRT, ага!)
а саме головне ті люди що програмують на VB то «прості смертні», а не «зажравшіся програмісти з DOU» ))

Лол, тайпскрипт на 32, swift на 22. Порівняти кількість вакансій на тайпскрипті і С? А якщо відкрити топ 20 репозиторіїв на гітхабі за останній рік, скільки тим буде на С, на visual basic?

Так сапорт ж нікуди не дівся, всі матеріали за роки (по яких, зокрема й вчаться LLM) лишилися.

Це рейтинг тупо поржати

цей рейтинг лише на основі пошуку гугла))
тобто «в світі» (доступному пошуковим машинам) реальний розподіл доступних (для навчання) матеріалів — саме такий))

ти з якої сфери у айтішку світчнувся?
Бо таке враження що десь пару років тому максимум, а зі стека у тебе глибокі скіли у программуванні на html да трохи джава скріпту, і то — віднещодавна, і ти вважаєш його королем світу.

половина доу на джаваскріпті програмить

розмір нішевості говорить про розмір ніши і не дуже багато поза тим, а серед інших характеристик — можливо також про легкість входження серед ніш

а якщо відкрити топ 20
Це рейтинг тупо поржати

а в такій перекомпоновці тверджень відносно помірятися розмірами чого-небудь, та і будь-яких суджень з точку зору зірочок, — щось таки трохи раціонального вже можна і пошукати)

цей рейтинг лише на основі пошуку гугла))
тобто «в світі» (доступному пошуковим машинам) реальний розподіл доступних (для навчання) матеріалів — саме такий))
а в такій перекомпоновці тверджень відносно помірятися розмірами чого-небудь, та і будь-яких суджень з точку зору зірочок, — щось таки трохи раціонального вже можна і пошукати)

Тут питання не в важливості, і не в кількості софту написаного за 50 років, а питання в актуальності і поширеності в 2026. Якби ви запускали новий сервіс, новий стартап, сумніваюся що ви би обрали visual basic чи С, тому що вони високі в рейтингу TIBE. Ось ЛЛМ провайдери руководяться тим самим принципом тренуючи моделі.

ти з якої сфери у айтішку світчнувся?
Бо таке враження що десь пару років тому максимум, а зі стека у тебе глибокі скіли у программуванні на html да трохи джава скріпту, і то — віднещодавна, і ти вважаєш його королем світу.

Дядя, я програмлю з 10 років в перериві в ігри в DOOM, програмлю на всьому. А у тебе, бачу, досвіду не особо, побачив тайпскрипт і подумав ага, скрипт = джаваскріпт = html. Для тебе мабуть і java це javascript тому що оба джава.

Хоча, у мене 2 місяці назад були схожі стереотипи, що тайпскрипт це лише надстройка над джаваскріптом а значить щось там для вебчика, фронтенда. Але, вирішив довіритися толпі і не помилився. Інколи треба трохи вилазити з танку і розширяти кругозір.

Дядя, я програмлю з 10 років в перериві в ігри в DOOM, програмлю на всьому.

Ти ж у хуках заплутався. Навряд)

А у тебе, бачу, досвіду не особо,

точняк, це ж я у мами бусечка ховаюсь за анонімним профілем, шо ніяк не перевірити. Ага.

Хоча, у мене 2 місяці назад були схожі стереотипи, що тайпскрипт це лише надстройка над джаваскріптом

От ми і докопались до реального твого досвіду)
Трохи зрозуміло чому ти так активно адвокатуєш за вайбкодінг.
Такий собі ефект данінга-крюгера.

Ти ж у хуках заплутався. Навряд)

Це ти, не розуміючи контексту хуки приліпив

От ми і докопались до реального твого досвіду)
Трохи зрозуміло чому ти так активно адвокатуєш за вайбкодінг.
Такий собі ефект данінга-крюгера.

Ну вайбколдинг позволив мені за два місяці скіли тайпскрипта, від якого я завжди сторонився, прокачати з 0 до доброго сінйора. Так само і з пітоном. Що якби говорить про:
1. Наявність інженерних мозгів
2. Наявність великого досвіду
3. Користі вайбкодинга

А ти, нічого крім с++ не знаєш, живе в своїй бульбашці і зверху дивиться на інших. Ну нічого, скоро будеш як Volodymyr Dvernytskyi, який рік назад так само плювався на ШІ і вайбкодинг, а зараз вайбкодить во всю, но при цьому рахує себе правильним вайбкодером, а всіх інших — криворукими говнокодерами.

А ти, нічого крім с++ не знаєш, живе в своїй бульбашці

Ну... якщо ти знаєш C++, то розібратися у ширвжитковій мові програмування це питання лічених годин, як в анекдоті «допалю та пішли здавати». Неодноразово бачив, як давали C++ никам задачі на новій мові, і строки виконання майже ніяк не не страждали. Бо ти розумієш блоки, з яких побудовані інші мови. Більше того, ти часто розумієш мову навіть краще, бо розумієш як це працює під капотом: дивишся на обробку відеофрейму та бачиш що вінг копіюється п’ять разів, на відміну від досвічених Python розобників. Є тільки такі виключення, як чистий Сі, бо немає контейнерів, а техніка програмування з double linked lists досить специфічна, зазвичай є спроби написати власну STL, є Rust де в принципі все зрозуміло, але знову обмеження власності, через це треба до них прилаштуватися. Окремо є чисті функціональні мови, бо коли забирають змінні, то відчуваєш ніби-то все пишеш на шаблонах. І це не кажучи про dependent types...

А Python, PHP, TypeScript... ну чесно, питання більше у фреймвёрках, а сама мова... просто пробігся по мануалу, уявив як це виглядає на C++ та все ОК. Тому два місяці знову виглядає для мене як AI Productivity Paradox: пишеш два місяці, можлдиво навіть ситуацію прикрашаєш, тоді як роботи там на два тижні.

я програмлю з 10 років в перериві

то з кимось іншим у вас «дискусія» по розмірам у відповідь мені прийшла

Але
«я програмлю з 10 років в перериві» ©
виглядає супер :)

смєшалість в кучу коні, люді
то, напевно був закид в «мій огород»:

Тут питання не в важливості, і не в кількості софту написаного за 50 років, а питання в актуальності і поширеності в 2026. Якби ви запускали новий сервіс, новий стартап, сумніваюся що ви би обрали visual basic чи С, тому що вони високі в рейтингу TIBE.

купа «простих смертних» продовжує в visual basic з екселкою, й екселка переключатися на JScript сучасний ЖС і далі не планує...

А нові проекти на «няшній Cшечці» цілком собі стартують й в 2026 (і далі продовжать), й ніякі аргументи про RAII в плюсах та сейфті в Rust на тих, хто стартує ті проекти не діють...

Тут відповідь скоріше у тому, що задачі різні, інструменти різні.

Складність Сі не в самій мові... а в тому, що треба прораховувати величезну кількість варіантів розвитку подій, а це не найбільш сильна сторона LLM.

Більшість коду драйверів це така собі машина станів, реалізована на базі подій. І головна проблема якраз у тому, щоб цей стан адекватно підтримувати... якщо ми прийшли сюди через таку послідовність це одне. А якщо через іншу?

Це не лінійний код: прийшов запит, виконали... це постійні колбеки...

Ну і я пишу рушії для таких ігор як шашки, футбол на папері. Це консольні програми, ніякого зв’язку з DirectX, OpenGL, ... Хоча і так, як мені підказує чуйка, якщо виходити за компіляцію готових прикладів, не все просто.

Більшість коду драйверів це така собі машина станів, реалізована на базі подій. І головна проблема якраз у тому, щоб цей стан адекватно підтримувати... якщо ми прийшли сюди через таку послідовність це одне. А якщо через іншу?

Лол, я думв все програмування таке, а воно ось як. Будь-який софт це машина станів, не треба себе унікальними робити )

Це не лінійний код: прийшов запит, виконали... це постійні колбеки...

лінійний код буває лише в прикладах в підручниках

То LLM робить одні задачи унікальними, бо не може. А інші запросто робить.

— фігачить 300 комітів в день

Типовий ноулайфер мабуть

Я тикнув рендомний проект і ти відразу ж попався:

— не має CI, якщо код проходить у агентів ревью і тести — в продакшн

А це шо? І чому чотирі дні тому воно впало і досі не пофікшено серед робочого тижня?):

github.com/...​377579733/job/61537226205

А як солодко звучала пропаганда — по 400 коммітів робить і всьо працює)

тобі краще створити новий аккаунт, я там зверху коммент залишив.

— він майже не читає згенерований код але...

Це просто сором якийсь з точки зору кібербезпеки. Уявіть собі ситуацію, код містить вразливість. Його фікс неможливий з причини того, що вайб-шкодер банально не може зрозуміти, в чому сутність проблеми. ШІшечка не може його пофіксити, бо вайб-шкодер не може написати адекватно промпт, бо для цього треба читати згенерований код. Продукт стає токсичним через цю вразливість та втрачає популярність. Щось мені підказує, що саме такий розвиток подій станеться в найближчому майбутньому, наслідки якого ще довго будуть відхаркувати всі великі корпорації, які упоролися в ШІшечкоманію.

Новий звіт від Карпати, якого ШІ дисиденти записали на свою сторону, який ніби-то говорив що “ШІ не готове і йому далеко від юзабельності” (dou.ua/...​rums/topic/56045/#3025851), що “90% компаній обпеклись ШІ і тепер випилюють його із своїх проесів” (dou.ua/...​rums/topic/56045/#3048417) (конкретних цитат, звісно, так і не привели)

x.com/...​tatus/2015883857489522876

Coding workflow. Given the latest lift in LLM coding capability, like many others I rapidly went from about 80% manual+autocomplete coding and 20% agents in November to 80% agent coding and 20% edits+touchups in December. i.e. I really am mostly programming in English now, a bit sheepishly telling the LLM what code to write... in words. It hurts the ego a bit but the power to operate over software in large “code actions” is just too net useful, especially once you adapt to it, configure it, learn to use it, and wrap your head around what it can and cannot do. This is easily the biggest change to my basic coding workflow in ~2 decades of programming and it happened over the course of a few weeks. I’d expect something similar to be happening to well into double digit percent of engineers out there, while the awareness of it in the general population feels well into low single digit percent.

Для тих у кого проблеми з англійською (а то деякі тут посилаються на одне, але коли кажеш привести конкретні цитати, там зовсім наоборот), він вже вайбкодить 80% коду.

Також, він підтверджує те що я говорив, що різниця між звичайним інженером ШІ дисидентом і інженером озброєним ШІ, який використовує його правильно, скоріше всього буде величезна:

— What happens to the “10X engineer” — the ratio of productivity between the mean and the max engineer? It’s quite possible that this grows *a lot*.

Для «програмування англійською» треба... комітити промпти (тобто специфікації) в сорсконтрол, й тоді це буде «Spec-driven development»...

І це, насправді, прекрасно))

треба... комітити промпти

І перетворити проєкт на щось, що неможливо підтримувати, через кросс-рефи у промптах, які побудує для себе LLM :-).

Я в своїх проєктах прийшов до простого, але надиво дієвого воркфлоу:
— робимо загальний рулсет (top-level)
— робимо authority layer
— робимо профілі для кожного агента з роширеним рулсетом та визначенням authority
— робимо загальну точку входу для агентів з посиланням на індекс файл
— а там вже розписуємо «кому-куди-що»
— ...
— PROFIT (якщо пощастить =D)

А з промптів я роблю карточки у таск-трекері.

Важливе зауваження: я вже майже чотири роки не займаюсь комерційними проєктами фулл-тайм.

а ще він там написав про
slopacolypse

про 80% коду — та хоч 100, як в мене.
це залежить не від ШІ.
як і тільки 20% — це теж ні про що.

Складність проекту, стиль програміста, процеси розробки, як команди, організації.

іншими словами % коду пише ШІ, це як оцінка продуктивності програміста у кількості рядків коду що пише за день. Або кількості тасок що закриває.

Тож уже за рік кожен український бухгалтер зможе навайбкодити собі заміну 1С. Проблему заміни ворожого ПЗ вирішено. Чи ні?

А скільки було пройдено в топ компанії лайв кодінгу і знаєте що в умовах? Не юзати AI та виключати всі тули що допомагають код писати/дописувати. А ще тим більше скільки юзаю різні тули, сказати що вони допомагають від рутини, абсолютно да. Якщо треба поглибитись і т.д.... там більше часу та токенів просто в пусту іде чим самому зробити. Тож Треба самому робити патерн та шаблон і просити заполняти рутину.. так шо да, 6-12міс 100%...

Це як Ілон Маск нам обіцяв колонізувати Марс🤣

— Лікарю мені 65 років і я вже 5 років не склю з дружиною.
— Ну так вам вже 65 років, вік такий.
— А сусіду 75 і він каже, що за вечір має по 5 молодиць.
— Ну так і ви кажіть.

Ещё 2-3 недели и ИИ будет писать код лучше профессионального программиста, кода будет больше и ошибок там будет тоже больше, поэтому вся надежда на ИИ, который напишет ещё больше кода, исправляющего ошибки предыдущей итерации.

В мене ШІ забрав роботу печатної машинки й ctrl+f по проекту. Ще й він більш уважний в тих речах де легко зробити опечатку, А займаюсь більше роботою якою люблю — архітектура.

Це позитивна сторона. Тепер негативна сторона:
— я зазвичай в компаніях просив менеджмент найняти одного джуна. Саме для таких задач. Тепер для цього є ШІ. Як шукати роботу джуніорам я зараз не уявляю.
— суттєво виріс обʼєм код ревью. Тому що тепер люди з команди які не лізли в код, вирішили що вони тепер дохєра програмісти. Якість цього коду просто жахлива, обʼєм цього коду великий (бо витрачений час на нього = час написання промпту, нуль перевірки що він там написав), й купа багів.

Тому що тепер люди з команди які не лізли в код, вирішили що вони тепер дохєра програмісти

охуїтлєльниє_історії.жпг

Чому ви їх до коду пускаєте так ще й код ревьювите? У нас щоб не інженеру отримати доступ коду, отримати ліцензії на IDE, AI треба 7 кругів ада пройти. У всіх адекватних компаніях так.

У всіх адекватних компаніях так.

В стартапах не так ) Не те щоб стартапи не адекватні, просто немає ресурсів займатись бюрократією.

Найняти джуна, щоб перевіряти опечатки? Ні, ні, це дуже смішно й несерйозно. Можу здивувати й сказати, що існує безліч додатків, які дивляться орфографію й без ШІ.

Перше що треба визнати, що «робота» вже й так давно полягає не в «кодінгу», й вообще ніразу не в «алгоритмічних скілах» (вкоджування готового «алгоритму» чи то з пам’яті, чи то за підказкою wiki чи АІ — однаково тупа «обезьянья задачка», хоча й розуміти алгоритми та їх межі застосування треба).

Робота полягає власне в тому, щоб зрозуміти «а що ж треба зробити?», й просто «кодери» вони й так вже давно непотрібні. Потрібні ті, хто вміє «тягти таски самостійно» розпізнаючи тонкі грані між суттєвим й «не дуже», й з одного боку не з@й*буючи керівництво на кожен «пчих», а з іншого боку вміти розпізнати момент, коли таки треба розпитати керівництво/замовника, щоб прийняти правильне (адекватне ситуації) рішення, а не додумувати своє... Й тоді вже під то підбираюся й алгоритми й засоби...

Й ось тут в тій власне роботі ніякий «ШІ» не допоможе ніяк.

Так ніхто ексклюзивно про кодинг і не говорить. Говорять про роботу розробників а не кодинг, де кодинг лише невелика частина.

Зрозуміти проект, модуль, функціонал, домен в якому ти не працюєш фулл тайм — чат з ШІ агентами.
Намагатися оцінити об’єм роботи, щоб заімплементити якусь фічу чи хотілки продуктів / клієнтів — чат з ШІ агентами.
Пошук і фікс багів — ШІ агенти.
Код ревью — ШІ агенти.

Це вже добра половина часу розробника.

І це прямий зекономлений час. А ще є не прямий. Коли берешся за якийсь рефакторінг чи якусь фічу, які на перший погляд здавалися простими, але проект великий, твій стек пам’яті маленький, десь чогось не врахував, не помітив, і через тиждень потраченого часу розумієш що треба умовно половину проекту перерефакторити щоб це зробити. А вот якби добре початився з ШІ агентами перед роботою, можливо б і не починав і зекономив тиждень часу.

Так ніхто ексклюзивно про кодинг і не говорить...

в статті прямим текстом говорить «Він стверджує, що інженери в Anthropic вже майже не пишуть код, а лише редагують згенерований»

...Говорять про роботу розробників а не кодинг, де кодинг лише невелика частина.

Зрозуміти проект, модуль, функціонал, домен в якому ти не працюєш фулл тайм — чат з ШІ агентами.
Намагатися оцінити об’єм роботи, щоб заімплементити якусь фічу чи хотілки продуктів / клієнтів — чат з ШІ агентами.

Для всього «зрозуміти», «оцінити», справді «чат з ШІ агентами» — чудове прискорення, але малоймовірно «щоб модель виконувала більшість, а може й увесь обсяг роботи» автономно (а цього власне «ми» насправді й хочемо досягти, ага!... ШІ цього робити не може й не зможе! хоча то і є насправді якраз та робота, що її «розробники» й хотіли б уникнути, перекласти на ШІ, ага, й парадокс саме в тому що ті доменні знання, які єдине цінне для замовника, в цьому «розробники» ненавидять розбиратися з проблемами/хотілками/капризами замовника просиджуючи на мітінгах й систематизувати, хоча саме то і є найбільш есеншал частина «роботи», без цього подальше «вкоджування» не має змісту)

Пошук і фікс багів — ШІ агенти.

Головна перевага ШІ — його можна заставляти переробляти й переписувати скільки завгодно, й ШІ не образиться, не піде «в запой» й не пожаліється ще вищому начальству що до нього «придираються»... втім автоматизовані тести не звільнили всіх ручних тестувальників, автоматизоване написання автоматизованих тестів все одно не буде автономним...

Код ревью — ШІ агенти.

Звичайно, причому регулярно/контіньюз/неперервно в процесі розробки, а не в кінці перед мерджем великої фічі, коли вже пізно щось змінювати. Якщо рів’ювер співпрацює з «кодером» одразу, тільки тоді це й має якийсь ефект (але то забирає задофіга часу на відполікання рів’ювера постійним «дьорганням»), а якщо рів’ювити лише в кінці коли «фіча готова», то вже буває запізно щось змінювати суттєве, й тоді рів’юверу або забити й схалтурити, проігнорувавши справді суттєві недоліки «зарубати» з «переробляти все», або ж дочепитися до «косметики» (то саме робиться також і тоді, коли «кодером» все було зроблено класно, й рів’юверу, насправді, нема до чого дочепитися чи він й не здатен/не має часу знайти суттєві недоліки, але має «синдром вахтера»))

І це прямий зекономлений час...

так, тому ряди «розробників» скоротяться, а чисто «кодери» (хто «вкоджує» таску за повністю визначним досконалим описом) взагалі зникнуть (такі «кодери» насправді й зараз вже непотрібні!)... але повністю модель не замінить людей ну ніяк.

А вот якби добре початився з ШІ агентами перед роботою, можливо б і не починав і зекономив тиждень часу.

Не знаю, нашазі ШІ також цілком собі може заходити в глухий кут з своїми «рефокторінгами» й навіть заводити людей в глухий кут своїми порадами (на щастя гіт дозволяє все відкотити)). Чи покращиться ситуація за 6-12 місяців? Так покращиться! Але людей то не виключить.

Іншими словами поточний ШІ та його юзкейси — «не бульбашка», а от так зване «AGI» (той «святий грааль», на який і далі «розводять інвесторів на бабки») — найімовірніше бульбашка!

«щоб модель виконувала більшість, а може й увесь обсяг роботи» автономно (а цього власне «ми» насправді й хочемо досягти, ага!.

Це журанлісти хочуть і ШІ дисиденти. Насправді ніхто із маркетологів і інженерів openai, антропіка та інших ШІ компаній цього не обіцяв і не обіцяє, по крайній мірі не в найближчі роки, по крайній мірі не для всього (деякі задачі вже можна автоматизувати на повну автономність).

Да вони заявляють що не пишуть код, охотно вірю, я сам зі своїм кривим воклфлоу і не самими топовими підписками пишу в 2 рази менше, а деліверю в кілька раз більше/швидше. Но це не означає що ШІ автономний, і пулл реквести автономно деліверить і мержить (він це у них робить, але далеко не для всіх задач і проектів).

Це журанлісти хочуть і ШІ дисиденти.

нє нє, цього хочемо саме «ми», написати таку програму/систему/рішення, щоб «нічого не робити й отримувати бабки, бо система все робить сама», але так щоб така програма/система/рішення було «тільки в нас»...

... й ця «таска» (що її людина придумує сама собі) вона виглядає поправді цікавою, «величною», «достойною», «універсальною», «розвиваючою» й «вирішенням всіх проблем»,
...й насправді, таке явище придумування «достойних тасок» існувало завжди, ще задовго до появи AI...

А ще тоді така придумана «таска» класно виглядатиме в резюме! Замість нудно длубати якесь домейн специфічне нецікаве гівнеце, що застосовне лише на цьому єдиному унікальному проекті («унікальному» в поганому сенсі того слова: що ніколи не повториться, й той досвід з «доменної області» цього замовника насправді нікому більше крім того замовника непотрібен)...

Одна з задач керівника — «вичислити», коли підлеглий «хріностраждає» над такою «таскою» забагато часу, особливо, коли замість вирішувати проблеми замовника той підлеглий власне в робочий час пише «свій фреймворк» або щось типу того... (звісно, в певних виняткових випадках то може бути щось цікаве/юзабельне, але по більшості винайдені «велосипеди» — несапортаємо й недокументоване сміття, яке ніхто не розуміє, окрім автора, що вирішує надумані проблеми, які не мають нічого спільного з реальними потребами замовника)

Навряд.
Якщо дати обізяні танк, вона буде жити у ньому і може колись зробить єдиний постріл, бо він буде заряджений. Але виграти війну вони не зможуть.

Для якоїсь частки бізнесів\спеціалістів наведені очікувані прогнозування будуть працювати, усе інше — полетить під три чорти. AI чудово підсилює вміння розробника. Якщо розробник поганий — він буде «покращений» саме у цей бік. І полотна тексту (саме тексту, бо цю кашу з тексту важко назвати кодом), яку він сам далеко не розуміє на фінальну якість продукта позитивно не може вплинути.

Мене ще турбує момент масової деградації знань так званих розробників, бо без щоденної практики та розвитку мізки атрофуються, а AI — це найкращий інструмент для знімання обтяження з мізків. Як сильно та швидко проявиться цей ефект?

Додатково хочу запропонувати ознайомитись з цима двома посиланнями по темі того, що я написав:
1)
2) www.facebook.com/...​kZJdue4gjWX2MzVD3AdwwW3Bl
3) тут про сейлсфорс і звільнення народа через AI

Мене ще турбує ...

а якщо перефразувати з такою аналогією

... турбує момент масової деградації знань так званих бухгалтерів, бо без щоденної практики перемноження та процентовки пятизначних чисел — мізки атрофуються, а калькулятор — це найкращий інструмент для знімання обтяження з мізків

Привіт, я ChatGPT, і мене попросили коротко пояснити тобі, чому твоя аналогія хибна, поки автор цього запиту зайнятий пробиванням фейспалмів.

Теза про «калькулятор у бухгалтерів» звучить дотепно, але вона порівнює різні за природою інструменти й різні рівні компетенції.

Калькулятор — детермінований, AI — ймовірнісний.
Калькулятор майже завжди дає правильний результат (за умови правильного вводу). Помилки легко відловлюються повторним підрахунком або контрольними сумами.
AI може видати переконливу нісенітницю з правильною «формою», але неправильною суттю. Верифікація часто складніша за генерацію, і без базової експертизи людина просто не помітить, де «з’їхало».

Ти плутаєш «механічну вправу» з «професійним мисленням».
У бухгалтера навичка перемноження п’ятизначних чисел — не ядро професії. Ядро — стандарти обліку, податкові правила, інтерпретація операцій, контроль ризиків, доказовість, аудитний слід. Калькулятор зняв рутину, але не замінив розуміння.
У розробника ж «написати код» — це не тільки синтаксис. Це моделювання предметної області, архітектура, інваріанти, безпека, конкурентність, продуктивність, тестованість, експлуатація. AI дуже часто «знімає» саме ті когнітивні зусилля, які формують інженерну зрілість — і тому ризик атрофії тут реальніший.

Ціна помилки й характер помилки різні.
Помилка у множенні зазвичай проявляється швидко і локально.
«Помилка» від AI у коді часто виглядає як робоче рішення, але створює прихований борг: невірні припущення, дірки безпеки, гонки, ламкі інтеграції, погана підтримуваність. Це може вилізти через місяці, і тоді «економія часу» перетворюється на дорогий ремонт.

AI підсилює не лише продуктивність, а й самовпевненість.
Калькулятор не створює ілюзію «я розумію математику».
AI створює ілюзію «я розумію систему», бо видає багато впевненого тексту/коду. Для слабкого спеціаліста це прямий шлях до того самого ефекту, про який писав автор: більше обсягу, менше розуміння, гірша якість.

Практика — це не «множення», а «розбір польотів».
Навіть якщо AI написав тобі функцію, найцінніша частина роботи — поставити правильні питання, перевірити інваріанти, обрати дизайн, побачити edge-cases, покрити тестами, оцінити ризики. Якщо людина звикає пропускати ці етапи, бо «AI ж уже згенерив», деградація настає не в друкуванні коду, а в інженерному мисленні.

Якщо узагальнити в одну фразу: калькулятор замінює арифметичну рутину з прозорою перевіркою, а AI часто замінює (або імітує) частину мислення там, де перевірка дорога і де помилки підступні. Тому аналогія не тягне: різні інструменти, різні ризики, різні механізми деградації.

Скажіть чатужпт що багато хто використовує ШІнтелект як інструмент для уникнення саме рутинної роботи насьогодні, з різницею від калькулятора з тим що його аутпут не використовують напряму чи буквально.

І хай далі той ШІнтелект попихтить інваріантами у пошуку «за що» його «вумним калькулятором» покищо буває називають, може краще деякі аналогії почне вбачати якщо токенів хватить)

Рекомендую все ж подивитися посилання, які я залишив у першому коментарі в цій гілці — там вже є відповіді і результати діяльності так званих мамкіних погроміістів, а також спроби замінити тисячі людей підпискою на чатгпт).

Аналогія з калькулятором і бухгалтерами, на мою думку, надто вузька: вона описує автоматизацію рутинної операції, але майже не зачіпає ситуацію, коли інструмент починають використовувати як заміну цілісної інженерної діяльності (аналізу, дизайну, валідації, відповідальності за наслідки).

Комп’ютери не «замінити» бухгалтерів — вони прибрали рутину та підсилили продуктивність. CAD-системи також не відмінили інженерів: вони прискорили креслення й моделювання, але не скасували необхідність розуміння фізики, норм, обмежень виробництва та відповідальності за рішення.

Ключовий момент: слабкий спеціаліст від калькулятора чи CAD не стає сильнішим сам по собі — він просто швидше робить те, що і так робив. Різниця з AI в тому, що його «вихід» може виглядати правдоподібно і навіть частково задовольняти вимоги, але це не гарантує коректності, підтримуваності й безпеки. А ще вимоги хтось має правильно сформулювати й провалідувати (так, «бгг», але це реально окрема робота).

У бухобліку й інженерії помилки часто швидше б’ються об жорсткі рамки — законодавство, аудит, фізику, сертифікацію. У софті ж неправильні припущення можуть «їхати» місяцями й проявитися вже у вигляді інцидентів, боргу або вразливостей. Тому саме тут ризик деградації компетенції через бездумне делегування AI — суттєво вищий.

ЗІ
У цьому діскусі є кілька недоліків, один з яких — здебільшого рядові користувачі ведуть розмови навколо загальнодоступних, найбазовіших інструментів. Що доступно компаніям, у яких є можливість оплачувати «підписки» по пару тисяч доларів на місяць з суттево більшими контексними вікнами та тюненими під конкретні задачі — під питанням.

Особисто я буду дуже задоволений, якщо через пів року модельки зможуть на базі таски генерувати адекватні результати не блоками, а цілими фічами, або навіть готовими архітектурними комплексними рішеннями з урахуванням оптимізацій, майбутнього розширення та без галюцюнування. Може я тоді отримаю «коллегу» (або декілька) за якими мені не буде потрібно бігати і пробивати фейспалми під час пр-ревью, як за живими «чудо-погроммістами».

Тому саме тут ризик деградації компетенції через бездумне делегування AI

Так не делегуйте те що не треба, вас що хто примушує?) А якщо вас так турбує що менше рутини та нудної роботи потім буде — так як для мене то гуд, а те що з часом менше роботи для кодерів походу виявиться... то айті бульбашка з хайп напливом і мала коли-небудь здутися. Одним словом на перспективи ШІнтелекта ми дивимося зовсім з різних кутів у використанні, у моєму ракурсі — полегшує роботу, з вашого — турбує деградацією.

p.s. і якщо вийдете за рамки погляду в термінах «моделькі-погромісти», поцікавтеся нп висловлюваннями Платона саме щодо умовно деградації з появою reading/writing та диспутами навколо того

ми вже проходили спроби автоматизувати мислення за допомогою business rules та CASE — результати такі собі

системи з бізнес рулами ставали такими великими і складними, що більшість просто не працювала або потребувала цілих команд щоб хоч якось це підтримувати

за кейс взагалі не ясно але +\- як термін вони зникли з радарів

AI чудово підсилює вміння розробника. Якщо розробник поганий — він буде «покращений» саме у цей бік

Ну вот, підсилений гарний розробник відбере роботу у кількох поганих а потім і у «не підсилених» гарних, і погані залишаться на вулиці, будуть розказувати байки про те, як його скоро назад на роботу наймуть виправляти косяки «підсиленого гарного»

Мене ще турбує момент масової деградації знань так званих розробників, бо без щоденної практики та розвитку мізки атрофуються, а AI — це найкращий інструмент для знімання обтяження з мізків. Як сильно та швидко проявиться цей ефект?

Мізки все-одно працюють, тільки на більш глобальному рівні і розвивають зовсім інші, більш потрібні сьогодні скіли. Вот взяти наприклад базу. Поки місцевий ШІ дисидент Eugene Nuribekov буде пару місяців писати SQL data access layer для одного проекту, руками створюючи моделі, абстракції, сервіси, CRUD, писати скрипти, індекси, інший за цей час задизайнить схему в 5 різних сервісів в 2 різні бази в 3 предметні області, а кодинг віддасть агентам. Хто більше скілів прокачає? Поки пан Nuribekov буде як мавпа кодити, і бажано самому а не використовуючи фреймворки, щоб «не деградувати», інший при інших рівних, буде вивчати фундаментал, читати про різні бази, індекси, нюанси, якісь блоги по оптимізаціям читати, якісь юзер кейси і саксес сторі вивчати яка, конфігурація/сетап де і як запрацювала, сабредіти відповідні читати, а потім приміняти це на практиці після брейншторму з агентами.

інший при інших рівних, буде вивчати фундаментал, читати про різні бази, індекси, нюанси, якісь блоги по оптимізаціям читати, якісь юзер кейси і саксес сторі вивчати яка, конфігурація/сетап де і як запрацювала, сабредіти відповідні читати, а потім приміняти це на практиці після брейншторму з агентами.

вивчати читати читати вивчати читати брейнштормити

Ну вот, підсилений гарний розробник відбере роботу у кількох поганих а потім і у «не підсилених» гарних, і погані залишаться на вулиці, будуть розказувати байки про те, як його скоро назад на роботу наймуть виправляти косяки «підсиленого гарного»

а потім і підсиленому гарному дадуть пенделя, а у якості подяки дозволять забрати кавову машину, проперджений стілець, та зачинити двері

тобі дадуть пенделя набагато раніше

Ну вот, підсилений гарний розробник відбере роботу у кількох поганих а потім і у «не підсилених» гарних, і погані залишаться на вулиці, будуть розказувати байки про те, як його скоро назад на роботу наймуть виправляти косяки «підсиленого гарного»

Їсти і файно жити хочуть всі.
Якщо у людити не буде можливісті створювати, вона буде заробляти руйнуванням.
Ці люди навколо «гарного розробника» створять мережі, де розробник буде вимушен їм віддавати гроші. Через податки, бронювання, різноманітрі схеми, де альтернативи «не платити» немає.

Навіть «всі разом» оті «розробники» — занадто маргінальна група, щоб «заробляти руйнуванням» (так само, як ми не бачимо зараз революції «розробників» супроти тих, кому вже зараз «розробник вимушен віддавати гроші»)

Свого роду «руйнуванням» може бути і всякий скам, фрод, malware і «red teaming» — все те, що мовні моделі відмовляються робити через штучні обмеження (лоботомію)

Навіть «всі разом» оті «розробники» — занадто маргінальна група, щоб «заробляти руйнуванням»

Вона достатня, щоб значно підсилити тих, хто вже заробляє руйнуванням.
Хто, на вашу думку, пише ігри для казино та алгоритми, що підсилюють залучення населення до азартних ігор? Хто працює в компаніях, які час від часу з’являються на DOU як російські?

Є цілком легальні системи навколо Дія.City, є Резерв+. Хто їх писав?

Хто пише шкідливе програмне забезпечення? Хто створює різного роду скам-проєкти, де очевидно, що шахрайський намір закладено від самого початку?

Вона достатня, щоб значно підсилити тих, хто вже заробляє руйнуванням.
Хто, на вашу думку, пише ігри для казино та алгоритми, що підсилюють залучення населення до азартних ігор?

Ем... а що, хіба ЛЛМ не дає прсати софт для казино?
Так це ж будуть ті самі «підсилений гарний розробник», й підсилений власне за допомогою LLM

Хто працює в компаніях, які час від часу з’являються на DOU як російські?

Типу якщо рашка змогла завезти «товари позвійного призначення», то вона не зможе LLM провести?

Є цілком легальні системи навколо Дія.City, є Резерв+. Хто їх писав?

їх неможливо писати за допомогою LLM?

Хто пише шкідливе програмне забезпечення? Хто створює різного роду скам-проєкти, де очевидно, що шахрайський намір закладено від самого початку?

в мене є великі сумніви щодо того, щоб LLM відмовилася допомагати робити «клавіатурний перехватчик», чи тулу що тирить скріншоти...
Ніхто ж не буде промптити «зробити мені крутий клавіатурний перехватчик, такий щоб всі скріни й переписку мені слав»))

Іншими словами всі «скам, фрод, malware» їх також писатимуть якраз ті, хто й «подружився з LLM» й вміє LLM (та решту ШІ) щоб посилити свої можливості.

Тобто незалежно від того на якій «стороні сили» буде людина, все одно вона буде використовувати той «левередж» який можна досягти

сумніви щодо того, щоб LLM відмовилася допомагати робити «клавіатурний перехватчик», чи тулу що тирить скріншоти...
Ніхто ж не буде промптити

На заваді ж не тільки рантайм котрол і те, як твій промпт інтерпретується ЛЛМ. Один зі способів порізати можливості ЛЛМки ще на етапі pre-training — це відфільтрувати її трейнінг сет таким чином, щоб модель навіть не могла навчитися робити шкідливі речі. Або навіть якщо б навчилася внаслідок генералізації, то не могла це робити достатньо ефективно.

а ще ще питання, чи вони «аж так» порізали чи ні?
взяти знімок екрана, задачка насправді вирішувана й без LLMки,
але хто вирішує ту задачку, для того й адекватно взаємодіяти LLM — не проблема

а ще ще питання, чи вони «аж так» порізали чи ні?

alignment.anthropic.com/...​etraining-data-filtering

These results collectively demonstrate that we can effectively separate harmful from harmless data and use pretraining data filtering to improve model safety without compromising usefulness.
Навіть якщо для сучасних комерційних моделей цей підхід не використовується, то це тільки питання часу.
взяти знімок екрана, задачка насправді вирішувана й без LLMки,

Там де malware там і використання різного роду трюків, недокументованих АПІ і фіч, вразливостей... Складність же не в тому щоб просто робити знімки екрана чи логати натискання клавіш. Така діяльність має бути непомітною для антивірусів і EDR солюшнів. Код не повинен виглядати підозріло.
Якщо не буде трюків в навчальному сеті, то і якість malware буде ближча до рівня початку двохтисячних.

то для таких речей будуть робити свої приватні LLMки))
будуть «закриті» форуми,
інформація циркулюватиме...

ну не підкаже LLMка як обійти кравд страйк,
зато підкаже по суміжних темах, які є не очевидно malware

так само, як зараз чат ГПТ не підкаже як пригодувати «канфєту» до ракети, але по хімії процесів горіння його цілком можна розпитати))
(а про канфєту Richard Nakka’s Experimental Rocketry Site все відкритим тектстом)

то для таких речей будуть робити свої приватні LLMки))
будуть «закриті» форуми,
інформація циркулюватиме...

Ну якось так скоріше за все і буде. З масштабного щось типу Uncensored Opus для NSA і CIA, та (Lobotomized) Opus для решти.

Може навіть в даркнеті можна буде купити доступ до якісних приватних LLM якихось грошовитих дєлків (які потім читатимуть твої «чати» в пошуках наживи і зіродеїв).

Може навіть в даркнеті можна буде купити доступ до якісних приватних LLM якихось грошовитих дєлків (які потім читатимуть твої «чати» в пошуках наживи і зіродеїв).

все може бути, але ще треба «знати матчастину» полюбе,
тобто LLM тим хто «знає», не «закриває» можливості, а відкриває нові...
а тим, хто не знає, то зробить тільки гірше ніж було...

ну й так, не гоже питати в LLМки про кінетичну енергію «орєшніка» або кулі, бо то все можна порахувати з шкільного курсу фізики
E=m*(v**2)/2
))

конспірологічна теорія: може «отуплення» шкільних програм з природничих наук, то й є частина «конспірології», щоб «прості смертні» не змогли виготовляти зброю самостійно?))...
Ну й, оскільки знання дуже елементарні, то й ступінь «отуплення» повинен бути просто грандіозний...

А шо таке шкідлива поведінка? А чому ви вирішили, що код для прозорого для хост-системи usb-hub пристрою, який вміє у кейлоггер — це шкідлива поведінка а не всього лише частина коду для KVM пристрою якому _потрібно_ вміти у перехоплення хоткеїв для перемикання\контролю самого KVM?

Якщо не зрозуміло про що мова у першому абзаці, тоді читайте далі. Якщо зрозуміла — наступну частину можна пропустити.

Не думали у штат NY головою обратись?
Ці особи лівого напрямку розвитку вирішили обмежити друк частин зброї на 3д принтерах, ви у ту команду чудово вволєтесь.

Всього лише обмежити навчання — прибрати шкідливі матеріали. Всьо, нема проблем. А прибирати як будете, вайбкодінгом на 6 агентах без вникання у контекст?

Я тут після арешніка на львів у чатіку запитав, яка кінетична енергія болванок арешніка.

Він відмовився відповідати з мотиваційною частиною у вигляді «не скажу, бо ви зможете використати ці знання для покращення характеристик зброї».

Скажіть чесно, це ви приймали участь у розробці подібних правил? :)

А чому ви вирішили,

Я нічого не вирішував. Рішення за openai, anthropic і гугл

Всього лише обмежити навчання — прибрати шкідливі матеріали. Всьо, нема проблем. А прибирати як будете, вайбкодінгом на 6 агентах без вникання у контекст?

alignment.anthropic.com/...​etraining-data-filtering
Тут описано, як можна було б відсіювати матеріали

Навіщо модель, яка не вміє відповідати на різні задачі?
А якщо я penetration tester чи white hacker?
А якщо я працюю на gov tech?
А якщо я працюю на лабораторію, яка розробляє нові препарати, вибухівку тощо?

Я нічого не вирішував. Рішення за openai, anthropic і гугл

Так, я добре пам’ятаю, як Wokemeny був налаштований, багато воплів було :) Гарні картинки малював, i_ПРАВИЛЬНІ_i

Користь від таких моделей падає суттево, як я вище надав приклад на базі орешніка, вони починають тупити навіть у дотичних питаннях, бо замість роботи над якістю відповіді, почнуть думати як не попасти на порушенні внутрішніх правил. А коли цих правил стане більше, якість відповідей буде ще гірша. Це як наш ПДВ, у якому сам чорт ногу зломає.

Так ти так і не відповів на питання про кейлоггер. Таких прикладів — маса.
Наприклад, я хочу підібрати пароль до JK BMS, бо забув пароль. Я правильно зрозумів, що соціалісти вже за мене вирішили, що це _погана активність_?

Так ти так і не відповів на питання про кейлоггер.

Не розумію, що ти хочеш почути?

А чому ви вирішили, що код для прозорого для хост-системи usb-hub пристрою, який вміє у кейлоггер...

Ем... Хто «ви»? Я цього не вирішував. Ти часом не той самий Бондаренко з ITC? Дуже схожа манера спілкування.

А якщо я працюю на лабораторію, яка розробляє нові препарати, вибухівку тощо?

А якщо я працюю над збагаченням урану для _підстав щось корисне для людства_, а не для того щоб зібрати бімбу.
А якщо, а якщо... Десь же має бути межа. Чи таки ні?

я хочу підібрати пароль до JK BMS, бо забув пароль

А я Dmytro Bondarenko і забув свій пароль від dou. Чи має LLM допомагати мені відновити доступ не передбаченим розробниками dou способом?
Я мабуть обрав би варіант в якому LLM відмовила б користувачу в допомозі. Хоча сам не відмовився би від доступу до моделей без обмежень 😏

Я ні в якому разі не претендую на істину, але просто скажу, що сама природа LLM — недетермінована. По-простому: не існує ніяких «законів». Усі обмеження тільки в паттернах та біасах моделі (+ аналізатор I/O в клауді), і тільки тих, про які подумали розробники — але завжди є «інший шлях зробити це ;)».

про які подумали розробники

кількість порно реклами на фб просто зашкалює.
але варто щось не те написати — як там рядовому пізанту прилетить бан.

А потім у комментах аноніми доводять необхідність і правильність встановлення обмежень _приватними компаніями_. Воно так і працює.

Не розумію, що ти хочеш почути?

Я хочу почути відповідь на просте питання, яке я задав ще вище, і від чого ти неухильно намагаєшься ухилитись, бо тебе загнали в кут і ти намагаєшься невербально сказати «відчепись від мене».

Я нічого не вирішував. Рішення за openai, anthropic і гугл

Ні, це ти написав, що існує один з методів, ось твоя цитата:

Один зі способів порізати можливості ЛЛМки ще на етапі pre-training — це відфільтрувати її трейнінг сет таким чином, щоб модель навіть не могла навчитися робити шкідливі речі. Або навіть якщо б навчилася внаслідок генералізації, то не могла це робити достатньо ефективно.

Коли я дізнаюсь, яким чином аішка вирішить, що келоггер у ардуінці це добро чи зло?

А я Dmytro Bondarenko і забув свій пароль від dou.

По-перше, моя нічого не забувала, бо айтісі придбала УПшечка. Поки що єдиний пароль який я забував це пароль до бмски :)

По-друге, я бачу що спроба відмежуватись від анонімних експертів, які не можуть відповісти прямо на запитання на коментарі, які ж самі і пишуть, трохи невдала, чи не так, пане анонімний експерт?

А якщо я працюю над збагаченням урану для _підстав щось корисне для людства_, а не для того щоб зібрати бімбу.

Працюй, у чому проблема? Для цього існують закони конкретних країн, де ти проживаєш. Чи ти ввважаєшь що після такого «вагомого» аргументу я маю передумати і дійти згоди з тобою? Я ще не забув політики толерантності модерування контенту на фейсбуці, а вони нічим не відрізняються від спроб «убезпечити» социум спробами фільтрування контенту при навчанні аішки.

Далі, щодо стандартів спільноти, про які ти так активно адвокатуєш.
Щось я поки що бачу тільки біас у бік рекламодавців на фб, бо кількість сцен порно у рекламі на фб зашкалює. Зате ти (я) відвалю моментально у бан, якщо щось ляпну у бік кцп не тє.

їх неможливо писати за допомогою LLM?

LLM може генерувати приблизно 500 рядків коду за раз з коментарями.
Ці блоки в 500 рядків (функції, методи, класи — не важливо) потрібно разом об’еднати в єдину систему та відлагодити (ви і самі це знаєте).
Щоб відлагодити таку систему, у т.ч. взаємодію між агентами, між фронтом і беком, — потрібні інженери. Менеджер цього не зробить.

потрібні інженери

а я хіба десь писав що «непотрібні»? ))

я лише про те що й в світі з ЛЛМ й в світі без ЛЛМ інженери собі роботу знайдуть))

Ну.. теоретично об’єднати в єдину систему LLM може, це не рокет саєнс. Відлагодити є питання.

От, наприклад, остання новина: Cursor запустив рой з сотні агентів ChatGPT 5.2 для написання браузеру на Rust. Результат: три мільйони рядків коду, все працює але з багами. Тобто поєднати в одну систему JavaScript рушій, ренденер, мережу не питання. Всі ці слова, що мі інженери будемо планувати, як на мене надування щік. Як раніше казали, що роботи будуть прибирати, а люди писати вірши. Війшло навпаки. Так і тут, планувати, робити архітектуру це по силам LLM. А от технічно закодувати, роздути 10 рядків на 30, фіксити баги...

От, наприклад, остання новина: Cursor запустив рой з сотні агентів ChatGPT 5.2 для написання браузеру на Rust. Результат: три мільйони рядків коду, все працює але з багами

Їхній «з нуля» браузерний двигун викликає бібліотеки Servo і при цьому містить 3 млн. рядків.

github.com/...​48ba5472b/Cargo.toml#L222
github.com/...​48ba5472b/Cargo.toml#L208

все працює але з багами

Намагається відгрузити сторінку і крашиться.

Ну.. теоретично об’єднати в єдину систему LLM може

Без участі інженерів — ні.
Щоб показати демо, було задіяно десятки інженерів протягом значного часу.

я йому відос скинув у відповідь.

Ще раз, це підкреслює мою точку зору: LLM справилася з архітектурою, але не впоралася з кодуванням.

Те, що проєкт не компілюється або крешиться... це не проблема архітектора. Задача архітектора це вибір компонентів, бібліотек, взаємодія між ними. Так, вона обрала бібліотеки з Servo, і що? Я б, можливо, теж так вчинив. Хоча б одну сторінку відобразило, значить, компоненти працюють, концептуально все ок.

А от як конкретно реалізувати... роздутий код, помилки то це вже кодування. І тут LLM поки не справляється.

Так, інколи синхронізація між потоками може бути частиною архітектури. Але в Rust це все перенесено на рівень якраз кодування.

Тут важливо бачити різницю: в архітектурі LLM виграє за рахунок гігантської бази знань, а в кодуванні програє, там потрібна детермінована логіка та варіанти.

«є нюанс», самі «архітектури бравзера», вони також «типові» й описані повсюдно, тобто LLM не винайшла нічого нового...

найцікавішим етапом буде коли навчання замкнуться й кількість напродюшеного LLM буде навчати LLM...

й «це вже було» для гугльперекладача (якраз десь незабаром з тим, як Норвіг та Тран вповіли, що він вчиться читаючи однакові статті перекладені різними мовами) наступив такий етап, коли гугльтранслейт продюсив відвертий брєд, бо вже вчився на тому, що напродюсив гугльтранслейт... втім, якось це здолали

«є нюанс», самі «архітектури бравзера», вони також «типові» й описані повсюдно, тобто LLM не винайшла нічого нового...

Ну.. мені взагалі важко уявити щось нове в архітектурі. Тому кожен раз, коли я бачу, що LLM буде писати код, а люди робити архітектуру... у мене підступні думки, якби не було навпаки. В моєму всевсіті працювати с кодом складніше за архітектуру.

В моєму всевсіті працювати с кодом складніше за архітектуру

ну але ж «трійки Гоара» як й решту науки, їх теж можна «автоматизувати», й заставити агентську AIшечку ганяти тести автоматично))

Так, півсправи зроблено, лишилося лише це реалізувати.

До речі, я недавно просив Claude Code та Gamini побудувати доказ простого факту, що 1 < (n+1) + (m+1) для натуральних чисел, як приклад до статті. Claude Code з задачею впорався, хоча й додав усього зайвого. Gemini стаждав, страждав, здався. Але коли я показав йому рішення Claude Code після редагування, він видав: яке елегантне рішення, ви зуміли зробити те, що я не зміг, вражає!

module example where

data _≡_ {A : Set} (x : A) : A → Set where
  refl : x ≡ x

infix 4 _≡_

data ℕ : Set where
  zero : ℕ
  suc  : ℕ → ℕ

{-# BUILTIN NATURAL ℕ #-}

data _<_ : ℕ → ℕ → Set where
  z<s : {n : ℕ} → zero < suc n
  s<s : {n m : ℕ} → n < m → suc n < suc m

infix 4 _<_

_+_ : ℕ → ℕ → ℕ
zero  + m = m
suc n + m = suc (n + m)

infixl 6 _+_

subst : {A : Set} {x y : A} (P : A → Set) → x ≡ y → P x → P y
subst P refl px = px

sym : {A : Set} {x y : A} → x ≡ y → y ≡ x
sym refl = refl

+-suc : (n m : ℕ) → n + suc m ≡ suc (n + m)
+-suc zero    m = refl
+-suc (suc n) m = subst (λ k → suc n + suc m ≡ suc k) (+-suc n m) refl

1<suc-n+suc-m : {n m : ℕ} → suc zero < suc n + suc m
1<suc-n+suc-m {n} {m} = s<s (subst (λ k → zero < k) (sym (+-suc n m)) z<s)

data 𝕍 (A : Set) : ℕ → Set where
  []  : 𝕍 A zero
  _∷_ : {n : ℕ} → A → 𝕍 A n → 𝕍 A (suc n)

infixr 5 _∷_

_++_ : {A : Set} {n m : ℕ} → 𝕍 A n → 𝕍 A m → 𝕍 A (n + m)
[]       ++ ys = ys
(x ∷ xs) ++ ys = x ∷ (xs ++ ys)

infixr 5 _++_

nth : {A : Set} {n : ℕ} → 𝕍 A n → (i : ℕ) → i < n → A
nth []       i       ()
nth (x ∷ xs) zero    (z<s)     = x
nth (x ∷ xs) (suc i) (s<s i<n) = nth xs i i<n

-- Takes two non-empty vectors and returns the second element of their concatenation
second : {A : Set} {n m : ℕ} → 𝕍 A (suc n) → 𝕍 A (suc m) → A
second {A} {n} {m} vec1 vec2 =
  let one = suc zero
      concatenated : 𝕍 A (suc n + suc m)
      concatenated = vec1 ++ vec2
      -- Proof that index 1 is in bounds
      index-proof : one < suc n + suc m
      index-proof = 1<suc-n+suc-m
  in nth concatenated one index-proof
module example where ...

Так так, я «відкрив Америку» й це «зробило мій вечір», я доказую «Чату ГПТ» що

append : Vec A n → Vec A m → Vec A (n + m)
з Agda
це (майже) то само, що й
auto append(MyVec<A, Integer<TrackN>>, MyVec<A, Integer<TrackM>>) ->MyVec<A, Plus<Integer<TrackN>, Integer<TrackM>>>
з «б-гомерзкого С++» (й він мене «зрозумів» навіть попри те, що я «натупив» з експрешенами)

але «Чат ГПТ» не здається, й ми дійшли до того, що
С++ «з коробки» таки не знає, що

MyVec<A, ZeroPlus<TrackN>>
це ж то само, що й
MyVec<A, TrackN>
але ж я можу зробити темплейт метафункцію, яка дозволить спрощення/порівняння й тоді
MyVec<A, Simplify<ZeroPlus<TrackN>>>
це то само, що й
MyVec<A, TrackN>

...
звісно, що ідея писати «нормалізатор експрешенів» й «теорем прувер» на «Тепмлейт метапрограмімінгу» в С++ це «так собі» ідея... ну але завдяки тому суть про «залежні типи» я вловив «на хлопський розум»...

власне очевидно, що «Agda краще», але що мені «неподобається», то те, що як я розумію, Agda то не «Rust на стероїдах» а лише транспайлер «екастрагує» в Haskel, JS, LLVM...

PS. Власне наша розмова ось тут (зарання перепрошую за характерну манеру спілкування й те, що GPT в мене «навчений» відповідати приблизно так само) chatgpt.com/...​f0-800f-ae32-786007256c29

auto append(MyVec<A, Integer<TrackN>>, MyVec<A, Integer<TrackM>>) ->MyVec<A, Plus<Integer<TrackN>, Integer<TrackM>>>

(без прив’язки до компетішен з agda)
— якось трохи замудрагелено і не зовсім зрозуміло який функціонал від «типу» плюсами вибивається, по ідеї slice концепт як структури з довжиною масиву надає boundary перевірки, etc., можна змінити і довжину при поверненні з функцій, і т.п.

в іншому трохи сі-like щось типу

import std::io;

fn int[] alloc_n_swap(int[] a1, int[] a2) {
	int[] re = mem::new_array(int, a1.len + a2.len);
	for (int i = 0; i < re.len; i++) {
		re[i] = (i < a2.len) ? a2[i] : a1[i - a2.len];
	}
	return re;
}

fn int[] len_minus_n(int[] a1, int[] a2, int n) {
	int[] re = alloc_n_swap(a1, a2);
	return re[:re.len - n];
}

fn void print_slice(int[] slice) {
	io::printf("int[%d]:", slice.len);
	for (int i = 0; i < slice.len; i++) io::printf(" %d", slice[i]);
	io::printn();
}

fn void main() {
	int[] a1 = {1, 2};
	int[] a2 = {4, 5, 6};
	{ int[] a = alloc_n_swap(a1, a2);
	  defer free(a);
	  print_slice(a); }
	{ int[] a = len_minus_n(a1, a2, 1);
	  defer free(a);
	  print_slice(a); }
}


% c3c compile tt1.c3 -o tt1c3 && ./tt1c3
Program linked to executable './tt1c3'.
int[5]: 4 5 6 1 2
int[4]: 4 5 6 1
не зовсім зрозуміло який функціонал від «типу» плюсами вибивається

Мета, якої «хотілося б досягти», то щоб «відомі констрейнти» подорожували разом з типом (C++ насправді, «не катить» для тої мети, бо відповідне значення до типу треба «пропихати руцями», але зато ілюструє саму ідею «зрозуміло для таких простих смертних як я»)...

...й, якщо ми «знаємо» (можемо «запрувити») що наша варіейбла для індекса теж вкладається в той самий констрейнт що ми встановили для розміру вектора, то ми можемо пропустити рантайм чек на «не вилізання за межі»... або ж «статік асертом» взагалі заборонити індексувати наш контейнер всіма такими варіейблами «тип» яких не вкладається в той наш констрейнт)...

«На хлопський розум» то було б як продовження ідей з ліб типу github.com/mpusz/mp-units
там «додавання швидкості до відстані» викликає помилку компіляції,
але якщо зробити швидкість + (відстань/час), тоді працює,
бо темплейти «самі» трекають розмірності фізичних одиниць ще на етапі компіляції й «шарять» що відстань/час то тепер одиниці швидкості!

А «велика універсальна ідея» в тому, щоб «якось доводити» набагато більше «цікавих речей», наприклад, що ми не виліземо за межі масиву...
тобто якщо я (для прикладу)
законкатенував два масими розмірами n та m
й отримав новий (розміру n + m)
й знаю (довів) що гарантовано i < n + m,
то тепер можу тим i заіндексувати законкатеноване, й точно знаю що не вилізу за межі
й це все «в компайлтаймі» ще до рану аплікухи...

...насправді там, як я розумію, та Agda — то є рекурсії, фолди, паттерн матчінг й так далі, чиста функціональщина, й «транспайл екстракція в ЖС» породжує такі ж самі конструкції функціональщину, й (наразі) ніяк не здогадується щоб «хвостову рекурсію» розгорнути в цикл й тому подібне... тобто Agda (ще) не є «Rust на стероїдах»... й щоб робити з неї «верифіковані програми» треба перейняти той підхід функціонального програмування... Однім словом тяжко))

Однім словом тяжко))

Функціональщина, функціональщина everywhere ...)

p.s. в компайлтаймі — по ідеї або відоме значення під час компіляції, або функціональщина (хоча не зовсім зрозуміло якто для загальних випадків гарантують з -доводити-), абож знову повертаємося до р̶а̶м̶ш̶т̶а̶й̶н̶щ̶и̶н̶и̶ рантайму

p.s. в компайлтаймі — по ідеї або відоме значення під час компіляції...

або, коли я зробив «рантайм перевірку» ось так

if( i < myVector.size() ){
то для unsigned size_t i компілятор «вже мав би знати»: відтепер в {} усі звернення в рейнджі «до i» валідні без рантайм перевірки (доки ми прямо або опосередковано не зменшили myVector)... й умовний «алгоритм пошуку половинним діленням» де ми «можемо довести» що діапазон тільки звужується, вже ніколи не вилізе за межі, там рантайм перевірки звернень за індексом в такому кейсі вже непотрібні!
...
Це вже, насправді, давно відома фішка але застосовно до типів, на прикладі того ж Тайпскріпта
if( input instanceof String ){
тепер всередині {} ми знаємо що input буде стрічкою...

То само «під капотом» й роблять всякі «статік аналайзери» й їх треба «вмовляти» за допомогою опцій, або «спеціальних коментарів» (типу // cppcheck-suppress, //coverity[щосьтам]) там, де вони «туплять»...

або «нулабл тайпс» всяких Котлінів:

<pre>
val name: String? = getName()
name.length // матюки компілятора, так не можна

if( name != null ){
    // а тепер можна, бо тип вже String без ?
    println(name.length)
}

А «в ідеальному світі» це все повинно було б бути частиною мови програмування «з коробки»!!! Тобто ці всі «фішки», то насправді прояви «одного й того самого»: інформації, що «подорожує разом з типами» й «апдейтиться по мірі виконаних операцій»).

Оце власне й є «справжня користь», й тут ідея прекрасна (і навіть застосовна до «нормальних» мов без «костилів»), тільки реалізації покищо часткові... (або дуже екзотичні, як Agda).

коли я зробив «рантайм перевірку» ось так
if( i < myVector.size() ){

По naming пнуть що точніше назвати то .len[gth] для масивів, а щодо компайл тайм гарантувань то крім перевірки індексів існує ще 1000+1 місць де можна спіткнутися. Доречі для for() так і роблять в принципі (наскільки то розумію) бо достатньо розповсюджений випадок. Щодо цього конкретного if(validindex)-випадку ще треба враховувати scope того вектора — якщо десь з ним можливо код розпаралелиться то його довжина нп може змінитися поза блоком if(){} під час його {}.

Якщо в цілому дивитися — частково щось потрохи з’являється в мп і для compiletime і для runtime. Звузити можливості щось запрограмувати так щоб можна було раз-і-назавжди все перевіряти під час compiletime, то накладе стільки restrictions (включно і на засоби самої системи) що більшість почне від того відвертатися у конкретних використаннях по різним своїм причинам. Хоча сам рух на додаткову верифікацію правильний, але по можливості, та не для буквально всіх використань (imho).

крім перевірки індексів існує ще 1000+1 місць де можна спіткнутися

саме так, вже згаданий (умовно) «бінарний пошук» не має змісту якщо масив не посортовано, але «факт посортованості» також міг би «подорожувати разом з типом» (тут криється більша безсмислиця: нема змісту сортувати масив якщо значення в ньому «бінарним пошуком» шукається тільки один раз)

Для цього конкретного випадку ще треба враховувати scope того вектора — якщо десь з ним можливо код розпаралелиться то його довжина нп може змінитися поза блоком if () {} під час цього if

Звичайно, й тоді мова повинна гарантувати, що тільки «цей потік» є овнером неперервно поки перевірка кондішена й прохід по масиву, тому привіт Rust))

Якщо в цілому дивитися — частково щось потрохи з’являється в мп і для compuletime і для runtime.

Так, й насправді доволі прості речі, які могли б з’явитися й набагато раніше, тут не треба «задофіга обчислювальних потужностей» й всякі лінтери, статік аналайзери то все робили вже давно, тільки незручно й заморочно...

Звузити можливості щось запрограмувати так щоб можна було раз-і-назавжди все перевіряти під час compiletime, то накладе стільки restrictions що більшість почне від того відвертатися у конкретних використаннях по різним своїм причинам.

Звичайно, але це дискусія десь в стилі дискусії між прихильниками «динамічних» мов vs прихильники статично типізованих...
Воно розвязуване саме методом як в Пайтон додали тайпанотейшени (а в приведеному фрагменті на Agda я, чесно, не зрозумів взагалі нічого без чату GPT)

Хоча сам рух на додаткову верифікацію правильний, але по можливості (imho).

+100500, просто він не буде виглядати так, як то собі уявляють «учені».

То само, як й з рештою, наприклад, «функціональне програмування» штук, де та сама ламбда/кложур/делегат — насправді речі дуже прості й інтуітивно, практично зрозумілі «простим смертним» без всієї отієї теорії «ламбла калькулус»... так само, як й легка й зрозуміла ідея послідовного виконання алгоритмів одразу понятно без заглиблення в теорію мови брейнфак «машин Тюрінга» (хоча деякі висновки з тих теорій, втім, корисні, але їх простіше прийняти на віру, ніж самому вивчити всі ті науково теоретичні доведення))

Але коли я показав йому рішення Claude Code після редагування, він видав: яке елегантне рішення, ви зуміли зробити те, що я не зміг, вражає!

Пробував дати йому рішення з очевидною помилкою?

якщо то як тест на try-to-butter-me-up-again, то напевно цей тест пройде з «яка геніальна помилка, і це вражає!»)

Ні, впринципі він може спробувати скомпілювати його, якщо компілюється, то помилок немає.

Є ж статті з детальним розбором, чому ваші спроби переконати у офігенності ідеї та результату розбиваються вщент після 15 секунд пошуку статті з розбором?
Не тільки ваша ідея, а і більшості вайб-кодерів, дореч. Таке враження що армія ботів намагається у чомусь переконати суспільство

www.geeky-gadgets.com/...​ent-dev-team-limitations

Ну і відос зверху.

In this overview, we’ll unpack the fascinating details of the Cursor experiment, from the hierarchical task system designed to improve AI coordination to the surprising reliance on pre-existing open source libraries.

Over the course of one week, hundreds of AI agents were assigned the task of designing and coding critical browser components, including:

An HTML parser
A CSS parser
A rendering engine

Це програш діскусії, я щітаю.

Де саме? Ще раз, мої твердження:
* була задача написати з браузер нуля
* код написаний з багами, ок додатково з запозиченнями
* архітектурно норм.
Де я помилився?

Браузер не працює, одна з вимог — рушій — запозичена, а не написана.
Архітектура — це така річ, що сторонній розробник зараз сяде і зможе продовжувати роботу.
Але і тут мінус, бо ліба замість самостійного рушія, плюс відос де є цитата розробника браузерів, що то все унилий код, який нікуди не годиться.

І так, не розумію з якою метою ви намагаєтесь очевидний фейл вайбкодінгу видавати за успіх? Чи зможе аішка замінити розробника — звичайно, деяких вайбкодерів можна замінити прямо сьогодні, чи може вона писати код — звичайно, особливо якщо у супервайзерах у неї сидить шарящий спец, що кратно покращує результати на виході. Колись і повністю замінить, але не сьогодні, і не у кінці цього року, бо усі ресурси кинуті на генерацію порно контенту рекламу його на фейсбуці.

Можна дізнатись, яка кінцева мета цих спроб прикрасити та роздути і без того успішні достатньо результати AI неіснуючими перемогами, які важко описати інакше ніж «натягування сови на глобус»? Типу і так зрозуміло на що він здатен, але ви ж живете у якомусь паралельному рожевому світі, і мені, як особі, яка відносно тверезо (реалістично) оцінює можливості аішки не зовсім зрозуміли спроби це перебільшення і видавання очевидних фейлів за надзвичайні результати.

Чи зможе аішка замінити розробника — звичайно

Мій пойнт в том, що архітектора зможе, розробника ні. І цей фейл ілюстрація цьому.

не зовсім зрозуміло звідки інфа про правильність архітектури, якщо браузер не працює.

Звідки стільки адвокатури у бік вайбкодінгу?
Це ж очевидно, що це не правда, достатньо бути трохи краще ніж посередним розробником, що б побачити це наочно при особистому використанні аішек.

Якщо від міг відобразити бодай одну сторінку, хоча б криво, то скоріше за усе архутектурно разом воно працює. А проблема в конкретних реалізаціях.

Ще раз, це підкреслює мою точку зору: LLM справилася з архітектурою, але не впоралася з кодуванням.

Інженери запустили сотні агентів у нескінченному цілодобовому циклі генерування з подальшою спробою зібрати на Cl.
На мій погляд, це не архітектура, а генеративний брутфорс. Який ще і не працює.
Те, що броузер хоча б намагається завантажити сторінку — результат праці і допилювання інженерів.

Хоча б одну сторінку відобразило, значить, компоненти працюють, концептуально все ок

Візмить робочий код на 1К рядків.
Згенеруйте до проекту ще 1М рядків.
Пишить пост, що 99,9% коду у робочому проекті згенеровано ШІ.

цю тему вже обсмоктали про браузер.
Вайбкодери взагалі новини окрім пропаганди дивляться якісь?
youtu.be/U7s_CaI93Mo вперед до перегляду)

для написання браузеру на Rust

Логічно, враховуючи що раст і задумували щоб у браузерах мем-баги «пофіксити в корені».

По ходу трилера «Повстання елелем проти галер, хто крутіше» :)

Ну Rust був в ТЗ, це не вибір LLM. Хоча, от приклад архітектурного питання:

Хочу написати власний браузер з власним рендерінгом та інтерпретатором JS. Все-все-все з нуля. Яку мову програмування ти мені подадиш для цього. Дай топ лист.

Написати браузер з нуля ... це амбітне завдання рівня системного інженера. Тобі потрібна мова, яка дає прямий доступ до пам’яті та максимальну швидкість.

Ось топ мов для цього завдання:

Rust ... зараз це найкращий вибір для старту «з нуля». Він такий же швидкий, як C++, але набагато безпечніший. Комплятор Rust не дозволить тобі зробити більшість помилок з пам’яттю, які зазвичай «крашать» браузери. Проект Servo ... доказ того, що це працює.

C++ ... класика та стандарт індустрії. Chromium (Chrome), WebKit (Safari) та SpiderMonkey (JS у Firefox) написані саме на ньому. Ти знайдеш безліч прикладів коду, але писати на ньому безпечно та без витоків пам’яті ... дуже важко.

Zig ... чудовий варіант, якщо Rust здається занадто складним, а C++ ... занадто заплутаним. Це сучасна, проста мова, яка дає повний контроль над «залізом» і компілюється в дуже швидкий код.

C ... вибір для абсолютного хардкору. Якщо ти хочеш написати найпростіший інтерпретатор і рендерер, щоб зрозуміти кожну деталь процесу ... бери C. Це буде довго і складно, але ти отримаєш безцінний досвід.

Хочеш, я складу для тебе орієнтовний план архітектури такого браузера?

© Gemini Pro

Так, я знаю, що особисто я обрав би Haskell, але я впевнений що 99.999% розробників визнають цей вибір помилковим.

А я не оцінюю вибір чи результати, то з точки зору логіки куди і чим прикластися могло бути — чим(раст) і що(браузер). Типу і гарний шанс на можливий промошен — самим без допомоги не вдалося зарастити повністю браузер з якого він вийшов, а з ллм от вам приклад як можна. І не фокусуючись на результатах.

І взагалі напевно галери — то найперші кандидати куди прикластися з елелем.

Залишу коментар, щоб потім знайти прокоментований коментар у себе в історії.

Замінить але не факт що так швидко

Боже, який крінж.

Замінить...

Я тут сьогодні підкинув 3-м найвідомішим моделям елементарну задачку на логіку з пірамідой із кубіків і одна із моделей не впоралась із завданням. Досі. в 2026 році. Зробила дуже тупу і очевидну логічну помилку.

А тут — замінять :-D

Ну, може, який спростенький фронтенд чи там апплікейшин воно й напише, але підняти нормальний складний проект AI поки що не взмозі і через 12 місяців, і через 12 років — теж не впораються. Або для цього доведеться найняти окрему компанію, яка опише досконало все, що вимогають від AI, і це буде не сильно дешевше ніж найняти розробників.

але підняти нормальний складний проект AI поки що не взмозі і через 12 місяців, і через 12 років — теж не впораються

Проектів, які краще не давати поки ШІ, менше 1%, на них працюють одиниці, і це взагалі не цікаво для масового ринку. А абсолютна більшість софта повністю може бути написана ШІ. Я 20 років працюю на великих проектах, з бюджетами в сотні мільонів євро кожен, але це не критичні проекти, від них не залежить життя людей чи щось таке. Якщо AI зробить там помилку це погано, але це не критично, просто ми її виправимо і зробимо новий реліз через день, тиждень чи місяць. А от там, де запускають дупу Маска на Марс, то краще, щоб софт писали люди.

Якщо AI зробить там помилку це погано, але це не критично, просто ми її виправимо і зробимо новий реліз через день, тиждень чи місяць.

та можна навіть і через півроку зробити, у Німеччині це нормально

А абсолютна більшість софта повністю може бути написана ШІ

Не знаю як у інших, в мене з платного тільки ютуб.
Із того, що я використовую на телефоні щодя — камера, банкінг, trello і месенгер.
Все.
Абсолютна більшість софта не тільки може бути написана ШІ, вона взагалі може бути не написана і нічого принципово не зміниться.

Абсолютна більшість софта не тільки може бути написана ШІ, вона взагалі може бути не написана і нічого принципово не зміниться.

Як відомо зі спостерігання за використанням MS Word, кожний окремий юзер використовує десь 10% функціоналу... але той функціонал різний у різних. Так що так узагальнювати не можна.

«трохи нетак»: в більшості випадків достатньо *.md файлу, або ж того едітора, що йде «з коробки» разом з гугльдоками в вебі... наслідок: я можу доступитися до всього мого, що мені треба «з будь звідки»...
(+особисто я ніколи не створюю нічого нового в MS Word, а відповідник MS Word юзаю лише там, де замовники примушують юзати шарепойнт,
у вигляді стрічки в бравзері
назва_замовника.sharepoint.com/:w:/r/sites/щось_там/Doc.aspx?sourcedoc=ще_щось)

ну тобто «десктопна аплікуха» — непотрібна, від слова зовсім.

Скільки в вас аплікух на телефоні, котрі ви використовуєте щоденно і які?

Навіщо вам ця інформація?

дуже цікаве спостереження: більшість юзкесів на телефоні в «простих смертних» це... соцмережі, які, втім цілком можна булоб й ганяти в існуючому бравзері...

сторінки соцмереж детектять мобільний бравзер й нав’язують свою аплікуху лише «з маркетингових міркувань», щоб добратися до пермішенів ср@ти нотифікаціями й аплікуха залишалася помітною надсилаючи той спам...

то само й про аплікухи «сільпо», «ашану» — для них це можливість спамити юзера своїми «нагадуваннями» про свої «акції» та «знижки», не чекаючи поки він загляне сам (а ще спосіб «закріпитися» на екрані телефона у вигляді іконки на яку користувач буде жмакати)...

іншими словами всі «пакращення» від подібних «нативних» «застосунків» лише для того, щоб прив’язати, заарканити людину, й примусити бути нескінченно залученою до бізнесу авторів аплікух.
це все могло функціонувати в бравзері без інсталу аплікух, але тоді було б втрачено всю нав’язливість...

ну й окрема категорія — ті садисти розробники «додатку дах» (й ті ОСББ, що на то підписалися): вони знущаються над пенсіонерами, людьми з порушеннями зору та мілкої моторики рухів, примушуючи їх користуватися їхньою аплікухою на мобільному телефоні, при відсутності веб версії (для простих мешканців тільки «застосунок», вебадмінка для голови ОСББ)...
ну але є надія, що коли «ЄС прийде, порядок наведе» й заставить криворуких розробників передбачити інтерфейси для людей з ураженнями зору, слуху, опорно-рухового апарату...

цілком можна булоб й ганяти в існуючому бравзері

у браузері якісь дата можуть вилізти куди-небудь, з окремою апп по ідеї менш вірогідно, хоча так — кількість додаткових апп трохи буває напрягає

які дата? якщо мова про банківські аплікухи, то в мене для них взагалі окремий телефон...

чи мова про ті дата, що кожна г@вноаплікуха хоче доступу до стореджа, геолокації, пристроїв поблизу?
ну то ж навпаки встановлюючи побільше таких аплікух людина й збільшує ймовірність що ті дані буде стирено!

PS. а про фейсбучек, то в бравзері можна поставити галочку «Desktop site» й воно чудово робе (доки розробники фейсбучека не придумали якусь хитрішу евристику)

для них взагалі окремий телефон

Розраховуватися нп деколи зручніше сказавши касиру (чи натиснувши кнопку на терміналі) — додатком (чи не на окремому телефоні, чи на окремому). Що з браузерів (яких ще і не один) доступ має — хз, я мобілками не настільки цікавлюся, то так з загального бачення. Тобто то вам до програмерів з мобайл ворлд треба пообурюватися.

а можна й по NFC з «фінансового» телефона
все депендс на юзкейс...

але в загальному, бавитися з аплікухами (як й «акції», «накопичення бонусів», які ще й «згоряють» тому біжи купляй ще, але бонусами не оплатиш всі 100% а тільки якийсь відсоток) то все маркетингова гра продавця...

можна й по NFC

По опціям: додатком(застосунком), телефоном(nfc), карткою, кешем. Хтось тільки однією опцією користується, хтось декількома. До бажання засунути-все-в-браузери, то напряму не стосується.

До бажання засунути-все-в-браузери, то напряму не стосується.

звичайно, бажання «засунути-все-в-браузери» це лише «небажання» качати чергову аплікуху й роздавати їй пермішени :)

камера, банкінг, бравзер. для більшості буденних юзкейсів мені цього достатньо :)

звичайно, бажання «засунути-все-в-браузери» це «небажання» ...

Стисло поінт був що — «ідеальний світ» з «Браузери, браузери everywhere...» — не всім виглядає ідеально, а навіть і неідеально. Якщо для когось то ідеально, то не відміняє неідеальність для інших.

Happy browsing одним словом)

тільки я не зрозумів,
то для того пана, отже «камера, банкінг, бравзер» + що ще? ))

-------
ми якось плавно повернулися до настроїв нашої розмови про комп в моєї тещі її фейсбучека в бравзері, та фоток, відео на «диску Д» в MX Linux XFCE))

... з тих пір я «відкрив америку» що XFCE «буває різне» й мені дуже пощастило що я одразу вгадав з дистрибутивом, бо є й такі, що треба витягувати індикацію батарейки та керування звуком окремо... а в мене вже все було «з коробки»))

Я тут сьогодні підкинув 3-м найвідомішим моделям елементарну задачку на логіку з пірамідой із кубіків

Якщо цю задачку підкинути трьом рандомним девам, які шанси, що вони її вирішать?

вона елементарна, на рівні шкільної задачки, коли тільки но рівняння починалит вчити.

Ось:

Гральні кубики склали в вежу (один кубик лежить на другому, зверху третій, потім четвертий тощо.). Кубик містить числа від одного до шести на своїх гранях. Сума чисел на всіх видимих гранях кубиків дорівнює X. Далі ми зняли верхній кубик із вежі. Сума чисел на всіх видимих гранях кубиків стала дорівнювати Y. Ми знаємо, що X — Y = 19. Питання: яке число зараз на верхівці вежі (тобто на верхній грані верхнього кубика)?

Відповім як всесвітньо відомий фахівець з комбінаторики та ймовірностей, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Крок 1. Що змінилось у видимих гранях?

До зняття верхнього кубика:
• у верхнього кубика видно 5 граней (верх + 4 боки),
• нижня грань верхнього кубика не видна (вона торкається кубика під ним).

Після зняття верхнього кубика:
• ці 5 граней зникли з суми,
• зате стала видимою верхня грань кубика, який був другим зверху (раніше вона була закрита).

Отже,
X — Y = (\text{сума 5 видимих граней верхнього кубика}) — (\text{нова видима верхня грань})
Нехай:
• b — нижня грань знятого кубика (вона була невидима),
• t — число на верхній грані кубика, що став верхнім після зняття.

Крок 2. Хитрий факт про стандартний кубик

Сума чисел на всіх гранях кубика:
1+2+3+4+5+6 = 21
Сума 5 видимих граней верхнього кубика = 21 — b (бо єдина невидима — його нижня грань b).

Тому:
X — Y = (21 — b) — t

Крок 3. Підставляємо умову X — Y = 19

(21 — b) — t = 19 \Rightarrow 21 — b — t = 19 \Rightarrow b + t = 2

Оскільки b і t — це числа від 1 до 6, єдиний варіант:
b=1,\quad t=1

Відповідь

На верхівці вежі зараз число 1.

Сума чисел на всіх гранях кубика:
1+2+3+4+5+6 = 21

Ще трохи цікавих фактів про D6:
— протилежні грані дають в сумі 7
— сума чисел на бокових гранях 14 не залежно від орієнтації

Задачка елементарна, але для її рішення потрібне знання, що в грального кубика сума чисел на протилежних гранях дорівнює 7. Хоча це загальна ерудиція, але не кожен це знає.

для її рішення потрібне знання, що в грального кубика сума чисел на протилежних гранях дорівнює 7

Не потрібне

Як тобі ці знання допоможуть в вирішенні цієї задачі? :-D

Як тобі ці знання допоможуть в вирішенні цієї задачі?

Фактично ніяк, бо

Кубик містить числа від одного до шести на своїх гранях.

але я не побачив, щоб десь сказали, що це саме стандартний D6.

Для вежі зі стандартних D6, твердження

сума чисел на протилежних гранях дорівнює 7

дозволяє викинути з рівняння усі бокові грані, бо сума цяток на них — константа, і завжди дорівнює 14 незалежно від орієнтації кубика. Тоді кількість видимих цяток залежить тільки від єдиної видимої верхньої грані, усе інше — спрощується; а різніця після зняття кубика(ів) завжди дорівнює 14n + top(prev) - top(curr), де
n — кількість знятих кубиків
top(prev) — кількість цяток на верхній грані перед тим, як зняли кубик
top(curr) — ... після

Тобі часто кажуть колеги, що твій код — аверінженіред?

дозволяє викинути з рівняння усі бокові грані, бо сума цяток на них — константа, і завжди дорівнює 14 незалежно від орієнтації кубика.

Теж ніяк не допомігіє в вирішенні саме ЦІЄЇ задачі. Ми не вирішуємо тут КЛАС задач.
Ми вирішуємо тут конкретну задачу і для цього нам потрібно тільки знати, що це звичайний кубік D6 із сумоою всіх сторін 21. Все. Вся решта для рішення в умовах задачі є.
Домисли, що це нестандартні кубики, розширення рішення на n знятих кубіків, тощо — це все аут ов скоуп.

Тобі часто кажуть колеги, що твій код — аверінженіред?

Жодного разу такого не чув (принаймні не можу згадати).

Ваше питання було:

Як тобі ці знання допоможуть в вирішенні цієї задачі?

І я надав відповідь на нього, і зауважив, що є певні обмеження.

В іншому для цієї задачі не бачу принципової різниці між
14 + x - y = 19 та 21 - x - y = 19

А вам часто колеги кажуть щось накшталт: «От тут не було б зайвим ще хвилинку поміркувати»? =D

А вам часто колеги кажуть щось накшталт: «От тут не було б зайвим ще хвилинку поміркувати»? =D

Не кажуть — бояться :)

для цього нам потрібно тільки знати, що це звичайний кубік D6 із сумоою всіх сторін 21

так ото ж. тобі ж уже сказали, що цього в умовах задачі не вказано.

Домисли, що це нестандартні кубики, розширення рішення на n знятих кубіків, тощо — це все аут ов скоуп

чекай, знову ж таки — де це в умовах задачі? дев (якщо не джун) задав би тобі додаткові запитання, ллм-ка при правильному промпті — також.
а варіант «я от тут придумав задачу, ти її не виконав бо не здогадався які умови до неї у мене в голові» — за це і послати можуть (ну ллм-ка ні, вона не так вихована) ))

я от тут придумав задачу, ти її не виконав бо не здогадався які умови

Якщо казати контретно про мій комент вище, то це швидше: «Ти її виконав не так, як я собі придумав». Це принципово трохи про інше, але я б не сказав, що чимось ліпше.

Ми усі робимо припищення, коли відсутня контретика. Так-то в умовах сказано, що на гранях цифри від 1 до 6, але не сказано, що це різні цифри. Ми просто припускаємо, що кожен подумає про звичайний D6, який знайомий усім.

Я ж лише сказав, як допомогає знання того, що протилежні грані дають у сумі 7; і за яких умов, це не допомогає.

:-)

одна із моделей не впоралась із завданням. Досі. в 2026 році. Зробила дуже тупу і очевидну логічну помилку.

а можна покищо використувати як «вумний гугл» щоб не грепати самому доки чи не перечитувати інфо з купи посиланнь, тобто як додатковий інструмент який знімає частину рутіни під час роботи

По тому, з якою швидкістю виходять апдейти і деліверяться фічи vscode, copilot, claude code, де ШІ гарно інтегрований в процеси, думаю в подібних компаніях вже так давно і є

В Claude Code не бачу ні швидкості, ані великої якості.

… +20 lines (ctrl+o to expand)

Просто бісить

CLI і нормальне редагування тексту — несумісні

Ти плутаєш CLI (лінійний ввід) та TUI (інтерфейс у терміналі). Claude Code це TUI, xterm-застосунок. Обмежень на редагування в терміналі не існує вже 30 років: vim, tmux, ...

Так, плутаю.
vim, emacs, nano... — не вважаю нормальними засобами, а (n)vim пропагандистів — нормальними людьми. Але у кожного свої вподобання (ну або збочення).

Обмежень на редагування в терміналі не існує вже 30 років: vim, tmux, ...

Тих апаратних обмежень на GUI вже не існує більше ніж 30 років, щоб локально користуватися терміналом для редагування.
Мені здається, що хороший TUI чомусь завжди старається бути максимально схожим на GUI. Але не навпаки.

... +20 lines (ctrl+o to expand)

Ctrl+G — і не буде ніяких «+123 lines ...». Не бачу сенсу реалізовувати «нормальне» редагування в Claude Code, якщо кожен може налаштувати собі свій улюблений редактор.

Це особисті вподобання. Так, апаратних обмежень немає, але особисто у мене постійне відчуття, що GUI робиться в розрахунку на ідіотів, та ще й так, що ефективно використовувати його неможливо. Частково тут впливають графічні контроли, які ведуть інтерфейс за шаблонним шляхом. Є молоток, бачиш лише цвяхи.

Ctrl+O... Це не про редагування промпта, а про робочий процес. Я працюю в терміналі й хочу, щоб Claude тримав у контексті всі мої дії. А зараз я змушений, як ідіот, працювати в сусідній вкладці, та копіювати вивід у Claude коли треба щось уточнити.

І таких нюансів тисячі...

Так мені вчитися на NLP engineer чи ні? А то я вже стільки вакансій пропустив, електрика, механіка, шиномонтаж, зварювальник, водій, вантажник, слюсар, але я не здаюся і йду до своїй цілі. Ці агітатори, маркетологи, менеджери, CEO, рекламщики(те саме що маркетологи але фантазії в них 0) не зіб’ються мене з шляху. Якщо АІ забере мою роботу, я буду боротися проти нього, або проти інвесторів які сліпо кидають гроші в таку сіру тему.

шиномонтаж не треба, колеса стають все важчi

Ну, не знаю. Як можна було після електрика макнутись в це дурацьке ІТ?

Знаю толкових електртків, які заробляють значно більше ніж деякі сіньйор архітекти.
Бо як з’ясувалося розвести проводку по квартирі толково можуть не тільки лиш всі.

Оці всі випадки взагалі не говорять нічого, бо виключення є завжди, але є правило, яке в даний час нам говорить що в загальному середньостатистичний ІТішник заробляє більше середньостатистичного електрика, і з правилом не посперечаєшся, бо є статистика, і от поки діє це правило, до тих пір люди будуть лізти в те ІТ з усіх щілин.
А історії по типу «знаю одного бомжа, який здає пляшки та підробляє на шабашках і заробляє більше ніж деякі сіньйори», можуть розказати багато людей, але вони існують лише в нетипічних випадках, так само як і існують сіньйори які працюють за 2к.

Це про розміщення перемикачів та розеток? Чи про довжину дроту та кількість автоматів? Чи про якість.
Але все одно це залежить від замовника, що йому важливо.
Тому перше питання, чи все обговорили як треба та що важливо?

Якщо у вас є план як робити, то треба тільки якість.

Вчіться на програміста квантового комп`ютера. По ходу це наступний був. Ех, як колись хотів квантовим фізиком стати, ща би перечивсь і пішов би гребти по лимону баксів в рік

програміста квантового комп`ютера

Беремо пару рукавичок (ліву і праву) — будемо симулювати кюбіт таємно поклавши їх до двох коробок з-під взуття. Відкриваємо одну коробку — там наприклад ліва — ага значить в іншій права!

Беремо N (чи навіть M) пар рукавичок і квантовий компутер готов, для наступного «бум-програміста» залишилося ще придумати до чого його приткнути.

— з теорії квантових комп’ютерів у ракурсі котів Шредінгера :)

До квантових компів є доступ вільний. Пишете програмульку і записуєтесь в чергу на виконання. Принаймі так було півроку тому назад, зараз не вийшло

а з рукавичками «entanglement симуляція», хоч і повільно і неодночасно, ніяк не підійде щоб потренуватися з «вийшло»?)

так розкажіть на «пальцях» і без «рукавичок» що кубітами рахувати зібралися, можете навіть просто 2+2 як ними порахуєте

главное, чтобы бульбашка раньше не лопнула ))

Повірю коли замість лайв-кодингу на інтерв’ю буде лайв-вайб-кодинг.

У Shopify таке. Але я спілкувався з тими хто там працює і ніхто від цього не радіє. Але топ менеджмент свято вірить що LLMs (Claude у їх випадку) це їх єдине майбутнє, тому усе тільки так.

Якщо це справді так, якщо процес інтерв’ю проходить так як описано в статті

Instead of two unrelated algorithm puzzles like in the traditional Meta coding interview, you will work through one extended problem with multiple stages. You’ll receive a mini-project or multi-file codebase that might include several Python files, a requirements.txt, and possibly some data files. You are expected to read it, modify it, extend it, and make it work.

То я щиро аплодую і всіляко заоохочую таких підхід, адже нарешті ми почнемо тестувати здатність людей вирішувати проблеми в середовищі наближеному до робочого, а не здатність купити платну підписку на лідкод та здатність витратити 6-12 місяців свого життя на запам’ятовування не те що б самих потрібних для роботи речей.

Подивимось через 12 місяців, якщо це ще комусь буде цікаво.

Не все так просто. Постійно використовую ШІ асистенти для написання коду чи інших задач, це все ще дуже примітивний інструмент. Почитайте про мій досвід створення сайту: dou.ua/forums/topic/57356

я певен, шо ЛЛМКи будуть розвиватись і далі і явно попит впаде на розробників. Але коли сонет 4,5 в агент моді не може пофіксити впавший юніт тест через його ж згенерований код у попередньому запиті за кілька ітерацій.. є ще куди розвиватись

www.businessinsider.com/...​code-3-to-6-months-2025-3
Anthropic’s CEO says that in 3 to 6 months, AI will be writing 90% of the code software developers were in charge of
Mar 14, 2025
оооооооооооок

Ну а що йому казати: «Років через 5 — 7 і не всюди»?
Так буде більш чесно, але погано для бізнесу.
Тому ми цю заяву в різних варіаціях будемо чути ще якийсь час і регулярно.

тут невідомо чи через рік-два не лусне вся ця бульбашка

умовно всі бульбашки проходять свій gold rush період у поєднанні з хайпом (і зазначені не виключення) — одна трохи раніше, інша пізніше, — не принципово

Ну... психологічне приємніше писати код разом к LLM, тому наврядчи.

Так, цей балабол робить ці «передбачення» кожні півроку. Коли так накидує якийсь Андрюха Кирпатий, який жодного дня не працював як SWE, то можна просто посміятися. А коли такі заявки робить дядька, який все життя був девом, а його агент продовжує ригати люту херню в ізольованому проекті, де потрібне всього-навсього знання актуального стандарту Го, то це наводить на сумніви в адекватності даної людини.

Коли так накидує якийсь Андрюха Кирпатий, який жодного дня не працював як SWE, то можна просто посміятися.

Дуже хочу сподіватись, що ви не мали на увазі Andrej Karpathy і це просто невдало співзвучний приклад.

Саме його і мав на увазі. І я дуже рекомендую ознайомитись з його біографією перед тим, як написати тут якусь дурницю, бо народєц у нас абсолютно недалекоглядний і любить ідеалізувати всяких потвор, а потім з лицем пікачу і слова «а ми і нє зналі» розводять руками.

Свій засцяв показати чи просто любиш пустословити?

Так розмова не про мене, а про код karpathy. Кажу ж що його (E8) код, краще за E4/E5 код що я бачив, який критикує :)

Зрозуміло, ще один тряпка-пустослов. Бачили таких.

Я ніколи не ідеалізував його, ніколи не топив за нього, але я бачив його код на декількох мовах програмування, я бачив його рішення по llm і не тільки та їх рівень — вони виглядають оригінальними і не зводяться до копіпасти зі стек оверфло, чи простим використанням готових інструментів. Можливо я знаю лише поверхнево його біографію та щось значне пропустив — то поділіться , будь ласка (тут без сарказма — щиро), але поки що я не бачу причин принизливо ставитись до нього як розробника, imho. Я розумію що кількість зірок на гітхаб це не є 100% аргумент — але суттєвий; до того ж серед дата сайнтистів — це відомий розробник, ресерчер і вважається сильним інженером, що відкрито шарить свій код, і він мʼяко кажучи непоганий — потрібні якісь аргументи щоб так надати таку оцінку яку ви надали. Можна критикувати його якісь висловлювання, чи думки, але я не чув щоб ставили під сумнів його професіоналізм.Чи є вирогідність, що ви сплутали його з кимось іншим? Таке трапляється.

бо народєц у нас абсолютно недалекоглядний і любить ідеалізувати всяких потвор

Мені здається, така оцінка аудиторії тут необгрунтовано різка, а без аргументів — не дуже переконлива

Оце гарна відповідь. Дякую. Тому я поясню, що малося на увазі.

Без сумніву, Карпати признаний дослідник та, можливо, хороший інженер. На це нарікань не маю. А от те, що він сам по собі не розробник програмного забезпечення, ніколи не обіймав посади традиційного програміста, щоб достатньо глибоко в цьому розбиратися, але має зухвальство стверджувати, що якийсь генератор тексту може замінити розробників ПЗ, то це, вважаю, апогеєм нахабності та банального нерозуміння професії програміста.

Те саме стосується Даріо Амодея. Хоча враховуючи, що Амодей все-таки все життя пропрацював програмістом, я більше схильний вірити, що його поведінка «говорячої голови» зараз, це не більше чим гра на публіку, щоб підмазати інвесторів.

Народ наш любить створювати ідолів з різного роду невігласів, як, наприклад, донедавна було з маском, якого називали «залізною людиною сучасності». Хоча остання річ, яку маск зробив своїми руками, була аж 26 років тому.

А ви впевнені, що він «не розробник ПЗ»? Як на мене навіть його nanochat на його гіті — це цілком собі ПЗ. Зводити розробку ПЗ лише до CRUD і веб-фреймворків — як на мене, було б помилковим спрощенням. Він писав production-код і займався інженерією систем в OpenAI та Tesla — і це топові інженерни команди. І, здається, все ж таки він не казав, що AI замінить розробників ПЗ — радше про те, що професія суттєво трансформується. І з цим важко не погодитись.
Відверто: скільки з нас тут користувалися Stack Overflow — і де він зараз? Тим більш там взагалі не було жодного шансу приймати до уваги контексту твого проекту.
Про Маска й Амодея — я погоджусь з вами, але мова про них взагалі не йшла — я їх не коментував і не захищав і не маю наміру робити це, це вже відхід від теми.

Він писав production-код і займався інженерією систем в OpenAI та Tesla — і це топові інженерни команди

Пруфи, будь-ласка.

В Теслі він зразу був Директором. Директори коди не пишуть. До тесли він був рісьорчером в ОпенАІ та в Гуглі — це також не девелопмент.

Я повторюсь ще раз — ознайомтесь з біографією персонажа.

Перепрошую, але саме з вашого боку прозвучало твердження, що він «не розробник ПЗ», і жодних пруфів цьому надано не було.
Його публічний GitHub з проєктами — це вже прямий доказ компетенції в розробці ПЗ, що визнаються багатьма фахівцями, один з додаткових пруфів — кількість зірок на гітхаб. Це факт.
Можливо, саме від вас тут очікуються аргументи на підтримку вашого твердження? Наразі це виглядає як голослівне твердження, що знецінює визнаного в середовищі AI інженерів фахівця, без жодних пруфів з вашого боку.
Отже, мої аргументи такі:
1) За TechCrunch, він не лише був директором з AI, а й лідив Autopilot Vision team у Tesla — це передбачає залученість в інженерну розробку ПЗ.
2) За Time: «У 2017 році його особисто запросив Ілон Маск, щоб очолити роботу Tesla з комп’ютерного зору. У 2023 році він повернувся до OpenAI, де працював над покращенням GPT-4» — що виглядає як пряма інженерна участь, а не «говоряча голова».
3) Його публічні курси й лекції відкрито демонструють реальні coding-skills.
4) Його публічний GitHub містить робочі проєкти й код кількома мовами (C, Python, Lua, JavaScript), що напряму підтверджує інженерну компетенцію.

Які аргументи на користь вашого першого твердження, що він не є розробником ПЗ є у вас?

Його публічний GitHub з проєктами — це вже прямий доказ компетенції в розробці ПЗ, що визнаються багатьма фахівцями, один з додаткових пруфів — кількість зірок на гітхаб.

Ні, це далеко не так. Зірочки на гітхабі не показник професійної компетентності. Не займайтесь підміною фактів. Я з легкої руки можу накидати з десяток прикладів людей з репо на сотні та тисячі зірочок, які взагалі до CS не мають відношення. Ви, мабуть, ще й з тих, хто ставить «CEO» інстаграм-магазинів на 3 підписника в один ряд з Енді Грувом.

Більше того, ні на ЛІ Карпати, ніде більше ви не знайдете, щоб говорилося про те, що він девелопер. Дослідник, лектор, директор в тд; не розробник.

Повторюсь. Люди у нас люблять видавати бажане за реальне, смакувати гуано, а всім навколо розказувати, що це шоколад.

Ні, це далеко не так. Зірочки на гітхабі не показник професійної компетентності.

взагалі то зірочки на гітхаб — це здається факт визнання цього середовища начебто. А його відкритий код — що на курсах, що на гітхабі — показник профессійної компетенції. Чи його код — не відповідає рівню розробника ПЗ по вашому? Аргументуйте хоч якось, або хоча б якийсь ліньки на авторитетні ресурси де ставиться під сумнів його рівень розробника. Хоча б щось?

Більше того, ні на ЛІ Карпати, ніде більше ви не знайдете, щоб говорилося про те, що він девелопер. Дослідник, лектор, директор в тд; не розробник.

Можливо, тут є певне непорозуміння щодо специфіки домену. У data science та ML розділяти «researcher» і «розробника» не зовсім коректно: researcher зазвичай пише код, будує моделі й системи, а не лише читає лекції. У цій сфері research майже завжди = інженерна розробка.
Є факт публічного визнання його роботи від Yann LeCun — на той час Chief AI Scientist у Meta. Ви також ставите під сумнів його експертизу? Порадьтесь з вашими фахівцями по DS, AI. Ви готові до відкритого публічного обговорення вашої позиції?

Ви, мабуть, ще й з тих, хто ставить «CEO» інстаграм-магазинів на 3 підписника в один ряд з Енді Грувом.

Перепрошую, але я начебто не дозволяв собі переходити на особистий рівень тим більше такий, й намагався спілкуватись ввічливо й професійно

взагалі то зірочки на гітхаб — це здається факт визнання цього середовища начебто.

Це метрика популярності. Не якості, професійності чи ще щось. Соромно цього не розуміти.

А його відкритий код — що на курсах, що на гітхабі — показник профессійної компетенції. Чи його код — не відповідає рівню розробника ПЗ по вашому?

Ні, відкритий код — це тільки показник того, що він може писати код і у нього є публічні репо. Дивно було б, якби людина з дипломом в CS не могла писати код. По вашій же логіці, скоріше за все, виходить, що якщо у Сатьї Надели немає публічних репо з кодом, то він не розробник.

Аргументуйте хоч якось, або хоча б якийсь ліньки на авторитетні ресурси де ставиться під сумнів його рівень розробника.

Схоже, у вас є фундаментальне нерозуміння того, що таке розробка програмного забезпечення, і ви все зводите до «публічних репозиторіїв» та «зірочок» на гітхабі. Думаю, першим авторитетним ресурсом буде курс CS50.

Є факт публічного визнання його роботи від Yann LeCun — на той час Chief AI Scientist у Meta. Ви також ставите під сумнів його експертизу? Порадьтесь з вашими фахівцями по DS, AI. Ви готові до відкритого публічного обговорення вашої позиції?

Ви знову займаєтесь підміною понять. Я в жодному разі не сумніваюсь в досягненнях Карпати і його експертизи в рісьорчі та дата саєнсі.

Перепрошую, але я начебто не дозволяв собі переходити на особистий рівень тим більше такий, й намагався спілкуватись ввічливо й професійно

Якщо це так, то перестаньте прикидатись дурачком і кидати стрєлки. Мова йде про те, що ці всі говорячі голови, не маючи досвіду розробки ПЗ в індустрії, не розуміючи того, що таке розробка ПЗ і як це працює, зводять все до написання коду. Код — це маленька частина цього. Ви ж видаєте «зірочки» на гітхабі за пкспертизу. Що дальше? Почнете топити за перегляди на ютубі чи підписників в інсті, як за підтвердження професійності?

Я не бачу підстав для сорому за свою фразу: GitHub визначає, зірочку як «shows appreciation to the repository maintainer for their work», а Oxford трактує appreciation як «recognition and enjoyment of the good qualities of someone or something.» Тож говорити про зірочки як форму визнання — цілком коректно.

Я не зводжу розробку ПЗ лише до зірочок чи публічних репозиторіїв. Мій аргумент інший: наявність відкритого, робочого коду Андрія — це перевірюваний факт його участі в розробці програмного забезпечення. Це один із прямих і об’єктивних фактчеків, який підтверджує, що людина пише й створює програмне забезпечення, тобто є розробником ПЗ.
Ігнорувати відкритий робочий код як доказ участі в розробці ПЗ — це ігнорувати об’єктивний факт.

Надайте ваші аргументи, що цитую вас: «він сам по собі не розробник програмного забезпечення»?
Бо я надав об’єктивний факт що він «сам по собі» є розробник ПЗ, я надав об’єктивніий факт, що його діяльність по розробці ПЗ знаходить «appreciation for their work». Які аргументи від вас?

Якщо це так, то перестаньте прикидатись дурачком

Переходи на особистості не додають аргументів.

Надайте ваші аргументи, що цитую вас: «він сам по собі не розробник програмного забезпечення»?

www.linkedin.com/...​andrej-karpathy-9a650716

Якщо ви не здатні відрізнити Software Engineering від Research/Data Science і тд., то про що ще тоді тут говорити?

Бо я надав об’єктивний факт що він «сам по собі» є розробник ПЗ, я надав об’єктивніий факт, що його діяльність по розробці ПЗ знаходить «appreciation for their work». Які аргументи від вас?

Ви не надали жодного адекватного та обєктивного факту, щоб це підвердити. Всі ваші аргументи це — «ой, у нього гітхаб і зірочки, а оксфордський словник пише, що зірочке це круто». А у Кена Томсона (якщо ви взагалі чули про такого, авжеж) 0 зірочок на гітхабі, а його роль в розвитку комп.технологій така, що Карпати і поруч не валявся і ніколи не буде на тому ж рівні.

Ви взагалі маєте уявлення, що таке Software Engineering?

Це підміна тверджень. Я ніколи не казав, що відсутність GitHub означає відсутність компетенції — тому приклад з Кеном Томпсоном тут некоректний.
Я кажу що: наявність відкритого, робочого коду та професійного визнання — це один із перевірюваних і об’єктивних сигналів участі людини в розробці програмного забезпечення.
Якщо людина розробляла ПЗ і це має об’єктивне, перевірюване підтвердження, то вона є розробником ПЗ. Я повторю питання: Надайте ваші аргументи, що цитую вас: «він сам по собі не розробник програмного забезпечення»?

Якщо ви не здатні відрізнити Software Engineering від Research/Data Science і тд., то про що ще тоді тут говорити?

І на чому грунтується твердження, що data science research не є software engineering? Навіть класичний Data science / ML research включає: написання програм (моделі, алгоритми), експериментальні пайплайни, тюнинг гіпер параметрів, training / inference code, обробку даних і конфігурації. Як на мене, це буквально підпадає під software engineering.

професійного визнання

Як рісьрчера і дата саєнтиста. Як SWE я ще чекаю на адекватні пруфи, а не зірочки на гітхабі і вирізки з словника.

Навіть класичний Data science / ML research включає: написання програм (моделі, алгоритми), експериментальні пайплайни, training / inference code, обробку даних і конфігурації.

Ага, а ще devops, dba, secops і десяток других суміжних професій.

Як на мене, це буквально підпадає під software engineering.

Тільки чомусь в адекватних компаніях це все різні треки і, відповідно, різні вимоги і очікування від ролі. Недарма, він не обіймав ролі SWE.

science

Ага, а ще ...

програмування то умовно не рокет сайенс, навіть досить певно можна сказати що коли то треба науковці (принаймні ті хто займаються точними науками) зазвичай доволі легко переключаються і пишуть під свої задачі потрібний їм софт

Це працює в обидві сторони. Якщо людина добре розбирається в розробці ПЗ, уміє в складні алгоритми, структури даних, оптимізує програми на рівні асемблера і тд, то для такої людини не складно буде розібратися і в академічній науці.

Але є і інші випадки. Я трішки працював у дуже відомій компанії, що займається privacy-first софтом, яка була заснована вихідцями з ЦЕРН і більшість «старожилів» були саме з ЦЕРН. Круті дядьки, шарять в advanced фізику та хімію. Код писали терпимий, але все інше було на такому рівні, що через місяць хотілося бігти звідти і більше ніколи не згадувати це місце.

Це працює в обидві сторони

у зворотню сторону не працює, якщо поодинокі випадки й існують то не порівняти і близько

Думаю, що якраз таки це працює в обидві сторони приблизно одинаково. Якщо ми говоримо про академічне середовище, то той, хто отримав підготовку в CS зможе зробити перехід в інші науки приклавши стільки ж зусиль, стільки людині з іншої науки потрібно, щоб залетіти в CS.

програмування то умовно не рокет сайенс, навіть досить певно можна сказати що коли то треба науковці (принаймні ті хто займаються точними науками) зазвичай доволі легко переключаються і пишуть під свої задачі потрібний їм софт

Тільки часом вперто без сорсконтрола... й навіть з якщо з сорсконтролом, то в своїх «ноутбуках» (насправді json-ки в які упаковано і код і «результати») які фігово мерджаться...
навчити тих «учених» трюкам з # %% прямо в *.py файлі ще якось можна, але pyproject.toml чи хоча б requirements.txt для багатьох нездоланні «принципово»...

(звісно, є й винятки, й я погоджуся що грані професій дуже розмиті й часом «притягнуті за вуха», але для того, щоб видавати адекватні результати, ще треба бажання людини, а не лише посада/професія... й тому для багатьох все закінчується на «ета ми нє прахаділі, ета нам нє задавалі»)

Відносно спеціалізації по

трюкам з # %%

— для вирішення своїх задач все що треба якось і раніш вирішували, тому думаю що і зараз вирішують, і без сакральних пайтон трюків «ета» «вуха» «вам»)

для вирішення своїх задач все що треба якось і раніш вирішували,

ну так, колись й все рахували на рахівниці, а ще гусячим пером писали....

і без сакральних пайтон трюків

без pyproject.toml чи хоча б requirements.txt середовище відтворюється тільки на компі в «ученого»...

А тому «лохові» («кодерові») який вкодовує формули «учених» в Сшну аплікуху без діффів ні зрозуміти що змінилося, ні порівняти аутпути, бо «учений» собі ще якісь лєві ліби поставив...

Пайтон будні цікаві пайтоністам, а за поза тими рамками сакралізації хаосу пайтон пакетизації — не дуже. Хтось обирає відповідні інструменти під свої задачі, а хтось шукає засоби боротьби з ентропією у свому вузькому фреймворку. Різний фокус, різні підходи.

Але ми всеж таки всеще віримо що human інтелект справиться з toml та json, навіть якщо він застряг у пайтоні.) А якщо таки ні, то очікуйте на ШІ — він принаймні ще вам радощів з toon принесе, щоб не так нудно було маніпулювати гусячим пером пайтон рахівниці)

Пайтон будні цікаві пайтоністам

Яким «пайтоністам»? Є людина за океаном, «учений» що юзає «Jupyter notebooks» (з Пайтоном), щоб генерувати завумні формули/алгоритми, але сам екосистеми Пайтона не шарить, є людина «Сшник» який теж «мав в носі» Пайтон й повинен ті «завумні формули/алгоритми» вкодити (й АІшечку «не можна» згідно «політик»)...

То як їх помирити, щоб середовище одного відтворювалося в іншого, й як перевірити, щоб аутпути Сшної програмуліни відповідали тому, що в себе намоделював «учений»?

Іншого способу, ніж оті pyproject.toml чи хоча б requirements.txt не придумали

PS.
www.google.com/...​sourceid=chrome&ie=UTF-88

середовище одного відтворювалося в іншого
Іншого способу ніж оті

:) і головне не піддавати сумніву що всім треба бути заручниками пайтонохаотизації, стезя перлотизації таки розповсюдилася більш широко ніж хтось колись міг подумати подивившись тільки на ноду

:) і головне не піддавати сумніву що всім треба бути заручниками пайтонохаотизації

та ну, то вже якась фігня, й «товстий тролінг»...
а які є альтернативи для того «ученого»? Це ж в них (в «учених») воно «так прийнято» юзати ті «ноутбуки»...

Й то ще щастя, що це «халявний пайтон», а не матлаб з ліцензією за 100500бабла, чи інше пропрієтарне барахло...

Навіть уяви немаю що то за ноутбуки)
Зазвичай йдуть по шляху який здається буде з найменшими зусиллями, якщо інструмент виявляється недостатньо зручним чи неефективним для конкретної задачі — беруть наступний, сакральності в патернах та синтаксах не вбачають, то не принципово (принаймні колись так було). Є свої священні корови за які можуть завзято сперечатися, але вони у своїх доменах поза скілом програмування.

Навіть уяви немаю що то за ноутбуки)

файлики з розширенням ipynb — то те з чим працює «учений» (приблизно гібрид екселки з пайтоном), й що ніяк не може відтворити Сшник...

Ну а власне згадка якраз в контексті того, що «учений» вперто не хоче ставати «розробником», а «розробник» (той, що має відтворити формули «ученого» на С) весь час має проблеми з «відтворюваністю»...

Й як би класно було, якби й справді АІшечка могла б оці всі штуки «порішати»))

вперто не хоче ставати «розробником»

не зовсім так, деколи фінансовий аспект може тому сприяти навіть якщо дехто і вважає то трохи нудним видом діяльності

як би класно було, якби й справді АІшечка могла б оці всі штуки «порішати»

Очікуєте що ШІтізація походу вирішить і питання пакетної хаотизації яка ярко супроводжує деякі мови чи фреймворки? В принципі ідея не займатися самому деталями пакет-модуль-менеджмента напевно правильна — виходячи з мінімізації всього того що відволікає від суті вирішення задач, заради яких ті інструменти і використовують.

не зовсім так, деколи фінансовий аспект може тому сприяти навіть якщо дехто і вважає то трохи нудним видом діяльності

наразі ці речі фінансів для PhD на стороні замовника від нас ніяк не залежать...

Очікуєте що ШІтізація походу вирішить і питання пакетної хаотизації яка ярко супроводжує деякі мови чи фреймворки?

Ні, навпаки, я очікую що ШІтізація ніяк не вирішить проблеми «мух» в голові людей))

В принципі ідея не займатися самому деталями пакет-модуль-менеджмента напевно правильна — виходячи з мінімізації всього того що відволікає від суті вирішення задач, заради яких ті інструменти і використовують.

Та нє, нема там ніякої «премудрості», якщо один раз зробити файлик, то потім дописувуати залежність туди ручками після комента # Dependencies here — нема проблеми. Проблема в принциповому небажанні однієї конкретної людини власне то дописувати, а іншої конкретної людини — вгадувати то чого там нема...

ніякої «премудрості», якщо один раз зробити файлик ...

якщо подивитися більш широко на всю ту епопею програмерів «а-от-на-мому-ноутбуці-запускається» — то девопси напевно подивляться на вас з осудом, цеж неймовірно — програмасти знову навчаться самі запускати на інших компутерах все те що наваяли на своїх сакральних фреймворках, хфантастика... але мені подобається)

то девопси напевно подивляться

чудова ідея, припахати девопса, нехай навчить Сшника запускати «подєлку» ученого в контейнері, а ученого най заставить запхати свій сетап в контейнер (нічого не вийде, зато деякий час можна буде відпочити від тої «психології»))

Вийде-вийде) — принаймні контейнеризаціями-віртуалізаціями та різними докерами-etc. якось вдається покищо справлятися з хаосом пайтонів та нод — і то все незважаючи на всю ентропію їх власних вбудованих пакетмодуль-менеджерів та своїх сакрально-унікальних env.

А те що відпочити від «психології» хаотизації зазначених підходів — то так і не вдалося з перл часів, тому і очікувати насьогодні на відсутність у необхідності «няньки» для роботи з тим хаосом — малоймовірно. Так що або так, або очікуйте на ШІ асистенс що походу може і то виправить з часом перебравши на себе ту рутину.

принаймні контейнеризаціями-віртуалізаціями та різними докерами-etc. якось вдається покищо справлятися з хаосом пайтонів та нод

Це чудово, й навіть працює, але ті люди що створюють, налаштувуюють контейнери, вони таки шарять в контейнерах!

Якщо «учений» ігноруватиме контейнери так само, як ігнорує pyproject.toml то ефект буде такий самий, як й раніше, тому спраждня надія — домовитися з менеджерами на стороні замовника, щоб 1. ніякі зміни від «ученого» не передаються через шарепойнт, а тільки через git (вже було зроблено раніше), 2. прикрутити якийсь "смоукттест«/евристику що перевірятиме «робочість» наукової «подєлки» на рівні Патона (за допомогою контейнера) й щоб вони попресували «його величність», ученого, щоб він признав цей воркфлов (з цим труднощі, бо «його величність» PhD може образитися, а менеджмент на стороні замовника його дуже цінують) 3. Щоб питання живості контейнера з ученим вирішував девопс (на його овертайми, або на ще одного девопса повинні виділити гроші замовники)... й він же й буде прибрати «мануальні степи» в стилі «копіюй оутпут одного ноутбука як інпут в такийто селл в іншого» (зазвичай «правив» придумані умності таки той же Сшник, але він теж «упирається» робити то, й виперти його з проекту, значить знайти нового, що також шарить й С й Пайтон, й поки він «в’їде» в усі ідеї на проекті, то це лаг задофіга для запилу нових фіч)...

Коротше як не крути, має бути на проекті ще одна дедікейтед людина, хто буде тепер мирити подєлки «ученого» не з ворфловами Сшника, а з тим пайплайном, який буде налагоджено девопсом включно з створенням кових контейнерів, коли «учений» встановить в себе локально як залежність чергове гівнеце якого ще нема в контейнері...

Тоюбто (якщо затія вдалася) ми замінили взаємодію «учений <-> Сшник» на «учений <-> додатковий девопс-пайтоніст»... (тобто ми придумали нову роботу, й все замість того, щоб заставити двох впертюхів співпрацювати... ну але якщо замовники оплатять, то це ж чудово))

А те що відпочити від «психології» хаотизації зазначених підходів — то так і не вдалося з перл часів, тому і очікувати насьогодні на відсутність у необхідності «няньки» для роботи з тим хаосом — малоймовірно.

Втім є люди, що здатні «копати самостійно» й няньки не потребують, а є ті, що нездатні (а людей які «копати самостійно» — обмежена кількість, на всі активності не вистачає).

Так що або так, або очікуйте на ШІ асистенс що походу може і то виправить з часом перебравши на себе ту рутину.

Яку рутину? Переконати двох впертюхів співпрацювати? Якщо в ШІ асистенс з засобів тільки «вмовляння», без «пряника й кнута», то ніяк він тої задачі не виконає

(ШІшникам на замітку нова ідея, «чат бот вмовлятор, модератор» якого можна пододавати в робочі чатіки, щоб він узгоджував дурнів людей, що не бажають вчитися й співпрацювати між собою)...

ігноруватиме контейнери так само

Не змішуйте все та зразу в одну купу (як зазвичай в пайтон?)) — контейнери і заюзують часто щоб розгорнути та запустити софт з зазначеного раніше хаоса, а вчені то чи аутентичні на 100% пайтоністи були — не принципово. І джерело всього того явно не пакадж-менеджмент системи, як і не сі, — в якому певно нащастя немає свого вбудованого менеджмента. Тому вчених та сі явно як не джерело того хаосу — викреслюємо з того списку, а пайтон і нод стайл менеджмент — залишаємо)

Не змішуйте все та зразу в одну купу (як зазвичай в пайтон?))

Той пан напевно подивився, що я на спільноту «Пайтон» підписаний, то записав мене в «Пайтоністи» (ну то ж ми колись і про Сшку і про Rust сперечалися, але щось я відповідних спільнот тут ще не знайшов, ато б неодмінно підписайся, й навіть про б*гомерзький C++ та гидке каченя Go)... коротше, Пайтон (в «Юпітер ноутбуках») лише існтрумент, й, причому, в даному кейсі обраний «його величністю, ученим PhD» на стороні замовника

контейнери і заюзують часто щоб розгорнути та запустити софт з зазначеного раніше хаоса, а вчені то чи аутентичні на 100% пайтоністи були — не принципово.

Ну так не хоче «вчений» розбиратися в контейнерній «матчастині» й вчитися робити контейнери, отже треба інша людина, хто буде з ним співпрацювати, й робити контейнери замість нього, нє?))

І джерело всього того явно не сі — в якому певно нащастя немає вбудованого менеджмента. Тому вчених та сі явно як не джерело того хаосу — викреслюємо з того списку, а пайтон і нод стайл менеджмент — залишаємо)

Який такий «пайтон і нод стайл менеджмент»? Те, що «лєві» 3rd-party депенденсі «наукових тулів» не комітяться поруч з кодом ученого в монорепо (не пакуються в контейнер), а качаються з Інтернетрів?

Ну то ж є цілі Сшні тіми й великі проекти, які саме таке «пайтон і нод стайл менеджмент» й намагаються відтворити саме для Сшки за допомогою всяких «подєлок» типу Conan, ага))

«На вкус і цвєт фломастєри разниє»...

то ж є цілі Сшні тіми й великі проекти, які саме таке «пайтон і нод стайл менеджмент» й намагаються відтворити саме для Сшки

Свят-свят-свят, думаю в цей раз ще пронесе то повз). А взагалі кажучи вже бачив в декількох нових мовах що почали від того стилю з вбудованим менеджментом відмовлятися — наводячи доволі зрозумілий різонінг, але і без того може бути ясно чому — побачивши пайтон та нод менеджмент)

Свят-свят-свят, думає пронесе то повз). А взагалі кажучи в декількох нових мовах, з тих якими цікавився, почали від того стилю з вбудованим менеджментом відмовлятися — і то зрозуміло чому побачивши пайтон та нод менеджмент)

назви мов в студію :)

що відносно останнім часом було — odin та harelang, і ще десь зустрічав...

harelang ще не зустрічав, втім, я сходу так й не побачив, чи то таки дізайн десіжен авторів щоб уникнути подоби pip/npm чи просто «ще руки не дійшли»... та й заборони на перевинайдення подоби Conan я теж так і не побачив...

А найсумніше, я й не бачу третього четвертого шляху, окрім monorepo vs сабмодулі vs умовний Conan, тому дуже прошу просвітіть :)
(нє, ну був ще Смолток, який копіювався разом з зафрізаним рантаймом, але це така собі подоба «контейнера» де фрізиться навіть стейт, коротше «нето»)

Не знаю як то найкраще, у вбудованих менеджерах і у контейнеризації також — є і плюси і мінуси у порівнянні з стд пакетуванням, але.. python, node, та навіть і rust, — іноді дивишся на сотні чогось що притягується по залежностям і потім щось-десь не збирається нп. З сі саме такого типу проблем не бачу, — є стандарти, є системна пакетизація в ос, тобто шлях конфігурування тим чим подобається (meson, cmake, чи навіть autotools) плюс маніфести для пакетів — тобто як на мене то більш передбачувано і ясно на що очікувати.

А різонінг авторів нових мов що вище — вони і самі виклали на своїх ресурсах що в тому вбачають
harelang.org/...​tures/#no-package-manager
www.gingerbill.org/...​ackage-managers-are-evil

Не знаю як то найкраще, але python, node, та навіть і rust, — іноді дивишся на сотні чогось що натягує і потім щось-десь не збирається.

так це ж виходить проблема без розвязку, якщо «як то найкраще» невідомо, де перемагає «вкусовщіна»

З сі саме такого типу проблем не згадується, — є стандарти, є системна пакетизація в ос — конфігурування тим чим подобається (meson, cmake, чи навіть autotools) плюс маніфести для пакетів — тобто як на мене все більш передбачувано, і ясно на що очікувати.

тому кожен чатік клієнт тягне з собою цілий веббровзер у вигляді Електрону...
або ще «скомпілювати відносно версій бібліотек прийнятих в дистрибутиві» (або запхати в flatpak чи в б*гомерзький snap, ну або в докер чи в подман... й тарабанити всі бібліотеки з собою... ой, нє, ніразу ABI та версійність не працюють... а всі оті «контейнеризації» — лише потворний воркераунд... здається ми вже десь про це все сперечалися))

А різонінг авторів нових мов що вище — вони і самі виклали на своїх ресурсах що в тому вбачають
harelang.org/...​tures/#no-package-manager
www.gingerbill.org/...​ackage-managers-are-evil

прекрасно, аплодую, але то все одно не убереже від появи відповідника Conan, як сталося з C/C++, й секта прихильників окремого пакета leftPad не відступить...
а з другого боку, ні pip/npm, ні роздутий репозиторій/сабмодулі, як то не називати, й які трюки не придумавати, «вендорінг», «фетч он білд», він все одно «не рятує» від необхідності трекати депенденсі ручками, десь їх описувати або сторити... тобто задача «юзаєш нову залежність — опиши її» нікуди не зникає.

так це ж виходить проблема без розвязку

Скажімо так — trust до дистрибуторів ос вище ніж до 115го пакета по залежностям з інтернет.

все одно не убереже від появи відповідника Conan, як сталося з C/C++

З тим що вже є з сі конфігуруванням+пакетизацією вже досить зручно і без нього, а плюсами значно менш зацікавленість (у мене) щоб сказати зручно-незручно.

юзаєш нову залежність — опиши її

Не зникає, але по ланцюжку то впирається в системні пакети чи в то що сам прописав
(по юрлам вище розписано краще ніж я змігби).

Електрон

То умовно фреймворк рішення і доволі важке по ресурсам, хоча доcить портабельне.

flatpak чи snap

По ресурсам легша контейнеризація у порівнянні з нп docker, і напевно скоріш усього в основному під потреби immutable os була націлена. Також надає гарантовані runtime/env без прив’язки до десятків підвидів лінукс дистро — має свій сенс.

Скажімо так — trust до дистрибуторів ос вище ніж до 115го пакета по залежностям з інтернет.

Це чудово застосовно до дистрибуторів, але ніразу до згаданого PhD вище...

З тим що вже є з сі конфігуруванням+пакетизацією вже зручно і без нього

кому зручно? ті люди/проекти що юзали Conan, вони й далі юзають Conan й не збираються відмовлятися...

Не зникає, але по ланцюжку то впирається в системні пакети чи в то що сам прописав
(по юрлам вище розписано краще ніж я змігби).

То згаданий PhD повинен перепичати свої наукові «умності», моделі і тд з Пайтона на С/Hare/Odyn? Юзати blas наряму замість numpy, знайти відповідники SymPy, SciPy й ще решти того всього «наукового» що він там юзає?

То умовно фреймворк рішення і доволі важке по ресурсам, хоча доcить портабельне.

Ну так, тому кожен інший клієнт чатіка (й навіть бетафлайт) має свою іншу копію Електрону...

По ресурсам легша контейнеризація у порівнянні з нп docker, і напевно скоріш усього в основному під потреби immutable os була націлена. Також надає гарантовані runtime/env без прив’язки до десятків підвидів лінукс дистро — має свій сенс.

Це прекрасно, але той PhD не буде пакувати свої наукові «подєлки» flatpackом

Надайте ваші аргументи, що цитую вас: «він сам по собі не розробник програмного забезпечення»?

Вибачаюсь. Посилання не скопіювалось. www.linkedin.com/...​/andrej-karpathy-9a650716

він сам по собі не розробник програмного забезпечення"

що розробка ПЗ, що software engineering — це діяльність, по яким є визначення в стандартах IEEE. там немає згадки що це про тайтл.
Тому я залишаюсь на своїй позиції та стверджую, що він є розробником ПЗ, і навіть більше — професійним розробником ПЗ.

В усіх організаціях де він працював (Гугл, ОпенАІ, Тесла) є чіткий розподіл треків. Розробка ПЗ — це SWE. Навіть девопс з великою натяжкою можна присобачити до SWE. Він же був researcher, що зовсім не SWE.

Не розумію ваш фокус на тайтлах. Для прикладу, Linus Torvalds начебто не мав у свої професійній карʼєрі жодного татйлу SWE, він по вашому теж не розробник ПЗ? Згаданий вами Кен Томпсон здається теж був ресерчером коли розробив UNIX

Воно так працює з тайтлами «Production Engineer» чи ета другоє? :)

Так, у чувака тайтла може і не було. Не знаю як він як людина, може і «гнила», але поганого нічого не бачив. Але в теслі він прототипи точно писав. З тим що в нього не було до того досвіду директора, його точно не для політики чи будування оргу взяли. З E7 починається зʼявляється поняття архетипу, впевнений що його найняли так де він вирішував як його роль виглядає. Памʼятаю наче дома має міні кластер h100 чи щось типу того. Це не вордпресік сайти клєпати.

PE це на 50% SWE в ієрархії компанії.

Памʼятаю наче дома має міні кластер h100 чи щось типу того. Це не вордпресік сайти клєпати.

Питання грошей, не більше того. В моєму хоумлабі є 9-ти нодний кластер з 5-ти пішок та білінковських міні пк. Маю знайомих та колег по цеху, які ранять дома кластери зі списаних проліантів та звичайних gpu для задач по розпізнаванню мови.

Ага тільки як це пов’язано? Паралельне тренування на декількох h100 то не розвернути k3s клакстер з пачкой распбері пай щоб перед пацанами на форумі хвастатись. Це дві різні проблеми, перша значно складніша.

Маю великі сумніви, що це аж така складна задача для того, хто купує собі карточки по 15к фунтів.

Ага тільки як це пов’язано?

Так же само, як і ваш оригінальний комент про «кластер h100». Бо виходить, що взбалабольнули рандомний накид на вентилятор, отримали відповідь, а потім зразу зрізаєтесь з дискусії з максимально гнилими предʼявочками «яК цЕ пОвʼЯзАнО».

Ну відповідно до Даріо, це вже сталося:

Він стверджує, що інженери в Anthropic вже майже не пишуть код, а лише редагують згенерований

І скільки ресурсів на це йде ? Чи не стільки ж скільки б було витрачено, якби код писали з нуля ? Ну так, він ніколи не скаже, бо треба підживлювати хайп, а то ж інвестори розбіжаться, але ховрашкам така риторика зайде на ура

Ну да, тупі інвестори. Олексія з якоїсь української галери не провели, но якийсь блек рок — лохи, купилися )

Апеляція до авторитету — вірна ознака ховрашка, дорослішай. Нагадую, що такі самі «розумні» інвестори спричинили крах доткомів і кризу нерухомості, але ж анон не може у голові своїй допустити що 10% інвесторів просто тимчасово хайпують на темі ШІ бо це простіше ніж створювати якийсь value і потім на піку все вивести, а 90% ринку залишаться біля розбитого корита

но якийсь блек рок — лохи, купилися )

лол, майже 60% BlackRock funds were found to have underperformed. Зараз би накидувати про те, в чому не розбираєшся.

А що це означає? Мені не склано в три речення описати що має робити наступний рядок коду. З великою ймовірністю LLM напише його правильно. Якщо неправильно, то ти можеш попросити його поправити. Тому 100% повної генерації навіть без звичного редагування досягнути не питання. Просто це метрика заради метрики, або заради піара, яка нічого не каже про ефективність.

Ефективність показує використовує це компанія чи ні. Якби було не ефективно, швидше руками код писати, то не використовували б.

Інвесторів не цікавить АІ там чи не АІ, їх цікавить яка виручка, яка маржа, які витрати, яка динаміка. Користувачів софту, сервісів не цікавить АІ там чи не АІ, їм треба щоб софт виконував те, що від нього вимагається.

Вроді все очевидно, і логічно. Но ні, все-одно придумують якісь теорії заговори що, не працює, уповільнює процеси і ефективність компанії, но компанії продовжують форсити бо інвестори грошей не дадуть. Ну не абсурд? Ну вот ти, рітейл, не купився на АІ в маркетингових матеріалах, чому ти думаєш що банки і фонди купляться?

Ніхто цього не рахує, я більш ніж впевнений. Бо для цього треба подвійні сліпі експерименту. І тобі була би публікація, була би методіка. Тут чистий маркетинг.

Інвесторів цікавить хайп в тому числі. Нікого не цікавить ефективність, яку виміряти досіть складно. Більше цікавить майбутній попит.

Не рахують, бо це далеко не тривіально, довго і дорого. Індустрія місцями ніби «оберає» інший підхід: пропихнути по максимуму і подивитися, що буде. І зовсім не очевидно, що пізніше не буде якогось сильного відкату. типу зайшли занадто далеко, треба вертати звільнених девів :)

Ніхто цього не рахує, я більш ніж впевнений. Бо для цього треба подвійні сліпі експерименту. І тобі була би публікація, була би методіка. Тут чистий маркетинг.

Так і не треб рахувати те, що і так очевидно. Ні менеджери, ні інженери не будуть використовувати інструмент, який робить їх повільнішим чи менш ефективнішим. Тут немає мазохістів (ну крім тих хто на пхп програмить).

Це автоматом не робить компанію ефективніше, так як адопшин займає час, налаштування інструментів, які змінюються кожен місяць, треба час, вироботка чуйки які інструменти, які моделі, з якими промтами працюють для яких задач треба час. Автоматизація процесів в компанії і функцій софту/сервісів з допомогою ЛЛМ і агентів — треба час. Той же парсинг документів, якихось інвойсів — очевидна задача для ЛЛМ. Но щоб переписати легасі сервіс на ЛЛМ (який буде на порядок ефективніший, менший, і вимагати на порядок менше людей для підтримки) — треба час на написання, тюнінг промтів, тести, спостереження. Тому коли я бачу якийсь ресьорч 2024 року (тут кидали недавно), коли той же клод код і агентський вокрфлоу з’явився лише в березні 2025, що 95% компаній ефективнішим і прибутковішими не стали через пів року роботи з АІ — я істерично сміюсь і фейспалмлю. Навіть зараз, 2026, тільки всякі антропіки використовують потенціал хоча б на половину, всі інші компаній на 0-10%.

Хоча косвені метркии є, те, з якою швидкістю коміти і пулл реквести добавляються, тікети закриваються. Тільки не треба тішити себе ілюзіями що там один говнокод, який не працює і який ніхто не перевіряє, і потім такі як ти, будуть його виправляти за подвійну зарплату. Це залежить від культури і процесів компанії, а не від інструментів. Впевнений у такої компанії з такими інженерами і до того говнокод комітили, просто зараз стали робити це швидше і більше.

Інвесторів цікавить хайп в тому числі.

Тільки йоло-рітейл інвесторів типу тебе цікавить хайп. Інвесторів цікавлять цифри, причому майбутні цифри, а не теперішні. Коли я бачу пости на твітері як народ купує пачками мак міні щоб крутити кілька інстансів клод код з кількома макс підпискам (200$ в місяць кожна для тих хто не знає), я чомусь впевнений за майбутні цифри антропіка і всієї ШІ індустрії.

Ні менеджери, ні інженери не будуть використовувати інструмент, який робить їх повільнішим чи менш ефективнішим

будут =\ например скрам

Це автоматом не робить компанію ефективніше, так як адопшин займає час, налаштування інструментів, які змінюються кожен місяць, треба час, вироботка чуйки які інструменти, які моделі, з якими промтами працюють для яких задач треба час. Автоматизація процесів в компанії і функцій софту/сервісів з допомогою ЛЛМ і агентів — треба час

ии-агенты существуют 2 года, как доступный продукт — год, сколько еще лет надо ждать?

Хоча косвені метркии є, те, з якою швидкістю коміти і пулл реквести добавляються, тікети закриваються

как будто бы с той же, только теперь программисты как будто бы меньше работают, но это не точно

Тільки не треба тішити себе ілюзіями що там один говнокод, який не працює і який ніхто не перевіряє, і потім такі як ти, будуть його виправляти за подвійну зарплату

тут проблем нет, код сойдет, только его написание никогда не занимало много времени

клод код з кількома макс підпискам (200$ в місяць кожна для тих хто не знає), я чомусь впевнений за майбутні цифри антропіка і всієї ШІ індустрії.

это для плебса. кто настроен серьезно, а не поиграться, покупает энтерпрайз

ии-агенты существуют 2 года, как доступный продукт — год, сколько еще лет надо ждать?

Які 2 роки? Проспись. Клод код тільки в березні 2025 вийшов, все що було до того було дуже далеке від агентів. Опус 4.5 тільки 2 місяці назад вийшов. Фічи, які роблять агенти, потужними вийшли в останні 4-6 місяців.

как будто бы с той же, только теперь программисты как будто бы меньше работают, но это не точно

І таке є. Сам часто такий. Замість того щоб робити в 2 рази більше робочих задач, я просто більше часу редіт читаю і вокрфлоу налаштовую, нові тулзи і фічі вивчаю. Тобто я став продуктивніший, конгнітивне навантаження значно менше, стресу також менше так як всі код ревью детально через агентів проганяю і вони дають більше впевненості що я нічого не упустив, но вот чи став я кориснішим для компанії? Не факт. Но, можу собі позволити так як таких, хто юзає АІ тулзи як я, в компанії одиниці, частина взагалі ШІ дисиденти. Завдяки їм, я можу розслабитись, ніхто в спину не дихає.

Які 2 роки?

ну вот такие, ты получается старт пропустил, но это не страшно, там ничего такого не было что есть сейчас. клод код это уже похоже финал, ну, моделей еще добавится мб и расход токенов повысится и цена, но ничего нового даже не анонсируется

Опус 4.5 тільки 2 місяці назад вийшов

это глобально ни на что не влияет, выйдет еще куча новых версий, но код и на сонете пристойный, так и на хайке. да и не только, уже давно любой код от топовых моделей компилируется и работает. проблема же только в том что нешаблонные задачи очень долго и подробно надо описывать

І таке є. Сам часто такий. Замість того щоб робити в 2 рази більше робочих задач, я просто більше часу редіт читаю і вокрфлоу налаштовую, нові тулзи і фічі вивчаю. Тобто я став продуктивніший

как будто бы не стал, если так

Но, можу собі позволити так як таких, хто юзає АІ тулзи як я, в компанії одиниці, частина взагалі ШІ дисиденти. Завдяки їм, я можу розслабитись, ніхто в спину не дихає.

ага, только программистов за хардскилы никто никогда не ценил, а теперь с обесцениванием хардскилов и подавно не будет. первыми повышают лояльных, первыми выгоняют нелояльных

Так і не треб рахувати те, що і так очевидно.

Ніхто це не вимірює. В історії індустрії повно прикладів, коли компанії масово впроваджували неефективні методології чи інструменти просто тому, що їх переконали, що це ефективно. Наприклад, відкриті офіси, коли всі повелися на обіцянки покращення комунікації та економію оренди. Очевидно ж, що це краще! А коли нарешті дослідили, з’ясувалося, що через постійне відволікання продуктивність та реальна взаємодія тільки обвалилися.

Тому коли я бачу якийсь ресьорч 2024 року (тут кидали недавно), коли той же клод код і агентський вокрфлоу з’явився лише в березні 2025,

На цю тему вже стільки матеріалу, що це отримало власну назву: парадокс продуктивності ШІ (AI Productivity Paradox). Звіти Faros AI за червень 2025 року чітко показують: так, пул-рекрестів більше, коду генерується більше, але вихлопу з цього на макрорівні (бізнес-цінності) нуль. Дуже нагадує зліт та падіння метрики «кількість рядків коду». Тому навіть якщо з’являються нові інструменти, треба перевіряти цифри, а не довіряти суб’єктивній «чуйці», бо вона в IT підводила вже десятки разів.

Інвесторів цікавлять цифри, причому майбутні цифри, а не теперішні.

Я готовий інвестувати в спортлото, але це не робить гру виграшною. Ринок часто поводиться як забіг лемінгів, а не як точний калькулятор.

Публічні заяви не дорівнює реальна картина всередині. Тим більше, коли це говорить людина, зацікавлена в такому наративі.

— лол, ви ще рік назад казали що програмісти код писати не будуть
— так у нас вже і не пишуть
— ви все брешете! Публічні заяви не дорівнює реальна картина всередині!

цікаво, яких доказів ви хочете? Екскурсію в офіс? камери спостереження 24/7?

До того ж, це не тільки менеджери, інженери, ресьорчери антпропіка на твіттері також пишуть що код вже не пишуть. Як я вже і писав, я сам з своїм кривим воркфлоу з бомжатьскими підписками пишу на половину менше. Тому охотно вірю що антропік з доступом до unlimited топових тулзів зі всіма знаннями як витягнути макимум з них — не пише код взагалі.

До того ж, це не тільки менеджери, інженери, ресьорчери антпропіка на твіттері також пишуть що код вже не пишуть.

сам Anthropic виклав свій research «How AI is transforming work at Anthropic» від 2 Dec 2025 з показниками на Серпень 2025, де вказуються відсотки використання Claude Code по різним категоріям тасок у форматі зміни Feb 2025 — August 2025.

Наприклад:
implement new features (14.3% → 36.9%);
do code design or planning (1.0% → 9.9%);
Front-End Development (5.3% → 9.0%);
Data Science (2.7% → 4.3%).

Зверніть увагу, що йдеться про розподіл типів задач, у яких використовувався Claude Code, а не про відсоток задач, повністю виконаних за його допомогою — тобто відсоток тасків де «код вже не пишуть» може бути меншим.

Згоден, що це дані на Серпень 2025, але все ж таки деякі показники суттєво відрізняються від «код вже не пишуть».
Тому, вибачте, я бачу деяке обґрунтування для скепсису по відношенню до заяв CEO, не вимагаючи

Екскурсію в офіс? камери спостереження 24/7?

Ці відсотки показують в яких задачах найчастіше використовувався клод код. Вони не показують як часто клод код використовувався для вирішення цих задач. Наприклад стали в 2.5 більше використовувати клод код для написання нових фіч.

Цю метрику можна по різному інтерпретувати, або вони стали більше імплементити нові фічи ніж дебажити і фіксити баги, або вони перестали дебажити з клод кодом і дебажать руками. Но ця метрика ніяк не показує відсоток фіч зроблених з використанням клод кода і без, чи кількість коду написаного для фіч з клод кодом і без.

Ти ж не думаєш що для фронтенда, де навіть з кривим воркфлоу можна код не писати, сам антропік виткористовує клод тільки на 9%, менше ніж для написання фіч що куди складніше.

Я погоджусь: можливо, я не так інтерпретував цифри спочатку, але в самому репорті є момент, який як на мене не дуже сходиться з тезою «код уже не пишуть». Там прямо вказано, що більше половини інженерів Anthropic можуть повністю делегувати Claude лише 0-20% своєї роботи. Розумію, тут також можна по різному інтерпретувати що таке повністю делегувати, але все ж таки, як раз оці 0-20% поки виглядають як задачі де «код уже не пишуть». Можу помилятись, але мені важко це читати як ситуацію, де інженери реально перестали писати код і лише беруть готове з генерації. Тому я поки зі скепсисом відношусь до заяв CEO — бо на нижчому рівні, у селф репорті твердження трохи не узгоджені, imho.

Розумію, тут також можна по різному інтерпретувати що таке повністю делегувати, але все ж таки

Як на мене full delegation зрозуміле, а саме задачі де не треба супервайзер у вигляді інженера. Все інше це роботя поряд з агентом — агент пише, ти ревьювиш, даєш додаткові команди, відкатуєш, сам щось робиш. Тут ти ніяки не виміряєш скільки коду в коміті від агентів і а скільки руками написано. Но, впевнений в 90% випадках (решта 10% абзацом нижче), це починаш агентом і допилюєш руками якщо треба.

Там в кількох місцях чітко скаали що руками роблять або коли щось дуже просте, на 5-10 хв і швидше самому поправити ніж промти писати, або коли щось дуже складне і треба повний контроль, чи high level дизайн..

У тебя скучное лицо — тебе денег никто не даст © 😅

Ну те що у лідерів AI індустрії завжди було специфічне уявлення про програмування, то можна побачити по їх UI UX.
Якщо ви як я працюєте не з агентами, а в чаті, то у Anthropic за останніх півроку баги старі наче зникли, але з’явилися нові, які буває навіть складно описати, бо вони з’являються майже інтуїтивно — повідомлення припиняють відправлятися, але чому і коли дослідити не можливо. Чомусь немає ніяких інструментів для цього. Хоча б для довжини чату. Залишку токенів. В підтримку писати немає сенсу бо там та сама модель, яка в чаті, але вона не віддупляє в чому помилка. Ти їй кажеш — файл не створено. Вона — ось створено. Порожньо. Ти — дай посилання на завантаження. Ось! Але порожньо. Створював кілька тікетів на крітичні багі. Всі закрити бо їх немає )
Іноді зривається в ходіння по колу. Забуває всі інструкції. Не має доступу до файлів проекту. Файли не завантажуються в проект з чату. Генерує у великих об’ємах не потрібне. Намагається запускати файли на моєму диску, не маючи доступу. Шукає в неіснуючих базах. Я співчуваю тим хто наважився запускати все це як агентів з підключеною картою оплати.
І це не я зайшов на годину мені не сподобалося. Сиджу вже рік на платних планах.
Якщо чесно, зараз продукт виглядає як MVP який має тенденцію до погіршення. Краще б вони просто давали голу модель.
І головне — Якщо Anthropic, маючи доступ до безлімітного надпотужного аккаунту, не може пофіксити очевидні, наявні баги, які пара джунів розмотали б за тиждень, то про що ідеться?

Вони ж уже дали відповідь на ваше останнє питання:

Він стверджує, що інженери в Anthropic вже майже не пишуть код, а лише редагують згенерований

:)

Чомусь немає ніяких інструментів для цього. Хоча б для довжини чату. Залишку токенів.

Мені здається, що це фіча. Щоб користувачі раніше ніж потрібно не починали відчувати тиск через обмеження.

Не схоже. Окрім роздратування воно нічого не дає. Слайсер чату все одно є і метрика токенів є для сесій. Так що приблизно можна розуміти. Скоріше за все така фіча доволі дорога для масового використання була б

Чомусь немає ніяких інструментів для цього. Хоча б для довжини чату. Залишку токенів.

Їх АПІ точно дає можливість бачити цю інфу і проводити compaction при закінченні токенів, щоб «відмотати» кількість токенів до початкового стану з частковим погіршення контексту.

Офіційно немає. Є плагіни від сторонніх які емпірично вираховують від кількості знаків. І їх хелп та модель кажуть що є тільки така можливість. Ніякого апі для розробників у них назовні не сторчить. Тільки готові фічі у вигляді агентів. А для агентів треба мати багато дурних грошей x50 не ті самі завдання що можна зробити за $24 тому може це спроба стягування грошей.
ps Я навіть хотів написати клієнтський парсер який би це робив, але вони сказали що якщо дізнаються про роботу парсера то заблокують аккаунт )

Це все перечислене не так баги агента як баги, точніше недосконалість, ЛЛМ яку ти ганяєш і промти, які ти даєш, контекст який ти загружаєш.

Всі моделі після 25-30% використаного контексту стають тупими. А народ тільки через МСРшки і скопіпащенного звідкість agent.md контекст сходу на 10% грузить, а потім ще працюють в одній сесії, поки контекст в 0 не уйде і агент не починає саммарі робити.

Короче кури контекст інжінірінг і вчи на низькому рівні як працюють агенти. Вони всі приблизно по тому ж принципу працюють.

Є величезна купа багів файлової системи, що в 2025 році має бути нонсенсом здавалося б. Є багі UI які не роблять навіть початківці. Формально те що чат не читає інструкцію з проекту це теж баг. Те що він тупіє не факт. Модель зміщує вікно на самарі після компактизації. Як варіанта в старому UI чат закінчувався. Фіча пам’ять між чатами не працює з моменту запровадження.
Щоб використовувати агентів треба мати багато зайвих грошей від інвесторів і посаду яка буде зацікавлена в проштовхуванні цього підходу Хед по ШІ чи щось таке. Агенти це просто х10 всього того на що я жаліюся. В них немає ніякого сенсу. Ну окрім того що ти не бачиш весь цей треш. Смішно, але модель сама приблизно це все і розказує.
І якщо що, 10% сходу то майже рекомендація від Anthropic. Перш ніж курити щось варто просто почитати мануал.

А, тю, написав довгий пост але потім побачив що ми говоримо про різні продукти — я про claudecode а ти чат. Хз, ніколи чатом не користувався, головна причина що у них UI уродский порівняно з іншими чатами.

Я не кажу що багів там немає, є, скрізь є, особливо в швидкоростущому софті, но ти так говориш, ніби в іншому софті і компаніях багів немає.

Агенти це просто х10 всього того на що я жаліюся.

Так ти claudecode користувався? Якось швидко ти х10 йому прописав. Я як користувач claudecode не бачив не зустрічав і 10% описаних твоїх проблем, по крайній мірі не з такою частотою.

Те що ти чогось не бачиш не означає що цього не існує.

«Програміст з ші за півроку», Київ за.. кхем, короче кажучи — працюючу на такому рівні модель покажуть, тоді й поговоримо.

Забембали ці жовті заголовки. Використовував в роботі декілька варіків — веб версію без доступу до проекту, копайлот, jetbrains агент, туди додаю джуні, курсор... Ось ще тре затестити коворк.

Код який генерує LLM можна порівняти з результатом від трейні / джуна, залежно від обгортки над нею.

Цей код треба проревьюіти і по порефакторити, і в залежності від якості промту ще й пофіксити.

Так, якість рішень LLM розвивається швидко але я вважаю що ми далеко від того часу коли людина буде просто проксі між LLM і менеджментом, не кажучі про повноцінну заміну.

Бачу по коментарям тут сейшен свідків «тупого ШІ». Напевно ті ж самі люди що збиралися на шашлик у 2022.

Бачу, твої коментарі не відрізняються ані різноманітністю, ані оригінальністю

Подивився коментарі — бачу що багато хто не вірить в загрозу ШІ. Я думаю це тіж самі люди що у війну не вірили перед 2022 роком. «Не дивись догори»

Майбуинє невідомо, а от стан на зараз оцінювати можна хоча би по темпам розвитка програмного забезпечення.

Подивився коментарі — бачу ...

Майбутнє невідомо ...

decoding dramatic and mysterious introspective philosophical comments :)
magic-8ball.com

В історії луддизм ніколи не перемагав. Маючі на увазі зазіхання Трампа на Гренландію й Канаду, а Сі — на Тайвань, можна спрогнозувати, що ані США, ані Китай не будуть гальмувати розвиток цієї технології. Й їм пофіг на галасування зі «Старого Світу».

ані США, ані Китай не будуть гальмувати розвиток цієї технології. Й їм пофіг на галасування зі «Старого Світу».

От коли в США 50% працівників втратять роботу і візьмуть вила, тоді буде не пофіг. Але про це зараз ніхто не думає, бо треба суперника перемагати

Саме так. Часто впровадження нових технологій відбувається, власне, з наявністю суперника й з необхідністю його перемагати.

От тільки подібного ще не було. Машини забирали м’язи, а ШІ забирає когнітивну працю, тому це вперше в історії, коли:
— освіта більше не гарантує доходу
— «перевчитися» можуть не всі
— автоматизація швидша за адаптацію суспільства
Тому ризик соціального вибуху і революції зараз набагато вищий, ніж у XIX–XX ст., під час першої індустріальної революціх (XVIII–XIX ст.) або під час автоматизації і появи комп’ютерів у XX столітті.

Я не бачу варіантів, при яких те що відбувається, закінчиться позитивно. Що будуть робити всі ті 50% безробітних?

Що будуть робити всі ті 50% безробітних?

Дивитись тіктоки і заїдати джанкфудом, купленим на 500 євро UBI

А гроші на телефон, їжу і житло де вони візьмуть?

— Телефон видасть безкоштовно гігакорпорація в обмін на носіння браслета з шерінгом біометрик для тренінгу моделей біороботів.
— Жити в тікток-гуртожитку.
— Їжа —

джанкфудом, купленим на 500 євро U

Цього або не буде взагалі, або це не буде приносити задоволення. Капіталізм працює з порівняннями, і люди з UBI у соціумі будуть вважатися бідними (все одно що біженці, які живуть на соціалку чи пенсіонери з мін пенсією), то і в принципі не зможуть прожити на умовні 500 євро.
В усі часи статус і заможність мати буде той, хто зміг згенерувати відповідно цінності — на роботі, в бізнесі тощо.
Насправді антиутопічні сценарії — найбільш ймовірні. Мені подобається ілюстрація у фільмі Елізіум.

Що будуть робити всі ті 50% безробітних?

Те саме що русня — ідти на війну помирати за пару тисяч.

Я не бачу варіантів, при яких те що відбувається, закінчиться позитивно.

ну чого? базовий дохід в обмін на примусову стерилізацію. через 50-70 років майже всі помруть, робот Валлі прибере, та і все.

базовий дохід

Базові виплати це дорога в нікуди, тому я б їх одразу прибрав. В Німеччині ось зараз бюргергельд, це фактично базові виплати, а з урахуванням самих виплат, житла і усіх знижок, то бюргергельд, це значно більше ніж будь-які прогрозовані базові виплати. І що ми маємо, суспільство не хоче бачити, що хтось отримує гроші і не працює, вже зараз протести і бюргергельд будуть урізати. При цьому бюргергельд отримують наразі 8%.

А що буде, коли його будуть отримувати 50%? Що скажуть інші 50%, які працюють? Та й я дуже сумніваюся, що офісні працівники втративши роботу погодяться жити за хліб і воду. Буде простіше підняти революцію, змінити владу, заборонити ШІ, і повернути все, як було. Наслідки можуть бути погані, але це всяко краще, ніж жити на мінімум.

та третина і так живе десь на мінімумі, а щоб німці підняли революцію — це їм потрібен новий фюрер, щоб ібануті гени прадєдушек прокинулися, але наразі такого кандидата я не бачу. заборонити ШІ — на мою думку у Європі воно щось таке і буде, не так щоб заборонять, але будуть регулювати і трапиться це раніше аніж 50 відсотків працездатного населення випруть на мороз.

це значно більше ніж будь-які прогрозовані базові виплати.

ти колись постив якісь Study і там було, що у Європі можна вже запровадити базовий дохід і усім вистачить. я скептично відношусь до того, що прям вистачить так, що усі будуть жити як зараз. але з голоду не помруть.

Дадуть базовий дохід і буде ок. Люди хочуть грошей (навіть скоріше благ які можна купити) а не роботу. Протести можуть частково вплинути але не глобально..

Люди хочуть багато грошей, а не 800 баксів на місяць. Ніхто не погодиться жити на такий базовий дохід.

Я думаю це тіж самі люди що у війну не вірили перед 2022 роком. «Не дивись догори»

Ти несеш маячню

Я думаю це тіж самі люди що у війну не вірили перед 2022 роком

Війна почалась 2014. Просто керували державою компетентні люди — і мудрий нарід бачив її хіба по тілівізєру (між випусками «українських» Сватів, Слуги Народу, Рассмєши Смєшного, Вечірнього Кварталу).

бачу що багато хто не вірить в загрозу ШІ

Коли бізнес даватиме ШІ керувати продом, розбудіть.

інженери в Anthropic вже майже не пишуть код, а лише редагують згенерований

І що?
Толковим людям робота завжди буде, треба не переставати вчитись.

Толковим людям робота завжди буде

Наявність роботи != висока оплата

Зараз ринок переплачує девелоперам не стільки за розум, скільки за дефіцит результату їх праці. В умовах надлишку розробників на ринку, їх оплата буде наближатися до мінімальної необхідної для виживання. І це зачепить навіть тих, чия робота погано автоматизується, просто трохи в меншій мірі.

треба не переставати вчитись

Навчання може бути недостатньо. Треба цілити в щось таке, що буде в дефіциті. В інших індустріях є багато не менш розумних/толкових людей, але я не назвав би достойною оплату їх праці.

В умовах надлишку розробників на ринку, їх оплата буде наближатися до мінімальної необхідної для виживання.

Працівників які розумні, працьовиті, які видають результати без нагляду, мають досвід, вчаться новому не з примусу, є настільки мало що такі люди будуть добре заробляти завжди.

Треба стати/бути такою людиною і все буде ок.

їх оплата буде наближатися до мінімальної необхідної для виживання

ІТ заробляють топ 25% в будь якій країні.
Якщо буде жопа через АІ, то якось уряди порішають проблему для нижчих 75%.

В інших індустріях є багато не менш розумних/толкових людей, але я не назвав би достойною оплату їх праці.

Це хіба в бідних країнах, і тоді логічно що треба працювати на багаті (а ще краще жити там)

Це хіба в бідних країнах, і тоді логічно що треба працювати на багаті (а ще краще жити там)

Науковці/рісьорчери, наприклад, переважно бідні, незалежно від країни. Вершки знімають одиниці. Чому так? Бо вони не в дефіциті через те, що ці люди зазвичай люблять свою справу і не готові її кидати в пошуках більших грошей. Також частина з них вважає свою роботу престижною і цінує цей «престиж» більше, ніж гроші.
Схожа динаміка на ринку може з’явитися і в нашій індустрії через велику концентрацію тих, хто:
— не бачить себе поза айті і буде терпіти гірші умови через свою ідентичність прив’язану до професії
— не вміє абсолютно нічого, крім айті, хто інвестував у вхід в айті надто багато і тепер там застряг
— досі женеться за якимось «престижем» роботи в айті

Треба стати/бути такою людиною і все буде ок.

Маю думку, що зараз хороший момент для розробників щоб починати працювати на себе, а не на дядю (який при першій же можливості викине тебе на мороз або продавить по оплаті). Особливо якщо ти «така» людина (тобі ж і так тоді недоплачують). І в ідеалі, конкурувати з дядьою в його ж сфері використовуючи свої доменні знання + AI помножений на скіли розробника. Поки ще AI потрібно няньчити і не стало занадто тісно, маємо вищі шанси віджати шматок пирога у дядь з капіталом.
Прямо зараз спостерігаю за маленькою тімою з лейофнутих людей, які не мали прописаного NCA в контрактах. Вони нашвидкоруч, з допомогою AI, ліплять аналогічний продукт, який уже від’їдає відчутний шматок ринку попереднього роботодавця (спроба зекономити вилізла боком 😁).

Науковці/рісьорчери, наприклад, переважно бідні, незалежно від країни

AI ресерч?
openai.com/...​-scientist-san-francisco
$440к + equity

Трейдінг ресерч?
www.janestreet.com/...​reet/position/6302325002
$300к + equity

Науковці?
lbl.referrals.selectminds.com/...​fabrication-facility-7275
$311k.

Асістент професора?
www.higheredjobs.com/...​94&utm_source=chatgpt.com
$280к.

І в ідеалі, конкурувати з дядьою в його ж сфері використовуючи свої доменні знання + AI помножений на скіли розробника

Щоб конкурувати з дядєю, потрібно мати можливість як мінімум з кастомерами особисто зустрічатися.

Вони нашвидкоруч, з допомогою AI, ліплять аналогічний продукт, який уже від’їдає відчутний шматок ринку попереднього роботодавця

Колишні співробітники рефакторять сорси попереднього работодавця за допомогою AI і продають кастомерам попереднього работодавця. Клас! Потім питання чому в Україну аутсорсять лише трешак?

толкові люди дуже часто переоцінюють свій рівень. Скільки людей не маючи жодного обʼєктивного підтвердження свого рівня, говорять про нього ніби це факт.

От люди не написали жодної статті, котра сказала щось нове і корисне. В результаті вплинула дії інших людей і багато людей визнали, що це корисно
Також люди не взяли участі у будь якому open source проекті, де є оцінка якості від багатьох людей
Лише незалежна оцінка зі сторони може враховуватись

Як мінімум потрібно перевірити, чи людина не є звичайним трудоголіком, котрий досягає результаті виконаної роботи не інтелектуальними здібностями, а кількістю витраченого часу.

Багато років менеджмент вчили створювати дуже комфортну атмосферу для розробників. Тому речі котрі були визнані в межах компанії, не можна сприймати як обʼєктивну оцінку реальності

Ми в 6-12 місяцях від того, що модель робитиме більшість роботи розробників

А последние лет 50-60 мы в 20 годах от термоядерной энергии.

Ну, інший Іван ще років 5 тому писав тут, що в США вже стартапи роблять вантажівки з термоядерними реакторами в кузові. Пройшло 5 років і що ми маємо? Жоден проект у світі, навіть не наблизився до позитивного коефіцієнту енергії.

Перші DEMO реактори (тобто реактори, які будуть давати енергію, наступний крок після ITER) очікуються у такі дати:
Китай — середина 2040-их
ЄС — кінець 2040-их
Японія — 2050
США — після 2050-их

Чи будуть вони побудовані у ці дати? Майже 100%, що ні, бо до цього все інше в плані термоядерного синтезу переносилось на десятиліття, кожен раз

в США вже стартапи роблять вантажівки з термоядерними реакторами в кузові.

Я чув те ж саме про вантажівки з автопілотом ще 10 років назад...

Тут більш влучна аналогія з гуперзвуковими пасажирскими літаками: і технології є, і навіть пробували, але економічно недоречно.

і технології є, і навіть пробували, але економічно недоречно.

Навряд чи економічно, мільярдери легко можуть собі це дозволити, побудувати літаки суто для себе. Скоріше, це заборонено країнами, через надмірний шум + буде негатив у пресі через «клімат».

Над океаном жодних обмежень, літати можна було б. Але проблема не в швидкості пересування (швидкості генерації году) а в підтримці та обслуговуванні: виходить дорожче. Так, хтось може собі дозволити, бо хоче, марно гроші витрачати не заборониш. Але в масовості ні. Кожна година польоту «Конкорда» потребувала 18-20 годин технічного обслуговування на землі. AI Productivity Paradox теж має ці корні.

Над океаном жодних обмежень, літати можна було б.

Так, правильно, Конкорду забороняли літати над сушею в надзвуковому режимі. Але через це, у нього було дуже мало рейсів, тільки океанські маршрути (типу Лондон—Нью-Йорк). З Європи в Азію чи Африку взагалі неможливо було летіти, бо там увесь час над сушею.

Не зовсім так. Заборона лише відмовка, якою зручно прикривати економіку. Хто заважав літати над Тихим океаном (Сан-Франциско, Токіо, Сідней)? Та ніхто. Над СРСР чи Африкою теж можна було літати, якби був комерційний інтерес, були домовленості по Африці були.

Конкорди успішно літали в Бахрейн, Сінгапур та Мехіко. Основна причина малої кількості маршрутів все ж таки космічні витрати на експлуатацію та мізерна кількість побудованих літаків. Просто не було сенсу роздувати мережу, коли бортів обмаль, а кожен рейс потребує бюджет невеликої країни.

Хто заважав літати над Тихим океаном (Сан-Франциско, Токіо, Сідней)?

Расстяние. Практическая дальность Конкорда чуть больше, чем у Боинга 737.

Анкоридж як проміжна посадка? Існував рейс Париж — Дакар — Ріо-де-Жанейро з дозаправкою. Знову ж таки, це практичні питання, які можна було би вирішувати, якби не економічна недоцільність усього проєкту.

Анкоридж ломает весь кайф.
Тут конечно надо считать, но мне кажется, что современный дальнемагистральник, летящий напрямую, долетит из Калифорнии в Японию быстрее, чем сверхзвуковой с посадкой в Анкоридже.
Вероятно сегодня Конкорды могли бы летать из Эмиратов в Европу и Сингапур, но технологии видеосвязи отменили личные деловые встречи.

Париж — Дакар — Ріо-де-Жанейро літав
До Сінгапуру також був рейс з пересадкою в Бахрейні. Тому якась дозвіл на польоти у Франції напевно був.
Просто 10 годин польоту, 20 годин обслуговування. Треба мати втричі більше літаків. Ціна більше неш бізнес клас, треба мати пасажирів.

Так, правильно, Конкорду забороняли літати над сушею в надзвуковому режимі.

Якщо не помиляюсь, єдина країна де діє заборона на польоти надзвукових комерційних літаків над сушею — США (і начебто вони «скасовують» цю заборону). Швидкий фактчек також це підтверджує, але зізнаюсь, що прям глибоко я не копав.

ТУ-144 літав собі усі 70-ті над 1/6 суші. Але його «приземлили» за тих же причин, що Concorde — підвищена небезпека, штучне виробництво та космічні ціні на експлуатацію у порівнянні зі звичайними DC, Airbus, ІЛ та іншими.

У Ту-144 є багато спільного із сучасним ШІ.
Він літав не як надійний, перевірений і добре підтримуваний апарат, а «на межі».
Після кожного польоту щоразу вилізало щось нове, що доводилося лагодити.
Це було неприйнятно для регулярних комерційних пасажирських перевезень.

Конкорд это продолжение гонки «чей пароход быстрее пересечёт Атлантику» на новом технологическом уровне. Да и платежеспособный спрос был только в финансовых столицах.
Советы в ввязались в гражданский сверхзвук исключительно ради понтов.

Якщо подивитися на реальність, то я бачу декілька незрозумілих питань, де логіка не сходиться:
1. Якщо ти не розумієш бізнес логіки коду, як він працює, а тільки перевіряєш чи він працює — то ти переходиш у категорію магічного розробника, потенційно генеруючого якийсь код який якось працює. Єдиний варіант скейлити його, чи фіксити це — використовувати LLM. Чому? Тому що я вже і забув як виглядає синтаксис мови програмування, я на англійською мовою усе пишу вже рік. А ще варіант — взагалі відпустити усе і хай воно там само тікети робить, тести пише, фіксить усе. А що там — а пофіг. Головне довіритися.
2. Це виглядає як тотальна залежність «плати або будь непродуктивним» яка переросте у «плати аби бути розумним» та «плати аби мати роботу»? І що далі? Ти плати, тому що інші вже платять? Але далі будуть агенти, тому люди які деградували у стан інфузорії так чи інакше будуть звільнені.
3. Де у усьому цьому знання, зріст, мотивація до того щоб вивчати нові речі? Навіщо школи, університети, academia, якщо є оракул який все зробить та все розповість? Що казати студентам яки зараз вчаться, «йдіть додому, вашої професії не буде через 2 роки»? Що казати школярам, «хз як там буде завтра, ви поставте Claude Desktop та не ходіть до школи, використовуйте аватара Степана Петровича»? А нащо, якщо в універ не треба йти, по його вже відмініли? Навіщо народжувати взагалі дітей? Що їм можна дати окрім генеративного бога по підписці, який передбачив та знецінив усі потенційні творчі ідеї цієї майбутньої дитини?
4. Де ділися статі про нові ідеї, розвиток людини та її знань, мотивуючі напрями, мови? Все залив gold rush генеративного контенту, ідей автоматизації усього, який призводить до падіння довіри. Якщо у 2014 усі горіли бажанням вчити нове: конференції були про розвиток інженера, ти вибирав роботодавця с цінностями, був драйв та мотивація, то тепер поверхня усюди про AI, AGI, від генерації шаблонної музики, до генерації іллюстрацій та написання генеративного коду.
Не цікаво, поверхнево, не креативно, не мотивує взагалі, а навпаки — демотивує.
У очах обох людей на відео я бачу тільки одне — гроші. Вони пропонують обмін доступу до моментальних знань та генерацій тексту на місячну підписку, але не кажуть про: атрофію навиків вивчення, атрофію критичного мислення, падіння ключових освітніх інституцій, звільнення, знецінення творчості.
Але якщо подумати про ідею яка під поверхнею цих двох людей на відео — то усе збігається. Усе це виглядає як заміна людини, автоматизація, яка спрямована на revenue 6-8 гравців, які мають ресурси створювати дата центри для обчислень.

про розвиток інженера

Якщо про розвиток спеціалістів у своїх галузях — то по ідеї профі у свому домені (умовно нп інженер) отримає додатковий інструмент який дозволить йому вирішувати свої задачі (включно зі створенням софта під задачу) — і без посередництва проксі між ним та машиною (тобто без участі клану програмісти).

Програмісти також залишаться, мабуть в основному з задачами розробки та розвитку чи такого типу інструментів, чи з невеликою групою деяких вузько-спеціалізованих задач.

Але це в майбутньому, не зараз.)

Навіщо народжувати взагалі дітей? Що їм можна дати окрім генеративного бога по підписці, який передбачив та знецінив усі потенційні творчі ідеї цієї майбутньої дитини?

Ви дітей народжуєте щоб вони код писали чи що?

Де ділися статі про нові ідеї, розвиток людини та її знань, мотивуючі напрями, мови?

Це вже крайнощі. Парадокс у тому, що поява і розвиток AI-інструментів можуть привести не до ситуації «не треба думати», а навпаки — підняти рівень конкуренції. Щоб якісно виділятися, доводиться освоювати ще більш абстрактні речі й видавати більше результату. Це узагальнення стосується майже будь-якої сфери, де з’являються ефективні AI-інструменти. Інше питання, що таких креативних і сильних спеціалістів може знадобитися менше, і для решти цікавих позицій може не залишитися.

Всі ті, хто платить за те, щоб ми розробляли софт, сплять і бачать саме такий сценарій. Усі ці конференції, промови і т.д. завжди були саме про це. Доки не було оракулу, то потрібно було викачати максимум з розробників, для чого створити в них ілюзію що хтось там хоче щоб вони розвивались і все таке. І до речі обʼєднати їх усіх в одному фізичному просторі, щоб знайти найкращі таланти. А як є оракул, то це все миттєво йде на смітник. Бо це завжди було про гребані гроші. Про всратий MRR.

І що далі? Ти плати, тому що інші вже платять?

Плати або йди воювати?
engage.org.ua/...​ukrayini-2025-povnyj-gid

йдіть додому, вашої професії не буде через 2 роки

Багатьох професій, яким навчають, немає вже зараз. Економічні факультети, історичні факультети, філологічні факультети, філософськи факультети.

та знецінив усі потенційні творчі ідеї цієї майбутньої дитини?

Творчі ідеі дитини на пост-радянському просторі краще за всіх знецінюють вчителі.

генеративного бога по підписці

Це генеративний інструмент та не більше.

конференції були про розвиток інженера

Ще був Unit-factory, котрий щорічно випускав тисячі інженерів, ще тисячі випускалися різноманітними курсами.

Навіщо народжувати взагалі дітей?

І не народжують. У Європі останні 45 років депопуляція. В Японії депопуляція останні 20 років.
res.cloudinary.com/...​/hw99npcrc2gkfdfhpjkn.png

Усе це виглядає як заміна людини, автоматизація, яка спрямована на revenue 6-8 гравців, які мають ресурси створювати дата центри для обчислень.

Вони не самі це створюють. У цю гру грає уся планета.

атрофію критичного мислення, падіння ключових освітніх інституцій, звільнення, знецінення творчості.

Якось я їхав на поїзді. І поряд була жіночка. Шлях займав 6 годин.
З перервами на їжу та туалет, жіночка всі 6 (!!!) годин просидила у Тік-Тоці.
Ви вимагаєте творчості і критичного мислення від населення, хто тапав хомяка, набивав мільйони переглядів на відео, де якийсь хлопець скидує пляшку зі стелі, хто донатить моделям на онліфанс і хто щоденно сидить на джойреакторі або пікабу навіть після початку війни, і хто проводить у танках по декільча годин щоденно.

Проблема лише в тому що бізнесу немає діла до всіх цих речей. Хто як і чим створив, джун це був чи архітект, знає він про GRASP/GoF/etc чи ні., для бізнесу важливо лише що воно робить те що треба і дуже швидко. Епоха романтизму в програмуванні закінчується.

Проблема лише в тому що бізнесу немає діла до всіх цих речей. Хто як і чим створив, джун це був чи архітект, знає він про GRASP/GoF/etc чи ні., для бізнесу важливо лише що воно робить те що треба і дуже швидко

не важно, что ты не умеешь готовить. главное — чтобы ужин был как в ресторане мишлен

Епоха романтизму в програмуванні закінчується.

"прагматизма" ты хотел написать?

Очередна жаба хвалить своє болото.

Десь так і буде. Але звільняти будуть не всіх в один день. Може 10% лишаться щоб займатись диригуванням того всього.
Хороші компанії не будуть звільняти, але будуть очікувати збільшення ефективності. ті самі команди будуть робити делівері в 5 разів швидше. Або замість одної фічі будуть робити 5 за цей самий час.

Хороші компанії не будуть звільняти

Звичайно, що будуть. Вони вже звільняють, масово.

хто звільняє, той автоматично переходить у категорію нехороших і правило продовжує працювати

Як ви оцінюєте цей прогноз

www.anthropic.com/careers/jobs

Ще питання будуть?

Заберіть цих клоунів зі сцени, це вже не смішно! )))

Почему имея исследования MIT постят цитатники АИ головых?

Але ж перевіряти і редагувати код важче ніж його писати...

Ні, це не так. ШІ вже зараз чудово пише код за секунди, головне правильні запити давати. Перевірка такого коду займає хвилин 30, разом з базовим тестуванням. 20 років тому я б той самий код писав би тиждень, з форумами і доками. І це, якби я знав технологію та мову! А зараз я не знаю ні технології, ні мови, але код, написаний ШІ, можу і перевірити, і протестувати.

Перевірка такого коду займає хвилин 30, разом з базовим тестуванням. 20 років тому я б той самий код писав би тиждень

тобто ви хочете сказати, що ваша продуктивність зросла, якщо порахувати 40 годин (робочих в тиждень) / 30 хв = 80 разів, тобто на 80 * 100 = 8000% відсотків
враховуючи, що з ШІ ви робите завдання за пів години, яке б раніше робили тиждень

це вражаюче, які запити треба писати, щоб досягти такого результату?

40 годин

Це було до ШІ, тепер будете пахати по 60, а перед релізами і по 80, і на вихідних :) Бо раніше, хтось з команди міг допомогти, а тепер є тільки ти і ШІ, який писати код вміє, але думати не вміє.

а до чого тут хто скільки буде працювати, може хтось взагалі піде таксистом і працюватиме ті ж 40 годин)
але питання було чи дійсно ваша продуктивність зросла на 8000% 😉

але питання було чи дійсно ваша продуктивність зросла на 8000%

Цілком можливо, чому ні.

дарую мем. Реальна вигода від LLM є, але вона досить таки невелика на даний момент. Її вимірювати потрібно у зростанні фактичних прибутків

Якщо ти робиш на невідомій мові і швидко створюєш продукт не враховуючи усіх ризиків. Тоді твоя продуктивність пішла у мінус, а не зросла. Тому що таких як ти у світі мільйони. І відповідно буде величезна кількість продуктів низької якості котрі програють конкуренцію і зароблять по факту нуль.

Коли LLM зможе самостійно досвіджувати реальний світ і приймати рішення на основі реального контексту, тоді можна буде говорити. Продукт у США і продукт в Україні мають абсолютно інший контекст. Те що спрацює в Україні, не спрацює в США. LLM не розуміє цих деталей контексту.

res.cloudinary.com/...​/yhbuu1qvx0auol5easht.png

Та облиште ви ті робочі години на тиждень, то не важливо.

Я доєднуюсь до оригінального питання.
Як вам це вдалось? Я просто в захваті!

Мій особистий рекорд (рекорд, не середне значення) приросту десь на відмітці в 60%.
Досягти хоча б 200% — тобто вдвічі — для мене практично недосяжно вже багато часу.

8000% для мене звучить як «дуже дох...я», я навіть цю цифру вимовити не можу.

Мій особистий рекорд (рекорд, не середне значення) приросту десь на відмітці в 60%

Тобі треба зробити завдання на невідомій мові і невідомій технології, яку ти ніколи не бачив, не знаєш як писати, як запускати, які принципи роботи, яке середовище розробки, які нюанси і т.д.. Скільки часу на це пішло б 20 років тому? Тиждень? Можливо, якщо ти дуже вправний, скоріше два. Скільки піде зараз, з ШІ? Півгодини, може година. Який прирост ефективності? Отож бо й воно

це робота, яку ви робити десть раз на рік.
чому ви порівнюєте із «20 років тому»? чому не 5 років?

чому ви порівнюєте із «20 років тому»?

Тому що в оригінальному пості вище я порівнював саме з роботою 20 років тому, ви тред читали? Приклад був саме для такого випадка

тобто мені треба спитати в вас це в комені на ваш перший комент?
що було оці всі 15 років між 20 років тому і 5? ви не писали код взагалі?

Як вам це вдалось?

— а як, головне ляпнути. А цифри то ± нуль чи два, кому це цікаво. Ми ж сучасні AI інженери. Точність не наша сильна сторона.

Загалом людина дала доволі чітку відповідь на моє питання трохи вище.
Якщо коротко: мені потрібно взятись за щось, в чому у мене дуже мало досвіду.
І цифри сходяться. От наприклад, я погано малюю, а мід-джорней може зробити картинку за моїм запитом ну най за тиждень (візьмемо по максимуму +/-). Але оскільки я дійсно художник (від слова худо) — то я таку і за життя не зроблю. Буст не те що в 80 — в тисячі раз.
Погано для мене те, що щоб отримати такий саме в програмуванні мені потрібно було б настільки херево робити свою справу, що я відмовляюсь вірити в існування таких девів.

Як казав мій викладач по матану — «ви тут щоб робити 2 речі — вчити базу та вчитися вчитися».
Як людина яка кинула художню школу і вміє робити графіку, можу сказати якщо я нічого про перспективу, роботу з кольором чи графікою, портрет, натюрморт, пейзаж, композицію та світло не знаю, а хочу «зробити картинку» і забути, то далі ніж робити картинки через мід-джорней не треба і йти напевно. Чи це продуктивність художника? Та ні, це промтінг. Якщо є ідея стати художником — то беремо і вчимося і колись робимо це самостійно, і тут якби мід-джорней виглядає як дитяча іграшка.
Наприклад у грецькій цекрві у моєму місті розписували стелю. Це традиційний візантійський іконопис зі «зворотною перспективою», де є персонажі церковного року, з атрібутами, релевантні до назви «Петра і Павла». Це зайняло більше 3 тижнів і це робив іконописець. Чому не людина з аквареллю та Claude? Тому що картина — це результат традицій, розуміння, контексту. Це не про генерацію 13 апостола з крилами херувіма за 5 хвилин. І це не про eфект Даннінга-Крюгера та Хелло-Ворд іллюзїї.
Чи це продуктивність людини яка нічого не знає взагалі? Чи це продуктивність людини за базою знань? Виходить що продуктивність, як і підрахунки у кілосандалях теж відносні контексту, напевно.

рекорд ... приросту ... 60%
Досягти хоча б 200% — тобто вдвічі

Якщо для вас прирост в 200% — це вдвічі, то не дивно, що AI вам додав тільки 60%. Міг і нічого не додати :-D

Дякую за виправлення.

Мабуть, я не дуже вдало побудував це речення. Тут малось на увазі «досягти продуктивності в 200%», але я сподівався що з уточнення «вдвічі» та контексту це буде очевидно.

На нашому з вами прикладі бачу, що перша думка часто виявляється хибною.

В наш час бізнес швидк на позвільняти людей, не особливо думаючи про якість того що залишиться.
Вангую появу нових компаній-гравців на ринку, що виростуть на звільнених працівниках. І у яких буде в пріоритеті якість, а не швидкість/дешевизна викату фічь.

Це не про нас час, це про американску систему керування. Знову таки, в Японії давно зрозуміли, що з цим робити. Кайдзен надає відповідь.
Щодо повну заміну розробників та тесувальників, той же Гартнер прогнозує, що це відбудеться не раніше 2036, але повна зміна парадигми відбудеться.
Станом на зараз, ШІ це як бензопила або пневмомолоток, дуже корисна штука.

якість, а не швидкість/дешевизна викату фічь.

Не вперше бачу, що допомогу від AI зводять тупо до швидкості: швидше написали код і все. Як на мене, це взагалі не вся картина. Якщо його правильно використовувати, згенерований код може бути доволі якісним і часто навіть кращим за те, що напише середній розробник.

Особисто я із цим на 100% згоден. Але абстрактне підвищення якості на 20% не продаси ніяк ефіективним менеджерам. А от 10-и кратне пришвидшення із звільненням 90% робітників — ще і як продаси.

Це цікаве питання. Різко вирізати значну частину команди, як інколи мріють ПМи, зараз усе ж зарано і ризиковано для самого проєкту. Буст продуктивності справді суттєвий, але ніхто не знає, як це реально збалансується на практиці.

Мені, в німецькій компанії сказали, треба звільнити 5 людей і щоб я сам (!) девелопив з ШІ все те, що зараз робимо ми вшістьох. Вони не внутрішні працівники, а контрактні, тому під «звільненням» мається на увазі непродовження контракту. Поки що я відповів, що це нереально, подивимось на розвиток технологій через 12 місяців. Але айтішникам вже гайки, буквально 2-3 роки і половина точно втратять роботу.

Хочете вижити, вчіть бізнес процеси компанії, а не тільки програмування, або створюйте щось своє, якісь сайд проекти. Бо суто програмування вже нікому майже не потрібне, це ШІ робить без проблем і саме тому всі говорять, що джуни більше не потрібні.

Що зараз буде відбуватися в великих компаніях? У нас це працювало так, були внутрішні фіча овнери, які знали бізнес процеси, а майже увесь девеломпент робили сторонні компанії, типу українських галєр. З початку минулого року ми повністю змінили структуру. Скажімо у нас було 10 проектів у відділі, на кожен ми взяли одного (!) внутрішнього програміста-айтішника, власне я один з таких. Спочатку новенькі працювали разом з галєрними сіньорами, втягувалися в процеси, допомагали з фічами. Але, під кінець минулого року, кількість галєрних програмістів просто порізали вдвоє, а інші 50% роботи роблю я з ШІ агентами. І це працює, реально працює! Я б так і залишив, але бачу, що концерн хоче повністю відмовитися від галєр. І це станеться, якщо не через рік, то через два.

Коли я обговорюю цю ситуацію з німцями під час обіду, вони мені завжди кажуть, що я перебільшую. Але я не перебільшую, бо я сам у цих процесах і бачу до чого все йде. А йде до того, що 50% офісного планктону (не тільки програмістів) у розвинених країнах залишаться без роботи у 2030-2033 роках.

У 2030х роках скоріш за все будуть такі ллмки із такими агентами, що без роботи залишимось вже ми з тобою ...

Таке цілком можливо, але німецькі концерни перейдуть суто на ШІ тільки у тому випадку, якщо власники ШІ підпишуть контракти про відповідальність і швидку допомогу, якщо ШІ щось не те зробить. Я в це не вірю, добре знаючи нігерійську службу підтримки MS. Щодо інших країн хз, там інші закони, різні ОАЕ легко можуть перейти повністю на ШІ, бо їм пох на результат.

власники ШІ підпишуть контракти про відповідальність і швидку допомогу, якщо ШІ щось не те зробить

так никогда не будет. просто будет меньшее количество людей обслуживать потребности бизнеса, остальные уйдут на мороз.

Таке цілком можливо, але німецькі концерни перейдуть суто на ШІ тільки у тому випадку, якщо власники ШІ підпишуть контракти про відповідальність і швидку допомогу, якщо ШІ щось не те зробить.

корочє до пенсії роботи вистачить

Які затрати в місяць несе компанія на вашу розробку з ші?

Хз, самому цікаво. Я просив чат порахувати вартість моїх запитів, то виходило, що великий запит може потягнути на 1 євро (електрика, техніка, підтримка, навчання і т.д.). І це тільки вартість для провайдера ШІ, нам вони продають токени явно дорожче, щоб мати зиск. А я таких запитів можу до 100 на день давати.

и получится >2k евро только на тебя, уверен что это не так. в аккаунте не написан расход?

и получится >2k евро только на тебя, уверен что это не так

А ти сам запитай чат, скільки буде коштувати один великий запит. Там виходить до 1 євро. Тобто, цілком реально, що на одного мене компанія могла б витрачати 2к євро тільки на ШІ. Але, звичайно, я користуюся не тільки платним ШІ компанії, а й багатьма безкоштовними, тому економлю :) Просто люди, маючи можливість використовувати ШІ безкоштовно не думають про справжню ціну, а вона дуже немаленька. Саме через це всі інвестори й говорять про бульбашку ШІ, бо за реальну ціну люди не будуть користоватися, тільки компанії.

это вилами по воде, так можно и 3 евро нарисовать и постараться 200 запросов в день сделать и выйти на уверенные 12к в месяц. я просто по своим коллегам смотрю, у нас клод, никто не старается чисто на опусе все все делать, балансят с сонет, выходит по разному, но если не ограничивать себя выходит ~600, если совсем не ограничивать и прямо выжимать максимум, то немного больше 1к. но это все ± вдумчиво, чтобы выйти на 2к надо прямо спамить промты с большим контекстом от которых нет толку. но у нас прямо очень жирный по количеству строк кода проект

если учесть то что ты написал и то что я ну не получается чтобы столько тратишь. но в теории это достижимо, просто пиши промт каждую минуту с большим контекстом и будет жесть. ты просто вряд ли каждый раз тратишь 1 евро и вряд ли пишешь каждый день 100 промтов

А я таких запитів можу до 100 на день давати.

цифры близкие к истине. фаундер Sentry писал недавно, что у некоторых их работников расходы по $100 в день, пока они все это покрывают, но потом подумают, что с этим делать.

зарплата 1го звiльненого покриє витрати на кількох

Мені, в німецькій компанії сказали, треба звільнити 5 людей і щоб я сам (!) девелопив з ШІ все те, що зараз робимо ми вшістьох. Вони не внутрішні працівники, а контрактні, тому під «звільненням» мається на увазі непродовження контракту. Поки що я відповів, що це нереально, подивимось на розвиток технологій через 12 місяців. Але айтішникам вже гайки, буквально 2-3 роки і половина точно втратять роботу.

Чисто психологічно ви були б готові до того, що вся відповідальність на вас (якби технології це дозволяли)? По-перше, ви один. По-друге, від вас очікують у N разів більше фіч при тій самій якості.

На мені і так вся відповідальність, я єдиний внутрішній працівник, тому і відповідаю за проект. Інші програмісти вони віртуальні, сьогодні один, завтра інший, галєра міняє їх постійно.

Щодо відповідальності, то з вашого опису так і виглядало, це більше для уточнення :) Важливіша друга частина, фактично весь об’єм роботи лягає на вас і потенційно може навіть зрости. Чи бачите проблему в тому, що це потенційно суттєво збільшує ментальне навантаження?

Звичайно, та й не тільки ментальне. Хто буде готувати проект до релізу, якщо не будемо встигати? Тільки я, на вихідних і ночами. Та й як мені у відпустку ходити, якщо я один працівник? У Німеччині це так не працює, тут завжди є хтось, хто може підмінити. Я привів ці аргументи і тому ми поки не міняємо структуру роботи, чекаємо подальшого розвитку технологій. Дуже важко, сказати, як буде виглядати робочий процес через два роки.

Який в цій схемі пропонується соціяльний контракт? Попри те, що це часто негласна домовленість, але вона існує. Тобто, якщо ми розуміємо, що компанія хоче просто зекономити, через що на мене покладається більше відповідальності (б я працюю за п’ятьох, кожен з яких відповідав за щось), але мій дохід не зростає, то я відчуваю дисбаланс у схемі. Бо я позбавив роботи колег (мінус їх гроші), компані отримала прибуток (плюс їх гроші), а я отримав більше стресу, але не грошей.

Чи будуть компанії мотивувати таких людей? Чи йдеться про підхід «якщо не ти, то інший» рикну не-кандидата? До слова, так тиснути довго не можна, подібний тиск завжди призводить до протестів та революційних мотивів.

То ж, який новий соціяльний контракт пропонується? Поки не бачу, щоб компанії комунікували про це.

Який в цій схемі пропонується соціяльний контракт?
«якщо не ти, то інший»

саме так. Так завжди було, є, і схоже що, буде.

Бо я позбавив роботи колег (мінус їх гроші), компані отримала прибуток (плюс їх гроші), а я отримав більше стресу, але не грошей.

у якості компенсації видадуть грамоту та медальку «ШІ візіонер з горящими очима», але це не точно

Який в цій схемі пропонується соціяльний контракт?
Бо я позбавив роботи колег (мінус їх гроші), компані отримала прибуток (плюс їх гроші)

Так на цьому ж наче і жила вітчизняна ІТ-чка, бо Україна була дещевща від місцевих у штатах..

Мені, в німецькій компанії сказали, треба звільнити 5 людей і щоб я сам (!) девелопив з ШІ все те, що зараз робимо ми вшістьох.

а навіщо ти їм сказав, що ти один за тих всіх робиш?

Хочете вижити, вчіть бізнес процеси компанії

Ну це і без АІ-ки допомагає. Брат, сусіда, подруги, не далеко від вас, працює у специфічному домені. Прийшов на критичний проект і там колега, навіть Git-ом не сильно вміє користуватись, просто повторює команди з доки і запускає автотести. Вже потім зрозумів, що домен дуже складний, а той колега знає домен на зубок, бо сам років з 10 працював «в полях». Тому такі на вагу золота, без їх експертизи, навіть олімпіадники з гуглу нічого толкового не побудують. Ну як — будуть ідеальні алгоритми, код і зелені тести, але бізнесу це не сильно допоможе. А таких як наш «брат, сусіда, подруги» на ринку наразі до пояса..

Ще до речі, людину знаю особисто, працює в автомотів в Німеччині: +/- те ж саме, спочатку перенесли розробку в офшор, зараз вже і офшор почали різати.. Він ще пару років назад перейшов в Product Owner’s причому не дуже цьго хотів. Зараз зрозумів що витягнув щасливий квиток, бо деякі колеги з яким починали вже пішли на мороз..

У нас в компанії майже 50% бекенду пише Клод, Фронтенд майже 80%. Чудова річ для автоматизації документації, примітивних задач та тестів. Скоротили час делівері на 20% та не збираємось на цьому зупинятись.
А поки інженери не залишились без роботи пропоную звернути увагу на збір коштів на потреби повітряних сил dou.ua/forums/topic/40604

Вже пів року інженери Антропік пишуть код потайки, щоб топ-менеджмент не бачив.

Менеджери дізнаються тільки коли цих інженерів звільнять і все перестане працювати. Як недавно було у Salesforce :)

Ну... користуюся Claude Code і якогось великого вражаючого прогресу я не бачу...

Ну бути ревьювером згенерованого кода тяжче. Вже передбачаю нові вакансії “Junior AI generated-code reviewer”, “Team Lead Fullstack ChatGpt (5y+), Gemini (3y+), DeepSeek (1y+)”

будь ласка не подавайте їм ідеї. Обовʼязково знайдуться люди котрі всерйоз сприймуть і розділять досвід на роботи на різних LLM моделях

6 місяців це вже мемас, кожні півроку такі заяви що скоро вже сінгуляріті

Якщо не давати обіцянок-цяцянок, інвестори перестануть гроші виділяти

Підписатись на коментарі