«Ми вдруге винайшли друкарський верстат»: Борис Черний про АІ та його вплив на ІТ
У нещодавньому подкасті творець Claude Code Борис Черний (який, до речі, родом з Одеси) висловив думку, що найточніший історичний аналог ШІ — це винайдення друкарського верстата. І якщо продовжити цю логіку, то ви ніхто інші, як середньовічні писарі.
Трохи історії
У Європі середини
Але після появи друкарського верстата стався справжній вибух друкарської справи. Лише за перші 50 років було створено більше друкованого матеріалу, ніж за попередні тисячу років, а вартість текстів впала у сотню разів.
І тут цікавий не сам бум, а те, як на це реагували самі писарі. Борис згадує історичний документ — інтерв’ю з писарем із
Черний проводить пряму паралель із собою. Він терпіти не може возитися з Git та іншими рутинними інструментами, бо це найнудніша частина роботи. Натомість зараз ШІ забирає в нього цю рутину, що дозволяє йому фокусуватися на архітектурі, спілкуванні з користувачами, плануванні великих систем та вирішенні справді цікавих проблем.
«Те, що я насправді не люблю робити — це переписувати тексти з книги в книгу. Я люблю малювати ілюстрації та створювати палітурки. І я дуже радий, що тепер мій час звільнився... Як інженер, я відчуваю абсолютну паралель: мені більше не потрібно виконувати цю нудну роботу з написання коду. Весела частина — це придумувати, що саме будувати, спілкуватися з користувачами, думати про великі системи».
Борис також зазначає, що з листопада минулого року не написав жодного рядка коду власноруч. Зараз абсолютно все це робить за нього Claude Code, поки він лише керує процесом і відправляє по
«100% мого коду написано Claude Code. З листопада я не відредагував власноруч жодного рядка, при цьому щодня я роблю по 10, 20, 30 pull-реквестів... Можна з упевненістю сказати, що програмування, принаймні для тих задач, які виконую я, — це вже вирішена проблема»
Як вам така аналогія? Погоджуєтеся з Борисом? Вже готові світчнутися в «будівельників»? :)
68 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівКоментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.
А нормально так підгорає у шановних розробників :) Щоб зрозуміти те, про що каже Борис, треба продовжити ланцюжок причинно-наслідкових звʼязків від питання «чому ви пишете той код, який пишете». На початку (або в кінці, залежить звідки рахувати) буде якийсь чувак, який вирішить, що йому потрібна якась програмна хрінь, яка має робити щось комусь потрібне. ШІ, з мірою розвитку технології, просто скорочує кількість чуваків, з яких складається той ланцюжок. Всьо.
Ежели в твоем рабочем дне кодирование занимает больше времени, чем обсуждения и работа с документацией, рекомендую задуматься об уровне своей квалификации.
Непотрібне, как подсказывает опыт.
Нет, будет еще больше низкокачественного и никому не нужного кода.
если ты называешься developer, но больше занимаешься разговорами и чтением документов, то задумайся о своем соответствии должности.
клиент платит за код, который решает его задачи. ваши просиживания штанов на бесконечных совещаниях и горы текста в тикетах джиры ему не нужны.
инженер создает рабочий код, а не meeting minutes.
Engineer.
Решают сложные технические задачи, а не стоят восемь часов за станком, сидят в кабине экскаватора и не гонят мегабайты говнокода.
Клиент платит за техническое решение, которое решает его проблему, а не за строки, байты или часы, хотя это конечно любимая практка галер, которая наглухо отравила локальное коммьюнити.
поясни разницу. что является продуктом твоей деятельности?
а оно в конечном счете выливается все в код. да, есть роли, которые не пишут код, а создают продукт анализа и тд.
но изначальный комментарий, на который ты ответил:
подразумевал работу разработчика.
Работающий продукт.
У меня тут есть большой пост про виды embedded и там в частности мысль, что если человеку нужны часы, то выбор между песочными, механическими, электронными и программными это всего лишь pro et contra потребительских характеристик. Так что код не ответ. Тем более, что все повседневные программные задачи уже решены и и работа инженера-прогаммиста — выбрать правильную библиотеку, точно так же, как инженер строитель выбирает сорт бетона, а не сам замешивает его в бетономешалке.
Мабуть найкраща аналогія, яку я чув.
Бо насправді друкувати тони коду (особливо коли це фронтенд) чи шукати опечатку не так цікаво, як створювати рішення: досліджувати проблему користувача, продумувати концепцію, будувати архітектуру, масштабувати рішення, інтегрувати різні системи, спрощувати інтерфейси, і т.д.
Мало того, якщо колись це було доступно ченцям при церквах, то тепер програмування доступне значно більшій кількості людей (хоч із зовсім іншими підходами).
Це вузьке розуміння, що стосується лише кодингу, який начебто стає більш доступним пересічним масам.
Мені більше подобається висловлювання, що нам став доступним «Інтелект із розетки», подібно до того як колись стало доступним електроживлення, причому для всього людства одразу, а не тільки дотичним до програмування
Зараз бачу, що люди які раніше чомусь не опанували кодування — але завжди в ІТ : HR-ри, сіс адміни і т.п. массово почали робити якийсь софт вайб кодінгом. Це люди які знають технологію розобки в цілому, вчились колись і т.д. та по якихось дивних особистих причинах не зуміли чи не захотіли в кодування (з мого досвіду коучінга в більшості випадків у людей виникає бар’єр на використанні інструментів : IDE, компіляторів та інтерпритаторів, командної строки і клавіатури як головного маніпулятора взагалі, окрема суттєва проблема системи контролю версій і т.д. і т.п.).
Комп’ютера для простої людини аля головна бізнес ідея Стіва Джобса, при цьому нема.
Ти про кілька фріків на ютюбі? І що там за софт такий вони почали робити? Лендінги?
Ні про моїх особистих знайомих, там не один і не два випадки. Там точно знаю двох, що вивчали програмування та в них не пішло чомусь. Із вайбкодінгом в них виходить, при чому доволі складні речі.
Подивимося критично.
1. А скільки PR він робив раніше? Це важливо, щоб зрозуміти, про що ці10-30 щоденних PR — про покращення продуктивності Бориса, нові ідеї чи кодо-графоманство?
2. Чому Борис (як й інші ШІ-євангелісти) роблять такий великий акцент та кількості (до 30 PR на день), але як правило ані слова не кажуть про сенс того, що вони продукують? Питання користі, якості, масштабування та безпеки повністю витіснені метриками кількості.
По вашому вони пул реквести роблять тому що можуть, а не тому що треба? Мазохісти?
Якщо дотримуватися здорового глузду, то тут одне з двох:
1. Інженери дійсно стали більше задач виконувати
2. Якийсь end to end ШІ цикл налаштували, де ШІ генерує пулл реквести достатньо гарні для мержа (може вони невеликі, но початок покладений)
Підтримую.
Галерний хом’як сумнівається в продуктивності чувака який зробив продукт вартістю в сотні мільйонів баксів.
Лол
трохи дивно читати про «чувака який зробив продукт», «творця продукту». Він хіба не найомний працівник, а продукт розробляє ціла команда (може навіть не одна), а він саме керує розробкою. ядро цього продукта — це велика мовна модель, яку ніби то інші люди розробляли.
я теж галерний ховрашок і не сумніваюсь в продуктивності того чувака, просто мені здається, що він на хайпі тут, бо з України. Про людей, які керують розробкою схожих інструментів від конкурентів мало що чутно
Классика жанру, числа замість value. Головне, що брати за метрику. Саме тому в Agile та Scrum зокрема головним показником вважається Demo в кінці спринта, де команда показує готове і робоче програмне забеспечання яке автоматизує якийсь певний бізнес процесс — тобто конкретний результат, що був запланований на певний час.
Різні циферки, це відносні велечини для оцінки і контролю, та реаліщації самого процессу.
От 30 комітів за день чи усього 1 на тиждень знадобились для отримання результату — кому яка різниця якщо усеодно пішов рівно один тиждень ?
От якщо є реальні показники, що команди без ШІ і з ШІ окремо одна від одної при однаковій поставленій задачі отримали результати із сутьєвою різницею в швикості та якості виконання — тоді можна казати про безперечні переваги ШІ.
Я б так не сказав. Друкарський верстат і все, до чого його винахід призвів, викликав підвищення загальної грамотності. ШІ ж викликає отупіння вже грамотних людей. Ніяких книг, бібліотек, обговорень, лише коротка вижимка, скрипт відео і терабайти малюнків, відео та іншої нікому непотрібної маячні.
AI — это ampifier, он усиливает. тупые становятся тупее, умные становятся умнее.
Але ж від друкарства тупі не ставали тупішими. Тому порівнювати ШІ з друкарським верстатом не коректно, це і була моя первинна теза.
більш плідно порівнювати з reading-writing, а характеристика ’коректно’ - так — не так щоб головна в тому що донести хочуть коли наводять аналогії
Посилює, а сперечаються як саме — або універсально з ШІ становляться ще більш «-ші» і в одну і в іншу сторону, чи тільки всіх в одну сторону (у площині і термінах цитованого нп — тільки вумні-ші, чи на навпаки тільки тупі-ші). І незалежно від того в яку(які) сторону підсилення — який трейдоф з тим.
Винайдення друкарського верстату в Європі — вважається проривом саме в системі передачі інформації, одразу після Біблії перешим безцеллером стала книга Марко Поло про подорож в Китай.1440–1450 роках, та різниця була значно раніше бо в Європі та Ближньому сході починаючи із Фінікійського алфавіту значно спрощувалась система письма, з Грецьким і сучасними алафітами які з нього походять дуже сильно якраз вони і сприяли в поширенні грамотності. Тим не менше тільки в 1950 році грамотність в світі дісталась 36% і найбільший прорив зчинили держвані мережі освіти в першу чергу — школа.
В самому Китаї друкарскій верстат із набірними літерами було винайдено Бі Шен-ом в близько 1040 року, а в Євпропі Йоганн Гутенберг винайшов такий верстат близько
Перша же друкована книга в Китаї була створена за 500 років до Європи, а не менш проривна технологія папару в Китаї виникла за 1000 років до її потрапляння в Євпропу через Арабів як тоді панували в сучасній Іспанії. Самі Араби захопили технологію військовим шляхом. До цього книги були вкрай доргими бо виготовлялись в ручну, на таких дорогих матеріалах як пергамент та папірус.
Що можна порівняти із винаходом друкарського верстату — це безумовно сучасну мережу Internet.
Ахаха, все ж навпаки. Раніше людина вчилась у мудрих, опановувала навики, а тепер все записано в книжці, бери і роби по інструкції — вочевидь друкарський верстат привів до отупіння ) замість вивчення величезних обʼємів знань потрібно було вивчити лише три десятки літер
Саме тому люди після його застосування винайшли спосіб використання електроенергії, двигун внутрішнього згорання, атомну енергію тощо. Так отупіли, що аж порозумнішали? Де логіка?
Чи, по-твоєму, умовний неписьменний селянин отупів після того, як почав читати книги?
А по-твоєму, пересічний громадянин отупів після того як отримав можливість миттєво вирішити складне питання за допомогою ШІ? Ні, він перейшов на новий рівень абстракції
А що про це думає Андрій Карпати?
Boris: Coding is largely a solved problem.
Users: Then why is Claude an Electron app?
news.ycombinator.com/item?id=47104973
О, це цікаво. Середній час життя однієї версії Електрона — 6 місяців, тому це постійні апдейти Chromium + Node щоб наздогнати секьюріті патчі та нові фічі. Як trade-off на усі 3 десктоп OS це як може бути ок, можливо тому що ядро системи вони десь ще використовують у вебі.
Але це не виглядає як «агностичний вибір» коли «питання коду вже вирішене». Це типовий trade-off кросс-платформеності побудованої на веб стеку.
Галактика Гутенберга. Становлення людини друкованої книги
book-ye.com.ua/...yudyny-drukovanoyi-knyhy
ну яка ж це монополія, якщо знання доступні і майже безкоштовні
Монополія на мозок
приклад?
Проблема не в доступності знань, а у вмінні їх використовувати.
ну так це вже проблема окремої людини, а не якоїсь монополії на знання )
1. Борис інжінірінг лід TypeScript команди яка робить оркестрацію поверх Claude LLM. Його команда творці прошарку інтерфейсу для роботи з LLM. Його мова програмування — TypeScript: не Python, не С++.
2. Інжінірінг лід якби не пише код, тому слова «з листопада минулого року не написав жодного рядка коду власноруч.» може сказати і мій інжінірінг лід на проекті. Бо код пишемо ми, розробники. Інжінірінг лід може зробити POC, MVP, запромптити ідею. Але це не продакшн продукт.
3. Друкарський станок став інструментом пиширення знань, люди почали читати, думати, вивчати багато речей. Claude — це заміна читання, думання, вивчення, це шорткат, автоматизація інтелекту. Перше було про «люди, ось знання, вчиться», друге про «воно за тебе усе зробить, ти тільки плати». Це порівняння невірне у своїй суті. AI має дуже великий потенціал, але Anthropic звузили свій продукт до автоматизації програмування, щоб заробляти гроші не на нових напрямах, а на заміні старих. Це їх бізнес-модель, яка націлена на продажу підписки та залежність. Де cancer research, де Марс, де ліки від СНІДу? Ні, ці хлопці хочуть замінити усіх coding monkeys своїм продуктом. Усе. OpenAI хоче супер-персоналізовану рекламу пендюрити. Усе це божевілля виглядає не як майбутнє, а відсутність майбутнього.
4. У тому інтерв’ю Борис каже що програмування було йому не дуже цікаво само по собі, а як інструмент. Він починає день з кнопульки «Агенти, робіть справи», автоматизував свої менеджер обов’язки, але на питання про майбутнє він плутається, бо там немає майбутнього. Яке майбутнє коли ти автоматизував усі свої робочі активності? Агенти тобі кодять, таски самі тестуються та закриваються.
Відверто кажучи, те що пропонує там Борис є для мене протилежністю рольової моделі до якої в мене є мотивація рухатися. Підхід, який описує Борис («натиснути кнопку і нехай агенти роблять справи»), повністю знищує потребу в компетентності. Автоматизувати усе, сидіти на дупі и посміхатися? І що далі? Тапки? Це нова вітрувіанська людина, фінал еволюції людини, вінець творіння, кінець історії?
Поки що це виглядає як кінець для Бориса. Нащо він там, якщо він все автоматизував? Треба на пенсію чи як там каже Хуанг, у сантехніки?
пригадалося кіно «Человек с бульвара капуцинов»...
якраз сюжет про те, як можна спаскудити технічний винахід
Чому ви так вирішили? Безпосередньо знав дві Tier 2 компанії де tech leads пишуть код і навіть як мейн контрібьютори
Я де ви бачите tech lead у «Head of Claude Code»? Head of Claude Code це ближче до Engineering manager або Director of Engineering.
Я наприклад техлід, я теж пишу код. Але я не є головнім контріб’ютором, є команда яка робить ~80% роботи. Я покриваю тех бачення продукту, стратегічні речі, але іноді я днями не пишу код і це ок. Мій Engineering manager наприклад сидить вайбкодить, і це ок. Ну треба Python скрипт зробити для чогось. Так і живемо.
По-перше це було саме ваше твердження, буквально:
що я прокоментував. По друге, він формально Member of Technical Staff — у них flat-hierarchy і судячи з публікацій він починав безпосередньо з створення прототипу, тобто все вказую що він як мінімум один з основних контрібьюторів
Member of Technical Staff як я бачу їх тайтл для усіх технічних посад. Ок Head of Claude Code, бачу в нього є команда (доречі я не бачу скільки людей там, бо інформація закрита), згідно логіки «Head of X» не про розробку руками кожен день, а про напрям продукту, ефективність, якість, стратегічні рішення. Це точно не про tech lead, це вище.50-60% операційна діяльність та 30-40% коду. Я ніколи не буду казати що «я вже не пишу код сам» як метрику, тому що це є частиною посади, і тому що команда як би пише код. А я вже по ситуації.
Як техлід вам скажу що моя робота це
У них немає позиції Head of... Скоріше за все поставив у LinkedIn щоб конвертувати успіх в подальший рух.
А я, як колишній техлід у двох Tier 1 глобальних тех компаніях, скажу вам, що я кодив сам та був main contributor на проектах буквально. Тому я б так впевнено не узагальнював.
В багатьох топових тех компаніях Tech Lead це IC, а не Team Lead и кодят багато. У тих же Meta, Netflix, Stripe — так само
Крайні 2 рази коли я пробував використовувати Claude Sonnet 4.6:20-22 файла з 32х в той час як решту файлів він так і «не зміг знайти» після декількох спроб. Файли невелики, до 200 строк
1) There is a folder in solution with 32 files, I need you to count how many files have at least 1 mention of ’IMyInterface’ anywhere inside
Результат: було оброблено
2) попросив отформатувати невеликий SQL script на 30 строк та замінити обчислювання одного значення на те, що я надав.
Результат: додав у CTE дві колонки, якi нiхто не просив та одна з яких не була ніяк потрібна далі, а інша взагалі була по неіснуючій column, надодаток ще й зробив невірне группування з помилкою логіки та синтаксу. Тобто 3 помилки на 30 строк простого SQL Script, хоча форматування зробив чудово..
Така собі «заміна розробників» поки що....
Насправді це дуже потужний (соррі) інструмент. Усе залежить від навичок та скіллів того хто його використовує. Це вже реальність.
Сайд ефекти: втрата знань, деградація, гіпер-залежність, biases, втрата довіри, slop, безпекові моменти.
Поганий момент тут що Claude продається як заміна людині, а не як її помічник. Замість «зараз ми зможемо долетіти до зірок» маркетинг в них про «ми досягнемо паритету з інтелектом людини» де у людини немає майбутнього.
Показовий приклад. Ai дуже добре працює там, де потрібно просто реалізувати конкретне завдання, але лажить на декларативних ЯП типу SQL і тд, де потрібно розуміти контекст.
Тому що згідно з The Bitter Lesson від Rich Sutton — відповідь у масштабуванні статистичних моделей через обчислювальні потужності, аніж у будуванні справжнього штучного інтелекту. Слово «розуміння» у поточній імплементації LLM я би не використовував.
Ти точно Senior Developer, а не пілот?
може хірург
Чому не Opus?
AI потрібно використовувати як інструмент для побудови інших інструментів, а не для прямого виконання обʼємної роботи. Якщо його попросити про статичний аналіз коду, тоді він напише потрібний плагін до IDE і буде все красиво працювати з точністю 100%
Також AI потрібно давати ізольоване середовище для роботи. Там де він може зробити запит у баpу, дізнатись кожну деталь, що потрібна йому для розуміння контексту. Дати йому опис який має бути результат. Вказати де написати Unit тести і дати можливість їх запускати. Тоді результат буде непоганий
AI це тупа річ порівняно з тим як його рекламують, але на типових задачах він непогано працює і дає реальний результат. Критикувати варто тих хто рекламує AI вказуючи неправдиву інформацію. І тих хто використовує AI у задачах у котрих він має точність близько 50%.
PS: почитав коментарі інших людей «чому не _модель_? чому не такий промт?». Схоже немає сенсу обговорювати AI на доу. Люди навіть не ознайомились з класифікацією задач на типи. І не прочитали з якими типами задач AI працює нормально, а з які краще не починати. <сарказм>цікаво чому у всіх бенчмарках LLM моделей є розділення на типи задач?</сарказм>
такі 30 пул реквестів в день?
пр1 — поміняй колір кнопки на синю
пр2 — пересунь кнопку трохи вліво
пр3 — ще трохи лівіше
пр4 — поміняй тайтл на такий-то
...
Кодер з такими PR навіть на наших галерах довго не протримається. Ви дійсно вважаєте, що у компаніях рівня Anthropic це б прокатило? в таких компаніях це було б високими репутаційними ризиками особливо як для тех ліда, і протрималось би до першого перформанс ревью або рейтинг скейл
Звучит почти также, как «Я прекратил восемь войн».
Историки потом скажут, был ли это перелом или громкий пук в лужу.
не, одни скажут что это был перелом, другие скажут — что пук и они ещё будут спорить, но каждый все равно останется при своем мнении
Насчёт печатного пресса и паровой машины вроде не спорят.
якесь дивне порівняння, друкарський станок замінив роботу копіювання, а не створення нових документів/книг.
а ші має вплив на створення нового, прискорюючи сам процес.
Порівняння як кирки та пневмомолоту, шахтарі усе ше треба.
В історії дійсно траплялись винаходи як то пилорама на вітряку чи водяний молт, які припинили існування таких професій як пильщік та молотобоєць. Звісно теслярі та ковалі нікуди не поділись і нові можливості індустрії поглинули усіх людей.
Це зветься — парадокс продуктивності, при чому це закономірність. Компьютери зокрема і персональні реально знишіли цілу купу професій як то : друкарки, рахівники, архівауріуси і т.п. повіністю змінили попит на такі професії як листоноша осучаснивши цю професію і об’єднавши із курьєрами та вантажниками доставки і т.п.
Разом із тим бізнес став вимагати набагато більше аналітичної інформації : звітів, проектів, призентації, аж до рівня в реальному часі. Бо це нає можливість краще реагувати на ринки, котролювати проекти і т.д. .т.п в кінцевому бути більш конкуретнозданими на ринку.
Це спричинило кратний ріст персоналу задіяного в офісній роботі, з’явилось купа нових професій як то : спеціалісти із кібр безпеки, SEO-оптимізатори, дата сайнтисти і т.д. і т.п. Один 8 парадоксів крмпьютерізації, є кратне збвльшенгя викориситання паперу.
Так за 10 років посад посто кодувальників (developer) і просто QA і т.п. банально не існуватиме.
«не написав руками жодного рядка з листопада, ... і при цьому щодня відправляє до 30 PR`ів.»
То це на його ШІ слоп жалілись мейнтейнери опенсорс софта?
«Творець Claude Code»
Творець і продавець
P.S. І що, пані та панове, хто скільки книжок надрукував за минулий рік? Монополія писарів же знищена, тепер кожен може мати по друкарському верстату і видавати свій наклад будь-яких книг пачками, угу? :D
Я не розумію чому він як інжінірінг лід взагалі щось кодить? Є команда який ти даєш завдання, ти плануєш процеси, покращуєш їх, викочуєш нові фічі, контролюєш делівері. От наприклад CEO Shopify github.com/tobi який по приколу вайбкодить. Ну а що, грошей багато, є бажання, чому б ні. Для цих людей програмування це інструмент, не скілл та не дорога самовдосконалення. Але для мене це виглядає як якась дурня. Чекаємо Warren BuffettC-level діяльності будуть генерувати код? Чи наприклад CFO великої лікарні раптом стане сидіти у ER (emergency room) та за допомогою GPT асистента людей лікувати?
чи Jeff Bezos які будуть замість менеджменту та
Боже ще один євангеліст. Прикрутіть двері вони на світло лізуть.
Ну серьозно, це вже за*бало. Таке враження що новини про ші вже почав писати на доу сам ші.
Редакція, може якось прикрутите вже публікацію однотипних буллшіто-новин?
Те, що він робить, неможливо реплікувати. Припустимо, що всі так роблять: кожен видає по 20 PR’ів на день. Відповідно, його хтось має прорев’ювити. Припустимо (це не так), що кожен рев’ювить стільки ж — по 20 PR’ів на день, і займаються цим половину робочого часу, бо ще ж і самому щось треба зробити. Виходить по 5 PR’ів на годину, або 12 хвилин на один. Врахуймо, що будуть коментарі і зауваження, тож кожен PR доведеться рев’ювити в середньому двічі — і ми маємо 6 хвилин на PR. На жаль, людський мозок потребує більше часу на перемикання між контекстами. А якщо ще захочеться перевірити як код працює, тест якийсь запустити — то все, пропав безнадійно.
У Бориса це працює, бо він на позиції, де його роботу буде кому рев’ювити. Є велика спокуса сказати, що для пересічних розробників ШІ буде відповідати за рев’ю, але це пастка: ШІ на вході з ШІ-шним контролем на виході неминуче призведе до коду, який поточній ШІ-моделі буде не під силу, або ж це займатиме невиправдано багато часу.
А потім ми отримуємо новину dou.ua/forums/topic/58059
Сам поки писав топік, то мимохідь смішно ставало від цього))
або таку — dou.ua/forums/topic/57994
Якось вже починаєш втомлюватись від цього «ШІШІШІШІШІ» з кожної праски. Поки що крім цицьок у Падме у відомому мемі нічого значущого воно не привнесло, нажаль.
Ты забыл про «Говновоз».
Говновоз існував задовго до ШІ
All about AI :)
www.youtube.com/watch?v=-qbylbEek-M