Психологія мовного бар’єра: як подолати його без зайвих труднощів
8 з 10 українців вивчали англійську мову в школі. Проте лише 5% громадян нашої країни знають її на високому рівні та можуть вільно спілкуватися. Чому так? Головна причина — мовний бар’єр.
Більше половини студентів Englishdom приходять розв’язати саме цю проблему. Вони знають мову на рівні Pre-Intermediate або Intermediate, мають достатній словниковий запас та знання граматики, але на практиці не можуть зв’язати і двох слів.
Сьогодні я розповім про мовний бар’єр. Що це, від чого залежить та як його подолати без зайвих проблем.

Бар’єри — в голові
Раніше фраза «мовний бар’єр» означала ситуацію, коли дві людини розмовляють різними мовами і просто не можуть зрозуміти одне одного. Проте зараз її значення зовсім інше. Мовний бар’єр — це набір психологічних обмежень людини, які заважають їй спілкуватися іноземною мовою, яку вона вивчає.
Тут треба розуміти: далеко не всі труднощі у вивченні мови можуть стати причиною мовного бар’єра. Наприклад, українці часто мають специфічний акцент, коли розмовляють англійською, проте на комунікацію це не впливає взагалі.
В основі більшості причин мовного бар’єра лежить страх. Розберемо основні його види.
Причина 1. Несподіваність
Часто трапляється, коли на уроках студент нормально відповідає на питання, може висловити свою думку та має достатній словниковий запас. Але коли його на вулиці несподівано зупинить іноземець та спитає дорогу англійською, то мозок запросто може зависнути. І замість нормального діалогу студент зможе лише показати напрямок пальцем і вичавити з себе скромне «There».
Таке буває частіше, ніж здається. Мозок настільки звикає користуватися англійською в рамках навчального середовища, що у будь-яких інших ситуаціях може просто не встигнути «перемкнутися» на англійську.
Як вирішити? Насправді це один з найбільш безневинних мовних бар’єрів, який можна вирішити великою кількістю розмовної практики. Вона допомагає вибудувати нейронні зв’язки в мозку — чим їх більше, тим простіше буде реакція на несподівані ситуації, які вимагатимуть використання англійської.
Причина 2. Страх помилок
Якщо нічого не казати, то ризик помилитися падає до нуля. В англійській мові достатньо нюансів: фразові дієслова, граматичні правила, сленг, регіональні діалекти. Знати все неможливо і не потрібно. Навіть носії не знають всіх нюансів мови, і це абсолютно нормально.
Проте у людей, що вивчають англійську як іноземну, часто з’являється страх: «А що якщо я скажу щось зовсім не те, що маю на увазі?»
Наприклад, ось ситуація. Тенісистка на інтерв’ю сказала «I’m good from behind». Очевидно, вона мала на увазі, що грає значно краще, коли їй доводиться доганяти суперника. Проте замість цього вийшло «У мене гарна дупа».
Цей страх значно сильніший, ніж може здатися на перший погляд. Вся система освіти та соціальних заохочень десятиліттями пропагувала думку, що помилки — це погано. Якщо помилишся — інші будуть сміятися. За даними нашого дослідження, насмішки інших студентів чи викладачів — це страх № 1 у студентів-зумерів, які починають вивчати англійську.
Як вирішити? Подолати цей страх самостійно вкрай важко, адже проблема лежить глибше, ніж просто гарне знання мови. Викладачам доводиться методично і довго змінювати ставлення студента до помилок та підсилювати його самооцінку.
Найкращий алгоритм, як з ним справитися — підібрати викладача, з яким у тебе класний «метч» і поступово з його допомогою виходити з зони комфорту. Наприклад, поспілкуватися в чат-рулетці з англомовними користувачами або записати відеовізитку для резюме в іноземну компанію.
Причина 3. Ступор через перевантаження інформацією
Реальний темп мовлення іноземців дуже сильно відрізняється від темпу вправ на аудіювання. А фрази без пауз і переходів ще більше ускладнюють розуміння.
При перевантаженні інформацією непідготовлений мозок просто відмовляється щось розуміти. Повністю. Це особливо часто трапляється, коли студент ще не вміє думати англійською та часто перекладає про себе слова і фрази українською.
Ось, наприклад, фрагмент з комедійного виступу Едді Мерфі. Він утрирувано швидко розмовляє, щоб підкреслити комічність ситуації, проте якщо у вас англійська нижче, ніж C1, то монолог зливається в незрозуміле казна-що.
Як вирішити? В реальній розмові будь-яке інформаційне перевантаження можна вирішити одним проханням: «I don’t understand. Please, could you repeat that slower?» — «Я не розумію. Будь ласка, чи могли б ви повторити це повільніше?».
Якщо ж проблема у сприйнятті реального темпу мовлення, то все вирішується споживанням великої кількості відео та аудіоконтенту: фільми, серіали, шоу, подкасти, інтерв’ю, аудіокниги тощо. Навіть серіали на кшталт «Друзів» підійдуть. Як тільки мозок звикає до нормального темпу мови, розуміння покращується в рази.
Причина 4. Страх розмовляти з сильним акцентом
Вивчення мови і робота над акцентом — абсолютно різні речі. Акцент — це робота виключно з артикуляційним апаратом, щоб навчитися видобувати правильні звуки. Якщо потрібен ідеальний акцент, знадобиться логопед-нейтів, а не вчитель.
Як вирішити? Та ніяк. Потрібно лише зрозуміти, що носіям мови абсолютно все одно на ваш акцент.
Ідеальна американська чи британська вимова не потрібна в 99% випадків. Якщо вас розуміють, то ціль вже виконана.
Як думаєте, Олександр Усик переживає за свій акцент? Дуже сумніваюся.
4 практичних поради, як прибрати мовний бар’єр
Мовний бар’єр — це психологічна проблема, яка взагалі не стосується словникового запасу та знань граматичних правил. Саме тому вирішувати її треба окремо. Ось 4 простих поради, які допомагають справитися з мовним бар’єром.
Дозвольте собі помилятися. Серйозно. Важливо зрозуміти, що помилятися — нормально. Нічого страшного не станеться, якщо ви скажете в діалозі не те слово або неправильно побудуєте речення. Пальцями тикати точно ніхто не буде.
Роботу над помилками все одно треба проводити. Так, це довго, складно і нудно, але абсолютно необхідно для розвитку мови. Виправлення помилок додає впевненості та відчуття прогресу, тому добре впливає і на використання мови.
Розмовляйте простими конструкціями. Більшість носіїв мови розмовляють простими і зрозумілими конструкціями. Ніхто в реальному житті не використовує Future Perfect Continuous або схожі складні граматичні конструкції.
Чим простіша граматика, тим важче помилитися. Літературні звороти та ідіоми не потрібні й навіть шкідливі, коли студент лише вчиться розмовляти англійською.
Практикуйтесь з носіями мови. Найбільш ефективний спосіб, але й найскладніший психологічно. Не всі можуть перебороти блоки та почати спілкування.
Ситуацію допоможуть виправити викладачі-нейтіви. Професійні педагоги знають, як працювати з мовним бар’єром. Водночас вам доведеться переборювати себе і спілкуватися англійською, бо української викладач просто не розуміє.
Це допомагає психологічно, адже якщо один носій мови вас розуміє, то й інші зрозуміють без проблем.
Коли початок вже є, можна зареєструватися в чат-рулетці або на спеціальних порталах з обміну мовами — це прискорить роботу над розмовними навичками.
Спілкуйтесь у розмовних клубах. Діалоги з іншими студентами, які мають однаковий з вами рівень мови, — чудовий спосіб зрозуміти, що труднощі у спілкуванні англійською не унікальні.
Навіщо соромитися і боятися, якщо співбесідники теж розмовляють з помилками, забувають слова та мають сильний український акцент? Це об’єднує та допомагає спільними зусиллями справитися з мовним бар’єром.
Звісно, зупиняти вивчення лексики та граматики не варто, адже мовний бар’єр — лише одна з проблем, з якими стикається студент, що опановує англійську мову. Тим не менш, вже на рівні Pre-Intermediate можна спілкуватися з носіями, а з Upper-Intermediate це вже досить просто.
Сподобалась стаття? Підписуйтесь на автора, щоб отримувати сповіщення про нові публікації на пошту.

47 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів