Чому серед топ-спеціалістів в ШІ так багато китайців

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Система для підготовки студентів-геніїв у Китаї

Поки ми спостерігаємо за спробами американських техгігантів застосувати ШІ всюди, де тільки можна, аби виправдати витрати, є одна країна, яка хоч і не стала поки номером один у цій галузі, проте дуже на це націлена — Китай.

Financial Times опублікував статтю про те, як працює китайська система з навчання геніїв та як вона вже дає результати.

По всій країні щороку відбирають 100 000 найкращих студентів, аби натренувати їх на перемоги в міжнародних змаганнях з математики, хімії, фізики та компʼютерних наук.

Цю систему запустили після Другої світової війни, аби наздогнати та перегнати країни Заходу в науковій галузі. На початку вона не давала значних результатів та навіть призвела до національної трагедії — масового голоду та смертей.

Попри це, останні десятиліття це рушій прогресу в Китаї.

Студенти-генії вже працюють в таких компаніях як:

  • ByteDance — власники TikTok з його крутим алгоритмом рекомендацій
  • DeepSeek — торік шокували всіх відкритою моделлю R1, яка змусила навіть OpenAI рухатись швидше. Ще й також поділились публічно своїм дослідженням про покращення можливостей міркування в LLM (великих мовних моделях) шляхом навчання з підкріпленням (reinforcement learning).
  • Alibaba — більшості з нас вони відомі завдяки своєму продукту AliExpress, проте вони також працюють над ШІ Qwen.

Це і є основа плану щодо конкуренції з американськими техкомпаніями.

На відміну від них, у Китаї освітній процес для обдарованих студентів керується напряму державою та має значно більший масштаб: щороку там випускається близько п’яти мільйонів STEM випускників, тоді як у США їх кількість становить лише близько півмільйона.

Спеціалісти з ШІ працюють і в американських компаніях. Їх кількість та крутість визнає навіть Дженсен Хуанг, СЕО Nvidia:

Дослідники, вчені в галузі штучного інтелекту в Китаї, є світового класу. Пройдіться по коридорах Anthropic, OpenAI або Google DeepMind, там працює ціла група дослідників штучного інтелекту, і вони з Китаю.
Вони надзвичайні, тому те, що вони роблять надзвичайну роботу, мене не дивує.

Тож Китай дійсно має перевагу в таланті над іншими країнами та серйозно налаштований на перемогу в гонці ШІ.

Обдаровані китайські студенти нерідко стажуються за кордоном, а потім повертаються додому для роботи в технологічних компаніях, або тренування нових випускників в класах геніїв. Тобто ця система буде видавати все більше геніальних студентів.

На папері, це може виглядати як щось хороше: за останні пʼять років розвиток ШІ зробив стрибок, став масовим та отримує колосальні інвестиції. Ми вже говоримо про досягнення сингулярності, AGI (загальний штучний інтелект) та заміну програмістів на ШІ. То чим більше крутих спеціалістів ми маємо для цієї мети, тим краще.

Проте реальність така, що йдеться про країну з надзвичайно низьким рівнем демократії, прагненням домінувати в світі та яка вже тероризує своїх сусідів через території.
А найголовніше, сучасний патріотизм якої будується на наративі століття приниження від тих самих країн Заходу.

А той, хто має перевагу в науковій галузі, неодмінно конвертуватиме це і в інші, як-от озброєння.

Як і з іншими прогнозами щодо ШІ, важко дати точний прогноз, коли ми побачимо суттєву перевагу в продуктах від китайських технологічних компаній. Втім з таким підходом до освіти це виглядає як справа часу.

І щось мені підказує, що хто-хто, а китайські вчені точно не дослухатимуться до порад Юдковського про ризик від ШІ. Його навіть на Заході багато хто серйозно не сприймає.

  • Чи потрібно США та іншим країнам розширювати програми підготовки обдарованих студентів аби зрівнятись кількісно з Китаєм?
  • Скільки ще часу потрібно Китаю, аби обійти такі компанії як Google з їх Gemini та OpenAI з ChatGPT?

Буду радий почитати ваші відповіді в коментарях ⤵️

Більше про ШІ та технології у моєму Telegram-каналі.

Запрошую до читання моїх публікацій на Medium чи Substack.

Також на DOU є й інші мої дописи.

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Тут багато факторів.
— Всі бачили меми про ктайських мамусь які будуть пи**ти дітей якащо вони до дому принесуть щось менше 12 бальної оцінки.
-Держава вчасно роздуплилась, що треба в освіту вкладати, платити бабло західним викладачам (як в школах, так і в універах).
-Доступ до купи заліза зробленого у них же, а також купа спеціалістів по залізу.
-Купа капіталу які можна виділити на «цікаві проекти»
ітд ітп

я так розумію під «китайських геніїв» мається на увазі бажаючих впахувати на h1b в серці капіталізму і бажаючих впахувати 669 в серці комунізму?

от казала ж мама, ходи в музикалку ©

Взагалі, якщо змішати дві лoжки американського цукру, п’ять ложок китайської солі і вісім ложок індійського перцю, досить легко вгадати якою буде суміш.

В США тим більше в Сан Франциско повно китайців. В кожному великому місті є свій Чайна Таун а то і декілька. Власне Тайвань — в сутності капіталістичний Китай в прямому сенсі. Після реформ Ден Сяопіна — в сутності від комунізму в КНР одна назва, сутність ціє реформи одна — приватна власність на засоби виробництва, що робить з КНР в кращому випадку соціал-демократію, а по факту чистої води капіталізм. Тут не в цьому справа — вони не подобаються США не через те що «комуністи», а через те що є прямими конкурентами великому американскому капіталу і економіці. За великим рахунком люди типу Джек Ма і AliExpress це найбільша проблема для людей типу Джефа Безоса та Amazon.com. Для американскього споживоча, питання тільки кому він заплатив торгову націнку за продукт і так і так вироблений в КНР. Станом на зараз США не подобається ще і цілком демократичні : ЄС, Канада та Японія.

впахувати 669

У японців де вони це взяли і ще гірші є речі. В СРСР був стаханівський рух, суботники і т.д. і т.п. Тут не в цьому справа, дикий капіталізм без регуляцій і планувань реально програє конкуренцію.

По всій країні щороку відбирають 100 000 найкращих студентів, аби натренувати їх на перемоги в міжнародних змаганнях з математики, хімії, фізики та компʼютерних наук.
Цю систему запустили після Другої світової війни, аби наздогнати та перегнати країни Заходу в науковій галузі.

А що там з культурною революцією (1966 — 1976) — невже всіх «геніїв», яких підготували в попередні роки, не замордували хунвейбіни?
Якось це все виглядає непереконливо — Ейнштейнів не створюють натаскуючи студентів на проходження співбесід міжнародні олімпіади.

Ейнштейнів не створюють натаскуючи студентів на проходження співбесід міжнародні олімпіади.

Їх поре мюнхенський вчитель за те що вивчав фізику і точні науки замість богослов’я. BTW Альберт Енштейн був соціалістом він написав статтю «Чому соціалізм?» 1949 році в журналі Monthly Review, як і його протеже Роберт Оппенгеймер. Останній в сутності репресований маккартістами за зв’язки із комуністами, як і родина, при цьому не було доведено, що він особисто мав стосунок до комуністичної партії США.

Виходить що кількість умовних геніїв на одиницю населення не коррелюється з рівнем свободи/демократії в країні. Навіть навпаки — жорсткі умови роблять їх більш пробивними і зубатішими. З другого боку Китай передова технологічна країна, а умовно Індія відстала, хоча культурно (чисто історично) обидві мають багатий спан.

Швидше сам доступ до освіти і передових технологій має значення. І КНР і Індія дуже активно переймали усе що можна в СРСР. BTW Ващі данні щодо Індії сильно застарілі, мало того, що по факту вони передові як мінімум по кількості в ІТ усього світу, разом із тайваньскими і КНР китайцями. Так зараз будують власні авіаносці і вже космічні ракети. Тобто створюють непереборну конкуренцію, саме на ринках забраних у колишнього СРСР. Товпи індійських та китайстких студентів в усіх наших університетах не залишились просто так. Коли нема літака кб. Антонова на експлуатацію — так вони будують свій, нема Южмаша чи Миколаївьского суднобудівного те саме. А ми із задоволенням ріжем і морозимо один одного, за газову трубу і рентну економіку.
США між іншим теж звернули свою увагу на те, що одна з ключових причин їх деіндустріалізації, що вже чинить небезпеку для нац безпеки, це програш певної долі високо технологічного ринку через конкуренції по суті колись залежним країнам які вчились у США. Це : ФРГ, Південна Корея, Японія та Тайвань. І коли не дають візи студентам Гарварду з арабських країн, разом із закриттям USAID, це зовсім не тому що це просто політика шовінізму і не сприяння просвіті і м’який силі. Це певні аналітики нарахували, що це може бути гол в свої ворота.

Ойпля, давайте ще подрочим на передову совкову освіту і передову совкову оборонку

Швидко якось забулося як всі плювалися з цих індокитайських геніїв ще 10 років тому

Західні бабкі і дешеві місцеві — весь секрет геніальності

До нас це так само відноситься, просто у нас населення не мільярдами вимірюється — сиділи б ми досі за своїми передовими поісками чи совковими передовими клонами ibm pc якби не західні бабкі.

> Швидше сам доступ до освіти і передових технологій має значення

Це заслуга якраз відкритості західних компаній і західних університетів, які надурняк тренують у відкритому доступі і дають інструменти тіпа того ж вскод

а не гнилих совкових методів навчання

совковими передовими клонами ibm pc якби не західні бабкі.

Так зараз жовті збірки типу Asus чи Acer. Apple — виготовляється в КНР. BTW ДВК-3М це клон чого ? окрім системи команд PDP. Та так і Amd можна назвати клоном Intel, а скажімо M1 та SnapDragon одним і тим самим, бо ARM архітектура. Так само як так сталось, що IBM продав свій hardware бізнес Lenovo і т.д. і т.п. ?

просто у нас населення не мільярдами вимірюється

Це не просто, скажімо в Аргентині величезні стада худоби — бо там її можна випасати цілий рік окрім самих південних районів, де є зима. Тому ми як скажімо наші ще прадідусі із прабабусями по 5 дітей не заводимо, грошей нема на житло і усе інше. Як не дивно в Індії теж почались такі процесси, вартість життя в Києві і Бенгалуру для середнього классу приблизно однакові, ну і проблема із електрикою тепер теж, тільки там жара і треба кондиціонери, а тут холодно і опалення.

а не гнилих совкових методів навчання

Так а ти де вчився ? Напевно на вхід у школу стояла рампа, де преревіряли раптом ти не прийшов зі зброєю усіх перестріляти. Загально у 42,5 мільйонів американців борг за освіту, на сумму в 1,8 трильйона доларів із середньою суммою в $38,000—$40,000. У віці 30–49 один із п’яти дорослих усе ще слачує кредити за навчання (не за дітей а свої власні). 4–5% американців у віці сташе 50% років так і не виплатили кредит за навчання. 55% випускників державних та приватних некомерційних коледжів закінчують навчання з боргами на ступінь бакалавра. Понад 70% тих хто має післядипломну освіту, мають заборгованість. Через високу вартість медичних та юридичних шкіл ці борги часто перевищують $100,000. Близько 20% усіх позичальників (понад 8 млн людей) мають затримки з платежами або перебувають у стані дефолту за кредитом. І більше за те так само як і в Україні, саме наявність освіти нічого не гарантує на ринку праці, як це було 100 років тому. Це прямі наслідки деіндустріалізації і фіктивної економіки яка побудована на зрості держ боргу, бо це показники структурного безробіття — тобто коли те що вчать і те що потрібно бізнесу на ринку праці, це сильно не одне і те саме. Станом на зараз в США найбільший кадровий дефіцит в сердніх медичних працівнеків — медсестр та фельширів (Nurse Practitioners), сіділілок по досліду за літніми людьми, та Skilled Trades кваліфікованих майстрів по облуговуванню та ремонту (електрики, сантехніки, зварювальники тощо). В ІТ це Information Security Analysts, Data Scientists та Hardware інженери. Також сталий попит на Truckers — дальнобійників. А маркетинг та менеджмент — великий наплив кандидатів, значно більший ніж обсях наявних посад.

Західні бабкі і дешеві місцеві — весь секрет геніальності

Ок, а як Юань стане резеврною валютою, що хоче Сі Цзіньпін що тоді ? (насправді у нас війна через це бо питання не в самій валюті, а тієї за яку нафта торгується — а через нашу теріторію зокрема йде труба на який сидить путлер і його режим. І коли ЄС купляє нафту та газ у федерації — то треба обміняти на доллар і заплатити США процент на дурно). В Сомалі Ленд теж дешеві бабки www.youtube.com/shorts/p0hRbNTQlBU, та чомусь там не Японія.

якось занадто різкий перехід від передової совкової освіти до загнівающого запада, не встигаю

А тебе турбує лише як американець живе з боргами? А китайці з боргами не турбують? ^_^

Мене турбує як живу я і українці. «Загнівающій» сильно сказано, живуть вони суттво краще за нас при усіх інших. Витрати середнього американскького домогоподарства на вживання $51,000 на рік, в Україні $4,800. Інфляція в США на 2025 — 3%, в Україні 12%. 34–40% Українці витрачають на харчування, в США 5–8% на житло при цьому 30–35% а на медичне страхування до 15–18%.
Так держ борг для підтримання такого рівня життя теж колосальний. Сердній борг домогосподарства в США $285,000. По державному боргу кожний громадянин США по суті винен $112,966 в переахунку на державний борг. Борг на одного українці $7,250.
СРСР сильно не Україна при усіх інших, як і не федерація, Казахстан, Білорусь, Литва, Латвія, Естонія, Таджикістан, Узбекістан і т.д.
Звідки витоки боргів США, почався зріс усіх рівнів заборгованості в 80-ті роки минулого століття під час президенства Рональда Рейна, а взривний зріст боргів і держборгу почався в 2008 разом із світовою фінансвою кризою іпотечних кредитів, коли уряд США по суті взяв на себе борги банків.

Китайців багато бо їх в принципі багато. Інтелект розподілен й по популяції рівномірно. Сучасні китайці мають доступ до оствіти, тому можуть проявити і розвинути свої здібності.

Кількість населення безпосередньо впливає, проте це не найголовніший фактор. Є Індія майже з таким же населенням, або умовні Нігерія, Індонезія, проте вони навіть не близько (у в співвідношенні до населення) до пулу талантів Китаю .

Доступ до освіти теж як подивитись, в Китаї 40-45% сільського населення. З 10 років тому було під 60%.

Там чіткий пуш на розвиток першокласних спеціалістів від держави.

Якщо на рівному місці сісти і вести філософську бесіду то можливо цього спрощення як у вас може і достатньо. Якщо ми будемо дивитися на теорію імовірності — то зовсім не те. Про інтелект — це що? Освіта, вміння читати, особливості культурного коду країни? Про рівномірність — «я їм капусту, а мій сусід їсть м’ясо, у середньому ми обидва їмо голубці». Тобто усе рівномірно? А потім ми читаємо на LinkedIn CEOs, які ідентично спрощують поняття та кажуть про відсотки та як АІ все тепер зробив краще і людям можна йти додому.

Раптом що, систему із мандалинами винавйшов ще Конфуцій. Китайці її тіьки ще раз задіяли. Та свого часу, оскільки мандаліни втручались у політику, бо мали право казати імператору свої зауваження, імператори поступово почали замінювати євнухами. І мала місце корупція, в першу чергу в стстемі підготовки і т.д. В океані конкуренції початкові умови для усіх були м’яко кажучи не рівними. Потім спочатку було завоювання манджурами, і остаточна суспільна деградація та крах вже в 20-му сторіччі. Друга світова Війна із мілітаристичною Японію коштували величезної крові, навіть більше за СРСР.
Щодо ШІ, то станом на зараз КНР та китайці одна з провідних націй та економік світу загалом, не тільки в сфері ШІ — а усіх сферах на загал. І не виключно через манадалинів, секрету тут нема — китайський робочий змінимив цей світ в чергове. Разом з тим і методи часто радянсько-китайські і товари теж часто китайські, а інакше вони коштують як «дрогий Китай».

можете надати посилання на щось

систему із мандалинами

, не знаходжу це в Інтернеті

Шукайте по пошуковому слову — Кецзюй, або спитайте ШІ. Теоретичну основу меритократії заклав саме Конфуцій (хоча не дожив особисто до втілення). Державні посади до його ідей передавались за звичайним аристократичним принципом, тобто у спадок від батьків до дітей.
Першими впровадили цю систему династія Хань. Власне на іспитах кецзюй якраз потрібно було здати дісципліни із читання на пам’ять текстів Конфуція. Звісно система працювала дуже далеко не не принципах «рівності можливостей», швидше це було змагання дітей аристократів за посади.
Ну і для прикладу:
Підручник із історії 7 клас. Гісем — Нова програма uahistory.co/...​ld-history-7-class/37.php

Кожен підданий імперії розглядався як інструмент для виконання волі Неба, переданої через імператора. У китайському суспільстві була сувора ієрархія. Нижче імператора були вищі сановники, як правило, його родичі. Ще нижче — чиновники, що ділилися на велику кількість рангів. Загалом чиновників у Китаї називали мандаринами. За їх допомогою імператор і управляв імперією. Щоб стати чиновником, потрібно було здобути відповідну освіту і скласти іспит. Для отримання більш високого рангу знову доводилося складати іспити. До іспитів допускалися всі «добрі люди», які висловили таке бажання. Звичайно, діти чиновників могли краще підготуватися до іспитів. Але така система забезпечувала доступ талановитих людей з усіх прошарків суспільства до владних структур. Той, хто складав іспити вищого рівня, отримував місце при дворі й значну плату. Вони користувалися повагою і згодом стали називатися шенші (шень — той, що носить пояс влади, ші — учений).

Щодо деградації системи, через повісточку — тобто євнухів. Це відбулось в часи правління династії Мін, піком впливу євнухів вважається правління імператора Чжу Ді. Там якраз був парадокс ситуації, бо євнухам якраз був доступний соціальний ліфт бо це були вихідці з низу, аристократи не стали би каструвати своїх дітей. При тому вони були повністю лояльні імператору. Такі процесси відбувались і в Євпропі, та католіцька церква швидко це категорично заборонила, потім і православна в Візантії.

Підписатись на коментарі