Чому HR на співбесідах завжди звертаються на «ти»?
Добрий день, шановно спільното.
Наразі активно шукаю роботу і постійно звертаю увагу на те, що так звані HR (у народі хрюші) постійно звертаються на «ти». Я не розумію цього тренду на ринку праці, адже усі нормальні люди з незнайомими людьми спершу звертаються на «ви». Це виглядає наче як якась неповага, особливо коли це робить дівчинка молодша за тебе. Найдивніше, що навіть коли ти наполягаєш, щоб спершу зверталися на «ви» — вони все одно "ти"кають тобі в обличчя. Ну хіба не крінж?:)))
Чи хтось знає, чому це з’явилося, скільки це ще буде тривати та які методи протидії ви знаєте?
Дякую.
165 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівНу я один, тому на ти. Мене не кілька, щоб звертатися в множині.
А щодо культури і поваги, то нахамити на ви так так само легко, як спілкуватися з культурою і повагою на ти
Нічого, як скоро вступимо до ЄС то можна буде навіть вимагати звернення «вони», а за «деднеймінг» можна буде подати скаргу й оштрафувати компанію...
...
А взагалі, було б цікаво повернутися до старовинних звертань, замість отого «тикання», в тому контексті звернення «прошу пана/пані», насправді теж чудово катить, шкода що навіть в Полякії «вже нете» й «тикання» повсюдно, навіть в телевізії (як й матюки)...
... а на «Ви», до речі, в Полякії теж не канає, адже www.facebook.com/reel/25486841410934634
Це типу американський вайб, де усі звертаються один одного на ти, без по-батькові, і типу без жорсткої ієрархії, усі один одному друзі і усе таке. Цю тему також інколи розкривають у кіно, коли британці в штатах жаліються, що на роботі незнайомі люди до них звертаються просто по імені, а не як містер + прізвище.
Так в англійській вони ж навпаки почали всіх називати «ви» (you), аби тільки на дуель не покликали через «ти» (thou) 😂
Не знаю на які ТИ співбесіди ходиш. Але переважно починають на «ви» і запитують чи можна на «ти» перейти.
І взагалі, ти б ще створив тему чому в інтернеті на «ви» до тебе не звертаються🤦♂️🤦♂️🤦♂️
пан ще б запитав чому у бусіки кидають не тільки лише усіх)))
З таким відношенням до рекрутерів, пану ще довго веслати на Епамі 😁
«Методи протидії», лол. Його боротьба
Я відповім з боку кандидатки. Мене завжди питали колеги, чи можна на ти перейти в спілкуванні, чи ні.
Перші повідомлення, інтрадакшн був завжди на ви.
Ще можу припустити, що в компанії ( компаніях) прийнято на ти, тому і одразу з цього починають( Culture fit такий).
P.S. Ну що ж таке, спочатку пане авторе, ви пишете про "хрюші в народі"( знецюнюючі всіх співробітників/ співробітниць), а потім купа топіків на доу , а чому не на ви, а чому ігнорують відповідь , а чому я шукаю роботу так довго ітд. Якась життєва карма, хз.
Ви ж знаєте як це працює в Польщі. Навіть на першому контакті рекрутер часто звертається „на ти”. Рідко можна почути звертання na Pan. Hа це питання редакція Словника Польської Мови відповіла ще 18 років тому:
Але ви теж знаєте, що в Польщі також купа укр рекрутерів, ще купа з РБ, котрі припускають звернення на ти, якщо кандидат/ кандидатка з України/ РБ ітд.
Але питають , чи комфортно перейти.
Також вакансії у Польщі європейських компаній/ американських, де рекрутер англомовний і звертається завжди на You.
Dear Yevheniia, could you tell me...
Тобто, я вважаю, що треба на Ви в нашому інфопросторі. Якщо кандидат каже, що давайте на ти, переходимо на ти.
Це залежить від того, що ви розумієте під «нашим інфопростором». В україномовному — так, бо склалася саме така ситуація. В польськомовному de facto ситуація інша. А на все впливає англомовний інфопростір. Що до мене, то десь у 80% випадків рекрутер першого разу звертається до мене англійською.
Я маю на увазі, українців, що виїхали і живуть на території іншої держави.
Часто можна побачити, що в офісах наших галер/ продуктових закордоном працюють ті ж самі українці, білоруси ітд.
Або релокувалися до війни, або галери/ продуктові евакуювали під час війни
Зі мною, комунікація теж спочатку англійською, бо треба розуміти рівень володіння мовою. А далі вже переходимо на укр.
Я ніколи , ні як кандидатка, ні як наймаюча сторона, не мала з цим проблем. Але всі — різні, іноді бувають виключення.
-КИ
і ЯК на то має впливати джендерне питання? (щоб на ньому фокусуватися)
підрахувати до скількох кандидатОК звертались на «ти» і до скількох кандидатІВ
і що нарахували по івокам — якусь кореляцію з ти-ви побачили?
раньше подавлящиее большиснтво айтишников было нердами. у нердов своя тараканы, потом в программисты полезли все подряд и нердов практически не стало, а «культура» не изменилась. и сейчас дело обстоит как в той притче про мартышек и банан. банан брать нельзя, но никто не знает почему
релевантність бананомартишної аналогії не розкрита
Статут забовязує звертатися на ви. Так чисто для довідки.
Радійте що до вас звертаються на ти, бо є щось в цьому позитивне. Бо ще не достатньо дідо, але і замизгана махра поки проходить повз.
Схоже що автор шукає першу роботу в ІТ, бо інакше знав би, що так прийнято вже років 10 чи більше і це нормально. І якщо з самого початку в тебе виникають якісь складнощі з прийняттям такого елементарного факту, то не лізь в те ІТ, тут ще і не таке побачиш і це може бути шкідливо для твоєї ніжної психіки.
Значно довше я ще в 2006 влаштовувався на співбесіді сказали : «В компанії прийнято до усіх звертатись на ти», це просто американщіна.
В противіс унівеситету, де викладачі завжди офіційно звертались на ви.
Взагалі зараз усе з ніг на голову, бо часто звертання на ви — навпаки є формою не поваги.
В них взагалі You і you. Яка американщина?)
Та яку ж першу, якщо у профілі ЄРАТ. Це ж ціла «заводская проходная, што в льуді вивєла мєня».
Ніколи там не працював, але таки хочу спитати: чому вважаєте, що все так погано, і що згадування даної контори це як тавро?
Ну, просто є легенди, які передаються з вуст в уста як традиція, типу один з маскотів галузі. В мене перевіряти це немає ніякого бажання. Я довіряю vox populi 😂.
Коллега, вы «Легкий Митин клитор» пропустили или забыли?
Этого не помню (что-то гуглится, но древнее).
Помню странные самодеятельные танцы под тупые песни про поиск ITшника как партнёра, даже где-то ролик завалялся (на машине, до которой надо ещё доехать и выбрать время со светом чтобы включить). Но это было даже до2014-го. В стране поменялось чуть менее чем всё.
Мне он вроде бы не по профилю по-прежнему (там 70+% веб-разработка?), но делать выводы на основании того, что было два президента и одно поколение сотрудников тому назад, как-то не хочу...
Вот именно. И Эпам был первой ласточкой тренда по смене лица ИТ от очкариков в свитерах к туповатым офисным девочкам.
Впрочем знавал я среди эпамовцев несколько по-настоящуму топовых людей.
Я вообще как-то перестал замечать упоминание «лидеров рынка» в коментах, как будто уже и нет тех всех компаний.
Так усё... Уехали наши солнышко кто в Польшу, кто в Аргентину.
Остался один милтех и унылый Глобаллоджик.
Жопа, конечно...
ностальгія в око потрапила
треба триматись тих часів
йой, згадую як потішалися на цією піснею на e..it — зараз би нам тодішні проблеми..
Мене все ще рве як згадую історію про двух ІТшників які зайшли в макдоналдс і представились як Джейкоб і (друге ім’я не памятаю) і вихватили люлей.
ех, цю історію я пропустив
Кому представились?
Нагадай історію, будь ласка.
А ще у профілі написано ім"я
Pablo Marengo, що навіює на думку що якщо воно не справжнє, то і компанія добавлена від балди.
Скільки тобі років? Методи протидії? 😂 Спробуй вмикати на фоні тему з The Godfather. Прибери з профілю ЄРАТ.
Бляха, я іноді дивуюсь, на яку ***ню сьогодні тригеряться деякі люди.
Бо до подлих людей звертаються на ти і по батькові їм теж не положено. Це привілеї шляхти.
Набуя я знову це губінське лайно бачу? А, бо комп новий. Треба банити знову.
я додав собі у адблок правило і забув за цього персонажа
dou.ua##.b-comment:has(.b-post-author a.avatar[href="dou.ua/users/victor-gubin"]) .comment_text
Оу, кул, спробую. Це ж мабуть можна зробити, щоб писало кожного разу «губін-.уйло»?
До мене звертаються спочатку на «ви», але потім часто просять дозволу перемкнутись. Ну так 50+, вибачте, вмикає інший режим.
Так що, повторюю сусідні коменти, радуйтесь, що така манера показує молодість:)
Угу. Навіть коли кажеш «давайте на ти», дехто періодично звалюється на «ви».
Треба, походу, пластичну операцію робити або на пенсію валити. ))
Це ж міленіали і покоління Зед. 90% їх по-іншму не навчені.
Ну, після такого чекайте, що з вами взагалі матом розмовлятимуть.
Міленіалів вчили звертатись на «ви». Мені часто важко переключитись на «ти», навіть якщо людина вже сама про це просить xD
Тут ми підходимо вже до питання вийнятків ;-)
Але точно засилля соцмереж з самого дитинства міленіалів зробила для їх більшості «ти» більш вживаним.
chatgpt.com/...b4-800a-b6a2-c3ea4a01a1a1
Незалежно від головного питання, зауважу, що ця манера показувати «повагу» використанням множини є диверсія сама по собі. Для цього мають бути окремі форми в мові. На щастя, не всі світові мови наслідують цей пізньоримський маразм.
В англійській мові взагалі зараз не використовують «ти», тільки «ви». Печерні люди, діти гір!
Не так. По-перше, thou відомо, хоча і в специфічних випадках і контекстах. По-друге, реґіонально давно сформувались різні «yall» (from «you all»), «you guys» і т.п. — і це показує, що проблема існує і мова намагається лікувати її. Хоча б не заважали...
У деяких сенсах — саме так. Подивімось хоча б на орфоґрафію...
«орфографію».
Ні-а.
uk.wikipedia.org/wiki/Орфографія
В вікіпедії багато неідеального, повністю згоден.
Тобто задрот з DOU шарить більше, аніж задроди лінгвістичного напрямку української Вікіпедії? Не зрозумів суть останнього коменту 😂
Тобто вони самі не знають, яку саме норму задовільняти, і чому, а норми коливаються згідно з лінією партії.
Мені, коли є час, зручніше так.
На щастя, це не створює більше проблем, ніж короткі «дискусії» в форумах:)
Тоді вже «ортоґрафію» (грец. ὀρθογραφία, англ. orthography), бо згідно з § 123 українського правопису 2019 року буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т..
Цей так званий «правопис» якости на рівні туалетного папірця ніяким чином не був причиною тому, що я використовую Ґ там, де згадую і де воно лоґічне за походженням. Хоча в одному випадку він таки надихнув на корисне, в іншому він аж ніяк не цікавить.
Це там, де про «бавгавз» прийняли?
Це Баухаус, чи шо?
Саме так.
Навіщо взагалі згадувати англійську в давно запозичених словах? «Orthographe» — écrivez en lingua franca, merde.
В англійській мові аналогом нашого звертання на «ти» є звертання за особистим іменем (John), а аналогом звертання на «ви» є звертання за титулом й прізвищем (Mr. Jones).
не лукавте: це якщо з «пане»
Тут взагалі немає точної відповідности.
конкретизуйте
Звернення «Андрій Петрович» менш «віддалене», ніж «пане Іванченко», а останнє більш формальне, ніж анґлійське «mister Jones». «Mister Jones» лежить десь посередині між ними.
1. Уважительно к знакомому.
2. Уважительно к незнакомому.
Совершенно необязательно такое разделение.
Логичное.
А «Іванченко А.П.» — запись из телефонного справочника. Тут даже собсно непонятно, это Андрей Петрович или Анна Потаповна.
А вот если я спрашиваю Андрея Петровича, то абсолютно ясно, что звонок не случайный, а по рекомендации. Старое-доброе «представте меня этому господину».
И где те телефонные справочники, в которых были только инициалы? Сейчас узнать полное ФИО не сложнее, чем только инициалы, или сложно (когда кто-то «шифруется»), или нет.
Так что не работает.
И сколько этому «сейчас» лет?
10+. Достаточно, чтобы старые принципы перестали работать (или по крайней мере быть абсолютными).
менш віддалене до альфодрочерних паттерналістичних соціумів
вгадайте — чому? (для мене — ні)
Інша граматика і для позначення привільойваної ролі в суспвльстві, без множеної форми.
Та теж усіх підряд стали називати : містер та міссіс чи місс (щоправда десь в білетах на літак чи готелях, на словах ви ніколи не почуете це). Хоча задля цього треба було мати титул джентельмена чи ескваера, йоменам не положено.
Звертання до лицаря і понині — сер, що переклалось і на усіх сучасних офіцерів як в армії так і наприклад в поліції.
Мілорди та міледі в парламенті.
Їх величності у себе в замках та палацах приймають товпи туристів. Колекція зброї у них шикарна дійсно. А ще вони зірки жовтої пресси, ще з часів королеви Вікторії.
Ну там мідорд і міледі, або мон сіньойр і сіньйора чи сіньойріта.
Звертання на ви до усіх підряд і ще і побатькові — це взагалі радяньске. Хоча це виключно аристократичні привілеї. Петро Перший ввів табелі о рангах ч росіцській імперії, де звертатись треба було відповідно чину — від ваше благородіє, до ваша величність.
В свою чергу аристократи — це до певного часу служиле сослов’я, військові офіцери. Політичну владу повністю чи частково як в Сполученому королівстві чи королівстві Данія наприклад із конституційною монархією, вони втратили не так вже і давно.
Турки («siz» множина / «sen» однина), індуси («आप» 3я особа як в німецькій / «तुम» множина / «तू» однина) до римлян не дуже дотичні, тож це не суто пізньоримське.
en.wikipedia.org/..._in_the_world’s_languages
Щось не зрозумів прикладів. У турків повне розрізнення, чи як? Збіг десь в індійських мовах з зовсім іншою формою це інше.
Ви ходили за посиланням? Дуже цікава стаття, до речі.
Ходив давно, не передивився.
Туреччина, як нащадок Візантії, а потім ще в20-му столітті активно примусово європеїзована, могла некритично сприйняти цю європейську стандарту манеру. Нові норми мови там вводились за часів Ататюрка і нащадків каленою метлою, з мови повикреслювали, наприклад, товсті шари арабізмів. В статті не вказано, коли і як ця манера з sız зʼявилась і закріпилась. Це треба окремо копати.
В будь-якому випадку, я казав саме про походження цеї манери в наших мовах (українська, російська, англійська), а в них головним фактором було саме римське походження.
«окремі-не-множина» у формі як lei/Lei (вона/Ви) італійською?
Колізія різних займенників це те ж не гарний варіант.
так саме який гарний варіант з окремими формами у індоєвропейських мовах? з множиною хоч доволі логічно, нехай навіть історія походження може не подобатися
Ніяк не логічно, коли це вимагає винаходу нової форми підкреслення дійсної множини.
А чому маємо шукати серед поточних форм в мовах? Вони всі більш чи менш спаплюжені дурним впливом.
логічно в плані — множина більше ніж однина, тому і респекту трохи більше)
А де шукати? — персональні винаходи (як і застарілі уподобання) — то занадто суб’єктивно. А те що виникло і прижилося природним чином в одному середовищі — доволі вірогідно що і приживеться/приживається в інших.
Мені здається це клікбейтний пост щоб викликати комментарі )))).
З першої строки посту відчувається неповага до HR професії, а у відповідь чекаєте відповідного етикету спілкування? А ви на яку посаду претендуєте, задрот? Ой, вибачте то у народі. Розробник?
Павло Батькович, вибачте будь ласка, що я вам тикаю, сподіваюся ві трішки відсиплете мені життєвої мудрості.
Субьективно, мені подобається айтішка тим, що ось ці всі норми етикету розмиті. Я можу підійти до людити, старшої за мене на 10 років, яка займає позицію дев менеджера чи хеда, яку я бачу вперше вживу — до цього тільки на All Hands, і можу звернутися на ти, і у нас вийде діалог без зайвої думки.
І при цьому це не означає що ми проявляємо до друг друга ознаки неповаги
кеп
На тобі це спрацювало :)
______
ви — ознака необхідна, але не достатня, що людина — делікатна
при цьому делікатність може буде й негативною/жорстокою як і грубість — позитивною/смиренною, а̶л̶е̶ ̶ч̶̶̶а̶̶̶с̶̶̶т̶̶̶і̶̶̶ш̶̶̶е̶̶̶ ̶̶̶н̶̶̶е̶̶̶ ̶̶̶є̶̶̶ от так от
Не всегда. Обычно это выдает компанию, где коллектив не старше 25 лет, по крайней мере ментально.
Перехід на «ти» на співбесіді вважаю недоречним.
Люди вперше бачать один одного і у більшості випадків після інтерв’ю один одного теж вже більше ніколи не побачать.
Перехід на ти доречний і логічний, коли ви вже працюєте в одній компанії.
А це панібратство зі старту трохи фальшивить.
Тому, якщо мене питають, як звертатись, я кажу «на ви».
Якщо не питають, а зі старту «тикають», я продовжую ввічливо казати «ви», мені не важко.
А якщо саме пропонують перейти на «ти» — відмовляєтесь?
Я у відповідь пропоную залишитись на «ви».
І це нормально.
Можна спілкуватись на «ти» , але з повагою, і на «ви» — без поваги.
ІТ орієнтоване на західний ринок — там немає «ви», тому все логічно, плюч як писали раніше — це спроба налаштувати розмову у дружній обстановці.
Звісно якщо це задіває чиєсь почуття особистої вартості і ЕГО — то буде трігерити сильно.
на Заході замість «ви» кажуть yes, Sir/Ma’am а у Каліфорнії вигадали Sirma
Та ви шо? Серйозно під час яких розмов?
Якщо з незнайомцем, може спочатку.
А коли спілкуєшся з колегою — теж Sir/Ma’am?
я до CEO, головного юриста та чувака який видає ключі в офісі так звертаюся, хоча знаю їх багато років
А у мене інший досвід — you і до СЕO і до CFO і до інвесторів/засновників.
І відповідно вони до мене так само.
P. S. Прям так і звертаєтесь how is going, Sir? )))
так, а що ?
Я коли тільки починав працювати в ІТ, то перші рік-два теж забугорним менеджерам казав «Sir», але потім якось перестав, бо воно ну ніяк не було доречним просто — ніхто так не робив. Вже через декілька років зрозумів, що я скоріше за все цим був схожим на індуса, лол — це в них звичка усіх
saarсьорами і містерами називати.але диви як у них це працює, куди не плюнь у менеджменті індус
You got izzat, saar!
ти цей, того, обережніше там... ;)
якщо твій той менеджер чи юрист індус то це ще ок, але як будеш «корінним американцям» казати «sir», особливо в IT-індустрії, дехто з них сприйме це як під..бку. ))
І ніколи ви таке не почуєте в живу. Pal, fellow або maid чи щось таке буде.
Десь в готелі чи аеропорту — mister, missis, miss максимум почуєте.
Sir — це коли скажімо до поліціанта звертання, до цього треба додати звання наприклад officer бо вище начальство не буде десь чергувати. Можете десь можете десь почути, thank you sir коли дасте чайові наприклад — та це це буде чисте підлабузництво.
набагато більше місць де це нормально — усі офіційні установи типу dmv, social security, школа, коли батьки спілкуються з вчителькою, лікарня — медсестра завжди звертається Sir, і чекає Maam у відповідь, контрактори, професійні магазини, ресторани. може десь далеко на заході, за апалачамі та скелястими, там де геї та трансформатори полюють за рожевоволосими дітьми воно так як теоретики чули, але у консервативному штаті як я описав.
Sir/Ma’am — це крайня форма поваги. Достатньо просто you. Це — теж «ви».
та ну
А ну — просвітіть будь ласка
Sie vous і вишенька — you
В англійській як раз вже не використовується «ти» (thou), а тільки «ви» (you). Артікль «are» міг би навести на якісь думки :-D
ти — you, thou, у них давно це розмито.
А щодо артиклю — нічого він не має значити — you are — ти є...
Це англійська — там інша логіка
То розкажи цю логіку. Цікаво.
В англійській мові як «ти», так і «ви» (ввічлива форма та множина) перекладаються одним займенником — you. Універсальне you використовується у всіх випадках, незалежно від ступеня формальності чи кількості людей. Різниця між одниною (ти) та множиною (ви) визначається лише контекстом.
Основні моменти:
Ти (однина): You are my friend (Ти мій друг).
Ви (множина): You are my friends (Ви мої друзі).
Ви (ввічливо): Незалежно від статусу співрозмовника, вживається you.
Присвійний відмінок: Займенник your відповідає як «твій», так і «Ваш».
Історична довідка: Раніше існувала форма thou (ти), але вона вийшла з ужитку століття тому.
про що й мова
що какбе характеризує. бритів. і історія — тому підтвердження
А є форма you all або you guys і вони використовуються як марковане «ви».
en.wikipedia.org/wiki/You#Plural_forms
en.wikipedia.org/wiki/Y’all
І поширеність таких форм показує, що є дійсне замовлення в мові і вони будуть ще далі розповсюджуватись.
Це не про повагу а про множину
Це про те, що якщо є потреба розрізняти однину і множину, то вона задовільняється.
Після чого маємо дві різні форми (ну, коли стабілізується).
А замість цього можна було просто не виключати стару форму (thou) і не ґвалтувати мову.
А використання множини як поваги — і є тою дичиною, що призвела до реформи.
господи...
та не про повагу-множину це а про відношення до особи(котра нея) в взаємодії один-до-одного, тобто одна особа відноситься до однієї іншої так як вона б відносилась коли б їх було багато(в перекладі на просте сприйняття — так наче та особа не є слабшою(в будь-чому!!) за неї, бо множина осіб, в поголовній більшості випадків прямої взаємодії, — сильніша), тобто — по-джентельменськи
мова ж формується на такій кількості носіїв що там інші фактори а не чиєсь хоцу-не_хоцу
і формується вона не філологами: вони лише зафіксовують зміни
і як би тривожні екземпляри не танцювали з бубном, вони не змусять більшість носіїв вживати/не щось що не вживається/таки
Я про те, що говорячи про анґлійську ви скоротили те, що суттєво впливає на розуміння мовної ситуації.
В більшости випадків — саме так. І тому не можна втрачати принципове.
імхо природі_більшості_носіїв видніше що варто а що ні, відповідно до їх г̶е̶н̶і̶в̶ природи
а в специфічних(в неспецифічних — не приживеться) колах можна й берегти(навіщо?) й наприклад навіть принципово латиною — на здоровя
upd можна ще розвинути що там де зникло ти, там джентельменське(софтовіше) відношення важливіше за розрізнення множина-однина й за льстиве_ієархічне_Ви-грубоватим_ти — останнім грішать в нас
власне кхм... о̶б̶м̶е̶ж̶е̶н̶і̶с̶т̶ь̶ оптика укр носіїв в тому що вони в звертанні на ви бачать лише льстиве ієархічне Ви
і історія — тому причина
Я нещодавно за румунську мову чула, що там «Ви», коли звертаєшся, мають 2 різні форми, в залежності від офіційності події.
В цілому , чим більш мов, тим складніше.
Дієслово, він же присудок. Не артикль
Так, ваша правда.
Цікава розмова вийшла із ChatGPT
chatgpt.com/...f8-800a-9e81-85093986dc27
Виходить, якщо граматично you — це таки «ви», то функціонально — нейтральне звертання без ввічливого значення.
Дякую всім (і ChatGPT)! Дискусія вийшла цікава :)
Ну як це немає. У французькій й іспанській дуже навіть є і ти, і ви. Щодо іспанців я не знаю, але от французи дуже чутливі до етикету і образяться, якщо так у лоб перейти на ти. Ну, може, не образяться, але висновки нехороші зроблять точно.
Мова в першу чергу про англійську мову
на «ти» чи на «ви» можна розглядати в різних аспектах:
1) рівень поваги
2) дистанція
у багатьох випадках зручно утримувати людину на дистанції...
звертання на «ви» на роботі... ну а чим, крім роботи, з такою людиною займатися )
ще досить часто буває, коли начальник тикає...
тут в мене є вибір — тикати на начальство так само... ну це справедливо, правда ж?
або утримувати ділову атмосферу... називати на ви... так спілкування проходить в контексті роботи... для спільної вигоди
Не знаю звідки ви взяли це зневажливе звернення. Скільки з людьми спілкуюся, то ніколи не чув такого.
З приводу того, чому на «ти», то це досить хороша практика відразу налаштувати людину на більш дружню атмосферу. Сам особисто коли був на співбесіді і коли мені запропонували відразу перейти на «ти», то був дуже радий цьому, бо це сильно зменшило мою напругу.
Згадую свою іншу співбесіду в деяку компанію, де зі мною на «Ви» спілкувалися, і аж мороз по шкірі біжить.
от і виросло покоління, яке не застало прекрасне.it)
у першому ж реченні... цитую:
і хто перший почав? 🤔
Так радувацця ж нада, Ваня©. «Хрюші», як ти їх називають, називають тебе на ти, бо дуже молодо виглядаєш.
Тракторист у нас хороший, тракторист у нас один ...
З радянської частушки
були часи вони ще фотки у купальниках і без надсилали щоб почати діалог хайрінгу
В ІТ вже давно сформувалась культура, коли усі називають один одного на «ти».
Тобто ти реально на співбесіді (або в переписці, тощо) починаєш оце: «Слиш, нє ти, а ви! Не треба мені тикать»?
а це точно та сама культура, бо деякі все ж таки звертаються на ви?
А в тебе точно написано у паспорті Pablo Marengo? Завжди, коли бачу у супермаркеті Marengo — спрацьовує думка про хилий закос під Martini.
Я за вас. Для мене ви це дистанція від співрозмовника, саме те що треба у діловому спілкуванні. Ти з незнайомою людиною — неприпустима фамільярність і порушення особистих кордонів
А крапки, крапки у кінці речення вже порушення особистих кордонів чи ще ні?
🤦🏼
Якщо серйозно, то я за те щоб в лінкедіні при переписці звертались на «ви» бо люди незнайомі, та й може на тому кінці провода людині реально під 70. Ну, і сам бачиш, що реагують по-різному.
Але на першому ж созвоні або зустрічі пропонувати (добровільно-примусово) перейти на «ти», бо це ойті, тут так принято. І я за те щоб поважати олдові традиції айтішечки, навіть якщо зараз часи стали інші і вайби 2012 здаються не дуже зрозумілими.
П.С. На форумі до тебе звертаюсь на ти не через «фамільярність» (господи, ну і слова), а через культуру, так.
Мені взагалі якісь срані «вайби-хуяйби» здаються чимось незрозумілим.
тоді це з рубрики трусів-хрестика: маніфестуємо що за софтскіли але... оттака прелюдія, малята
як сформувалась на «ти» під час коли була вузьким колом ентузіастів, так і відійшла в небуття коли розповсюдилася більш широко та почали використовувати як і у звичайному житті дві форми «ти» і «ви»
«Це ж сране айті, тут всі на „ти“» ©
З радістю випиляв би звертання «ви» з української граматики. Не бачу жодного профіту коли до мене викають, навпаки часто бісить. Лише створює непотрібні бар’єри.
бо ці бар’єри виникли не просто так,
ми ж не тиснемо руку кожному пересічному у автобусі
З мого досвіду — просто так, чи причина вже зникла.
Існує добіса мов, в яких є нема розділення на ти-ви, і вони себе чудово почувають. Та ж англійська. Або латиноамериканські португальскі та іспанська (хоча і в європейській тикають).
а в чешській наприклад є розділення, то що нам ближче?
Повторюю, я особисто не відчуваю ані жоднісінького профіту від ти-ви розділення, і ця річ навпаки приносить дискомфорт.
Usted -ustedes y tu існують і вживаються
незрозуміло трохи — іспанською нема вже ніяких tuteo voseo ustedeo? ay wey que onda)
Бо в селах, звiдки вони приїхали, так прийнято
В селах навіть до батьків на ви зовсім нещодавно зверталися (у мене в класі були діти, яких щодня з сіл привозили, і от вони були єдині, хто до батьків на ви звертався).
Все так, до батькiв на «Ви», тай до старшого полiння (на 20+ рокiв). А ось до всiх iнших на «ти», бо це там нормально, там всi cвої, вони тебе знають i ти їх. Люди в селах бiльш вихованi, нiж в мiстах. Але я з HR не з одного села, це зовсiм чужi люди
Саме тому селяни всю історію злидують, бо змалечку гноблять дітей ієрархією, коли до найрідніших людей звертаються на «ви», лол.
Тим часом ізраїльтяни мінімально обмежують свободу дітей, і як бачимо живуть кхм, дещо краще аніж «виховані українські селяни».
В Израиле индекс Джинни 39, в полтора раза больше чем в Украине. И на каждый пафосный небоскреб в Тель-Авиве приходится несколько кварталов видевших еще Бен-Гуриона.
Ага тобто коли вище суспільство відправляє дітей в англійські пансіони із суворою дісципліною, це типу — поганого дітям бажають ?
Ця уся культура поведінки — вона аристократична наспарвді, з поняттям честі і чемності і т.д. і т.п. Чому ? Дуже просто, в селі — один одному по морді максимум буде. Аристократи з’ясовували стосунки зі зброєю з відповідними наслідками. Ну а в бою і зараз усі притомні солдати будуть бегергти офіцера, якщо жити хочуть — бо це керування і зазвичай освідчена в військовій справі особа із знаннями і навичками яких у рядових просто нема (якщо це не «королевський жопотер» в титулі маркіза). Якщо рядовий — окунь, то старослужащі і сержанти пояснять більш ясним для такого індивіда способом.
Так само і на фірмах теж насправді ієрархія вона не просто так, а від директора залежить зазвичай значно більше ніж від ленійного виконавця. Як мінумум у вас має бути сама робота і похідна доходу в компанії. А задля цього, часто директор рвав зад.
Кхм. Я до дитини на ви звертаюся, та й дитина до мене. Якось змалечку так повелося. Не в злиднях, якщо шо
в аристократів дітей на ви величали на відміну від
О, городской обізвався.
Це не «тренд» це деградацiя культури. I це факт. Поспiлкуйтесь на «live market» десь з рiк то в Вас вуха зовсiм зав’януть