Про створення DOT-Chain Defence, або як я перестав хвилюватися і полюбив GovTech
Привіт! Мене звати Володимир Чугай. Я — Chief Product Officer в Агенції оборонних закупівель ДОТ. Якщо коротко — це агенція, яка відповідає за забезпечення Збройних Сил України. Так, звучить доволі бюрократично. І, чесно, частково так воно є.
Багато процесів надмірно зарегульовані, а впровадження продукту часто триває довше, ніж його розробка. А ще державі складно конкурувати з ринком за рівнем винагороди. Та є одне важливе «але».
Тут я відчуваю себе на своєму місці. Адже саме процеси з держсектора найбільше впливають на наше з вами життя. І саме тут разом з командою ми створили DOT-Chain Defence. Продукт, який дозволив військовим самостійно обирати потрібні їм дрони та отримувати їх прогнозовано — не за місяці, а лічені тижні та навіть дні. Як на мене, це чогось та й варте.
Це не історія про те, як нам вдалося реалізувати всі ідеї з першої спроби. Це історія про команду, виклики та мій особистий шлях до GovTech. Сподіваюся, вона буде корисною для тих, хто думає, чи варто йти працювати в державний сектор.
Трохи контексту
Все почалось у 2020 році. До цього я понад 10 років працював у приватному секторі, де пройшов шлях від від мережевого інженера Cisco до керівника проєктів і до Head of PMO. Після чого перейшов в іншу компанію на посаду Head of Product. Тоді я отримав дві пропозиції — перейти у велику компанію з усіма супутніми бонусами чи в митницю, де є шанс щось змінити.
Я вирішив спробувати. Проте повноцінної реформи митниці так і не відбулося. Були певні точкові успіхи, але це не те, що я очікував від свого переходу.
Та цей період дав важливі уроки. Я побачив, що навіть якщо неможливо змінити систему повністю, окрема людина все одно здатна зробити свій внесок — хай і на невеликій ділянці. Окрім цього, я отримав безцінний досвід і розуміння того, як працює система зсередини. Це знання згодом стало фундаментом для наступного кроку.
Ним став Державний оператор тилу (ДOT) — агенція із забезпечення ЗСУ, створена як відповідь на скандал із так званими «яйцями по 17». ДOT відповідав за тилове забезпечення ЗСУ — продукти харчування, пально-мастильні матеріали, речове майно. І враховуючи, що я на початку згадав про яйця, саме до змін у напрямку харчування ми приступили в першу чергу.
Як з’явився DOT-Chain
До старту реформи у сфері забезпечення ЗСУ продовольством циркулювала просто нереальна кількість паперів. Документи заповнювали вручну, фізично передавали, зберігали, а потім ще й намагалися якось аналізувати. Йшлося приблизно про 45 тисяч документів щотижня.
Такий підхід перетворював систему забезпечення на суцільний black box без можливості в реальному часі оцінити стан забезпечення та якісно керувати виконанням контрактів. Саме в цьому контексті виникла ідея створення DOT-Chain Food — ІТ-системи для харчового забезпечення. Думаю, тут мені пощастило, що ДOT був новоствореною структурою. З новими людьми, з нуля побудованими процесами та, найважливіше — з іншою логікою мислення, схожою на ринкову. Де на першому місці результат, а не діяльність заради діяльності.
Як на мене, саме це зіграло роль у тому, що цього разу реформа таки відбулась. І на відміну від митниці нам вдалось впровадити продукт та вирішити проблеми із забезпеченням комплексно.
Станом на 2025 рік DOT з використанням DOT-Chain Food цифровізувала більшу частину документообігу в сфері харчового забезпечення ЗСУ. Система зводить процес оформлення первинних документів до перевірки кількісних показників отриманих товарів і накладання електронних підписів. Завдяки цьому тривалість циклу забезпечення — від формування заявки до оплати постачальнику — скоротилась в чотири рази.
Тож держава отримала якісні дані по кожному етапу — хто, коли і в яких обсягах замовляв та отримував продукти. А для військових це суттєво зменшило бюрократію. Якщо раніше вони витрачали час на складання паперових документів, їх вивірку, логістику, то зараз система закриває більшість валідацій сама.
Від їжі до дронів: DOT-Chain Defence
Ідея масштабувати систему на забезпечення дронами з’явилася ще у 2024 році — одразу після того, як ми побачили ефективність DOT-Chain Food. Тоді команда Міністерства оборони звернулась до нас з простим запитом: чи можна так само цифровізувати постачання летальної номенклатури?
Наразі основною є централізована модель забезпечення через прямі контракти. Вона доволі громіздка та багаторівнева. Потреби підрозділів збираються, зводяться, проходять кілька рівнів погодження, після чого бюджет розподіляється, контракти укладаються, а засоби долають складний логістичний шлях до бригад. І це ще дуже спрощений опис.
Які виклики створює такий підхід? Були випадки, коли дрон, який військовий вказав у потребі, прибував до нього через місяці. Або прибував інший, бо під час розподілу було вирішено направити засіб на інший напрямок. І якщо для важких дронів це не настільки критично, то для FPV, де технічні зміни відбуваються ледь не щомісяця, такі затримки в постачанні означають втрату актуальності дрона.
Тож завдання було зрозуміле: знайти рішення, яке дозволить швидко доставляти дрони військовим, прибере папери й дозволить бачити прямий запит від бригад.
Спочатку ми думали використати логіку з харчування, але швидко зрозуміли — контекст інший. Тоді з’явилася ідея маркетплейсу. З точки зору класичної бюрократії вона виглядала майже нереалістичною. Але ми вирішили, що в пріоритеті має бути якість та швидкість забезпечення для військових. І саме ринковий підхід онлайн-магазину дозволяє забезпечити це, адже ставить у центр процесу клієнта — у нашому випадку військового.
Тож DOT-Chain Defence — це не просто ІТ-інструмент. Це зміна моделі. А для цього потрібні політична воля, операційна спроможність і команда, здатна «зшивати» процеси: від операційників, юристів, комунікаційників до розробки та підтримки системи.
Придумати — не означає запустити
Роботу ми почали наприкінці 2024 року. Планували вийти в прод у лютому
Частину функцій довелося відкласти або взагалі відмовитись від них. Наприклад, ми планували модель із мотиваційною складовою — 50% бюджету гарантовано, 50% як бонус за знищення ворога. В результаті після спілкування з військовими віддали перевагу системному забезпеченню всіх бригад — щоб кошти на дрони вони отримували відразу. Так ми прибираємо умовного «кота в мішку» — військові обирають необхідні для них засоби в межах доведених коштів.
Ще один приклад — конструктор дронів. Його довелось відкласти, віддавши пріоритет розширенню номенклатури лінійки продуктів та каналів постачання, що суттєво розширює операційні можливості бригад ЗСУ та інших підрозділів Сил оборони.
Попри це технічно система була готова вже на початку 2025 року. Але, зважаючи на специфіку роботи, реальний запуск відбувся лише наприкінці липня. Причина — паралельно з розробкою потрібно було погодити нову модель забезпечення з понад 50 стейкхолдерами з різних відомств та побороти певний рівень скептицизму. Тому фактично йшлося не про запуск ІТ-системи, а про комплексну зміну моделі забезпечення.
Результати
Початок був непростим. Стартували ми в пілотному режимі з 12 бригад та 600 млн грн. Скепсис військових у стилі «ще одна реформа» поступово змінювався на довіру «о, до нас з центру приїхали і ще питаються думки, як краще». Завдяки цьому за перші два тижні роботи DOT-Chain Defence було сформовано 43 замовлення на 6 918 дронів.
Тож наша теорія з маркетплейсом спрацювала — в центрі процесу тепер був військовий. Він сам обирав, які дрони йому потрібні та отримував їх напряму від виробників — а це значно скорочувало процес доставки та гарантувало, що засіб буде актуальним на момент отримання. Також запрацювала ринкова конкуренція — виробники або знижували ціни на власну продукцію, або покращували її якість. Приємним бонусом було те, що всю бюрократію — від замовлення до оплати — брала на себе Агенція оборонних закупівель. А військовому, щоб отримати дрон, потрібно було зробити лише декілька кліків. Тому вже невдовзі запрацювало «сарафанне радіо», що дозволило нам масштабувати систему.
Станом на січень 2026 року з DOT-Chain Defence працюють 186 бригад ЗСУ, корпуси НГУ «Азов» і «Хартія» та інші складові Сил оборони України. З використанням системи також реалізується програма «Армія дронів. Бонус» — в народі відома як е-бали.
Середній термін доставки засобів з наявності — 10 днів. Наразі через систему DOT-Chain Defence було поставлено засобів на понад 16 млрд грн, зокрема:
- FPV-дрони — 326 тисяч (з них 113 тис. на оптоволокні);
- бомбери — 6,3 тисяч;
- дрони-перехоплювачі — 16,6 тисяч.
Висновки
Попри скепсис до держави, зміни можливі. DOT-Chain показав мені, що ІТ-фахівці можуть системно й глибоко впливати на процеси в країні. Навіть у складній, інертній та зарегульованій системі.
Так, це не швидко. Так, це непросто. Але це має велике значення.
Тому так — я полюбив GovTech. І вірю в нього. А ще вірю, що кожен із нас може змінювати державу на своєму місці. Головне — сприймайте «ні» як запрошення подолати бар’єр і знайдіть «так» заради суспільного блага.
Сподобалась стаття? Підписуйтесь на автора, щоб отримувати сповіщення про нові публікації на пошту.
Немає коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів