Психологія мовного бар’єра: як подолати його без зайвих труднощів

8 з 10 українців вивчали англійську мову в школі. Проте лише 5% громадян нашої країни знають її на високому рівні та можуть вільно спілкуватися. Чому так? Головна причина — мовний бар’єр.

Більше половини студентів Englishdom приходять розв’язати саме цю проблему. Вони знають мову на рівні Pre-Intermediate або Intermediate, мають достатній словниковий запас та знання граматики, але на практиці не можуть зв’язати і двох слів.

Сьогодні я розповім про мовний бар’єр. Що це, від чого залежить та як його подолати без зайвих проблем.

Бар’єри — в голові

Раніше фраза «мовний бар’єр» означала ситуацію, коли дві людини розмовляють різними мовами і просто не можуть зрозуміти одне одного. Проте зараз її значення зовсім інше. Мовний бар’єр — це набір психологічних обмежень людини, які заважають їй спілкуватися іноземною мовою, яку вона вивчає.

Тут треба розуміти: далеко не всі труднощі у вивченні мови можуть стати причиною мовного бар’єра. Наприклад, українці часто мають специфічний акцент, коли розмовляють англійською, проте на комунікацію це не впливає взагалі.

В основі більшості причин мовного бар’єра лежить страх. Розберемо основні його види.

Причина 1. Несподіваність

Часто трапляється, коли на уроках студент нормально відповідає на питання, може висловити свою думку та має достатній словниковий запас. Але коли його на вулиці несподівано зупинить іноземець та спитає дорогу англійською, то мозок запросто може зависнути. І замість нормального діалогу студент зможе лише показати напрямок пальцем і вичавити з себе скромне «There».

Таке буває частіше, ніж здається. Мозок настільки звикає користуватися англійською в рамках навчального середовища, що у будь-яких інших ситуаціях може просто не встигнути «перемкнутися» на англійську.

Як вирішити? Насправді це один з найбільш безневинних мовних бар’єрів, який можна вирішити великою кількістю розмовної практики. Вона допомагає вибудувати нейронні зв’язки в мозку — чим їх більше, тим простіше буде реакція на несподівані ситуації, які вимагатимуть використання англійської.

Причина 2. Страх помилок

Якщо нічого не казати, то ризик помилитися падає до нуля. В англійській мові достатньо нюансів: фразові дієслова, граматичні правила, сленг, регіональні діалекти. Знати все неможливо і не потрібно. Навіть носії не знають всіх нюансів мови, і це абсолютно нормально.

Проте у людей, що вивчають англійську як іноземну, часто з’являється страх: «А що якщо я скажу щось зовсім не те, що маю на увазі?»

Наприклад, ось ситуація. Тенісистка на інтерв’ю сказала «I’m good from behind». Очевидно, вона мала на увазі, що грає значно краще, коли їй доводиться доганяти суперника. Проте замість цього вийшло «У мене гарна дупа».

Цей страх значно сильніший, ніж може здатися на перший погляд. Вся система освіти та соціальних заохочень десятиліттями пропагувала думку, що помилки — це погано. Якщо помилишся — інші будуть сміятися. За даними нашого дослідження, насмішки інших студентів чи викладачів — це страх № 1 у студентів-зумерів, які починають вивчати англійську.

Як вирішити? Подолати цей страх самостійно вкрай важко, адже проблема лежить глибше, ніж просто гарне знання мови. Викладачам доводиться методично і довго змінювати ставлення студента до помилок та підсилювати його самооцінку.

Найкращий алгоритм, як з ним справитися — підібрати викладача, з яким у тебе класний «метч» і поступово з його допомогою виходити з зони комфорту. Наприклад, поспілкуватися в чат-рулетці з англомовними користувачами або записати відеовізитку для резюме в іноземну компанію.

Причина 3. Ступор через перевантаження інформацією

Реальний темп мовлення іноземців дуже сильно відрізняється від темпу вправ на аудіювання. А фрази без пауз і переходів ще більше ускладнюють розуміння.

При перевантаженні інформацією непідготовлений мозок просто відмовляється щось розуміти. Повністю. Це особливо часто трапляється, коли студент ще не вміє думати англійською та часто перекладає про себе слова і фрази українською.

Ось, наприклад, фрагмент з комедійного виступу Едді Мерфі. Він утрирувано швидко розмовляє, щоб підкреслити комічність ситуації, проте якщо у вас англійська нижче, ніж C1, то монолог зливається в незрозуміле казна-що.

Як вирішити? В реальній розмові будь-яке інформаційне перевантаження можна вирішити одним проханням: «I don’t understand. Please, could you repeat that slower?» — «Я не розумію. Будь ласка, чи могли б ви повторити це повільніше?».

Якщо ж проблема у сприйнятті реального темпу мовлення, то все вирішується споживанням великої кількості відео та аудіоконтенту: фільми, серіали, шоу, подкасти, інтерв’ю, аудіокниги тощо. Навіть серіали на кшталт «Друзів» підійдуть. Як тільки мозок звикає до нормального темпу мови, розуміння покращується в рази.

Причина 4. Страх розмовляти з сильним акцентом

Вивчення мови і робота над акцентом — абсолютно різні речі. Акцент — це робота виключно з артикуляційним апаратом, щоб навчитися видобувати правильні звуки. Якщо потрібен ідеальний акцент, знадобиться логопед-нейтів, а не вчитель.

Як вирішити? Та ніяк. Потрібно лише зрозуміти, що носіям мови абсолютно все одно на ваш акцент.

Ідеальна американська чи британська вимова не потрібна в 99% випадків. Якщо вас розуміють, то ціль вже виконана.

Як думаєте, Олександр Усик переживає за свій акцент? Дуже сумніваюся.

4 практичних поради, як прибрати мовний бар’єр

Мовний бар’єр — це психологічна проблема, яка взагалі не стосується словникового запасу та знань граматичних правил. Саме тому вирішувати її треба окремо. Ось 4 простих поради, які допомагають справитися з мовним бар’єром.

Дозвольте собі помилятися. Серйозно. Важливо зрозуміти, що помилятися — нормально. Нічого страшного не станеться, якщо ви скажете в діалозі не те слово або неправильно побудуєте речення. Пальцями тикати точно ніхто не буде.

Роботу над помилками все одно треба проводити. Так, це довго, складно і нудно, але абсолютно необхідно для розвитку мови. Виправлення помилок додає впевненості та відчуття прогресу, тому добре впливає і на використання мови.

Розмовляйте простими конструкціями. Більшість носіїв мови розмовляють простими і зрозумілими конструкціями. Ніхто в реальному житті не використовує Future Perfect Continuous або схожі складні граматичні конструкції.

Чим простіша граматика, тим важче помилитися. Літературні звороти та ідіоми не потрібні й навіть шкідливі, коли студент лише вчиться розмовляти англійською.

Практикуйтесь з носіями мови. Найбільш ефективний спосіб, але й найскладніший психологічно. Не всі можуть перебороти блоки та почати спілкування.

Ситуацію допоможуть виправити викладачі-нейтіви. Професійні педагоги знають, як працювати з мовним бар’єром. Водночас вам доведеться переборювати себе і спілкуватися англійською, бо української викладач просто не розуміє.

Це допомагає психологічно, адже якщо один носій мови вас розуміє, то й інші зрозуміють без проблем.

Коли початок вже є, можна зареєструватися в чат-рулетці або на спеціальних порталах з обміну мовами — це прискорить роботу над розмовними навичками.

Спілкуйтесь у розмовних клубах. Діалоги з іншими студентами, які мають однаковий з вами рівень мови, — чудовий спосіб зрозуміти, що труднощі у спілкуванні англійською не унікальні.

Навіщо соромитися і боятися, якщо співбесідники теж розмовляють з помилками, забувають слова та мають сильний український акцент? Це об’єднує та допомагає спільними зусиллями справитися з мовним бар’єром.


Звісно, зупиняти вивчення лексики та граматики не варто, адже мовний бар’єр — лише одна з проблем, з якими стикається студент, що опановує англійську мову. Тим не менш, вже на рівні Pre-Intermediate можна спілкуватися з носіями, а з Upper-Intermediate це вже досить просто.

Сподобалась стаття? Підписуйтесь на автора, щоб отримувати сповіщення про нові публікації на пошту.

👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному2
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

А якщо просто є страх розмовляти з людьми?

теж колись так вважав, але з shadowing швидко в’їлися звичайні розмовні патерни і прийшла легкість з — не думати якто має бути сказано, а потім ще по ходу — розмовні клуби з такими же по рівню як я not-natives, і пішло-поїхало

мовний бар’єр — це не погано... це просто бар’єр... паркан...

чому ви не ламаєте паркан у себе вдома? 🤔
..................
приміром, лунає пісня... хто не розуміє ні слова — насолоджується мелодією і приємним тембром голосу... це шось древнє... первісне...

а хто знає мову — вимушений слухати текст... і це ніяк вже не вимкнеш...

лунає пісня... насолоджуюся мелодією
а хто знає мову — вимушений слухати текст

щось в цьому раціональне можливо і є, але як excuse-аргумент щоб не знати lingua franca — точно навіть і далеко недостатній)

lingua franca

ну я міг би двома кліками це перекласти, і дізнатися значення... але лінь )

тоді насолоджуйтесь мелодією якто звучить — лінгвафранка
:)

як подолати мовний бар’єр? не йти в українські школи англійської. та і будь-які не нейтівні місця, хай-то пшецькі чи чеські школи

Це просто інструменти. В мене, коли вчила французьку мову, були і нейтів спікери. Чи це допомогло ? Скоріш, ніяк не повпливало.

То трохи, скажімо так, рожеві погляди. Школа без відсутності мотивації/бажання не особливо допоможе. Перше що має для того бути — мотивація, без того все то до... Потім вже, якщо мотивація є, треба щоб її не відбили фокусуванням на граматиці та зубрьожках нп, якщо мета не тільки просто пройти тест-чи-екзамен. Фокусування на формалістиці граматик та запам’ятовування слів — часто контрпродуктивне. І певно у нас це совковий наслідок (який вже відходить) навчання мов як математики. Те що такого десь там нема (нехай і не настільки гротескно вираженого як у часи есересерів) — я би на то особливо не сподівався.

Тобто поінт в тому що — школа то додаткові можливості, але ніяк не як щось що має сприйматися «достатньо» для вивчення мов.

А десь в школі нормально можна вивчити іноземну мову? В голандців питав чому в них такий рівень знання англійської в країні — то в них кіно не дублюють майже. Голлівуд майже весь англійською в прокаті

я не знаю точно відносно закордонних можливостей бо не вчився там, а у нас колись то тільки для проходження екзаменів була. З того що зустрічав в інтернетах відносно нп вивчення іспанської в Штатах — теж далеко до ефективного результату. А відносно Dutch speakers — то їм певно значно простіше саме з англійською — близькість мов, розповсюдженість в локальних медіа, і т.д.

Що більше впевнено можу сказати — то як вивчати нетреба (для себе принаймні) і що школу-курси-etc сприймати краще як додаток який допомагає, але далеко недостатній без інших факторів.

Є з поглибленим вивченням іноземної мови. Там щодня із 5 уроків, іноземна займає 3-4 уроки. А зараз взагалі є на анг мові навчання ( це приватні школи, переважно). Да і зараз для дітей з садочку англ мова йде.
Тобто, варіантів- безліч. Було б бажання себе мотивувати вчити мову.
Ще, до речі, є багато публічних бібліотек, де можна олдскульні методи використовувати: брати книжки додому, і вчити теж.

є багато публічних бібліотек, де можна олдскульні методи використовувати

то вже (imho) значно перебільшення з вивченням через книжки, теж свій вклад вносить але не настільки значний щоб на тому фокусуватися як на першочерговому

Та ні, не перебільшення.Знаю багато знайомих, хто роздруковує ще зошити для навчання. Або в бібліотеці беруть оригінали творів іноземною мовою. Це ж теж один із інструментів. В мене тут просто поруч бібліотека, і я ніколи не думала, що так багато відвідувачів вже дорослого віку. Ну і мені цікаво було, зайшла — і влаштувала допит бібліотекарів:)

В голандців питав чому в них такий рівень знання англійської в країні

Справжню відповідь ви дізнаєтесь, коли загуглите «Lexical distance between European languages». Голаднцям вчити англійську — те саме, що українцям польску. Я багато разів чув від людей, що живуть у Польші, що вони починають спілкуватись і розуміти мову вже через декілька місяців. Сам памʼятаю, що не знаючи польську взагалі, робив замовлення у Варшаві повністю на українській і мене розуміли (продавчиня була полькою). Я тоді казав «можна мені калач з нутелою та чорну каву?». Безумовно між базовими фразами та вільним володінням мови — прірва, але вчити мову, що схожа на твою рідну — в рази прощє
res.cloudinary.com/...​/lqyf7d0g930gca87mljm.jpg

я колись вперше побачив таку мапу з
bigthink.com/...​etween-europes-languages
і потім вже по посиланням знайшлися
alternativetransport.wordpress.com/2015/05/05/34
alternativetransport.wordpress.com/...​e-change-when-it-travels

Для повноти треба зазначити що — так лексична близькість відіграє дуже значну роль, і не тільки вона може сприяти як легко (чи важче) перейти на спілкування іншою мовою. Нп достатню роль відіграє не знаю якто правильно назвати — ритміка мови, нп для тих хто розмовляє українською досить легко з іспанською бо доволі схожа ритміка. А польська, незважаючи на лексичну близькість, може відчуватися трохи незвичною наголосами і т.д. То доволі цікава тема і сама по собі, і як нп іспаномовні чують схожість у японській вимові навіть не розуміючи її і не знаючи слів з неї, чи нп іноді можна почути що розмовну італійську можуть зрозуміти легше ніж розмовну португальську, і т.д. багато цікавих фактів-спостережень можна зустріти саме з тим пов’язаних.

Щодо польської мови. Тут є такий момент , що так, мови схожі майже, але і не схожі ( писемність, латиниця , наголоси ітд).
В мене польські колеги не розуміють українську, їм ближче чеська в усвідомленні. Хоча ми польських колег розуміємо.
Моя вчителька з польської радила українцям саме вчити польську ,як іноземну мову. Я зараз під вчити мову не кажу саме за розуміння і вміння спілкуватися на рівні туристів, а більш фундаментально.
Але знаю немало випадків, коли польська заходила швидко у людей, що працювали в Жабках і інших роботах. Тобто, постійна практика( коли ти запамятовуєш слова, речення і одразу починаєш мувити)

Усе питання в степені несхожесті. Чим більш далі іноземна мова лексично, тим важче вчити. Також якщо іноземна мова навіть не в тому самому мовному «дереві», то буде ще важче вчити. Теоретично нам буде прощє вчити Хінді, бо це індо-європейська група мов, якій належить і українська. А от угорську буде вчити дуже важко

Так.Я колись вчила для себе угорську. Вона, як на мене,специфічна дуже Але ,на жаль,не довела до якогось практичного рівня.
Тут ще залежить від мотивації людини і його спроможності вчити іноземні мови.
Для мозку людини вивчення іноземної мови, це як шоколадка для для тих, хто обожнює солодке. Але варто враховувати окрім мотивації ще фізіологічні особливості людини і не тільки.

Тут ще залежить від мотивації

100%

Але

і спроможності вчити іноземні мови

Це ж не artificial programming languages та пов’язаного з тим факту, що з будь-якими з них легше зазвичай тому кому простіше трохи оперувати математичною логікою.

З мовами, які природні, — всі спроможні бо вони природні. І я би сказав що залежить від: мотивація-або-бажання помножені на час, і не фокусування-на-математичних-граматиках-і-малозмістовних-зубрьожках-слів. З кожною наступною то легше, бо більше знаєш що нетреба робити та які підходи віднести до просто неефективної витрати часу. Знання що нетреба робити та додаткова база з інших мов, я би назвав просто досвід, а ніяк то не «спроможність» в будь-якому «фізіологічні особливості» сенсі.

Я більш інше мала на увазі трохи Біологічні фактори. Когнітивна спроможність, " робоча пам’ять", можливість створювати нові нейронні зв’язки.
І якщо розглядати не лише інженерів ітд, а людей і інших професій.
Але є ще такий нюанс, що мозок дорослої ( давайте тут, умовно 45+ візьмемо ) людини сприймає вивчення іноземної мови як тренування. Тобто, не вивчити мову неможливо, але вивчити. вдасться кожному в своєму темпі. Вибачте,якщо заплутала. Але попри всі ці біологічні аспекти , мотивація так і залишається ключовим моментом.

І якщо розглядати не лише інженерів ітд, а людей і інших професій.

Виходячи з того що терміни «інженер» та «менеджер» настільки заїзжені та використовують усюди — треба уточнити що під категорією «інженери» напевно малися на увазі «програмісти». Якщо це кейс «програмісти» — то у цьому випадку треба позначити особливо ярким маркером — що їм зачасту мови даються якраз і важче — по простій причині проф.деформації з підходом до усього з точки зору чогось схожого на математичну логіку. У вивченні не-artificial мов — то контрпродуктивно, тому їм і важче ніж іншим, незважаючи що більше легке засвоєння граматик може і допомагати з більш легким проходженням тестів-чи-екзаменів.

Алеж якщо таке спостереження оформити як те що програмісти менш спроможні до вивчення мов, то це точно що не так, бо вся та нелегкість для них — то по досить простій причині що зазвичай фокусуються не на тому що треба при вивченні природних мов.


Когнітивна спроможність, " робоча пам’ять", можливість створювати нові нейронні зв’язки.
мозок дорослої людини (давайте тут, умовно 45+ візьмемо)

Тут я зовсім не впевнений чи то просто не пов’язано з тим що з віком та роками — все важче і важче знаходити мотивацію до чогось нового, у тому числі і до вивчення ще однієї мови.

Ну ,так. Інженер — програміст, мала на увазі.

Коли людина поза зоною комфорту, або з нуля в іншій країні, місті ітд. То тут або ти якось щось робиш( без мови спробуй ще влаштуватися десь), або буде все сумно.
Тому, тут мотивація спрацьовує. Даже така сумна. Або якщо базові потреби закрити, то все одне крутишся, щось нове вчиш ітд. Це даже по форуму можна побачити .Я іноді думаю,що податкові інспектори всіх країн, де зараз українці, 60% не знають, що вже знаємо ми)

Основні рівні володіння англійською (за рейтингом EF EPI):
Дуже високий рівень: Данія, Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Португалія, Хорватія, Австрія.
Високий рівень: Естонія, Швейцарія, Норвегія, Польща.
Середній рівень: Чехія, Словаччина, Індія, Італія, Франція, Україна (№ 44).
Низький рівень: ОАЕ, Росія (№ 36).
Дуже низький рівень: Йорданія, Єгипет, Камбоджа, Ірак.
Фінська мова не те, що не германьстка. Навіть не індо-європейська

Тому як фіни вивчають англійську — справді цікаво. Бо як голандці вивчають англійську — не дуже. Була би польська така само популярна, як англійська, то українці також вивчали би її, просто дивлячись телебачення на польській

Десь чув, що діти до 12 років засвоюють мову інтуїтивно. Якщо дитину помістити в мовне середовище — то вона з легкістю вивче мову, навіть якщо рідна мова — навахо, а середовище мандаринське.

Ну так. Але мова про 7+ годин активного залучення в мовне середовище щоденно — тобто садок, школа, гурти. Це не просто дивитись кіно на чилі. Це максимальний рівень стресу, бо в кожен момент часу тебе можуть щось спитати я ти маєш відповісти, якщо не хочеш виглядати йолопом. Є така теорія, що коли в нас стрес від певної взаємодії, то мозок надає цьому дуже високий статус і ми легше запамʼятовуємо, щоб уникнути цього стресу на майбутнє. Я помітив так по собі, що буквально за пару місяців в мене сильно покращилась розмовна англійська, коли я займався спікінгом з нейтивом, який не розумів російську/українську. Перші заняття я так хвилювався, що аж спина мокра була, як коли навчався керувати автомобілем.

Я не про садок та школу, а про мовну середу. Тобто школа та садок може бути англомовні, але між собою діти будуть спілкуватись українською і все дарма. Діти інтуїтивно сприймають граматичні конструкції, дорослі граматичні конструкції вчать. Тобто мій та ваш досвід вивчення мови не дуже релевантний, бо ми її вчили у дорослому віці. Ті самі голандці з дитинства біль занурені в мовну середу. Хай і не нативну

Щодо до 12 — є дані, що це плюс-мінус вік, до якого діти фізично здатні перейняти вимову на рівні нейтивів. Після цього віку, вони вже з великою долею вірогідності будуть мати акцент

Я більше про граматичні конструкції, але із фонемами воно так само більш менш

такий собі допис, загальні поради, ніякої конкретики

Чи є сенс вчити мову, коли ШІ так швидко розвивається? Коли технології скоро вирішать питання перекладу? Вже бачив девайси, що у реальному часі перекладають. Просто в вухо вставив і все...

З поточним рівнем ще далеко до того щоб замінити необхідність у common language яку відіграє англійська як lingua franca. У розробці ШІ ще багато чого копіювати з того що вже маємо природним чином, хоча треба віддати належне тому що ШІ полегшує багато речей насьогодні. Опція «девайс-просто-у-вухо» краще ніж нуль, тобто хоч щось, але особливо на то покладатися не варто.

Вже бачив девайси, що у реальному часі перекладають

Не думаю що це можливо в принципі, бо тоді машині потрібно знати що саме ви хочете сказати наперед ще до того як ви це скажете щоб правильно побудувати структуру речення (граматика слов’янських мов і англійської трохи відрізняється). Тільки тоді можливий реальний ріал тайм. А поки все що теоретично можливо — це затримка в кілька секунд до приблизно середини-кінця речення за умови що переклад машина здійснює майже миттєво. Що теж непогано, звісно, але зовсім не замінює реального спілкування, особливо в неформальному середовищі.

Якщо обмежуватися лише роботою, то все одне треба. Бо співбесіду, онлайн тести , перфоманс рев’ю ітд треба самостійно проходити, а питання там бувають різні.

для того, чтобы говорить надо... говорить.
самый простой способ — аудио диалоги, где вставлены пропуски и ты должен отвечать или повторять.

самый простой способ — аудио диалоги, где вставлены пропуски и ты должен отвечать или повторять.

И что, кто-то таким образом научился говорить?

Реально вийшло подолати всі барʼєри тільки тоді, коли опинився в компанії, де вся переписка та документація англійською + періодично приїжджали англомовні клієнти

Щодо барʼєрів
Я б виділив 3

1. Читання. Коли тільки прийшов у IT зі своїм шкільним Pre-, кожне резюм англійською (у 2015 це було ще не маст хев) викликало ступор. З часом стало пофіг, якою мовою воно. Коли для тебе стає не принципово, яку версію гайду читати (а іноді англійською навіть зручніше) — вважай, що ти цей барʼєр подолав

2. Розмова. По аналогії, коли провести інтевʼю, пограти у настолку чи шось пояснити англійською — не біг діл для тебе, вважай, що і тут чек. Але для цього тре всі ці дії неодноразово провести

3. Письмова мова. Для мене було найважчим у догптшні часи. Тут, знову ж, практика і розуміння, що в якийсь момент слова, які ти щоденно пишеш, ідуть по колу. Є певна лексика, опанувавши яку, далі вже легше. Але в момент, коли починаєш робити для себе нотатки і туду англіською — коло розірвано)

Спілкування іншою мовою — апріорі дискомфорт, але слід один раз пробачити собі можливі помилки та акцент і жити далі. Кілька нейтівів мені казали «в наших очах ви і так неймовірно круті, бо в штатах люди знають тіки англійську»

Щодо акценту — тут дійсно позбутися його не вийде. Дивився відео людей, що вчили українську як іноземну все життя, і мені вистачало одного речення, щоб почути, що вони не нейтіви української. Так само і ми. Але все ж над вимовою слід працювати, бо граматично правильна, але стронг акцент мова звучить "дешево"( Тут мені допомогло караоке

В ідеалі щоб англійська стала просто частиною щоденної рутини, коли ти регулярно шось читаєш/слухаєш/говориш нею. Здоровий спосіб життя, а не марафони і дієти! І тоді можна буде більше не вчити її вічно на курсах. Хоча посил посту скоріш був рекламою курсів. Вибачайте!

Для того, щоб повністю опанувати мову, треба знаходитися в англомовному середовищі.
Тому, якщо такої можливості немає, то вже виходити з тих ресурсів,які у вас є.
ШІ- асистенти зараз є, але з живою людиною краще:)

Для проходження чи уникнення проблем пунктів 2,4 і взагалі як почати розмовляти:
— напряму: розмовні клуби — для пункту -shyness- з співвітчизниками, для пункту -accent- з natives (як опція — tutors на одній з платформ)
— опосередковано: але дуже гарно також допомагає — shadowing, спочатку чим більш тим краще

Завжди можна розпочинати з shadowing (розмовні патерни доволі легко в’їдаються у пам’ять, після чого проблема роздумів як що сказати — відпадає сама собою), після чого доволі легко переходити на практику з співрозмовниками.

p.s. досить перспективно виглядає використання розмовних ШІ асистентів (відсутність прямої чи непрямої оцінки живим співрозмовником — це також і відсутність побоювань почати розмовляти), але покищо нажаль мало реальних відгуків та інфо по ним

Як казав один із викладачів у Green Forest: українською ми часто теж розмовляємо з помилками — то чому вимагаємо від себе розмовляти англійською ідеально?
Це дуже допомогло мені подолати блок і почати спілкуватись.

аналогічно з нейтів спікерами з США\Юкей\Канади і так далі

вони теж не всі слова знають\памятають і роблять помилки

вони affect/effect або then/than частіше за нас плутають

Their/they’re/there — одна з найросповсюдженіших помилок які я зустрічаю у нейтівів, щось типу тся/ться в руснявій.

Причина 4. Страх розмовляти з сильним акцентом

Певний час знаходилась в інфо-бульбашці, де так званий «Slavic accent» вважався не ок — типу з тебе будуть підсміюватися. І ось тільки зараз вийшла з неї. Як же стало легше жити, коли ти не думаєш постійно про свій акцент — більше часу концентруватися на сесі.

Підписатись на коментарі