Концепція «Павутиння»: Автономна фізична пастка проти оптоволоконних FPV (Open Source)

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Проблема:

З появою дронів на оптоволокні та автономних систем із машинним зором, класичний РЕБ стає «скалкою в дупі» — він їх просто не бачить. Потрібні засоби «останнього рубежу» для захисту бліндажів, техніки та особового складу.

Ідея:

Створення автономного модуля активного захисту («розумна хлопавка»), який за сигналом ToF-датчика розгортає об’ємну хмару надлегких ниток безпосередньо перед ціллю.

Фізика процесу:

Головна «фіча» — використання гідродинамічного всмоктування пропелерів БПЛА. Дрон на великій тязі (особливо обважнений котушкою) засмоктує легку нитку в радіусі до 1 метра. Результат: миттєвий механічний клин двигунів + фізичний обрив кабелю зв’язку.

Технічний стек (Draft):
  1. Датчик: Лазерний ToF (наприклад, VL53L1X), радіус детекції 4–8 м.
  2. Контролер: Arduino Nano / ESP32.
  3. Ефектор: Тубус 50мм + піропатрон/пружина.
  4. Ammo: Розпушена відеострічка (VHS) або поліпропіленове мікроволоко (максимальна вітрильність при мінімальній вазі).
Чому це має злетіти:
  • РЕБ-незалежність: Працює по фізиці, а не по частотах.
  • Таймінг: Датчик реагує за мілісекунди, що швидше за будь-якого оператора з картеччю.
  • Low Cost: Собівартість модуля < $20, ціна «пострілу» — копійки.
Статус: Концепція обґрунтована аеродинамічно. Потрібні ентузіасти з доступом до полігонів та «заліза» для фінальних тестів розгортання хмари та валідації на реальних рамах.
Хлопці, давайте допиляємо це разом. Хто має досвід із ToF-сенсорами на великих швидкостях об’єктів?

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Я думаю що прикольно було б зарядити ланцюговими мініядрами (наприклад свинцевий бісер через який просунута довга нитка) набої для помпової рушниці або тим чим ви пропонуєте. Щоб створювати хмару в якій будуть плутатися пропелери замість дробу, що використовуються зараз. Це технічно легко зробити. Але треба тестанути, підгледів у ворога

Трохи більші аналоги , на повітряних кулях — проти шахедів також мають спрацювать. Але там краще детекцію робити по мікрофонах на мережі декількох таких куль.

Тут також швидше за все не вийде. «Павутина» — це швидше активний захист, аля повітряна міна. Для «полювання» на дронів різних розмірів є набагато кращі варіанти. Павутина слабо дієва для бензинових двинунів — шахед силою мотора порве легку павутину і политить далі.

Але це не привід знецінювати задумку. Павутина може цілком витіснути сітки, чи навіть «мангали». Простота реалізації дозволить знайти сотні застосувань, а дешевезна дозволить маштабувати ці ідеї.

Класс, ще таку штуку якщо маленька вийде то на каску зверху причепити і ще таку ж штуку модулем на НРК

Навряд, навіть якщо концепція підтвердиться практично — дуже важко причіпляти всі датчики до рухомої цілі, додамо постійне навандаження і грязь і получимо не спрацювання самої павутини. Ще таке розташування може заплутати солдата швидше за ворожий дрон. Але для захисту техніки, статичних цілей — може бути дієвим і дешевим рішенням.

Дрон маленький.
Головна проблема — виявити його (як ? Якщо немає радівипромінювання) на безпечній відстані +/- 500 метрів
Друга проблема — перехоплення, підлетіти до нього на відстань 1 метр щоб тією сіткою пульнути.

Взагалі як ці 2 проблеми вирішити, то інше вже не так важливо — хоч хмару з ниток на дрон щасускай, хоч сіткомет якийсь...

Схоже, ви трохи переплутали ролі. Ми не будуємо ППО для перехоплення в небі за 500 метрів — для цього є РЕБ та зенітки.
Виявлення: Нам не треба 500 метрів. Нам треба 5-10 метрів перед входом у бліндаж, що легко робиться датчиком ToF (лазерний далекомір).
Перехоплення: Ми не «підлітаємо» до дрона. Це дрон на швидкості 100 км/год намагається влетіти нам у двері. Ми просто викидаємо «Павутиння» йому назустріч у цей останній момент.
Це як подушки безпеки у машині: він не запобігає аварії за кілометр, він рятує ваше життя в останній момент зіткнення. Друга частина статті вже вийшла, там якраз про ці сценарії: [dou.ua/forums/topic/57988/

Друзі, опублікував другу частину зі сценаріями та рішенням проблеми інерції. Дякую за вчорашній конструктив! Читати тут: dou.ua/forums/topic/57988

На швидкості 100 км год ніхто не літає, нормальна швидкість — 60 км год

Симулятори вам не потрібні. Купить дрона, включіть йому мотори та подивіться що воно засмоктує та клинить їх. Ціна питання менше 10000 грн.

Всі ці геніальні ідеї нічого не варті без розробки прототипування та тестування в бойових умовах. Чим швидше ви перейдете він симуляторів до реальних речей тим швидше відмовитеся від цієї дурні.

Там ничже писали про трали, ще про якусь шляпу. Напридумувати можна стопіцот методів, за вас ніхто не буде займатися реалізацією.

Найдієвіший засіб від волокна — розібрати позицію тих підарасів, які по вам це запускають. Але це нікому не цікаво, всім хочеться лупити літаками по нафтопереробним заводам та рахувати скільки відсотків нафтоприбутків втратила рф (спойлер — за 4 роки недостатньо ні для чо го)

Згоден, без тестів будь-яка ідея — це просто текст. Власне, статтю на DOU й писав, щоб знайти людей із залізом, які можуть це перевірити в реалі, а не в теорії.
Про 60 км/год — навіть на цій швидкості дрон пролітає 4 метри за чверть секунди. Людина збити не встигне, тому й кручу схему з датчиком. Але є і швидші дрони, котрі також треба враховувати.

Дайте я покепкую з надлюдської швидкості в

60 км/год
Людина збити не встигне

Максимальна швидкість футбольного м’яча, зафіксована в офіційному матчі, становить
210,9 км/год (приблизно 58,6 м/с). Цей рекорд встановив бразильський футболіст Ронні Геберсон у листопаді 2006 року, виступаючи за лісабонський «Спортінг» у матчі проти клубу «Навал».
The fastest speed recorded for a thrown American football in the NFL is
61.98 mph, achieved by Green Bay Packers quarterback Jordan Love during the 2024-25 season.

1. Дистанція: Воротар бачить м’яч через усе поле. Боєць у бліндажі бачить FPV, коли той уже в «створі» дверей. (найгірший сценарій)
2.Обладнання: Руки воротаря завжди готові, а рушниця бійця має вагу, інерцію та запобіжник.
Ціна помилки: Якщо Джордан Лав схибить — він програє матч. Якщо боєць схибить на 0.1 сек — він загине.
Ви пропонуєте бійцям стати атлетами NFL, а я пропоную дати їм автоматику, яка не втомлюється і не має затримки нервового імпульсу. До речі, ШІ у вашій «дзизі» теж мав би мати «надлюдську швидкість», чи він теж буде орієнтуватися на рекорди бразильських футболістів?

розібрати позицію тих підарасів, які по вам це запускають. Але це нікому не цікаво,

Вобще-то разбирают, но к тому времени пока их найдут они много беды наделают.

, всім хочеться лупити літаками по нафтопереробним заводам

Потому что внезапно войны выигрывают на стратегическом уровне, а не в рубилове за отдельную лесопосадку.

Потому что внезапно войны выигрывают на стратегическом уровне

🤡🤡🤡

фізичний обрив кабелю зв’язку

вкрай сумнівно

РЕБ стає «скалкою в дупі» — він їх просто не бачить.
радіус детекції 4–8 м.

на такій відстані FPV вже глухий — почує, а сліпий — побачить

піропатрон/пружина.
Розпушена відеострічка (VHS) або поліпропіленове мікроволоко

добре якщо воно на 1 метр вилетить, головне при цьому по вітру стояти, а не проти,
а ось сіткомети проти FPV, реально існуючі а не вигадані (на відміну від відеострічкометів), десь до 25 метрів працюють

Дякую за практичні зауваження! Спробую уточнити концепцію:

Дистанція: 4-8 метрів — це дистанція реакції автоматики, а не людини. Задача — не «побачити» дрон раніше за оператора, а створити фізичну завісу там, де людина з картеччю вже не встигає.

Сітка vs Нитки: Класичні сіткомети на 25м — це круто, але вони важкі та дорогі. Я пропоную наддешевий модуль «останнього шансу». Відеострічці не треба летіти на 25 метрів — завдяки гідродинамічному всмоктуванню роторів дрона, він сам затягує легке волокно в радіусі 1-1.5 метра.

Оптоволокно: Воно надзвичайно крихке на розрив при вузлових навантаженнях. Будь-яке заплутування нитки в роторі дає ривок, який «ламає» скляну жилу зв’язку.

Це не заміна сіткометам чи РЕБ, а додатковий шар захисту безпосередньо на вході в укриття.

ривок, який «ламає» скляну жилу зв’язку

там безінерційне скидання
а саме оптоволокно витримує 5-10кг на розрив

додатковий шар захисту безпосередньо на вході в укриття.

такий засіб називається — маскувальна сітка,
і вона не потребує раритетних VHS, лазерних датчиків, ардуінів і живлення для всієї цієї хні

нема такого прям великого ефекту «всмоктування», той хто саджав дрони на високу траву, бачили що її намотує під ротор, але далі там маленький зазор і нічого не блокується, так собі і крутиться. автору рекомендую подумати про волокно/стрічки з аеробним клеєм, коли воно у контейнері, клей рідкий, при відстрілі у бік цілі починає прилипати. можна експеріментувати з повітряно-полімеризуючими акрілатами, навіть суперклей підійде для початку (хоч він від вологи полімеризується) у хлопавці має зберігатися під азотом, наприклад чи со2. і оці всі електронніки не потрібні, зробить одноразову хлопавку як сіткомет для цивільного населення, будуть продажі

Дякую за коментар. Існує суттєва різниця: трава — це жорстка целюлоза, а відеострічка чи капрон — це термопластичні полімери. При потраплянні на вал, що обертається зі швидкістю 30к об/хв, синтетика миттєво плавиться від тертя і працює як «гарячий клей», блокуючи підшипник.
Щодо клею — ідея цікава, але складніша в реалізації (герметичність, термін придатності). Механічне заплутування ниткою набагато дешевше і «стабільніше» в очікуванні. А електроніка (ToF) потрібна саме для швидкості — людина фізично не встигне активувати ручну хлопавку проти FPV, що летить на швидкості 120+ км/год.

Ось оптика намоталася, але борт прилетів сам, не думаю що відеострічка буде краще
res.cloudinary.com/...​/olsjwgh2jbszsxea2al4.jpg

У статті нереально низький технічний рівень, але автор — геній. Гуманітарій, але геній. Я просто дам цитати з помилками — шукайте самі в чому ви помилилися, бо все одно я гуманів недолюблюю.
1.

Arduino
Контролер: Arduino Nano / ESP32.
радіус детекції 4–8 м.

Nota bene: на такій відстані до вашого гузна як 160-320мс польотного часу — пропи ворожому злому дронові і так уже не потрібними стануть, так воно ж іще й не ріал-тайм, ох і лайно.
2.

класичний РЕБ стає «скалкою в дупі» — він їх просто не бачить.
РЕБ
не бачить

Nota bene: в Бобруйськ, філоложе...
3.

VL53L1X

Nota bene: ми перекрили виходи, а грабіжник втік через вхід.
4.

Датчик реагує за мілісекунди, що швидше за будь-якого оператора з картеччю.

Nota bene: оператор з картеччю це не тільки датчик.
5.

Статус: Концепція обґрунтована аеродинамічно.

Nota bene: красиве перефразування ідіоми «пальцем в небо».
6.

Тубус 50мм + піропатрон/пружина.

Nota bene: автор винайшов патрон для дробовика. І таємно сподівається, що дуло можна зробити із картону.

Іще автор не розуміє що середній дрон конкретно на проводі більшу частину свого життя сидить на зручному пеньку та займається відеоспостереженням якоїсь важливої дороги.

...

Чому автор геній — не потрібно ніяких піф-паф і технологій XXII сторіччя, а просто в «бронесараях» на додаток до трендових «віничків» із прутню додасться ще «костюм-гілік» із розплетеного ПП. Я би спробував зробити із волокна і тоненьких стальних жил такі кульбабки в стилі як у американських чірлідерш, щоб ними можна було захищати рухомий автомобіль конкретно спереду на відстані. Ззаду автомобіль, що захищений тупо шматтям що розвівається — уже недоступний для атак навздогін у стилі Мадяр-2024, удар вбік скоріше за все авто не зупинить, зверху від уламків захистить тупо мішок з піском — залишається тільки прихистити їбальника. Звичайних 2 прутня, висунутих вперед на 4м з правої і лівої фари, які будуть тримати по кульбабці з радіусом клаптів 2м — зроблять абсолютно ту же роботу, що й ваш пропозал, але без батарейок і напівпровідників.

Друзі, бачу багато переглядів, але мало підтримки. Розумію скепсис щодо «відеокасет». Можливо, хтось із вас має доступ до CFD-симуляторів (Ansys/SimScale) і готовий допомогти промоделювати всмоктування нитки потоком 7-дюймового пропелера? Був би вдячний за цифри, це допоможе зняти багато питань.

купи дрона та кинь в нього ту плівку

будуть десять год тестити все в емуляторах замість того щоб один раз подивитися як воно в житті працює

Я знаю, що концепція в цілому робоча. Але симулятор дасть цифри, подкодження і іншу корисну інформацію, що з одним дешевим дроном зробити не вийде. А на більше не має можливостей

Ефективніше і надійніше сітками закрити зону покриття цього датчика. І напевно дешевше. 20 баксів можливо коштують андруїно частини для прототипу, але сумнівно що кінцевий комплекс буде коштувати 20 баксів.

Дякую за коментар! Розберемо ваші зауваження:
Про надійність сіток: Статична сітка — це пасивний захист, який легко виявляється розвідкою. Вона демаскує входи/позиції та обмежує маневреність власних сил. «Павутиння» — це активний захист. Він невидимий до моменту атаки, не заважає огляду і не показує ворогу, де саме стоїть захист.

Про раптовість: Проти оптоволоконних дронів з HD-камерами пасивна сітка працює погано — оператор її бачить і обходить. Моя система створює перешкоду миттєво, коли дрон уже на фінальній траєкторії і не має часу на розворот.

Про вартість: $20 — це орієнтовна собівартість електронних компонентів та «боєприпасу» (ниток). Звісно, серійний захищений корпус та акумулятор додадуть до ціни, але це все одно залишається найдешевшим рішенням у порівнянні з РЕБ чи ППО, особливо враховуючи ціну «пострілу» копійчаною відеострічкою.

Мета проєкту — дати захист там, де сітку не повісиш, а РЕБ не бере.

Цікава ідея, аля активна броня

Дякую! Саме так — концепція Active Protection System (APS), але адаптована під сучасні реалії «малої авіації». Замість дорогого і небезпечного для своєї піхоти вибуху, ми створюємо фізичну перешкоду. Приємно, що ви вловили саму суть "активного бар’єру)

Как-то сильно сложно. Значительно проще и эффективнее заняться поиском и обрезанием самого оптоволокна.
Мне кажется можно просто тяжёлым дроном тралить поперек предполагаемого курса искомого.

Дякую за коментар! Тралення важким дроном — ідея цікава, але має кілька критичних вад:

Економіка: Важкий дрон дорогий. Втрачати його заради перехоплення одного FPV — це гра на виснаження не на нашу користь. Моя концепція базується на над дешевих витратних матеріалах (відеострічка/нитки, оптоволокно тощо).

Динаміка: Оптоволоконний БПЛА йде на швидкості 100+ км/год. Тралити поперек курсу — це колосальна координація в часі та просторі. Шанс влучити «нитка в нитку» мінімальний.

Всмоктування: Мій фокус на тому, що дрон — це активний насос. Йому не треба «підсовувати» нитку під кабель, він сам затягне павутину в пропелери, що призведе до негайної зупинки моторів та обриву його ж кабелю.

Результат: миттєвий механічний клин двигунів + фізичний обрив кабелю зв’язку.

Зовсім не миттєвий в контексті залишку десятка-другого метрів до цілі, балістичної траєкторії та і можливості заходити зверху. Краще просто щільна рівнорозподілена осколкова маса, типу шароподібний пластиковий снаряд на даху з шарами дрібних кульок з підшипників з маленьким зарядом в центрі. Броньованій техніці воно не зашкодить, а у пластикової цілі шанси будуть мінімальні і чим вона ближче тим вірогідність влучання вища, як і при збільшенні кількості кульок.

Дякую за конструктив! Ідея зі шрапнельним зарядом (кульки від підшипників) логічна, але має суттєві обмеження:

Супутня шкода: Осколкова маса не вибирає ціль. Сталеві кульки, що вибухають на даху техніки, — це величезна загроза для піхоти поруч, десанту на броні або сусідніх авто в колоні. Моя концепція з нитками — 100% безпечна для своїх.

Щільність заслону: Шрапнель лежить конусом, де між кульками завжди є «вікна». Хмара ниток створює суцільну стіну, в яку дрон затягує сам себе.

Аеродинамічне гальмування: Просто пошкодити дрон шрапнеллю часто замало — він долетить за інерцією. Нитки, намотуючись на пропелери та заплутуючи кабель (у випадку з оптоволокном), створюють парашутний ефект, який різко гасить кінетичну енергію та збиває курс.

Щодо «немиттєвості»: намотування на вал двигуна при 30к обертах відбувається за мілісекунди. Це швидше, ніж будь-яка детонація ВР у самому дроні."

Сталеві кульки, що вибухають на даху техніки, — це величезна загроза для піхоти поруч, десанту на броні або сусідніх авто в колоні.

Менша, чим отримати дріб від дробовика в бронежелеті. Звісно ризики є для очей і неприкритих ділянок, але в іншому буде вирішувати сила заряду і матеріал кулькок на те, наскільки їх кінетична енергія в контексті аеродинамічного супротиву буде фатальною. Можливо можна погратися зі збільшеними кульками, але з легшого металу. Тут ми «воюємо» з пластиком, тут не треба якийсь потужний заряд, аби вистрилити «хмарою», а там як корпус і не пошкодить фатально, то хоч зіб’є курс чи пошкодяться пропелери на своїх обертах, чи акк проб’є і загориться, тож знайти прийнятну золоту середину мабуть можливо.
Це краще чим щоб екіпаж отримав кумулятивний заряд, що є не останнью причиною чому десант сидить поза технікою.

Щільність заслону: Шрапнель лежить конусом, де між кульками завжди є «вікна».

Ну мова ж не про конус, а сферичний багатошаровий заряд зі зміщенням шарів, в якому кульки рівнорозподілені по пластикових сотах, а не як попало. Сам снаряд на якомусь тримачі в пів метра над корпусом, щоб накрило всі вектори, крім невеликої сліпої зони знизу.

Хмара ниток створює суцільну стіну

І як ви собі уявляєте створення цієї стіни на відкритому повітрі з вітром і в певному прогнозованому об’ємі, скажімо в радіусі 20-30м? Скільки цих ниток треба, як вони будуть рівномірно розподілятись і що буде на землі через рік війни?

Моя концепція з нитками — 100% безпечна для своїх.

Але і для практично дрону теж, тому небезпечна для екіпажу.

Аеродинамічне гальмування: Просто пошкодити дрон шрапнеллю часто замало — він долетить за інерцією.

Аеродинамічне гальмування на відрізку 30м до цілі від ниток? Тобто зустрічна кінетична енергія кулькок та пошкодженння не заважатиме долетіти по інерції, а от нитки в повітрі так?

Щодо «немиттєвості»: намотування на вал двигуна при 30к обертах відбувається за мілісекунди.

Взагалі то там в 2 рази менше, і точно не за мілісекунди, і це прогноз що нитка буде прямо поруч, і що відразу туди затягнеться, і що затягнеться взагалі, і що не знесе вітер, але навіть на радіусі 30м це величезний об’єм, який наврядчи можна заповнити нитками, якщо це не ціла бочка на даху техніки. Швидкість простого дрона 30-50м на секунду, тобто треба що б за 0,3с з початку викиду ниток він вже намотався. Виглядає якось не дуже реалістично.

Яка дальність дії?
Яка швидкість дрону?
Він просто по інерції влетить в ціль навіть без керування.

Дякую за прямі запитання! Розберімо по пунктах:

Дальність: Спрацювання на дистанції 10-15
метрів. Це останній шанс, коли РЕБ не допоміг.

Швидкість: Розраховано на типові FPV (100-150
км/год). Саме висока швидкість тут грає проти дрона: чим швидше він влітає в хмару, тим інтенсивніше нитки намотуються і тим сильніший аеродинамічний удар.

Про інерцію: Дрон — це не ядро. Його політ — це баланс тяги 4-х гвинтів. Як тільки нитки клинять мотори, дрон втрачає стабілізацію і починає хаотично кувиркатися. Навіть якщо він продовжить рух вперед, він уже не йде «в точку», а летить куди завгодно по дузі.

Ефект парашута: Хмара ниток, заплутана в корпусі, створює величезний опір повітрю. Це різко гасить кінетичну енергію. У випадку з оптоволокном — обрив кабелю стається миттєво, що додає ривка і ще більше збиває траєкторію.

Мета системи — не розчинити дрон у повітрі, а збити його курс та загасити енергію удару так, щоб він не влучив у вразливу зону цілі.

Про інерцію: Дрон — це не ядро. Його політ — це баланс тяги 4-х гвинтів. Як тільки нитки клинять мотори, дрон втрачає стабілізацію і починає хаотично кувиркатися. Навіть якщо він продовжить рух вперед, він уже не йде «в точку», а летить куди завгодно по дузі.

Дрон — це бойова частина з вибухівкою та вражаючими елементами. Котрі мають нефігову вагу та інерцію.

Підрахуємо час дії вашої нитки на дрон: 10 метрів / 100 000 (метрів / год) = 1 / 10 000 год = 3600 сек / 10 000 = 0.3 сек.

Як ви думаєте, кілограм вибухівки, добре розігнаний, встигне сильно відхилитися від своєї траекторії за третину секунди?

Дякую за розрахунок! 0.3 секунди — це цілком коректна цифра. Але давайте подивимося на фізику процесу в ці 300 мілісекунд:

Втрата стабілізації: Дрон — це не інертне ядро, це система, що балансує на 4-х точках тяги. Клин навіть одного мотора за 0.1 сек призводить до миттєвого перекидання корпусу (torque tilt). За 0.3 сек дрон встигає змінити вектор руху на критичний кут. Влучити в «кватирку» або люк він уже не зможе.

Ефект парашута: Ви рахуєте інерцію маси, але ігноруєте аеродинамічний опір. Хмара ниток, заплутана в рамі — це гальмівний парашут. Вона різко гасить кінетичну енергію.

Дистанція підриву: Більшість камікадзе мають контактний детонатор («вуса»). Якщо дрон через заплутування починає кувиркатися, він може вдаритися об землю або броню не детонатором, а боком або акумулятором, що призведе до відмови вибуху.
.
Наша мета — не анігіляція об’єкта, а зміна його траєкторії та положення в просторі на останніх метрах. Для промаху мимо людини або вразливої частини техніки 0.3 сек хаотичного падіння — це цілком достатньо.

Ми розглядаєм використання павутини в даній концепції, але павутину можна використовувати по різному.
В цій статті я намагався(хоча, напевно, не вийшло) передати павутину як ще один спосіб бородьби з дронами, концепція котрої дозволяє використати гідродинамічне всмоктування пропелерів проти самого дрона. По задумці чим швидший дрон, тим не безпечніша павутина. А реалізація доставки павутини може бути різною.

Дрон — це не інертне ядро, це система, що балансує на 4-х точках тяги. Клин навіть одного мотора за 0.1 сек призводить до миттєвого перекидання корпусу (torque tilt). За 0.3 сек дрон встигає змінити вектор руху на критичний кут. Влучити в «кватирку» або люк він уже не зможе.

Наведіть розрахунки відхилення, з урахуванням швидкості та маси бойової частини. Або проведіть експеримент з дроном, котрий несе цеглину на 100 км/год.

Мені здається, що ви не до кінця зрозуміли концепцію. Є доволі мало способів зупинити (на 100%) інерційний рух, дрона, ба більше на такій близкій дистанції до цілі. Я пропоную не альтернативну зброю, а доволі дешеве доповнення в бородьбі з дроном. Цю концепцію треба перевіряти і тестети(для цього і потрібна ця стаття), але теоретично даний підхід повинен зупиняти чи змінювати траікторію дрона і попасти в дрон даною павутиною знано простіше, бо на доволі близкій відстані дрон (в теорії) сам затягне пастку.

Не хочете рахувати — перевіряйте. Розьвісьте нитки на відстані 10 метрів від цілі, причепіть цеглину до дрона, розженіть його до 100 км/год, і дивіться, наскільки ті нитки змінять траекторію цеглини.

Дрон не цеглина, а зупинка одного пропела порушує рівновагу гіроскопу і відхиляє від цілі. Чесно кажучи, ще не знаю до кінця як поведе себе дрон в павутині, але оцінюю так як із сіткою, от тільки попасти простіше. Тому навіть, якщо дрон буде не потрібен у захисті особового складу, бліндажу — його цілком можна використовувати там де використовується сітка

Дрон не цеглина

А я не кажу, щоб взяти цеглину без дрону. Я кажу:

причепіть цеглину до дрона, розженіть його до 100 км/год, і дивіться, наскільки ті нитки змінять траекторію цеглини.

Але відповідь від цього не міняється. Ціль не зупипити імпульс дрона, а унеможливити його керування. Звичайно не ідеальний варіант, але дешевий спосіб додаткового захисту для майбутніх удосконалень.

Ціль не зупипити імпульс дрона, а унеможливити його керування.

Затримка фідбеку між камерою дрону через оператора до моторів дрону набагато довша ніж ті останні 0.3 сек, на котрих ви намагаєтеся унеможливити керування.

Я вам запропонував зробити розрахунки — не хочете.
Запропонував проекспериментувати — не хочете.

Тоді — засновуйте стартап!

Ми здається трохи не зрозуміли концепцію. Ви вирахували що на максимальній швидкості(100км/год) дрон пролетить 10м за 0.3с (упускаємо парашутний ефект, що зменшить швидкість). І припускаєте, що 3-5кг дрон пролетить далі по інерції і павутини буде недостатньо при такій не великій відстані до цілі. Все вірно? (просто не виспаний — можу тупити).
Я ж кажу, що ефект павутини схожий з ефектом від сітки. Якщо подивитись на дрон в той момент, то він не продовжує летіти строго прямо через інерцію. Через не відмову кількох пропелерів, його рух деформується. Уявіть машину, якщо різко заблокувати одне чи кілька коліс — на високій швидкості інерція тиснутиме не завжди в перед, а навіть частіше в бік через тиск робочих коліс.

на високій швидкості інерція тиснутиме не завжди в перед

Інерція завжди вперед, тертя лише об повітря, і летіти лишилося 10 метрів.

Якщо заблокувати ідеально всі пропелери — то так, але навіть один (робочий) буде тягнути на себе. Та і 10м не до цілі а до установки. Цій дрона не обов’язково повинна знаходитись біля устновки, а дешевина проекту дозволяє ставити їх більше однієї одиниці. Але для всього потрібні тести, а в мене ні бюджету, ні можливостей.

Цій дрона не обов’язково повинна знаходитись біля устновки

Тоді установку треба десь на дереві чи ствопі вішати — бо дрони ж не крокодили, щоб низенько літати.

Пiдтримаю.Сперше розберу хуйню з тубусами а другим бортом зайду у блiндаж

Підписатись на коментарі