Як я став автором книг про генеративний штучний інтелект

💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!

Вітаю! Мене звати Олександр Краковецький — я співзасновник і CEO компанії DevRain, співзасновник платформи ДонорUA, кандидат технічних наук. Маю статус Microsoft AI MVP та Microsoft Regional Director, виступаю на багатьох технічних та бізнесових конференціях, топ 20 ШІ-лідерів 2025 за версією Forbes Україна, учасник рейтингу DOU Awards в категорії Вони — надихають.

А з недавніх пір — і автор книг про генеративний штучний інтелект.

У цій публікації хочу розповісти, як виглядав цей шлях.

Писати різні публікації я почав давно. Був топовим дописувачем на одному відомому болотному ресурсі, після чого зробив збірку публікацій у вигляді першої книги, яка вийшла невеликим друком. Частина фраз до сих пір гуляє інтернетами як «народна мудрість».

У 2018 році написав статтю «Технологічний розрив: що це означає для України», де підняв питання щодо відсутності українських фундаментальних ШІ-розробок, що ставило нас в залежність від іноземних рішень та технологій. Та стаття не привернула уваги. У 2019 році публікація «Навіщо розвивати українську мову в ІТ-секторі» викликала величезну дискусію (понад тисяча коментарів) і стала частиною мого подальшого курсу та українізації галузі інформаційних технологій. Наприклад, відіграв важливу роль у створенні Ukrainian Language на Stack Exchange.

У 2020 році я створив персонажа на ім’я Картофанчик, за допомогою якого почав просто й зрозуміло пояснювати ІТ-процеси, терміни та ролі в команді на прикладі садіння картоплі. Неочікувано для мене ці гумористично-освітні статті стали вірусними. Я жартував, що зумів написати статтю для DOU, де не було жодного негативного коментаря і це заслуговує окремого пункту в резюме. Людям сподобалося, що складні теми можна описувати просто і з гумором. Наразі нові публікації від Картофанчика не виходять, але, можливо, просто чекають свого часу.

Приблизно в той самий час я почав системно викладати в університеті, розробляти сертифікаційні екзамени для Microsoft як незалежний фахівець й формувати learning path у сфері ШІ.

У 2023 році з виходом ChatGPT розпочалася ера генеративного штучного інтелекту, який до цього був цікавий лише вузькому колу фахівців. У січні цього ж року виходить моя публікація на DOU — «Генерація текстів: перевіряємо прогрес AI-моделі від GPT до ChatGPT», де я почав потрохи експериментувати з ChatGPT. Незабаром на мій вебінар про ChatGPT записалося понад 1000 учасників всього за декілька днів і стало очевидним, що всі потребують фахових матеріалів на цю тему.

Ідея першої «книги» прийшла спонтанно. Після вебінарів та виступів ключовим питанням було «а порадьте якісь додаткові матеріали». Проблема на той момент була у тому, що більшість матеріалів були англійською (що підходило далеко не всім), фундаментальні знання містилися в книгах, на читання яких треба виділити певний час, продавці інфопродуктів ще не перемкнулися на тему ШІ, а локальних курсів, книг чи навіть методичнок банально не було.

Так народилася ідея ChatGPT Prompt Book — збірки запитів, що розповсюджувалася за будь-який донат від 5 грн на організацію ДонорUA (платформа для донорів крові, на DOU є публікації про неї тут, тут і тут), яка моментально розійшлася. Окрилений успіхом першого промтбука, разом зі своїм талановитим дизайнером я створив Midjourney Prompt Book, які сукупно зібрали понад 300 000 гривень донатами та стали першими провідниками у світі генеративного штучного інтелекту для великої кількості українців.

Після того, як одне посилання на Reddit принесло Midjourney Prompt Book за кілька годин продажів на 500$ і купу відгуків у стилі «куди відправити гроші, щоб отримати паперову версію», було прийнято рішення випустити книгу у паперовому варіанті. Після кількох дзвінків я отримав «добро» на друк повноцінної книги на тему генеративного штучного інтелекту від видавництва Arthuss, які без тіні сумнівів повірили у важливість цієї тематики та запевнили у повній підтримці видання.

Першою ідеєю було об’єднати ChatGPT Prompt Book і Midjourney Prompt Book в єдине ціле, але все ж в такому вигляді це не тягнуло на повноцінний продукт з доданою вартістю. Довелося таки писати книгу. Так народилася перша повноцінна книга ChatGPT, DALL-E, Midjorney: як генеративний штучний інтелект змінює світ для широкого загалу накладом у 1000 примірників, яка, фактично, стала першою україномовною книгою про генеративний штучний інтелект. І прикметно, що вона була від українського автора, а не перекладом.

Паралельно я пристав на пропозицію записати безкоштовний курс Початок роботи з ChatGPT на освітній платформі Prometheus, який пройшли десятки тисяч людей.

Просвітницька діяльність

Окрім роботи над документами, я продовжив свою тренерську та просвітницьку діяльність. За останні роки провів сотні навчальних активностей для різних аудиторій — від студентів до топменеджерів компаній. Найпопулярнішими запитами були персональна та корпоративна продуктивність на базі інструментів генеративного штучного інтелекту, просунута інженерія запитів та AI-Assisted Software Development.

Такі заходи я проводжу як самостійно через DevRain Academy, так і в партнерстві — наприклад, з Fwdays, Sigma University, УКУ, AUK, STEP, KSE, IIB тощо. Паралельно допомагаю створювати AI Club на базі університетів (STEP, КАІ) та компаній. У деяких з них вхідним квитком є наявність сертифікату про проходження мого курсу на прометеусі.

У 2025 році вийшов ще один безкоштовний курс Штучний інтелект у бізнесі. Також разом з Fwdays ми провели конференцію Fwdays+DevRain AI. На YouTube вже є записи.

В якийсь момент стало очевидно, що час, коли потрібно просто пояснювати, що таке генеративний штучний інтелект, минув. Треба концентруватися на тому, як працюють великі мовні моделі. Так розпочався новий етап.

Рекомендації від Мінцифри та Словник ШІ-термінів

У 2024 році доєднався до кількох робочих груп з метою розробки низки документів, наприклад, Рекомендацій щодо відповідального впровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти або Рекомендацій з відповідальної розробки систем із використанням технологій штучного інтелекту.

Окремо хочу відзначити роботу над Словником термінів зі штучного інтелекту. На жаль, у мене не сильно склалися стосунки з Вікіпедією. Мої правки часто скасовували, статті видаляли, а публічні диспути щодо некоректності використання термінології ні до чого не призводили. Тоді хтось у коментарях сказав щось на кшталт «не подобається, як роблять інші — очоль процес, покажи, як треба». Тому робота над словником для мене має сакральне значення. Бо формування термінології означає якісніші переклади книг, законодавчі тексти та тексти новин.

Великі мовні моделі, інженерія запитів та агенти

Після написання першої книги мене багато разів питали, чи використовував я ChatGPT для її створення. Це питання наштовхнуло мене на думку, що наступна 100% буде написана у співавторстві зі штучним інтелектом.

Я щиро вірив, що зможу за відомим принципом «вжик-вжик і в продакшн» створити книгу за 1-2 місяці, бо «все знаю» і написання книги мало би стати суто технічною справою.

Я помилився.

Першою проблемою виявилася та сама термінологія. Few-shot prompting (запит з кількома прикладами), RAG (генерація, доповнена пошуком), RLHF (навчання з підкріпленням на основі людського зворотного зв’язку), fine-tuning (тонке налаштування), та інші. Щоб зрозуміти складність перекладу термінів, спробуйте перекласти новий термін AI slop. Переклали? А тепер уявіть десятки, якщо не сотні різних термінів, які треба перекласти, пояснити та залишити текст читабельним для аудиторії з різним технологічним рівнем.

Друга проблема виявилася філософською. Чим більше я розбирався з предметною сферою, тим більше розумів, що я багато чого не розумію. Так, зокрема, підрозділ Метрики та бенчмарки перетворився у повноцінні два розділи з детальним зануренням в тему оцінювання прогресу розвитку великих мовних моделей. Водночас офіційні сайти, твіти та публікації від вендорів великих мовних моделей могли показувати різні значення бенчмарків. Простими словами, це був повний інформаційний колапс. Як ви розуміли, спиратися на штучний інтелект було ризиковано. Все потрібно було неодноразово перевіряти. Згодом саме з цією темою я виступив на DOU Day 2025.

Третя проблема полягала в тому, що більшість англомовних джерел, на які я спирався, були неповними, поганої якості, і що найголовніше, вводили в оману. Наприклад, на одному популярному ресурсі з описом різних технік інженерії запитів тонке налаштування (fine-tuning), генерація, доповнена пошуком (RAG), рефлексія (агентний режим) стояли поруч. Багато просунутих технік були засновані на пейперах, які потрібно було читати. Мені важко сказати, скільки сотень пейперів довелося перелопатити.

Четверта проблема була в тому, що я вирішив писати книгу в LaTeX, з яким я не мав практичного досвіду. Багато часу вийшло на те, щоб розібратися з командами, шаблонами, форматуванням тощо. Результатом, звісно, задоволений і зараз активно популяризую використання LaTeX в університетах (до речі, нещодавно компанія OpenAI випустила Prism — інструмент для роботи з LaTeX).

І нарешті, остання проблема полягала в тому, що сфера генеративного штучного інтелекту дуже швидкоплинна. Ще не встиг встиг написати матеріал, як він одразу ставав застарілим. До речі, через це мене часто критикували за написання книги — саме через застарілість матеріалу у момент виходу.

Щоб цього не сталося, я шукав баланс між швидкоплинною і фундаментальною інформацію — тією, яка не застаріє на другий день після публікації. Мені здається, що це майже вдалося. Також я запропонував придбати річну підписку на оновлення книги, щоб не чекати рік на оновлення. Очікувано підписку оформила невелика кількість людей.

Окремим викликом було створення обкладинки. Більшість книг про штучний інтелект — це роборуки, мозок або якась абстракція. Я ж хотів щось просте, але контекстне. Було багато спроб, але нарешті з моїм талановитим дизайнером обіграли концепцію токенів і розфарбували назву книги так, як цей текст бачить велика мовна модель.

Фінальним кроком стало видалення матеріалу без «доданої вартості». Таким чином книга зменшилася на 25%, але я можу поручитися за кожну сторінку, що там немає «води» чи «маркетингового булшиту».

Книга також отримала відзнаку як краще видання року в категорії Навчальні посібники.

Чи фінансово вигідна історія з написанням книги? Я думаю, що відповідь очевидна. Тому закликаю цінувати усіх українських авторів, які займаються популяризацією науки та технологій.

Книговидавництво

Ще до написання власних книг я активно підтримував сферу книговидавництва — купував книги, ділився оглядами, але після того, як став автором, співпраця з видавцями розширилася. Вона полягає у пошуку та рекомендаціях цікавих іноземних книг на тему штучного інтелекту, науки та технологій для видання українською мовою, а також участь в заходах для популяризації книг.

Нещодавно долучився до видання такої книги в ролі наукового редактора. Саме там і знадобилися мої навички роботи як з штучним інтелектом, так і з українською термінологію. Скоро вона побачить світ.

Чому книги? Бо вони формують цілісну, а не фрагментовану картину світу, дають глибше занурення, формують світогляд.

Я регулярно передивляюся книжні новинки і, на жаль, хороших книг про генеративний штучний інтелект небагато. Навіть мануали від Google, Anthropic та інших потужних гравців є дуже поверховими, спрощеними та орієнтовані на інфопривід, а не реальну цінність.

Хоча останнім часом вийшло кілька цікавих новинок, в тому числі авторства ключових людей індустрії:

• «Генезис. Штучний інтелект, надія та людський дух» (Genesis: Artificial Intelligence, Hope, and the Human Spirit) від Генрі Кіссінджер, Ерік Шмідт, Крейг Манді.
• «Прийдешня хвиля» (The Coming Wave: Technology, Power, and the Twenty-First Century) від Мустафа Сулейман.
• «Перегони між освітою та технологіями» (The Race between Education and Technology) від Лоуренс Кац, Клодія Ґолдін.

Ось тут є перелік книг на тему штучного інтелекту українською мовою.

Військові та ветерани, бібліотеки, школи та університети

З самого початку я зробив спеціальні знижки для військових та ветеранів. Несподівано для себе побачив, що майже кожну п’яту книгу замовляють саме вони. Мене це надзвичайно надихає.

Також я за можливості передаю примірники в школи, університети та бібліотеки — як правило, в рамках виступу чи через дружні контакти.

Одна організація в якості новорічного подарунку подарувала своїм клієнтам-школам е-версію моєї книги.

Мене радують ці окремі дії, але наразі це не системна робота. Кілька місяців шукав партнерську організацію, з якою могли б системно передати книги в бібліотеки, школам та університетам, але, попри хайповість теми, мені це не вдалося.

Плани на 2026 рік

Наприкінці 2025 року мені пощастило долучитися до семінару Відповідальне лідерство від Aspen Institute. Це доволі трансформаційний досвід, який полягає в тому, щоб зануритися в саму суть проблем, навчитися діалогу та відповідально ставитися до будь-якої діяльності.

Аспен надихнув мене на створення програми Філософія штучного інтелекту. Цікаво те, що в університеті я ненавидів філософію як предмет, але зараз самі бачите, як воно буває :-) Філософія штучного інтелекту може допомогти пошукати відповіді на такі питання як:

• що ми вважаємо інтелектом;
• де межа відповідальності між творцем і штучним інтелектом;
• чи знищить штучний інтелект людство;
• яким буде штучний інтелект майбутнього;
• чи є великі мовні моделі глухим кутом розвитку загального штучного інтелекту;
• чому моделі галяцинують тощо.

Активно працюю над новою версією книги. Вона збільшиться у розмірі в 2-3 рази, матиме нові розділи та деталізовані чинні. Моя амбітна ціль — зробити її фундаментальною книгою про генеративний та агентний штучний інтелект українською мовою. Думаю над можливістю перекладу англійською.

Уже в лютому вдруге проведу курс Deep Dive Into LLM APIs. Цим курсом намагаюся закрити потребу в глибокому технічному контенті.

Планую з партнерами повторити конференцію Fwdays+DevRain AI.

Посилання

• Якщо у вас з’явилося бажання замовити книги, то це можна зробити тут.
• Пишу про ШІ у Telegram-каналі Нештучний інтелект.
• Почитати відгуки на книги чи залишити свій відгук можна на сайті GoodReads.

Сподобалась стаття? Підписуйтесь на автора, щоб отримувати сповіщення про нові публікації на пошту.