Як покращити мобілізацію за один день. До уваги міністра оборони України М. Федорова

Вибачайте за клікбейт, але потрібно було привернути увагу до моєї ідеї.

Про що ідеться або вхідні данні моїми очима.

Зараз мобілізаційні заходи працюють на корупційну складову і не є ефективними для оборони України — такий висновок можна зробити з публікацій у ЗМІ, з аналізу кількості мобілізованих, втрат наших і ворога і положення на фронті.
Ті самі мобілізаційні заходи одночасно унеможливлюють нормальне функціонування економіки, яка мала б працювати на оборону України.
Через поточну ситуацію з країни виїхало 700-500 тисяч чоловіків призивного віку.

Виїзд кожного, згідно ЗМІ, коштував їм 10-40 тисяч доларів. Якщо брати по нижній межі, то виходить 5 млрд. доларів потрапили в руки корумпованих чиновників та військовослужбовців. Але головне це втрата трудового ресурсу. Я не є економістом, але припускаю, що втрата такої кількості чоловіків для країни це десятки, а скоріше сотні мільярдів доларів недоотриманого ВВП.
Якщо це наслідки диверсійної діяльності, то її слід вважати найуспішнішою диверсійною операцією в світі. Така моя оціночна думка.

Новий міністр оборони пропанує замінити відлов людей на вулицях на відлов їх засобами цифрової держави в смартфоні. Я в цілому за, бо це буде ближче до закону і має знизити корупційну складову. Але скільки на це піде часу? Чому досі не синхронізували реєстри? — міг би спитати Дональд Трамп у керівника DOGE Ілона Маска. Та там формати, розумієш — втупив очі до підлоги промямлів би техномільярдер. І був би правий.
Я не знаю в якому стані наші реєстри, але якось давно дивився на злиту базу МВС. І то був лютий треш. Яких там форматів даних тільки не було. Яких тільки патернів написання не було. Я гадаю в інших реєстрах така сама біда. І тому через два роки (чи п’ять) після закону про єдиний реєстр його немає. Може не тільки через це. Але гадаю це вагома причина.
— Так і що, не робити? — закономірне питання.
Та робити, звісно. Тільки реалістично запрацює воно добре якщо через рік. А може і через п’ять не запрацювати. Бо доведеться парсити руками всі реєстри. А як їх парсити? Але то технічні питання які можна вирішити. Аби не так як з Дією, коли вирішили не паритися і поділити громадян на тих хто має біометричний паспорт і на тих хто ні і є недогромадянами тепер. Бо ну кому потрібно з тими бабками на селі розібратися з їх паспортами книжечками які їм ще Молотов видавав. Вибачайте.

Отже. Є поганий стан. Є добрий намір. Є план вирішення.
А скільки в нас часу? Скільки чоловіків зараз щодня тікають з України? Скільки зараз вже коштує квіток на волю? Що буде з економікою?

Головна ідея.

Ввести платні перепустки.

Сплачуєш встановлену суму і в Резерв+ і там з’являється напис «Стан не потребує перевірок та уточнень» З таким станом будь яка людина, окрім тих хто в реальному розшуку може вільно пересуватися країною і працювати на оборону.
Який тариф? Я не знаю.
Наприклад, 500 грн на день. Міністр оборони каже що 2 млн ховаються. Я думаю ховаються 10 але хай буде 2. Припустимо, вони будуть сплачувати перепустку 10 днів на місяць. А в інші дні ховатися. І це 120 млрд грн. Або 3 млрд. доларів. Можна спитати у будь кого з керівників фондів, що б вони зробили з такою сумою? Уявляю обличчя Сергія Стерненка.

Які плюси:

  • Економіка зможе дихати.
  • Люди будуть вільно пересуватися.
  • Мілтех зможе залучати фахівців!
  • Немає критичного, фінансового розмежування.
  • Дуже просто ввести. Не потрібно залучати депутатів до голосування. Реально за один день додати продаж перепусток в Резерв+
  • ЗСУ і фонди отримують величезні гроші.
  • Представники ТЦК вимушено перейдуть на законну діяльність відповідно до їх посадових інструкцій. Оскільки улов «спіймав-відпустив за гроші» зменшиться.
  • Можна легко регулювати тарифи і строк дії. 300 грн? Ок. Завтра відмінити? Нема питань.
  • Значно простіше і прозоріше ніж бронювання за кількість податків та інші варіанти.
  • Корупційна складова ухилення від мобілізації значно зменшиться.

Які мінуси:

Я не бачу.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

60 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Це не буде працювати. Такі платні перепустки закінчаться тим, що їх масово будуть оформлювати на добу, щоб доїхати до Мукачева або інших міст біля кордону. А далі своїм ходом по гриби у гори.

Сплачуєш встановлену суму і в Резерв+ і там з’являється напис «Стан не потребує перевірок та уточнень» З таким станом будь яка людина, окрім тих хто в реальному розшуку може вільно пересуватися країною і працювати на оборону.
Який тариф? Я не знаю.
Наприклад, 500 грн на день.

Файна ідея! Додам ще таку пропозицію: у кого немає грошей щоб сплатити вільне переміщення вулицями — дати можливість сплатити страховку в розстрочку, щоб не вельми сильно били під час «оповіщень». А щоб чесних платників було видно здаля — хай носять якийсь знак, наприклад шестикутну зірку із жовтої тканини..

І будемо жити як у казці! ;-)

Пригоди Цибуліно© Джанні Родарі

«...
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМИЙ

Синьйор Помідор встановлює податок за погану погоду

Того Самого дня, коли в місті відбувалися перегони, у замку графинь Черешень сталися зовсім інші події. Синьйор Помідор скликав усіх мешканців села до зали, яка служила також місцем для суду. Помідор хотів оголосити селянам новий наказ.
Нічого й казати, що суддею був сам синьйор Помідор, адвокатом — синьйор Горох. Обов’язки секретаря виконував синьйор Петрушка. Лівою рукою він писав у книзі протокол, а правою тримав хустину і безупинно сякав свого носяру.
Люди в залі суду були стривожені, бо ці виклики в суд тільки лиха їм завдавали. Так, наприклад, раніше суд постановив, що повітря в селі, як і вся земля, є власністю графинь Черешень, і тому кожен у селі, хто дише, мусить за нього платити.
Один раз на місяць синьйор Помідор заходив до кожної сільської хатини, примушував кожного мешканця глибоко дихати. Він вимірював у кожного об’єм грудей і призначав, скільки хто повинен платити за повітря.
Як ви вже знаєте, кум Гарбуз щохвилини глибоко зітхав. Тому він платив за повітря найбільше.
Почався суд. У глибокій тиші перший виступив синьйор Помідор і виголосив таку промову:
— Останнім часом прибутки графинь дуже зменшилися. Як вам відомо, синьйори, графині Черешні, ці бідолашні круглі сироти, ледве зводять кінці з кінцями. А на них ще лежить обов’язок утримувати барона Апельсина і герцога Мандарина, щоб ці родичі не померли з голоду!
Майстер Виноградинка крадькома зиркнув на барона Апельсина, який сумирно сидів у кутку. Блаженно заплющивши очі, барон ласував смаженим зайцем, начиненим горобцями.,
— Тут не дозволяється озиратися! — суворо зауважив Помідор. — А то я накажу вигнати всіх із зали суду!
Майстер Виноградинка поспішив перевести погляд на носки своїх черевиків.
— Благородні графині, наші вельмишановні господині, подали до суду заяву, написану на гербовому папері. Вони вимагають, щоб суд визнав їхнє невід’ємне право власності на... Адвокате, прочитайте вголос цю заяву!
Синьйор Горох встав, відкашлявся, вдихнув якомога більше повітря і став строго та поважно читати:
«Ми, нижчепідписані графині Черешні Старша і Менша, заявляємо, що, як власниці тутешнього повітря, ми повинні бути також і власницями дощу. Отже, ми вимагаємо, щоб усі селяни платили по сто лір за кожен звичайний дощ, по двісті лір за кожну бурю з громом і блискавкою, по триста лір за кожен снігопад і по чотириста лір за кожен градобій. Підписали: графиня Черешня Старша, графиня Черешня Менша».
Синьйор Горох сів.
Синьйор Помідор запитав:
— Заяву написано на гербовому папері, згідно з законом?
— Так, синьйоре суддя, — озвався синьйор Горох, підскакуючи на місці.
— Чудово, — сказав Помідор. — Якщо гербовий папір заповнено по формі, то всі права — на боці графинь. Суд іде радитися.
Синьйор Помідор встав, загорнувся в чорну суддівську мантію, яка весь час сповзала з його плечей, і вийшов до сусідньої кімнати, щоб там скласти вирок суду.
Скрипаль Груша легенько торкнув ліктем свого сусіда — кума Часника — і пошепки спитав:
— По-твоєму, це справедливо — брати податок також і за градобій! Ну я розумію, що можна платити за дощ і снігопад, бо вони приносять полям користь. А градобій сам по собі є велике лихо для селян, і за нього доводиться платити найбільший податок.
Кум Часник промовчав. Він нервово погладжував одного вуса, а його дружина крутила другого вуса, чим трохи себе заспокоювала.
Майстер Виноградинка порпався в своїх кишенях. Він шукав шило, щоб за звичкою почухати собі потилицю. Але він згадав, як сьогодні при вході до суду в усіх відбирали зброю, визнали, що його шило — це зброя, і відібрали.
Синьйор Петрушка стежив очима за присутніми і записував:
«Скрипаль Груша перешіптувався з сусідами. Кум Часник гладив свої вуса. Кума Динька совалася на місці. Кум Гарбуз двічі зітхнув».
Він записував усе так, як це робиться в школах Італії. Поки вчитель розмовляє з кимось у коридорі, за його дорученням один з учнів записує на класній дошці прізвища тих учнів, які пустують у класі.
Як приклад хорошої поведінки, синьйор Петрушка записав:
«Герцог Мандарин сьогодні поводиться відмінно. Барон Апельсин — відмінно з відзнакою. Він їсть уже тридцять четвертого смаженого горобця».
«Ех, коли б наш Цибуліно був тут! — думав майстер Виноградинка. — Все було б інакше! З того часу, як Цибуліно у в’язниці, з нами поводяться, як з рабами. Ми боїмося розкрити рота і промовити слово, щоб нас не записав у свою штрафну книжку оцей осоружний Петрушка».
І справді, всі записані за погану поведінку потім повинні були платити штраф.
Наприклад, майстер Виноградинка майже щодня платив за що-небудь штраф. А бували дні, коли йому доводилося платити по два штрафи.
Нарешті суд — тобто сам-один синьйор Помідор — повернувся до зали засідання.
— Встати! — скомандував синьйор Петрушка, хоча сам не ворухнувся з місця.
— Увага! Зараз я оголошу рішення суду, — сказав Помідор.
«Заслухавши заяву графинь Черешень, суд ухвалив: вищезгадані синьйори графині Черешні мають повне і невід’ємне право стягати податки за дощ і інші непогоди, які посилає небо. Тому суд проголошує такий вирок: кожен мешканець села повинен платити управителеві замку суму в два рази більшу від тієї, яку зажадали графині».
По залі пройшов гомін.
— Мовчати! — загорлав Помідор. — А як ні, то звелю всіх вас вигнати звідси! Я ще не все сказав. Суд ухвалив також, щоб ви платили за росу, іней, туман і всі інші види вологи. Закон набирає чинності з сьогоднішнього дня!
Всі люди перелякано подивилися на вікна. Вони надіялися побачити ясне небо, але угледіли, що надходить буря.
«Ой матінко! — подумав майстер Виноградинка. — От і плати одразу ж чотириста лір. Трикляті хмари!»
Помідор теж глянув у вікно, і його товстелезна червона пика враз розпливлася в радісній усмішці.
— Ваша милосте! — гукнув синьйор Горох. — Нам щастить! Барометр падає. Напевно буде негода!
Всі люди кинули на адвоката погляд, повний зненависті, і всім синьйор Петрушка записав у своїй книжці погану оцінку. Нікому з селян він не прощав навіть погляду.
Коли ж і справді налетіла буря з громовицею, то синьйор Горох аж затанцював на радощах. А майстер Виноградинка мусив приховати свій гнів і ще уважніше втупив погляд в носки своїх черевиків, щоб не заробити зайвого штрафу.
Нещасні сільські люди дивилися на дощ, як на страшне лихо. Гуркіт грому здавався їм гарматною стріляниною, блискавиця ніби ножем пронизувала серце кожному з них.
А синьйор Петрушка послинив язиком олівця і почав швиденько підраховувати, скільки грошей одержать графині з цієї милості божої. Ці підрахунки дали величеньку цифру, а разом із записаними сьогодні штрафами — ще більшу.
Кума Динька почала плакати. Дружина Кума Часника теж розплакалася і сльозами геть змочила вуса свого чоловіка, бо витиралася ними, немов хустинкою.
Все це страшенно розгнівило синьйора Помідора, і він вигнав усіх із зали.
Вийшли бідні люди із замку і під зливою поволі почвалали до села. Вони навіть не ховалися від дощу. Ніхто не боявся змокнути і застудитися. Коли звалилося лихо, — тоді ніхто не помічає дрібних прикрощів.."

А що на вашу думку роблять зараз ті в кого немає грошей? Гадаєте вони б відмовилися мати можливість спокійно дійти до лікарні щоб оформити якісь довідки?

Ідеться про те що зараз система в повної дупі. Ззовні схоже на якісно проведену диверсійну операцію, цілями якої було дискредитувати мобілізацію в Україні, інспірувати катастрофічну міграцію чоловіків, унеможливити перевід економіки України на мобілізаційні рейки. Всі результати досягнуті, як на мене.
Ідеться про виправлення поламаного. А не про те що б все було добре і нічого робити не треба було.
А ви тут з дитячих книжок копипастите.
До речі, я ідею поцупив з більш дорослої книжки, а саме з Тріумфальної арки.

Ідеться про те що зараз система в повної дупі.

Це правда

Ідеться про виправлення поламаного.

Ваша пропозиція по лікуванню системи не спрацює — це можна порівняти з тим наче до лікаря прийшов хворий на проказу в термінальній стадії, коли вже ніс відвалюється, а ви радите його приклеїти лейкопластиром і ще побігати.. Зараз поясню.

Наразі влада робить вигляд що не помічає того беззаконня що діється на вулицях. По закону ТЦК має право робити оповіщення людей, а не забирати рандомних перехожих з вулиць. Але, поки мобілізація сяк так відбувається, влада замовчує ці порушення Конституції. Ви пропонуєте брати гроші за те щоб не відбулося те порушення про яке влада каже що його не існує! Звісно вони б були не проти взяти з населення додаткові грошенята, але як тільки платня за невикрадання людей стане офіційною — влада підпише собі вирок. Тобто визнає саму себе нелегітимною і антиконституційною, залишиться тільки чекати миротворців у блакитному гвинтокрилі, як сумнозвісним Саддаму Хусейну та Мадуро..

До речі, я ідею поцупив з більш дорослої книжки, а саме з Тріумфальної арки.

Дякую за нагадування, здається цей роман у Ремарка я не читав, треба буде наверстати. Зараз перечитую «Комедіанти» Грема Гріна і вже вбачаю багато спільного з гаїтянським режимом Papa Doc’а:

«- Завтра у другій половині дня ми прибуваємо, сподіваюся, о четвертій годині ми вже будемо на місці. Раджу якнайшвидше пройти митний огляд, у місті зазвичай вимикають світло близько пів на сьому.
— Чому? — спитала місіс Сміт. — Мабуть, це незручно.
— З міркувань економії, — сказав капітан.

...
Цього разу світло було вимкнене в точно встановлений час, і злива звалилася зі схилів Кенскоффа, ніби її запустили по секундоміру.
...
— Сподіваюся, ми зійдемо на берег до того, як вимкнуть світло. Його, мабуть, ще вимикають?
— Так, ви самі побачите, що там краще не стало. Навпаки, ще гірше. Наразі не можна виїхати з міста без дозволу поліції.

...
Запрошення на прийом другого рангу вважалося почесним, тому що це була своєрідна «розвага». На них приходили багаті гаїтяни з дружинами рідкісної краси. Для них ще не настав час втікати з країни або з настанням темряви сидіти замкнувшись удома.
...
— Мої запити навряд чи принесуть користь, — сказав він. — Міністр внутрішніх справ заявить, що справа перебуває у руках поліції. І, швидше за все, прочитає мені лекцію про поділ законодавчих та виконавчих функцій. Я вам колись розповідав про свого кухаря? Це було за вашої відсутності. Я давав обід своїм колегам, і кухар раптом зник. Він нічого не встиг купити. Його схопили на вулиці, дорогою на ринок. Дружині довелося подати консерви, які ми тримаємо на аварійний випадок. — Згодом я з’ясував, що кухар сидить у поліції. Його випустили наступного дня, коли обід був позаду. У поліції його допитували, хто до мене ходить. Я, звичайно, заявив протест міністру внутрішніх справ, сказав, що треба було мене попередити і я охоче відпустив би кухаря до поліції у зручний для мене час. Міністр на це відповів, що він гаїтянин і тому може чинити з іншим гаїтянином, як йому заманеться.
...
Місіс Сміт раптом кинулася вперед і схопила тонтон-макута за плече. Він обернувся, і я його впізнав: це був той чоловік, з яким містер Сміт бачився у поліції. Він струсив із себе місіс Сміт і спокійним і неквапливим рухом затягнутої у рукавичку руки тицьнув її прямо в обличчя. Вона перекинулася в кущі бугенвілеї. Мені довелося силоміць утримати містера Сміта, щоб він не кинувся на тонтон-макута.
— Як вони сміють так поводитися з моєю дружиною? — закричав він через моє плече.
— Ну, вони усе сміють.
— Пустіть мене! — кричав він, вириваючись. Я ніколи не бачив, щоб людина раптом так змінилася. — Свиня! — волав він.
Це було найлайливеше слово, яке він знав, але тонтон-макут не розумівся англійською. Містер Сміт мало не вивернувся з моїх рук. Він був сильним старим.
— Який сенс, якщо вас застрелять? — сказав я.
Місіс Сміт сиділа в кущах; я вперше бачив, щоб вона розгубилася.

...
— У мене є наказ, — сказав він уже не так рішуче. — І я його виконую.
Я тепер зрозумів, чому ці суб’єкти носять темні окуляри: вони теж люди, але їм не можна показувати страх, бо настане кінець терору. Інші тонтон-макути дивилися на мене з машини непроникно, як лупаті опудала.
— У Європі повісили чимало людей, які виконували накази. У Нюрнберзі, — пояснив я.
— Мені не подобається, як ви зі мною розмовляєте. У вас щось на думці. Так справа не піде.."

Не спрацює лише в одному випадку — якщо не буде впроваджено.

Ваші аналогії нічого не пояснюють. Я не пропаную клеять пластир помираючому. Я пропаную різко знизити корупційну складову мобілізаційних заходів через що самі ці заходи мають покращитися.
Те що я пропаную дуже просте і зрозуміло рішення конкретного перекриття або значного зменшення корупційних потоків. Що тут може не спрацювати? До чого тут пластир?

через що самі ці заходи мають покращитися.

Яким чином? Що конкретно покращиться?

Те що я пропаную дуже просте і зрозуміло рішення

Ви пропонуєте узаконити підхід «заможні в Монако, бідні воюють», але при цьому ще і знизити планку статусу «заможності» до рівня «заможні в Буковелі», щоб ви теж могли дозволити собі цю бронь, бо поточна ситуація, коли дійсно багаті і зі зв’язками вже забронювались, вас не влаштовує.

Існуюча система мобілізаційних заходів побудована переважно на корупційний складовий.
Я пропаную забрати в неї цю складову. Як ще можна пояснити що покращиться, а що ні?

Ви пропонуєте узаконити

Це у вас склалося таке враження. Я нічого подібного не пропаную.
Якщо вас зараз все влаштовує, то ок. Я почув вашу думку.

Як ще можна пояснити що покращиться, а що ні?

Ну постарайтеся. А то у вас якесь таке поверхневе бачення проблеми. В держави «проблема мобілізації» і ваша/наша «проблема мобілізації» це абсолютно різні речі, по суті які взаємовиключні. Держава хоче більше мобілізаційного ресурсу, ви щоб більше забронювалось через збільшення прозорості та спрощення процедур. Нехай ви називаєте це перепусткою, але ж суть та сама.
По-друге, як по вашому це вплине на тих, хто не зможе собі це дозволити, чи на тих, кого вже мобілізували?

Якщо вас зараз все влаштовує, то ок.

Ну як я вже казав — мене не влаштовує недостатня кількість грошей, то давайте всім надрукуємо, щоб всі були щасливі, а не тільки золотий 1%.

Нехай ви називаєте це перепусткою, але ж суть та сама.

Перепустка не має відношення до бронювання. Ніякого. Така сама як у таксистів які можуть довести вас до кордону повз пости. Звідки вони їх беруть то інше питання. Але вона ніяк не впливає на їх статус військовозобов’язаного.

всім надрукуємо, щоб всі були щасливі, а не тільки золотий 1%.

це виглядає як маячня

Перепустка не має відношення до бронювання.

Це як сказати, що крипта немає ніякого відношення до грошей. Ну просто ви обмінюєте її на товар та послуги, але це не гроші, ні.

Звідки вони їх беруть то інше питання.

Будуть з карманів QR коди продавати. Можна навіть їх як валюту зробити, як у фільмі «Час»- купив чашку кави оплатив 10хвилин з балансу захисту від ТЦК 😂
kept.com.ua/...​ge/mvdO/ChatGPT_Image.png

Але вона ніяк не впливає на їх статус військовозобов’язаного.

Тобто людина залишається військовозобов’язаною без бронювання, але мобілізувати її неможна. Хм. «а чё так можно было? ©» 😁

це виглядає як маячня

саме так, утопія.

QR коди продавати.

Які ще QR коди? Ці коди будуть заходити в реєстр і змінювати записи?
Я ще раз спробую
Якщо ви заброньований то перепустка вам не потрібна.
Але якщо у вас є перепустка то вам потрібно бронювання. Якщо потрібно.

как улучшить мобилизацию? — продавать бронь за 500 гривен

Не бронювання, а тимчасові перепустки.
Згідно зі ЗМІ, бронювання продається саме зараз як у піраміді МЛМ в шалених масштабах, від щомісячних заносів великих підприємств до домовленостей «не чіпати місяць» на місцях з дільничним.
Як має спрацювати продаж перепусток? Вона знизить корупційну складову мобілізаційних процесів без політичного торгу і соціальної напруги. А плани у ТЦК залишаться. І замість людоловлі «спіймав лоха відпустив за гроші» або наловив калік і відправив до бригад на нулі, вони вимушено будуть займатися тим що ближче схоже на реальну мобілізацію. Зменшиться продаж «білих квитків»

как ты вообще себе представляешь увеличение количества мобилизованных через уменьшение общего количества тех кто может ими стать? если это по-твоему так работает, то убираем 500 гривен из формулы и даем возможность просто отказываться и мобилизация попрет

Уважно читаємо — Я не пропаную зменшувати збільшувати узаконювати схвалювати прибирати відпускати тощо.
Я пропаную продавати тимчасові перепустки на відтермінування мобілізаційних заходів для конкретного військовозобов’язаного.
Зараз, згідно ЗМІ, велику кількість відловлюють щоб відпустити за гроші. Ще якусь кількість щоб закрити плани. І ці одразу ідуть в СЗЧ.
Обмеження корупційних можливостей примусить ТЦК змінювати підходи.
Якщо мобілізують 30 тисяч а з них потім 20 тисяч одразу ідуть в СЗЧ а ще якась частина у шпиталі, а ще від якоїсь частини бригади відмовляються, то таку ситуацію може покращити взагалі будь що навіть молитва.

Обмеження корупційних можливостей примусить ТЦК змінювати підходи.

демпинг уже давно придуман

Корупція ніколи не працювала не працює і не буде працювати за ринковими законами. Це геть інший всесвіт. Більшість людей схильні працювати за правилами навіть якщо це економічно не вигідно. Корупція це штучні умови створені навмисно в переважної кількості випадків.

Обмеження корупційних можливостей примусить ТЦК змінювати підходи.

Вангую як ТЦК будуть адаптуватися під нові підходи:
Приймемо умову що вашу ідею імплементували, ТЦК зустріли громадянина — він показує мобільний додаток, де проплачено на сьогодні індульгенцію від затримання. ТЦК такі: щось не так, WiFi поганенький — давайте заїдемо до нас , чекнемо по базі. Це ненадовго: "давай, увійшли і вийшли, пригода на 20 хвилин!"©Рік та Морті. Привозять, замикають у коморі. Наступного дня приходить воєнком, дивиться у смартфон — опаньки, голубчик, у вас на сьогодні не проплачено — проходьте на ВЛК! — Але ж мене учора затримали! — Нічого не знаю, у журналі записано що вас затримано сьогодні вночі, з порушенням комендантської години) о, мені дзвонять лікарі, кажуть що документи по ВЛК вам вже оформили, придатний, прошу на БЗВП ;-)

Я думав про цей варіант. Але це геморой. Жоден военком з цим гратися не буде. Журнали там знов таки не просто так заповнюються. Підробка журналу це прямий доказ кримінального правопорушення. Бажаючих буде не багато.

Підробка журналу це прямий доказ кримінального правопорушення.

Та ладно — викрадання людини з вулиці це надзвичайно кримінальне правопорушення, доказів — сотні і тисячі відеозаписів і що — когось це зупиняє?

Якщо бусфіфікована людина іде шляхом захисту своїх прав через суд, то в ТЦК починає пригорати у всіх. Інша справа, що більшість громадян погоджуються просто дочекатись до можливості піти у СЗЧ або піти вже сумлінно виконувати свій обов’язок, раз спіймали.

Ага, а щоб випустили з ТЦК можна запропонувати заплатити поміж каси. А так як клієнт при грошах, можна ставити подвійний тариф.

Я ж до того і веду. Коли терористи почали захоплювати літаки і вимагати викуп за життя заручників — на початку гроші давали. Терористи активізувалися. Після хвилі терактів 1970-х років уряд зрозумів, що викуп стимулює нові злочини і перейшли до стратегії затягування переговорів та відмови вимогам терористів..
А нам тут пропонують розтягувати «вікно Овертона» до немислимих меж.
В принципі зрозуміло що робити пересічному громадянину зараз: уникати будь яких відносин з державними інституціями.

Обмеження корупційних можливостей примусить ТЦК змінювати підходи.

За рахунок чого? Просто станe мeньшe грошeй в ТЦК. Плани мобiлiзацiйнi нiхто нe знизить. Є докумeнти — ok, нeма — пакуємо.
«частина у шпиталі» — таких станe щe бiльшe, бо у виборцi будe бiльшe людeй в кого нe вистачає грошeй на нормальнe харчування, та i сeрeднiй вiк пiдвищиться.

Це все припущення. Я не знаю як воно буде працювати. Потрібно спробувати.

Так як цe всe тeорiя, то скорiш повiрю в примусовi поквартинi обшуки щоб знайти людeй, нiж влада погодиться повiсити на сeбe клeймо «служити повиннi бiднi».

Виїзд кожного, згідно ЗМІ, коштував їм 10-40 тисяч доларів. Якщо брати по нижній межі, то виходить 5 млрд. доларів потрапили в руки корумпованих чиновників та військовослужбовців.

Так у цьому ж вся суть. Чому чиновники мають приймати закони проти власного збагачення???

Ну вони ж чомусь вимушені були відправити Міндіча в Ізраїль, а Андрія Єрмака в ДШБ.

Це означає, що треба тиснути на владу. Більшість цього не готові, окрім коли це зашкалює. Точно не в питанні мобілізації.

Якщо брати за вирішення проблеми мобілізації, я скоріше за ринкову систему контрактів з підйомними, на рівні бригади, на фіксований термін з чітко прописаними умовами. Служба має працювати як соціальний ліфт.

Це ідеальне уявлення. Воно потребує величезної роботи з законодавством, яка навіть в турборежимі може затягнутися на роки. Та і загалом ринкові механізми не дуже працюють коли ідеться про екзистенціальні питання життя та смерті. Десь в Іноземному Легіоні у Франції тубільців ганяти це одне. А зупиняти навалу оскаженілих, схиблених орків це інше. Без загальної мобілізації гадаю ніяк.

Так а як запропонована ідея «покращить мобілізацію» (з заголовку) ?
Саме кінцеву мету — залучення новий людей до війська.

Ідея може непогана, але ж вона про інше.

Існуючи мобілізаційні процеси майже повністю корумповані. На всіх етапах.
Всі гроші за відкуп ідуть корумпованим чиновникам та військовим.
Я пропаную щоб частина цих грошей ішла не їм а в ЗСУ та у фонди.
Це має зменшити корупційну складову, і відповідно покращити мобілізацію.

Згоден, хоча база людей в кого є гроші і нема зв’язків щоб порішати бронювання/відстрочку навряд більше 500к. В принципі не мало, але по суті це теж економічне бронювання, тільки в advanced форматі, не популярна така ідея у влади (да і у тих, в кого грошей нема).

У нас тільки айтівців наче як під 300 тисяч, з яких заброньовано лише 20 тисяч.
Інших ФОПів ще 2 млн. Гадаю з офіційним бронюванням там так само.
Ідеться про мільйони людей які ховаються та платять шалений корупційний податок.

Тих у кого грошей немає ніхто ніколи не опитував. Це балаболи і депутати-популісти типу Олексія Гончаренко та купи незрозумілих «експертів» вигадують.

Відповім так, «мені хтось розповідав», в кого є знайомі фопи не ІТ, що вони все порішали, не офіційно звісно. Якщо зроблять якусь офіційну таксу, то неофіційні механізмі подешевшають. Це в принципі плюс, ну і хто не знайшов зв’язків, мабуть ІТ це найбільша група (бо можна працювати з дому), також буде легше.

Все одно не вважаю що це якось значно вплине на мобілізацію, звісно що комусь стане простіше жити і хоч якісь гроші підуть державі.

Корупція не працює лише на пряниках. В Україні корупція завжди відбудовувалася зверху забороною нормальних шляхів. Приймалися закони які унеможливлювали нормальну роботу. Наприклад такі коли пожежний міг зупинити роботу комбінату на якому працює 10000 людей через не той колір пожежного щита. І потім тисячі пожежних брали хабарі за колір. Так само як зараз прикордонники беруть хабарі тому що кабмін Шмигаля видав незаконну постанову про перетин кордону. Фактично віддав «вирішення питання» на рівень конкретного командира пункту пропуску. І звісно це приводить до шаленої корупції.

Але переважна більшість людей ніколи б в житті не стали сплачувати дешевше покидькам якби мали можливість працювати за законом. Тому якщо буде механізм легального відтермінування мобілізаційних заходів (не бронювання) то більшість людей будуть користуватися ним. Хоча б тому що це має буте більш надійним, якщо сумління вже десь загубилося.

Тих у кого грошей немає ніхто ніколи не опитував.

Так давайте опитаємо- чи згодні ви щоб офіційно узаконили «золоте бронювання», ну нехай за 150к грн на місяць? Таких заможних навряд чи багато, тому на мобілізацію вони не надто повпливають, зате їм без головняка та ризиків.

Я не пропаную нічого відносно бронювання. Ні золотого ніякого іншого. Може ви переплутали пост?

пропаную

пропОную, бо це вже втретє :)

нічого відносно бронювання
Сплачуєш встановлену суму і в Резерв+ і там з’являється напис «Стан не потребує перевірок та уточнень»

То це не бронювання, «это другое» 😁 Так що ви тоді пропонуєте? Сірі схеми, яких ви хочете позбутися, пропонують фактичне бронювання, чи навіть списання в Монако. Ви пропонуєте теж саме бронюваняя під іншим гаслом. Різниця то яка, крім того що таке [не] бронювання зможуть собі дозволити більше коло людей? Ну називаете ви це собі перепустками, що це змінює? Людина або підлягає мобілізації, або ні, і як називаються механізми, які звільнюють від цього, немає значення.

Нічого пов’язаного з бронюванням або уникненням мобілізації я не пропоную.

Це трохи складніше, але я впевнений, вони їх також освоють. Це не зменшить корупційну складову ніяк.

Може то я такий дурний. Ну поясніть як.

Ось вигадана ситуація за ЗМІ.
Зараз хтось сплачує місцевому военкому 500 доларів на місяць щоб його не помічали і щоб він міг ходити на роботу.
Я пропаную щоб він сплачував менше за те саме тільки не умовному «военкому Борисову» а прямо в ЗСУ. Кнопка в Резерв+. Сплатити з Моно чи Приват24?
Яким чином це не зменшує корупцію якщо «военком Борисов» отримає чупа-чупс замість 500 доларів, а ЗСУ разом зі Стерненко Чмутом та Притулою купо грошей?
Яким чином можна вкрасти гроші якщо вони з Резерв+ одразу на конкретні рахунки будуть іти?

Яким чином можна вкрасти гроші якщо вони з Резерв+ одразу на конкретні рахунки будуть іти?

Яйця 17 грн, фортифікаційні споруди, захист підстанцій, ...

Це були гроші з бюджету. Та і по всім кейсам відкрити справи. Як убезпечити гроші це другорядна справа. Віддавати фондам які мають звітність. Віддавати одразу бригадам.

А що треба міняти, контракти й так укладають. Просто допиши потрібні пункти. Законодавтво не забороняє укладати контракти.

Чому ринкові механізми не працюють? Одне діло бути мобілізованим на невизначений термін та грати в рузьку рулетку с державою. Інше діло контракт, підйомні, прописані умови на кшталт ротація кожні 14 дней інакше анулювання контракту з вини МО, тільки утримання позицій, заборона до штурмових дій, ... Саме такі чіткі умови створять реальні ринкові механізми: коли ціна та бонуси будуть балансувати небезпека та складність ролей, а не залежати від того, що там собі нафантазує бюрократія у штабах. Бо «бойові» виплати зараз це бюрократична зрівнялівка, де ризик штурмовика часто оцінюється так само, як ризик другої лінії.

Ну ви ж самі собі і відповіли. Все вже є. Тільки чомусь з мобілізацією срака.
Екзистенційні війни ніколи не вигравалися контрактною армією. Більше того, історичний досвід показує вкрай низьку ефективність будь яких найманців. Часто саме через їх залучення програвалися знакові битви.
Я не проти контрактів, чи допомоги світу нам. Але, ну ви ж бачите що це відсотки від потреби.

Історія показує що армії з високою мотивацією перемагають армії з низькою мотивацією, незалежно від способу комплектування. І ви думаєте, що якщо хтось за $50k підйомних купить собі квартиру та буде розуміти, що він її втратить якщо втече, то у нього буде гірша мотивація, ніж у бусифікованого, який має помирати задарма лише тому, що бідний, а Мідніч в Ізраїлі?
Світ змінюється. Війна за останні 50 років кардинально змінилася, потреби в тотальній мобілізації як у Другій світовій (вся економіка на військових рейках, кожен або на заводі або в окопі, продукти по карткам) немає. Навіть якщо брати бюджет, там більше мільйона військових не закладено. А значить ідеально для ринка та контрактів.

Те що болотяни не можуть почати реальну війну з мобілізацією мільйонів як прописано в їх доктринах, не означає що

Війна за останні 50 років кардинально змінилася

І дронами жодну операцію другої світової ніхто не вирішив би. Та навіть першої світової. Принаймні без їх повної автономності до якої ще дуже і дуже далеко.
Грошова мотивація коли ідеться про життя чи смерть не працює. Вона не завжди навіть на роботі працює )
Навіть якщо ви маєте рацію це питання років. У нас їх немає здається.

Наприклад, 500 грн на день.
Немає критичного, фінансового розмежування.

Влада має ще надрукувати стільки грошей, щоб всім вистачало. Мінусів цьому не бачу.

Обережніше з такими ідеями, бо мобілізують в офіс простих рішень

Це може бути і 100 грн. І це просто перепустка на день. Не бронювання. Не виключення з обліку. Люди зможуть порішати зрештою ті самі питання з ТЦК без страху що їх прямо там мобілізують. Пройти ВЛК. Та що завгодно. Сходити до дитини на виступ у школі.

І це просто перепустка на день.

А 365 перепусток на рік можна? Чи хоча б 50?

Люди зможуть порішати зрештою ті самі питання з ТЦК

Це які?

Сходити до дитини на виступ у школі.

Тобто перед виходом взяв собі «перепуску» на день за 100грн і норм 😁
Ну раз у всіх буде перепустка, то можна ТЦК розформовувати.

Ви взагалі не читали що я пропаную? ТЦК мають продовжувати виконувати свою роботу. Моя пропозиція жодним чином їх не стосується.

Яка ж у них буде робота, якщо «оповіщувати» буде нікого, т.к кожен зможе собі оформити «перепустку»?

У них неймовірно багато роботи насправді, але, згідно ЗМІ, вони переважно зайняти примусовим продажом послуг ака «кришеванням».
Вони мають займатися прямими обов’язками згідно наказів. Там купа роботи яку вони не виконують.

А 365 перепусток на рік можна? Чи хоча б 50?

О, є файна маркетингова ідея — треба назвати ці перепустки індульгенціями, щоб всі бачили яка в нас побожна, високодуховна держава!

Як тут не згадати класика:
"Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах"© Шарль де Костер

Саме того часу два ченці ордену премонстрантів прибули в Дамме продавати індульгенції. Поверх своїх чернечих ряс вони були зодягнуті в гарні сорочки, прикрашені мереживом.
Коли днина була погожа, вони торгували на паперті, а як лив дощ — то в церковному притворі. Вони вивісили там і тариф, в якому було зазначено, що можна купити відпущення за шість ліарів, за патар, за пів паризького лівра, за сім чи дванадцять флоринів і, залежно від ціни, на різний термін: на сто, двісті, триста, чотириста років, відпущення половинне або повне. Крім того, прощалися і найтяжчі злочини, навіть хтиві думки про саму Діву Марію. Але це коштувало аж сімнадцять флоринів.

Тим, що заплатили належне, вони видавали невеличкий клаптик пергаменту, де було зазначено, скільки років чинна індульгенція, а нижче був напис:

Хто з мирян не хоче
Варитись, смажитись, пектися
В чистилищі тисячу літ,
А хоче уникнути в пеклі горіння,
Хай індульгенції купує,
В них ласка Божа й спасіння.
За невеликі гроші
Господь його врятує.

І до них сходились покупці за десятки льє.
Один із ченців казав часто проповіді до народу. Пику він мав червону, підборіддя потрійне і чимале черево, яке, проте, не вадило йому.
— Нещасний! — гукав він, втупивши очі то в одного, то в другого слухача, — нещасний! Ти ж у пеклі! Тебе ж палить нещадно вогонь пекельний. Ти кипиш у казані, повному олії, де смажаться млинці для Астарти. Ти ж ніщо інше, як ковбаса на сковороді Люциферовій, як смаженина в печі Гільгірота, великого диявола, і тебе вже порубали на дрібні шматки. Поглянь на цього непрощенного грішника, що з презирством дивиться на індульгенції, глянь на цю миску пошаткованого м’яса, це він, це він, це його безбожне тіло, його прокляте тіло так приготовлене для диявола. А яка підлива? Сірка, дьоготь і смола! І всі ці нещасні грішники будуть отак пожерті, щоб знову воскреснути на нові муки. От де воістину буде плач і скрегіт зубовний. Господи, помилуй, Господи, помилуй! Еге ж, ти вже в пеклі, проклятий грішнику, ти вже терпиш усі ці муки. Та ось дали на помин душі твоєї деньє — і ти раптом відчуваєш полегкість у правій руці. Дали ще пів-деньє — і обидві твої руки вже вийшли з полум’я. А решта тіла? Один лише флорин — і ось на нього ллється прохолодна роса відпущення. О блаженна прохолода! І так десять днів, сто днів, тисяча років, залежно від того, скільки заплачено: ти вже більше не печеня, не млинець на сковорідці, не фрікасе! А як ти не дбаєш про себе, грішнику, то хіба ж немає у потаємних глибинах вогненних інших нещасних душ — душ твоїх родичів, твоєї укоханої дружини чи якоїсь вродливої дівчини, що з нею ти согрішив?
Сказавши це, чернець штовхнув під бік свого духовного брата, що стояв поруч із срібною тацею в руках. На цей знак брат, опустивши очі, потряс святобливо тацею, закликаючи віруючих до пожертв.
— А чи ж не маєш ти, — вів далі чернець, — чи ж не маєш ти в цьому вогні пекельному сина, або дочки, або милої серцю твоєму дитини? Вони плачуть, ридають, волають до тебе. Чи ж можеш ти залишитись глухим до їхнього лементу голосного? Ні, ти глухим не залишишся, розтопиться твоє холодне як лід серце, і всього один каролю буде це тобі коштувати. І глянь: лише дзенькнув цей червінець, цей нікчемний метал... (тут його товариш знову забряжчав своєю тацею), полум’я розступається, і бідолашна душа з’являється з вогню, наче з пащі вулкана. І вона вже на свободі, на цільному повітрі! Де пекучий вогонь? Перед нею море, вона пливе на спині, на животі, вона пірнає у хвилі, під воду. Слухай! Чуєш, як вона радісно гукає, бачиш, як вона у хвилях то вгору, то вниз поринає? Янголи дивляться на неї й радіють. Вони чекають на неї, але їй все мало, вона хотіла б рибкою стати. Вона не знає, що там у високостях приготовлено для неї цілі водойми запахущих соків, а в них плавають величезні брили цукерок, холодних як лід. З’являється акула — душа не боїться її. Вона сідає їй на спину, акула цього не відчуває: вона пірнає з душею в глибини морські. Там її вітають водяні янголи, що їдять waterzoey з коралових мисок і свіжі устриці з порцелянових тарілок. І як же її тут вітають, шанують, упадають біля неї! Янголи небесні кличуть її нагору. Нарешті ти бачиш, як ця душа, відпочила, щаслива, співаючи, мов жайворонок, злітає до найвищих високостей небесних, де у всій своїй славі сидить на престолі сам Господь Бог. Там вона знаходить усіх своїх земних родичів і друзів, крім тих, хто не вірив в індульгенції і знехтував молитви матері нашої святої церкви, бо вони горять у найглибших глибинах пекельних, у вічному вогні. І так горіти їм у геєні вогненній нині, й повсякчас, і на віки вічні. А та душа — вона у Господа Бога освіжається в запахущих купелях і посмоктує цукерки. Купуйте ж індульгенції, браття мої! Можна купити і за крузат, і за флорин, і за англійський соверен! Дрібними також не будемо нехтувати. Купуйте! Купуйте! Купуйте! Тут священна крамниця. Є тут краму і для бідного, і для багатого. Але, на великий жаль, у борг не можна дати нікому, браття мої, бо купувати і не платити за куплене — це тяжкий гріх перед Господом Богом.
Другий чернець лише мовчки струшував тацею. Флорини, крузати, дукатони, патари, солі, деньє сипались туди градом.
Клаас, вважаючи себе за багатого, заплатив флорин і отримав відпущення на десять тисяч років. Ченці видали йому відповідний клапоть пергаменту.
Незабаром у цілому Дамме зосталося лише кілька скупердяїв, які нізащо не хотіли купувати індульгенцій, і тому обидва духовних брати подались у Гейст.

Графоманії нема у списку розладів та хвороб, не треба

Графоманії нема у списку розладів та хвороб, не треба

Ну якщо вам Шарль де Костер — графоман, може й Вільям Шекспір — гопота?)
Поділіться власним списком літератури високого ґатунку)

Федоров служить Зеленському. Ціль Зеленського — утриматися при владі. Друзі Зеленського — корупціонери, приклад — Міндіч. Зеленський сприяє тому, щоб корупціонери й далі крали. Приклад — нахабна ліквідація незалежності НАБУ та САП.

Ваша пропозиція може бути робочою, але корупційні схеми вже налаштовані, і там до уваги беруться лише інтереси тих, хто наближений до Зеленського.

Навіть якщо це все так, то всі все одно вимушені прикидатися нормальними. Хоч Зеленський хоч Трамп та навіть хуйло кривиться але вимушено вдавати з себе людину.

Підписатись на коментарі